Біологічне обґрунтування системи захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці в центральному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут захисту рослин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Біологічне обґрунтування системи захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці в центральному лісостепу України

Алєксєєва Світлана Анатоліївна

16.00.10. - ентомологія

Київ - 2010

Вступ

Актуальність теми. Цукрові буряки є однією з високопродуктивних культурних рослин, з якої одержують цукор та сировину для промислового виробництва. Важливою умовою реалізації потенційної продуктивності сорту чи гібриду є використання високоякісного насіння, а перешкодою щодо збільшення його виробництва та покращення якості є пошкодження насінників цукрових буряків сисними шкідниками.

У західній частині Центрального Лісостепу України (зона достатнього зволоження), де зосереджена переважна більшість насінницьких господарств, найбільшої шкоди насінникам цукрових буряків щорічно наносить листкова бурякова (бобова) попелиця (Aphis fabae Scop.). Пошкодження нею призводить до зниження урожайності та якості насіння. В роки інтенсивного розмноження фітофага втрати урожаю насіння можуть сягати 88 %.

В останні роки заселеність рослин цукрових буряків листковою буряковою попелицею у Лісостепу України перевищує в 2-3 рази економічний поріг шкідливості. Тому, пошук ефективних заходів контролю чисельності фітофага на основі детального вивчення її біологічних особливостей за сучасних умов вирощування культури є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Робота виконувалась у 2007-2009 роках в лабораторії ентомології Інституту захисту рослин УААН та на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції (УЛДСС) Інституту цукрових буряків УААН згідно НТП "Захист рослин" за завданнями: "Вдосконалити екологічно безпечні технології захисту сільськогосподарських рослин від основних шкідників регулюванням їх чисельності сучасними прийомами" (номер державної реєстрації - 0106U002720) та "Теоретично обґрунтувати раціональне та екологічно орієнтоване застосування інсектицидів в агроекосистемах" (номер державної реєстрації - 0106U002787).

Мета та завдання дослідження. Удосконалити систему інтегрованого захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці з урахуванням її біологічних особливостей та технології вирощування культури в Центральному Лісостепу України.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

уточнити видовий склад групи чорних попелиць "Aphis fabae" на первинних і вторинних рослинах-господарях;

з'ясувати рівень шкідливості листкової бурякової попелиці;

встановити видовий склад корисної ентомофауни на насінниках цукрових буряків і прилеглих стаціях та їх роль у регулюванні чисельності попелиці;

дослідити сезону динаміку чисельності листкової бурякової попелиці і її ентомофагів на насінниках цукрових буряків та інших стаціях;

виявити вплив абіотичних факторів на заселеність попелицею насінників цукрових буряків;

вивчити вплив агротехнічних заходів на щільність популяції шкідника;

визначити технічну ефективність інсектицидів проти листкової бурякової попелиці;

удосконалити систему захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці.

Об'єкти досліджень: листкова бурякова попелиця та її шкідливість, насінники цукрових буряків, сучасні інсектициди.

Предмет досліджень: система захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці.

Методи досліджень. Польовий - вивчення біологічних особливостей листкової бурякової попелиці та її ентомофагів, визначення ефективності агротехнічних, біологічних та хімічних заходів захисту при вирощуванні насінників цукрових буряків; лабораторний - визначення енергії проростання та схожості насіння, встановлення видового складу попелиць групи "Aphis fabae"; статистичний - встановлення достовірності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. В зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України за сучасних умов вперше уточнено видовий та підвидовий склад групи чорних попелиць "Aphis fabae" та їх трофічні зв'язки; вивчено особливості біології та сезонної динаміки чисельності, залежно від абіотичних чинників. Встановлено прямо пропорційну залежність між гідротермічним коефіцієнтом та заселеністю листковою буряковою попелицею рослин цукрових буряків першого та другого років вирощування.

Уточнено видовий склад ентомофагів попелиці на насінниках цукрових буряків та їх роль в регуляції чисельності фітофага.

Обґрунтовано доцільність застосування проти шкідника агротехнічних прийомів при вирощуванні висадків (строки садіння коренеплодів, насичення сівозміни цукровими буряками та їх насінниками, система удобрення).

Визначено ефективність сучасних інсектицидів проти листкової бурякової попелиці за різних способів їх застосування. Найвищу технічну ефективність за обробки коренеплодів цукрових буряків забезпечували препарати Круізер 350 FS, т.к.с., Престиж 290 FS, т.к.с. та Гаучо, 70 % з.п. (92,4-97,0 %), а за обприскування рослин - Енжіо 247 SC, к.с., Карате Зеон 050 CS, мк. с. та Нурел Д, 55 % к.е. (90,8-95,2 %).

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено заходи захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці, що ґрунтуються на уточненні біологічних особливостей та динаміки чисельності фітофага, раціональному використанні інсектицидів за різних способів їх застосування (обробка маточних коренеплодів та обприскування висадків).

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в дослідному господарстві УЛДСС "Уладівське" Калинівського району Вінницької області. Обробка коренеплодів цукрових буряків Круізером 350 FS, т.к.с. забезпечила зниження заселеності висадків листковою буряковою попелицею у 6 разів та збільшення прибутку на 3925,7 грн./га, порівняно з контролем. Збережений урожай при цьому становив 0,43 т/га.

Обприскування насінників цукрових буряків проти листкової бурякової попелиці інсектицидом Енжіо 247 SC, мк.с. забезпечило збереження врожаю насіння на рівні 0,06 т/га та одержання додаткового прибутку в розмірі 1719,1 грн./га, порівняно з еталоном (Бі-58 Новий, к.е.).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто брав участь у аналізі літературних джерел, плануванні і проведенні досліджень, узагальненні одержаних даних, формулюванні висновків та пропозицій, апробації та впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.

Достовірність визначеного видового та підвидового складу попелиць групи "Aphis fabae" підтверджено кандидатом біологічних наук, співробітником Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України В.В. Журавльовим, за що ми йому щиро вдячні.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки дисертаційної роботи доповідались на: VІІ з'їзді Українського ентомологічного товариства (14-18 серпня 2007 р., м. Ніжин), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених і спеціалістів "Інтегрований захист рослин в Україні" (3-5 грудня 2008 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції "Биологические основы регуляции вредных организмов в агроценозах" (18-22 травня 2009 р., м. Київ), засіданнях вченої ради Інституту захисту рослин УААН (2007-2009 рр., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційних досліджень автором опубліковано 7 наукових праць, з них - 4 статті у фахових виданнях, 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, восьми розділів, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Робота виконана на 192 сторінках комп'ютерного набору і включає 38 таблиць та 18 рисунків. Список використаної літератури налічує 236 джерел, у тому числі 28 - латиницею.

1. Основний зміст роботи

1.1 Огляд літератури за темою досліджень

В розділі наведено дані вітчизняної і зарубіжної літератури про господарське значення цукрових буряків, видовий та підвидовий склад групи "Aphis fabae", біологічні та екологічні особливості, поширення, шкідливість листкової бурякової попелиці, ентомофагів фітофага, а також агротехнічні, хімічні та біологічні заходи по обмеженню чисельності шкідника.

1.2 Умови та методики проведення досліджень

Дослідження проводились у лабораторії ентомології Інституту захисту рослин УААН та на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН впродовж 2007-2009 рр.

Визначення та уточнення видового складу групи "Aphis fabae", вивчення біологічних особливостей листкової бурякової попелиці та сезонної динаміки її чисельності здійснювали за методиками (В. А. Мамонтова, 1953; М.Д. Зерова, В.А. Мамонтова, В.М. Ермоленко и др., 1991; В.Ф. Зубенко, В.А. Борисюк, И.Я. Балков и др., 1986; В.П. Федоренко, 1998; В.П. Федоренко, С.О. Трибель, О.О. Іващенко та ін., 2006). Польові досліди закладали та проводили згідно із загальноприйнятими методиками (Б.А. Доспехов, 1979; В.Ф. Зубенко, В.А. Борисюк, И.Я. Балков и др., 1986; С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.М. Секун, О.О. Іващенко, 2001).

Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу з використанням комп'ютерної програми Microsoft Office Excel, 2003.

2. Результати досліджень

2.1 Група чорних попелиць "aphis fabae" та їх трофічні зв'язки

Aphis fabae Scopoli, 1763 - це власне не листкова бурякова (бобова) попелиця, а так звана група чорних попелиць, які відрізняються за багатьма параметрами. Така група на первинних і вторинних рослинах складається з різного роду форм - від видового до підвидового і ще більш нижчого систематичного рангу з окресленою харчовою спеціалізацією, які здатні схрещуватись між собою і, таким чином, освоювати нові, раніше непридатні кормові рослини (В.А. Мамонтова, 1953; В.П. Федоренко, 1998).

В умовах Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції основними резерваторами листкової бурякової попелиці (A. f. fabae) виявились калина звичайна (Viburnum opulus L.) та бруслина європейська (Evonymus europaeus L.). На жасмині звичайному (Philadelfus соronarius L.) зимуюча стадія фітофага не відмічалась (рис. 1).

На бруслині європейській, крім A. f. fabae, розвивалася ще й А. f. solanella. Також тут можливий розвиток підвиду A. f. cirsiiacanthoidis, який за морфологічними особливостями не відрізняється від A. f. fabae, проте заселяє інші вторинні рослини-господарі.

A. f. evonymi - немігруюча бруслинова попелиця, зустрічається на бруслині рідше, порівняно з листковою буряковою попелицею. В наших зборах цей підвид не відмічався.

Калинова попелиця - (Aphis viburni), що живиться виключно на калині, спостерігалася на одному кущі цієї рослини разом з A. f. fabae. Попелиці різних видів та підвидів ніколи не змішувалися між собою: їх колонії звичайно розташовувалися на різних гілках.

При вивченні заселеності попелицями вторинних рослин-господарів було відмічено лише A. f. fabae та А. f. solanella. A. f. fabae найчастіше зустрічалась на цукрових буряках та їх насінниках, кінських бобах, маці дикому та лободі білій. Мігруюча бруслинова попелиця на цих рослинах не спостерігалась. Цей підвид також був відсутній і на калині. Встановлено, що вторинні рослини-господарі для А. f. solanella - це лопух великий, осот звичайний, ромашка без'язичкова, щавель туполистий та гречка посівна.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Заселення первинних рослин-господарів попелицями групи "Aphis fabae" (УЛДСС, Вінницька обл., 2007-2009 рр.)

2.2 біологічні особливості листкової бурякової попелиці в центральному лісостепу України

В 2007-2009 роках вихід личинок попелиць групи "Aphis fabae" із яєць, що зимували на пагонах калини та бруслини, відбувався при середньодобових температурах повітря +6,5…+8,1 єС, денних максимумах +11,9…+14,9 єС, вологості повітря 69-81 % та за СЕТ (> 6,5 єС) 3,9-16,5 єС.

Впродовж весняного періоду на первинних рослинах-господарях розвивалось 2-3 генерації попелиць. Сума ефективних температур (> 6,5 єС), яка необхідна для розвитку однієї генерації, складала 64-81 °С.

Появу крилатих самиць-засновниць спостерігали у другій декаді травня, за середньодобових температур: +17,1 єС (11 травня 2007 р.), +16,1 єС (17 травня 2008 р.), +13,7 єС (18 травня 2009 р.), за СЕТ (> 6,5 єС) 190,9-223,8 єС.

При перельоті з місць зимівлі на насінники цукрових буряків листкова бурякова попелиця спочатку заселяла рослини з країв поля. У подальшому, за найбільшого розвитку та розмноження фітофага, кількість заселених висадків у крайових смугах була майже вдвічі більшою, ніж у середині поля.

Впродовж 2007-2009 років розвиток і чисельність фітофага на насінниках цукрових буряків визначались погодними умовами травня - червня, зокрема вологістю повітря. Найбільш сприятливим для шкідника був 2009 рік, коли за травень і червень випало 189,9 мм опадів у вигляді рясних та тихих дощів, що в 1,7-2,5 рази більше, порівняно з 2007-2008 роками (рис. 2). Достатня вологозабезпеченість сприяла збільшенню чисельності попелиці.

Рис. 2. Сезонна динаміка чисельності листкової бурякової попелиці на насінниках цукрових буряків (УЛДСС, Вінницька обл., 2007-2009 рр.)

Пік заселеності шкідником насінників цукрових буряків у період досліджень припадав на середину червня. Це співпадало з фазою розвитку висадків "початок цвітіння", тобто - з найбільш критичним для них періодом. При цьому, коефіцієнт заселеності рослин попелицею у 2009 році становив 2,18, що у 4,0 та 2,8 рази перевищував цей показник у 2007 і 2008 роках. Після масового цвітіння рослин відбувалось поступове їх огрубіння та збільшувалася чисельність ентомофагів. Внаслідок цього щільність популяції фітофага різко знижувалась і до середини липня (фаза "дозрівання насіння") шкідник зустрічався лише поодиноко.

Рослини цукрових буряків першого року вирощування, порівняно з насінниками, менш інтенсивно заселялись попелицею. На посівах цукрових буряків шкідник був найчисельнішим в третій декаді червня. Так, у 2009 р. у цей період коефіцієнт заселеності досягав 1,5 (рис. 3).

Рис. 3. Сезонна динаміка чисельності листкової бурякової попелиці на фабричних посівах цукрових буряків (УЛДСС, Вінницька обл., 2007-2009 рр.)

При обчисленні гідротермічного коефіцієнту (ГТК) за травень-липень (період розвитку і розмноження фітофага) (рис. 4), було встановлено, що із збільшенням цього показника зростав коефіцієнт заселеності рослин шкідником, як насінників цукрових буряків, так і фабричних посівів.

Отже, як уже зазначалось В. П. Федоренком (1992), сезонна динаміка чисельності фітофага в період його розвитку на цукрових буряках прямо пропорційно залежить від гідротермічних показників (опади і температура). Це було підтверджено й результатами власних досліджень.

Осіння поява крилатих комах на калині та бруслині у 2007-2008 роках відмічалась наприкінці вересня за СЕТ (> 6,5 єС) 1632,4-1805,1 єС. Опади, що випадали у вигляді зливових дощів на початку цього місяця, не давали змоги попелицям заселяти кущі та розвиватись на них. Вересень 2009 року виявився дуже теплим та з малою кількістю опадів (лише 25,2 % від багаторічної норми). Тому крилатих особин попелиць на калині та бруслині відмічали в першій декаді місяця, за СЕТ (> 6,5 єС) 1552,7 єС.

Рис. 4. Порівняльна заселеність насінників та фабричних посівів цукрових буряків листковою буряковою попелицею у травні-липні, залежно від ГТК (УЛДСС, Вінницька обл.)

Відродження статеносок відбувалось в третій декаді вересня - першій декаді жовтня. Початок відкладання яєць самицями спостерігався наприкінці жовтня.

Кількість зимуючих яєць попелиць групи "Aphis fabae" залежала здебільшого від погодних умов осіннього періоду. Так, різкі перепади температур у 2007 році спричиняли опадання листків з кущів калини та бруслини разом із самицями-статеносками, внаслідок чого, відповідно, знижувалась кількість відкладених яєць.

В середньому за роки досліджень чисельність зимуючих яєць попелиць групи "Aphis fabae" на калині була в 6,2 рази більшою, ніж на бруслині, що варто враховувати в прогнозах розвитку й розмноження фітофага.

2.3 Вплив агротехніки вирощування насінників цукрових буряків на чисельність листкової бурякової попелиці

Строки садіння висадків цукрових буряків

За результатами проведених досліджень встановлено, що до середини червня найбільше заселялись шкідником рослини насінників за ранніх строків садіння. Коефіцієнт заселеності при цьому перевищував в 1,1-1,2 рази відповідний показник за середніх та пізніх строків.

Наприкінці червня - на початку липня, у зв'язку з більш швидким дозріванням насінників ранніх та середніх строків садіння, найбільша заселеність попелицею рослин спостерігалась за пізнього строку висаджування коренеплодів, що пояснюється тим, що шкідник віддає перевагу більш молодим і соковитим рослинам. На середину липня чисельність фітофага за пізніх строків садіння була вищою у 3,5 рази, ніж за ранніх.

Відповідно, найвища насіннєва продуктивність висадків відмічена за ранніх строків їх садіння, що було зумовлено нижчою заселеністю рослин листковою буряковою попелицею у фази "цвітіння - формування плодів".

Насичення сівозміни насінниками цукрових буряків

В існуючій системі насінництва цукрових буряків насіння для фабричних посівів вирощується у спеціалізованих господарствах, де просторова ізоляція істотно обмежена, що з фітосанітарного погляду є значною проблемою. Дослідженнями, проведеними з використанням гібриду цукрових буряків Уладово-Верхняцький ЧС-37, встановлено, що вирощування насінників на одному полі впродовж 3 років (як крайній ступінь скорочення просторової та часової ізоляції), порівняно з їх вирощуванням у сівозміні з перервою у 4 роки, зумовило певну тенденцію до зростання заселеності рослин фітофагом вже у фазі "розетки".

На початку стеблування щільність популяції шкідника була вищою в 1,2, в кінці цієї фази розвитку - майже в 1,5, а на початку цвітіння - в 1,7 рази, що переконливо свідчить про недопустимість повторного розміщення насінників на одному полі.

Вирощування різних гібридів і сортів

При оцінці різних сортів та гібридів цукрових буряків на заселеність попелицею, стійких проти неї відмічено не було. Проте, був виділений ранньостиглий сорт Уладівський однонасінний 35 з найменшою чисельністю шкідника. Так, коефіцієнт заселеності в період інтенсивного розвитку фітофага (середина червня) був в 1,2-1,8 рази меншим, порівняно з пізньостиглими гібридами Уладово-Верхняцьким ЧС 37 та Слов'янським ЧС 94.

Система удобрення цукрових буряків

Вивчення впливу мінеральних і органічних добрив проводили в стаціонарних дослідах відділу технології вирощування цукрових буряків УЛДСС. Визначити зв'язок між удобренням і чисельністю попелиць на фабричних посівах цукрових буряків не вдалося, оскільки заселені шкідником рослини відмічались, як на контрольних, так і на дослідних варіантах. Це пов'язано з тим, що норми та дози добрив, які вносили у різних варіантах, були збалансовані за елементами живлення.

Однак, у період інтенсивного розвитку і розмноження фітофага мінеральні добрива в нормі N90P60K90 сприяють зменшенню темпів розмноження листкової бурякової попелиці.

2.4 Ентомофаги листкової бурякової попелиці

В 2007-2009 рр. серед афідофагів на насінниках цукрових буряків найчисельнішими були жуки і личинки сонечок (Coccinellidae) - 77 %. Частка золотоочок (Chrysopidae) та мух-дзюрчалок (Syrphidae) складала 12 % та 11 %, відповідно.

Серед кокцинелід у 2007 році найбільш чисельним було сонечко п'ятикрапкове (Coccinella quinquepunctata L.), частка якого поміж інших представників цієї родини складала 47,3 %. У меншій кількості спостерігались сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata L.) (38,0 %) та сонечко мінливе (Adonia varieqata L.) (5,0 %).

У 2008 році домінувало сонечко семикрапкове (60,6 %), чисельність якого була в 1,6 рази вищою, ніж у попередньому році. Втричі менше, порівняно із попереднім роком, на полях висадків відмічали сонечко п'ятикрапкове (15,9 %). Окрім цих видів, зустрічались ще пропілеа чотирнадцятикрапкова (Propylaea quatuordecimpunctata L.) (9,7 %), сонечко мінливе (5,9 %) та сонечко двокрапкове (Аdalia bipunctata L.) (4,2 %).

Найбільш поширеними серед кокцинелід у 2009 році було сонечко семикрапкове, частка якого впродовж усього облікового періоду становила 68,1 %. У меншій кількості було відмічено сонечко п'ятикрапкове (12,6 %), сонечко мінливе (9,1 %) та сонечко тринадцятикрапкове (Hippodamia tredecimpunctata P.) (8,1 %).

Поява на насінниках цукрових буряків ентомофагів відбувалась одночасно із заселенням рослин листковою буряковою попелицею (рис. 5). З даного рисунка видно, що у травні та в І-ІІ декадах червня чисельність кокцинелід була незначною. Отже, в цей період вони не можуть ефективно знищувати фітофага. Шкідник при цьому швидко розмножується, і до середини червня його чисельність сягає максимуму.

Наприкінці червня - на початку липня, після масового відродження личинок сонечок, відбувається активне їх живлення особинами попелиці. В результаті цього щільність популяції шкідника різко знижується, коефіцієнт заселеності рослин зменшується у 5-6 разів, і до середини липня висадки майже повністю звільняються від фітофага.

Рис. 5. Сезонна динаміка чисельності листкової бурякової попелиці та сонечок на насінниках цукрових буряків (УЛДСС, Вінницька обл., 2007-2009 рр.)

Динаміка чисельності імаго кокцинелід на насінниках цукрових буряків в період вегетації культури у різні роки була схожою. При цьому спостерігалось два максимуми їх появи: перший - у третій декаді травня-першій декаді червня, другий - наприкінці червня-на початку липня.

3. Контроль чисельності листкової бурякової попелиці на насінниках цукрових буряків

3.1 Обробка коренеплодів цукрових буряків системними інсектицидами проти листкової бурякової попелиці

У зв'язку зі зміною асортименту пестицидів, а також з метою збереження корисних комах з'явилась потреба більш детального дослідження та уточнення впливу на щільність популяції бурякової попелиці такого заходу захисту насінників цукрових буряків, як передсадивна обробка маточних коренеплодів сучасними інсектицидами.

В середньому за роки досліджень найвищу ефективність, що розраховувалась за зниженням коефіцієнта заселеності насінників шкідником, забезпечили інсектициди Круізер 350 FS, т.к.с. (д. р. тіаметоксам), Престиж 290 FS, т.к.с. (д. р. імідаклоприд + пенсикурон) та Гаучо, 70 % з.п. (д. р. імідаклоприд) (табл. 1). Захисна дія цих протруйників тривала впродовж травня і першої декади червня, коли, як відомо, пошкодження попелицею є найбільш небезпечним для молодих насінників цукрових буряків.

Таблиця 1 Технічна ефективність інсектицидів за обробки коренеплодів цукрових буряків проти листкової бурякової попелиці (УЛДСС, Вінницька обл., 2007-2009 рр.)

Варіант досліду	Норма витрати препарату, л, кг/т коренеплодів	Ефективність інсектицидів через … діб після садіння коренеплодів
		30	40	50	60
		Коефіцієнт заселеності	ефективність, %	Коефіцієнт заселеності	ефективність, %	Коефіцієнт заселеності	ефективність, %	Коефіцієнт заселеності	ефективність, %
1. Контроль (без обробки)	-	0,09	0	0,37	0	0,66	0	0,86	0
2. Фурадан 35 SТ, т. пс.	0,48	0	100,0	0,05	86,5	0,16	75,8	0,40	53,5
3. Форс 200 SC, к.с.	0,83	0,09	0	0,37	0	0,65	1,5	0,86	0
4. Круізер 350 FS, т.к.с.	0,48	0	100,0	0	100,0	0,02	97,0	0,27	68,6
5. Космос 250, т.к.с.	0,67	0,02	77,8	0,11	70,3	0,25	62,1	0,59	31,4
6. Престиж 290 FS, т.к.с.	1,19	0	100,0	0	100,0	0,05	92,4	0,32	62,8
7. Гаучо 70 % з.п.	0,24	0	100,0	0	100,0	0,04	93,9	0,32	62,3

Коефіцієнт заселеності рослин фітофагом у цих варіантах на 50-й день після садіння коренеплодів був низьким і становив, відповідно, 0,02, 0,05 та 0,04, тоді, як у контролі цей показник досягав 0,66. При цьому, технічна ефективність інсектицидів становила 92,4-97,0 %.

Через два місяці після садіння коренеплодів ефективність Круізеру 350 FS, т.к.с., Престижу 290 FS, т.к.с. та Гаучо, 70 % з.п. зменшилась і становила 68,6 %, 62,8 % та 62,3 %, відповідно.

Серед досліджуваних препаратів Космос 250, т.к.с. (д. р. фіпроніл) виявився найменш ефективним проти попелиці. На 40-й день після садіння маточних коренеплодів коефіцієнт заселеності знижувався лише на 70,3 %, що недостатньо для надійного захисту. Форс 200 SC, к.с. (д. р. тефлутрин) взагалі виявився неефективним. При його застосуванні насінники цукрових буряків заселялись шкідником на рівні контролю.

Завдяки зниженню чисельності фітофага рослини висадків мали вищу урожайність насіння. На таких варіантах, як Круізер 350 FS, т.к.с., Престиж 290 FS, т.к.с. та Гаучо, 70 % з.п. величина збереженого врожаю становила 0,35, 0,24 та 0,23 т/га, відповідно, порівняно з контролем.

Передсадивна обробка коренеплодів позитивно вплинула не лише на урожай насіння, але і на його посівні якості (масу 1000 плодів, енергію проростання та схожість), які відіграють значну роль при вирощуванні цукрових буряків. У варіантах з використанням вищезазначених інсектицидів маса 1000 насінин збільшувалась на 3,2, 2,8 та 2,6 г, енергія проростання насіння - на 3,2, 2,4 та 2,2 %, а схожість - на 4,7, 3,3 та 3,1 %, відповідно.

3.2 Обприскування насінників цукрових буряків сучасними інсектицидами проти листкової бурякової попелиці

Оскільки популяції попелиць складаються із багатьох клонів, які відрізняються між собою і здатні в процесі природного відбору змінюватись, залежно від нових умов, вони можуть за три-чотири сезони стати стійкими до інсектицидів. Для подолання резистентності комах необхідним є постійне випробування та впровадження у виробництво нових інсектицидів, їх ротація, а також застосування сумішей (В. П. Федоренко, 1998).

Більшість із досліджуваних препаратів у перші дні після обприскування забезпечували високу технічну ефективність проти шкідника (табл. 2). Ефективність еталону Бі-58 Новий, 40 % к.е. (д. р. диметоат) на третю добу після застосування становила 92,9 %, а інсектицидів Карате Зеон, 5 % к.с. (д. р. лямбда-цигалотрин), Нурел Д, 55 % к.е. (д. р. хлорпірифос + циперметрин) та Енжіо, 24,7 % к.с. (д. р. лямбда-цигалотрин + тіаметоксам) - 92,1 %, 90,8 % та 95,2 %, відповідно.

На сьомий день після обприскування технічна ефективність знижувалась в усіх варіантах з хімічним захистом. Так, у Карате Зеона, 5 % к.с., Нурела Д, 55 % к.е. та Енжіо, 24,7 % к.с. вона становила 82,5 %, 81,4 % та 87,2 %, відповідно. А ефективність Актофіта, 0,2 % к.е. (д. р. авермектин) та Бітоксибациліну (титр - 45 млрд. життєздатних спор/г) збільшилась до 73,0 % та 70,5 %.

Через 14 днів після обробки насінників, майже у всіх варіантах досліду чисельність шкідника почала збільшуватись. Максимальну ефективність проти попелиці у цей час показав препарат Енжіо, 24,7 % к.с., що на 72,0 % знижував заселеність рослин, тоді, як еталон - на 67,5 %.

Також інсектицид Енжіо, 24,7% к.с. у досліді забезпечував найвищу господарську ефективність. Урожайність насіння при його використанні перевищувала даний показник у контролі на 0,24 т/га. У варіантах із застосуванням Карате Зеону, 5% к.с. та Нурелу Д, 55% к.е. величина збереженого урожаю становила 0,15 та 0,19 т/га.

Таблиця 2 Ефективність інсектицидів за обприскування насінників цукрових буряків проти листкової бурякової попелиці (УЛДСС, Вінницька обл., 2007-2009 рр.)

Варіант досліду	Норма витрати препарату кг, л/га	Коефіцієнт заселеності рослин попелицею	Технічна ефективність на … добу після обприскування, %
		до обприскування	через … діб після обприскування
			3	7	14	3	7	14
1. Контроль - без обприскування	-	1,19	1,33	1,26	1,19	0	0	0
2. Бі-58 Новий - еталон	0,8	1,14	0,09	0,18	0,37	92,9	85,0	67,5
3. Карате Зеон 050 CS, мк. с.	0,15	1,13	0,10	0,21	0,36	92,1	82,5	68,1
4. Нурел Д, к.е.	0,8	1,27	0,13	0,25	0,46	90,8	81,4	63,7
5. Актара 25 WG, в.г.	0,08	1,26	0,17	0,31	0,50	87,9	76,8	60,3
6. Енжіо 247 SC, к.с.	0,18	1,11	0,06	0,15	0,31	95,2	87,2	72,0
7. Актофіт, 0,2 % к.е.	4,0	1,12	0,44	0,32	0,59	64,9	73,0	47,2
8. Бітоксибаци-лін	4,0	1,35	0,56	0,42	0,70	62,8	70,5	48,0
НІР05		Fф < Fт	0,10	0,13	0,16

Практично всі досліджувані препарати на третій день після обприскування викликали 100 %-ну загибель кокцинелід. Лише у варіанті із застосуванням Актари 25 WG, в.г. (д. р. тіаметоксам) відсоток загиблих особин сонечок був істотно нижчим - на 3-тю добу після обробки становив 78,9 %. Найменший негативний вплив на ентомофагів проявлявся за обробки коренеплодів цукрових буряків системними інсектицидами перед їх висаджуванням та за внесення гранульованих препаратів одночасно із садінням насінників.

4. Економічна ефективність хімічного захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці

Економічно обґрунтовано, що передсадивна обробка коренеплодів інсектицидами-протруйниками, такими як Круізер 350 FS, т.к.с. (0,48 л/т) та Престиж 290 FS, т.к.с. (1,19 л/т) захищає рослини від раннього їх заселення фітофагом, не допускаючи істотних втрат урожаю. При цьому, збережений урожай насіння на цих варіантах становив 0,43 т/га та 0,31 т/га, відповідно, а рентабельність перевищувала контроль на 8,8 % та 8,9 %, відповідно.

При виробничій оцінці ефективності обприскування насінників проти попелиці був відмічений варіант із застосуванням інсектициду Енжіо 247 SC, к.с. Його технічна ефективність за зниженням заселеності рослин фітофагом склала 93,6 %, що на 3,5 % та 4,0 % була вищою, ніж у Карате-Зеону 050 CS, мк. с. та Бі-58 Нового, к.е., відповідно. Застосування Енжіо 247 SC, к.с. забезпечило збільшення рівня рентабельності на 55,9 %, порівняно з контролем.

Висновки

попелиця цукровий буряк шкідник

1. Серед основних шкідників насінників цукрових буряків в Центральному Лісостепу України одним з найбільш чисельних та шкодочинних є листкова бурякова попелиця - Aphis fabae Scop., чисельність якої в останні роки в 2-3 рази перевищує економічний поріг шкідливості.

2. На калині звичайній, крім власне листкової бурякової попелиці (A. f. fabae), розвивається ще вид Aphis viburni та підвид A. f. cirsiiacanthoidis; на бруслині європейській - А. f. solanella, A. f. evonymi та A. f. cirsiiacanthoidis. З групи "Aphis fabae" лише A. f. fabae заселяє цукрові буряки та їх насінники. Тому, прогнозування чисельності листкової бурякової попелиці за яйцекладками на цих чагарниках неможливе, оскільки вона живе в змішаних колоніях з іншими видами і підвидами комплексу.

3. Відродження личинок попелиць групи "Aphis fabae" з яєць, що зимують на пагонах калини та бруслини, відбувається у кінці березня - на початку квітня, за середньодобової температури повітря +6,5…+8,1 єС та за суми ефективних температур (> 6,5 єС) у межах 3,9-16,5 єС. Початок міграції листкової бурякової попелиці на вторинні трав'янисті рослини-господарі відмічено у ІІ-ІІІ декадах травня за СЕТ (> 6,5 єС) 190,9-223,8 єС.

4. Заселення фітофагом насінників цукрових буряків відбувається у більш ранні строки та інтенсивніше, порівняно з фабричними посівами. Найвищий коефіцієнт заселеності попелицею висадків спостерігався в 2009 році - 2,18, що в 4,0 та 3,0 рази перевищував відповідний показник у 2007 та 2008 роках. Відмічена прямо пропорційна залежність між гідротермічним показником та заселеністю попелицею рослин цукрових буряків першого та другого років вирощування.

5. За ранніх строків садіння коренеплодів листкова бурякова попелиця масово заселяє насінники цукрових буряків у фази "розетка-початок стеблування". З другої половини червня зростає заселеність рослин пізніх строків садіння (фази "стеблування-початок цвітіння"), що знижує їх продуктивність.

6. Вирощування насінників цукрових буряків в монокультурі збільшує заселеність рослин фітофагом у 1,2-1,7 рази, порівняно з вирощуванням їх у сівозміні. Розміщення клумб висадків на відстані більше 1 км від лісосмуги (місця зимівлі попелиці) обмежує заселеність рослин шкідником.

7. У регулюванні чисельності листкової бурякової попелиці важливу роль відіграють корисні комахи, значне місце серед яких займають кокцинеліди. Їх частка становить 75-80 % від загальної кількості афідофагів. Розвиток сонечок трохи запізнюється, порівняно з темпами зростання щільності популяції попелиці. Найбільша чисельність кокцинелід спостерігається на початку липня. За збільшення кількості ентомофагів (70-290 екз./ 100 рослин) заселеність фітофагом впродовж 5 днів знижувалась у 5-6 разів.

8. Фауна кокцинелід насінників цукрових буряків представлена переважно 6 видами: Coccinella septempunctata L. (61,2 %), Coccinella quinquepunctata L. (19,8 %), Adonia varieqata Goeze (7,8 %), Hippodamia tredecimpunctata L.(6,2 %), Propylaea quatuordecimpunctata L. (2,5 %), Аdalia bipunctata L. (2,1 %) та інші (0,4 %).

9. При використанні Круізеру 350 FS, т.к.с., Престижу 290 FS, т.к.с. та Гаучо, 70 % з.п. для обробки маточних коренеплодів цукрових буряків проти попелиці їх захисна дія тривала до 40 днів. Технічна ефективність на 60-й день становила 62-69 %. Збережений урожай насіння цукрових буряків на цих варіантах складав 0,35, 0,24 та 0,23 т/га, відповідно.

10. За обприскування рослин насінників проти фітофага найбільш ефективним виявився інсектицид Енжіо 247 SC, к.с. На третій день після обробки його технічна ефективність була максимальною і складала 95,2 %. Дещо нижчу ефективність проявляли такі препарати, як Карате Зеон 050 CS, мк. с. (92,1 %) та Нурел Д, 55 % к.е. (90,8 %).

11. Майже всі досліджувані препарати за обприскування насінників цукрових буряків проти попелиці у перші дні після обробки викликали 100 %-ну загибель кокцинелід. Проте інсектицид Актара 25 WG, в.г. виявився найбільш безпечним для корисних комах, найменше знижуючи їх чисельність на рослинах.

12. При внесенні гранульованого Фосфаміду, 1,6 % г. (120 кг/га) в лунки, під час садіння коренеплодів, спостерігалось більш пізнє заселення рослин висадків листковою буряковою попелицею - на І-ІІ декади, порівняно з контролем. При цьому урожайність насіння була вищою, ніж у контролі на 0,16 т/га.

13. Застосування для обробки коренеплодів Круізеру 350 FS, т.к.с. та Престижу 290 FS, т.к.с. забезпечило збереження врожаю насіння на рівні 0,43 т/га і 0,31 т/га, та одержання чистого прибутку в розмірі 3925,7 грн./га й 2952,4 грн./га, порівняно з контролем.

Для ефективного захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці в зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України з метою одержання високих урожаїв якісного насіння необхідно:

проводити моніторинг чисельності попелиць комплексу "Aphis fabae" на калині й бруслині у весняний період для встановлення початку міграції та інтенсивності заселення насінників цукрових буряків листковою буряковою попелицею;

садити коренеплоди цукрових буряків у більш ранні та оптимальні строки для забезпечення нормального росту і розвитку рослин (І та ІІ декади квітня);

перед висаджуванням обробляти коренеплоди системними інсектицидами: Круізер 350 FS, т.к.с. (0,48 л/т) та Престиж 290 FS, т.к.с. (1,19 л/т) за умови їх реєстрації в Україні на насінниках цукрових буряків;

за щільності популяції попелиці вище рівня ЕПШ (у травні > 5 %, у червні > 10 % рослин) на насінниках цукрових буряків та за відсутності ентомофагів проводити обприскування рослин такими препаратами: Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га), Карате Зеон, 5 % к.с. (0,15 л/га) та Нурел Д, 55 % к.е. (0,8 л/га).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Федоренко В.П. Захист насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці методом токсикації рослин / В. П. Федоренко, С. А. Алєксєєва // Захист і карантин рослин : міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2008. - Вип. 54. - С. 430-435. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

2. Федоренко В.П. Кокцинеліди на насінниках цукрових буряків та їх роль у регулюванні чисельності листкової бурякової попелиці / В.П. Федоренко, С.А. Алєксєєва // Карантин і захист рослин. - 2009. - № 6. - С. 23-25. (Особистий внесок здобувача 80 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

3. Алєксєєва С.А. Захист насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці в Центральному Лісостепу / С. А. Алєксєєва // Карантин і захист рослин. - 2010. - № 1. - С. 10-13.

4. Алєксєєва С.А. Листкова бурякова попелиця. Вплив агротехніки вирощування насінників цукрових буряків на заселення рослин фітофагом / С.А. Алєксєєва, Л.О. Суслик // Карантин і захист рослин. - 2010. - № 5. - С. 13-15. (Особистий внесок здобувача 50 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

5. Федоренко В.П. Резистентність листкової бурякової попелиці до фурадану / В. П. Федоренко, С. А. Алєксєєва // VІІ з'їзд Українського ентомологічного товариства: тези доповідей, (Ніжин, 14-18 серпня 2007 р.). - Ніжин : Наука-Сервіс, 2007 - С. 143. (Особистий внесок здобувача 50 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано тези).

6. Алєксєєва С.А. Ефективність токсикації насінників цукрових буряків проти листкової бурякової попелиці : тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів ["Інтегрований захист рослин в Україні"], (Київ, 3-5 грудня 2008 р.) / Інститут захисту рослин УААН. - К. : Колобіг, 2008. - С. 3-4.

7. Федоренко В.П. Роль кокцинеллид в регулировании численности листовой свекловичной тли / В. П. Федоренко, С. А. Алексеева // Материалы международной науково-практической конференции ["Биологические основы регуляции вредных организмов в агроценозах"], (Киев, 18-22 мая 2009 р.). - К. : Колобіг, 2009. - Вып. 39. - С. 223-226. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано тези).

8. Алєксєєва С.А. Біологічне обґрунтування системи захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці (Аphis fabae Scop.) в Центральному Лісостепу України. - Рукопис.

Размещено на Allbest.ru

...