Використання ферментного препарату "Ладозим" у раціонах курей-несучок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

УДК 634.4.084/27

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Використання ферментного препарату «Ладозим» у раціонах курей-несучок

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Гарбажій Катерина Станіславівна

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Карунський Олексій Йосипович, Одеський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Півторак Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, професор кафедри годівлі тварин і технології кормів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Соболєв Олександр Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет доцент кафедри виробництва та переробки продукції рибництва

Захист відбудеться «8» квітня 2010 року о 12.00 год. в ауд. № 1 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий «7» березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Слобода

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В даний час в годівлі птиці широко застосовуються продукти мікробіологічного синтезу - кормові дріжджі, амінокислоти, вітаміни, антибіотики та інші, що дає можливість забезпечити повноцінність раціонів і, як наслідок, підвищити продуктивність птиці.

Особливе місце серед вказаних продуктів займають ферментні препарати, промислове виробництво яких налагоджено в багатьох країнах світу. Вивченням способів використання ферментних препаратів у раціонах птиці займались відомі вчені І. С. Попов, О. П. Дмитроченко, П. Д. Пшеничний, М. Т. Таранов, О. М. Венедіктов, С. М. Бакай, Г. О. Богданов, М. В. Єздаков, А. М. Модянов, А. І. Свеженцов та інші.

Результатами чисельних досліджень доведено, що ефективність згодовування ферментів мікробіологічного виробництва значною мірою, залежить від складу раціону, вмісту в ньому біологічно активних речовин, функціонального стану органів травлення та систем утримання, а також пори року.

У зв'язку з тим, що ферменти впливають на обмінні процеси в організмі дослідження щодо застосування комплексних ферментних препаратів у птахівництві з метою підвищення продуктивності птиці мають важливе науково-господарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету протягом 2005-2009 років і є частиною теми «Удосконалення сучасних та розробка нових рецептів комбікормів, преміксів, кормових добавок та препаратів на основі біологічно активних речовин корму, що підвищують продуктивність сільськогосподарських тварин та птиці» ( № ДР 0102U004916 ).

Мета і завдання досліджень. Мета дисертаційної роботи - розробка та теоретично експериментальне обґрунтування оптимальних доз введення ферментного препарату «Ладозим Проксі» до складу комбікормів для курей несучок.

Відповідно до поставленої мети визначилися наступні завдання: експериментально обґрунтувати доцільність використання ферментного препарату «Ладозим Проксі» в годівлі курей-несучок; визначити вплив ферментного препарату при введенні його до складу раціонів на продуктивність курей-несучок; вивчити вплив ферментного препарату на динаміку живої маси ремонтного молодняку і дорослих курей та витрати кормів на одиницю продукції; вивчити вплив ферментного препарату на перетравність основних поживних речовин раціонів і баланс азоту в організмі птиці; дослідити якість м'яса піддослідної птиці, що вирощувалась на комбікормах з добавками ферментного препарату; дослідити вплив введення ферментного препарату в комбікорми на гематологічні показники крові птиці; апробувати на великій кількості поголів'я розроблену кормову суміш для курей-несучок, до складу якої входить ферментний препарат; розрахувати економічну ефективність використання ферментного препарату у раціонах птиці; на основі експериментальних даних запропонувати виробництву обґрунтовані рекомендації щодо використання ферментного препарату.

Об'єкт досліджень. Фізіологічно-біологічні процеси в організмі курей-несучок, за використання в їх раціонах ферментного препарату «Ладозим Проксі».

Предмет досліджень. Властивості ферментного препарату «Ладозим Проксі», ріст та розвиток курей-несучок, перетравність і використання поживних речовин корму, продуктивність птиці, якість яєць, гематологічні показники, економічна ефективність.

Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально, з використанням зоотехнічних (хімічний склад корму, яєць та посліду, яєчна продуктивність, морфологічні, харчові та товарні показники якості яєць), біологічних (показники обміну речовин), фізіологічних (гематологічні показники) та статистичних (визначення середніх величин, їх похибки, вірогідності різниці), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів досліджень та виробничої апробації одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі комплексних досліджень теоретично, експериментально та економічно обґрунтовано доцільність використання ферментного препарату «Ладозим Проксі» у годівлі курей-несучок та розроблено оптимальну дозу введення його у комбікорми.

Доведено вплив ферментного препарату на перетравність поживних речовин корму в курей-несучок. Встановлено, що згодовування кормосуміші із ферментним препаратом підвищує продуктивність курей-несучок, покращує використання поживних речовин корму, знижує витрати корму на одиницю продукції та забезпечує високу збереженість поголів'я.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджується Деклараційним патентом України на винахід ( № 35142 від 10.09.2008р.).

Практичне значення роботи. Використання ферментного препарату «Ладозим Проксі» дозволяє покращити перетравність поживних речовин корму та підвищити яєчну продуктивність курей-несучок кросу „Хайсекс білий ”.

Встановлено оптимальну дозу введення ферментного препарату в кормовій суміші для курей-несучок.

Розроблено рецепт і запропонована технологія приготування кормової суміші.

Результати досліджень можуть бути використані комбікормовими заводами при виготовленні комбікормів для курей-несучок сучасних кросів яєчного напрямку продуктивності та птахівницькими підприємствами, що спеціалізуються на виробництві яєць.

Особистий внесок здобувача полягає у підборі та опрацюванні літератури за темою дисертації. Автором розроблено схему дослідів, підібрані методи та методики, самостійно проведені експериментальні дослідження, аналіз первинного матеріалу, узагальнені основні положення, сформульовані висновки та пропозиції, проведена статистична обробка даних. Загальна частина дисертаційної роботи, що виконана безпосередньо дисертантом становить 90%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і схвалені на: засіданнях кафедри годівлі тварин та технології кормів та щорічних науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та магістрів Одеського державного аграрного університету (м. Одеса, 2006-2009 рр.); міжнародній науково-практичній конференції (м. Одеса, 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва»(м. Вінниця, 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми живлення тварин, шляхи їх вирішення та інноваційні технології кормів» (м. Житомир, 2008р.)

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 статей у наукових фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, а також одержано Деклараційний патент України на винахід.

Структура та обсяг роботи

Дисертація викладена на 130 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень та їх узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Робота містить 24 таблиці, 4 рисунки та 4 додатки. Список літератури включає 272 джерела, з них 34 іноземних.

Умови, матеріал та методика досліджень. Дослідження проводились у три етапи протягом 2006 - 2009 рр. на базі Отрадівської птахофабрики Роздільнянського району Одеської області та у лабораторіях кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету і технології комбікормів Одеської державної академії харчових технологій. Відповідно до мети досліджень було проведено два науково-господарських та один виробничий досліди.

На першому етапі роботи вивчалися технологічні властивості ферментного препарату, що використовувався при розробці рецептів сумішей, призначених для згодовування курям-несучкам.

На другому етапі роботи було проведено науково-господарський дослід з метою вивчення впливу ферментного препарату на перетравність, засвоєння поживних речовин комбікорму, гематологічні показники, продуктивність курей-несучок.

За результатами першого і другого науково-господарських дослідів на основі теоретичних і практичних висновків була створена кормова суміш.

На третьому етапі був поставлений один науково-господарський та один виробничий досліди, мета яких полягала в перевірці ефективності застосування ферментного препарату «Ладозим Проксі» у годівлі курей-несучок яєчного напрямку продуктивності як регулятора по перетравності поживних речовин комбікорму в їх організмі. При цьому вивчався вплив ферментного препарату на зміну коефіцієнтів конверсії поживних речовин корму в енергію білка та жиру курячого яйця.

Науково-господарські та виробничі досліди проводились за методом відокремлених груп згідно з методикою А. І. Овсяннікова. Матеріалом для науково-господарських досліджень були кури-несучки, які за методом аналогів були розподілені відповідно завданням на три (одна контрольна і дві дослідні) групи. При підборі аналогів враховували живу масу, вік і швидкість росту птиці. Різниця між парами-аналогами була в межах допустимих відхилень і становила не більше 3 %. Середня жива маса курок на початок дослідів була в межах 0,530-0,537 кг.

У виробничому досліді було сформовано дві групи курей за методом міні-стада по 300 голів у кожній. У ході першого та другого науково- господарських дослідів були проведені фізіологічні досліди згідно з методикою ВНДТІП у період найвищої несучості.

Схеми науково-господарських та наукових експериментів наведені в табл. 1 і 2.

Таблиця 1. Схеми науково-господарських дослідів

Групи	Поголів'я курок, гол	Вік, діб	Жива маса, кг	Основний комбікорм з добавкою ферментного препарату
Перший науково-господарський дослід
1 - контрольна	80	45	0,530	Основний комбікорм (ОК)
2 - дослідна	80	45	0,535	ОК + 300 г/т
3 - дослідна	80	45	0,537	ОК + 700 г/т
Другий науково-господарський дослід
1 - контрольна	100	50	0,540	Основний комбікорм (ОК)
2 - дослідна	100	50	0,545	ОК + 300 г/т
3 - дослідна	100	50	0,543	ОК + 700 г/т

Тривалість науково-господарських досліджень становила 255 діб і складалась із підготовчого (10 діб) та основного (245 діб) періодів, фізіологічного - 10 діб, виробничого - 250 діб.

Відбір курей для балансових дослідів проводили за методом пар- аналогів, з урахуванням живої маси, віку, несучості та використовували метод відокремлення аналогічних груп. Для цього було сформовано по три групи курей-несучок. Птицю утримували у спеціально обладнаних клітках.

Після проведення балансових дослідів розрахували перетравність та засвоєння окремих поживних речовин в організмі птиці, а також коефіцієнти конверсії протеїну, енергії комбікорму в харчовій масі білка і жиру яйця.

Таблиця 2. Схема балансових дослідів

Групи	Кількість, гол	Жива маса,кг	Несучість, %	Основний комбікорм з добавкою ферментного препарату
Перший балансовий дослід
1 - контрольна	5	1,72	90	ОК
2 - дослідна	5	1,75	93	ОК + 300 г/т
3 - дослідна	5	1,73	94	ОК + 700 г/т
Другий балансовий дослід
1 - контрольна	5	1,76	92	ОК
2 - дослідна	5	1,90	97	ОК + 300 г/т
3 - дослідна	5	1,87	99,8	ОК + 700 г/т

У період науково-господарських та фізіологічних дослідів умови утримання, годівлі птиці були однакові у всіх групах й відповідали встановленим гігієнічним вимогам для молодняка та курей-несучок промислового стада.

Під час проведених досліджень курей утримували в кліткових батареях. В приміщенні температура повітря становила 18-20 єС, освітленість - 10 лк, тривалість світового дня - 9 годин, вологість повітря - 70 %, вміст аміаку в повітрі - 13,9 мг/мі.

Годівлю курочок контрольних та дослідних груп проводили повнораціонними комбікормами (кормосумішами) відповідно до віку, живої маси та інтенсивності росту. Різниця в годівлі птиці полягала в тому, що курочки дослідних груп отримували комбікорми з додатково введеним ферментним препаратом «Ладозим Проксі» відповідно до схем дослідів.

Хімічний склад комбікорму, ферментного препарату, яєць вивчали за загально прийнятими методиками зоотехнічного аналізу.

первинну вологу визначали шляхом висушування зразка в сушильній шафі при температурі 60-65 єС, з наступним доведенням його до повітряно-сухого стану;

гігроскопічну вологу - при висушуванні зразка при температурі 100-105 єС до постійної маси;

сирий протеїн - за методом К'єльдаля;

сирий жир - за методом С. В. Рушковського за кількістю знежиреного залишку в апараті Сокслета при використанні бензолу як розчинника;

сиру клітковину - за методом Генеберга-Штомана;

сиру золу - спалюванням наважки корму в муфельній печі при температурі 500-550 єС;

кальцій - комплексометричним методом.

Визначення живої маси птиці проводилось індивідуально на початку, в середині і в кінці науково-господарського досліду зважуванням на вагах ВНЦ. За різницею між кінцевою та початковою живою масою визначили абсолютний, а на його основі - середньодобовий приріст живої маси.

Збереженість поголів'я, кількість спожитого корму визначали на основі попереднього обліку. Облік корму проводили за методом П. І. Вікторова. В кінці досліду розраховували витрати комбікорму на одиницю продукції (1 кг приросту живої маси на 10 шт. яєць).

Несучість птиці оцінювали з розрахунку на початкову та середню несучку, за показником несучості за весь період досліду.

Масу яєць визначали індивідуальним зважуванням їх протягом 5 сумісних днів на вагах ВЛКТ-500.

Оцінку хімічного складу і морфологічних показників якості яєць проводили у відповідності з рекомендаціями ВНДТІП. Амінокислотний склад яєць визначали на автоматичному аналізаторі ААА-81. Добір яєць для оцінки проводили за принципом випадкової вибірки в кінці кожного місяця яйцекладки.

Індекс форм яйця визначали як відношення його поперечного діаметра до поздовжнього, виражене у процентах. Для виміру діаметру користувались штангенциркулем. Щільність яєць визначали за методикою Ю. М. Владимирової та Л. М. Агеївої.

Товщину шкаралупи вимірювали мікрометром з точністю до 0,01 мм на трьох ділянках: екваторіальній частині, тупому та гострому кінцях. Відносний вміст білка, жовтка та шкаралупи виражали у процентах до маси яйця. ферментний препарат птиця продуктивність

Індекс білка і жовтка визначали за відношенням висоти до діаметра. При визначенні перетравності протеїну корму, азотисті речовини випорожнень відділяли від сечової кислоти та її солей хімічним шляхом за методикою М. Я. Дьякова. Перетравність речовини розраховували за різницею між надходженням поживних речовин з кормом та виділенням їх з випорожненнями.

Засвоєння кальцію та фосфору визначали за різницею між надходженням кожного елементу з кормом та виділення його з послідом і виражали у процентах до спожитого.

Коефіцієнти конверсії протеїну, енергія комбікорму в енергію білку та жиру яйця розраховували згідно з методикою Л. К. Лепайне.

Кров у птиці відбирали вранці до годівлі. Гематологічні показники досліджували за загальноприйнятими методиками. У відібраних зразках визначали:

кальцій - за методикою Вічева та Каракющева,

фосфор - за методикою Алшова та Гінсберга,

загальний білок - рефрактометричним методом.

В кінці першого науково-господарського досліду проводили забій птиці для вивчення забійних показників. Для цього відбирали по 5 голів з кожної групи. Дослідження забійних показників проводили згідно з методикою.

Виробничу апробацію одержаних результатів провели в умовах Отрадівської птахофабрики Роздільнянського району Одеської області з 1 березня по 25 грудня 2008 р. на курках яєчного напрямку кросу «Хайсекс білий». Для цього було сформовано дві групи птиці по 300 голів у кожній: куркам першої групи згодовували господарський раціон, а другої - раціон третьої групи другого науково-господарського досліду.

Статистичну обробку даних проводили на ПЄОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

Перший науково-господарський дослід

Годівля піддослідних тварин. Протягом науково-господарських дослідів кросу „Хайсекс білий” отримували повнораціонні корми, збалансовані за основними елементами живлення відповідно до віку, живої маси та яєчної продуктивності птиці, вміст поживних речовин у комбікормах в період вирощування та несучості відповідав нормам, рекомендовани для курей кросу„Хайсекс білий ” (табл. 3).

Таблиця 3. Поживність повнораціонних комбікормів після введення ферментного препарату «Ладозим Проксі» у дозі 0,3 кг/т комбікорму

Показники	Вік птиці , діб.
	45 - 69	70 - 119	120 і старше
У 100 г комбікорму міститься :
Обмінної енергії, МДж	1,15	1,20	1,21
Сухої речовини, г	0,86	0,87	0,89
Сирого протеїну, г	18,8	16,5	16,4
Лізину, г	0,97	0,74	0,78
Метіоніну, г	0,45	0,40	0,41
Триптофану, г	0,25	0,17	0,18
Сирої клітковини, г	4,27	4,50	4,80
Кальцію, г	1,20	1,20	1,70
Фосфору, г	0,72	0,81	0,83
Натрію, г	0,24	0,20	0,21
Калію, г	0,74	0,56	0,54
Магнію, г	0,24	0,22	0,20
Сірки, г	0,18	0,16	0,20
Заліза, мг	14,15	13,9	14,3
Міді, мг	0,845	1,150	0,970
Цинку, мг	4,95	4,97	4,97
Марганцю, мг	6,51	6,52	6,52
Вітаміну В1 ,мг	0,45	0,39	0,45
Вітаміну В2 ,мг	0,47	0,47	0,47
Вітаміну В3 ,мг	1,98	1,98	1,98
Вітаміну В6 ,мг	0,320	0,335	0,350

У першому науково-господарському досліді курочкам та куркам-несучкам до комбікорму додавали ферментний препарат у дозі 0,3 кг/т і 0,7 кг/т комбікорму відповідно другій і третій групам.

Як видно з цієї таблиці, при введені у кормосуміш для птиці ферментного препарату у дозі 0,3 кг/т комбікорму збільшується її загальна поживність, тобто кількість обмінної енергії зростає в середньому на 0,05 МДж, сирого протеїну - 0,2 г. Інші поживні і мінеральні речовини були на одному рівні.

Жива маса та збереженість ремонтних молодок і курей-несучок при використанні у кормах ферментного препарату

Основним показником, що характеризує ріст та розвиток курей, є їх жива маса, середньодобові прирости, збереженість поголів'я протягом періоду вирощування. Зміни живої маси курочок та витрати корму на один кілограм приросту в результаті введення до складу комбікормів ферментного препарату наведено у табл. 4.

Таблиця 4. Динаміка живої маси птиці, її збереженість та витрати корму за період досліду, n=80.

Показники	Групи
	1	2	3
Жива маса, г: У віці 50 діб	540±3,15	545±3,05	543±1,41
70 діб	775±2,46	790±2,5	795±1,17
90 діб	859±3,7	879±2,32	925±2,71
120 діб	1270±2,37	1290±2,37	1310±8,45
130 діб	1340±2,29	1380±2,29	1390±2,97
150 діб	1705±2,29	1818±47,95	1950±3,77
300 діб	2575±2,28	2680±95,47	2785±4,75
Середньодобовий приріст, г	7,75±0,20	8,09±0,19	8,30±0,20*
Збереженість поголів'я, %	80	89	92
Витрати корму на 1 кг приросту, кг	5,79	5,68	5,65

Примітка:* - тут і далі - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999 (у порівнянні з контрольною групою птиці).

На основі проведених досліджень встановлено, що найбільшу інтенсивність росту мали курочки третьої дослідної групи, які з комбікормом одержували ферментний препарат у дозі 0,7 кг/т.

Так, жива маса птиці в цій групі до початку яйцекладки становила 1390 г, що на 3,7 % вище порівняно з аналогами контрольної групи. Жива маса курочок другої дослідної групи була дещо нижчою порівняно з живою масою курочок третьої дослідної групи, але відповідно на 3 % більшою за ровесниць контрольної групи. Використання в годівлі курей-несучок ферментного препарату позитивно вплинуло і на збереженість поголів'я. У контрольній групі збереженість становила 80 %, тоді як в аналогах дослідних груп цей показник коливався в межах 89-92 %.

Найбільш життєздатними були курочки третьої дослідної групи, що одержували ферментний препарат «Ладозим Проксі».

У період досліду споживання корму курочками піддослідних груп було майже на рівні, однак відмічалося зниження цих показників при зменшенні ферментного препарату. Як видно з наведених даних табл. 4, в цій групі також на один кг приросту витрачено корму 5,65 кг, що в порівнянні з контрольною групою на 2,5 % менше.

На 1 кг приросту живої маси в другої та третьої дослідних групах було витрачено менше корму відповідно на 0,11; 0,14 кг.

Несучість піддослідної птиці та якість яєць

Продуктивність птиці є комплексною характеристикою якості годівлі та найважливішою оцінкою повноцінності раціонів.

Проведені дослідження виявили характер змін у продуктивності курей- несучок під впливом факторів, що вивчалися (табл. 5)

Таблиця 5. Показники продуктивності піддослідної птиці, n=80

Показники	Г р у п и
	1	2	3
Несучість на початкову несучку, шт.	115,8	121,2	124,1
Несучість на середню несучку, шт.	121,1	123,5	129,5
Несучість, %	71,8±1,5	73,2±2,7*	76,7±4,0*
Загальна кількість яєць, шт.	9688	9880	10360
Витрати корму на 10 шт. яєць, кг	1,58	1,58	1,53

Результати проведених досліджень підтверджують, що на продуктивність курей впливає не лише забезпечення їх енергією та основними поживними речовинами, а й використання ферментних препаратів, що позитивно впливає на перетравність та засвоєння полісахаридів корму.

Так, валовий збір яєць у курей контрольної групи становив 9688 шт., у дослідних групах відповідно 9880-10360 шт. яєць. Найбільшу кількість яєць було одержано від несучок, які одержували з комбікормом ферментний препарат «Ладозим Проксі». Витрати корму на 10 штук яєць у другій та третій дослідних групах не відрізнялись від контрольної і становили 1,53-1,58 кг. Від курей-несучок третьої дослідної групи одержали на 6,9 % більше яєць порівняно з аналогами контрольної групи.

Необхідно відзначити, що згодовування курям-несучкам комбікормів збагачених ферментним препаратом, сприяло збільшенню загальної кількості яєць на 7,3 %.

Більш глибокий статистичний аналіз показників продуктивності дає показник несучості. Встановлено, що впродовж всіх періодів яйцекладки у курей контрольної і дослідної груп спостерігались суттєві відмінності. Так, несучість птиці контрольної групи протягом досліду становила 71,8 %, а у курей дослідних груп - 73,2-76,7 % відповідно.

Якість харчових яєць визначається їх товарним виглядом. Товарні ознаки - це ті, що забезпечують зберігання яєць як товару і відповідають естетичним вимогам покупця.

З розвитком промислового птахівництва особливе значення набула така ознака яєць, як міцність шкаралупи, що характеризується її товщиною.

Аналіз показав, що середня товщина шкаралупи в усіх групах коливалась у межах 0,378-0,397 мм. Якщо товщина шкаралупи яєць курей- несучок контрольної групи становила 0,378 мм, то в дослідних - 0,390-0,397мм.

Таким чином, наведені дані свідчать, що згодовування курям-несучкам ферментного препарату «Ладозим Проксі» в дозах 0,3-0,7 кг/т комбікорму збільшує товщину шкаралупи яєць на 3,1-5 %.

Перетравність поживних речовин корму

Визначення перетравності поживних речовин корму та вивчення характеру обмінних процесів в організмі птиці є одним з важливих методів оцінки кормів. Ступінь забезпечення птиці поживними речовинами, крім наявності їх в необмеженій кількості в кормосуміші, визначається і рівнем засвоюваності та використанням їх в організмі.

З цією метою було проведено фізіологічний дослід. Годівлю курей- несучок у період балансових дослідів здійснювали повноцінними комбікормами за рецептом ПК-18 з енергетичною поживністю 1,13 МДж обмінної енергії і вмістом 17 % сирого протеїну. Дані дослідження дали змогу виявити характер змін в перетравності поживних речовин корму під впливом досліджуваних факторів (табл. 6)

Таблиця 6. Перетравність поживних речовин, %

Показники	Групи
	1	2	3
Суха речовина	68,98	71,71	73,22
Органічна речовина	71,27	73,46	75,25
Протеїн	83,89	86,06	88,03
Жир	73,07	78,53	80,30
Клітковина	37,79	38,37	39,12
Б Е Р	81,18	83,90	85,45

Встановлено, що використання в годівлі курей-несучок ферментного препарату сприяє кращому засвоєнню основних поживних речовин корму.

Зокрема, введення до комбікорму несучок другої дослідної групи 0,3 кг/т комбікорму ферментного препарату збільшило перетравність сухої речовини на 2,73 %, органічної речовини на 2,2 %, протеїну, жиру та клітковини відповідно на - 2,17; 5,46; 0,58 % порівняно з аналогічними показниками контрольної групи.

Така ж тенденція спостерігалась і за перетравністю БЕР. Так, перетравність БЕР у птиці другої дослідної групи становила 83,90 %, що на 2,7% більше порівняно з контролем.

Добавка до комбікорму 0,7 кг/т ферментного препарату сприяло підвищенню перетравності поживних речовин раціону. Так, перетравність сухої та органічної речовин комбікорму становила відповідно 73,22 та 75,25, тоді як у контрольної групи ці показники дорівнювали відповідно 68,98 % та 71,27 %.

Перетравність протеїну у всіх групах була високою. Зокрема, в контрольній вона становила 83,89 %, в дослідних групах коливалась в межах 86,06-88,03 %. Найбільш висока перетравність протеїну спостерігалась у несучок третьої дослідної групи, що отримувала 0,7 кг/т комбікорму ферментного препарату.

Щодо перетравності жиру, то встановлено істотне його підвищення у несучок третьої дослідної групи порівняно з аналогами контрольної групи. Кури-несучки цієї групи при споживанні ферментного препарату у дозі 0,7 кг/т комбікорму сирий жир перетравлювали на 7,23 % краще, ніж аналоги контрольної групи.

Таким чином, одержані дані дають підстави вважати, що застосування ферментного препарату в комбікормі сприяє підвищенню перетравності поживних речовин комбікорму у курей.

Баланс азоту, кальцію й фосфору в організмі курей

Визначення балансу азоту як індикатора обміну протеїну має важливе значення, оскільки це дозволяє дати достатньо об'єктивну оцінку обмінним процесам, пов'язаним з перетворенням і синтезом білків та інших органічних речовин в організмі птиці.

Результати балансового досліду показали, що різні дози ферментного препарату в комбікормах для курей-несучок по різному впливають на використання птицею азотистих речовин корму (табл.7).

Таблиця 7. Середньодобовий баланс азоту в піддослідних курок-несучок, n=15

Показники	Групи
	1	2	3
Прийнято з кормом, г	3,250	3,245	3,393
Виділено, г :	-	-	-
з послідом	1,869	1, 907	1, 925
з яйцем	0,324	0,350	0,389
Засвоєно , %	9,96	10,78	11,46
Утримано в організмі, г	1,057	0,988	1,079
Утримано від прийнятого, %	30,8	31,6	32,3

Аналізуючи дані, наведені в таблиці 7, слід відзначити, що середньодобова кількість азоту, який курки споживали з кормом (в розрахунку на одну голову) у контрольній та дослідних групах була майже однаковою, однак краще засвоювали азот курки дослідних груп.

У результаті досліджень встановлено, що у курок-несучок дослідних груп середньодобова кількість азоту, виділеного з яйцями, становила 0,350- 0,389 г з розрахунку на одну голову. Найбільше його виділення в яйцях спостерігалось у несучок третьої дослідної групи, які одержували ферментний препарат в дозі 0,7 кг/т комбікорму. Використання в годівлі курок лише 0,3 кг/т ферментного препарату знижувало даний показник. Так, середньодобова кількість азоту, виділеного у яйцях птицею другої дослідної групи була на 0,039 г меншою порівняно з відповідним показником у курок 3-ї дослідної групи. Загалом найбільше засвоєння азоту спостерігалось у курок, які одержували з комбікормом ферментний препарат. Це пояснюється неоднаковими ендогенними витратами азоту з послідом та рівнем використання його на утворення яєць.

Виявлено, що середньодобова кількість спожитого з кормом кальцію птицею всіх груп була приблизно однаковою. У контрольній групі вона становила 3,18 г, у птиці дослідних груп - 3,20-3,22 г на голову. Результати досліджень показали, що існує помітна різниця засвоєння кальцію між курками-несучками контрольної та дослідних груп. Зокрема, слід вказати, що несучки дослідних груп значно менше виділяли кальцію з послідом на 17,8-22,9 % порівняно з аналогами контрольної групи. Курки контрольної групи виділяли з послідом 2,14 г кальцію, а у несучок дослідних груп цей показник коливався в межах 1,76-1,65 г. Серед дослідних груп найменше виділеного з послідом кальцію (1,65 г) спостерігали у курей третьої дослідної групи, комбікорм яких був збагачений 0,7 кг/т ферментним препаратом.

В цілому, у зв'язку із цим, кури дослідних груп на 12,3-15,9 % краще засвоювали кальцій, ніж контрольної.

Використання кальцію на утворення яєць в організмі курей контрольної групи становило 0,950 г, у птиці дослідних груп - 1,064-1,193 г. Найвищий показник використання кальцію на утворення яєць був у курей третьої дослідної групи.

Таким чином, використання в комбікормах курей-несучок ферментного препарату сприяє кращому використанню кальцію в організмі.

Аналогічна тенденція спостерігалась і в обміні фосфору. Середньодобова кількість фосфору, прийнятого з кормом, у птиці контрольної і дослідних груп суттєво не відрізнялась, і коливалась у межах 0,830-0,847 г на одну голову, однак кури-несучки дослідних груп менше виділяли його з послідом. Так, кількість виділеного фосфору з послідом у несучок дослідних груп була на 21,2-32,0 % менше порівняно з аналогічним показником контрольної групи. Аналогічна картина спостерігалась і за кількістю виділеного фосфору з яйцями. Найбільша кількість фосфору була в яйцях курей-несучок третьої дослідної групи, що одержували комбікорм збагачений ферментним препаратом в дозі 0,7 кг/т і становила - 0,114 г.

Показники забою піддослідної птиці

Для оцінки впливу різних доз ферментного препарату на розвиток окремих частин тіла курей в кінці науково-господарського досліду проведено

контрольний забій. Зокрема, введення до комбікорму курей-несучок ферментного препарату сприяло підвищенню виходу напівпатраних та обпатраних тушок по відношенню до передзабійної живої маси. Вихід напівпатраних тушок у птиці контрольної групи становив 2,05 кг, у несучок дослідних - в межах 2,10 - 2,35 кг, причому найбільш високим був вихід у несучок третьої групи. Маса м'язової тканини у птиці дослідних груп коливалась в межах 0,90-1,02 кг, а найвищий показник відмічався у птиці третьої дослідної групи. Отже, на основі проведених досліджень встановлено, що кури, які вирощувались на комбікормах з добавкою ферментного препарату, мали міцний кістяк і більший вихід м'язової тканини у зв'язку з більш інтенсивним білковим обміном.

Гематологічні показники

Протягом науково-господарського досліду спостерігали за станом здоров'я птиці, її продуктивністю, зміною обмінних процесів в організмі.

У табл. 8 наведено результати змін гематологічних показників курей у пік несучості після введення до комбікорму ферментного препарату.

Як свідчать дані, у курей контрольної групи на кінець досліду знижувались такі показники, як резервна лужність крові до 42,5 об/ % СО₂ , при нормі 48 - 50 об/ % СО_2, гемоглобіну - до 80 г/л , рН крові - до 7,3.

Отже, гематологічні показники не виходили за межі фізіологічних норм.

Таблиця 8. Гематологічні показники курок-несучок

Показники	Групи
	1	2	3
Еритроцити, 1012 /л	3,0±0,05	3,5±0,07***	3,8±0,03***
Лейкоцити, 109/л	20,2±0,7	21,5±0,4	2,18±0,6
Гемоглобін, г/л	80±1,14	80±1,50	90±1,35***
Загальний білок крові, г/л	40±1,2	42±1,1	45±1,8*
Загальний кальцій крові, ммоль /л	2,04±0,02	2,25±0,05**	2,95±0,06***
Неорганічний фосфор крові, ммоль /л	1,82±0,02	1,95±0,08	2,07±0,05**
рН крові	7,30±0,07	7,30±0,05	7,30±0,05*
Резервна лужність крові, об % СО2	42,5±1,2	46,2±1,2*	49,2±1,2**

Отримані у досліді результати свідчать про зміну КЛР у кислий бік, а саме про тенденцію порушення кислотно-лужного стану в організмі, що стало причиною компенсаційного ацидозу.

При використанні в годівлі курок ферментного препарату збільшується вміст гемоглобіну на 10 % порівняно з аналогами контрольної групи.

Таким чином, використання в комбікормах курей-несучок ферментного препарату стабілізує кислотно-лужну рівновагу в організмі, що підтверджується підвищенням показників гемоглобіну, резервної лужності і рН крові.

Другий науково-господарський дослід

Проведення другого науково-господарського досліду дозволило визначити вплив комбікорму з введенням до його складу ферментного препарату у дозах 0,3 і 0,7 кг/т на ріст, розвиток і яєчну продуктивність курочок.

Жива маса і збереженість курей при використанні у комбікормах добавки ферментного препарату. Встановлено, що введення до комбікорму птиці добавки ферментного препарату позитивно вплинуло на їх розвиток. Проведені нами дослідження динаміки росту курок показали, що найбільші середньодобові прирости спостерігались у період з 48- до -108 добового віку, після цього вони поступово знижувались. Вікові зміни інтенсивності росту піддослідних курок наведено в табл. 9.

Таблиця 9. Динаміка живої маси птиці, її збереженість і витрати корму за період досліду, n = 80

Показник	Г р у п и
	1	2	3
Жива маса, г:
50 діб	562±6,1	562±6,0	565±6,0
70 діб	737±11,2	752±12,0	779±12,0
90 діб	1007±11,5	980±14,0	1069±12,2
120 діб	1365±15,1	1412±14,0	1450±15,0
150 діб	1549±20,0	1552±22,3	1615±21,0
300 діб	2590±18,60	2459±14,2	2540±14,0
Абсолютний приріст, г	1950	2030	2100
Середньодобовий приріст, г	8,32±0,38	8,69±0,31	9,80±0,35***
Збереженість поголів'я, %	93,8	95,0	99,8
Витрати корму на 1 кг приросту, кг	5,92	5,74	5,62

Примітка:* - тут і далі - р>0,95; ** - р>0,99; *** - р>0,999 (у порівнянні з контрольною групою птиці).

Абсолютний приріст за період досліду у курей контрольної групи становив 1,95 кг, у другій дослідній групі, де курки отримували ферментного препарату 0,3 кг/т комбікорму, цей показник становив 2,03 кг. Що більше порівняно з контролем на 4,1%.

Найвищу енергію росту мали курки третьої дослідної групи, які отримували з раціоном 0,7 кг/т ферментного препарату. Так, порівняно з однолітками контрольної групи жива маса курей цієї групи збільшувалась на 7,8 % з аналогами другої дослідної групи, відповідно на 3,7 %.

Починаючи з третього місяця несучості і до закінчення досліду жива маса курей всіх піддослідних груп помітно збільшувалась і досягла рівня стандарту щодо цього кросу.

Під впливом ферментного препарату зросла збереженість поголів'я. У контрольній групі цей показник становив - 93,8 %, у другій дослідній - 95 %, у третій групі - 99,8 %.

Найнижчий показник витрат корму на 1 кг приросту живої маси відмічався у третї дослідній групі, де курки одержували добавку ферментного препарату 0,7 кг/т комбікорму (5,62 кг), тоді як у контрольній групі він був найвищий - 5,92 кг. Аналоги з другої дослідної групи займали проміжне положення (5,74 кг).

Таким чином, введення ферментного препарату до комбікорму в дозі 0,7 кг/т позитивно впливає на швидкість росту курок та зменшує витрати корму на 1 кг приросту живої маси. Найвищі показники отримано за введення ферментного препарату у дозі 0,7 кг/т комбікорму.

Несучість піддослідної птиці та якість яєць

За 170 діб облікового періоду загальна кількість яєць від курей контрольної групи становила 10272 шт. У несучок другої дослідної групи, до комбікорму яких додавали 0,3 кг/т комбікорму ферментного препарату, цей показник становив - 11056 шт. яєць (81,3 %).

Валовий збір яєць у несучок третьої дослідної групи відрізнявся порівняно з показниками контролю і становив 11360 шт.

У курей-несучок цієї групи несучість була найвищою. Птиця отримувала з кормом 0,7 кг/т ферментного препарату. Несучість у цій групі становила 87,4 % (табл. 10)

Несучки другої та третьої дослідних груп, які отримували ферментний препарат, переважали аналогів контрольної групи.

Витрати корму на 10 шт. яєць у контрольній та дослідних групах були маже на рівні і становили 1,41 кг. Введення ферментного препарату до раціону курей викликає зміну не лише несучості, але й маси яєць, яка є важливим показником харчової й товарної якості яєць.

Таблиця 10. Показники продуктивності піддослідної птиці, n=80

Показники	Г р у п и
Несучість на початкову несучку за дослід, шт.	104,2	110,8	116,0
Несучість на середню несучку за дослід, шт.	128,4	138,2	142,0
Інтенсивність несучості, %	75,5±1,9	81,2±1,7**	87,4±2,4***
Загальна кількість яєць, шт.	10272,0	10056,0	11360,0
Витрати корму на 10 шт. яєць,	1,41	1,41	1,41

Маса яєць була найвищою у курей третьої дослідної групи. Порівняно з контролем цей показник був вищим на 6,3 %. Введення до кормосуміші птиці ферментного препарату зміцнює шкаралупу яєць на 11,4 %, підвищує індекс білка на 9,1 %, індекс жовтка - на 3,7 %.

При вивченні хімічного складу яйця встановлені зміни у його складових частинах білка та жовтка.

Таким чином, встановлено, що ферментний препарат позитивно впливає не тільки на ріст і розвиток, але й на несучість курей та якість яєць.

Гематологічні показники курей. У курок контрольної групи на кінець досліду відмічено зниження резервної лужності крові до 41,2 об/% СО₂, гемоглобіну до 82 г/л, рН крові становило 7,2.

Найбільш ефективні ферментні препарати в дозі 0,7 кг/т комбікорму. Так, кури, які отримували до комбікорму 0,7 кг/т ферментного препарату, мали біологічні показники крові в межах фізіологічної норми, рН крові - 7,34, резервна лужність 47,5 об/% СО₂ , вміст гемоглобіну підвищився на 7% порівняно з ровесницями контрольної групи.

Таблиця 11. Гематологічні показники курок-несучок, n=5.

Показники	Г р у п и
	1	2	3
Еритроцити, 1012 /л	2,6±0,08	3,0±0,05**	3,5±0,07***
Лейкоцити, 109/л	20,7±0,5	21,2±0,2	22,0±0,8
Гемоглобін, г/л	82±1,7	83±2,0	89±1,4**
Загальний білок крові, г/л	44±2,1	41±1,90	46±1,97
Загальний кальцій крові, ммоль/л	2,0±0,08	2,30±0,10**	2,45±0,06**
Неорганічний фосфор крові, ммоль/л	1,72±0,03	1,50±0,07	2,15±0,062
рН крові	7,18±0,10	7,20±0,22	7,34±0,11
Резервна лужність крові, об%СО2	41,2±1,5	40,20±1,2	47,5±1,2**

Таким чином, введення у комбікорм 0,7 кг/т ферментного препарату коригує киснево-лужну рівновагу в організмі курей і підвищує їх несучість при помірному зниженні живої маси.

Виробнича апробація та економічна ефективність використання ферментного препарату в годівлі курей яєчного напрямку

Виробничий дослід з впровадження ферментного препарату в комбікорми курей-несучок поставлений за методом міні-стада на птиці кросу ”Хайсекс білий”.

Жива маса курочок на початок досліду в першій контрольній групі в середньому становила 540 г, у другій дослідній - 535 г.

Курочки у віці 7 тижнів отримували за добу комбікорм, виготовленого за раціоном КС-3; у віці 10 тижнів - за раціоном ПК-1-4; у віці 17 тижнів - за раціоном ПК1-1-8 та 0,7 кг/т ферментного препарату ”Ладозим Проксі”. Протягом досліду птиці було згодовано 25,0 кг комбікорму та 17,5 г. ферментного препарату на 1 голову.

За період досліду середньодобовий приріст становив у першій контрольній групі - 13,0 г, у другій дослідній - 15,0 г. Жива маса курей до початку яйцекладки була в контрольній групі - 1330 г, у дослідній групі - 1400 г, а до кінця першої фази несучості становила 2350 г у контрольній групі та 2390 г у другій дослідній.

Збереженість поголів'я в середньому у контрольній і дослідній групах становила відповідно 93,8; 99,8 %. Показник несучості курей протягом першої фази несучості у контрольній групі становив 78,8 %, у дослідній - 87,4 %. По контрольному стаду за 172 доби було знесено 396210 штук яєць, по дослідному - 469430 штук яєць, що вище контрольного на 16 %. Маса яйця у господарстві в середньому становила 58,9 г, у курей дослідної групи - 60 г, товщина шкаралупи - відповідно: 0,300 та 0,332 мм.

Щодо бою яйця, то у контрольній групі він становив 12,0 %, насічка 21,2, у дослідній ці показники були нижчими - відповідно 2,3 та 3,0 %.

Наші дослідження довели, що використання в годівлі курей яєчного напрямку ферментного препарату ”Ладозим Проксі” економічно ефективне. Розрахунок економічної ефективності проводився за обліком вартості ферментного препарату, додатково отриманої продукції, витрат корму на одиницю продукції, а також товарних якостей яєць.

Один кг ферментного препарату ”Ладозим Проксі” коштує 60 грн. Вартість же введеного ферментного препарату до раціону на 1 голову за період досліду становить 1,05 грн., а вартість кормів - 14,84 грн. Незважаючи на те, що вартість ферментного препарату відносно висока порівняно з вартістю кормів, його використання економічно вигідне. Збільшення яєчної продуктивності на 16 % порівняно з контролем дає додатковий прибуток на одну голову 3,168 грн., а на все поголів'я - 9472 грн. До того ж, через 1,5 року птиця реалізується на м'ясо і тоді додатково від кожної курки дослідної групи буде реалізовано на 0,2 кг м'яса більше, ніж у контролі, що дасть прибуток 1,5 грн. на одну голову.

В цілому від використання ферментного препарату ”Ладозим Проксі” в годівлі курей господарство збільшує прибуток в сумі 4,6 грн. на одну голову за першу фазу несучості.

Таким чином, використання в годівлі курей яєчного напрямку ферментного препарату ”Ладозим Проксі” економічно ефективне.

Висновки

На основі проведених досліджень, експериментально та теоретично обґрунтовано науковий підхід щодо використання ферментного препарату «Ладозим Проксі» у годівлі птиці яєчного напрямку продуктивності кросу “Хайсекс білий”. Визначено оптимальну дозу введення ферментного препарату до комбікормів, вивчено вплив на перетравність та обмін поживних речовин в організмі, продуктивність птиці та якість одержаної продукції.

Введення до складу комбікорму ремонтних молодок і курей-несучок ферментного препарату із розрахунку 0,7 кг/т від маси корму підвищує середньодобові прирости птиці на 17 %, її збереженість - на 12 %.

Згодовування курям-несучкам комбікормів, що містять ферментний препарат в оптимальній дозі, підвищує їх яєчну продуктивність на 16 %, масу яйця - на 3,3 %, індекс форми яйця - на 3,4 %, щільність яйця - на 0,6 %, товщину шкаралупи - на 5 % та валовий збір яєць - на 16 %.

Добавка в комбікорми ферментного препарату «Ладозим Проксі» у дозі 0,7 кг/т покращує харчову цінність і товарні якості яєць за рахунок збільшення вмісту протеїну в яйці - на 3,44 %.

Згодовування курям-несучкам комбікормів, збагачених ферментним препаратом у дозі 0,7 кг/т за масою корму, підвищує перетравність сухої речовини корму - на 4,24 %, протеїну - на 4,14, клітковини - на 1,33, жиру - на 7,23 %.

Введення ферментного препарату до комбікорму сприяє підвищенню засвоєння азоту в організмі курей-несучок на 1,5 %, кальцію - на 15,9 та фосфору - на 27,1%.

Добавка в комбікорм ферментного препарату «Ладозим Проксі» у дозі 0,7 кг/т позитивно впливає на гематологічні показники (Р>0,99; Р>,999).

Використання ферментного препарату «Ладозим Проксі» у складі комбікормів для ремонтних молодок і курей-несучок економічно обґрунтовано: додатково чистий прибуток у розрахунку на 1000 голів становив 9472 грн.

Пропозиції

З метою оптимізації живлення ремонтних молодок і курей-несучок кросу “Хайсекс білий” в умовах Півдня України рекомендується вводити до складу їх комбікормів ферментний препарат, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин корму. Отримано додаткового чистого прибутку 9472 грн. на 1000 голів.

Список опублікованих за темою дисертації праць

Гарбажій К. С. Збагачення комбікормів для птиці ферментом Ладозим Проксі. / К. С. Гарбажій, О. Й Карунський // Збірник наукових праць Одеського державного аграрного університету. - Одеса, 2007. - № 38. - С. 83-86. (дисертантом проведено експериментальні дослідження, підготовлено матеріал до публікації).

Гарбажій К. С. Ферментні препарати в раціонах курок-несучок. / К. С. Гарбажій, О. Й Карунський // Збірник наукових праць Вінницького державного агра...