Біотехнічні особливості підрощування личинок коропових риб за обмеженого водопостачання (на прикладі ВАТ "Сквирасільрибгосп")

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК: 639.371.5: [639.3:628.1]

БІОТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДРОЩУВАННЯ ЛИЧИНОК КОРОПОВИХ РИБ ЗА ОБМЕЖЕНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВАТ “СКВИРАСІЛЬРИБГОСП”)

06.02.03 - рибництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ГЕЙКО Леонід Миколайович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті рибного господарства Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Алексієнко Вадим Романович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри зоології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Шерман Ісаак Михайлович Херсонський державний аграрний університет, декан рибогосподарсько-екологічного факультету, завідувач кафедри гідробіоресурсів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Коваленко Василь Олександрович Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри аквакультури

Захист відбудеться 29 грудня 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.364.01 в Інституті рибного господарства НААНУ за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська 135.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту рибного господарства НААНУ за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська 135.

Автореферат розіслано 1 грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук ____________ С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні існує багато неповно- та повносистемних ставових рибничих господарств і ферм, що працюють в умовах дефіциту водопостачання. Як правило, вони базуються на невеличких річках з обмеженим дебетом води або на одному великому водопостачальному ставі, який одночасно виконує функції нагульного і наповнюється водою, в основному, навесні за рахунок паводкових вод, атмосферних опадів і забезпечує наповнення ставів інших категорій. В цьому випадку вирощувальні стави наповнюються водою ранньою весною і не забезпечують необхідних технологічних умов для ефективного вирощування рибопосадкового матеріалу безпосередньо від “заводських” личинок, тому що до цього моменту у вирощувальних ставах вже накопичується велика кількість хижих зоопланктерів, “смітної” риби та жаб, які можуть знищити значну частину посаджених на вирощування личинок. У зв'язку з цим, у господарствах такого типу часто застосовують різні методи підрощування личинок риб до життєстійких стадій як у ставових, так і в індустріальних умовах, а потім вже розсаджують іх у вирощувальні стави для виробництва посадкового матеріалу. Ефективність такого режиму експлаутації ставів у багатьох господарствах з обмеженим водозабезпеченням дуже низька і виживання личинок коливається від 5-10 до 30-40%, що значно нижче встановлених нормативів (60-70%). Тому, дослідження біотехнічних особливостей підрощування личинок коропових риб до життєстійких стадій за дефіциту водопостачання та розроблення нових індустріальних методів і технологічних нормативів підрощування дуже актуальні для підвищення ефективності вирощування рибопосадкового матеріалу, особливо у вищезгаданих господарствах, до яких належить і ВАТ “Сквирасільрибгосп”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились впродовж 2003-2009 рр. і входили до плану науково-дослідної роботи Інституту рибного господарства НААНУ «Розробити удосконалену технологію виробництва рибопосадкового матеріалу та товарної продукції коропа і рослиноїдних риб з поліпшеними господарськими характеристиками» (номер державної реєстрації РК 0106U009038).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було дослідження та порівняння біологічних особливостей, а також розробка нормативів технології підрощування личинок коропа та рослиноїдних риб до життєстійких стадій в нерестових і вирощувальних ставах і в двоярусних лоткових установках в умовах обмеженого водопостачання у господарстві ВАТ “Сквирасільрибгосп”.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

дослідити гідрологічний, гідрохімічний та гідробіологічний режими експериментальних ставів;

з'ясувати особливості просторового розподілу основних груп зоопланктону та личинок риб під час їх підрощування в ставах для підвищення ефективності підгодівлі риб;

вивчити можливість використання пасток пасивного лову «АСТ» для контролю за ефективністю підрощування личинок риб у ставах;

порівняти та проаналізувати ефективність підрощування личинок коропа та рослиноїдних риб ставах різного цільового призначення;

розробити та впровадити у виробництво двоярусні лоткові установки для підрощування личинок риб;

вияснити залежність виживання та темпу росту личинок від щільності їх посадки, температури води, вмісту розчиненого у воді кисню та раціонів годівлі під час їх підрощування у двоярусних лоткових установках і розробити основні технологічні нормативи для підрощування личинок коропа та рослиноїдних риб;

розробити спосіб селекційного відбору підрощених личинок риб у гідродинамічному лотку за їх реореакціями.

Об'єкти досліджень - личинки, мальки і цьоголітки коропа та рослиноїдних риб, основні групи зоопланктону.

Предмет досліджень - біологічні особливості (темп росту, життєстійкість, рибопродуктивність тощо) личинок і мальків коропа та рослиноїдних риб за їх підрощування різними способами, основні технологічні нормативи цього процесу в умовах обмеженого водопостачання, реореакції підрощених личинок у гідродинамічному лотку.

Методи досліджень - сучасні рибницько-біологічні, гідрохімічні, гідробіологічні та статистичні методи досліджень за прийнятими у рибництві схемами. Застосовано нову методику збору зоопланктону та різновікових личинок і мальків риб пластиковими пастками “АСТ” для з'ясування їх розподілу в просторі і часі та контролю за ефективністю підрощування личинок. Розроблено і застосовано новий метод селекційного відбору підрощених личинок у гідродинамічному лотку за їх реореакціями.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено особливості та ефективність підрощування личинок коропа і рослиноїдних риб за дефіциту водозабезпечення у нерестових та вирощувальних ставах і у двоярусних лоткових установках. Вперше за допомогою оригінальної методики збору матерілів пластиковими пастками пасивного лову “АСТ” з'ясовано особливості розподілу основних груп зоопланктону та личинок і мальків риб у просторі та часі у вирощувальних ставах для підвищення ефективності годівлі під час підрощування. Встановлено можливість використання пластикових пасток «АСТ» для контролю за ефективністю підрощування личинок коропа та рослиноїдних риб у ставах, що дозволяє одночасно контролювати інтенсивність росту личинок, їх виживання та стан кормової бази (зоопланктону) ставів. Розроблено новий метод відбору підрощених личинок риб за їх реореакціями в гідродинамічному лотку та досліджено відмінності морфометричних показників і розмірів еритроцитів у цьоголіток, отриманих у процесі подальшого вирощування з відібраних груп мальків. На підставі результатів досліджень отримано 5 патентів на корисну модель. селекційний став личинка короп

Практичне значення. На підставі нових результатів розроблено рекомендації для підрощування личинок риб до життєстійких стадій в нерестових та вирощувальних ставах за обмеженого водопостачання та створено технологічні нормативи для підрощування личинок коропа і рослиноїдних риб у двоярусних лоткових установках. Рекомендовано застосування пластикових пасток пасивного лову «АСТ» для контролю за станом кормової бази (зоопланктон) та ефективністю підрощування личинок риб у ставах. Запропоновано новий метод селекційного відбору підрощених личинок риб за їх реореакціями.

Особистий внесок здобувача. Досліджено гідрологічний та гідробіологічний режими ставів рибного господарства ВАТ»Сквирасільрибгосп», розроблено схеми та проведено досліди з підрощування личинок риб у нерестових та вирощувальних ставах з використанням пасток «АСТ» для контролю за ефективністю підрощування. Розроблено та впроваджено у виробництво двоярусні лоткові установки для підрощування личинок риб, визначено технологічні нормативи для підрощування в них личинок коропа та рослиноїдних риб до життєстійких стадій. Впроваджено новий метод селекційного відбору підрощених личинок за їх реореакціями в гідродинамічному лотку.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи апробовано на засіданнях вченої ради Інституту рибного господарства НААНУ, міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми аквакультури та використання водних біоресурсів» (м.Київ, 26-30 вересня 2005 р.), «Молодь і поступ біології» (м.Львів, 21-24 березня 2006 р.), «Біологія ХХІ століття: теорія, практика, викладання» (м.Київ, 2007 р.), «Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології» (м.Канів, вересень 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 робіт, в тому числі один навчальний посібник, 5 наукових статей у виданнях на рівні вимог ВАК України, 4 тези і матеріали до конференцій, методичні рекомендації; отримано 5 патентів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 6 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, пропозицій виробництву, додатків і списку використаних джерел. Робота викладена на 153 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстрована 27 таблицями та 23 рисунками. Список використаних джерел включає 206 робіт, з них 33 - латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури за темою дисертації. Розглянуто особливості підрощування личинок коропових риб у ставах різного призначення та індустріальними методами. З'ясовано, що активному вивченню динаміки чисельності, просторового розподілу і характеру впливів на зоопланктон різних чинників необхідно приділяти велику увагу, оскільки достатня чисельність і біомаса зоопланктерів у вирощувальних рибницьких ставах є запорукою отримання якісної продукції рибопосадкового матеріалу. Підрощування личинок риб до життєстійких стадій є необхідним і його можна проводити різними методами: в ставах, садках, лотках і басейнах. Однак, існуючі технології часто потребують уточнень та доповнень в залежності від конкретних гідрологічних і гідробіологічних умов, характерних для рибних господарств різних регіонів, особливо при обмеженому водопостачанні.

Матеріали та методи досліджень. Досліди проводили у 2003-2009 рр. в рибному господарстві ВАТ «Сквирасільрибгосп» (Київська обл., Сквирський р-н, с. Великополовецьке). Матеріалом для досліджень слугували личинки, мальки та цьоголітки малолускатого внутрішньопорідного типу української рамчастої породи коропа, гібрида товстолоба та білого амура.

Використано сучасні рибницько-біологічні, гідрохімічні, гідробіологічні та статистичні методи досліджень за прийнятими у рибництві схемами. Застосовано нову методику збору зоопланктону та молоді риб пластиковими пастками “АСТ” (Трохимець, Алексієнко, Серебряков, 2001, патенти № 48782 від 25.03.2010 та № 49103 від 12.04.2010) для з'ясування їх розподілу в просторі і часі та для контролю за ефективністю підрощування личинок. Пастки розміщували в металевому каркасі на різних рівнях, конструкції встановлювали на глибинах 0,5 м (вхідні отвори на двох рівнях - біля поверхні та біля дна) та 1,0 м (вхідні отвори на трьох рівнях - біля поверхні, в товщі води та біля дна). На кожному рівні розміщали по 4 пастки вхідними отворами: до берега, від берега і вздовж берега вправо та вліво. Пастки перебували у воді по дві години: вранці (6-8 год.), вдень (12-14 год.), ввечері (18-20 год.) та вночі (0-2 год.). Зібраний зоопланктон разом з личинками коропа, які потрапили до пасток, фіксували 4%-ним розчином формаліну. Потім проводили визначення видового складу та підрахунок кількості окремих груп зоопланктону в польових і камеральних умовах у камері Богорова під бінокуляром за допомогою загальновизнаних визначників та методів. Отримані результати обробляли за допомогою статистичних методів кількісного та якісного аналізу.

Розроблено та виготовлено чотири двоярусні лоткові установки для підрощування личинок коропових риб, в яких було проведено 6 серій дослідів. Під час підрощування личинок по три рази за добу вимірювали температуру в лотках, вміст розчиненого кисню, рН води. Личинок годували 5-6 разів за добу (під час годівлі на 20-30 хвилин припиняли водопостачання в лотки для більш ефективного засвоєння кормів і запобігання їх вимивання) та контролювали проточність води у лотках. Для забезпечення максимальної ефективності годівлі личинок, як правило, вносили надлишкову кількість корму. Добову норму корму визначали з розрахунку 50-200% від загальної маси личинок у лотку. В перші 5 діб підрощування вносили до 200% корму, 6-10 добу - 100%, а 11-16 добу підрощування вносили до 50% корму від загальної маси личинок. Кожного вечера після годівлі чистили лотки за допомогою сифонного пристрою. Після закінчення експерименту проводили загальний підрахунок підрощених личинок та відбирали по 100 особин з кожного лотка для вимірів стандартної довжини і маси тіла та подальшого камерального і статистичного опрацювання. Вгодованість підрощеної молоді визначали за формулою Фультона: ВгФ = Мт х 100 : lі, де: Мт - маса тіла; l - стандартна довжина тіла.

Застосовано новий метод відбору підрощених личинок у гідродинамічному лотку за їх реореакціями. Було проведено дві серії дослідів з підрощеними личинками коропа та одну - з гібридами товстолоба. Випробувано 4 варіанти проточності: 5л/хв., 10, 15 та 20 л/хв. Після селекційного відбору в стандартні нерестові стави площею по 0,02 га кожен влітку 2008 року було посаджено на вирощування по 2000 екз. мальків коропа, відібраних з передньої секції лотка (сильна група) та із задньої секції (слабка група). У зв'язку зі слабким розвитком природної кормової бази (зоопланктону) в нерестовиках у 2009 році на контрольне вирощування висаджували по 1000 особин з відібраних груп коропа та товстолоба. У вересні проводили вилов піддослідних цьоголіток, підраховували іх кількість і визначали відсоток виживання, відбирали по 50-100 екз. для аналізу розмірно-масових характеристик і гематологічних досліджень. Крім того, у піддослідних риб вимірювали кількість променів у правому та лівому грудних плавцях для вивчення їх мінливості. Виготовлені препарати з мазками крові фіксували метанолом та фарбували за Романовським-Гімза (Глаголева, 1981). В лабораторних умовах забарвлені мазки вивчали під мікроскопом МБР-1 (об'єктив МИ 90 1,25) та вимірювали довжину і ширину еритроцитів із застосуванням окуляр-мікрометра МОВ - 1-15х. Статистичний аналіз кількісних результатів проводили з використанням стандартної комп'ютерної програми Microsoft Office Excel 2007 та за допомогою критеріїв Ст'юдента (Лакин, 1990).

Особливості просторово-часового розподілу зоопланктону та личинок коропа при їх підрощуванні у вирощувальних ставах. При підрощуванні личинок коропа у вирощувальних ставах, незважаючи на постійну підгодівлю личинок штучними кормами, за високої щільності посадки (4 та 3 млн.екз./га) природна кормова база ставів (угруповання зоопланктерів) швидко знищується і не задовольняє потреб личинок у живих кормах. Найбільша кількість зоопланктерів потрапляла у пастки в першій серії дослідів в прибережній смузі на глибині 0,5 м - в середньому 66 та 67 екз. на одну пастку, а на глибині 1 м величина цих показників була у декілька разів меншою - 31 та 10 екз. на одну пастку. Зоопланктери рухались вдень переважно від берега, а вночі - до берега. Вздовж берега вони рухались в обох напрямках рівномірно. Особливості вертикального розподілу в одній із серій дослідів представлено на рис.1. Вранці та ввечері зоопланктери розподілялись біля поверхні та дна майже рівномірно (відповідно по 34 і 38 екз./паст. та 30 і 26 екз./паст.). Вдень зоопланктон концентрувався біля поверхні (75 проти 31 екз./паст.), а вночі - біля дна (21 проти 7 екз./паст.). Найбільшу активність зоопланктерів спостерігали вдень. У всіх серіях дослідів вдень в пастки потрапляло в середньому на 20-30% більше зоопланктерів, ніж вранці та ввечері. Найменша їх активність була вночі.

В подальшому відносна щільність зоопланктерів знаходилась на дуже низькому рівні. Необхідно або зменшувати щільність посадки личинок у 2-3 рази, або збирати чи культивувати зоопланктерів і вносити їх додатково у вирощувальні стави.

Рис 1 Особливості добової активності та вертикального розподілу зоопланктерів (став № 6, 1 серія, глибина 0,5 м)

Аналіз отриманих результатів трьох серій дослідів показав, що переважна більшість личинок коропа на глибині ставу 0,5 м трималась біля дна, де на одну пастку припадало вдвічі більше личинок коропа, ніж біля поверхні. На глибині 1,0 м біля поверхні та біля дна зустрічалась приблизно однакова кількість личинок, тоді як у товщі води їх було в три рази менше. Вранці личинки пересувались переважно до берега, вдень - як до берега так і від берега, ввечері більшість їх рухалась вздовж берега, а вночі - від берега. Вдень та ввечері личинки підходили до берега та тримались у пошуках їжі як біля самої поверхні води, так і біля дна. Аналізуючи добову поведінку личинок риб, можна рекомендувати проводити підгодівлю вранці подалі від берега та збільшувати інтенсивність підгодівлі личинок у другій половині дня і розсипати корми у прибережній смузі.

Підрощування личинок риб у вирощувальних ставах. У 2005, 2006 та 2008 роках провели 6 серій дослідів з підрощування личинок коропа у експериментальних вирощувальних ставах площею по 1 га кожен за різної щільності посадки (табл.1). Підготовку ставів, контроль за гідрохімічним режимом і регулярну підгодівлю личинок під час підрощування проводили за загальновизнаними рибницькими методиками.

Найкращі показники були при підрощуванні личинок в ставу № 7 за щільності посадки личинок 1 млн.екз./га: середня маса тіла мальків складала 205 мг за виживанням 42,4%, рибопродуктивність - 86 кг/га, тоді як у ставу №10 за щільності посадки личинок 3 млн.екз./га величини цих показників були значно нижчими - відповідно 144 мг та 22,5%, хоча рибопродуктивність була трохи більшою (98 кг/га). За щільності посадки 2 млн.екз./га у ставу № 6 відмічено проміжні величини показників - середня маса тіла мальків складала 190 мг, виживання 30,7% за найбільшою рибопродуктивністю - 116 кг/га (табл.1). Досліди показали, що найбільш оптимальна щільність посадки личинок коропа на підрощування у вирощувальних ставах протягом 20 діб складає 2 млн.екз./га.

В червні 2005-2007 рр. із Одеської області завозили личинок гібрида товстолоба та проводили їх підрощування у спеціально підготовленому вирощувальному ставі № 7 площею 1 га. Основні фізико-хімічні показники знаходились у межах рибницьких нормативів (табл.2).

Таблиця 1

Біотехнологічні показники підрощування личинок коропа у вирощувальних ставах за різної щільності посадки

Для підвищення рівня розвитку кормової бази, насамперед чисельності та біомаси зоопланктону і фітопланктону, перед цим у став вносили за рибницькими нормативами органічні та мінеральні добрива. Для додаткової підгодівлі використовували сухе коров'яче та соєве молоко, кормові дріжджі та подрібнений комбікорм (К 111-3), які вносили за рибницькими нормативами при постійному контролі за температурним режимом, вмістом розчиненого у воді кисню та станом кормової бази. Постачання води в став було в межах 40-50 л/хв. (40-50% від нормативних потреб).

В середині червня 2005 р. було завезено і посаджено у став на підрощування 1,5 млн.екз. личинок гібрида товстолоба . Підрощування проводили 18 діб. Загалом було виловлено та пересаджено у вирощувальні стави 390 тисяч мальків рослиноїдних риб (виживання 26%) середньою довжиною 27 (19 - 31) мм та масою тіла 215 (140 - 260) мг за рибопродуктивності 84 кг/га (табл.2). Достатньо високі результати підрощування личинок гібрида товстолоба отримали в 2007 р. за щільності посадки 1млн.екз. личинок, яких підрощували за аналогічною схемою. Після 17 діб підрощування виловили 380 тисяч мальків середньою масою 238 мг, виживання складало 38%, рибопродуктивність - 90 кг/га. Це можна пояснити більш оптимальною щільностю посадки та більш високими, ніж у попередні роки, показниками температурного режиму та вмісту розчиненого у воді кисню (табл.2). Досліди показали можливість та ефективність підрощування личинок риб до життєстійких стадій у вирощувальних ставах за дефіциту водопостачання в умовах рибгоспу ВАТ «Сквирасільрибгосп». Найбільш оптимальна щільність посадки личинок коропа на підрощування у вирощувальних ставах протягом 20 діб складала 1-2 млн.екз./га, а личинок рослиноїдних риб - 1-1,5 млн.екз./га.

Таблиця 2

Біотехнологічні показники підрощування личинок гібрида товстолоба у вирощувальному ставу № 7 за різної щільності посадки в 2005-2007 рр

Підрощування личинок риб у нерестових ставах. У травні-червні 2007 року провели дві серії дослідів у трьох варіантах з личинками коропа та білого товстолоба у 9 нерестових ставах площею по 0,02 га кожен, де для контролю за виживанням і темпом росту личинок використовували один дворівневий пристрій з пастками «АСТ» (8 пасток).

У першій серії дослідів після 16-денного підрощування найкраще виживання спостерігали за щільності посадки личинок коропа 1 млн.екз./га (табл.3). Середній вихід личинок складав 61% за середньої маси тіла 75 мг. Тоді як за щільності посадки личинок 2 млн.екз./га та 3 млн.екз./га величина цих показників в середньому була на 6 та 9% меншою і дорівнювала відповідно 55 та 52% за середньої маси тіла 65 та 57 мг. Розміри підрощених личинок теж були більшими за щільності посадки 1 млн.екз./га. Середня вгодованість личинок була достатньо високою і відповідала рибницьким нормативам. Однак, величина цих показників також була вищою за щільності посадки личинок 1 млн.екз./га (1,97), а найменша - за щільності посадки 3 млн.екз./га. Висока рибопродуктивність ставів зареєстрована при щільності посадки 2 млн.екз./га (в середньому 71,9 кг/га), що на 37% більше, ніж за щільності посадки 1 млн.екз./га, хоча за щільності посадки 3 млн.екз./га величина цього показника була найкращою (88,6 кг/га), однак розмірно-масові характеристики значно поступаються показникам при менших щільностях посадки (табл.3).

Таблиця 3

Результати підрощування личинок коропа (16 діб) в експериментальних нерестових ставах за різної щільності посадки

Досліди показали можливість ефективного підрощування личинок коропа, особливо селекційного матеріалу, в нерестових ставах за умови інтенсивного підгодовування їх живими та штучними кормами за щільності посадки не більше 2 млн.екз./га. В таких умовах вихід підрощених личинок складав не менше 50-60%, середня масса тіла - 65-75 мг, а вгодованість - 1,8 - 2,2 одиниць (табл.3).

В другій серії дослідів у червні провели підрощування личинок білого товстолоба за аналогічною схемою. Відміності стосувались температурного режиму (21-27єС) та вмісту розчиненого у воді кисню (4-5 мг/л), що пов'язано із мінливістю кліматичних умов. Після 16-денного підрощування найкраще виживання також спостерігали за щільності посадки личинок 1 млн.екз./га. Середній вихід личинок складав 63%. В той же час за щільності посадки личинок 2 та 3 млн.екз./га ці показники в середньому були на 2 та 12% менші і складали відповідно 61 та 51% (табл.4). Середня рибопродуктивність ставів була найвищою за щільності посадки 2 млн.екз./га і складала 105,7 кг/га за коливань від 98,6 до 117,8 кг/га, що на 7-41% вище, ніж за щільності посадки 3 та 1 млн.екз./га - відповідно 98,2 та 62,7 кг/га (табл.4).

Таблиця 4

Підрощування личинок білого товстолоба (16 діб) в експериментальних нерестових ставах за різної щільності посадки

В цілому, досліди також показали можливість ефективного підрощування личинок товстолоба в нерестових ставах за умови інтенсивного підгодовування їх живими та штучними кормами за щільності посадки не більше 2 млн.екз./га. При цьому вихід підрощених личинок складав не менше 60%, середня масса тіла - 90-100 мг, а вгодованість - 1,9 - 2,0 одиниці.

Контроль за ефективністю підрощування проводили за допомогою дворівневого пристрою з пастками «АСТ». Вдень як п'ятиденні, так і десятиденні личинки коропа концентрувались переважно біля дна, в середньому в 3-4 рази більше, ніж біля поверхні, що вказує на необхідність використання більш важких видів штучних кормів при підгодівлі личинок. Личинки білого товстолоба, навпаки, концентрувалась біля поверхні, тому для їх підгодівлі необхідно використовувати легкі, довго плаваючі види штучних кормів, зокрема, сухе коров'яче молоко та соєве борошно.

Підрощування личинок риб до життєстійких стадій у двоярусних лоткових установках. Для удосконалення способів підрощування личинок риб до життєстійких стадій було сконструйовано та виготовлено чотири двоярусні лоткові установки, в яких успішно підрощували личинок коропа, білого амура та гібрида товстолоба. Установка (патент № 49102 від 12.04.2010) складається з металевого каркасу (3,0 х 1,0 х 1,5 м), в якому розміщено один над одним два металеві лотки (3,0 х 1,0 х 0,4 м), які обладнані, з одного боку, жолобом для змішування теплої і холодної води та забезпечення рівномірної подачі води по всій ширині лотка, а з протилежного боку, на витоку води встановлено каркасний фільтр, який обтягнутий капроновим ситом № 21, для запобігання вимиванню личинок із лотка. Для підтримання стандартного рівня води в лотку всередині фільтра встановлено дві зливні трубки (висотою по 0,35 м), через які вода з верхнього лотка переливається у змішувальний жолоб нижнього лотка, а потім витікає назовні. Робочий об'єм лотка складає близько 1міводи. За дефіциту теплої води можна зменшувати проточність в лотках і забезпечувати стабільний рівень розчиненого у воді кисню (70-100 % насичення) за рахунок додаткової аерації води за допомогою парних пористих розпилювачів повітря, які розміщуються на дні під стінками лотка. Температуру води регулюють за рахунок змішування холодної та підігрітої води. За дефіциту підігрітої води можна декілька установок об'єднати в одну рециркуляційну систему, обладнаною системами механічного та біологічного очищення води. Це забезпечить значну економію води та тепла.

В 2007-2009 рр. провели досліди з личинками коропа (3 серії), гібрида товстолоба (2серії) та білого амура (1 серія). Підрощування проводили протягом 15-16 діб у двох повторах (верхній та нижній лотки) за різної щільності посадки, проточності, температури та раціонів годівлі. Личинок годували 5-6 разів на добу живими (коловертки, артемія, босміни, дафнії тощо) та штучними (яєчний жовток, соєве борошно, сухе коров'яче молоко, комбікормові висівки тощо) кормами.

В 2009 році при підрощуванні личинок коропа найкращі результати відмічено за температури води 25-26 єС: виживання становило 74,3-79,5%; маса тіла - 188,3-192,8 мг; вгодованість - 1,55-1,58, рибопродуктивність - 14,33-14,97 кг/мі (табл.5). При подальшому підвищенні температури до 28-29 єС величини цих показників підрощування зменшувались і складали: виживання - 37,4-43,8%; маса тіла - 120,3-144,7 мг; вгодованість - 1,36-1,50, рибопродуктивність - 4,50-6,34. Середні величини показників вирощування мальків коропа в залежності від температури води (особливо їх виживання) переконливо свідчать про необхідність підрощування личинок коропа при температурі води 25-26 єС, хоча вгодованість мальків була на достатньо високому рівні (1,33-1,57) і при інших температурах води (табл. 5).

Таблиця 5

Результати підрощування личинок риб у двоярусних лоткових установках в 2009 р

Результати підрощування личинок гібрида товстолоба засвідчують, що найбільш сприятливою температурою води для їх ефективного підрощування є температура 30-32°С (табл.5, рис.2). В таких умовах виживання складало 76,4-83,2% (в середньому 79,8%); середня маса тіла - 187,5-191,3 мг (середня 189,4 мг); вгодованість - 1,54-1,57; рибопродуктивність - 14,62-16,60 (15,1) кг/мі. Підвищення температури води до 34-36°С пригнічувало інтенсивність росту та знижувало відсоток виживання (майже вдвічі) мальків, хоча їх вгодованість знаходилась на достатньо високому рівні. Максимальний темп росту личинок був за температури 30-32°С, особливо з 7 по 13 добу підрощування (рис.2), а потім він дещо уповільнився. Це можна пояснити накопиченням біомаси мальків в обмеженому об'ємі лотка в процесі їх росту, тому, на нашу думку, термін підрощування личинок за їх інтенсивного росту треба обмежувати 15-16 добами.

В результаті проведених досліджень визначено основні технологічні нормативи для підрощування личинок коропа у двоярусних лоткових установках, які характеризуються такими показниками: щільність посадки личинок - 100 тис.екз. на один лоток (1мі); температура води - 25-26°С; вміст розчиненого у воді кисню - не менше 4 мг/л; рН води - 7,2-8,4; проточність - 5-10 л/хв.; годівля личинок - не менше 6 разів у світловий період доби живими та штучними кормами. Для рослиноїдних риб основні технологічні нормативи для підрощування личинок у двоярусних лоткових установках відрізняються від показників для коропа, в основному, тільки за температурним режимом. Для ефективного підрощування личинок рослиноїдних риб необхідно підтримувати температуру води на рівні 30-32°С.

Рис. 2 Інтенсивність росту личинок гібрида товстолоба за різної температури води в лоткових установках у 2009 р

Вважаємо, що такі лоткові установки можуть використовуватись в рибних господарствах за заводського розмноження риб послідовно протягом вегетаційного сезону для підрощування личинок щуки, осетрових риб (зокрема стерляді та веслоноса), коропа, канального сома, рослиноїдних риб та інших видів.

Використання пасток «АСТ» для контролю за ефективністю підрощування личинок риб у ставах. В 2008 році провели спеціальні досліди з підрощування личинок коропа в малькових ставах №7, №6 та №9 площею по 1 га кожен за різної щільності посадки (1, 2 і 3 млн.екз./га), а для контролю за виживанням, темпом росту личинок та станом кормової бази (зоопланктон) використовували вже по дві конструкції з пастками «АСТ» (по 4 пастки в різних напрямках на двох рівнях: біля поверхні та біля дна - усього 16 пасток на водойму), які виставляли через 5 та 10 днів підрощування в протилежних кінцях ставів на глибині 0,5 м терміном на 1 добу.

За збільшення щільності посадки закономірно підвищувалась середня кількість виловлених личинок на одну пастку, а критерій Ст'юдента показує високу (р>0,95) вірогідність отриманих результатів, особливо при порівнянні щільності посадки 1 і 3 млн.екз./га та 2 і 3 млн.екз./га (табл.6). Частка личинок, що потрапили у пастки від загальної кількості підрощених личинок коливалась в межах 0,0012-0,0018 % і також певною мірою залежала від щільності посадки. Використання пасток «АСТ» під час дослідів дозволяло на живому або фіксованому матеріалі оцінити стан кормової бази ставів. Аналіз видового складу та відносної чисельності зоопланктону, який проводиться в лабораторних умовах, дозволяє уточнювати раціони підгодівлі личинок живими та штучними кормами при їх підрощуванні.

Таблиця 6

Кількість личинок коропа на одну пастку «АСТ» та основні рибницькі показники при їх підрощуванні (20 діб) у ставах площею по 1 га у 2008 р

Таким чином, доведена можливість використання нового методу контролю за ефективністю підрощування личинок у ставах за допомогою пластикових пасток пасивного лову «АСТ». Використання цих пасток дозволяє прогнозувати результати підрощування, контролювати темп росту та виживання личинок і оцінювати стан кормової бази (зоопланктону) в ставах для подальшого уточнення раціонів і технології підгодівлі личинок під час їх підрощування.

Селекційний відбір підрощених личинок на основі їх реореакцій. Відомо, що селекційні роботи з формування різних ліній та порід риб за їх життєстійкістю, темпом росту, екстер'єрними ознаками та іншими господарсько-корисними показниками починають в рибницьких господарствах, як правило, з річного віку риб під час весняного бонітування всіх вікових груп. Цей достатньо складний процес селекційного відбору потребує значних трудових витрат та займає багато часу. Для того, щоб прискорити цей процес, запропоновано спосіб селекційного відбору молоді риб на ранніх етапах постембріогенезу за їх стійкістю до швидкості течії (патент № 49104 від 12.04.2010). Найбільш життєстійкі та сильні особини за поступового підвищення проточності концентруються в передній частині лотка.

В 2008-2009 рр. було сконструйовано, виготовлено та випробовано спеціальний пристрій (патент № 48781 від 25.03.2010), який представляє собою лоток довжиною 2,2м, виготовлений з склопластикової труби діаметром 20 см, яка була розрізана вздовж навпіл і заварена на кінцях. Гідродинамічний лоток розділений двома висувними перегородками на три основні рівномірні відсіки. Вода з регульованою швидкістю течії подається в передню частину лотка, рівномірно проходить по лотку і зливається у водозливну трубу через стаціонарну перегородку з капронового сита для запобігання вимивання личинок.

Принцип дії пристрою полягає в тому, що в гідродинамічний лоток зі знятими перегородками висаджують підрощених личинок риб, потім поступово збільшують проточність води до критичних величин, коли риби вже починають зноситись водою, витримують 5-10 хвилин при докритичній швидкості течії (яка залежить від виду та розміру риб), поки риби розподіляться проти течії майже рівномірно по лотку. Потім перегородками розділяють мальків на три групи. В передній частині лотка біля подачі води концентруються найсильніші та витриваліші особини, а в задній частині біля водовитоку - слабкіші риби, які не витримують такої швидкості течії, в середній секції лотка розміщується проміжна група. Таким чином здійснюється відбір найбільш життєстійких риб, які концентруються в передньої секції, для подальшої селекційної роботи. Було проведено 3 серії дослідів з мальками коропа та гібрида товстолоба.

Досліди показали, що виживання представників «сильних» селекційних груп (стійких до швидкості потоку) коропа було на 15-20% більшим, ніж у представників «слабких» груп (нестійких), а їх маса тіла була більшою на 21-42%. З високим ступенем вірогідності за всіма морфометричними показниками переважають представники «сильних» груп. Спеціальні гематологічні дослідження з високою вірогідністю показали, що розміри еритроцитів були менші (по довжині - на 22,1%, по ширині - на 3,4%), а відповідно їх кількість була більша у представників стійких до потоку води груп, ніж у нестійких. Це вказує на більшу киснеємність крові у представників «сильної» групи та їх кращі потенційні можливості. Аналогічні результати отримано при порівнянні селекційних груп товстолоба. За всіма морфометричними показниками переважали представники «сильної» групи. Вірогідно більша кількість променів у грудних плавцях риб «сильних» груп свідчить про їх більшу стійкість до швидкості течії. Крім того, підтверджено результати інших авторів (Леоненко, 1968) про те, що розміри еритроцитів у коропа більші, ніж у товстолоба.

Таким чином, було доведено можливість селекційного відбору мальків риб за їх стійкістю до швидкості потоку води у спеціальному гідродинамічному лотку, розміри якого можна змінювати в залежності від виду та розмірів риб. Цей метод дозволяє проводити селекційний відбір на ранніх етапах розвитку молоді риб, тоді як традиційні методи можна застосовувати тільки з однорічок і старших вікових груп.

ВИСНОВКИ

Визначено та досліджено особливості підрощування личинок коропа малолускатого внутрішньопородного типу української рамчастої породи та рослиноїдних риб (білий амур і товстолоб) за умов погіршеного водозабезпечення в ставах ВАТ ”Сквирасільрибгосп” та у двоярусних лоткових установках.

1. Встановлено, що у ставах господарства за суттєвого дефіциту водопостачання (40,2% від нормативного) є всі необхідні гідрохімічні та гідробіологічні умови для успішного підрощування личинок коропових риб та вирощування рибопосадкового матеріалу за умов виконання основних технологічних вимог та профілактичних заходів.

2. Впровадження нового методу контролю за ефективністю підрощування личинок у ставах за допомогою пластикових пасток пасивного лову «АСТ» надало можливість прогнозувати результати підрощування, контролювати темп росту та виживання личинок, оцінювати стан кормової бази (зоопланктону) у ставах та коригувати раціони і технології підгодівлі личинок.

3. У вирощувальних ставах під час підрощування личинок риб зоопланктери концентрувались, в основному, біля берега (до глибини 0,5 м), а на глибині 1 м їх було в 3-6 разів менше. Вони рухались вдень переважно від берега, а вночі - до берега та концентрувались вдень біля поверхні, а вночі біля дна.

4. Міграції личинок у ставах залежали від місць локалізації живого корму та температури води. Найбільш активний рух личинок спостерігався вдень по всій акваторії, ввечері активність їх значно зменшувалась, вночі знов підвищувалась за рахунок активного руху личинок від берега, де температура води знижувалась, а вранці личинки пересувались переважно до берега. Враховуючи добову поведінку личинок риб, необхідно проводити їх підгодівлю вранці подалі від берега та збільшувати інтенсивність підгодівлі у другій половині дня у прибережній смузі.

5. В умовах досліджень оптимальна щільність посадки личинок коропа на підрощування у вирощувальних ставах складала не більше 2 млн.екз./га (виживання не менше 31%, середня маса тіла - 190 мг, рибопродуктивність - 116 кг/га), а личинок рослиноїдних риб - 1,5 млн.екз./га (виживання не менше 26%, середня маса тіла - 215 мг, рибопродуктивність - 84 кг/га).

6. Доведено можливість ефективного підрощування личинок коропа та білого товстолоба у нерестових ставах в умовах обмеженого водопостачання (10-15 л/хв.) за рахунок їх інтенсивного підгодовування живими та штучними кормами за щільності посадки не більше 2 млн.екз./га. За 16-тиденного підрощування личинок коропа виживання складало не менше 60%, середня масса їх тіла - 65-75 мг, вгодованість - 1,8-2,2 одиниць, рибопродуктивність -70-74 кг/га, а для личинок білого товстолоба: виживання - не менше 60%, середня маса тіла - 90-100 мг, вгодованість - 1,9-2,0, рибопродуктивність -101-118 кг/га.

7. Розроблено та впроваджено у виробництво метод підрощування личинок риб до життєстійких стадій у двоярусних лоткових установках. Визначено основні технологічні нормативи для підрощування личинок коропа та рослиноїдних риб. За оптимальних умов підрощування мальків коропа їх ви...