Використання імуностимулюючих препаратів для підвищення природної резистентності та профілактики стресів у поросят

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 636.4.033:613+615.36

ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОСТИМУЛЮЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКИ СТРЕСІВ У ПОРОСЯТ

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ГРИШКО ВІТАЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Нікітенко Анатолій Мефодійович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри гігієни тварин та основ ветеринарної медицини

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Козенко Оксана Віталіївна, Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри гігієни тварин

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Хмель Микола Миколайович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри гігієни тварин

Захист дисертації відбудеться «30» вересня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім. 28.

Автореферат розісланий «30» серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шевченко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво свинини стає ефективним лише за умови дотримання вимог науково обгрунтованої системи утримання та забезпечення тварин повноцінними та збалансованими кормами. Запровадження сучасних технологій виробництва свинини у більшості господарств пов'язано з виникненням значної кількості стресів та розвитку імунодефіцитних станів у молодняку. За умов стресу напружується діяльність усіх систем організму. Тому у процесі вирощування тварин обов'язково слід враховувати здатність тварин до адаптації в умовах технологічних стресів. У разі застосування сучасних технологій ведення свинарства досить часто виникає невідповідність між фізіологічними можливостями організму свиней та зовнішнім середовищем. Тому перед науковцями стоїть завдання щодо пошуку шляхів зниження впливу негативних факторів навколишнього середовища на організм свиней, особливо поросят-сисунів шляхом поліпшення їх імунного статусу в ранній постнатальний період (Плященко С.И., 1979; Іскра Р.Я., 1999; Засекін Д.А., 2002; Демчук М.В., 2003; Чорний М.В., 1990-2004; Високос М.П., 2005; Гармаш Т.П., 2005; Шевченко Л.В., 2003_2007).

При цьому основне завдання фахівців у здійсненні профілактики захворювань, а полягає у попередженні дисбалансу гомеостазу організму і навколишнього середовища (Столюк В.В., 2003; Кабанов В.Д., 2003; Салила Н.О., 2003).

Для поліпшення стану природної резистентності організму поросят-сисунів можна використовувати різні препарати, у тому числі і виготовлені із природної сировини, зокрема з тимусу (комплекс активуючих факторів імунітету - КАФІ) та кісткового мозку (модулятор В-системи Мобес). Застосування природних імуностимулюючих препаратів активізує функціона-льну діяльність організму й підвищує його стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища (Сафронов Б.Н., 1984; Нікітенко А.М. та ін, 2000-2009; Галактионов Г.Г., 1992; Пороховська Н.В., 2007), однак широке впровадження в практику ведення свинарства імуностимуляторів стримується через недостатність відомостей про вплив окремих складників, зокрема мієлопептидів кісткового мозку, на стан природної резистентності та метаболічні показники організму тварин. Це й слугувало основою для наших досліджень з вивчення впливу імуностимулюючих препаратів, виготовлених із тимусу та кісткового мозку, на формування природної резистентності та підвищення стресостійкості організму молодняку свиней до факторів зовнішнього середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи кафедри гігієни тварин та основ ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету за темою: «Корекція впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм поросят-сисунів за дії імуно-модулюючих препаратів із тимусу та кісткового мозку» (державний реєстраційний номер 0109U003110).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є експериментальне обгрунтування застосування препаратів Мобес та КАФІ для формування природної резистентності та стресостійкості організму поросят-сисунів. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

_ дослідити умови утримання (параметри мікроклімату, рівень годівлі, якість води) та їх вплив на стан природної резистентності організму поросят-сисунів;

_ вивчити хімічний склад препарату Мобес та провести дослідження його впливу на клінічні показники лабораторних мишей;

_ визначити вплив препаратів Мобес та КАФІ на морфологічні та біохімічні показники крові, рівень природної резистентності, адаптаційні можливості, збереженість і енергію росту поросят-сисунів;

_ провести оцінку забійних якостей та якості свинини при застосуванні препаратів Мобес та КАФІ молодняку свиней;

_ здійснити виробничі випробування та оцінку економічної ефективності застосування препаратів Мобес та КАФІ при вирощуванні молодняку свиней.

Об'єкт дослідження: природна резистентність поросят віком від народження до відлучення. резистентність порося сисун мобес

Предмет дослідження: препарати із кісткового мозку та тимусу гематологічні, імунологічні, ендокринологічні, біохімічні показники крові, збереженість, енергія росту тварин, ветеринарно-санітарні показники продуктів забою свиней.

Методи дослідження: зоогігієнічні, зоотехнічні, клінічні, гематологічні, біохімічні, імунологічні, ендокринологічні, ветеринарно-санітарні, варіаційно-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у результаті комплексних досліджень експериментально доведено вплив імуностимулюючих препаратів Мобес та КАФІ на характер формування природної резистентності та стресостійкість поросят-сисунів.

Уперше вивчено хімічний склад препарату Мобес та встановлено, що він нормалізує морфологічні показники периферичної крові, зокрема активує еритроцито- і лімфоцитопоез, клітинні і гуморальні фактори природної резистентності організму поросят-сисунів.

Поглиблено дослідження впливу на організм поросят препаратів Мобес і КАФІ, доведено, що вони сприяють стабілізації підвищенню адаптаційних властивостей їх організму. Встановлено, що за дії препаратів Мобес та КАФІ в організмі молодняку свиней відбувається активація ферментів трансамінування, посилюється білок-синтезуюча функція та поліпшуються метаболічні процеси у тканинах, що позитивно впливає на збереженість поросят, їх продуктивність та якість продукції.

Новизна наукових досліджень підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель (№ 42978).

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено, що препарати Мобес та КАФІ, виготовлені із природної сировини, у разі застосування їх у дозі 0,1 мл/кг маси тіла поліпшують гематологічні, метаболічні показники і стан природної резистентності організму, володіють антистресовими властивостями та позитивно впливають на збереженість і енергію росту поросят-сисунів. Результати науково-дослідної роботи впроваджені у виробництво у СТОВ «Маджерік-Агрос» Володарського району Київської області. Застосування препаратів Мобес та КАФІ при вирощуванні поросят-сисунів сприяло збільшенню середньодобових приростів на 21 і 12,2 %, відповідно, збереженості _ на 4,2 і 3,5 %, підвищенню економічної ефективності вирощування 1 гол. на 8,25 і 13,36 грн.

Розроблені і затверджені на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України «Рекомендації щодо використання імуномодулюючого препарату Мобес у свинарстві» (протокол №3 від 3 серпня 2009 року).

Матеріали досліджень використовуються у навчальному процесі підготовки студентів у вищих навчальних закладах III_IV рівнів акредитації при викладанні дисциплін: фізіології, біохімії сільськогосподарських тварин, гігієни сільськогосподарських тварин, фармакології, радіобіології, біотехнології розведення с.-г. тварин.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно підібрав та опрацював літературні дані за обраною темою, розробив схему проведення досліджень, організував проведення виробничих та лабораторних експериментів, провів їх аналіз та статистичну обробку. На підставі отриманих даних спільно з науковим керівником та співробітниками проблемної лабораторії кафедри гігієни тварин і основ ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету було отримано патент на корисну модель та розроблено „Рекомендації щодо технології використання природного імуномодулюючого препарату Мобес у свинарстві”.

Хімічний склад комбікорму, санітарно-гігієнічну та токсикологічну оцінку комбікорму проведено в Білоцерківському центрі стандартизації та сертифікації продукції «Укрметтестстандарт» за сприяння Т.В. Кшановської.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва» (м. Вінниця, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 2008 р.); VIІ Державній науково-практичний конференції «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 2008 р.); VI Державній науково-практичний конференції «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 2007 р.); VI Державній науково-практичний конференції для молодих вчених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 9 статей _ у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, методичні рекомендації, патент та 5 тез матеріалів конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 157 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 49 таблицями і включає такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки та список використаних джерел. Список літератури нараховує 350 джерел, з яких 77 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційну роботу виконано на кафедрі гігієни тварин і основ ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету. Експериментальні дослідження із вивчення впливу препаратів Мобес та КАФІ на продуктивні якості, збереженість та стан природної резистентності свиней проводили у проблемній лабораторії імунології сільськогосподарських тварин, у віварії та лабораторіях новітніх методів досліджень і полімеразної ланцюгової реакції Білоцерківського національного аграрного університету. Виробничі дослідження проводили на базі навчально-дослідницького центру Білоцерківського НАУ та господарствах: СКА «Матюші» Білоцерківського району та ТОВ «Маджерік-Агрос» Володарського району Київської області. Усього проведено п'ять серій наукових дослідів. Завданням першого досліду було встановити амінокислотний, пептидний та мінеральний склад препарату Мобес.

У другому досліді вивчали вплив препарату Мобес на ріст, збереженість, морфологічні показники периферичної крові та масу внутрішніх органів інбредних білих мишей.

Метою третього досліду стало вивчення різних доз введення препарату Мобес на продуктивність та збереженість поросят-сисунів, встановлення оптимальної дози, ефективність її впливу на продуктивність і збереженість порівняно з препаратом КАФІ. Вивчали також вплив зазначених препаратів на гематологічні, біохімічні та імунологічні показники.

Дослідження з вивчення впливу препаратів Мобес та КАФІ проводили на чистопородних (відібраних від маток-сестер) поросятах-сисунах великої білої породи віком від 1 до 3 діб, з котрих за принципом пар-аналогів формували дослідні та контрольні групи, враховуючи: вік, стать, живу масу та фізіологічний стан (табл. 1). У процесі проведення досліджень було використано 376 тварин у віці від 1 до 45 діб та 9 _ до 276-денного віку. В перші 1-3 дні після народження поросятам дослідних груп з внутрішньої сторони тазової кінцівки підшкірно вводили препарати КАФІ в дозі 0,1 та Мобес _ у дозах 0,05 0,1 і 0,2 мл/кг, одноразово, а контрольним тваринам ізотонічний розчин NaCl відповідно. Кров для приготування сироватки і плазми до 45-добового віку у поросят-сисунів відбирали вранці з орбітального очного синусу.

Таблиця 1

Схема встановлення оптимальної дози препарату Мобес поросятам та порівняння її з КАФІ, мл/кг живої маси, n=6

Групи тварин	Препарат	Доза
Дослідна 1	Мобес	0,05
Контрольна 1	Ізотонічний розчин NaCl	0,05
Дослідна 2	Мобес	0,1
Контрольна 2	Ізотонічний розчин NaCl	0,1
Дослідна 3	Мобес	0,2
Контрольна 3	Ізотонічний розчин NaCl	0,2
Дослідна 4	КАФІ	0,1
Контрольна 4	Ізотонічний розчин NaCl	0,1

У четвертому досліді вивчали вплив препаратів Мобес та КАФІ на вміст стресових гормонів в плазмі периферичної крові поросят-сисунів до 45-ти добового віку. З цією метою, гніздо свиноматки, що складалось з 12 голів ділили на 3 частини за принципом аналогів (табл. 2).

Таблиця 2

Схема визначення впливу препаратів Мобес та КАФІ, мл/кг живої маси на вміст стресових гормонів у плазмі крові молодняку свиней, n=4

Групи тварин	Препарат	Доза
Контрольна 1	Ізотонічний розчин NaCl	0,1
Дослідна 2	Мобес	0,1
Дослідна 3	КАФІ	0,1

Тварини утримували в одному приміщенні. Зважування поросят проводили на 1-шу, 20-, 30- і 45-ту добу життя.

Після відлучення по 3 кастровані кабанчики утримували в однакових умовах до досягнення ними живої маси 100 кг після чого їх було забито з метою вивчення впливу препаратів на морфологічні і біохімічні показники продуктів забою.

У п'ятому досліді, що тривав 45 діб, вивчали продуктивність, збереженість поголів'я та розраховували економічну ефективність застосування препаратів Мобес та КАФІ у дозі 0,1 мл/кг живої маси поросят-сисунів.

Живу масу поросят визначали шляхом зважування, збереженість -шляхом щоденного обліку поголів'я.

Параметри мікроклімату у приміщеннях визначали за загальноприйнятими методиками (Високос М.П., 1990; Демчук М.В., 1994), хімічний склад та санітарно-гігієнічну якість води, _ згідно ДСТУ ISO 5667-4-2003 та ДСТУ 4107-2002.

Визначення токсичності препаратів на організм лабораторних тварин, проводили за методикою Коцюмбас І.Я., 2006.

У периферичній крові тварин визначали гематокритну величину - методом центрифугування, вміст гемоглобіну-гемоглобінціанідним методом, використовуючи тест-набір фірми «Сімко» ЛТД, кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограму - згідно з методиками, описаними Левченком В.І. та ін., 2004.

Вміст загального білка у сироватці крові _ за Lowry O.H., 1953; білкові фракції сироватки крові визначали нефелометричним методом; загальну кількість імуноглобулінів, активність аспартатамінотрансферази, аланін-амінотрансферази _ за методиками, описаними Левченком В.І. та ін., 2004. Мікроелементи: Fe, Zn, Cu визначали, використовуючи метод атомно-адсорбційної спектрофотометрії на приладі ААS-30 (Левченко В.І. та ін., 2004).

Бактерицидну активність сироватки крові визначали фотонефелометричним методом з тест культурою E. Сoli, штам Рассвет165 за Мішелем та Треффером 1956, модернізованим Марковим Ю.М. та ін. 1968. Лізоцимну активність сироватки крові визначали фотоелектроколориметричним методом (Марков Ю.М. та ін., 1974), використовуючи культуру Micrococcus Lysodeicticus штам АТСС 9474. Фагоцитарну активність лейкоцитів, фагоцитарний індекс, фагоцитарну ємність крові визначали використовуючи добову мікробну культуру E. Сoli, штам Рассвет165, за описом Плященко С.И., 1979. Визначення циркулюючих імунних комплексів проводили за описом А.М. Нікітенка та ін., 2004. Кількість Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій визначали у периферичній крові методом розеткоутворення Е-РУК і ЕАК-РУК. Оцінку репродуктивної активності Т-системи імунітету здійснювали за методикою М. Jondal et al., 1972 у модифікації Новикова Д.К. та ін, 1976. Кількість В-лімфоцитів та оцінку репродуктивної активності В-системи імунітету проводили за описом А.М. Нікітенка та ін. 2004.

Концентрацію адренокортикотропного гормону у плазмі крові визначали „двоступеневим” імуноферментним методом для вимірювання біологічно активної молекули АКТГ, використовуючи тест-набір фірми Biometrica (США). Для визначення концентрації кортизолу використовували метод, описаний Сініциним В.А., 1990.

Якість м'яса свиней, які піддавались обробці імуностимулюючими препаратами, здійснювали у зразках найдовшого м'яза спини в яких визначали наступні показники: вологу та сухий залишок (Крилова Н.Н. та ін., 1965); вміст білка - за ГОСТ 25011_81 (СТ СЭВ 2787_80), жир - за методикою А.М. Головина (1978), порівняльну біологічну цінність свинини _ методом П.В. Микитюка 1987 з використанням як біологічного об'єкта війчастої інфузорії Tetrahymena piriformis (лабораторний штам WH₁₄).

Економічну ефективність використання біологічно активних препаратів розраховували згідно з методикою, затвердженою Міністерством сільського господарства СРСР 1979 р.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою комп'ютера за спеціально складеною програмою (Плохинский Н.А., 1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лабораторні та виробничі випробування препарату Мобес. Функціонування імунної системи свиней у перші тижні життя пов'язане не тільки незрілістю Т- і В-клітинної системи імунітету, а також негативною дією факторів навколишнього середовища. Діючою основою препарату Мобес є низькомолекулярні фактори, виділені з кісткового мозку, та біологічно активні речовини, які здатні нормалізувати функціональну активність клітинного і гуморального імунітету тварин.

Встановлено, що до складу препарату Мобес входять 17 амінокислот, з яких 99 % знаходяться у вигляді низькомолекулярних пептидів (мієлопептиди), а 1 % перебуває у вільному стані. Найбільшу кількість у препараті становили низькомолекулярні пептиди, що містили в своєму складі глутамінову кислоту - 12,85 %, лейцин - 12,78 %, лізин - 9,58 % та аргінін - 8,34 %. У вільному стані у препараті виявлено найбільше таких амінокислот як гліцин - 31,63 %, аланін - 17,47, цистин - 13,17, та лізин - 7,12 %.

У результаті рентгенофлюрографічних досліджень було встановлено, що в складі препарату Мобес міститься 19 хімічних елементів. Найбільшу кількість у препараті виявлено Сірки - 8,95 %, Калію - 1,49 %, Кальцію - 0,57 % та Барію - 0,12 %.

Вплив імуностимулюючих препаратів Мобес та КАФІ на організм білих мишей.

Препарати Мобес та КАФІ після введення не викликали в мишей побічних явищ: підвищення температури тіла, відставання в рості і розвитку. На 45-ту добу досліджень середня вага однієї голови в дослідній групі, що вводили КАФІ, була вище ніж у контролі на 17,5 % (Р<0,05). Збільшення маси мишей дослідної групи порівняно з початковою становило 43,7 %; у контрольній групі - 19,0 %. Середня вага тварини дослідної групи, що вводили Мобес, в кінці досліду перевищувала аналогічний показник у контролі на 14,8 % (Р<0,05). Збільшення маси тіла мишей порівняно з початковою становило 36,9 %.

Зростання живої маси тварин сприяло збільшенню маси органів: зокрема, після застосування КАФІ відбувалось збільшення індексу тимусу на 0,21, тоді як застосування Мобесу збільшувало цей показник на 0,19. Препарат КАФІ знижував у дослідних тварин індекс селезінки на 0,87 (Р<0,05), а препарат Мобес _ на 0,56. КАФІ знижував індекс маси печінки у дослідної групи на 0,89, тоді як Мобес сприяв збільшенню індексу маси печінки на 0,16. Препарати сприяли збільшенню індексу маси кишківника в дослідних групах на 0,01 проти контролю. Застосування Мобес і КАФІ білим мишам поліпшувало морфологічі показники крові на 45-ту добу досліджень в межах фізіологічної норми.

У тварин дослідної групи котрим вводили КАФІ вміст гемоглобіну у крові був вищим та становив 154,6±2,2, у групи котрій вводили Мобес - 147,2±2,5 проти 137,6±3,3 г/л у контрольній групі, що на 12,35 і 6,98 % вище. Після введення КАФІ загальна кількість еритроцитів становила 8,84±0,35, у тварин, яким застосовували Мобес, _ 8,36±0,13, у контролі - 7,36±0,25 Т/л, що на 20,11 (Р<0,01) і 13,59 % (Р<0,05) відповідно вище проти аналогічного показника у контрольній групі. В крові мишей дослідних груп, яким вводили КАФІ та Мобес, загальна кількість лейкоцитів становила відповідно 9,76±0,52 і 9,12±0,12 Г/л, а в контрольній - 8,12±0,20 Г/л, що на 20,19 (Р<0,05) та 12,32 %, (Р<0,01) більше.

Отже, в процесі проведених досліджень встановлено, що введення препаратів КАФІ та Мобес не викликає побічних ефектів у лабораторних мишей. Після контрольного забою і проведення розтину лабораторних тварин патологічних змін у структурі внутрішніх органів не виявлено, а активація гемопоетичних процесів в їх організмі позитивно впливає на інтенсивність росту тварин.

Характеристика умов утримання молодняку свиней. У результаті досліджень основних параметрів мікроклімату під час вирощування поросят-сисунів в умовах ТОВ „Маджерік-Агрос“ не встановлено відхиленнь від вимог ВНТП-СГіП-46-2.94. Умови утримання відповідали санітарно-гігієнічним вимогам, що негативно не впливало на стан природної резистентності організму молодняку, їх енергію росту та продуктивність. Вміст шкідливих газів та мікробна забрудненість повітря в приміщенні залишались в межах зоогігієнічних норм.

Встановлено, що за органолептичними показниками комбікорм відповідав санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна вологість комбікорму становила 12,2 %, що свідчить про задовільні умови його зберігання. Вміст поживних речовин та біологічно активних речовин у кормах раціону годівлі тварин відповідав їх потребам. Концентрація токсичних елементів, мікотоксинів, залишкова кількість пестицидів та питома активність радіонуклідів перебували в допустимих межах. В результаті проведених мікробіологічних досліджень встановлено, що корм не був уражений ентеропатогенними штамами кишкових паличок, патогенними штамами мікроорганізмів та токсиноутворюючими анаеробними бактеріями. Результати досліджень комбікорму свідчать про його добру санітарно-гігієнічну якість.

Вплив препаратів Мобес та КАФІ в дозі 0,1 мл/кг на продуктивність поросят-сисунів. Встановлено, що препарат Мобес у дозі 0,1 мл/кг живої маси збільшує енергію росту поросят порівняно з іншими дозами. На 20-ту добу досліду середня жива маса тварин у дослідній групі становила 4,71±0,17 кг, що на 0,38 кг (8,9 %) більше (Р<0,05), ніж у контролі - 4,33±0,05 кг, а у 30-добовому віці середня жива маса однієї голови в дослідній групі становила 6,56±0,26 кг, що на 1,46 кг більше (Р<0,01), ніж у контролі 5,10±0,17 кг. На 45-ту добу середня жива маса однієї голови в дослідній групі була 9,68±0,19 кг, що вище на (18,6 %) (Р<0,01) порівняно з контролем 8,16±0,23 кг.

Введення препарату КАФІ в дозі 0,1 мл/кг живої маси в перший день після народження поросят сприяло зростанню їх маси на 20-ту добу на 13,1 % порівняно з контрольною групою. Середня жива маса тварин у дослідній групі була на 0,68 кг більшою (Р<0,01), (5,83±0,19 кг) порівняно з контролем 5,15±0,12 кг. Препарат підвищував живу масу поросят на 30-ту добу _ на 14,3 % порівняно з контролем. Середня жива маса в дослідній групі була 7,28±0,21 кг порівняно з контролем _ 6,38±0,12 кг, що на 0,90 кг (14,1 %) більше (Р<0,01).

Жива маса гнізда дослідної групи при відлученні на 45-ту добу становила 113,6 кг, а контрольної групи - 96,4 кг. Середня жива маса поросят у дослідній групі була 9,68±0,29 кг, що на (20,5 %) більше (Р<0,01) порівняно з контролем _ 8,03±0,75 кг. За відлучення тварин було відмічено, що у поросят контрольної групи середньодобовий приріст за 45 діб становив 168 г, а у дослідній групі -189 г, що на 12,5 % більше.

В результаті застосування препаратів Мобес і КАФІ в умовах виробництва встановлено, що одноразове підшкірне введення їх в дозі 0,1 мл/кг живої маси сприяло збільшенню середньодобових приростів маси тіла відповідно на 32 і 20 г проти контролю.

Вплив препаратів Мобес та КАФІ на морфологічні показники периферичної крові поросят-сисунів. У перші дні життя у крові поросят-сисунів у контрольній і дослідній групах спостерігали низький вміст еритроцитів і гемоглобіну. На 15-ту добу досліду вміст гемоглобіну у крові тварин дослідної групи був більше _ на 4,1 %, а кількість лейкоцитів _ відповідно на 13,8 % проти контролю (табл. 3).

Таблиця 3

Морфологічні показники периферичної крові свиней за дії препарату Мобес (М ±m, n=5)

Показник	Доба досліджень
	до введення	10-та	15-та	30-та	45-та
Гемоглобін, г/л	71,85±0,63 72,79±0,71	84,71±0,97 82,32±0,76	93,40±1,13* 89,55±0,29	98,50±1,42** 92,00±1,05	105,21±1,38 102,60±0,73
Гематокритна величина, %	37,20±0,66 37,20±0,20	39,06±0,42 38,64±0,36	39,24±0,35 38,72±0,21	39,66±0,28 38,78±0,31	39,72±0,72 39,24±0,22
Еритроцити, Т/л	3,67±0,16 3,79±0,15	4,23±0,12 3,98±0,22	5,48±0,15 5,04±0,14	5,96±0,16* 5,26±0,21	5,63±0,13 5,40±0,13
Лейкоцити Г/л	7,59±0,24 7,90±0,25	8,18±0,24** 7,83±0,15	9,90±0,18** 8,53±0,11	14,13±0,20** 12,45±0,30	15,63±0,33 14,61±0,33

Станом на 30 та 45-ту добу вирощування поросят рівень гемоглобіну в периферичній крові дослідних тварин був вищим, ніж у крові контрольних тварин відповідно на 7,1 (Р<0,01) і 2,5 %, а кількість еритроцитів _ відповідно на 13,3 (Р<0,05) і 4,3 %. Збільшення кількості лейкоцитів у крові дослідних тварин спостерігали на 10, 15 і 30-ту добу у межах 4,5 _ 16,1 % (Р<0,01).

Отже, препарат Мобес поліпшує процеси гемопоезу в організмі поросят-сисунів та позитивно впливає на інтенсивність їх росту.

Препарат КАФІ сприяв підвищенню рівня гемоглобіну в крові поросят дослідної групи порівняно з контролем впродовж усього підсисного періоду вирощування відповідно на 2,5 - 11,2 %; (Р<0,05 - Р<0,001). Починаючи з 5-ї доби життя у крові дослідних тварин збільшилась кількість еритроцитів на 7,5 %, лейкоцитів _ на 3,1 % (Р<0,01). На 10 і 15-ту добу в крові дослідних поросят кількість еритроцитів була вищою на 1,9 і 4,5 % (Р<0,05), а лейкоцитів _ на 2,3 і 7,5 % (Р<0,05), ніж у тварин контрольної групи.

Станом на 30-ту добу вирощування кількість еритроцитів у тварин дослідної групи порівняно з контролем підвищилася на 2,4 %, а лейкоцитів _ на 18,1 % (Р<0,01).

Після відлучення у поросят дослідної групи загальна кількість еритроцитів була на 2,7 % (Р<0,01), а лейкоцитів _ на 12,2 % (Р<0,001) більшою порівняно з аналогічними показниками у тварин контрольної групи.

Отже активація гемопоетичних процесів в організмі поросят-сисунів за дії препарату КАФІ позитивно впливає на інтенсивність росту, що підтверджується даними інших дослідників (Морозов В.Г., Хавинсон В.Х., 1996; Нікітенко А.М. та ін. 2003_2009).

Вплив препаратів Мобес та КАФІ на кількість субпопуляцій Т-та В-лімфоцитів в організмі поросят-сисунів. В результаті проведених досліджень було встановлено, що в перші дні життя в периферичній крові поросят спостерігається низька кількість лімфоцитів та зниження процесів трансформації і спеціалізації їх у Т- і В-лімфоцити, про що свідчить високий відсоток 0-лімфоцитів. Після парентерального введення препарату Мобес на 15-ту добу дослідження у поросят дослідної групи в периферичній крові спостерігали збільшення кількості Т-лімфоцитів на 2,8 % та В-лімфоцитів на 5,0 % (Р<0,01) порівнянно з контролем, що відбулося за рахунок прискорення проліферації та дозрівання 0-лімфоцитів в органах імуногенезу.

Після відлучення поросят на 45-ту добу досліджень спостерігали збільшення кількості В-лімфоцитів у їх крові на 2,2 %, що свідчить про подальшу пролонгуючу дію препарату на процес диференціації В-лімфоцитів.

Аналіз динаміки співвідношення лімфоцитів на 30-ту добу досліджень свідчить про те, що в організмі поросят-сисунів дослідної групи більш активно проходить зростання відносної кількості В-лімфоцитів порівняно з контролем. Кількість низькоавідних В-лімфоцитів на 10, 15, 30 та 45-ту добу у крові дослідних тварин була менша, а середньоавідних В-лімфоцитів відповідно на 3,2; 7,2; 12,2 і 8,8 % (Р<0,01) більше, ніж у контрольних тварин.

Отримані дані свідчать, що застосування препарату Мобес в дозі 0,1 мл/кг живої ваги, активує у межах норми процеси проліферації, диференціації і спеціалізації лімфоїдних клітин у периферичній крові поросят-сисунів.

Введення комплексу активуючих факторів імунітету (КАФІ) сприяло вірогідному збільшенню кількості Т-клітин на 10_, 15_, 30_, та 45-ту добу вирощування відповідно на 0,8; 3,4 % (Р<0,05); 4,0 і 7,2 % (Р<0,01). Вірогідне зменшення 0-клітин спостерігали у крові свиней дослідної групи у 15_, 30_ та у 45-добовому віці відповідно на 3,8 % (Р<0,05); 7,2 % (Р<0,05) та 8,01 % (Р<0,01). Активація процесу диференціації клітин В-системи проходила менш інтенсивно порівняно з Т-системою імунітету організму поросят, без статистично вірогідних змін.

Одночасно з активацією процесу диференціації лімфоцитів спостерігали активуючий вплив препарату КАФІ на функціональний стан їх рецепторного апарату. Станом на 15_, 30_ та 45-ту добу досліду в периферичній крові поросят-сисунів дослідної групи, яким вводили препарат тимусу, спостерігалось вірогідне зменшення кількості середньоавідних Т-лімфоцитів відповідно на 4,4 % (Р<0,05); 5,8 % (Р<0,05) та 5,4 % (Р<0,01). При цьому кількість середньоавідних клітин прямо пропорційно зростала, що свідчить про вплив препарату на посилення рецепторного поля клітин.

Активація Т-ланки імунітету сприяла прискоренню дозрівання і активації рецепторного апарату В-клітин. Вірогідне збільшення кількості середньоавідних В-лімфоцитів спостерігали у крові поросят на 30-ту і 45-ту добу життя _ відповідно на 5,0 % і 5,2 % (Р<0,05).

Активація рецепторного апарату Т-лімфоцитів і прискорення дозрівання та активація В-лімфоцитів у поросят засвідчують високий рівень клітинного захисту та функціональну зрілість їх рецепторного апарату.

Вплив препаратів Мобес та КАФІ на лізоцимну активність сироватки крові поросят-сисунів. Встановлено, що препарат Мобес проявляв свій активуючий вплив на показники лізоцимної активності сироватки крові (ЛАСК) починаючи з 10-ї доби досліджень (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка лізоцимної активності сироватки крові поросят-сисунів за дії препарату Мобес, % (М±m, n=5)

Вік тварин, діб	Групи тварин
	контрольна	дослідна
До введення	16,60±0,48	16,32±0,54
5	16,48±0,44	16,90±0,28
10	16,46±0,28	17,83±0,39*
15	15,73±0,28	17,40±1,14**
30	16,53±0,39	18,19±0,39*
45	17,24±0,62	18,64±0,60

У цей період показники ЛАСК у дослідній групі перевищували значення в контрольних тварин - на 1,37 % (Р<0,05); на 15-ту добу - на 1,67 % (Р<0,01), на 30-ту добу _ на 1,66 % (Р<0,05). За відлучення в 45-добовому віці ЛАСК у дослідній групі була на рівні показників контрольної групи.

Таким чином, отримані дані свідчать, що застосування препарату Мобес поросятам-сисунам проявляє активуючу дію на посилення гуморальних факторів імунітету.

Таблиця 5

Лізоцимна активність сироватки крові поросят-сисунів за дії препарату КАФІ, % (М±m, n=5)

Вік тварин, діб	Групи тварин
	контрольна	дослідна
До введення	16,24±0,54	16,51±1,14
5	16,18±0,35	17,43±0,43*
10	16,65±0,30	17,45±0,22
15	16,67±0,47	18,13±0,48
30	17,16±0,20	17,94±0,38
45	17,75±0,59	19,16±0,31

За дослідження впливу препарату КАФІ на рівень лізоцимної активності сироватки крові, як одного з основних гуморальних факторів природної резистентності, було встановлено вірогідне збільшення ЛАСК на 5-ту добу досліджень (Р<0,05) (табл. 5).

Надалі станом на 10-ту, 15-ту, 30-ту та 45-ту добу спостережень відмічали, що показники рівня ЛАСК сироватки крові в дослідній групі не відрізнялися від контролю.

Адаптаційні процеси в організмі поросят-сисунів за впливу препаратів Мобес та КАФІ в дозі 0,1 мл/кг живої маси. Застосування препарату Мобес у дозі 0,1 мл/кг живої маси сприяло зниженню рівня кортизолу в крові дослідної групи свиней на 15-ту, 30-ту і 45-ту добу порівняно з контролем відповідно на 8,9 % (Р<0,05), 8,4 і 16,7 % (Р<0,01). Введення препарату КАФІ поросятам у перші дні життя в дозі 0,1 мл/кг живої маси сприяло зниженню концентрації кортизолу в плазмі крові порівняно з контролем на 15-ту добу на 3,78 %; на 30-ту добу життя - на 29,10 %; (Р<0,05). Його рівень поступово знижувався до 93,85±0,80 н/моль/л при відлученні, що на 33,64 % нижче за аналогічний показник у контрольних тварин (Р<0,01) (рис. 2).

Після застосування препарату Мобес на 15 _, 30 _ та 45-ту добу життя в поросят дослідної групи встановили зниження рівня адренокортикотропного гормону на 29,5 %, 19,8 (Р<0,05) і 48,3 % (Р<0,01) відповідно до контролю.

Рівень адренокортикотропного гормону у плазмі крові, отриманої від тварин дослідної групи, яким вводили препарат КАФІ, станом на 15, 30 і 45-ту добу, був нижчим ніж у контрольних тварин відповідно на 47,6 %, 10,3 та 62,7 % (Р<0,01) (рис. 3).

Рис. 1 Динаміка вмісту кортизолу в плазмі Рис. 2. Динаміка вмісту АКТГ в плазмі крові поросят-сисисунів. крові поросят-сисунів

Таким чином, застосування препаратів Мобес та КАФІ поросятам-сисунам сприяє поліпшенню адаптаційної здатності організму до негативних факторів зовнішнього середовища.

Вплив препаратів КАФІ та Мобес на якість м'яса. Застосування імуностиулюючих препаратів КАФІ та Мобес поросятам у ранньому віці дозволяє отримувати при забої свинину доброї якості. Препарати не знижують основні якісні показники м'язової тканини.

Введення імуностимулюючих препаратів КАФІ і Мобес свиням сприяє збільшенню в зразках найдовшого м'яза спини: сухої речовини - на 1,16 і 0,92 відповідно % (Р<0,05) порівняно з контролем за рахунок зниження в м'ясі вологи. Встановлено також збільшення кількості загального жиру _ на 0,30 і 0,16 %, загального білка _ на 0,58 і 0,62 % (Р<0,05) та золи на 0,28 і 0,14 %. Збільшення вмісту згаданих вище поживних речовин сприяло підвищенню біологічної цінності м'яса під дією препарату КАФІ на 4,57 %, а препарату Мобес - на 5,33 %.

Економічна ефективність застосування імуностимулюючих препаратів. Як показали результати виробничих випробувань введення препарату Мобес поросятам-сисунам у дозі 0,1 мл/кг живої маси сприяло підвищенню збереженості поросят-сисунів у дослідній групі на 4,2 % порівняно з контролем. Середня жива маса однієї тварини у дослідній групі на момент відлучення у 45 діб була на 1,44 кг більше, ніж у контролі. Середньодобовий приріст живої маси за підсисний період у поросят дослідної групи був також на 21 % більше порівняно з контрольними тваринами. Додатково за період досліджень (45 діб) у дослідній групі від 319 гол отримано 459 кг приросту живої маси (табл. 6).

Таблиця 6

Економічна ефективність застосування препарату Мобес при вирощуванні поросят-сисунів

Показник	Групи тварин
	дослідна	контрольна
Кількість тварин, гол: а) початок досліду б) кінець досліду	354 319	354 304
Збереженість, %	90,1	85,9
Жива маса однієї голови, кг: а) при народженні б) при відлученні	1,22 9,60	1,23 8,16
Абсолютний приріст, кг	8,38	6,93
Середньодобовий приріст живої маси за період досліджень, г	186	154
Додатковий приріст живої маси, кг	459,4	-

Прибуток від додаткового приросту живої маси при застосуванні препарату Мобес поросятам становив на 1 гол. за 45 діб вирощування становив 13,36 грн. У результаті впровадження препарату Мобес при вирощуванні поросят за 45 діб було отримано додатково приросту живої маси на 4261,84 грн. більше ніж у контролі.

Отже, одноразове застосування препарату Мобес поросятам-сисунам в дозі 0,1 мл/кг живої маси є економічно ефективним і може бути резервом збільшення їх продуктивності.

Як показали результати виробничих випробувань введення препарату КАФІ поросятам-сисунам одноразово у дозі 0,1 мл/кг живої маси сприяло підвищенню збереженості поголів'я у дослідній групі на 3,7 % порівняно з контрольною. Середня жива маса однієї тварини у дослідній групі на момент відлучення у 45 діб була на 0,9 кг більше ніж у контролі. Середньодобовий приріст живої маси за підсисний період у поросят дослідної групи був також на 12,2 % більшим порівняно з контрольними тваринами. Додатково за період досліджень (45 діб) в дослідній групі від 127 гол. отримано 114,3 кг приросту живої маси (табл. 7).

Таблиця 7

Економічна ефективність застосування препарату КАФІ при вирощуванні поросят-сисунів

Показник	дослідна	контрольна
Кількість тварин, гол: а) початок досліду б) кінець досліду	144 127	144 122
Збереженість, %	88,2	84,7
Жива маса однієї голови, кг: а) при народженні б) при відлученні	1,19 9,48	1,23 8,61
Абсолютний приріст, кг	8,29	7,39
Середньодобовий приріст живої маси за період досліджень, г	184	164
Додатковий приріст маси групи, кг	114,3	_

Прибуток від додаткового приросту живої маси при застосуванні препарату КАФІ поросятам становив на 1 гол. за 45 діб вирощування 8,25 грн. У результаті впровадження препарату КАФІ при вирощуванні поросят за 45 діб було отримано додатково приросту живої маси на 1047,75 грн. більше, ніж у контролі.

Отже, одноразове застосування препарату КАФІ поросятам-сисунам в дозі 0,1 мл/кг живої маси є економічно ефективним і може бути резервом збільшення їх продуктивності.

ВИСНОВКИ

Дослідженнями теоретично обґрунтовано і експериментально доведено позитивний вплив біологічно активних препаратів Мобес і КАФІ на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники організму, що забезпечує профілактику стресів та сприяє підвищенню збереженості і енергії росту поросят-сисунів.

1. Препарат Мобес містить 19 макро- та мікроелементів, 17 амінокислот, з яких 99 % знаходяться у вигляді низькомолекулярних пептидів (мієлопептиди), а 1 % перебуває у вільному стані. У складі низькомолекулярних пептидів глутамінова кислота складає 12,9 %, лейцин - 12,8, лізин - 9,6 та аргінін - 8,3 %. Вільні амінокислоти представлені гліцином - 31,6 %, аланіном - 17,5, цистином - 13,2 та лізином - 7,1 %. В складі препарату Мобес міститься 19 хімічних елементів. Найбільшу кількість у препараті виявлено Сірки - 8,95 %, Калію - 1,49 %, Кальцію - 0,57 % та Барію - 0,12 %.

2. Застосування препаратів Мобес та КАФІ лабораторним тваринам збільшує масу тіла на 14,9 і 17,6 %, масу лімфоїдних органів: тимусу - на 26,5 і 12,4 %, селезінки - на 4,8 і 7,4 %, печінки - на 9,7 і 10,1 % та кишківника - на 12,4 і 11,7 % відповідно, порівняно з контролем. Вказані збільшення знаходяться у межах фізіологічної норми.

3. Оптимальною профілактичною дозою препарату Мобес для поросят-сисунів є 0,1 мл/кг маси тіла, введеної одноразово на 1-3-й день після народження. Така доза сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну на 15-ту добу на 4,2 % (Р<0,05); кількість еритроцитів - на 8,7 %, лейкоцитів - на 16,1 загального білка - на 4,1, фракції г-глобулінів - на 5,6 %, активність АсАТ - на 10,6 та АлАТ - на 5,3 %; вміст Феруму - на 5,4 %, Купруму - на 6,6 та Цинку - на 2,1 %.

4. Введення препарату Мобес у дозі 0,1 мл/кг маси тіла поросят підвищувало фагоцитарну активність лейкоцитів на 3,2 %, лізоцимну активність сироватки крові - на 1,7 %, збільшувало бактерицидну напругу сироватки крові на 2,5 % та знижувало вміст циркулюючих імунних комплексів на 33,6 %. Станом на 15-ту добу вирощування поросят підвищувалась кількість Т-лімфоцитів на 2,8 %, а В-лімфоцитів - на 5,0 % за рахунок зменшення кількості 0-лімфоцитів.

5. Застосування Мобес та КАФІ сприяло зниженню у плазмі крові поросят-сисунів вмісту стресових гормонів: кортизолу - на 16,7 і 33,6 % та адренокортикотропного гормону - на 48,3 і 62,7 %.

6. Введення препарату КАФІ у дозі 0,1 мл/кг маси тіла на 1-3-й день після народження сприяло підвищенню вмісту гемоглобіну у крові поросят-сисунів на 11,2 %; збільшенню кількості еритроцитів на 1,9 %; лейкоцитів - на 7,5 %, у сироватці крові зростав вміст фракції г-глобулінів на 3,9 % ; активність АсАТ - на 11,7 %, АлАТ - на 4,0 %, рівень загального білка - на 4,7 %; Феруму - на 3,5, Купруму - на 6,2 %, Цинку - на 6,4 %. Кількість Т-лімфоцитів зростала на 3,4 % (Р<0,05) за рахунок зниження кількості 0-лімфоцитів.

7. Введення препарату КАФІ посилювало у поросят-сисунів станом на 5-ту добу фагоцитарну активність лейкоцитів на 3,0 %, лізоцимну активність сироватки крові - на 1,5 %, збільшувало напругу бактерицидної активності сироватки крові на 4,9 %. Знижувався на 30-ту добу вміст циркулюючих імунних комплексів на 34,9 % (Р<0,01).

8. Використання препарату КАФІ сприяло підвищенню енергії росту поросят-сисунів на 12,2 %, а препарату Мобес - на 21 %. Передзабійна маса тварин зростала відповідно на 7,8 та 5,6 %, забійний вихід - на 0,2 і 0,7 %, поліпшувалася біологічна цінність м'яса на 4,6 і 5,3 %.

9. Економічна ефективність вирощування поросят-сисунів при застосуванні препаратів Мобес та КАФІ за 45 діб становить відповідно 13,36 і 8,25 грн додаткового прибутку на одну голову.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підвищення рівня природної резистентності поросят-сисунів, активації обмінних процесів в їх організмі, поліпшення збереженості та енергії росту свинопідприємствам усіх форм власності пропонується застосовувати препарати комплексної дії КАФІ та Мобес у дозі 0,1 мл/кг маси тіла одноразово на 1-3-тю добу після народження (згідно з рекомендаціями, затвердженими Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол № 3 від 3 серпня 2009 року).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гришко В.А. Санітарно-гігієнічний контроль - основна умова при вирощуванні поросят-сисунів / В.А. Гришко // Аграрні вісті / Білоцерк. нац. аграр. ун-т. 2008. №. 1. С. 12-13.

2. Гришко В.А. Санітарно-гігієнічна якість підкормок для поросят-сисунів / В.А. Гришко // Аграрні вісті / Білоцерк. нац. аграр. ун-т. 2008. № 4. С. 23-25.

3. Гришко В. Низькомолекулярні пептиди тимусу у препараті для поросят-сисунів / В. Гришко, А. Нікітенко // Тваринництво України. 2008. № 5. С. 30-32. (Дисертант провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів).

4. Гришко В. Поліпшення гематологічних показників у поросят-сисунів / В. Гришко, А. Нікітенко, В. Малина // Тваринництво України. 2008. № 10. С. 22-25. (Дисертант провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів та підготував статтю до друку).

5. Гришко В. Лабораторна апробація тканинних препаратів / В. Гришко, А. Нікітенко // Тваринництво України. 2009. № 4. С. 24-27. (Дисертант розробив схему та провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів).

6. Гришко В. Природну резистентність поросят-сисунів можна стимулювати / В. Гришко // Тваринництво України. 2009. № 2. С. 34-37.

7. Гришко В.А. Активуюча дія низькомолекулярних пептидів кісткового мозку на процеси проліферації, диференціації і спеціалізації лімфоїдних клітин в організмі поросят-сисунів / Гришко В.А., Нікітенко А.М. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Харк. держ. зоовет. акад. 2009. Вип. 19, Ч. 2, Т. 2. С. 142-145. (Дисертант провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів).

8. Гришко В.А. Вплив імуномодулюючих препаратів на адаптаційну здатність поросят підсисного періоду / В.А. Гришко, А.М. Нікітенко // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського госп-ва ім. Петра Василенка. 2009. Вип. 78 : Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва. С. 216-223. (Дисертант провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів).

9. Профілактична та терапевтична роль препаратів тимусу при використанні різних технологій вирощування поросят / Нікітенко А.М., Малина В.В., Лясота В.П., Гришко В.А., Козак М.В. // Наук. вісн. Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. 2009. Т. 11, № 2, Ч. 4. С. 176-182. (Дисертант проводив спільно зі співавторами обробку та аналіз матеріалів).

10. Гришко В.А. Зміна санітарно-гігієнічних показників води залежно від сезону року при вирощуванні поросят-сисунів. / В.А. Гришко, А.М. Нікітенко // Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва : матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. 2008. С. 93-97. (Зб. наук. праць Вінниц. держ. аграр. ун-ту ; вип. 34, т. 1).

11. Гришко В.А. Новітні технології та адаптація організму поросят-сисунів до умов вирощування / Гришко В.А., Нікітенко А.М. // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті : матеріали VI Держ. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів, 16-17 трав. / Білоцерк. держ. аграр. ун-т. Біла Церква, 2007. С. 75.

12. Гришко В.А. Результативність впливу КАФІ на продуктивність поросят-сисунів в умовах ТОВ «Маджерік-Агрос» / Гришко В.А., Нікітенко А.М., Малина В.В., Акетін В.С. // Аграрна наука - виробництву : матеріали VI Держ. наук.-практ. конф., 14-15 листоп. / Білоцерк. держ. аграр. ун-т. Біла Церква, 2007. С. 58.

13. Гришко В.А. Визначення оптимальних доз імудомодулятора мобес при вирощуванні поросят-сисунів / Гришко В.А., Нікітенко А.М. // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті : матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів, 15-16 трав. / Білоцерк. нац. аграр. ун-т. Біла Церква, 2008. С. 27.

14. Гришко В.А. Стимулююча дія компонентів кісткового мозку на гемопоез поросят / Гришко В.А., Нікітенко А.М. // Аграрна наука виробництву : матеріали VIІ Держ. наук.-практ. конф., 12-13 листоп. / Білоцерк. нац. аграр. ун-т. Біла Церква, 2008. С. 33.

15. Пат. № 42948 Україна, МПК 2009 А 61 К 35/00 А 61 К 39/00. Спосіб підвищення природної резистентності поросят-сисунів / Нікітенко А.М., Гришко В.А., Малина В.В; заявник і патентовласник Білоцерк. нац. аграр. ун-т. № u 2009 02456 ; заявл. 19.03.09 ; опубл. 27.07.09, Бюл. № 14. 6 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів та спільно зі співавторами брав участь у підготовці патенту).

16. Рекомендації щодо технології використання природного імуномоду-люючого препарату Мобес у свинарстві / А.М. Нікітенко, В.В. Малина, В.А. Гришко, В.А. Журбенко. Біла Церква : БНАУ, 2009. 34 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження, їх статистичну обробку, аналіз отриманих результатів та спільно зі співавторами брав участь у підготовці методичних рекомендацій до друку).

АНОТАЦІЯ

Гришко В.А. Використання імуностимулюючих препаратів для підвищення природної резистентності та профілактики стресів у поросят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Результати досліджень свідчать, що організм поросят-сисунів в ранній постнатальний період має незрілу імунну,і кровоносну, системи.

Вплив різного характеру технологічних стресс-факторів на організм підсисних поросят призводить до стресових процесів в їх організмі котрі супроводжуються зниженням природної резистентності, продуктивності, підвищенням рівня захворюваності та збільшенням відходу молодняку свиней.

...