Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВеРСИТЕТ”

УДК 636.4.082

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Відтворювальні та продуктивні якості свиней породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «степовий» за різними методами розведення

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Стародубець Олексій Олександрович

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України Топіха Віра Сергіївна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України Рибалко Валентин Павлович Інститут свинарства імені О.В. Квасницького, провідний науковий співробітник відділу розведення

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Лісний Віктор Анатолійович ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», доцент кафедри генетики та розведення с.-г. тварин.

Захист відбудеться 14 жовтня 2010 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 у ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 92 ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „14” вересня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Корбич.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збільшення виробництва дешевої, біологічно повноцінної свинини з високою харчовою цінністю вирішується за рахунок підвищення генетичного потенціалу продуктивності порід, обґрунтованого їх поєднання при схрещуванні і лінійно-породній гібридизації, умов годівлі, утримання та ін. У зв'язку з вимогами часу удосконалюються і створюються нові породи, типи свиней в напрямку одержання нежирної м'ясної свинини.

В реалізації вищезазначених завдань чинне місце належить внутрішньопорідному типу свиней породи дюрок української селекції „Степовий” з поліпшеними відтворювальними якостями та рівнем продуктивності, який був затверджений згідно наказу №814/116 Міністерством Аграрної Політики України та Українською Академією Аграрних Наук від 19 листопада 2007 року.

Значний внесок у створенні нового типу, було зроблено В.С. Топіхою, А.А. Волковим, С.А. Гнатюком, Р.О. Трибратом, В.Я. Лихачом, та іншими. В їх роботах при удосконаленні породи дюрок були використані популяції свиней американської та чеської селекції.

Сьогодні для тварин, нового селекційного досягнення створено міцну племінну базу в південному регіоні України, але необхідно подальше його вивчення та удосконалення.

Проаналізувавши доступну наукову літературу встановлено, що порода дюрок використовувалась у системі схрещування та гібридизації в якості батьківської форми (Меведєв В.А., 1978, Яременко В.І., 1986, Сигора Е.А., 1987, Хохлов А., 2006 та інші.). Тому в наших дослідженнях були вирішені питання щодо визначення оптимального поєднання внутрішньпорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» (ДУСС) з великою білою породою зарубіжної селекції (ВБ), червоною білопоясою (ЧБПП), ландрас та п'єтрен.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в період 2006-2009 рр. відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету: «Розроблення та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці в південному регіоні» (№ державної реєстрації 0105U008479) та відповідно до координаційного плану Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН із завдань науково-технічної програми «Селекційно-технологічна система ведення свинарства» (№ державної реєстрації 0101U00354; 0101U00356).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчення відтворювальних якостей свиноматок створенного типу при чистопородному розведенні та в схрещуванні з породами велика біла, червона білопояса, ландрас та п'єтрен; визначення показників відгодівельних і м'ясних якостей тварин, їх стресостійкість, гематологічні та гістологічні показники.

Для досягнення цієї мети передбачалось здійснити наступне:

· провести порівняльну оцінку відтворювальних якостей свиноматок ДУСС при різних методах розведення;

· визначити вплив генотипу кнура-плідника на відтворювальну здатність свиноматок;

· оцінити якість спермопродукції кнурів-плідників;

· вивчити показники росту і розвитку молодняку свиней;

· визначити стресостійкість дослідних тварин;

· оцінити відгодівельні й м'ясні якості чистопородного та помісного молодняку свиней при досягненні живої маси 100, 120 і 140 кг;

· дослідити особливості гістологічної будови м'язової тканини свиней піддослідних генотипів при досягненні 140 кг передзабійної маси;

· визначити якісні показники м'ясо-сальної продукції чистопородних і помісних свиней, її хімічні та фізичні особливості;

· визначити кореляційні зв'язки між ознаками продуктивності;

· здійснити зоотехнічну та економічну оцінку використання свиней різних генотипів.

Об'єкт дослідженя. Прояв відтворювальних і продуктивних якостей свиноматок породи дюрок внутрішньопорідного типу «Степовий» (ДУСС) та формування м'ясної продуктивності, за різними методами розведення.

Предмет дослідженя. Відтворювальні якості свиноматок і кнурів-плідників, ріст, розвиток і стресостійкість чистопородного та помісного молодняку, відгодівельні, м'ясні якості, гістологічна будова найдовшого м'яза спини, фізико-хімічні показники якості м'яса і сала свиней різних генотипів, морфологічні та біохімічні показники крові.

Методи дослідженя. Для досягнення поставлених у роботі завдань використовували такі методи дослідження: зоотехнічні (відтворювальні якості свиноматок і кнурів-плідників, ріст, розвиток, відгодівельні та м'ясні якості чистопородного та помісного молодняку); гістологічні, фізико-хімічні (визначення стресостійкості, дослідження складу м'яса та сала); лабораторні (оцінка якості спермопродукції, гематологічні дослідження); біометричні (обчислення середніх значень величин та їх похибок, рівня вірогідності, впливу фактору «генотипу кнура-плідника», кореляційних зв'язків); економічні (обчислення собівартості, прибутку і рентабельності); аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів власних досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчено відтворювальні якості свиноматок внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції „Степовий” при чистопородному розведенні і в схрещуванні з кнурами м'ясних порід, таких як велика біла зарубіжної селекції, червона білопояса, ландрас та п'єтрен. Встановлено, що за чистопорідного розведення багатоплідність свиноматок відповідає класу еліта і першому та цільовому стандарту. Доведено доцільність використання свиней внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції „Степовий” в якості материнської форми в схрещуваннях з кнурами породи велика біла та ландрас, що перевищувало чистопорідних аналогів за показником багатоплідності на 7,23% і 1,16% відповідно.

У роботі набули розвитку питання впливу "генотип кнура-плідника" на відтворювальні якості свиноматок, стресостійкості та гістологічні дослідження, фізико-хімічні показники м'язової і жирової тканини свиней, а також одержані нові дані що до інтенсивності, рівномірності і напруги росту у чистопородних і помісних свиней.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані при удосконаленні свиней внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції „Степовий” в умовах СГПП “Техмет-Юг” Миколаївської області.

Упроваджено в господарстві поєднання внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції „Степовий” з кнурами породи велика біла, червона білопояса, ландрас та п'єтрен. Розроблено науково-обґрунтовані пропозиції виробництву щодо використання поєднань свиноматок породи дюрок з кнурами м'ясних порід.

Внаслідок впровадження результатів наукових досліджень прибуток при реалізації тварин у живій масі від однієї голови, при поєднанні породи дюрок (ДУСС) з породою п'єтрен, становить 411,75 грн, що дозволяє отримувати на 196,31 грн більше порівняно з чистопородними тваринами.

Особистий внесок здобувача. Здобувач брав участь в розробці методики, засвоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів обробку отриманих даних, сформулював висновки та пропозиції виробництву, підготував до друку наукові праці.

Уточнення методичних підходів і теоретичних положень, аналіз та узагальнення результатів досліджень проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основна частина результатів наукових досліджень доповідалася й отримала позитивний відзив на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (2007…2009рр.), на ХV Міжнародній конференції з свинарства в м. Херсон (2008 р), на Всеукраїнської науково-практичній конференції в м. Миколаєві (2009 р.).

Публікації результатів досліджень. Матеріали дисертації викладено у 6 наукових працях, які опубліковано у фахових виданнях, з них 4 одноосібно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 142 сторінках комп'ютерного тексту і включено: вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції, складається з 27 таблиць, 18 рисунків, 3 додатків. Список використаної літератури налічує 210 джерел, з них 25 - іноземних.

Матеріал і методика досліджень

Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2006-2009 років в умовах племзаводу по червоній білопоясій породі та племрепродукторі з розведення породи дюрок української селекції СГПП «Техмет-Юг» Жовтневого району Миколаївської області, у лабораторіях Миколаївського державного аграрного університету, кафедри технології виробництва продукції тваринництва, Миколаївської міської лікарні №4, лабораторії гістології кафедри фізіології та морфології сільськогосподарських тварин ВДНЗ "Херсонського державного аграрного університету", лабораторії генетики Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького (м.Полтава), забійно-переробному цеху СГПП «Техмет-Юг».

Для тварин всіх піддослідних груп були створені аналогічні умови годівлі та утримання. Науково-господарський дослід був проведений в умовах повноцінної годівлі: годівля проводилась готовими комбікормами (престартер для поросят масою до 8 кг компанії «Provimi»), та комбікормами власного виготовлення з використанням преміксів виробництва Німеччини і Угорщини. Тварин відбирали за принципом аналогів з урахуванням походження, віку та розвитку. Схема досліджень за відтворювальними якостями свиноматок наведена в таблиці 1.

Для осіменіння свиноматок контрольної і дослідних груп використовували сперму кнурів вище зазначених порід. Кнури-плідники були аналогами за сумарною оцінкою відповідали вимогам класу еліта.

Запліднення свиноматок проводили згідно інструкції із штучного осіменіння свиней та за допомогою обладнання і методичних рекомендацій НВП „Біо-Тест-Лабораторія”.

Таблиця 1. - Схема досліду з вивчення відтворювальних якостей свиноматок

Групи	Призначення груп	Породи	Кількість в групі, голів
		свиноматки	кнури	свиноматки	кнури
I	контрольна	ДУСС	ДУСС	10	3
II	дослідна	ДУСС	ВБ	10	3
III	дослідна	ДУСС	ЧБПП	10	3
IV	дослідна	ДУСС	Л	10	3
V	дослідна	ДУСС	П	10	3

Примітка: ДУСС - внутрішньопорідний тип породи дюрок української селекції «Степовий»; ВБ - велика біла порода зарубіжної селекції; ЧБПП - червона білопояса порода; Л - порода ландрас; П - порода п'єтрен.

Спермопродукцію оцінювали за наступними показниками: об'єм еякуляту, концентрація сперміїв, бальна оцінка прямолінійно-поступальної рухливості, виживаємості сперміїв, запліднювальної здатності. Продуктивні якості свиноматок - за багатоплідністю, живою масою поросят при народженні і відлученні (30 днів), молочністю, кількістю поросят у гнізді при відлученні і збереженістю приплоду.

Для вивчення відгодівельних і м'ясних якостей за принципом аналогів були сформовані групи помісного молодняку по 30 голів кожного поєднання. Схема досліду з вивчення відгодівельних, забійних та м'ясо-сальних якостей наведена в таблиці 2.

Таблиця 2 - Схема досліду з вивчення відгодівельних, забійних та м'ясо-сальних якостей

Група тварин	Призначення групи	Генотип	Стрессо-стійкість	Жива маса,кг	Гема-тологія	Гісто-логія
		свино-маток	кнурів		100	120	140
				кількість свиней на дослідженнях, гол
І	Контрольна	ДУСС	ДУСС	10	30	25	20	5	6
ІІ	Дослідна	ДУСС	ВБ	10	30	25	20	5	6
ІІІ	Дослідна	ДУСС	ЧБПП	10	30	25	20	5	6
ІV	Дослідна	ДУСС	Л	10	30	25	20	5	6
V	Дослідна	ДУСС	П	10	30	25	20	5	6

Контроль за ростом і розвитком поросят різних піддослідних груп проводився шляхом їх індивідуального зважування при народженні і відлученні на електронних терезах марки 4BDU300X з точністю до 10 г, і кожного місяця на протязі відгодівлі. Паралельно зі зважуванням з першого до восьми - місячного віку проводилося взяття промірів згідно методики А.І. Овсяникова (1976), М.Т. Ноздрина, Г.М. Почерняєвої, М.А. Коваленко (1977).

У дослідного молодняку були взяті наступні проміри: довжина тулубу, обхват грудей, висота в холці, глибина грудей, ширина грудей, ширина заду, напівобхват заду, обхват п'ястки. На основі одержаних промірів для вивчення вікової динаміки пропорцій тілобудови у тварин піддослідних груп розраховували такі індекси: розтягнутості, масивності, збитості, костистості, широкогрудості, глибокогрудості, широкозадості, м'ясності (Грегорі).

Стресчутливість поросят визначали в їх 40-денному віці на 10 тваринах кожної піддослідної групи (5 свинок та 5 кабанчиків), за методикою В. Балацького, О. Метлицької, О. Ревенко (2001) ДНК-диагностикі стрессиндрому.

Забійні та м'ясо-сальні якості визначали за результатами контрольного забою тварин при досягненні живої маси 100, 120, 140 кг. Контрольний забій з обвалюванням туш був проведений за меодикою розробленою і затвердженою інститутом свинарства УААН (1977).

Від забитих тварин з живою масою 100 кг відбирали зразки м'яса та шпику. Оцінка продуктів забою визначалась за методиками А.М. Поливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького (1977). Фізико-хімічні показники м'яса визначали за наступними показниками: вологість, вміст жиру, вміст золи, вологоутримуюча властивість м'яса, рН (активна кислотність) м'яса, інтенсивність забарвлення м'яса; у салі - йодне число, вміст вологи в жировій тканині, жир і суху речовину. Для визначення інтер'єрних особливостей молодняку, різних генотипів, по досягненню піддослідними свинями живої маси 100 кг відбирали зразки крові (по 5 голів з кожної групи) вранці, до годівлі з бокової великої вушної вени зовнішньої поверхні вуха. Визначали морфологічний та біохімічний склад крові свиней за загальноприйнятими методиками: кількість еритроцитів і лейкоцитів - підрахуванням в камері Горяєва під мікроскопом; вміст загального білка у сироватці крові - методом біуретової реакції, г/л; в-ліпопротеїди - ферментативним методом; AСT, AЛT - метод Райтмана-Френкеля. Вміст гемоглобіну визначали за допомогою гемометру Салі. (кількість еритроцитів і лейкоцитів; вміст загального білка у сироватці крові; в-ліпоротеїди; AST, ALT, гемоглобін) за загальноприйнятими методиками. Гістологічний аналіз найдовшого м'яза спини проводили при контрольному забої тварин живою масою 140 кг - за методикою М.С. Козія (2008). зоотехнічний свиня кнур

Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики за Н.А. Плохинським і з використанням персональних комп'ютерів і програм, які входять до пакета STATISTIKA V.5.5.

Відтворювальні якості свиноматок. Показники відтворювальних якостей свиноматок наведено в таблиці 3.

Аналіз даних відтворювальних якостей свиноматок породи дюрок (ДУСС) показує, що за чистопорідного розведення багатоплідність свиноматок відповідає класу еліта і першому та цільовому стандарту. Відтворювальні якості змінювалися по різному, залежно від поєднання вихідних генотипів. Так, за багатоплідністю тварини II і IV дослідних груп перевершували I контрольну групу на 0,8 і 0,12 поросяти. Схрещування маток породи дюрок з кнурами великої білої породи сприяло підвищенню їх багатоплідності в порівняно з чистопородним розведенням.

Спостерігалась тенденція до підвищення великоплідності в усіх інших дослідних групах на 0,03-012 кг (2,71-8,42%). Найвищу великоплідність зафіксовано в групах з поєднанням тварин Д Ч Л - 1,43 кг це на 8,4% більше порівняно з контрольною групою.

Таблиця 3 - Відтворювальні якості свиноматок (n=10),

Групи тварин	n	Багатоплідність, гол.	Великоплідність, кг	Молочність, кг	При відлучені в 30 днів
					кількість пор., гол.	збереженість поросят, %	маса гнізда, кг	маса 1 пор., кг
І	10	10,26 ±0,432	1,31 ±0,029	55,9 ±5,16	8,2 ±0,54	81,4 ±3,67	67,2 ±5,99	8,2 ±0,73
ІІ	10	11,06 ±0,518	1,41 ±0,038	71,4 ±4,17***	10,2 ±0,50**	94,3 ±1,97***	85,6 ±6,48***	8,4 ±0,80
ІІІ	10	9,38 ±0,822	1,34 ±0,024	54,7 ±5,75	8,0 ±0,87	89,1 ±5,16**	65,5 ±7,24	8,2 ±0,51
ІV	10	10,38 ±0,559	1,43 ±0,033**	67,8 ±2,53***	9,5 ±0,42	93,2 ±2,13***	81,3 ±5,47**	8,6 ±0,39
V	10	10,25 ±0,441	1,41 ±0,031	66,4 ±2,69***	9,1 ±0,35	95,1 ±3,88***	79,7 ±5,49	8,7 ±0,14

Примітка: рівень вірогідності порівняно з контрольною групою - * - Р>0,95, ** - Р>0,99, *** - Р>0,999;

Збільшення великоплідності в групах маток за аналогічних умов годівлі і утримання, пов'язано з більш інтенсивним ростом помісей в ембріональний період, що обумовлено поєднанням порід.

В оцінці відтворювальних якостей свиноматок поряд з багатоплідністю та великоплідністю важливою господарсько-корисною ознакою, яка відіграє значну роль у вирощуванні здорового молодняку є молочність. Вона залежить від багатьох біологічних та господарських факторів. У більш молочних свиноматок менший відхід поросят, вони значно життєздатніші і в подальшому добре ростуть і розвиваються. За даними ряду авторів молочність тісно пов'язана з масою гнізда при відлученні. Тварини усіх груп, що досліджувалися, характеризувались досить високим рівнем молочності. Максимальне значення цього показника спостерігалось у свиноматок ІІ групи (Д Ч ВБ) - 71,4 кг, що на 27,7 % більше порівняно з контрольною.

Вірогідної різниці між контрольною і ІІІ дослідною групою щодо показнику маса гнізда при відлученні в 30 днів не встановлено. Коливання значень цього показнику, відносно до контролю, було в межах - 1,7-18,4 кг. Але найвищою масою гнізда при відлученні відзначалися помісі ІІ групи - 85,53 кг, де батьківською формою була велика біла порода. За кількістю поросят при відлученні найвищим показником характеризувалися тварини ІІ групи - 10,2 голови. Різниця при цьому є вірогідною (Р>0,99). Більш високий показник збереженості був у тварин V дослідної групи - 95,1%, де батьківською формою була порода п'єтрен (Р>0,999).

Для аналізу впливу генотипу кнура-плідника на відтворювальні якості свиноматок породи ДУСС було використано алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу з визначенням сили впливу фактора за Г.Шеффе (2008).

Було встановлено, що за багатоплідністю свиноматок вплив фактору “генотип кнура-плідника” є дуже низьким - з² = 0,78%, у відношенні великоплідності - сила впливу складає - з² = 15,77%. При цьому, відмічені вірогідні відмінності між тваринами контрольної групи, та тваринами ІV-ої та V-ої груп. У відношенні кількості поросят при відлученні сила впливу складає - з² = 14,40%. Сила впливу фактора генотипу кнура-плідника у відношенні збереженості поросят і молочності була досить значною - з² = 13,07%.

Нами не відмічено суттєвого впливу генотипу кнура-плідника на такі відтворювальні якості свиноматок, що характеризують масу гнізда та середню масу 1 поросяти при відлученні; в обох випадках встановлено відсутність впливу фактора “генотип кнура-плідника” на ці показники.

Характеристика спермопродукції кнурів-плідників. При оцінці спермопродукції кнурів встановлено, що кнури внутрішньопорідного типу „Степовий” породи дюрок української селекції мали кращу концентрацію сперміїв, яка дорівнювала 244,2 млн./мл., але порівняно з контрольною та іншими групами - переважали тварини ІІ групи в більшості основних показників спермопродукції, до таких показників відносяться об'єм еякуляту, який дорівнював 380 мл, при Р>0,999; прямолінійно-поступальна рухливість, яка дорівнювала 10,0 балів, при Р>0,95; виживаємість сперми, яка дорівнювала 7,5 годин при Р>0,999; запліднювальна здатність складала 88,1% при Р>0,95. Показник запліднювальної здатності був вищий в кнурів породи дюрок порівняно з кнурами породи ландрас, що узгоджуються з результатами досліджень Г.С. Походні (1990).

Ріст і розвиток піддослідного молодняку. Вікові зміни живої маси підсвинків характеризує динаміка живої маси піддослідного молодняку, яка представлена в таблиці 4.

Дані таблиці свідчать про те, що тварини дослідних груп відзначалися дещо кращими показниками живої маси, ніж їх чистопородні аналоги породи дюрок внутрішньо породного типу «Степовий».

Жива маса тварин у всі вікові періоди була найвищою в тварин V (+ДУСС х >П) і ІV (+ ДУСС х >Л) дослідних груп, які переважали контрольну групу в середньому на 5,45 та 4,83 % відповідно, результати наших досліджень співпадають з результатами О. Максименко (2005), де аналогічні зміни отримали при використанні кнурів породи ландрас.

Таблиця 4 - Динаміка живої маси піддослідних тварин (кг) ,

Вік, міс.	Група тварин
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
1	8,2±0,29	8,4±0,53	8,2 ±0,46	8,6±0,64	8,7±0,43
2	17,0±0,29	17,7±0,44	16,9±0,17	17,9±0,17	17,5±0,60
3	34,5±0,60	34,3±0,74	35,2±1,05	36,5±0,32	36,3±0,18
4	52,7±1,20	53,2±0,44	54,0±1,53	55,8±0,73	56,2±0,17
5	75,5±0,76	75,8±0,17	76,8±1,59	80,2±0,60	80,5±0,50
6	98,0±0,58	99,3±0,33	100,0±1,16	104,0±0,58	104,2±0,60
7	121,0±1,04	121,5±0,70	121,9±0,50	127,0±1,02	126,6±0,73
8	142,0±1,18	142,4±0,82	143,5±0,79	145,4±0,80	148,8±1,03

Розраховані показники інтенсивності формування, напруги росту та індексу рівномірності росту свиней різних генотипових груп протягом трьох різних вікових інтервалів показали, що у віці від народження до 4-х місяців найнижчі значення показників, що аналізуються, були притаманні свиням І-ої групи, за виключенням індексу рівномірності, за яким свині ІІ-ої групи поступалися своїм ровесникам. У цілому, найвищі значення були відмічені в тварин IV-ої та V-ої груп.

Від 2-го до 6-го місяців життя, навпаки, тварини І-ої групи переважали своїх ровесників за всіма індексами росту, за виключенням індексу рівномірності.

Протягом 4-6-го місяців тварини І-ої групи знову стали поступатися своїм ровесникам, особливо, тваринам із IV-ої та V-ої груп. У цілому, інформативність індексів росту свиней від народження до 8-місячного віку мало пов'язана із максимальним ступенем розвитку ознаки, тобто живою масою свиней у віці 8-ми місяців. У віці 0-2-4 місяці коефіцієнти кореляції між індексами росту та живою масою свиней коливалися в межах: r = 0,396…0,586.

У віці 2-4-6 місяців для індексів формування та напруги росту кореляція з живою масою у віці 8-ми місяців мала обернений характер: r = -0,504…-0,433. А ось цей зв'язок із індексом рівномірності росту мав позитивний знак й практичне вірогідне значення: r = 0,733.

У віці 4-6-8 місяців зв'язок між індексом формування й живою масою майже повністю зникає (r = 0,196), із індексом напруги росту має невеликий рівень (r = 0,455), а з індексом рівномірності росту ця кореляція також досить висока (r = 0,662).

Розвиток лінійних промірів піддослідних тварин показав, що ІV група характеризувалась більшим значенням довжини тулуба, тим самим вказуючи на свої м'ясні якості за рахунок найдовшого м'яза спини, що проявляється і в індексі розтягнутості на 6 і 8 місяці життя. Тварини V групи зарекомендували себе за рахунок зміни пропорцій тілобудови в напрямку покращення його м'ясних форм з помітним збільшенням задньої третини тулубу (ширина та напівобхват заду) і мали кращі показники індексів тіло будови за показником широкозадості і м'ясності (Грегорі).

Скоростиглість і використання корму в піддослідного молодняку свиней. За період відгодівлі між піддослідними тваринами спостерігалися розбіжності за показниками скоростиглості, витратами кормів і середньодобовими приростами живої маси. Результати відгодівлі свиней представлено в таблиці 5.

Таблиця 5 - Відгодівельні якості молодняку,

Група тварин	Вік досягнення живої маси, дні	Середньодобовий приріст на відгодівлі, г	Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.
При досягненні живої маси 100 кг
І	184	628	3,39
ІІ	183	657	3,56
ІІІ	182	672	3,64
ІV	177	764	3,33
V	177	773	3,45
При досягненні живої маси 120 кг
І	211	681	3,79
ІІ	210	694	3,82
ІІІ	210	699	3,95
ІV	205	790	3,82
V	205	790	3,68
При досягненні живої маси 140 кг
І	241	688	3,87
ІІ	241	696	3,98
ІІІ	239	710	4,04
ІV	237	749	3,97
V	234	793	3,83

Порівнюючи основні показники в розрізі контрольної і дослідних груп, вважаємо, що помісні тварини, де материнською формою була порода дюрок, а батьківською формою - порода п'єтрен (V група) характеризувалися найкращими відгодівельними показниками, так як вони на 7 днів раніше досягли живої маси 100 кг при вищих середньодобових приростах, на 145 г, при більшому витрачанні кормів на 1 кг приросту на 0,06 кормових одиниць, порівняно з аналогами контрольної групи. Піддослідні тварини ІV групи теж переважали контроль за віком досягнення живої маси 100 кг на 7 днів і за витратами корму переважали тварин контролю на 0,06 кормової одиниці. При відгодівлі молодняку до живої маси 120 кг тенденція не змінилася, дослідні генотипи переважали контрольну групу за усіма основними відгодівельними показниками.

Слід відмітити, що піддослідні генотипи зберігали високу інтенсивність росту і при відгодівлі до живої маси 140 кг. При досягненні тваринами живої маси 140 кг, у свиней майже всіх груп середньодобовий приріст збільшився. Інтенсивність росту тварин ІV групи зменшилась, і вони мали середньодобовий приріст 749 г. Тварини ІІ групи, разом з контрольною групою досягли живої маси 140 кг на 241 день. Найменшим віком досягнення живої маси 140 кг характеризувалися тварини V дослідної групи (+ ДУСС х > П) - 234 дні, що на 7 днів менше ніж у тварин контролю. Молодняк даного поєднання характеризувався найвищим середньодобовим приростом - 793 г і меншими витратами кормів - 3,83 к. од.

Стресостійкість піддослідного молодняку. На основі отриманих даних за стресостійкістю встановлено, що в І, ІV, V піддослідних групах, до яких відносяться свині породи дюрок, та помісні свині породи дюрок з породами ландрас французької селекції, та породою п'єтрен, є тваринами стресостійкими і не є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром. У ІІ і ІІІ піддослідних групах, до яких відносяться помісні свині породи дюрок з червоно-білопоясою породою і великою білою породою англійської селекції, кількість тварин що є стресостійкими і не є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром, складає відповідно 3 і 4 гол. (30 і 40%), а кількість тварин стресостійкі, але є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром, складає відповідно 7 і 6 гол. (70 і 60%).

Забійні якості тварин. Контрольний забій тварин проводився при досягненні живої маси 100, 120, 140 кг.

Дослідні тварини, при досягненні живої маси 100 кг, мали забійний вихід 72,6-75,9%, при досягненні 120 кг - 71,1-74,4%, при досягненні живої маси 140 кг - 70,1-73,4%. Таким чином, тварини породи дюрок (ДУСС) у поєднанні з породою п'єтрен у всіх вагових категоріях мали найвищий показник забійного виходу, який дорівнював в 100, 120 і 140 кг - 75,94%, 74,35% і 73,38% відповідно, при високому рівні вірогідності. За довжиною півтуші кращими були тварини ІV групи (+ ДУСС х > Л) - 99,28 - 123,76 см, що підтверджується працями М.М. Крилова (1993). При забої живою масою 100, 120, 140 кг найвищим показником площі „м'язового вічка” характеризувалися тварини V групи - 40,5 см², 46,5 см², 51,6 см² і переважали тварин контрольної групи на 1,17 см², 3,93 см², 3,09 см² відповідно. За показником маси задньої третини напівтуші не встановлено вірогідної різниці в піддослідних групах за всіма ваговими категоріями.

Морфологічний склад туш піддослідного молодняку. Обвалювання туш показало, що тварини між собою різнилися за морфологічним складом, дані представлені в таблиці 6.

У дослідженнях спостерігалась закономірність зміни співвідношення тканин з віком, зменшення виходу м'яса і збільшення сала, але для різних генотипів притаманна власна інтенсивність зміни цього співвідношення.

Таблиця 6 - Морфологічний склад туш піддослідного молодняку свиней,

Група тварин	Вміст у туші, %	Співвідношення м'ясо : сало
	м'ясо	сало	кістки
Передзабійна маса 100 кг, (n=3)
І	64,5	±	0,63	23,3	±	0,70	12,2	±	1,34	2,78	:	1
ІІ	62,3	±	0,81	24,9	±	0,60	12,8	±	1,36	2,51	:	1
ІІІ	60,6	±	0,84**	26,6	±	0,67**	12,9	±	1,51	2,28	:	1
ІV	65,3	±	0,68	22,4	±	0,62	12,3	±	1,30	2,92	:	1
V	65,5	±	0,73	22,4	±	0,87	12,1	±	1,58	2,93	:	1
Передзабійна маса 120 кг, (n=3)
І	61,6	±	0,70	25,4	±	0,66	12,9	±	1,35	2,43	:	1
ІІ	60,5	±	0,61	25,7	±	0,83	13,8	±	1,43	2,36	:	1
ІІІ	58,3	±	0,58**	27,6	±	0,61	14,1	±	1,17	2,12	:	1
ІV	62,5	±	0,84	24,4	±	0,80	13,2	±	1,64	2,57	:	1
V	62,3	±	0,80	24,6	±	0,71	13,0	±	1,51	2,54	:	1
Передзабійна маса 140 кг, (n=3)
І	57,5	±	0,81	27,6	±	0,74	14,9	±	1,54	2,09	:	1
ІІ	56,4	±	0,83	28,4	±	0,62	15,3	±	1,45	1,99	:	1
ІІІ	55,6	±	0,61	29,3	±	0,70	15,2	±	1,30	1,90	:	1
ІV	59,4	±	0,59	26,3	±	0,79	14,4	±	1,38	2,26	:	1
V	61,4	±	0,87**	24,4	±	0,82**	14,2	±	1,68	2,52	:	1

Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

За інтенсивністю приросту м'язової тканини по відношенню до жирової особливо чітко спостерігається перевага тварин V групи (ДУСС х П) при передзабійній масі 100 кг, відносний вміст м'язової тканин складав 65,49%, а вихід сала становив - 22,42%.

Найменший відносний вміст м'язової тканини був у тварин ІІІ групи і дорівнював 60,56% (Р>0,99), проте вихід сала був найвищим - 26,56% (Р>0,99).

При забої в 120 кг найвищий вихід м'яса - 62,45% і найменший вихід сала - 24,39% - мали тварини, де батьківською формою була порода ландрас, а материнською - порода дюрок, але вірогідної різниці порівняно з контрольною групою не виявлено.

Інша тенденція спостерігалась при забої в 140 кг. У цій вагові кондиції більшим виходом м'яса (61,36%) і найменшим виходом сала (24,40%) відрізнялися помісні тварини V групи, співвідношення м'ясо : сало складало 2,52:1.

Гістологічна будова м'язової тканини. Як свідчать дані таблиці 7, відчутне збільшення діаметра м'язових волокон можна спостерігати тільки в свинок п'ятої дослідної групи порівняно зі свинками контрольної групи, у дослідних свинок волокна найдовшого м'яза спини товстіше в середньому на 13 мк, що відповідає другому статистичному рівню вірогідності. Відмінності в товщині м'язових волокон свинок контрольної, другої, третьої і четвертої груп менш виразні й становлять відповідно 1, 8 і 4 мк.

Таблиця 7 - Особливості гістологічної будови м'язової тканини проміжної голівки найдовшої м'яза спини 7-місячних свинок контрольної й дослідних груп, , n=6

Група тварин	Середнє значення діаметра волокна, мк	Співвідношення структурних компонентів м'язової тканини, %
		строма	паренхіма
І	27 ± 0,12	11 ± 0,12	89 ± 0,76
ІІ	28 ± 0,27	29 ± 0,12***	71 ± 0,65***
ІІІ	35 ± 0,29*	З2 ± 0,12***	68 ± 0,59***
ІV	31 ± 0,25*	16 ± 0,12*	84 ± 0,78*
V	40 ± 0,33**	23 ± 0,12**	77 ± 0,68**

Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

Співвідношення структурних компонентів м'язової тканини свинок контрольної й дослідної груп значно відрізняються. Так, у всіх дослідних групах без винятку спостерігається зменшення частки м'язового (паренхіматозного) компонента (на 18, 21, 5 і 12%) і відзначене еквівалентне збільшення кількості сполучної тканини. Примітно, що в другій, третій і п'ятій групі ця динаміка відповідає високим рівням вірогідності.

У підсвинків контрольної, ІV і V групи спостерігається збільшення частини паренхімного компоненту м'язової тканини. Тому, з метою підвищення м'язової маси даних генотипів рекомендовано їх використовувати для подальшої відгодівлі.

Показники якості м'яса і сала. Результати фізико-хімічного та хімічного аналізу найдовшого м'яза спини дають можливість зробити висновок про те, що схрещування суттєво не впливає на якість м'яса. Тварини контрольної групи мали найбільший показник інтенсивності забарвлення.

На підставі фізико-хімічних показників встановлено, що шпик свиней всіх піддослідних груп відноситься до щільної консистенції з добрими показниками засвоювання.

Економічна ефективність результатів досліджень. Економічний аналіз проведених дослідів свідчить про те, що при реалізації тварин у забійному вигляді рівень рентабельності в тварин V групи складає 32,06%, 33,04% та 33,73% відповідно до 100, 120 та 140 кг забійної маси, що більше за контроль на 13,56%, 12,59% та 12,64% відповідно.

Висновки

Результати досліджень з вивчення відтворювальних та продуктивних якостей внутрішньпорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» при поєднанні з м'ясними генотипами, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:

1. Відтворювальні якості свиноматок внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції «Степовий», свідчать про те, що за чистопорідного розведення багатоплідність свиноматок відповідає класу еліта і першому та цільовому стандарту. Проте за багатоплідністю, збереженістю, масою гнізда при відлученні (в 30 днів), та молочністю - кращими були матки при поєднанні з кнурами великою білою породою, ці показники відповідно становили: 11,06 гол., 94,3%, 85,6 кг. та 71,4 кг. Відмічено найвищий вплив «генотипу кнура-плідника» на показник молочності - 18,45%, та відсутність впливу генотипу кнура-плідника на показники маси гнізда, та маси 1 порося при відлученні.

2. Кнури внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» мали кращу концентрація сперміїв, яка дорівнювала 244,2 млн./мл. Кнури великої білої породи, порівняно з породою дюрок (ДУСС) та іншими породами, переважали в більшості основних показників спермопродукції: об'єм еякуляту, який дорівнював 380 мл (Р>0,999); прямолінійно-поступальна рухливість, яка дорівнювала 10,0 балів (Р>0,95); виживаємість сперми, яка дорівнювала 7,5 годин (Р>0,999); запліднювальна здатність, яка дорівнювала 88,1% (Р>0,95).

3. Тварини контрольної та дослідних груп у всі вікові періоди відповідали класу еліта. Більш високими показниками живої маси характеризувалися помісні генотипи, де материнською формою була порода дюрок (ДУСС), а батьківською - порода п'єтрен, які перевершували тварин контрольної групи у всі вікові періоди, а в шестимісячному віці на 6,2 кг, і в восьмимісячному віці - на 6,8 кг.

4. Зміни пропорцій тілобудови помісного молодняку поєднань свиноматок породи дюрок (ДУСС) з кнурами породи ландрас, в напрямку покращення довжини тулуба, які переважали контроль в шестимісячному віці на 5,8 см, в восмимісячному - на 7,9 см. Поєднання свиноматок породи дюрок (ДУСС) з кнурами породи п'єтрен характеризується більшою виразністю м'ясних форм з помітною перевагою ширини та напівобхвату заду, які переважали конрольну групу в шестимісячному віці на 7,9 та 6,7 см відповідно, та кращими показниками широкозадості та м'ясності, які переважали конрольну групу в шестимісячному віці на 18,9 та 11,2 % відповідно.

5. Піддослідні генотипи зберігали високу інтенсивність росту і при відгодівлі до живої маси 140 кг. При досягненні тваринами живої маси 140 кг, у свиней майже всіх груп середньодобовий приріст збільшився, з високими рівнями вірогідності. Найменшим віком досягнення живої маси 140 кг характеризувалися тварини V дослідної групи - 234 дні, що на 7 днів менше ніж у тварин контролю. Тварини даного поєднання характеризувалися найвищим середньодобовим приростом - 793 г і меншими витратами кормів - 3,83 кормові одиниці.

6. Свині породи дюрок (ДУСС), та помісні свині породи дюрок з породами ландрас французької селекції та породою п'єтрен, є тваринами стресостійкими і не є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром. У помісних свиней породи дюрок з червоно-білопоясою породою і великою білою породою англійської селекції, зустрічаються тварини, що являються стресостійкими, але є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром.

7. Тварини всіх дослідних груп мали високий забійний вихід, у всіх вагових кондиціях найбільше значення забійного виходу було в тварин V групи (Д х П) - 75,94-73,38%, а найбільша довжина півтуші була в ІV групі (Д х Л), що становила - 99,3 - 119,4 см.

8. Міжпорідне схрещування тварин ІІ групи (+ Д х > ВБ) і ІІІ групи (+Дх>ЧБПП) сприяє зменшенню частки м'язового компонента на 17% і 21% відповідно, а також збільшенню кількості зрілої жирової тканини, що є свідченням підвищення ніжності м'яса свинок. Свинки поєднання (Д х Л) порівняно з контрольною групою мали невиразну динаміку зміни морфологічних показників, а також вмісту строми й паренхіми в м'язовій тканині. Поєднання (Д х П) призвело до відчутного збільшення діаметра м'язових волокон найдовшого м'яза спини (у середньому на 13 мк), що є фактом підвищення м'ясної продуктивності.

9. Тварини контрольної групи мали найбільший показник інтенсивності забарвлення. Найбільший вміст жиру при забої мало м'ясо підсвинків ІІІ групи - 3,32%, що свідчить про смакові властивості м'яса. При фізико-хімічних дослідженнях шпику встановлено, що свині всіх піддослідних груп відноситься до щільної консистенції, що є показником смакових якостей.

10. Економічний аналіз проведених дослідів свідчить про те, що при використанні внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» рентабельність виробництва, залежно від способів і строків реалізації відгодівельного молодняку, складає від 18,5% до 61,0%. У поєднанні з кнурами породи п'єтрен рівень рентабельності складає від 32,06% до 58,2 %.

Пропозиції виробництву

На основі проведених досліджень пропонуємо:

· використовувати породу дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» в якості материнської форми в поєднанні з кнурами порід великої білої та ландрас, що забезпечує підвищення багатоплідності на 0,8 та 0,12 поросяти.

· для підвищення відгодівельних та м'ясних якостей свиней використовувати свиноматок породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» в поєднанні з кнурами породи п'єтрен, що забезпечить отримання скоростиглого відгодівельного молодняку з тонким шпиком і високим виходом м'яса з туш тварин у більш важких вагових кондицій (120-140 кг).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Стародубець О.О. Відтворні якості свиней породи дюрок внутрішньопородного типу «Степовий» в умовах СГПП «Техмет-Юг» Миколаївської області / О.О. Стародубець // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв: Редакційно-видавничий відділ МДАУ. -- 2007. -- Вип.4(43). -- С. 187-190.

2. Топіха В.С. Стресчутливість свиней породи дюрок внутрішньопородного типу «Степовий» / В.С. Топіха, О.О. Стародубець // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: Редакційно-видавничий відділ МДАУ. -- 2008. -- Вип.2(45). -- С. 149-153. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних, формування висновків)

3. Стародубець О.О. Відтворювальні та відгодівельні якості свиней породи дюрок при різних поєднаннях / О.О. Стародубець // Таврійський науковий Вісник. -- Херсон: Айлант. -- 2008. -- Вип.58, частина ІІ. -- С. 211-213.

4. Стародубець О.О. Морфологічні та біохімічні показники крові свиней різних генотипів / О.О. Стародубець // Аграрний Вісник Причорномор'я. -- Одеса. -- 2008. -- Вип.43. -- С. 170-173.

5. Топіха В. Вдосконалена технологія виробництва свинини / В. Топіха, О. Стародубець, Т. Гуднікова // Тваринництво України. -- 2009. -- №5. -- С. 9 - 11. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних, формування висновків)

6. Стародубець О.О. Гістологічна будова м'язової тканини свиней різних генотипів / О.О. Стародубець // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв: Редакційно-видавничий відділ МДАУ. -- 2009. -- Вип.3(50). -- С. 182-187.

Анотації

Стародубець О.О. Відтворювальні та продуктивні якості свиней породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» за різними методами розведення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Державний вищий навчальний заклад „Херсонський державний аграрний університет„, Херсон, 2010.

Дисертаційна робота присвячена визначенню відтворювальних якостей свиноматок внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції „Степовий”, при чистопорідному розведенні та виявленню здатності проявляти себе в якості материнської форми при поєднанні з кнурами м'ясних порід.

Досліджено відтворювальні якості свиноматок. Вивчено ріст, розвиток, стресчутливість чистопорідного, а також помісного молодняку, їх м'ясні якості, гістологічну будову найдовшого м'язу спини, фізико-хімічні показники якості м'яса і сала свиней різних генотипів й морфологічні та біохімічні показники крові.

Встановлено, що доцільно використовувати свиней породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» в якості материнської форми в поєднанні з м'ясними генотипами. Для підвищення відгодівельних та м'ясних якостей свиней використовувати свиноматок породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» в поєднанні з кнурами породи п'єтрен

Найбільшу економічну ефективність одержано при поєднанні свиноматок породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» з кнурами породи п'єтрен

Ключові слова: поєднання, генотип, схрещування, відтворювальні якості, відгодівельні якості, м'ясні якості.

Стародубец А.А. Воспроизводительные и продуктивные качества свиней породы дюрок внутрипородного типа украинской селекции «Степной» при различных методах разведения. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Государственное высшее учебное заведение „Херсонский государственный аграрный университет", Херсон, 2010.

Диссертационная работа посвящена определению воспроизведенных качеств свиноматок внутрипородного типа породы дюрок украинской селекции „Степной”, при чистопородном разведении и определении способности проявлять себя в качестве материнской формы при сочетании с хряками мясных пород.

Исследованы воспроизводительные качества свиноматок. Изучен рост, развитие, стрессчувствительность чистопородного и поместного молодняка, их мясные качества, гистологическое строение длиннейшей мышцы спины, физико-химические показатели качества мяса и сала свиней разных генотипов, а также морфологические и биохимические показатели крови.

Определено, что целесообразно использовать свиней породы дюрок внутрипородного типа украинской селекции «Степной» в качестве материнской формы при сочетании с мясными генотипами, при этом: воспроизводительные качества свиноматок внутрипородного типа породы дюрок украинской селекции «Степной», свидетельствуют о том, что при чистопородном разведении многоплодие свиноматок отвечает классу элита и первому и целевому стандарту. Тем не менее за многоплодием, сохранностью, массой гнезда при отъеме (в 30 дней), и молочностью - лучшими были матки при сочетании с хряками крупной белой породы, эти показатели соответственно равны: 11...