Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького

УДК: 636. 087. 2

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ВИКОРИСТАННЯ СУХОЇ ПІСЛЯСПИРТОВОЇ БАРДИ В ГОДІВЛІ КОРІВ І БИЧКІВ ПРИ ВІДГОДІВЛІ

ШУТЯК Олександр Володимирович

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук

КАЛЕТНІК Григорій Миколайович, доктор економічних наук, в. о. ректора Вінницького національного аграрного університету

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор КОСТЕНКО Володимир Миколайович, Вінницький національний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі тварин, технології кормів і рибництва.

доктор сільськогосподарських наук, професор КВАША Василь Іванович, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, завідувач кафедри зоології.

Захист дисертації відбудеться «8» квітня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.826.02 у Львівському національному університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівського національного університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий « » березня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. СЛОБОДА

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останніми роками дедалі частіше нестачу білка в раціонах сільськогосподарських тварин компенсують за рахунок побічних продуктів різних видів переробної промисловості, зокрема, спиртової, що набуває особливої перспективи розвитку з впровадженням в нашій країні виробництва біоетанолу. Сьогодні біоетанол - це надія на розв'язання найбільш глобальних проблем: неминучого зменшення запасів енергоресурсів, катастрофічної нестачі питної води та продуктів харчування у деяких регіонах планети (Калмикова Ю., 2008). Збільшення виробництва біоетанолу сприятиме одержанню великих об'ємів основної побічної продукції - післяспиртової барди в натуральному вигляді, яку можна успішно використовувати в годівлі тварин. Утилізація такої барди завжди була актуальною проблемою, адже більшість підприємств декілька років тому намагалися злити її в найближчий водогін або на поля фільтрації, а це суттєво погіршувало екологічну ситуацію довкілля навколо спиртзаводів (Чорнокозинський А. В. та ін. 2007).

Проблема рідких відходів криється в тому, що барда швидко псується, тривале її зберігання неможливе, оскільки у відходах інтенсивно накопичуються небезпечні токсини. Перевозити натуральну барду з великим вмістом води і досить із низьким вмістом поживних речовин - нерентабельно (Кошель М. та ін., 2006). Успішним вирішенням даної проблеми є виробництво біоетанолу або спирту з кінцевим побічним продуктом переробки рослинної сировини - сухою післяспиртовою бардою. Суха післяспиртова барда за мінеральним, амінокислотним та жирнокислотним складом є високопоживним кормом. За продуктивною дією барда може замінити високобілкові корми, зокрема, горох при використанні в годівлі дійного стада корів та відгодівельного молодняка великої рогатої худоби, що в свою чергу дасть можливість уникнути значної кількості екологічних проблем і, водночас, покращити забезпечення сільськогосподарських тварин дефіцитним протеїновим кормом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та наукові розробки по темі дисертації були складовою частиною тематики відділу технології кормів, комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН і входили до науково-технічної програми «Кормовиробництво» 2006-2010 рр., завдання «Використання сухої післяспиртової барди в годівлі сільськогосподарських тварин» номер держрегістрації 0108U006292.

Мета і завдання досліджень полягає у експериментальному обґрунтуванні теоретичних і практичних аспектів ефективності використання сухої післяспиртової барди в годівлі дійних корів та молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі.

Для досягнення поставленої мети були визначені основні завдання досліджень:

- вивчити мінеральний, амінокислотний та жирнокислотний склад сухої післяспиртової барди та ефективності її використання у складі раціонів дійних корів і при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби;

- провести дослідження впливу сухої післяспиртової барди на молочну продуктивність корів, вміст жиру і білка в молоці та її продуктивну дію при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби;

- розробити нову кормову добавку на основі сухої післяспиртової барди для підвищення вмісту жиру в молоці корів;

- вивчити газоенергетичний обмін в організмі корів і молодняка великої рогатої худоби при використанні у складі раціонів сухої післяспиртової барди;

- визначити перетравність основних поживних речовин сухої післяспиртової барди в балансових дослідах на валухах;

- провести економічну оцінку ефективності використання сухої післяспиртової барди в складі раціонів корів і відгодівельного молодняка великої рогатої худоби.

Об'єкт досліджень - дійні корови і молодняк великої рогатої худоби української чорно-рябої породи та суха післяспиртова барда.

Предмет досліджень - мінеральний, амінокислотний та жирнокислотний склад і поживність сухої післяспиртової барди у складі раціонів, молочна продуктивність корів, вміст білка і жиру в молоці, інтенсивність росту молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі, перетравність основних поживних речовин, газоенергетичний обмін та гематологічні показники в організмі тварин.

Методи дослідження. В роботі при проведенні досліджень використані загальноприйняті зоотехнічні методи постановки науково-господарських дослідів на дійних коровах та молодняку великої рогатої худоби; хімічні методи оцінки кормів, спектрофотометричні, потенціометричні при визначенні фізико-хімічних показників кормів та крові; статистичні - при математичній обробці результатів досліджень, економічні - при визначенні економічної ефективності виробництва молока і яловичини з використанням сухої післяспиртової барди.

Наукова новизна. Якщо донедавна післяспиртова барда розглядалась як побічний продукт виробництва етилового спирту, то сьогодні це здебільшого продукт переробки біоетанолу, обсяги якого у світі з кожним роком значно зростають.

Вперше проведено порівняльні дослідження впливу згодовування сухої післяспиртової барди і дерті горохової на продуктивність тварин у складі раціонів дійних корів та бичків на відгодівлі. На основі сухої післяспиртової барди із зерна кукурудзи розроблено нову кормову добавку «Жиромол», яка забезпечує підвищення вмісту жиру в молоці корів. Встановлено вплив сухої післяспиртової барди та нової кормової добавки на показники молочної продуктивності і якість молока, показники крові та газоенергетичного обміну. Вивчено доцільність та ефективність використання сухої післяспиртової барди в порівнянні з гороховою дертю на інтенсивність росту бичків, показники крові та газоенергетичного обміну.

Практичне значення отриманих результатів роботи полягає у тому, що використання сухої післяспиртової барди в годівлі великої рогатої худоби при заміні нею частини концентрованих кормів дає можливість отримувати якісну продукцію при значно менших затратах, що в цілому забезпечить ефективне ведення галузі тваринництва в аграрному комплексі сільськогосподарського виробництва. Рекомендовано використовувати в годівлі корів суху післяспиртову барду та кормову добавку «Жиромол» взамін інших високобілкових компонентів раціону, а також проводити відгодівлю молодняка великої рогатої худоби з використанням в складі раціону сухої післяспиртової барди.

Особистий внесок здобувача в обсязі виконаної роботи полягає в самостійному проведенні досліджень на коровах і відгодівельному молодняку великої рогатої худоби, балансових дослідів на баранах-валухах по вивченню перетравності основних поживних речовин сухої післяспиртової барди із зерна кукурудзи та розробці нової кормової добавки «Жиромол» на основі барди і проведенні досліджень при згодовуванні коровам.

Весь обсяг експериментальних досліджень, опрацювання літературних джерел за темою дисертаційної роботи, методичні підходи до вирішення поставлених завдань, методи досліджень, статистична обробка, аналіз результатів досліджень та їх опис виконано дисертантом самостійно.

Із спільних публікацій дисертантом, за згодою співавторів, використано лише свою частку результатів досліджень, яка становить від 40 до 60%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлювалися на конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики» м. Вінниця 18-19 червня 2008 року; Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми живлення тварин, технології кормів та шляхи їх вирішення» м. Житомир 27-28 листопада 2008 року; Міжнародній науково-практичній конференції «Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції» м. Кам'янець-Подільський 21-23 травня 2009 року.

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації відображені в 6 наукових працях, у тому числі в 2 одноосібних, з яких 4 опубліковані в спеціалізованих фахових журналах та наукових збірниках. За результатами досліджень отримано деклараційний патент на корисну модель: № 40059 від 25.03. 2009 р. «Кормова добавка для підвищення жирномолочності корів «Жиромол»».

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 171 сторінці комп'ютерного тексту, включає 38 таблиць, 10 рисунків, а також 11 додатків. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який містить 267 джерел, з них 219 вітчизняних та 48 іноземних авторів.

2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Базою для проведення дослідів із вивчення продуктивної дії сухої післяспиртової барди при згодовуванні дійним коровам та молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі було приватно-орендне фермерське господарство ім. Шевченка Здолбунівського району Рівненської області, Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція, лабораторія зоотехнічної оцінки кормів та відділ технології кормів, комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН, а також лабораторії кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільського державного аграрного-технічного університету.

При постановці зоотехнічних досліджень на тваринах був прийнятий принцип груп-аналогів (табл. 1.) (Овсяников А. И., 1976). Зрівняльний період у дійних корів тривав 14 днів, у бичків на відгодівлі - 30 днів. Перетравність основних поживних речовин сухої барди порівняно з гороховою дертю вивчали в балансових дослідах на валухах методом періодів.

Таблиця 1 Схема науково - господарських дослідів

Групи	Кількість тварин, голів	Характеристика годівлі тварин по періодах
		Зрівняльний період	Основний період
Перший дослід на дійних коровах
контрольна	10	ОР	ОР до складу якого входило 2 кг горохової дерті
дослідна	10	ОР	У ОР 2 кг горохової дерті замінили 2 кг сухої післяспиртової барди
Другий дослід на дійних коровах
контрольна	10	ОР	ОР до складу якого входило 2 кг сухої післяспиртової барди
дослідна	10	ОР	У ОР 2 кг післяспиртової барди замінили на 2 кг кормової добавки «Жиромол»
Третій дослід на бичках при відгодівлі
контрольна	10	ОР	ОР до складу якого входило 1 кг горохової дерті
дослідна	10	ОР	У ОР 1 кг горохової дерті замінили 1 кг сухої післяспиртової барди

Для проведення досліджень на дійних коровах тварин підбирали враховуючи вік, живу масу, рівень продуктивності та період лактації. Утримання корів стійлове, прив'язне, годівля і доїння - 3-х разове.

В кожному досліді контрольна група корів отримувала основний раціон до складу якого входили: силос кукурудзи - 25 кг, сіно з грястиці збірної -5 кг, жом кислий - 5 кг, буряк кормовий - 3 кг, кормова патока - 1 кг, дерть пшениці - 3 кг, кухонна сіль, крейда, монокальційфосфат та 2 кг дерті горохової. Відповідно до вимог методики дослідним групам досліджуваний фактор, а саме суху післяспиртову барду, вводили в основний раціон взамін горохової дерті і відповідно взамін барди - кормову добавку «Жиромол».

На основі проведення щодекадного обліку молочної продуктивності за два суміжні дні визначали кількісні показники молочної продуктивності та вмісту жиру, сухого знежиреного молочного залишку, білку та густини молока, використовуючи прилад «Екомілк» КАМ - 98.

Для вивчення продуктивної дії сухої післяспиртової барди в складі раціонів молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі було сформовано дві групи тварин по 10 голів в кожній. Всі тварини були клінічно здорові і придатні для проведення досліджень (табл. 1). Годівлю молодняка великої рогатої худоби проводили згідно запланованих середньодобових приростів (Калашников А. П. и др., 1985; 2003; Ноздрін М. Т. та ін., 1991; Цвігун А. Т. та ін., 2001).

Приріст живої маси бичків на відгодівлі визначали на основі даних індивідуального зважування, яке проводили при закладанні досліду, в зрівняльний та щомісячно в основний періоди. За результатами зважувань розраховували середньодобові прирости, а на основі обліку з'їдених кормів - витрати їх на 1 кг приросту живої маси.

Жирнокислотний склад молока корів визначали на газовому хроматографі ХРОМ 5 (Чехія) в лабораторії Інституту кормів УААН.

Хімічний склад і поживність кормів при складанні раціонів піддослідним тваринам визначали в лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН та користувалися даними довідкової літератури (Богданов Г. А., 1990; Калашников А. П., 2003).

Дослідження кормів, їх залишків, калу і сечі проводили за методиками ДСТУ, ГОСТів та іншими загальноприйнятими методиками у зоотехнії. Зразки відбирали у відповідності до ГОСТ 13496.0-80. Вивчення амінокислотного складу протеїну сухої післяспиртової барди проводили методом іонообмінної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот „АMINOCHROM - ІІ”.

Газоенергетичний обмін в організмі тварин вивчався в респіраційних дослідах “масковим” методом. Вміст кисню і вуглекислого газу в повітрі визначали газоаналізатором ГХП-100. Показники газообміну досліджували всередині та вкінці дослідного періоду протягом двох суміжних днів три рази на добу за годину до ранкової та через три години після кожної годівлі п`ятихвилинними сеансами з урахуванням частоти дихання на другій та четвертій хвилинах досліджень, а також визначали температуру тіла тварини, температуру навколишнього середовища та вологість повітря в приміщенні.

Для вивчення перетравності основних поживних речовин сухої післяспиртової барди та балансу азоту в організмі тварин було проведено балансові досліди на валухах за методом періодів. Досліди складалися з підготовчого і облікового періодів. Тривалість підготовчого періоду становила 7 днів, а облікового - по 5 днів у кожному періоді. Облік заданих кормів та їх залишків проводили 2 рази на добу - вранці і ввечері, а спожитих кормів - щоденно вранці.

Кров для досліджень брали від тварин з яремної вени на початку, всередині та в кінці досліду. В крові визначали: білок - рефрактометрично; резервну лужність - за Большаковим та Біляєвим; каротин - за методом Коромислова-Кудрявцевой; кальцій - трилонометричним методом з мурексидом; фосфор - за Коромисловим (1972) (Лебедев П. Т., 1976; Покровский А. А., 1969; Предтеченский В. Е., 1960).

Економічну ефективність одержаних результатів проводили за фактичними затратами кормів на одиницю продукції - надоєного молока і приростів живої маси молодняка великої рогатої худоби.

Основні показники для встановлення рівня достовірності одержаних результатів обробляли за М. О. Плохінським (1969).

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Порівняльна оцінка хімічного, амінокислотного, жирнокислотного та мінерального складу сухої післяспиртової барди із кукурудзи порівняно з горохом. Результати проведеного нами дослідження хімічного складу післяспиртової барди з кукурудзи та дерті гороху свідчать про те, що порівняно із дертю гороховою суха післяспиртова барда має аналогічний вміст протеїну. Сирого жиру у барді в 5 разів більше, а сирої клітковини на 4,2% відносно горохової дерті. Безазотистих екстрактивних речовин і сухій кукурудзяній барді значно менше (13%) через те, що при переробці сировини на спирт максимально зброджується крохмаль і цукор (табл. 2).

Таблиця 2 Хімічний склад сухої післяспиртової кукурудзяної барди порівняно до горохової дерті (середні показники, % у абсолютно сухій речовині)

Назва зразка	Сирий протеїн	Сирий жир	Сира клітковина	Сира зола	Безазотисті екстрактивні речовини
Суха післяспиртова кукурудзяна барда	25,3	11,6	10,8	3	49,3
Дерть горохова	25,7	2,1	6,6	3,3	62,3

Інтенсивність обмінних процесів і ріст тварини в великій мірі залежить від повноцінності амінокислотного складу протеїну кормів. Суха післяспиртова барда містить важливі для великої рогатої худоби амінокислоти - метіонін, лізин, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін та валін. Амінокислотний склад дерті гороху містить гістидин та аргінін, яких немає у сухій барді (табл. 3).

Таблиця 3 Амінокислотний склад сухої післяспиртової кукурудзяної барди і горохової дерті, (% в абсолютно сухій речовині)

Амінокислота	Суха післяспиртова барда	Дерть горохова
Лізин	0,59	1,64
Лейцин	3,48	1,44
Валін	1,09	0,82
Треонін + серин	2,04	1,42
Фенілаланін	2,00	1,03
Ізолейцин	0,81	0,68
Гліцин	0,91	0,97
Тирозин	1,67	0,63
Метіонін	0,45	0,10
Аланін	1,78	0,98
Аспаргінова кислота	2,15	2,53
Глутамінова кислота	4,43	3,94
Гістидин	-	0,57
Аргінін	-	1,75

При синтезі молока важливим фактором є жирнокислотний склад кормів (табл. 4).

Таблиця 4 Жирнокислотний склад сухої післяспиртової кукурудзяної барди і дерті горохової (% в абсолютно сухій речовині)

Жирна кислота	Суха післяспиртова барда	Дерть горохова
Миристинова	0,81	0,20
Пентадеканова	0,60	-
Пальмітинова	38,20	11,55
Пальмитолеїнова	8,50	0,17
Гептадеканова	0,92	-
Гептадецинова	0,35	-
Стеаринова	6,40	3,35
Олеїнова	10,80	25,06
Лінолева	31,10	51,70
Ліноленова	2,32	7,00
Арахінова	-	0,75
Гондоїнова	-	0,21

Основну частину жирних кислот сухої післяспиртової барди складають пальмітинова, лінолева та олеїнова кислоти і становлять відповідно 38,2%, 31,1% та 10,8%. До 8,5% від суми кислот займає пальмітолеїнова кислота, 6,4% - стеаринова та до 2,32% - ліноленова. На відміну від сухої кукурудзяної барди в гороховій дерті значно вищий вміст олеїнової і лінолевої кислот, а також присутні арахінова та гондоїнова кислоти. Проте у сухій барді містяться пентадеканова, гептадеканова та гептадецинова кислоти, яких не містить горохова дерть.

Значення мінеральних речовин в годівлі тварин надзвичайно важливе. Це пояснюється тим, що мінеральні речовини відіграють вагому роль у всіх процесах обміну речовин, які проходять в організмі. Дослідження вмісту макро- та мікроелементів у сухій кукурудзяній барді та гороховій дерті наведено в табл. 5.

Таблиця 5 Мінеральний склад сухої післяспиртової кукурудзяної барди і дерті горохової (% в абсолютно сухій речовині)

Показник	Ca, г/кг	P, г/кг	Mg, г/кг	Fe, мг/кг	Zn, мг/кг	Mn, мг/кг	Cu, мг/кг
Суха післяспиртова барда	0,49	3,3	0,29	103,06	33,04	18,91	14,70
Дерть горохова	2,10	3,5	1,25	110,00	26,70	14,80	4,60

Отже, суха післяспиртова кукурудзяна барда є високоцінним протеїновим кормом, який по поживній цінності прирівнюється до бобових зернових кормів, зокрема, дерті горохової і може використовуватися в годівлі великої рогатої худоби.

Показники молочної продуктивності корів при згодовуванні сухої післяспиртової барди у порівнянні з дертю гороховою. Продуктивна дія сухої післяспиртової барди в складі раціону дійних корів в порівнянні з дертю гороховою проявилася у змінах якісних показників молочної продуктивності.

Дослідження показали, що при однаковому надої молока, суха післяспиртова барда забезпечила підвищення вмісту жиру на 0,1%. Це дало можливість додатково отримати в середньому від корови 19 г молочного жиру за добу. Завдяки підвищенню жирномолочності у корів дослідної групи, надій молока в перерахунку на базисну жирність перевищував аналогічний показник контрольної групи щодоби на 3,3% або на 0,6 л молока жирністю 3,4% (табл. 6).

Витрати кормових одиниць та перетравного протеїну на 1 л молока базисної жирності були меншими у корів, що споживали в складі раціону суху післяспиртову барду на 2,3% та 5,3% відповідно (табл. 6).

Представлені показники молочної продуктивності свідчать про те, що суха післяспиртова барда може ефективно використовуватися в складі раціонів дійних корів замінюючи інші високобілкові корми, зокрема, дерть гороху, при цьому збільшуючи продуктивність тварин на 0,6 л молока базисної жирності.

Таблиця 6 Показники молочної продуктивності корів при згодовуванні у складі раціону сухої післяспиртової кукурудзяної барди і дерті горохової (в середньому за добу) (М±m, n=10)

Показники молочної продуктивності	Контрольна група	Дослідна група	Порівняно до контролю, %
Надій молока, л	17,21±0,46	17,25±0,69	100,2
Вміст жиру, %	3,3±0,06	3,4±0,08	103,0
Молоко базисної жирності, л	16,73±0,38	17,29 ±0,63	103,3
Вміст білку, %	3,26±0,01	3,27±0,02	100,3
Кількість молочного жиру, г	568	587	103,3
Кількість молочного білку, г	561	564	100,5
Витрати кормів на 1 л молока базисної жирності:
Кормових одиниць	0,87	0,85	97,7
Перетравного протеїну	82,5	78,1	94,7

Подекадні зміни вмісту білка в молоці свідчать, що даний показник був практично на одному рівні у корів обох груп з незначною тенденцією до збільшення у корів, які споживали в складі раціону суху післяспиртову барду. Слід також відмітити, що між показниками вмісту жиру та білку в молоці простежувалась тенденція прямого кореляційного зв'язку.

Розробка кормової добавки «Жиромол» на основі післяспиртової барди. Ефективність виробництва молока в сучасних умовах визначається продуктивністю корів, яка залежить від забезпечення тварин необхідною кількістю поживних речовин у складі кормів раціону. У період лактації на синтез молока витрачається велика кількість мінеральних елементів, які мають бути повернені в організм за надходженням їх з кормами раціону.

Для підвищення ефективності використання кормів було виготовлено кормову добавку «Жиромол», яку готували шляхом заміни 7-10% післяспиртової барди комплексом біологічно активних речовин. До складу післяспиртової барди були введені жиророзчинні вітаміни А, Д3, Е, вітаміни групи В: В.3, В5, В12, та біотин, а також мінеральні речовини: кальцій, фосфор, марганець, цинк, мідь, йод, селен та смакова добавка.

Отже, кормова добавка «Жиромол» для високопродуктивних корів значно перевищує біологічну повноцінність післяспиртової барди за якісними показниками.

Молочна продуктивність та вміст жиру і білку в молоці корів при згодовуванні кормової добавки «Жиромол» у порівнянні з сухою післяспиртовою бардою. В раціон дослідної групи взамін сухої післяспиртової барди було введено кормову добавку «Жиромол» (табл. 7).

Таблиця 7 Показники молочної продуктивності корів при згодовуванні у складі раціону кормової добавки «Жиромол» порівняно до сухої післяспиртової барди (в середньому за добу) (М±m, n=10)

Показники молочної продуктивності	Контрольна група	Дослідна група	Порівняно до контролю, %
Надій молока, л	17,25±6,85	17,48±2,12	101,3
Вміст жиру, %	3,4±0,08	3,69±0,08*	108,5
Молоко базисної жирності, л	17,29±6,32	18,97±3,62	109,7
Вміст білку, %	3,27±0,02	3,31±0,02	101,2
Кількість молочного жиру, г	587	645	109,9
Кількість молочного білку, г	564	579	102,7
Витрати кормів на 1 л молока базисної жирності:
Кормових одиниць	0,85	0,76	89,4
Перетравного протеїну	78,1	69,6	89,1

Примітка. * - P < 0,05

При незначному збільшенні надою молока, кормова добавка «Жиромол» в порівнянні із сухою післяспиртовою бардою в складі раціону дійних корів, забезпечила підвищення вмісту жиру на 0,29%, що дало можливість додатково отримати всередньому від корови 58 г молочного жиру за добу. Завдяки підвищенню жирномолочності у корів дослідної групи надій молока в перерахунку на базисну жирність перевищував аналогічний показник контрольної групи на 9,7 %, що еквівалентно 1,7 л молока жирністю 3,4 % щодоби.

Як відомо, існує пряма залежність між вмістом жиру і білка в молоці корів, а саме, з підвищенням жиру збільшується вміст білка. Відповідно даному твердженню, кормова добавка «Жиромол» по відношенню до сухої післяспиртової барди зумовила підвищення вмісту білка в молоці, що дало можливість додатково отримати за добу 15 г молочного білка.

Витрати кормових одиниць та перетравного протеїну на 1 л молока базисної жирності були меншими у корів, що споживали в складі раціону кормову добавку «Жиромол» на 11%.

З отриманих результатів можна зробити висновок, що розроблена нами кормова добавка на основі сухої післяспиртової барди за рахунок вмісту мінеральних речовин та вітамінів сприяла збільшенню відсотка жиру в молоці корів дослідної групи. Різниця за даним показником по відношенню до контрольної групи була достовірною (Р<0,05).

Жирнокислотний склад молока при згодовуванні коровам сухої післяспиртової барди в порівнянні з гороховою дертю. Жирнокислотний склад сухої післяспиртової барди містив 0,81% миристинової, 0,6 пентадеканової, 38,2 пальмітинової, 8,5 пальмітолеїнової, 6,4 стеаринової, 2,32 ліноленової, а також значну кількість олеїнової і лінолевої кислот, які складали 10,8 та 31,1% відповідно. Під дією мікрофлори рубця відбувається біогідрогенізація цих двох кислот в основному до стеаринової кислоти. Як показують результати досліджень у молочному жирі корів дослідної групи відзначалось істотне підвищення вмісту стеаринової кислоти на 20,6% порівняно до контрольної групи (табл. 8).

Таблиця 8 Жирнокислотний склад молочного жиру при згодовуванні у складі раціону сухої післяспиртової кукурудзяної барди в порівнянні до дерті горохової, %

Жирна кислота	Код ЖК	Контрольна група	Дослідна група	± до контролю	% до контролю
Каприлова	8:0	0,58 ± 0,02	0,61 ± 0,04	0,03	5,2
Капринова	10:0	1,73 ± 0,08	1,71 ± 0,10	-0,02	-1,2
Ундецилова	11:0	0,15 ± 0,01	0,15 ± 0,01	0,00	0,0
Лауринова	12:0	2,70 ± 0,13	2,66 ± 0,13	-0,04	-1,5
Ізомиристинова	14:0 iso	0,13 ± 0,01	0,10 ± 0,01	-0,03	-23,1
Миристинова	14:0	10,93 ± 0,30	10,42 ± 0,23	-0,51	-4,7
Ізопентадецилова	15:0 iso	1,24 ± 0,09	1,15 ± 0,10	-0,09	-7,3
Пентадецилова	15:0	1,19 ± 0,06	0,99 ± 0,04*	-0,20	-16,8
Ізопальмітинова	16:0 iso	0,19 ± 0,01	0,19 ± 0,02	0,00	0,0
Пальмітинова	16:0	38,88 ± 0,98	37,70 ± 1,88	-1,18	-3,0
Пальмітолеїнова	16:1(n-7)	1,83 ± 0,10	1,62 ± 0,11	-0,21	-11,5
Ізомаргаринова	17:0 iso	0,65 ± 0,03	0,64 ± 0,03	-0,01	-1,5
Маргаринова	17:0	0,54 ± 0,02	0,49 ± 0,02	-0,05	-9,3
Маргаринолеїнова	17:1(n-8)	0,17 ± 0,02	0,12 ± 0,01*	-0,05	-29,4
Стеаринова	18:0	9,93 ± 0,71	11,98 ± 0,53*	2,05	20,6
Олеїнова	18:1(n-9)	24,82 ± 0,85	25,40 ± 1,51	0,58	2,3
Лінолева	18:2(n-6)	3,55 ± 0,21	3,19 ± 0,21	-0,36	-10,1
г-Ліноленова	18:3(n-6)	0,15 ± 0,01	0,15 ± 0,02	0,00	0,0
б-Ліноленова	18:3(n-3)	0,08 ± 0,01	0,05 ± 0,01	-0,03	-37,5
Арахінова	20:0	0,50 ± 0,04	0,61 ± 0,07	0,11	22,0
Гондоїнова	20:1(n-9)	0,07 ± 0,01	0,07 ± 0,01	0,00	0,0
(14:0+16:0)/(18:0+18:1)	1,43	1,29	-0,14	9,8
n-6/n-3		46,25	66,80	20,55	44,4
Жир		3,33 ± 0,08	3,47 ± 0,20	0,14	4,2
Білок		3,25 ± 0,03	3,27 ± 0,02	0,02	6,2

Примітка. * - Р < 0,05

Вміст середньоланцюгових (небажаних) жирних кислот капринової, лауринової, миристинової, пальмітинової і пальмітолеїнової був дещо нижчий у дослідній групі та підвищений стеаринової. Співвідношення між (пальмітиновою і миристиновою) та бажаними (стеариновою і олеїновою) кислотами було меншим у дослідній групі на 9,8%, що є позитивним фактором з погляду на молоко і продукти його переробки для харчування людей. Вміст кислот із непарною кількістю атомів вуглецю в дослідній групі був нижчим для пентадецилової на 16,8%, маргаринової - 9,3% і маргаринолеїнової - 29,4%. Вміст незамінних лінолевої і б-ліноленової кислот був нижчим у дослідній групі на 10,1 і 37,5% відповідно. Відношення n-6 до n-3 ряду жирних кислот було вищим у дослідній групі на 44,4%. Рекомендоване відношення між жирними кислотами n-6 і n-3 ряду повинно становити 5-4 : 1, деякі автори рекомендують - 2 : 1 (Кулик М. Ф. та ін., 2003). Це пояснюється надходженням незбалансованого жиру сухої післяспиртової барди, який має широке відношення жирних кислот n-6 до n-3 ряду.

Підвищення вмісту жиру і білка очевидно пов'язано з вищим вмістом сирого жиру та з меншим розчепленням протеїну післяспиртової барди в рубці корів. В молочному жирі збільшується вміст стеаринової кислоти за рахунок середньоланцюгових жирних кислот, що є позитивним фактором у харчуванні людей. Однак співвідношення жирних кислот n-6 до n-3 ряду в дослідній групі становило 66,8, що є вищим за рекомендоване (табл. 8).

Продуктивна дія сухої післяспиртової барди при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби. Як показав аналіз отриманих даних суха післяспиртова барда в складі раціонів молодняка великої рогатої худоби зумовила відмінності показників живої маси тварин (табл. 9).

Таблиця 9 Інтенсивність росту бичків та оплата корму при згодовуванні у складі раціону сухої післяспиртової кукурудзяної барди і дерті горохової, (в розрахунку на 1 голову), (М±m, n=10)

Показники	Група	Порівняно до контролю, %
	контрольна	дослідна
Жива маса, кг:
при постановці досліду	260,8±1,85	259,8±1,63	99,6
при знятті з досліду	368±8,3	372,3±9,3	101,2
Приріст (за 119 днів):
загальний, кг	107,2±7,2	112,5±8,4	104,9
середньодобовий, г	901±59,9	945±70,4	104,9
Витрати кормів на 1 кг. приросту:
кормових одиниць, кг	9,09	8,72	95,9
перетравного протеїну, г	758	698	92,1
Одержано приросту (кг) на:
100 корм. од.	11,00	11,47	104,3
1000г перетравного протеїну	1,319	1,433	108,6

Заміна в складі раціону бичків на відгодівлі дерті горохової на суху післяспиртову барду із зерна кукурудзи сприяла збільшенню інтенсивності росту тварин в дослідній групі на 4,9%. На 1 кг приросту у бичків дослідних груп затрати кормових одиниць були нижчими від контролю на 4,24%, що свідчить про вищу продуктивну віддачу в складі раціону сухої післяспиртової барди. Щодо економічної ефективності використання даного корму при вирощуванні бичків в період відгодівлі слід зауважити, що від кожного бичка дослідної групи в розрахунку на 100 затрачених кормових одиниць одержано приросту більше ніж в контрольній групі на 4,27%, а в розрахунку на 1000 г перетравного протеїну - 8,64%.

Газоенергетичний обмін у дійних корів при згодовуванні у складі раціону сухої післяспиртової барди в порівнянні з гороховою дертю. Дослідження газообміну корів, які проводилися в середині та в кінці основного періоду досліду, свідчить про те, що заміна дерті гороху сухою післяспиртовою бардою мала позитивний вплив на показники газоенергетичного обміну (табл. 10).

Таблиця 10 Показники газообміну дійних корів при використанні в складі раціону сухої післяспиртової барди в порівнянні до горохової дерті (середина досліду) (М±m, n=4)

Показник	Контрольна	Дослідна
Вентиляція легенів, л/хв	55,66±2,33	58,81±2,67
на 1 кг живої маси, л/год	5,76±0,25	6,13±0,30
на 1 кг обмінної маси, л/год	28,26±1,20	30,03±1,43
Кількість спожитого О2, л/хв	1,58±0,12	1,77±0,14
на 1 кг живої маси, л/год	0,16±0,01	0,18±0,01
на 1 кг обмінної маси, л/год	0,80±0,06	0,90±0,07
Кількість виділеного СО2, л/хв	1,56±0,11	1,63±0,12
на 1 кг живої маси, л/год	0,16±0,01	0,17±0,01
на 1 кг обмінної маси, л/год	0,79±0,06	0,83±0,06
Дихальний коефіцієнт	1,00±0,02	0,93±0,03
Глибина дихання, л/раз	3,66±0,17	3,70±0,14
Частота дихання, разів/хв	15,28±0,29	15,84±0,43
Утилізація О2, %	2,79±0,12	3,03±0,20
Кисневий індекс крові	27,88±1,24	30,19±1,99
Теплопродукція, кДж/хв	33,22±2,42	36,76±2,89
на 1 кг живої маси, л/год	3,44±0,25	3,82±0,30
на 1 кг обмінної маси, л/год	16,88±1,24	18,73±1,46

Як видно з таблиці 10 вентиляція легенів у дослідній групі переважала аналогічний показник контрольної групи і становила 58,81 л/хв до 55,66 л/хв відповідно. Даний показник в розрахунку на 1 кг живої маси та на 1 кг обмінної маси у контрольній групі менший відповідно на 6,42% і 6,26%. Показники споживання кисню та виділення вуглекислого газу, на основі яких можна судити про обмінні процеси в організмі тварин, були також вищими в такому ж порівнянні на 12% та на 5% у корів дослідної групи. Споживання кисню та виділення вуглекислого газу в розрахунку на 1 кг живої маси та на 1 кг обмінної маси були вищими у корів дослідної групи і складали 12,5% і 6,2 - 5% відповідно. післяспиртовий барда відгодівля молодняк

Дихальний коефіцієнт був вищим у контрольній групі корів на 7%, в той час як глибина дихання знаходилася на одному рівні, а частота на 3,6% переважала у дослідній групі. У дослідній групі, показник теплопродукції становив 36,76 кДж/хв і перевищував показник контрольної групи на 11%. Аналогічний показник в розрахунку на 1 кг живої маси та на 1 кг обмінної маси також був вищими на 11% у корів дослідної групи.

Газоенергетичний обмін у корів при згодовуванні у складі раціону кормової добавки «Жиромол». При використання в складі раціону корів в період лактації кормової добавки «Жиромол» виготовленої на основі сухої післяспиртової барди збільшилося споживання кисню та виділення вуглекислого газу у дослідній групі корів на 29% і 26% відповідно. Аналогічні показники в розрахунку на 1 кг живої маси та на 1 кг обмінної маси також були вищими на 33,3%, 28,8 та 23,5, 26,5% відповідно. Достовірна різниця була за показниками споживання кисню, а також спостерігалася тенденція до відповідної зміни у кількості виділеного вуглекислого газу.

Дихальний коефіцієнт та частота дихання були вищими на 3,2% та 2% відповідно у корів контрольної групи, а глибина дихання навпаки на 5,7% переважала в дослідній групі корів. Рівень теплопродукції в розрахунку на 1 кг живої маси та на 1 кг обмінної маси у корів дослідної групи також був достовірно вищим на 28%. Достовірна різниця результатів на користь дослідної групи спостерігалася і за показниками утилізації кисню та кисневого індексу крові.

Газоенергетичний обмін у молодняка великої рогатої худоби при згодовуванні у складі раціону сухої післяспиртової барди. При вивченні показників газоенергетичного обміну на відгодівельному поголів'ї бичків української чорно-рябої молочної породи при згодовуванні в складі раціонів дерті гороху та сухої післяспиртової барди були отримані цифрові дані, які свідчать, що споживання кисню в розрахунку на 1 кг живої маси, а також виділення вуглекислого газу в розрахунку на 1 кг живої маси та на 1 кг обмінної маси тварини дослідної групи мали достовірну перевагу над контрольною групою на 27 - 32%, 26 - 27% відповідно. Достовірна різниця також простежувалась за показниками теплопродукції в розрахунку на 1 кг живої маси, утилізації О2 та кисневого індексу крові у бичків дослідної групи.

Отже, газоенергетичні зміни в організмі тварин тісно пов'язані із інтенсивністю росту та приростами живої маси, що неодноразово відмічалося у різних дослідженнях газообміну (Федак В., 2008; Федорович В., 2008). Збільшенню продуктивності передує підвищення інтенсивності протікання газоенергетичних змін в організмі тварин.

Біохімічні показники крові у дійних корів та бичків на відгодівлі. Гематологічні показники, що характеризують перебіг обмінних процесів в організмі корів і бичків протягом досліду були в межах фізіологічної норми. У корів, яким в складі раціонів згодовували суху післяспиртову барду в порівнянні із дертю гороховою спостерігалось тенденція до підвищення вмісту в крові загального білка та резервної лужності.

За рахунок збагачення кормової добавки «Жиромол» вітамінами та мінеральними речовинами вміст кальцію, фосфору та каротину у корів дослідної групи значно переважав над контролем. Достовірна різниця простежувалась за вмістом кальцію в середині досліду та фосфору і каротину в кінці дослідного періоду. У піддослідних бичків значних відмінностей між показниками вмісту загального білку, резервної лужності, кальцію і фосфору не спостерігалося.

Порівняльна оцінка перетравності основних поживних речовин сухої післяспиртової барди і дерті гороху в балансових дослідах на валухах. Мета наших досліджень полягала в тому, щоб на фоні відомої перетравності горохової дерті оцінити перетравність сухої післяспиртової барди одержаної із зерна кукурудзи (табл. 11).

Таблиця 11 Перетравність основних поживних речовин корму при використанні в годівлі піддослідних валухів сухої післяспиртової барди, (M±m, n=6)

Показники	Групи тварин
	І - контрольна	ІІ - дослідна
Суха речовина, %	67,4±0,74	68,2±0,52
Органічна речовина, %	70,8±0,77	71,2±0,59
Сирий протеїн, %	62,6±0,64	65,6±0,72**
Сирий жир, %	63,1±0,73	68,9±0,38***
Сира клітковина, %	60,3±1,25	62,8±0,75
БЕР, %	79,6±0,81	78,1±1,15

Примітка. **- Р<0,01; ***- Р<0,001.

Результати визначення коефіцієнту перетравності основних поживних речовин сухої післяспиртової барди у складі раціону порівняно до дерті гороху при згодовуванні їх валухам свідчать, що перетравність сирого протеїну та сирого жиру були достовірно вищими у тварин дослідної групи. Очевидно вони знаходяться у більш доступній формі у післяспиртовій кукурудзяній барді, ніж у дерті гороху. Процеси ферментації зерна кукурудзи при виробництві спирту сприяли кращій перетравності сирої клітковини.

Результати досліджень балансу азоту одержаного в фізіологічному досліді, які проводись одночасно із вивченням перетравності основних поживних речовин подано в табл. 12.

Як показали результати досліджень, перетравність азоту була вищою у дослідній групі на 6,3% з достовірною різницею показників (Р<0,01). Слід відмітити, що кількість відкладеного в організмі азоту також на 4,4% переважала у тварин дослідної групи, проте як за цим, так і за іншими показниками достовірної різниці не виявлено.

Таблиця 12 Баланс азоту у піддослідних валухів при згодовуванні у складі раціону сухої післяспиртової кукурудзяної барди порівняно до дерті горохової, (M±m, n=6)

Показники	Групи тварин
	контрольна	дослідна
Прийнято з кормом, г	31,36±0,34	31,76±0,27
Виділено з калом, г	11,75±0,29	10,91±0,25
% від прийнятого	37,5	34,4
Перетравлено, г	19,61±0,19	20,85±0,29**
Виділено з сечею, г	6,74±0,33	7,42±0,79
% виділення	21,5	23,4
Виділено всього, г	18,49±0,52	18,33±0,8
Процент виділення	59,0	57,7
Відкладено в організмі, г	12,87±0,31	13,43±0,7
Процент відкладання: від прийнятого	41,0	42,3
від перетравленого	65,6	64,5

Примітка. ** - Р<0,01.

Зважаючи на те, що вівці по типу травлення (жуйні тварини) близькі до великої рогатої худоби, можна зробити висновок аналогічної закономірності у перетравності основних поживних речовин у шлунково-кишковому тракті бичків через збільшення рівня продуктивності на 4,9%.

Економічна ефективність використання сухої післяспиртової барди при виробництві молока і яловичини. За дослідний період від корів контрольної групи було надоєно 1673 л молока базисної жирності, в той час як аналогічний показник дослідної групи на 3,3% був вищим (табл. 13).

Таблиця 13 Економічна ефективність використання сухої післяспиртової барди порівняно з горохом в раціонах дійних корів

Показники за період досліду	контрольна група	дослідна група
Ринкова ціна: горох, грн./т суха післяспиртова барда, грн./т	1200 -	- 1000
Затрати на досліджуваний корм, грн.	240	200
Надоєно молока базисної жирності, л	1673	1729
Прибуток від реалізації молока, грн.	2677	2766
Отримано додаткового прибутку, грн.: ± до контролю, грн. ± до контролю, %	2437 - -	2566 +129 +5,3

*Примітка. Економічну ефективність визначали за цінами 2008 року.

Враховуючи, що закупівельна ціна за 1 л молока в 2008 році складала 1,6 грн., ринкова ціна на горох 1200 грн./т, а на суху післяспиртову барду - 1000 грн./т, то можна стверджувати, що використання в складі раціонів годівлі дійних корів сухої післяспиртової барди в порівнянні з дертю гороховою забезпечило одержання від 10 дослідних корів 1290 грн. додаткового прибутку, що на 5,3% вище, ніж від корів яким згодовували дерть горохову. На даний час існує різне устаткування для одержання сухої післяспиртової барди з мінімальними енергозатратами, що підтверджується нищою біржовою ціною в порівнянні з горохом.

Економічна ефективність використання сухої післяспиртової барди порівняно з горохом при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби свідчить, що при закупівельній ціні 1000 грн. за одну тонну сухої післяспиртової кукурудзяної барди і гороху - 1200 грн., виробництво яловичини матиме нижчу собівартість при використанні відходів спиртової промисловості. За умови, якщо в господарстві утримується 300 голів бичків на відгодівлі, використання сухої післяспиртової барди дає можливість д...