Агробіологічні основи підвищення ефективності різноротаційних сівозмін та родючості ґрунту в південному Степу України

На урожайність сумішки вико-вівсяної значно вплинули погодні умови року. У сприятливому за кількістю опадів 2004 р. отримано найвищу врожайність зеленої маси - 60,0-67,5 т/га і стрімке зниження цього показника у посушливому 2007 р. - до 18,5-18,7 т/га.

Якість основної продукції сільськогосподарських культур. Най-більший вміст білка у зерні пшениці озимої був після пару чорного із внесенням органічних та мінеральних добрив і становив 14,3-14,6%, сумішки вико-вівсяної - 14,1-14,3%, гороху - 13,4-14,0%.

Наявність клейковини у борошні становила відповідно - 29,3-30,1; 28,4-28,6 і 26,8-28,0; число падіння - 360-374, 364-367, 337-351 сек.; визначення деформації клейковини (ВДК) - 62,4-73,2; 75,1-75,5 і 79,0-80,4 одиниць. Стерньові попередники не забезпечували пшеницю озиму достатнім азотним живленням і вологою, тому якість зерна її значно погіршувалась.

Вміст білка і клейковини у зерні пшениці озимої у сприятливі зволожені 2004, 2005 рр. був вищий, порівняно з посушливими 2002, 2003, 2006, 2007 рр. Якщо після кращих попередників у зволожені роки вміст білка у зерні сягав 14,0-16,4%, клейковини - 29,3-30,1%, то у несприятливі роки ці показники знизились відповідно до 13,0-15,8% і 27,0-29,4%.

Отримані дані дали можливість визначити показники якості зерна пшениці озимої у різноротаційних сівозмінах залежно від насичення, співвідношення і розміщення сільськогосподарських культур та довжини ротації. У зернопаропросапних сівозмінах 1-4 з внесенням 4,2-10,5 т/га гною, 10,0-25,0% пару чорного та наявністю гороху, середній вміст білка у варіантах сівозмін сягав 13,5-13,7%, клейковини - 27,0-27,3%. Тоді як збільшення зернових культур у структурі посівних площ до 75,0%, у тому числі пшениці озимої до 50,0% без внесення органічних добрив (вар. 5), знизило вміст білка в зерні до 12,7 і клейковини у борошні - до 24,9%. У чотирипільній зернопросапній сівозміні 8 з 62,5% зернових, у т. ч. 37,5 пшениці озимої та 37,5% олійних культур без внесення органічних добрив, вміст білка та клейковини мав найменше значення - відповідно 12,3 і 23,2%. Така ж тенденція відбувається щодо числа падіння та деформації клейковини. Насичення сівозмін зерновими та олійними культурами до необґрунтованих меж негативно відбивається не тільки на недоборі значної кількості зерна, а й на зниженні його якості.

Найвищу врожайність олійних культур (2,96 т/га) було відмічено у шестипільній зернопаропросапній сівозміні 2 з 50,0% зернових, 33,3 олійних культур та 16,7% пару чорного із внесенням 7,0 т/га гною. Тут отримали найменший показник олійності - 43,0%. Найнижчу врожайність олійних культур (2,35 т/га) відмічено у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 4 з 75,0% зернових і найменшим вмістом олійних культур - 12,5% та 12,5 пару чорного з внесенням 5,2 т/га гною. Але у цій сівозміні відмічено найвищу олійність - 44,9%. Низькою (2,56 т/га) урожайність олійних культур також була у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 1 (контроль) з 62,5% зернових і найменшим вмістом олійних культур - 12,5% та найбільшим вмістом пару чорного - 25,0% із внесенням найбільшої дози (10,5 т/га) гною. Тут отримали високий показник олійності - 44,4%.

Після ячменю озимого у чотирипільній зернопросапній сівозміні 6 урожайність соняшника становила 2,26 т/га, а вміст олії в насінні - 44,4%, у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 4 з 12,5% пару чорного урожайність соняшника підвищилась до 2,35 т/га, а олійність була найвищою - 44,9%. Найнижчу врожайність - 2,23 т/га з вмістом олії 44,4% отримано в чотирипільній зернопросапній сівозміні 8 без пару чорного і зайнятого та без внесення органічних добрив, тоді як у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 1 (контроль) з 25,0% пару чорного та внесенням 10,5 т/га гною, цей показник зріс до 2,56 т/га з вмістом олії 44,4%.

Щодо вмісту олії у насінні ріпаку озимого, то цей показник, як і в соняшника, був високим, але чіткої залежності між варіантами сівозмін не виявлено, а вміст олії в насінні ріпаку озимого не перевищував 43,0% і коливався у межах 41,9-42,9%. Внесення 4,2-10,5 т/га гною позитивно вплинуло на урожайність і якість зернових та олійних культур у різноротаційних сівозмінах південного Степу України.

Продуктивність різноротаційних сівозмін залежно від насичення, співвідношення, розміщення сільськогосподарських культур та удобрення

Найвищий показник урожайності зернових культур (4,02 т/га) відмічено у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 1 (контроль) з 62,5% зернових і 12,5% олійних культур з внесенням 10,5 т/га гною, що на 0,82 т/га більше, ніж у чотирипільній зернопросапній сівозміні 8 з 62,5% зернових та 37,5% олійних культур без внесення органічних добрив, де урожайність зернових була найнижчою і становила 3,20 т/га. Це можна пояснити насиченням сівозміни 1 (контроль) 50,0% пшениці озимої, розміщеної у двох полях після кращого попередника - пару чорного та парової пшениці озимої.

Дещо поступається сівозміні 1 (контроль) за показником урожайності зернових (3,92 т/га) чотирипільна зернопросапна сівозміна 6 з 62,5% зернових та 25,0% олійних культур без внесення органічних добрив, де для пшениці озимої використано кращі попередники - вико-вівсяна сумішка, ріпак озимий та для ячменю озимого - пшениця озима.

Високі показники урожайності зернових відмічено у зернопаропросапних сівозмінах 2-4 з внесенням 4,2-7,0 т/га гною, що становили 3,74-3,80 т/га. У цих сівозмінах попередником пшениці озимої виступає пар чорний, який в структурі посівних площ займає 10,0-16,7% і є найкращим у зоні посушливого південного Степу України. Нижчу врожайність зернових культур відмічено у зернопросапних сівозмінах 5 і 7 без пару чорного та без внесення органічних добрив. У чотирипільній сівозміні 5 з 75,0% зернових і 25,0% олійних культур урожайність зернових знижувалась до 3,61 т/га. На помітне зменшення цього показника вплинуло розміщення двох полів пшениці озимої поспіль, що недопустимо у зоні посушливого південного Степу України. У шестипільній сівозміні 7 з 58,4% зернових і 33,4% олійних культур урожайність зернових становила 3,65 т/га.

За врожайністю олійних культур (2,56 т/га) чотирипільна зернопаропросапна сівозміна 1 (контроль) поступається шестипільній зернопаропросапній сівозміні 2 з 16,7% пару чорного та внесенням 7,0 т/га гною, де цей показник був найвищим і становив 2,96 т/га. На його збільшення вплинуло розміщення соняшника після кращого попередника - пшениці озимої. Також у цій сівозміні відмічено найвищі показники продуктивності, де вихід зернових одиниць становив 5,58 т/га, кормопротеїнових - 5,31 і перетравного протеїну - 0,58 т/га. Це пояснюється вирощуванням високопродуктивних, високоврожайних сільськогосподарських культур, розміщених після кращих попередників: пшениці озимої після пару чорного і ріпаку озимого, ріпаку озимого після гороху, а соняшника та гороху після пшениці озимої.

Найменшу урожайність олійних культур (2,35 т/га) отримали у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 4, де відмічено зниження усіх показників продуктивності: зернових - 3,85 т/га, кормових - 4,60, кормопротеїнових одиниць - 4,43 і перетравного протеїну - 0,43 т/га. Зменшення зазначених показників пояснюється не зовсім доцільним заходом, коли пшеницю озиму висівали після двох поспіль стерньових попередників - пшениці озимої та ячменю озимого.

Високий показник урожайності олійних культур (2,88 т/га) отримали у п'ятипільній зернопаропросапній сівозміні 3 із 10,0% пару чорного, 60,0% зернових і 30,0% олійних культур та внесенням 4,2 т/га гною і відмічено також зростання показників продуктивності: виходу зернових - 4,62, кормових - 4,41, кормопротеїнових одиниць - 4,68 і перетравного протеїну - 0,50 т/га. Зниження урожайності олійних культур виявлено у зернопросапних сівозмінах 5-8 без впровадження пару чорного та без внесення органічних добрив, яка становила відповідно 2,68; 2,68; 2,71 і 2,84 т/га. Проміжне місце за показниками продуктивності займають сівозміни 6-8, де вихід зернових одиниць був 4,69-5,00 т/га, кормових - 4,76-5,18, кормопротеїнових - 4,95-5,07 і перетравного протеїну - 0,50-0,51 т/га. Найвищий вихід кормових одиниць отримали у чотирипільній зернопросапній сівозміні 5 з 12,5% високопродуктивної високоврожайної кукурудзи, яка розміщена після соняшника і ячменю озимого та виявилась кращим попередником як кулісна культура із широкими міжряддями у паровому полі для пшениці озимої.

Найменший показник продуктивності: вихід зернових - 3,65 т/га, кормових - 4,22, кормопротеїнових одиниць - 4,06 і перетравного протеїну - 0,39 т/га отримані у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 1 (контроль) з 25,0% пару чорного та внесенням 10,5 т/га гною. Впровадження у цій сівозміні поля пару чорного забезпечує високу урожайність пшениці озимої, але призводить до зменшення загальних показників продуктивності сівозміни.

Показники продуктивності у всіх сівозмінах були найвищі у сприятливі 2004, 2005 рр. і становили: урожайність зернових - 5,08-5,57 т/га, олійних культур - 3,50-3,76, зернових - 6,69-7,10, кормових - 6,35-7,45, кормопротеїнових одиниць - 6,39-7,21, перетравного протеїну - 0,70-0,75 т/га і перевищували показники продуктивності відповідно на 3,88-4,81; 0,74-1,00; 3,05-3,46; 3,55-4,69; 3,08-3,26 і 0,38-0,47 т/га у несприятливому 2003 р. з недобором опадів та тепла.

Економічна ефективність різноротаційних сівозмін залежно від насичення, співвідношення, розміщення сільськогосподарських культур та удобрення

Розрахунки економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур проводили за цінами відповідного року. Найвищий показник вартості валової продукції (2,20 тис. грн./га) забезпечено у шестипільній зернопроспаній сівозміні 7 з 58,4% зернових та 33,4% олійних культур без внесення органічних добрив. Ця сівозміна насичена високопродуктивними зерновими і олійними сільськогосподарськими культурами: 33,4% пшеницею озимою, по 16,7 ріпаком озимим і ячменем озимим та соняшником і 8,3% горохом. Найвищий показник вартості валової продукції у цій сівозміні дозволив отримати найбільший умовно чистий прибуток - 0,99 тис. грн./га за невисоких загальних витрат (1,20 тис. грн./га) та собівартості продукції (0,40 грн./т). У цій сівозміні відмічено досить високий рівень рентабельності - 82,5%.

Найменшу вартість валової продукції (1,63 тис. грн./га) забезпечила чотирипільна зернопаропросапна сівозміна 1 (контроль) з найбільшою площею пару чорного у структурі посівних площ, з якої не отримано продукції. Це, в свою чергу, призвело до того, що зазначена сівозміна помітно поступається іншим сівозмінам за умовно чистим прибутком, який тут був найменшим - 0,52 тис. грн./га. Відведення 25,0% ріллі під пар чорний є економічно невигідним, але повна відмова від нього можлива лише у господарствах з високою культурою землеробства та рівнем родючості ґрунту, відсутня загроза від бур'янів та ін. Тому, в умовах посушливого південного Степу України пар чорний не бажано зовсім виключати із структури посівних площ у різноротаційних сівозмінах. Також у зазначеній сівозміні внесення найбільшої кількості гною до 10,5 т/га є економічно невиправданим, тому що знижує рівень рентабельності до 46,8%.

Невеликі загальні витрати (1,14 тис. грн./га) отримали у п'ятипільній зернопаропросапній сівозміні 3 з 60,0% зернових та 30,0% олійних культур і 10,0% пару чорного з внесенням найменшої кількості гною (4,2 т/га). Невисокий показник собівартості продукції - 0,37 грн./т відмічено у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 4 з 75,0% зернових та по 12,5% олійних культур і пару чорного із внесенням невеликої кількості гною (5,2 т/га). Вартість валової продукції у цій сівозміні була невисокою (1,71 тис. грн./га), що вплинуло на зменшення умовно чистого прибутку до 0,56 тис. грн./га та рівня рентабельності - до 48,8%.

Найвищою за показниками економічної ефективності була чотирипільна зернопросапна сівозміна 6 з 62,5% зернових і зернобобових та 25,0 олійних культур без внесення органічних добрив. У цій сівозміні отримали найвищий умовно чистий прибуток (0,99 тис. грн./га) та рівень рентабельності (83,9%) за невисокої собівартості продукції (0,37 грн./т).

Показники економічної ефективності у всіх сівозмінах були найкращими у сприятливому 2004 р. і становили: вартість валової продукції - 2,01-2,84 тис. грн./га, загальні витрати - 1,03-1,17 тис. грн./га, собівартість продукції - 0,22-0,29 грн./т, умовно чистий прибуток - 0,98-1,76 тис. грн./га, рівень рентабельності - 91,3-162,0% і перевищували показники економічної ефективності відповідно на 0,75-2,10; 0,61; 0,37-0,42; 1,14-1,52 і 120,1-161,8 у несприятливому 2003 р. з недобором опадів та тепла.

Енергетична ефективність різноротаційних сівозмін залежно від насичення, співвідношення, розміщення сільськогосподарських культур та удобрення

Найвищий Кее (3,62 умовних одиниць) отримали у чотирипільній зернопросапній сівозміні 6 з 62,5% зернових та 25,0 олійних культур без внесення органічних добрив. Це можна пояснити найбільшою енергоємністю (107,3 ГДж/га) за невисоких енергетичних витрат (29,7 ГДж/га). Впровадження у цій сівозміні вико-вівсяної сумішки, як попередника пшениці озимої є енергетично доцільним заходом.

Найнижчі показники енергетичної ефективності відмічено у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 1 (контроль) із 62,5% зернових, 12,5 - олійних культур та найбільшим вмістом (25,0%) пару чорного у структурі посівних площ, з якого не отримано продукції. Це, в свою чергу, призвело до того, що зазначена сівозміна помітно поступається іншим варіантам сівозмін за енергоємністю, яка становила тут найменше значення - 54,5 ГДж/га. Внесення найбільшої кількості гною - 10,5 т/га є енергетично невиправданим, бо підвищує показник енерговитрат до 41,0 ГДж/га, який є найвищим серед усіх варіантів різноротаційних сівозмін, що, в свою чергу, впливає на помітне зменшення Кее до 1,99 умовних одиниць.

Отримання високих показників енергетичної ефективності у шестипільній зернопросапній сівозміні 7 з 58,4% зернових та 33,4% олійних культур без внесення органічних добрив, де Кее становив 3,53 умовних одиниць, можна пояснити високою енергоємністю (99,5 ГДж/га) за найменших енергетичних витрат (28,2 ГДж/га). Ця сівозміна насичена високопродуктивними та енергоємними зерновими і олійними культурами - 33,4% пшеницею озимою, 16,7 ріпаком озимим, ячменем озимим та соняшником і 8,3% горохом. У чотирипільній зернопаропросапній сівозміні 4 з 75,0% зернових, по 12,5% олійних культур та пару чорного із внесенням невеликої дози органічних добрив - гною (5,2 т/га) Кее становив 3,59 умовних одиниць за невисокої енергоємності (90,9 ГДж/га) та енерговитрат (34,5 ГДж/га).

Зниження усіх показників енергетичної ефективності відмічено у шестипільній та п'ятипільній зернопаропросапних сівозмінах 2, 3 з 50,0-60,0% зернових, 30,0-35,3 - олійних культур, 10,0-16,7% пару чорного та внесенням 4,2-7,0 т/га гною. У цих сівозмінах Кее був у межах 2,27-2,66 умовних одиниць, енергоємність - 86,4-95,0 ГДж/га за енергетичних витрат - 32,4-34,9 ГДж/га.

Показники енергетичної ефективності у всіх сівозмінах були найвищими у сприятливі за зволоженням 2004 і 2005 рр. і становили відповідно: енергоємність - 98,0-145,6 і 92,9-117,9 ГДж/га, Кее - 2,55-4,91 і 2,40-3,97 і перевищували показники енергетичної ефективності відповідно на 86,3-114,1 ГДж/га і 3,20-4,14 умовних одиниць у несприятливому 2003 р. із дефіцитом опадів та тепла.

Сучасний стан землекористування одеської області та основні напрями його агробіологічної стабілізації

У теперішній час наявна структура посівних площ сільськогосподарських культур та їхніх попередників Степу і, зокрема, Одеської області, не повною мірою забезпечує високі й сталі врожаї зернових, олійних, технічних і кормових культур. Це вказує на необхідність сільськогосподарських виробників у повній науковій інформації про якість окремих попередників, оцінюючи їх як за продуктивністю наступної культури, так і за впливом на рівень родючості ґрунту, його фітосанітарний стан та агробіологічну стабільність навколишнього природного середовища. Таку оцінку агробіологічних особливостей вирощування сільськогосподарських культур наведено у попередніх розділах дисертаційної роботи і рекомендовано різноротаційні сівозміни з відповідною структурою посівних площ, які впроваджені у господарствах різних ґрунтово-кліматичних умов південного Степу України з урахуванням їхньої спеціалізації. Зокрема, у ТОВ «Нерубайське» отримують чистий прибуток 63,9 тис. грн. на 100 га ріллі з рівнем рентабельності 62,9%; у ТОВ «Дружба народів» досягають чистого прибутку 22,5 тис. грн. на 100 га ріллі за рівня рентабельності 52,0%.

Висновки

У дисертаційній роботі експериментально розроблено і узагальнено, теоретично обґрунтовано та економічно підтверджено агроекологічні та біологічні основи підвищення ефективності науково обґрунтованих різноротаційних сівозмін південного Степу України з оптимальним насиченням, співвідношенням і розміщенням зернових та олійних культур, парів чистих та зайнятих залежно від удобрення, що забезпечує підвищення і стабілізацію рівня родючості ґрунту, збільшення отримання якісної продукції зернових (пшениці та ячменю озимих, кукурудзи, гороху), насіння олійних культур (соняшника і ріпаку озимого) за зменшення витрат на її виробництво.

1. Основним чинником впливу на вологозабезпеченість культур в сівозмінах є частка в них пару та внесення органічних добрив: збільшення частки пару чорного до 25,0% за внесення 10,5 т/га гною сприяє найбільшому нагромадженню продуктивної вологи в усі фази росту культур; за зменшення пару чорного до 12,5% та внесення 5,2 т/га гною відбувалось зменшення вмісту вологи на 16%, а за його відсутності і без внесення органічних добрив - на 43%.

2. Поживний режим ґрунту у різноротаційних сівозмінах формується під впливом попередників і внесення добрив. Найвищий вміст поживних речовин у 0-40 см шарі ґрунту був у сівозміні з 16,7% пару чорного за внесення 7,0 т/га гною після гороху і ріпаку озимого, що становив: азоту - 4,74 мг/100 г ґрунту, фосфору - 9,45 і калію - 15,1 мг/100 г ґрунту. У зернопаропросапних сівозмінах з 10,0-25,0% пару чорного та внесенням 4,2-10,5 т/га гною відмічено збільшення азоту - на 0,95 мг/100 г ґрунту, фосфору - на 1,62 і калію - на 1,50 мг/100 г ґрунту порівняно із зернопросапними сівозмінами без пару чорного та без внесення органічних добрив. Значне зменшення кількості азоту, фосфору і калію відбувалось у посівах пшениці озимої після озимих пшениці, ячменю та соняшника.

3. Показники щільності ґрунту сягали оптимальних розмірів і залежали від насичення, співвідношення, розміщення сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах та внесення органічних добрив. У зернопаропросапних сівозмінах з 10,0-25,0% пару чорного та внесенням 4,2-10,5 т/га гною у 0-30 см шарі ґрунту встановлено зниження щільності у період сівби озимих до 1,10-1,17 г/см³, у період кущення озимих і сівби ярих - до 1,22-1,26 г/см³, перед збиранням сільськогосподарських культур - до 1,23-1,34 г/см³. У різних шарах ґрунту виявлено відмінності показників щільності ґрунту. У період сівби озимих найменшими вони були у верхньому 0-10 см шарі ґрунту і становили 0,89-0,95 г/см³, тоді як у 10-20 см - відмічено їхнє збільшення до 1,19-1,25 і у 20-30 см - до 1,23-1,30 г/см³. Зменшення щільності ґрунту спостерігали у полях після пару чорного і просапної культури - кукурудзи. Відповідно поверхневий та міжрядний обробітки ґрунту у цих полях розпушують верхню частину і ущільнюють нижню. Особливо це помітно у повторних посівах пшениці озимої.

4. Кількісні та якісні показники органічної речовини, яка надходить у грунт у вигляді рослинних решток, суттєво залежить від структури сівозміни, її тривалості, біологічних та морфологічних особливостей культур, погодних умов та рівня живлення рослин. Діапазон величини надходження побічної органічної речовини в різноротаційних сівозмінах складає 11,5- 23,1 т/га або 2,87-3,85 т/га сівозмінної площі, в тому числі за рахунок культур: пшениця озима -1,55-4,73; ріпак озимий - 2,66-5,89; соняшник - 2,12-4,31; горох - 1,14-2,46; ячмінь озимий - 1,26 - 2,59 т/га. Найбільша кількість органічної речовини надходить в грунт за використання шестипільних зернопаропросапної і зернопросапної сівозмін -21,0 і 23,1 т/га або 3,49 і 3,85 т/га сівозмінної площі.

5. Ефективне використання рослинних решток в сівозміні забезпечує повернення в грунт значної кількості елементів живлення, абсолютні показники яких коливаються в значних межах і визначаються попередником та нормами добрив. Найбільше в грунт повертається калію 10-110 кг/га; азоту - 4-98 кг/га та фосфору -2-28 кг/га. Найбільше в грунт повертається елементів живлення з рослинними рештками соняшнику, ріпаку озимого, гороху, пшениці озимої за вирощування після пару чорного.

6. Зростання рівня родючості та зменшення дефіциту гумусу в ґрунті у різноротаційних сівозмінах відбувається за рахунок оптимального насичення та співвідношення культур, впровадження пару чорного, внесення органічних, мінеральних добрив і використання рослинних решток. Вміст гумусу в 0-40 см шарі ґрунту в сівозмінах складав 3,24-3,35%, в тому числі в шарах ґрунту 0-10 і 10-20 см відповідно 3,43-3,56 і 3,41-3,51%, а в 20-30 і 30-40 см відповідно - 3,33-3,44 і 2,78-2,93%. Найнижчий вміст гумусу в грунті був за використання сівозмін з високим рівнем насичення зерновими культурами ( 75%) -3,33-3,49 % ( 0-30 см).

7. Внесення рослинних решток сільськогосподарських культур забезпечує покращення балансу гумусу, проте для отримання позитивного балансу необхідно забезпечити їх використання впродовж декількох ротацій сівозмін. Після однієї ротації позитивний баланс гумусу спостерігається лише в грунті за використання шестипільної зернопаропросапної сівозміні з 50,0% насиченням зерновими, 33,3 олійними культурами та 16,7% пару чорного з внесенням 7,0 т/га гною - 0,03 т/га. У чотирипільних зернопросапних сівозмінах з високою концентрацією зернових культур (до 75,0%) та просапних біля 25,0% за відсутності пару чорного та без внесення органічних добрив баланс гумусу був від'ємним і найнижчим та становив по сівозміні -0,62 т на 1 га сівозмінної площі.

8. Встановлено позитивний вплив 10,0-25,0% пару чорного та внесення 4,2-10,5 т/га гною на інтенсивність біологічної активності ґрунту в 0-40 см шарі ґрунту до 26,8-28,1%. Найвищий рівень біологічної активності ґрунту відмічено у полі пару чорного з внесенням гною - 38,8% з коливанням за роками від 29,7 до 50,9% і найнижчу у полі соняшника - 18,4% з коливанням за роками від 8,9 до 25,0%. Насичення сівозмін зерновими до 58,4-75,0 і олійними культурами до 25,0-37,5% без пару чорного та внесення органічних добрив призвело до зниження біологічної активності грунту до 24,9 і 26,2%. Найактивніше процеси розкладання лляного полотна проходили в шарі ґрунту 20-30 см у всіх варіантах дослідження, де зазначений показник становив 29,9-34,0%.

9. Встановлено пряму залежність між кількісними і ваговими показниками забур'яненості посівів та зворотну - між цими показниками та врожайністю сільськогосподарських культур. Найменшу забур'яненість посівів, яка склала 80 шт./м² бур'янів із їхньою сухою масою 284,4 г/^м2, відмічено у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні з 62,5% зернових, 12,5 олійних культур та найбільшою часткою пару чорного - 25,0% і внесенням 10,5 т/га гною. За зменшення частки пару чорного і внесення гною, кількість бур'янів та їхня суха маса прямопропорційно зростає. Виключення пару чорного із структури посівних площ вплинуло на стрімке зростання кількості бур'янів до 152-188 шт./^м2 та їхньої сухої маси - до 269,6-423,2 г/м² у чотирипільних та шестипільній зернопросапних сівозмінах із 58,4-75,0% зернових, 25,0-37,5 олійних культур без внесення органічних добрив. Виявлено в усіх варіантах різноротаційних сівозмін тенденцію значного зменшення кількості бур'янів та їхньої сухої маси кожного наступного року ротації.

10. Відмічено позитивний вплив сівозмінного чинника та кращих попередників, які певною мірою стримували загрозу масового прояву ураження хворобами і пошкодження шкідниками сільськогосподарських культур порівняно з їхнім повторним розміщенням, більшим насиченням провідними культурами у сівозмінах чи порушенням оптимального їхнього набору та співвідношення. Відмічено найменше ураження пшениці озимої хворобами після пару чорного - 30,9-31,1% та збільшення після повторного висівання пшениці озимої, ріпаку озимого і гороху на 4,3-6,3%. Виявлено значне ураження пшениці озимої хворобами у сівозмінах із 75,0-62,5% зернових культур та за висіву її після ячменю озимого і повторному розміщенні два роки поспіль, де ураження хворобами сягало 39,4%, а кореневими гнилями - 26,2%.

Таку ж залежність відмічено щодо пошкодження рослин пшениці озимої шкідниками. Найбільшим цей показник відмічено за повторного розміщення пшениці озимої, який становив 44,8-45,0% та після ячменю озимого - 47,2%. Найбільшого пошкодження рослини пшениці озимої зазнавали від хлібної жужелиці - 17,4-20,2%, а також від шведської мухи - 14,3-15,5 та п'явиці - 10,4-14,3.

11. Кращими попередниками для високоврожайних зернових і зернобобових, олійних та кормових культур є: для пшениці озимої (з урожайністю зерна 4,79-4,82 т/га) - пар чорний із внесенням гною, горох, ріпак озимий і кукурудза на зерно з розширеними міжряддями; ячменю озимого (з урожайністю зерна 3,47-3,50 т/га) - зернобобові, кукурудза на зерно з розширеними міжряддями та пшениця озима після пару чорного, ріпаку озимого; ріпаку озимого (з урожайністю насіння 2,90-3,45 т/га) - горох, пшениця озима та ячмінь озимий; соняшника (з урожайністю насіння 2,23-2,50 т/га) і гороху (з урожайністю зерна 1,94-2,39 т/га) - пшениця озима та ячмінь озимий; кукурудзи на зерно, як кулісної культури (з урожайністю зерна 4,60 і побічної продукції 10,1 т/га) - соняшник; сумішки вико-вівсяної (з урожайністю зеленої маси 36,9 т/га) - соняшник, як парозаймаюча культура.

12. Якість зерна пшениці озимої у різноротаційних сівозмінах суттєво залежить від насичення, співвідношення і розміщення сільськогосподарських культур та внесення добрив. У зернопаропросапних сівозмінах з 10,0-25,0% пару чорного та внесенням 4,2-10,5 т/га гною, вміст білка в зерні пшениці озимої сягав 13,5-13,7%, клейковини у борошні - 27,0-27,3%. Збільшення частки зернових культур до 75,0%, у тому числі пшениці озимої до 50,0% без внесення органічних добрив, знизило вміст білка в зерні до 12,7 і клейковини у борошні - до 24,9%. У чотирипільній зернопросапній сівозміні з 62,5% зернових, у т. ч. 37,5 пшениці озимої та 37,5% олійних культур без внесення органічних добрив, вміст білка та клейковини становив найменше значення - відповідно 12,3 і 23,2%. Таку ж тенденцію відмічено щодо числа падіння та деформації клейковини. Насичення сівозмін зерновими та олійними культурами до необґрунтованих меж впливало не тільки на недобір значної кількості зерна, а й на зниженні його якості.

14. Найбільшу загальну продуктивність забезпечила шестипільна зернопаропросапна сівозміна із 50,0% зернових, 33,3 олійних культур та 16,7% пару чорного з внесенням 7,0 т/га гною, де отримали найвищу врожайність олійних культур - 2,96 т/га, зернових - 5,58, кормопротеїнових одиниць - 5,31 та перетравного протеїну - 0,58 т/га. Найбільший вихід кормових одиниць - 5,27 т/га відмічено у чотирипільній зернопросапній сівозміні з 12,5% високопродуктивної, високоврожайної кукурудзи на зерно.

Чотирипільна зернопаропросапна сівозміна з 62,5% зернових, 12,5 олійних культур та 25,0% пару чорного з внесенням 10,5 т/га гною забезпечує найвищу врожайність зернових і зернобобових культур - 4,02 т/га. Зменшення частки пару чорного з 25,0 до 10,0% або повне його виключення призводить до зниження урожайності зернових і зернобобових культур.

Внесення 4,2-10,5 т/га гною позитивно впливає на урожайність і якість зернових та олійних культур. Найвищу врожайність олійних культур (2,96 т/га) отримали у шестипільній зернопаропросапній сівозміні з 50,0% зернових, 33,3 олійних культур та 16,7% пару чорного із внесенням 7,0 т/га гною за найменшої олійності - 43,0%. Найнижчу врожайність соняшника (2,35 т/га) отримано у чотирипільній зернопаропросапній сівозміні з 75,0% зернових і найменшим вмістом олійних культур - 12,5% та пару чорного після ячменю озимого з внесенням 5,2 т/га гною за найбільшої олійності - 44,9%. Вміст олії в насінні ріпаку озимого не перевищував 43,0% і коливався у межах 41,9-42,9%.

15. Найвищі показники економічної та енергетичної ефективності досягнуто за застосування чотирипільної зернопросапної сівозміні з 62,5% насиченням зерновими і 25,0% олійними культурами, де отримали умовно чистий прибуток - 0,99 тис. грн./га за рентабельності - 83,9% , собівартості продукції - 0,37 грн./т, найбільшу енергоємність продукції - 107,3 ГДж/га за невеликих енергетичних витратах - 29,4 ГДж/га, Кее - 3,62. Найвища вартість валової продукції - 2,20 тис. грн./га була у шестипільній зернопросапній сівозміні з 58,4% насиченням зерновими і 33,4 олійними культурами за загальних витрат - 1,20 тис. грн./га; собівартості продукції - 0,40 грн./т, умовно чистого прибутку - 0,99 тис. грн./га. Кее становив 3,53 умовних одиниць завдяки високій енергоємності - 99,5 ГДж/га та найнижчих енергетичних витрат - 28,2 ГДж/га. Застосування енергетичного аналізу в поєднанні з агротехнічним та економічним дає змогу здійснити комплексну оцінку різноротаційних сівозмін із різним насиченням культурами, виявити резерви підвищення їхньої ефективності з врахуванням ресурсо- і енергозбереження та управління ними.

17. Підвищення питомої частки пшениці озимої до двох полів у чотирипільних сівозмінах з вимушеним повторним її розміщенням обумовлює зниження всіх показників агротехнічної, економічної та енергетичної ефективності в умовах південного Степу України. Для зниження негативного впливу доцільно до таких сівозмін включати поле пару чорного. Збільшення ж частки пару чорного до 25,0% призводить до зниження економічної та енергетичної ефективності, проте повне його виключення для умов південного Степу України можливе лише у господарствах із високою культурою землеробства та рівнем родючості ґрунту

Рекомендації виробництву

1. Для підвищення рівня виробництва зерна різного напряму використання та олії в господарствах південного Степу України рекомендується до впровадження зернопаропросапні сівозміни з насиченням зерновими культурами від 50 до 60% та олійними від 30 до 33,3%, а також зернопросапні сівозміни з насиченням культурами від 58,4 до 62,5% та олійними від 33,4 до 37,5% .

Впровадження цих сівозмін забезпечить збільшення виходу олії на 0,23- 0,31 т/га сівозмінної площі та рівень рентабельності на 27,9- 32,8%.

2. Для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні високоякісного продовольчого зерна та насіння соняшника і ріпаку озимого рекомендується впровадження зернопаропросапних сівозмін з насиченням зерновими культурами від 50 до 62,5%, в тому числі озимою пшеницею від 30 до 50%, олійними культурами від 12,5 до 33,3%, що забезпечить урожайність зерна від 3,7 до 4,0 т/га і олійних культур від 2,6 до 3,0 т/га.

3. Після закінчення ротації різноротаційних (4-5-6- пільних) сівозмін з метою дотримання нормативів чергування соняшника, ріпаку озимого, озимих зернових та інших культур на 0,5 поля їх потрібно міняти місцями. У зерно- паропросапних сівозмінах потрібно вносити гній у дозах 4,5-10,5 т/га та мінеральні добрива в усіх сівозмінах залежно від насичення, співвідношення і розміщення культур у дозах: азоту - 45,8-85,0, фосфору - 51,7-86,3, калію - 34,2-108,0 кг діючої речовини на 1 га сівозмінної площі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Юркевич Е.А. Влагообеспеченность растений и урожай озимой пшеницы в повторных посевах / Е.А. Юркевич // Биология и агротехника зерновых культур в условиях интенсивного сельскохозяйственного производства. - 1987. - С. 131-137.

2. Юркевич Є.О. Оптимальна структура посівних площ та система основного обробітку ґрунту в умовах фермерського господарства центрального Степу України / Є.О. Юркевич, К.К. Соколов, Б.К. Тютюнник // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2001. - Вип. 12. - С. 128-131. (Збір та узагальнення матеріалів, формування висновків та статті).

3. Юркевич Є.О. Забур'яненість посівів у залежності від тривалості застосування систем основного обробітку ґрунту в сівозміні / Є.О. Юркевич, К.К. Соколов, Б.К. Тютюнник // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2002. - Вип. 18. - С. 107-113. (Виконання досліджень, систематизація одержаних результатів, формування висновків та статті).

4. Юркевич Є.О. Польові сівозміни з короткою ротацією / Є.О. Юркевич // Збірник наукових праць ОДАУ (спеціальний випуск). - 2003. - Вип. 22. - С. 599-607.

5. Юркевич Є.О. Короткоротаційні польові сівозміни в умовах південного Степу України / Є.О. Юркевич, С.М. Патик, І.І. Дядько // Зб. наук. праць. Уманський державний аграрний університет (спец. випуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. - 2003. - С. 577-581 (Виконання досліджень, аналіз одержаних результатів, формування висновків та написання статті).

6. Юркевич Є.О. Формування показників якості зерна озимої пшениці в короткоротаційних польових сівозмінах південного Степу / Є.О. Юркевич, С.М. Патик // Зб. наук. праць. Інститут землеробства УААН. - 2005. - Вип. 3. - С. 37-41 (Визначення окремих показників якості пшениці озимої, систематизація та аналіз результатів, формування висновків та статті).

7. Юркевич Є.О. Продуктивність олійних культур у сівозмінах з короткою ротацією / Є.А. Юркевич // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки. Одеський державний аграрний університет. - 2005. - Вип. 29. - С. 105-108.

8. Юркевич Є.О. Продуктивність соняшника і ріпаку у сівозмінах з короткою ротацією / Є.А. Юркевич // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2006. - Вип. 35. - С. 106-112.

9. Юркевич Є.О. Формування біологічної активності ґрунту у різноротаційних польових сівозмінах / Є.О. Юркевич, І.Д. Шишков // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2007. - Вип. 41. - С. 109-13. (Виконання досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

10. Юркевич Є.О. Методика і програма встановлення ефективності різноротаційних сівозмін південного Степу України / Є.О. Юркевич // Зб. наук. праць «Методика, механізація, автоматизація та комп'ютеризація досліджень у землеробстві, рослинництві, садівництві та овочівництві». Інститут цукрових буряків УААН. - 2007. - Вип. 9. - С. 31-35.

11. Юркевич Є.О. Підвищення продуктивності соняшника та озимого ріпаку у сівозмінах південного Степу України / Є.О. Юркевич // Зб. наук. праць. Інститут олійних культур УААН. - 2007. - Вип. 12. - С. 260-262.

12. Юркевич Є.О. Підвищення ефективності сівозмін на основі їх енергетичної оцінки / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Вісник Державного агроекологічного університету. - 2007. - № 2 (20). - С. 47-53 (Узагальнення і аналіз результатів, формування висновків та статті).

13. Юркевич Є.О. Шляхи підвищення продуктивності різноротаційних сівозмін південного Степу України / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Агрохімія і ґрунтознавство. - Харків: ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського. - 2009. - Вип. 71. - С. 85-89. (Проведення досліджень, систематизація одержаних результатів, формування висновків та написання статті).

14. Коваленко Н.П. Урожайність і продуктивність пшениці озимої та ячменю озимого у сівозмінах південного Степу України / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. - 2009. - № 37. - С. 54-59. (Виконання досліджень, систематизація результатів, формування висновків та написання статті).

15. Юркевич Є.О. Особливості технологій вирощування зернових культур у різноротаційних сівозмінах південного Степу України / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Вісник Полтавського аграрного університету. - 2009. - № 3. - С. 28-32. (Узагальнення і аналіз одержаних результатів, формування висновків та статті).

16. Юркевич Є.О. Активність біохімічних процесів ґрунту під впливом сівозмін і внесення добрив / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. -2009. - № 71. - С. 59-66. (Виконання досліджень, аналіз результатів, формування статті).

17. Коваленко Н.П. Накопичення рослинних решток сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах південного Степу України та їхня якість / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Сільський господар. -2009. - № 7-8. - С. 23-29. (Виконання досліджень, узагальнення та аналіз одержаних результатів, формування статті).

18. Коваленко Н.П. Вплив різноротаційних сівозмін південного Степу України на баланс гумусу та його трансформацію / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Передгірне та гірське землеробство і тваринництво». - 2009. - Вип. 51. - Частина III. - С. 45-52. (Виконання досліджень, аналіз результатів, формування висновків та написання статті).

19. Коваленко Н.П. Роль різноротаційних сівозмін південного Степу України у формуванні водного та поживного режиму ґрунту / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Сільський господар. -2009. - № 9-10. - С. 3-6. (Виконання досліджень, систематизація результатів, формування статті).

20. Юркевич Є.О. Значення сівозмін у зменшенні негативної дії хвороб і шкідників у посівах зернофуражних культур / Є.О. Юркевич // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки. - 2009. - Вип. 50. - С. 184-191.

21. Коваленко Н.П. Вплив сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах південного Степу України на фізичні властивості ґрунту та їх врожайність / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2009. - № 2 (25). - С. 130-138. (Виконання досліджень, систематизація результатів, написання висновків та статті).

22. Коваленко Н.П. Підвищення якості основної продукції сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах Степу України / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Вісник Черкаського інституту АПВ УААН. - 2009. - Вип. 9. - С. 114-120. (Визначення окремих показників якості пшениці озимої, систематизація та аналіз одержаних результатів, формування висновків та написання статті).

23. Коваленко Н.П. Значення сівозмін у зменшенні негативної дії хвороб і шкідників у посівах зернових та олійних культур / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. -2009. - Вип. 40. - Том. 1. - С. 29-38. (Виконання досліджень, узагальнення та аналіз одержаних результатів, формування висновків та статті).

24. Коваленко Н.П. Урожайність і продуктивність олійних та кормових культур у різноротаційних сівозмінах південного Степу України / Н.П. Коваленко, Є.О. Юркевич // Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Корми і кормовиробництво». - 2009. - № 64. - С. 94-104. (Виконання досліджень, узагальнення матеріалів, написання висновків та статті).

25. Юркевич Є.О. Вдосконалення технологій вирощування олійних культур у сівозмінах в умовах південного Степу / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур УААН.-2009. - № 14. - С. 248-254. (Виконання досліджень, аналіз результатів, формування висновків та написання статті).

26. Юркевич Є.О. Ефективність короткоротаційних польових сівозмін в умовах південного Степу України / Є.О. Юркевич, С.М. Патик, І.І. Дядько // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Луганський національний аграрний університет. - Луганськ. - 2003. - С. 591-595.

27. Юркевич Е.А. Короткоротационные севообороты в южной Степи Украины / Е.А. Юркевич // Севооборот в современном земледелии: Материалы Международной научной конференции. - Россия, Москва: МСХА. - 2004. - С. 39-43.

28. Юркевич Є.О. Підвищення урожайності та якості зерна озимої пшениці залежно від попередників у сівозмінах південного Степу України / Є.О. Юркевич // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків. - 2007. - С. 44-45.

29. Юркевич Є.О. Урожайність сільськогосподарських культур у різноротаційних сівозмінах південного Степу України / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених 23-24 вересня 2009 р. Тернопільський інститут АПВ УААН. - Тернопіль: ТІ АПВ УААН, ФАЕМ ТНЕУ. - 2009. - С. 88-91.

30. Юркевич Є.О. Особливості технологій вирощування олійних культур у сівозмінах південного Степу України / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко // Збірник тез міжнародної конференції Інституту олійних культур «Сучасні наукові проблеми створення сортів та гібридів олійних культур і технології їх вирощування». - Запоріжжя. - 2009. - С. 87-89.

31. Мірошников А.М. Програма «Зерно Одещини - 2002 р.» / А.М. Мірошников, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, А.П. Бурлака, М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський, М.А. Литвиненко, А.А. Лінчевський, С.П. Лисенко, К.К. Соколов, Є.О. Юркевич. - Одеса: СМІЛ, 2001. - 26 с. (Збір та узагальнення матеріалів).

32. Мірошников А.М. Програма «Зерно Одещини 2003-2004 рр.» / А.М. Мірошников, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, Д.І. Паламарчук, М.О. Цандур, В.Г. Друз'як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський, К.К. Соколов, Є.О. Юркевич. - Одеса: СМІЛ, 2002. - 20 с. (Збір та узагальнення матеріалів).

33. Юркевич Є.О. Наукові основи обробітку ґрунту: навчальний посібник для самостійного вивчення розділу для студентів спеціальностей «Агрономія» та «Плодоовочівництво і виноградарство» / Є.О. Юркевич, К.К. Соколов, Б.К. Тютюнник. - Одеса: ОДАУ, 2006. - 42 с. (Написання окремого розділу).

34. Юркевич Є.О. Агроекологічна оптимізація посівних площ і розміщення соняшника в сівозмінах України / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко. - Одеса: ПП Огмрцян О.П., 2007. - 43 с. (Збір та узагальнення матеріалів, написання окремих розділів, формування висновків).

35. Юркевич Є.О. Агротехнічні основи сівозмін: навчально-методичний посібник для лабораторно-практичних занять і самостійного вивчення розділу для студентів спеціальностей «Агрономія» та «Захист рослин» / Є.О. Юркевич, К.К. Соколов, Б.К. Тютюнник. - Одеса: ОДАУ, 2007. - 66 с. (Написання окремого розділу).

36. Соколов К.К. Основи наукових досліджень: планування досліджень: навчально-методичний посібник для лабораторно-практичних занять і самостійного вивчення розділу для студентів спеціальностей «Агрономія» та «Плодоовочівництво і виноградарство» / К.К. Соколов, Є.О. Юркевич, Б.К. Тютюнник. - Одеса: ОДАУ, 2007. - 44 с. (Написання окремого розділу).

37. Соколов К.К. Застосування статистичних методів в агрономічних дослідженнях: навчально-методичний посібник для лабораторно-практичних занять і самостійного вивчення розділу для студентів спеціальностей «Агрономія» та «Захист рослин» / К.К. Соколов, Є.О. Юркевич, О.К. Потужний. - Одеса: ОДАУ, 2007. - 44 с. (Написання окремого розділу).

38. Кісеолар М.Г. Рекомендації щодо оптимального співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах господарств Одеської області / А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, М.О. Цандур, С.А. Сербіна, В.Г. Друз'як, Є.О. Юркевич, В.В. Гіска, В.Т. Робу, Л.П. Ткачук, Д.О. Ішков, Г.В. Стрижакова, О.І. Бесараб. - Одеса: ПП «Фенікс», 2009. - 27 с. (Збір та узагальнення матеріалів).

39. Юркевич Є.О. Методичні вказівки для лабораторно-практичних занять з оцінки рівня освоєння системи землеробства в господарстві / Є.О. Юркевич. - Одеса: ОДАУ, 2002. - 15 с.

40. Юркевич Є.О. Методичні вказівки для лабораторно-практичних занять і самостійного вивчення розділу «Будова орного шару ґрунту» / Є.О. Юркевич, К.К. Соколов, Б.К. Тютюнник. - Одеса: ОДАУ, 2008. - 12 с.

41. Юркевич Є.О. Методичні вказівки для лабораторно-практичних занять і самостійного вивчення розділу «Водний режим ґрунту» / Є.О. Юркевич, К.К. Соколов, Б.К. Тютюнник. - Одеса: ОДАУ, 2008. - 17 с.

42. Юркевич Є.О. Методичні вказівки для розробки сучасної системи землеробства в господарстві з дисципліни «Адаптивні системи землеробства» / Є.О. Юркевич. - Одеса: ОДАУ, 2009. - 39 с.

Анотація

Юркевич Є.О. Агробіологічні основи підвищення ефективності різноротаційних сівозмін та родючості ґрунту в південному Степу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

На основі результатів багаторічних експериментальних досліджень узагальнено і теоретично обґрунтовано, розроблено та економічно підтверджено агробіологічні основи підвищення продуктивності системи різноротаційних (4-5-6-пільних) сівозмін та родючості ґрунту південного Степу України. Встановлено, що сівозміни з оптимальним насиченням, співвідношенням і розміщенням зернових, олійних культур, парів чистих та зайнятих залежно від удобрення, забезпечують стабільність виробництва зерна (пшениці та ячменю озимих, кукурудзи, гороху), насіння олійних культур (соняшника, ріпаку озимого) і підвищення якості сільськогосподарської продукції.

Виявлено вплив різноротаційних сівозмін та добрив на особливості водного і поживного режиму, щільність ґрунту, баланс гумусу та його трансформацію, активність розкладу льняного полотна у ґрунті, зменшення забур'яненості посівів сільськогосподарських культур та негативного впливу хвороб і шкідників. Обґрунтовано значення рослинних решток та їхньої якості у формуванні запасів і балансу органічної речовини у ґрунті. Встановлено залежність продуктивності, економічної та енергетичної ефективності різноротаційних сівозмін від різного насичення, співвідношення і розміщення сільськогосподарських культур залежно від удобрення.

Ключові слова: різноротаційна сівозміна, зернові та олійні культури, структура посівних площ, продуктивність, якість продукції, економічна та енергетична ефективність.

Аннотация

Юркевич Е.А. Агробиологические основы повышения эффективности разноротационных севооборотов и плодородия почвы в южной Степи Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

На основании агробиологических особенностей для сельскохозяйственных культур установлены лучшие предшественники, что с учетом нормативов их чередования позволило разработать 4-5-6-польные севообороты с научно обоснованным насыщением, соотношением и размещением зерновых (пшеница и ячмень озимые, горох, кукуруза с широкими междурядьями), масличных (подсолнечник и рапс озимые), паров черных и занятых кормовыми культурами (вико-овсяная смесь).

Установлены закономерности изменения плодородия почвы, продуктивности сельскохозяйственных культур и севооборотов в целом, при разном насыщении, соотношении и размещении зерновых (50,0-58,4-60,0-62,5-75,0%), масличных культур (12,5-25,0-30,0-33,4-37,5%), паров чистых (0,0-10,0-12,5-16,7-25,0%) и занятых (0,0-8,2-12,5%) в связи с оптимальным внесением удобрений: органических (навоза) - 0,0-4,2-5,2-7,0-10,5 т/га севооборотной площади в вариантах с паром черным, соломы - 0,56-2,58 т/га и минеральных удобрений - N50-85P51.3-73.8K44.2-57.5 кг/га действующего вещества. Использование в севообороте пара черного дает возможность в метровом слое почвы даже во время уборки озимых поддерживать высокие и стабильные запасы общей и доступной влаги - 196,2 и 47,8 мм, которые без внедрения пара черного значительно уменьшаются до 179,2 и 26,8 мм.

Доказана прямая зависимость между количественными и весовыми показателями засоренности посевов и обратная - между этими показателями и урожайностью сельскохозяйственных культур. Определено наилучшее место размещения высокоурожайных зерновых, масличных, кормовых культур и паров в разноротационных севооборотах.

Рассчитана агротехническая, экономическая и энергетическая эффективность выращивания сельскохозяйственных культур и севооборотов в целом. Наилучшим по продуктивности отмечено шестипольный зернопаропропашной севооборот с 50,0% зерновых, 33,3 масличных и 16,7% пара черного с внесением 7,0 т/га навоза. Наибольшую урожайность зерновых культур - 4,02 т/га (в благоприятные годы - 5,55 т/га) обеспечил четырехпольный зернопаропропашной севооборот с 62,5% зерновых, 12,5 масличных и 25,5% пара черного с внесением 10,5 т/га навоза.

Ключевые слова: разноротационный севооборот, зерновые и масличные культуры, структура посевных площадей, продуктивность, качество продукции, экономическая и энергетическая эффективность.

Summary

Yurkevich Y.O. Agrobiological backrooms of efficiency increase of various crop rotations and fertility of soil in south Steppe of Ukraine. Manuscript.

Thesis for the degree of Doctor of Agricultural Sciences in the specialty 06.01.01 - general agriculture. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Agrobiological backgrounds of productivity increase of different crop rotation systems (4-5-6 fields) and soil fertility of the south Steppe of Ukraine are generalised and grounded theoretically, developed and economically confirmed on the basis of rest is long term experimental researches. It is set that crop rotations with optimum saturation ratio and placing of cereal and oil- bewaring crops, unseeded and seeded fallows depending on fertilisation ensure stable groin productivity (spring wheat and barley, corn, peas, seed of oil- bearing crops ( sunflower, spring rape) and increase of agricultural products quality.

Іinfluence of various crop rotations and fertilizers on the features of the water and nourishing mode, density of soil, balance of humus and its transformation, activity of curriculum of linen in soil, diminishing of weeds of seeding of agricultural crops and negative influence of deceases and insects are found ate. Value of plants residues tailings and their quality in forming of supplies and balance of organic matter in soil. Grounded out dependence of productivity, economic and power efficiency of various crop rotations, on different situation, ratio and placing of agricultural crops, in depending on fertilization is stated/.