Використання поживних речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та лізину в комбікормах
Дослідження використання в годівлі молодняку кролів м’ясо-шкуркового напряму продуктивності комбікормів із різними рівнями сирого протеїну та лізину. Напрям змін у продуктивності кроленят, перетравності поживних речовин та балансу азоту в організмі.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2015 |
| Размер файла | 54,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет біоресурсів і природокористування України
УДК 636.92:085.13/.55
06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ВИКОРИСТАННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ПРОТЕЇНУ ТА ЛІЗИНУ В КОМБІКОРМАХ
Попов Володимир Євгенович
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України
Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний університет біоресурсів і природо-користування України, професор кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного
Офіційні опоненти:
- доктор сільськогосподарських наук, професор Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, декан біотехнологічного факультету
- кандидат сільськогосподарських наук Сломчинський Михайло Миколайович, Білоцерківський національний аграрний університет, доцент кафедри технології кормів та годівлі сільськогосподарських тварин
Захист відбудеться "28" жовтня 2010 р. о 10 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28
Автореферат розісланий "24" вересня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин
Анотацшї
Попов В. Є. Використання поживних речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та лізину в комбікормах. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.
У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі молодняку кролів м'ясо-шкуркового напряму продуктивності комбікормів із різними рівнями сирого протеїну та лізину. Виявлено напрям змін у продуктивності кроленят, перетравності поживних речовин та балансу азоту в організмі. Досліджено морфологічний і біохімічний склад крові, амінокислотний склад м'язів та печінки. Вивчено морфологічний склад тушок та якість сирих шкурок.
Рекомендується при вирощуванні молодняку кролів м'ясо-шкуркового напряму продуктивності віком 45-60, 61-90 та 91-120 діб використовувати комбікорми з відношенням сирого протеїну до обмінної енергії відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г/МДж за рівня 5 % лізину у сирому протеїні в усі вікові періоди вирощування.
Ключові слова: кролі, комбікорм, сирий протеїн, лізин, м'ясна продуктивність, перетравність, баланс азоту.
Попов В.Е. Использование питательных веществ и продуктивные качества молодняка кроликов при различных уровнях протеина и лизина в комбикормах. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.
В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в кормлении молодняка кроликов мясо-шкуркового направления продуктивности комбикормов с различными уровнями сырого протеина и лизина. Выявлено направление изменений в продуктивности крольчат, переваримости питательных веществ, химическом составе мяса. Проведены исследования морфологического и биохимического состава крови. Изучены морфологический состав тушек, содержание аминокислот в длиннейшей мышце спины и печени при различных уровнях сырого протеина и лизина в комбикормах.
В проведенных исследованиях теоретически обоснована и экспериментально доказана целесообразность величины отношения сырого протеина к обменной энергии в полнорационных комбикормах для молодняка кроликов на откорме на уровне 16,2-17,2 г/МДж при концентрации 5 % лизина в сыром протеине рациона, которая позволяет повысить среднесуточные приросты живой массы молодняка, снизить себестоимость и повысить уровень рентабельности производства мяса кроликов.
Откорм молодняка кроликов в возрасте 45-60, 61-90 и 91-120 суток полнорационными комбикормами, содержащими соответственно 17, 18 и 19 % сырого протеина при концентрации 0,75 % лизина, во все возрастные периоды выращивания способствует увеличению среднесуточных приростов на 6,2-17,6 %, предубойной массы и массы тушки с почками - на 2,4-11,5 и 3,7-14,3 %, снижению затрат корма - на 8,1-16,3 %.
При снижении уровня сырого протеина в комбикорме для молодняка кроликов в возрасте 45-60 суток с 17 до 16 % и увеличении содержания лизина с 0,75 до 0,80 % при содержании обменной энергии 0,99 МДж/100 г, что соответствует отношению сырого протеина к обменной энергии 16,2 г/МДж при концентрации 5 % лизина в сыром протеине, переваримость органического вещества и БЭВ повышается соответственно на 1,6 и 2,3 %, удержание азота в организме - на 4,6 %, живая масса и среднесуточный прирост - на 3,4 и 14,9 %, содержание жира в мышцах - на 0,27 %, затраты корма на единицу прироста уменьшаются на 0,6 %.
Скармливание крольчатам 61-90-суточного возраста комбикормов со сниженным с 18 до 16 % уровнем сырого протеина при одновременном повышении содержания лизина с 0,75 до 0,80 % при содержании обменной энергии 0,94 МДж/100 г, среднесуточный прирост увеличивается на 7,4 %, индекс мясности - на 8,8 %, переваримость органического вещества - на 1,1; протеина - на 4,0; жира - на 0,9 %, количество удержанного азота в организме возрастает на 8,8 %, а затраты корма на единицу прироста живой массы уменьшаются на 15,3 %.
Со снижением в комбикорме крольчат 91-120-суточного возраста уровня сырого протеина с 19 до 17 % и повышением уровня лизина с 0,75 до 0,85 % при содержании 0,99 МДж обменной энергии в 100 г, среднесуточный прирост увеличивается на 11,4 %, содержание жира в мышцах - на 0,8 % и затраты корма на единицу прироста живой массы снижаются на 9,6 %.
Изменение уровней сырого протеина и лизина в составе полнорационных комбикормов для молодняка кроликов возрастом 45-120 суток не вызывает отклонений в морфологических и биохимических показателях крови, аминокислотном составе мышц и печени, существенных изменений содержания воды, золы и протеина в мышцах и качества меха.
Применение в кормлении молодняка кроликов экспериментальных комбикормов способствует снижению затрат корма на единицу прироста живой массы и повышению валового прироста по сравнению с показателями, полученными при скармливании базового комбикорма, соответственно на 11 и 8 %, что, в свою очередь, снижает себестоимость мяса на 7,5 % и повышает рентабельность его производства на 13,2 %.
Рекомендуется при выращивании молодняка кроликов мясо-шкуркового направления продуктивности использовать в возрасте 45-60, 61-90 и 91-120 суток комбикорма с соотношением сырого протеина к обменной энергии соответственно 16,2; 17,0 и 17,2 г/МДж при уровне 5 % лизина в сыром протеине во все возрастные периоды.
Ключевые слова: кролики, комбикорм, сырой протеин, лизин, мясная продуктивность, переваримость, баланс азота.
Popov V.E. Using nutritives and productive qualities of growth rabbits at different levels of protein and lysine in mixed fodders. - Manuscript.
The dissertation on obtaining a scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.02 - animal feeding and technology of forages. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.
The theoretical and experimental material of using mixed fodders with different levels of crude protein and lysine in feeding growth rabbits, forage digestibility, amino acid composition of meat and liver were investigated. The estimation of morphological and biochemical composition of blood was carried out. The morphological and chemical compound of rabbit-flash meat at different levels of crude protein and lysine in mixed fodders were researched.
Feeding growth rabbits at the age 45-60; 61-90 and 91-120 days old of fullrational mixed fodders with the crude protein content accordingly 16,2; 17,0 and 17,2 g/MJ ME with 5 % lysine concentration in crude protein of mixed fodders at all age periods are recommended.
Key words: rabbits, mixed fodder, crude protein, lysine, meat efficiency, digestibility, nitrogen balance.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Годівлі кролів поряд з утриманням і профілактикою хвороб належить основна роль в технології виробництва продукції кролівництва. Однак питання протеїнового та амінокислотного живлення кролів у різні вікові періоди і на даний час залишаються не до кінця вирішеними.
Інтенсивний ріст молодняку кролів і використання ними кормів насамперед залежать від рівня протеїну та незамінних амінокислот в комбікормах. Рекомендовані вітчизняними і зарубіжними дослідниками рівні протеїну та амінокислот в комбікормах для кролів суттєво різняться між собою і не враховують сучасних досліджень, спрямованих на мінімізацію кількості протеїну в комбікормах.
Доведено, що балансування амінокислотного складу комбікормів для кролів дає можливість зменшити в їхньому складі рівень протеїну, підвищити ефективність використання поживних речовин та знизити затрати корму на виробництво продукції. Особливого значення при цьому надають лізину, додаткове введення якого до комбікормів поліпшує забезпечення кролів незамінними амінокислотами та сприяє високій інтенсивності росту тварин. Таким чином, дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів протеїну і лізину в комбікормах для молодняку кролів є актуальними і мають важливе наукове і практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою "Розробити системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва" (номер державної реєстрації 0106U004247), які виконувались у проблемній науково-дослідній лабораторії кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України. Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити оптимальні рівні сирого протеїну та лізину у комбікормах для молодняку кролів у різні періоди їх вирощування.
У роботі ставились завдання дослідити:
- живу масу та показники росту молодняку кролів;
- затрати корму на 1 кг приросту живої маси тварин;
- перетравність поживних речовин і баланс азоту в організмі кролів;
- показники забою кролів, хімічний склад чотириголового м'яза стегна та амінокислотний склад найдовшого м'яза спини;
- морфологічні та біохімічні показники крові;
- якість шкурок та хутра;
- економічну ефективність виробництва м'яса кролів.
Об'єкт дослідження. Молодняк кролів породи сріблястий м'ясо-шкуркового напряму продуктивності за різного рівня сирого протеїну та лізину у комбікормах.
Предмет дослідження. Продуктивні якості (приріст живої маси, лінійний ріст, затрати корму), перетравність поживних речовин, показники забою, хімічний склад чотириголового м'яза стегна, амінокислотний склад найдовшого м'яза спини й печінки, гематологічні показники, якість шкурок і хутра, економічна ефективність виробництва кролятини за різних рівнів сирого протеїну та лізину в комбікормах.
Методи дослідження. Поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (жива маса, проміри тіла, середньодобові прирости, перетравність поживних речовин, баланс азоту, показники забою, хімічний склад м'язів), біохімічних (вміст амінокислот у найдовшому м'язі спини й печінці, гематологічні показники) та статистичних (обробка даних) методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні протеїново-амінокислотного живлення відгодівельного молодняку кролів м'ясо-шкуркового напряму продуктивності. Уточнено потребу молодняку кролів у сирому протеїні та лізині. Вперше одержано нові дані щодо впливу різних рівнів сирого протеїну і лізину в комбікормах на перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, якість м'яса та гематологічні показники молодняку кролів у різні вікові періоди їх вирощування.
Встановлена залежність продуктивності молодняку кролів і використання ним поживних речовин корму від вмісту сирого протеїну та лізину у комбікормі у різні періоди його вирощування. За оптимальної кількості протеїну і лізину у комбікормі підвищується перетравність органічної речовини, БЕР та утримання азоту в організмі. Використання низькопротеїнових комбікормів скорочує екскрецію небілкового азоту у навколишнє середовище. Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель "Спосіб годівлі відгодівельного молодняку кролів" № 43914 МПК (2009) А 23К 1/18 та "Спосіб годівлі молодняку кролів" № 44685 МПК (2009) А 23К 1/18.
Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів встановлено, що у повнораціонних комбікормах для молодняку кролів віком 45?60, 61?90 та 91-120 діб оптимальним відношенням сирого протеїну до обмінної енергії є відповідно 16,2; 17,0 та 17,2 г/МДж за вмісту 5 % лізину у сирому протеїні.
Застосування у годівлі молодняку кролів комбікормів з оптимізованим рівнем сирого протеїну і лізину сприяє збільшенню середньодобового приросту живої маси на 3,4-17,6 %, зниженню затрат корму на одиницю приросту живої маси на 11 % та підвищенню рентабельності виробництва м'яса на 13,2 %. Результати досліджень впроваджено у ТОВ "Тімол" Фастівського району Київської області.
Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури, проведенні експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, статистичній обробці отриманих результатів, підготовці матеріалів для опублікування та написанні дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (м. Київ, 1-2 квітня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції: "Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів" (м. Київ, 16-17 жовтня 2008 р.), конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 23-25 березня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції: "Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики" (м. Львів, 17-18 червня 2010 р.)
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано три статті у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи, та одержано два патенти України на корисну модель.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота вміщує 49 таблиць та 5 додатків. Список літератури включає 274 найменувань, у тому числі 237 - іноземною мовою.
Матеріал і методика досліджень
Дослідження виконувалися в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - упродовж лютого-травня 2008 р., другий -жовтня 2008 - січня 2009 р.
Групи кролів формували відповідно до схеми дослідів (табл. 1), для кожного з яких було відібрано по 100 голів молодняку віком 45 діб, з якого за принципом аналогів було сформовано п'ять груп - контрольну та чотири дослідні, по 20 голів у кожній). Співвідношення поголів'я самців і самок у кожній з груп становило 1:1 (10 самців і 10 самок, яких утримували окремо). При формуванні груп-аналогів враховували вік, стать, живу масу і походження тварин. Зрівняльний період у кожному з дослідів тривав 14 діб, упродовж яких кроленята утримувалися з кролематками, споживали материнське молоко та комбікорм для лактуючих кролематок. Обліковий період в обох дослідах тривав 75 діб і був розділений за віком кроленят на три підперіоди: 45-60, 61-90 та 91-120 діб.
Молодняк кролів отримував гранульований повнораціонний комбікорм, рівень сирого протеїну та лізину в якому регулювали шляхом зміни маси окремих його інгредієнтів та додаванням синтетичного L-лізину. В першому науково-господарському досліді кроленята всіх груп у віці 45-60, 61-90 та 91-120 діб одержували комбікорм з вмістом відповідно 17, 18 та 19 % сирого протеїну, причому рівень лізину коливався від 0,60 до 0,80 % із кроком у 0,05 %. У другому науково-господарському досліді рівень протеїнового живлення для контрольної групи був встановлений на оптимальному значенні, одержаному в першому науково-господарському досліді. Рівень сирого протеїну становив у перший, другий та третій періоди вирощування відповідно 17, 18 та 19 % за сталого рівня лізину 0,75 %. У межах окремих вікових періодів вирощування в дослідних групах кількість протеїну у комбікормах була знижена на 1 та 2 %, а лізину - збільшена на 0,05 та 0,10 %.
Таблиця 1 - Схема науково-господарських дослідів
|
Група |
Вік, діб |
|||||||
|
зрівняльний період |
обліковий період |
|||||||
|
30-44 |
45-60 |
61-90 |
91-120 |
|||||
|
Вміст у комбікормі, % |
||||||||
|
сирий протеїн |
лізин |
сирий протеїн |
лізин |
сирий протеїн |
лізин |
|||
|
Перший науково-господарський дослід |
||||||||
|
1-а контрольна |
Материнське молоко та комбікорм для лактуючих кролематок |
17 |
0,70 |
18 |
0,70 |
19 |
0,70 |
|
|
2-а дослідна |
17 |
0,60 |
18 |
0,60 |
19 |
0,60 |
||
|
3-я дослідна |
17 |
0,65 |
18 |
0,65 |
19 |
0,65 |
||
|
4-а дослідна |
17 |
0,75 |
18 |
0,75 |
19 |
0,75 |
||
|
5-а дослідна |
17 |
0,80 |
18 |
0,80 |
19 |
0,80 |
||
|
Другий науково-господарський дослід |
||||||||
|
1-а контрольна |
Материнське молоко та комбікорм для лактуючих кролематок |
17 |
0,75 |
18 |
0,75 |
19 |
0,75 |
|
|
2-а дослідна |
16 |
0,80 |
17 |
0,80 |
18 |
0,80 |
||
|
3-я дослідна |
16 |
0,85 |
17 |
0,85 |
18 |
0,85 |
||
|
4-а дослідна |
15 |
0,80 |
16 |
0,80 |
17 |
0,80 |
||
|
5-а дослідна |
15 |
0,85 |
16 |
0,85 |
17 |
0,85 |
Молодняк кролів утримували в приміщеннях із регульованим мікрокліматом у двоярусних кліткових батареях на сітчастій підлозі по 5 голів у клітці розміром 650 Ч 750 мм. Площа підлоги з розрахунку на одну голову становила 0,1 мІ, фронт годівлі - 5 см. Корм тварини споживали з бункерних годівниць, а воду - з ніпельних напувалок, доступ до яких був вільний упродовж доби. Показники мікроклімату приміщення були ідентичними для кроленят усіх груп і відповідали встановленим гігієнічним нормативам.
У дослідах вивчали вплив зміни рівнів сирого протеїну та лізину у комбікормі на живу масу, середньодобовий приріст і затрати корму на одиницю приросту живої маси молодняку кролів. У віці 60, 90 та 120 діб визначали морфологічні та біохімічні показники крові, яку відбирали з сонної артерії під час забою тварин. За 10 діб до закінчення кожного з вікових періодів були проведені фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин корму та балансу азоту в організмі кролів. Для цього за принципом аналогів з кожної групи відібрали по три самці та три самки, яких утримували у спеціально обладнаних індивідуальних клітках. Підготовчий період у кожному фізіологічному досліді тривав три доби, обліковий період - шість діб. Кал збирали щодоби вранці, а сечу - два рази за добу, вранці та ввечері. Середню пробу калу та сечі відбирали від кожної тварини окремо. Кал зважували та консервували заморожуванням за температури -18°С, а зразки сечі зберігали у холодильнику, попередньо законсервувавши їх з використанням тимолу. Середні проби комбікормів для аналізу відбирали у поліетиленові пакети щоденно при зважуванні добової даванки корму. У кінці кожного періоду вирощування молодняку визначали показники забою, амінокислотний склад найдовшого м'яза спини і печінки, а також хімічний склад чотириголового м'яза стегна. Для цього забивали по чотири голови з кожної групи (по дві самки та по два самці). Для забою відбирали тварин, які за живою масою відповідали середньому показнику по групі. У зразках досліджуваного комбікорму, чотириголового м'яза стегна, калу та сечі, отриманих під час фізіологічних дослідів, за відповідними методиками зоотехнічного аналізу визначали вміст первинної і гігроскопічної вологи, сирого протеїну, сирого жиру й сирої золи, кальцію та фосфору. Вміст амінокислот у м'язах та печінці визначали у лабораторії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна на автоматичному аналізаторі ТТТ 339 з використанням катіонообмінної смоли Остіон LG ANB з активною групою SO3. Усі лабораторні дослідження проводили у парних визначеннях. Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Годівлю піддослідного поголів'я молодняку кролів упродовж досліду здійснювали повнораціонними комбікормами. За поживністю та набором основних компонентів комбікорми, які згодовували кроленятам в межах окремих вікових періодів, були близькими (табл. 2) і різнилися між собою лише за вмістом лізину, відповідно до схеми досліду. Основними компонентами комбікормів були: соняшниковий шрот і сінне борошно - відповідно 18,63-21,35 та 23,05-32,17 % за масою. Частка зернових кормів у комбікормах складала 39,34-50,56 %, частка мінеральних добавок - 0,28-0,47 %. Необхідний рівень вітамінів забезпечували введенням до складу комбікормів преміксу в кількості 1 %.
Таблиця 2 - Вміст поживних речовин та енергії у 100 г комбікорму
|
Показник |
Вік, діб |
|||
|
45-60 |
61-90 |
91-120 |
||
|
ОЕ, МДж |
0,99 |
0,94 |
0,99 |
|
|
Сирий протеїн, г |
17,0 |
18,0 |
19,0 |
|
|
Сира клітковина, г |
12,0 |
12,0 |
12,0 |
|
|
Кальцій, г |
0,55 |
0,55 |
0,55 |
|
|
Фосфор, г |
0,44 |
0,48 |
0,50 |
|
|
Натрій, г |
0,16 |
0,16 |
0,16 |
|
|
Лізин, г |
0,60-0,80* |
0,60-0,80* |
0,60-0,80* |
|
|
* Рівень лізину - за схемою досліду (див. табл. 1). |
Жива маса та середньодобові прирости молодняку кролів. Згодовування кроленятам комбікормів із різним вмістом лізину позначалося на інтенсивності зміни їх живої маси, що є одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності (табл. 3).
Таблиця 3 - Жива маса молодняку кролів, г
|
Вік, діб |
Група |
|||||
|
1-а |
2-а |
3-я |
4-а |
5-а |
||
|
Перший період (45-60 діб) |
||||||
|
45 |
1461,8±11,73 |
1461,7±13,48 |
1460,2±13,64 |
1461,3±14,02 |
1461,1±12,83 |
|
|
60 |
2095,9±20,54 |
2026,1±20,12* |
2075,4±21,91 |
2131,4±20,64 |
2064,2±17,03 |
|
|
Другий період (61-90 діб) |
||||||
|
75 |
2665,5±27,20 |
2571,3±26,54* |
2610,6±30,30 |
2733,7±29,85 |
2585,2±22,05* |
|
|
90 |
3105,8±29,16 |
2981,2±25,41* |
3047,4±27,29 |
3223,6±24,40* |
2942,5±21,38*** |
|
|
Третій період (91-120 діб) |
||||||
|
105 |
3424,7±24,25 |
3273,6±20,95*** |
3357,3±28,58 |
3546,8±22,43*** |
3247,8±22,63*** |
|
|
120 |
3650,0±24,54 |
3461,5±20,63*** |
3577,3±29,64 |
3784,6±22,43*** |
3437,3±24,72*** |
|
|
* р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001 порівняно з контрольною групою. |
Кроленята 4-ї дослідної групи мали найвищу живу масу і переважали аналогів контрольної групи у 60-, 90- та 120-добовому віці відповідно на 1,7; 3,8 % (р<0,05) і 3,7 % (р<0,001) %, тоді як молодняк 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 1,0-3,3; 1,9-5,3 і 2,0-5,8 % поступався перед контролем. Аналогічна закономірність спостерігалася і у зміні середньодобових приростів живої маси. Так, у періоди 45-60, 61-75, 76-90, 91-105 та 106-120 діб кроленята 4-ї групи переважали тварин контрольної групи за цим показником відповідно на 5,7 (р<0,01); 5,8; 11,2 (р<0,01); 1,4 та 6,0 %.
Отже, згодовування кроленятам 4-ї групи у періоди вирощування 45-60, 61-90 та 91-120 діб комбікормів із вмістом 17, 18 та 19 % сирого протеїну з рівнем 0,75 % лізину сприяє збільшенню їх живої маси в кінці вирощування на 3,7-10,1 %.
Затрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту лізину у комбікормах позначилася на затратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
Зокрема, кроленята 4-ї групи упродовж першого, другого і третього вікових періодів вирощування витрачали комбікорму на 1 кг приросту відповідно на 4,6-15,3; 9,4-20,1 та 4,0-15,1 % менше, ніж аналоги інших груп. У середньому за весь період вирощування затрати комбікорму на одиницю приросту у кроленят 4-ї дослідної групи були на 8,6 % (р<0,01) нижчими порівняно з контрольною групою, тоді як у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп цей показник виявився відповідно на 9,2 (р<0,01); 3,3 та на 9,0 % (р<0,01) вищим.
Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем лізину впливало на показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса тушки у молодняку кролів 4-ї групи була на 3,7 % (р<0,05) вище, а у тварин 2-, 3- і 5-ї груп - відповідно на 6,2 (р<0,05); 1,9 та 2,3 % (р<0,05) нижче, ніж у аналогів контрольної групи.
Частка жирових відкладень у тушці кроленят 4-ї групи виявилася на 0,28 % (р<0,01) меншою, а у молодняку 2-, 4- та 5-ї груп - відповідно на 0,02; 0,07 та 0,05 % більшою, ніж у контрольній групі.
За індексом м'ясності тазово-стегнової частини тушки та забійним виходом також переважав молодняк 4-ї групи, у якого ці показники були відповідно на 1,9 та 0,65 % вищими, а у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп - на 3,4 (р<0,05); 1,69 (р<0,01); 1,0 та 0,70; 1,4; 1,44 % (р<0,05) нижчими, ніж у ровесників контрольної групи.
Аналогічна закономірність простежувалася і у наступні вікові періоди. Так, у 90- та 120-добовому віці маса тушки з нирками кроленят 4-ї групи відповідно на 4,7-4,9 % була вищою, а у тварин 2-, 3- та 5-ї груп - на 6,3 % (р<0,05); 2,0 та 8,0 % (р<0,01) нижчою порівняно з показником у аналогів контрольної групи.
Також кроленята 4-ї групи за індексом м'ясності тазово-стегнової частини тушки переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 5,4 (р<0,05); 6,9 (р<0,01); 5,8 (р<0,05) та 7,6 % (р<0,01).
Частка жирових відкладень у тушці молодняку 4-ї групи у 120-добовому віці була відповідно на 0,18; 0,50 (р<0,01); 0,45 та 0,35 % (р<0,05) нижчою порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.
Хімічний склад чотириголового м'яза стегна. Встановлено, що згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями лізину викликає незначні зміни хімічного складу їх чотириголового м'яза стегна.
Так, у віці 60 діб відмічено незначну різницю у хімічному складі досліджуваного м'яза між тваринами окремих груп. Зокрема, у кроленят 2-, 3-, 4- і 5-ї груп у чотириголовому м'язі стегна вміст органічної речовини та БЕР порівняно з контролем був вищим відповідно на 0,17; 0,18; 0,28, 0,23 та 0,02; 0,13; 0,17 та 0,06 %, а вміст води - на 0,16; 0,18; 0,27; 0,22 % нижчим. За вмістом сирого протеїну у м'язах молодняк 2-, 3- та 4-ї груп переважав контроль відповідно на 0,08; 0,03 та 0,01 %, а кроленята 5-ї групи поступалися перед ним на 0,02 %.
У 90-добовому віці вміст органічної речовини та сирого протеїну у чотириголовому м'язі стегна у молодняку 3- та 4-ї груп був вищий, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 0,05; 0,21 та 0,06; 0,24 %, а у тварин 2- та 5-ї груп - нижчий на 0,34; 0,26 та 0,11; 0,09 %. Найвищий рівень сирого жиру у зазначеному м'язі виявлено у кроленят 1- та 3-ї груп, а БЕР - у 1-й групі, що перевершувало відповідні показники аналогів інших груп на 0,01-0,06 та 0,01-0,17 %.
У 120-добовому віці вірогідної різниці за вмістом органічної речовини, сирого протеїну та сирого жиру у чотириголовому м'язі стегна між молодняком дослідних груп не спостерігалося. Проте, у тварин 2-, 3-, 4- та 5-ї груп вміст БЕР у чотириголовому м'язі стегна був відповідно на 0,02; 0,24 (р<0,01); 0,15 та 0,07 % нижчий, ніж у тварин контрольної групи.
Різниця за вмістом золи, кальцію і фосфору у чотириголовому м'язі стегна між кроленятами усіх груп у окремі вікові періоди також була несуттєвою.
Перетравність поживних речовин кормів. Встановлено, що за згодовування молодняку кролів комбікормів з різним рівнем лізину в окремі вікові періоди відбуваються певні зміни у показниках перетравності поживних речовин (табл. 4).
Таблиця 4 ? Перетравність поживних речовин корму, %
|
Показник |
Вік, діб |
Група |
|||||
|
1-а |
2-а |
3-я |
4-а |
5-а |
|||
|
Органічна речовина |
54-60 |
65,8± |
63,8± |
64,5± |
66,3± |
63,6± |
|
|
0,54 |
0,95 |
0,87 |
0,46 |
0,73 |
|||
|
Протеїн |
66,3± |
65,4± |
66,0± |
67,1± |
65,7± |
||
|
0,53 |
0,91 |
0,84 |
0,44 |
0,68 |
|||
|
Жир |
73,0± |
72,0± |
72,1± |
73,3± |
71,4± |
||
|
0,43 |
0,74 |
0,69 |
0,36 |
0,57 |
|||
|
Клітковина |
18,2± |
16,5± |
17,0± |
18,8± |
17,6± |
||
|
1,3 |
2,2 |
2,04 |
1,1 |
1,64 |
|||
|
БЕР |
76,2± |
73,7± |
74,5± |
76,5± |
73,0± |
||
|
0,38* |
0,7 |
0,63 |
0,32 |
0,54** |
|||
|
Органічна речовина |
84-90 |
64,3± |
62,9± |
63,9± |
65,9± |
64,7± |
|
|
0,53 |
0,51 |
0,45 |
0,25* |
0,73 |
|||
|
Протеїн |
64,9± |
64,4± |
64,7± |
66,3± |
64,8± |
||
|
0,52 |
0,49 |
0,44 |
0,25 |
0,73 |
|||
|
Жир |
69,8± |
68,4± |
69,3± |
70,8± |
68,5± |
||
|
0,45 |
0,44 |
0,39 |
0,22 |
0,65 |
|||
|
Клітковина |
18,4± |
16,7± |
18,7± |
18,7± |
18,2± |
||
|
1,21 |
1,15 |
1,02 |
0,6 |
1,7 |
|||
|
БЕР |
74,4± |
72,8± |
74,0± |
76,5± |
75,5± |
||
|
0,38 |
0,38 |
0,33 |
0,17 |
0,51 |
|||
|
Органічна речовина |
114-120 |
68,4± |
66,5± |
67,7± |
69,0± |
66,8± |
|
|
0,23 |
0,29** |
0,46 |
0,18 |
0,46* |
|||
|
Протеїн |
63,2± |
62,2± |
63,1± |
63,9± |
62,5± |
||
|
0,27 |
0,32 |
0,53 |
0,21 |
0,52 |
|||
|
Жир |
71,5± |
70,6± |
70,6± |
71,4± |
70,9± |
||
|
0,21 |
0,25* |
0,42 |
0,17 |
0,41 |
|||
|
Клітковина |
29,3± |
28,3± |
28,7± |
29,3± |
28,1± |
||
|
0,53 |
0,61 |
1,02 |
0,42 |
1 |
|||
|
БЕР |
80,2± |
77,3± |
79,2± |
80,9± |
77,8± |
||
|
0,15 |
0,19*** |
0,30* |
0,11* |
0,31** |
|||
|
* p< 0,05; ** p< 0,01; *** p< 0,01 порівняно з контрольною групою. |
Так, у 54-60-добовому віці найвищу перетравність органічної речовини відмічено у кроленят 4-ї групи, що переважала показник у аналогів 2-, 3- і 5-ї груп відповідно на 2,5; 1,8 та 2,7 % (p<0,05). У кроленят 2-, 3- та 5-ї груп відзначено тенденцію до зниження коефіцієнта перетравності жиру відповідно на 1,0; 0,9; 1,6 та БЕР - на 2,5 (p<0,05); 1,7; 3,2 % (p<0,01) порівняно з контрольною групою. Тварини 4-ї групи мали найвищі коефіцієнти перетравності протеїну, жиру та БЕР, проте встановлені відмінності з контролем були статистично невірогідними.
Кроленята 4-ї групи віком 84-90 діб за перетравністю органічної речовини переважали аналогів інших груп на 1,2-3,0 %; протеїну - на 1,4-1,9; жиру - на 1,0-2,4 та БЕР - на 1,0-3,7 % (p<0,01).
У 114-120-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності органічної речовини, протеїну та БЕР також були у тварин 4-ї групи, які перевершували показники у аналогів інших груп відповідно на 0,6-2,5; 0,7-1,7 та 0,7-3,6 %.
Баланс азоту в організмі кролів. Результати проведених фізіологічних дослідів показали, що за різних рівнів лізину у комбікормах азот раціону використовувався молодняком кролів неоднаково.
Зокрема, найбільше його було утримано у тілі кроленят 4-ї групи віком 54-60 діб. За цим показником вони перевершували аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 1,9;12,0 (р<0,01); 5,5 та 9,8 % (р<0,05).
Після досягнення 84-90-добового віку тварини 3- та 4-ї груп утримували азоту в організмі відповідно на 3,8 та 20,6 % (p<0,01) більше, а 2- та 5-ї груп - на 6,4 % менше, ніж аналоги контрольної групи. Загалом, за відносним рівнем утримання азоту у тілі кроленята 4-ї групи переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 4,6; 5,1; 2,9 та 5,0 %.
У віковий період 114-120 діб найбільше азоту було утримано в організмі тварин 4-ї групи, у яких цей показник виявився на 9,1 % вищим, ніж у тварин контрольної групи. У молодняку 2-, 3- та 5-ї груп він був відповідно на 17,1; 7,0 та 12,9 % нижчий, ніж у контролі. Відношення маси утриманого азоту до маси прийнятого з кормом було найбільшим у молодняку 4-ї групи та перевершувало відповідний показник інших груп на 0,5-1,8 %.
Таким чином, аналіз даних про баланс азоту в організмі тварин у різні періоди їх росту свідчить, що згодовування кролям віком 45-60, 61-90 та 91-120 діб комбікормів із вмістом 0,75 % лізину за кількості сирого протеїну відповідно 17; 18 та 19 % сприяє підвищенню рівня утримання азоту в їх організмі на 1,9-32,7 %.
Якість шкурок та хутра. Згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями лізину викликало зміни у якості сирих шкурок та хутра.
Так, маса сирих шкурок у молодняку 4-ї групи відповідно на 3,7 (р<0,05); 7,9 (р<0,01); 5,1 (р<0,05) та 8,7 % (р<0,01), а площа - на 1,5; 3,6 (р<0,05); 2,0 (р<0,05) та 5,8 % (р<0,01) перевершувала показники у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.
Маса 1 смІ шкурки та довжина волосяного покриву на загривку у кролів усіх дослідних груп були близькими за значенням.
Густота волосяного покриву у дослідного молодняку кролів на огузку була меншою за 2 ммІ, що є ознакою високої якості хутра.
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Годівлю піддослідного поголів'я молодняку кролів упродовж досліду здійснювали повнораціонними комбікормами. За поживністю та набором основних компонентів комбікорми, які згодовували кроленятам у межах окремих вікових періодів, були близькими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну та лізину, відповідно до схеми досліду (табл. 5).
Таблиця 5 - Вміст поживних речовин та енергії у 100 г комбікорму
|
Показник |
Вік, діб |
|||
|
45-60 |
61-90 |
91-120 |
||
|
ОЕ, МДж |
0,99 |
0,94 |
0,99 |
|
|
Сирий протеїн, г |
15-17* |
16-18* |
17-19* |
|
|
Сира клітковина, г |
12,0 |
12,0 |
12,0 |
|
|
Кальцій, г |
0,55 |
0,55 |
0,55 |
|
|
Фосфор, г |
0,43 |
0,48 |
0,47 |
|
|
Натрій, г |
0,16-0,19 |
0,16-0,19 |
0,16-0,19 |
|
|
Лізин, г |
0,75-0,85** |
0,75-0,85** |
0,75-0,85** |
|
|
* Рівень протеїну за схемою досліду (див. табл. 2.2). ** Рівень лізину за схемою досліду (див. табл. 2.2). |
Основними компонентами комбікормів були: сінне борошно, частка якого становила 16,13-24,00 %; соняшниковий шрот - 13,49-28,88 %, зерно пшениці, вівса і кукурудзи - відповідно 5,17-35,00; 5,00-30,00 та 6,35-29,24 %. Загальна частка зернових компонентів у складі комбікорму досягала 43,99-55,93 %. Для забезпечення необхідного рівня обмінної енергії до складу комбікорму була введена соняшникова олія у кількості 2,29-7,00 %. Частка мінеральних добавок у комбікормах складала 0,53-0,70 %. Необхідний рівень вітамінів забезпечували введенням у комбікорми преміксу в кількості 1,0 %.
Жива маса тіла та середньодобові прирости молодняку кролів. Згодовування кроленятам комбікормів із різним вмістом сирого протеїну та лізину позначалося на інтенсивності їх росту (табл. 6).
Таблиця 6 - Жива маса молодняку кролів, г
|
Вік, діб |
Група |
|||||
|
1-а |
2-а |
3-я |
4-а |
5-а |
||
|
Перший період (45-60 діб) |
||||||
|
45 |
1558,5±18,70 |
1556,2±20,74 |
1553,3±20,49 |
1557,7±23,29 |
1555,5±19,22 |
|
|
60 |
2047,5±27,55 |
2118,0±28,10 |
2093,1±28,42 |
2001,6±31,27 |
1956,3±28,01* |
|
|
Другий період (61-90 діб) |
||||||
|
75 |
2590,0±35,78 |
2650,7±42,18 |
2679,3±39,56 |
2604,1±48,97 |
2514,0±41,10 |
|
|
90 |
3107,3±44,48 |
3174,9±45,63 |
3227,8±43,00 |
3159,8±62,81 |
3058,8±49,40 |
|
|
Третій період (91-120 діб) |
||||||
|
105 |
3494,8±47,91 |
3543,0±51,97 |
3619,9±47,29 |
3572,3±62,43 |
3477,6±55,32 |
|
|
120 |
3804,5±50,94 |
3844,2±51,44 |
3922,0±48,24 |
3877,5±54,82 |
3822,5±56,17 |
|
|
* р<0,05 порівняно з контрольною групою. |
Так, у 60-добовому віці кроленята 2- та 3-ї груп за живою масою відповідно на 3,4 та 2,2 % переважали, а 4- та 5-ї груп - на 2,2 та 4,5 % (р<0,05) поступалися перед аналогами контрольної групи. У 90-добовому віці тварини 2-, 3- та 4-ї груп за живою масою відповідно на 2,2; 3,9 та 1,7 % перевершували кроленят контрольної групи, в той час як молодняк 5-ї групи поступався перед ними на 1,6 %. У 120-добовому віці жива маса кроленят 2-, 3-, 4- і 5-ї груп перевищувала показник контрольної групи відповідно на 1,0; 3,1; 1,9 та 0,5 %.
Різна динаміка живої маси тварин зумовлювала відповідну зміну середньодобових приростів. Так, у період 45-60 діб кроленята 2- і 3-ї груп за цим показником перевищували аналогів контрольної групи відповідно на 14,9 (р<0,001) та 10,4 % (р<0,01), а тварини 4- та 5-ї груп - на 9,2 та 18,0 % поступалися перед контролем. Середньодобовий приріст кроленят 4-ї групи у період 61-90 діб перевершував показник у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 9,3 (р<0,05); 9,6 (р<0,05); 2,3 та 5,0 %. У заключний період (91-120 діб) найвищий середньодобовий приріст спостерігали у кроленят 5-ї групи, які перевершували аналогів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 9,5 (р<0,05); 14,1 (р<0,01); 10,0 (р<0,05) та 6,4 %. За весь період досліду (45-120 діб) найвищий середньодобовий приріст відмічено у тварин 3-ї групи, які перевершували аналогів інших груп на 0,7-1,7 г, або 2,1-5,7 %.
Отже, згодовування молодняку кролів віком 45-60, 61-90 та 91-120 діб комбікормів із вмістом сирого протеїну та лізину відповідно 16 і 0,80 %, 16 і 0,80 %, 17 і 0,85 % сприяє збільшенню їх живої маси в кінці вирощування порівняно з цим показником у тварин інших груп на 3,7-10,1 %.
Затрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту протеїну та лізину у комбікормах позначилася на затратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
Зокрема, за віковий період 45?60 діб затрати корму на одиницю приросту живої маси у молодняку 2- та 3-ї груп були відповідно на 18,8 (р<0,001) та 14,9 % (р<0,001) нижчими, а 4- та 5-ї груп - на 9,0 (р<0,05) та 18,5 % (р<0,01) вищими, ніж у тварин контрольної групи. Упродовж 60-90-добового віку у кроленят 3-, 4- та 5-ї груп затрати корму були відповідно на 10,0 (р<0,05); 12,8 (р<0,01) та 6,3 % (р<0,05) нижчими, тоді як у молодняку 2-ї групи - на 5,4 % вищими, ніж у тварин контрольної групи. У віковий період 91-120 діб найнижчі затрати корму відмічено у молодняку 5-ї групи. Порівняно з показниками у аналогів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп вони були на 10,3 (р<0,05); 15,4 (р<0,01); 8,1 та 5,7 % меншими. У кроленят 3-ї групи затрати корму на 1 кг приросту живої маси за весь період досліду виявилися на 2,7-9,3 % нижчими, ніж у аналогів інших груп.
Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем протеїну та лізину змінювало показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса тушки з нирками у кроленят 2- та 3-ї груп була відповідно на 5,9 та 4,4 % вищою, а 4- та 5-ї груп - на 2,4 та 6,5 % нижчою порівняно з показником у молодняку контрольної групи. За індексом м'ясності тазово-стегнової частини тушки та забійним виходом молодняк 2-ї групи перевершував аналогів 1-, 3-, 4 та 5-ї груп відповідно на 3,0; 0,5; 3,5; 5,0 % (р<0,05) та 1,2; 0,3; 1,6 2,6 %.
Наприкінці другого періоду вирощування маса тушки з нирками у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп була вище відповідно на 5,6; 7,7 та 5,3 %, а у кроленят 5-ї групи - на 0,8 % нижче, ніж у тварин контрольної. Індекс м'ясності тазово-стегнової частини тушки та забійний вихід у молодняку 4-ї групи був вищим, ніж у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 14,2 (р<0,05); 8,0 (р<0,05); 6,7 (р<0,05); 10,8 % (р<0,01) та 2,0; 0,2; 0,1 1,4 %.
Аналогічну закономірність спостерігали і у 120-добовому віці. Так, маса тушки з нирками у кроленят 3-ї групи була вищою, ніж у аналогів інших груп на 1,3-5,7 %. Найбільший індекс м'ясності тазово-стегнової частини тушки та забійний вихід був у кроленят 5-ї групи, які перевершували аналогів контрольної групи відповідно на 11,6 та 1,5 %. Також у молодняку 2-, 3-, 4- та 5-ї груп величина частки жирових відкладень у тушці порівняно з показником у аналогів контрольної групи виявилася вищою відповідно на 0,6 (р<0,01); 0,5 (р<0,01); 0,6 (р<0,01) та 0,6 % (р<0,05).
Хімічний склад чотириголового м'яза стегна. Встановлено, що згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями сирого протеїну та лізину викликає певні зміни хімічного складу чотириголового м'яза стегна. комбікорм протеїн лізин молодняк
Зокрема, в усі періоди вирощування молодняку кролів із зниженням рівня протеїну в комбікормах простежувалося підвищення вмісту жиру в м'язах. Так, у 60-добовому віці вміст жиру в м'язах кроленят 2-, 3-, 4- та 5-ї груп переважав показник контрольної групи відповідно на 0,27 (р<0,05); 0,42 (р<0,01); 1,10 (р<0,01) та 0,99 % (р<0,01); у 90-добовому віці - на 0,38 (р<0,05); 0,59 (р<0,05); 1,14 (р<0,01) та 1,10 % (р<0,01); а у 120-добовому - на 0,17; 0,22; 0,75 (р<0,05) та 0,82 % (р<0,05). Істотної різниці за вмістом вологи, сирого протеїну, БЕР та золи в чотириголовому м'язі стегна між молодняком дослідних груп не виявлено.
Перетравність поживних речовин. Встановлено, що за згодовування молодняку кролів комбікормів з різними рівнями сирого протеїну та лізину в окремі вікові періоди відбуваються певні зміни у показниках перетравності поживних речовин (табл. 7).
Зокрема, у 54-60-добовому віці найвищий коефіцієнт перетравності органічної речовини був у кроленят 2-ї групи: на 1,6; 2,6 (p<0,05) та 2,2 % вище порівняно з показником у аналогів відповідно 1-, 4- та 5-ї груп.
У 84-90-добовому віці перетравність органічної речовини у кроленят 4-ї групи була вище, ніж у аналогів 1-, 2- та 3-ї груп відповідно на 1,1; 1,4 та 0,6 %; протеїну - на 4,0 (p<0,01); 2,7 та 1,6 %. Перетравність інших речовин у тварин усіх груп була близькою, лише за перетравністю БЕР тварини 4-ї групи перевершували аналогів 2-ї групи на 1,5 % (p<0,05).
У віковий період 114-120 діб кроленята 5-ї групи за коефіцієнтом перетравності органічної речовини переважали аналогів 2- та 3-ї груп на 1,6 та 1,5 %, протеїну - на 3,0 (p<0,05) та 1,6 % (p<0,05), БЕР - на 1,5 (p<0,05) та 1,3 % (p<0,05). За перетравністю жиру між тваринами дослідних груп вірогідної різниці не виявлено.
Баланс азоту в організмі кролів. У перший період (54-60 діб) найбільше азоту було утримано у тілі кроленят 2-ї групи. За цим показником вони перевершували аналогів 1-, 3-, 4- та 5-ї груп відповідно на 4,6; 5,1; 24,9 (p<0,01) та 33,4 % (p<0,01). Найбільша кількість азоту, спожитого з кормом та виділеного з калом і сечею, спостерігалася у тварин контрольної групи, у той час як у тварин дослідних груп ці показники були відповідно на 12,3-17,4 (p<0,01); 0,4-2,3 та 4,2-36,5 % нижчими. Найбільшу кількість азоту по відношенню до прийнятого було засвоєно кроленятами 2-ї групи, які за цим показником перевершували аналогів інших груп на 2,7-10,6 %.
Таблиця 7 ? Перетравність поживних речовин корму, %
|
Показник |
Вік, діб |
Група |
|||||
|
1-а |
2-а |
3-я |
4-а |
5-а |
|||
|
Органічна речовина |
54-60 |
66,1± |
67,7± |
67,2± |
65,1± |
65,5± |
|
|
0,59 |
0,79 |
0,76 |
0,50 |
0,76 |
|||
|
Протеїн |
66,6± |
67,1± |
66,4± |
67,3± |
67,0± |
||
|
0,58 |
0,81 |
0,78 |
0,47 |
0,73 |
|||
|
Жир |
72,8± |
72,6± |
72,4± |
71,9± |
71,8± |
||
|
0,47 |
0,67 |
0,64 |
0,40 |
0,63 |
|||
|
Клітковина |
12,4± |
13,1± |
12,6± |
11,3± |
11,5± |
||
|
1,53 |
2,14 |
2,02 |
1,27 |
1,96 |
|||
|
БЕР |
78,1± |
80,4± |
79,8± |
76,2± |
76,9± |
||
|
0,38 |
0,48* |
0,47* |
0,34* |
0,51 |
|||
|
Органічна речовина |
84-90 |
64,7± |
64,4± |
65,2± |
65,8± |
65,5± |
|
|
0,48 |
0,48 |
0,42 |
0,24 |
0,59 |
|||
|
Протеїн |
66,5± |
67,8± |
68,9± |
70,5± |
69,6± |
||
|
0,46 |
0,44 |
0,38** |
0,21** |
0,52** |
|||
|
Жир |
70,2± |
70,8± |
70,7± |
71,1± |
70,9± |
||
|
0,40 |
0,40 |
0,35 |
0,21 |
0,50 |
|||
|
Клітковина |
23,4± |
23,6± |
24,2± |
23,0± |
23,2± |
||
|
1,04 |
1,04 |
0,92 |
0,55 |
1,31 |
|||
|
БЕР |
73,4± |
72,2± |
73,2± |
73,7± |
73,5± |
||
|
0,36 |
0,38 |
0,32 |
0,19 |
0,45 |
|||
|
Органічна речовина |
114-120 |
Подобные документы
Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011Види шлунково-кишкових захворювань кролів: клінічна картина, причини, симптоми, діагностика, профілактика та заходи боротьби. Причини і профілактика випадків, коли самка поїдає своїх новонароджених кроленят. Види захворювань органів дихання у кролів.
реферат [30,2 K], добавлен 28.07.2010Головні передумови організації раціональної годівлі птахів і оптимізації раціонів. Біологічні особливості годівлі птахів. Значення певних поживних речовин у пташиному раціоні. Білкові (високопротеїнові), мінеральні та біологічно активні кормові засоби.
доклад [29,1 K], добавлен 31.07.2009Біологічні особливості цесарок: екстер'єр, забарвлення оперення та період несучості. Породи цесарок: сіро-крапчасті, загорські білогруді та сибірські білі. Вирощування ремонтного молодняку: рецепти повнораціонних комбікормів для годівлі; основні хвороби.
контрольная работа [38,6 K], добавлен 08.07.2012Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Хімічний склад кормів для риб та фізіологічне значення поживних речовин. Раціональне використання кормів при годівлі риб. Досліди з однорічними коропами в садках, гідрохімічні показники вирощування. Нормування кормів в умовах садків на теплих водах.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 05.07.2011Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Зовнішні статеві ознаки та методи визначення статі кролів. Необхідність та порядок проведення операції на сечостатевих органах - кастрації та орхідектомії. Способи лікування грижі та введення лікарських речовин. Методи прямого та бокового розтину.
реферат [610,8 K], добавлен 28.07.2010Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.
дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм. Особливості їх годівлі і утримання. Зоотехнічна характеристика стада. Параметри вирощування і догляду молодняку. Технологія переробки м’яса в умовах господарства ДПДГ "Пасічна".
дипломная работа [72,1 K], добавлен 28.05.2013Анатомо-фізіологічні особливості кролів. Розведення кролів у ямах. Вибір ділянки для будівництва ферм. Шедова система утримання. Утримання кроликів у механізованих крільчатниках. Організація зимових окролів. Підвищення плодючості й скоростиглості кролів.
курсовая работа [964,3 K], добавлен 26.11.2013Сучасний стан конярства в Україні. Склад і структура конепоголів’я господарства. Умови утримання та годівлі молодняку. Технологія вирощування, тренінгу та випробувань коней. Відтворювальні якості поголів’я. Вимоги безпеки праці при догляді за жеребцями.
дипломная работа [483,8 K], добавлен 13.05.2017Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою кролів при заразних, інвазійних хворобах та патологічних процесах. Ветеринарно-санітарна оцінка і шляхи реалізації м’яса від вимушено забитих кролів. Правила прийому м'яса та інших продуктів забою кролів.
курсовая работа [31,7 K], добавлен 23.03.2017- Організація вирощування ремонтного молодняку в умовах ПП "Радівське" с. Радівка Калинівського району
Закономірності росту органів у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку. Фізіологічні особливості відтворювальної здатності телиць. Первинна обробка молока в господарстві. Механізація основних виробничих процесів.
курсовая работа [559,4 K], добавлен 07.06.2013
