Ефективність використання селену і марганцю в складі преміксів для молодняку свиней у зоні Вінницького Прибужжя Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

УДК 636.4.084.421

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СЕЛЕНУ І МАРГАНЦЮ В СКЛАДІ ПРЕМІКСІВ ДЛЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ У ЗОНІ ВІННИЦЬКОГО ПРИБУЖЖЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

НОВГОРОДСЬКА НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України та Інституті кормів НААН України.

Науковий керівник:

ПРОКОПЕНКО Леонід Сергійович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут кормів НААН України.

Офіційні опоненти:

КАРУНСЬКИЙ Олексій Йосипович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин;

ВОВК Стах Осипович, доктор біологічних наук, професор, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри тваринництва і біотехнологій.

Захист відбудеться 10.09.2010 року о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.02 у Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область.

Автореферат дисертації розісланий 08.08. 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Гноєвий.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У відродженні і створенні в Україні потужної комбікормової індустрії надто важливу роль відіграють премікси. Тільки застосовуючи їх, можна налагодити виробництво повноцінних комбікормів, придатних для балансування раціонів тварин різних видів і статево-вікових груп за необхідними елементами живлення. Особливої гостроти набуває проблема виробництва преміксів тоді, коли постає потреба виготовлення комбікормів на місцевому регіональному рівні або безпосередньо у господарстві чи високоспеціалізованому з виробництва тваринницької продукції підприємстві. При цьому відпадає необхідність у багатотоннажних, дуже часто зустрічних, перевезеннях зернових компонентів з господарств на комбікормові заводи для виробництва комбікормів та готової комбікормової продукції в господарства. Маючи в адміністративному районі (області, регіоні) підприємство або лінію з виробництва преміксів, потужність якої становитиме 1 % від загального виготовлення комбікормів, можна за рахунок місцевих сировинних ресурсів забезпечити повноцінну і збалансовану годівлю сільськогосподарських тварин, у тому числі свиней.

У практиці годівлі тварин для покриття дефіциту окремих вітамінів, мінеральних елементів у раціонах використовують різні премікси, суміші мікроелементів та вітамінів. Проблему мінерального живлення сільськогосподарських тварин вивчали і вивчають відомі вчені Г.Т. Кліценко (1980), Б.Д. Кальницкий (1980), А.И. Свеженцов (1997), Р.Й. Кравців (1997), В.М. Кандиба (1999), Л.С. Дяченко (2007) та інші.

Але більшість існуючих рецептів комерційних і місцевих преміксів мають обмежену продуктивну дію внаслідок того, що вони не враховують фактичний зональний і локально-господарський хімічний (макро- та мікроелементний) склад кормів, що не забезпечує поповнення фактичного дефіциту макро- та мікроелементів у складі кормів і раціонів конкретного регіону, зони, господарства до рівня вимог сучасних норм годівлі для високопродуктивних тварин.

Тому дослідження, щодо експериментального обґрунтування рецептури удосконалених зональних преміксів для свиней, зокрема в умовах біогеохімічної зони Вінницького Прибужжя Лісостепу України з комплексним вивченням їх впливу на продуктивність, обмін речовин, якість продукції, економічну ефективність використання, є актуальними.

Актуальність таких досліджень підсилюється ще й тим, що в Україні сьогодні гостро постала необхідність збільшення виробництва свинини і забезпечення її якості, за рахунок преміксів і комбікормів удосконаленої зональної рецептури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відділі зоотехнічної оцінки кормів і годівлі сільськогосподарських тварин Інституту кормів НААН України і є складовою частиною науково-технічної програми "Кормовиробництво" за темою: "Розробити та перевірити у виробничих умовах високоефективну систему годівлі свиней та інших видів тварин та птиці на основі відтворюваних в Україні ресурсів фуражного зерна шляхом балансу амінокислотного та мінерального складу кормів" (№ Держ. реєстрації - 0104U005334).

Результати досліджень введені до звітів про науково-дослідну роботу лабораторії зоотехнічної оцінки кормів і годівлі тварин Інституту кормів НААН України за 2003-2006 роки.

Мета роботи - наукове обґрунтування підвищення ефективності вирощування та відгодівлі молодняку свиней за рахунок використання селену і марганцю в складі преміксів стосовно кормів геохімічної зони Вінницького Прибужжя Лісостепу України.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

. визначити фактичний хімічний склад і поживність основних кормів і раціонів для молодняку свиней на вирощуванні й відгодівлі;

. вивчити ефективність використання селену і марганцю в складі удосконалених рецептів преміксів для молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі з урахуванням їх фактичного вмісту в кормах і потреби згідно норм;

. дослідити динаміку зміни живої маси та витрати кормів на одиницю приросту молодняку свиней при згодовуванні експериментальних преміксів;

. вивчити перетравність поживних речовин раціонів, баланс і засвоєння азоту, мінеральних елементів у організмі піддослідних свиней під впливом удосконалених преміксів;

. з'ясувати вплив удосконалених преміксів на забійні показники та м'ясо-сальні якості піддослідних свиней;

. визначити дію преміксів на хімічний склад м'яса і розвиток внутрішніх органів піддослідних тварин;

. дослідити вплив розроблених преміксів на білковий, вуглеводно-жировий і мінеральний обмін у піддослідного молодняку за інтер'єрними показниками крові;

. дати економічну оцінку ефективності використання удосконалених преміксів у годівлі молодняку свиней;

. на основі одержаних експериментальних даних розробити науково-обґрунтовані рекомендації з використання преміксів у годівлі молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі.

Об'єкт дослідження - молодняк свиней великої білої породи (кабанчики), корми (повнораціонний комбікорм, його компоненти, премікси) і раціони годівлі, кров, м'ясо, внутрішні органи.

Предмет дослідження - хімічний склад і поживність кормів, жива маса молодняку свиней, перетравність поживних речовин корму, забійні й м'ясо-сальні якості, гематологічні показники.

Методи дослідження - зоотехнічні (проведення науково-господарського експерименту на молодняку свиней, визначення хімічного складу кормів, показників росту і контрольного забою), фізіологічні (балансовий дослід на тваринах), фізико-хімічні (морфологічний та хімічний склад туш і м'яса забитих тварин), біохімічні (дослідження білкового, вуглеводно-жирового, мінерального обміну, вмісту вітамінів і ферментів у тканинах і органах піддослідних свиней) та статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з метою підвищення біологічної цінності і продуктивної дії раціонів для молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі стосовно Вінницького Прибужжя розроблено і обґрунтовано удосконалені на базі стандартного преміксу П 52, 55-1-89 рецепти більш ефективних зональних преміксів УП 1 та УП 2, уточнених за вмістом марганцю і селену.

Експериментально доведено ефективність використання у складі комбікормів і раціонів дослідних преміксів УП 1 і УП 2 та встановлено їх позитивний вплив на перетравність поживних речовин, баланс азоту, макро- і мікроелементів, вітамінний, мінеральний і ферментний статус крові, продуктивність та якість продукції молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі стосовно біогеохімічних умов зони Лісостепу України на прикладі Вінницької області.

Встановлено, що введення зональних преміксів до складу повнораціонного комбікорму для молодняку свиней на вирощуванні й відгодівлі більш повно задовольняє його потребу у марганці і селені.

За результатами власних досліджень Державним департаментом інтелектуальної власності України видано патент на корисну модель (Пат. 24620 Україна, МПК ⁶ А 01 К 67/00, А 23 К 1/00. Особливості росту свиней на відгодівлі / Т.Л. Сивик, Н.В. Новгородська; заявник і патентовласник Вінницький державний аграрний університет. - № 24620; заяв. 05.02.07; опубл. 10.07.07, Бюл. № 10).

Практичне значення результатів роботи. Запропонований більш ефективний зональний вітамінно-мінерально-селеновий премікс УП 2, забезпечує в практичних умовах свинарських господарств покращення перетравності і засвоєння поживних речовин, балансу азоту, макро- і мікроелементів і завдяки цьому підвищення на 17,7 % середньодобових приростів молодняку свиней, їх забійних і м'ясо-сальних якостей та зростанню економічної ефективності.

В господарствах, які займаються вирощуванням та відгодівлею молодняку свиней, а також на підприємствах комбікормової промисловості зони Лісостепу України, зокрема Вінницького регіону, створено реальну можливість виготовляти і застосовувати більш досконалий зональний премікс, з уточненим вмістом марганцю та селену для балансування комбікормів і раціонів, що сприятиме підвищенню продуктивності тварин і зростанню рентабельності виробництва свинини.

Результати досліджень впроваджено в СТОВ "Липовецький" Липовецького району Вінницької області на відгодівельному молодняку свиней. Економічний ефект від впровадження становить 38,42 грн. у розрахунку на одну голову.

Матеріали досліджень використані при розробці: "Рекомендацій по згодовуванню удосконаленого преміксу УП 2 з метою поліпшення антиоксидантного статусу організму та підвищення продуктивності молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі в умовах Лісостепу України, зокрема Вінницького Прибужжя", а також при розробці технічних умов України ТУ У 15.7-00497236-005:2009 "Премікс вітамінно-мінеральний для свиней", офіційно затверджений від 30.03.2010 р.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором дисертації особисто розроблено програму і методику досліджень, самостійно організовано та проведено досліди на тваринах, виконано аналітичні роботи. Опрацьовано, проаналізовано і узагальнено первинні матеріали, літературні джерела, здійснено статистичне опрацювання та аналіз даних, підготовлено статті для публікацій, зроблено висновки та пропозиції виробництву. Схема, методика та уточнення теоретичних положень роботи відпрацьовані спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що введені в дисертацію обговорені і затверджені на:

. засіданнях вченої ради Інституту кормів НААН України, м. Вінниця (2003-2006);

. четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи", м. Вінниця (2004);

. міжнародній науково-практичній конференції "Наукові основи розвитку галузі тваринництва в сучасних умовах", Асканія-Нова (2006);

. міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва", м. Вінниця (2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт у фахових виданнях, патент України на корисну модель та розроблені технічні умови України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана на 158 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень та їх узагальнення, висновків і пропозицій, списку літературних джерел і додатків. Дисертація містить 25 таблиць, 4 малюнки, та 8 додатків. Список літератури нараховує 264 найменувань, із яких 36 - іноземних англомовних авторів.

Матеріал та методика досліджень

З метою вивчення ефективності використання удосконалених преміксів в раціонах молодняку свиней в умовах геохімічної зони Вінницького Прибужжя були проведені два науково-господарські досліди та виробнича перевірка. Схему першого науково-господарського досліду наведено у табл. 1.

Піддослідні групи формували із кабанчиків - молодих кастрованих самців свиней.

Таблиця 1. Схема першого науково-господарського досліду

Група	Кількість тва-рин, голів	Особливості годівлі
		зрівняльний період (15 діб)	основний період	тривалість, діб
І - контрольна	12	основний раціон (ОР)	основний раціон (ОР)	110
ІІ - дослідна	12	ОР	ОР +стандартний премікс П 52, 55-1-89	110
ІІІ - дослідна	12	ОР	ОР + удосконалений премікс - УП 1	110
ІV - дослідна	12	ОР	ОР + удосконалений премікс - УП 2	110

Молодняк І контрольної групи упродовж основного періоду досліду отримував основний раціон - повнораціонний комбікорм, у якому будь-які премікси були відсутні. Кабанчикам ІІ дослідної групи згодовували такий же комбікорм, але з додаванням стандартного преміксу П 52, 55-1-89. Молодняку ІІІ дослідної групи до комбікорму додавали дослідний премікс УП 1 (доза марганцю була збільшена від 300 до 1350 г/т преміксу), а тваринам ІV дослідної групи, згодовували повнораціонний комбікорм з додаванням удосконаленого преміксу УП 2, який являв собою удосконалений премікс УП 1, з додатковим введенням до його складу селену в кількості 22 г/т преміксу.

Рецепти стандартного і удосконалених преміксів УП 1і УП 2 наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Рецепти преміксів для піддослідного молодняку свиней у розрахунку на 1 тонну преміксу

Компоненти	Група молодняку свиней
	І контрольна	ІІ дослідна	ІІІ дослідна	ІV дослідна
	Без преміксу	стандартний премікс П 52, 55-1-89	удосконалений премікс УП 1	удосконалений премікс УП 2
Вітаміни:	-	-	-	-
А, млн. МО	-	300	300	300
D, млн. МО	-	50	50	50
В 2, г	-	400	400	400
В 3, г	-	1000	1000	1000
В 5, г	-	1500	1500	1500
В 12, г	-	2,5	2,5	2,5
Мікроелементи г:	-	-	-	-
Мn	-	300	1350	1350
Cu	-	520	520	520
Zn	-	2150	2150	2150
Se	-	-	-	22
Наповнювач (висівки пшеничні), кг	-	до 1000	до 1000	до 1000

Дослідний премікс УП 1 відрізнявся від стандартного преміксу вмістом марганцю, а дослідний премікс УП 2 - вмістом марганцю і селену. Контролем для удосконаленого преміксу УП 1 був стандартний премікс П 52, 55-1-89, а для удосконаленого преміксу УП 2 контролем був удосконалений премікс УП 1.

Для проведення другого наукового-досліду з метою вивчення продуктивності молодняку свиней на відгодівлі було сформовано дві групи - контрольна і дослідна.

Дослід другий складався із зрівняльного - 15 діб та основного - 60 діб періодів. Групи тварин знаходились в однакових умовах утримання.

Кабанчикам І контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм з введенням стандартного преміксу П 52, 55-1-89, а ІІ дослідної групи, цей же комбікорм, але з додаванням дослідного преміксу УП 2 замість стандартного. Годівлю тварин здійснювали з урахуванням живої маси та запланованих середньодобових приростів. Утримували тварин у підготовчий і основний періоди групами по 12 голів, корми роздавали два рази на добу. Під час кожного годування свиней корми зважували, а фактичне споживання їх враховували щодоби.

З метою вивчення перетравності основних поживних речовин в організмі піддослідних підсвинків проведено фізіологічний дослід в експериментальному господарстві "Бохоницьке" Інституту кормів НААН України на чотирьох групах підсвинків. Балансові досліди було проведено за загальноприйнятими методиками.

Після закінчення облікового періоду відбирали середні зразки проб і досліджували їх в лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів НААН України за загальноприйнятими стандартними методиками.

З метою вивчення забійних і м'ясних якостей тварин у кінці першого науково-господарського досліду провели контрольний забій свиней. Контрольний забій проводили на м'ясокомбінаті с. Дорожне Вінницького району Вінницької області. Перед проведенням забою визначали передзабійну живу масу тварин, а після забою - забійний вихід (за сумою маси туші, жиру-сирцю, голови, шкіри та ніг у відсотках до передзабійної живої маси), масу туші та масу внутрішніх органів (печінки, нирок, серця, легень, селезінки, органів травлення). Зразки внутрішніх органів для аналізу відбирали з одних і тих же ділянок у всіх тварин.

Отримані в експериментах дані обробляли біометрично за загальноприйнятими методами варіаційної статистики (Н.А. Плохинский, 1969) з використанням комп'ютерних програм. в таблицях прийняті такі умовні позначення: Р ^* < 0,05; Р ^** < 0,01; Р ^***< 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖДЕНЬ

Хімічний склад кормів і раціонів піддослідного молодняку свиней. Першим етапом досліджень, до початку науково-господарського експерименту на молодняку свиней, було визначення фактичного хімічного складу і поживності кормів та раціонів, оскільки ці дані, з одного боку, слугували підставою для удосконалення преміксів, а з другого - указували напрям удосконалення.

Аналіз зразків компонентів комбікорму свідчить, що за окремими компонентами вони переважали загальні довідкові дані, а за іншими поступалися їм. удосконалений премікс селен марганець

Було дуже важливим оцінити зміни поживності комбікормів, передбачених для згодовування свиням піддослідних груп після введення до них досліджуваних нами преміксів. Склад і поживність комбікормів до введення стандартного преміксу, тобто це був комбікорм для свиней І-ї контрольної групи, і комбікорм після введення стандартного преміксу П 52, 55-1-89, УП 1 і УП 2 - для свиней ІІ, ІІІ та ІV дослідних груп наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Склад і поживність комбікорму з введеними преміксами, %

Склад та показники	Група
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна	4-дослідна
Дерть ячмінна	40,5	40,5	40,5	40,5
Дерть пшенична	15	15	15	15
Дерть вівсяна	22	22	22	22
Дерть горохова	10	10	10	10
Дерть кормових бобів	10	10	10	10
Сіль	0,5	0,5	0,5	0,5
Крейда	2	1	1	1
Премікс	-	1	1	1
Разом	100	100	100	100
В 1 кг міститься:	-	-	-	-
кормових одиниць	1,1	1,1	1,1	1,1
обмінної енергії, МДж	12,5	12,5	12,5	12,5
сирого протеїну, г	145	145	145	145
перетравного протеїну, г	117	117	117	117
сирої клітковини, г	58	58	58	58
лізину, г	6,2	6,2	6,2	6,2
метіоніну+цистину, г	4,0	4,0	4,0	4,0
кальцію, г	8,0	8,0	8,0	8,0
фосфору, г	7,0	7,0	7,0	7,0
заліза, мг	55,0	75,0	75,0	75,0
міді, мг	4,8	10,0	10,0	10,0
цинку, мг	33,0	54,5	54,5	54,5
кобальту, мг	0,2	1,0	1,0	1,0
йоду, мг	0,15	0,2	0,2	0,2
марганцю, мг	23,5	26,5	40,0	40,0
селену, мг	0,081	0,081	0,081	0,310
Вітаміну: А, млн. МО	2,750	5,750	5,750	5,750
D2, млн. МО	0,275	0,775	0,775	0,775
Е, мг	35,0	35,0	35,0	35,0
В 1, мг	4,8	4,8	4,8	4,8
В 2, мг	1,35	5,35	5,35	5,35
В 3, мг	11,3	21,3	21,3	21,3
В 4, мг	1,1	1,1	1,1	1,1
В 5, мг	43,4	58,4	58,4	58,4
В 12, мкг	-	25,0	25,0	25,0

До складу повнораціонного комбікорму, входили наступні компоненти: 40,5 % дерті ячмінної, 15 % дерті пшеничної, 22 % дерті вівсяної, 10 % дерті горохової, 10 % дерті кормових бобів, 0,5 % кухонної солі та по одному відсотку крейди і преміксу.

До введення стандартного преміксу у повнораціонний комбікорм свиней контрольної групи у ньому згідно норм не вистачало заліза - 26,7 %, міді - 52 %, цинку - 34 %, кобальту - 80 %, йоду - 25 %, марганцю - 41 % і селену - 73 %.

Оскільки залізо, кобальт та йод були відсутні у складі стандартного преміксу, ми вводили їх солі для збалансування комбікорму у відповідності з нормами.

Після введення стандартного преміксу П 52, 55-1-89 у комбікорм, він був дефіцитним згідно норм лише за вмістом марганцю і селену.

Додаванням до комбікорму преміксу УП 1 нестача марганцю поповнювалась повністю, а при введенні в комбікорм преміксу УП 2, окрім марганцю, поповнювалася і нестача селену.

Кожна тварина піддослідної групи з'їдала за добу у середньому за дослід по 2,36 кг комбікорму. Кількість преміксів, витрачених на одну тварину в дослідних групах, становила за 110 днів досліду 2600 г.

Аналіз фактичного споживання кормів годівлі піддослідного поголів'я тварин свідчить, що досліджувані премікси не справили негативного впливу на споживання кормів як на початку, так і впродовж всього експерименту.

Продуктивність піддослідних тварин. Показники продуктивності молодняку свиней в першому досліді приведено у табл. 4. Середньодобові прирости кабанчиків, що отримували стандартний премікс, збільшились на 4,9 % у порівнянні з контролем (Р0,05).

Таблиця 4. Продуктивність та витрати кормів у піддослідного молодняку свиней у першому науково-господарському досліді,

Показник	Група
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Жива маса, кг:	-	-	-	-
на початку досліду	35,90,43	35,50,36	35,60,24	35,40,32
по закінченню досліду	100,30,25	103,00,37	105,00,21	111,20,23***
до контролю, %	-	+2,7	+4,7	+10,9
Загальний приріст, кг	64,41,78	67,51,80	69,41,44	75,80,51
Середньодобовий приріст, г	5857,4	6148,2*	6313,1***	6899,3***
до контролю, %	-	+4,9	+7,8	+17,7
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, корм. од.	4,220,64	4,030,58	3,921,10	3,590,95
до контролю, %	-	- 4,5	- 7,1	- 14,9
Перетравного протеїну, г	460	438	424	391
до контролю, %	-	- 4,8	- 7,8	- 15,0

Прирости живої маси молодняку свиней ІІІ групи збільшились на 7,8 %, порівняно до контролю, а у молодняку свиней ІV групи, збільшились на 17,7 (Р0,001) і 12,2 % (Р0,001) порівняно з аналогами контрольної та ІІ дослідної груп. Відповідно, найвища жива маса в кінці досліду була у молодняку свиней ІV групи - на 10,9 % більше контрольних аналогів.

На 1 кг приросту живої маси підсвинки ІV групи витрачали 3,59 кормової одиниці, тоді як у тварин контрольної групи ці витрати були на 14,9 % більші.

У другому досліді (табл. 5), у кабанчиків ІІ дослідної групи середньодобові прирости на відгодівлі перевищували прирости контрольних аналогів на 11,6 %.

Таблиця 5. Продуктивність та витрати кормів піддослідних свиней у другому науково-господарському досліді,

Показник	Група
	І контрольна	ІІ дослідна
Жива маса, кг: на початку досліду	71,50,48	72,00,54
по закінченню досліду	105,72,93	110,23,3
Загальний приріст, кг	34,2	38,2
Середньодобовий приріст, г	57027	63630
до контролю, %	-	+11,6
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, корм. од.	4,760,56	4,170,63
до контролю, %	-	- 12,4

Це зумовило підвищення живої маси тварин цієї групи наприкінці досліду на 4,2 %. За витратами кормових одиниць на приріст живої маси тварини дослідної групи мали переваги перед своїми аналогами з контрольної групи. На 1 кг приросту вони витрачали 4,17 кормових одиниць, що на 12,4 % менше.

Перетравність поживних речовин у піддослідних свиней. Як показав аналіз отриманих даних, перетравність сухої речовини кормів у свиней усіх піддослідних груп була на високому рівні і становила 77,3-81,4 % (табл. 6).

Таблиця 6. Перетравність основних поживних речовин, %,

Поживна речовина	Групи, n= 3
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Суха речовина	77,3±0,35	78,8±1,10	79,2±1,09	81,4±0,45**
Органічна речовина	78,5±0,95	80,2±0,38	80,8±0,55	81,6±0,42*
Сирий протеїн	79,2±0,31	81,7±0,94	81,8±0,65*	82,4±0,43**
Сирий жир	49,8±0,68	49,7±0,85	50,9±0,57	54,2±0,95*
Сира клітковина	37,9±1,33	44,7±0,98*	43,1±0,47*	43,5±0,50*
БЕР	84,5±0,44	87,7±0,66*	88,2±0,5**	89,9±0,46***

Введення удосконаленого преміксу УП 2 сприяло зростанню коефіцієнту перетравності сухої речовини кормів від 77,3 % в контролі до 81,4 %, або на 4,1 % абсолютних (Р<0,05).

Вірогідність різниці за коефіцієнтами перетравності сирого протеїну була вищою між підсвинками ІV дослідної групи і контролем (Р<0,01) та ІІІ дослідною групою і контрольною (Р<0,05). Свині ІV і ІІІ дослідних груп, порівняно з контрольною групою відзначалися й кращою перетравністю сирого жиру, відповідно на 4,4 % (Р<0,05) і 1,1 %. Коефіцієнти перетравності безазотистих екстрактивних речовин у тварин дослідних груп перевищували контрольних аналогів на 3,2 % (Р<0,05), 3,7 % (Р<0,01) та 5,4 % (Р<0,001).

Дослідженнями встановлено, що застосування як стандартного, так і дослідних преміксів справляло, хоча і неоднозначний, але позитивний вплив на процеси травлення у організмі тварин. При цьому найвищі показники перетравності поживних речовин відмічені у тих тварин, які отримували у складі комбікорму премікс УП 2.

Обмін азоту, кальцію, фосфору і селену у піддослідних свиней. При вирощуванні та відгодівлі молодняку свиней досить важливе значення має ступінь конверсії протеїну кормів у білок тканин організму, яка обумовлена рівнем середньодобового балансу азоту (табл. 7).

Таблиця 7. Середньодобовий баланс азоту у піддослідних свиней, г,

Показник	Група, n = 3
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Спожито з кормами	51,42±2,93	51,60±3,12	51,31±2,78	51,43±3,21
Виділено з калом	10,70±1,12	9,45±0,45	9,34±1,05	9,05±0,63
Перетравлено	40,72±2,17	42,15± 0,32	41,97±2,01	42,38±1,34
Виділено з сечею	19,05±0,56	19,39±0,44	18,62±0,59	16,92±1,06
Всього виділено азоту, г	29,75±0,64	28,84±0,78	27,96±0,45	25,97±0,86
Відкладено у тілі: г	21,67±0,14	22,76±0,23*	23,35±0,27*	25,46±0,19**
% до спожитого	42,14±1,23	44,11±0,92	45,51±1,02	49,50±2,13*
% до перетравленого	53,22±0,78	54,00±0,55	55,63±1,12	60,08±0,63**

Введення у повнораціонний комбікорм преміксу УП 2 покращувало обмін азоту у свиней дослідних груп. У свиней ІV дослідної групи середньодобовий баланс азоту був вищим, порівняно з тваринами контрольної, ІІ і ІІІ дослідних груп, відповідно, на 17,49; 11,86 і 9,03 %. Використання азоту у відсотках від спожитого і перетравленого було відповідно вищим у молодняку ІІІ і ІV груп (Р<0,05, Р<0,01)

Тварини дослідних груп відрізнялись від контрольних кращим балансом кальцію. У тілі свиней контрольної групи відкладалося за добу по 4,18 г кальцію, ІІ дослідної групи - на 17,9 % більше. У кабанчиків ІІІ дослідної групи ці відкладення, хоча і перевищували контроль і тварин ІІ дослідної групи, але були меншими, ніж у тварин ІV дослідної групи на 12,8 %.

Аналіз даних балансового досліду показав, що свині контрольної і дослідних груп щодоби споживали практично однакову кількість фосфору - 16,12-16,20 г. Зменшена екскреція фосфору з калом і сечею зумовила збільшення загального балансу його у тварин дослідних груп, відповідно, на 18,4 (Р<0,05); 25,2 (Р<0,01) і 62,9 % (Р<0,001), порівняно з контрольними аналогами.

Стосовно відносних показників використання селену в організмі тварин, вони були невисокими і складали, відповідно, у тварин контрольної та дослідних груп 20,93; 22,49; 25,86 і 25,53 % до спожитої кількості елемента з чіткою тенденцією до збільшення використання селену в тілі молодняку, якому згодовували у складі комбікормів дослідні премікси.

Показники забою піддослідних свиней. Встановлено, що у тварин дослідних груп спостерігається тенденція до збільшення показників забійного виходу, порівняно з контролем. Якщо у тварин контрольної групи цей показник становив 74,50 %, то у кабанчиків дослідних груп він був більшим на 0,47; 0,71 і 1,61 % (табл. 8).

Дослідження показали, що вихід туші був вищим у тварин ІV дослідної групи, порівняно з контрольною, на 0,61 %, а з ІІ та ІІІ групами - відповідно на 0,5 та 0,2 %.

Таблиця 8. Показники забою піддослідних свиней,

Показник	Група, n=3
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Передзабійна жива маса, кг	99,75±2,50	101,42±1,72	103,48±1,56	109,24±2,31*
Забійна маса, кг	74,31±1,05	76,03±1,44	77,83±0,92*	83,14±1,10**
Забійний вихід, %	74,50±3,13	74,97±3,51	75,21±3,20	76,11±3,17
Внутрішній жир, кг	0,87±0,02	0,90±0,06	0,93±0,04	0,89±0,05
Товщина шпику над 6-7-м грудними хребцями, см	3,54±0,17	3,45±0,12	3,48±0,19	3,47±0,22
Маса голови, кг	6,82±0,61	6,91±0,38	7,03±0,23	7,18±0,37
Маса шкури, кг	9,06±0,92	9,14±0,88	9,98±1,21	10,05±1,17
Маса парної туші, кг	58,17±2,12	59,29±1,23	60,77±0,98	64,38±1,06*
Вихід туші, %	58,32±0,81	58,46±1,21	58,73±0,63	58,93±0,55

Вірогідної різниці в товщині шпику над 6-7-м грудними хребцями не встановлено.

Важливим показником м'ясистості свиней є маса їх туші. У нашому досліді маса парної туші у свиней ІV групи перевищувала контроль на 10,67 % (Р 0,05).

Хімічні показники якості м'яса. Порівняльний аналіз хімічного складу найдовшого м'язу спини (табл. 9) показав, що у підсвинків, яким згодовували премікс УП 2, вміст протеїну переважав цей показник у аналогів контрольної групи на 0,8 % і складав 22,1 %.

Таблиця 9. Хімічний склад м'яса піддослідних свиней, %,

Показник	Група, n=3
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Загальна волога	75,4±0,53	74,8±0,37	75,5±0,61	74,7±0,47
Протеїн	21,3±0,38	21,9±0,37	21,7±0,27	22,1±0,71
Жир	2,16±0,20	2,09±0,13	1,80±0,17	2,05±0,23
Зола	1,14±0,04	1,21±0,06	1,00±0,03	1,15±0,04

Спостерігалась тенденція до зменшення вмісту жиру у м'ясі підсвинків дослідної групи під впливом удосконаленого преміксу з селеном. Вміст жиру в м'ясі тварин контрольної групи становив 2,16 %, тоді як у ІІ, ІІІ та ІV дослідних, відповідно, 2,09, 1,80 та 2,05 %.

Оскільки премікси, які вивчались, містили у своєму складі такі мікроелементи, як мідь, цинк, марганець і селен, визначали їх вміст у м'ясі піддослідних свиней (табл. 10).

Таблиця 10. Вміст мінеральних речовин у м'ясі піддослідного молодняку свиней,

Показник	Група, n=3
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Кальцій, г/кг	0,027±0,001	0,030±0,002	0,032±0,001	0,033±0,001
Фосфор, г/кг	0,21±0,008	0,24±0,010	0,27±0,005 *	0,28±0,002**
Мідь, мг/кг	0,76±0,01	0,95±0,02	0,91±0,01	1,01±0,02
Цинк, мг/кг	16,4±0,15	20,6±0,01	20,4±0,03	20,5±0,03
Марганець, мг/кг	0,20±0,01	0,27±0,04	0,36±0,04*	0,37±0,03**
Селен, мг/кг	0,122±0,01	0,121±0,03	0,123±0,02	0,289±0,04*

Концентрація вмісту кальцію у м'ясі молодняку дослідних груп підвищувалась, порівняно з контролем, відповідно, на 11,1; 18,5 і 22,2 %. Аналогічно вміст фосфору, у свиней дослідних груп перевищував контрольних на 0,03-0,07 г/кг.

Визначення у м'ясі піддослідних свиней вмісту міді показало, що у зразках контрольних тварин її містилося 0,76 мг/кг, тоді як у дослідних тварин - 0,91-1,01 мг/кг, що на 0,15-0,25 мг/кг, або на 19,7-32,9 % більше. Аналогічна картина була характерною і для цинку. Концентрація марганцю у м'ясі свиней ІІІ дослідної групи, порівняно з м'ясом свиней ІІ дослідної групи, була на 33,3 % вище, а у м'ясі свиней ІV дослідної групи - на 2,8 % вища, ніж у м'ясі свиней ІІІ дослідної групи.

Як показали результати аналізів, м'ясо свиней контрольної та ІІ і ІІІ дослідної груп містило практично однакові рівні селену - 0,122 (контроль) та 0,121 мг/кг і 0,123 мг/кг. Вміст селену у м'ясі ІV дослідної групи, порівняно з м'ясом тварин ІІ і ІІІ дослідної груп, відповідно, на 0,168 і 0,166 мг/кг, або на 138,8 і 135,0 % вищий. Практично така ж різниця за вмістом селену відмічена у м'ясі у молодняку ІV дослідної і контрольної груп.

Характеристика внутрішніх органів свиней. Абсолютна маса внутрішніх органів свиней контрольної та дослідних груп була адекватною живій масі тварин. Маса тонкого кишківнику у свиней дослідних груп збільшилась на 8,3; 9,0 та 11,5 %, порівняно з контрольними аналогами. Маса товстого кишківнику у свиней дослідних груп на 2,52; 6,1 і 9,7 % була більшою, в порівнянні з контрольною.

Гематологічні показники піддослідних свиней. Патологічних відхилень від фізіологічної норми за показниками кількості гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів у крові свиней не встановлено. Згодовування різних преміксів у повнораціонному комбікормі, не вплинуло суттєво на загальний вміст формених елементів крові. Результати гематологічних досліджень показали, що вміст гемоглобіну у крові свиней ІV дослідної групи, які отримували премікс УП 2, зріс порівняно з контролем, на 12,4 %, а порівняно з молодняком ІІ дослідної групи на 6,0 %. Незважаючи на те, що у крові свиней ІІІ дослідної групи вміст гемоглобіну зріс, проте його рівень був нижчий, ніж у тварин ІV дослідної групи на 3,7 %. Кабанчики дослідних груп відрізнялися від контролю також підвищеною концентрацією в крові еритроцитів. Свині ІV дослідної групи за вмістом у крові еритроцитів перевершували не тільки контрольних аналогів, а й ровесників - дослідних, різниця, порівняно з тваринами ІІ дослідної групи, склала 3,7 %, а ІІІ - 2,4 %.

Щодо вмісту в крові лейкоцитів, то їх було найбільше у свиней контрольної групи - 10,73х 10⁹/л, тоді як у крові тварин ІІ дослідної групи на 10,0 % менше. У крові свиней ІІІ і ІV дослідних груп вміст лейкоцитів, порівняно з контролем, був відповідно меншим на 11,1 і 12,0 %. Якщо порівняти концентрацію лейкоцитів у крові свиней ІV дослідної групи з тваринами ІІІ дослідної, то можна побачити, що вона була меншою всього лише на 1,0 %, а порівняно з ІІ дослідною - на 2,3 %.

Введення в комбікорм стандартного преміксу П 52, 55-1-89 сприяло підвищенню концентрації загального білка у сироватці крові свиней ІІ дослідної групи, порівняно з контрольними аналогами, на 2,7 %. Введення в комбікорм свиней ІІІ дослідної групи дослідного преміксу УП 1 зумовлювало підвищення вмісту загального білка в крові, порівняно з контролем, на 4,4 % (Р 0,05).

Додавання до комбікорму свиней ІV дослідної групи преміксу УП 2 викликало вірогідне збільшення загального білка у сироватці крові, порівняно з контролем на 7,1 % (Р 0,05).

Аналіз ферментативної активності крові піддослідних свиней показав, що вона також змінювалася під впливом досліджуваних преміксів. У тварин ІV дослідної групи активність кислої фосфатази в крові була вищою, ніж у тварин контрольної на 9,6 % (Р 0,05) і ІІ дослідної групи - на 2,0 %. У крові свиней контрольної групи активність каталази складала 1,87 од/г Hb, тоді як у тварин ІІІ і ІV дослідних груп - 2,04 од/г Hb (Р 0,01) і 2,13 од/г Hb (Р 0,01), що свідчить про позитивний вплив удосконалених преміксів на вказану ферментну активність крові.

Економічна оцінка результатів досліджень. За рахунок введення в повнораціонний комбікорм дослідних преміксів відзначено не тільки підвищення продуктивності (табл. 11), але і отримання економічного ефекту у розрахунку на 1 голову.

Таблиця 11. Економічна ефективність використання досліджуваних преміксів

Показник	Група
	І контрольна	дослідна
		ІІ	ІІІ	ІV
Вид преміксу	Відсутній	П 52, 55-1-89	УП 1	УП 2
Кількість тварин, голів	12	12	12	12
Жива маса 1 голови, кг:	-	-	-	-
на початку досліду	35,8	35,5	35,6	35,4
в кінці досліду	100,3	103,0	105,0	111,2
загальний приріст, кг	64,5	67,5	69,4	75,8
Вартість 1 т преміксу, грн.	-	2730,20	2736,55	2738,66
Вартість 1 т комбікорму, грн.	976,75	994,28	1000,63	1002,74
Загальний приріст живої маси по групі тварин, кг	774,00	810,00	832,80	909,60
Реалізаційна вартість 1 кг приросту, грн.	8,50	8,50	8,50	8,50
Вартість валової продукції, грн.	6579,00	6885,00	7078,80	7731,60
Загальні виробничі витрати, грн.	5451,13	5608,67	5703,13	5893,80
Собівартість 1 ц приросту, грн.	704,28	692,43	684,65	647,67
Прибуток, грн.	1127,87	1276,33	1375,67	1837,80
Економічний ефект, грн.	-	148,46	247,80	709,93
Економічний ефект у розрахунку на 1 голову, грн.	-	12,37	20,65	59,16

За рахунок введення в повнораціонний комбікорм дослідного преміксу УП 2 досягнуто підвищення м'ясної продуктивності молодняку свиней і отримання економічного ефекту у розрахунку на 1 голову 59,16 грн.

Отже, аналіз показників економічної ефективності свідчить про економічну вигідність застосування в годівлі молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі в умовах Вінницького Прибужжя удосконаленого преміксу УП 2, основою якого є стандартний П 52, 55-1-89 із збільшеним вмістом у ньому марганцю до 1350 г та селену - 22 г/т.

ВИСНОВКИ

З метою забезпечення повноцінної нормованої мінеральної годівлі молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі стосовно кормових умов Вінницького Прибужжя Лісостепу України, вперше досліджено ефективність використання селену і марганцю в складі преміксів за показниками перетравності поживних речовин, відкладання й використання азоту і мінеральних речовин в організмі, відгодівельних і забійних якостей тварин та економічної ефективності.

В результаті проведених досліджень та виробничої апробації встановлено що:

1. Введення селену і марганцю в склад преміксів і комбікормів для молодняку свиней в кормових умовах Вінницького Прибужжя Лісостепу України забезпечує підвищення середньодобових приростів живої маси тварин на 12,2-17,7 % (Р<0,001), зменшує витрати кормів на 1 кг приросту на 14,9-13,2 %, та перетравного протеїну на 15,0-10,7 %.

2. Підвищення темпів росту молодняку свиней та ефективності використання кормів, досягається за рахунок підвищення перетравності сирого протеїну на 3,2 % (Р<0,01), сирого жиру на 4,4 % (Р<0,05), безазотистих екстрактивних речовин на 5,4 % (Р<0,001) та їх використання на синтез білка і жиру.

3. Згодовування експериментальних преміксів УП 1 та УП 2 із введенням до їх складу марганцю у кількості 1350 г і селену 22 г на 1 т преміксу збільшує на 17,5 % (Р<0,001) відкладання і засвоєння азоту в організмі підсвинків, що обумовлює зростання їх середньодобових приростів і покращення м'ясної продуктивності.

4. Встановлено, що введення удосконаленого за рахунок селену і марганцю преміксу до раціону відгодівельних свиней підвищує засвоєння в організмі тварин кальцію на 9,9 % (Р<0,001), фосфору на 13,2 % (Р<0,001) та селену на 6,6 % (Р<0,001).

5. Використання в раціонах молодняку свиней удосконаленого преміксу УП 2 у складі комбікорму сприяє збільшенню їх забійної маси на 11,88 % (Р<0,001), маси парної туші на 10,7 % (Р <0,05), а також покращує хімічний склад та фізико-технологічні показники і дегустаційні якості м'яса.

6. Введення у склад комбікорму ростучого молодняку свиней преміксу з вмістом селену і марганцю істотно не впливає на абсолютну масу та розміри внутрішніх органів (печінки, нирок, серця, легень, тонкого і товстого кишківника) у піддослідних тварин.

7. Аналіз комплексу біохімічних показників крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, загальний білок, резервна лужність, неорганічний фосфор, кальцій, активність ферментів кислої фосфатази і каталази), свідчить про біологічну доцільність введення у склад преміксів для молодняку свиней селену і марганцю в апробованих дозах у кормових умовах Вінницького Прибужжя Лісостепу України.

8. Ведення селену і марганцю до складу преміксу в рекомендованих дозах в раціон молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі в умовах зони Вінницького Прибужжя Лісостепу України забезпечує економічний ефект з розрахунку на одну голову 59,16 грн. проти 12,37 грн. при використанні стандартного преміксу.

Пропозиції виробництву:

З метою підвищення ефективності виробництва свинини шляхом оптимізації мінеральної годівлі молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі в умовах зони Вінницького Прибужжя Лісостепу України, рекомендується використовувати удосконалений вітамінно-мінеральний премікс УП 2, за складом з розрахунку на 1 т: вітамін А - 300 млн. МО, вітамін D - 50 млн. МО, вітамін В _2-400 г, вітамін В _3-1000 г, вітамін В _5-1500 г, вітамін В _12-2,5 г, марганець - 1350 г, мідь - 520 г, цинк - 2150 г, селен - 22 г, наповнювач (висівки пшеничні) - до 1000 кг, у відповідності з розробленими і затвердженими технічними умовами України ТУ У 15.7-00497236-005:2009 "Премікс вітамінно-мінеральний для свиней".

СПИ...