Екстер’єрні та продуктивні особливості молочної худоби різного походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - Розведення та селекція тварин

Екстер'єрні та продуктивні особливості молочної худоби різного походження

Костюк Віталій Вікторович

Чубинське 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин НААНУ

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Хмельничий Леонтій Михайлович, завідувач кафедри розведення та селекції тварин Сумського національного аграрного університету.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин НААНУ;

кандидат сільськогосподарських наук, Литвиненко Тамара Валентинівна, доцент кафедри розведення та генетики тварин ім. М.А.Кравченка національного університету біоресурсів і природокористування України.

Захист відбудеться “ 6 ” травня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААНУ за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААНУ.

Автореферат розісланий “ 2 ” квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

1. Загальна характеристика роботи

молочний корова селекція продуктивність

Актуальність теми. Кожна із новостворених українських порід характеризується тільки їй властивими селекційно-генетичними та господарськи корисними ознаками, які формуються у певних умовах середовища й зумовлені спадковістю вихідних порід, удосконалюючись під вирішальним впливом заводських стад та основних структурних елементів породи (М.В.Зубець, Б.О.Агафонов, 1994; М.В.Зубець, В.П.Буркат, 2002; М.В.Зубець, В.П.Буркат, М.Я.Єфіменко, Ю.П.Полупан та ін. 2001).

Оскільки основна і найважливіша задача щодо формування худоби високопродуктивного бажаного типу - вирішується у заводських стадах (В.П.Буркат, Ю.Ф.Мельник, А.П.Кругляк, 2002; Ф.Ф.Ейснер, 1981), актуальним вбачається виявлення впливу гено- та паратипових факторів на розвиток провідних селекційних ознак з поглибленим вивченням особливостей екстер'єрного типу та генеалогічної структури тварин у формуванні високопродуктивного стада з розведення новостворених українських чорно- та червоно-рябої молочних порід.

Досконале вивчення адаптаційної здатності худоби голштинської породи європейської селекції у нових екологічних умовах істотно доповнює науково практичне значення та актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН, яка виконувалась у 2005 році за темою “Удосконалити українську червоно-рябу молочну породу за рівнем молочної продуктивності, консолідувати за типом, розширити генеалогічну структуру в різних екологічних зонах України” (№ держреєстрації 0104U007639) та з 2006 року за темою “Розробити та впровадити систему визначення і використання селекційно-популяційних параметрів при удосконаленні української червоно-рябої молочної породи та моніторингу племінних ресурсів тварин” (№ держреєстрації 0106U005841).

Мета і задачі досліджень. Мета експериментальних досліджень полягала у вивченні особливостей впливу генотипових та паратипових факторів на провідні господарськи корисні ознаки тварин новостворених українських червоно- та чорно-рябої молочних порід у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада та імпортованої голштинської худоби датської селекції в процесі її адаптації.

Реалізація мети вирішувалась наступними завданнями досліджень з визначення та оцінки:

- продуктивного потенціалу молочної худоби різного генетичного походження в конкретних умовах заводського стада;

- впливу генотипових та паратипових факторів на рівень молочної продуктивності корів;

- характеру успадковуваності та повторюваності ознак молочної продуктивності корів;

- екстер'єрно-коституціональних особливостей будови тіла корів новостворених молочних порід;

- морфологічних властивостей вимені корів-первісток;

- ефективності лінійного розведення та поєднуваності ліній в умовах заводського стада;

- екстер'єрного типу корів новостворених порід оцінених за методикою лінійної класифікації;

- адаптаційної здатності корів різної селекції;

- ефективності довічного використання молочних корів.

Об'єкт досліджень: тварини голштинської худоби датської селекції і новостворених українських чорно- та червоно-рябої молочних порід.

Предмет досліджень: селекційно-генетичні параметри показників господарськи корисних ознак, що характеризують молочну продуктивність, екстер'єрно-конституціональні особливості будови тіла і вим'я, екстер'єрний тип корів оцінених за методикою лінійної класифікації, генеалогічна структура стада у межах підконтрольних порід, адаптаційна здатність та довічне використання корів.

Методи досліджень: порівняння, статистичний, кореляційний, дисперсійний та селекційно-генетичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено достовірну залежність розвитку селекційних ознак, що характеризують екстер'єрний тип та молочну продуктивність корів, від генотипових та паратипових чинників, які доповнюють існуючі та вносять нові елементи у теоретичні та практичні основи селекції українських чорно- та червоно-рябої молочних порід. Встановлено достатній рівень адаптаційної здатності імпортованого поголів'я корів голштинської породи у порівняльному аналізі з новоствореними українськими молочними породами. Виявлено найбільш перспективні генеалогічні формування, комбінаційну здатність окремих ліній та спадково зумовлену мінливість довічної продуктивності корів різного генетичного походження.

Практичне значення одержаних результатів. Урахування встановлених закономірностей селекційно-популяційних параметрів сприятиме підвищенню ефективності селекційного поліпшення стад і порід.

Одержані дані експериментальних досліджень можуть бути використані при розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами з розведення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.

Визначені найкращі поєднання ліній дозволять підвищити ефективність поліпшення заводського стада у напрямку нарощування продуктивного потенціалу.

Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні науково-практичних експериментів, зібранні первинної зоотехнічної та селекційної інформації з формуванням електронної бази даних, біометричній обробці та аналізі одержаних результатів досліджень, формуванні наукових положень, висновків і пропозицій, що ґрунтуються на результатах досліджень, оформленні та друку наукових праць, виступах на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідалися й одержали позитивну оцінку на щорічних засіданнях науково-методичної ради та конференціях молодих вчених і аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (2005-2008 рр.), науково-практичних та міжнародних конференціях: “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (Сумський інститут АПВ, 26 грудня 2006 р.); “Аграрний форум - 2007” Міжнар. наук.-практич. конф. присвячена 30-й річниці заснування Сумського НАУ (4-6 квітня 2007 р.); “Новітні технології скотарства у ХХІ столітті” (Миколаївський ДАУ, 5-6 вересня 2008 р.).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи висвітлені у 15 наукових працях, у тому числі дев'ять опубліковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву і списку літератури. Обсяг дисертації становить 188 сторінок, у тому числі 33 таблиць. Список літератури включає 526 джерел, у тому числі 68 іноземними мовами.

2. Матеріали та методи досліджень

Науково-виробничі дослідження проведені в період з 2005 по 2008 рік у племінному заводі стада ТОВ НВА „Перлина Поділля” Білогірського району Хмельницької області на поголів'ї тварин українських червоно- (УЧеР; n=160) та чорно-рябої (УЧР; n=480) молочних порід та голштинської худоби датської селекції (n=95). Панівне місце, або 68,0 % в породній структурі молочного стада займають корови української чорно-рябої молочної породи. Господарство забезпечене в достатній кількості кормами з щорічними витратами на 1 ц молока в середньому 1,23-1,30 ц кормових одиниць.

Науково-виробничі експерименти проводились згідно з наведеною на загальною схемою досліджень.

Оцінку корів за господарськи корисними ознаками проводили за матеріалами первинного зоотехнічного та племінного обліку (форма №2 мол). Ознаки, що характеризують молочну продуктивність, вивчались за даними ретроспективного аналізу бази даних селекційної інформації, отриманої упродовж 1997-2004 років.

Екстер'єр тварин вивчали за розвитком основних статей будови тіла, проміри яких брали в період 2-5 місяця після отелення за допомогою: мірних палиці, циркуля та стрічки. Індекси будови тіла корів обчислювали через співвідношення відповідних промірів (Е.Я.Борисенко, 1967; М.З.Басовський, В.П.Буркат, Д.Т.Вінничук та ін., 2001). Морфологічні властивості вимені корів досліджували за методиками Д.Т.Вінничука (1970) та Ф.Л.Гарькавого (1974). Оцінювали вим'я корів на 2-3 місяці після отелення за 1-1,5 год. до вранішнього доїння візуально та за допомогою вимірюваних пристроїв.

Індекс ейрисомії обчислювали за формулою Н.М. Замятина (1946).

Відповідно до середнього показника індексу Н.М. Замятина та розміщення з двох його сторін половини величини середньоквадратичного відхилення корів підконтрольних порід розділяли на три типи: ейрисомний (<М - 0,5 у), проміжний (М = ± 0,5 у) та лептосомний (>М + 0,5 у).

Лінійну класифікацію корів молочних порід проводили за двома системами: А - 9-бальною системою лінійного опису 14 описових ознак екстер'єру; Б - 100-бальною системою класифікації з урахуванням чотирьох комплексів екстер'єрних ознак, які оцінюються незалежно і мають свій ваговий коефіцієнт у загальній оцінці (ЗО) тварини: молочний тип (МТ) - 15 %, тулуб (Т) - 20 %; кінцівки (К) - 25 % та вим'я (В) - 40 % (М.Бащенко, Л.Хмельничий, 1998). Загальна оцінка типу визначалася за формулою:

.

Вим'я-масо-метричний екстер'єрний індекс (ВММІ) молочної худоби визначали за формулою запропонованою І.П.Петренком та ін. (2005).

Оцінку адаптаційної здатності корів вираховували за індексом адаптації розробленим Й.З.Сірацьким зі співав. (2005).

Успадковуваність молочної продуктивності визначали двома методами - подвоєного коефіцієнта кореляції “мати-дочка” (h2 = 2r М-Д) та за показником сили впливу батька в однофакторному дисперсійному комплексі (h2 = ).

Вікову повторюваність ознак молочної продуктивності визначали обчисленням коефіцієнтів кореляції фенотипового прояву ознак за різні за порядком лактації.

Біометричне опрацювання експериментальних даних - статистичний, кореляційний та дисперсійний аналізи проводили за методиками Н.А.Плохинского (1969) та Е.К.Меркурьевой (1970) на ЕОМ типу ІВМ РС/АТ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Генетичний потенціал молочної продуктивності корів різного походження. Порівняльний аналіз показників молочної продуктивності корів різного генетичного походження виявив достовірну перевагу тварин голштинської породи датської селекції над новоствореними українськими чорно- та червоно-рябою молочними породами за надоєм з різницею відповідно 1058 та 1124 кг молока за даними першої лактації (Р<0,001), на 253 та 472 кг - третьої і на 780 та 666 кг - кращої лактацій (Р< 0,01-0,001). Високі надої голштинської породи (4708 кг молока за першу і 4952 кг за кращу лактації) поєднуються з вищим вмістом жиру в молоці (3,93 % за першу і 3,96 % за кращу лактації). Статистично вірогідна різниця (P < 0,001) на їх користь становила 0,20-0,22 % в порівнянні з тваринами української чорно-рябої молочної та 0,22-0,25 % в порівнянні з ровесницями української червоно-рябої молочної породи. Високі надій та вміст жиру в молоці дозволили отримати від корів голштинської породи датської селекції в середньому по 185,2 кг молочного жиру за першу та 195,2 кг за кращу лактації, або більше в порівнянні з вітчизняними молочними породами відповідно на 49,7 і 37,5 та 53,3 і 36,7 кг, достовірно при P<0,001.

Вплив генотипових та паратипових факторів на рівень молочної продуктивності корів. Встановлено, що величина надою та вміст жиру в молоці істотно детермінуються племінною цінністю (ПЦ) бугаїв-плідників, табл. 1. Сила впливу батька в загальній мінливості рівня надою та вмісту жиру в молоці корів української чорно-рябої молочної породи за враховані лактації відповідно становила 18,8 і 17,5 % та 16,9 і 13,8 % з достовірністю у межах P < 0,1-0,001. Вплив на надій та вміст жиру в молоці лінії батька становив за першою і вищою лактаціями української чорно-рябої молочної породи, відповідно 11,3 і 12,6 % та 10,8 і 8,3 %.

Вплив ПЦ батька в загальній фенотиповій мінливості надою та жирності молока відповідно становив за першу лактацію 27,6 та 15,3 %, а за вищу - 48,3 та 10,9 %. Майже на такому ж рівні виявлено вплив лінії батька на аналогічні показники надою та жирності молока, який становить за першу лактацію відповідно 24,3 і 14,9 % і за вищу - 42,1 і 7,9 %.

Табл. 1 Сила впливу генотипових факторів на молочну продуктивність корів стада ПЗ “Перлина Поділля”

Фактор впливу	Перша лактація (n=363)	Вища лактація (n=141)
	надій	% жиру	надій	% жиру
		F		F		F		F
Українська чорно-ряба молочна порода
Генотип корови	0,038***	4,81	0,018	2,17	0,044*	2,97	0,065*	2,92
ПЦ батька	0,188***	5,01	0,175***	4,59	0,169**	3,17	0,138*	2,74
Лінія батька	0,113**	3,20	0,126***	16,6	0,108***	7,87	0,083**	3,89
Українська червоно-ряба молочна порода
Генотип корови	0,029	1,27	0,032	1,34	0,008	0,23	0,059	1,35
ПЦ батька	0,276**	2,00	0,153	0,95	0,483***	3,41	0,109	0,33
Лінія батька	0,234***	3,39	0,149*	1,94	0,420***	4,27	0,079	0,48

Встановлено істотну залежність кількісних і якісних показників молочної продуктивності від сезону отелення. Серед корів української чорно-рябої молочної породи найвищий надій було одержано від тварин, що розтелилися перший раз восени (3761 кг) та взимку (3792 кг) з вірогідною перевагою на 357 і 388 кг молока (td = 2,91 і 3,65) порівняно з ровесницями літнього отелення (3404 кг).

Рівень надою корів української червоно-рябої молочної породи, що розтелилися в осінній та зимовий періоди року, відповідно становив 3746 і 3700 кг молока. Достовірна різниця на користь вищенаведених груп тварин склала 442 і 396 кг (td = 2,0 і 1,88) у порівнянні з ровесницями, які розтелилися у літні місяці (3304 кг).

Найвищою продуктивністю (5059 кг) характеризувалися первістки голштинської породи датської селекції осіннього отелення з перевагою надоїв над ровесницями літнього (4501 кг) на 558 кг за достовірного ступеня ймовірності (td = 3,11).

Успадковуваність ознак молочної продуктивності корів та методи її визначення. Коефіцієнти успадковуваності ознак молочної продуктивності визначали двома методами - шляхом подвоєння коефіцієнта кореляції “мати-дочка” та методом однофакторного дисперсійного аналізу через силу впливу “батько-дочка”, табл. 2. Визначені за першим варіантом коефіцієнти успадковуваності надою, вмісту жиру в молоці та молочного жиру у корів голштинської породи за даними першої і вищої лактацій становили у межах 0,180-0,362 з високими ступенями достовірності. Нижчі рівень і мінливість (0,112 до 0,212) коефіцієнтів успадковуваності надою виявлені у групи корів української червоно-рябої молочної породи. Самі високі, з найвищою достовірністю та найменшою мінливістю, у межах 0,312-0,392 одержані у корів української чорно-рябої молочної породи, яка традиційно розводиться у цьому господарстві.

Визначені за методом дисперсійного аналізу коефіцієнти успадковуваності за усіма ознаками молочної продуктивності у корів голштинської породи виявились досить високими і становили у межах від 0,504 до 0,645. Коефіцієнти успадковуваності у корів української чорно-рябої молочної породи виявились нижчими у порівнянні з тваринами голштинської породи у 2,2-5,6 рази і коливалися у межах 0,110-0,217, проте за критерієм Фішера були істотно вищими і в переважній більшості достовірними.

Повторюваність ознак молочної продуктивності. Повторюваність ознак молочної продуктивності корів, їхня ступінь та достовірність визначалася породною належністю. Повторюваність надою корів голштинської породи між першою лактацією та другою (r=0,512), третьою (r=0,359) і четвертою (r=0,238) знижується з кожною наступною як за ступенем, так і за достовірністю. Найвища повторюваність надою встановлено між першою та вищою лактаціями (r=0,712).

Повторюваність надою корів української чорно-рябої молочної породи відрізняється меншою але високодостовірною в усіх обрахунках мінливістю, яка становила за надоєм у порівняння І-ІV лактацій у межах 0,415...0,497. Найвищі коефіцієнти повторюваності одержані в кореляціях І-ІІІ лактацій (0,662...0,814), що переконливо засвідчує про ефективність раннього добору тварин у віці першої лактації.

Повторюваність вмісту жиру в молоці виявилась значно нижчою, за виключенням корів української чорно-рябої молочної породи (h2=351...0,768) з найвищими показниками між І-ІІІ та вищою лактаціями.

Формування екстер'єру корів молочних порід. Корови-первістки українських червоно- та чорно-рябої молочних порід характеризуються наступними показники промірів статей: висотою у холці та крижах 132,7 і 132,2 та 141,1 і 140,8 см, з добре розвиненими грудьми у глибину (72,0 і 71,5 см), ширину (44,6 і 43,1 см) та в обхваті (189,9 і 187,9 см), з широким задом у маклаках (51,3 і 50,9 см) та у сідничних горбах (34,6 і 35,2 см). Навскісна довжина крижів становила 52,5 і 51,8 см, а довжина тулуба - 162,4 і 161,2 см.

Корови-первістки голштинської породи перевищували ровесниць українських молочних порід за висотою в холці (на 1,4 і 1,9 см) та в крижах

Табл. 2 Успадковуваність молочної продуктивності корів визначених шляхом “мати - дочка” (h2 = 2r М-Д) та методом дисперсійного аналізу

Ознака	Лактація	Метод “мати - дочка”	Сила впливу “батько-дочка”
Голштинська порода датської селекції (n=94)
Надій, кг	перша	0,282 ***	0,608 **
	вища	0,324 ***	0,607 *
Вміст жиру в молоці, %	перша	0,180 ***	0,504
	вища	0,252 ***	0,627 *
Кг молочного жиру	перша	0,306 ***	0,645 **
	вища	0,362 ***	0,618 *
Українська червоно-ряба молочна порода (n=134)
Надій, кг	перша	0,194 **	0,244 *
	вища	0,166 **	0,300 ***
Вміст жиру в молоці, %	перша	0,188 ***	0,156
	вища	0,112 *	0,127
Кг молочного жиру	перша	0,212 ***	0,222
	вища	0,194 ***	0,443 **
Українська чорно-ряба молочна порода(n=362)
Надій, кг	перша	0,312 ***	0,188 ***
	вища	0,338 ***	0,169 ***
Вміст жиру в молоці, %	перша	0,374 ***	0,175 ***
	вища	0,392 ***	0,217 ***
Кг молочного жиру	перша	0,346 ***	0,186 ***
	вища	0,374 ***	0,110 *

за глибиною грудей на 1,1 і 1,6 см, проте вони поступалися за ознакою ширини грудей, особливо у порівнянні з тваринами української червоно-рябої молочної породи (на 1,8 см). Голштинські тварини відрізнялися ширшим задом у маклаках (на 0,3 та 0,7 см), у кульшах (на 0,3 та 0,4 см) і сідничних горбах (на 2,0 та 1,1 см) та довшим на 1,2 і 2,4 см тулубом, за обхватом грудей на 2,4 і 4,4 см.

Аналіз промірів будови тіла корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних ліній засвідчив міжлінійну мінливість за оціненими статями екстер'єру.

Морфологічні ознаки вимені. Порівняльна характеристика вимені корів-первісток українських червоно- та чорно-рябої молочних порід свідчить, що вим'я тварин велике і становить за обхватом - 132,4 та 135,3 см, за довжиною - 38,7 та 40,0 см і шириною - 29,9 та 32,3 см з достовірною перевагою ровесниць української чорно-рябої молочної породи за обхватом на 2,9 см (td = 2,41), довжиною - на 1,3 см (td = 1,74) та шириною - на 2,4 см (td = 4,56). Більшість морфологічних ознак вимені знаходиться у додатному зв'язку із величиною надою за лактацію. До них відносяться обхват (r = 0,430 і 0,335) довжина (r = 0,376 і 0,353), ширина (r = 0,347 і 0,232) та глибина передніх чвертей (r = 0,160 і 0,166).

Оцінка тварин за вим'я-масо-метричним індексом виявила міжпородну різницю за його рівнем, табл. 3. У корів-первісток української чорно-рябої молочної породи ВММІ становив у середньому 11,3 одиниці, перевищуючи з несуттєвою різницею у 0,7 одиниці (td = 1,55) ровесниць української червоно-рябої молочної.

Ефективність добору корів новостворених порід за екстер'єрно-конституціональними типами. Розподіл тварин на ейрисомний, проміжний та лептосомний типи виявив міжгрупову різницю за показниками молочної продуктивності та за окремими промірами й індексами будови тіла. Первістки української чорно-рябої молочної породи лептосомного типу достовірно перевищували ровесниць ейрисомного та проміжного типів на 216 і 321 кг за надоєм молока, проте поступалися за шириною (на 6,3 см) та обхватом грудей (на 2,4 см).

Табл. 3 Характеристика корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід за вим'я-масо-метричним індексом

Порода	n	M ± m	Cv, %	Min-max
УЧР	88	11,3 ± 0,31	25,3	6,8-19,3
УЧеР	53	10,6 ± 0,33	19,2	6,7-14,5

Корови української червоно-рябої молочної породи лептосомного типу мали вищий надій на 172 кг ніж ровесниці ейрисомного та на 124 кг в порівнянні з тваринами проміжного типів. Вони були кращими за тварин ейрисомного за висотою в холці та крижах на 1,6 см, за навскісною довжиною тулуба - на 4,9 см та відрізнялись вузькими грудьми - на 4,8 см. Тварини ейрисомного типу відрізнялися широкогрудістю, кращим розвитком маклаків, кульшів та сідничних горбів з достовірним перевищенням ровесниць лептосомного типу відповідно на 1,6 см, 0,8 та 1,0 см.

Екстер'єрний тип корів українських червоно- та чорно-рябої молочних порід оцінених за методикою лінійної класифікації. Встановлена міжпородна мінливість як за оцінкою 100-бальнї системи класифікації, так і за окремими описовими статями 9-бальної шкали. За ознаками, що характеризують молочний тип оцінка у первісток української червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід відповідно становила 80,2 і 81,2 бала, за оцінку тулуба - 81,3 і 81,7, кінцівок - 80,6 і 81,2 та вимені - 80,7 і 81,0 бала на користь останніх. Із описових ознак найвища оцінка одержана за глибину тулуба (6,2 та 6,1 бала), переднє прикріплення вимені (6,2 і 6,5 бала), міцність (6,2 і 5,8 бала) та молочний характер (5,8 і 6,1 бала).

Між надоєм первісток і оцінкою 100-бальної системи класифікації у розрізі окремо взятих чотирьох комплексів екстер'єрних ознак встановлено високодостовірний додатний взаємозв'язок, рівень якого коливався у межах від 0,263 до 0,426, табл. 4.

У межах описових статей екстер'єру додатна достовірна кореляція у корів українських червоно- та чорно-рябої молочних порід спостерігалася переважно за ознаками висоти (r = 0,326 та 0,494), глибини тулуба (r = 0,280 та 0,445), ширини заду (r = 0,328 та 0,349), прикріплення передньої частини вимені (r = 0,270 та 0,312), центральної зв'язки (r = 0,076 та 0,219) і ознак молочного характеру (r = 0,210 та 0,418).

Формування генеалогічної структури української чорно-рябої молочної породи. Із 8 генеалогічних формувань УЧР найбільш представницькими виявились лінії Елевейшна 1491007, Валіанта 1650414, М.Чіфтейна 095679, Хановера 1629391 і П.Ф.А. Чіфа 1427381. За результатами оцінки встановлено. що найбільш раціональним варіантом є ведення в ньому трьох перспективних ліній:

Табл. 4 Кореляційний зв'язок лінійних ознак екстер'єру з величиною надою за першу лактацію

Ознака екстер'єру	УЧеР (n=47)	УЧР(n=118)
Ознаки, що характеризують: молочний тип	0,387***	0,393****
тулуб	0,418****	0,267***
кінцівки	0,263*	0,271***
вим'я	0,354***	0,317****
Загальна оцінка	0,426****	0,362****
Описові ознаки: висота	0,326**	0,494****
глибина тулуба	0,280**	0,445****
положення заду	-0,175	-0,127
ширина заду	0,328**	0,349****
кут скакального суглоба	-0,020	-0,035
ратиці	0,040	-0,085
переднє прикріплення вимені	0,270**	0,312****
висота задньої частини вимені	0,030	0,073
центральна зв'язка	0,076	0,219**
глибина вимені	-0,300**	-0,012
розміщення дійок	-0,103	-0,018
довжина дійок	0,012	0,045
міцність	-0,068	-0,030
молочний характер	0,210	0,418****

Елевейшна 1491007 з надоєм нащадків за першу і вищу лактації відповідно 3602 і 4061 кг молока, Чіфа-Валіанта 1650414, об'єднане потомство яких становить 560 голів, з надоєм за першу лактацію 3664 та 3853 та кращу - 4456 і 4696 кг та Хановера 1629391 з відповідною продуктивністю 3742 та 4721 кг молока.

Аналіз показників молочної продуктивності засвідчив вищу ефективність поєднання окремих ліній. Достатньо вдалими встановлено поєднання батьківської лінії Валіанта і материнської Хановера з надоєм первісток 4875 кг та 5014 кг за вищу лактацію та ліній П.Ф.А.Чіфа і Елевейшна з надоєм за враховані лактації відповідно 4017 і 4329 кг молока.

Проте найвищу продуктивність за надоєм установлено у нащадків при внутрішньолінійному підборі ліній Елевейшна 1491007 (І-4691-3,72; краща-3,74-4320), М.Чіфтейна 095679 (І-4914-3,74; краща-5102-3,75) та Хановера 1629391 (І-4916-3,74; краща-5113-3,72).

Адаптаційна здатність корів різного походження. За індексом адаптації, який мав від'ємне значення (у межах -9,2...-6,3), встановлено негативний вплив паратипових факторів на організм тварин усіх трьох піддослідних порід у віці першої лактації. При цьому дещо гірше були адаптовані до умов зовнішнього середовища первістки голштинської породи у яких індекс адаптації був нижчий в порівнянні з українськими чорно- та червоно-рябою молочними породами відповідно на 2,9 і 2,4 умовної одиниці, проте різниця статистично не достовірна (td = 1,25 і 1,10).

Встановлено, що тварини українських чорно- та червоно-рябої молочних порід з високодостовірною різницею відрізнялися від голштинів за віком першого отелення у бік його зменшення на 87 (td = 7,87) та 72 (td = 5,12) дні.

Позитивні індекси адаптації у повновікових корів свідчать про кращу їхню адаптованість, найвищий індекс виявився у тварин української чорно-рябої молочної (12,6) та голштинської (11,3) порід, які з достовірною різницею переважали тварин української червоно-рябої молочної породи відповідно на 5,7 (td = 3,31) та 4,4 (td = 2,00) одиниці.

Ефективність довічного використання корів підконтрольних порід. При вивченні впливу породи на термін господарського використання, встановлено, що найдовше у стаді використовувалися крови української чорно-рябої молочної породи - 3081 день, перевищуючи тварин української червоно-рябої молочної та голштинської порід, відповідно на 401 та 216 днів з достовірністю різниці (Р<0,001), табл. 5. За довічним надоєм найкращими були тварини голштинської породи (23378 кг), перевищуючи корів українських чорно- і червоно-рябої молочних порід відповідно на 1622 та 5247 кг. Пожиттєвий вміст жиру в молоці у голштинів становив 3,94 % перевищуючи з високодостовірною різницею корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід відповідно на 0,21 та 0,23 % (Р<0,001). Загальний вихід молочного жиру був на користь корів голштинської породи з різницею відповідно 182,2 та 319,0 кг і становив у середньому 992 кг.

Аналіз нащадків генеалогічних та заводських ліній засвідчив достовірну мінливість показників довічної продуктивності і визначив їх спадкову зумовленість. Так, група тварин заводської лінії Валіанта 1650414 з довічним надоєм 287360 кг молока з високодостовірною різницею, яка варіювала на їх користь у межах від 5592 до 9644 кг, перевищувала представниць решти ліній.

Табл. 5 Показники довічної продуктивності корів підконтрольних порід, M ± m

Показники	У середньому по стаду	По породах
		українська чорно-ряба молочна	українська червоно-ряба молочна	голштинська датської селекції
	M ± m	Cv,%	M ± m	Cv,%	M ± m	Cv,%	M ± m	Cv,%
Враховано голів	735	479	160	95
Тривалість, днів: господарського використання	2986±31,7	18,5	3081±35,1	23,6	2680±39,3	28,9	2865±41,4	32,3
продуктивного використання	2018±26,3	20,5	2098±29,6	26,9	1712±33,5	32,2	1969±34,2	34,8
лактації	1582±39,1	26,6	1651±40,2	34,2	1416±44,3	38,7	1582±47,9	41,3
Кількість отелень за життя	4,61±0,056	31,9	4,79±0,058	24,2	3,97±0,142	46,5	4,61±0,182	39,0
Довічна продуктивність: надій, кг	21163±345,7	44,3	21756±382,9	38,5	18131±871,0	60,8	23378±1026,7	42,8
вміст жиру, %	3,75±0,006	4,6	3,73±0,008	4,9	3,71±0,006	2,2	3,94±0,011	2,7
молочний жир, кг:	794,1±13,07	44,6	809,8±14,2	38,4	673,0±32,5	61,0	992,0±41,0	43,3
Надій за 1 день, кг господарського використання	7,1±0,11	17,5	7,1±0,13	21,6	7,7±0,18	23,3	8,2±0,21	24,1
продуктивного використання	10,5±0,15	15,5	10,8±0,17	19,8	10,6±0,24	21,3	11,9±0,28	22,2
лактації	13,3±0,17	13,3	13,2±0,21	16,6	12,8±0,27	19,8	14,8±0,33	15,4

Висновки

1. Дослідженнями трьох спеціалізованих молочних порід в ідентичних умовах розведення теоретично обґрунтовано і доведено доцільність комплексного вивчення провідних господарськи корисних ознак, виявлення і використання характерних для тварин різного генетичного походження, закономірностей їхнього розвитку залежно від впливу генотипових та паратипових факторів у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада, що вносить нові положення у розведення і селекцію тварин молочної худоби.

2. Порівняльний аналіз показників молочної продуктивності в умовах племінного заводу виявив перевагу корів голштинської худоби датської селекції над українськими чорно- та червоно-рябими молочними породами з високодостовірною різницею за першу лактацію відповідно на 1058 і 1124 кг молока (Р<0,001) та за вмістом жиру в молоці - на 0,22 і 0,25 % (Р<0,001), за старшу та кращу лактації різниця становила відповідно 253 і 427 та 780 і 666 кг молока.

3. Встановлено залежність показників молочної продуктивності тварин від генотипних факторів. Найвищі чинники впливу на величину надою корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід виявлені за племінною цінністю батька з силою впливу за першу ( = 0,188 і 0,256) та кращу ( = 0,169 і 0,483) лактації та відповідно - лінії батька ( = 0,113 і 0,234 та 0,108 і 0,420) підтверджують доцільність раціонального підбору бугаїв-плідників з урахуванням їхньої належності до перспективних генеалогічних формувань, що сприятиме ефективному поліпшенню продуктивності стад і порід.

4. На рівень молочної продуктивності тварин молочної худоби достовірний вплив справляє сезон отелення. Найвищими надоями за лактацію відрізнялись тварини, що отелилися у осінні та зимові місяці з коефіцієнтами сили впливу фактора сезону отелення = 0,031-0,193 у межах порід та = 0,051 - в цілому по стаду.

5. Встановлені різні за величиною (h2 = 0,110...0,645), проте у більшості випадків достовірні, коефіцієнти успадковуваності показників молочної продуктивності, рівень яких залежить від методу його визначення, породи та лактації. Величини успадковуваності обчислені за методом “мати-дочка” менш мінливі, ніж аналогічні показники обчислені за методом дисперсійного аналізу через силу впливу батька у межах порід і відповідно становили за надоєм h2 = 0,166...0,338 та 0,169...0,608), вмістом жиру h2 = 0,112...0,392 та 0,127...0,627 і виходом молочного жиру h2 = 0,194...0,374 та 0,110...0,645. Виявлений характер успадкування дає підставу очікувати відповідну ефективність добору корів за продуктивністю матерів та інтенсивністю використання бугаїв-поліпшувачів за показниками молочної продуктивності.

6. Вікова повторюваність ознак молочної продуктивності корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід у межах врахованих лактацій достатньо висока і достовірна за надоєм і виходом молочного жиру (відповідно r = 0,415...0,814 і 0,312...0,744; r = 0,387...0,825 і 0,333...0,719). За вмістом жиру низькі коефіцієнти з мінливістю у межах 0,003...0,199 виявлено у тварин української червоно-рябої молочної породи та 0,083...0,610 - у голштинської худоби датської селекції. В останніх відмічено тенденцію до зниження коефіцієнтів повторюваності в міру їх віддалення у порівнюваних лактацій за надоєм (r = 0,512...0,238) та виходом молочного жиру (r=0,522...0,286).

7. Корови первістки голштинської породи датської селекції переважали аналогів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід за промірами будови тіла. Найсуттєвіша достовірна різниця спостерігалася за висотою в холці (на 1,4 і 1,9 см) та крижах (на 1,2 і 1,5 см).

8. Встановлена у корів-первісток підконтрольних порід достовірна додатна кореляція між надоєм та промірами будови тіла : висоти в холці (r = 0,187...0,303) і крижах (r = 0,238...0,414); глибини грудей (r = 0,239...0,363), ширини у маклаках (r = 0,265...0,360), кульшах (r = 0,172...0,459) та сідничних горбах (r = 0,213...0,303); навскісної довжини тулуба (r = 0,161...0,336) і заду (r = 0,187...0,355); обхватом грудей (r = 0,186...0,360) підтверджує доцільність ефективності селекції молочної худоби за екстер'єром.

9. Корови-первістки новостворених українських чорно- та червоно-рябої молочних порід характеризуються добрим розвитком морфологічних ознак вимені, відповідно: обхватом - 135,3 і 132,4 см, глибиною - 25,6 і 24,3 см, висотою від дна вимені до землі - 61,6 і 63,2 см, довжиною - 40,0 і 38,7 см, шириною - 32,3 і 29,9 см, ванноподібною формою - 78,4 і 75,5 % з дещо кращими показниками на користь української чорно-рябої молочної породи.

10. Встановлені достовірні додатні кореляційні зв'язки у корів-первісток українських чорно- та червоно-рябої молочних порід між надоєм та промірами вимені: обхватом (r = 0,335 і 0,430), довжиною передніх четвертей (r = 0,246 і 0,268), довжиною (r = 0,353 і 0,376), шириною (r = 0,232 і 0,347) та умовним об'ємом вимені (r = 0,272 і 0,330) свідчать про доцільність і ефективність селекції тварин за морфологічними статями вимені та продуктивністю.

11. Оцінка корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід за індексом ейрисомії дозволила виявити серед них три екстер'єрно-конституціональні типи - ейрисомний, проміжний та лептосомний і встановити, що тварини лептосомного типу відрізняються вищими надоями мають дещо вищий та довший тулуб, вужчі груди та меншу живу масу, тоді як тварини ейрисомного типу навпаки - широкогруді, з коротшим тулубом і вищою живою масою. Добір корів за використання індексу ейрисомії буде сприяти ефективності селекції за напрямком продуктивності.

12. Використання методу лінійної класифікації дозволило об'єктивно визначати породні та індивідуальні особливості екстер'єрного типу тварин новостворених українських молочних порід. За лінійною оцінкою групових ознак корови-первістки української чорно-рябої молочної породи переважали ровесниць української червоно-рябої молочної за молочним типом (+1 бал), станом кінцівок (+0,6 бала) та за загальною оцінкою типу (+0,5 бала).

13. Встановлений достовірний додатний кореляційний зв'язок між надоєм та всіма комплексами екстер'єрних ознак корів-первісток українських чорно- та червоно-рябої молочних порід, що характеризують молочний тип (r = 0,393 і 0,387) тулуб (r = 0,267 і 0,418), кінцівки (r = 0,271 і 0,263), вим'я (r = 0,317 і 0,354) та за загальною оцінкою типу (r = 0,362 і 0,426) і окремими описовими статями - висотою (r = 0,494 і 0,326), глибиною тулуба (r = 0,445 і 0,280), шириною заду (r = 0,349 і 0,328), прикріпленням передньої частини вимені (r = 0,312 і 0,270) переконливо свідчить про важливість використання цього селекційного заходу в селекції молочної худоби.

14. Оцінка генеалогічних формувань масиву тварин української чорно-рябої молочної породи виявила кращі, серед яких лінії Елевейшна 1491007, Чіфа-Валіанта 1650414 та Хановера 1629391. Комбінаційна здатність окремих ліній сприяла підвищенню у потомства молочної продуктивності, тому моніторинг міжлінійних кросів у підборах підконтрольного стада буде сприяти нарощуванню генетичного потенціалу продуктивності в результаті застосування найбільш вдалих та відмови від малоефективних поєднань.

15. За індексами адаптації оцінених корів у віці першої лактації (-9,2...-6,3) виявлено негативний вплив паратипових факторів на розвиток господарськи корисних ознак худоби усіх порід з найнижчим значення у тварин голштинської породи. За даними другої та третьої лактації індекс адаптації істотно збільшився з позитивним значенням і відповідно становив 6,9-12,6 та 14,8-17,1, що свідчить про кращу адаптованість до умов середовища повновікових корів.

16. Встановлено достовірну спадково зумовлену мінливість показників довічної продуктивності у корів української чорно-рябої молочної породи, яка детермінується лінійною належністю, спадковістю бугаїв-плідників і часткою умовної кровності за поліпшуючою голштинською породою.

Пропозиції виробництву

1. У базових заводських стадах з розведення новостворених українських чорно- і червоно-рябої молочних порід та імпортованої голштинської худоби в процесі їхньої подальшої консолідації й удосконалення необхідно використовувати встановлені закономірності впливу селекційно-генетичних, генотипових та паратипових факторів на розвиток ознак, що характеризують екстер'єрний тип та молочну продуктивність.

2. Періодичний моніторинг генеалогічної структури стада з оцінкою внутрішньолінійного розведення та кросу ліній дозволить, за умов використання вдалого підбору, значно підвищити рівень та ефективність селекції молочної худоби.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Хмельничий Л. М. Оцінка худоби при формуванні молочного стада / Л.М. Хмельничий, В. В. Костюк // Вісник Черкаського інституту АПВ.- Черкаси, 2004. - Вип. 4. - С. 142-146.

2. Костюк В. В. Порівняльна оцінка корів молочних порід племінного заводу “Перлина Поділля” / В. В. Костюк // Матеріали конф. молодих вчених та аспірантів. - К.: Аграрна наука, 2005. - С. 29-31.

3. Костюк В. В. Характеристика генеалогічних формувань заводського стада за молочною продуктивністю / В. В. Костюк // Вісник Черкаського інституту АПВ. - Черкаси, 2005. - Вип. 5. - С. 99-102.

4. Костюк В. В. Вплив сезону отелення на молочну продуктивність корів / В. В. Костюк // Вісник Черкаського інституту АПВ. - Черкаси, 2006. - Вип. 6. - С. 181-185.

5. Костюк В. В. Продуктивність корів молочних порід залежно від сезону отелення / В. В. Костюк // Матеріали обл. наук.-практ. конф. молодих вчених та спеціалістів “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” - Суми : ВВП Мрія - 1, 2006. - С. 29-30.

6. Костюк В. В. Оптимізація генеалогічної структури стада племінного заводу “Перлина Поділля” / В. В. Костюк // Матеріали ІV конф. молодих вчених та аспірантів. - К: Аграрна наука, 2006. - С. 52-53.

7. Костюк В. В. Оцінка типу корів українських молочних порід племінного заводу “Перлина Поділля” / В. В. Костюк // Аграрний форум - 2007: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського НАУ (4-6 квітня 2007 р.). - Суми, 2007. - Ч. 1. - С. 32-33.

8. Костюк В. В. Взаємозв'язок розвитку лінійних ознак екстер'єру з величиною надою корів молочних порід /В. В. Костюк // Матеріали V конф. молодих вчених та аспірантів (24 квітня 2007 р.) - К.: Аграрна наука, 2007. - С. 61-62.

9. Хмельничий Л. М. Особливості екстер'єрного типу корів українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід племінного заводу “Перлина Поділля” / Л. М. Хмельничий, В. В. Костюк // Вісник Черкаського інституту АПВ. - Черкаси, 2007. - Вип. 7. - С. 63-71.

10. Хмельничий Л.М. Особливості будови тіла корів молочних порід / Л.М. Хмельничий, В. В. Костюк // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2007. - Вип. 3 (12). - С. 127-129.

11. Хмельничий Л. М. Характеристика корів молочних порід за морфологічними властивостями вимені / Л. М. Хмельничий, В. В. Костюк // Інститут розведення і генетики тварин. - К.: Аграрна наука, 2007. - Вип. 42. - С. 327-333.

12. Хмельничий Л. М. Адаптаційна здатність корів молочних порід різного походження / Л. М. Хмельничий, В. В. Костюк // Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. “Новітні технології скотарства у ХХІ столітті”. - Миколаїв, 2008. - С. 45-49.

13. Костюк В. В Ефективність довічного використання корів молочних спеціалізованих порід / В. В. Костюк // Матеріали VІ конференції молодих вчених та аспірантів (24 травня 2008 р.). - К.: Аграрна наука. - 2008. - С. 52-54.

14. Хмельничий Л. М. Екстер'єрні особливості корів-первісток українських червоно- та чорно-рябої молочних порід різних ліній / Л.М.Хмельничий, В. В. Костюк // Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2008. - Вип. 6 (14). - С. 139-143.

15. Костюк В. В. Ефективність довічного використання корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід / В. В. Костюк, Л. М. Хмельничий // Вісник Сумського НАУ. - .Суми, 2008. - Вип. 10 (15). - С. 66-75.

Анотація

Костюк В.В. Екстер'єрні та продуктивні особливості молочної худоби різного походження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподар-ських наук за спеціальністю 06,02,01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2010.

У роботі викладені результати досліджень з вивчення ознак молочної продуктивності корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід і голштинської худоби датської селекції під впливом генотипових та паратипових факторів з визначенням їхньої успадковуваності та повторюваності в однакових умовах заводського стада.

Вивчено екстер'єрно-конституціональні особливості будови тіла та морфологічних ознак вимені корів новостворених українських молочних порід за використання інструментальної оцінки та методики лінійної класифікації з встановленням позитивного зв'язку між ознаками екстер'єру та рівнем молочної продуктивності корів. Доведено ефективність внутрішньолінійного підбору і комбінаційної здатності при поєднуваності ліній корів української чорно-рябої молочної породи та оцінки корів різного походження за адаптаційною здатністю. За оцінкою довічного використання корів виявлено спадкову зумовленість показників довічної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи.

Ключові слова: українська чорно-ряба молочна порода, українська червоно-ряба молочна порода, голштинська, лінія, екстер'єр, тип, вим'я, молочна продуктивність, успадковуваність, повторюваність, поєднуваність, кореляція, адаптація, довічне використання, проміри.

Аннотация

Костюк В.В. Экстерьерные и продуктивные особенности молочного скота разного происхождения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйст-венных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское, 2010.

В роботе изложены результаты исследований из изучения признаков молочной производительности коров украинских черно- и красно-пестрой молочных пород и голштинского скота датской селекции под воздействием генотипических и паратипических факторов с определением их наследуемости и повторяемости в одинаковых условиях заводского стада. Установлено достоверное преимущество голштинского скота в сравнении украинскими породами по уровню удоя по первой лактации на 1058 и 1124 кг молока и по содержанию жира в молоке - на 0,22 и 0,25 %.

Племенная ценность отца является наибольшим генетическим фактором влияния на уровень удоя коров украинских черно- и красно-пестрых молочных пород по первой (=0,188 и 0,256) и высшей (=0,169 и 0,483) лактациях.

Установлено уровень коэффициентов наследуемости и их изменчивости в зависимости от метода вычисления, принадлежности к породе и учтенной лактации. Коэффициенты наследуемости вычислены по методу удвоенного коэффициента корреляции “мать-дочь” менее изменчивы в сравнении с показателями вычисленными как сила влияния отца на молочную продуктивность дочерей методом дисперсионного анализа, которые соответственно составили по удою h2=0,166...0,338 и 0,169...0,608, содержанию жира h2=0,112...0,392 и 0,127...0,627 и выходом молочного жира h2=0,194...0,374 и 0,110...0,645.

Выявлена высокая повторяемость признаков молочной продуктивности коров различного происхождения. Установлено, что повторяемость и изменчивость удоя и молочного жира несколько выше (соответственно 0,238…0,814 и 0,286…0,825) по сравнению с содержанием жира в молоке (0,003…0,610).

Исследованиями экстерьера установлено превышение коров-первотелок голштинской породы датской селекции аналогов украинских черно- и красно-пестрой молочных пород по промерам телосложения, особенно по высотным промерам. Уровень удоя первотелок положительно коррелировал с промерами: высоты в холке (r = 0,187...0,303) и крестце (r = 0,238...0,414); глубины груди (r = 0,239...0,363), ширины в маклаках (r = 0,265...0,360), кульшах (r = 0,172...0,459) и седалищных буграх (r = 0,213...0,303); косой длины туловища (r = 0,161...0,336) и зада (r = 0,187...0,355); обхватом груди (r = 0,186...0,360).

Результаты исследований показали, что коровы-первотелки украинских черно- и красно-пестрой молочных пород характеризуются добрым развитием промеров вымени, соответственно: обхватом - 135,3 и 132,4 см, глубиной - 25,6 и 24,3 см, расстоянием дна вымени к земле - 61,6 и 63,2 см, длиной - 40,0 и 38,7 см, шириной - 32,3 и 29,9 см, ванной формой - 78,4 и 75,5 % с несколько высшим преимуществом показателей украинской черно-пестрой молочной породы. Между промерами вымени и надоем установлены достоверные положительные корреляционные связи, которые соответственно составили по обхвату (r = 0,335 и 0,430), длине передних четвертей (r = 0,246 и 0,268), длине и (r = 0,353 и 0,376), ширине вымени (r = 0,232 и 0,347).

По результатам линейной классификации вновь созданных молочных пород лучшими были животные украинской черно-пестрой молочной породы в сравнении с ровесницами украинской красно-пестрой молочной по молочному типу (+1,0 балл), состоянии конечностей (+0,6 балла) и по общей оценкой типа (+0,5 балла). Установлена достоверная положительная корреляция между удоем и экстерьерными комплексами признаков первотелок украинских черно- и красно-пестрой молочных пород, которые характеризуют молочный тип (r = 0,393 и 0,387) туловище (r = 0,267 и 0,418), конечности (r = 0,271 и 0,263), вымя (r = 0,317 и 0,354) и по общей оценке типа (r = 0,362 и 0,426) и отдельным описательным признакам - высотой (r = 0,494 и 0,326), глубиной туловища (r = 0,445 и 0,280), шириной зада (r = 0,349 и 0,328), прикреплениям передней части вымени (r = 0,312 и 0,270).

Генеалогические и заводские линии украинской черно-пестрой молочной породы характеризуются межлинейной дифференциацией по удою и экстерьеру. Лучшими формированиями были линии Элевейшна 1491007, Чифа-Валианта 1650414 и Хановера 1629391. Комбинационная сочетаемость отдельных линий способствовала увеличению молочной продуктивности у их потомства.

Использование индекса адаптации позволило определить уровень взаимодействия генотипа исследуемых пород скота с условиями внешней среды. Установлено, что коровы голштинської породи датской селекции в процессе адаптации в условиях Украины отличались высокими показателями удоя и жирности молока по сравнению с животными украинских черно- и красно-пестрых молочных пород, но у них были более продолжительные сервис- и межотельные периоды в возрасте первой лактации.

Установлена достоверная наследственно обусловленная изменчивость показателей пожизненной продуктивности у коров украинской черно-пестрой молочной породы, которая детерминируется генеалогической структурой, наследственностью быков-производителей и условной кровностью помесей по улучшающей голштинской породе.

Ключевые слова: украинская черно-пестрая молочная порода, украинская красно-пестрая молочная порода, голштинская, линия, экстерьер, тип, вымя, молочная продуктивность, наследуемость, повторяемость, сочетаемость, корреляция, адаптация, пожизненное использование, промеры.

Abstract

Kostyuk V.V. The exteriors and productive features of suckling cattle of different origin. - Manuscript.

Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of the agricultural science on a speciality 06.02.01 - animal breeding and selection. - Institute of breeding and genetics of UAAS, v. Chubinsky, 2010.

Results of researches are expounded from the study of signs of the suckling productivity of cows of Ukrainian black- and red-and-white dairy breeds and Holstein of cattle of the Danish selection under act of genotypic and paratypic factors with determination of their heritability and repeatability in the identical terms of factory herd.

The exterior-constitution features of build and morphological signs of udder of cows of the accrued Ukrainian dairy breeds are studied for the use of instrumental estimation and method of linear classification with establishment of positive connection between the signs of exterior and level of the suckling productivity of cows. Efficiency of purebred line selection and petticoat ability is well-proven at compatibility of lines of cows of the Ukrainian black-and-white dairy breed and estimation of cows of different origin after adaptation ability. As evaluated by the lifelong use of cows found out the inherited conditionality of indexes of the lifelong productivity of cows of the Ukrainian black-and-white dairy breed.

Keywords: Ukrainian black-and-white dairy breed, Ukrainian red-and-white dairy breed, Holstein, line, exterior, type, udder, suckling productivity, heritability, repeatability, compatibility, correlation, adaptation, lifelong use, measurements.

Размещено на Allbest.ru

...