Актуальність теми. Одним із назрілих питань вивчення історії розвитку сільськогосподарської науки та дослідної справи є історико-наукове дослідження творчої спадщини видатних вчених. Виходячи з даної позиції, стає зрозумілою актуальність всебічного дослідження наукової діяльності одного з найвидатніших представників когорти вчених аграріїв із всесвітньовідомим ім'ям - Костянтина Каетановича Гедройца (1872-1932), творчий шлях якого був тісно пов'язаний із науковим та суспільним розвитком України.

Академік АН СРСР та ВУАН К.К. Гедройц народився в Молдові, за національністю був росіянином, але за зроблене ним для становлення й розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні є всі підстави вважати його й українцем.К. К. Гедройц не просто тривалий час жив і творив на українських землях, а й прославив Україну в цивілізованому світі своїми відкриттями, найвизначніші з яких він здійснив, працюючи впродовж 1918-1929 років на Носівській сільськогосподарській дослідній станції Чернігівської губернії.

К.К. Гедройц був одним з перших, хто вивчив взаємозв'язок між ґрунтом, рослиною та добривом. Його дослідження відкрили новий етап у розвитку ґрунтознавства й агрохімії для потреб рослинництва і засвідчили, яких складних перетворень зазнають у ґрунті хімічні речовини добрив. Вчений довів, що тільки враховуючи властивості ґрунтів, особливості грунтово-кліматичних та інших умов можна забезпечити високу ефективність добрив. Основне значення робіт К.К. Гедройца в галузі хімії ґрунтів полягає у тому, що вони розкрили важливі й характерні форми руху матерії в ґрунті, зосередивши увагу на необхідності вивчення цих форм і тих сполук, що їх обумовлюють. К.К. Гедройцу належить цілий ряд методів, розроблених у зв'язку з вивченням поглинаючого комплексу ґрунту. Інша важлива роль здобутків видатного вченого полягає в тому, що вони здійснили найтісніший зв'язок генетичного ґрунтознавства з прикладними розділами науки про ґрунт, вказавши на можливі способи і методи зміни ґрунтових процесів та властивостей ґрунту в тому чи іншому напрямі залежно від характеру практичних завдань. Його роботи не втратили актуальності й зараз, адже у зв'язку з увагою до екологічних проблем взагалі та екологічних функцій ґрунтів зокрема, нині до планів науково-дослідних робіт багатьох наукових колективів включено дослідження механізмів поглинання хімічних елементів ґрунтами. К.К. Гедройц був не тільки видатним дослідником, але й неординарним педагогом.

Провівши початок свого життєвого шляху в Україні, К.К. Гедройц віддав їй чимало років та творчих сил. Саме ця його наукова й організаційна діяльність, пов'язана з Україною, є мало дослідженою та потребує всебічного вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи ДНСГБ НААН України з теми: "Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні" (номер державної реєстрації № 0107U003107).

Мета і завдання дослідження полягають в тому, щоб заповнити прогалини у цілісній картині національної історії науки шляхом відтворення життя та творчої діяльності К.К. Гедройца, осмислення його внеску в становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні на основі аналізу наявної спеціальної літератури, документальних матеріалів як опублікованих, так і архівних, їхнього критичного вивчення й узагальнення.

Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

- проаналізувати ступінь наукової розробки та джерельну базу предмета дослідження;

- з'ясувати умови становлення особистості та основні етапи життєвого шляху К.К. Гедройца, узагальнити й ввести до наукового обігу нез'ясовані відомості з біографії вченого;

- визначити періодизацію життя та наукової діяльності К.К. Гедройца;

- дослідити період життєдіяльності академіка К.К. Гедройца, пов'язаний із Носівською сільськогосподарською дослідною станцією;

- охарактеризувати вченого як організатора сільськогосподарської дослідної справи в Україні;

- висвітлити основні напрями наукової роботи К.К. Гедройца в галузі сільськогосподарської науки України, виділити та узагальнити її пріоритетні результати.

Хронологічні межі дослідження окреслено рамками життя та діяльності К.К. Гедройца (1872-1932), а також охоплюють попередні та наступні роки в межах декількох десятиліть як історію розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи.

Об'єктом дослідження є розвиток сільськогосподарської науки як невід'ємної частини історії України.

Предметом дослідження є життєвий шлях К.К. Гедройца, його наукова та організаційна діяльність у контексті розвитку сільськогосподарської науки України.

Методи дослідження ґрунтуються на принципах історизму та об'єктивності, які передбачають опис і аналіз подій на основі науково-критичного осмислення й використання різноманітних джерел. Важливими шляхами розв'язання проблеми дисертаційного дослідження є застосування логічно-аналітичного і предметно-хронологічного методів, які сприяють комплексному аналізу предмета дослідження; порівняльно-історичний, ретроспективний та описовий методи дають змогу висвітлити його особливості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше систематизовано різноманітний джерельний матеріал (архівний, літературний), який дає змогу відтворити маловідомі сторінки життя та наукової діяльності академіка К.К. Гедройца, пов'язаних з Україною; проведено ґрунтовний історико-науковий аналіз творчих здобутків вченого за основними напрямами його наукової діяльності на ниві аграрної науки України, показано внесок К.К. Гедройца в організацію та розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні;

удосконалено бібліографію наукових праць про К.К. Гедройца, доповнено джерелознавчу базу завдяки запровадженню до наукового обігу маловідомих архівних матеріалів, які певною мірою висвітлюють життєдіяльність та творчі здобутки вченого на теренах України;

дістав подальшого розвитку напрям наукової роботи з вивчення діяльності видатних вітчизняних вчених-аграріїв.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані при створенні узагальнюючих праць з історії української сільськогосподарської науки та її окремих напрямів, а також для заповнення прогалин у вивченні наукового спадку видатного вченого, доробок якого має велике значення в сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні. У подальшому робота може бути використана в навчальному процесі при вивченні спецкурсів "Українознавство", "Історія України”, "Історія сільськогосподарської науки”, "Історія науки і техніки", "Сільське господарство”, "Ґрунтознавство”, "Агрохімія", "Рослинництво” тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки дослідження доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Національна сільськогосподарська бібліографія як складова програми інформатизації аграрної галузі України", м. Київ, 2009 р.; Шостій Міжвузівській науковій конференції з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії науки і техніки, м. Луганськ, 25 листопада 2008 р.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і висновки, викладені в дисертації і винесені на захист, отримано автором особисто.

гедройц сільськогосподарська наука україна

Публікації. За результатами досліджень, представлених у дисертації, опубліковано 8 наукових праць. Серед них 1 брошура (у співавторстві), 3 статті у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 210 найменувань та 10 додатків. Обсяг основного тексту становить 149 сторінок. Загальний обсяг дисертації 178 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету і завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми дисертаційного дослідження, стан її джерельної бази, зазначено обрані напрями та шляхи розв'язання поставленої проблеми. Відзначається відсутність в науковій літературі узагальнених історико-наукових досліджень, які відображають наукову та організаційну діяльність К.К. Гедройца на ниві сільськогосподарської науки України.

У підрозділі 1.1 "Ступінь наукової розробки проблеми" представлено результати вивчення наукових праць, у яких йдеться про наукову діяльність К.К. Гедройца. З'ясовано, що в науковій літературі є значна кількість публікацій про вченого, виданих як за царську так і радянську добу, а також і в роки державності України. Але переважна більшість їх містить стислу, фрагментарну інформацію про діяльність вченого на українських землях та її значення для розвитку сільськогосподарської науки, яка в деяких виданнях навіть зовсім відсутня.

Перші згадування про наукову роботу вченого в Україні з'явилися у 1920-ті роки в "Трудах Носовской сельскохозяйственной опытной станции" Отчет агрохимического отдела за 1922-1923 г. г. / Носовская сельско-хозяйственная опытная станция им. 5-летия Октябрьской Революции. - К., 1924. - Вып. 36. - 76 с.; Проспект видань станції (1911-1926) / Носівська сільсько-господарська досвідна станція. - К., 1926. - Вип. 75. - 18 с. , де наводиться, зокрема, точна інформація щодо дати та обставин початку виконання К.К. Гедройцем обов'язків завідувача хімічної лабораторії Носівської сільськогосподарської дослідної станції. Аналізуються також найважливіші наукові праці видатного вченого, такі як "Почва, как культурная среда сельско-хозяйственных растений", "К вопросу о районе Носовской с.-х. опытной станции", "Осолодение почв" та "Подвижность почвенных соединений и влияние на нее кальция", вперше опубліковані коштами Носівської дослідної станції. Важливість цієї події для наукової спільноти підкреслюється тим, що цього самого року відомий бібліограф К. Дубняк у своїй роботі "Матеріали сільськогосподарської бібліографії України за 1925 рік" навів інформацію про те, що у 1925 р. Агрохімічним відділом Носівської сільськогосподарської дослідної станції було опубліковано працю професора К.К. Гедройца "Почвенный поглощающий комплекс и почвенные поглощенные катионы как основа генетической почвенной классификации" Матеріяли сільсько-господарської бібліографії України. 1925 рік / Упоряд.К. Дубняк. - Х.: Радянський селянин, 1927. - Т 1. - С. 109. . Оприлюднення здобутків К.К. Гедройца в українських наукових виданнях стало поштовхом для його визнання також і за кордоном. Англійський вчений Г. Пейдж (H. J. Page), виступаючи у 1926 році на міжнародній конференції з хімії ґрунтів в Гронінгені (Голландія) з доповіддю про реферовані ним англійські переклади робіт К.К. Гедройца, зроблені С. Ваксманом, підкреслив, що вони в багатьох випадках випередили своїми результатами відкриття закордонних вчених. Огляд охоплював праці з вивчення поглинальної здатності ґрунтів, що були опубліковані в період 1912-1925 рр. Page H.I. The investigations of К.К. Gedroiz on Base exchange and Absorbtion // Transactions of the Second Comission of the Intern. Society of Soil Science. - Groningen, 1926. - P. 207-231. Із наукового звіту видатного ґрунтознавця України академіка О.Н. Соколовського про Перший міжнародний конгрес ґрунтознавців, який відбувся у США 1927 року, також дізнаємося про відношення іноземних вчених до творчих напрацювань К.К. Гедройца Соколовський О. Перший міжнародний конгрес ґрунтознавців / О. Соколовський // Вісн. с-г. науки. - 1927. - Т. ІV. - № 2-3. - С. 77-80. . Ґрунтовною є стаття учня К.К. Гедройца О.А. Роде, де автор називає дослідження свого наставника у Чернігівській та Полтавській губерніях базовими для створеної ним генетичної класифікації ґрунтів на основі поглинаючого комплексу та роду ґрунтових поглинутих катіонів Роде А.А. "Учение проф.К. К. Гедройца о поглотительной способности почв" / А.А. Роде // Природа. - 1927. - № 6. - С. 465-479. . Низка публікацій про відомого ґрунтознавця з'явилася у зв'язку зі смертю К.К. Гедройца в жовтні 1932 року Памяти К.К. Гедройца // Успехи химии. - М.; Л., 1932. - Т.І. - Вып. 6. - С. 665-668; Умер академик К.К. Гедройц // Техника социалистического земледелия, 1932. - № 10. - С. 44., Теумин С.И. Памяти Константина Каэтановича Гедройца / С.И. Теумин // Химизация социалистического земледелия, 1932. - № 9-10. - С. 11-14; Прасолов Л.И. Памяти Константина Каэтановича Гедройца / Л.И. Прасолов // Вестник Академии наук СССР. - 1932. - № 11. - С. 47-54. . На жаль в них лише декількома словами згадується про носівський період життя К.К. Гедройца.

Перший у 1933 році збірник наукових праць "Химизация социалистического земледелия" повністю було присвячено характеристиці наукової та суспільно-політичної діяльності академіка Гедройца та висвітленню найважливіших сторін його плідного вчення Химизация социалистического земледелия. - М.: Сельхозгиз, 1933. - № 1. - 88 с. . У збірнику опубліковано спогади академіків Д.М. Прянішнікова, О.Н. Соколовського, Е.В. Брицке, професорів О.К. Кедрова-Зіхмана, А.Ф. Тюліна та ін. Серед десяти статей тільки дві стосуються наукової діяльності видатного агрохіміка на теренах України. Але представлений колишніми співробітниками Носівської сільськогосподарської дослідної станції матеріал є надзвичайно важливим для дослідження носівського періоду життєдіяльності К.К. Гедройца Кулжинский С.П.К. К. Гедройц и опытное дело / С.П. Кулжинский // Химизация социалистического земледелия, 1933. - № 1. - С. 61-66.; Германов Ф.Н. Теория солонцов и осолоденных почв в учении К.К. Гедройца / Ф.Н. Германов // Химизация социалистического земледелия. - М.: Сельхозгиз, 1933. - № 1. - С. 48-54.; Тарановская В.Г. Вегетационный метод в работах К.К. Гедройца / В.Г. Тарановская // Химизация социалистического земледелия, 1933. - № 1. - С. 67-71. . Особливістю спеціального збірника праць Ґрунтового інституту ім.В. В. Докучаєва АН СРСР є те, що в ньому опубліковано біографію вченого, яка містить відомості про його перші роки життя, надані сестрою академіка, а також зауваження автора біографічної статті Г.Н. Боч щодо значення періоду життєдіяльності К.К. Гедройца, пов'язаного з Носівською станцією Боч Г.Н. Биография академика К.К. Гедройца / Г.Н. Боч // Тр. Почвенного ин-та им.В. В. Докучаева. - Л.: Изд-во АН СССР, 1934. - Т. ІХ. - С. 3-16. . Надзвичайно важливою є розповідь про роботи К.К. Гедройца на території Прилуцького та Ніжинського округів України його колеги співробітника Носівської станції І.Г. Боловахно Боловахно И.И. О работах К.К. Гедройца на территории б. Прилукского и Нежинского округов Украины / И.И. Боловахно // Тр. Почвенного ин-та им.В. В. Докучаева. - Л.: Изд-во АН СССР, 1934. - Т. ІХ. - С. 77-83. . До 75-річчя від дня народження, а також 20-ліття від дня смерті видатного ґрунтознавця та агрохіміка його учні та колеги підготували окремі видання та статті, в яких підкреслюється важливість його творчої спадщини у контексті розвитку світової наукової думки та побіжно сказано про значення діяльності вченого в Україні і, в першу чергу, на Носівській сільськогосподарській дослідній станції Ремезов Н.П. Вклад К.К. Гедройца в развитие докучаевского почвоведения / Н.П. Ремезов // Почвоведение. - 1947. - № 4. - С. 201-206; Гантимуров И. И.К. К. Гедройц и наука о почве / И.И. Гантимуров // Почвоведение. - 1947. - № 4. - С. 207-212; Кедров-Зихман О.К. Учение академика К.К. Гедройца о почвенном поглощающем комплексе и известковании почвы / О.К. Кедров-Зихман // Почвоведение. - 1952. - № 10. - С. 879-889; Шконде Э.И. Академик К.К. Гедройц и агрономическая наука (К 20-летию со дня смерти) / Э.И. Шконде // Почвоведение. - 1952. - № 10 - С. 1111-1125. . В окремих брошурах за авторством учнів та колег академіка К.К. Гедройца професорів Н.П. Ремезова та О.А. Роде, присвячених їхньому наставнику, висвітлено основні етапи життєдіяльності К.К. Гедройца, подано бібліографію його праць Ремезов Н.П. Констатнтин Каэтанович Гедройц / Н.П. Ремезов. - М.: Сельхозгиз, 1952. - 124 с.; Роде А.А. Констатнтин Каэтанович Гедройц (1872-1932) / А.А. Роде. - М.: Изд-во АН СССР, 1956. - 57 с. . Ім'я К.К. Гедройца було внесено до всіх загальних та галузевих енциклопедичних видань колишнього Радянського Союзу й УРСР Гедройц Константин Каэтонович // Сельскохозяйственная энциклопедия. - М. - Л.: ОГИЗ, 1937. - Т. 1. - С. 336-337; Гедройц Константин Каэтанович // Сельскохозяйственная энциклопедия. - М.: Гос. Изд-во с. - х. лит. 1940. - Т. 1. - С. 425; Гедройц Константин Каэтанович // Малая советская энциклопедия. - М.: Гос. науч. Изд-во БСЭ, 1958. - Т. 2. - С. 894; Гедройц Костянтин Каетанович // Радянська енциклопедія історії України. - К.: АН УРСР, 1969. - Т. 1. - С. 407; Гедройц Константин Каэтанович // Украинская советская энциклопедия. - К.: УСЭ, 1979. - Т. 2. - С. 488. .

Єдиною україномовною монографією, присвяченою К.К. Гедройцу за радянських часів, став біографічний нарис, підготовлений професором Н.Б. Вернандер Вернардер Н. Б.К. К. Гедройц [Ґрунтознавець-агрохімік (1872-1932)]: Біограф. Нарис / Н.Б. Вернардер. - К., 1965. - 50 с. . На відміну від інших аналогічних праць тут є окремий досить пізнавальний розділ про роботу К.К. Гедройца на Носівській дослідній станції. У наступні десятиріччя вітчизняні та російські історики ґрунтознавства присвятили цьому вченому спеціальні окремі глави в своїх монографіях Виленский Д.Г. История почвоведения в России / Д.Г. Виленский. - М.: Советская наука, 1958. - 248 с.; Крупенников И.А. История почвоведения / И.А. Крупенников. М.: Наука, 1981. - 327 с.; Зонн С.В. История почвоведения в России в ХХ веке (известные и забытые страницы) / С.В. Зонн. - Ч. 1., 365 с. М.: ИГ РАН, 1999; Ч. 2. - 297 с. - М.: ИГ РАН, 1999; Иванов И.В. История отечественного почвоведения: Развитие идей, дифференциация, институтизация / И.В. Иванов; Ин-т физико-химических и биологических проблем почвоведения, Докучаевское общество почвоведов. - М.: Наука, 2003. - Кн. 1: 1870-1947 гг. - 397 с. . Сучасні видання також не обходять увагою діяльність та здобутки всесвітньо відомого вченого Минеев В.Г., Лебедева Л.А. История агрохимии и методология агрохимических исследований: учеб. пособ. / В.Г. Минеев, Л.А. Лебедева. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - С. 126-134.; Елина О.Ю. От царских садов до советских полей: история сельскохозяйственных опытных учреждений XVIII - 20-е годы ХХ в. / О.Ю. Елина. - М., 2008. - Т. II. - С. 77; Сенченкова Е.М. Гедройц Константин Каэтанович / Е.М. Сенченкова // Московская Энциклопедия. ? М.: Изд. центр «Москвоведение», - 2007. - Т. 1. Лица Москвы. - Кн. 1 (А-З). . З огляду на важливу роль академіка АН СРСР і ВУАН (нині НАН України) К.К. Гедройца у становленні сільськогосподарської дослідної справи в Україні провідні енциклопедичні й галузеві довідкові видання країни присвятили йому спеціальні статті Міхновська А.Д. Гедройц Костянтин Каетанович (1872-1932) / А.Д. Міхновська // Вчені-грунтознавці, агрохіміки, землероби. - К.: Аграр. наука, 2003. - С. 33-34. (Серія УААН «Українські вчені-аграрії ХХ ст.; кн. 3; Вергунов В.А. Гедройц Костянтин Каетанович (1872-1932) / В.А. Вергунов // Енциклопедія сучасної України. - 2007 - Т. 7 - С. 32; Гедройц Костянтин Каетанович // Національна академія наук України. Персональний склад. 1918-2003. - К.: Фенікс, 2003. - С. 19. . Значним внеском у вивчення творчих здобутків К.К. Гедройца, пов'язаних з українськими землями, є історико-наукові дослідження професора В.А. Вергунова Вергунов В.А. Українське ґрунтознавство: історія становлення та розвитку у наукових школах, інститутизації і періодизації / В.А. Вергунов // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. - 2006. - Вип. 24. - С. 46-79; Академік К.К. Гедройц і Україна: невідомі сторінки творчої біографії (1929-1930 рр) / В.А. Вергунов, О.В. Піщенко (під заг. ред.В.А. Вергунова) - К., 2009. - 39 с. - (Іст. - бібліогр. сер. «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії», кн. 32); Вергунов В.А. Полтавське дослідне поле: становлення і розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні (До 125-річчя державного дослідництва в агрономії та тваринництві) / В.А. Вергунов: УААН, ДНСГБ. - К., 2009. - 220 с. - (Іст. - бібліогр. серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії», кн. 28); Вергунов В.А. Сельскохозяйственное опытное дело в Украине: историко-научный анализ организационных основ / В.А. Вергунов; УААН, ГНСХБ. - К., 2009. - 96 с. .

Підсумовуючи студіювання наукових літературних джерел з проблеми дослідження, слід відзначити, що хоча існує досить велика кількість публікацій за радянських часів про видатного ґрунтознавця та агрохіміка світового значення академіка АН СРСР та ВУАН К.К. Гедройца, однак історіографічне наповнення теми дисертаційного дослідження незначне й представлене майже винятково у трудах Носівської сільськогосподарської дослідної станції або у статтях її співробітників. Більшість інших робіт обмежується короткими відомостями про період наукової діяльності вченого на українських землях. Пострадянська історіографія складається в основному з російських видань, переважною більшістю з яких не згадується про зв'язок К.К. Гедройца з Україною. Водночас нечисленні вітчизняні автори надають великого значення українському періоду життя та діяльності К.К. Гедройца. Отже, на сьогодні не існує цілісного наукового дослідження, в якому було б всебічно висвітлено багатогранну наукову та організаторську діяльність видатного вченого на українських землях та дано її оцінку у контексті світової галузевої наукової думки.

У підрозділі 1.2 "Характеристика джерельної бази дослідження" зазначається, що для проведення наукових історичних досліджень по темі дисертації було використано як опубліковані, так і неопубліковані джерела. Джерелом пошуку стали фонди Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО України) (фонд 27 - Народний комісаріат земельних справ УСРР, фонд 473 - Науково-консультаційна рада при Наркоматі земельних справ УСРР), Наукового архіву Президії НАН України (фонд 251). Основу джерельної бази для написання дисертаційного дослідження становили також наукові праці К.К. Гедройца. У процесі вивчення опублікованих праць вченого значну роль відіграли фонди Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, Національної парламентської бібліотеки України, Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України. Залучення до роботи періодичних друкованих видань (журналів, бюлетенів) допомогло більш повно й різносторонньо висвітлити образ видатного ґрунтознавця та агрохіміка як людини та громадянина.

Зазначені групи джерел становлять документальне забезпечення досліджуваної проблеми, а їхнє комплексне використання стало підставою для досягнення мети дисертаційного дослідження.

У другому розділі "Життєвий і творчий шлях К.К. Гедройца та Україна" йдеться про події й особистостей, які вплинули на становлення майбутнього видатного вченого-аграрія та ґрунтознавця, а також організатора сільськогосподарської дослідної справи як в Росії, так і в Україні; розглядається період життя К.К. Гедройца, пов'язаний із Носівською сільськогосподарською дослідною станцією; представлено результати вивчення його організаторської діяльності на ниві сільськогосподарської дослідної справи в Україні.

Для поглиблення історико-аналітичного дослідження було здійснено періодизацію творчого шляху вченого і виділено три періоди:

1) період становлення особистості та формування наукових поглядів вченого (1872-1917);

2) період науково-організаційної роботи, пов'язаний з Носівською сільськогосподарською дослідною станцією (1918-1929);

3) період наукової діяльності на Долгопрудному дослідному полі (1930-1932).

У підрозділі 2.1 "Роки становлення особистості та формування наукових поглядів вченого" представлено результати вивчення першого періоду життєдіяльності К.К. Гедройца, його навчання у Санкт-Петербурзькому лісному інституті (1892-1897), Санкт-Петербурзькому університеті (1897-1903) та роботи науковим співробітником Сільськогосподарської хімічної лабораторії Міністерства землеробства і державного майна (1897-1916).

З офіційної біографії відомо, що К.К. Гедройца багато що пов'язує з Україною. Народився К.К. Гедройц у м. Бендери Бессарабської губернії в сім'ї військового лікаря. Дитячі роки ученого пройшли в Кишиневі, Кам'янець-Подільську й Одесі. В 1890 році він закінчив Київський кадетський корпус. Як одного з кращих учнів, після закінчення корпусу майбутнього вченого перевели до Михайлівського артилерійського училища в Петербурзі. Але він не мав здібностей до військової справи, цьому також заважала хвороба серця. У 1892 році вступив до Санкт-Петербурзького лісного інституту, з яким пов'язав все своє наступне життя. Слід відмітити, що навчальні плани інституту на той час передбачали широку природничо-історичну підготовку, що дало можливість К.К. Гедройцу отримати достатню вищу освіту. В інституті викладали тоді видатні російські вчені: ботанік академік І.П. Бородін, зоолог професор М.А. Холодковський, хіміки професори П.Г. Кучеров та П.А. Кашинський. Ґрунтознавство вів видатний учений-грунтознавець П.С. Коссович. Студентські роки К.К. Гедройца збіглися із завершальним періодом боротьби В.В. Докучаєва й передових представників російської науки за визнання створеної працями В.В. Докучаєва і його сподвижників нової галузі природознавства - ґрунтознавства. У 1897 році після закінчення Лісного інституту для продовження освіти з хімії, фізики, математики К.К. Гедройц вступив вільним слухачем на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету (нині Санкт-Петербузький державний університет) й одночасно продовжував розпочату на студентській лаві наукову роботу в Сільськогосподарській хімічній лабораторії Міністерства землеробства і державного майна в Петербурзі, яку очолював П.С. Коссович. У процесі виконання поставлених завданнь К.К. Гедройц виявив себе як талановитий дослідник, чудовий аналітик, наполегливий у досягненні поставленої мети. Оцінивши його здібності, П.С. Коссович запросив К.К. Гедройца на посаду молодшого лаборанта. З цією лабораторією і пов'язаний весь перший період життя та наукової діяльності К.К. Гедройца. Важливою віхою у житті К.К. Гедройца стала робота в "Журнале опытной агрономии", більша частина якого приділялася написанню рефератів робіт з різних напрямів сільськогосподарської науки. У Сільськогосподарській лабораторії та в пізніше відкритому Бюро землеробства й ґрунтознавства Вченого комітету Головного управління землевпорядження й землеробства, яке перебувало також у завідуванні професора П.С. Коссовича, закінчилося зростання і остаточно склалося індивідуальне наукове обличчя видатного вченого - К.К. Гедройца.

У підрозділі 2.2 "К.К. Гедройц та Носівська сільськогосподарська дослідна станція" з'ясовується, що з початком роботи К.К. Гедройца на Носівській сільськогосподарській дослідній станції пов'язаний другий, досить важливий період у послідовному розвитку його наукової творчості, а саме перехід до використання результатів своїх теоретичних робіт для вирішення ряду конкретних практичних питань покращання ґрунту та підвищення продуктивності агрофітоценозів. Проблемами родючості ґрунту і живлення рослин К.К. Гедройц займався впродовж усієї своєї наукової діяльності, приділяючи їм значну увагу поряд зі своїми теоретичними дослідженнями. Але роботи даного періоду мають істотну якісну відмінність від його попередніх робіт у цій області, оскільки безпосередньо ґрунтуються на результатах його теоретичних напрацювань з вивчення поглинаючого ґрунтового комплексу і мають на меті з'ясування значення властивостей цього комплексу для родючості ґрунту. У цьому якнайкраще виявилися характерні риси всієї наукової діяльності К.К. Гедройца виняткова послідовність і цілеспрямованість, що характеризують його як ученого, який незмінно прагнув до здійснення синтезу теорії із практичним її застосуванням.

Що стосується діяльності вченого на Носівській дослідній станції, створеній у 1911 році, то донедавна існували деякі суперечності в датах, наприклад, початку та закінчення роботи Гедройца на станції. Вдалося знайти підтвердження тому, що в 1912 році К.К. Гедройц на запрошення одного з організаторів вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи С.П. Кулжинського, з яким він мав не тільки творчі, але й особисті дружні стосунки, брав активну участь у проектуванні облаштування станції як науковий консультант та безпосередньо у розробці першої робочої програми наукових досліджень. Новий відлік практичної співпраці в полі почався з 1922 року, коли К.К. Гедройц з посади консультанта перейшов у ранг завідувача агрохімічним відділом Носівської сільськогосподарської дослідної станції і керівника її ґрунтових досліджень.

При цьому К.К. Гедройц постійно проживав у Петрограді, а на станцію приїжджав тільки навесні з початком вегетаційного періоду сільськогосподарських культур і працював до осені. В цей час робота йшла у двох напрямах: питання глибокого теоретичного характеру проводилися ним і його ленінградськими співробітниками в лабораторії Лісового інституту, а питання генезису солонців і осолоділих ґрунтів та способів їхнього поліпшення - на Носівській дослідній станції, розташованій у Придніпровській низині. Це мало велике практичне значення для ведення господарства у середній частині Лісостепу України як зони зі щільним населенням і вирощуванням інтенсивних культур. Площа солонців у цій області визначалася приблизно в один мільйон гектарів, і тому питання про їхнє використання було найважливішим завданням дослідних робіт Носівської станції та К.К. Гедройца.

Проводячи дослідження саме на Носівській станції, Костянтин Каетанович дістав широку можливість для відпрацювання в польових умовах питань генезису солонців і методів їхньої меліорації - одного з основних напрямів своєї наукової творчості. Завдяки К.К. Гедройцу українські землі стали благодатним об'єктом дослідження для новітніх відкриттів багатьох російських учених. Результати його багаторічних досліджень на Носівській сільськогосподарської станції за 1918-1929 роки стали "золотим фондом" не тільки російської, але й української агрономічної та грунтово-агрохімічної науки. Крім того, проведені дослідження показали, що поєднання на науковій ниві таланту блискучого вченого К.К. Гедройца, глибоко відданого своїй справі дослідника, водночас скромного характеру, схильного до самозаглиблення, усамітнення, уникнення великих зібрань із надзвичайною енергійністю та активною життєвою позицією організатора дослідної справи С.П. Кулжинського, забезпечило найбільшу наукову продуктивність. Результатом цього стали всесвітньо важливі відкриття законів природи, що в свою чергу дали можливість розв'язувати актуальні проблеми на практиці.

Підрозділ 2.3 "К.К. Гедройц як організатор сільськогосподарської дослідної справи в Україні" розкриває маловідомі факти із життя видатного вченого щодо його ролі в становленні інститутизації ґрунтознавства в Україні, а також у виборі подальших шляхів щодо організаційних засад ведення сільськогосподарської дослідної справи в Україні. К.К. Гедройц вважав, що створення спеціалізованого Інституту ґрунтознавства в Україні надасть широкі можливості й колосальні результати в організації розгортання системних комплексних галузевих досліджень на основі новітніх досягнень допоміжних агрохімії наук з використанням новітніх методик. На пропозицію українських вчених очолити новостворюваний інститут ґрунтознавства К.К. Гедройцем було розроблено не тільки програму його роботи, а й відповідний докладний кошторис з розрахунком на три роки поетапної організації інституту.

Працюючи на Носівській дослідній станції, К.К. Гедройц брав активну участь у різних нарадах та засіданнях Всеукраїнської та обласних (Харківської, Київської) рад з сільськогосподарської дослідної справи, друкував статті в українських наукових виданнях, висловлюючи свою оригінальну думку щодо її структуризації. Вчений теоретично обґрунтовував можливість надати Носівській станції статус крайової.

Дослідження подій, пов'язаних із обранням вченого в академіки до Всеукраїнської академії наук, показало, що не зважаючи на певні щодо цього труднощі, було прийнято позитивне рішення, яке фактично стало безумовним визнанням його значних заслуг перед українською наукою.

У третьому розділі "Напрями наукової роботи К.К. Гедройца на ниві аграрної науки України" було висвітлено основні наукові здобутки вченого, досягнуті в період, пов'язаний з його діяльністю в Україні. Визначено основні їхні напрями:

1) глибокі теоретичні дослідження в галузі ґрунтознавства;

2) внесок у розвиток вітчизняної агрохімічної науки;

3) єдині грунтово-географічні дослідження.

У підрозділі 3.1 "Вивчення ґрунтових процесів у природних умовах Чернігівської та Полтавської губерній” проаналізовано напрями роботи вченого та з'ясовано, що з Україною пов'язаний новий етап наукової діяльності вченого - етап крупних теоретичних узагальнень. Він значно розширив та доповнив вчення про поглинальну здатність ґрунтів, яке мало величезний вплив на розвиток ґрунтознавства, агрохімії та агрономії взагалі. Від розгляду поглинальної здатності як явища К.К. Гедройц просунувся до багатобічної характеристики колоїдного комплексу ґрунту, його походження, складу, властивостей і законів поведінки як найактивнішої частини ґрунту. Ця праця стала логічним підсумком усім попереднім дослідженням вченого. Він також завершив роботу генетичного характеру, в якій запропонував нову класифікацію ґрунтів, основану на складі ґрунтових поглинутих катіонів. Властивості головних ґрунтових типів було висвітлено з точки зору колоїдної хімії, яка, грунтуючись на ідеях В.В. Докучаєва, стала таким чином частиною його вчення щодо ґрунту та ґрунтоутворення.

Можливістю остаточно переконатися у правильності своєї теорії щодо походження солонців та солончаків, розвинути вчення про еволюцію засолених ґрунтів, а також зробити глибокі висновки з генезису багатьох ґрунтових типів для К.К. Гедройца стало запрошення обійняти посаду завідувача відділу агрохімії Носівської дослідної станції, яка одним із завдань своєї діяльності вбачала агрономічний вплив на ґрунти району її обслуговування, де нараховувалося більше 20 ґрунтових різностей.

Не менш значними були успіхи К.К. Гедройца в питаннях удосконалення методик проведення спеціальних досліджень у ґрунтознавстві та агрохімії, контролю добрив і хімічного аналізу ґрунтів, а також широкого використання вегетаційного методу для цих цілей. У 1923 році, як підсумок майже тридцятирічної наукової діяльності, вийшла його фундаментальна праця "Химический анализ почв" Гедройц К.К. Химический анализ почв. Руководство по ведению лабораторных почвенных исследований. / К.К. Гедройц // Труды по лесному опытному делу. - Пг.: Новая деревня, 1923. - Вып. 63. - 260 с. . Цей посібник є донині єдиним систематичним і повним керівництвом з хімічного аналізу ґрунтів і слугує настільною книгою для всіх, хто ним займається.

У підрозділі 3.2 "Дослідження К.К. Гедройца на українських землях та агрономічна наука" з'ясовано, що величезним внеском в агрономічну науку стали дослідження К.К. Гедройца, проведені на Носівській сільськогосподарській дослідній станції. Своїми дослідженнями вчений спрямував зусилля ґрунтознавців на вирішення практичних питань сільського господарства, пов'язаних з вивченням ґрунтової родючості, шляхів його підвищення й використання. На основі комплексного вивчення динаміки ґрунтових колоїдів і властивостей ґрунту під впливом його обробітку та добрив в районі Носівської дослідної станції К.К. Гедройц опублікував оригінальний нарис "Почва как культурная среда для сельскохозяйственных растений. Почвенные коллоиды и солонцеватость почвы" Гедройц К.К. Почва как культурная среда для сельскохозяйственных растений. Почвенные коллоиды и солонцеватость почвы // Тр. Носовской с. - х. опытной станции, 1926. - Вып. 42. - 53 c. .

Агрохімічний відділ Носівської дослідної станції став для К.К. Гедройца новим відліком практичної співпраці з вивчення добрив та їхньої дії на рослини і грунт. Велику увагу К.К. Гедройц приділив вивченню доступності рослинам ґрунтових азотистих та фосфорнокислих сполук і з'ясуванню чинників їхнього перетворення в ґрунті.

Особливо велике значення мають роботи К.К. Гедройца в галузі меліорації засолених ґрунтів. Він вказував, що для того щоб перетворити солончаки й сильносолончакуваті ґрунти у придатні для сільського господарства угіддя, необхідно промиванням вилучити надлишок солей. Дослідження ґрунтів Носівської дослідної станції, проведене вченим, вказало на необхідність вивчення питання позитивного ефекту від вапнування ґрунту як корінного заходу захисту його від руйнівної дії атмосферних опадів

На ідеях К.К. Гедройца було також засновано поєднання вапнування ґрунту із застосуванням різних магнієвмісних добрив (наприклад: калій-магнезія, каїніт, а також зола та гній) у випадку внесення вапняних добрив, що не містять багато домішок магнію. Це мало значення як ефективний спосіб підвищення врожайності та покращення якості врожаю багаторічних трав та інших культур травопільної сівозміни.

У підрозділі 3.3 "Єдині грунтово-географічні дослідження у творчій спадщині академіка К.К. Гедройца” показано значення ґрунтових обстежень Чернігівської та Полтавської губерній (території Прилуцького і Ніжинського округів), здійснених видатним вченим, які є єдиними, що вийшли з-під пера К.К. Гедройца, оскільки всі інші свої наукові пошуки він проводив в лабораторії та вегетаційному будиночку. Дніпровську низину він розглядав як особливу ґрунтову провінцію, в якій зональний, - чорноземний процес протікав на тлі процесу осолонцювання. Проте і цей останній носить відбиток зональності.

Отриманий польовий матеріал вчений брав для своїх лабораторно-дослідницьких робіт, якими була остаточно підтверджена його гіпотеза щодо осолодіння ґрунтів Дніпровської западини, що стала надзвичайно плідною при поясненні всіх властивостей даних ґрунтів і пов'язаних з цим агрономічних заходів. В результаті робіт було складено проредаговану вченим триверсту ґрунтову карту, опис ґрунтів, геологічну і геоботанічну карти з пояснювальним текстом. Ці роботи мали особливо велике практичне значення в період реконструкції сільського господарства 1930-х років. По ґрунтових картах і описах, складених під керівництвом К.К. Гедройца, місцевими районними, плановими і земельними органами проводилося мікрорайонування, встановлення сівозмін, складання виробничих планів колгоспів та їхня спеціалізація.

Висновки

1. Комплексний аналіз стану й ступеня дослідження проблеми дав змогу виявити основні закономірності формування наукового світогляду К.К. Гедройца, що дало можливість обґрунтувати напрями дослідження, через які здійснювався аналіз основних етапів життєвого та творчого шляху вченого, оцінити наукову спадщину видатного вченого, виділити та узагальнити її пріоритетні результати на ниві сільськогосподарської науки України, визначити його місце і роль в розвитку вітчизняної аграрної науки та її інститутизації. Фундаментальні історико-наукові дослідження, які систематизовано відображали б науково-організаційну діяльність академіка К.К. Гедройца на теренах України, відсутні. Обрана тема вперше стала об'єктом дисертаційного дослідження.

2. Становлення К.К. Гедройца як особистості проходило на українських землях. Провівши в Україні своє дитинство та юність, К.К. Гедройц не поривав з нею зв'язку впродовж всього свого життя. Різноманітність та яскравість місцевих природних ландшафтів вразила уяву молодої людини та розвила прагнення до пізнання природи. Величезний вплив на становлення К.К. Гедройца як особистості в роки навчання в Петербурзькому лісному інституті мали професори хімії М.Г. Кучеров, П.А. Кашинський й особливо П.С. Коссович. За їхнього сприяння та під їхнім керівництвом виріс і розвинувся великий талант цього видатного вченого. Аналітична узагальнююча робота в "Журнале опытной агрономии", розширивши й поглибивши відомості з різних галузей ґрунтознавства й агрономії, ввела К.К. Гедройца в коло найактуальніших проблем, що стояли тоді перед наукою, і слугувала відмінною школою для розвитку його подальшої генеруючої думки. Теоретично сформувавши свої наукові погляди щодо вивчення поглинальної здатності ґрунтів, вчений виступив із практичними пропозиціями щодо методів боротьби із солончаками й солонцями.

3. Встановлено, що відгукнувшись на запрошення директора Носівської сільськогосподарської дослідної станції С.П. Кулжинського, К.К. Гедройц взяв активну участь у її становленні як наукової установи. Він як вже визнаний вчений-ґрунтознавець та агрохімік включився у розв'язання невідкладних дослідницьких проблем, що на той час були поставлені перед станцією. У цьому якнайкраще виявилися характерні риси всієї наукової діяльності К.К. Гедройца - виняткова послідовність і цілеспрямованість, що характеризують його як ученого, який прагнув до здійснення синтезу теорії із практичним її застосуванням. Найбільші наукові здобутки Носівської дослідної станції у світовому вимірі також припадають на період роботи в ній академіка К.К. Гедройца та не менш знакової особистості для розвитку галузевої науки України - С.П. Кулжинського, науково-дослідні досягнення якого в галузі агрономії значно збагатили сільськогосподарську науку та практику, не втративши свого значення ще й дотепер.

4. З'ясовано, що вибір К.К. Гедройцем Носівської станції як місця проведення власних польових стаціонарних досліджень був не випадковим. Одним з аргументів для цього стали раніше опубліковані наукові праці іншого видатного вченого-ґрунтознавця світового виміру академіка АН СССР Б.Б. Полинова, який упродовж 1901-1904 років. провів спеціальні ґрунтові дослідження Чернігівської губернії, зокрема з вивчення солонців краю й близьких до них ґрунтів, в основі яких покладено морфолого-генетичний підхід, чого до нього ніхто не робив.

5. Досліджено, що роботи, здійснені на Носівській станції та в умовах Чернігівської та Полтавської губерній, дали можливість К.К. Гедройцу зробити широкі узагальнення в галузі ґрунтознавства. Організоване ним вивчення ґрунтових процесів, які обумовлюють родючість ґрунтів безпосередньо в природних обставинах, доповнило його попередні теоретичні розробки польовими дослідженнями. Вони стали підґрунтям для продовження й поглиблення основ його вчення про поглинальну здатність ґрунту та поглинаючий ґрунтовий комплекс. Значну роль у визнанні наукових здобутків К.К. Гедройца з боку вітчизняної та світової наукової еліти відіграло видання за сприяння Носівської сільськогосподарської дослідної станції основоположних праць вченого, що підвели підсумок всієї його минулої наукової діяльності, серед яких слід виділити: "Почвенный поглощающий комплекс и почвенные поглощенные катионы, как основа генетической почвенной классификации" (1925), "Почва как культурная среда для сельскохозяйственных растений. Почвенные коллоиды и солонцеватость почвы" (1926), "Подвижность почвенных соединений и влияние на нее кальция" (1926), "Осолодение почв" (1926), "Солонцы, их происхождение, свойства и мелиорация" (1928).

6. Наукова принциповість, об'єктивність і високі громадянські позиції К.К. Гедройца, а також його великий організаторський талант стали одними з тих аргументів, що послугували на користь обрання його однією з найбажаніших кандидатур на посаду першого директора сучасних Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН України" (Київська область) та Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського" НААНУ в Харкові. Цей факт, практично невідомий історикам ґрунтознавства, було встановлено у результаті пошуків в архівах України. Здійснене дослідження заповнило прогалини у вивченні історії становлення та організації наукових інституцій вітчизняного ґрунтознавства, адже було з'ясовано, що К.К. Гедройц на початковому етапі становлення тоді ще єдиного інституту у вигляді Всеукраїнського НДІ сільськогосподарського ґрунтознавства, взяв безпосередню участь не тільки в розробці його структури, завдань, але і став одним з ідейних натхненників інститутизації ґрунтознавства в Україні.

7. Як показали історико-наукові дослідження, найвизначніші із своїх відкриттів К.К. Гедройц зробив та розвинув, працюючи на Носівській сільськогосподарській дослідній станції. Більша частина з його праць відмічає досить важливий етап у послідовному розвитку наукової діяльності К.К. Гедройца, а саме перехід його до використання результатів своїх теоретичних робіт для вирішення ряду конкретних практичних питань з покращання ґрунту та підвищення його родючості. Вивчення ґрунтових різностей Чернігівської та Полтавської губерній лягло в основу остаточних, завершальних висновків щодо розробленого К.К. Гедройцем вчення про поглинальну здатність ґрунтів та ґрунтовий поглинаючий комплекс. Опублікування у 1922 році першого видання монографії К.К. Гедройца "Учение о поглотительной способности почв" стало найбільшою подією в галузевій науці.