Вплив способів обробітку та удобрення на агрофізичні властивості ґрунту, урожай і якість льону-довгунця в умовах Полісся

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ТА УДОБРЕННЯ НА АГРОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ, УРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ В УМОВАХ ПОЛІССЯ

Спеціальність: 06.01.01 - загальне землеробство

КОЗЛИК ТЕТЯНА ІВАНІВНА

Київ - 2010

Анотація

Козлик Т.І. Вплив способів обробітку та удобрення на агрофізичні властивості ґрунту, урожай і якість льону-довгунця в умовах Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство.

ННЦ «Інститут землеробства УААН». - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень технологій основного та передпосівного обробітків ґрунту під льон-довгунець на трьох фонах удобрення. Встановлено, що способи основного обробітку по різному впливають на показники агрофізичного стану ґрунту. Зокрема щільність ґрунту мало залежить від знарядь, які застосовуються для його обробітку, як у комплексі основної, так і передпосівної підготовки. Разом з тим, запаси продуктивної вологи суттєво відрізняються за варіантами обробітку. Так, застосування плоскорізного розпушування на глибину орного шару з подальшим повним комплексом весняно-польових робіт дозволяє збільшити вміст вологи в метровому шарі ґрунту більш ніж на 10 % в усі фази росту та розвитку рослин льону-довгунця.

Більшу густоту рослин льону-довгунця в період збирання забезпечує підвищена доза добрив (N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀), а поєднання її з плоскорізним розпушуванням та повним комплексом весняно-польових робіт дозволяє вийти на максимальні показники. На варіантах безполицевого обробітку ґрунту у початкові фази відзначено найбільш швидке накопичення маси рослин. За результатами досліджень, виявлено взаємозв'язок між особливостями росту і розвитку рослин льону-довгунця та його урожайністю від способів обробітку ґрунту та удобрення. Відзначена пряма пропорційна залежність між щільністю фітоценозу, динамікою накопичення маси рослин та кількістю отриманої продукції.

Застосування безполицевого обробітку дозволяє на 12 грн/га зменшити затрати та збільшити прибуток на 65 грн/га, при цьому рівень рентабельності збільшується на 16 %.

Ключові слова: льон-довгунець, обробіток ґрунту, доза добрив, ріст і розвиток, урожайність, якість волокна.

Аннотация

Козлык Т.И. Влияние способов обработки и удобрения на агрофизические свойства почвы, урожай и качество льна-долгунца в условиях Полесья. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие.

ННЦ «Институт земледелия УААН». - Киев, 2010.

В диссертационной работе изложенны результаты исследования технологий основного и предпосевного возделываний почвы под лен-долгунец на трех фонах удобрения. Установлено, что способы основного возделывания по разному влияют на показатели агрофизического состояния почвы. В частности плотность почвы мало зависит от орудий, которые применяются для его возделывания, как в комплексе основной, так и предпосевной подготовки. Вместе с тем запасы производительной влаги существенно отличаются по вариантам возделывания. Применение плоскорезного взрыхления на глубину пахотного слоя с последующим полным комплексом весенне-полевых работ позволяет увеличить содержание влаги в метровом слое почвы более чем на 10 % во всех фазах развития.

Большую густоту растений льна-долгунца на момент сбора обеспечивает повышенная доза удобрений (N₄₀Р₈₀К₁₂₀), а сочетание ее с плоскорезным рыхлением и полным комплексом весенне-полевых работ позволяет выйти на максимальные показатели. На вариантах безотвального возделывания почвы в начальных фазах отмечено наиболее быстрое накопление массы растений. Не зафиксировано любого влияния возделываний почвы на высоту растений во время вегетации. В результате исследований обнаружена взаимосвязь между особенностями роста и развития растений льна-долгунца и его урожайностью от способов возделывания почвы и удобрения.

В зависимости от основного возделывания почвы, отмечено снижение количества сорняков на вариантах с безотвальным возделыванием на фоне низких и умеренных доз удобрений, особенно в этом отношении выделялось плоскорезное возделывание. Кроме этого, количество сорняков на посевах зависит и от количества внесенных минеральных удобрений. Повышенный фон удобрения N₄₀Р₈₀К₁₂₀ приводит к резкому уменьшению сорняков на варианте пахоты и ее некоторого роста на плоскорезных возделываниях в результате повышения конкурентоспособности культурных растений льна-долгунца.

Отмечена прямая пропорциональная зависимость между плотностью фитоценоза, динамикой накопления массы растений и количеством полученной продукции.

Основное возделывание почвы выполненное плоскорезом, обеспечило достоверную прибавку урожая семян до 11 % при полном комплексе весенне-полевых работ, а при сокращенном весеннем возделывании - до 12 %. Применение технологии плоскорезного возделывания с полным комплексом весенне-полевых работ дает возможность дополнительно получить достоверную прибавку урожая льносоломы (6 %) против контроля с пахотой. Максимальные показатели урожая длинного волокна зафиксированы при возделывании почвы плоскорезом с полным весенне-полевым возделыванием на повышенном фоне удобрения.

Расходы антропогенной энергии при плоскорезном возделывании снижаются на 504 Мдж а на фоне дискования - на 422 Мдж. Применение безотвального возделывания позволяет на 12 грн/га уменьшить затраты и увеличить прибыль на 65 грн/га, при этом уровень рентабельности увеличивается на 16 %.

Ключевые слова: лен-долгунец, возделывание почвы, доза удобрений, рост и развитие, урожайность, качество волокна.

Summary

Kozlyk T.I. Effect of the tillage methods and fertilization on the agrophysical soil properties, fibre flax yield and quality in the conditions of the Polissia.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.01 - general agriculture.

NRC « Institute of Agriculture of the UAAS», Kyiv, 2010.

The thesis states the results of investigations into the technologies of basic and presowing cultivation under fibre flax against three fertilization backgrounds. It is established that basic tillage methods influence the agrophysical soil state indices differently. Particularly, the soil density does not considerably depend on the implements used for its cultivation in both basic and seedbed preparation. At the same time the supplies of productive moisture differ essentially on cultivation variants. So, the application of soil loosening with subsurface cultivator at a depth of the soil arable layer with the subsequent complete complex of spring field work allows to increase the moisture content in the 1m-deep soil layer by more than 10 % in all stages fibre flax plant growth and development.

A higher density of fibre flax plants during the harvesting period is ensured by the higher rate of fertilizers (N₄₀P₈₀K₁₂₀), and its combination with subsurface cultivator loosening and a complete complex of spring field work permits to face maximum indices. The most rapid plant weight accumulation are observed in variants of the nonmoldboard soil cultivation in the initial phases.

As a result of the investigations, the correlation between details of fibre flax plant growth and development and its yielding capacity depending on the tillage methods and fertilization is revealed.

A direct proportional dependence between the phytocenosis density, plant weight accumulation dynamics and the amount of produce obtained is noted.

The application of the nonmoldboard cultivation allows to decrease the expenses by Hr 12/ha and to increase the profit by Hr 65/ha upon this the profitability level increases by 16 %.

Key words: fibre flax, soil cultivation, fertilizer dose, growth and development, yielding capacity, fibre quality.

льон добриво грунт посів

1. Загальна характеристика роботи

Льон-довгунець є традиційною культурою Полісся України, продукція якого широко використовується в текстильній, фармацевтичній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. З лляного волокна виготовляють широкий асортимент тканин, які користуються попитом в Україні та за кордоном.

Льонарство завжди забезпечувало високі прибутки льоносіючим господарствам і було одним з основних чинників соціального розвитку регіону Полісся.

Потенційна врожайність льону-довгунця становить 12 - 14 ц волокна та 5 - 7 ц насіння з гектара. В останні роки його посівні площі в Україні різко скоротились із причин високої трудомісткості та енергоємності галузі, а також ряду чинників ринку, серед яких є диспаритет цін на льоносировину, добрива та енергоносії.

Актуальність теми. Вирішенням проблеми підвищення ефективності льонарства та його відродження в різних регіонах нашої країни займалося багато науковців (І.П. Карпець, А.М. Малієнко, П.І. Нінько, Л.І. Ворона, О.Ф. Смаглій, А.Ю. Локоть, В.Б. Ковальов, В.Г. Дідора, М.Г. Городній і ін.). Одним із шляхів є розроблення та впровадження удосконалених (альтернативних) технологій з мінімальним обробітком ґрунту в поєднанні з внесенням оптимальних мінеральних добрив. У зв'язку з цим представляє теоретичний і практичний інтерес проведення досліджень мінімалізованих способів обробітку ґрунту з сівби льону за оптимального використання мінеральних добрив з позиції їх впливу на ріст, розвиток рослин льону, врожай та якість льонопродукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами

Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень, пов'язаних з тематикою науково-дослідної роботи Інституту сільського господарства Полісся УААН виконаною згідно НТП «Луб'яні культури» на 2001 - 2005 рр., завдання «Розробка регіональної системи льонарства на основі створення і впровадження нових продуктивних сортів та малозатратної технології вирощування та збирання луб'яних культур». Номер державної реєстрації 0101U007094.

Мета та завдання досліджень

Метою досліджень було вдосконалення елементів технології вирощування льону, які забезпечать зменшення затрат та підвищення урожайності і якості продукції.

Досягнення даної мети базувалось на дослідженнях основного і передпосівного обробітку ґрунту та доз добрив і їх впливу на формування оптимальних агрофізичних властивостей ґрунту, сприятливих умов росту та розвитку, продуктивності льону-довгунця в умовах Полісся України.

Для досягнення мети передбачалось вирішити такі завдання:

· визначення змін загальних агрофізичних властивостей ґрунту залежно від способів обробітку;

· оцінка режиму вологості ґрунту протягом вегетації культури льону-довгунця залежно від способу основного та передпосівного обробітку;

· визначення впливу обробітку ґрунту на забур'яненість посівів, ріст та розвиток льону-довгунця;

· виявлення впливу різних доз добрив і способів обробітку ґрунту на формування продуктивності льону-довгунця та якості продукції;

· встановлення взаємозв'язків між технологіями основного обробітку ґрунту за різних систем удобрення та густотою посівів, врожайністю і якістю волокна льону-довгунця;

· визначення енергетичної та економічної ефективності застосування технологій обробітку ґрунту і доз добрив за вирощування льону.

Об'єкт досліджень - процес трансформації показників агрофізичного стану ґрунту за різних способів обробітку та динаміки росту і розвитку льону-довгунця залежно від агротехнічних прийомів вирощування та гідротермічних факторів.

Предмет досліджень - способи обробітку дерново-підзолистого ґрунту, дози добрив, способи сівби, ґрунт та його агрофізичні властивості, урожайність, якість продукції льону-довгунця.

Методи досліджень. При виконанні досліджень використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Основний метод дослідження - польовий, який передбачав вивчення взаємодії об'єкта та предмета досліджень. Крім того, у роботі використано методи: аналітичний (визначення технологічних властивостей льоносоломи та волокна); розрахунково-порівняльний (оцінка та порівняння варіантів, що вивчаються, і визначення кращих технологій обробітку ґрунту у поєднанні з удобренням); математичний (дисперсійний, регресійний, кореляційний аналіз визначення вірогідностей); статистичний; економіко-математичного моделювання (для оцінки економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування льону-довгунця).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в зоні Полісся досліджено в комплексі вплив основного безполицевого обробітку ґрунту у поєднанні з передпосівним за різних доз добрив на агрофізичні властивості, вологість ґрунту, ріст і розвиток рослин, урожайність та якість продукції льону-довгунця. Для зони Полісся встановлено можливість заміни напівпарової підготовки поля зяблевим обробітком або безполицевими знаряддями.

Доведено, що внесення на дерново-підзолистому середньозабезпеченому поживними речовинами ґрунті оптимальної дози добрив (N₄₀Р₈₀К₁₂₀) сприяє кращому росту та розвитку рослин льону-довгунця, що дозволяє отримати високий вихід продукції кращої якості. Плоскорізний зяблевий обробіток на цьому фоні посилює ефективність внесених добрив.

Виявлена вища відносно оранки і дискування енергетична ефективність зяблевого плоскорізного обробітку порівняно з оранкою та дискуванням. Застосування цього заходу дозволяє суттєво зменшити витрати пального і забезпечити економію людських ресурсів та отримати вищий показник рентабельності. Визначено можливість використання для сівби льону-довгунця сівалок з сошниками дискового типу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в удосконаленні технології вирощування льону в напрямку мінімалізації основного та передпосівного обробітку ґрунту у поєднанні з оптимальними дозами мінеральних добрив та різних способів сівби, що забезпечує зменшення енергетичних витрат на 504 МДж, собівартість продукції - на 5,0 - 10,5 %, підвищення врожайності волокна - на 28 - 44 % за якості волокна на рівні 241,2 номера метричного.

Рекомендовані технології вирощування пройшли виробничу перевірку у 2007 - 2008 рр. та впроваджені в ТОВ «Агросоюз» с. Орепи Новоград-Волинського р-ну Житомирської області на загальній площі 315 га, що забезпечило економічну ефективність 3400 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Проведено узагальнення літературних джерел за темою дисертації, сформульовані робочі гіпотези та завдання досліджень, розроблено схеми польових дослідів, проведено польові та лабораторні визначення і аналізи, виконано узагальнення результатів досліджень, підготовлено матеріали отриманих результатів до публікації, сформульовано наукові висновки та рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та були схвалені: на Науково-практичній конференції «Проблеми сучасного землекористування» ННЦ «Інститут землеробства УААН» (Чабани, 26 - 28 листопада 2002 року), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2004» ( Дніпропетровськ, 10 - 25 лютого 2004 р.), Науково-практичній конференції «Роль біологічного землеробства у виробництві конкурентоспроможної с.-г. продукції» ННЦ «Інститут землеробства УААН» (Чабани, 8 - 9грудня 2008 року).

Дисертаційна робота обговорена та схвалена на розширеному засіданні методичної ради Інституту сільського господарства Полісся УААН (протокол № 2 від 5 лютого 2009 р).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані у 8 наукових працях, у тому числі 4 - у фахових виданнях.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. Технологія вирощування льону-довгунця (огляд літератури)

Проаналізована наукова література вітчизняних та зарубіжних авторів з питань оцінки впливу основного та передпосівного обробітку ґрунту, доз добрив, способів сівби льону на агрофізичні властивості ґрунту, стан забур'яненості, ріст, розвиток та продуктивність культури. Обґрунтована необхідність більш детальнішого вивчення окремих елементів мінімалізації механічного обробітку при підготовці ґрунту до сівби льону-довгунця. На вирішення цих питань і були спрямовані наші дослідження.

Розділ 2. Умови, програма та методики досліджень

Польові досліди проводили у 2002 - 2004 роках на полях Інституту сільського господарства Полісся УААН (с. Грозино, Коростенського району Житомирської області), виробничу перевірку та впровадження у виробництво - у 2007 - 2008 роках. Досліди закладено на дерново-середньопідзолистому пилуватосупіщаному ґрунті з потужністю орного шару 18 - 20 см.

Уміст гумусу в орному шарі складав (за Тюріним) - 1,2 - 1,4 %, сума увібраних основ - 2,65 - 2,73 мг-екв. на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність - 1,78 - 1,85 мг-екв., рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 10,3 - 10,8, обмінного калію (за Кірсановим) - 11,5 - 12,3 мг на 100 г ґрунту, рН сольове - 5,0 - 5,5.

Клімат зони за характером зволоження, температурним режимом та іншими показниками - помірно-континентальний і сприятливий для вирощування льону-довгунця.

За вегетаційний період (квітень - липень) у роки проведення досліджень оптимальним за метеорологічними факторами відповідно до біологічних вимог льону-довгунця був 2002 рік. Погодні умови 2003 і 2004 років суттєво відрізнялись від попереднього і характеризувались як посушливі.

Програмою передбачалось проведення двох дослідів:

Дослід 1. Вплив способів обробітку ґрунту на різних фонах удобрення на агрофізичні показники ґрунту, ріст і розвиток рослин льону, урожай та якість льонопродукції.

Схема досліду:

1. Оранка на глибину 18 - 20 см з повним комплексом весняно-польових робіт, який включає ранньовесняне закриття вологи + передпосівну культивацію + вирівнювання ґрунту з прикочуванням (контроль).

2. Оранка на глибину 18 - 20 см із скороченим комплексом весняно-польових робіт (без ранньовесняного боронування).

3. Плоскорізний обробіток на глибину 18 - 20 см з повним комплексом весняно-польових робіт, який включає ранньовесняне закриття вологи + передпосівну культивацію + вирівнювання ґрунту з прикочуванням.

4. Плоскорізний обробіток на глибину 18 - 20 см із скороченим комплексом весняно-польових робіт.

5. Дискування на глибину 10 - 12 см з повним комплексом весняно-польових робіт, який включає ранньовесняне закриття вологи + передпосівну культивацію + вирівнювання ґрунту з прикочуванням.

6. Дискування на глибину 10 - 12 см із скороченим комплексом весняно-польових робіт.

Дослід проводили на наступних фонах удобрення:

1. Низький - N₂₀Р₄₀К₆₀.

2. Помірний - N₃₀Р₆₀К₉₀.

3. Високий - N₄₀Р₈₀К₁₂₀.

Фосфорно-калійні добрива вносили восени, азотні - весною.

Дослід 2. Вплив застосування вузькорядного та смужково-рядового способів сівби на ріст і розвиток рослин льону-довгунця.

Схема досліду:

1. Сівба льону сівалкою СЗЛ-3,6 з анкерними сошниками (контроль).

2. Сівба льону сівалкою СЗ-3,6 з дисковими сошниками.

Сівбу проводився за такої системи обробітку ґрунту: зяблева оранка + ранньовесняне закриття вологи + передпосівна культивація + вирівнювання ґрунту з прикочуванням. Добрива вносили в дозі N₃₀P₆₀K₉₀.

Площа посівної ділянки в дослідах - 50 м², облікової - 30 м², за чотириразового повторення. Розміщення ділянок у досліді систематичне. Дослід закладений методом розщеплених ділянок: на ділянках першого порядку вивчали способи обробітку, другого - дози добрив.

Сівбу льону в польових та виробничому дослідах проведено насінням сорту Могилівський-2, занесеного до Реєстру сортів рослин України.

Польові дослідження проводили у відповідності з «Методикою по проведенню дослідів з льоном-довгунцем» (ВНДІЛ, 1978). Всі обліки, спостереження за ростом і розвитком рослин у посівах, морфологічні показники та аналізи в дослідах проводили згідно з загальноприйнятими методиками. Щільність ґрунту визначали буровим методом за Качинським (ДСТУ ІSО 11272) при об'ємі циліндра-бура 109,23 см³; вологість ґрунту до 1,0 м - термостатно-ваговим методом за температури 105°С в основні фази росту та розвитку культури. Визначення гумусу - за Тюріним (ДСТУ 4289:2004); визначення рухомого фосфору та обмінного калію - за Кірсановим (ДСТУ 4465:2005); визначення рН - потенціометрично (ГОСТ 26483-85); визначення гідролітичної кислотності - за Каппеном у модифікації ЦІНАО (ГОСТ 26212-91); посівні якості насіння - чистоту, масу 1000 насінин , енергію проростання та лабораторну схожість - визначали за методиками ДСТУ 12042 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення тисячі насінин»;

Вихід і якість льонотрести і льоноволокна визначали згідно з «Методичними вказівками по проведенню технологічної оцінки льоносоломи і дослідів по первинній обробці льону» (1972) та ДСТУ 4149:2003 «Треста лляна. Вимоги при заготівлі». Міцність і гнучкість волокна визначали інструментальним методом за допомогою динамометра ДКВ-60 та гнучкоміра Г-2. Статистичну обробку урожайних даних по льоносоломі та насінню проводили методом дисперсійного аналізу з рівнем ймовірності 05 за Б.О. Доспєховим, а також методом дисперсійного аналізу з використанням прикладних комп'ютерних програм.

Енергетичну ефективність визначали за О.К. Медведовським та П.І. Іваненком, економічну - у відповідності з «Методикою визначення економічної ефективності використання в народному господарстві нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій» на основі закупівельних цін, що склались на 01.01. 2008 рік.

Розділ 3. Агрофізичні властивості ґрунту, ріст і розвиток льону-довгунця залежно від способів обробітку ґрунту та доз добрив

Агрофізичні властивості ґрунту залежно від способів його обробітку. Різні схеми підготовки ґрунту під посів призводили до неоднорідності ступеня рихлення, перемішування, розміщення органічних решток попередника, накопичення вологи та формування неоднакової щільності орного шару ґрунту. Результати досліджень показали, що в середньому за 3 роки щільність ґрунту на всіх варіантах перед сівбою у верхньому 10-сантиметровому шарі відповідала значенням 1,30 - 1,36 г/см³, а в шарі 10 - 20 см - 1,48 - 1,56 г/см³ на всіх фонах обробітку. При цьому варіанти зі скороченим комплексом передпосівної підготовки ґрунту мали вищі показники щільності порівняно до варіантів з повним набором технологічих операцій, хоча і знаходилися в межах значень, близьких до оптимальних для льону-довгунця. Починаючи з фази „ялинка”, щільність ґрунту в шарі 0 - 10 см зросла до 1,40 г/см³ і перед збиранням сягнула значення 1,45 г/см³.

Як показали результати визначення вологості ґрунту в шарах 0 - 20, 0 - 50 та 0 - 100 см, способи основного та передпосівного обробітків ґрунту мали значний вплив на формування запасів продуктивної вологи в ґрунті. Якщо на фоні зяблевої оранки за повного весняного обробітку вміст продуктивної вологи ґрунту під час сівби в метровому шарі становив 121,5 мм, то завдяки плоскорізному розпушуванню збільшився до 136,2 мм (12 %). Подібна тенденція зберігалася до кінця вегетації.

Щодо дискового обробітку то він у всіх фазах розвитку льону-довгунця відставав по забезпеченню вологою від варіантів полицевого та плоскорізного обробітків. Мінімальні значення цього показника припадали на кінець вегетації (6,5 % відставання проти контролю).

Вплив способів обробітку ґрунту за різних доз добрив на формування, ріст та розвиток льону-довгунця. Способи основного обробітку ґрунту значною мірою визначали густоту стеблостою льону-довгунця, яка, в свою чергу, є основним чинником отримання якісної продукції. У значній мірі щільність фітоценозу даної культури визначалась також і інтенсивністю обробітку ґрунту до сівби льону. Так, в середньому за 3 роки по всіх фонах удобрення безполицевий обробіток ґрунту плоскорізом забезпечив польову схожість у межах 1750 - 1800 шт/м², що в середньому становить 70,0 % від загальної кількості висіяного насіння, і знаходиться практично на рівні контролю або менше.

Залежно від передпосівного обробітку польова схожість збільшувалась у міру його інтенсифікації. Так, при застосуванні повного комплексу весняно-польових робіт перевага проти скороченої підготовки сягала близько 100 схожих рослин на 1 м². Підвищення дози добрив від низької до помірної також сприяло росту показника схожості, проте подальше збільшення було неефективним.

Характеризуючи вплив мінеральних добрив на щільність фітоценозу, слід відзначити, що максимальну густоту рослин льону-довгунця на момент збирання забезпечила підвищена доза добрив (N₄₀Р₈₀ К₁₂₀). З огляду на обробіток ґрунту кількість рослин на одиницю площі найбільш зростала на варіанті плоскорізного обробітку з повним циклом весняно-польових робіт підготовки поля до сівби і сягала 1740 шт/м². Порівняння з таким же варіантом обробітку на фоні N₂₀Р₄₀ К₆₀ показало перевагу на 10 %, а з фоном N₃₀Р₆₀ К₉₀ - 12 %. За дискового обробітку ґрунту ці показники змінилися на 2,4 - 6,7 % відповідно.

Заміри висоти рослин льону-довгунця у фазі «ялинка» показали, що цей показник (середнє за 2002 - 2004 рр.), залежно від варіантів досліду коливався у межах 8,4 - 9,5 см. Відзначено перевагу плоскорізного обробітку ґрунту з повним комплексом весняно-польових робіт на низькому та помірному фонах удобрення у фазі «ялинка», що складала 0,2 - 0,9 см. Не виявлена різниця щодо висоти між названими варіантами на фоні високих доз добрив.

У фазу швидкого росту перевага плоскорізного обробітку відзначена на фонах з помірним та високим фоном удобрення (4,9 - 5,2 см). Під час цвітіння плоскорізне розпушування на глибину 18 - 20 см з повним комплексом весняно-польових робіт забезпечило приріст рослин на всіх фонах удобрення на 8,2 - 11,4 см проти контролю. Така ж тенденція збереглася і у фазу ранньої жовтої стиглості (приріст склав 4,8 - 10,3 см).

Обробіток ґрунту дисковими знаряддями з повним комплексом весняно-польових робіт також сприяв, але меншою мірою, росту рослин льону-довгунця і мало залежав від системи удобрення та фаз розвитку. Дози добрив у незначній мірі вплинули на формування висоти стеблостою.

Висота рослин істотно впливала на врожайність льоносоломи. Частка цього фактору становила 16 %, а коефіцієнт кореляції між висотою та урожаєм становив 0,40, що відповідає середнім значенням.

У початкові фази росту та розвитку спостерігалось найбільш швидке накопичення маси рослин на варіантах безполицевого обробітку ґрунту. Так, у фазі «ялинка» найбільший приріст абсолютно-сухої маси спостерігався за дискування з повним комплексом весняно-польових робіт. Перевага проти контролю складала 1,7 г/500 шт. на фоні N₂₀ Р₄₀ К₆₀, 1,8 ґ/500 шт. на фоні N₃₀ Р₆₀ К₉₀ та 2,2 г/500 шт. на фоні N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀. Трохи менші значення 0,7 - 2,8 г/500 шт. отримані за плоскорізного обробітку . Скорочення операцій за передпосівного обробітку ґрунту сприяло збільшенню маси рослин на фоні низьких та підвищених доз мінеральних добрив.

Перед збиранням найбільша маса рослин сформувалася на варіантах з плоскорізним обробітком незалежно від весняного обробітку та фону удобення. Максимум сягав 350 г/500 шт. на варіанті плоскорізного обробітку з повним комплексом весняно-польових робіт за підвищеної дози добрив. При аналізі впливу весняних обробітків виявлено перевагу виявилась на боці повного передпосівного обробітку.

У цілому маса 500 рослин на 24 % визначала врожайність льоносоломи, при цьому коефіцієнт кореляції склав 0,49.

Облік кількості бур'янів у фазу «ялинка» (перед обробітком гербіцидами) показав, що забур'яненість посівів практично не залежала від фону удобрення за скороченої весняної підготовки ґрунту і чітко простежувалось наростання кількості бур'янів у міру збільшення доз добрив. Так, за полицевого обробітку забур'яненість зростала в прямій пропорційній залежності. Перехід від низьких доз добрив до помірних збільшила кількість бур'янів на 36 шт/м² (17,7 %), подальше збільшення доз мінеральних добрив підвищило цей показник ще на 36 шт/м² (51 %).

Зменшення кількості весняно-польових робіт призвело до збільшення забур'яненості за підвищення доз добрив лише на варіанті оранки на глибину 18 - 20 см зі скороченим комплексом весняно-польових робіт (без ранньовесняного боронування). За безполицевих обробітків відзначено зниження кількості бур'янів на більш удобрених фонах. Загальний рівень забур'яненості, за повного весняного комплексу підготовки до сівби на всіх фонах удобрення, збільшувався при застосуванні плоскорізних та дискових знарядь. Спостерігалось зменшення кількості бур'янів за плоскорізних обробітків ґрунту при умові скорочення операцій перед сівбою на фоні низьких та високих доз добрив.

Облік бур'янів на 20-й день після оброблення посівів гербіцидами показав, що кількість їх була у межах порогів шкодочинності. Це дозволило отримати практично чисту від бур'янів льонопродукцію.

Загальна і технічна довжина стебел льону-довгунця була вищою на варіантах з плоскорізним обробітком ґрунту за повної передпосівної його підготовки. На низькому фоні удобрення ця перевага складала 8,3 см за загальною довжиною та 8,9 см - за технічною. Застосування добрив у дозі N₃₀ Р₆₀ К₉₀ збільшувало загальну довжину льоносоломи за безплужного рихлення від 85,3 см до 87,6 см, тобто на 2,3 см, а перевага проти оранки складала 8,3 см. Подальше збільшення кількості внесених добрив не призвело до збільшення висоти рослин і, як наслідок, загальна і технічна довжина стебла не відрізнялись від такої на попередніх фонах. Розпушування плоскорізом на глибину 18 - 20 см зумовило до видовження стебла на 4,5 см, а технічна довжина збільшилась на 3,3 см. Варіанти з дисковим обробітком за показниками загальної і технічної довжини мало відрізнялися від контролю.

За скороченого передпосівного обробітку найбільші значення цих показників зростали на плоскорізних фонах проти оранки та дискування. У міру збільшення кількості внесених добрив на фоні з низькою дозою добрив різниця загальної довжини становила 8,2 см та 10,3 см -технічної, за помірної дози удобрення - 10,6 см та 7,6 см відповідно, а за максимальної дози - 8,4 і 7,8 см. Щодо обробітку дисковими знаряддями, то він , як і в першому випадку, майже не відрізнявся від контролю.

Розділ 4. Вплив способів обробітку ґрунту і удобрення на урожайність та якість льону-довгунця

Вплив способів обробітку ґрунту за різних доз добрив на урожайність льононасіння. Розглядаючи вплив основного обробітку ґрунту на врожайність насіння льону слід відзначити, що його максимальний вихід забезпечував варіант плоскорізного розпушування на глибину орного шару. Зокрема, різниця між цим варіантом та контролем на фоні N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀ за скороченого весняного обробітку ґрунту сягала у 2003 році 1,2 ц/га (23 %). У середньому за три роки вона коливалась у межах 0,5 - 0,7 ц/га, або 9 - 14 %. Найбільший вихід насіння льону-довгунця відмічено у 2002 році. Це пов'язане, у першу чергу, з достатньою кількістю опадів, які випали під час активної вегетації льону-довгунця.

У варіанті з поверхневим обробітком дисковою бороною восени і скороченим комплексом весняно-польових робіт відмічено зниження виходу репродуктивної частини врожаю порівняно з традиційною оранкою та особливо з плоскорізним рихленням. Відносне зменшення цього показника проти варіанту оранки в середньому за три роки складало до 0,6 ц/га або до 12 %, хоча в окремі роки (2002 рік) сягало 1,5 ц/га, (21 %) за дози N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀.

Порівняно з плоскорізним обробітком зниження врожайності насіння за поверхневого дискування на 10 - 12 см ще більше зростало і в середньому за три роки становило 0,7 - 1,3 ц/га (14-24 %). Оптимального значення цей показник набув у 2002 році і сягав 1,8 ц/га (24 %).

Відзначена перевага повного циклу передпосівних операцій. У середньому за роки досліджень вона сягала на фоні N₂₀ Р₄₀ К₆₀ для варіанту оранки 0,3 ц/га, для плоскорізного розпушування та дискування - 0,5 ц/га, на фоні N₃₀ Р₆₀ К₉₀ відповідно 0,4, 0,3 та 0,6 ц/га, а на фоні N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀ - 0,3, 0,2, 0,4 ц/га. В окремих випадках відмінності зростали до 1,0 - 1,3 ц/га (2002 рік).

З підвищенням доз мінеральних добрив зростав і урожай льононасіння. У середньому за три роки, за умови повного комплексу весняно-польових робіт, збільшення доз з N₂₀ Р₄₀ К₆₀ до N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀ дозволило додатково отримати 0,5 ц/га насіння на контролі, 0,3 ц/га за плоскорізного розпушування та 0,1 ц/га при дискуванні. У випадку, коли весняний обробіток виконувався за скороченою схемою названі показники мали такі значення: оранка на глибину 18 - 20 см - 0,4, плоскорізний обробіток на глибину 18-20 см - 0,5, дискування на глибину 10 - 12 см - приросту не отримано.

За порівняння помірних доз добрив з підвищеними приріст урожаю насіння складав: оранка на глибину 18 - 20 - 0,5, плоскорізне розпушування на глибину 18 - 20 см - 0,5, дискування на глибину 10 - 12 см - 0,5 ц/га (для повного весняного обробітку), та 0,6, 0,7, і 0,6 ц/га відповідно для скороченого весняного обробітку. Тобто, кожне наступне підвищення фону удобрення сприяло наростанню урожайності насіння в середньому на 0,3 - 0,7 ц/га.

Вплив способів обробітку ґрунту за різних доз добрив на урожайність льоносоломи. Аналіз урожайності льоносоломи дозволяє зробити висновок про доцільність використання плоскоріза як знаряддя основного обробітку ґрунту. Так, в умовах 2003 року різниця між варіантом врожайності за плоскорізного рихлення та контролем на фоні N₃₀ Р₆₀ К₉₀ за скороченого весняного обробітку ґрунту сягала 7,0 ц/га, або 15 % на користь першого. Рівень урожайності льоносоломи показав, що її найбільші значення мали місце у 2002 році, а найменші - у 2004. Різниця сягала по крайніх параметрах від 6 до 11 ц/га. У середньому за три роки вона коливалась у межах 3,3 - 5,5 ц/га, або 6 - 12 % (табл. 1).

Таблиця 1 Урожайність льону-довгунця залежно від способів обробітку ґрунту та удобрення, середнє за 2002 - 2004 рр.

Варіант основного обробітку ґрунту	Варіант передпосівного обробітку ґрунту	Урожайність, ц/га
		насіння	соломи	волокна
Фон удобрення N20Р40 К60
Оранка на глибину 18-20 см (контроль)	повний*	5,0	49,2	10,2
	скорочений*	4,7	42,8	8,9
Плоскорізний обробіток ґрунту на 18-20 см	повний	5,7	52,5	10,2
	скорочений	5,2	46,5	9,4
Обробіток дискови-ми знаряддями на глибину 10-12 см	повний	5,0	45,6	10,2
	скорочений	4,5	40,1	8,2
Фон удобрення N30Р60 К90
Оранка на глибину 18-20 см (контроль)	повний*	5,5	52,1	10,3
	скорочений*	5,1	46,9	9,4
Плоскорізний обробіток ґрунту на 18-20 см	повний	6,0	55,4	12,2
	скорочений	5,7	52,4	10,2
Обробіток дискови-ми знаряддями на глибину 10-12 см	повний	5,1	46,6	9,6
	скорочений	4,5	42,7	7,8
Фон удобрення N40Р80 К120
Оранка на глибину 18-20 см (контроль)	повний*	6,0	54,2	11,3
	скорочений*	5,7	49,4	10,4
Плоскорізний обробіток ґрунту на 18-20 см	повний	6,6	57,6	12,2
	скорочений	6,4	54,1	12,0
Обробіток дискови-ми знаряддями на глибину 10-12 см	повний	5,6	49,7	9,6
	скорочений	5,1	41,5	8,6
НІР 05 для оцінки істотності різниці часткових	0,55	2,57	-
НІР 05 для оцінки істотності різниці середніх по фактору А (обробіток)	0,32	1,48	-
НІР 05 для оцінки істотності різниці середніх по фактору В (удобрення) і АВ	0,23	1,05	-

Примітка: *Закриття вологи (боронування), культивація, вирівнювання з прикочуванням. **Передпосівне рихлення та вирівнювання з прикочуванням.

У варіанті з основним обробітком дисковими знаряддями мало місце зниження урожайності соломи порівняно з варіантом традиційної оранки, а особливо з варіантом плоскорізного рихлення. Відносне зниження цього показника проти варіанту оранки в середньому за три роки становило 2,7 - 7,9 ц/га або 6 - 16 %, хоча в окремі роки (2003 рік) сягало майже 10 ц/га (20 %).

Порівняно з плоскорізним обробітком зменшення урожайності соломи за поверхневого дискування на 10 - 12 см ще більше зростало. У середньому за три роки становило 6,4 - 12,6 ц/га (14 - 23 %). В умовах 2002 року цей показник сягав 14,6 ц/га (27 %).

В результаті досліджень виявлена залежність урожайності льоносоломи від технологій передпосівного обробітку ґрунту, відзначена перевага повного циклу передпосівних операцій. У середньому за роки досліджень вона сягала на фоні N₂₀ Р₄₀ К₆₀ для варіанту оранки 6,4 ц/га, для плоскорізного розпушування - 6,0 ц/га та дискування - 5,5 ц/га; на фоні N₃₀ Р₆₀ К₉₀ відповідно 5,2, 3,0 та 3,9 ц/га, а на фоні N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀ - 4,8, 3,5, 8,2 ц/га. В окремі роки відмінності сягали 11 ц/га (2002 рік).

З підвищенням доз мінеральних добрив закономірно зростала врожайність льоносоломи. У середньому за три роки, за умови застосування повного комплексу весняно-польових робіт, збільшення дози з N₂₀ Р₄₀ К₆₀ до N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀ дозволило додатково отримати 5,0 ц/га льоносоломи на контролі, 5,1 ц/га - за плоскорізного розпушування та 4,1 ц/га - при дискуванні. У випадку, коли передпосівний обробіток виконувався за скороченою схемою, названі показники мали такі значеня: оранка на глибину 18 - 20 см - 6,6, плоскорізний обробіток на глибину 18 - 20 - 7,6, дискування на глибину 10 - 12 - 1,4 ц/га.

За порівняння помірних доз добрив з підвищеними за повного весняного обробітку ґрунту приріст урожаю соломи складав: оранка - 2,1 ц/га, плоскорізний обробіток - 2,2 ц/га, дискування - 3,1 ц/га. За скороченого передпосівного обробітку він становив: оранка - 2,5 ц/га, плоскорізне розпушування - 1,7 ц/га відповідно. Тобто, кожне наступне підвищення фону удобрення сприяло наростанню урожайності соломи в середньому на 2 - 3 ц/га.

Вплив способів обробітку ґрунту за різних доз добрив на врожайність та якість волокна льону-довгунця. Найбільший уміст усього волокна (22,4 %)зафіксовано на варіанті поверхневого дискового обробітку на глибину 10 - 12 см з повним комплексом весняно-польових робіт на фоні N₂₀ P₄₀ K₆₀. Він вигідно відрізнявся навіть за скорочення кількості операцій передпосівного обробітку на такому ж фоні удобрення. При збільшені доз добрив перевага дискового обробітку за цим показником зникала і незначний пріоритет був за варіантом плоскорізного розпушування ґрунту. На фоні підвищеної дози добрив приріст проти контролю склав 1 %.

У цілому врожайність волокна мало залежала від способів основного обробітку за низьких доз добрив та сильно коливалась за помірних та високих доз. Зокрема, при дозі добрив N₃₀ Р₆₀ К₉₀ відзначено перевагу плоскорізного обробітку, яка складала проти контролю 1,9 ц/га та 2,6 ц/га порівняно з дисковим (повний весняний обробіток). Цей же показник на фоні N₄₀ P₈₀ K₁₂₀ дорівнював 1,2 ц/га проти контролю та 2,9 ц/га порівняно з дискуванням. Аналогічна картина складалась і за скороченого передпосівного обробітку.

Кінцевий результат вирощування льону-довгунця зумовлює необхідність отримання довгого волокна. Дані лабораторних аналізів з його визначення показали таку ж закономірність, що і при визначенні виходу всього волокна. Слід додати, що в середньому за три роки досліджень відзначено досить високий умісту довгого волокна та його високу якість за плоскорізного обробітку. Номер довгого волокна не опускався нижче показника 9,4.

Перевага в урожайності довгого волокна на плоскорізних обробітках досягала значень 28 - 44 % проти контролю. Максимум припадав на підвищений фон удобрення за повного весняного обробітку (9,8 ц/га). Мінімальну врожайність зафіксовано за дискового обробітку зі скороченим весняно-польовим комплексом робіт (5,6 ц/га).

Поєднання безполицевого (плоскорізного) обробітку ґрунту восени з загальноприйнятою технологією передпосівної підготовки на підвищеному фоні удобрення N₄₀ P₈₀ K₁₂₀ забезпечувало переваги над контролем (зяблевою оранкою з загальноприйнятою весняною технологією) за вмістом усього волокна в льоносоломі на 4,8 відносних відсотки (1,0 % абсолютний), у тому числі довгого - на 34,9 % (4,4 % абсолютних), урожайності всього волокна - на 10 % (1,2 ц/га), у тому числі довгого - на 44 % (3,0 ц/га) та якістю довгого волокна - на 0,9 номера.

Поверхневий осінній обробіток ґрунту дисковими знаряддями із загальноприйнятою технологією передпосівної підготовки ґрунту на всіх фонах удобрення з показниками вмісту всього та виходу довгого волокна, урожайності і якості довгого волокна знаходився на рівні контролю або поступався йому - зяблевій оранці з наступним загальноприйнятим весняним обробітком.

Вилучення із загальноприйнятого весняного обробітку операції закриття вологи знижувало вміст усього волокна в льоносоломі на всіх варіантах обробітку та удобрення в середньому на 2,4 % (0,5 % абсолютних), у тому числі вихід довгого - на 2,7 % (0,4 % абсолютних), урожайність всього волокна - на 10 % (1 ц/га абсолютний) та якість довгого волокна - на 0,4 номера.

Показники технологічних властивостей волокна, як показали результати визначень, були практично на одному рівні по всіх варіантах осіннього та передпосівного обробітку ґрунту.

Вплив агрометеорологічного фактору на врожайність і якість льону-довгунця при застосуванні різних технологій обробітку ґрунту. Аналіз метеорологічних умов вегетації дозволив виділити критичний період, який припадає на червень місяць. Виходячи з градації, прийнятої для ГТК, роки проведення досліджень визначались так: 2002 - достатньо вологий (ГТК > 1), 2003 - сухий (ГТК < 0,5), 2004 - посушливий (ГТК = 0,5).

За близьких значень ГТК у 2003 і 2004 роках (0,44 і 0,50) отримано практично однакові показники продуктивності насіння, соломи та виходу всього волокна льону-довгунця. Разом з тим, за варіантами обробітку ґрунту простежуються певні закономірності, характерні для обох означених років. Зокрема виявлено зниження урожайності насіння і соломи льону-довгунця за дискового розпушування (порівняно з контролем) та її зростання за плоскорізного розпушування. Щодо виходу довгого волокна, то його значення коливались у межах 5 - 11 % залежно від основного обробітку ґрунту. Найменшим показником характеризувався варіант полицевої оранки, а найбільшим - плоскорізне розпушування на глибину 18-20 см. Підсумовуючи кількість виходу продукції слід визнати, що найкращу продуктивність у сухі та посушливі роки забезпечив варіант, де як основне ґрунтообробне знаряддя застосовувався плоскоріз глибокого розпушування КПГ-2,2. Завдяки такому обробітку приріст проти оранки (контроль) за основними параметрами урожайності складав: для насіння - 0,6 - 0,7 ц/га, для соломи - 2,6 - 4,7 ц/га, для всього волокна - 1,3 - 2,3 ц/га, для довгого - до 3,5 ц/га.

Щодо якісних показників, то суттєвої різниці між названими варіантами обробітку в посушливих умовах 2003 - 2004 рр. не виявлено. Таким чином, можна констатувати, що плоскорізне розпушування найефективніше проявило себе в посушливі роки.

Вплив способів сівби на стан ґрунту, рівномірність висіву насіння, ріст і розвиток рослин, урожайність та якість льону-довгунця. Дослідження показали, що на фоні якісного обробітку ґрунту при сівбі сівалками з анкерними і дисковими сошниками досить рівномірно розподіляється насіння за глибиною на всій площі, на що вказує незначна відмінність по кількості насінин, висіяних на кожному погонному метрі, польовій схожості насіння, густоті рослин у фазі ранньої жовтої стиглості. Дещо кращими показниками відзначався варіант сівби сівалкою з дисковими сошниками за щільністю стеблостою, інтенсивністю росту та розвитку рослин, що і визначило тенденцію до підвищення урожайності насіння та льоносоломи (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив застосування різних типів сошників на врожайність льононасіння та льоносоломи, середнє за 2002 - 2004 рр.

Тип сошника	Урожайність льононасіння та льоносоломи, ц/га
	2002	2003	2004	Середнє за 2002 - 2004 рр.
				ц/га	у % до контролю
Анкерний (контроль)	6,7*	5,0	5,5	5,7	100
	57,1**	50,5	48,4	52,0	100
Дисковий	6,9	5,1	5,8	5,9	103,5
	58,8	52,3	50,6	53,9	103,6

HiP₀₅ насіння 0,3 0,2 0,2

HiP₀₅ льоносоломи 3,0 2,0 2,8

Примітка: *в чисельнику - насіння

**в знаменнику - солома

Відзначено незначні зміни деяких технологічних показників. Так, аналіз льоносоломи показав, що за сівби сівалкою з дисковими сошниками вміст всього волокна виявився на 7,1 % вищим, ніж при використанні сівалок з анкерними сошниками (табл. 3). Однак, за виходом та якістю довгого волокна ці два варіанти знаходились на одному рівні з деякою перевагою сівби дисковими сошниками.

За виходом льоноволокна переваги посіву дисковими сошниками виявились суттєвими. Встановлено, що за сівби сівалкою з дисковими сошниками урожайність волокна на 1,1 ц/га вища порівняно з урожайністю при сівбі сівалкою з анкерними сошниками.

Таблиця 3 Вплив застосування різних типів сошників на врожайність і якість волокна льону-довгунця, середнє за 2002 - 2004 рр.

Тип сошника	Урожайність льоносоломи, ц/га	Вміст усього волокна, %	У тому числі довге волокно	Урожайність волокна
				всього	в т. ч. довгого
			вихід, %	якість, номер	ц/га	% до контролю	ц/га	% до контролю
Анкерний (контроль)	52,0	19,8	14,2	10,5	10,3	100	7,4	100
Дисковий	53,9	21,2	14,5	10,5	11,4	111	7,8	105,6

Виходячи з отриманих результатів, для сівби льону-довгунця рекомендується застосування у виробництві сівалок з дисковими сошниками, особливо за умови мінімалізації обробітку ґрунту.

Розділ 5. Енергетична та економічна оцінка врожаю та якості льону-довгунця залежно від способів обробітку ґрунту і систем удобрення

Технологія вирощування льону-довгунця, яка базується на застосуванні плоскорізного обробітку ґрунту з загальноприйнятою весняною технологією виявилась ефективнішою у порівнянні з контролем.

Зокрема, затрати антропогенної енергії за плоскорізного обробітку знизились на 504 МДж, а на фоні дискування - на 422 МДж. Уміст енергії в урожаї, що зріс на фоні плоскорізного розпушування, збільшився на 4866 МДж та дещо знизився при дискуванні (7521). Звідси і коефіцієнти енергетичної ефективності: максимальний за плоскорізного обробітку - 4,5, мінімальний за дискування - 4,0, на контролі з оранкою - 4,2.

Щодо економічної ефективності, то максимум затрат припадає на варіант оранки. Застосування безполицевого обробітку дозволяє частково (12 грн/га) зменшити затрати та збільшити прибуток на 65 грн/га, при цьому рівень рентабельності збільшується на 16 %.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні технології вирощування льону з альтернативними способами обробітку, удобрення ґрунту та сівби.

1. Щільність дерново-середньопідзолистого пилуватосупіщаного ґрунту на момент сівби мало залежить від систем обробітків ґрунту. Так у шарі 0 - 10 см вона знаходиться в межах 1,30 - 1,36 г/см³ та в шарі 10 - 20 см - у межах 1,48 - 1,56 г/см³, тобто розбіжності між варіантами досліджень не перевищують 8%.

2. Краще накопичення вологи забезпечує плоскорізний обробіток ґрунту з повним комплексом весняно-польових робіт. Перевага над контролем (полицевий обробіток з повним та скороченим комплексом весняно-польових робіт) сягала більше 10 % по всіх фазах розвитку рослин. Інші види обробітку (полицевий і дисковий з повним та скороченим комплексом весняно-польових робіт) також створюють достатньо сприятливі умови для росту і розвитку льону-довгунця у всі фази вегетації.

3. Максимальну густоту рослин льону-довгунця 1740 шт./м² на момент збирання забезпечує підвищена доза добрив (N₄₀ Р₈₀ К₁₂₀). Скорочення операцій за передпосівного обробітку обумовлює зменшення густоти рослин у фазі ранньої жовтої стиглості за підвищеної дози добрив та майже не впливає на цей показник за помірної та низької дози добрив.

4. Плоскорізний обробіток ґрунту за повного комплексу передпосівної підготовки забезпечує більшу загальну і технічну довжину стебел. На низькому фоні удобрення ця перевага складає 8,3 см по загальній довжині та 8,9 см - технічній. Застосування добрив у дозі N₃₀ Р₆₀ К₉₀ дозволяє збільшити загальну довжину льоносоломи за плоскорізного рихлення з 85,3 см до 87,6 см, а перевага проти оранки складає 8,3 см. Подальше нарощування кількості внесених добрив не призводить до збільшення висоти рослин і, як наслідок, загальна і технічна довжина стебла не відрізняється від такої на попередніх фонах.

5. Відзначено більшу динамічність розвитку льону-довгунця за плоскорізного обробітку. Зокрема, максимальний приріст рослин у висоту на помірних та підвищених фонах на 19,3 % та 15,4 % перевищує показники оранки.

6. Зменшення кількості обробітків весною не створює умов для проростання бур'янів. Зниження кількості бур'янів має місце на варіантах з безполицевим обробітком за повного комплексу весняно-польових робіт на фоні низьких та помірних доз добрив, причому різниця складала 41-57 шт./м². Високий фон удобрення призводить до різкого зменшення забур'яненості на варіанті оранки та незначного її зростання на плоскорізних обробітках.

7. Найвищою урожайністю насіння позначена технологія, в якій основний обробіток ґрунту виконується плоскорізом. Він забезпечує достовірний приріст урожайності насіння на 0,6 ц/га (11 %) за повного комплексу весняно-польових робіт, а за скороченого весняного обробітку на 0,4 ц/га (12 %). Технологія основного обробітку, яка включає поверхневий обробіток ґрунту дисковими знаряддями восени та загальноприйнятий передпосівний обробіток ґрунту, знаходиться на рівні контролю з оранкою або поступається йому на 0,4 ц/га (7 %).

...