Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

Міністерство аграрної політики України

Інститут кормів

Національна академія аграрних наук України

УДК 633.2.032:631.51:631.811.98

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.01.12 - Кормовиробництво і луківництво

Агротехнічні прийоми підвищення продуктивності травостоїв на еродованих землях, виведених з ріллі під залуження в умовах Передкарпаття

Люшняк Микола Володимирович

Вінниця - 2010

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор МАЩАК Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону НААН України, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України БАХМАТ Микола Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, ректор, завідував кафедри рослинництва і кормо виробництва доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Української технологічної академії КУРГАК Володимир Григорович, Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН України», завідувач лабораторії луківництва

Захист відбудеться „30” червня 2010 р. о 12 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому національному аграрному університеті і Інституті кормів НААН України за адресою: 21008, м. Вінниця, проспект Юності 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3 та Інституту кормів НААН України за адресою: 21100, м. Вінниця, проспект Юності, 16.

Автореферат розіслано „28”травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

Вступ

Актуальність теми. Для зони Передкарпаття характерний помірний вологий клімат, придатний для вирощування багаторічних трав. Тому значні площі розораних раніше природних угідь слід залужувати, що сприятиме переведенню галузі землеробства на ґрунтозахисний шлях розвитку, поліпшить екологію.

У Львівській області сільськогосподарські угіддя займають 1270 тис. га, з них пошкоджено водною ерозією близько 169 тис. га, тобто 13,3%, у кризовому стані - близько 92 тис. га, а в катастрофічному - понад 40 тис. га. Найбільш ерозійнонебезпечна ситуація склалася у Перемишлянському районі, де ерозійнодеградовані землі становлять понад 50% від загальної площі сільськогосподарських угідь, у Старосамбірському, Турківському та Мостиському - 40 - 50%.

Враховуючи високу розораність угідь Передкарпаття (61,2-69,7%), потрібно відновлювати природні контури кормових угідь, залужувати ерозійно-небезпечні схили найбільш продуктивними видами трав. У сучасних умовах енергетичної кризи залуження розораних раніше земель травосумішками інтенсивного використання, адаптованими до місцевих умов, дасть змогу підвищити питому вагу лучних кормів у раціоні тварин у системі ґрунтозахисного землеробства.

Для розвитку травосіяння на схилових землях важливим є підбір високопродуктивних злаково-бобових травосумішок, передпосівний обробіток ґрунту та розроблення ефективної системи їх удобрення. У комплексі заходів, спрямованих на зменшення ерозійних процесів, значну увагу слід приділяти створенню агрофітоценозів на основі більш повного використання генетичного потенціалу бобових і злакових трав, а також оптимізації умов їх функціонування на основі застосування науково обґрунтованої системи їх удобрення і використання.

Актуальність теми підтверджується і тим, що її вивчення сприятиме використанню біологічного азоту, а також зменшенню техногенного навантаження на агроландшафт, яке спостерігається в ряді країн, де застосовують високі дози мінеральних, особливо азотних добрив. На вирішення зазначеної проблеми й спрямована тема дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконані відповідно до планів науково-дослідної роботи лабораторії кормовиробництва Передкарпатської сільськогосподарської дослідної станції та Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, які проводили 2005-2007 рр. і були складовою частиною тематичного плану з виконання науково-технічної програми „Кормовиробництво” 2001-2005 рр. завдання „Розробити і теоретично обгрунтувати енергоресурсозберігаючу технологію створення і використання пасовищних і сінокісних травостоїв на природних кормових угіддях і схилових землях продуктивністю 60-80 ц/га кормових одиниць та збору 10-12 ц/га кормового білка” (№ державної реєстрації 0101U004005) і НТП “Землеробство” 2006-2010 рр. завдання “Розробити наукові основи ефективного використання ерозійно небезпечних та еродованих земель західного регіону України, заходи збереження й відновлення їх родючості та комплексного захисту від деградації” (№ державної реєстрації 0106U003809).

Мета і завдання досліджень. Мета нашої роботи - науково обґрунтувати і розробити технологічні прийоми залуження еродованих земель, виведених із ріллі.

У завдання досліджень входило:

- вивчити способи передпосівного обробітку ґрунту для залуження еродованих земель;

- підібрати біологічно сумісні види злакових і бобових багаторічних трав для створення високопродуктивних травостоїв сінокісного типу;

- встановити оптимальні дози внесення мінеральних добрив та стимуляторів росту для злаково-бобових травосумішок з урахуванням видового складу травостою, зоотехнічних вимог тварин до концентрації в кормовій масі основних поживних речовин;

- визначити оптимальні строки настання збиральної стиглості травосумішок при різному їх удобренні і застосуванні біостимуляторів для підсилення азотфіксуючої активності бобових багаторічних трав;

- встановити продуктивність різних травосумішок на дерново-підзолистих середньозмитих ґрунтах при сінокісному використанні;

- дати біоенергетичну та економічну оцінку сіяним травостоям за різних способів передпосівного обробітку ґрунту та удобрення.

Об'єкт досліджень - процеси формування екологічно та господарсько цінної видової структури агроценозів з багаторічних бобових і злакових трав за різних способів передпосівного обробітку грунту, систем удобрення та біостимуляторів на еродованих землях за сінокісного використання травостоїв.

Предмет досліджень - видова та еколого-біологічна структура травостою, продуктивність і якісні показники зеленої маси за різних технологічних прийомів створення і використання багаторічних травостоїв.

Методи досліджень - польовий і лабораторний з використанням вимірювально-ваговий для визначення ботанічного складу і продуктивності, травостоїв; хімічний - для визначення хімічного складу корму, агрохімічних і фізико-хімічних властивостей ґрунту; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності технологій створення і використання агрофітоценозів.

Наукова новизна одержаних результатів. У природно-кліматичних умовах Передкарпаття на еродованих землях, виведених із ріллі під залуження: біостимулятор ґрунт агроценоз еродований

- удосконалено технологію створення злаково-бобових травостоїв і догляду за ними для сінокісного використання, що спрямована на зменшення ерозійних процесів і одержання стабільно високої продуктивності та якості корму для ВРХ;

- доведено, що найбільш економічно вигідним використанням ріллі на еродованих схилах крутизною більше 5 - 7^о є створення на них довготривалих травостоїв шляхом підбору злаково-бобових травосумішок і проведення залуження на основі різних обробітків ґрунту;

- встановлено вплив мікрогуміну і триману на продуктивність і якість корму злаково-бобової травосумішки при різних фонах удобрення з метою енергоресурсозбереження;

- дано комплексну оцінку запропонованих технологічних прийомів підвищення врожайності та поліпшення якості злаково-бобового травостою на еродованих землях, виведених із ріллі на консервацію в умовах Передкарпаття.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технології залуження еродованих земель і створенні на них сіяних травостоїв та заготівлі з них сіна і сінажу продуктивністю 7,73 т/га кормових одиниць та 1,03 т/га перетравного протеїну. Для злаково-бобових травостоїв рекомендовано виробництву науково обґрунтовані дози мінеральних добрив та біостимуляторів росту рослин.

Запропонована технологія залуження еродованих земель та підбір травосумішок для їх залуження пройшли виробничу перевірку та впровадження у ТзОВ „Медвежа Воля”, на плащі 21 га ТзОВ „Прикарпаття”, на площі 38 га Дрогобицького району, Львівської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним надбанням здобувача. Автор розробив програму, провів польові дослідження та аналіз і узагальнення одержаних результатів у дисертації та авторефераті. У наукових публікаціях, виданих у співавторстві, права співавторів не порушено, частка творчого вкладу в написанні статей становить 80 - 85%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (4 - 5 червня 2008 р.) та Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (21-22 травня 2009 р., м. Берегово) міжнародний науково-практичний форум «Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу» м. Дубляни ЛНАУ 23-24 вересня 2009 року.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 статей, у фахових виданнях, затверджених ВАКом України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків, викладених на 185 сторінках. Включає 25 таблиць, 10 рисунків та 9 додатків. Список літератури налічує 267 джерел, з них 18 - латиницею.

Основний зміст роботи

Роль травосумішок, обробітку ґрунту та удобрення у формуванні високопродуктивних травостоїв на еродованих ґрунтах.

В огляді літературних джерел щодо залуження еродованих земель наведено аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, історії розвитку досліджень, наукового обґрунтування, конструювання моделей агроценозів багаторічних трав та агрозаходів для підвищення кормової продуктивності, а також поліпшення якості корму.

На основі проведеного аналізу обґрунтовано концепцію нового вирішення проблеми залуження еродованих земель, виведених із ріллі.

Умови і методика проведення досліджень.

Експериментальну роботу виконано на полях Передкарпатської дослідної станції ІЗіТ ЗР на схилі південно-західної експозиції крутизною 5 - 6^о, впродовж 2005 - 2007 рр.

Ґрунт дослідної ділянки дерново-підзолистий, середньосуглинковий, середньозмитий. Ґрунт, на якому проводили дослідження, характеризується такими агрохімічними показниками в шарі 0 - 20 см: вміст гумусу (за Тюріним) - 1,9%, рН сольової витяжки - 4,9 - 5,1, сума ввібраних основ (за Каппеном-Гільковіцем) 11,7 - 13,0 і гідролітична кислотність 3,7-4,1 мг-екв на 100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 24,0 - 25,0 мг, обмінного калію (за Масловою) 13,0 - 14,0 мг на 100 г ґрунту.

Погодні умови в роки досліджень були сприятливими для росту та розвитку багаторічних трав, за винятком першого року, коли сума опадів за вегетаційний період становила всього 44,5% від середньої багаторічної.

Погодні умови 2006 р. характеризувалися достатньою кількістю опадів (678 мм за вегетаційний період) і дещо вищою порівняно з середньою багаторічною температурою.

За вегетаційний період 2007 р. випало 588 мм опадів при середньо- багаторічних 577 мм. Однак за період квітень - липень випало 69,2% від середньобагаторічних при вищому порівняно з середньобагаторічним температурному режимі на 0,6 - 2,3 ^оС.

Виходячи із завдань досліджень, у 2005 - 2007 рр. проведено два польових досліди (схеми подано в табличному матеріалі).

Дослід 1. Кормова продуктивність злаково-бобового травостою залежно від його складу та передпосівного обробітку ґрунту.

Дослід 2. Продуктивність злаково-бобової травосумішки залежно від удобрення та стимуляторів росту.

У першому досліді застосовували такі обробітки ґрунту: 1 - пряме всівання насіння в нерозроблену стерню (нульовий обробіток), 2 - дискування стерні до ”чорного стану” в 3 - 4 сліди важкою дисковою бороною БДТ, 3 - фрезування фрезою КФГ-3,6 в три сліди на глибину 10 - 12 см. Висівали насіння багаторічних трав сівалкою СН-16.

В обох дослідах вносили мінеральні добрива: азотні - аміачну селітру (34% д.р.), фосфорні - суперфосфат (18,7% д.р.), калійні - калімагнезію (26% д.р.), складні - нітроамофоску. На всіх варіантах першого досліду мінеральні добрива вносили навесні в нормі N₃₀Р₆₀К₉₀ та N₃₀ після другого укосу, на другому досліді - згідно зі схемою.

У досліді 2, де вивчали вплив удобрення і стимуляторів росту на продуктивність злаково-бобової травосумішки, висівали травосумішку такого складу: тимофіївка лучна (20%) + костриця східна (20%) + стоколос безостий (15%) + пажитниця багаторічна (15%) + конюшина гібридна (25%) + лядвенець рогатий (25%) + козлятник східний (20% від повної норми висіву). Площа посівної ділянки - 32 м² у чотириразовій повторності, облікової - 20 м².

Польові дослідження проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994). Урожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспехов, 1985).

Аналіз біохімічного складу корму та агрохімічних показників ґрунту проводили за методикою О.В. Петербурського (1968), М.О. Лукашина, В.О. Ващиліна (1965).

Поживність корму визначали в кормових одиницях, виходячи з одержаних результатів хімічного аналізу, враховуючи вміст білка, жиру, клітковини і БЕР, з використанням коефіцієнтів перетравності.

Економічну оцінку здійснювали за методикою Південного відділення ВАСГНІЛ, використовуючи розрахунки за прямими затратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Енергетичну оцінку досліджень проводили за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).

Формування агрофітоценозів залежно від складу травосумішок, обробітків ґрунту та удобрення.

Потенційна продуктивність травостою, тобто здатність повніше використовувати поживні речовини ґрунту, добрив і весь комплекс сприятливих умов росту і розвитку багаторічних трав, залежить від його ботанічного складу. У злаково-бобових травостоях протягом трьох років досліджень (2005 - 2007) на еродованих ґрунтах в основному переважали бобові багаторічні трави.

Зокрема у першому укосі сінокісного використання частка бобових у середньому за три роки на фоні фосфорно-калійного удобрення (Р₆₀К₉₀) становила 64,5% за насичення травостою злаковими травами 29,2%. В третьому укосі відсоток бобових збільшився до 79,1%, а злаків - зменшився до 19,8%. Різнотрав'я в першому укосі займало 5,3, а в третьому - 2,1%.

Незважаючи на застосування стимуляторів росту, за додаткового внесення азотних добрив у дозі N₆₀ у першому укосі простежувалася тенденція до зменшення частки бобових компонентів від 50,2 до 38,5% біомаси. Протягом вегетації багаторічних трав насичення травостою бобовими компонентами зростало за рахунок літньої депресії злакових багаторічних трав та відсутності достатньої кількості вологи в ґрунті як за фосфорно-калійного, так і повного мінерального удобрення із стимулятором росту. Частка різнотрав'я в травостої на всіх варіантах досліду становила 5,3 - 13,5%.

Аналіз видового складу травостою показав, що кількісне співвідношення видів змінювалося за роками в основному залежно від обробітків ґрунту та біологічних особливостей видів, що входили в травосумішку.

На всіх варіантах як у першому, так і наступних укосах переважали бобові багаторічні трави, зокрема конюшина гібридна, лядвенець рогатий та козлятник східний, відповідно 18,8 - 39,8%; 12,8 - 22,5% та 10,6 - 16,9%.

Як видно із одержаних даних, домінувала в травостої конюшина гібридна як у першому, так і в третьому укосах. Найвищий її вміст (23,8%) відзначено на варіанті, де як передпосівний обробіток проводили фрезування ґрунту на другій травосумішці частка лядвенцю рогатого становила 16,9 і козлятнику східного - 16,8%.

Таким чином, проведені дослідження за видовим складом злаково-бобового травостою сінокісного використання дають можливість зробити висновок, що в умовах природного зволоження ґрунту на схилових еродованих землях склад травостою змінювався залежно від обробітків та застосування мінерального удобрення і стимуляторів росту.

Вплив складу травосумішок, обробітків ґрунту, удобрення та стимуляторів росту на їх продуктивність.

В Україні за попередні роки проведено багато досліджень з удосконалення технологій поверхневого і докорінного поліпшення природних кормових угідь і зовсім не приділяли уваги схиловим землям, виведеним із ріллі. Ряд технологічних операцій, які раніше були рекомендовані на схилових землях, внаслідок їх низької продуктивності в даний час вже не застосовують.

Тому важливим елементом у системі ґрунтозахисного землеробства є обробіток ґрунту на схилових землях, від якого залежить створення на них довготривалих травостоїв шляхом підбору злаково-бобових травосумішок для сіножатей, який спрямований на зменшення депресивного впливу антропогенних факторів і одержання високої продуктивності та якості корму для згодовування великій рогатій худобі.

Найнижчий вихід сухої маси (6,0 т/га) забезпечив травостій, що складався із тимофіївки лучної (30%), костриці східної (20%), пажитниці багаторічної (20%), конюшини гібридної (35%), козлятнику східного (35% від повної норми висіву), при фрезуванні та злаково-бобова травосумішка, до складу якої входили такі трави: стоколос безостий (30%), костриця східна (20%), пажитниця багаторічна (20%), лядвенець рогатий (35%), козлятник східний (35%), при прямому всіванні в стерню (6,2 т/га сухого корму) (рис. 4).

Враховуючи зменшення затрат на передпосівний обробіток, економічно вигіднішою виявилася сівба після фрезування, хоча продуктивність травосумішок була дещо нижчою порівняно з варіантом дискування - відповідно на 0,5 - 1,0 т/га сухої маси. У разі сівби трав у нерозроблену стерню сівалкою за нульового обробітку (пряме всівання без основного обробітку стерні) одержано дещо нижчий урожай сухої маси порівняно із дискуванням до „чорного стану” - на 0,1 - 1,0 т сухої маси на 1 га.

Продуктивність травосумішок істотно змінювалася за роками життя і відчуження, що обумовлено не тільки зміною ботанічного складу, а й погодними умовами. Найвищу продуктивність отримано на 2-му році користування усіх злаково-бобових травосумішок, коли рослини мали найбільшу життєздатність і спостерігався більший вміст бобових у травостої.

Найвищий збір сухої маси (10,1 т/га) спостерігали у 2006 р. на варіантах із злаково-бобовою травосумішкою, яка складалася з тимофіївки лучної, костриці східної, пажитниці багаторічної, конюшини гібридної, лядвенцю рогатого, де проводили дискування ґрунту до „чорного стану” у три сліди на глибину 12 - 14 см. Дещо нижчі показники продуктивності за сухою масою корму цієї травосумішки отримано при фрезуванні на глибину 10 - 12 см у три сліди і прямому всіванні у стерню (нульовий обробіток) - 9,3 і 8,7 т/га.

Як видно із табл. 1, існує залежність продуктивності злаково-бобового травостою від внесення мінеральних добрив та стимуляторів росту.

Таблиця 1- Продуктивність злаково-бобової травосумішки залежно від удобрення та стимуляторів росту

№ вар	Схема удобрення	Збір сухої маси, т/га	Середнє, т/га	Приріст до контролю
		Роки
		2005	2006	2007		т/га	%
1	Контроль (без удобрення)	5,9	10,1	7,2	7,7
2	Р60К90	6,5	11,8	9,2	9,2	1,5	19
3	Р60К90N60	6,8	12,3	10,0	9,7	2,0	25
4	Р60К90 + триман	6,7	12,0	9,8	9,5	1,8	27
5	Р60К90N60 + триман	7,3	13,1	11,0	10,5	2,8	36
6	Р60К90 + мікрогумін	6,9	11,1	9,5	9,2	1,5	19
7	Р60К90N60 + мікрогумін	7,0	12,8	10,8	10,2	2,5	32
	НІР0,5, т/га	0,3	0,8	0,4

На контролі без удобрення в середньому за три роки зібрано 7,7 т/га сухої маси. Внесення одних фосфорних і калійних добрив у нормі Р₆₀К₉₀ забезпечило приріст сухої маси 1,5 т/га, або на 19%. Додаткове застосування азотних добрив у дозі N₆₀ підвищило вихід сухої маси на 6%. На фосфорно-калійному фоні (Р₆₀К₉₀) за обробки насіння стимулятором росту триманом зібрано 9,5 т/га сухої речовини, тобто урожай сухої маси не підтверджено істотною різницею. За три роки відчуження на еродованих землях злаково-бобового травостою сінокісного використання, який складався із тимофіївки лучної (20%), костриці східної (20%), стоколосу безостого (15%), пажитниці багаторічної (15%), конюшини гібридної (25%), лядвенцю рогатого (25%), козлятнику східного (20%), при удобренні в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ з обприскуванням рослин стимулятором росту мікрогуміном зібрано 10,2 т/га сухої маси, а на варіанті, де насіння перед сівбою обробляли триманом, продуктивність становила 10,5 т/га, що на 4% більше від попереднього варіанта. Від обприскування рослин під час вегетації мікрогуміном на фоні Р₆₀К₉₀ практичного приросту сухої маси не спостерігали.

Продуктивність злаково-бобового травостою сінокісного використання, який складався із тимофіївки лучної, костриці східної, стоколосу безостого, пажитниці багаторічної, конюшини гібридної, лядвенцю рогатого, козлятнику східного, істотно змінювалася за роками життя і укосами, що обумовлено не тільки ростом і розвитком трав та зміною ботанічного складу, а також погодними умовами. Найвищу продуктивність на всіх варіантах досліду отримано у 2006 р. на 2-му році використання злаково-бобової травосумішки, коли рослини мали найбільшу життєздатність і в травостої спостерігалася велика частка бобових трав (лядвенцю рогатого і козлятнику східного).

Отже, у середньому за три роки використання травостою найвищу продуктивність (10,5 т/га сухої маси) забезпечила злаково-бобова травосумішка, удобрена в нормі N₆₀Р₆₀К₉₀ з обробкою насіння стимулятором росту триман.

Продуктивність за узагальнюючими показниками в значній мірі залежить від вмісту бобових багаторічних трав у травостої.

Використання сінокісного травостою на схилових землях в оптимальні строки і достатній вміст у зеленій масі поживних речовин та бобових трав позитивно вплинули на продуктивність за виходом з 1 га кормових одиниць і перетравного протеїну. Вихід кормових одиниць на варіантах становив 6,06 - 7,73 т/га (табл. 1). Найбільший (7,73 т/га) цей показник був на варіанті де вносили мінеральні добрива в нормі N₆₀Р₆₀К₉₀ з використанням стимулятора росту триману. Дещо нижчий вихід кормових одиниць (7,64 т/га) був на варіанті, із застосуванням азотних добрив у нормі N₆₀ на фоні внесення Р₆₀К₉₀ та мікрогуміну. Подібна закономірність, але більш виражена була й за збором перетравного протеїну.

Хімічний склад зеленої маси залежно від способів обробітку ґрунту, травосумішок, удобрення і стимуляторів росту.

Відомо, що найбільше білкових речовин і найменше клітковини рослини мають у ранніх фазах вегетації. В міру дозрівання трав зменшується їх засвоюваність, а отже, і коефіцієнт перетравності поживних речовин. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном у злаково-бобовому травостої на всіх варіантах була високою. Навіть на контрольному варіанті його було достатньо, однак вихід протеїну був дещо нижчий. На варіантах з фосфорно-калійним удобренням з додаванням стимуляторів росту в 1 кормовій одиниці містилося від 114 до 182 г перетравного протеїну. Найменше (114 і 115 г) його було в кормі на ділянках з фосфорно-калійним удобренням і стимулятором росту триманом та на контрольному варіанті. У середньому за три роки найбільша кількість перетравного протеїну (182 г на 1 кормову одиницю) припадала на варіанти, де вносили Р₆₀К₉₀N₆₀ із застосуванням мікрогуміну.

Вміст кормових одиниць в 1 кг сухого корму становив 0,74 - 0,79. Більш високою поживністю відзначався корм контрольних ділянок (0,79 корм. од. в 1 кг сухої речовини). Повні мінеральні добрива із стимуляторами росту дещо знижували їх вміст в кормовій одиниці (0,74 - 0,75), що пояснюється нижчим рівнем нагромадження безазотистих екстрактивних речовин (БЕР).

Одним із показників високої якості корму є концентрація в ньому сирого протеїну. Як видно із одержаних результатів хімічного аналізу корму в середньому за три роки його якість залежала від удобрення і стимуляторів росту.

На злаково-бобовому травостої при внесенні N₆₀Р₆₀К₉₀ з додаванням стимуляторів росту триману і мікрогуміну нагромаджувалося найбільше сирого протеїну - відповідно 19,9 і 20,6% на суху масу. Дещо нижчу його концентрацію зафіксовано на варіантах при внесенні фосфорно-калійних добрив у дозі Р₆₀К₉₀ з додаванням тих же стимуляторів росту - відповідно 18,4 і 19,3% на абсолютно суху масу.

У сухій масі злаково-бобового травостою не спостерігалося суттєвої різниці між вирощеним кормом на варіантах, де удобрювали в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ + мікрогумін і N₆₀Р₆₀К₉₀ + триман, і на варіантах з фосфорно-калійним удобренням і стимуляторами росту.

Найнижчий вміст сухої маси в кормі (14,3%) - на злаково-бобовому травостої (без удобрення). Завдяки високій концентрації протеїну й високому вмісту енергії зелена маса злакових і бобових багаторічних трав повинна бути основним кормом у складі раціонів високопродуктивних корів.

Вміст білка в кормі був прямо пропорційним концентрації сирого протеїну на всіх варіантах досліду. Завдяки інтенсифікації азотного живлення злаково-бобового травостою на варіанті з фосфорно-калійним удобренням у дозі Р₆₀К₉₀ з додаванням стимуляторів росту мікрогуміну або триману збільшується вміст білка з 11,9 на контролі до 16,7 і 16,8%.

В урожаї травосумішок, з якими ми проводили дослідження, вміст сирого жиру коливався в межах зоотехнічних норм годівлі сільськогосподарських тварин і становив (залежно від удобрення травостоїв) 2,9 - 3,5% на суху масу. Урожайна маса отав у переважній більшості мала вищу концентрацію жиру, ніж перший укіс.

Вміст клітковини на фоновому фосфорно-калійному удобренні був меншим, ніж на контролі без добрив (28,2%), а на варіантах із додатковим внесенням азотних добрив кількість її знижувалася порівняно з контролем на 2,5%.

Слід зауважити, що концентрація клітковини у кормі за середньозваженими даними на всіх варіантах досліджень була вищою на третій рік використання злаково-бобового травостою.

У середньому за три роки досліджень злаково-бобового фітоценозу зафіксовано зменшення вмісту безазотистих екстративних речовин при внесенні азотних добрив і застосуванні стимуляторів росту - відповідно 27,3 і 29,2%.

Як видно із одержаних результатів хімічного аналізу корму, вміст золи (табл. 2) за три роки досліджень у сухій масі злаково-бобової травосумішки залежно від обробітку ґрунту знаходився в межах 8,7 - 10,1%. Переважно більше зольних елементів нагромаджувалося в четвертій травосумішці, що складалася із тимофіївки лучної (30%) + костриці східної (20%) + пажитниці багаторічної (20%) + конюшини гібридної (35%) + козлятнику східного (35%), на всіх варіантах за трьох обробітків ґрунту.

Наші дослідження показали, що нагромадження фосфору в кормі різних травосумішок було досить високим і не завжди відповідало зоотехнічним нормам годівлі тварин. Найбільш близьким до оптимального вміст цього елементу в середньому за три роки спостерігали у першій травосумішці.

Розглядаючи нагромадження фосфору за укосами травосумішок, можна зробити висновок, що кількість його в сухій речовині в середньому за три укоси на всіх дослідах помітно зростала від першого укосу до отав.

Таблиця 2 - Вміст золи і зольних елементів у кормі злаково-бобової травосумішки залежно від обробітків ґрунту (середнє за 2005 - 2007 рр.)

№ вар.	Варіанти досліду	% на суху масу
		Зола	Фосфор (Р2О5)	Калій (К2О)	Каль-цій (СаО)	Магній (MgO)	Натрій (Na2O)
	Обробіток грунту	Траво-сумішки
1	Дискування грунту в три сліди на глибину 12 - 14 см	1	8,7	0,85	2,36	0,53	0,31	0,10
		2	9,3	0,91	2,33	0,51	0,35	0,08
		3	9,9	0,93	2,41	0,44	0,33	0,09
		4	9,9	0,94	2,35	0,51	0,29	0,09
2	Фрезування на гли-бину 10 - 12 см в три сліди	1	10,0	0,98	2,45	0,55	0,34	0,12
		2	9,8	0,27	2,50	0,57	0,28	0,11
		3	10,0	1,01	2,30	0,58	0,36	0,09
		4	10,1	1,03	2,70	0,59	0,34	0,10
3	Пряме всівання насін-ня в стерню (нульо-вий обробіток), конт-роль	1	9,3	0,94	2,69	0,57	0,33	0,11
		2	10,0	0,95	2,55	0,56	0,32	0,12
		3	9,0	0,89	2,37	0,55	0,34	0,11
		4	9,9	0,94	2,42	0,53	0,3	0,12

Концентрація калію у рослинній масі залежно від передпосівного обробітку ґрунту, складу травосумішки та укосу знаходилася в межах 2,33 -2,70% на суху масу.

Рослинна маса у більшості варіантів досліду мала однаковий вміст калію в першому укосі і отавах. На деяких варіантах спостерігали певні відхилення в бік першого чи другого укосів, але ці зміни не мали чіткої закономірності.

Коливання концентрації кальцію в рослинній масі за травосумішками і обробітками ґрунту було незначним. В отавній масі травосумішок на всіх передпосівних обробітках ґрунту цей показник був вищим порівняно з першим укосом.

Важливим елементом при годівлі ВРХ є магній. Нестача його в зеленій масі, що згодовується тваринам, викликає захворювання худоби „пасовищною тетанією”. В середньому за три роки досліджень вміст магнію в сухій масі корму становив 0,28 - 0,35%.

Аналіз одержаних даних хімічного складу корму показав, що урожайна маса сіяних злаково-бобових травостоїв за роки досліджень була забезпечена органічними поживними речовинами та мінеральними елементами і вміст їх у кормі майже відповідав зоотехнічним нормам годівлі великої рогатої худоби.

Поживність корму значно змінюється залежно від внесення мінеральних добрив і стимуляторів росту. Зокрема протеїнове співвідношення звужувалося до допустимого. Оптимальним воно було лише на контролі без удобрення і на варіанті з фосфорними і калійними добривами в дозі Р₆₀К₉₀ та з використанням стимулятора росту (триману) і відповідно становило 1 : 3,3; 1 : 5,9. При додатковому внесенні азоту на варіантах з фосфорно-калійним фоном і стимулятором росту мікрогуміном воно звужувалося до 1 : 3,7 - 1 : 3,3. Дещо кращим це співвідношення було на варіанті з мінеральними добривами в дозі N₆₀P₆₀K₉₀ + триман і становило 1 : 4,9.

Співвідношення кальцію до фосфору було оптимальним незалежно від стимуляторів росту, дещо вищим воно було на варіантах з фосфорно-калійним і повним мінеральним удобренням і становило 1 : 0,91. Співвідношення калію до натрію на всіх варіантах досліду було несприятливим через нагромадження калію і недостатній вміст натрію.

Найсприятливіше співвідношення К : (Са + Mg) i K : Na відзначено в кормі на варіанті, удобреному азотом з фосфорними і калійними добривами в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ (відповідно 5,0:1 і 27:1). Це пояснюється тим, що азот сприяє підвищенню вмісту магнію і натрію та деякому зниженню кількості калію у рослинах.

Отже, корм на еродованих схилових землях злаково-бобового травостою добре забезпечений сирим протеїном та іншими елементами органічного та мінерального живлення тварин.

Економічна та енергетична оцінка вирощування злаково-бобових травостоїв залежно від застосування різних обробітків грунту, удобрення і стимуляторів росту.

При розрахунку економічної оцінки ефективності створення і використання укісних травостоїв ми використовували врожай, його вартість і затрати на обробіток ґрунту (дискування, фрезування, всівання насіння в стерню) та на вирощування злаково-бобових травосумішок. Розрахунок грошово-матеріальних затрат проведено з урахуванням повної механізації робіт. Вартість насіннєвого матеріалу, добрив, пального взято за цінами станом на 01.04.2008 р. 1 т кормових одиниць прирівнювали до вартості 1 т вівса, яка на той час становила 1300 грн.

Аналіз економічної ефективності показав, що найвищу собівартість корму (256 грн за 1 т кормових одиниць) і найнижчу його рентабельність (173%) одержано на варіанті, де вносили мінеральні добрива в нормі N₆₀Р₆₀К₉₀. Додаткове використання стимулятора росту мікрогуміну разом з мінеральним добривом у нормі N₆₀Р₆₀К₉₀ забезпечило майже таку ж собівартість корму (250 грн за 1 т кормових одиниць) і дещо більший рівень рентабельності (180%).

Найбільший умовно чистий прибуток був на варіанті, де вносили повне мінеральне удобрення в нормі N₆₀Р₆₀К₉₀ та стимулятор росту триман (умовно чистий прибуток становив 3555 грн/га з собівартістю 1 т кормових одиниць 240 грн і рівнем рентабельності 191%).

Рівень рентабельності на контролі був найвищим і становив (249%), але цей варіант не є найкращим, тому що поживність сінокісної трави та економічні показники на контрольних ділянках були нижчі, ніж на всіх інших варіантах досліду.

Серед оптимальних варіантів слід відзначити ділянки, які удобрювали фосфорним і калійним добривом у нормі Р₆₀К₉₀ (рівень рентабельності - 199%) та варіанти, де вносили фосфорно-калійне удобрення в нормі Р₆₀К₉₀ разом із стимуляторами росту (триман і мікрогумін) - рівень рентабельності становив 191 і 183%.

Отже, в умовах ринкових відносин найбільш економічно виправданим є використання схилових земель для залуження злаково-бобовими травосумішками з проведенням дискування ґрунту до „чорного стану” на глибину 12 - 14 см та невисокими дозами мінеральних добрив разом із стимуляторами росту для використання на кормові цілі, що забезпечить значну економію енергоресурсів.

Як свідчать наші розрахунки, енергетичні показники залежали від норми мінеральних добрив та стимуляторів росту (триману і мікрогуміну).

Найвищий вихід кормових одиниць (7,73 т/га) забезпечив варіант з повним мінеральним удобренням у нормі N₆₀Р₆₀К₉₀ та використанням стимулятора росту триману.

За нашими підрахунками, сукупні витрати енергії на бобово-злаковому травостої збільшувалися за рахунок внесення мінеральних добрив та стимуляторів росту - з 20,3 до 27,0 ГДж/га.

Найбільше енергії на одержання кожної тонни кормових одиниць витрачається на злаково-бобовому травостої (3,07 - 3,72 ГДж). На варіанті з внесенням фосфорних і калійних добрив з розрахунку Р₆₀К₉₀ та використанням стимуляторів росту (триману і мікрогуміну) енергоємність була майже однакова і становила 3,12 і 3,16 ГДж. Енергоємність 1 т кормових одиниць - 3,72; 3,47 і 3,51 ГДж була на варіантах, де вносили повне мінеральне удобрення в дозах N₆₀Р₆₀К₉₀, N₆₀Р₆₀К₉₀ + триман та N₆₀Р₆₀К₉₀ + мікрогумін.

Коефіцієнт енергетичної ефективності найвищим був при застосуванні фосфорних і калійних добрив у нормі Р₆₀К₉₀ та використанні стимуляторів росту (триману і мікрогуміну) і відповідно становив 4,6, 4,7 і 4,5. Із внесенням повних мінеральних добрив у дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ та використанням стимуляторів росту цей показник дещо зменшувався. На одиницю енергозатрат при удобренні Р₆₀К₉₀ + триман одержано 4,7 одиниць енергії корму, на фосфорно-калійному фоні з використанням триману та внесенням азотних добрив у дозі N₆₀ цей показник зменшувався.

Найвищий вихід валової енергії з урожаєм (198,5 ГДж/га) при коефіцієнті енергетичної ефективності 4,2 відзначено на варіанті з застосуванням повного мінерального удобрення в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ + стимулятор росту триман.

Отже, створення та правильне використання сіножатей з внесенням невисоких доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні з застосуванням стимуляторів росту є важливими фактором енергозабезпечення та підвищення продуктивності схилових земель Передкарпаття.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей формування злаково-бобових травостоїв та вдосконаленні технології створення високопродуктивних сінокісних угідь на еродованих землях Передкарпаття шляхом оптимізації передпосівного обробітку ґрунту, добору компонентів до травосумішок, рівнів їх удобрення та застосування стимуляторів росту з метою отримання високої продуктивності та якості травяних кормів.

2. Найбільша щільність травостою (2665 шт. пагонів на 1 м²) формується на травосумішці із стоколосу безостого (30%) + костриці тростинної (20%) + пажитниці багаторічної (20%) + лядвенцю рогатого (35%) + козлятнику східного (35%) при фрезуванні ґрунту в три сліди та удобренні травостою в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ з додаванням мікрогуміну.

3. Найбільше бобових багаторічних трав (57,5%) у першому укосі міститься на травосумішці, що складалася із стоколосу безостого (30%) + костриці східної (20%) + пажитниці багаторічної (20%) + лядвенцю рогатого (35%) + козлятнику східного (35%), при проведенні передпосівного обробітку ґрунту фрезою на глибину 10 - 12 см в три сліди.

Частка бобових на фоні Р₆₀К₉₀ та застосування стимуляторів становить 65,5% в першому укосі, а в третьому - 30,1%.

4. Найвищий збір сухої маси (8,0 т/га) забезпечує варіант, де висівали травосумішку, до складу якої було включено тимофіївку лучну (30%) + кострицю східну (20%) + пажитницю багаторічну (20%) + конюшину гібридну (35%) + лядвенець рогатий (35%), на фоні N₆₀Р₆₀К₉₀ при дискуванні перед сівбою трав. Поміж варіантів удобрення і стимуляторів росту найвищий вихід сухої маси корму (10,5 т/га) забезпечує варіант, де удобрювали травостій в дозі N₆₀Р₆₀К₉₀ і вносили стимулятори росту.

5. На всіх фонах удобрення і застосування стимуляторів росту збір сухої маси травостою зростає порівняно до контролю (без удобрення) на 19 - 36%.

6. Кормова маса із злаково-бобового травостою має високу поживність, в 1 кг сухого корму містилося 0,74 - 0,75 кормових одиниць із забезпеченням кожної 182 - 134 г перетравного протеїну.

7. Співвідношення між мінеральними елементами злаково-бобового травостою сінокісного використання на еродованих землях знаходиться в оптимальних межах.

8. У різних травосумішках концентрація сирого протеїну та білка різна. Найвищим вмістом сирого протеїну (14,3-14,5% на суху масу) характеризувалась травосумішка, що складалася із тимофіївки лучної (30%) + костриці східної (20%) + пажитниці багаторічної (20%) + конюшини гібридної (35%) + лядвенцю рогатого (35%), незалежно від способу передпосівного обробітку ґрунту.

Поміж варіантів удобрення і стимуляторів росту найвищу концентрацію сирого протеїну (20,6% в сухій речовині) забезпечує варіант, де удобрювали травостій з розрахунку N₆₀Р₆₀К₉₀ і додавали мікрогумін.

9. Кормова цінність значною мірою визначалася складом травосумішки і рівнем її удобрення. Під дією повного мінерального добрива в урожаї збільшується вихід кормових одиниць і сирого протеїну та зменшується процент БЕР і клітковини.

10. За мінеральним складом корм злаково-бобових травостоїв при різному удобренні характеризується достатньою забезпеченістю фосфором (0,41 - 1,07%), калієм (2,05 -3,35%) і кальцієм (0,48 - 0,56% на суху масу).

Золи у траві найбільше (12,5% на суху масу) накопичується на варіантах, де вносили повне мінеральне добриво з використанням стимулятора росту триман.

11. Поліпшення родючості ґрунту під сіяними фітоценозами обумовлюється не тільки прямою дією внесених мінеральних добрив, але і стимуляторами росту.

При удобренні травостою з розрахунку N₆₀Р₆₀К₉₀ та внесенні триману нагромаджується 14,7 т/га кореневої маси, в якій міститься 205,8 кг азоту, 70,1 кг фосфору та 58,8 кг калію.

12. Найвищу вартість валової продукції (4465 грн), та умовно чистий прибуток - (2615 грн/га), рівень рентабельності (141%), окупність затрат (2,41 грн) та меншу собівартість 1 ц кормових одиниць (29,0 грн) забезпечує травосумішка, в склад якої входили тимофіївка лучна (30%) + костриця східна (20%) + пажитниця багаторічна (20%) + конюшина гібридна (35%) + лядвенець рогатий (35%), при передпосівному обробітку ґрунту шляхом дискування в три сліди на глибину 12 - 14 см.

Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування злаково-бобових трав на еродованих землях найвищими показниками (4,7) характеризувався на варіанті, де травостій удобрювали з розрахунку N₆₀Р₆₀К₉₀ та вносили триман.

Рекомендації виробництву.

1. В умовах Передкарпаття на еродованих землях, виведених із ріллі, з метою одержання стабільних урожаїв сухої маси високої кормової якості за умов обмеженого енерго- і ресурсозабезпечення та для зменшення ерозійних процесів потрібно проводити залуження таких угідь злаково-бобовими травосумішками шляхом передпосівного обробітку ґрунту важкою дисковою бороною на глибину 12 - 14 см і висівання травосумішки з тимофіївки лучної (30%) + костриці східної (20%) + пажитниці багаторічної (20%) + конюшини гібридної (35%) + лядвенцю рогатого (35% від повної норми висіву) на фоні N₆₀Р₆₀К₉₀.

2. Економічно доцільно залужені такою злаково-бобовою травосумішкою еродовані схили щорічно ранньою весною підживлювати мінеральними добривами з розрахунку N₆₀Р₆₀К₉₀ , а також використовувати біостимулятори, які сприяють збільшенню врожаю сухої маси до 10,5 т/га.

Наукові праці, опубліковані автором дисертації у фахових виданнях, затверджених ВАКОМ України

Збірник наукових праць:

1. Люшняк М. В. Хімічний склад та кормова продуктивність травосумішок для залуження еродованої землі / М. В. Люшняк // Корми і кормо виробництво, Вінниця, 2009. - Випуск 64.- с. 134-180.

2. Мащак Я. І. Оптимізація застосування удобрення із стимуляторами росту на злаково-бобових травостоях / Я. І. Мащак, М. В. Люшняк // Вісник Львівського національного аграрного університету : агрономія. -2008. - № 12 (2). - С. 143 - 146 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

3. Мащак Я. І. Зміна ботанічного та видового складу травостою під впливом удобрення і стимуляторів росту / Я. І. Мащак, Л. М. Любченко, Р. К. Іршак, М. В. Люшняк, О. В. Люшняк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2008. - Вип. 50, ч. 2. - С. 85 - 90 (аналіз даних, оформлення статті).

4. Мащак Я. І. Підвищення продуктивності та якості зеленої маси сіяних трав / Я. І. Мащак, М. В. Люшняк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. -2009. - Вип. 51, ч. 1. - С. 109 - 113 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

5. Мащак Я.І. Продуктивність злаково-бобових травосумішок залежно від способів основного обробітку грунту /Я.І. Мащак, М.В.Люшняк //Вісник Львівського Національного аграрного університету: агрономія. -2007. №11, с. 263-266 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

Анотація

Люшняк М.В. Агротехнічні прийоми підвищення продуктивності травостоїв на еродованих землях, виведених з ріллі під залуження в умовах Передкарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький національний аграрний університет, Інститут кормів НААН України. - Вінниця, 2010 р.

У даній дисертації викладено результати трирічних досліджень, які проведено на дерново-підзолистих середньозмитих ґрунтах в умовах Передкарпаття, з визначенням закономірностей формування агроценозів під впливом різних технологічних прийомів при їх вирощуванні з метою підвищення продуктивності і якості кормів.

Досліджено вплив компонентів злаково-бобових травостоїв, передпосівного обробітку ґрунту та удобрення на щільність, ботанічний та біохімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин та хімічних елементів, нагромадження рослинної маси протягом вегетаційного періоду та економічні і енергетичні показники їх вирощування.

Встановлено, що найбільш ефективним за продуктивністю злаково-бобових травостоїв є варіант з обробітком ґрунту дисковою бороною на глибину 12 - 14 см у три сліди в поєднанні з удобренням, що поліпшує ботанічний склад, підвищує їх продуктивність та якість корму та подовжує продуктивне довголіття сіяних травостоїв.

Дано економічну та енергетичну оцінку застосування вивчених елементів технології створення високопродуктивних травостоїв на еродованих ґрунтах при використанні в них багаторічних бобових трав як ефективного фактора підвищення якості корму за рахунок симбіотичної азотфіксації.

Ключові слова: травосумішки, бобові трави, злакові трави, обробіток ґрунту, кормові одиниці, ботанічний і хімічний склад корму, добрива, стимулятори росту, продуктивність, економічна і енергетична оцінка.

Люшняк Н. В. Агротехнические приёмы повышения продуктивности травостоев на эродированных землях, выведеных под залужение в условиях Предкарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий национальный аграрный университет, Институт кормов НААН Украины. - Винница, 2010 г.

В данной диссертации изложены результаты трехлетних исследований, которые были проведены на дерново-подзолистых среднесмытых почвах в условиях Предкарпатья, по изучению закономерностей формирования агроценозов под влиянием разных технологических приёмов при выращивании с целью повышения продуктивности и качества кормов.

Изучено влияние соотношения компонентов злаково-бобовых травостоев с различным соотношением, предпосевной обработки почвы и удобрения на ботанический состав, густоту, биохимический и ботанический состав корма, содержание в нем органических веществ и химических элементов, накопление растительной массы на протяжении вегетационного периода, а также экономические и энергетические показатели их выращивания.

Установлено, что более высокую продуктивность злаково-бобовых травостоев обеспечивает обработка почвы дисковой бороной на глубину 12 - 14 см в три следа вместе с удобрением, при этом улучшая их ботанический состав и повышая качество корма. Среди многолетних травостоев наивысший показатель продуктивности (8,0 т/га сухой массы) обеспечили злаково-бобовые травосмеси, состоящие из тимофеевки луговой (30%), овсяницы тростниковидной (20%), райграса пастбищного (20%), клевера гибридного (35%), лядвенца рогатого (35%), на которые вносились минеральные удобрения из расчета N₆₀Р₆₀К₉₀, проводилась предпосевная обработка почвы дискованием на глубину 12 - 14 см. При внесении минеральных удобрений и использовании стимуляторов роста (микрогумин, триман) урожайность сухой массы злаково-бобового травостоя укосного использования возросла по отношению к контрольному варианту (без удобрений) на 19 - 36%.

Химический состав и питательность корма луговых травостоев при разных предпосевных обработках почвы, уровнях удобрений и стимуляторах роста соответствовали зоотехническим нормам кормления животных.

Представлено экономическую оценку применения изученных элементов технологии создания высокопродуктивных травостоев на эродированных землях с использованием на них многолетних бобовых трав как эффективного фактора повышения качества корма за счет симбиотической азотфиксации.

Ключевые слова: травосмеси, бобовые травы, злаковые травы, обработка почвы, кормовые единицы, ботанический и химический состав корма, удобрения, стимуляторы роста, продуктивность, экономическая и энергетическая оценка.

Lyushnyak M. V. Agrotechnical methods of increase productivity of grass stands on erosive grounds removed from arable lands under grassing at conditions of Pre-Carpathian. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the Candidate of Agriculture Sciences on the speciality 06.01.12 - forage production and meadowland farming. - Vinnytsya State Agrarian University, Institute of Forage of VAAS. - Vinnytsya, 2010.

The results of three-year investigation conducted on sod podzolic medium-washing grounds at conditions of Pre-Carpathian are taken out in this thesis. Conformities of agrocoenosises formation under influence of different technological methods at growing with aim increase of productivity and forage quality are determined.

The influence of components of legume-grass stands, before-sowing tillage of ground and fertilizer on biological composition, thickness, biochemical composition of forage for contents of organic substances and chemical elements, pile of plant mass during vegetative period, economic and energetic indexes theirs growing are researched.

There are established that the most effective for productivity of legume-grass stands is ground tillage with disk harrow on depth 12-14 cm in three traces on connecting with fertilizer that improved the botanical composition, increased theirs productivity and forage quality and prolonged the productive longevity of tame grass stands.

Economic and energetic estimation of the use of studing elements of technology creating of high-productive grass stands on erosive grounds for use of legume perennial grasses as effective factor of forage quality increase at the expense of symbiotic nitrogen-fixation are given.

Key words: grass mixtures, legume grasses, graminales grasses, tillage of ground, fooder units, botanical and chemical composition of forage, fertilizer, growth stimulators, productivity, economic and energetic estimation.

Размещено на Allbest.ru

...