Лісовпорядкування ДП "Баранівське лісове господарство" Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Курсовий проект виконаний користовуючи матеріали лісовпорядкування ДП "Баранівське лісове господарство" Житомирської області. Курсовий проект складається з вступу чотирьох розділів та списку використаних джерел інформації.

Вступ розповідає нам про мету курсового проекту, розкриває всі його особливості, дає повне уявлення про всі роботи, що виконуються у розділах курсового проекту.

В першому розділі йдеться про особливості природних умов на території розташування ДП "Баранівський держлісгосп" та показує його господарську та економічну діяльність виходячи з природно-кліматичних умов.

У другому розділі показані всі ділянки стиглого соснового деревостану, описані способи рубок головного користування. Підібрані ділянки для проведення несуцільнолісосічної та рівномірно-поступової рубки. Керуючись "Правилами рубок головного користування в лісах України (1995 та 2009) рр. вибрані способи рубок, обгрунтовано технологію розробки суцільнолісосічної і рівномірно-поступових лісосік головного користування стосовно їх місця розташування, конфігурації площі і лісотипологічних умов. Також були розроблені заходи по збереженню підросту головних порід і сприяння його успішному росту.

Третій розділ найбільш об'ємний і розповідає нам про рубки догляду за лісом.

В ньому складена відомість всіх ділянок, що потребують певного виду рубок догляду на наступне десятиріччя (2015-2024 рр). Для освітлень і прочищень також підібрані перспективні ділянки. Проведено розрахунок щорічної лісосіки різними запропонованими способами, зроблено аналіз цих розрахунків, вказано на їх переваги і недоліки. Тут наведено технології рубок догляду для різних їх видів.

В четвертому розділі проведено розрахунок технологічної собівартості 1 гектару рубок догляду за лісом, розрахована заробітна плата робітникам за виконану роботу.

Вступ

Ліси в наш час вкривають третину земної поверхні, тому їх вважають найважливішим компонентом біосфери. Роль лісів у житті людства багатогранна: вони не тільки задовольняють потреби людства в деревині, інших лісових продуктах, а й забезпечують належний гідрологічний режим рік, захищають ґрунти від ерозії тощо. Останнім часом значно зросло соціальне значення лісу, що обумовлено його здатністю покращувати навколишнє довкілля та благотворно впливати на організм людини.

Серед інших типів ландшафтів, ліси - найскладніші, тому що вони утворені багаторічними деревними рослинами дикими за своєю природою, що й обумовлює дуже складну природу лісу та його взаємодію з іншою рослинністю, тваринним світом тощо.

Ліси є об'єктом ведення господарства. Враховуючи довго тривалість їх росту і формування, ведення господарства в них - справа досить складна і потребує глибоких знань біології лісу. На відміну від корисних копалин ліси відносяться до ресурсів, які здатні відтворюватись. Ця якість лісу повинна завжди враховуватись при проведенні рубок.

Серед неспеціалістів поняття "лісівництво" часто ототожнюється з лісовим господарством. Для спеціаліста лісівництво асоціюється з лісовирощуванням, насамперед з вирощуванням лісу для одержання деревини, а також для захисних, водоохоронних та інших цілей. На практиці неможливо успішно вирішити жодного питання, пов'язаного з посівом, посадкою лісу чи захисних насаджень, природним поновленням лісу, з подальшим формуванням насаджень при лісовирощуванні та заготівлі деревини, не спираючись на закони життя і розвитку лісових насаджень.

Як бачимо, лісівництво є основою лісового господарства. На базі законів життя лісу, а також узагальнення результатів господарської діяльності людини в лісі розробляються методи активного впливу на ліс з метою покращення використання лісових ресурсів, підвищення продуктивності і якості лісів.

У минулому лісозаготівлі, які велися ручним способом, а деревина вивозилася з лісу кіньми, рідко коли завдавали помітної шкоди лісу. Винятком були непродумані способи рубки. В другій половині ХХ ст. на лісозаготівлях почала використовуватись техніка, яка з одного боку, дозволяє збільшити обсяг заготівлі деревини, а з другого - завдає значної шкоди природі лісу, бо ущільнює ґрунт, призводить до ерозійних процесів тощо. Виникло протиріччя між лісоексплуатацією і лісівництвом, між механізацією процесів лісозаготівлі та поновленням лісу. Розв'язання цих протиріч - в пошуку компромісних підходів на основі єдиних природоохоронних цілей.

Саме тому, основною метою курсового проектування, є засвоєння матеріалу, вивченого під час лекційних занять, для відточення навиків практичного застосування різних видів рубок та технологій їх проведення. Студент має знати і вміти застосовувати різні підходи до різних насаджень, урахування типів лісорослинних умов та умов місцезростання. Це дозволить більш ефективно і правильно використати наявні ресурси для виконання лісогосподарських робіт, при цьому не змінюючи створених природою умов середовища в лісі, які є найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин і забезпечити якнайкращі умови для природного поновлення в лісі, що є головним завданням лісівництва.



Розділ 1. Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства лісовим підприємством

1.1 Місцезнаходження держлісгоспу

Баранівський держлісгосп Житомирського обласного виробничого об'єднання "Житомирліс" розташований у південно-західній частині Житомирської області. Лісовий фонд представлений 23-ма лісовими дачами та окремими урочищами, площа яких коливається від 8 до 17700 га. Серед лісових урочищ розташовані населені пункти та сільгоспкористування колективних сільськогосподарських господарств. Протяжність території держлісгоспу з півночі на південь 33 км, зі сходу на захід - 60 км.

Загальна площа держлісгоспу 43178 га.

Територія держлісгоспу у адміністративно-господарському розподілі поділена на 7 лісництв.

Таблиця 1.1 - Місцезнаходження та площа лісництв

Назва лісництв	Загальна площа, га	% від загальної площі	Місцезнаходження контори лісницва	Відстань у км
				до контори ДЛГ	до станції
Кам 'янобрідське	5945	13,8	Кам'янобрідська	24	51
			дача кв. 27
Явенське	6390	14,8	Рогачівська дача,	14	38
			кв. 37
Червоноармійське	4467	10,3	кв. 33	37	61
Баранівське	8123	18,8	Зарічанська дача,	2	26
			кв. 30
Довбишівське	5177	12,0	кв. 94	39	63
Биківське	6193	14,4	Биківська дача,	30	54
			кв. 8
Заремлянське	6883	15,9	Заремлянська	14	18
			дача, кв. 53
Всього	43178	100



Контора держлісгоспу знаходиться у с. Заріччя Баранівському району, на відстані 2 км від районного центру Баранівка - 26 км від найближчої залізничної станції Радулино - 72 км від обласного центру м. Житомир (див. табл. 1.1).

Баранівський держлісгосп розташований у південній частині Центрального Українського Полісся.

1.2 Характеристика фізико-географічних умов

Кліматичні умови району розташування лісового господарства характеризуються помірно-вологим з незначними ознаками континентального клімату.

Протяжність вегетаційного періоду - 163 дні. Остання дата весняних заморозків - 25 травня, дата перших осінніх заморозків - 11 вересня, середня дата замерзання річки - 18 грудня, глибина промерзання грунту - 83 см, максимальна - 102 см, середня висота снігового покриву - 90.

Кліматичні умови району розташування держлісгоспу взагалі сприятливі для ведення лісового господарства та успішного росту слідуючих деревних порід: сосни, дуба, ялини, модрини, берези, вільхи та інших.

Територія Баранівського держлісгоспу рівнинна. Висота над рівнем моря коливається в межах 200 м.

Найбільш поширеними типами грунтів є дерново-слабкопідзолисті і піщані, а також зустрічаються дерново-середньопідзолисті супіщані, дерново-глеєві, сірі опідзолені, лугові та болотні невеликими по площі ділянками. Загальна площа боліт 978 га, вони розкидані по всій території держлісгоспу.

Тут протікає багато річок. Головна річка Случ, бере свій початок у Хмельницькій області і впадає у річку Гринь Рівненської області. На території держлісгоспу протікають невеликі річки, які є притоками р. Случ: Смолка, Гилуша та інші.

Також є декілька озер до 5 га. Рівень ґрунтових вод коливається від 0,5 до 2 м. По своїй вологості більша частина грунтів відноситься до категорії вологі.

1.3 Економічні умови ведення лісового господарства

В районі розташування держлісгоспу, крім невеликого заводу держлісгоспу та районних будівельних організацій, інших підприємств немає, які можуть переробляти деревину. Промисловість району характеризується підприємствами, які виробляють фарфаро-фаянсові та скляні вироби.

Основна галузь - сільське господарство.

Лісистість території складає 35%.

Територія розташування держлісгоспу характеризується наявністю густою сіткою доріг різної категорії, які проходять у багатьох місцях через лісові масиви. Загальна протяжність доріг, які проходять по території держлісгоспу 63 км.

Судохідних річок та озер немає.

Для вивозки деревини та виконання лісогосподарських робіт використовуються грунтові дороги, а також дороги загального користування.

Загальна протяжність лісових ґрунтових доріг складає 525 км. Щорічно держлісгосп заготовляє біля 30 тис. м³ деревини від рубок головного користування і більше 40 тис. м3 від рубок догляду.

Держлісгосп задовольняє повністю попит на деревину місцевих споживачів і частина деревини вивозиться за межі району.



1.4 Типологічна характеристика лісового фонду

Характеристика всіх типів лісорослиних умов наведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Типологічна характеристика частини лісового фонду ДП "Баранівське лісове господарство" Житомирської області

ТЛУ за Алексєєвим та Погребняком	Площа, га	Тип лісу за Б.Ф.Остапенком	Характерний склад стиглих деревостанів
		Назва	Індекс
А2 свіжий бір	17,5	Свіжий сосновий бір	А2С	-
В0 дуже сухий субір	6,2	Дуже сухий сосновий субір	В0С	-
В1 сухий субір	38,2	Сухий дубово-сосновий субір	В1-дС	-
В2 свіжий субір	376,8	Свіжий дубово-сосновий субір	В2-дС	10С
В3 вологий субір	48,2	Вологий дубово-сосновий субір	В3-дС	10С
С2 свіжий сугруд	303,0	Свіжий грабово-сосновий сугруд	С2-дС	10С
С3 вологий сугруд	89,2	Вологий дубово-сосновий сугруд	С3-дС	10С
С4 сирий сугруд	22,1	Сирий вільховий суг руд	С4 - Вч	-
Всього:	901,2

Аналізуючи дані, наведені в таблиці, можна сказати, що найпоширенішим типом лісорослинних умов є В2 - свіжий субір і тип лісу - свіжий дубово-сосновий субір. Саме в даному типі лісу є можливість застосування несуцільного способу головного рубання з наступним природним поновленням лісу. Ще поширеним типом лісорослиних умов є С2 - свіжий сугруд. У даному типі спостерігається задовільне природне поновлення лісу головної породи. Також поширений ТЛУ - С3, що свідчить про високоповнотність деревостану.



1.5 Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства

Кліматичні умови району розташування держлісгоспу взагалі сприятливі для ведення лісового господарства та успішного росту таких деревних порід: сосни, дуба, ялини, модрини, берези, вільхи та інших.

Кліматичні умови цього району характеризуються помірно-вологим з незначними ознаками континентального клімату.

Протяжність вегетаційного періоду - 163 дні.

Територія Баранівського держлісгоспу рівнинна. Висота над рівнем моря коливається в межах 200 м.

Найбільш поширеними типами грунтів є дерново-слабкопідзолисті і піщані.

Загальна площа боліт 978 га, вони розкидані по всій території держлісгоспу.

Рівень ґрунтових вод коливається від 0,5 до 2 м. По своїй вологості більша частина грунтів відноситься до категорії - вологі.

Загальна протяжність доріг, які проходять по території держлісгоспу 63 км. Загальна протяжність лісових ґрунтових доріг складає 525 км.

Держлісгосп задовольняє повністю попит на деревину місцевих споживачів і частина деревини вивозиться за межі району.

Найпоширенішим типом лісорослинних умов є В2 - свіжий субір і тип лісу -свіжий дубово-сосновий субір.

За кліматичними показниками район розташування ДП Баранівський держлісгосп Житомирського обласного виробничого об'єднання "Житомирліс" є досить сприятливим для ведення лісового господарства, тому вміле використання особливостей клімату та послаблення його шкідливих проявів дасть можливість вирощувати високопродуктивні насадження хвойних та листяних порід у відповідних їм лісорослиних умовах.



Розділ 2. Проектування головних рубок у сосновому господарстві

2.1 Вибір та обґрунтування способів головних рубок

Рубки головного користування - це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівді деревини. [6]

Під способом рубки розуміють певний порядок вирубування насаджень або їх частини на відведеній площі за певний час, який нерозривно зв'язаний з поновленням лісу.

На сучасному етапі розвитку лісівницької науки подібні за організаційно-технічними показниками та іншими особливостями способи головних рубок почали об'єднувати у системи.

Ці системи рубок відрізняються одна від одної строком проведення рубок та характером лісовідновлення.

Зараз згідно Правил рубок головного користування в лісах України від 1995 року - в Україні проводяться вибіркові, суцільні та поступові рубки.

Вибіркові рубки - це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).

Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смугово-поступові) рубки - це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів.

Суцільні - це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту та молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню згідно з Правилами відпуску деревини на пні у лісах України (1999). [6]

Вибір та обґрунтування способів головних рубок проводимо виходячи з аналізу наявних у лісництві стиглих насаджень головної породи. Всі дані про стиглі насадження головної породи подані у таблиці 2.1.

Для того щоб вибрати спосіб головної рубки потрібно, виходячи з аналізу наявних у держлісгоспі стиглих насаджень заданої головної породи.

Перелік ділянок стиглих насаджень, що призначаються в рубку наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Таксаційно-лісівницька характеристика стиглих соснових деревостанів

№ такс. кв	№№ виділів	Площа, га	Склад дерево-стану	Вік, роки	Повнота, од.	Запас стовбурної дер. м3	Т Л У	Підлісок	Підріст	Спосіб рубки
						на 1 га	на діл.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
112	11	15,0	10С	100	0,7	560	8400	В2	горобина, берест - середн. густ. рівномірний	10Д од. С, Б (25) Н=7м середн. густ. рівномірний	Суцільно-лісосічна
113	12	2,5	10С (140+150) од. Д (50)	120	0,6	530	1325	С2	-	-	Суцільно-лісосічна
114	11	9,3	10С	120	0,7	520	4836	В3	-	горобина, ліщина - рідкий	Рівномірно-поступові
124	1	7,5	10С	110	0,7	400	3000	С2	ліщина, горобина - рідкий	Ос, Б - рідкий	Суцільно-лісосічна
125	3	7,5	10С+Д	130	0,5	370	2775	С2	ліщина - рідкий	5Д5Кл Н=6м - рідкий	Суцільно-лісосічна
136	5	12,0	7С3Б (60)	120	0,4	240	2880	С2	крушина - рідкий	С, Б (5-15) - нерівномірн. задовільний	Суцільно-лісосічна
137	5	9,5	10С	90	0,7	410	3895	В2	горобина, ліщина -рівномірний	10Д, Б, Ос (10-20) Н=6м, середн. густ., рівном., задов., благодійн.	Суцільно-лісосічна
137	8	14,0	10С+Д	140	0,5	420	5880	В2	горобина- рівномірний	10Д+С (10-20) Н=5м, густий, рівномірний,задовільний	Суцільно-лісосічна
138	4	6,2	10С+Д(60)	140	0,5	430	2666	С3	-	Д, Ос (10-15) середньої густоти, задовільний, рівномірний	Суцільно-лісосічна
Всього:	83,5	-	3880	35657	-

Згідно пункту 3.2 Правил рубок головного користування у кварталі 114 виділі 11 я призначаю Рівномірно-поступову рубку.

Згідно пункту 3.4 Правил рубок головного користування у кварталі 112 виділі 11; кварталі 113 виділі 12; кварталі 124 виділі 1; кварталі 125 виділі 3; кварталі 136 виділі 5; кварталі 137 виділі 5; кварталі 137 виділі 8; кварталі 138 виділі 4 я призначаю Суцільно-лісосічну рубку.

2.2 Проектування суцільно-лісосічних рубок

Суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

Суцільні рубки призначаються у разі, якщо основним способом лісовідновлення може бути тільки створення лісових культур або їх проведення може забезпечити умови для успішного природного поновлення.

Проектування суцільно лісосічних рубок у соснових лісостанах здійснюється відповідно до вимог "Правил рубок головного користування у лісах України" (2009).

При чому попередньо ми виконуємо елементарний розрахунок річної лісосіки за площею, виділивши одну десяту частину від всієї площі стиглих та перестійних насаджень заданої породи:

83,5 : 10 = 8,35 га.

Для виконання даного завдання я в таблиці 2.2. наводжу таксаційну характеристику тих ділянок стиглих і перестійних лісостанів, які плануються до вирубування суцільно-лісосічними рубками, у першу чергу за станом насадження.



Таблиця 2.2 - Таксаційна характеристика стиглих деревостанів, у яких проектуються суцільно - лісосічні рубки

№№ кв.	№ № вид.	Площа, га	Склад порід 1 ярус 11 ярус	Вік, років	Повнота	Запас, м3 . га-1	Спосіб рубки
112	11	15,0	10С	100	0,7	560	Суцільно - лісосічна
113	12	2,5	10С (140+150) од. Д (50) Сосна уражена сосновою губкою на 10%	120	0,6	530	Суцільно - лісосічна
124	1	7.5	10С	110	0,7	400	Суцільно - лісосічна
125	3	7.5	10С+Д	130	0,5	370	Суцільно - лісосічна
136	5	12.0	7С3Б(60)	120	0,4	240	Суцільно - лісосічна
137	5	9,5	10С	90	0,7	410	Суцільно - лісосічна
137	8	14,0	10С+Д	140	0,5	420	Суцільно - лісосічна
138	4	6.2	10С+Д(60)	140	0,5	430	Суцільно - лісосічна
Разом:	74,2		1830

Дивлячись на характеристику насаджень, ми бачим, що суцільно-ісосічну рубку потрібно провести в кварталі 113 виділі 12. Тому, що це насадження на 10% пошкоджене сосновою губкою і за своїм віком підлягає рубці.

Труднощі природного поновлення лісу на суцільних вирубках обумовили необхідність дотримання певних правил проведення суцільнолісосічних рубок. За Г.Ф. Морозовим, ці правила називали елементами, а в теперішній час - основними організаційно-технічмними показниками. Розрахункова лісосіка за площею становить 1/10 площі стиглих насаджень і дорівнює 8,35 га.

Крім джерел засівання, які залишають на вирубках, до основних показників відносять: напрямок лісосіки, напрямок рубки, ширина і розмір лісосіки, термін примикання, спосіб примикання, довжина лісосічного ряду.

Під напрямком лісосіки розуміють напрямок довшої сторони відносно сторін світу. Напрямок лісосіки впливає на засівання вирубки, стійкість стіни лісу до вітровалу, на розвиток процесів ерозії грунту, створює різні умови освітлення вирубок, що впливає на хід поновлення лісу на них. Наприклад, якщо лісосіка витягнута з заходу на схід, то вирубка примикатиме до стіни незрубаного лісу таким чином, що буде захищена від сонця в полудень. Навпаки, якщо вирубка буде спрямована з півночі на південь, то в полудневі години на неї поступатиме найбільша кількість тепла. Ці особливості враховуються при розміщенні лісосік у різних регіонах. Врахування конкретних умов і відповідне розміщення лісосіки дозволяє створити на вирубці сприятливий мікроклімат, а значить і забезпечити краще лісопоновлення.

Встановлено, що екологічний вплив стіни незрубаного лісу на вирубку посилиться, якщо її більш довга сторона буде розміщена перпендикулярно напрямку переважаючих вітрів. Оскільки в більшості випадків таксаційні квартали створені просіками, які тягнуться з півночі на південь і з заходу на схід, то найчастіше лісосіки розміщують паралельно якійсь з просік. При цьому південно-західні, західні і північно-західні вітри вважаються домінуючими вітрами західного напрямку, і тому лісосіки спрямовують з півночі на південь. В нашому випадку лісосіки також доцільно розташовувати з півночі на південь.

Напрямок рубки - це напрямок, в якому розміщується чергова лісосіка відносно попередньої. В лісівництві завжди існувало правило, згідно з яким напрямок рубки повинен бути протилежним напрямку переважаючих вітрів. В цьому випадку вирубка буде краще засіватись насінням дерев, що створюють стіни лісу, також вона буде виконувати захисну роль. Та і сама стіна лісу буде менше пошкоджуватись вітром. Отже, приймаємо напрямок рубки, який направлений на зустріч переважаючим вітрам.

Термін примикання лісосік - це інтервал часу, після якого буде рубатись лісосіка, що примикає до вирубки, не враховуючи року рубки на попередній лісосіці.

Згідно "Правил рубок головного користування" (пункт 21) терміни примикання лісосік під час суцільних рубок слідуючі:

у модринових насадженнях - 2 роки;

в інших хвойних насадженнях - 4 роки;

у дубових та букових насадженнях - 3 роки;

у насадженнях інших твердолистяних і в насадженнях м'яколистяних порід - 2 роки.

Виходячи з даного пункту для соснових насаджень рекомендований термін примикання становить 4 роки.

Теорією і практикою вироблений певний порядок розміщення наступної лісосіки відносно попередньої. Лісосіку можна розмістити безпосередньо поряд з попередньою, або на певній відстані від неї. Порядок розміщення чергових лісосік у межах таксаційного кварталу називають способом примикання лісосік. Поступово склалися три основні способи примикання лісосік: безпосередній, черезсмужний і кулісний. При безпосередньому способі чергова лісосіка розміщується поряд з попередньою, а наступна, третя, поряд з другою і т.д. Таке примикання лісосік забезпечує планомірний рух з рубкою стиглого деревостану в таксаційному кварталі і найчастіше застосовується на практиці. У цьому випадку рубки називають суцільнолісосічними з безпосереднім примиканням.

При черезсмужному розміщенні лісосік кожну наступну лісосіку розміщують через смугу, що дорівнює ширині лісосіки, при чому кожну наступну лісосіку зрубують наступного року після рубки попередньої.

Якщо чергова суцільна лісосіка розміщується через смугу лісу, яка у 2-3 рази ширша за неї, то такий спосіб примикання вважають кулісним. Відмінність рубок з кулісним примиканням полягає в тому, що якщо при черезсмужних рубках після першої фази залишається не зрубаною половина лісового насадження у кварталі, то при кулісному примиканні на останню фазу рубки лишається 1/3 або 1/4 частина насадження.

Шириною лісосіки вважають розмір найкоротшої її сторони. Від цього показника залежить розмір майбутньої вирубки. Він впливає не тільки на швидкість експлуатаційного освоєння таксаційного кварталу, а й на успішність поновлення лісу на вирубках. Чим ширша лісосіка, тим більше мікроклімат вирубки буде наближатись до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу.

Отже, можна зробити висновок, що ширина лісосіки - найважливіший показник суцільнолісосічних рубок. Він має теоретичне обґрунтування. Раніше ширина лісосіки встановлювалась залежно від дальності засіву насіння стіною лісу. Тепер ширина лісосіки обґрунтовується екологічним впливом стіни лісу на вирубку. При цьому враховується зниження швидкості вітру, затінення вирубки у полуденні часи, збереження снігового покриву від видування вітром, зниження випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшення транспірації рослинами. Екологічний вплив стіни лісу проявляється, перш за все, у зниженні швидкості вітру, причому таке зниження спостерігається з підвітряного боку на відстані до 15 висот деревостану.

Згідно з пунктом 3.2 Правил рубок головного користування в лісах України приймаємо ширину лісосік 100 м. Згідно з 7 пунктом Правил рубок головного користування в лісах України довжина лісосіки суцільних рубок не повинна перевищувати 1км в лісах другої групи.

У тому випадку, коли таксаційний квартал повністю зайнятий стиглим лісом і його потрібно зрубати за допомогою суцільнолісосічних рубок, залежно від розмірів кварталу можливі один або два заруби. Зарубом, або інакше січею, називають першу лісосіку в кварталі. Відстань від першої лісосіки до кінця кварталу чи до другого зарубу називають лісосічним рядом. Згідно з пунктом 8 Правил рубок головного користування в лісах України у кварталі допускається одночасно кілька зарубів. Відстань між лісосіками одного року у одному або суміжних кварталах має становити не менше подвійної ширини цих лісосік.

Крім основних показників суцільнолісосічних рубок, існують і додаткові, насамперед, сезон рубки. Він впливає на хід природного поновлення на вирубці, особливо якщо вирубувались листяні породи. Літня (з 15 травня) рубка ускладнює поновлення, а при зимовій рубці підріст, що був під пологом лісу, зберігається краще. Крім цього, звільнення підросту з-під пологу взимку, тобто у стадії спокою, сприяє кращій його адаптації до відкритого місця. Літні рубки негативно впливають на вегетативне поновлення лісу. Це слід враховувати, наприклад, тоді, коли необхідно загальмувати процес вегетативного поновлення небажаних порід на користь штучно поновлюваних головних.

Якщо стигле насадження займає частину таксаційного кварталу, його вирубують суцільними лісосіками, які розміщують відповідно до встановленого напрямку рубки, строку примикання та ін. У тому випадку, коли воно росте рівною смугою (кулісою), ширина якої не перевищує півтори ширини лісосіки, кулісу дозволяється зрубати без поділу на лісосіки. Це правило стосується і невеликих за розміром ділянок у рівнинних лісах України. Так, не розбиваються на лісосіки, а вирубуються цілком ділянки лісу площею до 3 га у степовій, до 5 га у лісостеповій зонах та зоні мішаних лісів. [5]

Суцільнолісосічні рубки стали основним способом головних рубок для лісів другої групи, тобто для регіонів, де ведеться інтенсивне лісове господарство. У лісах другої дозволяється проводити рубки, в тому числі і суцільнолісосічні. Останні застосовують там, де інші способи рубки не забезпечують заміну насаджень, які втрачають захисні функції.

Позитивні властивості суцільнолісосічних рубок можна узагальнити:

- проведення доволі просте;

- найбільше відповідають штучному поновленню вирубок, особливо світлолюбними породами;

- забезпечують вплив незрубаної стіни лісу на вирубку, що покращує мікроклімат на ній;

- при суворому дотриманні основних організаційно-технічних показників зберігають водоохоронно-захисні властивості лісових насаджень;

- дозволяють досить ефективно використовувати механізми і машини на лісосічних роботах.

Основні недоліки суцільнолісосічних рубок:

- створюють у цілому гірші умови для природного поновлення лісу порівняно з іншими складними способами рубки, часто призводять до задерніння вирубок;

- приводять до зміни порід, найчастіше хвойних на м'яколистяні;

- при проведенні рубки у різновікових насадженнях зрубуються як стиглі, так і молоді дерева;

- обмежують можливості використання важких агрегатних лісозаготівельних машин, що призводить до подорожчання робіт. [4]

Згідно до завдання по курсовому проекту у кварталі 113 виділі 12, схематично показую розміщення лісосік суцільно-лісосічної рубки згідно з вимогами Правил рубок головного користування та коротко обґрунтовую організаційно-технічні показники:

а) напрямок рубки - із сходу на захід; відповідно до п. 4.4 Правил рубок головного користування ми встановлюємо напрям рубки назустріч цим вітрам, тобто із сходу на захід.

б) ширина і площа лісосіки становить відповідно до 100 м і 2,5 га, згідно п. 3.4 та п. 2.7 Правил рубок головного користування.

в) термін примикання становить 4 роки, згідно п. 2.7 Правил рубок головного користування.

г) спосіб примикання безпосередній, згідно п. 3.4 Правил рубок головного користування.

д) сезон рубки - літній;

е) відновлення деревостану - штучне створення лісових культур згідно п. 3.4 Правил рубок головного користування. [7]

Рис. 2.1 - Схематичне розміщення організаційно технічних показників суцільно-лісосічної рубки у соснових насадженнях у кварталі №113 виділі №12 ДП "Баранівське лісове господарство" Житомирської області.

Умовні позначення:

L - ширина лісосіки 100 м,

H - довжина лісосіки 250 м.

2.3 Проектування несуцільних способів головних рубок

До несуцільних способів головних рубок відносять вибіркові та поступові рубки.

Вибіркові рубки - це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).

Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смугово-поступові) рубки - це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів. [6]

У лісах України із не суцільних способів головних рубок найчастіше застосовують спрощені рівномірно-поступові (2-3 прийомні) рубки в соснових та букових лісах, добровільно-поступові рубки в сосняках та дібровах лісопаркових частин приміських лісів. Групово-поступові рубки доцільно застосовувати в букових лісах Карпат, також вони дають непогані результати в тих типах лісу, які є найкращими для появи підросту головної породи та на площах де є куртинне розміщення підросту головної породи.

Характеристика ділянок у яких проектую проведення несуцільних способів рубок наведена у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Таксаційна характеристика деревостанів, в яких проектуються рівномірно-поступова рубка

№ таксаційних кв.	№ виділів	Площа, га	Склад деревостану	Вік, роки	Повнота	Запас, м3 / га	Спосіб рубки
114	11	9,3	10С	120	0,7	520	Рівномірно - поступова

Згідно із завданням по курсовому проекту мені потрібно провести рівномірно-поступову двоприйомну рубку в кварталі 114 виділ 11, згідно п. 2.5. Правил рубок головного користування в лісах України (2009).

Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно вікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирувування протягом не більше як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню. Соснові насадження поновлюються задовільно з перевагою чи участю головних порід у типі лісорослинних умов В3. Дану рубку проводжу у кварталі 114 виділ 11.

Враховуючи те, що розрахункова лісосіка складає 8,35 га., а під суцільну рубку відведено 2,5 га., то під несуцільну відводжу 5,85 га.

Тип лісу належить до типів із задовільною успішністю поновлення, то тут можна передбачати наступну схему рівномірно-поступової рубки:

1) сприяння природному поновленню шляхом часткового обробітку грунту у місцях, де підріст відсутній;

2) при успішному поновленні на місцях сприяння призначити перший прийом рубки з вибіркою 20% запасу;

3) через 4-7 років після першого прийому проектую другий;

4) передбачаю доповнення підросту головної породи частковими культурами в місцях, де він відсутній (до 15% площі).

Встановлюю такі організаційно-технічні показники рівномірно-поступової рубки:

1) площа лісосіки - 5,85 га;

2) число прийомів - 2;

3) період очікуваня - 4-7 років;

4) загальний термін рубки - 20 років;

5) доля запасу, яка вибирається за перший прийом рубки - 20%;

6) характер вирубки дерев - рівномірний;

7) очищення місць рубок - обрубування і залишання гілок на трелювальному волоку;

8) сприяння природному поновленню - спеціальний обробіток грунту під наметом деревостану покривоздирачами.

Вибрані мною прийоми при рівномірно-поступовій рубці- освітлювальний і очисний.

Схема рівномірної поступової рубки була розроблена Гартігом у кінці XVIII ст. для букових лісів і нині вважається класичною. У літературі цей спосіб рубки іноді називається насіннєво-лісосічним. За такою схемою деревостан вирубується за чотири прийоми, кожен з яких ставить певну мету і має свою назву. Перший прийом - підготовчий, другий - засівний, третій - освітлювальний і четвертий - очисний, або остаточний. Характер вибірки дерев на площі відносно рівномірний. У процесі такої рубки забезпечується не тільки поступова вибірка цінних дерев, але й надійне поновлення лісу. Загальний термін рубки не виходить за межі 20 років, тобто класична рівномірна поступова рубка є короткостроковою, а після неї виникає одновікове насадження.

Метою освітлювального прийому створення найбільш сприятливих умов для росту молодого покоління лісу, що з'явилося під пологом насадження у процесі рубки. Слід відмітити, що сходи деревних порід витримують деякий дефіцит світла, а згодом, перетворившись на підріст, потребують його більше. Отже, запізнюватися з проведенням освітлювального прийому рубки небажано. Не бажане і раннє проведення освітлювальної рубки, бо у цьому випадку створюються несприятливі умови для молодого підросту. Є ще один критерій, за яким можна визначити термін проведення рубки: чим крупніший підріст під пологом насадження, тим більше він буде пошкоджуватися у процесі проведення рубок.

При освітлювальній рубці дерева вирубують таким чином, щоб забезпечити доступ світла до самосіву і підросту, що з'явилися, залишаючи частину дерев материнського насадження для захисту молодого покоління лісу від заморозків, перегріву у літку, а також від конкуренції трав'яної рослинності. Рубка повинна позбавити підріст пригнічення з боку материнського насадження, у той же час залишивши його захисний вплив, тому її планування і проведення потребує високої кваліфікації виконавців. Щоб зменшити пошкодження підросту освітлювальну рубку доцільно проводити взимку за наявності снігового покриву. При проведенні перших трьох прийомів рубки дерева, які призначені до вирубки, обмірюють, нумерують, і на них ставлять клеймо. Все це дозволяє контролювати величину вибірки запасу.

Очисний, або остаточний, прийом класичної рівномірної поступової рубки проводять через 3-7 років після освітлювального. До його проведення залишається 25-30% запасу деревостану, який у останній прийом вирубується повністю. На місці материнського насадження залишається молоде покоління лісу віком до 15 років, яке нагадує суцільну вирубку з наступним поновленням лісу.

З технологічного боку останній прийом рубки найвідповідальніший, бо від того, як буде проведена рубка, чи збережеться непошкодженим підріст, буде у цілому визначатися успіх поновлення лісу на лісосіці.

Схема поступової рубки, у першу чергу, визначається лісорослинними умовами й біологією та екологією головної деревної породи. Лісорослинні умові можуть бути як сприятливими природному поновленню, так і несприятливими, тому й схема рубки може складатися як з меншої, так і з більшої, ніж схема класичної рубки, кількості прийомів. При поступових рубках у насадженнях з тіньовитривалих порід підріст меншою мірою потребує світла для нормального росту і розвитку, тому в освітлювальний прийом рубки вибирається й менший запас деревини. Навпаки, коли рубки проводяться у насадженнях, що сформовані світлолюбними породами, підріст більше страждає від нестачі світла, тому для його освітлення потрібно вирубувати більшу частину запасу деревини, іноді 30-35%. В умовах рівнинних лісів України великий вплив на хід природного поновлення під пологом насаджень, а значить, і на характер поступових рубок, мають погодні умови. Тільки сприятливі погодні умови протягом кількох років підряд після засівання площі насінням сосни можуть гарантувати успіх природного поновлення. Цим, мабуть, і можна пояснити "хвилі поновлення" соснових лісів у зоні Полісся України у минулому.

У мішаних лісах південної частини зони тайги, на Поліссі під пологом лісу часто відмічається надійне природне поновлення головних порід. У таких випадках недоцільно дотримуватися класичної схеми рубки, а необхідно швидше звільняти підріст, вирубуючи материнське насадження за два або три прийоми. Особливо це стосується світлолюбних порід, насамперед, сосни. У рівнинних лісах з достатнім зволоженням ґрунту, де природне поновлення під пологом розріджених деревостанів проходить успішно, відпадає необхідність у перших прийомах рівномірної поступової рубки, тому почали застосовувати спрощені поступові рубки з кількістю прийомів до 2-3, а загальним терміном рубки - до 10-15 років. [5]



Рис. 2.2 - Схема рівномірно-поступової чотириприйомної рубки: а - таксаційний квартал лісу до рубки; б, в, г, д - поява та наступний ріст підросту після першого - четвертого прийомів рубки

2.4 Заходи сприяння природному поновленню лісу

Заходами сприяння природному поновленню прийнято вважати такі дії, які спрямовані на появу самосіву та підросту деревних порід або на збільшення його кількості, збереження, що забезпечить заміну стиглих насаджень при їх рубці молодим поколінням лісу.

У звя'язку з головними рубками лісу розрізняють попереднє поновлення, якщо воно з'являється під пологом деревостану до початку рубки; супутнє - що з'являється у процесі рубки; та наступне - коли вирубка засівається насінням і поновлюється після проведення рубки.

Заходи сприяння природному поновленню намічаються на ділянках, вибраних під складні способи головних рубок, де можлива поява підросту. Весь комплекс заходів сприяння природному поновленню лісу можна поділити на дві групи заходів: самостійні лісогосподарські заходи , супутні головним рубкам.

До першої групи відносяться:

спеціальний обробіток ґрунту;

догляд за підростом цінних порід;

огорожа площі з природним поновленням;

заборона випасу худоби;

найпростіші лісові культури у місцях, де поновлення відсутнє. До другої групи заходів відносяться:

застосування певного способу рубки;

сезон проведення рубки;

застосування відповідної технології, яка б забезпечила високу збереженість підросту;

обробіток поверхні грунту в процесі трелювання зрубаних дерев;

очистка місць рубок. [1]

Заходи сприяння природному поновленню проводжу лише в тих ділянках де є складні способи головних рубок, де можлива поява підросту господарсько-ціних порід, провожу у кварталі 114 виділ 11, а саме:

ь вибір способу і сезону рубки і залишення на вирубці джерел засівання;

ь регулювання обробітку поверхневого шару ґрунту на лісосіках у процесі механізованого трелювання деревини;

ь використання з метою поновлення очищення лісосік;

ь організація лісосічних робіт, що забезпечує високе збереження підросту;

ь спеціальний частковий (або суцільний) обробіток ґрунту під пологом насадження;

ь найпростіші способи культур з метою доповнення підросту;

ь заходи із заглушення паросткової здатності небажаних порід;

ь заборона випасу худоби та інші. [2]

2.4.1 Спеціальний обробіток грунту

Обробіток грунту проведений для сприяння природному поновленню. Проведено під наметом деревостану за кілька років до рубки. Здійснено частковий обробіток грунту, при якому буде оброблено біля 30-60% площі насадження призначеного до вирубування. Для обробітку грунту потрібно розрахувати кількість дерев на гектар та відстань між ними чи трактор і механізм зможе пройти між ними. [1]

Щоб обгрунтувати можливість обробітку поверхні ґрунту тракторними агрегатами визначаємо середню відстань між деревами. Повнота деревостану не дає точної відповіді на питання про можливість вільного проходу агрегатів. Тому проводимо нескладний розрахунок відстані дерев одне від одного на основі даних про запас стовбурної деревини, середні висоту та діаметр. За останніми показниками можна встановити розряд висот і, використавши відповідні сортиментні таблиці, встановити середній об'єм стовбура. Поділивши запас на середній об'єм стовбура, можна отримати кількість дерев на одному гектарі площі, а також встановити площу (у м), яка припадає на одне дерево.

Розраховую кількість дерев на гектар (кв. 114 вид. 11 площа 9,3 га при цьому використовую дані з таксаційного опису. Запас на 1 га - 520 куб. м., середній діаметр - 40 см., середня висота - 33 м. По сортиментним таблицям встановлено, що об'єм одного дерева становитиме V =1.59 куб. м. Поділивши запас на середній об'єм стовбура, можна отримати кількість дерев на одному гектарі площі:

дерев, де:

М - запас на 1 га; V - об'єм одного дерева

Визначаю площу, яка припадає на одне дерево:

м²

Прийнявши умовно рівномірне розміщення дерев на площі (хоча вони частіше розміщені біогрупами), можна встановити відстань між деревами, яка приблизно дорівнюватиме діаметру круглої площі, що припадає на одне дерево. Отже, діаметр цієї площі можна визначити за формулою площі круга:



S = ?D2/4 звідки,

лісгосп рубка сосновий

Отримавши середню відстань між деревами виконую підбір трактора та агрегата за (шириною трактора і знаряддя для обробітку поверхні ґрунту), який проектується для сприяння природному поновленню. Для даної операції вибраний трактор, який підійде ддля роботи в даних природних умовах з супіщаними грунтами - трактор ТДТ-55А, а з ним агрегат ПЛД-1,2.

Однак, одноразовий обробіток грунту вибраним механізмом часто не дає бажаного ефекту, тому їх має бути 2-3.

В більшості українських лісогосподарських підприємствах найчастіше використовують такі види обробітку ґрунту:

1. Створення плужних борозен плугами ПЛП-135, ПКЛ-70 тощо у місцях зі значним задернінням ґрунту або на перезволожених площах для утворення мікропідвищень.

2. Створення неглибоких смуг шириною 1,0-1,2 м на слабо- і середньозадернілих ґрунтах за допомогою дискового плуга ПЛД-1,2, дискового лісового культиватора ДЛКН-6, дискового лісового розпушувача РЛД-2 та інших механізмів.

3. Здирання лісової підстилки за допомогою покривоздирачів ПЛ-1,2 та ПДН-1 на незадернілих і слабозадернілих ґрунтах. Розпушування смуг з переміщуванням підстилки і верхніх горизонтів ґрунту фрезами ФЛУ-0,8 тощо. [3]

Дані про сприяння природного поновлення лісу та спеціальні види обробітку ґрунту, що проектуємо у кварталі 114 виділу 11 з площею 9,3 га занесені в таблицю 2.4.



Таблиця 2.4 - Сприяння природному поновленню лісу на ділянках, що проектуються під несуцільні способи головних рубок

№ кв.	№ вид.	Площа, га	Склад порід	Вік, років	Повнота	Запасм3/га	Спосіб рубки	Вид обробітку грунту	Середня відстань між деревами (D), м
114	11	9,3	10С	120	0,7	520	Рівномірно-поступова	2	6,2
Всього:	50,3		520

Обробіток грунту будемо проводити слідуючими механізмами:

1. Покривоздирач дисковий навісний ПДН-1 використовується для обробітку грунту смугами шириною 1 м. Це знаряддя агрегатується з тракторами типу ТДТ-55А і ЛХТ-55А, обладнаних заднім механізмом навіски. Продуктивність агрегату за 1 годину оперативної роботи - від 2,0 до 3,2 км.

2. Плуг лісовий дисковий навісний ПЛД-1,2 обробляє грунт смугами з утворенням посередині їх мікропідвищень висотою близько 12 см. Він застосовується на свіжих слабозадернїлих вирубках з кількістю пеньків до 600 шт/га. Агрегатується з тракторами типу ТДТ-55А та ЛХТ-55А, обладнаними заднім механізмом навіски.

2.4.2 Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту

Підсів і підсадка частковими культурами інколи розглядаються як заходи сприяння природному поновленню, тобто його доповнення. [1]

При природному поновленні хвойних порід частина площі залишається без підросту. Дані можуть бути обумовлені нерівномірністю розміщення дерев по площі. При більш щільному їх розміщені буде неможливо обробити грунт. В таких місцях доцільно підсадити сіянці. [3]

У намічених насадженнях під складні способи рубок я проектую здійснити підсадку дворічних сіянців сосни звичайної на 15% площі, що становить: 5,85 ·0,15=0,89 га. Садіння культур будемо здійснювати вручну дворічними сіянцями сосни звичайної. Технологія садіння лісових культур під меч Колесова.

2.4.3 Заходи по збереженню підросту цінних порід

При сучасних механізованих лісозаготівлях зберегти підріст важко, але можливо. Передові підприємства при механізованих звалюванні та трелюванні деревини тракторами забезпечують збереження до 70% підросту, що з'явився під пологом насаджень. Часто важливо зберегти 2 тис. екземплярів підросту цінних порід на 1 га, що цілком достатньо для формування у майбутньому насаджень з участю і навіть переважанням цих порід.

Щорічно головні рубки проводять у насадженнях, на 30-50% площі яких уже сформувався підріст. Якщо у процесі заготівлі деревини хоч половину цього підросту вдається зберегти, можна вважати, що питання поновлення лісу на вирубках вирішується успішно. Одними з найкращих в даний час технологічними схемами розробки лісосік при насіннево-лісосічних рубках є технологія механізованих двоприйомних рівномірно-поступових рубок за методом Лісотехнічної академії (ЛТА). Вони забезпечують максимальне збереження природного поновлення.

Послідовність проведення рубки на кожній (зліва та справа від волока) півпасіці така:

відбір та клеймування дерев, що призначаються до рубки;

вирубування дерев на волоках (врівень з поверхнею грунту);

вирубування та трелювання дерев у 8-10-метрових смугах, що примикають до волока;

- вирубування і трелювання дерев на 8-10-метрових смугах, віддалених від волока. [5]

За схемою Лісотехнічної академії (ЛТА) ділянки лісу поділяють на пасіки шириною 30-40 м і довжиною 200-300 м пасік розширюють до 4-5 м і використовують як волоки. Валка дерев проводиться під кутом 35-40° до волока вершиною на волок, обрубують гілля на місці валки.

Трелювання ведеться хлистами вершиною вперед. Кожна пасіка розробляється двома смугами: спочатку дерева рубають на одній 15-20-метровій смузі, потім на протилежній від волока. Через 5-7 років проводиться очисна рубка за такою ж схемою. Застосування описаної технологічної схеми дозволило зберегти понад 70% підросту і забезпечити нормальний хід поновлювального процесу. [2]

Схема рівномірно-поступової механізованої рубки в кварталі 114 виділа 13 передбачає поділ ділянки лісу 4-метровими волоками на пасіки шириною 30-40 м. Після вирубування дерев на волоках ведуть рубку на пасіках з напрямом звалювання на волок, що зменшує пошкодження груп підросту, і трелюють хлисти вершиною вперед. Бажано, щоб зрубані дерева спрямовувалися під кутом 35-40° до волока. У перший прийом рубки дерева вирубують не на всій площі, а тільки на ділянках-клітинках, які пов'язані з куртинами підросту. У наступні прийоми рубки клітинки розширюють у напрямку трелювання, доки не будуть зрубані всі дерева материнського пологу і не сформується молоде покоління лісу (рис. 2.3).

Рис. 2.3 - Технологічна схема розробки пасік при механізованій рівномірно-поступовій рубці за методом ЛЛТА у кварталі №114 виділі №11

Розділ 3. Проектування рубок догляду за лісом у соснових насадженнях

3.1 Загальні положення

Рубки догляду за лісом є одним з найважливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування господарськоцінних і стійких насаджень, їх необхідність випливає з біологічних закономірностей формування лісових насаджень і практичної доцільності регулювання складу порід, характеру росту дерев. Рубки догляду полягають у періодичному вирубуванні частини дерев насадження з метою створення для залишених кращих умов для росту і розвитку. Рубки догляду за лісом проводяться з моменту утворення пологу насадження і закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки.

Проведення рубок догляду за лісом щорічно планується за площею з орієнтовним визначенням кількості деревини, яка вирубується окремо для кожного виду рубок. [1]

Рубки догляду застосовують у всіх групах лісів: у чистих насадженнях для регулювання густоти і підвищення якості деревостану, в змішаних, крім того, щоб запобігти небажаній зміні порід, а також з метою формування деревостану потрібного складу. Тому перед доглядом у кожному окремому насадженні слід, насамперед, встановити, яким має бути це насадження у віці стиглості, в якому напрямі слід проводити догляд і до чого прагнути в результаті його проведення.

Згідно "Правил рубок, пов'язаних з веденням господарства, та інших рубок" головними завданнями рубок догляду є:

· Поліпшення якості і породного складу насаджень.

· Збереження і посилення екологічних (захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних), естетичних та інших властивостей лісу.

· Підвищення стійкості та продуктивності насаджень.

· Створення умов для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини.

До рубки в першу чергу призначаються:

1. Ділянки, на яких зростають хворі і пошкоджені дерева.

2. Культури і природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними деревними та чагарниковими породами.

3. Змішані дерево стани з головною і другорядними породами в одному ярусі.

4. Деревостани, в яких є світлолюбиві породи (дуб, ясен, модрина, сосна тощо).

5. Складні деревостани.

6. Чисті перегущені молодняки цінних порід.

7. Молодняки насіннєво-порослевого походження.

8. Перегущені насадження.

9. Деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або у разі загущеності чистих куртин.

Залежно від віку насаджень застосовуються відповідні види рубок догляду за лісом: освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки.

Рубки освітлення формують насадження бажаного складу та густоти, забезпечують таку участь головної породи в насадженні, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначення створюваного насадження. У дубових і соснових насадженнях проводяться у віці до 10 років.

Рубки прочищення забезпечують склад і форму деревостану. Відрізняються від освітлення тим, що створюють рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення між окремими породами. У дубових і соснових насадженнях проводяться у віці від 11 до 20 років.

Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев. Головна увага приділяється якості і структурі насадження. В окремих випадках, якщо співвідношення порід у складі насаджень небажане, то продовжується його поліпшення, формується другий ярус у складних деревостанах. У дубових і соснових насадженнях проводяться у віці від 21 до 40 років.

Прохідні рубки призначені для створення умов щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини. Продовжується покращення складу, структури та підвищення стійкості лісостану із збереженням другого ярусу. У дубових і соснових насадженнях їх починають проводити у віці від 41 року і закінчують за один клас до віку стиглості. [8]

Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення проводить...