Забезпечення комплексного розвитку сільських територій (на прикладі Житомирської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія Наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 338.432

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Забезпечення комплексного розвитку

сільських територій (на прикладі Житомирської області)

Амбросенко Олександра Петрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Лисецький Анатолій Степанович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу проблем розвитку сільського господарства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу комплексного розвитку продуктивних сил;

кандидат економічних наук, доцент Бондаренко Валерій Михайлович, Вінницький національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, старший викладач кафедри економічного менеджменту.

Захист відбудеться "5" липня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "4" червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Левковська

Анотації

Амбросенко О.П. "Забезпечення комплексного розвитку сільських територій (на прикладі Житомирської області)". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України - Київ, 2010. логістика сільський кластер

У дисертаційній роботі розкрито наукові засади комплексного розвитку сільських територій, що базується на теорії логістики, поліфункціональної ролі географічного простору, на якому формуються територіальні логістичні господарські системи-кластери сільського, лісового і водного господарств. Металогістичний кластер об'єднує господарські системи нижчого рівня з урахуванням галузевих, секторних і просторових ознак єдності географічного та економічного просторів. Кластери нижчого рівня виражають сутність зв'язків, що виникають між природними ресурсами, фізичним капіталом і ресурсами праці в логістичних ланцюгах території та поза її межами.

Розроблено модель та визначено пріоритети розвитку сільських територій на основі застосування комплексного та системного підходу. Обґрунтовано методологію підготовки схем районного планування з урахуванням секторного підходу до аналізу території та розробки прогнозів розвитку сільської території. Удосконалено методики оцінки факторів сільськогосподарського виробництва, які дають змогу доводити рівень аналітичних розробок до мікрорівня окремого господарства або синтезувати оцінки факторних доходів і витрат на макрорівень. Набули подальшого розвитку схеми наукового обґрунтування соціально-економічних пріоритетів розвитку сільських територій у ринкових умовах, які формуються на наукових принципах комплексності і взаємної залежності економічної, соціальної та екологічної складових ефективності, самофінансування й самодостатності.

Ключові слова: сільська територія, комплексний розвиток, модель комплексного розвитку, металогістичний кластер, стратегічне планування, системний підхід.

Амбросенко А.П. "Обеспечение комплексного развития сельских территорий (на примере Житомирской области)". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

В диссертационной работе рассмотрена суть комплексного развития сельских территорий. Раскрыт смысл понятия сельская территория, его признаки и функции.

Углублена методика комплексной оценки хозяйственной системы на уровне сельских административных районов. Она включает ряд показателей, которые оценивают составляющие сельских территорий: экономическую (уровень и рентабельность развития сельскохозяйственного производства), социальную (демографическую ситуацию, продовольственную безопасность, уровень жизни и благосостояние крестьян) и экологическую (экологическую стойкость земельных ресурсов, признаки деградации, пейоризации, контаминации).

Сельские территории рассматриваются как полиэлементное и полифункциональное пространственное образование с населением как системоформирующим фактором. Разработана методика планирования и прогнозирования развития сельскотерриториальных образований, в которой применяется системный и комплексный подход. Сельские территории выполняют ряд функций, которые можно обобщить в основных четырех: производственно-хозяйственная, социальная, экологическая, оздоровительно-рекреационная.

Раскрыты научные принципы комплексного развития сельских территорий, которое базируется на теории логистики, полифункциональной роли географического пространства, на котором формируются территориальные логистические хозяйственные системы-кластеры сельского, лесного и водного хозяйств. Металогистичний кластер объединяет хозяйственные системы низшего уровня с учетом отраслевых, секторных и пространственных признаков единства географического и экономического пространств. Кластеры низшего уровня выражают сущность связей, которые возникают между природными ресурсами, физическим капиталом и ресурсами труда в логистических цепях территории, и вне ее пределов.

Процессы, которые происходят в сельской местности Житомирской области, свидетельствуют о деградации и упадке. Парцелляция земельных ресурсов и перемещение производства в нетоварный сектор создает социальные проблемы, в частности безработицу, и угрожает продовольственной безопасности населения.

Для преодоления кризиса и стабилизации развития сельских территорий предлагается планирование и прогнозирование на уровне сельских административных районов в противовес рыночным механизмам. Возрождение сельского хозяйства решит ряд экономических и социальный проблем на селе. Поэтому при планировании развития сельскохозяйственного производства рассматривается два подхода: ресурсный (производство ограничивается имеющимся ресурсным потенциалом) и рыночный (производство ориентируется на потребности населения в продовольствии).

Предлагается новый организационный и хозяйственный механизм управления процессом формирования аграрной политики относительно размещения сельскохозяйственного производства, которое учитывает естественные ограничения и научные нормы относительно развития отдельных отраслей, а также расселения населения как трудовых ресурсов, занятых в производстве.

Структурное развитие сельского хозяйства предлагается таким образом, чтобы товарные сельскохозяйственные предприятия определенного типа и размера были рентабельными и обеспечивали продовольственную безопасность региона. Моделирование эффективного хозяйственного механизма является результатом рассмотрения отдельных продовольственных комплексов, часть из которых размещается вокруг больших городов, а другая - тяготеет к предприятиям пищевой промышленности.

В основу концепции планирования развития сельского хозяйства положено принципы оптимизации моделей ведения хозяйства на основе углубления специализации. Экономический фактор является одним из основных при определении специализации регионов и зон товарного производства основных ресурсов продовольствия, которое предназначается для импорта.

Ключевые слова: сельская территория, комплексное развитие, модель комплексного развития, металогистический кластер, стратегическое планирование, системный подход.

Ambrosenko A.P. Providing integrated development of rural areas (using example of Zhitomir region). - Manuscript.

Dissertation for a degree in economics in specialty 08.00.05 - development of productive forces and the regional economy. - The Scientific Council of the National Academy of Sciences of Ukraine on research of Ukraine. - Kiev, 2010.

In dissertation work are researching of scientific bases of complex development of the rural territories, based on the theory of logistics, a multi functional role of geographical space on which territorial logistical economic systems-clasters are formed are opened: rural, wood and water economy. Meta-logistical clasrters unites economic systems of the lowest level taking into account branch, sector and spatial signs of unity of geographical and economic spaces. Clasters of the lowest level expresses essence of the communications arising between natural resources, the physical capital and work resources in logistical chains of territory and behind its limits.

The model is developed and priorities of development of rural territories, on the basis of application of the complex and system approach are defined. It is proved methodology of preparation of schemes of a regional lay-out taking into account the sector approach at the analysis of territory and working out of forecasts of development of rural territory. Techniques of an estimation of factors of an agricultural production which allow to lead up level of analytical workings out to microlevel of a separate economy are improved or to synthesise estimations of factorial incomes and expenses on macrolevel. The schemes of a scientific substantiation of social and economic priorities of development of rural territories have been developed in market conditions which are formed on scientific principles of integrated approach and interdependence of economic, social and ecological components of efficiency, self-financing and self-sufficiency.

Keywords: rural areas, comprehensive development, a model of integrated development, meta-logistical claster, strategic planning, systematic approach.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Новітні тенденції і проблеми розвитку села, які спостерігаються у трансформаційний період, зокрема поглиблення економічних, соціальних, демографічних, екологічних диспропорцій, потребують наукового аналізу та синтезу пропозицій. Забезпечення комплексного розвитку сільських територій передбачає повноту та раціональність використання внутрішнього потенціалу для підвищення ефективності виробництва та рівня життя і добробуту населення.

Проблема територіальної організації сільських територій стала ще більш актуальною після реформування відносин власності на землю, запровадження інституту приватної власності на земельні ділянки й вільного підприємництва в сільському економічному просторі. Розвиток нових форм підприємництва і ринкової економіки відбувався на тлі занепаду села і сільськогосподарського виробництва. Виникли нові кризові явища, що свідчать про зниження платоспроможного попиту населення, загрози продовольчій безпеці, погіршення середовища проживання селян, деградацію та порушення екологічної стійкості агроландшафтів, недотримання граничних норм антропогенного навантаження на ґрунти, відсутність просторової організації систем сільського і лісового господарства тощо.

У наукових публікаціях цій проблемі приділяється значна увага, зокрема щодо сталого розвитку регіонів України, та подолання кризових явищ депресивних територій. Вони розглядаються як на рівні цільових комплексних програм розвитку села, так і господарського управління в контексті депресивних територій, необхідності та достатності державної підтримки сільського господарства і розвитку села. Багато ґрунтовно розв'язаних питань розвитку території можна віднайти у працях Бистрякова І.К., Бондаренка В.М., Бутка М.П., Данилишина Б.М., Доценка А.І., Коваля Я.В., Кропивка М.Ф., Куценко В.І., Лисецького А.С., Маліка М.Й., Олійника Я.Б., Прокопи І.В., Саблука П.Т., Степаненка А.В., Павлова О.І., Хвесика М.А., Чернюк Л.Г., Шепотько Л.О., Юрчишина В.В. Проте низка ключових питань формування нових форм комплексного розвитку сільських територій залишаються недостатньо вивченими, особливо у нових умовах господарювання, що й визначило вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з плановою тематикою наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України і є невід'ємною частиною науково-дослідних робіт відділу проблем розвитку сільського господарства, зокрема тем: ІІІ-7-06 (90) "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил економіки" (номер державної реєстрації 0106U5264 (48)), де автором розроблено модель економічного розвитку регіонів та оцінено природно-ресурсну, соціальну та економічну ефективність розвитку сільського господарства на сільських територіях; ІІІ-10-08(94) "Соціально-економічне моделювання розвитку сільського господарства і захисту внутрішнього ринку продовольства у контексті вимог Уругвайської Угоди у рамках СОТ" (номер державної реєстрації 0108U004427), де дисертантом розроблено підходи до моделювання розвитку ефективного сільського господарства; ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (номер державної реєстрації 0106U005193), у межах якої автором обґрунтовано методологічні підходи до забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних підходів до забезпечення комплексного розвитку сільських територій на основі прогнозування та програмування розвитку сільських адміністративних районів з урахуванням соціально-економічних та екологічних чинників.

Для досягнення поставленої мети у процесі дисертаційного дослідження розв'язувалися наступні завдання:

- поглибити сутність поняття "сільська територія" на основі аналізу та узагальнень існуючих наукових праць;

- з'ясувати та обґрунтувати складові й функції сільської території на основі принципів комплексності й системності;

- обґрунтувати принципи, фактори та показники комплексного розвитку сільських територій;

- розробити методику комплексної оцінки розвитку сільських територій для потреб територіального управління;

- визначити стан, чинники і тенденції розвитку сільських територій з урахуванням демографічних, соціально-економічних та екологічних показників;

- здійснити аналіз логістичних ланцюгів через типізацію відмінностей природно-ландшафтної структури сільських територій;

- опрацювати організаційно-економічний механізм забезпечення комплексного розвитку сільських територій у моделях районного планування;

- розробити прогноз розвитку різних типів сільських територій на перспективу.

Об'єктом дослідження є процеси формування розвитку сільських територій в умовах лібералізації та ринкового інституціоналізму.

Предметом дослідження є методичні підходи до забезпечення формування комплексного розвитку сільських територій.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сучасна економічна теорія, регіональна економіка, теорія логістики та управління.

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань ґрунтується на положеннях системного та комплексного регіонально-цілісного підходу до розвитку сільських територій з використанням сучасних методів дослідження: абстрактно-логічного - для узагальнення теоретичних засад формування понятійного апарату дослідження; проблемно-орієнтованого - для наукового обґрунтування стратегічних напрямів комплексного розвитку сільський територій; структурно-динамічного аналізу - для аналізу структури функцій сільських територій; економіко-статистичного - для оцінки соціально-економічного розвитку сільських територій; економіко-математичного - для побудови прогнозів розвитку сільських територій на середньострокову перспективу; логістичний - для визначення місії та планування комплексного розвитку сільських територій.

Як інформаційна база дослідження використовувалися наукові та методичні джерела, закони України, первинні статистичні матеріали Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Житомирської області. У процесі обробки та аналізу отриманих матеріалів застосовувались методи обробки даних у середовищі "Excel".

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі розв'язано важливе наукове завдання - розробити наукові основи забезпечення комплексного розвитку сільських територій, зокрема:

уперше:

- розроблено металогістичну модель та визначено пріоритети розвитку сільських адміністративних районів Житомирської області з урахуванням галузево-секторного та природно-кліматичного поділу земельних ресурсів, наявного людського і фізичного капіталів у пореформений період, що відповідає новітнім вимогам територіальної організації та забезпечує більш досконалу схему державного регулювання землекористування у граничних за якістю земель сільських адміністративних районах, надання фінансової підтримки депресивним територіальним господарським одиницям, уточнення економічної, соціальної, технологічної, фіскальної політики;

удосконалено:

зміст та ознаки поняття сільська територія в контексті логістики комплексного розвитку сільського, лісового і водного господарства, первинної переробки і зберігання продукції аграрного виробництва та вирішення соціального розвитку села;

методичні підходи до формування системи унормування розвитку території через паспортизацію, генеральні схеми планування території адміністративних районів, що у сукупності є прийнятними ознаками логістичних ланцюгів розвитку території, розміщення об'єктів державного, регіонального і місцевого значення;

методологію підготовки схем розміщення елементів логістичних ланцюгів районного планування з урахуванням секторного підходу при аналізі території та розробці прогнозів розвитку сільської території, зокрема розвитку функцій села як осередку соціально-демографічної динаміки і господарської території, як економічної зони підприємництва в умовах капіталізації земель і нових організаційно-правових форм господарювання;

методику логістичного аналізу просторових територіальних і економічних кластерів з урахуванням оцінки факторів розвитку господарської системи, яка на відміну від існуючих, заснована на економіко-математичному і програмовано-інформаційному методах, що дають змогу доводити рівень аналітичних розробок до мікрорівня окремого господарства або синтезувати оцінки факторних доходів і витрат на макрорівень;

набули подальшого розвитку:

обґрунтування соціально-економічних пріоритетів розвитку сільських територій у ринкових умовах, які, на відміну від традиційних, формуються на наукових принципах комплексності і взаємної залежності економічної, соціальної та екологічної складових ефективності, самофінансування й самодостатності з урахуванням принципу платності природних ресурсів, ресурсів праці та обмеження іноземних (екстериторіальних) інвестицій;

обґрунтування сутності національного, регіонального і місцевого бюджетів як форм утворення, накопичення і використання доходів рентного походження на принципах платності сільськогосподарських, лісових, водних та інших природних ресурсів, що залучені в економічний обіг приватними власниками та окремими громадянами на території села і господарської зони села.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні результати дисертаційного дослідження використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні державних замовлень і планових фундаментальних науково-дослідних тем та при підготовці аналітичних і доповідних матеріалів (довідка №01-11/224 від 15.04.2010 р.).

Наукові розробки автора щодо комплексного аналізу сільських територій та прогнозування їх розвитку на середньострокову перспективу використані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" Міністерства регіонального розвитку та будівництва України при розробці розділу "Сільське господарство" у Схемах планування Донецької, Рівненської, Вінницької, Одеської областей (довідка №Д-656 від 30.04.2010 р.).

Окремі результати дисертаційного дослідження щодо розміщення сільськогосподарського виробництва товарного сектору в адміністративних районах знайшли застосування Дніпропетровською обласною радою при розробці розділу "Сільське господарство" у Схемах планування Дніпропетровської області (довідка №10-2/18617 від 19.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій.

Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції сформульовані особисто автором і відображають конкретний внесок у розвиток економічної науки - розвиток продуктивних сил і регіональну економіку. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 5 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення" (м. Київ, 18-19 березня 2002 р.); науково-практичній конференції "Географія в інформаційному суспільстві" (м. Київ, 20 травня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції "Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення" (м. Київ, 20 березня 2009 р.); науково-практичній конференції "Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи" (м. Київ, 26 листопада 2009 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції "Державне регулювання економіки і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання" (м. Мінськ, 22 квітня 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 12 опублікованих наукових працях загальним обсягом 20,95 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,25 друк. арк., з них 3 - у колективних наукових працях, 5 - у наукових фахових виданнях, 4 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 203 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 34 таблиці, 10 рисунків; список використаних джерел із 207 найменувань викладено на 20 стор., 2 додатки - на 10 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання дослідження. Окреслено предмет, об'єкт і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та використання, наведено дані про публікації автора, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи комплексного розвитку сільських територій" на основі аналізу та узагальнення різних тлумачень поняття сільська територія, а також власних досліджень сільську територію визначено як складне, системне, географічно- та економічно-просторове утворення багатоцільового призначення, що покликане гармонійно поєднувати населення, наявний потенціал конкретної сільської території, взаємовідносини та зв'язки, що виникають між ними, а також фактори, які впливають на становлення і розвиток українського села.

Тому в дослідженнях категорію сільська територія доцільно розглядати як складну і багатофункціональну природну, соціально-економічну і виробничо-господарську структуру. Кожна із сільських територій, які досліджуються на рівні адміністративних районів, характеризується сукупністю властивих йому особливостей: площа земельних угідь; кількість населення, що зайняте у виробничій і обслуговуючій сферах; структура та обсяги виробництва і його ефективність; рівень розвитку соціальної і виробничої інфраструктури; форма зайнятості працюючих. Системну сутність сільських територій необхідно враховувати у всіх випадках, що стосуються їх змісту, організації, функціонування тощо.

Визначено принципи комплексного розвитку сільських територій, серед яких: концентрації землеволодіння, диверсифікації форм організації та управління господарськими комплексами, програмно-цільовий принцип розвитку і розміщення виробництва продукції сільського господарства, прогнозування та організації ефективного управління, економії ресурсів і раціонального природокористування на основі широкого розвитку ринкових відносин. Системний підхід застосовано для аналізу сільських адміністративних районів (САР) області, зокрема виділення економічних, соціально-демографічних, антропогенних, етнічних, історичних та інших елементів території.

Розроблено методику комплексної оцінки господарської системи на рівні САР, яка передбачає аналіз потенціалів, економічний та соціальний розвиток сільської території. Пропонується використовувати модель регіональної соціально-економічної системи, яка враховує низку значущих факторів з метою усвідомленого балансування потреб суспільства з потребами мінімізації витрат і втрат ресурсів системи.

Принциповим напрямом дослідження є оцінка елементів продуктивного потенціалу природних ресурсів, що залучені в економічний оборот, і продуктивних сил сільськогосподарського виробництва. З цією метою проводиться аналіз географічного й економічного просторів та їх накладення і взаємодія в рамках сільських територій. Варіанти використання ресурсів та вибір галузей виробництва можна розглядати за моделлю прийняття рішення Трейсі.

Розроблено концепцію перманентного прогнозування і планування розвитку господарської системи, яка полягає в оцінці і коригуванні продуктових потоків. Для розв'язання завдань комплексного розвитку, пошуку місії розвитку сільських територій досліджено моделі господарської системи як системи галузей та механізму прийняття рішень з метою планового її розвитку.

Застосовано методику системного структурно-динамічного аналізу внутрішньої організації для визначення конкурентоспроможності окремого сільського адміністративного району. На захист виноситься модифікована автором модель оцінки розвитку сільських територій за ознаками розвитку продуктивних сил виробничого кластера. Ключовим є інтегральний цілісний підхід, що містить параметри продуктивності природних ресурсів, їх вагових коефіцієнтів, цінності одержаної біомаси і продукції в умовних зернових одиницях, що застосовуються у статистиці країнах ЄС, обмежуючих ресурсних показників. Загалом комплексний характер оцінки полягає в тому, що галузево-секторна і регіональна структури є сталими ознаками. Інтегральний індекс визначається за формулою:

,

де ІСГТ - інтегральний індекс розвитку сільських територій;

<w, U, p> - скалярний добуток векторів: структури, продуктивності і структури ріллі; S, S1 - ресурс ріллі області, району.

Перевага ресурсного підходу полягає в тому, що ресурс S для кожної галузі є фіксованим і висвітлює наслідки землекористування. Очевидно, що такий алгоритм розрахунків можна застосувати на будь-якому рівні агрегування.

У другому розділі "Сучасні тенденції розвитку сільських територій України та її регіонів" проаналізовано динаміку і структуру складових комплексного розвитку сільських територій. Інтегральні оцінки отримано для просторових економічних кластерів (табл. 1). Економічний простір Житомирської області за інтегральним показником дохідності (рентабельності) відносно витрат на одиницю орних земель поділимо на три метакластери: перший - з високим рівнем рентабельності; другий - із середнім; третій - з відносно низьким рівнем. Найбільший рівень окупності інвестиційних та поточних витрат має Попільнянський район, що свідчить про інтенсивний шлях його розвитку. Факторні доходи району в базовому періоді наближаються до 7 тис. грн. з одиниці ресурсу, а витрати - не перевищили 2 тис. грн. на 1 га земельних ресурсів. До середнього рівня розвитку віднесено 7 районів, зокрема: Ружинський, Бердичівський, Романівський, Житомирський, Любарський, Андрушівський і Новоград-Волинський. Їх інтегральні показники усереднюють витрати на рівні 1,2-1,7 тис., а змішаний становить факторний дохід 3,5-4,5 тис. грн. з одиниці площі. Низький рівень розвитку мають 11 районів, зокрема: Коростенський, Олевський, Лугинський, Малинський, Володимир-Волинський, Баранівський, Ємільчинський, Черняхівський, Народицький, Коростишівський, Червоноарміський. Їх факторні доходи не перевищують 2 тис. грн. на 1 га, інвестицій і витрати - від 0,5 до 1,2 тис. грн. на одиницю ресурсів, що відповідає граничному рівню продуктивних сил. Решта територіальних об'єктів суттєво відрізняються своїми координатами господарського розвитку.

Таблиця 1 Інтегральні оцінки просторових економічних кластерів*

Район	Ваговий коефіцієнт території району, %	Інтегральна оцінка продуктивності ріллі, т зернових одиниць а 1 га	Дохід (виручка) з одиниці ресурсів ріллі, тис. грн.	Змішаний факторний дохід з одиниці ресурсів, тис. грн.	Первинні матеріальні витрати на одиницю ресурсів, тис. грн.
	л	U	<p,U>	D	Z
Попільнянський	11,06	54,7	8,759	6,789	1,970
Ружинський	4,79	37,0	5,925	4,563	1,362
Бердичівський	6,15	36,3	5,802	4,138	1,664
Романівський	2,73	33,1	5,302	4,062	1,240
Житомирський	3,30	31,9	5,112	3,747	1,365
Любарський	5,26	30,9	4,943	3,709	1,233
Андрушівський	7,86	33,9	5,417	3,664	1,752
Новоград-Волинський	8,94	30,3	4,849	3,472	1,376
Брусилівський	4,68	27,3	4,363	2,673	1,690
Радомишльський	4,43	34,0	5,434	2,593	2,842
Чуднівський	5,76	23,2	3,710	2,378	1,332
Овруцький	6,14	14,3	2,296	1,704	0,592
Червоноармійський	3,37	15,6	2,491	1,661	0,830
Коростишівський	2,17	14,9	2,378	1,542	0,836
Народицький	1,94	12,5	1,998	1,470	0,528
Черняхівський	3,25	13,8	2,209	1,455	0,754
Ємільчинський	4,72	13,7	2,194	1,431	0,763
Баранівський	2,54	12,2	1,951	1,023	0,928
Володимир-Волинський	1,49	9,9	1,591	0,992	0,599
Малинський	3,10	13,1	2,101	0,969	1,132
Лугинський	1,27	9,4	1,511	0,827	0,684
Олевський	1,41	16,3	2,606	0,800	1,806
Коростенський	3,34	8,0	1,275	0,798	0,476

*Джерело: Розраховано за даними форми 50-сг Держкомстату України

Таким чином, підтверджено гіпотезу про те, що економічний простір утворює кластери за рівнем розвитку регіональної економіки. На основі інтегрального підходу можна зробити важливий науковий висновок про те, що більш ефективний кластер використовує принцип підвищення продуктивних витрат на одиницю площі, на відміну від гасла: більше виробляти з меншими витратами ресурсів.

У результаті комплексної оцінки сільських територій Житомирської області досліджено їх соціально-економічну та екологічну ефективність використання природно-ресурсного та людського потенціалу та виявлено низку проблем.

Земельний фонд сільських територій, зокрема землі сільськогосподарського призначення, характеризується парцеляцією та значними екологічними обмеженнями, що впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва та якість життєвого середовища селян.

Аналіз динаміки демографічних процесів свідчить про непривабливість сільських територій для проживання населення. Спостерігається глибока демографічна криза, показниками якої є від'ємний природний приріст, низька народжуваність, "постаріння" сільського населення, "вимирання" цілих сіл, міграційні потоки молоді із села в місто та за кордон. У результаті скорочується частка населення працездатного віку. Проте в умовах трансформаційних процесів у сільському господарстві значна частина селян залишились без роботи та підвищився рівень безробіття. Велика кількість сільського населення зайнята лише в підсобному присадибному господарстві. Відповідно до цих процесів падає рівень доходів населення, який вступає в значну противагу доходам міського населення. Скорочується платоспроможний попит населення на продукти харчування та соціальні послуги.

Розвиток сільського господарства Житомирщини має деструктивний характер. Дослідження показують, що природно-ресурсний потенціал області використовується нераціонально, скорочуються основні засоби, втрачається їх ефективність у результаті парцеляції. За останні 15 років відбулися негативні зміни в секторній структурі сільського господарства. У нетоварний сектор (господарства населення) перейшло майже повністю виробництво овочів, картоплі, фруктів, усієї тваринної продукції.

У рослинництві спостерігається загальне скорочення посівних площ та зміна їх структури у бік збільшення зернових і технічних культур та зменшення кормових. У динаміці відбувається скорочення валових зборів зернових, цукрових буряків, плодів та ягід, кормових культур за рахунок зменшення посівних площ та урожайності. Тваринництво має негативний тренд обсягів виробництва через скорочення поголів'я тварин та зниження їх продуктивності, недостатнього виробництва кормів.

Такі негативні процеси в сільському господарстві зумовлюють зменшення суспільних фондів споживання. Зокрема, жителі Житомирщини не забезпечені тваринницькою продукцією, овочами та фруктами згідно з науковими нормами. За нашими дослідженнями природно-ресурсного потенціалу, в області може вироблятися достатня кількість продовольства і створюватися певний експортний потенціал за умов вдосконалення структури агропромислового комплексу.

Кризова ситуація спостерігається також в економічній і територіальній забезпеченості населення соціальними послугами. У сільській місцевості соціальна інфраструктура характеризується набагато гіршим станом, ніж у містах. Реформи в соціальному секторі призвели до закриття об'єктів соціального призначення та до занепаду соціальної сфери загалом. Багато сіл не забезпечені освітніми послугами, охорони здоров'я, житлово-комунальними послугами, транспортним зв'язком тощо.

Розвиток сільських територій і створення привабливого життєвого простору для проживання вимагають комплексного підходу до вирішення зазначених соціально-економічних та екологічних проблем.

У третьому розділі "Стратегічні напрями забезпечення комплексного розвитку сільських територій на перспективу" визначено, що ключовим завданням комплексного розвитку сільських територій на перспективу є перманентне прогнозування та планування відповідно до місії кожного САР та його потенціалу. Обґрунтовано переваги планування розвитку сільських територій порівняно з механізмами регулювання розвитку вільного ринку.

Розвиток САР формалізується інтегральними оцінками галузей сільського і лісового господарства (рис. 2).

Переважно лісове господарство визначатиме спеціалізацію 9 районів області, зокрема Олевського, Овруцького, Лугинського, Народицького, Баранівського, Коростишівського, Ємільчинського, Новоград-Волинського і Малинського. Тут можна очікувати випереджаючий розвиток мисливства. Здебільшого сільськими будуть Черняхівський, Любарський, Ружинський, Брусилівський райони, які спеціалізуватимуться на картоплярстві. Решта сільських адміністративних районів балансуватимуть між сільським і лісовим господарством (табл. 2).

Таблиця 2 Інтегральні оцінки структури розвитку сільських територій Житомирської області за 2008 рік*

Район	Природні ресурси, тис. га	Кількість селян, тис. осіб	Інтегральні оцінки
	землі лісового фонду	сільгосп- угіддя		лісове господар-ство	сільське господар-ство
Олевський	164,7	60,1	29,6	0,825	0,175
Овруцький	231,1	91,0	46,5	0,814	0,186
Лугинський	54,7	44,7	14,8	0,679	0,321
Народицький	65,3	63,1	8,2	0,641	0,359
Баранівський	41,0	59,0	18,2	0,545	0,455
Коростишівський	39,0	58,4	16,8	0,536	0,464
Ємільчинський	84,6	126,6	31,8	0,535	0,465
Новоград-Волинський	81,0	128,8	45,7	0,520	0,480
Малинський	54,4	94,1	19,3	0,499	0,501
Романівський	31,1	61,7	17	0,465	0,535
Радомишльський	42,5	87,2	24,8	0,456	0,544
Житомирський	46,9	97,2	55,9	0,454	0,546
Коростенський	53,1	120,8	32,6	0,431	0,569
Червоноармійський	16,5	68,8	20,1	0,293	0,707
Володимир-Волинський	16,0	71,0	17,7	0,280	0,720
Чуднівський	15,2	88,5	26,4	0,229	0,771
Бердичівський	10,7	75,9	28,7	0,195	0,805
Попільнянський	10,9	92,8	27,2	0,168	0,832
Андрушівський	8,6	87,0	25,1	0,146	0,854
Черняхівський	6,1	78,9	20,6	0,118	0,882
Любарський	5,2	70,5	27,8	0,114	0,886
Ружинський	6,9	93,3	28,1	0,114	0,886
Брусилівський	3,8	58,7	12,3	0,100	0,900
Житомирська область	1089,5	1877,9	595,2	0,500	0,500

*Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики Житомирської області

Приведений поділ ресурсів визначає загальну стратегію комплексування, яка опирається на місію та складні граничні умови сільського господарства, а тому пріоритетним може бути лісництво і пов'язана з ним інфраструктура.

Комплексний розвиток території Житомирської області відбуватиметься за виділеними стратегічними напрямами (рис. 3).

Проаналізовано два підходи до планування господарської системи сільських територій: ресурсний, який базується на використанні обмеженого природно-ресурсного та людського потенціалу, та суспільних потреб, що ґрунтується на пріоритетності задоволення потреб населення САР.

У рамках просторової організації сільських територій доцільно здійснити:

* розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

* пошук механізмів узгодження інтересів держави, бізнесу, населення (дотримання екологічних стандартів, більша синхронізація у стратегії розвитку сировинних компаній і стратегій розвитку населених пунктів);

* реалізацію пріоритетних завдань (підвищення інфраструктурної забезпеченості, упровадження твердих екологічних стандартів і формування системи контролю за їхнім виконанням, приведення системи розселення у відповідність до ефективної господарської діяльності, розвиток галузевої ресурсної бази).

Для реалізації цілей інноваційного розвитку сільського господарства та вирішення проблем соціально-економічного розвитку сільських територій необхідно:

· розробити перспективні напрями спеціалізації і залучення інвестицій для сільськогосподарських кластерів з урахуванням природного й соціально-економічного районування;

· виявити фактори взаємовпливу галузевого й поселенського розвитку, забезпечуючи пошук соціально-економічних і організаційних механізмів ослаблення централізованого галузевого впливу;

· вибрати режим організації господарської діяльності, здійснити відбір і законодавчо визначити території з особливим статусом (особливі економічні й інноваційно-технологічні комплекси регіону, зони екологічної уваги тощо).

Висновки

У дисертаційній роботі на базі чітко визначеної мети і програми дослідження розроблено наукові основи прогнозування розвитку сільських адміністративних районів у схемах планування території областей на середньострокову перспективу. Отримані автором результати є підставою для обґрунтування наступних висновків і пропозицій.

1. На основі аналізу та узагальнень існуючих наукових праць поглиблено сутність поняття сільська територія, що можна визначити як поліфункціональний географічний простір поза межами міст, на якому формуються територіальні логістичні господарські кластери: сільського, лісового і водного господарств. Металогістичний кластер об'єднує господарські системи нижчого рівня з урахуванням галузевих, секторних і просторових ознак єдності географічного та економічного просторів. Кластери нижчого рівня виражають сутність зв'язків, що виникають між природними ресурсами, фізичним капіталом і ресурсами праці в логістичних ланцюгах території та поза її межами.

Доцільно розглядати сільські території як системне поліелементне та поліфункціональне просторове утворення з інтегральними оцінками економічної, соціальної та екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу. У дискусії з іншими економістами викладено ідею первинності продуктивних сил природи і суспільства у схемах планування території сільських адміністративних районів.

2. З'ясовано та обґрунтувано складові і функції сільських територій на основі принципів комплексності й системності. У просторовій структурі сільських територій треба розрізняти поселення і території навколо поселень (господарські території). Поселення виконують переважно соціальну функцію і розглядаються як цілісна й компактна концентрація населення разом із засобами його життєдіяльності або місцями постійного проживання, праці і відпочинку, відтворення тощо. Території навколо поселень виконують виробничу функцію, оскільки на них розміщені підприємства сільського і лісового господарства тощо. Сільські території виконують низку функцій, які можна об'єднати в чотири основних: виробничо-господарська, соціальна, екологічна, оздоровчо-рекреаційна.

3. Обґрунтовано принципи, фактори та показники комплексного розвитку сільських територій. Комплексний розвиток - це одночасно організаційно, економічно та соціально узгоджені дії всіх елементів системи, які підпорядковані досягненню кінцевого результату, орієнтованого на задоволення інтересів кожного селянина зокрема. Отже, комплексність передбачає таку організацію взаємодії цих факторів, за якої вони функціонували б з максимальним використанням закладеного в них потенціалу.

Аналітичні моделі комплексного розвитку сільських територій поєднують інформацію про господарську систему, де взаємодіють географічний та економічний простори таким чином, що природні ресурси, які належать до першого, включаються в економічні відносини та виробництво другого.

4. Розроблено методику комплексної оцінки розвитку сільських територій для потреб територіального управління на рівні сільських адміністративних районів. Вона включає низку показників, які оцінюють складові сільських територій: економічну (рівень і рентабельність розвитку сільськогосподарського виробництва), соціальну (демографічну ситуацію, продовольчу безпеку, рівень життя та добробут селян) та екологічну (екологічну стійкість земельних ресурсів, ознаки деградації, пейоризації, контамінації).

5. Визначено стан, чинники і тенденції розвитку сільських територій з урахуванням демографічних, соціально-економічних та екологічних показників. Процеси, що відбуваються в сільській місцевості Житомирської області, свідчать про деградацію та занепад. Парцеляція земельних ресурсів та переміщення виробництва в нетоварний сектор створює соціальні проблеми, зокрема безробіття, та загрожує продовольчій безпеці населення.

6. Здійснено аналіз логістичних ланцюгів через типізацію відмінностей природно-ландшафтної структури сільських територій. В основу концептуальних підходів до планування розвитку сільського господарства покладені принципи оптимізації моделей господарювання на основі поглиблення спеціалізації. Економічний чинник є одним з головних при визначенні спеціалізації регіонів і зон товарного виробництва основних ресурсів продовольства, яке призначається для імпорту.

7. Вдосконалено організаційно-економічний механізм забезпечення комплексного розвитку сільських територій у моделях районного планування. Пропонується новий організаційний і господарський механізм управління процесом формування аграрної політики щодо розміщення сільськогосподарського виробництва, який враховує природні обмеження та наукові норми стосовно розвитку окремих галузей, а також розселення населення як трудових ресурсів, зайнятих у виробництві. Попит на продовольство є функцією від кількості міського населення, а пропозиція - від інтенсивності використання наявних земельних і трудових ресурсів села.

8. Розроблено прогноз розвитку різних типів сільських територій на перспективу. Для подолання кризи і стабілізації розвитку сільських територій пропонується планування та прогнозування на рівні САР на противагу ринковим механізмам. Відродження сільського господарства вирішить низку економічних та соціальний проблем на селі. Тому при плануванні розвитку сільськогосподарського виробництва розглядається два підходи: ресурсний (виробництво детермінується наявним природно-ресурсним потенціалом) та ринковий (виробництво орієнтується на потреби населення в продовольстві).

Структурний розвиток сільського господарства повинен відбуватися таким чином, щоб товарні сільськогосподарські підприємства певного типу і розміру були рентабельними та гарантували продовольчу безпеку регіону.

Модель комплексного розвитку не є детермінованою для сільських територій, а є інструментом для перманентного управління цими територіями з урахуванням майбутніх варіантів економічного розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Амбросенко О.П. Сільськогосподарський комплекс України: соціально-економічні пріоритети розвитку: [монографія] / [за ред. Хвесика М.А.]. - К.: РВПС України НАН України, 2009. - 216 с. Особистий внесок: досліджено проблеми структурного розвитку сільськогосподарського комплексу.

2. Амбросенко О.П. Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: теоретико-методологічні основи дослідження / [за ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина]. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - 222 с. Особистий внесок: розроблено схеми просторових зв'язків агропромислового комплексу.

3. Амбросенко О.П. Сільськогосподарський простір України: проблеми соціально-економічного розвитку (наукова доповідь) / [за ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина]. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - 74 с. Особистий внесок: досліджено стан та динаміку розвитку рослинництва.

4. Амбросенко О.П. Дослідження структури вартості сільськогосподарської продукції регіонів / О.П. Амбросенко // Агросвіт. - № 23. - Грудень 2007. - С. 25-27.

5. Амбросенко О.П. Деякі питання розвитку сільських територій Житомирщини / О.П. Амбросенко // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 21-26.

6. Амбросенко О.П. Соціальні пріоритети функціонування сільського господарства у контексті розвитку сільських територій в Україні / О.П. Амбросенко, А.С. Лисецький, Ю.В. Онищук // Агросвіт. - 2010. - № 5. - С. 6-10. Особистий внесок: досліджено секторний аспект землекористування в сільському господарстві на сільських територіях.

7. Амбросенко О.П. Цукробуряковий комплекс України: теорія і практика розвитку / О.П. Амбросенко, А.С. Лисецький, Ю.В. Онищук // Агросвіт. - 2010. - № 7.- С. 30-36. Особистий внесок: досліджено стан та динаміку розвитку цукробурякового комплексу регіонів України.

8. Амбросенко О.П. Деякі аспекти продовольчої безпеки домогосподарств на прикладі Житомирської області / О.П. Амбросенко // Економіка і держава. - 2010. - № 5 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua.

9. Амбросенко О.П. Методологія і методика оцінки територіального комплексу / О.П. Амбросенко // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 18-19 бер. 2002 р., Київ - К.: Стафред, 2002. - С. 67-68.

10. Амбросенко О.П. Концепція розвитку сільського економічного простору / О.П. Амбросенко, М.І. Соломко // Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук. праць: у 4 т. - К.: ВГЛ Обрії, 2008.

Т. ІІ. - 2008. - С. 192-195. Особистий внесок: досліджено переваги схем планування інноваційного розвитку сільського господарства адміністративних районів.

11. Амбросенко О.П. Удосконалення розміщення продуктивних сил сільського господарства адміністративних районів / О.П. Амбросенко // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: матеріали міжнар. наук. конф., 20 бер. 2009 р., Київ: у 3 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2009. Ч.2. - 2009. - С. 12-14.

12. Амбросенко О.П. Украина: проблемы развития сельских территорий в условиях капитализации сельскохозяйственного производства / [Амбросенко, Лисецький А.С., Шмаглій О.Б., Мельник Т.Н. та ін.] // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования: материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. Ч. 2. - Минск, 2010. - С. 125-127. Особистий внесок: проаналізовано стан та динаміку розвитку господарства сільських територій.

Размещено на Allbest.ru

...