Ефективність породно-лінійної гібридизації з використанням заводських ліній свиней харківського типу української м’ясної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОРОДНО-ЛІНІЙНОЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАВОДСЬКИХ ЛІНІЙ СВИНЕЙ ХАРКІВСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ

06.02.01- розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

АКІМОВ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 626.4.084.7

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Медведєв В'ячеслав Олександрович,

Інститут тваринництва НААН України,

головний науковий співробітник

лабораторії виробництва свинини

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Церенюк Олександр Миколайович,

Інститут тваринництва НААН України,

завідувач лабораторії виробництва свинини

Офіційніі опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор

Хохлов Анатолій Михайлович

Харківська державна зооветеринарна академія, проректор

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Лісний Віктор Анатолійович

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», доцент кафедри генетики та розведення с.-г. тварин

Захист відбудеться « 9 » грудня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 в ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (73006 м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23 в ауд. 92 головного навчального корпусу).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006 м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус

Автореферат розісланий « 8 » листопада 2010 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема забезпечення населення різноманітними високоякісними та повноцінними продуктами харчування є інтернаціональною. Свині завдяки біологічним особливостям (багатоплідність, всеїдність, скоростиглість та високий вихід їстівної частини туші), дозволяють швидко нарощу-вати виробництво дешевого та якісного м'яса. Разом з тим інтенсифікація свинарства потребує створення високопродуктивних, добре пристосованих до промислової технології стад, ліній, типів, порід тварин, що могли б бути широко використаними в системах схрещування та гібридизації (Р. І. Шейко, 2004).

Останнім часом у практичній роботі зі свинями селекціонери особливу увагу приділяють вдосконаленню їх розвитку та конституційній міцності, відтворювальним якостям, відгодівельним та м'ясним ознакам. Кожен з цих показників є фактором декілька складових продуктивності, що ускладнює проведення інтенсивної роботи за всіма продуктивними ознаками в цілому (Г.О. Бірта, 2008). Враховуючи це, в умовах інтенсифікації виробництва свинини найважливішим завданням племінної справи в свинарстві є організація програмованої селекції на гетерозис (Е. Н. Сусліна, 2008). При цьому слід враховувати безпосередній вплив умов виробництва продукції на прояв селекційних ознак у свиней, на чому наголошує значна кількість авторів (В. А. Бабушкін, 2008, Б. Д. Шаталін та ін., 2008, та ін.). Поряд з цим, за рахунок вибору кращих породних поєднань для промислового схрещування та гібридизації продуктивність тварин, у однакових умовах утримання, суттєво зростає. Гібридизація, як метод промислового схрещування, дає змогу повніше використовувати ефект гетерозису.

Тому вивчення зазначених питань є актуальним, що має теоретичне і практичне значення, а також відповідає сучасному попиту товаровиробників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили за тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН, НТП «Свинарство. Селекційно-технологічна система ведення свинарства», завданнями: «Удосконалити існуючі та розробити нові технології інтенсивного ведення свинарства, які забезпечать підвищення ефективності виробництва свинини» (№ державної реєстрації 0101U003310) та «Розробити нові селекційно-біологічні методи удосконалення існуючих і створення конкурентноздатних генотипів свиней та сучасні технології реалізації їх генетичного потенціалу» (№ державної реєстрації 0106U010680).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є визначення ефективності застосування породно-лінійної гібридизації кнурів провідних ліній харківського типу української м'ясної породи свиней в умовах промислового комплексу з виробництва свинини.

Відповідно до поставленої мети завданнями роботи було вивчено:

· відтворювальна здатність кнурів-плідників провідних ліній харківського типу української м'ясної породи;

· відтворювальні та продуктивні якості маток великої білої породи за породно-лінійної гібридизації з кнурами харківського типу української м'ясної породи;

· ріст та розвиток чистопородного та гібридного молодняку;

· відгодівельні та забійні показники чистопородного та гібридного молодняку за різних вагових кондицій;

· хімічний склад та фізико-технологічні показники м'яса і сала чистопородного та гібридного молодняку;

· показники інтер'єру чистопородного та гібридного молодняку;

· прояв ефекту гетерозису за основними господарськими ознаками в тварин за породно-лінійної гібридизації;

· економічну ефективність виробництва гібридного молодняку від поєднання кнурів харківського типу української м'ясної породи з матками великої білої породи.

Об'єкт дослідження. Ефективність використання плідників спеціальних м'ясних порід за породно-лінійної гібридизації.

Предмет дослідження. Продуктивність кнурів і свиноматок, ріст, розвиток, відгодівельні, забійні й м'ясо-сальні якості, гематологічні показники, фізико-хімічні показники якості м'яса та сала чистопородного і помісного молодняку різних генотипів.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішували з використанням зоотехнічних (проведення науково-господарських дослідів, контрольного забою тварин, аналіз відтворювальної здатності свиноматок, росту молодняку), хімічних (хімічний аналіз м'яса і сала), клінічних (гематологічні показники крові) та біометричних методів досліджень (характер успадкування, параметри мінливості, економічна ефективність).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексну оцінку ефективності породно-лінійної гібридизації кнурів різних заводських ліній харківського типу української м'ясної породи з матками великої білої породи і на цій основі обґрунтовано раціональне їх використання для виробництва товарних гібридів інтенсивного типу. Оцінено прояв ефекту гетерозису за породно-лінійної гібридизації маток великої білої породи з кнурами ліній харківського типу української м'ясної породи в умовах промислового комплексу з виробництва свинини. Встановлено, що за більшістю продуктивних ознак кращими є поєднання маток великої білої породи з кнурами ліній Циліндра та Цикла харківського типу української м'ясної породи свиней.

Практичне значення одержаних результатів. Використання запропонованої схеми породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами ліній Циліндра та Цикла харківського типу української м'ясної породи дає змогу суттєво скоротити тривалість відгодівлі та зменшити витрати кормів на одиницю приросту живої маси.

Ефективність запропонованої схеми породно-лінійної гібридизації підтверджена проведеними виробничими випробуваннями у ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу та весь об'єм експериментальних досліджень виконані здобувачем особисто. Схему, методику досліджень й узагальнення теоретичного матеріалу відпрацьовано спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались та одержали позитивну оцінку на: вчених радах та засіданнях координаційно-методичних комісій ІТ УААН (Харків, 2005-2008); засіданнях координаційно-методичної ради НМЦ Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького (Полтава, 2005-2008); науково-практичних конференціях молодих вчених біотехнологічного факультету ДДАУ (Дніпропетровськ, 2005-2006); міжнародній науково-практичній конференції «Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи» (Харків, 2007); науково-практичних конференціях молодих вчених ІТ УААН (Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні методи репродукції сільськогосподарських тварин: стан і перспективи розвитку» (Харків, 2008); регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку тваринництва на півдні України» (Херсон, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва» (Жодіно, 2008); IV Miжнародно-практичній конференції «Науковий потенціал світу - 2008» (Пшемисль, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології у тваринництві та їх адаптація до світових вимог» (Харків, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Породи свиней м'ясного напрямку продуктивності, їх стан, перспективи вдосконалення і використання» (Миколаїв, 2009); конференції «Свинарство 2010» (Святогорськ, 2010).

Публікації. Основний зміст наукових досліджень дисертації викладено в 12 опублікованих роботах, у тому числі 10 у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, з них 2 одноосібно та 2 тези доповідей конференції.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 167 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних експериментальних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, містить 37 таблиць, 12 рисунків, 31 додаток. Список використаної літератури нараховує 214 джерела, з них 19 іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди проводили в умовах промислового свинарського комплексу ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" Чугуївського району Харківської області протягом 2005-2006 років у двох повторностях, за наступною схемою (табл. 1). Лабораторні дослідження в лабораторії свинарства та у відділі екологічного моніторингу та якості продукції тваринного походження Інституту тваринництва НААН України.

Згідно схеми маток першої групи, великої білої породи, парували з кнура-ми цієї ж породи. Маток другої - шостої груп (великої білої породи) парували з

кнурами харківського типу української м'ясної породи різних заводських ліній.

Таблиця 1

Схема досліду

Група тварин	Призначення піддослідних груп	Матки	Кнури	Породність молодняку
		порода	n	порода (лінія)	n
I	контрольна	ВБ	12	ВБ	3	чистопородний
II	дослідна	ВБ	12	УМ-Л1	3	гібридний ВБхУМ-Л1
III	дослідна	ВБ	12	УМ-Л2	3	гібридний ВБхУМ-Л2
IV	дослідна	ВБ	12	УМ-Л3	3	гібридний ВБхУМ-Л3
V	дослідна	ВБ	12	УМ-Л4	3	гібридний ВБхУМ-Л4
VI	дослідна	ВБ	12	УМ-Л5	3	гібридний ВБхУМ-Л5

Примітка: ВБ - велика біла порода, УМ - українська м'ясна порода, умовно позначені як Л1 - лінія Цезаря, Л2 - лінія Циклу, Л3 - лінія Цоколя, Л4 - лінія Ценного, Л5 - лінія Циліндру.

Для штучного осіменіння використовували по 3 кнури великої білої та української м'ясної порід, аналогічних за віком та розвитком. За показниками розвитку піддослідні кнури відповідали вимогам класу еліта. За будовою тіла вони були типові для своєї породи. Годівля піддослідного поголів'я свиней була однаковою, з урахуванням існуючих норм годівлі свиней.

Для оцінки відтворювальних якостей маток вивчали: тривалість поросності, кількість поросят при народженні та при відлученні в 30 діб, кіль-кість свинок та кнурців на кожне гніздо при народженні, індивідуальну масу живих поросят, що народилися, масу гнізда при народженні та при відлученні в 30 діб, а також збереженість поросят при відлученні. На підставі отриманих результатів розраховували індекс КПВЯ (за В.А. Коваленко та ін., 1984).

Параметри росту піддослідного молодняку визначали при народженні та у віці 1, 2, 4 і 6 місяців за методом індивідуального його зважування по 15 голів з кожної групи, за середнім показником розвитку по групах. На основі отриманих даних розраховували: абсолютний приріст (V), середньодобовий приріст (V/t), відносний приріст (R), індекс інтенсивності формування (Дt), індекс напруги росту (Ін), індекс рівномірності росту (Ір), а також модифікований індекс (Ім). Для оцінки показників розвитку піддослідного молодняку разом зі зважуванням у ті ж вікові періоди індивідуально вимірювали основні проміри на основі яких розрахували такі індекси будови тулуба: індекс розтягнутості, індекс масивності, індекс збитості, індекс костистості. Разом з цим визначали нелінійний індекс концентрації живої маси тіла свиней (ІДВ).

Відгодівельні якості молодняку вивчали шляхом контрольної відгодівлі. На відгодівлі враховували: ваговий ріст молодняку, середньодобовий приріст, витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, вік досягнення живої маси 100 та 120 кг.

Забій піддослідних тварин проводили в забійному цеху ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" при досягненні ними живої маси 100 та 120 кг, по 5 голів з кожної групи. При цьому враховували: передзабійну живу масу, масу парної туші, масу внутрішніх органів, голови, ніг, шкіри. Забійний вихід визначали розрахунковим шляхом. Після 24 годин остигання туші визначали її масу та наступні лінійні проміри: довжину напівтуші, довжину беконної половинки, обхват окосту, ширину передньої частини беконної половинки, ширину задньої частини беконної половинки, товщину сала в 7-ми точках вимірювання (холці, на рівні 6 - 7 грудних хребців, попереку, крижах в трьох точках та рівні грудей). Окрім цього визначали площу «м'язового вічка» та розраховували індекс м'ясності.

Визначення хімічного складу та фізико-технологічних властивостей м'яса і сала та гематологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками у відділі екологічного моніторингу та якості продукції тваринного походження Інституту тваринництва НААН України.

Враховуючи наявність лише прямих поєднань генотипів, оцінку ефекту гетерозису вивчали згідно методики В. T. Горіна та Н. І. Нікітченка (1970), з визначенням єдиної форми ефекту гетерозису - звичайного.

Розрахунок економічного ефекту від використання маток української м?ясної породи здійснювали відповідно до "Методики определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рацпредложений" (MCX СССР, 1980).

Результати досліджень обробляли за допомогою статистичних методів. Розрахунки проводили за допомогою персонального комп'ютера, у програмі MS Excel 2007.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворювальні якості кнурів різних генотипів. Якість спермопродукції кнурів знаходилась у межах показників для класів еліта та першого, але між плідниками великої білої та української м'ясної порід спостерігались певні відмінності за концентрацією сперми. Ці різниці були сталими й мали місце впродовж усього періоду досліду. При цьому значних змін за показниками якості спермопродукції впродовж двох суміжних років виявлено не було.

Відтворювальні якості маток при їх поєднанні з кнурами різних генотипів. За кількістю поросят при народженні (табл. 2) матки контрольної групи характеризувались найнижчими значеннями порівняно з матками дослідних груп багатоплідність яких була вищою на 6,47 - 9,37 %. При цьому в тварин ІІІ та VІ груп спостерігалась вірогідна різниця щодо більшої кількості поросят при народжені, порівняно з матками контрольної групи (Р ? 0,05).

За масою гнізда при народженні дослідні групи також мали вищі показники ніж матки контрольної групи на 10,45 - 13,86 %. Отримані результати є високовірогідними (Р ? 0,001).

Таблиця 2

Відтворювальні якості свиноматок у першому досліді,

Групи	n, голів	Тривалість поросності, діб	Багато-плідність, голів	Велико-плідність, кг	Маса гнізда при народ-женні, кг	При відлученні (30 діб)	Рівень збереже-ння поросят, %
						кількість поросят, голів	маса гнізда, кг	жива маса 1 голови, кг
І	12	115,17±0,601	10,67±0,268	1,27±0,032	13,49±0,212	9,83±0,174	53,60±0,688	5,46±0,059	92,51
ІІ	12	115,50±0,553	11,42±0,300	1,31±0,034	14,90±0,231***	10,75±0,187**	59,47±1,007***	5,50±0,107	94,55
ІІІ	12	115,00±0,971	11,67±0,393*	1,30±0,031	15,08±0,357***	11,00±0,223***	60,73±1,050***	5,53±0,026	94,80
ІV	10	114,80±0,628	11,40±0,526	1,36±0,039	15,36±0,365***	10,80±0,306*	60,97±1,547***	5,65±0,036*	95,48
V	11	115,36±0,605	11,36±0,381	1,33±0,040	14,97±0,303***	10,82±0,276**	59,85±1,374***	5,54±0,026	95,53
VI	12	114,75±0,631	11,58±0,327*	1,30±0,028	15,03±0,243***	10,92±0,202***	60,86±1,145***	5,58±0,026	94,64

Примітка: тут та далі результати середніх значень вважали статистично вірогідними по відношенню до контрольної групи при * - Р ? 0,05; ** - Р ? 0,01; *** - Р ? 0,001.

За масою гнізда при відлученні тварини всіх дослідних груп характеризувались більшими показниками, ніж тварини контрольної групи і перевищували їх на 10,95 - 13,75 %. Отримані дані є високо вірогідними (Р ? 0,001).

За показником КПВЯ (рис. 1) тварини дослідних груп перевищували тварин контрольної групи на 10,45 - 12,98 бали.

Рис. 1. Величина показника КПВЯ у маток різних груп по першому досліду

Застосування породно-лінійної гібридизації маток великої білої породи з кнурами харківського типу української м'ясної породи, порівняно з чистопородним розведенням, відносно відтворювальних якостей свиноматок мало позитивний вплив на рівень прояву основних ознак. Це підтверджується величинами індексу КПВЯ.

Ріст та розвиток чистопородного та гібридного молодняку. Як свідчать отримані дані, жива маса поросят при народженні та при відлученні за всіма групами була практично однаковою, різниця була незначною, це підтверджується даними абсолютного та відносного приростів молодняку на підсисі - 0,01 - 0,08 кг та 23,24 - 46,84 %, відповідно. Середньодобові прирости молодняку були на рівні 235,8 - 238,4 г.

За період дорощування та відгодівлі молодняк отриманий від породно-лінійної гібридизації характеризувався більшими показниками середньої живої маси, ніж чистопорідний. До зняття з відгодівлі сформувалась перевага за живою масою окремих дослідних груп: на 5,6 кг III групою та на 5,93 кг VI. У цілому всі групи тварин при застосуванні породно-лінійної гібридизації характеризувались кращими показниками порівняно з чистопородним молодняком великої білої породи.

Тварини оцінених груп виділялись високою інтенсивністю росту, що коливається в межах від 0,350 до 0,377 (табл. 3). Найвищі показники були отримані від поєднання маток великої білої породи з кнурами харківського типу української м'ясної породи, особливо лінії Циліндра.

Таблиця 3

Індекси інтенсивності росту піддослідного молодняку

Показник	Група
	І	II	III	IV	V	VI
Інтенсивність формування (?t)	0,422	0,377	0,350	0,358	0,362	0,374
Напруга росту (Ін)	0,650	0,624	0,604	0,590	0,606	0,639
Індекс рівномірності (Ір)	0,370	0,393	0,408	0,405	0,394	0,403
Модифікований індекс (Ім)	0,214	0,203	0,188	0,194	0,194	0,202

За індексом напруги росту найбільшими показниками відзначались чистопородні тварини та отримані від маток великої білої породи при їх породно-лінійній гібридизації з кнурами харківського типу української м'ясної породи ліній Цезаря та Циліндра. Найменшими показниками характеризувався молодняк отриманий за участі кнурів лінії Цоколя.

Найвищі значення індексу рівномірності мав гібридний молодняк. Серед яких виділялись тварини отримані від схрещування з кнурами ліній Циклу, Цоколя та Циліндру. Це вказує на кращий поступовий та рівномірний розвиток їх внутрішніх органів та систем, ніж у тварин інших груп.

Найбільші значення модифікованого індексу мали тварини, отримані від породно-лінійної гібридизації маток великої білої породи з кнурами харківського типу української м'ясної породи, особливо лінії Циклу. Найменші показники цього індексу були в чистопородних свиней великої білої породи.

Відгодівельні якості молодняку різних генотипів. Результати оцінки відгодівельних якостей гібридного молодняку порівняно з чистопородним на відгодівлі до досягнення живої маси 100 кг наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Відгодівельні якості молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг ()

Група	n, голів	Вік досягнення живої маси 100 кг, діб	Середньодобо-вий приріст, г	Витрати кормів на 1кг приросту, корм. од
І	15	202,78±2,149	721,1±8,48	3,84
ІІ	15	197,53±1,329*	744,3±5,99*	3,78
ІІІ	15	193,87±0,939***	769,1±8,49***	3,70
ІV	15	196,73±1,490*	748,1±6,67*	3,77
V	15	196,86±0,569*	753,1±4,23**	3,75
VI	15	193,42±1,270***	774,1±12,51**	3,68

Гібридний молодняк у всіх поєднаннях перевершував чистопородних тварин за відгодівельними якостями. За віком досягнення живої маси 100 кг підсвинки різних породно-лінійних поєднань переважали чистопородних ровесників на 5,25 - 9,36 доби. При цьому гібридний молодняк характеризувався вищими на 23,18 - 52,97 г середньодобовими приростами порівняно з чистопородними однолітками великої білої породи свиней.

Вищі показники середньодобових приростів забезпечувались меншими витратами кормів. На відгодівлі молодняк гібридних груп у середньому на добу витрачав на 1 кг приросту 0,06 - 0,16 корм. од менше.

Кращим показником віку досягнення живої маси 100 кг відзначались тварини, отримані від кнурів ліній Циліндру і Циклу, які в середньому, порівняно з іншими гібридними ровесниками, досягали живої маси 100 кг на 3,08 - 3,88 доби швидше.

На відгодівлі до вищої вагової кондиції (120 кг), перевага двох дослідних груп над рештою зберігалась (табл. 5).

Таблиця 5

Відгодівельні якості молодняку на відгодівлі до живої маси 120 кг,

Група	n, голів	Вік досягнення живої маси 120 кг, діб	Середньодобовий приріст, г	Витрати кормів на 1кг приросту, корм. од.
І	10	227,17±4,206	744,5±17,59	4,11
ІІ	10	219,44±1,700	780,1±7,97	4,09
ІІІ	10	214,50±1,251**	820,7±5,28***	3,98
ІV	10	219,59±2,047	780,0±9,58	4,10
V	10	220,11±0,745	777,6±3,60	4,11
VI	10	214,32±1,596*	820,8±9,27**	3,97

Кращими показниками віку досягнення живої маси 120 кг, середньодобовими приростами і, відповідно, витратами кормів характеризувався молодняк, отриманий від поєднання маток великої білої породи з кнурами ліній Циліндру і Циклу.

На відгодівлі гібридного молодняку до живої маси 120 кг спостерігається підвищення середньодобових приростів (рис. 2), однак, разом із цим підвищуються витрати кормів.

Показники інтер'єру тварин різного походження. Гематологічні показники крові тварин різних генотипів знаходились у межах фізіологічної норми, однак при цьому спостерігалось суттєве перевершення рівня показників практично всіх груп породно-лінійного молодняку, отриманих від поєднання маток великої білої з кнурами харківського типу української м'ясної породи, за показниками фагоцитарної ємності, а за рештою гематологічних показників розбіжності менш значимі.



Рис. 2. Різниця між середньодобовими приростами на відгодівлі до живої маси 100 та 120 кг

Забійні та м'ясні якості молодняку різних генотипів. Гібридний молодняк перевищував чистопородний за такими показниками як маса парної та охолодженої туш, забійний вихід і вихід охолодженої туші, усіма лінійними промірами та площею «м'язового вічка» і особливо - за вмістом м'яса (табл. 6). Чистопородний молодняк мав осалені туші та більшу товщину сала, ніж гібридний молодняк.

Таблиця 6

Морфологічний склад туш піддослідних тварин,

Група	n, голів	Показник
		вміст у туші м'яса	вміст у туші сала	вміст у туші кісток
		кг	%	кг	%	кг	%
Забій з живою масою 100 кг
I	5	40,06±0,416	58,05	20,56±0,472	29,78	8,40±0,094	12,17
II	5	41,26±0,513	59,09	20,26±0,377	29,02	8,30±0,079	11,89
III	5	42,88±0,729**	59,57	20,76±0,419	28,84	8,34±0,152	11,59
IV	5	42,84±0,419**	59,72	20,44±0,536	28,48	8,46±0,104	11,80
V	5	42,66±0,416**	59,44	20,76±0,437	28,91	8,36±0,076	11,65
VI	5	42,86±0,642**	59,20	21,10±0,433	29,14	8,44±0,115	11,66
Забій з живою масою 120 кг
I	5	52,30±0,865	55,74	32,04±0,849	34,13	9,50±0,079	10,13
II	5	55,64±0,554*	58,28	30,34±0,254	31,79	9,48±0,074	9,93
III	5	54,74±0,719	58,23	29,70±0,585*	31,58	9,58±0,065	10,19
IV	5	54,96±0,540*	58,67	29,16±0,571*	31,12	9,56±0,104	10,21
V	5	55,08±0,503*	58,36	29,66±0,618*	31,41	9,66±0,097	10,23
VI	5	55,70±0,556**	58,24	30,20±0,376	31,58	9,74±0,076	10,18

Аналізуючи отримані дані слід зазначити, що вміст м'яса в тушах гібридного молодняку був вищий, ніж у тушах чистопородного молодняку на 1,04 - 1,67 % під час забою тварин живою масою 100 кг та на 2,49 - 2,93 % - із живою масою 120 кг. Проте, вміст сала в тушах гібридного молодняку, навпаки, був нижчим, відповідно на 0,64-1,3% та на 2,35-3,01%.

Фізико-хімічні якості м'ясо-сальної продукції. Поєднання маток великої білої породи з кнурами української м'ясної породи позитивно вплинуло на покращення кількісних і якісних показників м'язової тканини свиней, особливо слід відмітити гібридних тварин ІV групи, які мали найвищу біологічну повноцінність білків НМС. Також у групах спостерігались відмінності за фізико-технологічними властивостями НМС (табл. 7)

Таблиця 7

Фізико-технологічні властивості НМС чистопородного та гібридного молодняку свиней, ()

Група	n, голів	Показник
		вологоутриму-вальна здатність, %	активна кислотність, pH	втрати під час кулінарної обробки, %	ніжність, г/см2-с
I	5	54,48±0,400	5,62±0,133	36,87±1,694	0,44±0,141
II	5	58,77±0,864	5,64±0,153	39,07±1,368	0,51±0,068
III	5	54,45±2,384	5,55±0,109	39,70±1,422	0,57±0,024
IV	5	51,38±2,659	5,65±0,021	41,44±0,672	0,51±0,011
V	5	53,43±5,155	5,67±0,156	38,38±1,485	0,57±0,012
VI	5	56,20±2,144	5,77±0,014	38,27±3,203	0,50±0,084

Гібридний молодняк за одного рівня вологоутримувальної здатності та активної кислотності НМС туш з чистопородним молодняком великої білої породи, відзначався вищим рівнем показників втрат за кулінарної обробки та показників ніжності.

Технологічні властивості та харчова якість підшкірного сала в значній мірі залежала від його хімічного складу, тобто вмісту вологи, жиру та клітинних оболонок (табл. 8).

Характеризуючи хімічний склад підшкірного сала можна зазначити, що вміст сухої речовини в зразках усіх тварин приблизно однаковий. Найбільший вміст клітинних оболонок спостерігали в зразках тварин VI групи, а в усіх інших тварин дослідних груп він дещо менший. Вміст жиру в тканинах тварин усіх піддослідних груп статистично не відрізнявся.

У цілому за якістю м'ясної продукції між чистопородними та породно-лінійними підсвинками суттєвих розбіжностей не спостерігалось, це вказує на те, що при скороченні строків відгодівлі та поліпшенні забійних і м'ясних якостей свиней, якість продукції свинарства не погіршується.

Таблиця 8

Хімічний склад підшкірного сала чистопородного та гібридного молодняку свиней, ()

Група	n, голів	Показник
		суха речовина, %	волога, %	клітинні оболонки, %	жир, %
I	5	93,40± 0,633	6,60± 0,633	0,95± 0,230	92,45± 0,412
II	5	92,49± 0,664	7,51± 0,664	0,60± 0,219	91,89± 0,45
III	5	92,60± 0,372	7,40± 0,372	0,77± 0,138	91,83± 0,491
IV	5	93,09± 0,499	6,91± 0,244	0,73± 0,124	92,36± 0,368
V	5	93,58± 0,018	6,42± 0,018	0,55± 0,509	93,03± 0,527
VI	5	93,26± 0,813	6,74± 0,813	1,63± 1,216	91,63± 0,403

Прояв ефекту гетерозису за породно-лінійної гібридизації. Найбільші значення ефекту гетерозису за відтворювальними якостями в умовах промислового комплексу з виробництва свинини (рис. 3), серед вивчених ознак, спостерігаються за масою гнізда при відлученні, дещо менші - за багатоплідністю і найменші - за великоплідністю.

Рис. 3. Ефект гетерозису за породно-лінійної гібридизації

За відгодівельними якостями спостерігався менший рівень прояву ефекту загального гетерозису, ніж за відтворювальними якостями. На відгодівлі підсвинків до живої маси 120 кг, порівняно з відгодівлею до живої маси 100 кг спостерігається певне нарощування показників ефекту загального гетерозису, що викликане, в першу чергу, перевагою гібридних тварин, при цьому рівень абсолютних показників збільшується.

За забійними якостями порівняно з відгодівельними та від-творювальними якостями спостерігався найменший прояв ефекту загального гетерозису. Однак при відгодівлі тварин до живої маси 120 кг, порівняно з відгодівлею до живої маси 100 кг, за проявом ефекту загального гетерозису спостерігався найвищий рівень показників.

Оцінка ефективності використання кнурів різних ліній української м'ясної породи. Від реалізації гібридного молодняку було отримано найбільше прибутку і особливо від молодняку, отриманого від кнурів ліній Циліндру та Циклу, завдяки зменшенню собівартості. При цьому слід зазначити, що на відгодівлі свиней до 120 кг був отриманий найбільший економічний ефект за всіма групами порівняно з відгодівлею до живої маси 100 кг.

ВИСНОВКИ

1. Виявлено та економічно обґрунтовано перспективні варіанти породно-лінійних поєднань маток великої білої та кнурів харківського типу української м'ясної породи свиней, що дало змогу інтенсивніше використовувати ці генотипи в системі породно-лінійної гібридизації. Поєднання з кнурами ліній Циліндру та Циклу дає змогу отримувати більше ділових поросят на 1 матку, скоротити строки відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг та заощадити корми.

2. Встановлено, що в умовах промислового комплексу репродуктивні якості кнурів за наявності деяких міжпородних розбіжностей не зазнають суттєвих змін під впливом різноманітних неорганізованих чинників. Породно-лінійна гібридизація маток великої білої з кнурами харківського типу української м'ясної породи сприяє суттєвому підвищенню рівня відтворювальних якостей свиноматок за основними ознаками продуктивності, що в свою чергу призводить до збільшення КПВЯ на 10,45 - 12,98 бали.

3. Визначено, що при породно-лінійній гібридизації кнурів ліній Циліндра та Цикла підвищується багатоплідність свиноматок великої білої породи на 0,9 - 1 голову (Р?0,05), кількість поросят при відлученні на 1,1 - 1,2 голови (Р?0,001) та маса гнізда при відлученні на 7,1 - 7,3 кг порівняно з чистопородним розведенням.

4. Виявлено, що кожне породно-лінійне поєднання характеризується специфічними особливостями росту та розвитку, що позначається на динаміці промірів, різному рівні індексів формування і будови тіла та підтверджується результатами гематологічних досліджень.

5. При застосуванні породно-лінійної гібридизації маток великої білої породи з кнурами різних ліній української м'ясної породи відмічається суттєве покращення відгодівельних якостей гібридного молодняку. Використання для породно-лінійної гібридизації кнурів ліній Циліндру та Циклу сприяє скороченню строку відгодівлі гібридного молодняку на 8,9 - 9,4 доби (Р?0,001), що дає змогу суттєво інтенсифікувати виробництво свинини в умовах промислового комплексу.

6. При відгодівлі гібридного молодняку до живої маси 120 кг відмічається збільшення середньодобових приростів на 35,5 - 76,3 г та підвищення витрат кормів на одиницю приросту порівняно з відгодівлею свиней до живої маси 100 кг. При цьому відгодівля гібридного молодняку, отриманого від кнурів ліній Циліндру та Циклу супроводжується суттєво меншими витратами кормів на відгодівлі порівняно з тваринами інших груп на 0,13 - 0,14 корм. од. (Р?0,05).

7. Встановлено, що гібридний молодняк перевищував чистопородний за масою парної та охолодженої туші, забійним виходом, лінійними вимірами, площею «м'язового вічка» та вмістом м'яса. Чистопорідний молодняк характеризувався більшим вмістом сала в тушах та вищими показниками вимірів підшкірного сала, ніж гібридний молодняк.

8. Доведено, що при скороченні строків відгодівлі при породно-лінійній гібридизації маток великої білої породи з кнурами української м'ясної породи порівняно з чистопородним розведенням тварин великої білої породи якість м'ясної продукції не погіршується і за харчовою цінністю відповідає основним вимогам споживача.

9. Встановлено суттєве підвищення рентабельності виробництва свинини під час застосування породно-лінійної гібридизації маток великої білої породи в поєднанні з кнурами харківського типу української м'ясної породи свиней на 6,47 - 12,36 % - на відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг та на 8,63 - 14,81 % - на відгодівлі до 120 кг.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення ефективності виробництва свинини в умовах промислових комплексів слід застосовувати породно-лінійну гібридизацію маток великої білої породи з кнурами ліній Циліндру та Циклу харківського типу української м'ясної породи свиней.

2. Для отримання товарної свинини з високим рівнем м'ясних якостей при забої свиней з живою масою 120 кг слід виробництво свинини ґрунтувати на породно-лінійній гібридизації з використанням як материнської форми маток великої білої породи, такі батьківської форми - кнурів ліній Циліндру та Циклу харківського типу української м'ясної породи свиней.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Акімов О. В. М'ясна продукція чистопорідного і гібридно-лінійного молодняку свиней / О. В. Акімов // Materialy IV Miedzynarodowej-praktyeznej konferencji «Naukowy potencjal swiata - 2008». - Przemysl, 2008. - Tym 5. - Str. 46-49.

2. Медведєв В. О. Якість м'яса та сала гібридно-лінійного молодняку різного походження /В. О. Медведєв, О. М. Церенюк, С. О. Шаповалов, О. В. Акімов // Аграрний вісник Причорномор'я.- №43. - Одеса, 2008. - С. 64-69. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

3. Медведєв В. О. Харчова цінність та фізико-технологічні особливості м'язової тканини гібридно-лінійного молодняку свиней

/ В. О. Медведєв, О. М. Церенюк, Л. М. Федотова, О. В. Акімов // НТБ ІТ УААН. - Харків, 2008. - №97. - С. 264-268. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

4. Медведєв В. О. Відтворювальні якості маток при їх поєднанні з кнурами різних генотипів /В. О. Медведєв, О. М. Церенюк, О. В. Акімов //Таврійський науковий вісник. - Вип. 62. - Херсон, 2008. - С. 73-76. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

5. Акімов О. В. Інтенсивність росту гібридного молодняку в умовах промислового комплексу /О. В. Акімов //Таврійський науковий вісник. - Вип. 64, Ч. 3. - Херсон, 2009. - С. 73-76.

6. Медведєв В. О. Відтворювальні якості свиноматок великої білої породи при різних поєднаннях /В. О. Медведєв, О. М. Церенюк, О. В. Акімов //НТБ ІТ УААН. - Харків, 2009. - №99. - С. 95-101. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

7. Чалий О. І. Відгодівельні якості гібридного молодняку свиней отриманого від поєднання маток великої білої породи з кнурами різних генотипів /О. І. Чалий, О. М. Церенюк, О. В. Акімов //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. - Харків: РВВ /ХДЗВА, 2009. - С. 327-331. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

8. Чалий О. І. Ефект гетерозису при відгодівлі гібридних свиней /О. І. Чалий, Л. М. Садовська, О. М. Церенюк, О. В. Акімов //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. - Харків: РВВ /ХДЗВА. - Вип. 19, Ч. 1 - 2009. - С. 280-285. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

9. Медведєв В. О. Оцінка ефекту гетерозису за відгодівельними якостями гібридного молодняку різних генотипів /В. О. Медведєв, О. М. Церенюк, О. В. Акімов // НТБ ІТ УААН. - Харків, 2009. - №100. - С. 350-355. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

10. Акімов О. В. Інтенсивність росту чистопородного і продно-лінійного молодняку свиней /О. В. Акімов //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Вип. 1(52), Т. 2 - Миколаїв, 2010.- С. 131-135.

11. Нагорний С. А. Вплив технологій утримання свиней на якість м'ясо-сальної продукції /С. А. Нагорний, О. М. Церенюк, О. В. Акімов, Т. А. Стрижак //Вісник харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - Харків, 2010. - Вип. №95. - С. 186-192. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

12. Церенюк А.Н. Откормочные качества гибридного молодняка в условиях промышленного свинокомплекса /А.Н. Церенюк, А.В. Акимов //Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ: сб. тр. ХVI Междунар. науч.-практ. конф. - Гродно: ГГАУ. - 2009. - С. 108-110. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних).

гібридизація свиноматка м'ясний молодняк

Анотації

Акімов О.В. Ефективність породно-лінійної гібридизації з використанням заводських ліній свиней харківського типу української м'ясної породи.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет». - Херсон, 2010.

У дисертації викладено результати породно-лінійної гібридизації свиноматок великої білої породи з кнурами харківського типу української м'ясної породи різних ліній з метою подальшого використання кращих ліній для отримання двопородних гібридів.

Були одержані позитивні результати репродуктивних якостей свиноматок при застосуванні породно-лінійної гібридизації порівняно з чистопородним розведенням. Вивчено ріст і розвиток гібридного молодняку та оцінено його продуктивні якості за відгодівельними, забійними та м'ясо-сальними показниками.

Встановлено, що гібридний молодняк за віком досягнення живої маси 100 кг випереджав чистопородних ровесників на 5,25 - 9,36 доби, при цьому він характеризувався вищими на 23,18 - 52,97 г середньодобовими приростами, порівняно з однолітками великої білої породи свиней. Окрім цього двопородні свині мали кращу м'ясність, ніж чистопородні тварини.

Ключові слова: свині, породно-лінійна гібридизація, відтворювальна здатність, ріст, розвиток, відгодівельні, забійні, м'ясо-сальні якості.

Акимов А.В. Эффективность породно-линейной гибридизации с использованием заводских линий свиней харьковского типа украинской мясной породы.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет». - Херсон, 2010.

В диссертации изложены результаты породно-линейной гибридизации свиноматок крупной белой породы с хряками харьковского типа украинской мясной породы разных линий с целью последующего использования лучших линий для получения двухпородных гибридов.

Были получены положительные результаты по основным репродуктивным качествам свиноматок крупной белой породы при использовании породно-линейной гибридизации с хряками харьковского типа украинской мясной породы по сравнению с чистопородным разведением, что в свою очередь приводит к увеличению КПВЯ на 10,45 - 12,98 балла. Так при породно-линейной гибридизации хряков линий Цилиндра и Цикла повышается многоплодие свиноматок крупной белой породы на 0,9 - 1 голову, количество поросят при отъёме на 1,1 - 1,2 головы и масса гнезда при отъёме на 7,1 - 7,3 кг по сравнению с чистопородным разведением.

Изучены рост и развитие гибридного молодняка и выявлено, что каждое породно-линейное сочетание характеризуется специфическими особенностями, что отражается на динамике промеров, разном уровне индексов формирования и телосложения.

Гематологические показатели крови животных разных генотипов находились в пределах физиологической нормы, однако при этом наблюдалось существенное преобладание практически всех групп породно-линейного молодняка, полученных от скрещивания маток крупной белой с хряками харьковского типа украинской мясной породы, по показателям фагоцитарной емкости, а по остальным гематологическим показателям различия менее значительные.

Оценены продуктивные качества чистопородного и гибридного молодняка по его откормочным, убойным и мясосальным показателям. Установлено, что поросята полученные при породно-линейной гибридизации по возрасту достижения живой массы 100 кг превосходят чистопородных ровесников на 5,25 - 9,36 дня, при этом они характеризовались более высокими на 23,18 - 52,97 г среднесуточными приростами по сравнению с ровесниками крупной белой породы свиней. При откорме до более высокой весовой кондиции (120 кг), преимущество двух опытных групп над остальными сохранялось. Таким образом, при использовании породно линейной гибридизации свиноматок крупой белой породы с хряками разных линий украинской мясной породы наблюдается существенное улучшение откормных качеств у гибридного молодняка. Использование при породно линейной гибридизации хряков линий Цилиндра и Цикла дает возможность существенно интенсифицировать производство свинины в условиях промышленного комплекса. При откорме гибридного молодняка до живой массы 120 кг наблюдается повышение среднесуточных приростов, однако, вместе с этим повышается расход корма. При этом откорм гибридного молодняка полученного от хряков линий Цилиндра и Цикла, сопровождается существенно меньшим расходом кормов на откорме в сравнении с животными других групп.

Также выявлено, что двухпородные свиньи превышали чистопородных животных по массе парной и охлажденной туши, убойным выходом, линейными промерами, площадью «мышечного глазка» и содержанием мяса. Чистопородный молодняк характеризовался большим содержанием жира в тушах и более высокими показателями промеров подкожного сала, чем гибридный молодняк. Содержание мяса в тушах гибридного молодняка было выше, чем в тушах чистопородного молодняка на 1,04 - 1,67 %, при убое животных живой массой 100 кг, и на 2,49 - 2,93 %, при убое животных живой массой 120 кг. Но, содержание сала в тушах гибридного молодняка, наоборот, было ниже, соответственно на 0,64 - 1,3 % и на 2,35 - 3,01 %.

Сочетание маток крупой белой породы с хряками украинской мясной породы положительно повлияло на улучшение количественных и качественных показателей мышечной ткани свиней, особенно следует отметить гибридных животных ІV группы, которые имели наивысшую биологическую полноценность белков длиннейшей мышцы спины. Но при одном уровне волагоудерживающей способности и активной кислотности длиннейшей мышцы спины туш гибридного молодняка с чистопородным молодняком крупой белой породы, отмечался более высоким уровнем показателей потерь при кулинарной обработке и показателей нежности.

Технологические свойства и кулинарные качества подкожного сала в значительной степени зависели от его химического состава, то есть содержания влаги, жира и клеточных оболочек. Содержание сухого вещества в образцах всех животных приблизительно одинаково. Наибольшее содержание клеточных оболочек наблюдали в образцах животных VI группы. Содержание жира в тканях животных всех подопытных групп статистически не отличалось.

В целом по качеству мясной продукции между чистопородными и породно-линейными поросятами существенных различий не наблюдалось, это указывает на то, что при сокращении сроков откорма и улучшении убойных и мясных качеств свиней, качество продукции свиноводства не ухудшается.

Применение породно-линейной гибридизации свиноматок крупной белой породы с хряками харьковского типа украинской мясной породы свиней привело к существенному повышению рентабельности производства свинины на 6,47 - 12,36 % - при откорме подсвинков до живой массы 100 кг и на 8,63 - 14,81 % - при откорме до 120 кг.

Ключевые слова: свиньи, породно-линейная гибридизация, воспроизводительная способность, рост, развитие, откормочные, убойные, мясосальные качества.

Akimov O.V. Breed-linear hybridization efficiency at the use of breeding lines of Kharkiv type of Ukrainian meat breed of pig.

Dissertation for defense in competition on the candidate of agricultural sciences degree. Specialization 06.02.01 - animal breeding and genetics. - SHEE «Kherson state agrarian university». - Kherson, 2010.

This dissertation highlights the experimental research results on Large White sows hybridization with Ukrainian bacon boars of Kharkіv type. The boars belong to the various lines. Attention was focused on subsequent use of the top lines for dual breed hybrids formation.

Reproductive sow traits proved to be improved by interline hybridization in comparison with pure breeding. Developmental and growth rate of the young stock hybrids was investigated and bacon-making qualities were evaluated according to feedlot, slaughter and carcass traits.

The young stock hybrids proved to form 100 kg live weight (LW) 5,25 - 9,36 days prior the purebred yearlings. The young stock hybrids advantage Large White progeny by 23,18 - 52,97 g average-daily gain (ADG). Moreover dual breed pigs are characterized by the top bacon traits in comparison with purebred animals.

Key words: pigs, interline hybridization, reproductive capacity, growth, development, feedlot, slaughter, carcass traits.

Підписано до друку 5.11. 2010 р. Формат 60х90/16

Обс. друк. арк. 0,9. Тираж 100 примірників

Віддруковано редакційно-видавничим відділом «Колос»

Херсонського державного аграрного університету

73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ

тел. 26-32-89

Размещено на Allbest.ru

...