Горохова попелиця (Acyrtosiphon pisum H.) та екологічне обґрунтування системи захисту посівів гороху від неї у Лісостепу України

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

УДК632.633.358 + 595.752.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Горохова попелиця (acyrtosiphon pisum h.) та екологічне обгрунтування системи захисту посівів гороху від неї у лісостепу України

16. 00. 10 - ентомологія

ЦУРКАН Роман Петрович

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, академік УААН Федоренко Віталій Петрович, Інститут захисту рослин УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Секун Микола Павлович, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії токсикології пестицидів

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Лісовий Микола Михайлович, провідний науковий співробітник Відділу землеробства, меліорації та агроекології Української академії аграрних наук

Захист відбудеться 14.05.2010 о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул.. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул.. Васильківська, 33, корпус № 1, кім. № 65.

Автореферат розісланий 02.04.2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Г.М. Ткаленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впродовж вегетаційного періоду рослини гороху пошкоджуються багатьма шкідниками. Проте, найбільш вагому роль у зниженні продуктивності культури відіграє горохова попелиця (Acyrtosiphon pisum H.), що є найчисельнішим фітофагом. Адже за масового розмноження вона пригнічує ріст та розвиток гороху, що може призводити до втрат урожайності зерна на рівні 50-70%, а іноді існує можливість втрати всього врожаю. Останніми роками внаслідок нестабільної економічної ситуації у багатьох сільськогосподарських підприємствах не дотримуються загальноприйнятих вимог щодо агротехніки вирощування польових культур, рекомендованих строків сівби, а проведення основного і поверхневого обробітку ґрунту зведено до мінімуму. Крім того, значно скоротилося внесення органічних та мінеральних добрив, пестицидів. Все це призводить до загального погіршення фітосанітарного стану агроценозів, зокрема збільшення щільності популяції горохової попелиці.

Одержання високих та сталих урожаїв зерна гороху неможливе без застосування сучасної, науково обґрунтованої системи захисту від шкідливих організмів, зокрема фітофагів. При цьому проблема збереження посівів культури від горохової попелиці, незважаючи на повсюдне застосування інсектицидів, за сучасних умов господарювання постає досить гостро.

Тому сучасні екологічні умови, що створюються на посівах гороху в останні роки, потребують вивчення та уточнення особливостей розвитку горохової попелиці для розробки та удосконалення ефективних заходів захисту від цього фітофага, що є надзвичайно актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Робота виконувалась в 2005-2008 рр. у лабораторії ентомології Інституту захисту рослин УААН згідно завдань: „Вдосконалити екологічно безпечні технології захисту сільськогосподарських рослин від основних шкідників регулюванням їх чисельності сучасними прийомами“, (№ д.р. - 0106U002719) та „Теоретично обґрунтувати раціональне та екологічно орієнтоване застосування інсектицидів в агроекосистемах“, (№ д.р. - 0106U002786).

Мета та завдання досліджень. Удосконалення екологічно безпечної системи інтегрованого захисту посівів гороху від горохової попелиці в Лісостепу України з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов та технології вирощування культури.

Для розв'язання поставленої мети вирішувалися такі завдання:

? вивчити особливості розвитку та поширення горохової попелиці в агробіоценозі горохового поля;

? дослідити сезонну динаміку чисельності фітофага;

? уточнити стаціальний розподіл горохової попелиці в агроценозах зернобобових культур;

? оцінити вплив окремих агротехнічних прийомів на чисельність цього шкідника;

? встановити технічну ефективність інсектицидів способом обприскування посівів та передпосівної обробки насіння гороху проти горохової попелиці;

? удосконалити існуючу систему захисту гороху від горохової попелиці.

Об'єкти досліджень: горохова попелиця, рослини гороху, сучасні інсектициди.

Предмет досліджень: система заходів захисту посівів гороху від горохової попелиці.

Методи досліджень:

? лабораторні досліди - вивчення токсичної дії сучасних інсектицидів проти горохової попелиці;

? вегетаційні досліди - дослідження біологічних особливостей розвитку та розмноження фітофага;

? польові досліди - вивчення та уточнення сезонної динаміки чисельності шкідника залежно від екологічних умов, оцінка заселеності сортів гороху, встановлення впливу агротехнічних прийомів на щільність популяції горохової попелиці, а також визначення ефективності інсектицидів.

? статистичний метод - дисперсійний аналіз одержаних результатів, встановлення кореляційних зв'язків, оцінка достовірності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В зоні Лісостепу України за сучасних умов вивчено та уточнено особливості сезонної динаміки чисельності горохової попелиці в агроценозах бобових культур впродовж вегетаційного періоду. Уточнено особливості біології та екології фітофага залежно від абіотичних чинників та видовий склад ентомофагів горохового поля та їх роль у зниженні чисельності горохової попелиці.

Проведено оцінку впливу агротехнічних заходів, зокрема строків та норм сівби, на чисельність цього шкідника в агроценозі горохового поля. Оцінено сучасні селекційні сорти гороху на чутливість до заселення шкідником.Встановлено технічну ефективність нових інсектицидів за обприскування рослин гороху та токсикації насіння проти горохової попелиці.Удосконалено існуючу систему заходів захисту гороху від цього шкідника, в якій уточнено строки застосування та норми витрати інсектицидів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в умовах Кагарлицького району Київської області.Встановлено, що обробка посівів культури препаратом Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га), забезпечувала загибель личинок та імаго горохової попелиці на рівні 99,6 %, перевищуючи еталон (Данадим, 40% к.е. - 0,5 л/га) на 3,3 %.

Частка збереженого врожаю зерна на ділянці із застосуванням комбінованого інсектициду сягала 0,14 т/га, порівняно з контролем. Маса 1000 зерен збільшилась на 5,9 г.

Використання препарату Енжіо 247 SC, к.с. для захисту посівів гороху від горохової попелиці методом обприскування забезпечило одержання економічної ефективності на рівні 172,6 грн./га, а рентабельність зросла на 7%, порівняно з еталоном.

Особистий внесок здобувача. Планування, підготовка і проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних, апробація і впровадження результатів у виробництво, підготовка матеріалів до друку виконані дисертантом особисто.

Визначення видового складу кокцинелід проведено д.б.н. Пучковим О.В., підтвердження горохової попелиці к.б.н Журавлев В.В., Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, за що висловлюємо щиру вдячність.

Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на: засіданнях лабораторії ентомології та вчених радах Інституту захисту рослин УААН (2005-2008 рр.); конференції молодих учених “Екологічно обґрунтований захист рослин” (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та спеціалістів “Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів” (2-5 жовтня 2006 р., м. Київ); VII з'їзді Українського ентомологічного товариства (14-18 серпня 2007 р., м. Ніжин); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та спеціалістів “Інтегрований захист рослин в Україні” (3-5 грудня 2008 р., м. Київ).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, з них - 5 у фахових виданнях.

Структура та загальний обсяг дисертаційної роботи. Роботу виконана на 169 сторінках комп'ютерного набору, складається зі вступу, семи розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків, містить 18 таблиць, 23 рисунки. Список літератури включає 208 джерел, в тому числі 32 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури: В розділі висвітлені класичні, а також сучасні дані наукової літератури щодо біологічних особливостей горохової попелиці, а також проаналізовані результати досліджень провідних вчених вітчизняних та зарубіжних установ.

Наведено географічне поширення, морфологію, шкідливість, особливості розвитку, заселення та розмноження фітофага в окремих агробіоценозах.

Обґрунтовано доцільність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Місце, умови, матеріали та методика проведення досліджень: Дослідження проводили впродовж 2005-2008 рр. на дослідних полях ННЦ „Інституту землеробства УААН” (Київська область, Києво-Св'ятошинський район, с.м.т. Чабани), Інституту фізіології рослин та генетики НАН України (Васильківський р-н, с.м.т. Глеваха), лабораторні дослідження в Інституті захисту рослин УААН.

Дослідження виконувалися за загальноприйнятими та спеціалізованими методиками (О.П. Кришталь, 1955; К.А. Гар, 1963; Н.Г. Берим, 1969; О.И. Петруха, 1971; І.Я. Поляков, 1975; И.В. Зильберминц, 1977; Б.А. Доспехов, 1985; Омелюта, В.П. 1986; С.О. Трибель та ін., 2001).

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) з використанням комп'ютерної програми Microsoft Office Excel, 2003.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості розвитку горохової попелиці на посівах гороху: Перших особин горохової попелиці у 2006 році виявлено наприкінці ІІІ декади травня у фазі гілкування гороху (табл. 1), а в 2007-2008 рр. на початку цієї ж декади, що збігалося відповідно за роками з фазами розвитку культури початку формування пагону та формування пагону.

Таблиця 1

Строки заселення гороховою попелицею посівів гороху (с.м.т. Чабани, д. г. ННЦ Інституту землеробства УААН)

Рік дослідження	Дата початку заселення посівів гороху	Фаза розвитку культури на початку заселення	Тривалість розвитку попелиці на культурі, днів	СЕТ, за період вегетації гороху
2006	30.05	формування пагону	37	286,4
2007	21.05	початок формування пагону	44	472,2
2008	22.05	формування пагону	56	478,8

Тривалість заселення і живлення фітофага на рослинах гороху в 2008 р. складала біля 56 днів, що перевищувало показник 2006 і 2007 рр. на 12 і 19 днів відповідно.

Крім того, в цей період, СЕТ сягала відмітки майже 480°С, що позитивно вплинуло на розвиток та розмноження фітофага.

Зазвичай, у зоні Лісостепу України впродовж сезону на посівах культури шкідник розвивається в 4-5 генераціях. За умов 2006 року встановлено, що на рослинах гороху горохова попелиця розвивалася у чотирьох поколіннях (табл. 2).

Впродовж І-ІІ декад червня випало 116,9 мм опадів, що значно уповільнювало розвиток 1-шої (9,9 діб) та 2-гої (9,6 діб) генерацій шкідника.

У подальшому, внаслідок встановлення і утримування порівняно посушливої погоди, відбувалося швидше проходження фітофагом стадій розвитку, внаслідок чого личинки досягали репродуктивного віку за 7,7 діб.

Таблиця 2

Кількість поколінь горохової попелиці на посівах гороху (с.м.т. Глеваха, д. г. Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ)

Покоління	Дата	Тривалість розвитку личинок, днів	СЕТ за період розвитку, °С	Сума опадів за період розвитку, мм
	відродження личинок	перетворення личинок в самиць
2006 р.
І	31.05	10.06	9,9	52,9	39,7
ІІ	10.06	20.06	9,6	68,9	77,2
ІІІ	20.06	29.06	8,2	122,3	22,3
ІV	29.06	07.07	7,7	91,8	20,8
2007 р.
І	22.05	31.05	8,2	143,3	30,2
ІІ	31.05	09.06	8,3	99,4	58,6
ІІІ	09.06	18.06	8,2	117,5	9,1
ІV	18.06	27.06	9,1	94,1	11,5
V	27.06	04.07	9,3	73,8	3,6
2008 р.
І	23.05	02.06	10,4	47,3	19,1
ІІ	02.06	11.06	9,7	81,3	27,8
ІІІ	11.06	20.06	9,2	91,5	40,6
ІV	20.06	29.06	9,2	89,0	7,9
V	29.06	08.07	9,1	92,4	23,2
VІ	08.07	17.07	9,1	110,5	60,7

Наприкінці червня - на початку липня відбувалося огрубіння та дозрівання рослин гороху. Це зумовлювало розселення фітофага з посівів культури на інші стації, де проходив їх подальший розвиток.

У 2007 р. спекотні та посушливі погодні умови сприяли розвитку 5 генерацій горохової попелиці на посівах гороху. Так, у другій та третій декадах травня середньодобова температура повітря сягала в окремі дні відмітки понад +30°С, а дощі в цей період були переважно неінтенсивними та короткочасними. В зв'язку з цим, тривалість розвитку кожного з перших 3 поколінь складала лише 8,2-8,3 доби.

Проте, перепади температур повітря наприкінці місяця призвели до подовження проходження стадій розвитку шкідником, що збільшилось майже на добу.

Спека та відсутність опадів на початку липня спричинили дозрівання рослин гороху і зумовили міграцію фітофага на посіви багаторічних бобових трав.

За погодних умов 2008 р. на посівах гороху відмічено розвиток 6 поколінь. Це пов'язано з інтенсивними дощами впродовж всього періоду вегетації культури, адже надмірне зволоження ґрунту позитивно вплинуло на розвиток рослин, викликавши подовження та зміщення фенофаз приблизно на декаду у більш пізні строки.

Тривалість розвитку першого покоління фітофага складала 10,4 доби, що пов'язано з низькою температурою повітря (на рівні +15,7°С), та інтенсивними зливами впродовж кінця травня - початку червня. В подальшому за підвищення температури повітря до +18°С проходження шкідником стадій розвитку в 3-6 поколіннях відбувалось у середньому за 9,2 доби.

Особливості розвитку горохової попелиці на посівах багаторічних бобових трав: У 2008 році відродження личинок горохової попелиці на рослинах люцерни й конюшини відбувалося на початку ІІ декади квітня, тоді як у 2006-2007 рр. на 4 та 7 діб пізніше (табл. 3).

Таблиця 3

Розвиток горохової попелиці на посівах багаторічних бобових трав (с.м.т. Чабани, д. г. ННЦ Інституту землеробства УААН).

Культура	Рік досліджень	Дата початку відродження личинок	Дата появи перших	Максимальна чисельність, екз./100 п.с.
			самиць-засновниць	крилатих особин
Люцерна	2006	15.04	05.05	16.05	694
	2007	18.04	11.05	23.05	1162
	2008	11.04	02.05	17.05	692
Конюшина	2006	15.04	05.05	19.05	1647
	2007	18.04	11.05	21.05	375
	2008	11.04	02.05	22.05	2548

Появу перших самиць-засновниць, зазвичай, фіксували через 20-23 доби після відродження з яєць личинок. Крилаті особини горохової попелиці з'являлися на посівах багаторічних бобових трав наприкінці ІІ - на початку ІІІ декади травня.

Сезонна динаміка чисельності горохової попелиці в умовах північного лісостепу України: Горохова попелиця, як відомо, зимує в стадії яйця на прикореневій частині люцерни та конюшини.

На цих культурах шкідник може розвиватися впродовж всього вегетаційного періоду.

Наприкінці травня на рослинах з'являються крилаті партеногенетичні самиці, які згодом переселяються на горох, де продовжується розвиток та відбувається масове розмноження фітофага.

При дозріванні гороху погіршуються умови для розвитку шкідника, що й обумовлює його зворотну міграцію на конюшину, люцерну, еспарцет, тощо. Горохова попелиця, за сприятливих умов, залежно від фази розвитку бобових культур, здатна різко збільшувати щільність популяції за рахунок високого потенціалу її розмноження.



Рис. 1. Сезонна динаміка чисельності горохової попелиці на посівах гороху (а), люцерни (б) та конюшини (в) (с.м.т. Чабани, д. г. ННЦ Інституту землеробства УААН)

З метою удосконалення інтегрованої системи захисту гороху від попелиці важливо вивчити динаміку її чисельності, закономірності розвитку та розмноження.Розвиток шкідника на посівах люцерни та конюшини за роками досліджень суттєво відрізнявся, що пов'язано з впливом погодних умов. Так, максимальну чисельність фітофага на рослинах люцерни, що сягала майже 1170 екз./100 п.с., було відмічено у 2007 році у третій декаді червня (ГТК-1,4) (рис. 1).

Обліками, проведеними у 2006 і 2008 рр., зафіксовано, що щільність популяції горохової попелиці сягала піку відповідно в ІІ та ІІІ декаді цього місяця і була майже у 1,7 разів нижчою, порівняно з 2007 р.

Максимальну щільність популяції шкідника на посівах конюшини, яка сягала 2550 екз./100 п.с., за умов 2008 р. було зареєстровано у ІІ декаді червня (ГТК-1,1).

При цьому відповідний показник 2006-2007 рр. поступався у 1,5 та 6,8 разів відповідно.

Відмічено, що щільність популяції горохової попелиці на посівах гороху впродовж вегетаційного періоду суттєво коливалась. Це пов'язано з впливом погодних умов, зокрема температури повітря та опадів. Так, за умов 2007 р. максимальну чисельність шкідника, що сягала 3630 екз./100 п.с., відмічено у ІІ декаді червня (ГТК-1,4). Вона перевищувала відповідний показник 2006 та 2008 рр. у 1,6 і 1,3 рази відповідно.

Агротехнічні заходи обмеження чисельності горохової попелиці

Вплив строків сівби гороху на чисельність та шкідливість горохової попелиці: Сівба насіння в ґрунт у ранні строки є важливою ланкою технології вирощування будь-якої культури.

Адже запізнення з висівом гороху на 10-15 днів, порівняно з рекомендованими строками, у поєднанні з посушливими погодними умовами є передумовою одержання пізніх та ослаблених сходів культури, які стають більш сприйнятливими до заселення та пошкодження фітофагами. При цьому значно підвищується шкідливість горохової попелиці, що призводить до суттєвих втрат врожайності та якості зерна гороху.

Заселення фітофагом варіантів з різними строками сівби гороху (ранній, оптимальний та пізній) у 2006 р., порівняно з 2007-2008 рр., відбувалось на дві декади пізніше. Це обумовлено дощовими погодними умовами, в окремі дні зливового характеру, що стримували розвиток та розмноження попелиці.

На посівах гороху за ранніх строків сівби відмічено зниження щільності популяції горохової попелиці у середньому в 1,8-8,4 разів (рис. 2), що пов'язано з різною придатністю рослин для живлення фітофага, оскільки терміни появи однакових фаз розвитку культури при різних строках сівби відрізнялися майже на тиждень.

Вплив різних норм висіву гороху на чисельність та шкідливість горохової попелиці: Важливу роль у формуванні густоти стояння рослин і, відповідно, у створенні умов для заселення та існування горохової попелиці, відіграють норми висіву насіння.

Адже розріджені посіви гороху більшою мірою прогріваються та освітлюються сонячним промінням, ніж загущені. Таким чином, за різних норм висіву насіння створюються кращі або гірші умови для розвитку та розмноження фітофага.

Дослідженнями встановлено, що на ділянках з нормою висіву гороху 1,4 та 1,6 млн. зерен/га щільність популяції горохової попелиці зменшується більш, ніж у 1,4-2,0 рази, порівняно з меншими нормами висіву гороху. Крім того, відмічено, що із загущених посівів міграція шкідника розпочинається дещо раніше, ніж із менш щільних. Адже рослини дозрівають приблизно на 4 дні раніше оптимального строку і, як наслідок, стають непридатними для живлення імаго та личинок.



Рис. 2. Динаміка чисельності горохової попелиці залежно від строків сівби гороху (с.м.т. Глеваха, д. г. Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ)

У 2007-2008 рр. збільшення норм сівби гороху до 1,5 млн. насінин/га призводило до підвищеної конкуренції рослин за споживання вологи з ґрунту, а також на 5 діб прискорювало їх дозрівання, порівняно з варіантами 0,5 млн. зерен/га та 1,0 млн. зерен/га відповідно (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка чисельності горохової попелиці залежно від норми висіву гороху (с.м.т. Глеваха, д. г. Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ)

Внаслідок цього максимальна чисельність фітофага знижувалася у 1,7 і 2,1 разів на загущених посівах, порівняно зі зрідженими.

Стійкість сортозразків гороху до горохової попелиці в умовах Лісостепу України: За результатами досліджень 2005-2007 рр. встановлено особливості заселення гороховою попелицею різних сортів гороху (табл. 4). Для сортів Універ, Йезеро, Світ, Світязь, Комбайновий-1 характерним був слабкий ступінь заселення рослин. Найбільш заселялися сорти Степовик та Акціонер, що належать до групи середньостиглих.

Таблиця 4

Оцінка сортів на чутливість до заселення гороховою попелицею (с.м.т. Глеваха, д. г. Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ, 2005-2007 рр.)

Сорт	Пошкодженість (заселеність) рослин гороху
	чисельність, екз./росл.	бал заселеності	ступінь пошкодження
Універ	13,5	2	слабка
Йезеро	17,5
Світ	23,0	3
Світязь	24,6
Комбайновий - 1	25,5
Степовик	30,5	4	середня
Акціонер	36,0

Одержані дані польової оцінки засвідчили, що стійких сортів гороху до горохової попелиці немає. Майже усі обстежені сорти характеризувалися сприйнятливістю до заселення фітофагом та високим ступенем пошкодженості рослин.

Роль кокцинелід в регулюванні ЧИСЕЛЬНОСТІ горохової попелиці

На посівах гороху у 2007-2008 рр. домінували сонечко семикрапкове та пропілеа чотирнадцятикрапкова (рис. 4). Інші види, що зустрічалися в агроценозі горохового поля, були супутніми.

Ці комахи-хижаки в природних умовах на посівах гороху, як відомо, можуть контролювати щільність популяції шкідника лише за співвідношення чисельності ентомофагів до фітофагів як 1:10. У більшості випадків цей показник варіював від 1:140 до 1:1550. Тому, кокцинеліди у природному середовищі не могли утримувати чисельність шкідника в межах ЕПШ (250-300 екз./100 п.с.). Адже горохова попелиця має високий потенціал розмноження та швидке проходження стадій розвитку.

Рис. 4. Видове співвідношення кокцинелід на посівах гороху, (с.м.т. Чабани, д. г. ННЦ Інституту землеробства УААН, 2007-2008 рр.)

При проведенні обліків чисельності горохової попелиці на посівах гороху у 2007-2008 рр. відмічали поодиноких особин фітофага, що уражувалися збудниками грибів роду Entomophthora та паразитами Aphidius ervi H. і Praon pequodorum V. Разом з тим, появу муміфікованих попелиць спостерігали лише наприкінці вегетації культури у фазу дозрівання бобів. Тому, слід зазначити, що ентомофторові гриби та паразитичні комахи практично не впливали на розвиток і розмноження шкідника, а тому господарського значення впродовж років досліджень не мали.

КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ГОРОХОВОЇ ПОПЕЛИЦІ НА ПОСІВАХ ГОРОХУ

Технічна ефективність інсектицидів проти горохової попелиці: Одним із найбільш розповсюджених заходів захисту гороху від горохової попелиці є обприскування посівів інсектицидами. У зв'язку з цим у 2007-2008 рр. було проведено дослідження ефективності сучасних препаратів проти фітофага. Для цього закладали лабораторні та польові досліди. У лабораторних умовах проти горохової попелиці нами вивчено ефективність таких інсектицидів, як Актара 240 SC, к.с., Конфідор Максі, в.г., Карате Зеон 050 CS, мк.с. та Енжіо 247 SC, к.с.

Встановлено, що найвищу початкову ефективність проти горохової попелиці забезпечували препарати Енжіо 247 SC (0,20 л/га) та Карате Зеон 050 CS (0,15 л/га). Так, на 3-й день після обприскування загибель імаго та личинок попелиць на цих варіантах за максимальних норм витрати препаратів сягала 100,0% і 99% (табл. 5), що на 19% та 13% перевищувало відповідні показники Конфідору Максі, в.г. (0,15 л/га) та Актари 240 SC, к.с. (0,18 л/га).

Таблиця 5

Технічна ефективність інсектицидів проти горохової попелиці (с.м.т. Глеваха, д. г. Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ, 2006-2008 рр.)

Варіант	Норма витрати, л, кг/га	Чисельність попелиць, екз./10 п.с.	Ефективність через… діб після обприскування, %
		до обробки	через … діб після обприскування	3	7	14
			3	7	14
Контроль (без обприскування)	-	103,9	158,1	223,3	279,2	-	-	-
Карате Зеон 050 CS, мк.с.	0,10	109,3	7,7	34,1	83,3	95,3	84,7	71,6
	0,15	105,7	3,1	14,5	43,9	98,1	93,0	84,7
	0,20	122,6	1,3	12,4	43,5	99,1	94,8	85,7
Енжіо 247 SC, к.с.	0,16	110,8	2,7	29,9	64,3	98,5	87,5	78,2
	0,18	109,9	1,2	21,2	53,2	99,4	91,3	81,5
	0,20	111,6	0	9,6	38,7	100	96	85,8
Конфідор Максі, в.г.	0,10	103,4	45,3	68,8	109,4	71,1	67,0	61,7
	0,125	105,7	37,8	59,7	100,3	76,3	72,2	66,2
	0,15	100,5	19,7	33,9	66,1	87,0	83,5	76,9
Актара 240 SC, к.с.	0,08	106,8	65,3	140,9	216,0	60,3	39,1	24,2
	0,10	98,7	49,8	121,0	170,6	66,8	47,6	35,3
	0,12	110,4	31,8	74,5	152,7	81,3	67,9	48,1
НІР05	-	-	9,3	17,7	22,5	-	-	-

При обліках на 7-й день спостерігалось зниження захисної дії всіх досліджуваних препаратів. В цей період технічна ефективність Енжіо 247 SC та Карате Зеону 050 CS сягала 96,0 та 94,8% і відповідно перевищувала варіанти з Конфідором Максі на 12,5%, з Актарою 240 SC - на 28%.

Найбільшу врожайність зерна було одержано у варіантах з Енжіо 247 SC, к.с., Карате Зеон 050 CS, мк.с. і Конфідор Максі, в.г. за максимальних норм витрати (табл. 6).

Таблиця 6

Вплив інсектицидів за обприскування посівів проти горохової попелиці на основні показники продуктивності гороху (с.м.т. Глеваха, д. г. Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ, 2006-2008 рр.)

Варіант	Норма витрати, кг, л/га	Маса 1000 зерен, г	Урожайність, т/га	Збережена урожайність, т/га
Контроль (без обприскування)	-	206,5	2,72	-
Карате Зеон 050 CS, мк.с.	0,10	228,3	2,98	0,25
	0,15	236,1	3,05	0,33
	0,20	239,9	3,10	0,38
Енжіо 247 SC, к.с.	0,16	235,5	3,05	0,33
	0,18	236,7	3,08	0,36
	0,20	241,1	3,11	0,39
Конфідор Максі, в.г.	0,10	218,0	2,86	0,13
	0,125	225,1	2,93	0,20
	0,15	233,8	3,04	0,31
Актара 240 SC, к.с.	0,08	219,2	2,87	0,14
	0,10	220,2	2,88	0,15
	0,12	220,9	2,89	0,16
НІР05	-	8,0	0,10	-

На цих варіантах вона перевищувала відповідний показник контролю на 14,3%, 14,0% та 11,8%, відповідно. Отже, обприскування посівів гороху інсектицидами Карате Зеон 050 CS, мк.с., Енжіо 247 SC, к.с. за максимальних норм витрати, забезпечувало надійний захист рослин культури від горохової попелиці впродовж двох тижнів. Тому, при перевищенні чисельності фітофага вище ЕПШ (250-300 екз./100 п.с.) ці препарати за зазначених норм можна застосовувати для захисту посівів гороху від шкідника.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ГОРОХУ ВІД ГОРОХОВОЇ ПОПЕЛИЦІ

Економічно обґрунтовано, що за обприскування посівів гороху інсектицидом Енжіо 247 SC (0,18 л/га) урожайність зерна культури була на рівні 2,08 т/га. Збережений урожай, порівняно з Данадимом, 40 к.е. складав 0,14 т/га, а маса 1000 зерен збільшилась на 5,9 г.

При цьому собівартість виробництва 1 т зерна знижувалася, порівняно з Данадимом майже на 5,2 %, внаслідок збереження врожаю на рівні 0,14 т/га і, відповідно, збільшення вартості реалізованої продукції. Використання препарату Енжіо для захисту посівів гороху від горохової попелиці забезпечило отримання економічної ефективності 172,6 грн./га, а рентабельність зросла на 7%, порівняно з еталоном.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень в зоні Лісостепу України уточнено біологічні особливості горохової попелиці в агробіоценозах зернобобових та багаторічних культур, зокрема вивчено закономірності міграцій цього шкідника у весняний та літній період, а також просторового заселення фітофагом посівів гороху, визначено ефективність хімічного захисту рослин.

1. Впродовж 2006-2008 рр. динаміка чисельності горохової попелиці на посівах гороху суттєво відрізнялася, порівняно з посівами багаторічних трав. Так, на рослинах гороху спостерігався лише один пік масового розмноження фітофага, що припадав на ІІ-ІІІ декади червня. Тоді, як на конюшині та люцерні відмічали 2-3 піки, між якими відбувалися різкі спади внаслідок скошування рослин на фуражні цілі.

2. Зниження у 2006-2008 рр. чисельності горохової попелиці на багаторічних бобових травах зазвичай припадало на середину-кінець серпня. Це обумовлювалося вологими погодними умовами в кінці липня, зокрема кількістю опадів на рівні 50-66 мм, а також огрубінням рослин кормових культур, що погіршувало умови живлення фітофага.

3. Найбільш сприятливі умови для розвитку та розмноження горохової попелиці створювалися за її живлення саме на рослинах гороху. Так, у середньому за 2006-2008 рр. максимальна чисельність фітофага на горосі сягала майже 2899,3 екз./100 п.с., тоді як на посівах конюшини та люцерни вона була меншою у 1,9 і 3,4 рази відповідно.

4. Кількість генерацій горохової попелиці суттєво залежала від температури повітря. Середня тривалість розвитку одного покоління у 2006-2008 рр. складала 9,1, 8,6 і 9,5 діб. При цьому сума ефективних температур, необхідних для розвитку, становила 83,4, 105,6 і 85,3°С, відповідно.

5. Розвиток та розмноження рожевої форми фітофага, поряд із зеленою, на рослинах багаторічних бобових трав відбувався впродовж всього періоду вегетації. Встановлено, що її частка в середньому за роками досліджень сягала 21,2% на конюшині та 8,7% - на люцерні. Тому суттєвого впливу на формування щільності популяції горохової попелиці представники рожевої форми не мали.

6. Встановлено, що чисельність ентомофагів у період масового розмноження горохової попелиці була незначною. Домінували представники з родини Coccinellidae. На посівах гороху в середньому за роками досліджень щільність імаго сонечок сягала лише 2,6 екз./100 п.с. Найбільш чисельними були: сонечко семикрапкове (43,4%) та пропілеа чотирнадцятикрапкова (37,4%).

7. На посівах гороху за ранніх строків сівби відмічено зниження щільності популяції горохової попелиці порівняно з оптимальним та пізнім у середньому в 1,8-8,4 разів відповідно. Це пов'язано з різною придатністю рослин для живлення фітофага, оскільки терміни появи однакових фаз розвитку культури при різних строках сівби відрізнялися майже на тиждень.

8. Встановлено, що у 2007-2008 рр. щільність популяції фітофага на посівах гороху за норми висіву 1,5 млн. зерен/га знижувалася у 1,7 і 2,1 разів, порівняно з нормами 1,0 млн. зерен/га та 0,5 млн. зерен/га відповідно. За найвищої норми сівби культури частка збереженого урожаю зерна в середньому складала 0,4-0,6 т/га, порівняно з нижчими нормами (1,0 і 0,5 млн. зерен/га).

9. Відмічено, що на третю добу після обприскування посівів гороху інсектицидами Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,2 л/га) та Енжіо 247 SC (0,2 л/га) загибель горохової попелиці сягала 99,3-100,0%, що на 12,1-19,0% перевищувало відповідні показники Конфідору Максі, в.г. (0,15 кг/га) та Актари 240 SC, к.с. (0,18 л/га).

10. Токсикація рослин гороху препаратами Фурадан 350 SТ, т.пс., Круізер 350 FS, т.к.с. та Гаучо, 70% з.п. способом допосівної обробки насіння є неефективною проти горохової попелиці через недостатню тривалість захисної дії цих інсектицидів.

11. У виробничих умовах обприскування посівів гороху інсектицидом Енжіо 247 SC за норми витрати 0,18 л/га забезпечувало більш надійний і тривалий захист рослин від горохової попелиці, ніж обприскування препаратом Данадим, 40 к.е., що дало змогу одержати додатково 172,6 грн./га прибутку.

Пропозиції виробництву: У зоні Північного Лісостепу України з метою збереження врожаю зерна гороху від горохової попелиці необхідно дотримуватися системи заходів захисту:

1. Проводити моніторинг чисельності горохової попелиці наприкінці травня - у червні для визначення ступеня загрози посівам гороху від фітофага.

2. Для зниження щільності популяції горохової попелиці слід здійснювати сівбу культури у найбільш ранні та оптимальні строки, дотримуватися просторової ізоляції полів від можливих місць резервації шкідника (посіви багаторічних бобових трав) не менше 1 км.

3. Проводити висів насіння в ґрунт з нормою 1,5 млн. зерен/га, вирощувати відносно стійкі до шкідника сорти гороху (Універ, Йезеро), що рекомендовані для зони Лісостепу України.

4. У випадку перевищення чисельності горохової попелиці рівня ЕПШ у 7,5 разів і більше, посіви гороху слід обприскувати інсектицидами Карате Зеон 050 CS, мк.с. та Енжіо 247 SC, к.с. за норм витрати 0,2 л/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Цуркан Р.П. Проти горохової попелиці. Ефективність дії сучасного асортименту інсектицидів за обприскування посівів гороху при досягненні чисельності шкідника ЕПШ / Р.П. Цуркан // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 1. - С. 20-21.

2.Цуркан Р.П. Горохова попелиця. Деякі особливості розвитку в умовах Північного Лісостепу України / Р.П. Цуркан // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 9. - С. 14-14.

3.Цуркан Р.П. Сезонна динаміка чисельності горохової попелиці на посівах бобових культур в умовах Північного Лісостепу України / Р.П. Цуркан // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2008. - №54. - С. 442-448.

4.Цуркан Р.П. Строки та норми висіву гороху. Вплив на чисельність горохової попелиці в умовах Північного Лісостепу України / Р.П. Цуркан // Карантин і захист рослин. - 2009. - № 3. - С. 8-10.

5.Федоренко В.П. Хімічний захист посівів гороху від горохової попелиці в умовах Північного Лісостепу України / В.П. Федоренко, Р.П. Цуркан // Карантин і захист рослин. - 2009. - № 4. - С. 5-7. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

6.Цуркан Р.П. Чисельність горохової попелиці на різних сортах гороху в умовах Центрального Лісостепу України / Екологічно обґрунтований захист рослин. [Тези доповідей конференції молодих учених] (4-7 жовтня 2005 р.) Київ. - 2005. - С. 71-73.

7.Цуркан Р.П. Вплив хімічних заходів захисту на чисельність горохової попелиці в умовах Центрального Лісостепу України: Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів [Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів] (2-5 жовтня 2006 р.). - Київ. - 2006. - С. 46-47.

8.Цуркан Р.П. Вплив строків висіву гороху на чисельність горохової попелиці: VII з'їзд Українського ентомологічного товариства [Тези доповідей, Ніжин] (14-18 серпня 2007 р.). - Ніжин. 2007. - С. 150.

9.Цуркан Р.П. Розподіл популяції горохової попелиці на зернобобових культурах: Інтегрований захист рослин в Україні [Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів] (3-5 грудня 2008 р.). - Київ. - 2008. - С. 104-105.

АНОТАЦІЯ

Цуркан Р.П. Горохова попелиця (Acyrtosiphon pisum H.) та екологічне обґрунтування системи захисту посівів гороху від неї у Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 - ентомологія. - Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2010 р.

У сучасних умовах господарювання вивчено і уточнено біологічні особливості розвитку горохової попелиці та сезонної динаміки чисельності та строки заселення посівів гороху фітофагом.

Вивчено вплив агротехнічних прийомів (строків та норм висіву гороху) на щільність популяції фітофага та його шкідливість. Оцінено різні сорти гороху на чутливість до заселення шкідником.

Впродовж періоду досліджень на гороховому полі виявлено 5 видів кокцинелід. На рослинах культури переважали сонечко семикрапкове (43,4%) та пропілеа чотирнадцятикрапкова (37,7%). Частка представників сонечка мінливого складала 9,4%, інших - не перевищувала 10%.

Встановлено технічну ефективність сучасних інсектицидів з різних хімічних груп. Обприскування посівів гороху Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,2 л/га) та Енжіо 247 SC (0,2 л/га) у 2006-2008 рр. забезпечувало загибель фітофага на рівні 99,3-100%, що на 12,1-19,0% перевищувало відповідні показники Конфідору Максі, в.г. (0,15 кг/га) та Актари 240 SC, к.с. (0,18 л/га).

Визначено економічну ефективність обприскування рослин культури препаратом Енжіо 247 SC к.с. проти горохової попелиці.

Ключові слова: горох, горохова попелиця, сезонна динаміка чисельності, агротехнічні прийоми захисту, економічна та технічна ефективність хімічних засобів захисту.

АННОТАЦИЯ

Цуркан Р.П. Гороховая тля (Acyrtosiphon pisum H.) и экологическое обоснование системы защиты посевов гороха от неё в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 - энтомология. - Институт защиты растений УААН, Киев, 2010.

В современных условиях хозяйствования изучены и уточнены биологические особенности развития гороховой тли и сезонной динамики численности и сроки заселения посевов гороха вредителем.

Отмечено, что при питании гороховой тли на растениях гороха создавались наиболее благоприятные условия для ее развития и размножения. В среднем за 2006-2008 гг. максимальная численность фитофага на горохе достигала 2899,3 экз./100 взмахов сачка, тогда как на посевах клевера и люцерны она была соответственно ниже в 1,9 и 3,4 раза. Снижение численности гороховой тли на многолетних бобовых травах приходилось на средину-конец августа, что обусловливалось ухудшением погодных условий в конце июля, в частности, повышением количества осадков до 50-66 мм, а также старением растений кормовых культур.

Изучено влияние агротехнических приемов (сроков и норм высева гороха) на плотность популяции фитофага и его вредоносность. Отмечено, что в 2007-2008 гг. численность вредителя на посевах гороха при норме высева 1,5 млн. зерен/га снижалась в 1,7 и 2,1 раз, сравнительно с нормами 0,5 млн. зерен/га и 1,0 млн. зерен/га соответственно.

В течение периода исследований на гороховом поле встречались 5 видов кокцинеллид. На растениях культуры доминировали Coccinella septempunctata L. (43,4%) и Propylaea quatuordecimpunctata L. (37,7%), а представителей Adonia variegata G. составляла 9,4%, остальных видов - не превышала 10%.

Исходя из результатов исследований, определена техническая эффективность современных инсектицидов из разных химических групп. Опрыскивание посевов гороха препаратами Каратэ Зеон 050 CS (0,15 л/га) и Энжио 247 SC (0,2 л/га) в 2006-2008 гг. обеспечивало гибель личинок и имаго тли на уровне 99,3-100%, что на 12,1-19,0% превышало соответствующие показатели Конфидора Макси, в.г. (0,15 кг/га) и Актары 240 SC (0,18 л/га).

Определена экономическая эффективность опрыскивания растений культуры препаратом Энжио 247 SC против гороховой тли.

Ключевые слова: горох, гороховая тля, сезонная динамика численности, агротехнические приемы защиты, экономическая и техническая эффективность химических средств защиты.

попелиця гороховий пестицид

ANNOTATION

Tsurkan R.P. The pea aphids (Acyrtosiphon pisum H.) and ecological substantiation of protection system of pea crops in the Forest-Steppe Zone of Ukraine. - Manuscript.

A thesis for obtaining a scientific degree of candidate of agricultural sciences, specialty 16.00.10 - entomology. - Institute of Plant Protection UAAS, Kyiv, 2010.

In the modern economic conditions the terms of colonization of peas crops by pea aphids, the biological features of development and seasonal population dynamics of this pest were studied and verified. It was studied the influence of agro-technical measures (terms and norms of sowing peas) on population density and harmfulness of phytophages. The different sorts of peas were evaluated for sensitivity to the colonization by pests. During the period of research in the pea field the 5 species of Coccinellidae were revealed. In the plants of culture Coccinella septempunctata L. (43.4%) and Propylaea quatuordecimpunctata L. (37.7%) were dominated. The part representatives Adonia variegata G. made 9.4%, others - does not exceed 10%. The technical efficiency of modern insecticides from different chemical groups was established. In 2006-2008 the spraying crops pea Carate Zeon 050 CS, mk.s. (0.2 l/ha) and 247 Engeo SC (0.2 l/ha) provided the death of phytophages at 99.3-100%, that exceeded on 12.1-19.0% the relevant indicators of Confidor Maxi, VG (0.15 kg/ha) and Actara 240 SC (0.18 l/ha). The economic efficiency of plant spraying by Engeo 247 SC against pea aphids was determined.

Key words: pea, pea aphids, seasonal population dynamics, agrotechnical methods of protection, economic and technical efficiency of chemical protection.

Размещено на Allbest.ru

...