Господарсько-біологічна оцінка нових штамів гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ДОРОШКЕВИЧ Неля Вікторівна

УДК 635.8:57.063.8:582.284

Господарсько-біологічна оцінка нових штамів гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer

06.01.06 - овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент Сичов Петро Антонович, Донецький національний університет, старший науковий співробітник кафедри фізіології рослин.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Хареба Володимир Васильович, Національна академія аграрних наук України, начальник відділу апарату Президії кандидат сільськогосподарських наук, доцент Вдовенко Сергій Анатолійович, Вінницький національний аграрний університет, доцент кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

Захист відбудеться „14” травня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімн. 28

Автореферат розісланий „12” квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Логінова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку овочівництва України основним завданням є збільшення виробництва екологічно чистої овочевої продукції, збагаченої на поживні речовини, вітаміни, мінеральні солі. Для його вирішення перспективним є промислове культивування їстівних базидіоміцетів, зокрема гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer, добре відомого під назвою глива звичайна. Цей гриб має високу життєздатність та відносно просту технологію вирощування, що дозволяє отримувати харчовий продукт альтернативний білкам рослинного і тваринного походження (Барабаш О. Ю. та ін., 2002; Дудка І. О. та ін., 2005; Цизь О. М., Приліпка О. В., 2007). Останнім часом ведеться активний пошук нових високопродуктивних штамів гриба P. ostreatus. Відбір культур гриба P. ostreatus здійснюється за багатьма господарсько-біологічними ознаками. Однак всі існуючи методики оцінки тривалі у часі і не дають повної та об'єктивної інформації про перспективність застосування нової культури. Тому, актуальною є розробка нових підходів з використанням класичних методів досліджень для всебічної господарсько-біологічної оцінки, яка дозволить скоротити термін визначення перспективних штамів від стадії пошуку до впровадження їх у промислове грибівництво.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексних досліджень, що проводяться кафедрою фізіології рослин біологічного факультету Донецького національного університету в межах держбюджетних тем: “Вивчення механізмів розвитку і біопродуктивності базидіальних грибів та розробка на їх основі технології одержання ферментних препаратів, біопрепаратів і харчових продуктів” (номер державної реєстрації - 0100U001964) і “Стійкість рослин і грибів до біотичних та абіотичних факторів середовища” (номер державної реєстрації - 0197U017656), а також у рамках договору про творче співробітництво між кафедрою фізіології рослин і ІнФОВ НАНУ “Договір про науково-дослідницьке співробітництво між кафедрою фізіології рослин і відділом хімії вугілля ІнфоВ НАНУ на проведення спільних досліджень з біологічної конверсії природних вуглецьвмісних сполук, рослинної біомаси та відходів їхньої промислової переробки”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - провести господарсько-біологічну оцінку нових штамів гриба P. ostreatus з використанням комплексного підходу на підставі стандартних методів дослідження морфобіологічних показників і особливостей плодоношення для визначення можливості їх уведення в промислову культуру, а також вивчити вплив ультрафіолетового та лазерного опромінення для підвищення корисних ознак.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- пошук нових штамів (ізолятів) гриба P. ostreatus у різних кліматичних зонах;

- господарсько-біологічна оцінка нових ізолятів гливи звичайної за вирощування на рідкому живильному середовищі з різним джерелом вуглецю, твердому вуглецевому субстраті та під впливом фізичних факторів (ультрафіолетове і лазерне опромінення);

- електрофоретичні дослідження позаклітинних білків культуральної рідини, внутрішньоклітинних білків поверхневого міцелію і частин плодового тіла гриба P. ostreatus для визначення найперспективніших за біохімічними показниками;

- виявлення залежності між морфобіологічними ознаками і показниками продуктивності гливи звичайної за поверхневого, лабораторного й інтенсивного культивувань;

- встановлення залежності між лінійними показниками (габітусом) плодових тіл гриба P. ostreatus і його врожайністю, хвилею плодоношення, субстратом культивування та під впливом лазерного опромінення;

- розрахунок економічної ефективності використання нових штамів гливи звичайної.

Об'єкт дослідження - процеси росту і розвитку штамів гриба P. ostreatus за вирощування на рідкому живильному середовищі і на твердому вуглецевому субстраті.

Предмет дослідження - господарсько-цінні ознаки штамів гриба P. ostreatus (фізіологічні показники, урожайність, біометричні та продукційні параметри) залежно від способу культивування, за якими можна провести відбір високопродуктивних штамів.

Методи дослідження - лабораторний (для визначення найперспективніших нових штамів гриба P. ostreatus за різних умов культивування), польовий (в спеціальних приміщеннях для впровадження результатів дослідження), статистичний аналіз (для об'єктивної оцінки результатів досліджень), економічна оцінка.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексну господарсько-біологічну оцінку нових штамів гриба P. ostreatus з використанням різних методик культивування. Розроблені наукові підходи по визначенню перспективності нових штамів гриба шляхом використання класичних методів дослідження. Доповнено дані про вплив морфобіологічних характеристик і субстрату на продуктивність гриба P. ostreatus за різних умов культивування.

Практичне значення одержаних результатів. Підібрано нові штами гриба P. ostreatus перспективні для промислового культивування. Встановлено позитивний ефект від використання електромагнітного поля оптичного діапазону (л = 620 нм) для підвищення врожайності гриба P. ostreatus до 295-310 г/кг субстрату. Виявлено залежність між накопиченням біомаси культур гливи звичайної при рості на рідкому живильному середовищі (суслі) і урожайністю за лабораторного та інтенсивного культивувань, яку можна використовувати практично для обґрунтування перспективності їх використання в промисловому грибівництві. Запропоновано новий підхід до відбору гриба P. ostreatus для промислового культивування, який дозволяє на підставі лінійних характеристик плодового тіла (коефіцієнта габітусу) вже на стадії пошуку виявляти нові штами гриба з високими показниками урожайності (деклараційний патент України № 50539).

Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку і показали високу ефективність на підприємствах ЗАТ „Укрміцелій” та ПП „Тимофєєв” упродовж 2002-2003 років. На 1 грн витрат від впровадження нових високоврожайних штамів В-99 і К-99 гриба P. ostreatus умовно чистий прибуток становив 1,6-2,2 грн.

Особистий внесок здобувача. Участь здобувача полягала в опрацюванні наукової літератури за темою дисертації, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізі з використанням методів статистичної обробки та узагальненні результатів у вигляді наукових статей і доповідей, їх практичному впровадженні.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися на ювілейній конференції, присвяченій 85-річчю біологічної станції Харківського державного університету (м. Харків, 16-19 вересня 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічна й техногенна безпека” (м. Харків, 30-31 березня 2000 р.); Першій Міжнародній конференції „Відновлення порушених природних екосистем” (м. Донецьк, 24-27 вересня 2002 р.); VII Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів” (м. Донецьк, 15-17 квітня 2008 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів ДонНУ за підсумками науково-дослідної роботи за період 2007-2008 рр. (м. Донецьк, 16 квітня 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, з них 9 статей, 2 з яких у фахових виданнях, 6 матеріалів конференцій та 1 деклараційний патент України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, переліку умовних скорочень, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, 3 додатків і списку використаних джерел, який нараховує 203 найменування. Основний текст викладено на 149 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 25 таблиць і 28 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

глива вуглець білок міцелій

Відомості про гриб P. ostreatus та його господарсько-біологічна оцінка (огляд літератури)

Наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених з питань вивчення гриба P. ostreatus як овочевої культури, представника родини Pleurotaceae, елементів технології його виробництва і підвищення продуктивності за допомогою фізичних факторів. Результати аналізу даних літератури свідчать про суперечливі думки з питань підбору штамів гриба для промислового культивування за багатьма господарсько-біологічними ознаками (Афанасьева М. М., Серебренников В. М., 1981; Бухало А. С., 1982; Бисько Н. А., 1985; Белова Н. В., 1997; Шнырева А. В., 2002). Відмічено, що в Україні існує невелика кількість вітчизняних штамів гливи звичайної придатних для промислового культивування (Хареба В. В., Бабаянц О. В., 2004; Вдовенко С. А., 2004; Цизь О. М., Кручек А. Н., 2005; Цизь О. М., Приліпка О. В., 2007; Цизь О. М., Лящук Є. В., 2007; Бабаянц О. В., Залогина-Кыркелан М. А., Никифорова Е. А., 2008). На основі проведеного аналізу обґрунтовано актуальність проведення досліджень щодо господарсько-біологічної оцінки нових штамів гриба P. ostreatus.

Місце, умови та методика дослідження

Дослідження проведено на кафедрі фізіології рослин біологічного факультету Донецького національного університету (ДонНУ) упродовж 1998-2004 років у спеціальних приміщеннях з контрольованими параметрами мікроклімату, які не залежать від факторів зовнішнього середовища. Обліки, аналізи і спостереження за поверхневого, лабораторного і інтенсивного культивувань виконували за стандартними загальноприйнятими методиками, які наведено в наступних джерелах: Методы экспериментальной микологии (1982), Высшие съедобные базидиомицеты в поверхностной и глубинной культуре (Бисько Н. А., Бухало А. С., Вассер С. П. и др., 1986), Грибы: Справочник миколога и грибника (Дудка И. А., Вассер С. П., 1987), Высшие съедобные базидиомицеты в чистой культуре (Бухало А. С., 1988). Для роботи взято штами 420, Д-140, 17 М, Н-7, С-085, Кр-93, F, С-05, UX гриба P. ostreatus з колекції кафедри фізіології рослин ДонНУ і природні ізоляти Д-29, К-99, Р-01, Р-12, СПД, Ст-22, Ю-12, 025, ВО-3, В-99, ВК-2000, Р-15, ВТ-2, С-2000, КЕ-2001, ВС-1. Для контролю використано штам НК-35, який занесений до Державного реєстру сортів України і широко культивується у промисловому масштабі. Досліди на рідкому середовищі проводили в умовах поверхневої культури в колбах Ерленмейєра ємністю 250 мл протягом 30 діб, за які гриб P. ostreatus за попередніми спостереженнями використовував всі поживні речовини. Для вивчення впливу ультрафіолетового опромінення (УФО) на фізіологічну активність міцелій культур Д-140, В-99 і К-99 попередньо опромінювали за допомогою ртутно-кварцової лампи ПРК-2 з довжиною хвилі 292-295 нм упродовж 15 і 30 хв, а потім інокулювали в колби з приготовленим середовищем (Семенов С. М., 1990). Контролем був варіант без опромінення. Інфрачервону (ІЧ) спектроскопію білків проводили за методом Д. Бранда і Г. Еглінгтона (1967). Електрофоретичний розподіл водорозчинних білків здійснювали в паралельних пластинках поліакриламідного гелю за методом В. І. Сафонова і М. П. Сафонової (1977). Культивування гриба P. оstreatus за лабораторних умов проведено на твердому субстраті (лушпинні соняшника і пшеничній соломі) в колбах Ерленмейєра ємністю 250 мл. Ефективність використання вуглецевого субстрату (Е, %) і коефіцієнт використання субстрату (k, у. о.) підраховували методом Н. С. Мануковського зі співавторами (1998). Інтенсивне культивування проведено в поліпропіленових пакетах розміром 20х30 см масою 1,5 кг. Обліковою ділянкою був кожний мішок. Варіанти розміщували методом повної рендомізації. Повторність дослідів триразова. Біометричні параметри становили середні значення вимірів всіх плодових тіл з кожного варіанта. Їх коефіцієнт габітусу вираховували за формулою С. Ф. Негруцького зі співавторами (1995), урожайність - через відношення маси свіжих плодових тіл до маси вологого субстрату (г/кг), біологічну ефективність плодових тіл (БЕ, %) - за формулою D. A. Diehle (1986). Технологія вирощування для всіх варіантів дослідів була аналогічною. Для вивчення впливу лазерного опромінення на лінійну швидкість росту і урожайність, маточний міцелій культур Д-140, В-99 і К-99 опромінювали за допомогою апарата АЛОУ-2 протягом 5-30 хв з довжиною хвилі 620 нм. Для інокуляції контрольних пробірок застосовували неопромінену культуру. Після повного обростання живильного середовища міцелієм гриба P. ostreatus пробірки використовували для одержання посівного міцелію з метою подальшого вивчення пролонгованого впливу лазерного опромінення на утворення плодових тіл гриба. Оцінку статистичної вірогідності отриманих даних проводили відповідно до методів, що використовуються під час планування медико-біологічних експериментів (Приседський Ю. Г., 1999; Лакин Л. Ф., 1980), і комп'ютерної програми Origin 7.

Культивування гриба P. ostreatus НА рідкому живильному середовищі

Одним із важливих елементів вирощування гливи звичайної є пошук високоврожайних штамів і визначення їх перспективності за короткий термін з мінімальними витратами. Для виявлення культур гриба P. ostreatus з високою фізіологічною активністю використано методику поверхневого культивування на рідкому середовищі. З цією метою взято 4 живильні середовища, найбільш розповсюджені в прикладній мікології: середовище Чапека з глюкозою (30 г/л) і сахарозою (30 г/л), картопляно-сахарозне (сахароза, 30 г/л) і суслове. Видно, що здатність поверхнево накопичувати біомасу і продукувати позаклітинні білки грибом P. ostreatus визначається живильним середовищем і фізіологічними особливостями культур (рис. 1, 2). Найбільшу кількість біомаси на всіх рідких живильних середовищах виявлено у штамів Д-140, НК-35 і ізолятів В-99, К-99 - від 3,6 до 5,6 г/л на середовищі Чапека з глюкозою, від 3,3 до 3,7 г/л на середовищі Чапека з сахарозою, від 7,9 до 8,5 г/л на картопляно-сахарозному і від 11,6 до 12,9 г/л на сусловому середовищах (рис. 1). Цієї тенденції не виявлено для іншого показника фізіологічної активності - концентрації позаклітинних білків, він варіював у більш широкому діапазоні - від 0,4 до 4,9 мг/мл на різних живильних середовищах.

Показано, що методика поверхневого культивування на рідкому живильному середовищі з різним джерелом вуглецю дозволяє оцінити фізіологічну активність нових культур гриба P. ostreatus і визначити найбільш перспективні з них - В-99 і К-99 - для подальшого використання за показниками накопичення біомаси.

Результати електрофоретичних досліджень показали, що якісний і кількісний склад позаклітинних білків культуральної рідини (КР) залежить від живильного середовища і біологічних особливостей гриба P. ostreatus. Видно, що всі штами проявляли однакову реакцію на джерело вуглецевого живлення і продукували в середовище один білковий компонент з високою відносною електрофоретичною рухливістю (ВЕР), яка дорівнює 0,70-0,68 (табл. 1).

Таблиця 1 - Кількість білкових зон та ВЕР позаклітинних білків штамів і ізолятів Р. ostreatus, які вирощувалися на середовищі Чапека (глюкоза, 30 г/л) і картопляно-сахарозному середовищі (сахароза, 30 г/л)

Штам (ізолят)	Середовище Чапека (глюкоза, 30 г/л)	Картопляно-сахарозне середовище (сахароза, 30 г/л)
	номер білкової зони	номер білкової зони
	1	2	всього	1	2	3	4	всього
НК-35	Ї	0,70	1	Ї	0,09	0,15	0,21	3
420	Ї	0,70	1	Ї	0,09	0,15	0,21	3
К-99	Ї	0,70	1	Ї	0,09	0,15	0,21	3
Р-01	Ї	0,70	1	Ї	0,09	0,15	0,21	3
В-99	Ї	0,70	1	Ї	0,09	0,15	0,21	3
ВК-2000	0,68	Ї	1	0,06	0,09	0,15	0,21	4
Р-15	Ї	0,70	1	Ї	0,09	0,15	0,21	3
С-2000	0,68	Ї	1	0,06	0,09	0,15	0,21	4

За вирощування на картопляно-сахарозному середовищі культури синтезували три основні фракції білків з низькою ВЕР (0,09, 0,15 и 0,21), а також з'являлась додаткова четверта білкова фракція з ВЕР = 0,06 - у ізолятів ВК-2000 і С-2000.

На електрофореграмах суслового живильного середовища виявлено білкові фракції з низькою, середньою і високою ВЕР (табл. 2). Причому їх кількість на електрофореграмах варіювала від 2 до 9, що визначається біологічними особливостями окремої культури. Встановлено, що нові штами В-99 і К-99, які мають найбільші показники фізіологічної активності, характеризуються появою додаткових білкових фракцій на електрофореграмах суслового середовища (0,19 - 0,49 - 0,72 для В-99) порівняно з контролем НК-35, тобто вони продукують широкий спектр білків, які беруть участь в деструкції живильного середовища для більш швидкого накопичення біомаси. Показано, що кількість білкових фракцій є показником фізіологічної активності культури, зокрема, здатності накопичувати біомасу, який можна використовувати для додаткової оцінки нових штамів гриба P. ostreatus. Здатність гриба продукувати ті чи інші білки є відповідною реакцією на вуглецьвмісні угрупування живильного середовища.

Таблиця 2 - Кількість білкових зон та ВЕР позаклітинних білків культур Р. ostreatus, які вирощувалися на сусловому середовищі

Штам (ізолят)	Номер білкової зони
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	У
НК-35	Ї	Ї	Ї	Ї	0,4	Ї	0,49	Ї	0,60	0,66	Ї	Ї	4
420	Ї	Ї	Ї	Ї	0,4	Ї	Ї	Ї	Ї	Ї	Ї	0,81	2
К-99	Ї	0,19	Ї	Ї	0,4	Ї	0,49	Ї	0,60	0,66	Ї	Ї	5
Р-01	Ї	0,19	Ї	Ї	0,4	Ї	0,49	Ї	0,60	0,66	Ї	Ї	5
В-99	Ї	0,19	0,36	Ї	0,4	Ї	0,49	0,51	0,60	0,66	0,72	0,81	9
ВК-2000	Ї	Ї	Ї	Ї	0,4	0,47	0,49	Ї	Ї	Ї	Ї	0,81	4
Р-15	0,15	Ї	Ї	Ї	0,4	Ї	Ї	Ї	0,60	0,66	Ї	0,81	5
С-2000	Ї	0,19	Ї	0,38	Ї	Ї	Ї	Ї	0,60	0,66	0,72	Ї	5

Додаткове вивчення методом ІЧ-спектроскопії позаклітинних білків гриба P. ostreatus показало наявність в їх структурі активних угрупувань в області спектра 1100-1000 см-1, які відповідають за ферментативний апарат, за допомогою якого гриб спроможний вбирати поживні речовини середовища. Знайдена залежність між інтенсивністю смуги поглинання ІЧ-спектра Е, 1040 см-1 та здатністю накопичувати біомасу на картопляно-сахарозному середовищі (рис. 3) доводить, що не тільки кількісний склад, а і якість білків визначає фізіологічну ефективність нової культури. На підставі виявленої залежності встановлено можливість застосовування смуги поглинання в області спектра 1040 см-1 у якості додаткової оцінки перспективних штамів, яка містить інформацію про продуктивність культури.

За умов поверхневого культивування гриба відібрано найбільш перспективні для подальших досліджень ізоляти В-99 і К-99. Щоб поліпшити і підсилити їх позитивні продуктивні якості, було використано фізичний метод ультрафіолетового опромінення (УФО), який широко застосовується в овочівництві для загартування молодих рослин. У дослідженні використовували два рідких середовища: Чапека (глюкоза) з одним джерелом вуглецю і суслове середовище, збагачене поживними речовинами. Одержані результати свідчать, що у культур гриба P. ostreatus на менш збагаченому живильному середовищі Чапека з глюкозою здатність накопичувати біомасу і продукувати білки збільшувалась в 1,5-3 рази і, навпаки, на сусловому - зменшувалась в 1,5-2 рази. Показано, що УФО стимулює процеси росту продуктивних культур гриба P. ostreatus на збіднених живильних середовищах, але пригнічує ферментативний апарат штамів гливи звичайної на збагаченому сусловому середовищі, яке сприяє продукуванню білків, що підтверджується даними електрофорезу, і не дозволяє повною мірою деструктурувати живильний субстрат, з якого грибний організм бере поживні речовини для своєї життєдіяльності.

Результатами досліджень за поверхневого культивування встановлено, що продуктивність культур гриба P. ostreatus на рідкому живильному середовищі залежить від його біохімічного складу, штамової приналежності та зовнішніх фізичних факторів, зокрема інтенсивності електромагнітного опромінення в УФ-діапазоні, і визначається здатністю вбирати вуглецьвмісні структурні складові живильного середовища.

За результатами дослідження встановлено, що нові штами В-99 і К-99, які мають найбільшу здатність накопичувати біомасу на рідкому середовищі характеризувалися високими показниками урожайності порівняно з контрольними штамом НК-35 за лабораторного культивування на твердому вуглецевому субстраті (лушпинні соняшника) - від 61,2 до 84,0 г/кг субстрату. У найврожайніших культур В-99, С-05, UX, К-99 і НК-35 також виявлено найбільшу ефективність використання субстрату (понад 50 %). Останнє підтверджується виявленою лінійною залежністю між урожайністю культур за лабораторного культивування і коефіцієнтом використання субстрату (R = 0,95). Наявність кореляції з R = 0,75 між ефективністю використання субстрату (Е, %) і коефіцієнтом використання субстрату (k, у. о.) є підтвердженням більш ефективного використання субстрату найпродуктивнішими штамами.

На підставі проведених досліджень встановлено залежність між накопиченням біомаси на рідкому сусловому живильному середовищі (рис. 1) і урожайністю нових штамів гриба P. ostreatus за лабораторного культивування, яка описується рівнянням y = 9,16 + 0,041 x з R = 0,91 (рис. 4). Цю залежність можна використовувати для швидкої господарсько-біологічної оцінки в лабораторних умовах перспективності нових штамів гриба P. ostreatus для промислового культивування з мінімальними витратами компонентів живильного середовища, твердого вуглецевого субстрату і часу вирощування.

Аналіз електрофоретичних спектрів водорозчинних білків плодового тіла штаму НК-35 гриба P. ostreatus за лабораторного культивування на лушпинні соняшника і пшеничній соломі свідчить про те, що кількість білкових фракцій залежить від живильного субстрату і його частини. На соломі пшеничній виявлено більшу кількість білкових фракцій (10 - 11) на електрофореграмах частин плодових тіл порівняно з лушпинням соняшника (8 - 9). Показано, що в ніжці плодового тіла з лушпиння соняшника знайдено менше білкових зон, ніж в шапинці, тоді, як у плодового тіла з соломи пшеничної спостерігалась обернена залежність. Знайдена неоднакова кількість білкових зон на електрофоретичних спектрах частин плодових тіл обумовлюється їх різним функціональним значенням.

Інтенсивне культивування гриба p. Ostreatus на твердому вуглецевому субстраті

Головною оцінкою нових штамів P. ostreatus є перевірка їх здатності до плодоношення. Відомо, що інтенсивне культивування в пакетах з невеликою кількістю субстрату є напіввиробничим методом, максимально наближеним до промислових умов, який дозволяє виявити найперспективніші штами гриба. Результати досліджень гриба P. ostreatus методом інтенсивного культивування на твердому вуглецевому субстраті показали, що всі штами утворювали плодові тіла без холодового шоку і додаткового впливу, різнилися між собою за кольором і формою шапинки плодових тіл. Колір шапинки варіював від білого до темно-сірого. Колір примордіїв був більш інтенсивнішим порівняно з плодовими тілами. Форма плодового тіла мала вигляд від округлої до воронкоподібної. Кількість зростків та плодових тіл, їх маса визначалася штамовою приналежністю. Зростків нараховували від 1 до 3, плодових тіл - від 10 до 25 штук в одному зростку. За умов інтенсивного культивування на лушпинні соняшника у гриба P. ostreatus спостерігався хвилеподібний характер плодоношення. Найбільш продуктивною була перша хвиля плодоношення, яка складала більш 70 - 80 % від загальної врожайності плодових тіл. Штами різнилися між собою за строками повного обростання субстрату, появи примордіїв першої і другої хвиль плодоношення, а також характеристиками плодового тіла, які визначалися їх морфобіологічними особливостями. Встановлено, що найпродуктивнішими були ізоляти В-99 і К-99, які мали найбільші діаметр шапинки, масу і коефіцієнт габітусу плодових тіл.

Найбільші значення коефіцієнта габітусу (К, у. о.) нових штамів В-99 і К-99, який визначає зовнішню привабливість, лінійні характеристики і пропорційність плодових тіл, свідчили про їх найкращі товарні якості. За результатами дослідження встановлено лінійну залежність між коефіцієнтом габітусу першої (К1) і другої (К2) хвиль плодоношення типу y = - 0,082 + 0,881 x з коефіцієнтом кореляції R = 0,74 (рис. 6).

Проведеним дослідженням зі штамами з колекції кафедри фізіології рослин ДонНУ також доведено, що між коефіцієнтами габітусу (К, у. о.) за культивування на лушпинні соняшника і пшеничній соломі також існує залежність, яка описується рівнянням y = 0,163 + 0,695 x з високим коефіцієнтом кореляції R = 0,94 (рис. 7). Це свідчить про те, що К (у. о.) є відносно постійною морфобіологічною величиною штаму, яка не залежить від хвилі плодоношення, біохімічного складу субстрату культивування чи зовнішніх фізичних факторів. Останнє підтверджується результатами дослідження з впливу лазерного опромінення на морфобіологічні особливості і продуктивність гливи звичайної за інтенсивного культивування на твердому вуглецевому субстраті - лушпинні соняшника. Встановлено, що К (у. о.) є відносно постійним показником гриба, який не залежить від тривалості лазерного опромінення, хвилі плодоношення, субстрату культивування і визначається лише морфобіологічними особливостями.

Результатами досліджень також встановлено, що тривалість лазерного опромінення маточного міцелію (5-30 хв) впливала на господарсько-цінні ознаки гриба P. ostreatus, зокрема урожайність (табл. 3).

Таблиця 3 - Вплив тривалості лазерного опромінення на урожайність (г/кг субстрату) культур гриба P. ostreatus за інтенсивного культивування на лушпинні соняшника

Тривалість опромінення, хв	Штам (ізолят)
	Д-140	В-99	К-99
контроль	161,0±22,5	262,7±17,9	216,3±25,9
5	162,7±12,2	310,0±90,5	209,4±11,2
10	160,0±0,9	295,0±30,3	222,7±30,4
15	200,0±56,6	302,7±12,2	203,1±10,8
20	165,1±10,8	309,7±34,4	204,0±21,8
25	163,4±39,7	212,0±13,1	225,5±17,8
30	208,1±49,9	208,7±11,5	233,4±18,9

Тривалість опромінення маточного міцелію 15 і 30 хв підвищувала урожайність штаму Д-140 в 1,2-1,3 раза порівняно з контролем (200,0 і 208,1 г/кг субстрату, відповідно). В той же час опромінення протягом 5-15 хв і 25 хв не мало суттєвого впливу на урожайність цього штаму, значення якої не відрізнялись від значень контролю. Для В-99 лазерне опромінення тривалістю 5-20 хв збільшувало урожайність на 10-20 % (до 295-310 г/кг субстрату), а протягом 25-30 хв зменшувало - на 20-30 % (до 208-212 г/кг субстрату) порівняно з контролем. Урожайність К-99 не змінювалась під дією лазерного опромінення (5-20 хв), однак при збільшенні тривалості опромінення 25-30 хв незначною мірою підвищувалась на 4 - 7 % (до 225,5-233,4 г/кг субстрату). Результатами дослідження показано, що попереднє опромінення маточного міцелію дозволяє підвищити ефективність процесу вирощування гриба та збільшити його урожайність до 30 % порівняно з контролем.

Співвідношенням даних урожайності нових штамів гриба P. ostreatus за інтенсивного культивування і їх здатності накопичувати біомасу на рідкому живильному середовищі (суслі) було виявлено лінійну залежність типу y = 8,66 + 0,015 x з високим коефіцієнтом кореляції R = 0,93 (рис. 8 а). Також встановлено пряму кореляцію між урожайністю гриба P. ostreatus за лабораторного та інтенсивного культивувань, яка описується рівнянням y = -6,68 + 0,347 x з коефіцієнтом кореляції 0,87.

Залежності, що було встановлено між фізіологічними показниками гриба P. ostreatus на рідкому живильному середовищі (накопиченням біомаси) і особливостями їх плодоношення за лабораторного (R = 0,91) і інтенсивного (R = 0,93) культивувань (урожайністю) на твердому вуглецевому субстраті можуть бути використані під час визначення нових перспективних штамів для промислового грибівництва.

Результати досліджень інтенсивного культивування гливи звичайної свідчать, що за комплексом господарсько-біологічних ознак перспективними є нові штами В-99 і К-99, урожайність яких була 262,7 і 216,3 г/кг субстрату, відповідно. Встановлені взаємозв'язки між показниками накопиченням біомаси на рідкому живильному середовищі і урожайністю гриба P. ostreatus на твердому вуглецевому субстраті за лабораторного і інтенсивного культивувань вказують на можливість використання методів поверхневого, лабораторного і інтенсивного культивувань для господарсько-біологічної оцінки нових штамів гливи звичайної як окремо, так і в сукупності, що підтверджується високими коефіцієнтами кореляцій (R > 50 %).

За результатами проведених досліджень інтенсивного культивування гриба P. ostreatus на лушпинні соняшника запропоновано найшвидший спосіб визначення перспективних нових штамів для промислового грибівництва, який базується на використанні лінійних характеристик одержаних плодових тіл. Встановлена з високим коефіцієнтом кореляції (R = 0,89) залежність між коефіцієнтом габітусу і урожайністю є підґрунтям для використання цього засобу для більш швидкого виявлення нових перспективних культур гливи звичайної.

Важливою умовою підвищення ефективності і зниження собівартості вирощування гриба P. ostreatus є збільшення урожайності за рахунок використання високопродуктивних штамів. За результатами проведених досліджень зроблено розрахунки рентабельності виробництва при використанні різних штамів (табл. 4).

Таблиця 4 - Економічна ефективність вирощування різних штамів гриба P. ostreatus

Штам (ізолят)	Урожайність	Вартість продукції, грн / м2	Умовно чистий прибуток, грн / м2	Собівартість, грн / кг	Рівень рентабельності, %
	г / кг субстрату	кг / м2 посівної площі
НК-35*	157,42	47,226	472,26	226,03	9,95	91,80
420	124,70	37,310	374,10	127,87	12,43	51,93
В-99	262,67	78,801	788,01	541,78	6,16	220,03
К-99	216,30	64,890	648,90	402,67	7,38	163,53
Р-01	160,00	48,000	480,00	233,77	9,80	94,94
Р-15	146,33	43,899	438,99	192,76	10,66	78,28
ВК-2000	159,50	47,850	478,50	232,27	9,83	94,32

* - контроль

Показано, що штамова приналежність впливає на показники економічної ефективності вирощування гливи звичайної. Високоврожайні нові штами забезпечували низьку собівартість грибів, високий умовно чистий прибуток і рівень рентабельності. Найбільшу вартість реалізованої продукції з 1 м2 посівної площі відмічено у штамів В-99- 788,0 грн/м2 та К-99 - 648,9 грн/м2, при цьому собівартість продукції складала - 6,2 і 7,38 грн/м2, відповідно, порівняно з контролем штамом НК-35. Умовно чистий прибуток і рівень рентабельності при їх використанні становив 541,8 і 402,7 грн з 1 м2 посівної площі і 220,0 % і 163,5 %, відповідно.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено господарсько-біологічну оцінку нових штамів гриба P. ostreatus з використанням стандартних методів дослідження, на підставі якої виявлено серед них найпродуктивніші для промислового грибівництва. На основі одержаних результатів наукових досліджень можна зробити наступні висновки:

1. На всіх рідких живильних середовищах перспективними були нові штами В-99 і К-99, які накопичували найбільшу кількість біомаси порівняно с іншими культурами гриба P. ostreatus.

2. Штами В-99 і К-99 характеризувалися додатковими білковими фракціями на електрофореграмах суслового середовища (0,19-0,49-0,72 для В-99) і низькою інтенсивністю смуги поглинання ІЧ-спектра в області 1040 см-1 порівняно з контролем НК-35. Кількісний склад білкових фракцій на електрофореграмах суслового середовища та інтенсивність смуги поглинання ІЧ-спектра Е, 1040 см-1 ліофілятів картопляно-сахарозного середовища можна застосовувати для додаткової оцінки нових перспективних штамів гливи звичайної.

3. УФО, залежно від умов культивування, може бути як може стимулюючим, так і інгібуючим фактором. Процеси росту продуктивних культур гриба P. ostreatus на збідненому середовищі Чапека з глюкозою збільшувалися в 1,5-3 рази і пригнічувались на збагаченому сусловому середовищі в 1,5-2 рази.

4. За лабораторного культивування на твердому субстраті найбільш продуктивними виявлено штами В-99 і К-99, урожайність яких в 1,2-1,4 раза більше порівняно зі штамом НК-35.

5. Найбільшою врожайністю за інтенсивного культивування на твердому вуглецевому субстраті (лушпинні соняшника) відзначалися нові штами гриба P. ostreatus В-99 і К-99, урожайність яких становила 262,7 і 216,3 г/кг субстрату, відповідно.

6. Виявлена залежність між накопиченням біомаси на рідкому живильному середовищі і урожайністю за лабораторного та інтенсивного культивувань гриба P. ostreatus дозволяє використовувати ці методи для виявлення перспективних культур.

7. Найкраща товарна якість за комплексом зовнішніх ознак характерна для плодових тіл штамів В-99 і К-99, які мали найбільші діаметр, масу і коефіцієнт габітусу плодових тіл. Коефіцієнт габітусу - відносно постійна морфобіологічна величина, яка не залежить від хвилі плодоношення, субстрату культивування і впливу зовнішніх фізичних факторів, що доведено залежністю між коефіцієнтом габітусу і господарсько-біологічними ознаками гриба P. ostreatus.

8. Лазерне опромінення маточного міцелію довжиною хвилі 620 нм тривалістю 5-20 хв підвищує урожайність (до 295-310 г/кг субстрату) високопродуктивних штамів за інтенсивного культивування.

9. Обчислені лінійні характеристики плодового тіла (коефіцієнт габітусу) гриба P. ostreatus можна використовувати для прогнозування урожайності нових штамів, що доведено виявленою залежністю між цими параметрами (R=0,89).

10. Нові штами В-99 і К-99 відзначаються високою економічною ефективністю за інтенсивного культивування на твердому вуглецевому субстраті. Рівень рентабельності при їх використанні становив 220,0 і 163,5 %, відповідно.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для одержання урожайності гливи звичайної на рівні 64,9-78,8 кг з 1 м2 корисної посівної площі для промислового грибівництва доцільно використовувати найурожайніші нові штами В-99 і К-99, які здатні забезпечити зниження собівартості грибів до 6,2-7,4 грн за 1 кг плодових тіл, збільшення умовно чистого прибутку до 402,2-541,8 грн з 1 м2 посівної площі і підвищення рівня рентабельності до 163,5-220,0 %.

2. З метою одержання урожайності плодових тіл на рівні 295-310 г/кг субстрату доцільно застосовувати передпосівну стимуляцію маточного міцелію фізичним способом з використанням хвиль електромагнітного поля оптичного діапазону (л = 620 нм) з експозицією опромінення 5-20 хв.



СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Применение гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer для решения экологических проблем / Н. В. Вовк (Дорошкевич) // Экологическая и техногенная безопасность: междунар. науч.-практ. конф., 30 - 31 марта 2000 г.: сб. научн. труд. - Харьков, 2000. - С. 200 - 203.

2. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Влияние красного монохроматического света на скорость роста изолятов гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer / Н. В. Вовк (Дорошкевич) // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. Серія “Біологічні науки”. - 2001. - № 9 (21). - С. 73 - 76.

3. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Отходы растительной биомассы как сырье для промышленного культивирования базидиомицетов / Н. В. Вовк (Дорошкевич), В. Н. Шевкопляс // Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов: сб. науч. статей. - Одесса: ОЦНТЭИ, 2002. - С. 41 - 45. (отримання експериментальних даних, проведення статистичної обробки, участь в аналізі і узагальненні результатів, підготовка матеріалів до друку).

4. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Використання відходів сільського господарства для культивування гливи звичайної / Н. В. Вовк (Дорошкевич), В. М. Шевкопляс // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - № 2 - 3. - С. 121 - 122. (отримання експериментальних даних, проведення статистичної обробки, участь в аналізі і узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

5. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Интенсивное культивирование штаммов гриба Pleurotus ostreatus на твердых отходах растительной биомассы / Н. В. Вовк (Дорошкевич), В. Н. Шевкопляс // Промышленная ботаника. - Донецк: ТОВ «Лебідь», 2002. - Вып. 2. - С. 222 - 226. (отримання експериментальних даних, проведення статистичної обробки, участь в аналізі результатів, оформлення статті).

6. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Культивування гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer на лушпинні соняшника / Н. В. Вовк (Дорошкевич), В. М. Шевкопляс // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2003. - № 3 - 4. - С. 65 - 67. (отримання експериментальних даних, проведення статистичної обробки, участь в аналізі і узагальненні результатів, підготовка матеріалів до друку).

7. Дорошкевич Н. В. Вплив лазерного опромінення на продуктивність гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer / Н. В. Дорошкевич // Вісник Донецького національного університету. - 2007. - Вип. 1. - С. 290 - 292.

8. Дорошкевич Н. В. Морфологічні показники базидіального гриба Pleurotus ostreatus (Jacq:Fr.) Kummer як один із критеріїв відбору нових ізолятів для промислового грибівництва / Н. В. Дорошкевич, П. А. Сичов, В. М. Шевкопляс // Вісник Донецького національного університету. - 2008. - Вип. 1. - С. 320 - 323. (участь в постановці завдань і виборі методів, отримання експериментальних даних, їх статистична обробка, участь в аналізі результатів, оформлення статті).

9. Дорошкевич Н. В. Вплив лазерного опромінення на морфо-біологічні показники та врожайність гриба Pleurotus ostreatus (Jacq:Fr.) Kummer / Н. В. Дорошкевич, П. А. Сичов, Н. П. Ткаченко, В. М. Шевкопляс // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону - 2008. - Вип. 8. - С. 209 - 217. (отримання експериментальних даних, проведення статистичної обробки, участь в аналізі і узагальненні результатів, підготовка статті до друку).

10. Пат. 2002020992 Україна, МПК7 A01N63/00, С12N1/14. Спосіб оцінки придатності природних ізолятів базидіального гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer для промислового культивування / Вовк (Дорошкевич) Н. В., Шевкопляс В. М.; замовник і патентовласник Донецький національний університет. - № 50539; заявл. 07.02.2002; опубл. 15.10.2002, Бюл. № 10 (ІІ ч.). (отримання експериментальних даних, статистична обробка даних, участь в узагальненні і аналізі результатів, оформлення матеріалів до друку).

11. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Культивирование Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer на биостационаре Донецкого госудаственного университета / Н. В. (Дорошкевич) Вовк // Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стаціонарах: юбил. конф., посвящ. 85-летию биол. станции ХГУ, 16 - 19 сентября 1999 г.: тез. докл. конф. - Харьков, 1999. - С. 92.

12. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Изучение особенностей плодоношения гриба Pleurotus ostreatus под действием лазерного облучения / Н. В. Вовк (Дорошкевич) // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно - змінених територіях: наук. конф., 13 - 16 травня 2002 р.: матер. конф. - Кривий Ріг, 2002. - С. 60 - 62.

13. Вовк (Дорошкевич) Н. В. Влияние антропогенного загрязнения на электрофоретическую подвижность гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer / Н. В. Вовк (Дорошкевич) // Відновлення порушених природних екосистем: перша міжн. конф., 24-27 вересня 2002 р.: матер. конф. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2002. - С. 75 - 78.

14. Дорошкевич Н. В. Вплив ультрафіолетового опромінення на ріст гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kummer / Н. В. Дорошкевич, П. А. Сичов, В. М. Шевкопляс // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: VII Міжнар. наук. конф. асп. та студ., 15 - 17 квітня 2008 р.: зб. доп. - Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2008. - Т. 1. - С. 229 - 230. (отримання експериментальних даних, проведення статистичної обробки, участь в аналізі результатів, оформлення тез, доповідь на конференції).

15. Дорошкевич Н. В. Критерії відбору культур гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm. для вирощування в штучних умовах / Н. В. Дорошкевич // Наук. конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. і асп. ДонНУ за підсумк. наук.-досл. роб. за період 2007 - 2008 рр., 6 квітня - 14 травня 2009 р.: мат. конф. - Донецьк: Цифрова типографія, 2009. - Т. 1. - С. 263 - 264.

16. Дорошкевич Н. В. Отбор культур гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm. для промышленного грибоводства / Н. В. Дорошкевич // Актуальні проблеми ботаніки та екології: конф. молодих вчених, 13 - 16 серпня 2009 р.: матер. конф. - Кременець, 2009. - Т. 1. - С. 263 - 264.



АНОТАЦІЯ

Дорошкевич Н. В. Господарсько-біологічна оцінка нових штамів гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У роботі на підставі класичних методів дослідження проведено господарсько-біологічну оцінку нових штамів гриба P. ostreatus. За комплексом господарсько-цінних ознак виділено 2 кращих штами гливи звичайної. Виявлено, що кількість білкових фракцій на електрофореграмах суслового живильного середовища та інтенсивність смуги поглинання ІЧ-спектра Е, 1040 см-1 ліофілятів картопляно-сахарозного середовища є додатковою оцінкою нових штамів. Встановлено залежність між здатністю гриба накопичувати біомасу на рідкому живильному середовищі та його урожайністю за лабораторного і інтенсивного культивувань на твердому вуглецевому субстраті, які можна використовувати для господарсько-біологічної оцінки нових штамів гриба P. ostreatus, що дозволить суттєво скоротити термін від пошуку до впровадження їх у промислове грибівництво. Запропоновано визначати урожайність нових штамів за обчисленими лінійними характеристиками плодового тіла (коефіцієнтом габітусу). Вивчено господарсько-біологічну оцінку нових високопродуктивних штамів гливи звичайної під впливом деяких фізичних факторів. З метою одержання приросту урожаю плодових тіл гриба P. ostreatus застосовано фізичний спосіб стимуляції вегетативного міцелію електромагнітним полем оптичного діапазону. Основні результати роботи впроваджено у виробництво.

Ключові слова: гриб P. ostreatus, господарсько-біологічна оцінка, штам, культивування, живильне середовище, накопичення біомаси, субстрат, урожайність, опромінення, залежність.



АННОТАЦИЯ

Дорошкевич Н. В. Хозяйственно-биологическая оценка новых штаммов гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В работе приведена хозяйственно-биологическая оценка новых штаммов гриба P. ostreatus на основании классических методов исследований. Выделены 2 лучших по комплексу хозяйственно-биологических признаков новых штамма вешенки обыкновенной. Установлено, что при поверхностном культивировании наибольшее количество биомассы выявлено штаммов Д-140, НК-35 и изолятов В-99, К-99. Показано, что способность гриба продуцировать белки в среду культивирования является ответной реакцией на углерод питательной среды. Методом инфракрасной (ИК) спектроскопии выявлены функциональные группировки, содержащие активный кислород, участвующий в процессах деструкции углеродного субстрата. Определено, что количество белковых фракций на электрофореграммах сусловой питательной среды и интенсивность полосы поглощения ИК-спектра Е, 1040 см-1 лиофилятов внеклеточных белков картофельно-сахарозной среды могут быть дополнительной оценкой новых штаммов гриба P. ostreatus. Показано, что ультрафиолетовое облучение в зависимости от условий культивирования может быть как стимулирующим, так и ингибирующим фактором. Метод лабораторного культивирования на твердом углеродном субстрате (лузге подсолнечника) позволил выявить новые штаммы гриба P. ostreatus В-99 и К-99, которые по урожайности достоверно превосходили значения контрольного штамма НК-35 в 1,2-1,4 раза, что составляло 61,2 и 84,0 г/кг субстрата. Результаты исследований интенсивного культивирования гриба P. ostreatus свидетельствуют, что по комплексу хозяйственно-биологических признаков перспективными являются новые штаммы В-99 и К-99, урожайность которых составляла 262,7 и 216,3 г/кг субстрата, соответственно. Установлено, что коэффициент габитуса (К, у. е.) является относительно постоянной величиной, которая не зависит от волны плодоношения, субстрата культивирования, физических факторов, а определяется морфобиологическими особенностями штамма. Установлена взаимосвязь между накоплением биомассы на жидкой питательной среде штаммами гриба P. ostreatus и урожайностью в условиях лабораторного и интенсивного культивирований, которую можно использовать для хозяйственно-биологической оценки. Это позволит существенно сократить время от поиска в природе новых культур и установления особенностей их морфологии, биологии, физиологии и технологии выращивания до внедрения их в промышленное грибоводство. Для получения урожайности плодовых тел на уровне 295-310 г/кг субстрата целесообразно использовать лазерное облучение маточного мицелия с длиной волны 620 нм продолжительностью 5-20 мин. Впервые предложен способ, который позволяет по вычисленным линейным характеристикам плодового тела (коэффициенту габитуса) гриба прогнозировать урожайность новых штаммов гриба P. ostreatus (R=0,89). Расчет экономической эффективности штаммов В-99 и К-99 показал, что уровень рентабельности грибного производства от их использования составляет 220,0 %, и 163,5 %, соответственно.

Ключевые слова: гриб P. ostreatus, хозяйственно-биологическая оценка, штамм, культивирование, питательная среда, накопление биомассы, субстрат, урожайность, облучение, зависимость.



SUMMARY

Doroshkevich N. V. The economical and biological estimation of the new strains of fungus Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer. - Manuscript.

The dissertation for the degree of the candidate of agricultural sciences on a specialty 06.01.06 - Vegetable Growing. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

In this thesis the results of the economical and biological estimation of new strains of fungus P. ostreatus based on classical researcher's methods was shown. Two best strains of oyster fungus are market out by the complex of economical and biological characteristics. It was established the dependence of the ability to accumulate biomass on liquid nutrient medium, the productivity both in laboratory and under intensive cultivations on solid carbon substratum. Obtained data will be useful for economical and biological estimation of new strains of fungus P. ostreatus and will allow reduce time for strains monitoring and introduction into industrial growing. It was established that quantity of albuminous fractions (calculated using electrophoregrams of wort nutrient medium) and absorption band intensity IR-spectrum Е, 1040 sm-1 may be useful for estimation of economical and biological signs of fungus. It was recommended to determine productivity of new strains using calculated linear characteristics of fruit bodies (coefficient of habitus). Influence of ultraviolet and laser irradiation on economical and biological signs of new highly productive strains of oyster fungus was shown. The specified physical impact was recommended for increasing of fungus P. ostreatus fruit bodies' productivity. The main results of work was introduced into industrial fungus growing.

Key words: fungus P. ostreatus, economical and biological estimation, strain, cultivation, nutrient medium, biomass accumulation, substratum, productivity, irradiation, dependence.

Размещено на Allbest.ru

...