Динаміка популяцій основних комах-шкідників у посівах пшениці озимої та цукрових буряків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. ДОКУЧАЄВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ ОСНОВНИХ КОМАХ-ШКІДНИКІВ У ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

16.00.10 - ентомологія

ДИЧЕНКО ОКСАНА ЮРІЇВНА

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Писаренко Віктор Микитович,

Полтавська державна аграрна академія,

ректор, завідувач кафедри екології та ботаніки

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Тертишний Олександр Степанович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри прикладної біології та водних біоресурсів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Байдик Галина Василівна,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

доцент кафедри зоології та ентомології

Захист відбудеться ”24” червня 2010 р. о 13 ⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.02 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., п/в «Комуніст - 1», ХНАУ, корпус № 4, аудиторія 407.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., п/в «Комуніст - 1», ХНАУ.

Автореферат розісланий ”21” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.О. Білик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За сучасних умов ведення сільськогосподарського виробництва в зв'язку з кризовим станом значно порушується культура землеробства, внаслідок чого більшість господарств вимушені переходити до короткопільних сівозмін, а нерідко, й до вирощування монокультури. Порушення традиційних, науково обґрунтованих і випробуваних упродовж багатьох років сівозмін призводить до непередбачуваних наслідків, створюючи загрозу масового розмноження спеціалізованих шкідливих організмів та пошкодження ними культур сільського господарства, що значно впливає на зниження врожаю.

Актуальність теми полягає у порівняльно-екологічному аналізі регіонального фауністичного складу, поширенні та сезонній динаміці чисельності основних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією й в унікальному багаторічному експерименті з беззмінними посівами названих культур.

Слід відмітити, що переважна більшість господарств застосовує традиційні схеми сівозмін, у яких чергується вісім і більше культур. Проте нині створюються вузькоспеціалізовані фермерські господарства, які займаються вирощуванням лише необхідних сільськогосподарських культур із метою використання їх на корм тощо, а в зв'язку з цим у господарствах застосовуються короткоротаційні сівозміни, в яких чергується три - п'ять культур. шкідник пшениця буряк сівозміна

Тому дослідження цієї теми є доцільним для удосконалення захисту рослин від шкідливих комах у короткоротаційних сівозмінах.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження за темою дисертаційної роботи є складовою частиною наукової програми Полтавської державної аграрної академії „Розробка технології вирощування екологічно чистого високоякісного зерна для продуктів дитячого дієтичного харчування”. Номер державної реєстрації 0198U007120.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - уточнення видового складу, поширення і динаміки чисельності основних комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у східному Лісостепу України в сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах.

Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання:

- створення бази даних поширення й чисельності основних шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні й на беззмінних посівах у названому вище регіоні;

- визначення групи основних шкідників-домінантів на пшениці озимій та цукрових буряках;

- порівняльний аналіз динаміки чисельності шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні;

- аналіз впливу окремих агротехнічних чинників на поширення та шкодочинність домінуючих видів комах-шкідників названих культур.

Об'єкт дослідження: формування фауністичного складу шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні та на

беззмінних посівах під впливом агротехнічних чинників.

Предмет дослідження: структура, динаміка чисельності основних комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні та у беззмінних посівах.

Методи дослідження: польові - для встановлення видового складу та поширення основних видів комах-шкідників у залежності від екологічних умов і визначення впливу агротехнічних прийомів на динаміку їх чисельності; лабораторні - для визначення якості зерна та вмісту цукру в коренеплодах.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльний аналіз видового складу, поширення і сезонної динаміки чисельності домінантних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією й на беззмінних посівах названих культур.

Вперше проведена порівняльна ентомологічна оцінка впливу основних агротехнічних прийомів на динаміку чисельності комах-шкідників, домінуючих на посівах пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні й на беззмінних посівах вищезгаданих культур.

Обґрунтована можливість ефективного застосування короткоротаційних сівозмін стосовно комплексу основних комах-шкідників для вузькоспеціалізованих фермерських господарств із виробництва продукції тваринництва, птахівництва тощо із таким чергуванням культур у сівозміні: горох - пшениця озима - цукрові буряки.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження шкодочинності комплексу комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у регіоні дало змогу уточнити перелік об'єктів фітосанітарного стану посівів у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах, а також оцінити ефективність окремих агротехнічних заходів щодо шкодочинності комах та урожайності досліджуваних культур на цих посівах.

Окремі результати досліджень впроваджено в ДПДГ ”Степне” Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавилова та в CПД ”Таран” Полтавської області.

Результати дисертаційного дослідження впроваджуються в навчальному процесі в Полтавській державній аграрній академії.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у підготовці й проведенні досліджень, аналітичній роботі, обробці експериментальних даних, визначенні переліку основних шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах у східному Лісостепу України, інтерпретації результатів та підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на кафедрі екології та ботаніки Полтавської державної аграрної академії (2006-2009 рр.), а також на конференції професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії (2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових праць у виданнях, затверджених ВАК України як фахові, (із яких

3 одноосібні), а також 2 тези доповідей на науково-практичній конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена у вигляді рукопису на 150 сторінках комп'ютерного тексту й складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків і списку використаних джерел. Вона містить 37 таблиць та 8 рисунків. Список літератури включає 181 джерело, із яких 29 ? іноземних авторів.

Список використаних джерел та додатки займають 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ФАУНІСТИЧНИЙ СКЛАД І ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ШКІДНИКІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

(огляд літератури з теми досліджень)

Наведено дані щодо фауністичного складу й господарського значення шкідників пшениці озимої та цукрових буряків.

Встановлено рівень дослідженості динаміки чисельності, поширення, біологічних особливостей і шкодочинності основних комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків в Україні.

У процесі аналізу літературних джерел виявлена недостатня вивченість впливу комплексу агротехнічних заходів на динаміку популяції шкідників у сівозміні з короткою ротацією, а також відсутність інформації щодо впливу беззмінних посівів на динаміку чисельності основних комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили впродовж 2006-2008 рр. у східному Лісостепу України (Полтавська область, ДПДГ ”Степне” Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М.І. Вавилова).

Особливості екології та динаміки щільності шкідників вивчали за методиками О.Й. Петрухи (1981), В.Ф. Зубенка та ін. (1986), В.П. Омелюти та ін. (1986), В.Ф. Пересипкіна (1989), В.П. Федоренка (2006). Польові досліди закладали згідно із загальноприйнятою методикою Б.А. Доспєхова (1985).

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за допомогою комп'ютерної програми Statistica.

ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ ОСНОВНИХ КОМАХ-ШКІДНИКІВ У ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У СІВОЗМІНІ

З КОРОТКОЮ РОТАЦІЄЮ

У результаті моніторинґу шкідників пшениці озимої в східному Лісостепу України встановлено, що видовий склад комах у короткоротаційній сівозміні був відносно різноманітним в усі роки спостережень.

Протягом веґетаційного періоду вивчали склад комах-шкідників та обліковували їх щільність. За цей період облік проводився в найсуттєвіші періоди збігу сприятливого для комах біохімічного складу кормової культури з появою шкідливої стадії: сходи-кущіння (дротяники, совка озима, хлібна жужелиця); колосіння (хлібна жужелиця); налив зерна (хлібні жуки); воскова стиглість зерна (шкідлива черепашка).

Динаміка щільності шкідників за роки досліджень змінювалася. Порівнюючи одержані результати проведених досліджень із ЕПШ, варто вказати на значне накопичення шкідників.

Під час проведення обліків та зборів ентомологічного матеріалу на посівах пшениці озимої виявлено один із видів підгризаючих совок - совку озиму (Agrotis segetum Shiff). Особливо небезпечною для даних посівів є перша її генерація. У середньому за роки досліджень небезпечна фаза шкідника для посівів пшениці озимої припадає на кінець серпня і триває до третьої декади жовтня. Так, у 2006 році у результаті осінніх обліків встановлено: щільність гусениць совки озимої становила 3,0 екз./м², що не перевищує показник ЕПШ.

До небезпечних шкідників, які пошкоджують пшеницю озиму, відносяться й хлібні жуки. Для визначення сезонної динаміки щільності популяції кузьки (Anisoplia austriaca Hrbst.) на посівах пшениці озимої, яка вирощується в сівозміні з короткою ротацією, проводилося подекадне косіння ентомологічним сачком (із червня по серпень). Одержані результати свідчать, що посіви значно заселені хлібним жуком. Показники щільності були різними: на початку червня шкідника не було виявлено, в другій декаді його щільність становила 2 екз./100 помахів сачком, а вже в третій - 5 екземплярів, що всього за місяць становило 7 екз./100 помахів сачком. У липні спостерігається різке підвищення щільності шкідника, і на початку місяця цей показник становив 22 екз./100 помахів сачком, проте в другій і третій декадах щільність була низькою і становила, відповідно, 4 й 1 екз./100 помахів сачком, тобто за місяць щільність була 27 екз./100 помахів сачком. Упродовж серпня кузьки не було виявлено, що може свідчити про те, що шкідник міг концентруватися на інших стаціях.

У результаті проведення обліків на посівах пшениці озимої встановлено, що її рослини пошкоджує клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Початок перельоту і заселення черепашкою даних посівів відбувається в фазу весняного кущіння-початку виходу рослин пшениці в трубку. Відповідно, масове заселення шкідником спостерігалось у фазу колосіння, а пік максимальної щільності відмічено у фазу воскової стиглості зерна. Щільність шкідника на посівах пшениці озимої в цей період у 2007 р. становила 8,6 екз./м², що в 1,4 разу більше ЕПШ.

У даній зоні на посівах пшениці озимої активно розвивається ще один із видів шкідників - хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Geoze.). У результаті проведених у 2006 році ґрунтових розкопок встановлено, що щільність шкідника у ґрунті досить висока й перевищує показник ЕПШ. Так, під час проведення обліку на полі під посів пшениці озимої виявлено: 4 личинки на 1 м² та 2 екз./м² імаґо, що свідчить про високу їх щільність. Після появи сходів були відчутно помітні їх пошкодження. Це свідчить про те, що личинки шкідника продовжують відродження, яке може тривати до настання приморозків. Навесні, зразу ж після відновлення вегетації, проводили обстеження поля для визначення перезимівлі шкідника, в результаті чого було виявлено 3,2 личинки на 1 м², тобто перезимівля пройшла успішно. На поверхню ґрунту жуки починали виходити в період формування зерна пшениці озимої, а масово з'являлися у фазу молочної стиглості. Для визначення сезонної динаміки щільності хлібної жужелиці на посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у сівозміні з короткою ротацією, проводили обстеження цих посівів. Встановлено, що щільність шкідника на цих посівах становить 7,0 жуків на 1 м², а це, в свою чергу, в 1,6 разу більше показника ЕПШ.

За результатами проведених досліджень встановлено: незалежно від погодних умов року та особливостей розвитку пшениці озимої, яка вирощується у сівозміні з короткою ротацією, серед основних і найнебезпечніших шкідників, які завдають значної шкоди в умовах східного Лісостепу України, є дротяники, совка озима, хлібний жук, шкідлива черепашка та хлібна жужелиця.

Виявлені види шкідливих комах належать до п'яти родин. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувався ряд твердокрилих (Coleoptera), представлений родинами: пластинчастовусі (Scarabeidae), жужелиці (Carabidae) та коваликові (Elateridae). Найменш чисельними були представники ряду напівтвердокрилі (Hemiptera) та лускокрилі (Lepidoptera), представлені родинами: щитники-черепашки (Scutelleridae) й совки (Noctuidae).

Частка твердокрилих у структурі основних комах-шкідників пшениці озимої, яка вирощувалася у короткоротаційній сівозміні, найбільша і становить 60 % від загалу; значно менша й однакова частка була в напівтвердокрилих та лускокрилих (20 %).

Значної шкоди посівам цукрових буряків завдає звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ). У 2008 році на полі під посів цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні їх налічували 3,3 екз./м². Слід зазначити, що щільність шкідника у цих посівах не перевищує показник ЕПШ. У результаті аналізу проб нами встановлено співвідношення стадій шкідника. Щільність лялечок у цих посівах становила 0,9 екз./м², відповідно, жуків - 2,4 екз./м². При аналізі проб личинок не було виявлено. На бурякових посівах довгоносики з'явилися через день після появи сім'ядолей культури. Щільність шкідника на цих посівах у короткоротаційній сівозміні становила 4,9 екз./м². При цьому відсоток пошкоджених рослин - 43,0 %, а середній бал пошкодження - 1,0. Дані показники обумовлені тим, що в господарстві не застосовуються інсектициди.

Значної шкоди сільськогосподарським культурам завдає чимала група шкідників, до якої належать дротяники - личинки жуків коваликів (Elateridae). У 2007 році на посіві пшениці озимої, яка вирощувалася у сівозміні з короткою ротацією, проводилися обстеження для визначення щільності личинок коваликів на даному полі. У результаті досліджень виявлено три види личинок жуків коваликів. Домінуючим видом був ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.), щільність якого становила 3,47 екз./м², ковалика посівного (Agriotes sputator L.) та темного (Agriotes obscurus L.) менша - 1,58 та 1,16 екз./м² відповідно. Разом на посівах пшениці озимої у сівозміні з короткою ротацією їх щільність становила 6,21 екз./м², що на 1,04 більше ЕПШ.

Встановлення видів личинок коваликів, які переважають з-поміж інших видів у агробіоценозі бурякового поля, проводили в 2008 році, для уточнення рівня загрози від них посівам.

У результаті досліджень були виявлені ті ж самі види коваликів, що й на попередній культурі. Щільність шкідників у цих посівах була такою: ковалик степовий - 5,87 екз./м²; ковалик посівний - 1,73 екз./м² та ковалик темний - 1,46 екз./м². Разом на посівах цукрових буряків, які вирощувалися у сівозміні з короткою ротацією, щільність личинок коваликів становила 9,1 екз./м², що перевищує ЕПШ в 1,3 разу.

ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ ОСНОВНИХ КОМАХ-ШКІДНИКІВ У БЕЗЗМІННИХ ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Унікальну цінність має експеримент із беззмінних посівів пшениці озимої та цукрових буряків, закладений в ДПДГ ”Степне” майже півстоліття тому. Однак визначення впливу цих посівів на динаміку чисельності шкідників у них дотепер не проводилося.

На беззмінних посівах пшениці озимої для визначення щільності шкідників та встановлення рівня загрози від них восени проводилися обліки, в результаті яких виявлено, що дані посіви заселяють такі небезпечні шкідники як совка озима та личинки жуків коваликів.

Під час проведення осінніх ґрунтових розкопок встановлено, що щільність гусениць совки озимої (Agrotis segetum Shiff) на цих посівах досить висока. В 2006 р. їх щільність була найвищою за роки досліджень і становила 5 екз./м². У наступні два роки цей показник був однаковим (4 екз./м²). Середня їх щільність за час досліджень у беззмінних посівах була 4,3 екз./м². Як бачимо щільність шкідника була різною, хоча й спостерігається поступове зниження її щільності, проте показники ЕПШ вона перевищує в усі роки досліджень.

Значної шкоди беззмінним посівам пшениці озимої завдає хлібний жук (Anisoplia austriaca Hrbst.). Вивчення динаміки щільності кузьки у беззмінних посівах проводили впродовж червня-серпня методом косіння ентомологічним сачком (табл. 1).

Таблиця 1

Сезонна динаміка чисельності імаґо хлібного жука на беззмінних посівах пшениці озимої в ДПДГ ”Степне”

Місяць	Декада	Роки досліджень
		2006 р.	2007 р.	2008 р.	середнє
Червень	І	1	1	1	1,0
	ІІ	3	4	3	3,3
	ІІІ	6	8	10	8,0
Липень	І	28	34	41	34,3
	ІІ	6	5	8	6,3
	ІІІ	1	2	1	1,3
Разом	45	54	64	54,2

Як свідчать дані таблиці 1, беззмінні посіви сприяють значному накопиченню кузьки у цих посівах.

До шкідників, які завдають шкоди посівам пшениці озимої належить і клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Аналізуючи одержані дані стосовно щільності личинок шкідливої черепашки, спостерігається поступове її накопичення. Збільшенню кількості шкідників сприяють екологічні умови, а також беззмінні посіви вирощування пшениці озимої. Починаючи з 2006 року спостерігається поступове підвищення чисельності даного шкідника. Так, у цей рік на беззмінних посівах пшениці озимої на 1 м² нараховували більше семи особин клопа, в 2007 році - 14,8 екз./м², а вже у 2008 - 22,4 екз./м².

Масове заселення шкідником посівів пшениці озимої спостерігалося у фазу колосіння, а пік максимальної його щільності відмічено у фазу воскової стиглості зерна. Найвища щільність шкідника в цей період спостерігалась у 2008 р. і становила 22,4 екз./м².

Щорічно небезпечним шкідником пшениці озимої, передусім вирощуваної у беззмінному посіві, залишається хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Geoze.). Так, на беззмінних посівах пшениці озимої у 2006 році щільність жуків складала 9,8 екз./м²; у 2007 р. на цих же полях щільність була вищою на 0,6 екз./м² у порівнянні з минулим роком. У 2008 році щільність шкідника на беззмінних посівах пшениці озимої була найвищою за всі роки досліджень і становила 11,0 екз./м². Середня щільність жуків хлібної жужелиці за 2006- 2008 рр. була 10,4 екз./м², що в 2,6 разу перевищує економічно допустимий рівень. Одержані результати підтверджують, що повторні посіви, а особливо беззмінні, виступають надійними резерваторами основних небезпечних шкідників посівів, у тому числі й жуків хлібної жужелиці. Особливої шкоди посівам цукрових буряків, у тому числі й беззмінним, завдають бурякові довгоносики та личинки жуків коваликів.

У результаті досліджень встановлено: щільність звичайного бурякового довгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ) досить висока, перевищує ЕПШ у декілька разів. Так, на беззмінних посівах цукрових буряків у 2006 році щільність жуків була 4,8 екз./м²; у 2007 р. на цих же полях даний показник був нищим на 0,6 екз./м² у порівнянні з минулим роком. У 2008 році щільність шкідника на беззмінних посівах була дещо вища, ніж у попередні роки, і становила 5,0 екз./м². Середня щільність жуків за роки досліджень становила 4,7 екз./м². Це свідчить про те, що частина популяції шкідника зимує поза межами бурякового поля, тобто розвиток їх відбувається на інших стаціях. У результаті аналізу проб нами встановлено співвідношення стадій шкідника. Так, за середніми показниками у 2006-2008 рр. щільність звичайного бурякового довгоносика становила 4,7 екз./м², із якої 3,5 екз./м² (74,6 %) були жуки та 1,2 екз./м² (25,4 %) - лялечки. Інтенсивне заселення посівів жуками спостерігалося через день після появи сім'ядолей культури.

У результаті досліджень встановлено, що щільність жуків звичайного бурякового довгоносика на беззмінних посівах цукрових буряків у період появи сходів культури надзвичайно висока (табл. 2).

За такої щільності звичайного бурякового довгоносика шкодочинність на сходах була досить значна.

Таблиця 2

Динаміка щільності та шкодочинність жуків звичайного бурякового довгоносика на беззмінних посівах цукрових буряків у фазі сім'ядолей у ДПДГ ”Степне”

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Середнє
Щільність жуків, екз./м2	9,4	7,9	9,2	8,8
Пошкоджено рослин, %	66,4	57,8	64,8	63,0
Середній бал пошкодження	2,0	1,7	1,9	1,9
Загинуло рослин, %	2,8	2,0	2,4	2,4

Для вивчення впливу беззмінних посівів пшениці озимої та цукрових буряків на щільність личинок коваликів і формування їх видів упродовж трьох років проводилися спеціальні дослідження. Щільність виявленої популяцій коваликів на беззмінних посівах пшениці озимої коливалася у межах 7,7- 8,6 екз./м² (табл. 3). У середньому цей показник становить 8,0 екз./м², що перевищує ЕПШ в 1,3 разу (ЕПШ - 6 екз./м²). У результаті досліджень виявили, що домінуючим видом був ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.) - 52,5 %. Упродовж періоду досліджень середня частка у видовому складі личинок ковалика посівного (Agriotes sputator L.) складала 31,3 %, ковалика темного (Agriotes obscurus L.) - 16,2 %.

Таблиця 3

Видовий склад та щільність личинок коваликів на беззмінних посівах пшениці озимої в ДПДГ ”Степне”

Рік	Показник	Ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.)	Ковалик посівний (Agriotes sputator L.)	Ковалик темний (Agriotes obscurus L.)	Разом
2006	щільність, екз./м2	3,85	2,56	1,29	7,7
	частка, %	50,0	33,2	16,8	100
2007	щільність, екз./м2	4,17	2,45	1,18	7,8
	частка, %	53,5	31,4	15,1	100
2008	щільність, екз./м2	4,61	2,47	1,52	8,6
	частка, %	53,6	28,7	17,7	100
Середнє	щільність, екз./м2	4,2	2,5	1,3	8,0
	частка,%	52,5	31,3	16,2	100

У результаті наших досліджень на беззмінних посівах цукрового буряка встановлено, що щільність личинок коваликів на цих посівах у всі роки досліджень перевищувала рівень ЕПШ у 1,3 разу (ЕПШ - 7 екз./ м²) (табл. 4). На беззмінних посівах цукрових буряків середня щільність личинок ковалика степового сягала 4,9 екз./м²; ковалика посівного - 2,5 екз./м² та ковалика темного - 1,5 екз./м². Середня щільність жуків за три роки становила 8,9 екз./м². Це свідчення того, що у беззмінних посівах цукрового буряка створюються сприятливі умови для їх розвитку і розмноження.

Таблиця 4

Видовий склад та щільність личинок коваликів на беззмінних посівах цукрового буряку в ДПДГ ”Степне”

Рік	Показник	Ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.)	Ковалик посівний (Agriotes sputator L.)	Ковалик темний (Agriotes obscurus L.)	Разом
2006	щільність, екз./м2	4,43	2,26	1,57	8,26
	частка, %	53,6	27,4	19,0	100
2007	щільність, екз./м2	4,79	2,39	1,46	8,64
	частка, %	55,4	27,7	16,9	100
2008	щільність, екз./м2	5,48	2,73	1,52	9,73
	частка, %	56,3	28,1	15,6	100
Середнє	щільність, екз./м2	4,9	2,5	1,5	8,9
	частка,%	55,1	28,0	16,9	100

ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ У ПОСІВАХ НА ПОШКОДЖУВАНІСТЬ ШКІДНИКАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Жук кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.). У результаті досліджень щодо вивчення впливу чергування сільськогосподарських культур у короткоротаційній сівозміні та у беззмінних посівах на накопичення личинок жука кузьки встановлено, що у даній сівозміні (горох - пшениця озима - цукрові буряки) створюються малосприятливі, порівняно з беззмінним посівом, умови для розвитку личинок хлібного жука, хоча щільність їх перевищує ЕПШ в 1,2 разу. У 2006 р. на посівах гороху їх взагалі не виявлено; в наступному році щільність шкідника на рослинах пшениці озимої становила 4,9 екз./м², дещо менше їх зустрічалось у 2008 р. на посівах цукрових буряків - 3,8 екз./м². У середньому за роки досліджень їх щільність становила 2,9 екз./м².

Збільшення щільності пояснюється, по-перше, наявністю у сівозміні пшениці озимої та цукрових буряків, які, в свою чергу, можуть виступати для них резерватором; по-друге, тим, що в даній сівозміні не застосовуються хімічні засоби захисту рослин від шкідників.

Результати обстежень беззмінних посівів пшениці озимої показали, що щільність кузьки на цих посівах досить висока. Так, у 2006 році на цих посівах їх налічувалося 8,6 екз./м²; у 2007 р. їх щільність була найвищою (9,2 екз./м²); у наступному році щільність фітофага була меншою й сягала 8,4 екз./м².

Отже, на беззмінних посівах пшениці озимої чисельність кузьки накопичувалася, сягаючи в середньому за роки досліджень 8,7 екз./м², що в 4,4 разу перевищує показники ЕПШ. Зростання щільності шкідника у цих посівах передусім спричинене повторним вирощуванням пшениці озимої майже впродовж півстоліття.

Оцінка способів обробітку ґрунту на щільність личинок хлібного жука проводили у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах. У результаті досліджень нами встановлено, що у короткоротаційній сівозміні й у беззмінних посівах і з різними способами основного обробітку ґрунту на варіанті з плоскорізним способом щільність шкідника була дещо меншою в обох стаціях у порівнянні з класичним обробітком. Однак різниця виявилася не суттєвою.

Щодо впливу добрив на щільність шкідника, то внесення їх під пшеницю озиму суттєво впливало на щільність личинок пластинчастовусих, призводячи до зниження їх щільності й сприяючи пригніченню розвитку в обох стаціях (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив різних доз добрив на щільність личинок жука кузьки на посівах пшениці озимої у різних стаціях у ДПДГ ”Степне”

Варіант	Щільність, екз./м2
	беззмінні посіви	коротко-ротаційна сівозміна
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середнє	2007 р.
Без добрив (контроль)	10,6	11,2	10,2	10,7	8,6
N51P51K51 + 20 т гною (один раз на три роки)	8,7	9,8	8,6	9,0	5,2
N50P50K50 + 20 т гною (щорічно)	6,5	6,6	6,4	6,5	4,0
Середнє	8,6	9,2	8,4	8,7	5,9
НІР05	0,08	0,28	0,26	-	0,13

Шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Заселеність посівів цим шкідником у залежності від строків сівби визначали у сівозміні з короткою ротацією та у беззмінних посівах. Строки сівби до певної міри впливають на тривалість розвитку рослин пшениці, що, в свою чергу, позначається на розмноженні шкідників як у поточному році, так і в попередніх. У всі роки досліджень заселеність шкідливої черепашки на посівах пшениці озимої, висіяної в пізні строки, була нижчою й відрізнялася від показників на оптимальних посівах. Так, середня щільність личинок у різні фази розвитку рослин пшениці озимої в оптимальні строки сівби становила: вихід рослин у трубку - 2,3 екз./м²; колосіння - 3,9 екз./м²; налив зерна - 8,4 екз./м² та воскова стиглість зерна -2,8 екз./м². Відповідно, показники за пізніх строків сівби були меншими і становили: у фазу виходу рослин у трубку - 1,3 екз./м², колосіння - 1,9 екз./м², налив зерна - 6,2 екз./м², воскова стиглість зерна - 2,4 екз./м².

Отже, проведені дослідження дають підстави стверджувати, що за пізніх строків сівби посіви менше заселяються шкідниками, ніж за оптимальних.

Як відомо, на кількісну характеристику популяції фітофаґів можуть впливати норми висіву насіння, що насамперед пов'язано з густотою стеблостою. У середньому за три роки досліджень щільність клопів черепашок на посівах пшениці, висіяної з нормою висіву 5 млн. схожих насінин на 1 га, становила 4,3 екз./м², а на посівах із нормою 6 млн./га - 3,0 екз./м². Таким чином, досить істотної різниці в цих показниках не виявлено.

Характеризуючи динаміку розмноження та розвитку шкідника в залежності від норми добрив слід зазначити, що щільність імаґо шкідливої черепашки зменшувалася в міру збільшення дози добрив в обох стаціях

Таблиця 6

Вплив різних доз добрив на щільність шкідливої черепашки на посівах пшениці озимої у різних стаціях в ДПДГ ”Степне” (середнє за роки)

Варіант	Щільність, екз./м2
	беззмінні посіви	короткоротаційна сівозміна
	колосіння	налив зерна	колосіння	Налив зерна
Без добрив (контроль)	3,5	8,2	2,0	6,8
N51P51K51 + 20 т гною (один раз на три роки)	3,4	7,9	1,9	6,1
N50P50K50 + 20 т гною (щорічно)	3,3	7,6	1,8	5,7
Середнє	3,4	7,9	1,9	6,2
НІР05	0,12	0,12	0,15	0,13

Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.). Вивчення впливу попередника на щільність даного шкідника визначали: на поверхні ґрунту - у весняний період, під час коcіння ентомологічним сачком - на початку літа та шляхом ґрунтових розкопок - восени.

Упродовж періоду досліджень щільність жуків довгоносиків, яка виявлена на посівах цукрових буряків, була найвищою з-поміж інших культур сівозміни (3,3 екз./м²). На попередникові цієї культури (пшениця озима) кількість шкідника становила 0,03 екз./м², а на передпопереднику (горох) його було найменше (0,01 екз./м²). Результати косіння, яке проводили в середині червня, підтвердили значне заселення довгоносиком цукрових буряків. Щільність жуків довгоносика на цукрових буряках становила 100 %, тобто жуки концентрувалися лише на цих посівах.

Поширення звичайного бурякового довгоносика характеризують дані, отримані шляхом осінніх ґрунтових розкопок. У цей період жуки нового покоління не міґрують, а залягають у ґрунті на певній глибині. Тому за відсутності випадкових, „транзитних” комах, популяція цього виду на тій чи іншій стації складається виключно з особин, які впродовж літа розвивалися саме тут. У короткоротаційній сівозміні щільність звичайного довгоносика спостерігалася найбільшою на бурякових плантаціях і сягала 5,6 екз./м². Заселеність на пшениці озимій (що була попередником цукрових буряків) щільність їх становила 0,2 екз./м², а на горосі (попереднику пшениці озимої) лише 0,1 екз./м².

Вплив добрив на щільність довгоносиків вивчали у короткоротаційній сівозміні й на беззмінних посівах цукрових буряків на фоні внесення різних їх доз. У результаті досліджень встановлено: щільність шкідника на варіантах, де вносилися добрива, значно нижча, ніж на ділянках, де добрива не вносилися (табл. 7).

Таблиця 7

Щільність звичайного бурякового довгоносика на різних фонах удобрення у різних стаціях у ДПДГ ”Степне”

Варіанти	Щільність, екз./м2
	беззмінні посіви	коротко-ротаційна сівозміна
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середня щільність, екз./м2	2008 р.
Без добрив (контроль)	13,2	10,8	12,6	12,2	6,3
N60 P40 K60 + 30 т/га гною	9,9	8,7	9,7	9,4	5,2
N90 P110 K110 + 30 т/га гною	8,2	6,9	8,1	7,7	4,6
N120 P160 K160	6,4	5,3	6,2	6,0	3,4
Середнє	9,4	7,9	9,2	8,8	4,9
НІР05	0,13	0,13	0,13	-	0,19

Хоча внесення добрив сприяє зменшенню щільності шкідника, проте наявність його в посівах навіть у незначній кількості зумовлює пошкодження сходів цукрового буряка. Так, на варіантах без добрив у сівозміні з короткою ротацією заселеність рослин становила 88 %, а в разі внесення різних доз добрив цей показник зменшувався до 60-83 %. Відповідно й показники середнього бала пошкодження рослин різні: на ділянках без добрив - 1,1, а з їх внесенням - 0,9-1,0.

При обстеженні беззмінних посівів цукрового буряка спостерігалася та ж сама ситуація. На контролі заселеність рослин звичайним буряковим довгоносиком сягала 92 %, із внесенням різних доз добрив вона зменшилася й становила 66-86 %. Відповідно, середній бал пошкодження на цих посівах був значним і становив на варіантах без добрив 2,2, а з їх внесенням 1,7-1,9. Проте, порівнюючи одержані результати з ЕПШ, бачимо, що щільність звичайного бурякового довгоносика, як у короткоротаційній сівозміні, так і на беззмінних посівах цукрових буряків, перевищує цей показник (ЕПШ - 2-4 жуки/м²). Це пояснюється тим, що при вирощуванні цукрових буряків в обох стаціях не застосовуються хімічні засоби захисту рослин від шкідників.

Ковалики (Elateridae). У результаті проведених нами досліджень встановлено, що вирощування культур (пшениця озима та цукрові буряки) на беззмінних посівах сприяло накопиченню шкідників у ґрунті. На беззмінних посівах пшениці озимої середня щільність личинок коваликів за роки досліджень становила 8,0 екз./м².

Видовий склад личинок коваликів на беззмінних посівах цукрових буряків був аналогічним складу на беззмінних посівах пшениці озимої: середня щільність личинок коваликів у цих посівах становить 8,9 екз./м².

Оцінюючи вплив чергування культур у короткоротаційній сівозміні встановлено, що щільність личинок коваликів у цих посівах сягає 6,5 екз./м², перевищуючи показники на беззмінних посівах: пшениці озимої в 1,2 разу та на цукрових буряках в 1,4 разу. Тобто, за такого чергування культур у сівозміні чисельність личинок коваликів знаходиться у межах ЕПШ (табл. 8).

Таблиця 8

Щільність личинок коваликів у короткоротаційній сівозміні у ДПДГ ”Степне”

Культура сівозміни	Роки	Щільність шкідника
		ковалик степовий	ковалик посівний	ковалик темний
		екз./м2	%	екз./м2	%	екз./м2	%
Горох	2006	2,59	60,1	0,98	22,7	0,74	17,2
Пшениця озима	2007	3,47	55,9	1,58	25,4	1,16	18,7
Цукрові буряки	2008	5,87	65,0	1,73	19,0	1,46	16,0
Середнє за роки досліджень	3,98	60,3	1,43	22,4	1,12	17,3

З метою оптимізації строків проведення міжрядних розпушувань посівів для ефективнішого зниження чисельності цих шкідників на цукрових буряках у травні-червні впродовж періоду досліджень проводили обліки, в результаті яких встановили, що перше розпушування міжрядь (шарування) на глибину 4-5 см було неефективним. Перед обробітком щільність личинок коваликів у середньому нараховувала 6,8 екз./м²; після його проведення кількість сягала 9,2 екз./м². Майже аналогічна ситуація склалася й при другому розпушуванні міжрядь, яке проводили на глибину 6-8 см. Перед проведенням другого обробітку ґрунту щільність дротяників була 9,2 екз./м², після його проведення ? 8,6 екз./м². Ефективнішим виявилося третє розпушування міжрядь, яке проводилося на глибину 10-12 см. Щільність личинок після цього агротехнічного прийому знизилася на 4,5 екз./м² (перед обробітком щільність личинок коваликів була 12,3 екз./м²; після його проведення ? 7,8 екз./м²).

У результаті досліджень на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків були одержані дані за три роки (2006-2008), а оскільки паралельно проводилися дослідження на названих вище культурах за умов вирощування їх у короткоротаційній сівозміні, то маємо можливість порівняти одержані дані за роки збігу вирощування культур в обох стаціях.

Аналіз фітосанітарного стану посівів пшениці озимої та цукрових буряків дав змогу встановити, що до основних шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у східному Лісостепу України належать: совка озима, хлібний жук, шкідлива черепашка й хлібна жужелиця, личинки жуків коваликів та звичайний буряковий довгоносик.

Вплив окремих агротехнічних прийомів вивчався в короткоротаційній сівозміні та на беззмінних посівах пшениці озимої й цукрових буряків.

Вивчення впливу обробітку ґрунту на щільність жука кузьки було значне: у короткоротаційній сівозміні їх щільність становила 2 екз./м², що на 1,4 екз./м² менше, ніж на беззмінних посівах культури.

Внесення різних доз добрив під досліджувані культури також впливало на щільність шкідника. Так, на посівах пшениці озимої щільність жука кузьки у короткоротаційній сівозміні становила 5,9 екз./м², а на беззмінних посівах даної культури цей показник був більшим (9,2 екз./м²). Проте, не дивлячись на різницю одержаних результатів, обидва показники перевищують ЕПШ (2 екз./м²). Слід відмітити, що значна щільність шкідників у різних стаціях обумовлена тим, що в господарстві не застосовуються інсектициди. Щільність шкідливої черепашки на посівах пшениці озимої у сівозміні з короткою ротацією становила 6,2 екз./м², що знаходиться майже на рівні ЕПШ й на 1,7 екз./м² більше, ніж у беззмінних посівах. На посівах цукрового буряку під впливом внесення добрив показники щільності звичайного бурякового довгоносика також змінювалися. Так, у короткоротаційній сівозміні цього шкідника налічувалося 4,9 екз./м², що на 0,9 екз./м² перевищує ЕПШ й майже вдвічі (4,3 екз./м²) показники на беззмінних посівах цієї культури.

Cтроки сівби й норми висіву насіння до певної міри впливають на щільність шкідливої черепашки. Так, у залежності від цих агротехнічних заходів щільність шкідника на посівах пшениці озимої в короткоротаційній сівозміні становила 2,4 екз./м²; порівнянно з беззмінними посівами цей показник суттєво не відрізнявся (2,8 й 3,2 екз./м²). Зауважимо, що ЕПШ для цього шкідника становить 6 екз./м².

Одним із основних агротехнічних прийомів, які впливають на щільність шкідників, є чергування культур у сівозміні. Порівнюючи одержані показники щільності основних комах-шкідників у короткоротаційній сівозміні з беззмінними посівами, спостерігається досить суттєва різниця. Проте, при порівнянні усіх показників (короткоротаційна сівозміна, беззмінні посіви, ЕПШ) видно, що щільність шкідників у короткоротаційній сівозміні знаходиться на рівні або незначно перевищує ЕПШ. Щодо беззмінних посівів, то, безумовно, спостерігається накопичення значної щільності шкідників у цих посівах, і, відповідно, перевищує ЕПШ у декілька разів.

Однією з можливих причин, які зумовлюють значну щільність шкідників в обох стаціях, є те, що на цих посівах не застосовуються інсектициди. Щодо беззмінних посівів, то, безсумнівно, першочерговою причиною значної щільності шкідників у цих посівах є вирощування їх майже півстоліття на одному місці. Отже, є всі підстави стверджувати, що окремі прийоми агротехніки певною мірою впливають на щільність основних комах-шкідників на посівах пшениці озимої та цукрових буряків.

ВИСНОВКИ

У процесі досліджень проведено еколого-порівняльний аналіз фауністичного складу, поширення й сезонної динаміки популяцій основних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах вказаних культур.

Проведена порівняльна ентомологічна оцінка впливу агротехнічних прийомів на динаміку чисельності комах-шкідників, які домінують на посівах пшениці озимої та цукрових буряків на даних стаціях.

1. Встановлено, що до основних комах-шкідників пшениці озимої як у короткоротаційній сівозміні, так і на беззмінних посівах належать: совка озима, личинки коваликів, хлібний жук, клоп шкідлива черепашка, хлібна жужелиця; на посівах цукрових буряків -звичайний буряковий довгоносик й личинки коваликів.

2. Щільність шкідників на посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у короткоротаційній сівозміні, знаходилася на рівні з показниками ЕПШ, а у деяких шкідників перевищувала його. Щільність кузьки при обліках у цих посівах становила 3,0 екз./м²; щільність совки озимої у рік проведення дослідження була 34 екз./100 помахів сачком; щільність шкідливої черепашки (8,6 екз./м²) й хлібної жужелиці (7,0 екз./м²) у посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у сівозміні з короткою ротацією, була досить високою й перевищувала показники ЕПШ у декілька разів. Значне заселення шкідниками цих посівів передусім зумовлене відсутністю застосування у господарстві хімічних методів захисту рослин від шкідників.

3. Динаміка чисельності шкідників на посівах пшениці озимої відрізнялася як за роками спостережень, так і за окремими фазами розвитку культур. Щільність шкідників на беззмінних посівах пшениці озимої постійно перевищувала ЕПШ. Щільність совки озимої на беззмінних посівах становила 4,3 екз./м², тоді як ЕПШ для цього шкідника - 2-3 екз./м²; щільність кузьки в окремі роки сягала 64 екз./100 помахів сачком, що свідчить про значну заселеність посівів цим шкідником. Аналогічна ситуація спостерігається й стосовно щільності клопа черепашки й хлібної жужелиці. Щільність цих шкідників у беззмінних посівах була досить високою й становила 14,9 екз./м² й 10,4 екз./м² відповідно.

4. Відчутної шкоди посівам цукрових буряків завдає звичайний буряковий довгоносик. Середня щільність жуків довгоносика за роки досліджень на беззмінних посівах цукрових буряків була досить високою (8,8 екз./м²). При обліку звичайного бурякового довгоносика на посівах цукрового буряка, який вирощувався у короткоротаційній сівозміні, встановлено, що його щільність у цих посівах становить 4,9 екз./м².

5. Як на беззмінних посівах досліджуваних культур (пшениця озима, цукрові буряки), так і у короткоротаційній сівозміні (горох - пшениця озима - цукрові буряки) виявлені однакові види личинок коваликів, що належали до роду Agriotes.

Середня щільність личинок коваликів на беззмінних посівах пшениці озимої становила 8 екз./м², що перевищує ЕПШ в 1,3 разу. Цей же показник у короткоротаційній сівозміні становив 6,2 екз./м².

Середня щільність личинок коваликів на беззмінних посівах цукрових буряків становила 8,9 екз./м²; у короткоротаційній сівозміні - 9,1 екз./м². Більша щільність личинок коваликів у сівозміні з короткою ротацією, ніж у беззмінних посівах, пояснюється тим, що постійне вирощування цукрових буряків на одній ділянці призводить до ущільнення ґрунту, внаслідок чого створюються несприятливі умови для розвитку й розмноження личинок коваликів.

6. Важливим чинником регулювання щільності й поширення основних комах-шкідників на посівах пшениці озимої та цукрових буряків як у короткоротаційній сівозміні, так і у беззмінних посівах є вплив агротехнічних прийомів:

- плоскорізний обробіток ґрунту в обох стаціях сприяє зниженню личинок хлібних жуків - до 1,2 екз./м²;

- внесення добрив під пшеницю озиму сприяє зниженню щільності личинок хлібних жуків у порівнянні з контролем на 4,2 екз./м²;

- посіви пізніх строків сівби значно менше заселяються шкідливою черепашкою, ніж за оптимальних строків сівби;

- норма висіву насіння впливає на щільність шкідливої черепашки та знижує її показник на 1,3 екз./м²;

- щільність шкідливої черепашки знижується на 0,6 екз./м² в міру підвищення доз добрив;

- внесення добрив під цукрові буряки у беззмінних посівах сприяє зниженню щільності звичайного бурякового довгоносика на 6,2 екз./м² та на 2,9 екз./м² - у короткоротаційній сівозміні;

- зниженню щільності личинок коваликів на 4,5 екз./м² сприяє третє розпушування міжрядь на глибину 10-12 см.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для вузькоспеціалізованих фермерських господарств, враховуючи комплекс основних комах-шкідників, характерних для східного Лісостепу України, рекомендується застосування короткоротаційної сівозміни з таким чергуванням культур: горох - пшениця озима - цукрові буряки. Для ефективного захисту від основних комах-шкідників посівів пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні з метою отримання сталих високих врожаїв в умовах східного Лісостепу України слід дотримуватися наступних заходів:

- здійснювати постійний моніторинг розвитку і динаміки чисельності основних комах-шкідників у посівах культур для встановлення ступеня загрози від них;

- за щільності шкідників понад рівень економічного порогу шкодочинності, доцільно проводити хімічний захист посівів пшениці озимої та цукрових буряків в оптимально визначені строки;

- надавати значної уваги агротехнічним заходам захисту посівів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Диченко О.Ю. Теоретичні основи динаміки чисельності основних шкідників озимої пшениці / О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4. - С. 209-212.

2. Диченко О.Ю. Динаміка чисельності та шкідливість кукурудзяного метелика на беззмінних посівах кукурудзи / О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 4. - С. 161-163.

3. Писаренко В.М., Диченко О.Ю. Вплив добрив на щільність популяції звичайного бурякового довгоносика на беззмінних посівах цукрових буряків / В.М. Писаренко, О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 2. - С. 18-20.

4. Писаренко В.М., Диченко О.Ю. Вплив попередника на динаміку чисельності злакових попелиць в посівах озимої пшениці / В.М. Писаренко, О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 3. - С. 5-7.

5. Диченко О.Ю. Вплив чергування культур у сівозміні на чисельність личинок коваликів / О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 4. - С.197-199.

6. Диченко О.Ю. Міграція бурякових блішок в агроценозах цукрових

буряків // Підсумки науково-дослідницької роботи за 2008 рік: матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Полтавської держаної аграрної академії. - 2009. - С. 22-23.

7. Диченко О.Ю. Видовий склад личинок коваликів на посівах цукрових буряків // Підсумки науково-дослідницької роботи за 2008 рік: матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Полтавської держаної аграрної академії. - 2009. - С. 24-26.

АНОТАЦІЯ

Диченко О.Ю. Динаміка популяцій основних комах-шкідників у посівах пшениці озимої та цукрових буряків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 ? ентомологія. - Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, Харків, 2010.

До основних комах-шкідників, які завдають шкоди як у короткоротаційній сівозміні, так і на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків, є такі: совка озима (Agrotis segetum Shiff), хлібний жук (Anisoplia austriaca Hrbst.), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Geoze.), звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.) та личинки жуків коваликів (Elateridae).

У сівозміни з короткою ротацією й в беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків вивчена структура видового складу личинок коваликів. Встановлено, що основними видами, які шкодять цим посівам, є ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.), ковалик посівний (Agriotes sputator L.) і ковалик темний (Agriotes obscurus L.).

Досліджено вплив окремих агротехнічних заходів у короткоротаційній сівозміні й на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків, які певною мірою впливають на щільність і поширення основних комах-шкідників у цих посівах.

Ключові слова: пшениця озима, цукрові буряки, беззмінні посіви, видовий склад, короткоротаційна сівозміна, шко...