Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 636.92:637.045:577.112.386

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та метіоніну у комбікормах

Богдан Юрій Анатолійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, перший проректор.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Засуха Юрій Васильович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри технологій, економіки та менеджменту у тваринництві;

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бомко Віталій Семенович, Білоцерківський національний аграрний університет, декан біолого-технологічного факультету.

Захист відбудеться "24" лютого 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28.

Автореферат розісланий "23" січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин.

Анотація

Богдан Ю.А. Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та метіоніну у комбікормах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі кролів комбікормів із різними рівнями сирого протеїну та метіоніну. Виявлено напрям змін у продуктивності кролів, перетравності поживних речовин та амінокислотному складі м'яса, печінки та крові. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу їх крові. Вивчено морфологічний і хімічний склад тушок та амінокислотний склад найдовшого м'яза спини за різних рівнів протеїнового та амінокислотного живлення.

Рекомендовано для годівлі кролів породи сріблястий використовувати повнораціонні гранульовані комбікорми з рівнем метіоніну у 45-90-добовому віці 0,7%, у 61-90 та 91-120-добовому віці - 0,75%, сирого протеїну - відповідно 15, 16 та 17%.

Ключові слова: кролі, комбікорм, сирий протеїн, метіонін, перетравність, баланс азоту, якість м'яса, морфологічний та біохімічний склад крові.

Аннотация

Богдан Ю.А. Переваримость корма, обмен веществ и продуктивные качества молодняка кролей при различных уровнях протеина и метионина в комбикормах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в кормлении кролей комбикормов с различными уровнями сырого протеина и метионина. Выявлено направление изменений в продуктивности кролей, переваримости питательных веществ и аминокислотном составе мяса, печени и крови. Проведена оценка морфологического и биохимического состава крови. Изучен морфологический и химический состав тушек и аминокислотный состав длиннейшей мышцы спины при разных уровнях протеинового и аминокислотного питания.

Рекомендовано для кормления кролей породы серебристый использовать полнорационные гранулированные комбикорма с уровнем метионина в 45-90-суточном возрасте 0,7%, в 61-90 и 91-120-суточном возрасте 0,75%, сырого протеина - соответственно 15, 16 и 17%.

Ключевые слова: кролики, комбикорм, сырой протеин, метионин, переваримость, баланс азота, качество мяса, морфологический и биохимический состав крови.

Annotation

Bogdan U.A. Digestibility of fodder, metabolism and productive qualities of young rabbits for different levels of protein and methionine in mixed fodders. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.02 - feeding of animals and technology of fodders. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, 2010.

Balancing of rations of young rabbits according to different levels of protein and methionine in mixed fodders considering age periods of growing allows to increase incremental value of alive mass, to reduce forage expenses for 1 kg of incremental value, to reduce the cost price and to increase the profitability of meat production.

Reduction of contained metionine in mixed fodder for rabbits of 45-60 days old from 0,60 to 0,55% for level of a crude protein of 17% raises the digestibility of protein on 3,5%, fat - on 2,4%, alive mass of animal and average daily incremental value of alive mass - accordingly on 3,2% and 10,8%, increases mass of heart, the longest back muscle and a two-headed shoulder muscle accordingly on 5,1%; 2,4% and 4,41%; two-headed femur muscle, a liver, lungs, kidneys accordingly on 3,6%; 6,2%; 3,9 and 2,9%, and also assist to increasing of preslaughter mass and slaughter out-put accordingly on 4,4 and 1,4%.

Reduction of level of crude protein in mixed fodder for young rabbits of 45-60 day old from 17 to 15%, and increasing of contained methionine from 0,55 up to 0,70% improves digestibility of protein and fat accordingly on 2,3 and 4,1%; increases of maintenance of nitrogen in an organism on 8,2%, and alive mass - on 1,5%.

Optimal for young rabbits of 61-90 days old is the content of methionine in mixed fodder - 0,60% for a level of a crude protein - 18%, that comparing with the content of methionine 0,55, 0,50, 0,65 and 0,70% provides increasing of digestibility of protein and fat accordingly on 1,6-8,3 and 2,3-4,2%, increasing of alive mass on 2,2-10,6%, increasing of mass of a liver on 4,8-29,6%, and also assists to raise slaughter output on 2,7-5,8%.

With increasing of a level of methionine in mixed fodder for young rabbits during growing period from 61 to 90 days old from 0,60 up to 0,75% and reduction in contained protein from 18 to 16% digestibility of protein and fat increases accordingly on 4,0 and 4,4%; maintenance of nitrogen in an organism - on 7,1%, alive mass - on 1,9, preslaughter mass - on 2,1%, mass of a liver, lungs and kidneys accordingly on 7,6; 5,0 and 7,9%, and forage expenses for 1 kg of an incremental value of alive mass reduce on 9,5%.

Increasing of level of methionine in mixed fodder for young rabbits of 91-120 days old from 0,50 up to 0,65% for the level of protein - 19% causes increasing of digestibility of organic substance, protein and fat accordingly on 1,7; 4,9 and 5,6%, alive mass - on 4,9%, average daily incremental value - on 9,7%, slaughter output - on 2,0% and reduction of forage expenses on 1 kg of an incremental value of alive mass on 4,9%.

Increasing quantity of methionine in mixed fodder for young rabbits of 91-120 days old from 0,65 up to 0,75% and decreasing of level of a crude protein from 19 to 17% assists to increasing of digestibility of protein, fat and maintenance of nitrogen in an organism accordingly on 4,4; 4,6 and 35,7%, alive mass - on 4,6%, mass of heart and liver - accordingly on 8,7 and 4,0%, the longest back muscle, two-headed shoulder and femur muscles accordingly on 6,3; 8,4 and 7,7% and reduction of forage expenses on 1 kg of an incremental value of alive mass on 19,1%.

Change of levels of protein and metionine in the composition of fullrational mixed fodders for rabbits of 45-120 days old doesn't influence on morphological and biochemical index of blood.

Feeding of young rabbits of 45-120 days old by fullrational mixed fodders with different levels of protein and methionine doesn't influence on amino acid composition of the longest back muscle, liver and blood.

Key words: rabbit, mixed fodder, crude protein, methionine, digestibility, nitrogen balance, meat quality, blood morphological and biochemical composition.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Продуктивність молодняку кролів та якість продукції значною мірою визначається рівнем годівлі і повноцінністю протеїну в комбікормах. Для досягнення високої продуктивності кролів враховують не тільки кількість протеїну і амінокислот в кормах, але й певне їх співвідношення між собою та іншими поживними речовинами.

Найчастіше у комбікормах для кролів спостерігається нестача незамінних амінокислот таких як лізин, метіонін та триптофан (Adamson I., 1971; Cheeke. P.R., 1987; de Blas C. 1998). Усунути їх дефіцит тільки за рахунок кормів рослинного і тваринного походження неможливо. Тому перспективним для вирішення даної проблеми є підвищення якості протеїну корму за рахунок покращення його збалансованості за амінокислотами. Це дозволяє підвищити рівень засвоєння протеїну у кролів за одночасного зниження його вмісту в комбікормах. Проте способи оптимізації протеїнового живлення молодняку кролів за рахунок використання синтетичних амінокислот вивчені недостатньо, зустрічаються лише поодинокі дослідження (de Blas C. 1998).

У зв'язку з цим дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів метіоніну та протеїну у комбікормах для молодняку кролів, актуальні і мають важливе наукове та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою "Розробити системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва" (номер державної реєстрації 0106U004247), які виконувалися на кафедрі годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити оптимальні рівні метіоніну за різного вмісту протеїну у комбікормах для молодняку кролів.

У роботі ставилися завдання дослідити:

- живу масу та показники росту молодняку кролів;

- витрати корму на виробництво продукції;

- перетравність поживних речовин і баланс азоту в організмі кролів;

- забійні якості кролів, хімічний склад та вміст амінокислот у найдовшому м'язі спини;

- морфологічні та біохімічні показники крові;

- економічну ефективність виробництва м'яса кролів.

Об'єкт дослідження. Комбікорми з різним рівнем метіоніну та сирого протеїну для молодняку кролів.

Предмет дослідження. Продуктивні якості (приріст живої маси і лінійний ріст), перетравність поживних речовин, хімічний і амінокислотний склад найдовшого м'яза спини, амінокислотний склад крові та печінки, морфологічні та біохімічні показники крові молодняку кролів за різного рівня сирого протеїну і метіоніну в комбікормах.

Методи дослідження. Поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (жива маса, проміри тіла, середньодобові прирости, перетравність поживних речовин, баланс азоту), біохімічних (вміст амінокислот у найдовшому м'язі спини і крові, гематологічні показники) та статистичних (обробка даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні протеїново-амінокислотного живлення молодняку кролів м'ясо-шкуркового напряму продуктивності. Встановлено залежність між вмістом метіоніну і протеїну у комбікормах кролів у різні періоди вирощування та їх живою масою, м'ясною продуктивністю та використанням корму.

Уперше встановлені оптимальні рівні протеїну та метіоніну в комбікормах, що забезпечує вищу м'ясну продуктивність молодняку кролів різного віку. Розширено дані щодо перетравності органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини, БЕР, обміну азоту та особливості змін морфологічних, біохімічних показників крові, вмісту амінокислот у найдовшому м'язі спини та показників забою кролів за різного рівня протеїну та амінокислот у комбікормах.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель "Спосіб годівлі молодняку кролів" №37332 МПК (2006) А23К1/18 та №43308 МПК (2009) А23К1/18.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що найбільш оптимальними рівнями протеїну в комбікормах для молодняку кролів у різні періоди вирощування (45-60; 61-90 та 91-120 діб) є 15; 16 та 17% за рівня метіоніну відповідно 0,7; 0,75 та 0,75%. Це сприяє збільшенню їх живої маси на 1,5-4,6%, зниженню витрат корму ? на 4,88-25,70% та зменшенню вартості комбікорму - на 1,92%, чим зумовлюється підвищення рівня рентабельності виробництва м'яса кролів на 13,24%.

Результати досліджень впроваджено у ТОВ "Тімол" Фастівського району Київської області на 600 головах молодняку кролів, вирощуваного на м'ясо.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури, проведенні експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, статистичній обробці результатів досліджень, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (м. Київ, квітень 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів (м. Київ, 16-17 жовтня 2008 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції "Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції (м. Кам'янець-Подільський, 21-23 травня 2009 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано три статті у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи, та одержано два патенти України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку літератури. Робота містить 54 таблиці і 4 додатки. Список літератури включає 180 найменувань, у тому числі 129 - іноземною мовою.

2. Матеріал і методика досліджень

Експериментальні дослідження проведено у 2006-2008 роках в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок Національного університету біоресурсів і природокористування України. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - з жовтня 2006 р. по лютий 2007 р., другий - з жовтня 2007 р. по лютий 2008 р.

Об'єктом досліджень був молодняк кролів породи сріблястий. Досліди проводилися за методом груп. Упродовж основного періоду кожного з дослідів, враховуючи вік молодняку кролів, виділяли три періоди: 45-60; 61-90; 91-120 діб (табл. 1).

Таблиця 1 - Схема науково-господарських дослідів

Група	Вік, діб
	45?60	61?90	91?120
	Вміст у 100 г комбікорму, г
	сирого протеїну	метіоніну	сирого протеїну	метіоніну	сирого протеїну	метіоніну
Перший науково-господарський дослід
1-контрольна	17	0,60	18	0,60	19	0,60
2-дослідна	17	0,55	18	0,55	19	0,55
3-дослідна	17	0,50	18	0,50	19	0,50
4-дослідна	17	0,65	18	0,65	19	0,65
5-дослідна	17	0,70	18	0,70	19	0,70
Другий науково-господарський дослід
1-контрольна	17	0,55	18	0,60	19	0,65
2-дослідна	15	0,60	16	0,65	17	0,70
3-дослідна	15	0,65	16	0,70	17	0,75
4-дослідна	15	0,70	16	0,75	17	0,80
5-дослідна	15	0,75	16	0,80	17	0,85

корм кріль метіонін протеїн

Для проведення першого та другого дослідів було відібрано по 100 голів молодняку кролів 45-добового віку, з яких у кожному з дослідів за принципом аналогів формували п'ять груп - одну контрольну та чотири дослідні, по 20 голів у кожній (10 самців і 10 самок). Зрівняльний період кожного досліду становив 7 діб.

Піддослідний молодняк упродовж основного періоду усіх дослідів утримували у триярусних кліткових батареях: у кожній клітці розміром 80Ч80Ч40 см розміщували по 5 голів (самці і самки окремо). Упродовж основного періоду усіх дослідів кролі одержували гранульований повнораціонний комбікорм. У першому і другому дослідах рівень протеїну та метіоніну у раціонах тварин дослідних груп регулювали введенням до складу комбікорму синтетичного DL-метіоніну та зміною у ньому частки окремих білкових компонентів, використовуючи математичні методи оптимізації рецептів комбікормів програмного комплексу Win Mix 2.0.

У всіх дослідах визначали живу масу кролів, їх лінійний ріст, абсолютний і середньодобовий прирости, масу з'їденого комбікорму та витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси.

У тварин віком 60, 90 та 120 діб досліджували морфологічні і біохімічні показники крові. Одночасно визначали амінокислотний склад найдовшого м'яза спини, печінки, крові та морфологічний склад тушки, для чого забивали по 4 голови молодняку з кожної групи (2 самці і 2 самки) з наступним розтином і зважуванням окремих органів. Для забою відбирали тварин з живою масою, що відповідала середній по групі.

У кінці кожного періоду вирощування кролів в усіх науково-господарських дослідах були проведені фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин та балансу азоту. Для цього з кожної групи за принципом аналогів відбирали по 6 голів кролів (3 самці і 3 самки), яких утримували індивідуально у спеціально обладнаних клітках.

Упродовж підготовчого періоду, тривалість якого становила 3 доби, кролів привчали до індивідуального утримання. В обліковий період фізіологічного досліду, що тривав 6 діб, щоденно обліковували кількість спожитого тваринами комбікорму та виділених ними сечі і калу.

Хімічний склад зразків комбікормів, виділень та м'яса проводили за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу (Петухова Е.А. и др., 1981). Гематологічні показники визначали за стандартними методиками клінічного аналізу (Меншиков В.В. и др., 1987). Амінокислотний склад найдовшого м'яза спини, печінки та крові визначали на автоматичному аналізаторі амінокислот ТТТ 339 з використанням катіонообмінної смоли LG ANB з активною групою SO3 лабораторії Інституту біохімії ім. О.В. Паладіна. Усі лабораторні дослідження проводили у парних визначеннях.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

3. Результати досліджень

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Для годівлі кроленят у перший (45-60), другий (61-90) і третій (91-120) періоди вирощування використовували комбікорм із вмістом сирого протеїну відповідно 17, 18 і 19%. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом метіоніну, відповідно до схеми досліду.

Маса тіла та середньодобові прирости. Одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності кролів, є жива маса тварин. Згодовування молодняку кролів комбікормів із різним вмістом метіоніну по-різному впливало на інтенсивність їх росту.

У 60-добовому віці молодняк кролів 2-ї групи, який одержував комбікорм з вмістом метіоніну 0,55%, мав найвищу масу тіла (табл. 2). За цим показником він переважав аналогів контрольної групи на 3,23% (р<0,05), тоді як тварини інших дослідних груп у зазначений віковий період за масою тіла не відрізнялися від контролю.

Таблиця 2 - Маса тіла кролів, г

Вік кролів, діб	Група
	1-а	2-а	3-а	4-а	5-а
	Перший віковий період
45	1356,4±13,80	1360,8±12,91	1365,6±11,82	1355,6±16,68	1367,6±15,35
60	1880,6±31,04	1941,4±31,05*	1828,8±26,17	1865,6±39,79	1821,8±37,52
	Другий віковий період
75	2444,2±28,58	2458,8±36,98	2342,0±31,53*	2423,6±39,71	2303,6±42,15*
90	2978,2±33,63	2916,8±46,15*	2814,0±35,88**	2915,0±34,59*	2692,4±59,63*
	Третій віковий період
105	3304,6±43,14	3248,2±31,22	3189,6±30,68*	3332,0±37,14	3097,4±41,24**
120	3541,4±53,35	3517,0±20,85	3492,6±30,35	3664,4±32,93*	3428,8±31,88**

* р<0,05; ** р<0,01; порівняно з контрольною групою.

У віці 90 діб маса тіла молодняку кролів 2-, 3-, 4- і 5-ї груп була на 2,06; 5,51; 2,12 та 9,60% меншою порівняно з показником контрольної групи.

У віці 120 діб тварини, які споживали комбікорм із вмістом метіоніну 0,65% за рівня сирого протеїну 19% (4-а група), за масою тіла переважали (р<0,05) аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 3,47; 4,19; 4,92 та 6,87%.

Аналогічна закономірність спостерігається і у зміні середньодобових приростів маси тіла. Так, у перший період вирощування (45?60 діб) тварини 2-ї дослідної групи за середньодобовим приростом маси тіла переважали на 10,57% кролів контрольної групи.

У той же час у віці 61?90 діб тварини контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну та 18 % сирого протеїну, за середньодобовими приростами маси тіла переважали молодняк кролів 2-, 3-, 4- і 5-ї груп на 12,65 (р<0,001); 11,59 (р<0,001); 4,57 і 26,21 (р<0,001)%.

Однак у період з 91 до 120 доби середньодобові прирости маси тіла кролів 2-, 3- і 5-ї дослідних груп перевершували аналогічні показники тварин контрольної групи відповідно на 6,38; 20,21 (р<0,01) і 30,32% (р<0,01). Кролі 4-ї дослідної групи у зазначений період за середньодобовими приростами маси тіла переважали тварин контрольної групи на 32,98% (р<0,001).

Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем метіоніну змінювало показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса внутрішніх органів та окремих м'язів тварин 2-ї групи була вищою порівняно з молодняком як контрольної, так і інших дослідних груп. Зокрема, маса печінки у тварин 2-ї групи перевищувала показник у аналогів 1-, 3-, 4- і 5-ї груп відповідно на 6,21; 12,78; 8,66 і 13,89%, серця - на 5,10; 11,57; 7,55 і 12,62%. Кролі 2-ї групи переважали молодняк 1-, 3-, 4- та 5-ї груп за масою найдовшого м'яза спини відповідно на 2,38; 8,73; 4,75 і 9,79%, двоголового м'яза плеча - на 6,67; 11,02; 6,88 і 11,93 %, двоголового м'яза стегна - на 3,57; 10,20; 5,96 і 11,09%. Одночасно кролі 2-ї групи перевищували аналогів 1-, 3-, 4- та 5-ї груп за передзабійною масою відповідно на 4,38; 6,21; 5,28 та 7,68%.

Інша закономірність спостерігається у зміні вищезгаданих показників у піддослідних тварин при досягненні ними 90-добового віку. У цьому віці за вищевказаними показниками перевагу мали кролі контрольної групи, а у 120-добовому віці - тварини 4-ї групи.

Хімічний склад найдовшого м'яза спини. Виявлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним рівнем метіоніну викликає незначні зміни хімічного складу їх найдовшого м'яза спини, зокрема вмісту в ньому жиру та БЕР.

Так, у 60-добовому віці кролів вміст органічної речовини, протеїну, жиру золи, БЕР, кальцію та фосфору у цьому м'язі залежно від рівня метіоніну у комбікормі помітно не змінювався. Однак у м'язі спини 90-добових тварин різних груп вміст жиру та БЕР істотно різнився. Зокрема, у тварин 5-ї групи вміст жиру у найдовшому м'язі перевищував показник кролів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 0,52; 0,56 (р<0,05); 0,61 (р<0,01) та 0,39% (р<0,05). Вміст БЕР у найдовшому м'язі молодняку контрольної групи порівняно з таким показником тварин 3-; 4- та 5-ї груп був більшим відповідно на 2,98 (р<0,01); 1,98 (р<0,05) та 3,59% (р<0,01).

За досягнення 120-добового віку вміст БЕР у найдовшому м'язі спини кролів 3-ї групи перевищував показник у аналогів 1-, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 5,10; 5,37 (р<0,001); 2,40 та 2,09% (р<0,01). Найбільший вміст жиру у цьому м'язі спостерігався у тварин 5-ї групи, де він порівняно з аналогами 3- і 4-ї груп був відповідно на 0,13 та 0,15% (р<0,05) більшим. За вмістом золи, кальцію, фосфору, органічної речовини та протеїну у найдовшому м'язі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.

Різний рівень метіоніну у комбікормах кролів піддослідних груп істотно не позначився на вмісті окремих амінокислот у найдовшому м'язі спини, але певних змін зазнала сума незамінних і замінних амінокислот. Так, молодняк кролів 2-ї групи у віці 60 діб за вмістом незамінних амінокислот переважав аналогів 1-, 3-,4- та 5-ї груп на 0,45-4,13%, а замінних - на 0,46-4,12%.

Інша тенденція у зміні вмісту амінокислот у найдовшому м'язі спини спостерігається у молодняку віком 90 діб. У цей віковий період за вмістом незамінних і замінних амінокислот у найдовшому м'язі спини тварини 2-, 3-, 4- і 5-ї груп відповідно на 3,72-9,68 і на 1,25-8,63% поступалися перед тваринами контрольної групи.

У віці 120 діб дещо вищий вміст незамінних та замінних амінокислот спостерігався у найдовшому м'язі спини тварин 4-ї групи, у яких він був відповідно на 1,35-6,49 та 6,76-10,22% вищим, ніж у кролів інших груп.

Якість шкурок та хутра. Зміни рівнів метіоніну у комбікормах молодняку кролів не вплинули на якість сирих шкурок та хутра. Так, зі збільшенням живої маси пропорційно збільшувалася маса шкурок. Молодняк 4-ї групи за цим показником перевищував аналогів контрольної, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 4,02; 5,57; 6,84 та 8,79%.

Підвищення маси шкурки пов'язано зі збільшенням її площі. Найвищий показник площі шкурки виявлено у аналогів 4-ї групи, що було на 3,21; 3,85; 4,20 та 4,72% вище порівняно з таким показником у кролів інших груп.

За масою 1 см² шкурки кролі 1-, 2-, 3- та 5-ї груп на 0,77; 1,61; 2,45 та 3,73% поступалися перед аналогами 4-ї групи.

Інша закономірність спостерігалася за довжиною волосяного покриву на загривку. Так, кролі 2-ї групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 3-, 4- та 5-ї відповідно на 3,62; 0,54; 0,81 та 2,76%.

Площа дна "розетки" у молодняку кролів всіх дослідних груп на огузку була меншою за 2 мм², що є показником високої якості хутра.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом сирого протеїну та метіоніну упродовж окремих вікових періодів позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 3).

У 60-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру спостерігали у кроленят 2-ї групи.

Так, коефіцієнт перетравності протеїну у тварин цієї групи на 2,3 (р<0,05); 3,8 і 5,5% (р<0,01) був вищим, ніж у кролів 1-, 4- та 5-ї груп. Коефіцієнт перетравності жиру в організмі молодняку 2-ї групи був вищим, ніж у кролів 4- і 5-ї груп, відповідно на 2,9 та 3,8% (р<0,01).

У 90-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру відзначено у тварин контрольної групи. Кролі 5-ї групи поступалися за перетравністю протеїну перед контрольними аналогами на 5,1 % (р<0,01).

Перетравність жиру у тварин контрольної групи у цей віковий період була на 2,6 і 2,9% (р<0,01) вище, ніж у кролів 3- та 5-ї груп.

У віці 120 діб найвищу перетравність органічної речовини, протеїну та жиру встановлено у кроленят 4-ї групи. Так, перетравність органічної речовини у кролів цієї групи була на 0,7 та 1,4% (р<0,05) вищою, ніж у аналогів 1- і 5-ї груп, протеїну - на 2,5 (Р<0,05); 3,0 (р<0,01) і 1,5% (р<0,05), ніж у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп, жиру - на 1,9 (р<0,05) і 3,8% (р<0,01), ніж у тварин 2 і 3 груп.

Таблиця 3 ? Перетравність поживних речовин, %

Група	Вік, діб	Органічна речовина	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР
1-а	53-60	64,5±0,30	65,5±0,26	63,1±0,42	15,2±0,682	76,6±0,36
2-а		65,3±0,13	67,8±0,48*	64,6±0,26	15,2±0,91	77,2±0,25
3-я		65,6±0,46	66,7±0,20**	63,6±0,48	16,0±0,91	77,7±0,45
4-а		64,4±0,50	64,0±0,35*	61,7±0,44	15,5±0,90	76,8±0,50
5-а		64,5±0,33	62,3±0,21*	60,8±0,37*	16,3±0,71	77,4±0,28
1-а	83-90	66,5±0,37	66,9±0,54	71,4±0,53	31,9±1,11	75,1±0,29
2-а		66,0±0,24	65,8±0,37	69,8±0,39	32,1±0,77	74,8±0,32
3-я		65,5±0,24	65,0±0,54	68,8±0,28*	31,9±0,70	74,4±0,39
4-а		66,3±0,12	65,5±0,29	69,8±0,63	32,5±0,83	75,3±0,21
5-а		65,0±0,61	61,8±0,62**	68,5±0,36**	33,7±1,10	75,6±0,24
1-а	114-120	66,1±0,15	63,6±0,94	70,8±0,67	31,5±0,66	76,0±0,44
2-а		65,9±0,46	62,3±0,60	69,7±0,37	32,1±0,93	76,2±0,46
3-я		65,7±0,27	61,8±0,41	67,8±0,65*	32,0±0,23	76,2±0,55
4-а		66,8±0,15*	64,8±0,35	71,6±0,34	32,0±0,99	76,8±0,33
5-а		65,4±0,25	63,3±0,37	70,7±0,65	31,8±0,50	76,7±0,22

*р<0,05; **р<0,01 порівняно з першою групою.

Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у відповідні вікові періоди у піддослідних кролів були близькими за значенням.

Баланс азоту в організмі кролів. Результати фізіологічного досліду показали, що у кролів за різних рівнів метіоніну в раціоні використання азотистих речовин в організмі відбувалося неоднаково.

Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту в тілі утримували кроленята 2-ї групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,55% метіоніну. За цим показником вони відповідно на 0,33 г, або на 25,8% (р<0,05) та на 0,34 г, або на 26,8% (р<0,01) перевершували кроленят 3- та 5-ї груп. Характерно, що виділялося азоту з калом тваринами цієї групи на 10,4 та 14,9% (р<0,01) менше, ніж молодняком 4- та 5-ї груп. Загалом кроленята 2-ї групи утримували в організмі азоту на 3,7% більше від прийнятого, ніж контрольні аналоги.

У 90-добовому віці найбільше азоту утримувалося в тілі кроленят контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну. За цим показником вони переважали тварин 5-ї групи на 35,8% (р<0,05). Одночасно найбільше азоту з калом виділяли тварини 5-ї групи, які за цим показником переважали молодняк 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 11,2; 10,4 та 10,4% (р<0,01). Загалом за відносним рівнем утримання азоту в тілі кролі 2-, 3-, 4- та 5-ї груп поступалися перед тваринами контрольної групи відповідно на 6,8; 5,3; 4,3 та 11,6%.

У віці 120 діб в організмі кроленят 4-ї групи утримувалось азоту по відношенню до прийнятого на 5,7; 5,0; 4,5 та 2,0% більше, ніж у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. У кролів 4-ї групи, які у складі комбікорму одержували 0,65% метіоніну, відкладалося в організмі азоту на 25,7% більше порівняно з контрольними аналогами.

Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту метіоніну у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.

Зокрема, упродовж першого періоду вирощування (45?60 діб) кроленята 5-ї групи витрачали комбікорму на 1 кг приросту на 3,64% більше, ніж молодняк контрольної групи.

Одночасно найнижчі витрати корму при цьому відмічались у кроленят 2-ї групи - 3,40 кг (р<0,05).

У другий віковий період (61-90 діб) тварини 5-ї групи за витратами комбікормів на одиницю приросту переважали аналогів контрольної та 3-ї дослідної групи відповідно на 3,61% та на 7,25% (р<0,05).

У заключний період (91-120 діб) тварини 3-ї групи на 1 кг приросту споживали більше комбікорму на 5,39 та 5,11% порівняно з кролями контрольної та 4-ї груп (р<0,05).

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну та метіоніну. Рівень метіоніну регулювали за рахунок синтетичної DL-форми цієї амінокислоти. Так, тварини 1-ї (контрольної) групи у віці 45-60 діб отримували комбікорм з рівнем протеїну 17% за вмісту метіоніну 0,55%, у 61-90 діб - 18% за рівня метіоніну 0,60% та у 91-120 діб - 19% при 0,65%-му вмісті метіоніну. У комбікормах кролів інших груп рівень протеїну в кожному з періодів досліду був знижений на 2% при підвищенні вмісту метіоніну на 0,05%.

Маса тіла та середньодобові прирости. Найвищу масу тіла у віці 60 діб мав молодняк 4-ї групи, який споживав комбікорм із вмістом метіоніну 0,7% за рівня протеїну 15% (табл. 4). Тварини цієї групи за масою тіла переважали аналогів контрольної групи на 1,48% (р<0,01). Одночасно маса тіла кролів 2-, 3-, та 5-ї груп відповідно на 2,92; 1,52 та 0,54% була нижчою, ніж у аналогів контрольної групи.

Аналогічна закономірність спостерігалася і у 90-добовому віці. Так, молодняк контрольної групи за цим показником на 1,83% поступався (р<0,001) перед кролями 4-ї групи. При цьому маса тіла молодняку контрольної групи була відповідно на 4,23; 1,35 та 5,77% вищою (р<0,05) порівняно з аналогами 2-, 3- та 5-ї груп.

Таблиця 4 ? Маса тіла кролів, г

Вік кролів, діб	Групи
	1-а	2-а	3-а	4-а	5-а
	Перший віковий період
45	1541,6 ± 16,27	1543,5±19,13	1541,9 ±19,07	1542,7 ± 16,93	1543,5±18,89
60	1936,2 ±19,44	1879,6±21,42	1906,7± 24,02	1964,9 ±20,57*	1925,7±18,27
	Другий віковий період
75	2430,0±17,94	2355,9±19,70**	2370,9±22,84*	2451,7±19,71*	2353,5±19,16
90	2940,0±22,80	2820,7±23,99*	2900,9±27,10*	2994,8±29,05***	2779,5±23,40*
	Третій віковий період
105	3319,9±29,34	3287,2±29,54	3378,0±32,62*	3360,6±32,81***	3151,1±29,77**
120	3623,0±31,55	3549,0±29,61	3789,5±36,64**	3714,8±33,65***	3496,5±31,59**

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.

У наступний віковий період (105?120 діб) найбільша маса тіла відмічалась у молодняку 3-ї групи, в комбікормі якого рівень протеїну та метіоніну становив відповідно 17 та 0,75%. Молодняк зазначеної групи у 120-добовому віці переважав аналогів 4- та 1-ї груп за масою тіла відповідно на 2,01 та 4,59% (р<0,001).

Неоднакові зміни маси тіла молодняку окремих груп стали результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости маси тіла тварин упродовж окремих вікових періодів. Так, у період вирощування від 45 до 60 діб тварини 4-ї групи за середньодобовими приростами на 7,22; 25,89; 16,05 та 9,73% перевищували (р<0,05) кролів відповідно 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.

Аналогічна тенденція спостерігалась і в другому віковому періоді (61?90 днів). Найвищі середньодобові прирости маси тіла були у кролів 4-ї групи, які переважали аналогів 1-, 2-, та 5-ї груп відповідно на 2,41; 9,23 та 20,35% (р<0,01).

У період вирощування з 106 до 120-ти денного віку найвищі середньодобові прирости маси тіла виявлено у молодняку 3-ї групи, який за цим показником переважав (р<0,001) кролів 1-, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 29,82; 21,81; 23,33 та 23,85%.

Забійні якості кролів. За результатами контрольного забою кролів у віці 60, 90 та 120 діб було встановлено, що підвищення рівня метіоніну у раціонах впливає на вихід продуктів забою.

Так, у 60-добовому віці за масою внутрішніх органів, які вважаються їстівними, та окремих м'язів тварини 4-ї групи переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. При цьому, маса серця молодняку 4-ї групи була більшою відповідно на 0,84; 7,55; 4,18; і 3,82%, печінки - на 2,63; 5,83; 4,57; і 4,98%. Аналогічна тенденція спостерігалась і в зміні маси окремих м'язів. Зокрема у кролів 4-ї групи маса найдовшого м'яза спини була більшою відповідно на 4,46; 12,65; 8,22; і 7,53%, двоголового м'яза плеча - на 6,64; 15,60; 10,31 і 9,68%, двоголового м'яза стегна - на 1,31; 6,98; 5,57 і 4,09% порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. Відповідно, у кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп маса тушки з нирками на 1,32; 8,33; 3,97 і 3,38% та забійний вихід - на 0,1; 2,3; 0,7; і 0,9% виявилися нижчими, ніж у аналогів 4-ї групи.

У 90-добовому віці тенденція не змінилась і молодняк 4-ї групи за вищезгаданими показниками переважав аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. Інша тенденція щодо впливу рівня протеїнового живлення на забійні якості піддослідних кролів спостерігалася при досягненні ними 120-добового віку. Так, у кролів 3-ї групи зазначені показники були вищими, ніж тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.

Хімічний склад найдовшого м'яза спини. При згодовуванні комбікормів із різними рівнями метіоніну вірогідної різниці щодо вмісту органічної речовини, протеїну, золи, кальцію та фосфору у найдовшому м'язі спини молодняку кролів упродовж всього досліду не встановлено. Про те за цей час відбувалися зміни у вмісті жиру та безазотистих екстрактивних речовин.

Так, у 90-добовому віці у тварин 4-ї групи вміст жиру у найдовшому м'язі перевищував показник у кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 0,42; 0,49; 0,52 (р<0,05) та 0,23%. Вміст БЕР у найдовшому м'язі молодняку 1- та 2-ї груп порівняно з тваринами 4-ї групи був більшим відповідно на 2,71 та 2,11% (р<0,05).

Найнижчий вміст жиру у 120-добовому віці виявлено у найдовшому м'язі спини тварин контрольної групи: відповідно на 0,01; 0,55; 0,88 (р<0,05) та 0,41% менше порівняно з аналогами інших груп. За вмістом БЕР у цьому м'язі кролі 2-ї групи переважали молодняк 3-, 4- та 5-ї груп відповідно на 1,54; 1,79% (р<0,01) та 0,95% (р<0,05).

Різний рівень метіоніну в раціонах піддослідних кролів позначився на амінокислотному складі найдовшого м'яза спини. При цьому, у кроленят 4-ї групи у віці 60 діб вміст незамінних амінокислот в ньому порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп був вищим на 8,39?11,87%, а замінних - на 8,38-11,87%.

Подібна тенденція стосовно зміни вмісту амінокислот у найдовшому м'язі спини спостерігається у молодняку віком 90 діб. У цей віковий період за вмістом незамінних і замінних амінокислот тварини 1-, 2-, 3- і 5-ї груп відповідно на 4,51-10,72 і на 4,15-8,46% поступалися перед ровесниками 4-ї групи.

У 120-добовому віці найбільший сумарний вміст незамінних та замінних амінокислот відзначено у найдовшому м'язі тварин 3-ї групи, які переважали молодняк інших груп відповідно на 0,62-4,95 та 4,88-11,51%. Проте за вмістом окремих амінокислот у найдовшому м'язі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.

Якість шкурок та хутра. Основним продуктом, який отримують від кролів, є м'ясо та шкурки. Підвищення рівнів метіоніну у комбікормах істотно не впливало на якість шкурок та хутра. Маса шкурок збільшувалася пропорційно масі тіла. Кролі 3-ї групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 5,62; 7,58; 2,57 та 12,01%.

Одночасно підвищення маси шкурки викликало зростання її площі. У зв'язку з цим кролі 1-, 2-, 4- та 5-ї груп за даним показником відповідно на 3,33; 4,23; 1,75 та 4,84% поступалися перед аналогами 3-ї групи.

Разом із тим, молодняк 3-ї групи за масою 1 см² шкурки відповідно на 2,09; 3,02; 0,74 та 6,60% переважав тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.

Подібна тенденція спостерігалась і за довжиною волосяного покриву на загривку. Так, кролі 3-ї дослідної групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 0,82; 0,27; 0,82 та 1,64%.

Площа дна "розетки" у молодняку кролів усіх дослідних груп на огузку була меншою за 2 мм², що є показником високої якості хутра.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом метіоніну позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 5).

Таблиця 5 ? Перетравність поживних речовин корму, %

Група	Вік, діб	Органічна речовина	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР
1-а	53-60	62,0±0,17	64,5±0,32	68,6±0,63	12,7±0,45	73,4±0,42
2-а		61,9±0,24	64,8±0,68	69,4±0,41	12,6±0,65	72,9±0,36
3-я		62,1±0,09	65,4±0,55	70,8±0,65	12,8±0,11	73,1±0,07
4-а		62,3±0,27	66,0±0,36*	71,4±0,59*	12,3±0,20	73,3±0,30
5-а		60,8±0,25*	65,4±0,80	70,8±0,64	12,6±0,39	73,2±0,15
1-а	83-90	64,8±0,32	63,2±0,35	68,3±0,71	33,7±0,20	73,4±0,34
2-а		65,4±0,62	64,2±0,41	69,0±0,35	33,6±0,69	73,6±0,71
3-я		65,9±0,29	65,5±0,51	69,2±0,45	33,5±0,69	74,2±0,38
4-а		65,5±0,22	65,7±0,64*	71,3±0,74*	33,8±0,61	73,3±0,55
5-а		64,9±0,20	64,4±0,52	69,3±0,77	33,7±0,62	74,2±0,30
1-а	114-120	66,3±0,16	62,0±0,67	68,9±0,26	35,1±0,74	76,1±0,42
2-а		67,3±0,29	62,8±0,73	71,2±0,61*	36,4±0,54	76,6±0,13
3-я		67,7±0,31*	64,7±0,55*	72,1±0,31**	35,0±0,28	77,0±0,52
4-а		67,1±0,16*	62,5±0,44	72,0±0,24***	34,7±0,52	76,8±0,20
5-а		66,4±0,64	61,7±0,64	71,0±0,41*	36,3±0,54	77,3±0,41

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з першою групою.

У віці 60 діб найвищу перетравність протеїну і жиру виявлено у тварин 4-ї групи, де вона була відповідно на 1,5 і 2,8% (р<0,05) вищою, ніж у контролі. Водночас у тварин 5-ї групи перетравність органічної речовини була на 1,2; 1,1; 1,3 і 1,5% (р<0,05) нижчою, ніж у кроленят 1-, 2-, 3- та 4-ї груп.

Аналогічна закономірність спостерігалась і у кролів 90-добового віку. Так, коефіцієнти перетравності протеїну та жиру у тварин 4-ї групи були відповідно на 2,5 і 3,0% (р<0,05) вищими, ніж у контролі, який за перетравністю протеїну поступався перед молодняком 3-ї групи на 2,3% (р<0,05).

У тварин 120-добового віку найвищу перетравність органічної речовини, протеїну та жиру встановлено у кролів 3-ї групи, де вона була відповідно на 1,4; 2,7 (р<0,05) і 3,2% (р<0,01) вищою, ніж у аналогів контрольної групи.

Водночас кроленята 4-ї і 5-ї груп за перетравністю протеїну відповідно на 2,2 і 3,0% (р<0,05) поступалися перед тваринами 3-ї групи.

Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у кожному віковому періоді у піддослідних кролів були близькими за значенням.

Баланс азоту в організмі кролів. Як показали результати фізіологічних досліджень, використання азотистих речовин в організмі кролів за різних рівнів сирого протеїну у комбікормі відбувається не- однаково. Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту в тілі утримували кроленята 4-ї групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,70% метіоніну за рівня протеїну 15%. За цим показником вони на 8,2; 26,6; 17,8 і 11,2% переважали кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.

Аналогічна тенденція спостерігалась і у 90-добовому віці. Найбільше азоту в тілі утримувалось у кролів 4-ї груп, комбікорм яких містив 0,75% метіоніну за рівня протеїну 16%. За цим показником тварини 1-ї і 5-ї груп поступалися перед ними відповідно на 5,3 і 21,9%. За відносним рівнем утримання азоту у тілі кролі 4-ї групи перевищували тварин 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 17,1; 10,1; 4,4 та 13,0%.

У віці 120 діб найбільше азоту в тілі утримували кролі 3-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом 0,75% метіоніну за рівня протеїну 17%. За цим показником вони на 35,7; 54,1; 15,2 і 18,8% переважали тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.

Загалом в організмі кролів 3-ї групи утримувалось азоту на 13,4; 13,0; 7,2 та 8,5% більше до прийнятого, ніж у аналогів інших груп.

Витрати корму. Різний вміст метіоніну у комбікормах кролів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (45?60 діб) молодняк контрольної групи споживав на 12,84% більше корму, ніж тварини 4-ї групи.

У період вирощування від 61- до 90-добового віку найнижчі витрати корму встановлено у кролів 4-ї групи, що було на 9,51; 16,67 (р<0,01) та 20,08% (р<0,01) менше, ніж у тварин 1-, 2 та 5-ї груп.

У третій віковий період (91?120) тварини 3-ї групи витрачали на 19,1; 25,7; 12,0 і 17,24 % корму менше (р<0,01), ніж молодняк 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.

Економічна ефективність виробництва м'яса кролів Показники економічної ефективності використання повнораціонного гранульованого комбікорму з різними рівнями протеїну та метіоніну були розраховані на основі аналізу даних, отриманих при впровадженні результатів дисертаційної роботи в господарстві ТОВ "Тімол" Фастівського району Київської області.

З метою проведення порівняльного випробування було сформовано дві групи кролів з молодняку 45-добового віку по 300 голів у кожній.

Кролям контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм, що постійно застосовується в господарстві (базовий). За набором інгредієнтів і хімічним складом базовий комбікорм не змінювався з віковими періодами та містив 0,94 МДж обмінної енергії у 100 г, 18% сирого протеїну та 0,55% метіоніну.

Новий варіант розрахований на 120-діб для отримання м'яса і шкурки. За новим варіантом поживність комбікорму змінювали упродовж трьох вікових періодів: для молодняку від 45 до 60 діб - 0,70% метіоніну та 15% сирого протеїну, у 60-90-добовому віці та 91-120 діб - 0,75% метіоніну за рівня протеїну відповідно 16 та 17%.

Дані, отримані після проведення випробувань, показали, що згодовування молодняку кролів комбікормів, поживність яких диференційована з врахуванням віку тварин, сприяє підвищенню валового приросту та зниженню витрат корму на одиницю приросту порівняно з базовим комбікормом відповідно на 12,0 та 5,28%.

При цьому використання повнораціонного комбікорму за новим варіантом знижує собівартість виробництва 1 кг м'яса кролятини на 7,75%.

Висновки

1. Використання в годівлі молодняку кролів комбікормів із різними рівнями протеїну і метіоніну дозволяє підвищити приріст живої маси, зменшити витрати корму на 1 кг приросту, знизити собівартість і підвищити рентабельність виробництва м'яса на 13,24%.

2. При зменшенні вмісту метіоніну у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,60 до 0,55% за рівня сирого протеїну 17% перетравність протеїну підвищується на 2,3%, жиру - на 1,5%, жива маса тварин та середньодобові прирости - відповідно на 3,2 та 10,8%, маса серця, найдовшого м'яза спини та двоголового м'яза плеча - на 5,1; 2,4 і 4,41%, двоголового м'яза стегна, печінки, легень, нирок - на 3,6; 6,2; 3,9 і 2,9%, передзабійна маса та забійний вихід - на 4,4 і 1,4%.

3. За зниження рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 15% та збільшення вмісту метіоніну від 0,55 до 0,70% перетравність протеїну і жиру підвищується (р<0,05) відповідно на 1,5 і 2,8%, утримання азоту в організмі - на 8,2%, а жива маса збільшується на 1,5%.

4. Оптимальним для молодняку кролів віком 61-90 діб є вміст метіоніну у комбікормі 0,60% за кількості сирого протеїну 18%, що порівняно з іншими рівнями метіоніну забезпечує зростання перетравності протеїну і жиру відповідно на 1,1-5,1 і 1,6-5,9%, підвищення живої маси на 2,2-10,6%, маси печінки на 4,8-29,6%, а також сприяє зростанню забійного виходу на 2,7-5,8%.

5. Із підвищенням рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів 61- 90-добового віку від 0,60 до 0,75% та зниженням вмісту протеїну від 18 до 16% перетравність протеїну і жиру збільшується (р<0,05) відповідно на 2,5 і 3,0%, утримання азоту в організмі - на 7,1%, жива маса - на 1,9%, передзабійна маса - на 2,1%, маса печінки, легень та нирок - на 7,6; 5,0 і 7,9%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 9,5%.

6. Підвищення рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 0,60 до 0,65% за вмісту 19 % протеїну викликає підвищення перетравності органічної речовини, протеїну і жиру відповідно на 0,7; 1,2 і 0,8%, живої маси - на 4,9%, середньодобових приростів - на 9,7%, забійного виходу - на 2,0% та зниження витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 4,9%.

7. За збільшення кількості метіоніну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 0,65 до 0,75% та зниження рівня сирого протеїну від 19 до 17% підвищується (р<0,01) перетравність протеїну, жиру та утримання азоту в організмі відповідно на 2,7; 3,2 та 35,7%, жива маса - на 4,6%, маса серця та печінки - на 8,7 та 4,0%, маса найдовшого м'яза спини, двоголових м'язів плеча і стегна - на 6,3; 8,4 і 7,7%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 19,1%.

8. Зміна рівнів протеїну та метіоніну у складі повнораціонних комбікормів для кролів віком 45-120 діб не впливає на гематологічні та біохімічні показники крові, амінокислотний склад найдовшого м'яза спини, печінки та крові.

Пропозиції виробництву

З метою підвищення рентабельності виробництва м'яса кролятини рекомендується використовувати повнораціонні гранульовані комбікорми з рівнем метіоніну у 45-60-добовому віці 0,7%, у 61-90 та 91-120-добовому віці - 0,75%, сирого протеїну - відповідно 15, 16 та 17%.

Список опублікованих праць

1. Богдан Ю.А. Продуктивність молодняку кролів при згодовуванні повнораціонних комбікормів з різним рівнем метіоніну / Ю.А. Богдан, Р.М. Чичик // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 126. - С. 213-220. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

2. Богдан Ю.А. Забійні якості, морфологічні та біохімічні показники крові молодняку кролів за різних рівнів метіоніну в комбікормах / Ю.А. Богдан, Р.М. Чичик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету Серія "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" - 2009. - Вип. 17. - С. 12-17. (Проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

3. Богдан Ю.А. Вплив метіоніну на продуктивні якості молодняку кролів за різного рівня протеїну в комбікормах / Ю.А. Богдан, В.Д. Уманець // Електронні наукові фахові видання "Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України" - 2009. - Вип. №4(16). (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

4. Патент України на корисну модель №37332, А23К1/18 Спосіб годівлі молодняку кролів / І.І. Ібатуллін, Ю.А. Богдан, Д.П. Уманець, Р.М. Чичик - №u200807596; заявлено 03.06.2008; опубліковано 25...