Механізми розвитку лісового господарства регіону (на прикладі Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

БОЙКО Ярослав МИКОЛАйович

УДК:630.6/7 (477.87)

МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ

(НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ужгород - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Мікловда Василь Петрович,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України, завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу, м. Ужгород

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор,

Пила Василь Іванович

Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України,

головний науковий співробітник відділу методичного забезпечення розробки та реалізації державних цільових програм, м. Київ

кандидат економічних наук,

Дяченко Борис Іванович,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, м. Ужгород

Захист відбудеться 8 червня 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна,3, ауд.47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розіслано «6» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема збереження, відтворення і раціонального використання лісових ресурсів на засадах невиснажливого лісокористування набуває особливої актуальності в умовах адаптації регіонального лісового господарства до ринкових відносин.

Раціональне лісокористування передбачає проведення науково-технічних, соціально-економічних, культурно-виховних та політико-правових заходів і пов'язане з успішним задоволенням людських потреб, бережливим ставленням до лісових багатств, що, у свою чергу, потребує підвищення рівня екологічного мислення працівників цієї галузі, вдосконалення існуючої структури управління, застосування економічних методів господарювання. Виникає необхідність створення принципово нового організаційно-економічного механізму в зазначеній галузі народного господарства, який би сприяв поліпшенню ведення лісового господарства, лісозаготівель, глибокої переробки деревини та недеревинних ресурсів, використання рекреаційних та інших корисних функцій лісу. Проблема підвищення ефективності функціонування лісового господарства регіону в умовах жорсткої конкуренції, реформування відносин власності, невизначеності в національній лісовій політиці займає важливе місце в сучасних наукових дослідженнях.

Теоретичні і методологічні основи управління лісовим господарством, питання ефективності його функціонування, оцінки, комплексного використання і відновлення лісових ресурсів знаходяться в центрі наукових досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Значну увагу цим питанням приділяли М.М. Бойко, С.А. Генсирук, К.Р. Голднер, М.О. Данилюк, М.І. Долішній, Б.І. Дяченко, А.А. Златнік, В.М. Кучерук, М.А. Лендєл, В.Р. Лещій, О.І. Мельник, В.П. Мікловда, В.П. Непийвода, В.І. Ніколайчук, В.І. Пила, М.І. Пітюлич, М.Ю. Рущак, Ю.Ю. Туниця, О.І. Фурдичко, Т.М. Шкіря, І.Р. Юхновський, В.І. Ярема, та інші.

Особливості функціонування лісового господарства регіону зумовлені характером використання природних ресурсів, відсутністю належного державного фінансування, недосконалістю існуючих економічних методів природокористування, в першу чергу глибокої переробки деревини, рекреаційних та інших корисних функцій лісу. Ефективне функціонування і розвиток лісового господарства Закарпатської області вимагає сучасного дослідження його проблем, обґрунтування організаційно-правових та економічних важелів удосконалення роботи, пошуку нових методів управління ним, і визначила тему дисертаційної роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою наукових досліджень кафедри економіки, менеджменту та маркетингу економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за темою «Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (державний реєстраційний номер 0105U004082) і є частиною виконання дослідної теми «Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (номер державної реєстрації 0103U007900).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка й обґрунтування організаційних і економічних аспектів підвищення ефективної діяльності лісового господарства Закарпатської області.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:

· обґрунтовано роль економічної оцінки природних ресурсів у підвищенні ефективності функціонування лісового господарства;

· систематизовано наукові знання про становлення лісового господарства Закарпатської області та подальші перспективи його розвитку в сучасних умовах;

· розвинуто дефініцію категорії "лісове господарство" в сучасних умовах;

· розкрито основи державної лісової політики та політики фінансового регулювання лісового господарства;

· розглянуто проблеми відносин власності та ефективного функціонування нових організаційно-правових форм господарювання у лісовому господарстві регіону;

· визначено сучасний стан та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму перспективного розвитку лісового господарства регіону;

· аргументовано оновлену маркетингову концепцію комплексного використання лісових ресурсів в умовах ринкових відносин.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єкт дослідження - лісове господарство Закарпатської області. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти ефективного функціонування лісового господарства регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є класичні положення економічної теорії, загальнонаукові прийоми економічних досліджень, побудовані на використанні системного підходу, - для вивчення складу та механізму функціонування лісового господарства як відкритої системи; методи статистичного аналізу (аналіз динамічних рядів, порівняльний аналіз, індексний метод) - для виявлення тенденцій і структурних змін у діяльності лісового господарства регіону; метод економіко-статистичного порівняння та моделювання управлінських процесів - для проведення порівняльних оцінок лісового господарства за системою критеріїв і дослідження логістичних потоків. Для наочного відображення основних тенденцій використання і відтворення ресурсів використано метод графічного аналізу.

Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені теоретичним і практичним питанням комплексного розвитку лісового господарства, законодавчі та нормативно-правові акти органів державного управління, матеріали та інформація Держкомстату України, Головного управління статистики в Закарпатській області, інформаційні матеріали про діяльність підприємств лісового господарства областей Карпатського регіону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

- запропоновано концептуальний підхід до формування механізму сталого розвитку лісового господарства регіону, що базується на системі аналізу складових комплексності функціонування на мезорівні і повинен забезпечувати ефективне ведення та гармонізацію діяльності лісового господарства;

- запропоновано механізм фінансового покриття у веденні лісового господарства з урахуванням можливості самофінансування операційних витрат, формування справедливого (ефективного) механізму платності лісових ресурсів, що передбачає конкретно отриманий дохід лісового господарства з фіксованої земельної площі лісових ресурсів, платежі за користування цими ресурсами, економічне стимулювання місцевих громад при єдиному державному господарі всіх лісів регіону;

Удосконалено:

- дефініцію сутності категорії "лісове господарство" за рахунок з'ясування специфічних ознак відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), визначення якої раніше давалось за галузевим принципом;загальну та укрупнену класифікацію лісових ресурсів, що базується на оцінці їх місця, ролі та впливу на забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіону;

- алгоритм розрахунку вартості створення одного гектара лісових культур приполонинських лісів регіону з урахуванням усіх факторів впливу (профіль, транспортування, умови праці, особливості лісових культур та інше), який стимулює підвищення ефективності організації та проведення лісокультурних робіт у лісовому господарстві для відтворення верхньої межі лісу;

Дістали подальший розвиток:

- елементи механізму маркетингової концепції комплексного використання лісових ресурсів з урахуванням створення нових структур - обласного управління лісів (господар усіх державних лісів) та державних лісокомплексних підприємств на засадах невиснажливого лісокористування;

- принципи формування лісової політики в системі державної регіональної політики невиснажливого лісокористування, що є її невід'ємною складовою і поєднує критерії екологічної, соціальної та економічної збалансованості розвитку лісової галузі і базується на організаційно-правових формах господарювання, які враховують регіональні та місцеві інтереси.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані у дисертаційній роботі методичні підходи та рекомендації використані органами обласної виконавчої влади. Пропозиції, подані у доповідній записці "Перспективний напрям розвитку лісового господарства Закарпаття", враховані при розроблені Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року в частині розділів щодо лісового господарства та Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2010 рік в частині розвитку реального сектору економіки, підрозділу "Лісові ресурси" (довідка №01/985 від 18.12.2009р.). Результати дослідження прийняті до впровадження на державному підприємстві "Рахівське лісове дослідне господарство" (довідка №01/17-150 від 22.04.2009р.). Пропозиції, рекомендації, науково-практичні розробки, сформульовані у дисертаційній роботі, використані у навчальному процесі ДВНЗ "Ужгородський національний університет" при викладанні дисциплін "Логістика", "Організація виробництва", "Міжнародний менеджмент" (довідка №01-10/2204 від 24.12.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані та представлені на таких науково-практичних конференціях і семінарах: науково-практична конференція "Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу із кризи" (1997р., м. Ужгород); "Elmйleti йs gyakorlati kihivбsok az ezredfordulу gazdasбgбban" а kцzgazdбsz kйpzйs megkezdйsйnek 10.йvfordulуja alkalmбbуl rendezett tudomбnyos konferencia elхadбsai (1997р., м. Мішкольц, Угорщина); міжнародний регіональний семінар "Наука, технологія, прогрес" (1998р., м. Ужгород); "Minхsйgoktatуk IV.orsбgos konferenciбja" (1999р., м. Будапешт, Угорщина); міжнародна наукова конференція "На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад регіонів" (2000р., м. Ужгород); міжнародна науково-практична конференція "Механізми створення та функціонування спеціальної економічної зони "Закарпаття" (2000р., м. Ужгород); регіональна науково-практична конференція "Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі" (2001р., м. Ужгород); ХІІ міжнародна науково-практична конференція "ХХІ століття: Наука. Технологія. Освіта" (2007р., м. Мукачево); Міжнародна науково-практична конференція "Вплив маркетингу на підвищення ефективності транскордонного співробітництва з країнами-членами ЄС" (2007р., м. Мукачеве); міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки" (2007р., м. Ужгород); міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки" (2009р., м. Ужгород).

Публікації. Результати дослідження опубліковані у 25 наукових працях (загальним обсягом 10,73 др. арк.). У фахових наукових виданнях опубліковано 15 статей (обсягом 7,68 др. арк.), з них 5 - у співавторстві (обсягом 2,92 др. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Результати дослідження викладено на 213 сторінках комп'ютерного тексту, в т.ч. 31 таблиця та 37 рисунків. Список використаних джерел включає 259 найменувань та викладений на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі "Теоретичні підходи до регулювання розвитку лісового господарства регіону на засадах невиснажливого лісокористування" розкрито сутність та функції лісових ресурсів у взаємозв'язку чинників із забезпечення еколого-економічної та соціальної безпеки регіону, визначено аспекти економічної оцінки ресурсного потенціалу лісового господарства на основі реалізації регіональної стратегії розвитку на засадах невиснажливого лісокористування в сучасних умовах трансформації економіки.

Стрімке зростання населення планети впродовж останніх століть призвело до зростання потреби у продуктах харчування та сировинних ресурсах. Проводилось безсистемне вирубування лісів, відбулась значна ерозія ґрунтів, зросло забруднення атмосфери та водних ресурсів, зменшилась ефективна відновлювальна діяльність всіх екосистем та мали місце інші негативні наслідки. Це призвело до загрози вичерпаності природних ресурсів, в тому числі лісових.

У розділі показано, що значного імпульсу сучасному розумінню існуючого катастрофічного становища у світі, виробленню перспективи дій надала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулась у 1992р. в Ріо-де-Жанейро. На ній задекларовано, що для подальшого існування людства необхідний стійкий баланс екологічної, економічної та соціальної сфери природокористування. Тому ліс, лісові ресурси необхідно розглядати, як один з основних чинників забезпечення екологічної, економічної та соціальної безпеки регіону (рис.1).

Рис. 1. Основний чинник забезпечення економічної, екологічної та соціальної безпеки

У роботі наголошено, що в сучасних економічних умовах необхідно розкрити специфіку складових елементів комплексного використання ресурсного потенціалу залежно від класифікації, відповідної якості природних ресурсів та інших природно-економічних факторів їх функціонування, що безпосередньо позначається на збалансованому розвитку регіональної соціально-економічної системи.

Проведення поглиблених досліджень вимагає існуюча проблема збалансованого розвитку регіону. В першу чергу це можливо при вивченні регіональних економічних систем та підсистем, їх збалансованих взаємовідносин в екологічній, економічній та соціальній сфері. Такою підсистемою є лісове господарство, діяльність якого спрямована, насамперед, на відтворення, охорону та використання лісових ресурсів.

Нами у відповідності до класифікацій видів економічної діяльності (КВЕД) удосконалено трактування лісового господарства та пов'язаних з ним послуг: це підкласи, які включають лісівництво та лісозаготівлю, одержання лісогосподарської продукції побічного користування та надання лісогосподарських послуг, і є базовими галузями для інших видів економічної діяльності. Тобто діяльність лісового господарства має бути спрямована на залучення всіх функцій лісу для задоволення різносторонніх потреб людини і суспільства в цілому.

Для забезпечення комплексного підходу до ефективного розвитку лісового господарства пропонується проводити загальну класифікацію лісових ресурсів, яка включає в себе всі лісові ресурси, та укрупнену, яка охоплює деревині, недеревинні та рекреаційні ресурси, що, в свою чергу, з погляду використання доцільно класифікувати на: тільки для вилучення, тільки для користування, і для користування,і для вилучення. Науково обґрунтоване використання лісових ресурсів повинно стати вирішальним чинником збалансованого розвитку регіональної соціально-економічної системи, що в подальшому безпосередньо сприятиме зростанню якості оточуючого довкілля і екосистем, а також поліпшенню здоров'я людини (рис.2).

Рис. 2. Вплив лісових ресурсів на збалансований розвиток регіональної соціально-економічної системи

У роботі акцентовано, що ліс виступає природним ресурсом і є багатоаспектним предметом економічної оцінки, що пов'язана з його мультифункціональністю. Тому необхідно задіяти всі фактори, які приносять користь суспільству. Доцільно розглядати ліс як загальну сукупність запасів та властивостей, що забезпечать одержання потрібного ефекту. Економічна оцінка потенціалу лісу має ґрунтуватись на формуванні індивідуальних витрат на регламентовану лісову продукцію або послугу, що, як наслідок, впливає на споживання лісового ресурсу.

Значна увага в дисертаційному дослідженні приділена проблемам збільшення площ лісів, оскільки останні є національним багатством України і забезпечують різноманітні потреби суспільства. Ліси не тільки служать сировинною базою лісогосподарського комплексу і лісопереробної промисловості, але і є одним з основних елементів рекреаційного потенціалу, середовищем проживання людини, регулюють і очищують водні стоки, ефективно запобігають ерозії, зберігають і підвищують родючість ґрунтів, найбільш повно зберігають генетичне розмаїття біосфери, збагачують атмосферу киснем і охороняють повітряний басейн від забруднення, значною мірою формують клімат. Збільшення лісистості не повинно бути головною метою. Лісовому господарству необхідно проводити нарощування природоохоронного, лісосировинного потенціалу лісового фонду. Збільшення площі лісів слід спрямовувати на досягнення оптимальної лісистості. Показники оптимальної лісистості повинні бути регіонально диференційованими.

Дослідження засвідчують, що лісові ресурси регіону є основним чинником екологічної безпеки, тому політика розвитку лісового господарства може бути дієвою тільки в тому разі, якщо її складовим елементом стане суворий контроль за дотриманням законодавства щодо охорони та збереження лісів, усунення перерубів, украй небезпечних у гірських лісах регіону, до мінімуму скорочено площу суцільних рубок у верхів'ях басейну річок та у гірських ландшафтах, здійснено перехід на осінньо-зимову заготівлю деревини на основі науково обґрунтованої технології її первинного транспортування з урахуванням еколого-економічних вимог. Державна політика розвитку лісового господарства в регіоні повинна реалізуватися з максимальним урахуванням регіональних особливостей, що визначаються як природними, так і господарськими чинниками, з поступовим переходом до невиснажливого лісокористування з урахуванням Концепції сталого розвитку.

У другому розділі "Аналіз ефективності функціонування лісового господарства Закарпатської області" здійснено поетапний аналіз і оцінку розвитку та функціонування лісового господарства регіону з урахуванням динаміки та тенденцій в різних часових проміжках, проведено діагностику функціонування сучасних правових форм його господарювання.

На основі проведеного в роботі ретроспективного аналізу зроблено висновок, що діяльність лісового господарства регіону умовно діляться на шість основних етапів розвитку з XVIII століття до наших днів, які переконливо засвідчують, що потреби в лісових ресурсах для забезпечення господарської діяльності суспільства постійно зростали. Спочатку, це були переважно вибіркові рубки, пізніше - примусово вибіркові, які перейшли у суцільно-лісосічні рубки. Це призвело до надмірної і безсистемної рубки лісів з проявами хижацького ставлення до них. Існуюча система приватного володіння лісами дала змогу отримувати власникам останніх при найменших затратах найбільший дохід, що спричинило повне знищення приватних лісів у регіоні. Найбільш показовим є третій етап відновлення зруйнованого Другою світовою війною, господарства України, коли в перші десятиліття після війни в області було фактично заготовлено 42,9 млн.м³ деревини, що на 13,6 млн.м³ більше розрахункової лісосіки, а лісовідновлення практично не проводилось. Тобто відсутність замінників деревини визначили основний напрям діяльності лісового господарства регіону.

Четвертий етап розвитку з переходом на комплексну форму організації лісового господарства дав можливість ефективно провести відновлення вирубаних у післявоєнні роки лісових площ, створити технічно оснащені підприємства з чисельністю працюючих від 2 до 4 тис. осіб. Тільки раціональне використання та відновлення лісових ресурсів може забезпечити комплексне використання деревини і відходів, задовольнити зростаючі потреби регіонів у продукції її переробки, в організації випуску харчових продуктів, а основне - використати одержаний прибуток на поліпшення комплексних лісогосподарських робіт. Організація виробництв для переробки низькоякісної сировини, виготовлення напівфабрикатів, товарів широкого вжитку сприяла економічній інтеграції лісового господарства, лісозаготівлі та деревообробної промисловості, збільшенню випуску прогресивних видів продукції. Так, у 1990 році випускалось понад 195 тис.м³ деревостружкових плит, виробництво струганого шпона порівняно з 1965 роком зросло у 3,9 рази, меблів - у 19 разів, продукції лісохімії - майже в 4 рази, активно використовувались побічні лісові ресурси. Незважаючи на адміністративно-командний метод управління, лісове господарство регіону виконало доведені соціально-економічні завдання, проте тільки частково вирішувались економічні проблеми і тільки за умови фінансування лісового господарства Мінліспромом Української РСР.

Представлений у роботі аналіз функціонування лісового господарства регіону у п'ятому та шостому етапах охоплює період переходу від планового господарювання до господарювання в ринкових умовах після проголошення незалежної України і до теперішнього часу. Фактична заготівля деревини від рубок головного користування скоротилась з 764,4 тис.м³ у 1991р. до 542,9 тис.м³ у 1994 р., а у 2008 році цей показник становив 354,2 тис. м³. тобто зменшення заготівель за 17 років становить 410,2 тис. м³. Відбулось руйнування економічної інтеграції лісопромислового комплексу і лісове господарство вийшло з економічної сфери впливу на кінцевий продукт і стало самостійно себе фінансувати. Відбулась структурна перебудова управління виробництвом, був нівельований замкнутий цикл від посадки лісу до деревообробки, ведення лісового господарства передали держлісгоспам. Ліси регіону були розподілені між п'ятьма лісокористувачами. Лісосічний фонд виділявся безпосередньо обласною владою тимчасовим лісокористувачам, які не мали відповідних технічних засобів для проведення лісозаготівельних робіт. Безвідповідальне ставлення до лісового господарства регіону призвело до двох катастрофічних паводків 1998 та 2001 років, які завдали величезної шкоди навколишньому середовищу та населенню не тільки Закарпатської області, але й Угорщини та Словаччини. а липневий паводок 2008 року охопив і інші регіони України. Особливості функціонування державних лісогосподарських підприємств приводять до того, що при зменшенні обсягів рубок головного користування необґрунтовано зростають обсяги рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (табл. 1), майже повністю припиняється заготівля всіх видів продукції побічного лісокористування.

Вплив на економіку лісозаготівель має плата за використання лісових ресурсів (попнева плата). У 2008 р. порівняно з 2004 р. збільшилось надходження коштів за попневу плату від всіх видів рубок на 1,6 млн. грн. і становило 7,7 млн. грн. Проте зменшилась частка попневої плати від рубок головного користування у загальній сумі з 90% у 2004 році до 78% у 2008 році, що пов'язано зі скороченням цього виду рубок.

Таблиця 1. Проведення основних робіт у лісовому господарстві регіону за 1990-2008 роки

Показник/рік	1990	1995	2000	2003	2005	2006	2007	2008	2008 до 1990, у %	2008 до 2000, у %
Рубки лісу головного користування
Площа, тис. га	2,8	1,5	1,6	1,8	1,6	1,5	1,4	1,3	46	81
Вирубано ліквідної деревини, тис. м3	891,3	483,0	530,0	504,0	478,0	464,2	439,8	354,2	40	67
Вирубано ліквідної деревини з 1 га, м3	318,3	322,0	331,3	280,0	298,8	309,5	314,1	272,5	86	82
Рубки пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки:
Площа, тис. га	25,1	14,0	12,2	15,9	16,1	14,4	16,8	22,2	88	182
Вирубано ліквідної деревини, тис. м3	556,0	113,0	376,0	404,0	715,6	708,8	872,7	597,4	107	159
Заготовлено ліквідної деревини всього, тис. м3	874,3	435,0	707,3	684,0	1014,4	1018,3	1186,8	869,9	99	123
Вирубано ліквідної деревини з 1га, м3	22,2	8,1	30,8	25,4	44,4	49,2	51,9	26,9	121	87
Захист лісів від шкідників і хвороб біологічним методом, тис. га	6,1	3,0	2,7	2,2	1,3	1,5	2,4	1,0	16	37

Незважаючи на те, що середня лісистість по Україні становить тільки 15,6%, а в Закарпатті вона у 3,6 раза більша і сягає 56,8% і область є найбільш прийнятною для виробництва виробів з деревини, проте виробництво розпиляної деревини в середньому по регіону становить тільки 9,4% від загальної кількості по Україні, фанери клеєної - 2,9%, паркету з листяних порід та паркету щитового - 1,6% та 2,3% відповідно, шпону лущеного та шпону круглого - 5,7% та 0,01%. У Закарпатській області, починаючи з 2001р., повністю припинено виробництво деревостружкових плит, адже підприємства, які виробляли таку продукцію у 1990р., були знищені.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано ефективність функціонування лісового господарства регіону на основі SWOT-аналізу. Він свідчить, що лісове господарство області має ряд сильних сторін: сприятливі умови виробництва, зручне географічне розташування, наявність кваліфікованих трудових ресурсів. Існує також низка суттєвих можливостей, пов'язаних з: відтворенням лісових ресурсів, збільшенням державного фінансування, перспективним розвитком рекреаційної сфери, розширенням інфраструктури господарства регіону (у першу чергу це будівництво нових лісових доріг). Найбільшу загрозу становлять непрогнозовані природні катаклізми. На сучасному етапі пропонується така схема формування розвитку лісового господарства Закарпатської області (рис.3): на державному рівні визначаються загальні цілі державної політики у лісовому господарстві України, на основі яких для регіону проводиться комплексний еколого-економічний аналіз діяльності лісової галузі з визначенням її місії у структурі господарства області, SWOT-аналізом лісового господарства, визначенням стратегічних цілей його розвитку. Безпосередньо у процесі втілення проводиться постійний моніторинг виконання визначених стратегій та їх коригування.

Рис. 3. Запропонована схема розробки стратегії розвитку лісового господарства Закарпатської області

Значна увага приділена дисертантом розкриттю права власності на лісові ресурси в контексті того, що це є правовим інструментом лісової політики, який повинен створювати передумови для ефективного застосування органами державного управління своїх важелів. В основі поширених у світі економічних моделей ведення лісового господарства лежать системи управління у галузі охорони, відтворення і використання лісових ресурсів та прав власності на них. Лісова політика повинна: 1) бути спрямована на збалансоване управління споживанням суспільства всіх корисних властивостей лісових ресурсів із забезпеченням їх відтворення та охорони; 2) визначати становлення держави до лісів, обґрунтовуючи конкретні цілі; 3) формулювати мету, основні напрями та форми користування й управління лісами для забезпечення сталого й ефективного розвитку лісового господарства, що є основою підвищення добробуту, задоволення соціальних, економічних та екологічних потреб суспільства, збереження та відродження лісів як ресурсного потенціалу для майбутніх поколінь.

У третьому розділі "Вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку лісового господарства Закарпатської області" запропоновано організаційний та фінансово-економічний механізм адаптації лісового господарства регіону до ринкових умов господарювання, методику розрахунку вартості створення одного гектару лісових культур приполонинських лісів і розроблено маркетингову концепцію комплексного використання лісових ресурсів регіону.

Проведений аналіз виконання основними лісокористувачами області діючої державної програми "Ліси України" показав, що обсяги виконаних робіт з лісовідновлення підприємствами Держкомлісгоспу у 7 разів більші порівняно з обсягами робіт, проведених підприємствами Мінагрополітики, у 35 разів більші, ніж у підприємств Мінекоресурсів. Обсяги рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, у Мінагрополітики в 4,3 раза менші, ніж у Держкомлісгоспі, а у Мінекоресурсів та у Міносвіти ці показники менші відповідно у 9,3 та у 307 разів. Обсяги рубок головного користування у Держкомлісгоспі у 2,9 рази більші, ніж у Мінагрополітики, у 84,9 рази більші, ніж у підприємств Міносвіти. Загальні витрати на лісовідновлення в регіоні за досліджуваний період становили 15955,6 тис. грн. При цьому, частка витрат підприємств Держкомлісгоспу становила 94,5%. З бюджету отримано тільки 456,7 тис. грн., тобто бюджетними коштами профінансовано витрати підприємств Держлісгоспу на лісовідновлення в регіоні лише на 1,7%. Із загальної суми, профінансованої державним бюджетом, 95,3% припадає на утримання працівників лісового господарства, що становить тільки 32,3% від необхідних витрат.

З метою запровадження механізмів сталого розвитку лісового господарства регіону, раціонального використання лісових ресурсів для задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, вирішення екологічних, економічних та соціальних проблем, зменшення антропогенного тиску на лісові ресурси необхідно переглянути існуючу структуру управління лісами.

Доцільно одночасно передати і кошти для ведення лісового господарства регіонів, а всі лісові підприємства та інші суб'єкти господарювання, які були підпорядковані Мінагрополітики, Мінекоресурсів, Міносвіти, перевести у підпорядкованість єдиному господарю лісів регіону - новоствореному обласному управлінню лісів, яке є правонаступником обласного управління лісового та мисливського господарства і буде підпорядковане Деркомлісгоспу.

На місцях слід створити державні лісокомплексні підприємства - господарі всіх лісів на території своєї діяльності замість державних лісогосподарських підприємств. Природоохоронні суб'єкти господарювання мають бути підпорядковані тільки обласному управлінню лісів. Перебудова та ефективна організація ведення лісового господарства повинні формуватись на засадах сталого розвитку і підвищення ролі лісового сектору в екології, економіці та соціальному житті регіону і держави в цілому. Створені лісокомплексні підприємства мають забезпечувати самоокупність і прибутковість у веденні комплексу лісового господарства в лісозабезпечених регіонах. Єдиний господар всіх лісів несе відповідальність за ведення комплексу лісогосподарських робіт та ефективне використання лісових ресурсів, а також за збереження і відтворення різноманіття лісових екосистем, запровадження сучасних екологозберігаючих технологій, ведення рубок догляду за лісом та рубок головного користування.

Для цього слід внести зміни до Лісового кодексу, а саме: в абзаці 3 статті 7 «Ліси як об'єкт права власності» глави 1 «Право власності на ліси» Розділу ІІ вилучити згадку про комунальну та приватну власність. Абзац 4 викласти в такій редакції: «Суб'єктом права власності на ліси є держава». Пропонуємо вилучити з нормативних документів поняття "суцільні рубки лісу", які призводять до порушення екологічного балансу навколишнього середовища, в тому числі до катастрофічних паводків. Вважаємо, ці нормативні документи мають бути спрямовані на обмеження або заборону суцільних рубок на гірських схилах, проведення лісозаготівельних робіт переважно у сніжний осінньо-зимовий період року, безумовне запровадження екологічно безпечних технологій тощо. Належить перейти на осінньо-зимову заготівлю деревини, а для проведення лісозаготівель використовувати тільки сучасну техніку, канатно-підвісні установки для вивезення деревини. Лісозаготівлю повинен проводити тільки основний господар лісів - державне лісокомплексне підприємство - з дотриманням екологозберігаючих технологій. Необхідно припинити видачу дозволів, а видані раніше і діючі дозволи на проведення лісозаготівельних робіт, на спеціальне використання лісових ресурсів державного значення анулювати. Державне лісокомплесне підприємство може залучати до проведення лісозаготівель на конкурсній основі спеціалізовані підприємства, які мають відповідну матеріально-технічну базу для виконання робіт, передбачених Лісовим кодексом.

Необхіднозаборонити передачу в Україні земель державного лісового фонду і територій національних парків для використання будь-яким комерційним структурам, організаціям і громадянам.

На основі проведеного аналізу в дисертаційному дослідженні, з урахуванням впровадження сучасної технології заготівлі сировини, можливостей ефективного використання лісових ресурсів, розширення ринків збуту, пропонується, що маркетингова структура матиме вигляд товарно-орієнтованої служби маркетингу (рис.4), яка передбачає розробку та реалізацію стратегії і планів маркетингу для певного товару чи груп товарів, аналіз наявних проблем і прогнозів на перспективу, формування шляхів і методів їхнього вирішення, враховуючи комплексне використання всіх корисних властивостей лісу.

Для збільшення надходження власних коштів механізми управління лісовим господарством повинні бути переорієнтовані на економічні методи господарювання шляхом впровадження бюджетної системи. Це забезпечить підвищення фінансової результативності, вдосконалення управління грошовими потоками з метою запровадження найоптимальніших варіантів діяльності всіх структурних підрозділів для реалізації конкретної програми. Формування бюджету в лісовому господарстві має сприяти переходу підприємств останнього на самоокупність.

Доцільно в державному бюджеті створити Фонд лісового господарства, з яким обласне управління лісів буде мати прямі відносини, здійснювати всі розрахунки щодо попневої плати. В разі не покриття за рахунок власних коштів і частки попневої плати, що залишається в розпорядженні управління, витрат на утримання державної лісової та мисливської охорони передбачається отримання коштів з Фонду лісового господарства.

лісовий господарство розвиток область



Рис.4. Запропонована організаційна структура відділу служби маркетингу лісокомплексного підприємства

Запропоновано замість існуючого податку на землю сплачувати орендну плату за використання земель лісового фонду, яка повинна відповідати доходам лісового господарства, отриманим з одного гектара площі. Розмір орендної плати пропонується розраховувати за формулою (1), а розмір доходу з 1 га площі - за формулою (2):

де О_n - річна орендна плата за надані під різні потреби лісові площі; Д - дохід від реалізації продукції, робіт і послуг; Л_пп - площа, вкрита лісом; Л_нко - площа лісів, надана користувачеві.

де Д_глп - дохід з 1 га лісової площі.

Пропонується зацікавити місцеві органи влади в ефективному веденні лісового господарства лісокомплексними підприємствами. Тому частину отриманої орендної плати в розмірі 50% доцільно перераховувати на користь сільських громад, на території яких розташовуватимуться ці підприємства, що сприятиме економічній зацікавленості місцевих органів у розвитку рекреаційно-туристичних, оздоровчих та спортивних закладів.

Запропоновані в роботі математичні моделі і теоретичні розрахунки показників витрат на ведення лісового господарства при переході на самоокупність і прибутковість не означає, що лісове господарство регіону не буде отримувати певну частку державних централізованих капітальних вкладень, які передбачено регіону для ремонту, реконструкції та будівництва лісових доріг. Самоокупність означає за рахунок більш ефективного використання лісових ресурсів, розвитку рекреаційно-туристичних послуг та залишення попневої плати покриття всіх витрат. При цьому частину коштів лісове господарство могло б спрямувати на розвиток лісової інфраструктури. Завдяки прибутку, попневій платі та ефективному використанню лісових ресурсів можна налагодити чітке фінансування всіх його підсистем.

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертаційній роботі дослідження механізмів розвитку лісового господарства дозволяє зробити такі висновки:

1. Науково обґрунтоване комплексне використання лісових ресурсів регіону стане важливим чинником сталого розвитку регіональної соціально-економічної системи, оскільки рекреаційні ресурси сприяють поліпшенню якості навколишнього природного середовища і, відповідно, умов проживання людини, а деревинні ресурси та побічне лісокористування забезпечуватимуть сталий розвиток підприємств, які спеціалізуються на заготівельній і переробній діяльності, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня життя населення регіону.

2. Автором розглянуто різні тлумачення поняття "лісове господарство" і удосконалено визначення на основі класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), враховуючи те, що це є цілісна система, діяльність якої спрямована на залучення всіх функцій лісу для задоволення різносторонніх потреб людини і суспільства в цілому.

3. Невиснажливе лісокористування вимагає проведення в регіоні економічної оцінки кожної складової потенціалу лісів і повинне ґрунтуватися на визначенні кінцевих та суб'єктивних витрат на відповідний вид продукції або послуги, які впливають на величину диференціальної ренти від використання цього лісового ресурсу. Це також безпосередньою визначатиме складову ефективної національної лісової політики.

4. Проведена в дисертаційній роботі оцінка ретроспективного стану функціонування лісового господарства регіону дозволила виокремити низку недоліків та невирішених проблем. В першу чергу це стосується зниження верхньої межі приполонинських лісів, основною причиною якого була нищівна експлуатація лісових ресурсів для задоволення зростаючих виробничих потреб суспільства. Автором за допомогою особливих методичних підходів здійснено наближений розрахунок вартості створення одного гектару лісових культур приполонинських лісів з урахуванням усіх факторів складності транспортування, рельєфу, умов праці та інших чинників, які впливають на проведення цих робіт. Крім того нищівна експлуатація лісів призвела до зміни їх породного складу. Насамперед це стосується суцільних рубок у лісах регіону, де відбувається зміна корінних типів лісів (бучин, суббучин). Виникають похідні типи лісів. В основному, це березняки, осиники, грабняки, до того ж проходить природне захаращення їх чагарниками. Масові посадки ялинників на бучинах і суббучинах призвели до утворення похідних лісонасаджень. Така практика лісової діяльності є порушенням екологічних законів. У перспективі необхідно відновити корінні типи лісів, повернутись до практики зазначених типів лісів замість похідних, штучно створених людиною. Необхідно також враховувати показник оптимальної лісистості, який повинен бути регіонально диференційованим.

5. Відповідно до результатів проведеного дослідження економічної сфери діяльності лісового господарства Закарпатської області був здійснений SWOT-аналіз його конкурентоздатності, визначено фактори макросередовища, проаналізовано ступінь використання ресурсів, розвиток інфраструктури. Вказані групи показників стали основою для розробки комплексної стратегії подальшого розвитку лісового господарства регіону. Основними напрямами розвитку останнього є відтворення лісових ресурсів, державна фінансова підтримка, глибока переробка деревинних ресурсів, розвиток рекреаційної сфери. До загроз слід віднести вичерпність лісових ресурсів, політичну нестабільність, неврегульовані зміни законодавчої та нормативно-правової бази, руйнування лісових ресурсів при природних катаклізмах, екзогенних та ендогенних процесах, вплив техногенних факторів.

6. Досвід розвинутих країн та країн, які розвивають екологічну сертифікацію лісів, засвідчує, що вони зацікавлені в отриманні екологічно чистої лісопродукції, яка потрапить на їхні ринки тільки в тому разі, якщо ліси, походження цієї продукції, сертифіковані за схемою, якій довіряють споживачі. Визнана в усьому світі схема сертифікації є добровільною. Тому державі необхідно орієнтуватись на розроблення і впровадження саме добровільної схеми національної екологічної сертифікації лісів, в першу чергу в Карпатському регіоні.

7. У процесі реформування системи прав власності на ліси необхідно відмовитись від приватизації державних лісів і майна лісогосподарських підприємств. Потрібно передати ліси, крім тих, що підпорядковані Міністерству оборони України, єдиному державному господарю всіх лісів. В Україні відсутні традиції приватного лісоволодіння і відповідна законодавча база. Приватні лісові власники можуть з'являтися, в основному, за рахунок отримання у власність малопридатних і непридатних для сільськогосподарського використання земель з подальшим їх залісненням.

8. Представлений у роботі ґрунтовний аналіз ефективності діяльності лісогосподарських структур області показує, що важливою проблемою залишається подальше вдосконалення методів регулювання та стимулювання лісового господарства на всіх стадіях лісокористування. На думку автора, вони повинні бути спрямовані на забезпечення обсягів комплексного використання і переробки продукції побічного лісокористування з використанням екологозберігаючих технологій.

9. Механізми управління діяльністю лісового господарства, за умов бюджетного фінансування не відповідають сучасним критеріям ринкової економіки, оскільки не забезпечують зростання його доходності, використання фінансових ресурсів та, відповідно, корисних властивостей лісу. У роботі запропоновано перехід на самоокупність, який передбачає, що лісове господарство за рахунок більш ефективного використання лісових ресурсів, розвитку рекреаційно-туристичних послуг та залишення попневої плати зможе покрити всі свої витрати, а частину коштів спрямувати на розвиток лісової інфраструктури. З отриманого прибутку, попневої плати та ефективного використання лісових ресурсів налагоджується чітке виконання державних програм та фінансування всіх підсистем лісового господарства.

10. У роботі розроблений механізм сплати земельного податку. Пропонується сплачувати не податок на землю, а орендну плату за використання земель лісового фонду. Причому зазначено орендна плата має відповідати доходам лісового господарства, отриманим з одного гектара лісової площі. Для зацікавлення місцевих громад у розвитку рекреаційно-туристичних, оздоровчих та спортивних закладів на своїй території пропонується до 50% отриманої орендної плати за використання земель лісового фонду перераховувати на їхню користь.

11. У дисертаційній роботі проведений комплексний аналіз сучасних наукових публікацій та емпіричних матеріалів. Він підтвердив необхідність удосконалення діючої маркетингової концепції, яка повинна бути спрямована, насамперед, на забезпечення науково обґрунтованого підходу до аналізу впливу всіх чинників у використанні структурними підрозділами лісового господарства не тільки деревини, але й усіх корисних властивостей лісу, впливу національної лісової політики, сучасних екологозберігаючих технологій. Здобуток ефективної маркетингової концепції визначається ступенем оцінки ринкових потреб, які базуються на достовірних даних. Тобто маркетингова концепція повинна бути спрямована на сприяння організації ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку для підвищення ролі лісового сектору в економіці регіону і держави в цілому. Це допоможе поступовому переходу на самоокупність лісового господарства у лісозабезпечених регіонах.

Запропоновані у дисертаційному дослідженні висновки і рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку лісового господарства Закарпатської області дадуть можливість досягти ефективної діяльності останнього, створять необхідні умови для комплексного використання всіх корисних властивостей лісових ресурсів, слугуватимуть основою для формування механізмів запобігання екологічних катастроф у лісах Карпат.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Бойко Я.М. Проблеми поліпшення діяльності лісового комплексу після найбільшої за масштабами повені у Закарпатській області / Я.М.Бойко, М.М. Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 1999. - №2. - С.134-144 (0,75 др. арк.). Особистий внесок автора полягає в аналізі основних проблемних недоліків у діяльності лісового комплексу області.

2. Бойко Я.М. Економіко-екологічні аспекти розвитку лісопромислового комплексу Закарпаття / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2000. - №6. - С.45-48 (0,33 др. арк.).

3. Бойко Я.М. Організаційно-економічні напрямки розвитку підприємств лісопромислового комплексу Закарпаття / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2001. - №8. - С.52-54 (0,3 др. арк.).

4. Бойко Я.М. Проблеми розвитку підприємств лісопромислового комплексу регіону / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2002. - №11. - С.30-33 (0,32 др. арк.).

5. Бойко Я.М. Реформування лісового комплексу в контексті концепції сталого розвитку Закарпаття / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2003. - №14. - С.30-36 (0,51 др. арк.).

6. Bojko J. A kьlцnleges gazdasбgi цvezetek lйtrehozбsбnak йs fejlхdйsйnek problematikбi / J.Bojko, M.Bojko // Gazdasбg йs tбrsadalom. - Tбrsadalomtudomбnyi folyуirat. - 2004. - №2. - p.105-113 (0,52 др. арк.). Особистий внесок автора полягає в аналізі економічних показників діяльності прикордонних зон.

7. Бойко Я.М. Проблеми формування та розвитку лісопромислових підприємств в контексті сталого розвитку регіону / Я.М.Бойко, М.М.Бойко // Podnikatel'ske prostredie a regionбlne aspekty rozvoja. P.Kuzmiљin a kol., 2004. - №2. - p.156-161 (0,55 др. арк.). Особистий внесок автора: запропоновано створити новий організаційний механізм для поліпшення фінансування лісового господарства регіону.

8. Бойко Я.М. Концепція розвитку лісопромислового виробництва Карпатського регіону / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2005. - №18. - С.144-153 (0,81 др. арк.).

9. Бойко Я.М. Транскордонне співробітництво - реалізація державної політики України з країнами-членами Євросоюзу / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2007. - №23. - С.227-229 (0,28 др. арк.).

10. Бойко Я.М. Організаційно-економічний механізм розвитку лісового комплексу (на прикладі Закарпатської області) / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2007. - №24 - С.147-151 (0,36 др. арк.).

11. Бойко Я.М. Тенденції розвитку лісового господарства регіону в сучасних умовах (на прикладі Закарпатської області) / Я.М.Бойко, В.П. Мікловда // Економіка промисловості. - 2008. - №2(41). - С.142-152 (0,59 др. арк.). Особистий внесок автора полягає в оцінці розвитку лісового господарства регіону.

12. Бойко Я.М. Лісові ресурси та їх роль у збалансованому розвитку лісового господарства регіону / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2008. - №25. - С.46-52 (0,54 др. арк.).

13. Бойко Я.М. Аналіз ефективності діяльності лісогосподарських структур регіону (на прикладі Закарпатської області) / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2008. - №26. - С.48-58 (0,70 др. арк.).

14. Бойко Я.М. Організаційні механізми адаптивності лісового господарства регіону в сучасних умовах (на прикладі Закарпатської області) / Я.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2009. - №27. - С.69-76 (0,61 др. арк.).

15. Бойко Я.М. Сучасний маркетинговий підхід до комплексного використання лісових ресурсів (на прикладі Закарпатської області) / Я.М.Бойко, М.М.Бойко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2009. - №28 (частина 1). - С.29-36 (0,51 др. арк.). Особистий внесок автора: запропонований маркетинговий механізм діяльності підприємств лісового господарства Закарпатської області.

Публікації в інших наукових виданнях:

16. Бойко Я.М. Стан та напрямки відновлення лісопромислового виробництва Закарпаття / Я.М.Бойко, М.М.Бойко // Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи: наук.-практ. конф., 13-14 березня 1997р. : тези доп. - Ужгород, 1997. - С.55-58 (0,2 др. арк.). Особистий внесок автора полягає у дослідженні створення ймовірних лісопереробних груп у Закарпатській області.

17. Бойко Я.М. Маркетинг - основа відтворення виробництва в Закарпатті та Україні в цілому / Я.М.Бойко, М.М.Бойко, В.І.Кошеля // Науково-технічний збірник НТТ. - 1997. - Вип.13. - С.49-55 (0,48 др. арк.). Особистий внесок автора полягає у розробці пропозиції щодо створення зональної структури управління підприємства, переведеного на маркетингову діяльність у Закарпатській області.

18. Бойко Я.М. Лісові ресурси - основа відновлення та розвитку рекреації / Я.М.Бойко, М.М.Бойко, М.Ю.Цицика // Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпаття: шляхи і перспективи: наук.-практ. конф., 17 червня 1997р. : тези доп. - Ужгород, 1997. - С.134-138 (0,21 др. арк.). Особистий внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо відрахувань за користування лісовими ресурсами.

...