Підвищення яєчної продуктивності птиці при формуванні рівновагових угрупувань і взаємодії "генотип x середовище"

Размещено на http://allbest.ru

Державний Вищий Навчальний Заклад

“Херсонський державний аграрний університет”

УДК 636.52/58.082

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Підвищення яєчної продуктивності птиці при формуванні рівновагових угрупувань і взаємодії “генотип x середовище”

06.02.01 - розведення та селекція тварин

хомічук Олена Олександрівна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААНУ, Заслужений діяч науки і техніки України Коваленко Віталій Петрович, ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, професор кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин;

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Дєбров Валерій Васильович, ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу;

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Остапенко Володимир Іванович, Сумський національний аграрний університет, декан біолого-технологічного факультету.

Захист відбудеться „14” жовтня 2010 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 в ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. __92_ ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Херсонського державного аграрного університету» за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „ 14_” _вересня ________ 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиН.М. Корбич

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В якості одного з підходів селекційного удосконалення сільськогосподарських тварин та птиці останнім часом використовують модальний відбір.

Принцип модальної селекції оснований на теорії стабілізуючого відбору, згідно якого особини модального класу переважають своїх ровесників за комплексом продуктивних ознак, у тому числі і за пристосованістю до конкретних умов навколишнього середовища.

Окремим аспектом є вивчення доцільності вирощування молодняку птиці в рівновагових угрупованнях. Дослідженнями багатьох вчених (В. Г. Горин, 1978; О. В. Шабаєв, 1993; Г. К. Губа, 1996; С. Ю. Боліла, 1996; В. П. Коваленко, 2003) встановлено, що вирощування ремонтного молодняку яєчних курей в рівновагових угрупуваннях у подальшому сприяє підвищенню яєчної продуктивності.

Тому актуальність теми роботи полягає в проведенні оцінки продуктивних якостей птиці кращого світового генофонду в умовах взаємодії “генотип х середовище” та встановлення ефективності формування рівновагових угрупувань промислових стад курей-несучок.

У наш час в Україні набуває поширеного використання птиця коричневих кросів. Серед них “Хайсекс браун” та “Ломанн браун”. У цьому аспекті необхідно провести комплексну оцінку вказаних кросів за показниками росту та розвитку молодняку, яєчної продуктивності та морфологічних якостей яєць.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” за темами: “Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах Південного регіону України” (№ державної реєстрації 0104U010375, 2004-2007рр.) та “Розробка і удосконалення технології виробництва продукції тваринництва з використанням кращого вітчизняного та світового генофонду в господарствах Південного регіону України” (№ державної реєстрації 0108U000143, 2008-2012 рр.).

Мета і завдання дослідження. Дисертаційна робота виконана з метою підвищення яєчної продуктивності птиці при формуванні рівновагових угрупувань з застосуванням методів стабілізуючого відбору і визначення взаємодії “генотип x середовище”, проведенні порівняльної оцінки кращих світових кросів курей яєчного типу.

Для реалізації поставленої мети були розв'язані наступні завдання:

1. Оцінити кроси яєчних курей (“Хайсекс браун” та “Ломанн браун”) за показниками продуктивності впродовж 504 днів життя;

2. Визначити вплив на рівень яєчної продуктивності кросів, живої маси ремонтного молодняку, віку статевої зрілості, строку досягнення піку несучості;

3. Дослідити морфофізичні параметри яєць птиці вивчаємих кросів;

4. Визначити інтер'єрні показники курей різних кросів залежно від класу розподілу та ярусу утримання;

5. Визначити економічну ефективність використання кращих варіантів класів розподілу птиці за продуктивними якостями.

Об'єкт дослідження. Формування та реалізація генетичного потенціалу яєчної продуктивності птиці під впливом генотипових і паратипових факторів.

Предмет дослідження. Вікова динаміка живої маси, яєчна продуктивність, морфологічні показники яєць, інтенсивність росту птиці різних кросів, біохімічні показники крові курей, коефіцієнти математичних моделей росту та кривих несучості.

Методи дослідження. У роботі використані зоотехнічні, лабораторні, біохімічні та економічні методики досліджень.

Основний метод роботи - експериментальний. При обробці одержаних результатів використовували біометричні та економічні методи із застосуванням обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексну порівняльну оцінку продуктивних якостей птиці високопродуктивних кросів “Хайсекс браун” та “Ломанн браун” в умовах промислової технології виробництва харчових яєць.

Обґрунтована доцільність формування рівновагових угрупувань промислових стад несучок цих кросів. Виявлено вплив класів розподілу на яєчну продуктивність та морфологічні показники яєць дослідної птиці.

Встановлено, що птиця кросу “Хайсекс браун”, яка за живою масою, морфологічними показниками яєць значно перевищує птицю кросу “Ломанн браун” в усі вікові періоди, мала вищі показники продуктивних якостей.

Вперше встановлено, що оптимальним ярусом вирощування птиці класу розподілу М⁺ є нижній ярус кліткової батареї, а для птиці класу розподілу М^- оптимальним є верхній ярус кліткової батареї.

Вперше для досліджуваних кросів встановлено показники рівномірності і напруженості росту, а також проведено трьохфакторний дисперсійний аналіз впливу кросу, класу розподілу та ярусу утримання на вікову динаміку живої маси курей та чотирьохфакторний дисперсійний аналіз впливу кросу, класу розподілу, ярусу утримання та віку на масу яєць та їх складові.

Результати є підставою для підвищення ефективності використання птиці дослідних кросів. селекція генотип птиця яєчний

Розроблено науково-обґрунтовані пропозиції виробництву щодо формування рівновагових угрупувань птиці і підвищення яєчної продуктивності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень є підставою для підвищення живої маси та продуктивності птиці яєчних кросів.

Результати виконаних досліджень дають змогу застосовувати в промисловому птахівництві прийоми стабілізуючого відбору, вирощувати молодняк у рівновагових угрупованнях, формувати стадо несучок і завдяки цьому підвищити несучість та масу яєць.

Результати досліджень запропоновані для використання як в теоретичних, так і в практичних цілях та впроваджені в умовах племінного птахівничого підприємства ЗАТ „Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області, що підтверджується актом.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, безпосередній організації і проведенні досліджень, опрацюванні матеріалів отриманих експериментальних даних, формулюванні висновків та пропозицій виробництву, в підготовці до друку наукових праць. Уточнення методичних підходів і теоретичних положень проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів наукових досліджень доповідалися й отримали позитивний відзив, на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (2007-2009 рр.), Міжнародній науково-педагогічній конференції присвяченої 100-річчю від дня народження професора В. Г. Амаліцького (м. Херсон, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень - 2009” (м. Полтава, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції присвяченої 90-річчу заснування та 55-річчу відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам'янець-Подільський, 2010 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях, із них 5 одноосібно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 143 сторінках комп'ютерного тексту і включено: вступ; аналітичний огляд та вибір напрямів досліджень; матеріал, загальна методика та етапи досліджень; результати власних досліджень; аналіз і узагальнення результатів досліджень; висновки; список використаних джерел, 32 таблиці, 11 рисунків, 2 додатки. Список використаної літератури нараховує 231 джерел, з них 47 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились впродовж 2006-2009 років в умовах сільськогосподарського племінного птахівничого підприємства ЗАТ „Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області, в лабораторіях генетики та розведення сільськогосподарських тварин ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, багатопрофільній діагностичній лабораторії ООО НПО “Біологічні технології”.

З метою визначення ефективності утримання птиці в рівновагових угрупуваннях був проведений експеримент на курках-несучках кросів “Хайсекс браун” та “Ломанн браун”.

Для досліджень визначено співвідношення птиці за живою масою під час розміщення в кліткових батареях для курок-несучок. Для цього в секціях кліткових батарей проведена вибірка курей різної живої маси і розподілено на 3 дослідні групи та контроль.

Курчата дослідних груп були розсортовані на класи у віці 100 днів під час розміщення їх у кліткові батареї типу БКМ-3 зі щільністю посадки відповідно до технічних даних обладнання.

Загальна схема експериментальних досліджень представлена на рисунку 1.



Рис. 1. Загальна схема експериментальних досліджень

Птиця кожного класу розподілу була розміщена в кожному з трьох ярусів кліткової батареї. В якості контролю використовували групу не розсортованих курчат. Схема експериментальних досліджень наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Схема експериментальних досліджень

Групи птиці	n, гол.	Яруси кліткової батареї
		“Хайсекс браун”	“Ломанн браун”
		верхній	середній	нижній	верхній	середній	нижній
Контрольна	380	не розсортовані	не розсортовані
І дослідна	190	М-	М-	М-	М-	М-	М-
ІІ дослідна	190	М0	М0	М0	М0	М0	М0
ІІІ дослідна	190	М+	М+	М+	М+	М+	М+

Примітка: М ^- - клас нижче середньої живої маси, М⁰ - на рівні середнього значення, М⁺ - вище середньої живої маси

Розподіл на класи проводили з використанням нормованого відхилення ознак. З цією метою визначали середнє значення живої маси в групах () та стандартне відхилення ().

Виходячи з цього до модального класу М⁰ відносили курей живою масою в межах ±0,67, курей за показниками живої маси вище цього значення відносили до класу плюс-варіант М⁺ (+0,67), а курей з показниками нижче середньої живої маси відносили до класу мінус-варіант М^- (-0,67у).

У роботі проводили дослідження таких продуктивних якостей курей:

1. Динаміка росту та відносні прирости, г;

2. Жива маса в 7 та 12 місяців, г;

3. Збереженість дорослих курей, %;

4. Несучість на середню несучку за 12 місяців продуктивного періоду, штук яєць;

5. Маса яєць в 7 та 12 місяців, г;

6. Вік досягнення 50 % несучості, діб;

7. Інтенсивність несучості, %;

8. Наростання від 50 % несучості до досягнення піку, діб.

Показник інтенсивності формування розраховували за методикою Ю.К. Свечина (1985). Показники рівномірності і напруженості росту визначали за методикою В.П. Коваленка та ін. (1999).

Збереженість курей розраховували за весь період досліджень. Несучість птиці піддослідних кросів обліковувалась до віку 504 дні життя. Продуктивність курей-несучок визначали за такими методами оцінки: несучість на середню несучку; інтенсивність несучості. Визначали також індекси несучості та маси яєць.

Закономірності динаміки росту визначали за допомогою параметрів моделей Т. Бріджеса, А. Пюттера та Л. фон Берталанффі, з наступним їх порівнянням для визначення оптимальної.

Закономірності кривих несучості птиці визначали за допомогою параметрів моделей Мак-Мілана (1970).

Оцінено наступні морфологічні показники яєць: маса яйця (на вагах ВЛТК - 500 з точністю до 0,01г) по 30 штук та індивідуально, а також дослідили масу білку, жовтка, шкаралупи та товщину шкаралупи.

У роботі досліджені біохімічні показники крові за такими показниками: загальний білок крові; кількість загального кальцію в сироватці крові; активність аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ); загальний холестерин; глюкоза; неорганічний фосфор.

Для вивчення й підтвердження сили впливу факторів (кросу птиці, класу розподілу, ярусу кліткової батареї та віку) на досліджувану ознаку (живу масу, масу яєць та їх складових) був проведений трьох та чотирьохфакторний дисперсійний аналіз за допомогою моделі з випадковими факторами А, В, С, D за Г. Шеффе (1963).

Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики за Н. А. Плохинским (1969) і з використанням персональних комп'ютерів і програм, які входять до пакета STATISTIKA V.5.5.

У дослідженнях прийнята наступна система достовірності: Р < 0,05, Р < 0,01, Р< 0,001

Економічні показники розраховували за методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, винаходів і раціоналізаторської пропозиції.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ефективність вирощування курей різних генотипів у рівновагових угрупуваннях. Ремонтний молодняк розсортували у віці 100 днів і розподілили на три класи із живою масою 1140…1260 г, в якості контролю використовували групу не розсортованих курчат.

Аналіз результатів динаміки живої маси курей різних кросів представлений в таблиці 2.

Таблиця - 2 Динаміка живої маси курей різних кросів

Групи птиці	Клас розподілу	Ярус розміщення	Вік птиці, міс
			“Хайсекс браун”	“Ломанн браун”
			7	12	7	12
			±	±	±	±
Контрольна	не розсортовані	верхній	1854,8 ±13,95	1872,3 ±17,27	1760,0 ±18,79	1836,3 ±15,60
		середній	1887,1 ±14,75	1888,3 ±15,30	1775,1 ±15,24	1848,3 ±12,31
		нижній	1902,4 ±17,72	1898,1 ±18,17	1761,7 ±15,68	1858,8 ±12,73
І дослідна	M-	верхній	1754,3 ±13,57***	1811,9 ±13,90**	1716,2 ±25,64*	1798,6 ±19,82
		середній	1756,5 ±16,21***	1811,0 ±13,90***	1715,2 ±18,28*	1796,2 ±16,38*
		нижній	1757,1 ±15,99***	1810,0 ±16,43***	1714,0 ±18,08*	1793,5 ±15,95**
ІІ дослідна	M0	верхній	1811,0 ±19,57	1884,0 ±23,99	1773,8 ±14,68	1860,9 ±9,76
		середній	1812,4 ±22,30*	1881,5 ±12,93	1761,4 ±14,16	1857,1 ±10,45
		нижній	1811,4 ±18,89***	1892,4 ±12,93	1762,4 ±14,46	1876,5 ±16,19
ІІІ дослідна	M+	верхній	1908,6 ±24,45*	1979,1 ±18,49***	1859,0 ±20,35***	1911,0 ±19,61**
		середній	1906,2 ±17,91	1982,9 ±19,70***	1873, 0 ±23,85***	1909,5 ±19,38**
		нижній	1909,1 ±22,25	1988,5 ±18,17***	1861,4 ±22,20***	1915,0 ±21,79*

Примітка: * - Р< 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001

У процесі досліджень встановлено, що у віці 7 місяців для курей кросу “Хайсекс браун” найвища жива маса характерна для птиці класу розподілу М⁺ і вірогідно переважала контрольну групу при вирощуванні у верхньому ярусі на 53,8 г (Р< 0,05).

Кури І дослідної групи класу розподілу М- поступались контрольній групі відповідно на 100,5 г при вирощуванні у верхньому ярусі, на 130,6 г при вирощуванні в середньому ярусі та на 145,3 г при вирощуванні в нижньому ярусі (в усіх випадках Р < 0,001).

Птиця модального класу М⁰ мала живу масу меншу ніж птиця контрольної групи у середньому та нижньому ярусі (Р < 0,05; Р < 0,001). У віці 12 місяців у межах контрольної і дослідних груп більш високими показниками живої маси характеризувалася птиця ІІІ дослідної групи класу розподілу М⁺ і перевищувала курей контрольної групи на 106,8 г у верхньому ярусі, на 94,6 г у середньому ярусі та на 90,4 г у нижньому ярусі (в усіх випадках Р < 0,001).

Кури І дослідної групи класу розподілу М- поступались контрольній в середньому на 60,4 г у верхньому ярусі (Р < 0,01), на 77,3 г у середньому ярусі (Р < 0,001) та на 88,1 г у нижньому ярусі (Р < 0,001). Птиця модального класу М⁰ мала живу масу на рівні з контрольною групою.

Нами в процесі досліджень був також вивчений крос “Ломанн браун”. За результатами досліджень встановлено, що у віці 7 місяців кури ІІІ дослідної групи класу розподілу М⁺ перевищували контрольну групу по всім ярусам розміщення: нижній на 99,7 г (Р < 0,001), середній на 97,9 г (Р < 0,001) та верхній на 99,0 г (Р < 0,001).

Кури І дослідної групи класу розподілу М^- характеризувалися меншою живою масою ніж птиця контрольної групи в середньому на 46,0…58,8 г (в усіх випадках Р < 0,05). Птиця модального класу М⁰ має значення близькі до значень контрольної групи. У 12-ти місячному віці найвищий показник живої маси був у курей класу розподілу М⁺, а найменший в птиці класу розподілу М^-.

Порівнюючи кроси встановлено, що птиця кросу “Ломанн браун” поступається кросу “Хайсекс браун” у 7-ми місячному віці відповідно по класам розподілу: клас М^- на 39,8 г, М⁰ на 45,7 г та М⁺ на 43,5 г. У 12-ти місячному віці відповідно клас М^- на 14,9 г, М⁰ на 21,1 г та М⁺ на 71,7 г.

Відмінності в динаміці росту двох кросів наведені на рис. 2.

Рис.2. Криві вікової динаміки живої маси курей двох кросів

Аналізуючи криву динаміки росту птиці спостерігаємо, що птиця кросу “Хайсекс браун” за живою масою значно перевищувала птицю кросу “Ломанн браун” в усі вікові періоди.

Так, різниця у віці 5 місяців склала 110,8 г, у віці 7 місяців - 52,2 г, а у 12 місяців 36,5 г.

За результатами досліджень був проведений трьохфакторний дисперсійний аналіз впливу кросу, класу розподілу та ярусу утримання на вікову динаміку живої маси курей.

У віці 7 місяців вплив організованих факторів на живу масу курей складає 30,33 %, і є високо вірогідним.

Серед окремих факторів, що впливають на живу масу курей в цьому віці, найбільш значимим є фактор “крос” 23,48 % та “клас розподілу” 65,98 %. Також встановлено вірогідний сумісний вплив факторів “крос” та “клас розподілу” 8,58 %.

У віці 12 місяців (табл. 3) вплив організованих факторів на живу масу курей склав 25,69 %.

Таблиця 3 - Результати трьохфакторного дисперсійного аналізу впливу кросу, класу розподілу та ярусу на живу масу курей у віці 12 місяців

Джерело мінливості	Сума квадратів (SS)	Число ступенів волі (df)	Середній Квадрат (MS)	Дисперсійне відношення (F)	Рівень значущості (Р)	Частка мінливості, %
						Від загальної	від організованих факторів
Крос (А)	186570,55	1	186570,55	24,44	0,0000	3,09	12,02
Клас (В)	1281723,38	3	427241,13	55,97	0,0000	21,22	82,59
Ярус (С)	9662,51	2	4831,25	0,63	0,5310	0,16	0,62
А х В	59493,18	3	19831,06	2,60	0,0500	0,98	3,83
А х С	222,43	2	111,22	0,01	0,9860	0,00	0,01
В х С	13695,15	6	2282,53	0,30	0,9370	0,23	0,88
А х В х С	597,77	6	99,63	0,01	1,0000	0,01	0,04
Організовані фактори	1551964,96	23	67476,74	8,84	0,0000	25,69	100,00
Залишкова	4488620,88	588	7633,71			74,31
Загальна	6040585,84	611				100,00

Найбільш суттєвий вплив відмічається для факторів “крос” 12,02 % та “клас розподілу” 82,59 %.

У результаті аналізу особливостей вікової динаміки живої маси курей двох кросів з використанням трьох математичних моделей Т. Бріджеса, А. Пюттера та Л фон Берталанффі встановлено, що серед обраних моделей росту найбільш адекватними є моделі Т. Бріджеса та А. Пюттера.

Коефіцієнти як кінетичного так й експоненціального росту майже не відрізнялися в курей різних кросів, тоді як відмічаються значні коливання їх у курей різних класів розподілу.

Адекватність моделі Т. Бріджеса коливається в межах 85,5…93,8 %, адекватність моделі А. Пюттера коливається в межах 96,0…98,8 %.

Таким чином, можна рекомендувати для опису та аналізу процесів росту та живої маси курей, насамперед, дві моделі - модель Т. Бріджеса та модель А. Пюттера.

Яєчна продуктивність курей різних класів розподілу за живою масою. Основними продуктивними ознаками оцінки курей були: несучість на середню несучку, шт.; вік знесення першого яйця, діб; вік досягнення 50 % несучості, діб; вік досягнення піку продуктивності, діб; збереженість птиці різних класів розподілу.

Порівняння показників продуктивності птиці вивчаємих кросів проводили шляхом співставлення за 504 дні несучості (табл. 4).

Таблиця 4 - Продуктивні якості курей різних кросів та класів розподілу

Крос птиці	Клас розподілу	Ярус утримання	Несучість на середню несучку, шт.	Вік знесення першого яйця, діб	Вік 50 % несучості, діб	Вік досягнення піку продуктивності, діб	Збереженість, %
“Хайсекс браун”	не розсортовані	верхній	327,7	126 ± 1,0	141 ± 1,1	168 ± 1,3	92,9
		середній	325,5	125 ± 1,2	140 ± 1,2	170 ± 1,2
		нижній	328,1	124 ± 1,1	141 ± 1,3	169 ± 1,2
	М-	верхній	342,3	122 ± 1,1	139 ± 1,1	168 ± 1,3	95,2
		середній	338,4	124 ± 1,2	141 ± 1,2	170 ± 1,2
		нижній	336,7	124 ± 1,0	140 ± 1,2	169 ± 1,2
	М0	верхній	348,5	123 ± 1,1	141 ± 1,1	169 ± 1,3	95,2
		середній	346,2	123 ± 1,0	140 ± 1,2	168 ± 1,2
		нижній	345,2	124 ± 1,2	139 ± 1,2	170 ± 1,4
	М+	верхній	352,4	124 ± 1,1	140 ± 1,3	168 ± 1,2	93,7
		середній	352,6	123 ± 1,2	140 ± 1,2	169 ± 1,3
		нижній	351,9	122 ± 1,0	139 ± 1,1	168 ± 1,4
“Ломанн браун”	не розсортовані	верхній	296,5	131 ± 1,5	142 ± 1,2	182 ± 1,3	91,3
		середній	301,6	129 ± 1,1	144 ± 1,1	185 ± 1,5
		нижній	298,8	130 ± 1,2	143 ± 1,3	184 ± 1,4
	М-	верхній	318,5	127 ± 1,2	142 ± 1,2	182 ± 1,2	93,7
		середній	308,4	128 ± 1,3	142 ± 1,1	183 ± 1,3
		нижній	306,7	128 ± 1,1	144 ± 1,5	182 ± 1,3
	М0	верхній	318,6	127 ± 1,3	144 ± 1,4	184 ± 1,4	92,1
		середній	319,8	126 ± 1,3	142 ± 1,1	182 ± 1,3
		нижній	320,0	128 ± 1,3	143 ± 1,2	183 ± 1,3
	М+	верхній	315,2	129 ± 1,2	144 ± 1,2	184 ± 1,4	92,1
		середній	326,2	127 ± 1,1	143 ± 1,1	183 ± 1,2
		нижній	320,3	126 ± 1,1	142 ± 1,3	182 ± 1,2

За результатами наведеними в таблиці 4 встановлено, що несучість в значній мірі обумовлена класами особин за живою масою та технологічним фактором - ярусом кліткової батареї.

Для курей кросу “Хайсекс браун” максимальний показник несучості становив 352,6 шт. яєць у класі розподілу М⁺ середнього ярусу утримання.

Найвищий показник несучості у класі розподілу М^- становив 342,3 шт. яєць у верхньому ярусі утримання.

Для курей кросу “Ломанн браун” спостерігаємо аналогічну закономірність. Максимальний показник несучості становив 326,2 шт. яєць у класі розподілу М⁺ середнього ярусу утримання. Для курей класу розподілу М^- максимальний показник становив 318,5 шт. яєць у верхньому ярусі. Встановлено, що різниця за несучістю птиці (у обох кросів) між нижнім та середнім ярусом не вірогідна.

Кури модального класу М⁰ (для обох кросів) не відреагували значною мінливістю несучості на фактор - ярус кліткової батареї (різниця склала 1…2 шт. яєць), що лежить в межах статистичної похибки.

Отримані дані вказують, що кури модального класу М⁰ обох кросів мають високу пристосованість до зміни технологічних факторів. Найнижчими показниками несучості (для обох кросів) характеризувалась птиця не розсортована на класи.

За показниками статевої зрілості кращі результати були у курей кросу “Хайсекс браун” (різниця за віком знесення першого яйця між кросами становить 4 доби).

Крім того крос “Хайсекс браун” характеризується як більш скоростиглий на відміну від кросу “Ломанн браун” за такими показниками, як вік досягнення 50 % несучості (складає 139…141 доба і 142…144 доби), віком досягнення піку продуктивності (168 діб і 182 доби) та збереженістю птиці (92,9…95,2 % і 91,3…93,7 %).

Встановлено, що оптимальним ярусом кліткової батареї для птиці кросу “Хайсекс браун” класу розподілу М^- є верхній ярус (вік знесення першого яйця 122 ± 1,1 діб, вік досягнення 50 % несучості 139 ± 1,1 діб, вік досягнення піку продуктивності 168 ± 1,3 діб).

Для птиці класу розподілу М⁺ оптимальним є нижній ярус розміщення (вік знесення першого яйця 122 ± 1,0 діб, вік досягнення 50 % несучості 139 ± 1,1 діб, вік досягнення піку продуктивності 168 ± 1,4 діб).

Для птиці кросу “Ломанн браун” класу М^- також оптимальним виявився верхній ярус розміщення (вік знесення першого яйця 127 ± 1,1 діб, вік досягнення 50 % несучості 142 ± 1,2 діб, вік досягнення піку продуктивності 182 ± 1,3 діб), для птиці класу розподілу М⁺ - нижній ярус розміщення (вік знесення першого яйця 126 ± 1,1 діб, вік досягнення 50 % несучості 142 ± 1,3 діб, вік досягнення піку продуктивності 182 ± 1,2 діб).

Моделюванням кривих несучості за допомогою моделі Мак-Мілана (табл. 5) виявлено відмінності в нормах її спаду і нарощування з віком несучок.

Виявлено, що суттєві відмінності стосуються як асимптоти яєчної продуктивності, так й коефіцієнтів моделі.

Таблиця 5 - Коефіцієнти моделі Мак-Міллана динаміки яєчної продуктивності курей двох кросів

Крос	Клас розподілу	Коефіцієнти моделі Мак-Міллана	R2, %
		M	с	b
“Хайсекс браун”	не розсортовані	326,0	0,781	0,01421	81,2
	M-	339,1	0,778	0,01424	81,2
	M0	344,3	0,781	0,01419	81,3
	M+	352,0	0,786	0,01423	81,6
“Ломанн браун”	не розсортовані	298,0	0,808	0,01656	81,4
	M-	310,0	0,808	0,01660	81,4
	M0	319,2	0,808	0,01661	81,5
	M+	320,3	0,808	0,01662	81,5

Примітка: M - асимптота, b - показник, що визначає інтенсивність підйому яєчної продуктивності до моменту піку; с - показник, що визначає швидкість зниження рівня яєчної продуктивності після піку

Адекватність даної моделі коливається в межах 81,2…81,6 %. Встановлено, що модель з високою точністю описує динаміку несучості (середній відсоток відхилення не перевищує 5 % порогу судження про вірогідність отриманих даних).

В цілому можна відмітити, що для курей кросу “Хайсекс браун” максимально можливий рівень яєчної продуктивності вище, ніж у птиці кросу “Ломанн браун” (рис. 3.).

Крім того з рис. 3 встановлено, що кури кросу “Хайсекс браун” мають більш уповільнену швидкість спаду яєчної продуктивності після настання піку продуктивності, ніж кури кросу “Ломанн браун”.

Морфологічні показники яєць птиці різних класів розподілу. Аналізуючи результати морфологічних показників яєць птиці різних класів розподілу встановлено, що в цілому, більшість показників знаходяться в межах норми (табл. 6).



Рис. 3. Динаміка яєчної продуктивності курей двох кросів та її апроксимація моделлю Мак-Міллана

Таблиця 6 - Морфологічні показники якості яєць птиці дослідних кросів

у віці 7 та 12 місяців, ±

Групи птиці	Клас розподілу	Маса яйця, г	Маса білка, г	Маса жовтка, г	Маса шкаралупи, г
		7 міс.	12 міс.	7 міс.	12 міс.	7 міс.	12 міс.	7 міс.	12 міс.
		±	±	±	±	±	±	±	±
“Хайсекс браун”
Контрольна	не розсортовані	59,0 ± 0,37	65,3 ± 0,53	36,4 ± 0,33	40,2 ± 0,57	15,4 ± 0,14	17,3 ± 0,14	7,2 ± 0,07	7,6 ± 0,10
І дослідна	М-	58,6 ± 0,47	64,0 ± 0,33	35,9 ± 0,32	39,2 ± 0,23	15,3 ± 0,20	17,3 ± 0,09	7,2 ± 0,06	7,4 ± 0,07
ІІ дослідна	М0	58,8 ± 0,40	65,4 ± 0,33	36,2 ± 0,35	40,5 ± 0,30	15,4 ± 0,14	17,4 ± 0,09	7,1 ± 0,09	7,5 ± 0,10
ІІІ дослідна	М+	59,5± 0,31	66,7 ± 0,35	36,8 ± 0,35	41,8 ± 0,34	15,5 ± 0,15	17,5 ± 0,13	7,2 ± 0,09	7,4 ± 0,10
“Ломанн браун”
Контрольна	не розсортовані	58,3 ± 0,32	64,8 ± 0,42	36,2 ± 0,37	41,4 ± 0,61	14,8 ± 0,18	16,1 ± 0,14	7,0 ± 0,08	7,2 ± 0,09
І дослідна	М-	56,8 ± 0,52	63,8 ± 0,47	34,9 ± 0,27	40,4 ± 0,47	14,7 ± 0,21	16,1 ± 0,19	6,9 ± 0,07	7,3 ± 0,08
ІІ дослідна	М0	57,7 ± 0,45	64,9 ± 0,32	35,8 ± 0,33	41,5 ± 0,51	14,8 ± 0,24	16,1 ± 0,15	7,0 ± 0,07	7,3 ± 0,08
ІІІ дослідна	М+	58,4 ± 0,31	66,2 ± 0,47	36,4 ± 0,41	42,9 ± 0,43	14,9 ± 0,24	16,1 ± 0,19	7,1 ± 0,08	7,3 ± 0,09

Примітка: * - Р< 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001

За морфофізичними ознаками найкращі показники отримані в птиці кросу “Хайсекс браун”. У віці 7 місяців найвища маса яєць була в курей класу розподілу М⁺, маса яйця становила 59,5 г, а у 12-ти місячному віці 66,7 г.

Найнижчу масу яєць мала птиця класу розподілу М^- і у віці 7 місяців вона склала 58,6 г, а у 12-ти місячному віці 64,0 г. Птиця модального класу М⁰ мала значення близькі до не розсортованої на класи птиці.

Для курей кросу “Ломанн браун” спостерігається така ж закономірність, що і для курей кросу “Хайсекс браун”: найвища маса яєць у віці 7 місяців спостерігалась у птиці класу розподілу М⁺ і становила 58,4 г.

У віці 12 місяців найвища маса яєць також у птиці класу розподілу М⁺ 66,2 г.

Найнижчу масу яєць мала птиця класу розподілу М^- і у віці 7 місяців вона становила 56,8 г, а у 12-ти місячному віці - 63,8 г, птиця модального класу М⁰ мала значення близькі до птиці не розсортованої на класи.

Найвищий показник маси білку був у курей класу розподілу М⁺ у віці 7 місяців він становив 36,2 г, а у 12-ти місячному віці 42,9 г.

Найнижчий показник маси білку був у птиці класу розподілу М^-. Птиця модального класу М⁰ мала значення близькі до птиці не розсортованої на класи. Різниці за масою шкаралупи серед досліджуваних кросів та класів розподілу відмічено не було.

З метою оцінки впливу кросу, класу розподілу, ярусу кліткової батареї та віку птиці на показник маси яєць було проведено чотирьохфакторний дисперсійний аналіз.

Організовані фактори мають суттєвий вплив 86,69 %, і в найбільшому ступені на масу яєць впливає вікова компонента, яка складає 93,76 % від частки впливу всіх організованих факторів. Але, крім того, відмічено вірогідний вплив факторів “крос” - 1,15 % та “клас розподілу” 3,66 %.

У дослідженнях з метою встановлення залежності вмісту яєць (маса білку, маса жовтка) з їх масою та масою шкаралупи були розраховані коефіцієнти кореляції. У таблиці 7 наведені значення коефіцієнтів кореляції між окремими показниками у курей різних кросів за різного віку.

Таблиця 7 - Значення коефіцієнтів кореляції між масою яєць та шкаралупи з вмістом білка і жовтка у курей різних кросів в різному віці

Пари ознак	Крос “Хайсекс браун”	Крос “Ломанн браун”
	7 міс.	12 міс.	7 міс.	12 міс.
Маса яйця - маса білку	0,854***	0,960***	0,899***	0,953***
Маса яйця - маса жовтка	0,496***	0,009	0,283**	0,043
Маса жовтка - маса білку	0,039	-0,191*	-0,140	-0,234*
Маса жовтка - маса шкарлупи	0,243**	-0,212*	-0,021	-0,026
Маса білку - маса шкарлупи	-0,141	-0,156	-0,190*	-0,115

Примітка: * - Р< 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001

Встановлена високо вірогідна кореляція між показниками маси яйця та маси білку у курей обох кросів у віці 7 та 12 місяців (r = 0,854…0,960). Тоді як кореляція між показником маси яйця та маси жовтка має місце лише у курей 7 місячного віку обох кросів (r = 0,496…0,283), а у повновікових курей вона значно зменшується.

Наявність позитивної кореляційної залежності маси яйця з масою білку дає змогу використовувати даний показник в селекційно-племінній роботі по підвищенню якісних показників харчових яєць.

Аналогічно, вірогідна від'ємна кореляція має місце між показником маси білку та жовтка яєць курей обох кросів у віці 12 місяців (r = -0,191…-0,234), тоді як у молодих особин такий зв'язок відсутній.

Показник маси шкарлупи пов'язаний із іншими морфологічними характеристиками лише у курей кросу “Хайсекс браун”, при чому у віці 7 місяців відмічається позитивний зв'язок між масою жовтка та масою шкарлупи (r = 0,243), а у віці 12 місяців - від'ємний (r = -0,212).

З іншого боку, показник маси шкарлупи має від'ємний зв'язок з показником маси білку у курей кросу “Ломанн браун” серед курей у віці 7 місяців (r = -0,190).

Показник товщина шкарлупи не виявив кореляційної залежності з морфологічними показниками яєць курей досліджених кросів.

Біохімічні показники крові курей різних кросів та класів розподілу. На підставі проведених біохімічних досліджень крові курей різних кросів та класів розподілу, можна зробити висновок, що всі показники знаходились у межах фізіологічної норми (табл. 8).

Проаналізувавши результати представлені в таблиці 8 можна зробити висновок, що вища концентрація загального білку характерна для птиці кросу “Хайсекс браун” класу розподілу М- 84,1 ± 7,25 г/л, що на 7,4 г/л переважає птицю кросу “Ломанн браун” того ж класу розподілу.

Про стан синтезу протеїнів у тканинах і органах курей можна судити за активністю ферментів переамінування - АСТ та АЛТ. Активність АСТ була вищою у курей кросу “Хайсекс браун” не розсортованої на класи 203,0 ± 6,51 Е/л. Активність АЛТ також була вищою у курей кросу “Хайсекс браун”, але у класі розподілу М- - 6,5 ± 1,62 Е/л. Більша концентрація загального холестерину спостерігалась у курей кросу “Ломанн браун” за всіма класами розподілу, це свідчить про якість яєць. Чим менший показник холестерину у крові птиці, тим кращі показники якості яєць.

Таблиця 8 - Вплив кросу та класу розподілу на інтер'єрні показники крові курей ( ± )

Показники	Кроси птиці
	класи розподілу
	“Хайсекс браун”	“Ломанн браун”
	не розсорт.	M-	M0	M+	не розсорт.	M-	M0	M+
Загальний білок, г/л	78,2 ± 2,88	84,1 ± 7,25	73,4 ± 5,35	82,7 ± 3,61	81,6 ± 4,41	76,7 ± 5,81	72,9 ± 2,25	77,7 ± 4,12
Загальний холестерин, ммоль/л	1,8 ± 0,22	2,0 ± 0,34	1,8 ± 0,14	2,3 ± 0,27	3,4 ± 0,07	3,2 ± 0,06	3,3 ± 0,03	3,4 ± 0,05
Загальний кальцій, ммоль/л	4,4 ± 0,10	4,4 ± 0,33	4,0 ± 0,38	4,4 ± 0,28	3,4 ± 0,11	3,3 ± 0,09	3,4 ± 0,10	3,5 ± 0,08
Неорганічний фосфор, ммоль/л	0,6 ± 0,04	0,7 ± 0,11	0,5 ± 0,11	0,7 ± 0,09	2,1 ± 0,13	1,9 ± 0,09	2,5 ± 0,31	2,2 ± 0,16
Глюкоза, ммоль/л	8,7 ± 0,31	8,1 ± 0,98	9,1 ± 0,98	9,6 ± 0,54	12,9 ± 0,37	12,2 ± 0,28	12,4 ± 0,16	13,2 ± 0,34
АСТ, Е/л	203,0 ±6,51	142,2 ± 16,25***	156,8 ± 16,74**	160,8 ± 13,16**	168,3 ± 1,87	169,7 ± 4,14	173,0 ± 4,44	201,8 ± 14,15*
АЛТ, Е/л	5,42 ± 0,54	6,5 ± 1,62	5,8 ± 1,24	6,2 ± 0,61	2,4 ± 0,57	1,8 ± 0,91	2,4 ± 0,66	4,0 ± 1,33

Примітка: * - Р< 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001

Важлива роль транспортування білків організмом птиці належить кальцію. За результатами, кількість загального кальцію була вища в курей кросу “Хайсекс браун” - 4,4 ммоль/л.

Показник глюкози крові виявився відносно стабільним за всіма класами розподілу в межах кросів. Виявлено, що за вивченими інтер?єрними показниками кроси суттєво відрізняються. Встановлена різниця між кросами за активністю АСТ та АЛТ, рівнем холестерину, фосфором та іншими дослідними показниками пов'язана з рівнем їх продуктивності. Тому інтер'єрні тести можна вважати як додаткові ознаки добору на підвищення яєчної продуктивності.

Економічна ефективність результатів досліджень У процесі досліджень встановлено, що вирощування ремонтного молодняку і утримання дорослих курей відбувалось в однакових умовах для усіх дослідних груп, тому підвищення показників несучості стало результатом удосконалення прийомів оцінки і утримання птиці в рівновагових угрупованнях .

У результаті проведених досліджень для курей кросу “Хайсекс браун” за однакової ціни реалізації яєць, вартість додатково отриманої продукції дослідних груп склала: клас розподілу М^- - 5,1 грн., клас розподілу М⁰ - 11,9 грн., клас розподілу М⁺ - 18,7 грн. Для курей кросу “Ломанн браун” вартість додатково отриманої продукції дослідних груп склала: клас розподілу М^- - 4,3 грн., клас розподілу М⁰ - 11,1 грн., клас розподілу М⁺ - 16,2 грн.

Удосконалення прийомів оцінки і формування рівновагових угруповань дало можливість у групах класів М^- і М⁺ збільшити продуктивність порівняно із не розсортованими несучками і додатково від кожної курки отримати продукції на 4,3…18,7 гривень. На одну тисячу несучок вартість додаткової продукції складатиме 4250…18700 гривень.

ВИСНОВКИ

Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:

1. Проведеними комплексними дослідженнями встановлено ефективність формування рівновагових угрупувань птиці за живою масою ремонтного молодняку в 100 денному віці та визначення взаємодії генотипових та паратипових факторів для підвищення яєчної продуктивності кросів “Хайсекс браун” та “Ломанн браун”.

2. Доведено, що птиця рівновагових угрупувань переважає за показниками росту групу не розсортованої птиці (контрольні групи). У віці 7 місяців найвища жива маса встановлена для курей кросу “Хайсекс браун” ІІІ дослідної групи класу розподілу плюс-варіант (М⁺), яка вірогідно переважала контрольну групу, що утримувалась у ІІІ ярусі кліткової батареї на 53,8 г (Р< 0,05).

Птиця модального класу М⁰ мала значення подібні до контрольної групи. Кури кросу “Ломанн браун” характеризуються аналогічними закономірностями росту, але їх жива маса в середньому на 50…100 грамів нижче кросу “Хайсекс браун”.

3. Встановлено, що використання моделей росту Т. Бріджеса та А. Пюттера дозволило з високою вірогідністю оцінити закономірності росту птиці при застосуванні стабілізуючого відбору для формування та експлуатації промислових стад несучок яєчних кросів. Точність моделі Т. Бріджеса для опису динаміки росту птиці знаходиться в межах 85,5…93,8 % при порівнянні фактично отриманих і теоретично визначених показників живої маси, а адекватність моделі А. Пюттера знаходиться в межах 96,0…93,8 %.

4. Трьохфакторним дисперсійним аналізом встановлено високу вірогідність впливу на мінливість живої маси таких організованих факторів як крос, клас розподілу за живою масою та ярус розміщення. Найбільш суттєвий вплив встановлено для факторів крос (12,02 %) та клас розподілу (82,59 %).

5. Яєчна продуктивність у значній мірі обумовлена класами особин за живою масою та технологічним фактором - ярусом кліткової батареї. За показниками статевої зрілості кращі результати в курей кросу “Хайсекс браун”, він також характеризується, як більш скоростиглий на відміну від кросу “Ломанн браун” за такими показниками, як вік досягнення 50 % несучості (відповідно 139…141 доба і 142…144 доби), віком досягнення піку продуктивності (відповідно168 діб і 182 доби) та збереженістю птиці (відповідно 92,9…95,2 % і 91,3…93,7 %).

Оптимальним ярусом розміщення птиці кросу “Хайсекс браун” класу розподілу М^- є верхній (вік знесення першого яйця 122 ± 1,1 доби, вік досягнення 50 % несучості 139 ± 1,1 діб, вік досягнення піку продуктивності 168 ± 1,3 діб).

Для птиці класу розподілу М⁺ оптимальним є нижній ярус розміщення (вік знесення першого яйця 122 ± 1,0 діб, вік досягнення 50 % несучості 139 ± 1,1 діб, вік досягнення піку продуктивності 168 ± 1,4 діб). Для птиці кросу “Ломанн браун” встановлена така ж закономірність.

Кури модального класу М⁰ (для обох кросів) не відреагували значною мінливістю несучості на фактор - ярус кліткової батареї (різниця склала 1-2 шт. яєць), що на рівні статистичної похибки. З цього можна зробити висновок, що кури модального класу М⁰ вивчених кросів мають високу адаптивну здатність до зміни технологічних факторів.

6. Моделюванням кривих несучості за допомогою моделі Мак-Мілана виявлено відмінності в нормах її спаду і нарощування з віком несучок. Адекватність даної моделі коливається в межах 81,2…81,6 %.

Кури кросу “Хайсекс браун” мають більш уповільнену швидкість спаду яєчної продуктивності після настання піку ніж кури кросу “Ломанн браун”. Модель з високою точністю описує динаміку несучості (середній відсоток відхилення не перевищує 5% порогу судження про вірогідність отриманих даних).

7. Встановлено, що максимальний показник несучості для курей кросу “Хайсекс браун” становив 352,6 шт. яєць у класі розподілу М⁺ середнього ярусу утримання, а для птиці кросу “Ломанн браун” - 326,2 шт. аналогічного класу розподілу та ярусу утримання.

За морфофізичними ознаками найкращі показники отримані в птиці кросу “Хайсекс браун” класу розподілу М⁺. Птиця з найвищою масою яйця мала також більші показники маси білка, жовтка та шкаралупи в...