Оптимізація елементів технології вирощування огірка у плівкових теплицях

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА

ХАРЕБА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК 635.63:631.234:631.17

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

ОГІРКА В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

06.01.06 - овочівництво

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків-2010

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, ГОНЧАРЕНКО Василь Юхимович Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри плодоовочівництва лісового і садово-паркового господарства Подільського державного аграрно-технологічного університету

ОВЧАРУК Василь Іванович;

кандидат сільськогосподарських наук, старший наукового співробітник, завідувач лабораторії технології Інституту овочівництва і баштанництва НААН України

ГОНЧАРОВ Олександр Миколайович.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва НААН України за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл., тел. (057) 748-91-91

Автореферат розісланий «9» грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Шабетя О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні огірок вирощують у відкритому ґрунті на 12 - 15 %, а у захищеному - на 40 - 65 % від загальної площі зайнятої овочевими культурами (Болотських О.С., 2001, Кравченко В.А., Прилипка О.В., 2008). Урожайність його в спорудах захищеного ґрунту на сьогодні ще залишається досить низькою і в середньому в Україні не перевищує 10 кг/м².

У сучасних економічних умовах постійного зростання цін на енергоносії, добрива, засоби захисту рослин, насіння, плівку одержання високого врожаю якісних плодів огірка і прибутку не можливе без знання біологічних особливостей кожного конкретного гібрида та застосування науково обґрунтованої технології вирощування. Одними з найважливіших і недостатньо вивчених елементів технології вирощування огірка у плівкових теплицях, які потребують постійного вдосконалення, є нові високоякісні гібриди, мінеральне живлення та захист рослин від шкідників і хвороб. Зважаючи на це, підбір нових бджолозапильних гібридів F₁ та оптимізація елементів технології вирощування огірка у плівкових теплицях є необхідним і актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проведено відповідно до науково-технічної програми ІОБ НААН України «Овочівництво і баштанництво». Розділ 05.04.03. «Оптимізація елементів технології вирощування огірка в плівкових теплицях» (номер державної реєстрації 0101U001171), відповідальним виконавцем якого є автор дисертації.

Мета і завдання досліджень. Дослідити, обґрунтувати та визначити ефективні технологічні заходи і способи одержання високого, сталого врожаю бджолозапильних гібридів F₁ огірка за вирощування в плівкових теплицях в умовах IV світлової зони України.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: бджолозапильний огірок врожай теплиця

- дослідити особливості росту і розвитку рослин нових бджолозапильних гібридів F₁ огірка за вирощування їх у зимово-весняній культурозміні;

- провести господарсько-біологічну оцінку зарубіжних і вітчизняних гібридів F₁ огірка, підібрати найбільш ранньостиглі і високопродуктивні;

- встановити вплив технологічних заходів на інтенсивність формування асиміляційної поверхні та фотосинтетичні показники в онтогенезі гібридів F₁ огірка;

- дослідити вплив різних концентрацій комплексного мікродобрива Міком при замочуванні насіння, обприскування розсади і вегетуючих рослин на врожайність та якість плодів;

- обґрунтувати ефективність застосування біологічного захисту рослин від кореневих гнилей за вирощування гібридів F₁ огірка в плівкових теплицях;

- визначити сумарно-адаптивну продуктивність та основні хімічні показники плодів огірка залежно від гібрида, способів внесення мікродобрив і засобів захисту рослин;

- розрахувати економічну ефективність та провести біоенергетичну оцінку досліджених елементів технології вирощування огірка.

Об'єкт досліджень: фізіологічні та біохімічні процеси, які відбуваються в рослинах вирощуваних у плівкових теплицях та зв'язок між біотичними, абіотичними факторами і рівнем реалізації біологічного потенціалу нових гібридів F₁ огірка.

Предмет досліджень: біометричні та продуктивні параметри рослин огірка, залежно від агробіологічних особливостей розвитку в процесі оптимізації елементів технології вирощування; показники ґрунтосуміші, мікроклімату, технологічні та хімічні показники якості плодів.

Методи досліджень: візуальні, вимірювально-вагові, хімічні , статистичні, розрахункові .

Наукова новизна результатів досліджень. Розроблено наукове рішення з оптимізації елементів технології вирощування нових бджолозапильних гібридів F₁ огірка вітчизняної та російської селекції у плівкових теплицях в умовах IV світлової зони України.

Досліджено біологічні особливості рослин нового сортименту огірка, встановлено вплив технологічних заходів на інтенсивність формування асиміляційної поверхні та фотосинтетичні показники в онтогенезі гібридів F₁, визначено їх сумарно-адаптивну продуктивність, уточнено тривалість етапів органогенезу, визначено ефективні способи обробки і оптимальні концентрації нового комплексного мікродобрива Міком для замочування насіння, обприскування розсади і вегетуючих рослин та обґрунтовано ефективність застосування біологічного захисту рослин від кореневих гнилей за вирощування гібридів F₁ у зимово-весняній культурозміні.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці системи заходів за вирощування огірка у плівкових теплицях. Підібрано високопродуктивні бджолозапильні гібриди F₁ огірка вітчизняної селекції - Сувенір та російської - Атлет і М-2302, які за вирощування у зимово-весняній культурозміні забезпечили найвищу врожайність - 24,1-26,7 кг/м², що відповідно на 0,6; 1,5 і 3,2 кг/м² більше, порівняно з контролем. Розроблено ефективний спосіб підготовки насіння огірка до сівби та визначено оптимальні концентрації комплексного мікродобрива Міком для його замочування (10%) і обприскування розсади та вегетуючих рослин - 0,4 % розчин. Застосування цього добрива, в якому мікроелементи (Zn, Cu, B, Mo, Mn, Co, Fe) перебувають у хелатній біологічно-активній формі, забезпечувало кращий ріст і розвиток рослин, запобігало поширенню хвороб та сприяло підвищенню ранньої - на 0,7 - 1,9 кг/м² і загальної врожайності товарних плодів на 1,7 - 2,5 кг/м² відповідно. Встановлено ефективність внесення суміші суспензії Триходерміну (титр 1х10⁹ спор/г) з Гумісолом (1:10) у субстрат за сівби насіння в касети (по 50 мл), висаджування розсади в теплицю та на початку цвітіння (по 0,5 л під рослину). Біологічна ефективність становила 62,0 %, тоді як за внесення 0,15 % суспензії Превікур 607 СЛ (еталон) - 53,3 %. Це дозволило зберегти 3,4 кг/м² урожаю, а в еталонному варіанті - 2,8 кг/м² , що відповідно на 16,1 і 13,3% більше, порівняно з контролем.

Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впровадження у СВАТ «Київська овочева фабрика» м. Київ на площі 0,3 га (2005-2007 рр.) та ВАТ «Комбінат «Тепличний» Броварського району Київської області на площі 0,15 га ( 2006-2008 рр.). Результати досліджень реалізовано у вигляді патенту на корисну модель «Спосіб вирощування огірка в плівкових теплицях» № заявки u 201005942, рекомендацій виробництву, ДСТУ.

Особистий внесок здобувача. Полягає у проведенні аналітичного огляду і самостійному аналізі спеціальної вітчизняної і світової літератури, постановці завдань, розробці способів і методів їх вирішення, проведенні експеримен-тальних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, їх теоретичному узагальненні і практичному впровадженні, підготовці до опублікування наукових статей. Особистий внесок здобувача у дисертаційній роботі 90 %, а в спільних публікаціях - 30 - 80%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданнях методичних комісій і Вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанних і овочевих культур» в Інституті південного овочівництва і баштанництва НААН України (Гола Пристань, 2005), науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НУБіП України (Київ, 2006), науково-виробничій конференції молодих вчених «Сучасні методи досліджень в овочівництві закритого і відкритого ґрунту» (Київ, 2007), науково-практичній конференції «Організація виробництва, переробки і збуту овоче-баштанної продукції в ринкових умовах» (Гола Пристань, 2007) та в наукових працях.

Публікації. Результати проведених досліджень викладено у 9 наукових працях, з яких 4 статті, опубліковані у фахових виданнях, патент на корисну модель, 2 рекомендації виробництву, 2 Державні стандарти.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, сім розділів, висновки, рекомендації виробництву, додатки, список використаних джерел. Роботу викладено на 147 сторінках комп'ютерного тексту, вона містить 42 таблиці, 5 рисунків, 29 додатків. Перелік використаної літератури включає 268 джерел, у тому числі 13 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ПОХОДЖЕННЯ, БІОЛОГІЧні ОСОБЛИВОСТі, СОРТИМЕНТ і ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ огірка (огляд літератури)

Наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань походження, морфологічних і фізіологічних особливостей, впливу мікродобрив на ріст, розвиток і плодоношення огірка та застосування біологічного методу захисту рослин від хвороб. Охарактеризовано вимоги рослин до умов вирощування та сучасний стан виробництва бджолозапильних гібридів F₁ у плівкових теплицях. Виявлено недостатньо вивчені елементи технології та сформульовано основні завдання досліджень.

УМОВИ ТА Методика проведення досліджень

Експериментальні дослідження проводили впродовж 2003-2008 рр. у плівкових теплицях СВАТ «Київська овочева фабрика» і в лабораторних умовах Інституту овочівництва і баштанництва та Інституту агроекології Національної академії аграрних наук України. Вивчення господарсько-біологічного потенціалу нових бджолозапильних гібридів F₁ огірка, впливу замочування насіння та способів обробки розсади і вегетуючих рослин різними концентраціями комплексного мікродобрива Міком на урожайність і якість плодів огірка та вдосконалення способів застосування біопрепаратів і стимуляторів росту рослин проти кореневих гнилей проводили у вегетаційних і лабораторних дослідах, схеми яких наведено в таблицях 1 - 4. Дослідження проводили згідно з „Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001) та „Основами наукових досліджень з овочевими культурами у захищеному ґрунті” (1996), „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур ” (2001).

Варіанти розміщували методом повної рендомізації. Повторність - триразова. Площа облікової ділянки - 5,1 м². Розсаду в плівкову теплицю висаджували у фазі 4 - 5 справжніх листків, 18 - 25 лютого. Схема розміщення рослин - 120х25 см. Протягом вегетації рослин огірка проводили фенологічні та мікрокліматичні спостереження, біометричні вимірювання, обліки врожайності, а також визначали середню масу плоду, товарність, основні хімічні показники плодів.

Для захисту рослин огірка від хвороб вивчали застосування Триходерміну, Гумісолу та Марс-У. Як еталон використовували фунгіцид Превікур 607 СЛ. Термін і концентрації застосування препаратів наведено у таблиці 4. Оцінку ефективності заходів захисту від хвороб огірка проводили згідно з «Методикою випробування і застосування пестицидів» (2001). Обліки ураженості рослин огірка кореневими гнилями виконували згідно з «Рекомендаціями по діагностиці і обліками хвороб і шкідників овочевих культур у захищеному ґрунті» (1990).

Вміст сухої речовини у плодах визначали методом висушування наважки за температури 105^оС (ГОСТ 28562-90); аскорбінової кислоти за Муррі (ГОСТ 24556-89); нітрати потенціометрично іонселективним методом (ГОСТ 29270-92); загальний цукор - за Бертраном (ГОСТ 8756.13-87).

Фізіологічні дослідження виконували згідно з „Методикою фізіологічних досліджень в овочівництві і баштанництві” (1970). Економічну ефективність розраховували, виходячи із вартості врожаю і додаткових витрат на одержання його приросту з кожного варіанту за фактичними затратами праці та коштів. Біоенергетичну оцінку виробництва огірка розраховували за методикою О.С. Болотських, М.М. Довгаль (1998).

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НОВИХ БДЖОЛОЗАПИЛЬНИХ ГІБРИДІВ F₁ ОГІРКА В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

За вирощування в плівкових теплицях бджолозапильні гібриди F₁ огірка проходять вегетативну і генеративну фази росту і розвитку рослин. У результаті проведених досліджень установлено, що сходи у вигляді 2-х еліптичних сім'ядольних листочків з'являлись на четвертий день після сівби (26.01). Перший справжній листок формувався через 5 - 7 діб після сходів, а другий - через 7 - 9 діб після першого. Третій і наступний листки у рослин огірка утворювались через 4 - 5 діб, а пізніше - щодня. До початку цвітіння гібридів F₁ огірка у рослин переважали ростові процеси, які сприяли формуванню генеративних органів. Забезпечення оптимальних умов вирощування позитивно впливало на збалансованість вегетативної і генеративної фаз розвитку. З початком цвітіння квіток огірка процеси вегетативного і генеративного розвитку проходили з однаковою інтенсивністю. Фаза цвітіння досліджуваних гібридів F₁ огірка в середньому за 2003 - 2005 роки нами відмічена на 44 - 49 добу після сходів. Найшвидше (на 44 - 46 добу) цвітіння жіночих квіток розпочиналось у гібридів F₁ Сувенір, М-2302, Атлет і Бажаний. Це на 1 - 3 доби раніше, порівняно з контролем. Плодоношення досліджуваних гібридів F₁ наставало через 54 - 63 доби після сходів та через 10 - 13 діб після цвітіння жіночих квіток. При цьому спостерігалась аналогічна закономірність. Раніше на 2 - 5 діб, порівняно з контролем, вступали у плодоношення гібриди F₁ Сувенір, Атлет, Бажаний, та М-2302. Тривалість періоду від першого до останнього збору плодів складала 101 - 110 діб. Найкоротша (101) його тривалість відмічена у гібридів F₁ Слобожанський і Ксана, а найдовша - (110 діб) у гібрида F₁ Атлет, що на 7 діб менше і відповідно на 2 доби більше, порівняно з гібридом F₁ Естафета (контроль).

Приріст стебла в середньому за добу за період від сходів до висаджування розсади у теплицю складав 0,6 - 0,8 см, на початку цвітіння - 2,7 - 4,6 см, а на початку плодоношення - 6,9 - 10,1 см. Найбільшим (8,8 - 10,1 см) він був у гібридів F₁ Бажаний, М-2302, Бакс, Атлет, М-2306 і Сувенір, що на 0,8 - 2,1 см відповідно перевищує показники контролю.

Характеризуючи асиміляційну поверхню досліджуваних гібридів F₁ огірка в середньому за 2003 - 2005 роки, необхідно відмітити, що перед висаджуванням розсади в теплицю площа листків однієї рослини не суттєво відрізнялась від контролю (Естафета F₁). Позитивна динаміка формування асиміляційної поверхні у гібридів F₁ М-2302, Атлет, М-2306, Бажаний, Сувенір та Бакс відмічена нами на початку цвітіння та плодоношення огірка.

Одним з найважливіших показників, які обумовлюють доцільність вирощування того чи іншого гібрида огірка, є врожайність та ранньостиглість. У середньому за 2003 - 2005 роки врожайність бджолозапильних гібридів F₁ огірка за перші 30 діб плодоношення становила 4,9 - 9,1 кг/м². При цьому найвищою (7,8 - 9,1 кг/м²) вона була у гібридів F₁ Сувенір, Атлет та М-2302. Це на 0,5, 1,3 і 1,8 кг/м² більше, порівняно з контролем.

Аналізуючи динаміку формування врожайності протягом періоду плодоношення огірка, потрібно зазначити, що у березні технічної стиглості досягло 8 - 10 % плодів, у квітні - 30 - 40, травні - 27 - 31, червні - 18 - 21 і в липні - 5 - 8 %. Отже, найвища врожайність плодів формувалася протягом квітня та травня місяців. При цьому гібриди F₁ М-2306, Сувенір, Атлет та М-2302 за врожайністю на 1,7 %, 2,6, 6,4 і 13,6 % перевищували контроль. Гібрид F₁ Атлет можна характеризувати як відносно стійкий до впливу підвищених температур, який у травні, червні та липні забезпечив найвищу врожайність товарних плодів відповідно 7,8, 5,3 і 1,7 кг/м² серед інших гібридів.

Нами також встановлено, що загальна врожайність істотно залежала від гібрида F₁ та умов, які складались у роки вирощування огірка. В середньому за 2003 - 2005 роки найвищу (24,1 - 26,7 кг/м² ) урожайність товарних плодів нами одержано за вирощування гібридів F₁: Сувенір, Атлет і М-2302. Це на 0,6, 1,5 і 3,2 кг/м² більше, порівняно з контролем (табл.1).

Крім ранньостиглості та високої врожайності, важливими показниками оцінки гібридів F₁ огірка є середня маса плодів та їх товарність.Середня маса товарних плодів істотно залежала від гібрида і становила у середньому за три роки 89 - 125 г.

Таблиця 1

Урожайність бджолозапильних гібридів F₁ огірка за вирощування у плівкових теплицях

Найбільшою середня маса товарного плода (118 - 125 г) формувалась у гібридів F₁ Атлет та М-2302. Товарність плодів огірка була досить високою і складала в середньому 93,4 - 97,0 %.

У результаті проведених досліджень встановлено, що гібриди Атлет F₁, М-2302 F₁ і Сувенір F₁ у процесі вегетації мали суттєву перевагу над контролем (гібрид Естафета F₁) за кількістю листків на одній рослині, їх площею на 1 м², накопиченням урожаю сухої біомаси, фотосинтетичним потенціалом і за коефіцієнтом використання фотосинтетичної активної радіації. Так, після закінчення плодоношення гібридів Сувенір F₁, Атлет F₁, М-2302 F₁ останній перевищував контроль на 0,04 %, 0,10 і 0,19 % відповідно (рис.1).

Рис.1. Коефіцієнт використання фотосинтетичної активної радіації бджолозапильними гібридами F₁ огірка (середнє за 2003 - 2005 рр.)

Крім високої продуктивності рослин, важливе значення для оцінки огірка має хімічний склад плодів, який суттєво змінюється, залежно від гібрида, умов і технології їх вирощування. В середньому за 2003 - 2005 роки вміст сухої речовини в плодах огірка складав 3,6 - 4,3 %. Найбільшим умістом (4,2 - 4,3 %) характеризувалися плоди огірка гібридів F₁ Атлет, Бакс і М-2302, а найменшим (3,6%) - гібрида F₁ Ксана. Вміст цукрів у плодах огірка, в середньому за три роки досліджень, становив 1,9 - 2,2 %, а аскорбінової кислоти - 9,1 - 10,9 мг/100 г. Найбільший (2,1 - 2,2 %) він був у плодах гібридів F₁ Атлет, Сувенір, Бакс і М-2302 та (9,8 - 10,9 мг/100 г) у гібридів F₁ Сувенір, М-2306, Бакс і М-2302. Вміст нітратів у плодах огірка, в середньому за 2003 - 2005 роки становив 145 - 322 мг/кг сирої маси. Це відповідно на 78 - 255 мг/кг менше гранично допустимої концентрації - 400 мг/кг.

Варто зазначити, що рослини бджолозапильних гібридів F₁ огірка мають високу стабільність (S_gi < 25) за ознакою врожайності. Високий ефект загальної адаптивної здатності (ЗАЗ) мали гібриди F₁ М-2302, Атлет, М-2306 і Сувенір, а специфічної адаптивної здатності (САЗ) - Сувенір F₁, Атлет F₁, Слобожанський F₁ і Бакс F₁. Найвищу селекційну цінність генотипу (СЦГ) становили гібриди F₁ огірка М-2302, Атлет, Сувенір і М-2306.

Таким чином, у результаті господарсько-біологічної оцінки нових бджолозапильних гібридів F₁ огірка, за вирощування їх у плівкових теплицях, доцільно виділити Атлет F₁, М-2302 F₁ і Сувенір F₁. Вони характеризуються найкращим ростом і розвитком рослин, формують найбільшу довжину і товщину стебла, кількість листків на рослині та площу їх асиміляційної поверхні, на 1-3 доби раніше вступають у фазу цвітіння та на 2-5 діб - у фазу плодоношення. Ці гібриди F₁ серед досліджуваних забезпечують найвищу ранню (7,8 - 9,1 кг/м²) і загальну (24,1 - 26,7 кг/м²) урожайність та високу (94,3 - 96,7 %) товарність і якість плодів.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО МІКРОДОБРИВА МІКОМ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПЛОДІВ ОГІРКА ЗА ВИРОЩУВАННЯ У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Відомо, що мікроелементи покращують обмін речовин у рослинах, запобігають його функціональним порушенням і сприяють нормальному проходженню фізіолого-біохімічних процесів, підвищують стійкість рослин до хвороб та несприятливих умов навколишнього середовища. На основі проведених досліджень встановлено, що застосування мікродобрив впливає на зменшення тривалості періоду сходи - цвітіння за концентрацій розчину 10-15%. Скорочення даного міжфазного періоду становить 1-2 доби. Дана тенденція зберігається і в подальшому, але вона є несуттєвою. Період збору врожаю у гібрида Атлет F₁ був тривалішим на 2-3 доби, порівняно з гібридом Естафета F₁.

У середньому за роки досліджень у гібрида Естафета F₁ простежується закономірність наростання меншої площі листків, ніж у гібрида Атлет F₁. Найбільший вплив на зростання площі листків мало застосування розчину Міком з концентрацією 10-15 %. За даної концентрації розчину мікродобрива під час масового плодоношення рослин огірка площа листків однієї рослини становила у гібрида Естафета F₁ 3,717-3,897 м² (у контролі - 3,451 м²), а у Атлет F₁ - 3,889-3,975 м² (контроль - 3,660 м²). Замочування насіння мікродобривом Міком впливало на збільшення площі листків, зменшення міжфазних періодів сприяло формуванню більшої врожайності товарних плодів огірка. Приріст урожайності за перші 30 діб плодоношення складав для гібрида Естафета F₁ 0,7 кг/м², або 10% до контролю, для гібрида Атлет F₁ - 1,2 кг/м², або 17,1 % до контролю.

Отже, для гібридів Атлет F₁ та Естафета F₁ найоптимальнішою концентрацією мікродобрива для замочування насіння є 10% (табл.2). Приріст урожайності товарних плодів при цьому становить для гібрида Естафета F₁ 2,3 кг/м² або 10,3 % (у контролі - 22,4 кг/м²), для гібрида Атлет F₁ - 2,5 кг/м² або 10,6 % (контроль - 23,6 кг/м²).

Найбільшу середню масу плоду відмічено при застосуванні концентрації розчину мікродобрива Міком 10% (Естафета F₁ - 128 г, Атлет F₁ - 131 г). За обробки оптимальною концентрацією Мікому 10 % товарність плодів становила у гібрида Естафета F₁ - 97,2 % (у контролі - 94,5 %), у гібрида Атлет F₁ - 97,4 % (контроль - 95,3 %). Застосування замочування насіння мікродобривом Міком сприяло покращанню хімічних показників плодів огірка.

Таким чином, проведені дослідження довели, що застосування мікродобрива Міком для обробки насіння з концентрацією розчину 10 % сприяло збільшенню врожайності та покращанню якості продукції огірка гібридів Атлет F₁ та Естафета F₁ за рахунок збільшення площі листків, скорочення міжфазних періодів росту і розвитку рослин, посиленню процесів накопичення в плодах біологічно корисних речовин.

Таблиця 2

Урожайність огірка за замочування насіння комплексним мікродобривом Міком

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЗАКОРЕНЕВИХ ОБРОБОК КОМПЛЕКСНИМ МІКРОДОБРИВОМ МІКОМ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ОГІРКА У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Аналізуючи вплив позакореневих підживлень мікродобривом Міком на тривалість міжфазних періодів розвитку рослин огірка гібрида F₁ Атлет, не виявлено істотної дії комплексного мікродобрива на дані показники. В середньому за роки досліджень тривалість періодів сходи - цвітіння коливалася в межах 45 - 47 діб, сходи - плодоношення - 56 - 58 діб та перший - останній збір 110 - 112 діб. Проте за використання мікродобрива Міком неодноразово (тільки в розсадному віці), але і після висаджування розсади відмічено тенденцію до скорочення тривалості міжфазних періодів розвитку рослин огірка.

Аналогічні закономірності відмічено і при аналізі впливу позакореневих підживлень Міком на формування величини асиміляційної поверхні листків. Істотний вплив на зміну даного показника мало багаторазове обприскування рослин 0,4% розчином у фазі 4 справжніх листків та обробки через кожні 14 діб після висаджування розсади. При цьому на всіх етапах розвитку рослин огірка відмічалася істотно більша за контрольний варіант площа листків. При застосуванні даної системи внесення мікродобрива Міком на початку цвітіння площа листків становила 0,387 м² (у контролі 0,361 м²), на початку плодо-ношення - 1,538 м² (контроль - 1,440 м²), в період активного плодоношення - 4,102 м² (у контролі 3,840 м²).

Суттєвий вплив застосування позакореневих підживлень мікродобривом Міком відмічено і на зростання ранньої урожайності товарних плодів огірка в плівкових теплицях. У середньому за роки проведення дослідів за позитивним впливом на врожайність ранньої продукції огірка можна виділити концентрації розчину мікродобрива Міком 0,4 %, що застосовується як одноразово в розсадний період, так і в комплексі з подальшим обприскуванням через кожні 14 діб після висаджування розсади.

На підставі аналізу динаміки формування врожайності плодів огірка встановлено, що ефективність позакореневих обробок мікродобривом Міком проявляється в перші місяці плодоношення. Так, використання усіх доз мікродобрива сприяло збільшенню врожайності товарних плодів огірка на 0,2 - 0,4 кг/м² в березні та на 1,0 - 2,0 кг/м² в квітні. В середині активного плодоношення огірка (травень) суттєво підвищується рівень урожайності за комплексного застосування 0,4 % розчину в розсадний період та через кожні 14 діб після висаджування розсади. Урожайність товарних плодів у даних варіантах збільшувалась на 1,4 кг/м² за цього показника у контролі 7,7 кг/м².

У цілому за три роки досліджень ефективним внесенням мікродобрива Міком за позакореневих підживлень рослин було застосування концентрації розчину 0,4 % одноразово та в комплексі з обробками їх через кожні 14 діб після висаджування розсади у плівкову теплицю (табл. 3).

Урожайність товарних плодів огірка у даних варіантах становила відповідно 25,2 та 26,3 кг/м² за врожайності у контролі 24,6 кг/м². Застосування позакореневих обробок мікродобривом Міком сприяло підвищенню товарності плодів огірка до рівня 96,8 - 97,8 % (у контролі - 95,4 %). За сукупною дією на ранню та загальну врожайність огірка, товарність плодів найефективнішим є вплив позакореневих обробок розсади 0,4 % розчином мікродобрива Міком у комплексі з подальшим обприскуванням рослин через кожні 14 діб після висаджування їх у теплицю.

Покращання умов живлення посилює перебіг фізіологічних процесів, що позитивно впливає на збільшення продуктивності рослин і накопичення в них більшої кількості корисних речовин. Аналізуючи вміст основних хімічних показників в плодах огірка, не встановлено негативної дії застосування позакореневих підживлень мікродобривом Міком. Внесення цього мікродобрива не впливає на вміст сухої речовини в плодах огірка, але сприяє збільшенню вмісту загального цукру, який у даних варіантах становив 2,1 %, у контролі - 2,0 %. Суттєво вміст аскорбінової кислоти в плодах огірка зростав за підживлення рослин 0,4 та 0,6 % розчинами мікродобрива Міком. Значення даного показника становило 10,4 - 10,6 мг/100 г (у контролі - 10,3 мг/100 г). Найбільший вміст аскорбінової кислоти 11,3 мг/100 г відмічено за багато-разового застосування мікродобрива з концентрацією розчину 0,4 %. В середньому за роки досліджень уміст нітратів в плодах огірка коливався в межах 241-315 мг/кг сирої маси. Використання позакореневих обробок рослин огірка мікродобривом Міком обумовлювало зростання вмісту нітратів в продукції, особливо при застосуванні високих концентрацій (0,6 - 0,8 %), хоча в цілому даний показник був менший значення ГДК для плодів огірка (400 мг/кг). На нашу думку, збільшення вмісту нітратів можна вважати непрямим підтвердженням посилення мінерального живлення рослин, що доводить ефективність дії мікродобрива Міком.

Отже, за вирощування бджолозапильних гібридів F₁ огірка в плівкових теплицях ефективним способом застосування комплексного мікродобрива Міком є одноразове позакореневе підживлення розсади в комплексі з багаторазовим обприскуванням рослин 0,4 % розчином, що позитивно впливає на скоростиглість плодів, скорочення міжфазних періодів розвитку, збільшення площі листків, урожайності товарних плодів та їх середньої маси, виходу товарної продукції та покращання якості врожаю.

ОПТИМІЗАЦІЯ захисту РОСЛИН ОГІРКА ВІД КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Результати проведеного у 2003 - 2005 роках моніторингу видового складу збудників хвороб і шкідників рослин огірка свідчать, що монокультура в теплиці сприяє накопиченню шкідливих організмів, зокрема із хвороб - кореневі гнилі (збудник-гриб Fusarium oxysporum f.niveum), борошниста роса (збудники гриби Erysiphe cichoracearum DC f.cucurbitae Pot. i Sphaerotheca fuliginea Poll f. cucurbitae lacz); серед шкідників - білокрилка (Trialeurodes vaporariorum Westw), павутинний кліщ (Tetranychus urtecae Koch) та баштанна попелиця (Aphis gossypii Glox).

Найбільшої шкоди в усі роки досліджень завдавали кореневі гнилі. Поширеність хвороби на кінець вегетації становила 93,3 - 100 % зі ступенем розвитку її 53,1 - 58,3 %. Перші ознаки ураження рослин борошнистою росою, як правило, з'являлися з третьої декади червня. Інтенсивність розвитку хвороби була в межах 28,0 - 35,4 % при поширеності 40,0 - 45,0 %. Появу білокрилки відмічено в дослідах у першій - другій декадах червня, павутинного кліща і попелиці - у першій декаді липня. Заселеність шкідниками складала: білокрилкою 8 - 10 %, павутинним кліщем 10 - 12 %, попелицею 5 - 7%.

Сучасна екологічно безпечна система захисту рослин огірка від хвороб передбачає застосування препаратів біологічного походження. Особливої уваги заслуговують препарати, розроблені на основі штамів гриба Trichoderma - Триходермін та на основі гумінових кислот - регулятори росту рослин Гумісол і Марс-У.

Результати проведених досліджень вказаних препаратів свідчать про їх суттєвий вплив на обмеження шкодочинності кореневих гнилей. Так, на кінець вегетації рослин огірка поширення хвороби зменшувалось на 15,4 - 38,0 %, ступінь її розвитку знижувався на 18,8 - 34,0 %, порівняно з контролем. Найкращий результат одержано за триразового внесення суміші суспензії Триходерміну (титр 1 х 10⁹ спор/г) з Гумісолом (1:10) у субстрат: при сівбі насіння в касети (по 50 мл), при висаджуванні розсади в теплицю і на початку цвітіння по 0,5 л під рослину. Ця схема застосування препаратів сприяла зниженню поширення кореневих гнилей до рівня застосування 0,15 % суспензії фунгіциду Превікур 607 СЛ (еталон). При цьому ступінь розвитку кореневих гнилей знижувався на 4,4 %. Стабільність складала 85,9-92,8 %, а варіабельність - 19,88 - 39,1 %. У таких умовах біологічна ефективність препаратів була високою і складала 34,0-62,0 %.

Застосування біопрепарату Триходерміну та регуляторів росту рослин Гумісолу і Марс-У обумовило збереження врожайності огірків. Найвищу господарську ефективність заходів захисту рослин огірка проти кореневих гнилей виявлено за внесення суміші суспензії Триходерміну (титр 1 х 10⁹ спор/г) з Гумісолом (1:10) у субстрат за сівби насіння в касети (по 50 мл), висаджування розсади в теплицю та на початку цвітіння по 0,5 л під рослину. За таких умов формувалась урожайність 24,5 кг/м². Збережена урожайність становила 3,4 кг/м² або 16,1%, що на 0,6 кг/м² або на 2,8% більше, порівняно із внесенням 0,15% суспензії Превікура 607 СЛ у касети при сівбі насіння та висаджуванні розсади в теплицю по 0,5 літра під рослину (еталон). Стабільність прояву позитивної дії препаратів для збереження урожайності і підвищення господарської ефектив-ності була високою St = 97,6 % , а варіабельність - низькою V = 5,5 %. (табл.4).

Результати хімічного аналізу плодів свідчать про стимулюючий ефект регуляторів росту Гумісолу і Марс-У та біопрепарату Триходерміну на показники якості огірка. Поєднання замочування насіння у розчині Гумісолу (1:5), або в 0,1% розчині Марс-У з внесенням суміші суспензії Триходерміну з Гумісолом (1:10) при висаджуванні розсади в теплицю та на початку цвітіння по 0,5 л під рослину сприяло підвищенню, порівняно з контролем, вмісту в плодах огірка сухої речовини на 0,3 %, загального цукру на 0,2 %, аскорбінової кислоти на 0,6 і 1,4 мг/100 г і зниженню вмісту нітратів на 113 і 102 мг/кг відповідно.

Найкращі результати одержано нами при внесенні суміші суспензії Триходерміну ( титр 1 х 10⁹ спор/г) з Гумісолом (1:10) у субстрат за сівби насіння в касети (по 50 мл), висаджування розсади в теплицю та на початку цвітіння по 0,5 л під рослину.

Таблиця 4

Господарська ефективність біопрепаратів проти кореневих гнилей огірка

При цьому вміст сухої речовини в плодах збільшувався на 0,4 %, порівняно з контролем, і - на 0,2 %, порівняно з еталоном; загального цукру на 0,3 і 0,2 %, аскорбінової кислоти - на 1,8 і 0,3 мг/100 г, а вміст нітратів зменшувався на 145 і 130 мг/кг сирої маси відповідно. Отже, одержані результати свідчать, що випробувані препарати не чинять негативного впливу на якість плодів огірка. Таким чином, мікробіологічний препарат Триходермін та регулятори росту Гумісол і Марс-У рекомендуються до використання за вирощування огірка в захищеному ґрунті проти кореневих гнилей.

ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ БДЖОЛОЗАПИЛЬНИХ ГІБРИДІВ F₁ ОГІРКА У ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Одержані результати економічного аналізу свідчать, що за однакової технології вирощування нових бджолозапильних гібридів F₁ огірка основними факторами, які впливали на економічні показники, були вартість насіння та урожайність плодів. Найбільш економічно вигідним є вирощування гібридів F₁ Атлет, М-2302 та Сувенір, які забезпечують рівень рентабельності 90,6 - 97,4 % (табл. 5).

У результаті аналізу економічної ефективності застосування різної концентрації нового комплексного мікродобрива Міком встановлено, що найвищі показники врожайності 24,7 і 26,1 кг/м², умовно-чистого доходу 40,48 і 43,98 грн./м² та рівня рентабельності 91,5 і 96,6 % одержано при замочуванні насіння огірка гібридів F₁ Естафета і Атлет у 10% розчині.

Підвищення концентрації комплексного мікродобрива до 15 % спричиняло незначне збільшення економічних показників, порівняно з контролем, проте вони були нижчими, ніж у варіанті із замочуванням насіння у 5 % і особливо у 10% розчині. Отже, за економічними показниками найдоцільніше замочувати насіння гібрида Атлет F₁ у 10 % розчині комплексного мікродобрива Міком. Встановлено, що поєднання обприскування розсади 0,4 % розчином у фазі чотирьох справжніх листків з обприскуванням рослин через кожні 14 діб після висаджування їх у плівкову теплицю підвищувало урожайність на 1,7 кг/м² . При цьому умовно-чистий дохід і рівень рентабельності підвищувались на 6,75 грн./м² і 13,8 % і становили відповідно 47,20 грн./м² і 105,9%.

За економічними показниками найбільш ефективним біологічним засобом захисту рослин проти кореневих гнилей за вирощування огірка в плівкових теплицях є внесення суміші суспензії Триходерміну (титр 1х10⁹ спор/г) з Гумісолом (1:10) у субстрат при сівбі насіння в касети (по 50 мл), висаджуванні розсади в теплицю та на початку цвітіння по 0,5 л під рослину. Це забезпечувало умовно чистий дохід 40,03 грн./м² і рівень рентабельності 90,9 %.

Об'єктивною оцінкою елементів технології вирощування огірка з урахуванням споживчої цінності продукції є аналіз біоенергетичної ефективності, який відображає співвідношення акумульованої в продукції та витраченої на її одержання енергії. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності оптимізованих елементів технології був високим і складав від 1,3 до 1,6.

Таблиця 5

Економічна і біоенергетична ефективність застосування удосконалених елементів технології вирощування нових бджолозапильних гібридів F₁ огірка у плівкових теплицях (середнє за 2003-2005 рр.)

ВИСНОВКИ

Досліджено й у дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і визначено ефективні технологічні заходи та способи одержання високого сталого врожаю огірка з покращеними якостями плодів, вирощуваних у плівкових теплицях в умовах четвертої світлової зони України. Це дозволяє зробити такі висновки:

1. Уточнено тривалість етапів органогенезу та фаз розвитку рослин огірка при їх вирощуванні у зимово-весняній культурозміні. Встановлено, що перший справжній листок формується через 5 - 7 діб після сходів, другий - через 7 - 9 діб після першого, третій і наступні - через 4 - 5 діб, а пізніше - щодня. До початку цвітіння гібридів F₁ у рослин переважають ростові процеси, які сприяють формуванню генеративних органів. На початку цвітіння вегетативний і генеративний розвиток проходять з однаковою інтенсивністю.

2. Середньодобовий приріст стебла у період від сходів до висаджування розсади у теплицю становив 0,6 - 0,8 см, на початку цвітіння жіночих квіток - 2,7- 4,6 см, а на початку плодоношення - 6,9 - 10,1 см. Найкраще розвивалися рослини гібридів Сувенір F₁, Бажаний F₁, Атлет F₁ і М-2302 F₁, приріст стебла у яких за добу у розсадний період знаходився на рівні контролю, або неістотно перевищував його. На початку цвітіння він збільшувався на 0,2 - 0,8, а на початку плодоношення - на 0,8 - 2,1 см, порівняно з контролем (Естафета F₁). У зазначених гібридів за показниками довжини і діаметра стебла варіабельність ознак була низькою і становила 6,0 - 9,3 і 10,3 - 14,0 % відповідно.

3. У гібридів огірка Атлет F₁, Сувенір F₁ та М-2302 F₁ виявлена позитивна динаміка перебігу фотосинтетичних процесів у всі фази росту і розвитку рослин. Так, у період висаджування розсади в теплицю площа листків збільшувалася, порівняно з контролем, лише на 0,05 - 0,06 м²/м², тоді як на початку цвітіння - на 0,60 - 0,12 і в кінці плодоношення - на 0,02 - 0,50 м²/м² площі теплиці. Фотосинтетичний потенціал збільшувався на 0,11 - 0,14 м²-діб/м²; 1,69 - 4,69; 3,20 - 85,86 м²-діб/м². Чиста продуктивність фотосинтезу зростала на 0,1 - 0,2 г/м² за добу і становила у розсадний період 1,2 - 1,5, у фазі цвітіння - 3,2, а в кінці плодоношення - 2,8 - 3,0 г/м² за добу. При цьому коефіцієнт використання ФАР підвищувався у фазі цвітіння на 0,14 - 0,16, через 30 діб плодоношення - на 1,54 - 1,56, в кінці плодоношення -на 0,28 - 0,76. Найвищим він був у гібридів Сувенір F₁, Атлет F₁ і М-2302 F₁.

4. Цвітіння жіночих квіток наставало на 44 - 49 добу після сходів, а чоловічих - на 40 - 46 добу. Раніше на 1 - 3 доби, порівняно з контролем, зацвітали квітки у гібридів Сувенір F₁, Бажаний F₁, Атлет F₁ і М-2302 F₁ . Пізніше на одну добу, ніж у контрольному варіанті, цвітіння наставало у гібридів Константний F₁, Славний F₁ , Ксана F₁ та на дві доби - у гібрида Слобожанський F₁ .

5. Плодоношення у гібридів F₁ огірка наставало через 54 - 63 доби після появи сходів і через 10 - 13 діб після початку цвітіння жіночих квіток. Раніше на п'ять діб, ніж у контролі, плодоносив гібрид Сувенір F₁ (на 54 добу) і на дві доби - гібриди Атлет F₁ , М-2302 F₁ та Бажаний F₁.

6. Визначено динаміку формування плодів у гібридів огірка. У березні технічної стиглості досягало 8 - 10 % плодів, у квітні 30 - 40, у травні 27 - 31, у червні 18 - 21 і в липні 5 - 8 % плодів. Найвища врожайність за перші 30 діб плодоношення була у гібридів: М-2302 F₁ - 9,1, Атлет F₁ - 8,6, Сувенір F₁ - 7,8 кг/м², що на 1,8, 1,3 і 0,5 кг/м², або на 24,7, 17,8 і 6,8 %, перевищувало показник контролю (Естафета F₁). Решта досліджуваних гібридів мали урожайність нижчу на 6,8 - 32,9 %, ніж у контролі.

7. Найвищу врожайність товарних плодів і достовірну надбавку, порівняно з контролем, забезпечували гібриди огірка М-2302 F₁ (26,7 і 3,2 кг/м² ), Атлет F₁ (25,0 і 1,5 кг/м²) і Сувенір F₁ (24,1 і 0,6 кг/м²). Виявлено, що ці гібриди мали найбільшу (18,35 - 8,43 %) селекційну цінність генотипу за врожайністю, високу екологічну стабільність (3,0 - 6,24) і пластичність (1,44 - 0,71). За комплексом загальної, специфічної адаптивної здатності (ЗАЗ, САЗ) та селекційної цінності генотипу(СЦГ) переважали гібриди F₁ Атлет, Сувенір, М-2302, Бажаний і Ксана.

8. Гібриди F₁ огірка мали високі показники якості. За вмістом сухої речовини в плодах істотно переважали контроль (Естафета F₁) такі гібриди: М-2302 F₁ (4,3%), Атлет F₁ (4,2%), Бакс F₁ (4,2 %...