Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості у курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану та треоніну в комбікормах

Напрями змін у продуктивності курчат, перетравності поживних речовин, аміно- та жирнокислотному складі м'яса та печінки. Морфологічний і біохімічний склад крові та тушок, вміст амінокислот у м’язах при різних рівнях триптофану й треонина в комбікормах.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 38,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА

ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ У КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ТРИПТОФАНУ ТА ТРЕОНІНУ В КОМБІКОРМАХ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

МАРТИНЮК РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

Київ - 2010

АНОТАЦИЯ

Мартинюк Р. В. Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості у курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану та треоніну в комбікормах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” комбікормів з різними рівнями триптофану та треоніну. Виявлено напрям змін у продуктивності курчат, перетравності поживних речовин, амінокислотному та жирнокислотному складі м'яса та печінки. Проведено дослідження морфологічного і біохімічного складу крові. Вивчено морфологічний і хімічний склад тушок, вміст амінокислот у грудних і стегнових м'язах .

Рекомендується при вирощуванні курчат-бройлерів кросу “Кобб 500” віком 5-21 доба використовувати комбікорм з вмістом 0,21 % триптофану, 22-35 діб - 0,19 і 36-42 доби - 0,16 % за рівня треоніну відповідно 1,00; 0,93 і 0,76 %.

Ключові слова: курчата-бройлери, комбікорм, сирий протеїн, триптофан, треонін, м'ясна продуктивність, перетравність, баланс азоту.

АННОТАЦИЯ

Мартынюк Р.В. Переваримость корма, обмен веществ и продуктивные качества у цыплят-бройлеров при различных уровнях триптофана и треонина в комбикормах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в кормлении цыплят-бройлеров кросса «Кобб-500» комбикормов с различными уровнями триптофана и треонина. Выявлено направление изменений в продуктивности цыплят, переваримости питательных веществ, аминокислотном и жирнокислотном составе мяса и печени. Проведены исследования морфологического и биохимического состава крови. Изучены морфологический и химический состав тушек, содержание аминокислот в грудных и ножных мышцах при различных уровнях триптофана и треонина в комбикормах.

Выращивание цыплят-бройлеров кросса “Кобб-500” на комбикормах в 5-21-суточном возрасте с содержанием 0,21 % триптофана и 1,00 % треонина; 22-35-суточном - соответственно 0,19 и 0,93 и в 36-42-суточном возрасте - 0,16 и 0,76 % способствует повышению их сохранности, живой массы и убойного выхода, а также снижению затрат корма на 1 кг прироста. Скармливание цыплятам-бройлерам в соответствующие возрастные периоды комбикормов с содержанием 0,21; 0,19 и 0,16 % триптофана и 0,90; 0,83 и 0,66 % треонина сопровождается повышением их живой массы на 3,3 %, убойного выхода - на 0,7 %, содержания в грудных мышцах сухого и органического веществ - на 0,7 %, протеина - на 0,8 %, незаменимых аминокислот в мясе - на 5,3 % и снижением затрат корма на 1 кг прироста на 6,3 % по сравнению с повышенным уровнем триптофана (соответственно 0,25; 0,23 и 0,19 %).

Снижение уровня триптофана на 15 % при неизменном количестве треонина в комбикормах на протяжении периода выращивания вызывает увеличение живой массы и среднесуточного прироста на 3,3 %, содержания протеина и жира в ножных мышцах на 0,5 %, сухого и органического вещества соответственно на 1,3 и 1,4 %.

Повышение уровня триптофана на 15 % при неизменном количестве треонина в комбикормах на протяжении периода выращивания сопровождается уменьшением живой массы и среднесуточного прироста на 4,2 %, снижением переваримости протеина на 2,6-7,7 %.

При использовании в кормлении цыплят-бройлеров в возрасте 5-21, 22-35, 36-42 суток комбикормов с уровнем триптофана соответственно 0,21; 0,19 и 0,16 % масса непотрошеной тушки увеличивается на 1,2 %, полупотрошеной - на 1,9 %, потрошеной - на 0,7 %, мясность конечностей - на 2,6 %, выход питательных частей - на 1,3 %, сумма незаменимых аминокислот в мясе и печени - соответственно на 5,3 и 4,2 %, сумма незаменимых жирных кислот в мясе и печени - на 1,5 и 3,2 %, по сравнению с повышенным уровнем триптофана (соответственно 0,25, 0,23 и 0,19 %).

Полнорационные комбикорма для цыплят-бройлеров в возрастные периоды 5-21; 22-35; 36-42 суток с содержанием соответственно 1,00, 0,93; 0,76 % треонина и 0,21, 0,19 и 0,16 % триптофана способствуют увеличению живой массы, абсолютного и среднесуточного приростов на 3,3-3,4 %, убойного выхода - на 1,9 %.

Применение в кормлении цыплят-бройлеров комбикормов с повышенным уровнем треонина до 1,00 %; 0,93 и 0,76 % при неизменном количестве триптофана во все возрастные периоды (5-21; 22-35; 36-42 суток) вызывает увеличение линейных промеров: длины туловища - на 0,8-6,2 %, длины киля на 3,5-4,9 %, ширины и обхвата груди - соответственно на 0,6-1,2 и 2,5-3,7 %; повышение переваримости протеина - на 0,6-1,4 %; удержания азота в организме цыплят - на 0,7-5,25 %.

При повышенном уровне треонина в комбикормах для цыплят-бройлеров в возрасте 5-21; 22-35 и 36-42 суток (соответственно 1,00, 0,93 и 0,76 %) и неизменном количестве триптофана передубойная живая масса их возрастает на 9,3 %, масса непотрошеной тушки - на 2,5, масса полупотрошеной - на 3,3, масса потрошеной тушки - на 4,1, масса грудных мышц - на 5,4, масса ножных мышц - на 7,4, мясность тушки - на 8,1, мясность груди - на 0,4, мясность ног - на 0,8, выход питательных частей - на 0,5, сумма незаменимых аминокислот в мясе и печени - на 0,9, сумма незаменимых жирных кислот в мясе и печени - соответственно на 6,9 и 5,9 %.

Скармливание цыплятам-бройлерам в 5-21-суточном возрасте комбикормов с содержанием 0,21 % триптофана, 22-35-суточном - 0,19 %, 36-42-суточном возрасте - 0,16 %; треонина - соответственно 1,00 %; 0,93 и 0,76 % способствует повышению валового производства продукции на 10,8 %, сохранности поголовья на 2,3 %, уровня рентабельности на 17,6 % и снижению затрат корма на 1 кг прироста на 11,2 %.

Рекомендуется при выращивании цыплят-бройлеров кросса «Кобб-500» в 5-21-суточном возрасте использовать комбикорм с уровнем 0,21 % триптофана, 22-35-суточном - 0,19 и в 36-42-суточном возрасте - 0,16 % при содержании треонина соответственно 1,00 %; 0,93 і 0,76 %.

Ключевые слова: цыплята-бройлеры, комбикорм, сырой протеин, триптофан, треонин, мясная продуктивность, переваримость, баланс азота.

ANNOTATION

Martyniuk R.V. Digestibility of fodder, metabolism and productive qualities of broiler-chickens for different levels of tryptophan and threonin in mixed fodders. - Manuscript.

The dissertation on obtaining a scientific degree of a candidate of agricultural sciences in speciality 06.02.02 - animal feeding and technology of forages. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, 2010.

The theoretical and experimental material of using mixed fodders with different levels of tryptophan and threonin in feeding broiler chickens of cross "Cobb-500" had been presented in the dissertation. Direction of changing in productive qualities of chickens, forage digestibility, amino acid and fat acid composition of meat and liver were indicated. The estimation of morphological and biochemical composition of blood was carried out. The morphological and chemical compound of chicken meat, amino acid composition of chest and leg muscles for different levels of amino acid feeding were investigated.

Dearing broiler chickens of cross "Cobb-500" is recommended to use mixed fodder with a level of 0,21 % tryptophan for chickens from 5 to 21 days old, 0,19 % tryptophan for chickens from 22 to 35 days old and 0,16 % tryptophan for chickens from 36 to 42 days old and the level of threonin accordingly 1,00 %; 0,93 and 0,76 %.

Key words: broiler chickens, mixed fodder, a crude protein, tryptophan, threonin, meat efficiency, digestibility, nitrogen balance.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішим із факторів підвищення продуктивності курчат-бройлерів вважається раціональна й збалансована годівля. На їх м'ясну продуктивність, харчову і біологічну цінність м'яса суттєво впливають, передусім, рівень та повноцінність протеїнового живлення.

Нестачу амінокислот у комбікормах можна покривати шляхом введення до їхнього складу як високоякісних рослинних протеїнових кормів і кормів тваринного походження, так і синтетичних амінокислот.

Цілеспрямоване застосування синтетичних амінокислот у певному співвідношенні між собою, як показує світовий досвід, дає змогу скоротити витрати дорогих білкових кормів та використовувати корми з незбалансованим співвідношенням амінокислот.

За даними деяких авторів (Калашников А. П., Фисинин В. И., Щеглов В. В., 2003; Каравашенко В. Ф., 1998), вміст триптофану та треоніну у комбікормах бройлерів різниться між собою, що прямо або опосередковано впливає на рівень ліпідного, вуглеводного і білкового обміну в організмі, чим зумовлюється їх продуктивність.

У зв'язку з цим дослідження з визначення оптимального вмісту триптофану у раціонах курчат-бройлерів у різні періоди вирощування та вивчення його взаємодії з іншими амінокислотами, зокрема треоніном, є актуальними і мають важливе наукове і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень за темою Розробити системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва (номер державної реєстрації 0106U004247), які виконувалися на кафедрі годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити оптимальні рівні триптофану та треоніну у комбікормах для курчат-бройлерів залежно від періодів їх вирощування.

Для досягнення мети у роботі було поставлено завдання вивчити:

- живу масу та показники росту курчат-бройлерів;

- витрати корму на виробництво продукції;

- перетравність поживних речовин корму та баланс азоту у курчат- бройлерів;

- забійні якості курчат-бройлерів;

- хімічний склад та вміст амінокислот і жирних кислот у м'ясі та печінці;

- морфологічні та біохімічні показники крові;

- економічну ефективність виробництва м'яса курчат-бройлерів.

Обєкт дослідження. Курчата-бройлери за різного рівня триптофану та треоніну у комбікормах.

Предмет дослідження. Продуктивні якості (приріст живої маси і лінійний ріст), перетравність поживних речовин корму, амінокислотний та жирнокислотний склад м'яса й печінки, морфологічні та біохімічні показники крові курчат-бройлерів кросу за різного рівня триптофану і треоніну в комбікормах.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (жива маса, середньодобові прирости, проміри тіла, перетравність поживних речовин та баланс азоту), біохімічних (вміст амінокислот і жирних кислот у м'ясі та печінці, гематологічні показники) та статистичних (обробка отриманих даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному обґрунтуванні оптимальних рівнів триптофану і треоніну в комбікормах курчат-бройлерів кросу “Кобб-500”. Уточнено потребу курчат-бройлерів у триптофані та треоніні залежно від періодів їх вирощування.

Розширено дані щодо вмісту амінокислот і жирних кислот у м'ясі та печінці курчат, особливості змін морфологічних і біохімічних показників крові, використання поживних речовин корму та показників забою за різного рівня триптофану і треоніну в комбікормах.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційними патентами України на корисну модель “Спосіб годівлі курчат-бройлерів” № 36927 МПК (2006) А23К1/16 та № 43316 МПК (2009) А23К1/16.

Практичне значення одержаних результатів. Використання у годівлі курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” у 5-21-добовому віці комбікорму з вмістом триптофану 0,21 %, у 22-35-добовому - 0,19 %; у 36-42-добовому віці - 0,16 % та треоніну - відповідно 1,00 %, 0,93 і 0,76 % сприяє збільшенню приростів живої маси на 10,8 % та підвищує рентабельність виробництва продукції птахівництва на 17,6 %.

Впровадження результатів досліджень здійснено в умовах ТОВ “Рубі Роз Агрікол КО. ЛТД” Баришівського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури, проведенні експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, статистичній обробці результатів досліджень, підготовці матеріалів для опублікування та написанні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідалися на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України (квітень 2008 р., березень 2009 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів”, присвяченій 110-річчю заснування Національного аграрного університету (жовтень 2008 р.)

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 3 статті у фахових виданнях, в яких викладено основні положення дисертаційної роботи, та одержано 2 патенти України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота вміщує 50 таблиць та 6 додатків. Список літератури включає 285 найменувань, у тому числі 155 - іноземною мовою.

2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - упродовж вересня-жовтня 2007 р., другий -червня-липня 2008 р.

Об'єктом досліджень стали курчата-бройлери кросу “Кобб-500”. Досліди проводилися за методом груп. Упродовж основного періоду тривалістю 38 діб, враховуючи вік курчат, виділяли три періоди: 5-21; 22-35; 36-42 доби, згідно зі схемою досліду (табл. 1).

Таблиця 1 - Схема науково-господарських дослідів

Група

Вік, діб

5-21

22-35

36-42

Вміст у 100 г комбікорму, %

треонін

триптофан

треонін

триптофан

треонін

триптофан

Перший науково-господарський дослід

1-а контрольна

0,90

0,25

0,83

0,23

0,66

0,19

2-а дослідна

0,90

0,18

0,83

0,16

0,66

0,13

3-я дослідна

0,90

0,21

0,83

0,19

0,66

0,16

4-а дослідна

0,90

0,28

0,83

0,26

0,66

0,21

Другий науково-господарський дослід

1-а контрольна

0,90

0,21

0,83

0,19

0,66

0,16

2-а дослідна

0,80

0,21

0,73

0,19

0,56

0,16

3-я дослідна

1,00

0,21

0,93

0,19

0,76

0,16

Для проведення першого та другого дослідів було відібрано 400 та 300 голів курчат-бройлерів 5-добового віку, з яких за принципом аналогів формували відповідно 4 та 3 групи по 100 голів у кожній (50 півників і 50 курочок). При підборі аналогів враховували вік і живу масу. Зрівняльний період кожного досліду становив 4 доби.

Курчат утримували на підлозі за щільності посадки 12 голів на 1 м2. Фронт годівлі становив 2,5 см, напування - 1,5 см. Показники мікроклімату приміщення були ідентичними для птиці всіх груп і відповідали встановленим гігієнічним нормативам.

Упродовж основного періоду комбікорми курчатам згодовували два рази на добу. Рівень триптофану та треоніну у комбікормах птиці регулювали введенням до складу комбікорму синтетичних L-триптофану та L-треоніну.

Під час проведення дослідів визначали живу масу, лінійні проміри курчат-бройлерів, обчислювали абсолютний і середньодобовий прирости, а також витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси.

Протягом науково-господарських проводилися фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин та балансу азоту. Для цього з кожної групи за принципом аналогів відібрали по чотири голови курчат-бройлерів (2 півники та 2 курочки) віком 12, 26 і 33 діб, яких утримували у спеціально обладнаних індивідуальних клітках. Підготовчий період тривав три доби, упродовж яких піддослідне поголів'я пристосовувалося до індивідуального утримання. В основний період тривалістю шість діб проводили облік кількості спожитих комбікормів та виділеного посліду: вранці і ввечері. Консервували послід 20 % розчином соляної кислоти з розрахунку 5 мл на 100 г маси відібраного зразка. Середні зразки комбікормів для аналізу відбирали у поліетиленові пакети щоденно при зважуванні добової даванки корму.

До закінчення фізіологічного досліду відібрані зразки комбікорму та посліду зберігалися у холодильнику в ретельно закритій тарі.

У кінці основного періоду науково-господарських дослідів після досягнення курчатами 42-добового віку було проведено забій птиці з метою вивчення морфологічного та біохімічного складу крові, вмісту амінокислот і жирних кислот у м'ясі та печінці. Для цього з кожної групи забивали по 4 голови курчат-бройлерів (2 півники та 2 курочки). Зразки крові відбирали в гепаринові пробірки, а вилучену печінку промивали холодним фізіологічним розчином.

Для вивчення хімічного складу м'яса і вмісту в ньому амінокислот відбирали зразки стегнових і грудних м'язів. До проведення аналізу всі зразки зберігалися у холодильнику.

Анатомо-морфологічний аналіз тушок курчат-бройлерів проводили за методикою Т.М. Поліванової (1967).

Для обвалювання тушок застосовували методику Є.А. Арзуманяна та Є.Н. Слєсарєвої (1963).

Вміст амінокислот у м'ясі та печінці визначали у лабораторії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна на автоматичному аналізаторі ТТТ 339 з використанням катіонообмінної смоли LG ANB з активною групою SO3, а віст жирних кислот - газохроматографічним методом. Усі лабораторні дослідження проводили у парних визначеннях.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Годівлю піддослідного поголів'я курчат-бройлерів упродовж досліду здійснювали повнораціонними комбікормами. За набором основних компонентів комбікорми, які згодовували курчатам-бройлерам, були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом триптофану, відповідно до схеми досліду.

Продуктивність курчат-бройлерів. Одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності курчат-бройлерів, є жива маса останніх. Згодовування курчатам-бройлерам комбікормів із різним вмістом триптофану позначалося на інтенсивності їх вагового росту (табл. 2).

Таблиця 2 - Жива маса курчат-бройлерів, г

Вік, діб

Група

1-а

2-а

3-я

4-а

1

38,5±0,25

37,9±0,24

38,0±0,24

37,9±0,28

7

123,4±1,51

121,3±1,21

127,6±1,51*

119,0±1,46*

14

352,3±4,28

317,7±2,61***

368,1±3,93**

335,6±4,67**

21

694,1±7,67

638,5±7,66***

753,8±6,96***

660,4±8,84**

28

1182,3±11,33

1030,7±15,54***

1256,3±13,95***

1094,9±13,76***

35

1750,1±14,57

1584,9±19,01***

1832,3±20,60**

1670,3±15,17***

42

2331,3±18,89

2177,9±20,13***

2408,8±18,11**

2233,1±22,69**

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.

Жива маса курчат 3-ї групи у віці 7, 14, 21, 28, 35 та 42 доби порівняно з контролем була вищою відповідно на 3,40; 4,48; 8,60; 6,26; 4,70 і 3,32 %, тоді як курчата 2- і 4-ї дослідних груп у зазначені періоди вирощування за цим показником поступалися перед аналогами контрольної та 3-ї дослідної груп. Так, у 7-добовому віці жива маса у курчат 2- та 4-ї груп була меншою відповідно на 1,7 та 3,7 % (р<0,05), ніж у бройлерів контрольної групи і на 4,94 та 6,74 % - ніж у птиці 3-ї дослідної групи.

У курчат 2-ї групи віком 14, 21, 28, 35 та 42 доби жива маса птиці була відповідно на 9,8; 8,0; 12,9; 9,4 та 6,6 % меншою, ніж у аналогів контрольної групи. Аналогічна тенденція у зміні живої маси відмічена і у курчат-бройлерів 4-ї дослідної групи, які за цим показником поступалися перед контролем відповідно на 4,7; 4,9; 7,4; 4,6 та 4,2 %.

Отже, комбікорми з вмістом 0,21; 0,19 і 0,16 % триптофану, які споживали курчата-бройлери 3-ї групи у періоди вирощування 5-21, 22-35 і 36-42 діб, сприяли збільшенню в кінці вирощування їх живої маси порівняно з цим показником у курчат 1-, 2- та 4-ї груп відповідно на 3,3; 10,6 і 7,9 %.

Аналогічно живій масі змінювалися абсолютні та середньодобові прирости. Так, найбільші абсолютні прирости (2371 г) відмічено у курчат 3-ї дослідної групи, які споживали комбікорми з вмістом триптофану 0,21 %, 0,19 та 0,16 % у відповідні періоди вирощування (5-21, 22-35 та 36-42 доби).

Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту курчат-бройлерів за різного рівня триптофану у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.

Зокрема, упродовж першого періоду вирощування (5-21 діб) птиця 2-ї групи витрачала комбікорму на 1 кг приросту на 8,7 % більше, ніж аналоги контрольної групи. При цьому найнижчі витрати корму відмічено у птиці 3-ї групи - 2,33 кг.

У другий період вирощування (22-35 діб) курчата-бройлери 3-ї групи за витратами комбікормів на одиницю приросту переважали аналогів контрольної, 2- та 4-ї дослідних груп відповідно на 8,2; 18,0 та 14,7 %.

У заключний період (36-42 діб) птиця 2-ї групи на 1 кг приросту споживала комбікорму на 7,6; 17,2 та 2,8 % більше, порівняно з аналогами контрольної, 3- та 4-ї груп.

У середньому за весь період вирощування витрати комбікорму на одиницю приросту у птиці 3-ї дослідної групи були на 6,7 % меншими порівняно з контрольною групою, тоді як у 2- та 4-й групах цей показник виявився відповідно на 11,6 та на 6,8 % більше, хоча встановлені відмінності між птицею різних груп були статистично невірогідними.

Перетравність поживних речовин кормів. Результати фізіологічних дослідів, проведених на курчатах у різні вікові періоди, свідчать про високу перетравність поживних речовин комбікорму. Проте окремі поживні речовини залежно від віку курчат та вмісту триптофану у комбікормах перетравлювалися неоднаково (табл. 3).

Так, у 15-21-добовому віці найвища перетравність протеїну встановлена у курчат 3-ї групи. Порівняно з контролем цей показник у курчат 3-ї групи був вищий на 1,3 % і відповідно на 4,2 та 3,9 % - порівняно з показником 2- та 4-ї дослідних груп.

Таблиця 3 - Перетравність поживних речовин, %

Група

Вік, діб

Протеїн

Жир

Клітковина

БЕР

1-а

15-21

85,7±0,57

91,4±0,94

3,1±0,18

87,1±0,51

2-а

82,8±0,92**

90,7±1,12

2,9±0,10

90,5±1,05

3-я

87,0±1,05*

89,4±0,90

3,2±0,08

83,9±0,80

4-а

83,1±0,41*

84,0±1,28

3,0±0,12

89,7±1,13

1-а

29-35

88,7±0,45

93,1±2,12

5,2±0,18

86,5±1,12

2-а

83,8±0,39

90,2±0,89

4,0±0,07

90,1±0,82

3-я

90,6±0,64**

93,0±1,63

4,9±0,23

89,9±1,48

4-а

85,1±0,25*

95,5±0,97

4,2±0,06

91,4±0,73

1-а

36-42

91,0±0,61

92,2±2,01

6,3±0,31

81,9±1,01

2-а

86,6±0,48**

90,5±1,54

6,0±0,08

86,1±0,87

3-я

92,4±0,24*

93,0±0,97

6,6±0,15

82,4±0,47

4-а

83,3±0,29*

88,5±1,11

5,8±0,07

80,8±1,26

*р<0,05; **р<0,01 порівняно з контрольною групою.

Аналогічна закономірність за перетравністю протеїну в організмі курчат-бройлерів спостерігалась і в наступні періоди вирощування. Зокрема, у віці 29-35 діб перетравність протеїну комбікорму у курчат 2- та 4-ї груп була відповідно на 4,9 та 3,6 % нижчою, а у 3-й групі - на 1,9 % вищою, ніж у аналогів контрольної групи.

У 36-42-добовому віці курчата 2- та 4-ї дослідних груп за перетравністю протеїну поступалися перед контролем відповідно на 4,4 та 6,7 %, а аналоги 3-ї дослідної групи, навпаки, перевершували його на 1,5 %.

Встановлено, що у періоди 29-35 та 36-42 доби курчата 3-ї групи за перетравністю протеїну перевищували аналогів 2- та 4-ї груп відповідно на 6,8 і 5,5 % та на 5,8 і 9,1 %.

Слід відмітити також те, що перетравність протеїну і клітковини у піддослідної птиці з віком зростає.

Водночас найвищі показники перетравності жиру та БЕР виявлено у піддослідної птиці 29-35-добового віку.

Баланс азоту в організмі курчат-бройлерів. Результати фізіологічного досліду показали, що у курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану в комбікормах використання азотистих речовин в організмі відбувалося неоднаково.

Упродовж першого фізіологічного досліду (вік курчат - 15-21 доба) найменша кількість азоту (3,60-3,81 г) утримувалася в організмі курчат-бройлерів 2- та 4-ї груп, де вона була відповідно на 15,1 і 10,1 % менше, ніж в аналогів контрольної групи. Птиця 3-ї групи за кількістю утриманого в організмі азоту переважала ровесників 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 15,0 і 8,7 %. Загалом курчата-бройлери 3-ї групи утримували в організмі азоту на 0,78 % більше від прийнятого, ніж контрольні аналоги.

У 29-35-добовому віці найбільше азоту утримувалося в тілі курчат контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,23 % триптофану. За цим показником вони переважали птицю 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 12,2; 7,7 та 3,0 %.

Зменшення в комбікормі курчат-бройлерів 3-ї групи віком 36-42 доби вмісту триптофану до 0,16 % впливає на утримання азоту в їх організмі. При цьому, найбільша кількість азоту (3,96 г) утримувалася в організмі курчат-бройлерів контрольної групи, де вона була відповідно на 0,3; 8,8 та 2,3 % менша, ніж в аналогів 2-, 3- та 4-ї груп. Слід зазначити, що загалом в організмі курчат-бройлерів 3-ї групи утримувалось азоту на 0,78 % більше від прийнятого, ніж у контрольних аналогів.

Показники забою курчат-бройлерів. Результати проведених досліджень свідчать, що згодовування курчатам-бройлерам кросу “Кобб-500” комбікормів із різним рівнем триптофану під час вирощування впливає на їх показники забою.

Так, знижений на 15 % рівень триптофану порівняно з контролем (0,25; 0,23 та 0,19 г/100г) у комбікормах курчат-бройлерів 3-ї групи у відповідні періоди вирощування (5-21; 22-35; 36-42 доби) сприяв підвищенню їх передзабійної живої маси на 1,7 %, маси непатраної тушки - на 1,2 %, напівпатраної - на 2,2 % та маси патраної тушки - на 2,6 %, маси грудних м'язів і м'язів кінцівок відповідно на 16,6 та 6,96 % порівняно з контролем (р<0,05).

У курчат-бройлерів 4-ї дослідної групи, які отримували комбікорми з підвищеним на 15 % рівнем триптофану (0,28; 0,26 та 0,21 г/100г) відповідно у періоди вирощування 5-21; 22-35 та 36-42 доби відмічено зниження передзабійної живої маси на 4,9 %, маси непатраної тушки - на 4,3 %, напівпатраної - на 5,7 % та маси патраної тушки - на 6,1 % порівняно з аналогами контрольної групи.

Амінокислотний склад м'яса і печінки. Згодовування бройлерам 3-ї групи повнораціонних комбікормів з вмістом триптофану 0,21; 0,19 і 0,16 % відповідно до періодів вирощування 5-21; 22-35; 36-42 доби сприяє збільшенню кількості суми незамінних амінокислот у грудних м'язах. Так, за цим показником курчата зазначеної групи на 5,27 % переважали аналогів контрольної групи.

Сума незамінних амінокислот у м'ясі курчат 2- та 4-ї груп була відповідно на 4,4 та 3,8 % меншою порівняно з ровесниками контрольної групи (р<0,001).

Встановлено також, що різний рівень триптофану в комбікормах для курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” помітно впливає на амінокислотний склад печінки.

Сума незамінних амінокислот у печінці курчат-бройлерів 3-ї групи, які у періоди вирощування 5-21; 22-35 і 36-42 діб споживали комбікорм із вмістом 0,21; 0,19 і 0,16 % триптофану, на 4,2 % переважала показник птиці контрольної групи (р<0,01). Одночасно в печінці курчат зазначеної групи відмічено підвищений вміст майже всіх незамінних амінокислот, окрім метіоніну, вміст якого був на 3,1 % нижче порівняно з контролем.

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Комбікорми, які згодовували курчатам-бройлерам контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом треоніну. Рівень треоніну регулювали за рахунок синтетичної L-форми цієї амінокислоти.

Продуктивність курчат-бройлерів. Проведеними дослідженнями встановлено суттєві зміни живої маси курчат-бройлерів під впливом різних рівнів треоніну в комбікормі (табл. 4).

Упродовж досліду найвищу живу масу мали курчата 3-ї групи, які одержували комбікорм з підвищеним рівнем треоніну і у 7, 14, 21, 28, 35 та 42-добовому віці переважали аналогів контрольної групи відповідно на 6,5; 3,1; 3,9; 3,8; 3,3 та 3,4 %.

Разом із тим, використання у годівлі курчат-бройлерів комбікормів із зниженим рівнем треоніну в усі періоди вирощування (5-21; 22-35; 36-42 доби) призводить до зменшення їх живої маси. Так, птиця 2-ї групи віком 14, 21, 28, 35 і 42 доби за живою масою поступалася перед аналогами контрольної групи відповідно на 8,3; 8,3; 8,3; 7,9 і 5,1 % та на 11,1; 11,7; 10,9; 10,9 і 8,3 % - перед ровесниками 3-ї групи.

Таблиця 4 - Жива маса курчат-бройлерів, г

Вік, діб

Група

1-а

2-а

3-я

1

39,6±0,28

40,0±0,27

40,4±0,29*

7

128,7±1,61

123,9±1,40*

137,0±1,64***

14

377,8±4,29

346,3±2,72***

389,7±3,42*

21

748,0±6,00

686,1±11,22***

777,3±8,27**

28

1260,4±11,60

1166,0±17,33***

1308,2±15,56*

35

1846,8±18,40

1701,1±22,94***

1908,5±19,15*

42

2412,9±19,30

2289,0±28,58***

2495,7±25,72*

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.

Загалом, найінтенсивніший ріст курчат-бройлерів упродовж періоду вирощування від 5 до 42 діб забезпечували комбікорми із вмістом треоніну в перший період (5-21діб) - 1,00 %; другий (22-35 діб) - 0,93 та у фінішний (36-42 діб) - 0,76 %.

Подібна закономірність спостерігалась у курчат-бройлерів і відносно середньодобових приростів живої маси.

Слід зазначити, що найбільший середньодобовий приріст за період вирощування відмічено у птиці 3-ї групи, у комбікормі якої вміст треоніну становив у 5-21-добовому віці 1,00 %; 22-35-добовому - 0,93 % та у 36-42-добовому віці - 0,76 %. За цим показником вона переважала аналогів контрольної та 2-ї дослідної груп відповідно на 3,4 % та 9,3 %.

Витрати корму. Різний вміст треоніну в комбікормах курчат-бройлерів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (5-21 доба) птиця контрольної групи витрачала на 2,2 % більше корму, ніж аналоги 3-ї групи.

У період вирощування від 22- до 35 діб найнижчі витрати корму встановлено у курчат 3-ї групи, у яких вони виявилися на 1,7 та 6,5 % меншими, ніж у птиці 1- та 2-ї груп.

У третій віковий період (36-42 доби) показник витрат корму у птиці 3-ї групи був відповідно на 1,9 та 6,7 % нижчий, ніж у аналогів контрольної та 2-ї дослідної груп.

У середньому за дослід найнижчі витрати корму відзначено у курчат 3-ї групи, де вони були відповідно на 1,7 та 5,9 % меншими, ніж у птиці контрольної та 2-ї груп.

Перетравність поживних речовин кормів. Проведені дослідження дали змогу виявити певні закономірності у перетравності поживних речовин у курчат-бройлерів залежно від вмісту треоніну у комбікормах (табл. 5).

Таблиця 5 - Перетравність поживних речовин, %

Група

Вік, діб

Протеїн

Жир

Клітковина

БЕР

1-а

15-21

86,8±0,66

90,0±0,30

3,1±0,10

84,5±0,81

2-а

83,6±1,22*

90,5±1,05

3,0±0,17

87,7±1,50

3-я

88,2±0,87

88,4±0,94*

3,3±0,03

82,1±0,72

1-а

29-35

90,1±0,90

92,8±1,12

5,2±0,24

88,3±0,32

2-а

85,9±0,21*

91,2±0,89

5,0±0,09

91,5±0,89

3-я

90,7±0,47**

92,5±0,75

4,8±0,15

90,4±0,17

1-а

36-42

92,0±0,58

93,1±0,93

6,7±0,13

81,9±1,23

2-а

86,3±0,85**

89,4±2,04

5,9±0,32*

86,7±0,54**

3-я

93,2±0,22

93,7±1,51

6,8±0,28

82,3±1,38

*р<0,05; **р<0,01 порівняно з контрольною групою.

У птиці 21-добового віку найнижчу перетравність протеїну встановлено у курчат-бройлерів 2-ї групи, де вона була відповідно на 3,2 і 4,6 % нижчою (р<0,05), ніж у аналогів контрольної та 3-ї дослідної груп.

У птиці 29-35-добового віку найвища перетравність протеїну відмічена у курчат 3-ї групи, що перевершувала показник аналогів контрольної і 2-ї дослідної груп відповідно на 0,6 та 4,8 %. Перетравність жиру у курчат контрольної та 3-ї дослідної груп була близькою за значенням, а молодняк 2-ї групи поступався перед ними відповідно на 1,6 % та на 1,3 %.

Аналогічна закономірність у перетравності протеїну та жиру спостерігалась у курчат віком 36-42 доби. Таким чином, у курчат-бройлерів 3-ї дослідної групи, які споживали комбікорм у 5-21-добовому віці з вмістом треоніну - 1,00 %, у 22-35-добовому - 0,93 %, у 36-42-добовому віці -0,76 %, відмічалася тенденція до вищої перетравності протеїну порівняно з контролем, тоді як у птиці 2-ї дослідної групи перетравність його упродовж досліду була найнижчою.

Баланс азоту в організмі курчат-бройлерів. Виявлено, що різний вміст треоніну в раціоні курчат-бройлерів неоднаково впливає на ступінь використання азотистих речовин корму. Так, птиця 2- та 3-ї груп віком 15-21 доба споживала найбільшу кількість азоту з кормом, перевершуючи за цим показником аналогів контрольної групи відповідно на 8,66 і 9,05 %.

Курчата 3-ї групи, яким згодовували комбікорм із вмістом треоніну 1,00 % у 5-21-добовому віці, виділяли з послідом найменшу кількість азоту (0,40 г). Порівняно з показником у птиці контрольної і 2-ї дослідної груп вона була меншою відповідно на 21,6 та 38,5 %. Аналогічна закономірність простежувалась і в наступні періоди вирощування. При цьому найвище відносне утримання азоту в організмі від спожитої його кількості також відзначено у птиці 3-ї групи, яка в усі три періоди вирощування за цим показником перевищувала контроль відповідно на 5,25; 0,69 та 4,39 %.

Показники забою курчат-бройлерів. Збільшення рівня треоніну у раціонах курчат-бройлерів 3-ї групи сприяло підвищенню їх передзабійної живої маси на 9,3 %, маси непатраної тушки - на 2,5 %, маси напівпатраної - на 3,3 % та маси патраної тушки - на 4,1 % порівняно з контролем. Аналогічна закономірність спостерігалась у птиці за масою грудних і стегнових м'язів, яка зросла відповідно на 5,4 та 7,4 % порівняно з контролем (р<0,01).

Одночасно цей показник у курчат-бройлерів 2-ї групи виявився на 18,6 і 18,0 % (р<0,01) нижчим порівняно з ровесниками контрольної групи.

Амінокислотний склад м'яса та печінки. Згодовування бройлерам 2-ї дослідної групи комбікормів із зниженим рівнем треоніну викликало зменшення (р<0,001) загального вмісту амінокислот у м'ясі птиці на 1012 мг/100 г, або на 10,3 % порівняно з контролем.

Результати досліджень показали, що найбільший вміст незамінних амінокислот наявний у м'ясі та печінці птиці 3-ї дослідної групи, яка за вмістом лізину, метіоніну, триптофану та треоніну у м'ясі перевищувала контроль відповідно на 2,0; 16,1; 8,4 та 2,6 %. Одночасно сума незамінних амінокислот у печінці курчат-бройлер зазначеної групи переважала показник контрольної групи на 0,96 % (р<0,01).

За використання комбікормів зі зниженим рівнем треоніну сума незамінних амінокислот у печінці курчат-бройлерів 2-ї групи зменшувалася на 3,3 % (р<0,001) порівняно з контролем.

Економічна ефективність виробництва м'яса курчат-бройлерів. Показники економічної ефективності використання повнораціонного комбікорму з різними рівнями триптофану та треоніну були розраховані на основі аналізу даних, отриманих при впроваджені результатів досліджень в умовах ТОВ “Рубі Роз Агрікол КО. ЛТД” Київської області.

З метою проведення порівняльного випробування було сформовано дві групи з курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” 5-добового віку, по 25000 голів у кожній.

Птиці контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм, що постійно застосовується в господарстві (базовий). У базовому варіанті комбікорму вміст триптофану та треоніну для курчат 5-21-добового віку становив відповідно 0,25 % та 0,90 %, 22-35-добового віку - 0,23 % і 0,83 % та у 36-42-добовому віці - 0,19 % і 0,66 %.

За новим варіантом поживність комбікорму змінювали упродовж трьох періодів вирощування: для птиці від 5 до 21 доби - 0,21 % триптофану та 1,00 % треоніну, у 22-35-добовому віці - відповідно 0,19 та 0,93 % і у період вирощування 36-42 доби - 0,16 та 0,76 %.

Дані, отримані після проведення випробувань, показали, що згодовування курчатам-бройлерам комбікормів, скоригованих за вмістом триптофану та треоніну, сприяє підвищенню валового приросту та зниженню витрат корму на одиницю приросту порівняно з базовим комбікормом відповідно на 10,8 та 11,2 %.

При цьому використання повнораціонного комбікорму за новим варіантом знижує собівартість виробництва 1 кг м'яса птиці на 2,8 %, що сприяє підвищенню рентабельності його виробництва з 49,10 % до 66,69 %.

ВИСНОВКИ

1. Використання в годівлі курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” комбікормів із різними рівнями триптофану та треоніну дозволяє підвищити приріст живої маси та зменшити витрати корму на 1 кг приросту на 1,7-6,3 %.

2. Згодовування курчатам-бройлерам віком 5-21 доба комбікормів із вмістом триптофану 0,21 %, 22-35 діб - 0,19 і 36-42 доби - 0,16 % за рівня треоніну відповідно 1,00 %; 0,93 і 0,76 % забезпечує збільшення їх живої маси та середньодобових приростів на 3,3 %, забійного виходу - на 0,7 %, вмісту в грудних м'язах сухої та органічної речовин - на 0,7 %, протеїну - на 0,8 (р<0,05) %, суми незамінних амінокислот у м'ясі - на 5,3 %.

3. Зниження рівня триптофану на 15 % у комбікормах упродовж періоду вирощування викликає збільшення (р<0,05) вмісту протеїну і жиру в м'язах кінцівок - на 0,5 %, сухої і органічної речовини - відповідно на 1,3 і 1,4 %.

4. Підвищення рівня триптофану на 15 % у комбікормах упродовж періоду вирощування викликає зменшення живої маси і середньодобових приростів курчат-бройлерів на 4,2 % та перетравності протеїну - на 2,6-7,7 %.

5. Згодовування курчатам-бройлерам повнораціонних комбікормів із вмістом триптофану 0,21 % (5-21 доба), 0,19 % (22-35 діб), 0,16 % (36-42 доби) призводить до збільшення маси непатраної тушки на 1,2 %, напівпатраної - на 1,9 %, м'ясності кінцівок - на 2,6 %, виходу їстівних частин - на 1,3 (р<0,05) %, суми незамінних амінокислот у м'ясі та печінці - відповідно на 5,3 і 4,2 %, суми незамінних жирних кислот у м'ясі та печінці - на 4,9 і 8,9 % порівняно з рівнем триптофану, підвищеним відповідно до 0,25; 0,23 і 0,19 %.

6. Годівля курчат бройлерів комбікормами з підвищеним на 11 % рівнем треоніну за однакової кількості триптофану забезпечує збільшення живої маси, абсолютного і середньодобового приростів на 3,3-3,4 %, забійного виходу - на 1,9 %.

7. Застосування у годівлі курчат-бройлерів комбікормів з підвищеним рівнем треоніну до 1,00 %; 0,93 і 0,76 % за однакового рівня триптофану відповідно до періодів вирощування 5-21, 22-35 та 36-42 доби сприяє збільшенню лінійних промірів тіла: довжини тулуба - на 0,8-6,2 %, довжини кіля - на 3,5-4,9 %, ширини та обхвату грудей - на 0,6-1,2 і 2,5-3,7 %; підвищенню перетравності протеїну - на 0,6-1,4 %; утримання азоту в організмі - на 0,7-5,25 %.

8. У разі підвищення вмісту треоніну в комбікормах для курчат-бройлерів віком 5-21; 22-35 та 36-42 доби відповідно до 1,00 %; 0,93 і 0,76 % за сталого рівня триптофану збільшується передзабійна жива маса на 9,3 %, маса непатраної тушки - на 2,5, маса напівпатраної тушки - на 3,3, маса патраної тушки - на 4,1, маса грудних м'язів - на 5,4, маса стегнових м'язів - на 7,4, м'ясність тушки - на 8,1, м'ясність грудей - на 0,4, м'ясність ніг - на 0,8, вихід їстівних частин - на 0,5, сума незамінних амінокислот у м'ясі та печінці - на 0,9, та сума незамінних жирних кислот у м'ясі та печінці - на 6,9 і 5,9 %.

9. Згодовування курчатам-бройлерам у 5-21-добовому віці комбікормів з вмістом триптофану 0,21 %, 22-35-добовому - 0,19 %, 36-42-добовому віці - 0,16 %; треоніну - відповідно 1,00; 0,93 та 0,76 % сприяє збільшенню валового виробництва м'яса на 10,8 %, підвищенню збереженості поголів'я на 2,3 %, рівня рентабельності - на 17,6 % та зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 11,2 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для отримання максимального приросту і виходу м'яса за мінімальної кількості жиру рекомендується при вирощуванні курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” віком 5-21 доба використовувати комбікорм із вмістом 0,21 % триптофану, 22-35 діб - 0,19 і 36-42 доби - 0,16 % за рівня треоніну відповідно 1,00, 0,93 та 0,76 %.

курка амінокислота комбікорм м'ясо

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Ібатуллін І.І. Продуктивні якості курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану в комбікормі / І. І. Ібатуллін, Р.В. Мартинюк, В.К. Кононенко // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 126. - С. 186-191. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

2. Ібатуллін І.І. Якість м'яса курчат-бройлерів залежно від рівнів триптофану в комбікормі / І.І. Ібатуллін, Р.В. Мартинюк, А.І. Чигрин // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 132. - С. 199-204. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

3. Ібатуллін І.І. Продуктивні якості курчат-бройлерів за різних рівнів треоніну в комбікормі / І.І. Ібатуллін, Р.В. Мартинюк, О.В. Яценко // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 8. - С. 40-43. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

4. Пат. 36927 Україна, А23К1/00, А23К1/16 Спосіб годівлі курчат бройлерів / Ібатуллін І.І., Мартинюк Р.В., Кондратюк В.М.; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - № u200807580; заявл. 03.06.2008; опубл. 10.11.2008, Бюл. №21. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

5. Пат. 43316 України, А23К1/16 Спосіб годівлі курчат-бройлерів / Ібатуллін І. І., Мартинюк Р. В.; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - № u200902742; заявл. 24.03.2009; опубл. 10.08.2009, Бюл. №15. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.

    статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017

  • Огляд методів визначення статі молодняку свійської птиці. Визначення статі добового молодняку птиці японським методом (вентсексинг). Визначення статі курчат за швидкістю росту оперення (федерсексинг). Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.04.2011

  • Хімічний склад кормів для риб та фізіологічне значення поживних речовин. Раціональне використання кормів при годівлі риб. Досліди з однорічними коропами в садках, гідрохімічні показники вирощування. Нормування кормів в умовах садків на теплих водах.

    курсовая работа [82,6 K], добавлен 05.07.2011

  • Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011

  • Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015

  • Серед природних середовищ ґрунт краще забезпечує розвиток і життєдіяльність мікроорганізмів, і найбільше змінюється під їхнім впливом. Ґрунти містять досить води, повітря та поживних речовин. У їх складі виділяють три фази: тверду, рідку і газоподібну.

    реферат [440,5 K], добавлен 09.07.2008

  • Технологія відбору та підготовки собак до пошуку вибухових речовин і зброї. Історія службового собаківництва, стандарти породи німецької вівчарки. Етапи відбору службових собак для пошуку зброї. Порівняння різних методів дресирування службових собак.

    дипломная работа [127,9 K], добавлен 07.06.2010

  • Вплив антропогенного навантаження на структурний стан чорноземів. Порівняльна характеристика сухого та мокрого просіювання на різних варіантах. Загальні відомості про господарство. Вплив різних систем ведення землеробства на вміст водостійких агрегатів.

    дипломная работа [848,8 K], добавлен 08.04.2015

  • Значення, перелік і застосування нітратів у сільськогосподарському виробництві. Хімічні властивості отруйних речовин. Шляхи їх надходження в організмі. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 23.12.2013

  • Надходження поживних речовин в рослини та їх винесення з врожаєм сільськогосподарських культур. Кліматичні умови Північного Степу України та склад ґрунту. Характеристика культур зерно-трав'яної сівозміни. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив.

    курсовая работа [69,0 K], добавлен 21.11.2013

  • Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.

    дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013

  • Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015

  • Головні передумови організації раціональної годівлі птахів і оптимізації раціонів. Біологічні особливості годівлі птахів. Значення певних поживних речовин у пташиному раціоні. Білкові (високопротеїнові), мінеральні та біологічно активні кормові засоби.

    доклад [29,1 K], добавлен 31.07.2009

  • Сільське господарство як складова національної економіки. Цілісний комплекс бройлерного виробництва. Діяльность птахофабрики "Оріль-Лідер", організація проведення атестації робочих місць. Виробництво яєць на птахофабриці. Виробництво м’яса курчат-блойлер.

    курсовая работа [35,2 K], добавлен 15.07.2009

  • Промислове птахівництво та значення інкубації в племінній справі одержання життєздатних курчат. Системи для автоматизації, управління та контролю процесів інкубації. Розвиток зародків яєчних курей; фактори, що впливають на інкубацію та вивід молодняку.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.10.2014

  • Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.

    курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014

  • Біологічні особливості качок і індиків: яйцекладка, породні групи. Способи вирощування каченят і індиченят на м’ясо (догляд, годування). Розрахунок роботи птахофабрики: продуктивність на середню несучку, вихід курчат, використання кормів в раціонах.

    курсовая работа [66,2 K], добавлен 25.03.2011

  • Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.

    реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009

  • Формування ячмінно-люпинових та вівсяно-люпинових ценозів. Сумісна культура для люпину жовтого кормового. Співвідношення компонентів змішаного злаково-люпинового посіву. Якості насіння люпину жовтого за річних технологій вирощування, біохімічний склад.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 16.04.2012

  • Вплив різних глибин зяблевої оранки на водний режим ґрунту. Ботанічна і біологічна характеристика льону олійного. Агротехніка вирощування льону олійного. Формування врожаю насіння льону олійного на фоні різних глибин зяблевого полицевого обробітку ґрунту.

    дипломная работа [126,2 K], добавлен 17.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.