Кучерявість листків персика і моніліоз абрикоса та вдосконалення систем захисту насаджень від них в умовах південного степу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Кліматичні умови південного регіону України, характеризуючись надмірним теплом і недостатнім зволоженням, є сприятливими для вирощування багатьох теплолюбних культур, у тому числі персика й абрикоса. Але одержанню стабільних високоякісних урожаїв цих культур перешкоджають різні хвороби, зокрема кучерявість листків персика та моніліоз абрикоса.

Біологія збудника кучерявості листків персика в умовах Південного Степу України раніше не вивчалась. Особливо гострою залишається проблема захисту абрикоса від моніліозу, часті епіфітотії якого відмічаються в усіх зонах вирощування культури. Серед фахівців немає єдиної думки щодо місця резервації патогенів та джерел інфекції. Відсутні розробки теоретичних основ і методів прогнозування хвороб. Недостатньо уваги приділяється вивченню й розробці агротехнічних заходів щодо профілактики захворювань. Перелік препаратів, дозволених для застосування проти хвороб кісточкових культур, дуже обмежений. Виходячи з цього, удосконалення систем інтегрованого захисту абрикоса й персика від основних хвороб у сучасних умовах господарювання є досить актуальною проблемою. Невирішеність цих питань і визначила тему досліджень.

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було вдосконалення систем захисту насаджень персика й абрикоса від найбільш небезпечних хвороб в умовах Південного Степу України - кучерявості листків і моніліозу. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити поширення й шкідливість кучерявості листків персика й моніліозу абрикоса;

- уточнити біологічні особливості збудників хвороб;

- дослідити вплив погодних факторів на динаміку розвитку хвороб та розробити методи їх короткострокового прогнозу;

- провести оцінку стійкості сортів абрикоса, що вирощуються в ІЗС ім. М.Ф.Сидоренка НААН України, до основних хвороб;

- з'ясувати роль основних агротехнічних заходів у обмеженні поширення і розвитку моніліозу;

- вивчити ефективність сучасних фунгіцидів проти хвороб персика й абрикоса;

- з'ясувати можливість застосування епіфітних мікроорганізмів проти збудника кучерявості листків персика;

- надати економічну оцінку заходів захисту.

1. Огляд літератури

На основі узагальнення літературних даних охарактеризовано поширення і шкідливість кучерявості листків персика й моніліозу абрикоса, стан вивчення біологічних особливостей збудників хвороб, роль екологічних факторів у розвитку патогенів, прийоми та заходи обмеження шкідливості хвороб. Акцентується увага на необхідності уточнення біології збудників хвороб, удосконалення методів моніторингу та біологічного обґрунтування систем захисту персика й абрикоса. Аналіз літератури виявив, що розподіл сортів абрикоса за групами стійкості до хвороб є відносним, оскільки одні й ті самі сорти в різних зонах поводяться по-різному. Відсутні відомості щодо конкретних моделей прогнозу хвороб за погодними показниками, характерними для даної місцевості.

2. Місце і методика проведення досліджень

Лабораторні дослідження проведено в лабораторії захисту рослин ІЗС ім. М.Ф.Сидоренка УААН, лабораторно-польові і польові досліди - у промислових насадженнях персика й абрикоса Державного підприємства Дослідне господарство (ДП ДГ) "Мелітопольське".

Фенологічні спостереження строків прояву та особливостей розвитку хвороб проводили за загальноприйнятими методами (Чугунін Я.В., Юганова О.Н., 1933; Петрушова Н.І., 1976; Степанов К.М., 1975; Єгоров Н.С., 1976; Кирай З. та ін., 1974; Хохрякова М.К., 1969; Дудка І.О. та ін., 1982). Математичне моделювання прогнозу розвитку збудників хвороб залежно від умов погоди здійснювали за різними авторами (Мінкевич І.І., Захарова Т.І., 1981; Фадєєв Ю.Н., Поляков І.Я., 1978; Чумаков А.Є., 1974). Стійкість районованих і перспективних сортів абрикоса проти моніліозу оцінювали за методиками Т.М. Хохрякової (1978), В.В. Жданова (1999). За цими ж методиками вивчали особливості розвитку моніліозу в залежності від сорту і форми крони. Лабораторні досліди з мікроорганізмами проводили у відповідності із загальноприйнятими методиками (Билай В.И., 1973; Бырдаров С., 1963; Мейнелл Д., Мейнелл Э., 1967; Дудка І.О. та ін., 1982; Кирай З. та ін., 1974). Ефективність фунгіцидів проти збудників кучерявості листків персика й моніліозу абрикоса вивчали в польових дослідах за загальноприйнятими методиками (Трибель С.О. та ін., 2001; Хохрякова Т.М., 1978). Економічну ефективність засобів захисту персика й абрикоса від хвороб визначали за методиками В.А. Черкасова (1970) та О.М Шестопаля (2002).

3. Результати досліджень

Особливості розвитку і шкідливості кучерявості листків персика в умовах Південного Степу України.

У результаті багаторічних досліджень встановлено, що основна шкідливість хвороби полягає у передчасному опаданні ураженого листя. В умовах Південного Степу України це явище спостерігається в середині червня - на початку липня, що на 3-4 місяці раніше природного листопаду. Найбільше потерпають рослини з інтенсивністю ураження в 3-4 бали. На сильно уражених гілках відмічалося масове опадання недозрілих плодів.

При вивченні впливу хвороби на ростові процеси встановлено, що діаметр уражених пагонів був у 1,7-2,5 раза більшим, ніж здорових. За рахунок збільшення розміру клітин первинна кора уражених тканин розростається в 2,1 раза сильніше порівняно із здоровими. Змінюється також будова провідних пучків. Якщо кількість судин у провідних пучках здорового пагона складала в середньому 66, то у хворих - 90. Уражує гриб і серцевину пагона. Кількість клітин при цьому збільшується в 1,2 раза. Унаслідок таких анатомічних змін уражені пагони потовщуються і деформуються.

Відмічено також негативний вплив кучерявості листків персика на ріст рослин у плодовому розсаднику. Висота уражених окулянтів була на 12,2-25,3 см меншою порівняно із здоровими, тому саджанці не досягали товарних показників.

Збудник хвороби негативно впливає на обмін речовин в уражених органах, через що погіршується фотосинтез, розбалансовуються фізіологічні та біохімічні процеси, знижуються стійкість і продуктивність рослин. Дослідження показали, що в уражених кучерявістю листках персика вміст хлорофілу змінювався залежно від ступеня ураження: чим сильніше ураження, тим менший вміст хлорофілу. В середньому в уражених листках вміст хлорофілу був на 6-71% меншим порівняно із здоровими. При цьому характерно, що зміна вмісту хлорофілу в листках сприйнятливого до хвороби сорту Сочний відбувалася динамічніше, ніж у помірно сприйнятливого Редхавен або слабосприйнятливого сорту Транспортабельний.

Відомо, що у циклі розвитку будь-якого патогена велике значення мають особливості його резервації та збереження життєздатності в зимовий період.

У результаті досліджень встановлено, що пропагули збудника кучерявості листків персика виділялися з кори однорічних і багаторічних пагонів (від 12 до 133509 тис. пропагул на 1 г маси), бруньок (від 471 до 55000 тис.), здорових та уражених листків (від 11 до 110535 тис.), камеді, тріщин кори (від 19 до 103649 тис.) і навіть з деяких комах, зокрема чорних садових мурашок Zasins niger (від 50 до 200 тис.). Кількість пропагул у значній мірі залежала від строку відбору зразків і фаз розвитку патогена та рослини-господаря. Особливо сильне заспорювання усіх органів рослин спостерігалося, починаючи із середини червня (період поширення сумкоспор) до закінчення вегетації. Відмічено, що молоді бруньки несуть інфекцію збудника кучерявості листків персика з часу їх утворення.

Таким чином, спори збудника кучерявості листків персика, поширюючись по саду в період вегетації та спокою, потрапляють практично на всі органи рослин. Зберігаючись на них, збудник хвороби має можливість нагромаджуватись і зумовлювати ураження дерев.

Початок прояву хвороби постійно відмічався у квітні і співпадав з фазою цвітіння персика. Формування сумок та сумкоспор на уражених органах починається в кінці квітня - на початку травня, розсіювання спор - у травні і триває до середини червня. Період максимального розвитку хвороби в саду є в той же час періодом найбільш інтенсивного розсіювання спор.

Тривале вивчення особливостей розвитку збудника кучерявості листків персика в умовах Південного Степу України дає підставу вважати, що життєвий цикл розвитку патогена складається з чергування таких фаз: зимує він на поверхні рослин у вигляді сумкоспор, які весною уражують бруньки та молоді листочки. Під час вегетації гриб у фазі міцелію паразитує на листках та пагонах рослин, унаслідок чого спостерігається їх деформація, потім утворюється сумчасте спороношення. Спори розносяться по саду, потрапляють на поверхню бруньок і кори, де й зимують.

Математичне моделювання прогнозу строку прояву і розвитку кучерявості листків персика залежно від умов погоди

З урахуванням особливостей розвитку рослин і збудника кучерявості листків для Південного Степу України розроблено номограми прогнозу дат початку прояву хвороби в залежності від погодних факторів. Установлено, що період, протягом якого може проявитися хвороба, визначається датами початку розпускання бруньок та появи перших листків.

Визначальним фактором, що сприяє поширенню хвороби, є сума опадів від початку розпускання бруньок до появи перших ознак хвороби - доля впливу 72%, значно менший вплив має сума середньодобової вологості повітря від початку розпускання бруньок до появи молодих листків - 13% і практично малу роль відіграє сума середньодобової температури повітря від початку розпускання бруньок до появи перших ознак хвороби - 4%. Взаємодія суми опадів і суми середньодобової відносної вологості повітря незначна - 8%, а суми опадів і суми середньодобової температури зовсім мала - 3%.

Одержано кореляційно-регресійне рівняння, яке визначає вплив означених факторів на рівень поширення кучерявості листків персика і має вигляд степеневої функції. Його коефіцієнт кореляції становить 0,96, що свідчить про досить значиму достовірність і високий рівень опису експериментальних даних.

Визначальним фактором, що сприяє поширенню хвороби є сума опадів - доля впливу 72%, значно менший вплив має сума середньодоб На основі цього розроблено номограми для прогнозу поширення хвороби у насадженнях персика в зоні Південного Степу України в залежності від суми опадів, суми середньодобової вологості і суми середньодобових температур повітря.

Ефективність фунгіцидів.

Ураховуючи те, що збудник кучерявості листків персика заселяє різні органи рослин і продовжує розвиватися на них протягом року, в одних варіантах проводили одноразове обприскування у ранньовесняний період, в інших дворазове - на початку розпускання бруньок і у фазу початку рожевого бутона. У дослід включено фунгіциди Стробі 50% в.г., Делан 70% в.г., Топсин-М 70% з.п., Скор 250 ЕС, к.е., Чемпіон 77% з.п., Хорус 75 WG, в.г. Еталоном був варіант із застосуванням ДНОКу 40% р.п. та Бордоської рідини 3%.

Встановлено, що всі випробувані фунгіциди проявили досить високу ефективність проти кучерявості листків персика. Серед них дещо вищою ефективністю виділялися Хорус, Стробі, Чемпіон і Делан, особливо при двократному застосуванні - на початку розпускання бруньок і у фазу рожевого бутона. Ураження листків при цьому було в межах 5,3- 8,2% (табл. 1).

Урожайність у цих варіантах була трохи вищою або на рівні еталона (112-146 ц/га). Плоди мали високу товарну якість.

У зв'язку з тим, що після цвітіння персика відбувається масове утворення і поширення сумкоспор збудника кучерявості листків, важливо було вивчити ефективність тих самих фунгіцидів проти хвороби методом дворазового обприскування рослин - перший раз на початку фази рожевого бутона, другий - після цвітіння. При цьому встановлено, що ефективність дії практично всіх фунгіцидів у такий спосіб застосування була дещо нижчою (42-73%), ніж при проведенні двох обприскувань у період до цвітіння. Лише Стробі і Чемпіон проявили таку ж ефективність, як і за попереднього способу застосування (89-91%).

Урожайність персика у варіантах досліду за роки досліджень складала в середньому 100-138 ц/га, що більше порівняно з еталонним варіантом на 56-94 ц/га і в 2,3-3,1 раза більше за контроль.

На основі отриманих даних проведено виробниче випробування різних схем застосування найбільш ефективних фунгіцидів для захисту персика від кучерявості листків. Дослідження показали, що застосування препаратів за схемою Стробі 50% в.г. (0,2 кг/га) > Топсин-М 70% з.п. (3,0 кг/га) > Делан 70% в.г. (1,0 кг/га) за біологічною ефективністю проти кучерявості листків не поступалося загальноприйнятій системі (ДНОК 40% р.п., 10 кг/га > Бордоська рідина 3%, 60 кг/га > Делан 70% в.г., 1,0 кг/га), а за економічними та екологічними показниками значно перевершувало її. При цьому надзвичайно важливо, що пестицидне навантаження і витрати на проведення захисних заходів зменшуються відповідно в 16,9 раза та на 18,2%, що сприяє підвищенню економічної ефективності.

Чистий прибуток і рівень рентабельності вирощування плодів у варіанті із запропонованою системою були вищими у порівнянні із загальноприйнятою відповідно в 1,2 та 1,1 раза.

Ефективність мікроорганізмів проти збудника кучерявості листків персика.

З метою екологізації системи захисту персика від кучерявості листків проведено вивчення антагоністичної активності проти збудника хвороби трьох штамів епіфітних мікроорганізмів, виділених з філоплани яблуні і черешні та люб'язно наданих нам співробітниками лабораторії захисту рослин ІЗС ім. М.Ф.Сидоренка УААН Л.І. Падалко та Л.А. М'яловою.

У результаті лабораторних досліджень встановлено, що найбільш активними (повністю пригнічували ріст збудника кучерявості листків) виявились ізоляти Bacillus macerans 130 і B. subtilis 132/2. Штам B. firmus 839 стримував ріст колоній патогена в межах 8,3 мм, тоді як у контролі діаметр колоній сягав 13,2 мм. Найбільш активними в польових умовах виявилися ізоляти В. firmus 839, B. тacerans 130, їх ефективність в середньому за три роки досліджень перевищувала еталонний варіант - Бордоську рідину - на 10%.

Біоекологічні особливості збудника моніліозу абрикоса.

У процесі досліджень встановлено, що в умовах Південного Степу України інтенсивний розвиток моніліозу у вигляді моніліального опіку відмічається в роки з вологою прохолодною погодою під час цвітіння абрикоса, яке відбувається у квітні-травні. Особливо сприятливими для збудника хвороби були погодні умови в 2001, 2002 та 2005 роках (рис. 3). Період цвітіння абрикоса в 2003-2004 роках характеризувався відносно високою температурою повітря, але через відсутність опадів поширення хвороби було слабким. У 2003 році ураження квіток та пагонів не відмічено взагалі, а в 2004 - становило 10,6%.

При з'ясуванні питання про те, що квітки є найголовнішими і чи не єдиними органами, через які відбувається інфікування рослин збудником моніліозу абрикоса, у спеціально проведеному досліді встановлено, що на деревах з видаленими перед цвітінням плодовими бруньками не було жодного ураженого пагона, тоді як на сусідніх, з невидаленими плодовими бруньками, ураження пагонів становило від 10 до 60%.

При інокуляції квіток спорами чистої культури M. сinerea, як у лабораторних, так і польових умовах, заражені пагони відмирали. Якщо інфікування відбувалося через квітку або кілька квіток посередині пагона, то в цьому випадку засихала лише частина пагона вище первинної інфекції, а якщо зараження відбувалося через квітку в основі пагона, то засихав увесь пагін.

Таким чином, наші спостереження підтверджують думку багатьох дослідників (Михайловський В.С., Щербаков В.В., 1950; Попушой И.С., 1970 та інші) про те, що зараження абрикоса збудником моніліозу відбувається в період цвітіння через квітки.

Влітку гриб уражує плоди, які загнивають і покриваються нальотом конідіоспор. За нашими спостереженнями, одними з важливих воріт інфекції є місця пошкодження плодів казаркою, яка робить на плодах численні поранення шкірочки (від 1 до 14) у вигляді уколів, які мають вигляд неглибоких вузьких ямок, куди самка відкладає яйця. Значних поранень завдає плодам і самець казарки у період живлення м'якушем плода. Численні поранення шкірки цими комахами створюють сприятливі умови для інфекції і розвитку хвороби.

Оцінка стійкості сортів абрикоса проти хвороб.

У результаті оцінки стійкості районованих, перспективних сортів і гібридних форм абрикоса проти моніліозу та інших найбільш поширених хвороб встановлено, що до групи стійких можна віднести сорти Мелітопольський ранній, Тащенакський, Кумір, Мелітопольський 17705, Краснощокий, Зоряний, Мелітопольський 12908, Мелітопольський пізній, Мелітопольський 1/123, а також більшість відбірних форм, що були в досліді, крім форм 30064, 20942, 30175, 30337, 30452, 30248. Останні, а також сорти Мелітопольський 16057, Фортуна, Буревісник, Мелітопольський 14792 відносяться до групи толерантних, тобто до таких, що проявляють відносну стійкість до хвороби, і, незважаючи на ураження, рослини мають здоровий вигляд і нормально плодоносять.

У процесі тривалих досліджень помічено, що кучерявість листків проявляється не тільки на персику, а й на деяких сортах абрикоса. На відміну від персика, у абрикоса збудник уражує здебільшого не окремі листки, а весь пагін, причому залежно від сорту уражені пагони й листки набувають різного забарвлення - від світло-жовтого до жовто-червоного. При мікроскопічному дослідженні встановлено, що на уражених листках абрикоса збудник кучерявості утворює сумчасте спороношення. Сумки мали приблизно однакову ширину і довжину (до 18 мкм) і були заповнені безбарвними округлими спорами до 10 мкм у діаметрі.

В результаті обліків проведених у селекційних насадженнях, проявлення кучерявості листків відмічено практично на всіх сортах та відбірних формах абрикоса. Ураження пагонів становило 1,4-44,4%. Слід зауважити, що в цих садах заходи захисту не проводилися.

Математичне моделювання прогнозу розвитку моніліозу абрикоса.

Важливим аспектом наших досліджень було визначення ролі погодних факторів у тривалості інкубаційної фази розвитку хвороби, строків її прояву та найбільш інтенсивного поширення.

У результаті розрахунків встановлено, що розвиток збудника моніліозу починається при досягненні середньодобової температури повітря 6,60С, середньодобовій вологості повітря - 69,6 %, опадах - 3,6 мм.

При середньодобовій температурі повітря 11,2-12,20С, середньодобовій вологості повітря 61,8-69,4%, середньодобових опадах 0,6-1,6 мм прогнозується прояв хвороби.

Визначено, що для поширення моніліального опіку абрикоса найбільш сприятливими є опади під час цвітіння рослин (доля впливу 65,5%), вплив середньодобової температури повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби становить 27,2%, середньодобової вологості - 7,3%.

У залежності від визначених факторів розроблено моделі короткострокового прогнозу розвитку моніліального опіку в умовах Південного Степу України.

Встановлено, що основним фактором, який визначає інтенсивність ураження плодів абрикоса моніліозом, є середньодобова температура повітря від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби. Доля впливу становить 70,4%. Значно менший вплив мають середньодобова вологість повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (25,6%) та кількість опадів від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби (3,9%).

Для прогнозування інтенсивності ураження плодів абрикоса моніліозом в умовах Південного Степу України розроблено номограми в залежності від визначених факторів.

Короткостроковий прогноз має важливе значення для визначення необхідності проведення обприскувань насаджень абрикоса з метою запобігання поширення плодової гнилі.

Роль профілактичних та хімічних заходів в обмеженні шкідливості моніліозу абрикоса

Встановлено, що в системі захисту абрикоса від моніліозу такі профілактично-механічні прийоми, як вирізування уражених монілією пагонів і знімання з дерев муміфікованих плодів необхідно поєднувати з хімічним методом захисту. Це дає можливість контролювати поширення хвороби у 2,2-3,5 раза ефективніше, ніж при проведенні лише обприскувань. За рахунок цього врожайність абрикоса зростає в 1,5 раза.

Для з'ясування впливу проріджування крони на розвиток моніліального опіку спеціально проведені дослідження підтвердили думку С. Тарра (1975) про те, що висока вологість повітря та низька інтенсивність світла в кроні дерев з густим покривом листя можуть сприяти розвитку патогена. Встановлено, що у всіх сортів з кущоподібною формою крони ураження моніліозом було в 1,4-2,0 рази більшим порівняно з розріджено-ярусною кроною.

Таким чином, формування крони можна вважати одним з важливих технологічних прийомів у системі захисту насаджень абрикоса від моніліозу.

Вивчення ефективності ряду перспективних фунгіцидів, дозволених для використання на інших плодових культурах, показало, що препарати Скор 250 ЕС, к.е. (0,2 л/га), Чемпіон 77% з.п. (4,0 кг/га), Хорус 75 в.г. (0,2 кг/га), Топсин-М 70% з.п. (3,0 кг/га), Стробі 50% в.г. (0,2 кг/га) значно зменшували кількість уражених пагонів (у 2,3-25 разів порівняно з контролем). Еталонний варіант із застосуванням Бордоської рідини у концентрації 3% до цвітіння та Хлорокису міді 90% з.п. (4,0 кг/га) після цвітіння за ефективністю поступався досліджуваним фунгіцидам.

Серед випробуваних препаратів найбільш ефективними проти моніліозу абрикоса, що проявляється у формі плодової гнилі, виявилися фунгіциди Чемпіон 77% з.п. (4,0 кг/га) та Скор 250 ЕС, к.е. (0,2 л/га), ефективність дії яких склала 79-86%, в еталонному варіанті - 69%.

З метою розширення спектра препаратів, дозволених для захисту абрикоса від моніліозу, з подальшою його реєстрацією і включенням у "Перелік..." у польовому досліді протягом 2003-2005 рр. проведено випробування системного фунгіциду Фітал 65% в.р.к.

При нормі витрати 2-2,5 кг/га цей фунгіцид забезпечив надійний захист абрикоса, а також мав значні переваги за еколого-економічними показниками порівняно з еталоном. Пестицидне навантаження було зменшене у 17 разів, до того ж вартість Фіталу в 1,2 раза нижча ніж препаратів в еталонному варіанті.

Слід відмітити, що при зменшенні норми витрати препарату зростало ураження пагонів і плодів хворобою.

Фітотоксичної дії фунгіциду не спостерігалось.

Висновки

моніліальний епіфітний збудник

1. Найбільш поширеними і шкідливими хворобами персика й абрикоса в умовах Південного Степу України є кучерявість листків і моніліоз. Поширенню і розвитку цих хвороб сприяє прохолодна з опадами погода на початку вегетаційного періоду та під час цвітіння рослин.

Зараження персика збудником кучерявості листків відбувається через бруньки, абрикоса збудником моніліозу - через квітки.

Збудник кучерявості листків персика уражує й абрикос.

2. Шкідливість кучерявості листків персика полягає в порушенні фотосинтезу в уражених листках і передчасному опаданні листя. У роки епіфітотій (8 разів протягом 12 років досліджень) масовий листопад, обумовлений хворобою, спостерігався в середині червня - на початку липня, що на 3-4 місяці раніше природного листопаду. Вміст хлорофілу в листках залежно від ступеня ураження зменшувався на 6-71%.

Кучерявість листків негативно впливає на ріст рослин у плодовому розсаднику, внаслідок чого вихід саджанців першого сорту зменшувався на 30-40%, а втрати продукції розсадника становили в середньому 42%.

3. Вперше в умовах півдня України визначено місця зимівлі збудника кучерявості листків персика. Встановлено, що спори патогена, поширюючись по саду в період вегетації, потрапляють практично на всі органи рослин, але найбільш придатними нішами для розвитку і резервації збудника хвороби є бруньки, камедь і тріщини кори.

4. Формування сумок у збудника кучерявості листків персика в умовах Степу України починається в кінці квітня - на початку травня, сумкоспор - на початку травня. Розсіювання спор починається з першої декади травня і триває до середини червня, максимуму досягає у середині або в кінці травня. Формування і поширення сумкоспор збігається з розвитком зав'язі і формуванням бруньок у персика.

5. Визначальними факторами, що сприяють поширенню кучерявості листків у насадженнях персика, є сума опадів - 72%. Вплив суми середньодобової відносної вологості повітря на цей процес становить 13%, суми середньодобової температури повітря - 4%.

Для поширення моніліального опіку абрикоса найбільш сприятливими є опади під час цвітіння рослин (65,5%), вплив середньодобової температури повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби становить 27,2%, середньодобової вологості повітря - 7,3%. Найбільший вплив на ураження плодів абрикоса гниллю має середньодобова температура повітря від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби - 70,4%, вплив середньодобової вологості повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби - 25,6%, опадів від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби - 3,9%. На основі комп'ютерного кореляційно-регресійного і дисперсійного аналізу одержано математичні моделі прогнозу дат прояву та поширення кучерявості листків персика, розвитку та поширення моніліозу.

6. Порівняльна оцінка системних і контактних фунгіцидів, зокрема мідьвмісних препаратів (Бордоської рідини у концентрації 3% і Чемпіона 77% з.п., 0,03-0,05%), а також Хоруса 75WG, в.г. (0,02-0,04%), Дітана М-45 80% з.п. (0,12%), Еупарена М 50% з.п. (0,06%) та біопрепарата Пентофаг у концентрації 0,1-1% виявила значну фунгіцидну дію їх щодо пригнічення проростання спор збудника кучерявості листків персика.

Фунгіциди Топсин-М 70% з.п., Чемпіон 77% з.п., Хорус 75WG, в.г., Скор 250 ЕС к.е., Стробі 50% в.г., Делан 70% в.г. у дозволених для застосування на плодових культурах концентраціях у лабораторних умовах пригнічували проростання конідій збудника моніліозу на 84,2-100%, що значно активніше порівняно з еталонним варіантом.

7. Застосування фунгіцидів Стробі 50% в.г., 0,2 кг/га, Делан 70% в.г., 1 кг/га, Чемпіон 77% з.п., 4 кг/га забезпечує надійний захист насаджень персика від кучерявості листків і клястероспоріозу, а також є оправданим з економічної та екологічної точок зору. Ці препарати можна застосовувати одноразово (на початку розпускання бруньок), але більш ефективне дворазове застосування - на початку розпускання бруньок та на початку рожевого бутона, або на початку рожевого бутона та після цвітіння.

Препарати Скор 250 ЕС, к.е., 0,2 кг/га та Хорус 75WG, в.г., 0,2 кг/га доцільно застосовувати двічі - на початку розпускання бруньок та на початку рожевого бутона, оскільки за пізнішого використання їх ефективність зменшується.

Високоефективними проти моніліального опіку абрикоса є фунгіциди Стробі 50% в.г., Хорус 75WG, в.г., та Топсин-М 70% з.п., а проти плодової гнилі - Скор 250 ЕС, к.е. Препарат Чемпіон 77% з.п. є однаково ефективним як проти моніліального опіку, так і плодової гнилі.

8. Альтернативою хімічному є біологічний метод захисту персика від кучерявості листків. Перспективним при цьому може бути використання явища мікробного антагонізму.

Внаслідок антагоністичної оцінки трьох штамів бактерій, виділених з філоплани яблуні та черешні, встановлено їх досить високу активність проти збудника хвороби. Штами Bacillus macerans 130, B. subtilis 132/2 і B. firmus 839 заслуговують на увагу як діюча основа для виробництва біофунгіцидів або застосування їх у формі суспензій культур мікроорганізмів для обприскування персика в загальноприйняті строки.

9. У результаті польової оцінки колекційних і гібридних насаджень виділено групи високо- , середньостійких, толерантних та нестійких проти моніліозу, клястероспоріозу і гномоніозу сортів і гібридів абрикоса.

10. В обмеженні поширення і розвитку моніліозу та інших хвороб абрикоса важливе значення мають густота садіння, форма крони та вік дерев. Сильніше уражуються загущені та старші за віком насадження.

Пропозиції виробництву.

1. При підборі сортів необхідно враховувати ступінь їх стійкості проти хвороб, зокрема персика проти кучерявості листків, абрикоса - проти моніліозу. Надавати перевагу стійким сортам персика (Мелітопольський ясний, Сяйво, Віренея, Золотистий та ін.), абрикоса (Мелітопольський ранній, Тащенакський, Кумір, Зоряний, Мелітопольський пізній та ін.).

2. Уникати надмірного ущільнення та загущення крон рослин, надавати перевагу схемі садіння абрикоса 7х 5 м, формувати розріджено-ярусну крону.

3. Ретельно вирізати уражені збудником моніліозу пагони абрикоса, знімати з дерев муміфіковані плоди. Весною, коли вже добре помітні ознаки кучерявості листків персика, а розсіювання спор ще не відбулося, доцільним є видалення уражених пагонів і листків.

4. Для оптимізації строків застосування фунгіцидів проти кучерявості листків персика та моніліозу абрикоса використовувати математичні моделі прогнозу дат проявлення та поширення хвороб. Для практичного використання запропоновано моделі визначення початку проявлення та розвитку хвороб у вигляді номограм.

5. Для обмеження поширення зимуючої інфекції збудника кучерявості листків персика на початку розпускання бруньок необхідно проводити обприскування насаджень одним із фунгіцидів: Делан 70% в.г. (1 кг/га), Скор 250 ЕС, к.е. (0,2 л/га) або Хорус 75 WG, в.г. (0,2 кг/га). Делан 70% в.г. можна застосовувати також на початку фази рожевого бутона та після цвітіння персика. Останнє сприяє зменшенню інфекційного початку у наступному році.

6. Для захисту від моніліозу на початку рожевого бутона та після цвітіння абрикоса необхідно проводити обприскування одним із фунгіцидів: Хорус 75 WG, в.г. (0,2 кг/га) або Фітал 65% в.р.к. (2-2,5 кг/га).

Література

1. Каленич Ф.С. Система інтегрованого захисту плодових і ягідних культур від шкідників та хвороб / [Ф.С. Каленич, Л.В. Розова, Л.В. Нагорна] // Садівництво півдня України / за ред. В.А. Рульєва. - Запоріжжя: Дике Поле, 2003. - С. 113-137.

2. Каленич Ф.С. Кучерявість листків персика / Ф.С. Каленич, Л.А. М'ялова, Л.В. Нагорна // Захист рослин. - 1998. - № 9. - С. 18-20.

3. Каленич Ф.С. Кучерявість листків персика на півдні України / Ф.С. Каленич, Л.А. М'ялова, Л.В. Нагорна // Вісник аграрної науки. - 1999. -№3. - С. 21-25.

4. Каленич Ф.С. Курчавость листьев персика / Ф.С. Каленич, Л.А. Мялова, Л.В. Нагорная // Защита и карантин растений. - 1999. - № 9. - С. 17-18.

5. Каленич Ф.С. Біофунгіциди - проти хвороб / Ф.С. Каленич, Л.А. М'ялова, Л.В. Нагорна // Захист рослин. - 1999. - № 10. - С. 18-19.

6. Каленич Ф.С. Перспективний напрям біологізації захисту плодових культур від хвороб і шкідників / Ф.С. Каленич, Л.І. Падалко, Л.В. Розова, Л.В. Нагорна // Садівництво. - 1999. - Вип. 50. - С. 261-265.

7. Нагорна Л.В. Кучерявість листків персика в умовах півдня України / Л.В. Нагорна // Садівництво. - 2001. - Вип. 53. - С. 236-241.

8. Нагорна Л.В. Місця резервації та джерела інфекції збудника кучерявості листків персика / Л.В. Нагорна // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - 2002. - № 3. Сер. "Ентомологія та фітопатологія". - С. 70-71.

9. Нагорна Л.В. Основні хвороби кісточкових культур та засоби захисту для їх контролю / Л.В. Нагорна // Агроном. - 2004. - № 2 (4). - С. 51-52.

10. Нагорна Л.В. Кучерявість листків абрикоса / Л.В. Нагорна // Агровісник. - 2006. - № 11-12. - С. 72.

Размещено на Allbest.ru