Оптимізація основних елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах східної частини лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Основна задача рослинництва - це стійке підвищення урожайності і якості зерна в конкретних агроекологічних умовах окремої зони, сівозміни чи поля. Такий ріст може бути забезпечений з одного боку за рахунок найбільш повної реалізації адаптивного потенціалу культури чи сорту, тобто за рахунок добре відселектованої пристосованості до умов агроекологічного середовища, та з іншого - за рахунок зміни агроекологічного середовища, у відповідності з сортоспецифічними вимогами окремих сортів.

Перед науковцями стоїть завдання по підвищенню продуктивності посівів пшениці м'якої озимої, поєднання її із високою стійкістю рослин до несприятливих погодних умов та розробка і удосконалення технологій вирощування цієї культури. Збільшення нестабільності погодних умов, постійні зміни кон'юнктури ринку зерна, поява нових засобів виробництва, нових сортів пшениці м'якої озимої, у тому числі з надвисокими показниками якості, вимагає постійного оновлення і оптимізації технологій вирощування цієї культури, у чому і полягає актуальність обраної теми.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановити особливості оптимізації основних елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м'якої озимої в умовах східної частини Лісостепу України.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

Ш встановити реакцію сучасних сортів пшениці озимої на умови вирощування та визначити проявлення рівня адаптивності і інтенсивності;

Ш визначити витрати основних елементів живлення на формування одиниці продукції і коефіцієнти їх використання з ґрунту у різних сортів пшениці озимої;

Ш встановити особливості формування урожайності та якості зерна у пшениці озимої під впливом окремих прийомів сортової агротехніки;

Ш визначити економічну та біоенергетичну ефективність застосування удосконаленої технології вирощування пшениці озимої.

1. Огляд літератури

У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу основних елементів технології вирощування на формування врожайності та якісних показників зерна пшениці м'якої озимої з урахуванням її біологічних особливостей та умов природнокліматичної зони.

Встановлено необхідність оптимізації елементів технології вирощування для сучасних сортів пшениці м'якої озимої.

2. Умови, матеріал і методика досліджень

Дослідження проводили в 2004-2007 рр. в стаціонарній 9-пільній паро-зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок згідно з методикою вивчення сортової агротехніки у селекцентрах (Літун, Костромітін, Бондаренко, 1984). Чергування культур в сівозміні було наступним: 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярий ячмінь; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно 0,5 + соя 0,5; 8 - ярий ячмінь; 9 - соняшник. Загальна площа ділянок в усіх дослідах становила 35,0 м2, облікова площа ділянок - 25,0 м2, повторність - триразова. Ґрунт представлений потужним слабковилуженим чорноземом на пилувато-суглинковому лесі, який характеризується зернисто-грудкуватою структурою, добрими фізико-механічними властивостями і містить в орному шарі досить великі запаси поживних речовин: азоту - 0,28-0,29%, фосфору - 0,17-0,18%, калію - 1,9-2,0%. Загальна потужність ґрунтового профілю близько 110-140 см з доброю гумусованістю (у орному горизонті від 5,25 до 5,38%).

Для вирішення поставлених завдань за темою дисертаційної роботи було закладено 3 досліди.

Дослід №1. Агроекологічне сортовивчення сучасних сортів пшениці озимої.

Дослід закладали на двох попередниках - чорний пар та горох на зерно на фонах живлення (фактор А): по чорному пару 1. сівозмінний фон (без добрив); 2. післядія 30 т/га гною; 3. післядія 30 т/га гною + N60P60K60+N30; і по гороху на зерно: 1. сівозмінний фон (без добрив); 2. N30P30K30+N30; 3. N60P60K60+N30; ділянками другого порядку (фактор Б) були сорти пшениці м'якої озимої (Харус, Донецька 48, Одеська 267, Глібовчанка, Харківська 105, Куяльник, Астет, Василина, Спалах, Подолянка, Ятрань 60, Колумбія, Білосніжка). Норма висіву становила 5,0 млн. шт./га схожих насінин.

Факторіальна формула досліду АЧБ = 3Ч13 = 39 варіантів по чорному пару і 3Ч13 = 39 варіантів по гороху на зерно.

Дослід №2. Вплив фонів живлення і строків сівби на врожайність та якість зерна сучасних сортів пшениці озимої. На ділянках першого порядку (фактор А) розміщували фони живлення, на ділянках другого порядку (фактор Б) розміщували строки сівби пшениці озимої (з інтервалом 8-10 днів): а) оптимальний (1 декада вересня); б) допустимий (2 декада вересня); в) пізній (3 декада вересня).

Факторіальна формула досліду АЧБ=3Ч3=9 варіантів, по чорному пару і 3Ч3=9 варіантів по гороху на зерно. Висівали сорти: Харус і Донецька 48 по чорному пару, а Одеська 267 і Донецька 48 по гороху на зерно.

Дослід №3. Вплив хімічного захисту посівів від шкідників, хвороб та бур'янів на врожайність та якість зерна пшениці озимої.

На ділянках першого порядку (фактор А) розміщували фони живлення, на ділянках другого порядку (фактор Б) варіанти хімічного захисту від шкідників, хвороб та бур'янів: а) без захисту (контроль); б) хімічний захист, який включав протруювання насіння препаратом вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (2,5 л/т), внесення гербіциду діален супер, 40% в.р. (1,0 л/га) у фазі весняного кущення, фунгіцид альто супер, 33% к.е. (0,5 л/га) у фазі прапорцевого листка - початок колосіння та інсектециду карате зеон, 5% к.е. (0,2 л/га) - у фазі молочної стиглості зерна. Висівали сорти пшениці озимої Харус і Донецька 48 по чорному пару та Одеська 267 і Донецька 48 по гороху на зерно.

Повторність досліду триразова. Факторіальна формула досліду АЧБ - 3Ч2 = 6 варіантів по чорному пару і 3Ч2=6 по гороху на зерно.

Погодні умови вегетаційних періодів відрізнялись між собою і значно впливали на продуктивність рослин. Це дало змогу більш досконально вивчити реакцію сортів пшениці озимої на основні елементи технології вирощування.

Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, за виключенням елементів технології вирощування пшениці озимої, які були передбачені схемою досліджень.

Досліди супроводжувались наступними обліками, спостереженнями та аналізами рослинного матеріалу та ґрунту: перед сівбою та після збирання урожаю в шарі ґрунту 0 - 30 см визначали вміст нітратного та амонійного азоту за методом Грандваль-Ляжу (нітратний) та з реактивом Неслера (аміачний), а також рухомих форм фосфору та калію за Чириковим; перед збиранням урожаю в зерні та соломі визначали вміст NPK в одній наважці рослинного матеріалу (Булигін С.Ю., Балюк С.А., Міхновська А.Д., 1999); визначення коефіцієнтів використання мінерального живлення - за методикою Михайлова і Кніпер (1971 р.); вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом; фенологічні спостереження: сходи, припинення вегетації, весняне відновлення вегетації, трубкування, колосіння, початок та кінець цвітіння, дозрівання, тривалість вегетаційного та міжфазних періодів визначали за методикою В. С. Підопригори та П. В. Писаренка; визначення проявлення екотипічної належності за методикою В.М. Костромітіна (1985 р.); збір урожаю проводили поділяночно комбайном “Sampо-130” з наступним зважуванням зернової маси і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту; для якісної оцінки врожаю визначали вміст білка в зерні (за Кьєльдалем); загальна хлібопекарська оцінка зроблена в лабораторії якості зерна; економічну та біоенергетичну ефективність вирощування пшениці озимої визначали за методикою В.П. Мартьянова (1996) і з використанням типових технологічних карт вирощування пшениці озимої та цінами, які склалися у 2007 році; статистичний аналіз результатів експериментів здійснювали кореляційним та дисперсійним методами з використанням пакету ліцензійних комп'ютерних програм Statistica 6; рівень адаптивності та пластичності визначали за методикою Еберхарда - Рассела (1966 р.) і Тая (1971 р.).

3. Агробіологічні основи вибору сорту для сучасних технологій вирощування пшениці озимої

За роки проведення досліджень відмічена нерівномірність випадання опадів та значні коливання температурного режиму порівняно із зональною нормою.

Встановлено, що 2005 і 2007 роки були сприятливими (ГТК 1,4-1,6) за погодними умовами, 2006 (ГТК 1,0) більш посушливий.

Нашими дослідженнями встановлено, що по чорному пару урожайність сорту Харус була, в середньому за роки вивчення, на рівні 6,37 т/га.

По роках урожайність цього сорту коливалась від 4,83 т/га у 2006 р. до 7,58 т/га у 2007р. У 2005 р. сорт Колумбія істотно перевищив стандарт за врожайністю на 1,10 т/га. У несприятливому 2006 р. сорти пшениці озимої Колумбія та Білосніжка перевищили стандарт на 0,35 і 0,22 т/га відповідно. За сприятливих умов (2007 р.) лише один сорт Білосніжка суттєво перевищував сорт Харус за урожайністю - на 0,76 т/га. В середньому за роки проведення досліджень суттєво перевищували стандарт сорти Колумбія та Білосніжка, на 0,47 і 0,26 т/га відповідно. Але якість зерна у сорту Колумбія по чорному пару була нижчою за стандарт, на рівні 3 класу, тоді як зерно сорту Харус за якістю було віднесено до 2 класу. Якість зерна сорту Білосніжка була на рівні з стандартом.

Сорти пшениці озимої по чорному пару суттєво розрізнялись за елементами структури врожаю. Найбільшу густоту продуктивного стеблестою формували сорти Спалах, Колумбія та Білосніжка - на рівні 555-636 шт.м2. Більшість сортів мали досить високу масу зерна з колосу - 1,5-1,7 г. Найбільша кількість зерен у колосі була у сортів Василина та Харківська 105 (43-44 шт.), а найменша у Одеської 267 та Глібовчанка (27-28 шт.).

За масою 1000 зерен виділились наступні сорти: Одеська 267, Донецька 48, Глібовчанка та Колумбія (45,9-47,7г). Найбільш збалансовані показники структурних елементів були у сорту Колумбія.

Таким чином, з проведених досліджень слідує, що сорт Білосніжка характеризується поєднанням високої врожайності та якості зерна у порівнянні із стандартним сортом.

За попередником горох на зерно, в залежності від метеорологічних умов року, урожайність сорту Одеська 267 коливалась від 4,61 т/га у 2006 році до 7,08 т/га у 2005 році. Найбільшу врожайність в середньому по роках, на відміну від чорного пару, було отримано у 2005 році 7,02 т/га, а найменшу у 2006р - 4,65 т/га. У 2005 році сорт Колумбія істотно перевищував стандарт Одеську 267 за урожайністю на 1,23 т/га. У несприятливому 2006 році істотно вищою врожайністю за стандарт характеризувались наступні сорти: Харус, Астет, Спалах, Подолянка, Колумбія та Білосніжка, надбавка становила від 0,16 до 0,72 т/га. У 2007 році за врожайністю істотно перевищували стандарт сорти: Куяльник, Спалах, Подолянка, Колумбія та Білосніжка, надбавка від 0,34 до 0,91 т/га. В середньому за роки вивчення сорти Харус, Спалах, Подолянка, Колумбія і Білосніжка суттєво перевищували стандарт Одеську 267 за урожайністю на 0,21-0,94 т/га. Але якість зерна на рівні стандарту (2 клас) забезпечували сорти Харус, Колумбія та Білосніжка.

Таким чином, по гороху на зерно сорт Колумбія перевищує стандартний сорт Одеська 267 за показником врожайності і не поступається за якістю зерна.

Нами було проведене визначення параметрів адаптивної здатності та пластичності сортів пшениці озимої за врожайністю в різних екологічних умовах.

Отже, застосована нами методика (Еберхарда - Рассела (1966 р.) і Тая (1971 р.)) по дослідженню набору сортів в різних за роками екологічних умовах дає змогу достатньо повно вивчити адаптивну здатність та пластичність, провести ранжування цих генотипів та визначити придатність екологічного середовища для їх вирощування. Нами виявлені значні відмінності між сортами за середньою урожайністю та її мінливістю, а також за поєднанням цих показників у досліджуваних сортів.

З результатів наших досліджень слідує, що по попереднику чорний пар на покращення умов вирощування найбільше реагував сорт Білосніжка. А сорт Харківська 105 зовсім не реагував на покращення умов вирощування.

По гороху на зерно при покращенні умов вирощування найкращі результати забезпечував сорт пшениці озимої Колумбія. Як і по чорному пару сорт Харківська 105 також не реагував на покращення умов вирощування.

Нами було також проведено визначення екотипічної належності сортів за динамікою наливання зерна. У сортів пшениці озимої, які належать до степового типу, наливання насіння відбувається одночасно із формуванням зернівки, у лісостепового типу налив більш інтенсивно відбувається у молочній фазі, у поліського - налив відбувається більш інтенсивно на заключних фазах та у адаптованого для різних умов - налив протікає більш рівномірно в усі фази наливу насіння. Такі концептуально - методичні підходи ми застосували при визначенні типу сучасних сортів за адаптивністю. Сорт Спалах типовий степовий екотип. Найбільше сухих речовин (38%) зернівка цього сорту накопичує у фазі формування зерна. Також, на відміну від інших сортів налив зерна цього сорту відбувається і в фазі воскової стиглості (11%). Сорти Харус та Василина відносяться до лісостепового екотипу (40-46 % зернівка накопичує у молочній фазі), Донецька 48 та Колумбія відносяться до типу, який пристосований до різних умов вирощування, так як налив зерна цих сортів протікає рівномірно у всі фази.

4. Реакція сучасних сортів пшениці озимої на фони мінерального живлення

Поряд з адаптивністю, як показують наші дослідження велике значення має проявлення сортами рівня інтенсивності, особливості використання основних елементів живлення, їх норми затрат і коефіцієнти використання, окупність. В таблиці 3 наведена реакція сортів пшениці озимої по попереднику чорний пар на фони мінерального живлення.

На контрольному фоні (без внесення добрив) було отримано високу конкурентоздатну урожайність. Найбільшу врожайність було отримано по сортах Білосніжка(6,18 т/га), Подолянка (6,16 т/га) та Колумбія (6,06 т/га). Внесення гною під попередник чорний пар призводило до підвищення врожаю зерна в середньому на 0,49 т/га. Найбільші прибавки врожайності були отримані по сортах Василина та Колумбія - 0,83 та 1,08 т/га, відповідно. У високорослих сортів Харківська 105 та Подолянка спостерігалось вилягання посівів, що призводило до зниження врожайності на цьому фоні живлення.

Встановлено, що найбільш висока врожайність в середньому по сортах була отримана на фоні внесення гною. На фоні внесення повного мінерального добрива відбувалося зниження врожайності у зв'язку з виляганням. Найбільш високу врожайність на цьому фоні живлення було отримано по сортах Колумбія та Білосніжка. Сорти Одеська 267, Харківська 105, Глібовчанка та Подолянка навпаки знижували врожайність.

На контрольному сівозмінному фоні зерно 2 класу отримано у сортів Одеська 267, Донецька 48, Куяльник, Астет, Василина та Харківська 105. На фоні із внесенням гною отримано самий високий показник якості зерна 2 класу, в більшості сортів. На фоні з внесенням повного мінерального добрива спостерігалось зниження врожайності та якості зерна. Високу врожайність із високою якістю зерна на цьому фоні живлення забезпечували сорти Колумбія та Білосніжка. Ці сорти підвищували врожайність та якість зерна на фонах де вносили органічні та мінеральні добрива.

Висока окупність добрив була у сорту пшениці озимої Колумбія (6,0 кг на 1 кг діючої речовини внесених мінеральних добрив), що свідчить про досить високий рівень інтенсивності цього сорту.

По гороху на зерно на контролі без добрив самий високий урожай зерна було отримано по сорту Колумбія (6,14 т/га).

На фонах із внесенням добрив найбільшу врожайність також формував сорт Колумбія (7,41 і 8,08 т/га відповідно). В середньому по сортах найбільший урожай зерна (6,76 т/га) було отримано на фоні із внесенням повного мінерального добрива (N60P60K60+N30).

Високу окупність внесених добрив отримано на фоні внесення N30P30K30+N30 по сортах Донецька 48 (15,4 кг зерна на 1 кг д.р.), Одеська 267 (11,3 кг зерна на 1 кг д.р.), Астет (11,0 кг зерна на 1 кг д.р.) і Колумбія (10,6 кг зерна на 1 кг д.р.). На фоні внесення повного мінерального добрива спостерігалось зниження окупності внесених добрив. Самі високі показники окупності були відмічені у сортів Донецька 48 (9,4 кг зерна на 1 кг д.р.) та Колумбія (9,2 кг зерна на 1 кг д.р.).

Саме якісне зерно 2 класу при поєднанні із високою врожайністю було отримано у сортів Харус, Колумбія та Білосніжка - по всіх фонах живлення.

Вивчення особливостей виносу елементів живлення (табл. 4) сортами пшениці озимої показало, що самі високі затрати поживних елементів відмічались у сорту Донецька 48 та Одеська 267 (азоту 33-35 кг/т, фосфору 12-13 кг/т, калію 23-29 кг/т). Решта сортів були менш витратними: норми затрат, відповідно 28-30, 12-13 та 12-15 кг/т.

Визначення коефіцієнтів виносу поживних елементів показало зменшення використання поживних елементів на високих агрофонах, де вносилися органічні і мінеральні добрива.

Ця тенденція прослідковується у всіх сортів пшениці озимої. Самі високі коефіцієнти використання поживних елементів в середньому по фонах мінерального живлення було відмічено у сорту Спалах (азоту 51%, фосфору 19, калію 23). Також відмічено, що сучасні сорти у порівнянні із літературними даними, мають вищі коефіцієнти використання поживних елементів із ґрунту, особливо азоту і фосфору. Високим використанням калію із ґрунту виділився лише сорт Спалах.

5. Особливості оптимізації строків сівби і хімічного захисту посівів для сучасних сортів пшениці озимої

Нами було проведено оптимізацію строків сівби для сучасних сортів пшениці м'якої озимої. Встановлено, що сорт Харус більш чутливий до строку сівби. Оптимум для цього сорту зміщений до більш ранніх строків сівби (10 вересня), врожайність в середньому - 6,19 т/га.

Сорт Одеська 267 позитивно реагував на більш пізні строки сівби -10-20 вересня, на фоні без внесення добрив, та не реагував на строк сівби на варіантах з внесенням добрив.

Було вивчено реакцію сортів пшениці озимої на застосування хімічного захисту посівів. По чорному пару сорт Харус характеризувався більшим рівнем інтенсивності.

Він краще реагував на застосування органічних і мінеральних добрив та хімічного захисту посівів, забезпечуючи більші прибавки врожайності на удобрених агрофонах (до 1,00 т/га).

За попередником горох на зерно, по сорту Одеська 267 не було відмічено підвищення прибавки урожайності на удобрених агрофонах. Отримано суттєву прибавку врожайності лише від хімічного захисту посівів, на рівні 0,41-0,45 т/га.

6. Економічна та біоенергетична оцінка результатів досліджень

Як показують результати наших досліджень найбільший прибуток і рівень рентабельності по чорному пару отримані при вирощуванні пшениці м'якої озимої на контрольному варіанті без застосування органічних та мінеральних добрив. Такі ж самі результати показує і біоенергетична оцінка результатів досліджень, що пояснюється високим коефіцієнтом енергетичної ефективності (5,9).

По гороху на зерно найбільший прибуток одержано при внесенні мінеральних добрив у дозі (NPK)30. Рівень рентабельності на цьому варіанті був приблизно однаковим у порівнянні з фоном, де на протязі ротації сівозміни вносилися тільки органічні добрива. При внесенні повного мінерального добрива спостерігалось зниження прибутку та рівня рентабельності. Коефіцієнт енергетичної ефективності також залежав від фону живлення. Найбільш високим (8,3) він був на фоні живлення, де на протязі ротації сівозміни вносили тільки органічні добрива. На фонах, де вносили мінеральні добрива, спостерігалось зниження цього показника.

З результатів досліджень видно, що найбільший прибуток (3169 грн/га) і рівень рентабельності (144%) по чорному пару отримані при вирощуванні пшениці озимої сорту Колумбія на фоні внесення 30 т/га гною. Але коефіцієнт енергетичної ефективності був вище на сівозмінному фоні у сорту Білосніжка (6,1).

По гороху на зерно прослідковується дещо інша тенденція. Результати досліджень свідчать, що найбільший прибуток (3819 грн/га.) і рівень рентабельності (219%) отримано при внесенні мінеральних добрив N30P30K30 N30 по сорту Колумбія. При внесенні повного мінерального добрива спостерігалось зниження прибутку та рівня рентабельності. Найбільш високий коефіцієнт енергетичної ефективності був на сівозмінному фоні у сорту Колумбія (8,5).

Отже, вирощування пшениці озимої з високою урожайністю і якістю зерна забезпечило найкращі економічні показники технології вирощування.

Висновки

урожайність озимий сільськогосподарський

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з оптимізації елементів технології вирощування сучасних сортів пшениці м'якої озимої для стабілізації врожайності і якості зерна, підвищення рівня конкурентоздатності за врожайністю та якістю зерна в умовах східної частини Лісостепу України. Виявлено особливості росту та розвитку сучасних сортів пшениці озимої залежно від метеорологічних умов року, фону мінерального живлення, строків сівби, підживлень та захисту посівів від шкідливих організмів. Визначено норми затрат поживних елементів, коефіцієнти використання цих елементів з ґрунту та окупність внесених добрив. Вирішене наукове завдання має важливе значення в галузі рослинництва.

1. Встановлено, що найбільш високу та стабільну врожайність і якість зерна на високому агрофоні чорного пару забезпечили сорти Колумбія (6,84 т/га) і Білосніжка (6,63 т/га).

2. По гороху на зерно високу врожайність і якість зерна забезпечили сорти Харус (6,32 т/га), Спалах (6,31 т/га), Подолянка (6,37 т/га), Колумбія (7,06 т/га) та Білосніжка (6,46 т/га).

3. Після обох попередників елементи структури врожаю залежали від сорту. Найбільш оптимальні показники структурних елементів були у сорту Колумбія по гороху на зерно, що і пояснює його високу врожайність (7,06 т/га) у порівнянні з Одеською 267 (6,10 т/га).

4. За результатами визначення адаптивності та екологічної пластичності найкращими по чорному пару виявились сорти Білосніжка (генотиповий ефект 0,62 і коефіцієнт регресії 1,20) та Колумбія (генотиповий ефект 0,83 і коефіцієнт регресії 1,06), а по гороху на зерно сорт пшениці озимої Колумбія (генотиповий ефект 0,90 і коефіцієнт регресії 1,17).

5. Кращими сортами за врожайністю на агрофоні, який формується під впливом сівозмінного фактору без добрив по чорному пару були сорти: Білосніжка (6,18 т/га), Подолянка (6,16 т/га) та Колумбія (6,06 т/га), на фонах з застосуванням добрив сорти Білосніжка (6,80 т/га) і Колумбія (7,32 т/га). По гороху на зерно на фонах мінерального живлення сорт Колумбія забезпечував найбільшу врожайність. Якість зерна цього сорту підвищувалась до 2 класу на фонах з внесенням мінеральних добрив. Решта сортів за показниками якості відносилась до 3 класу.

6. Високі витрати поживних елементів на формування зерна та соломи відмічались у сортів Донецька 48 та Одеська 267 (азоту 33-35 кг/т, фосфору 12-13 кг/т, калію 23-29 кг/т). Решта сортів мали менші норми витрат, відповідно 28-30, 12-13 та 12-15 кг/т.

7. Високі коефіцієнти використання поживних елементів, в середньому по фонах мінерального живлення, відмічено у сорту Спалах (азоту 51%, фосфору 19, калію 23).

8. Висока окупність добрив, на фоні внесення повного мінерального добрива, була у сорту пшениці озимої Колумбія (6 кг на 1 кг діючої речовини внесених мінеральних добрив), по чорному пару і по гороху на зерно у сортів Донецька 48 (9,4 кг зерна на 1 кг д.р.) та Колумбія (9,2 кг зерна на 1 кг д.р.).

9. Найбільшу ефективність при застосуванні підживлень забезпечували сорти Харус, Донецька 48, та Куяльник (прибавка урожаю зерна 0,68-0,71 т/га), а найменшу - сорт Одеська 267 (0,31 т/га).

10. Сорт Харус забезпечив найбільшу врожайність при сівбі у другій декаді вересня по чорному пару (6,29 т/га). По гороху на зерно сорт Одеська 267 позитивно реагував на пізній строк висіву, забезпечуючи високу врожайність при висіві його у третій декаді вересня (6,16 т/га).

11. Більш високі прибавки врожайності (до 1 т/га) отримано при поєднанні удобрення (післядія гною + N60P60K60+ N30) із хімічним захистом (внесення гербіциду діален супер (1 л/га), фунгіциду альто супер (0,5 л/га) і інсектициду карате зеон (0,2 л/га)).

12. Економічно доцільно враховувати поєднання високої врожайності і якості зерна. По чорному пару сорт Колумбія на фоні внесення органічних добрив забезпечує рівень урожайності 7,14 т/га з якістю зерна 2 класу та рівнем рентабельності 144%. По гороху на зерно на фоні N30P30K30+N30, рівень урожайності склав 7,41 т/га, з якістю зерна 2 класу і рівнем рентабельності 219%.

Рекомендації виробництву.

Для підвищення та стабілізації рівня виробництва високоякісного зерна пшениці озимої в умовах східної частини Лісостепу рекомендується:

Ш висівати найбільш адаптовані сорти Харус, Білосніжка та Колумбія по чорному пару, Астет, Василина та Колумбія по гороху на зерно;

Ш вносити добрива за нормами витрат поживних елементів по чорному пару із розрахунку на 1 т урожаю N29P13K16 з коефіцієнтом використання з ґрунту: N - 41%, P - 18%, K - 19%, а по гороху на зерно - на 1 т урожаю N28P12K14 з коефіцієнтом використання з ґрунту: N - 38%, P - 17%, K - 18%;

Ш проводити сівбу пшениці озимої в 2-3 декадах вересня по чорному пару і в 3 декаді вересня по гороху на зерно;

Ш застосовувати інтегрований захист посівів від шкідливих організмів шляхом використання гербіциду діален супер (1 л/га), фунгіциду альто супер (0,5 л/га) і інсектициду карате зеон (0,2 л/га).

Література

1. Красиловець Ю.Г. Залежність урожайності озимої пшениці від фітосанітарного стану, сорту і строку сівби / Ю.Г. Красиловець, Н.В. Кузьменко, М.І. Непочатов // Селекція і насінництво. - 2006.- Вип. 92.- С. 128-136.

2. Непочатов М.І. Урожайність і якість зерна пшениці озимої на різних агрофонах живлення в залежності від сорту та строку сівби в умовах північно-східного Лісостепу України / М.І. Непочатов, В.А. Циганко // Таврійський науковий вісник. - 2006.- Вип. 44.- С. 75-80.

3. Кузьменко Н.В. Вплив пошкодження зерна озимої пшениці клопом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) на його якість в залежності від агротехнічних прийомів вирощування в умовах північно-східного Лісостепу України / Н.В. Кузьменко, М.І. Непочатов, В.А. Циганко // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія “Ентомологія та фітопатологія”. - 2007.- №7.- С. 83-91.

4. Кузьменко Н.В. Хімічний захист озимої пшениці від шкідників / Н.В. Кузьменко, Ю.Г. Красиловець, М.І. Непочатов // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. - 2007.- №11.- С. 327-331.

5. Непочатов М.І. Особливості вирощування високоякісного зерна сучасних сортів пшениці озимої в умовах східного Лісостепу України / М.І. Непочатов, І.В. Токар // Таврійський науковий вісник. - 2008.- Вип. 56.- С. 38-44.

6. Непочатов М.І. Врожайність та якість зерна озимої пшениці в залежності від фону живлення та системи хімічного захисту посівів / М.І. Непочатов, В.А. Циганко // Зрошуване землеробство.- 2005.- № 44.- С. 73-76.

Размещено на Allbest.ru