Поширення і профілактика штучно набутої неплідності корів та телиць

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ПОШИРЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ШТУЧНО НАБУТОЇ НЕПЛІДНОСТІ КОРІВ ТА ТЕЛИЦЬ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

РОЗУМ ЄВГЕН ЄВГЕНОВИЧ

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України, м. Одеса.

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Станішевський Євген Федорович, Одеський державний агарний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Харута Григорій Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин;

кандидат ветеринарних наук, доцент Плугатирьов Віктор Павлович, Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри хірургії і акушерства.

Захист дисертації відбудеться «03» березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. №65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28.

Автореферат розісланий «03» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Лакатош

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішення проблеми збільшення виробництва продукції тваринництва неможливе без використання сучасних біотехнологічних методів, які спрямованні на інтенсивне використання відтворної здатності корів. На думку вітчизняних учених (Логвинов Д.Д., 1981; Харута Г.Г., 1996; Сергієнко О.І, Шеремета В.І., 1998; Косенко М.В., 2001; Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 2002; Любецький В.Й., 2005; Яблонський В.А, 2002, 2007;), стандартом плодючості великої рогатої худоби має бути отримання 90 телят від 100 корів за рік.

Однак аналіз стану відтворення великої рогатої худоби свідчить, що кризові тенденції в розвитку скотарства в господарствах Одеської області, як і в господарствах інших регіонів України зростають. Вихід приплоду в розрахунку на 100 корів у господарствах області за вказаний період коливався від 73 до 64 телят, а в середньому становив у 2001-2004 роках - 65,4. (Станішевський Є.Ф. та ін., 2001, 2004; Смолянінов Б.В. та ін., 2002).

Провідними формами неплідності в господарствах різних регіонів є штучно набута, аліментарна (кормова), симптоматична і експлуатаційна. Вивченню розповсюдження і причин штучно набутої неплідності корів і телиць присвячені роботи А.С. Нежданова, 1991,2003; Ф.І. Осташка, 1995; Г.Г. Харути, 2007, які встановили негативний вплив на заплідненість несвоєчасного і неправильного визначення статевої охоти, непідготованості самок до осіменіння, використання сперми низької якості; недотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо штучного осіменіння та ін.

Незважаючи на чисельні дослідження з відтворення великої рогатої худоби, такі питання як удосконалення визначення підготовки організму самок до запліднення, встановлення оптимального часу осіменіння і ефективності штучного осіменіння за використання бугаїв-пробників і корів-виявниць, застосування медикаментозних засобів корекції заплідненості потребують подальшого вивчення з метою розробки і впровадження у виробництво науково обгрунтованої системи заходів з профілактики неплідності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної тематики кафедри акушерства і хірургії Одеського державного аграрного університету. Тема дисертаційної роботи є частиною наукової тематики кафедри «Вивчити ефективність використання сучасних специфічних і неспецифічних засобів терапії для відновлення відтворювальної здатності та молочної продуктивності неплідних і хворих на мастит корів в умовах господарств півдня України та розробити рекомендації з їх впровадження у виробництво», номер держреєстрації-0102U001309.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення причин зниження заплідненості корів і телиць та обґрунтування методів підвищення ефективності штучного осіменіння для профілактики неплідності.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- вивчити стан відтворення великої рогатої худоби у господарствах Одеської області і визначити розповсюдження основних форм неплідності корів;

- з'ясувати основні причини зниження заплідненості корів;

- розробити та апробувати метод оцінки впливу стану естрального слизу корів на сперміїв;

- провести апробацію впливу вітамінно-мінеральної добавки - премікс «0,5 % Френк-Райт» і дефторованого фосфату на обмін речовин та репродуктивну функцію корів;

- встановити ефективність штучного осіменіння корів залежно від методу визначення оптимального часу, способу і кратності введення сперми та терміну між отеленням і осіменінням;

- експериментально обгрунтувати застосування пропонованих медикаментозних засобів для підвишення ефективності штучного осіменіння корів;

- визначити економічну ефективність впроваджених заходів із підвищення заплідненості корів і телиць, та профілактики неплідності.

Об'єкт дослідження - відтворна функція корів, заплідненість корів під впливом ендогенних і екзогенних факторів.

Предмет дослідження - вплив якості сперми, вмісту матки, годівлі на заплідненість і неплідність.

Методи дослідження - клінічні, біохімічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено спосіб прогнозування заплідненості сільськогосподарських тварин, який залежить від стану естрального слизу корів з використанням культури інфузорії Colpoda Steinii (деклараційний патент України на корисну модель №33615 U 12 А61D 19/00); підтверджено вплив на заплідненість та поширення неплідності стану геніталій самки під час осіменіння, метаболізму у корів, ветеринарно-санітарної якості застосованої сперми, корів-виявниць, медикаментозної корекції та доведена доцільність згодовування вітамінно-мінеральної добавки преміксу «0,5 % Френк-Райт» і дефторованого фосфату.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлена доцільність використання преміксу «0,5% Френк-Райт» і дефторованого фосфату для корекції раціонів сухостійних корів на вітамінно-мінеральні речовини з метою профілактики родових і післяродових хвороб та неплідності.

Практичні поради висвітленні в «Методичних рекомендаціях щодо підвищення заплідненості корів і профілактики штучно набутої неплідності» (Станішевський Є.Ф., Розум Л.М., Розум Є.Є. - Одеса, 2009. - 17 с.), розглянутих та рекомендованих до впровадження Головним управлінням ветеринарної медицини в Одеській області (протокол № 7 від 20 лютого 2009 р.).

Матеріали дисертації використовуються при викладанні дисципліни «Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження с.-г. тварин з основами андрології» на факультетах ветеринарної медицини і курсу «Технологія відтворення с.-г. тварин» і на факультеті «Технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва» Одеського державного аграрного університету, Сумського національного аграрного університету, Подільського державного аграрно-технологічного університету та Державного аграрного університету Молдови.

Запропоновані розробки впровадженні у ДП «СГП ім. А.В. Трофімова» Овідіопольского району, і КСП «Росія» Арцизького району Одеської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено пошук і аналіз літератури за темою дисертації, підбір методик, виконані науково-виробничі та експериментальні дослідження щодо з'ясування причин штучно набутої неплідності і розроблені та апробовані заходи підвищення ефективності штучного осіменіння корів шляхом удосконалення техніки його проведення та застосування вітамінно-мінеральних добавок і медикаментозних засобів; проведено підготовку проб і визначення токсичності естрального слизу з використання інфузорії Colpoda Steinii та виконана статистична обробка результатів досліджень. Аналіз та узагальнення отриманих результатів проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на чотирьох Міжнародних наукових конференціях: «Проблеми неінфекційної патології тварин (м. Біла Церква, 3-4 листопада 2005р.), «Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин» (м. Кам'янець-Подільський, 20-21 вересня 2007р.), «Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції» (м. Одеса, 27-29 жовтня 2004р.) «Наукове і кадрове забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва» (м. Одеса, 29-30 травня 2008р.); Міжнародному симпозіумі «Сучасне сільське господарство - досягнення та перспективи» (м. Кишинів Молдова, 21-23 жовтня 2008 р.); звітних внутрішньовузівських наукових конференціях викладачів та аспірантів: 17-18 березня 2004р.; 15-16 березня 2006р.; 15-16 березня 2007р. і 19-20 березня 2008р. (м. Одеса).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 10 статтях, в т.ч. 9 - у фахових виданнях згідно з переліком ВАК України: «Вісник Білоцерківського державного аграрного університету» (1), «Вісник Сумського національного агарного університету» (1), «Аграрний вісник Причорномор'я» (7), «Наукові праці Міжнародного симпозіуму ГАУ Молдови» (1) та ввійшли до матеріалів методичних рекомендацій (1). За результатами досліджень одержано патент «Спосіб прогнозування запліднення сільськогосподарських тварин».

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 167 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 27 таблицями і 7 рисунками; складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, додатків і списку використаних джерел, який включає 350 джерел, у тому числі 59-іноземних. У додатках наведено 12 документів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи досліджень. Робота виконувалася впродовж 2004-2008 рр. на кафедрі акушерства і хірургії Одеського державного аграрного університету, господарствах Одеської області, Одеському обласному підприємстві з племінної справи в тваринництві та Одеській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини. Базовими господарствами для проведення досліджень були: ДП «СГП ім. А.В. Трофімова», ТОВ «Авангард-Д» Овідіопольського району і КСП «Росія» Арцизького району Одеської області.

Матеріалом досліджень були корови української червоної молочної породи, віком від 3 до 9 років і старше з різним рівнем продуктивності. Середньорічний надій молока на корову становив 2700-3030 кг. Всього в досліді використано 1906 корів (табл. 1).

Таблиця 1. Напрями та матеріал досліджень

Досліди	Кількість корів, гол
Акушерське і гінекологічне дослідження корів	561
Вивчення показників метаболізму у крові за різного фізіологічного стану корів	75
Визначення заплідненості корів залежно від якості естрального слизу, від стану статевих органів і часу осіменіння після отелення	494
Встановлення ефективності технології підготовки корів до осіменіння	86
Визначення ефективності виявлення оптимального часу для штучного осіменіння корів рефлексологічним методом	174
Визначення ефективності способу введення сперми, кратності осіменіння і витримки тварин після осіменіння на заплідненість корів	93
Вивчення впливу утеротонічних, гормональних, нейротропних, вітамінних і антибактеріальних засобів на заплідненість корів	423
Всього корів	1906

Стан відтворення поголів'я великої рогатої худоби в господарствах різних районів Одеської області оцінювали на основі офіційної зооветеринарної звітності і власних досліджень при проведенні акушерської і гінекологічної диспансеризацій корів і телиць в трьох господарствах Овідіопольського і Арцизького районів Одеської області. Аналізуючи стан відтворення поголів'я корів і телиць, ми в першу чергу визначали вихід телят на 100 корів, заплідненість корів і телиць в першу статеву охоту, тривалість періоду від отелення до першої стадії збудження статевого циклу, тривалість сервіс-періоду та індекс осіменіння. Наведені показники відтворення стада корів вивчали за останні п'ять років (2003-2007 рр.), за даними журналів штучного осіменіння, запуску та отелення корів (форма 10-мол). Корів, що не стали тільними впродовж 30 діб після родів, вважали неплідними.

Методика визначення причин і основних форм неплідності корів включала систематичне проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації. Відповідно було проведено гінекологічне обстеження 561 неплідної корови. Гінекологічні діагнози встановлювали за прийнятими в репродуктології методиками.

Вплив біохімічних показників крові, стану статевих органів корів на заплідненість після першого осіменіння вивчали в умовах зазначених господарств, які не мали істотних відмінностей в технологіях виробництва молока, утримання і годівлі. Для біохімічних досліджень крові та для визначення вмісту стероїдних гормонів (прогестерону та естрадіолу), кров брали з яремної вени. Визначали вміст загального білка рефрактометричним методом, альбуміни, глобуліни, у тому числі -, -, г- методом електрофорезу на папері (1985). Вміст каротину визначали за методикою Бессея в модифікації А.А. Анісової (1981) на спектрофотометрі з використанням ксилоло-октанової суміші, загального кальцію - комплексонометричним методом з трилоном Б та індикатором мурексидом, а неорганічного фосфору за Пулсом у модифікації Коромислова і Кудрявцевої з ванадат-молібденовим реактивом (Кондрахін І.П., 2004). Резервну лужність дифузійним методом - за І.П. Кондрахіним (1985), цукор за Хагедорном і Йєнсеном (1987).

Визначення вмісту стероїдних гормонів (прогестерону та естрадіолу) в сироватці крові проводили в обласній діагностичній лабораторії м. Одеса прямим твердофазним імуноферментним методом (Горячковський О.М., 2005).

Стан біологічного середовища матки (естрального слизу) вивчали визначаючи його токсичність відносно інфузорії Colpoda Steinii відповідно до «Настанови по застосуванню культури Colpoda Steinii (колпода) сухої для еколого-токсикологічних досліджень об'єктів зовнішнього середовища, тварин та птиці», яка розроблена Державним науково-дослідним контроль-ним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, і технічних умов, розроблених нами (патент 33615 U 12 А 61D 19/00). Заплідненість тварин залежно від стану естрального слизу визначали на 93 коровах.

Для досліду брали слиз від корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями, а як контроль - використовували слиз від корів, які прийшли в охоту перший раз після отелення. Критерієм токсичності вважали час від початку дії на колподу досліджуваного екстракту до загибелі колпод - повного припинення їх руху. Спостереження за ростом і розмноженням інфузорії проводили упродовж 3, 10 і 60 хвилин з початку дії досліджуваного екстракту. Для отримання результату використовували не більше однієї години, що характеризує цей метод як експрес-метод.

Оцінку якості сперми плідників, які належать Одеському обласному підприємству з племінної справи в тваринництві, спермою яких осіменяли корів у господарствах де виконувалась робота, визначали шляхом встановлення кількісних і якісних показників спермопродукції, мікробної забрудненості, колі-титру і наявності патогенних мікроорганізмів. Сперму вважали придатною до використання, якщо вона відповідала вимогам ДСТ-1998 Україна. Всього дослідили 88 еякулятів від 5 бугаїв-плідників.

Апробацію впливу вітамінно-мінеральної добавки - преміксу «0,5 % Френк-Райт» і дефторованого фосфату на перебіг репродуктивної функції корів залежно від терміну його згодовування ми проводили в умовах ДП «СГП ім. А.В. Трофімова» протягом 2006 року на коровах з різним терміном вагітності і у післяродовому періоді. Тваринам всіх груп до основного раціону щодня протягом 2-х місяців додавали премікс і дефторований фосфат з розрахунку 5 кг на 1 т комбікорму (щодобово по 0,01 кг преміксу + 0,04 кг дефторованого фосфату з розрахунку на корову). Раціони були повноцінними та збалансованими за всіма поживними речовинами для корів різних фізіологічних груп.

Вплив різних методів визначення оптимального часу штучного осіменіння корів і телиць на їх заплідненість визначали шляхом використання бугая-пробника (дослідна 1), підготовленого за методом В.С. Шипилова (зшивання S-подібного згину статевого члена); корів-виявниць використовували після гормональної корекції препаратами (дослідна 2) та - корів з фолікулярними кістами (дослідна 3). Ефективність наведених методів визначали за кількістю корів, яких осіменяли до 80 діб після отелення, за їх заплідненістю, індексом осіменіння і кількістю днів неплідності та порівнювали ці методи з клініко-візуальним (контроль).

Профілактику штучно набутої неплідності проводили шляхом корекції техніки штучного осіменіння корів. Для визначення ефективності способу введення сперми, кратності осіменіння і терміну витримки після введення сперми на заплідненість корів ми провели дослід на 93 коровах, які прийшли в охоту перший раз після отелення протягом 45 діб. У досліді осіменіння корів проводили візоцервікальним і ректоцервікальним способами з двократним (інтервал 10-12 годин) і однократним введенням сперми з витримкою їх після осіменіння 12 і 2 години.

З метою підвищення результативності штучного осіменіння, використовували нейротропні і гормональні засоби до введення сперми та після осіменіння (табл.2).

Таблиця 2. Методика використання нейротропних і гормональних засобів підвищення заплідненості корів

Групи	Кількість корів, гол.	Препарати, їх дози і методи введення тваринам
1	40	Утеротон, 10мл(50мг), в/м за 10 хв до штучного осіменіння
2	40	Окситоцин, 10мл(50 ОД), в/м за 10 хв до штучного осіменіння
3	76	Окситоцин або пітуітрин по 10 ОД цервікально одразу після введення сперми
4	25	Прозерин, 2мл 0,5% р-ну в/м за 10хв до введення сперми і 1% р-н прогестерону 2 мл через 15 хв після осіменіння п/ш коровам з багаторазовими безрезультатними осіменіннями

«Проблемним» коровам з метою підвищення заплідненості і профілактики ембріональної смертності в день осіменіння одноразово вводили вітаміни А (3,44 % олійний розчин ретинолу ацетат) 10 мл (1 млн МО) і Е (5 %-й олійний розчин) в дозі 10 мл та на 3 добу після введення сперми - тетравіт у дозі 5 мл.

Для підвищення заплідненості корів при штучному осіменінні провели санацію матки «проблемним» коровам через 10-12 годин після останнього введення сперми. Як антибактеріальні препарати використовували септогель, йодофарм, неоміцину сульфат в дозі 10 мл. Ефективність сануючих препаратів визначали через 48 годин після їх введення з Colpoda Steinii.

Осіменіння корів дослідних груп проводили ректоцервікальним способом одноразово. Оптимальний час введення сперми коровам визначали бугаями-пробниками і коровами-виявницями.

Тривалість неплідності у корів визначали за методикою Г.В.Звєрєвої (1985).

Статистичну обробку одержаних результатів проводили на ком-п'ютері з використанням програми, складеної за методикою И.А. Ойвина [1960] та за допомогою комп'ютера з використанням програми Microsoft Office Excel 2003. Зміни середніх величин вважали статистично вірогідними при р<0,05*, р<0,01**, р<0,001***.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Стан відтворення великої рогатої худоби в господарствах Одеської області. Реалізація потенціалу відтворення стада в господарствах Одеської області впродовж 5 років коливалась від 59 до 66 %, в середньому 62,8 %. Рівень використання потенціалу відтворення корів у цьому разі характеризувався такими показниками: період від отелення до першого осіменіння в середньому становив 70 діб, середня тривалість періоду від отелення до запліднення - 132,4 діб, заплідненість від першого осіменіння не перевищувала 37,0 % і в середньому впродовж 5 років становила 31,5 %, індекс осіменіння перевищував нормативні показники і становив 2,5-3,6. Кількість корів, які впродовж року не дали приплоду в господарствах Одеської області - 24,2-31,6 %. На одне запліднення впродовж 5 років проводилося в середньому по 2 осіменіння і більше.

У більшості господарств області основними причинами неплідності і яловості корів є широке розповсюдження різних акушерських і гінекологічних хвороб. Так, в умовах ДП «СГП ім. А.В. Трофімова» патологія вагітності, родів і післяродового періоду відмічалась у 21,0 %, а в умовах ТОВ «Авангард-Д» - у 25,2 % корів. Серед акушерських хвороб аборт реєстрували у 2,8 і 3,5 % корів, затримання посліду у 4,7 і 4,8 %, субінволюцію матки у 3,5 і 8,3 %, післяродовий метрит у 10,0 і 8,7% відповідно.

Гінекологічні хвороби відмічались в умовах ДП «СГП ім. А.В. Трофімова» у 36,8 % неплідних корів, а в ТОВ «Авангард-Д» у 36,7 % тварин. Із гінекологічних захворювань у неплідних корів ми реєстрували хронічний та субклінічний метрит (17,4-18,3 %), дисфункції яєчників у вигляді гіпофункції, персистентних жовтих тіл і кістозного переродження яєчників (11,2-11,0 %), атонію матки (5,1-5,2 %) та інші гінекологічні захворювання (цервіцит, вульвовагініт -3,2-2,2 %). Аналогічні результати відмічали в умовах КСП «Росія» Арцизького району. При гінекологічній диспансеризації неплідних корів нами було встановлено, що у 42,2 % - 38,1 % - 39,3 % випадків у статевих органах корів зазначених господарств клінічних змін не виявлено.

Таким чином, за результатами акушерської і гінекологічної диспансеризації корів без клінічних змін у статевих органах (оскільки вони не запліднювалися після проведеного штучного осіменіння) можна вважати «проблемними».

Метаболічні показники крові в сухостійний і післяродовий періоди і їх зв'язок з наступною відтворювальною функцією корів. Аналізуючи раціони годівлі корів у сухостійний і післяродовий періоди нами встановлено, що в основних поживних речовинах потреба організму корів забезпечувалася недостатньо. В сухостійний період значний дефіцит спостерігали в таких життєво-важливих речовинах як перетравний протеїн (30,5 %), цукор (62,1 %), каротин (67,3 %). Дефіцит кальцію і фосфору становив 32,3-37,2 % відповідно до фізіологічної потреби. В післяродовому періоді в раціоні корів спостерігали також значний дефіцит перетравного протеїну (53,6 %), кальцію (50,0 %). Дефіцит фосфору і каротину становив 26,7-33,3 % відповідно, а цукру - 54,1 %. Незбалансована годівля корів призвела до порушення обмінних процесів в організмі самок, про що свідчать результати біохімічного дослідження крові.

Проведеними біохімічними дослідженнями встановлено, що в організмі 70 % досліджених корів різного фізіологічного стану, має місце виражений ацидоз (зсув лужного резерву в кислий бік (р<0,001), у 90 % - гіпопротеїнемія (р<0,001), у 42 % - гіпокальціємія (р<0,01), у 75,5 % тварин - гіпоглікемія (р<0,001) і у 45,5 % - гіпофосфатенемія (р<0,01) відносно післяродового періоду. Вміст каротину в крові корів різних груп був значно нижчим до фізіологічної норми - 0,14±0,01 - 0,32±0,02 мг/%.

Досить важливим є вивчення гормонального балансу тварин з низькою заплідненістю (табл. 3).

Таблиця 3

Вміст статевих гормонів у крові корів перед осіменінням, n=5

Гормони	Групи корів
	яких осіменяли в перший місяць після отелу	з багаторазовими безрезультатними осіменіннями
Естрадіол, нмоль/л	0,21± 0,03	0,12± 0,01***
Прогестерон, нмоль/л	0,95±0,02	2,86±0,3***

Примітка. р - відносно контрольної групи: ***<0,001

Вміст естрадіолу-17в у корів, яких осіменяли в перший місяць після отелення був достатньо високим - 0,21±0,03 нмоль/л, а у тварин яких осіменяли 3 рази і більше, майже у 2 рази нижчим - 0,12±0,01 нмоль/л (р0,001). Вміст прогестерону в перший місяць після отелення був найнижчим - 0,95±0,02 нмоль/л, що в 3 рази менше, ніж у корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями (2,86±0,3 нмоль/л) (р0,001).

Високе співвідношення естрадіолу-17в і прогестерону в крові корів, яких осіменяли в перший місяць після отелення можна вважати однією з причин низької заплідненості. Заплідненість у корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями нижче ніж у тварин, яких осіменяли в перший місяць після отелення - 26,7±12 % проти 54,6±8,0 %.

Заплідненість корів залежно від віку, пори року і терміну після родів. З даних рис.1 видно, що найбільш тривалий період від отелення до запліднення був у корів віком старше 9 років, і становив 163,8±5,2 діб, що на 68,6 (р<0,001) діб більше ніж у молодих (до 5 років) тварин. У корів віком від 6 до 9 років цей показник становив 123,5±13,2 діб. Індекс осіменіння найменший був у корів віком від 3 до 5 років - 2,4 (р<0,05), що на 1,2-1,3 менше ніж у корів віком від 6 до 9 і старше.

В умовах КСП «Росія» Арцизького району найвища заплідненість від першого осіменіння корів спостерігалася у весняну і осінню пори року (59,8 % - 61,7 %) відповідно, а зимою - 45,5 %, що на 16,2 % менше ніж восени та на 4,6 % менше ніж навесні (р<0,001). Заплідненість корів від першого осіменіння в господарствах Овідіопольського району була найвищою восени і становила 61,6-56,9 % відповідно (р<0,001). Найнижчою заплідненість була в зимовий період - 33,3 %. Весною відмічається тенденція до зростання заплідненості корів, однак вона ще досить низька відносно до літньо-осіннього періоду.

Відтворювальна функція корів після отелу значною мірою залежить від морфофункціонального стану організму в цілому щодо готовності статевих органів до нового запліднення. Вивчення взаємозв'язку між заплідненістю і терміном між родами і осіменінням корів дало змогу отримати такі дані: заплідненість після першого осіменіння в ДП «СГП ім. А.В. Трофімова» була найвищою протягом другого місяця після отелення і становила 84,2 % корів проти 39,8 % в перший місяць, що на 44,6 % більше (р<0,001).

В умовах ТОВ «Авангард-Д» ефективність штучного осіменіння була дещо нижчою ніж у ДП «СГП ім. А.В. Трофімова». Заплідненість від першого осіменіння на другому місяці після отелення становила 69,2 %, що на 15 % нижче (р<0,001). Подовження терміну між отеленням і осіменінням більше 60 діб призводить до зниження заплідненості корів на 14,8-24,2 % порівняно з періодом від 31 до 60 діб після отелення.

Заплідненість корів залежно від токсичності естрального слизу і стану статевих органів. Визначенням токсичності естрального слизу шляхом використання інфузорії Colpoda Steinii встановлено, що естральний слиз, від корів, які проявили першу стадію збудження після отелення, сповільнює рухливість інфузорій через 10 хвилин від початку інкубації, та повне припинення руху їх - протягом однієї години. Через 1 годину інкубації відмічали загибель культури інфузорія Colpoda Steinii. Отже, естральний слиз від корів, що осіменялися перший раз після отелення, під час післяродового періоду є слабо токсичним протягом 10 хв. інкубації.

У естральному слизу, який отримували під час тічки у корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями, знижувалася інтенсивність руху інфузорії Colpoda Steinii вже протягом 3 хв. інкубації, а також спостерігалася загибель поодиноких інфузорій. Повне припинення руху інфузорій та їх загибель ми спостерігали протягом 10 хв. інкубації, що свідчило про токсичність естрального слизу. В контролі (дистильована вода) протягом однієї години спостерігали інтенсивний рух інфузорій.

Заплідненість корів залежно від рівня спермопродукції бугаїв і санітарної якості їх сперми. У процесі дослідження сперми виявили, що об'єм еякуляту у бугаїв-плідників, які належать Одеському обласному племпідприємству в середньому коливався від 4,64 до 5,22 мл, що відповідає вимогам ДСТУ.

Концентрація сперміїв у спермі досліджених бугаїв-плідників коливалась в межах від 0,98±0,08 млрд/мл до 1,18±0,06 млрд/мл. Рухливість сперміїв при температурі +38±0,5 єС була практично однаковою у спермі бугаїв-плідників і становила від 8,02±0,20 до 8,26±0,06 балів, що відповідає вимогам до нативної сперми (не менше 7 балів). Відсоток патологічних форм сперміїв не перевищував допустимого рівня (16 %) і становив 15,4±0,94 %; 13,7±1,08 %; 14,8±1,06 %; 15,7±0,98 % і 14,7±0,85 % відповідно. Рухливість сперміїв після розморожування не нижче 4 балів, кількість сперміїв у дозі з прямолінійно-поступальним рухом - не менше 15 млн, а виживаність сперміїв при +38±0,5 єС - не менше 5 год.

Сперма усіх бугаїв-плідників забруднена бактеріями, але їх загальна кількість не перевищувала 5000 м.т/мл і становила від 870 м.т./мл до 4000 м.т./мл. Колі-титр у всіх досліджених еякулятах становив 0,1, патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми не виявлені. При використанні сперми досліджених бугаїв-плідників заплідненість корів після першого осіменіння в літню пору року становила 52,6 %, а зимою - 32,1 %.

Обґрунтування та ефективність різних методів підвищення заплідненості і профілактики неплідності корів. Проведеними біохімічними дослідженнями встановлено, що на початку досліду в крові сухостійних корів спостерігалася гіпопротеїнемія і дефіцит фосфору у 20-40 % тварин; після отелення - у 40-100 % відповідно. У корів 5-6-місячної тільності усі показники були в межах фізіологічної норми. В ході досліду у корів після згодовування преміксу у корів першої і другої групи відбулося підвищення рівня лужного резерву плазми крові, вмісту загального білка, каротину і фосфору. Рівень кальцію не змінювався. У корів третьої групи, яким премікс почали згодовувати на 5-6 місяці вагітності в кінці досліду (через 2 місяці) у 60 % випадків спостерігали в крові дефіцит фосфору.

Спостерігаючи в подальшому за показниками відновлення репродуктивної функції у корів дослідних груп, нами було встановлено (табл.4): завершення інволюції статевих органів у корів 2-ї групи відбувалося в середньому на 17,8 добу, що на 4 доби раніше, ніж у першій та на 10 діб, ніж у третій групах; термін відновлення статевої циклічності після отелення в першій і другій групах практично не відрізнявся (2 доби), а в третій був у 3 рази довшим і становив 121 добу; заплідненість у корів першої і другої груп була вищою на 20-30 % ніж у третій і становила 70-80 % відповідно, а індекс осіменіння становив 1,6-1,5 проти 2,6; тривалість періоду від отелення до запліднення становила у корів першої і другої групи 71,7-67,9 діб відповідно, що на 102-105 діб менше ніж у третій групі.

Таблиця 4. Ефективність застосування вітамінно-мінеральної добавки премікс «0,5% Френк-Райт» на репродуктивну функцію корів n=30

Показники	Групи корів
	перша	друга	третя
Строки завершення інволюції статевих органів, діб	21,36±12,63	17,84±9,48**	27,68±18,46
Термін відновлення статевої циклічності після отелення, діб	47,3±5,48	45,2±6,21	121,0±21,75
Заплідненість в першу статеву охоту, %	70,0	80,0***	50,0
Індекс осіменіння	1,6	1,5	2,6
Тривалість від отелення до запліднення, діб	71,7±5,88	67,9±5,60	173,0±26,53

Примітки: р -**<0,01; ***<0,001 порівняно з коровами, яким згодовували премікс впродовж сухостійного періоду. Перша група - впродовж сухостійного; друга - сухостійного і післяродового періодів; третя - на 5-6 місяці тільності

Визначення оптимального часу штучного осіменіння корів і телиць здійснювали рефлексологічним методом за допомогою бугаїв-пробників, корів-виявниць та корів з фолікулярною кістою. Отримані дані наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Заплідненість корів за різних способів виявлення статевої охоти

Групи	Всього осіменено корів, гол.	Із них
		запліднилося в 1-у охоту	запліднилося у 2-у охоту	залишилося неплідними
		n	%	n	%	n	%
Контрольна	35	16	45,7	14	40,0	3	14,3
Дослідна - 1	45	40	88,9	3	6,7	2	4,4
Дослідна - 2	40	34	85,0***	4	10,0	2	5,0
Дослідна - 3	30	22	73,3**	5	16,6	3	10,0

Примітки: ***-р<0,001; **-р<0,01 відносно клініко-візуального способу

З даних табл. 5 видно, що при використанні найбільш поширеного способу виявлення корів і телиць в охоті - клініко-візуального - в першу статеву охоту запліднилося 45,7 % та повторно осіменялося 40 % самок. Залишилися неплідними протягом двох статевих циклів (60 діб) 5 корів, що становить 14,3 %. При виявленні статевої охоти у корів рефлексологічним методом за допомогою бугая-пробника заплідненість корів від першого осіменіння підвищилася на 43,2 % (р<0,001) ніж при клініко-візуальному способі. Всього протягом двох осіменінь запліднилося 90 % корів.

Підготовка андрогенізованих корів і використання їх для виявлення статевої охоти у корів дала змогу підвищити заплідненість від першого осіменіння на 39,3 % (Р<0,001) (85,0 % проти 45,7 %) більше ніж при клініко-візуальному способі. Повторно через 21 добу проявили статеву охоту 4 корови (10 %) і залишилися неплідними 2 самки (5 %). Використання корів з фолікулярними кістами для виявлення охоти серед корів стада сприяло підвищенню їх заплідненості від 1-го осіменіння на 27,6 % (р<0,05) (73,3 % проти 45,7 %), ніж клініко-візуальним. Але порівняно з андрогенізованими коровами, заплідненість була нижчою на 11,7 %. Повторно прийшли в охоту і осіменили 16,6 % корів. Залишилися неплідними 10 % самок.

Нині в Одеській області працюють 119 пунктів штучного осіменіння, що становить 25 % від кількості господарств, де утримуються корови, з яких за півроку штучно осіменили тільки 10-12 % від наявного в області поголів'я корів. У господарствах Арцизького району в штучному осіменінні корів перевага надається маноцервікальному способу введення сперми. Так, за 2003-2007 роки маноцервікальне введення сперми застосовували в 7-11 господарствах. При цьому штучно було осіменено цим способом від 79 % до 91 % корів. Ректоцервікальним способом осіменяли тільки в одному господарстві протягом 5 років. Всього було осіменено від 9,0 % до 21,0 % корів.

У зв'язку з цим ми вирішили вивчити вплив способу і кратності ведення сперми та терміну витримки корів на прив'язі після осіменіння на заплідненість. Як показали спостереження, при візоцервікальному способі штучного осіменіння ефективність була кращою (84 % проти 79 %) при двократному осіменінні з проміжком 10-12 годин. Вирішальне значення при цьому способі має і тривалість витримки корів на прив'язі - вона повинна продовжуватися до закінчення стадії збудження статевого циклу.

При штучному осіменінні корів цервікальним способом з ректальною фіксацією шийки матки були отримані результати, які свідчать про більш високу ефективність цього способу. При однократному введені сперми протягом доби заплідненість збільшилася на 13,1 % (100 % проти 86,9 %) ніж при двократному введені сперми впродовж 2-х стадій збудження статевого циклу.

Підвищення заплідненості корів при застосуванні утеротоніч-них, нейротропних, гормональних і вітамінних препаратів. Прийомами підвищення заплідненості корів є застосування медикаментозних засобів до та після осіменіння. Введення 50 ОД окситоцину за 10 хвилин до штучного осіменіння сприяло підвищенню заплідненості корів від першого осіменіння на 6,25 % (р<0,01) порівняно з контролем (50 % проти 43,75 %). При цервікальному введені препаратів після введення сперми заплідненість корів була значно вищою при використанні пітуітрину порівняно з окситоцином. Різниця становила 13,3 % (р< 0,001) (76,6 % проти 63,3 %).

Ефективність застосування нейротропних (прозерину) і гормональних (прогестерону) препаратів для підвищення заплідненості корів підтверджується результатами наших досліджень. Введення прозерину за 10 хв. до введення сперми, а прогестерону через 15 хв. після осіменіння підвищило заплідненість на 20,0 % - порівняно з контролем (80,0 % проти 60,0 %). Одноразові введення «проблемним» коровам за 1 годину до введення сперми вітамінів А і Е та на 3 добу після осіменіння тетравіту сприяло підвищенню результативності штучного осіменіння. Заплідненість після введення вітамінних препаратів підвищилася на 26,7 % (р<0,001) (80,0% проти 53,3 % у контролі). Період від отелення до запліднення скоротився на 18,2 доби, а індекс осіменіння на 0,8 порівняно з коровами контрольної групи.

Санація матки, як метод профілактики неплідності і підвищення заплідненості корів. При визначенні чутливості виділеної із сперми мікрофлори до антибактеріальних препаратів було встановлено, що стрептококи, стафілококи, кишкова паличка і протей були чутливі до йодвмісних препаратів та неоміцину сульфату. У зв'язку з цим ми використовували для санації матки септогель, йодофарм і неоміцину сульфат.

Аналізуючи результати використання цих препаратів після осіменіння встановили, що використання септогелю і йодофарму сприяло заплідненню 85,0 % і 90 % корів, що на 31,7 і 36,7 % більше (р<0,01), ніж при введенні в порожнину матки неоміцину сульфату. У контрольній групі, де санація матки не проводилася, заплідненість становила 40,0 %, що на 13,3 %, 45,0 % і 50,0 % менше, ніж у дослідних групах відповідно.

Санація матки септогелем і йодофармом значно знизила індекс осіменіння до 1,4 і 1,9 проти 2,6 в 3 дослідній групі і 3,5 в контролі. Період від отелення до запліднення становив 72,5±8,9 і 77,1±9,5, що на 36,5 і 31,9 діб менше (р0,01), ніж у контролі (145,7±12,8).

Застосування еколого-токсикологічного методу з використанням культури Colpoda Steinii на другу добу після введення препаратів показало, що після санації септогелем, рух інфузорії колпода відмічали протягом 10 хвилин у всіх пробах естрального слизу, а протягом однієї години у 16 (80 %) пробах. Введення після осіменіння в порожнину матки йодофарму, знизило інтенсивність руху інфузорії колпода протягом однієї години у 30 % випадках, що на 10 % більше, ніж при введенні септогелю. Рух інфузорії після введення неоміцину сульфату сповільнився вже через 10 хвилин у 40 % пробах, що свідчило про наявність токсичних речовин. Через одну годину рух інфузорій був повністю припинений.

Економічний ефект від корекції заплідненості корів. Збитки від неплідності залежно від способу осіменіння становили 45,1 грн. при візоцервікальному та 27,1 грн. при ректоцервікальному введені сперми. Вартість осіменіння однієї корови дворазово з інтервалом 10-12 годин становила 40,05 грн., а при одноразовому - 20,02 грн. Попереджений збиток від впровадження ректоцервікального способу осіменіння одноразово становив 39,75 грн. Отже, корекція заплідненості шляхом впровадження методу визначення оптимального часу осіменіння за допомогою бугаїв-пробників або корів-виявниць та ректоцервікального способу введення сперми одноразово без тривалої витримки після осіменіння порівняно з візоцервікальним способом є одним з ефективних біотехнологічних способів підвищення заплідненості корів та профілактики неплідності. Економічний ефект на 1 грн. витрат становив 1,98 грн. проти 0,68 грн. у контролі.

заплідненість кров сухостійний худоба

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення та нові аспекти з вирішення проблеми профілактики штучно набутої неплідності корів, зумовленої порушенням заплідненості їх при штучному осіменінні.

На основі виявлених зв'язків між заплідненістю корів і факторами її зниження розроблені технологічні прийоми щодо підвищення ефективності штучного осіменіння та профілактики штучно набутої неплідності.

1. Показники відтворення великої рогатої худоби залишаються низькими до біологічного потенціалу в господарствах Одеської області. Реалізація потенціалу відтворення стада за 2003-2007 рр. коливалась від 59 % до 66 %, (в середньому 62,8 %), вихід телят на 100 корів не перевищував 72, тривалість періоду від отелення до запліднення становила 132,4 доби, заплідненість корів від першого осіменіння була 25,0-35,3 %, а індекс осіменіння - 2,4-3,6. Кількість корів, які впродовж року не давали приплоду досягала 24,2 % ? 31,6 %.

2. Гіпопротеїнемія (90 %), виражений ацидоз (70 %), гіпокальціємія (42 %), гіпофосфатемія (45,5 %), дефіцит каротину (67,3 %), недостатній рівень естрадіолу і прогестерону у крові корів після отелу призводить до збільшення багаторазових безрезультатних осіменінь у два рази. Заплідненість у корів при порушенні обміну речовин в їх організмі в перший місяць після отелу на 27,9 % знижується (26,7±12 % проти 54,6±8,0 %), порівняно з тваринами з нормальними показниками метаболізму.

3. Еколого-токсикологічний експрес-метод з використанням культури інфузорії Colpoda Steinii дозволяє визначати токсичність естрального слизу корів і прогнозувати заплідненість. Естральний слиз у корів у першу стадію збудження статевого циклу у 50 % пробах був слабо токсичний протягом 10 хв., а при багаторазових осіменіннях у 50 % уже протягом 3 хв. інкубації.

4. Премікс «0,5 % Френк-Райт» і дефторований фосфат, введені додатково до основного раціону сухостійним коровам протягом двох місяців та в післяродовому періоді, позитивно впливають на показники репро-дуктивної функції. Заплідненість корів від першого осіменіння підвищується в середньому на 20-30 %, індекс запліднення скорочується на 1,1.

5. Бугаї-пробники та андрогенізовані корови стимулюють статеву функцію корів. Їх використання у стаді, з метою визначення оптимального часу штучного осіменіння, сприяє підвищенню заплідненості тварин протягом двох місяців після отелу на 38,5-39,3 % відповідно порівняно з клініко-візуальним методом встановлення у них статевої охоти.

6. Встановлено, що за цервікального способу введення сперми з ректальною фіксацією шийки матки з однократним осіменінням порівняно з двократним та витримкою протягом 2-х годин заплідненість корів підвищується на 13,1 % та скорочує період від отелення до запліднення на 6,5 діб.

7. Введення утеротону внутрішньом'язово за 10-15 хвилин до введення сперми підвищує заплідненість корів після першого осіменіння на 16,0 % (р<0,001), а пітуїтрину цервікально на 13,3% (р<0,001). Використання за одну годину до осіменіння вітамінів А і Е та на 3-ю добу після осіменіння тетравіту є найбільш ефективним методом підвищення заплідненості у багаторазово осіменених корів. Заплідненість після першого осіменіння підвищується на 26,7 % (р<0,001).

8. Cанація матки септогелем і йодофармом у багаторазово безрезультатно осіменених корів, без клінічних ознак запалення статевих органів, через 10-12 годин після введення сперми є ефективним методом підвищення результативності осіменіння. Заплідненість корів після введення в матку комплексних антибактеріальних препаратів після осіменіння підвищилася на 31,7-36,7 % відповідно. При цьому припинення руху інфузорій Colpoda Steinii відбувається після санації матки протягом 1 години лише в 20-30 % випадків.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для нормалізації обміну речовин в організмі та підготовки корів до родів, післяродового періоду і відновлення статевої циклічності та підвищення ефективності штучного осіменіння згодовувати їм впродовж сухостійного і післяродового періодів премікс «0,5 % Френк-Райт» (Англія) щоденно - 0,01 кг та дефторований фосфат - 0,04 кг до основного раціону.

2. Для стимуляції статевої функції після отелу та виявлення статевої охоти у корів при відсутності в стаді бугаїв-пробників можна використо-вувати андрогенізованих корів-виявниць, підготовлених шляхом обробки їх гормоном тестостероном енантат в перші 3 дні по 1000 мг підшкірно щоденно, потім по 500 мг підшкірно через кожні 14 діб. Штучне осіменіння корів і телиць проводити ректоцервікальним способом однократно без наступної двогодинної їх витримки на пункті штучного осіменіння.

3. З метою прогнозування заплідненості корів з багаторазовими безрезультатними осіменінями перед проведенням штучного осіменіння, визначати токсичність естрального слизу шляхом використанням інфузорії Colpoda Steinii.

4. Для підвищення заплідненості корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями використовувати введення утеротону внутришньом'язово за 10 хв. до введення сперми у дозі 10 мл (50 мг), або за одну годину до осіменіння введення вітамінів А і Е по 10 мл та на третю добу після введення сперми тетравіт у дозі 5 мл. Санацію матки проводити септогелем і йодофармом через 10-12 годин після введення сперми.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Розум Л.М. Профілактика штучно набутої неплідності / Л.М. Розум, Є.Є. Розум// Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. праць. - 2004. - Вип. 25.-С. 98-101.

(Здобувач провів штучне осіменіння корів, ректальне дослідження їх та статистичну обробку результатів досліду).

2. Станішевський Є.Ф. Патологія репродуктивних органів корів і телиць в умовах півдня України та заходи з профілактики їх неплідності / Є.Ф. Станішевський, Г.Л. Сологуб, Л.М. Розум, А.Г. Ковалок, А.Й. Дрончак, М.Ф. Кривий, В.А. Грабовецький, Є.Є. Розум // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції. - 2004. - Ч. 2.- С. 22 - 30.

(Здобувач провів гінекологічне дослідження неплідних корів, запропону-вав методи профілактики неплідності та брав участь в написанні статті).

3. Станішевський Є.Ф. Підготовка корів до штучного осіменіння - шлях підвищення їх заплідненості / Є.Ф. Станішевський, Л.М. Розум, Є.Є. Розум // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2006. - Вип. 41. - С. 212-217.

(Здобувач брав участь у проведені експериментальних досліджень та статистичній обробці даних, самостійно провів узагальнення результатів та написання статті).

4. Станішевський Є.Ф. Ефективність визначення оптимального часу штучного осіменіння корів бугаями-пробниками / Є.Ф. Станішевський, Л.М. Розум, Є.Є. Розум // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. праць. - 2006. Вип. 33. - С. 86-90.

(Здобувач провів підготовку бугая-пробника і провів дослідження щодо визначення ефективності його використання).

5. Станішевський Є.Ф. Ефективність та шляхи вдосконалення заходів з профілактики неплідності корів і телиць в умовах реформованих господарств півдня України / Є.Ф. Станішевський, Г.Л. Сологуб, Л.М. Розум, А.Й. Дрончак, М.Ф. Кривий, Є.Є. Розум // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. праць. - 2006. - Вип. 33. - С. 91-98.

(Здобувач виконав експериментальні дослідження з профілактики штучно-набутої неплідності, провів статистичну обробку і аналіз результатів).

6. Розум Є.Є. Вплив згодовування преміксу «Френк-Райт» на перебіг репродуктивної функції корів /Є.Є. Розум //Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. - Суми, 2007. - Вип. 8. - Ч. 19. - С. 108-110.

7. Розум Є.Є. Заплідненість корів в умовах півдня України залежно від терміну між родами і осіменінням /Є.Є. Розум // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 39. - С. 121-124.

8. Розум Є.Є. Ембріональна смертність у корів залежно від стану статевих органів після отелення і часу осіменіння /Є.Є. Розум // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 42. - Ч. 1. - С. 165-169.

9. Розум Е.Е. Санация матки - метод профилактики бесплодия у коров /Е.Е. Розум // Lucrгri єtiinюifice. - Chiєinгu, 2008. - Vol. 19. - S. 89 - 91.

10. Пат. 33615 Україна, U12 A61D19/00 Спосіб прогнозування запліднення сільськогосподарських тварин: Пат. 33615, Україна, U12 A61D19/00 / Станішевський Є.Ф., Розум Л.М., Розум Є.Є. (Україна). - № U 2008 06950; заявник і патентовласник Одеський держ. аграр. ун-т -. 20.05.2008; Опубл. 25.06.2008, Бюл. № 12. - 3с. (Здобувач провів експериментальні дослідження визначення токсичності естрального слизу еколого-токсикологічним методом з інфузорією Colpoda Steini).

АНОТАЦІЇ

Розум Є.Є. Поширення і профілактика штучно набутої неплідності корів та телиць. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ 2010.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми профілактики неплідності корів, зумовленої порушенням заплідненості їх при штучному осіменіння.

Проведеними дослідженнями встановлено, що основною причиною низької ефективності штучного осіменіння корів і телиць є токсичність естрального слизу, яка сприяє зниженню заплідненості. На основі виявлених зв'язків розроблено спосіб визначення токсичності естрального слизу і прогнозування заплідненості корів шляхом використання еколого-токсикологічного експрес-методу з культурою Colpoda Steinii, а також розроблені технологічні прийоми щодо підвищення ефективності штучного осіменіння та профілактики неплідності. Доведено, що проведення санації матки корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями комплексними антибактеріальними препаратами до та після введення сперми відновлює функціональний стан статевих органів, що сприяє відновленню заплідненості. Доведена ефективність використання андрогенізованих корів-виявниць і однократного ректоцервікального способу штучного осіменіння без тривалої перетримки корів на прив'язі після введення сперми.

Розроблені рекомендації виробництву щодо підвищення штучного осіменіння та прогнозування заплідненості корів.

Ключові слова: неплідність, корови, телиці, бугаї-пробники, корови-виявниці, естральний слиз, сперма, заплідненість, оптимальний час, осіменіння, санація, матка, премікс, штучне.

Розум Е.Е. Распространение и профилактика искусственно приобретенного бесплодия коров и телок. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Украины, г. Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению распространения и причин бесплодия коров и телок в хозяйствах Одесской области, обусловленного нарушением оплодотворения их при искусственном осеменении. На основании выявленных связей между оплодотворяемостью коров и факторами ее снижения разработаны технологические приёмы для повышения эффективности искусственного осеменения и профилактики бесплодия.

Разработан способ определения токсичности эстральной слизи и прогнозирования оплодотворяемости коров путем проведения эколого-токсикологического экспресс-метода с использованием культуры инфузория Colpoda Steinii.

Доказано, что существенной причиной снижения оплодотворяемости коров в первый месяц после родов является эмбриональная смертность, которая у коров с субклиническим метритом в 2,5 раза выше чем у коров с нормальным состоянием слизистой оболочки матки (35 % против 15,09 %).

Премикс «0,5 % Френк-Райт» и дефторированый фосфат, введенные дополнительно к основному рациону коровам в течение сухостойного и послеродового периодов положительно влияют на показатели репро-дуктивной функции. Оплодотворяемость коров после первого осеменения повышается в среднем на 20-30 %, индекс оплодотворения сокращается на 1,1.

На основании полученных экспериментальных данных установлено, что определение оптимального времени искусственного осеменения следует проводить рефлексологическим методом с использованием не только быков-пробников, а и коров, андрогенизованых и с фолликулярными кистами, которые обеспечивают оплодотворяемость в первую половую охоту у 85-73,3 % животных.

...