Оптимізація елементів технології вирощування сої та кукурудзи у південно-західній частині Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КОРМІВ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК: 635.655:633.15:631.5.251.1

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Оптимізація елементів технології вирощування сої та кукурудзи у південно-західній частині Степу України

06.01.09 - рослинництво

Дробітько Олексій Миколайович

Вінниця - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, Заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович Інститут кормів НААН, директор.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко Олександр Іванович Уманський національний університет садівництва, завідувач кафедри рослинництва;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Нідзельський Віталій Андрійович Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри рослинництва та кормо виробництва.

Захист відбудеться «10» грудня 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому національному аграрному університеті і Інституті кормів НААН за адресою: 21100, м. Вінниця, проспект Юності, 16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького національного аграрного університету та Інституту кормів НААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3 (корп. 2) та 21100, м. Вінниця, проспект Юності, 16.

Автореферат розіслано „6” листопада 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П. В. Материнський.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В ринкових умовах основою ефективного господарювання є інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на використанні високопродуктивних сортів та раціональному використанні факторів життя. Проте реалізація генетичного потенціалу інтенсивних сортів сої та гібридів кукурудзи у виробничих умовах складає менше 50 %. Це свідчення того, що у цих культур ще не достатньо вивчені процеси росту і розвитку, формування фотосинтетичного, симбіотичного апаратів та умови реалізації потенціалу зернової продуктивності у сортів сої та гібридів кукурудзи. Тому потрібні глибокі дослідження у напрямку інтегративних фізіологічних процесів в рослинному організмі, а також впливу на них біотичних та абіотичних чинників, що дозволить на основі цього розробити нові та удосконалити існуючі технології вирощування сої та кукурудзи, які забезпечать максимальну реалізацію генетичного потенціалу сортів та гібридів цих культур. У зв'язку з цим дослідження процесів росту, розвитку та формування продуктивності сої та кукурудзи залежно від кількісного та просторового розміщення рослин на площі, що обумовлюється способом сівби та густотою рослин, а також розробка та оптимізація безгербіцидної технології вирощування сої є актуальною проблемою, особливо в умовах посиленого техногенного навантаження на агроекосистему. Поряд з цим важливою проблемою є також пошук шляхів енерго- та ресурсозбереження при оптимізації елементів технологій вирощування сої та кукурудзи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною державної тематики Інституту кормів Національної академії аграрних наук України по виконанню науково-технічної програми «Кормовиробництво», завдання 08 «Розробити технології вирощування інтенсивних сортів зернобобових культур» (№ держреєстрації 0196U018129) та завдання 03 „Удосконалити та впровадити у виробництво сучасні енергозберігаючі, екологічно безпечні технології вирощування сої” (№ держреєстрації 0102U000106).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає у підвищенні урожайності насіння сої та зерна кукурудзи за рахунок оптимізації кількісного та просторового розміщення рослин на одиниці площі, що обумовлюється способом сівби та густотою рослин в умовах південно-західної частини Степу України.

Для досягнення мети передбачались такі завдання: встановити вплив боронування та способу сівби на формування густоти рослин та зрідження посівів сої; дослідити процеси росту, розвитку та формування урожаю сої та кукурудзи залежно від способу сівби та густоти рослин; встановити залежності формування фотосинтетичної продуктивності рослин сої та кукурудзи залежно від способу сівби та густоти рослин; дослідити особливості формування симбіотичного апарату та розміщення кореневої системи у рослин сої залежно від способу сівби; встановити кореляційні та регресійні зв'язки між урожайністю насіння сої та зерна кукурудзи, способом сівби і густотою рослин; обрахувати економічну та біоенергетичну ефективність рекомендацій щодо вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно.

Об'єкт досліджень - процеси росту і розвитку рослин сої та кукурудзи, формування і функціонування фотосинтетичного, симбіотичного (у сої) апаратів і реалізації потенціалу насіннєвої продуктивності сої та зернової продуктивності кукурудзи залежно від впливу способу сівби, густоти рослин та боронування.

Предмет досліджень - сорти сої та гібриди кукурудзи, спосіб сівби, густота рослин, спосіб механізованого догляду за посівами, насіння сої, зерно кукурудзи.

Методи досліджень: польовий - для вивчення взаємодії предмета досліджень з погодними умовами південно-західного Степу України та прийомами технології вирощування; візуальний - для визначення фенологічних змін в онтогенезі рослин сої та кукурудзи; вимірювальний та ваговий - для встановлення біометричних показників росту й розвитку рослин, площі листкової поверхні, сухої речовини і формування врожаю насіння сої та зерна кукурудзи, для визначення запасів продуктивної вологи; кількісний - для визначення густоти рослин та їх зрідження, кількості бур'янів та їх загибелі; метод монолітів - для визначення розмірів симбіотичного апарату рослин сої; фізіологічний - визначення фотосинтетичної продуктивності рослин; метод відмивання під струменем води - для вивчення морфології кореневої системи сої та її поширення в ґрунті; метод пробного снопа - визначення індивідуальної продуктивності рослин сої та кукурудзи; метод суцільного поділянкового збирання - визначення урожаю насіння сої та зерна кукурудзи; лабораторний - для встановлення якісних характеристик ґрунту дослідної ділянки; розрахунково-порівняльний - для визначення економічної та біоенергетичної ефективності; дисперсійний, кореляційний і регресійний - для визначення вірогідності різниць між факторами та парних і множинних залежностей.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах південно-західної частини Степу України встановлені залежності формування урожайності насіння сої та зерна кукурудзи від способу сівби та густоти рослин. Обґрунтовано їх вплив і способу механізованого догляду за посівами на формування фотосинтетичної продуктивності сої. Визначено розміри симбіотичного апарату та особливості розміщення кореневої системи у сої залежно від способу сівби та густоти рослин. Встановлено кореляційні зв'язки та регресійні залежності процесів росту, розвитку рослин сої та кукурудзи від впливу способу сівби та густоти рослин. Удосконалено безгербіцидну технологію вирощування сої на насіння шляхом оптимізації способу сівби та боронувань у початкові періоди її росту і розвитку та технологію вирощування кукурудзи за рахунок оптимізації способу сівби та густота рослин.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні елементів технології вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно, що забезпечують одержання в умовах південно-західного Степу України урожайності насіння сої на рівні 2,19-2,67 т/га та зерна кукурудзи 4,75-6,00 т/га. Удосконалена безгербіцидна технологія вирощування сої забезпечила урожайність насіння 1,76-2,43 т/га.

Виробнича перевірка та впровадження удосконалених технологій проведено в агроформуваннях різної форми власності Братського району Миколаївської області на площі 615 га з одержанням приросту урожайності насіння сої 0,12-0,22 т/га та зерна кукурудзи 1,15 т/га.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні та аналізі наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених за темою дисертаційних досліджень. Автором особисто виконані польові та лабораторні дослідження, підготовлено дисертаційну роботу, сформульовано висновки і пропозиції виробництву, проведено їх виробничу перевірку.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень і основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на: ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Агропромислове виробництво України - пріоритетні напрямки та наукові основи розвитку" (с. Холоднянське, Черкаський інститут агропромислового виробництва НААН України, 2009 р.), на Другій регіональній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Перлини степового краю" (м. Миколаїв, 2009 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, Уманський національний університет садівництва, 2010 р.), Міжнародній науково-технічній конференції "Земля України - потенціал енергетичної та екологічної безпеки держави" (м. Вінниця, Вінницький НАУ, 2010 р.), на вченій раді Інституту кормів НААН (м. Вінниця, 1998-2000, 2002-2005 рр.) та на районних виробничих семінарах у Братському районі Миколаївської області.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях ВАК України та одна в матеріалах конференції.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертацію викладено на 219 сторінках комп'ютерного тексту, включаючи вступ, 7 розділів, які містять 43 таблиці, 15 рисунків, висновки, рекомендації виробництву, 49 таблиць-додатків та список використаних джерел, який охоплює 225 найменувань, з них 11 латиницею.

Основний зміст роботи

Особливості формування високопродуктивних агрофітоценозів сої і кукурудзи (огляд літератури)

У розділі узагальнено та проаналізовано наукові здобутки вітчизняних та закордонних авторів із наступних питань: роль оптимізації технології вирощування в реалізації генетичного потенціалу сортових ресурсів сої та кукурудзи. Відмічено важливість способу сівби та густоти рослин у формуванні величини урожайності цих культур; вплив боронування на густоту рослин та наявність малорічних бур'янів, яке забезпечує їх регулювання в агроценозі сої та підвищення продуктивності культури. На підставі аналізу наукової літератури було висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень, доведена необхідність удосконалення та оптимізації технологічних прийомів вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно, а саме: удосконалення безгербіцидної технології вирощування сої та визначення оптимального способу сівби й густоти рослин у посівах сої та кукурудзи.

Характеристика ґрунтово-кліматичних умов та методика досліджень

Дослідження щодо впливу способу механізованого догляду за посівами сої та просторового та кількісного розміщення рослин на процеси росту, розвитку та формування продуктивності сої та кукурудзи проводили у два періоди - з 1998 по 2000 та з 2002 по 2005 рр. у базовому господарстві Інституту кормів НААН КСП «Зоря» Братського району Миколаївської області (до 2003 р.) і після реформування в господарстві «Відродження».

Ґрунти - чорноземи звичайні малогумусні легкосуглинкові, з вмістом гумусу 3,5-4,0 %. рН (сольове) - від 6,5-6,8 до 7,0. Гідролітична кислотність - 0,54-1,1 мг-екв./100 г ґрунту. Сума ввібраних основ - 37,1-26,2 мг-екв./100 г ґрунту. Ступінь насичення основами - 97,1-98,7 %, вміст гідролізованого азоту - 6,2-8,8 мг на 100 г ґрунту. Ґрунтоутворююча порода - лес. Бонітет ґрунтів 80-82 бали.

Технології вирощування сої та кукурудзи, за виключенням елементів, що були предметом досліджень, загальноприйняті для Степу України.

Відповідно до робочих гіпотез та основних принципів планування досліджень було розроблено схеми дослідів:

Дослід 1. «Вплив способу сівби та способу механізованого догляду за посівами на ріст, розвиток і врожайність насіння сої».

Чинник А - спосіб сівби: 1. рядковий, 22 см; 2. широкорядний, 45 см.	Чинник В - спосіб механізованого догляду за посівами: 1. Внесення гербіциду; 2. Одне до- і одне післясходове боронування; 3. Два до- і два післясходових боронування; 4. Два до-, 1 проміжне у період появи сходів сої і два післясходових боронування.

Чинники розміщувалися за методом розщеплених ділянок. Площа облікової ділянки - 50 м², загальна - 100 м². Повторність - триразова. За контроль прийняті ділянки, де вносили гербіцид (харнес, к.е. (2,5 л/га).

Дослід 2. «Ріст, розвиток і продуктивність сої залежно від просторового і кількісного розміщення рослин у посіві».

Чинник А - спосіб сівби 1. рядковий, 22 см; 2. широкорядний, 45 см; 3. широкорядний, 70 см;	Чинник В - густота рослин: 1. 300 тис./га; 2. 400 тис./га; 3. 500 тис./га; 4. 600 тис./га.

Чинники розміщувалися за методом розщеплених ділянок. Площа облікової ділянки - 50 м², загальна - 100 м². Повторність - триразова. За контроль прийнятий варіант, де сівбу проводили з шириною міжряддя 70 см та густотою рослин 400 тис./га У досліді 1 та 2 висівали середньостиглий сорт сої Фаетон селекції Інституту землеробства південного регіону УААН.

Дослід 3. «Ріст, розвиток і формування врожайності зерна кукурудзи залежно від способу сівби та густоти рослин».

Чинник А - спосіб сівби: 1. широкорядний, 70 см; 2. широкорядний, 210 см; 3. стрічковий, 210х70 см.	Чинник В - густота рослин: 1. 40 тис./га; 2. 50 тис./га; 3. 60 тис./га; 4. 70 тис./га.

Чинники розміщувалися систематично у два яруси. Площа облікової ділянки - 50 м², загальна - 100 м². Повторність - триразова. За контроль прийнятий варіант, де сівбу проводили з шириною міжряддя 70 см та густотою рослин 40 тис./га. У досліді 3 висівали середньостиглий гібрид кукурудзи Борисфен 301 МВ (ФАО 300) селекції Інституту землеробства південного регіону НААН.

Фенологічні спостереження проводили відповідно до „Методики проведення дослідів по кормовиробництву” (1998 р.) та «Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп'яні та зернобобові культури)» (2001 р.). Оцінку фотосинтетичної продуктивності рослин визначали - за А.А. Ничипоровичем (1961 р.), індивідуальну продуктивність рослин та облік урожаю згідно «Основи наукових досліджень в агрономії» (1994 р.). При вивченні симбіотичної продуктивності рослин сої користувались методикою Г.С. Посипанова (1993 р.). Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу відповідно до «Методики польового досліду» (Б. А. Доспехов, 1985 р.) та «Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозу агрономічних процесів» (2000 р.). Економічну та біоенергетичну оцінку результатів досліджень виконували відповідно до методичних рекомендацій «Энергобаланс АПК и биоэнергетика агро систем» (1984 р.) та «Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві» (1988 р.).

Вплив способу сівби та способу механізованого догляду за посівами на ріст, розвиток і врожайність насіння сої

Застосовуючи поєднання елементів технології, ми змінюємо умови життя рослин, які впливають на процеси росту, розвитку та формування величини урожаю насіння сої. Встановлено, що боронування є ефективним агротехнічним заходом, що покращує водний та поживний режими ґрунту. Найбільші показники вологості ґрунту відмічено у період повні сходи - третій трійчастий листок (17,9-20,2 %) при проведенні 2 до-, 1 проміжного та 2 післясходових боронувань за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см, так і за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см. Аналогічну залежність відмітили і у період цвітіння-утворення зелених бобів.

Встановлено, що спосіб механізованого догляду за посівами сої позитивно впливає і на фітосанітарний стан ґрунту. Внесення гербіциду харнес, к.е. (2,5 л/га) забезпечило загибель бур'янів на 94 %. Проведення 1-го до- та 1 післясходового боронування у посівах сої з міжряддями 22 і 45 см забезпечувало загибель сходів малорічних бур'янів у фазі «білої ниточки» відповідно на 67,4 та 65,8 %. Тоді, як застосування проміжного боронування у період появи сходів сої забезпечило знищення бур'янів на 78,2-78,9 %. Максимальну загибель бур'янів за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см (71,6 %), за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см - 68,3 % відмічено при проведенні 2-х до-, 1 проміжного та 2-х післясходових боронувань.

Відмічено, що боронування є одним з головних чинників формування зрідження рослин на одиниці площі. Найменший відсоток зрідження рослин сої як за сівби рядковим способом з шириною міжрядь 22 см (12,5 %), так і за сівби широкорядним способом сівби з міжряддями 45 см (11,3 %) відмічено при проведенні 1 досходового і 1 післясходового боронування у фазі 1-го трійчастого листка за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см. На варіантах, де кількість боронувань збільшувалась, показник зрідження рослин у посіві зростав в 1,7 рази. Найбільші показники зрідження посівів сої відмічено на варіантах, де проводили два досходові, одне - при появі сходів сої (проміжне) і два після сходових боронування. Ці показники за сівбі рядковим способом з міжряддями з міжряддями 22 см складали 21,2 %, за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см - 18,7 %. Виявлено, що за сівби з міжряддями 22 см відсоток зрідження посівів сої був більшим на 0,2-2,5 % порівняно з ділянками, де сівбу проводили з шириною міжряддя 45 см.

Удосконалення технології вирощування сої за рахунок проведення 2 до-, 1 проміжного, 2 післясходових боронувань за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см забезпечувало найвищі показники індивідуальної продуктивності рослин сої, зокрема кількість бобів (984,0 шт./м²), насінин (2372 шт./м²) та маса насіння на 1 м² (322,8 г/м²). Аналогічну залежність спостерігали і з показниками висоти рослин, величини листкового індексу, кількістю бобів на 1 рослині та масою 1000 насінин. Ці показники відповідно становили 75,2 см; 5,0 м²/м²; 29,0 шт. та 137 г.

Максимальний урожай насіння сої (2,54 т/га) за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см та (2,45 т/га) за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см одержали при проведенні 2 до- 1 проміжного та 2 післясходових боронувань, що на 0,22 т/га більше порівняно з ділянками контрольного варіанта, де вносили гербіцид. Відмічено, що широкорядний спосіб сівби з міжряддями 45 см не має суттєвих переваг над рядковим способом сівби з міжряддями 22 см. Відмічено, що сівба з шириною міжряддя 45 см мала деякі переваги над сівбою з шириною міжряддя 22 см.

Ріст, розвиток і продуктивність сої залежно від просторового і кількісного розміщення рослин у посіві

Встановлено вплив способу сівби та густоти рослин на процес ефективного використання ґрунтової вологи та поживних речовин рослинами сої. Суттєві зміни запасів продуктивної вологи у ґрунті відмічені у фазі повного цвітіння сої. Так, при збільшенні густоти рослин з 300 до 600 тис./га спостерігається зменшення запасів продуктивної вологи в ґрунті в шарі ґрунту 0-150 мм - на 8 та 11 мм. На варіантах, де висівали сою рядковим способом з шириною міжрядь 22 см, запаси продуктивної вологи в фазі повного цвітіння були меншими на 2-4 порівняно з варіантами, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 45 та 70 см.

Урожайність насіння сої залежно від способу сівби та способу механізованого догляду за посівами сої, т/га

Варіанти досліду	Урожайність, т/га	Приріст до контролю
		т/га	%
Рядковий, 22 см
Внесення гербіциду (харнес, 2,5 л/га)	2,23	-	-
1 боронування до-, 1 після сходів	1,76	-0,47	21,1
2 боронування до-, 2 після сходів	2,34	0,11	4,9
2 боронування до сходів, 1 при появі сходів, 2 після сходів	2,45	0,22	9,9
Широкорядний, 45 см
Внесення гербіциду (харнес, 2,5 л/га)	2,32	-	-
1 боронування до-, 1 після сходів	1,86	-0,46	19,8
2 боронування до-, 2 після сходів	2,43	0,11	4,7
2 боронування до сходів, 1 при появі сходів, 2 після сходів	2,54	0,22	9,5

Примітка: чинник А - боронування; чинник В - спосіб сівби; чинник С - рік; НІР₀₅ т/га А - 0,033; В - 0,046; С - 0,011; АВ - 0,065; АС - 0,056; ВС - 0,080; АВС - 0,113

Дослідження характеру зміни вмісту макроелементів в ґрунті показало, що збільшення густоти рослин сої від 300 до 600 тис./га призводило до зменшення вмісту азоту, фосфору та калію у ґрунті. У фазі гілкування різниця від збільшення густоти рослин становила в шарі ґрунту 0-20 см: азоту - 7,0-8,4 %, фосфору - 2,4-3,5 %, калію - 7,0-8,2 %. Аналогічна залежність спостерігалась і у фазі цвітіння. Вміст азоту із загущенням рослин зменшувався відповідно на 2,0-4,8 %, фосфору - на 7,8-11,6 %, калію - на 8,8-12,6 %. Із збільшенням ширини міжряддя вміст азоту, фосфору та калію дещо збільшувався. Найменший їх вміст в шарі ґрунту 0-20 та 20-40 см у фазі гілкування відмічений за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см і відповідно становив 4,22-3,34, 16,28-13,16 та 17,48-14,50 мг/на г ґрунту, що менше на 0,4-1,4, 4,8-1,6 та 3,4-4,3 мг/на 100 г ґрунту порівняно з сівбою сої широкорядним способом з міжряддями 70 см.

Відмічено, що із збільшенням густоти рослин від 300 до 600 тис./га тривалість вегетаційного періоду сої зменшувалась на 6 діб, а із збільшенням ширини міжряддя від 22 до 70 см тривалість вегетаційного періоду збільшувалась на 5 діб. Найбільша тривалість вегетаційного періоду 116 діб відмічена за сівби із густотою рослин 300 тис./га та шириною міжряддя 70 см.

Тоді як найбільші показники висоти рослин сої 95,5 см відмічено за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см із густотою рослин 500 тис./га. Найбільша кількість гілок на одній рослині (5,5 шт.) сформувалась на варіанті з широкорядним способом сівби з міжряддями 70 см та густотою рослин 300 тис./га.

Оцінка динаміки наростання листкової поверхні показала, що вона має криволінійний характер. Максимальну площу листя відмічено у фазі повне наливання насіння (43,1 тис. м²/га) за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см з густотою рослин 500 тис./га. Тоді як максимальну площу листя на одній рослині сої (1280 см²) забезпечив широкорядний спосіб сівби з міжряддями 45 см та густотою рослин 300 тис./га. Найбільші показники ЧПФ сформувались на ділянках, де сівбу проводили з шириною міжряддя 45 см та густотою рослин 300 тис./га. Максимальні показники міжфазного (початок цвітіння-початок наливу насіння) (1,412 млн.м² днів/га) та загального (3,322 млн.м² днів/га) фотосинтетичного потенціалу сформувались за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см та густотою рослин 400 тис./га. Оптимальні умови для формування максимального вмісту загального хлорофілу "а+в" в листах сої (24,95 мкг/см²) склалися за сівби з густотою рослин 300 тис./га та шириною міжряддя 45 см.

Найбільша тривалість активного симбіозу у сої (78-81 днів) відмічена у варіантах досліду, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 45 та 70 см із густотою рослин 300 тис./га. Найбільша загальна маса та маса активних бульбочок сформувалась у сої при густоті рослин 400 тис./га і в фазу кінець цвітіння ці показники відповідно складали: за сівби з шириною міжряддя 22 см - 63,0 та 47,3 г/м², за сівби з шириною міжряддя 45 см - 65,3 та 49,7 г/м², за сівби з міжряддями 70 см - 64,3 та 49,7 г/м². Більш сприятливі умови для формування маси бульбочок у рослин сої відмічено за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 та 70 см, тоді як за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см ці показники були дещо нижчими (рис. 1).

Встановлено, що на чорноземах звичайних малогумусних легкосуглинкових лесі глибина проникнення кореневої системи у сої за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см складала 148 см, що більше на 12 см порівняно з ділянками, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 45 см.

Показники маси коріння у сої на варіанті з міжряддями 22 см в шарі 0-60 см більші на 26 г/м² або на 6 %, що становить 260 кг/га повітряно-сухої маси порівняно з варіантами, де сою висівали широкорядним способом з міжряддями 45 см. Відмічено, що за сівби сої з міжряддями 45 коренева система утворювала корені І-ІІІ порядків і поширювалась більше у горизонтальному спрямуванні, тоді як за рядкового способу сівби з міжряддями 22 см корені І-ІІІ порядків поширювались більш у вертикальному спрямуванні, що і сприяло більшому проникненню їх у ґрунт.

Рис. 1 Динаміка маси сирих бульбочок у фазі кінець цвітіння сої залежно від впливу способу сівби та густоти рослин, г/рослину (у середньому за 2002-2005 рр.)

Максимальну кількість бобів (41 шт.), насіння (98,8 шт.), масу насіння з однієї рослини (19,2 г) та масу 1000 насінин (138 г) забезпечив рядковий спосіб сівби сої з міжряддями 45 см та густотою рослин 300 тис./га. Проте найбільшу масу насіння з 1 м² (394 г) сформовано за густоти рослин 400 тис./га та рядкового способу сівби з міжряддями 22 см, що становить 3,94 т/га насіння сої.

Найвищу урожайність насіння сої (2,67 т/га) одержано за сівби сої широкорядним способом з міжряддями 45 см та густотою рослин 300 тис./га, що більше на 0,14 т/га порівняно з ділянками контрольного варіанта, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 70 см та густотою рослин 400 тис./га. Звуження міжрядь до 22 см та збільшення густоти рослин до 400 тис./га забезпечило урожайність насіння сої 2,65 т/га, тобто суттєвих переваг не відмічено.

Ріст, розвиток і формування врожайності зерна кукурудзи залежно від способу сівби і густоти рослин

Найвищі показники вологості ґрунту (16,4-21,6 %) у посівах кукурудзи відмічено за широкорядного способу сівби з міжряддями 210 см та густотою рослин 40 тис./га. Характерні залежності щодо вологості ґрунту протягом вегетаційного періоду у кукурудзи відмічено і за сівби широкорядним способом з міжряддями 70 см та стрічковим способом за схемою 210х70 см, проте її значення були меншими. В умовах південно-західної частини Степу прогноз врожайності кукурудзи на зерно залежно від вологозабезпечення показує, що дійсно можлива урожайність зерна становить 6,74 т/га.

Урожайність насіння сої залежно від способу сівби та густоти рослин, т/га (у середньому за 2002-2005 рр.)

Спосіб сівби	Густота рослин, тис./га	Урожайність, т/га	Приріст до контролю
			т/га	%
Рядковий, 22 см	300	2,55	+ 0,02	0,8
	400	2,65	+ 0,12	4,7
	500	2,53	0,0	0,0
	600	2,33	- 0,2	7,9
Широкорядний, 45 см	300	2,67	+ 0,14	5,5
	400	2,61	+ 0,08	3,2
	500	2,48	- 0,05	2,0
	600	2,34	- 0,19	7,5
Широкорядний, 70 см	300	2,56	+ 0,03	1,2
	400	2,53	-	-
	500	2,40	- 0,13	5,1
	600	2,19	- 0,34	13,4

Примітка: чинник А - спосіб сівби; чинник В - густота рослин; С - рік; НІР_0,05 т/га А - 0,038; В - 0,043; С - 0,011; АВ - 0,075; АС - 0,065; ВС - 0,075; АВС - 0,130

Ріст, розвиток і формування врожайності зерна кукурудзи залежно від способу сівби і густоти рослин

Найвищі показники вологості ґрунту (16,4-21,6 %) у посівах кукурудзи відмічено за широкорядного способу сівби з міжряддями 210 см та густотою рослин 40 тис./га. Характерні залежності щодо вологості ґрунту протягом вегетаційного періоду у кукурудзи відмічено і за сівби широкорядним способом з міжряддями 70 см та стрічковим способом за схемою 210х70 см, проте її значення були меншими. В умовах південно-західної частини Степу прогноз врожайності кукурудзи на зерно залежно від вологозабезпечення показує, що дійсно можлива урожайність зерна становить 6,74 т/га.

Найбільший вміст азоту, фосфору та калію відмічено на ділянках кукурудзи з густотою рослин 40 тис./га, який у фазі 6-8 листків в орному шарі ґрунту (0-20 см) відповідно становив 9,0-9,6 мг/100 г ґрунту, 10,1-12,0 мг/ 100 г ґрунту, 10,9-11,6 мг/100 г ґрунту. Із збільшенням густоти рослин вміст цих елементів зменшувався. Аналогічна залежність спостерігалась і в підорному шарі ґрунту (20-40 см), проте вміст основних макроелементів був нижчим. Кращі показники вмісту поживних елементів забезпечила сівба з шириною міжрядь 210 см. На цих варіантах відмічені найвищі показники легкогідролізованого азоту (8,0-9,6 мг/100 г ґрунту), рухомого фосфору (10,7-12,0 мг/100 г ґрунту) та обмінного калію (9,5-11,6 мг/100 г ґрунту) протягом вегетації кукурудзи в шарі ґрунту 0-40 см.

Відмічено, що із збільшенням густоти рослин кукурудзи від 40 до 70 тис./га тривалість вегетаційного періоду зменшувалась на 7-10 діб. Найбільша тривалість вегетаційного періоду кукурудзи (113-119 днів) спостерігалась за сівби із густотою рослин 40 тис./га. Встановлено, що із збільшення ширини міжрядь від 70 до 210 см тривалість вегетаційного періоду кукурудзи збільшувалась на 4-6 діб.

Максимальну висоту рослин кукурудзи (232,0 см ) та їх масу (884,5 г) забезпечила сівба із шириною міжряддя 210 х 70 см та густотою рослин 40 тис./га. Максимальна площа листя (50,3 тис.м²/га) відмічена у фазі молочної стиглості кукурудзи за сівби стрічковим способом за схемою 210 х 70 см із густотою рослин 70 тис./га. На цих же ділянках відмічені і найбільші показники фотосинтетичного потенціалу посіву кукурудзи 3,236 млн.м²/га*добу. Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу у посівах кукурудзи (6,69 г/м² за добу) відмічені у період 6-8 листків-викидання волоті та у період молочна стиглість - молочно-воскова стиглість (4,30 г/м² за добу) за сівби з широкорядним способом з міжряддями 70 см та густотою рослин 40 тис./га (рис. 2).

Рис. 2 Динаміка показників фотосинтетичної продуктивності кукурудзи залежно від способу сівби та густоти рослин (у середньому за 2002-2005 рр.)

Сівба стрічковим способом за схемою 210х70 см та густотою рослин 40 тис./га забезпечила найбільші показники та індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи, які становили: маса рослини 598 г, кількість зерен в качані 646 шт., маса качана 233 г, маса зерна в качані 183 г, маса 1000 зерен 278 г.

Найбільшу урожайність зерна кукурудзи (5,90 т/га) відмічено за сівби стрічковим способом за схемою 210 х 70 см і густотою рослин 70 тис./га, що більше на 1,15 т/га або 24,2 % порівняно з контролем, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 70 см та густотою рослин 40 тис./га.

Урожайність зерна кукурудзи залежно від способу сівби і густоти рослин, т/га (у середньому за 2002-2005 рр.)

Спосіб сівби	Густота рослин, тис./га	Урожайність, т/га	Приріст до контролю
			т/га	%
Широкорядний, 70 см	40	4,75	-	-
	50	5,25	0,50	10,5
	60	5,36	0,61	12,8
	70	4,98	0,23	4,8
Широкорядний, 210 см	40	5,00	0,25	5,3
	50	5,39	0,64	13,5
	60	5,50	0,75	15,8
	70	5,27	0,52	10,9
Стрічковий, 210х70 см	40	5,15	0,40	8,4
	50	5,54	0,79	16,6
	60	5,75	1,00	21,0
	70	5,90	1,15	24,2

Примітка: чинник А - спосіб сівби; чинник В - густота рослин; С - рік; НІР_0,05 т/га А - 0,076; В - 0,087; С - 0,022; АВ - 0,151; АС - 0,151; ВС - 0,175; АВС - 0,303

Біоенергетична і економічна ефективність вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно. соя кукурудза сівба боронування

Максимальний вихід валової (113,2 тис. мДж/га) та обмінної (48,4 тис. мДж/га) енергії, енергетичного коефіцієнта (8,99) та коефіцієнта енергетичної ефективності (3,84) забезпечила удосконалена технологія вирощування сої, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 45 см та застосовували 2 досходових, 1 проміжне та 2 післясходових боронувань.

Найвищий вихід валової (113,9-118,9 мДж/га) та обмінної (45,7-47,7 мДж/га) енергії відмічено за технології вирощування сої, де густота рослин становила 400 тис./га. Сівба сої широкорядним способом з міжряддями 45 та 70 см з густотою рослин 300 тис./га забезпечила майже однаковий вихід обмінної енергії порівняно з максимальними значеннями. Найвищий енергетичний коефіцієнт (9,40) відмічений на варіантах за сівби рядковим способом з міжряддями 22 см та густотою 400 тис./га. Дещо нижчі показники енергетичного коефіцієнта (9,14-9,12) спостерігалися за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см та густотою рослин 300-400 тис./га. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (3,84-3,82) відмічений на ділянках, де сівбу проводили рядковим способом з міжряддями 22 см з густотою рослин 300-400 тис./га.

Найбільший вихід валової (260,1 тис. мДж/га) та обмінної (108,0 тис. мДж/га) енергії, енергетичний коефіцієнт (14,47) та коефіцієнт енергетичної ефективності (6,13) відмічені за удосконаленої технології вирощування кукурудзи, де сівбу проводили стрічковим способом за схемою 210х70 см та густотою рослин 70 тис./га.

Економічна ефективність технологічних прийомів вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно. Найбільший умовно чистий прибуток (4265,0 грн.), рівень рентабельності (127 %) та найнижчу собівартість продукції (1321 грн.) забезпечила удосконалена технологія вирощування сої, яка включала сівбу широкорядним способом з міжряддями 45 см та проведення 2 до-, 1 проміжного (в період появи сходів) та 2 післясходових боронувань.

Відмічено, що найбільший умовно чистий прибуток (4771 грн.), рівень рентабельності (133 %) та найнижчу собівартість 1 т насіння сої (1288 грн.) забезпечила технологія вирощування сої, яка включала сівбу широкорядним способом з міжряддями 45 см та густотою рослин 300 тис./га.

Найбільший умовно чистий прибуток (4308 грн.), рівень рентабельності (118 %) та найнижчу собівартість 1 т зерна кукурудзи (620 грн.) забезпечила технологія, яка включала сівбу стрічковим способом за схемою 210х70 см та густотою рослин 70 тис./га.

Висновки

У дисертаційній роботі розроблено та теоретично обґрунтовано шляхи вирішення важливої наукової проблеми управління процесами росту, розвитку та формування продуктивності рослин сої та кукурудзи в умовах південно-західної частини Степу України залежно від технологічних прийомів, зокрема - просторового і кількісно-го розміщення рослин на площі, що обумовлювалось способом сівби та густотою рослин та способу механізованого догляду за посівами сої.

1. Встановлено, що удосконалення безгербіцидної технології за рахунок застосування 2-х до-, 1 проміжного та 2-х післясходових боронувань забезпечувало зрідження рослин сої 18,7-21,1 %, тоді як при застосуванні 1 до- та 1 післясходового боронування ступінь зрідження рослин відмічено на рівні 11,3-12,5 %. Звуження міжрядь до 22 см сприяло збільшенню ступеня зрідження рослин на 0,8-2,5 % порівняно з ділянками, де сівбу сої проводили з шириною міжряддя 45 см. Поряд з цим, максимальні показники знищення бур'янів 68,3-71,6 % відмічено на ділянках при проведенні 2-х до-, 1 проміжного та 2-х післясходових боронувань. Проведення проміжного боронування у період появи сходів сої забезпечило загибель бур'янів на 78,2-78,9 %.

2. Найвища урожайність насіння сої (2,54 т/га) формується за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см та проведенням 2 до-, 1 проміжне та 2 післясходових боронування, що більше на 0,22 т/га порівняно з контролем, де вносили ґрунтовий гербіцид харнес, 2,5 л/га. На цих варіантах одержано найбільшу масу насіння з 1 м² (324,6 г), бобів - 1036 шт./м² і насінин 2401 шт./м². Максимальна маса 1000 насінин (137 г) відмічена у варіанті із рядковим способом сівби з шириною міжрядь 22 см. Встановлено, що проведення 2 до-, 1 проміжне та 2 післясходових боронування, мало позитивний вплив на динаміку водного режиму ґрунту.

3. Створення сприятливих умов для росту і розвитку сої за сівби з широкорядним способом з міжряддями 45 см та густотою рослин 500 тис./га сприяло формуванню максимальної площі листкової поверхні у рослин, яка у фазі повного наливання насіння становила 43,1 тис.м²/га. Тоді як найвищі показники фотосинтетичного потенціалу відмічено у період початку цвітіння - наливання насіння (1,412 млн.м²/га*добу) за сівби з широкорядним способом з міжряддями 45 та густотою рослин 400 тис./га. Максимальні показники вмісту загального хлорофілу (24,95 мкг/см²) відмічено за сівби широкорядним способом з міжряддями 45 см та густотою рослин 300 тис./га. Найбільша чиста продуктивність фотосинтезу (4,26 г/м² за добу) відмічено у період 3-й трійчастий листок - початок цвітіння та у період початок наливання насіння - повне наливання насіння (3,64 г/м² за добу). Встановлено синусоїдний характер зміни показників чистої продуктивності фотосинтезу.

4. Найбільша тривалість активного симбіозу бульбочкових бактерій становила 74-81 діб на варіантах із густотою рослин 300 тис./га та широкорядним способом сівби з міжряддями 45 та 70 см. Поряд з цим відмічено, що найбільша загальна маса (65,3-64,3 г/м²) та маса активних бульбочкових бактерій (49,7 г/м²) була у фазі кінець цвітіння на варіанті з густотою рослин 400 тис./га та шириною міжрядь 45 та 70 см.

5. Максимальну кількість бобів (41 шт.), насіння (98,8 шт.), масу насіння з однієї рослини (19,2 г) та масу 1000 насінин (138 г) забезпечив широкорядний спосіб сівби сої з шириною міжрядь 45 см та густотою рослин 300 тис./га. Проте, найбільшу масу насіння з 1 м² (394 г) сформовано за рядкового способу сівби з міжряддями 22 см з густотою рослин 400 тис./га. Найвищий рівень урожайності насіння сої (2,67 т/га) формувався за широкорядного способу сівби з шириною міжрядь 45 см та густотою рослин 300 тис./га. Тоді як звуження міжрядь до 22 см та збільшення густоти рослин до 400 тис./га не забезпечило достовірного приросту урожайності насіння сої (2,65 т/га).

6. Максимальна площа листя кукурудзи (50,3 тис.м²/га) відмічена у фазі молочної стиглості за сівби стрічковим способом за схемою 210 х 70 см із густотою рослин 70 тис./га. Аналогічну залежність виявлено при формуванні фотосинтетичного потенціалу посіву, який у період викидання волоті - молочна стиглість становив 1,857 млн.м²/га*добу. Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу у посівах кукурудзи (6,69 г/м² за добу) відмічені у період 6-8 листків-викидання волоті та у період молочна стиглість - молочно-воскова стиглість (4,30 г/м² за добу) за сівби широкорядним способом з міжряддями 70 см та густотою рослин 40 тис./га.

7. Встановлено, що наростання листостеблової маси та накопичення сухої речовини проходило до кінця вегетації кукурудзи: повільніше в період від повних сходів до формування 6-8 листків та більш інтенсивно в період формування генеративних органів рослин. Максимальне накопичення сухої речовини (1283,2 г/м²) спостерігалось у фазі молочно-воскової стиглості на варіантах з густотою рослин 70 тис./га за сівби стрічковим способом за схемою 210х70 см. Аналогічна залежність спостерігалась і з наростанням листостеблової маси, яка становила 4945 г/м².

8. Сівба стрічковим способом за схемою 210х70 см та густотою рослин 40 тис./га забезпечила найбільші показники індивідуальної продуктивності кукурудзи, які становили: маса рослини 598 г, кількість зерен в качані 646 шт., маса качана 233 г, маса зерна в качані 183 г, маса 1000 зерен 278 г. Найбільшу урожайність зерна кукурудзи (5,90 т/га) відмічено за сівби стрічковим способом за схемою 210х70 см та густоти рослин 70 тис/га, що більше на 1,15 т/га або 24,2 % порівняно з контролем, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 70 см та густотою рослин 40 тис./га.

9. Біоенергетична оцінка удосконаленої безгербіцидної технології вирощування сої, елементом якої є боронування посівів, показала, що при проведенні 2-х до-, 1 проміжного у період появи сходів та 2-х після сходових боронувань одержали найвищі енергетичний коефіцієнт - 8,56-8,99 та коефіцієнт енергетичної ефективності - 3,68-3,84. Найкращі економічні показники забезпечили такі самі заходи. Рівень рентабельності при цьому складав відповідно - 120-127 % при собівартості 1 т насіння - 1362-1321 грн.

Оцінка удосконаленої технології вирощування сої, елементами якої є густота рослин та спосіб сівби показала, що найвищий енергетичний коефіцієнт (9,40) одержали на варіанті з густотою рослин 400 тис./га та шириною міжряддя 22 см; коефіцієнт енергетичної ефективності (3,84-3,82) - на варіантах з густотою 300-400 тис./га та шириною міжряддя 22 см. Тоді як найвищий рівень рентабельності 133 % та найнижчу собівартість 1288 грн. відмічено на варіанті з густотою рослин 300 тис./га та шириною міжряддя 45 см.

Оцінка удосконаленої технології вирощування кукурудзи, елементами якої є густота рослин та спосіб сівби, показала, що найбільший енергетичний коефіцієнт (14,47) та коефіцієнт енергетичної ефективності (6,13) відмічені на варіантах, де сівбу проводили стрічковим способом за схемою 210х70 см та густотою рослин 70 тис./га, що відповідно більше на 2,43 та 1,03 порівняно з ділянками, де сівбу проводили широкорядним способом з міжряддями 70 см та густотою рослин 40 тис./га, що були прийняті за контроль. На аналогічних варіантах одержано найбільший рівень рентабельності (118 %) та найнижчу собівартість 1 т зерна кукурудзи 620 грн.

Пропозиції виробництву

За результатами проведених польових та лабораторних досліджень, а також економічного та біоенергетичного аналізу, агроформуванням південно-західної частини Степу України рекомендується:

- у широкорядних посівах з міжряддями 45 см і густотою рослин 300 тис./га або рядкових посівах з міжряддями 22 см і густотою рослин 400 тис./га при вирощуванні сої на безгербіцидній основі проводити комплекс агротехнічних заходів, який включає: 2 досходових, 1 проміжне у період появи сходів сої та 2 післясходових боронування;

- вирощувати гібриди кукурудзи на зерно стрічковим способом за схемою 210х70 см з густотою рослин 70 тис./га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Петриченко В. Ф. Формування продуктивності сої залежно від впливу способу механізованого догляду за посівами в умовах південно-західного Степу України /В. Ф. Петриченко, О. М. Дробітько // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця. - 2009. - Випуск 38. - С. 60-66. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, написання статті).

2. Дробітько О. М. Формування продуктивності кукурудзи залежно від просторового і кількісного розміщення рослин в агрофітоценозі в умовах південно-західного Степу / О.М. Дробітько // Таврійський науковий збірник: Науковий журнал. - Херсон: Айлант, 2009. Вип. 65. - С. 77-83.

3. Петриченко В. Ф. Формування урожайності насіння сої та зерна кукурудзи в умовах південно-західного Степу України /В. Ф. Петриченко, О. М. Дробітько // Вісник Черкаського інституту АПВ. - Черкаси, 2009. - Вип. 9. - С. 174-177. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, написання статті).

4. Дробітько О. М. Оптимізація технологічних прийомів підвищення урожайності насіння в умовах південно-західного Степу України / О. М. Дробітько // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2009. - Вип. 40. - С. 42-51.

5. Петриченко В. Ф. Удосконалення моделі технології вирощування сої на насіння в умовах південно-західного Степу України /В. Ф. Петриченко, О. М. Дробітько // Корми і кормовиробництво. - 2009. - Вип. 64. - С. 3-10. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, написання статті).

6. Дробітько О. М. Вплив способу механізованого догляду за посівами та способу сівби на формування агрофітоценозу сої в Степу України / О. М. Дробітько // Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених, 18-19 лютого 2010 р. Тези наукової конференції. - Умань. - Ч. 1. - С. 214-215.

7. Дробітько О. М. Біоенергетична ефективність технології вирощування кукурудзи в умовах південно-західного Степу України / О.М. Дробітько // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Матеріали міжнародної наук. - техн. конференції «Земля України - потенціал енергетичної та екологічної безпеки держави», Вінниця, 2010. - Вип. 42. - Т.4. - С. 98-103.

Анотація

Дробітько О. М. Оптимізація елементів технології вирощування сої та кукурудзи у південно-західній частині Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Вінницький національний аграрний університет, Інститут кормів НААН, Вінниця, 2010.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування продуктивності сої та кукурудзи залежно від впливу способу сівби та густоти рослин. Оптимізовано безгербіцидну технологію вирощування сої. Виявлено залежності формування фотосинтетичної продуктивності сої та кукурудзи, обґрунтовано вплив способу сівби, густоти рослин і боронування на формування структури рослин, показників індивідуальної продуктивності, а також величини урожаю насіння сої та зерна кукурудзи. Виявлено особливості водного та поживного режимів ґрунту в посівах сої та кукурудзи залежно від просторового та кількісного розміщення на площі та способу механізованого догляду за посівами сої. Вивчено специфіку будови кореневої системи та симбіотичного апарату сої. Встановлено кореляційні зв'язки та регресійні залежності між показниками росту, розвитку посівів сої та кукурудзи і технологічними прийомами, а також проведено економічну і біоенергетичну оцінку технологій вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно. Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідні технології вирощування сої на насіння та кукурудзи на зерно в умовах південно-західної частини Степу України, які забезпечують одержання урожайності насіння на рівні відповідно 2,19-2,67 т/га та 4,75-6,00 т/га. Безгербіцидна технологія вирощування сої на насіння дала змогу одержувати урожайність 1,76-2,43 т/га.

Ключові слова: соя, кукурудза, спосіб сівби, густота рослин, боронування, фотосинтетична, симбіотична, індивідуальна продуктивність, урожайність, економічна і біоенергетична ефективність.

Аннотация

Дробитько О.М. Оптимизация элементов технологии выращивания сои и кукурузы в юго-западной части Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Винницкий национальный аграрный университет, Институт кормов НААН, Винница, 2010.

В диссертационной работе изложенны результаты исследований по изучению особенностей роста, развития и формирования продуктивности сои и кукурузы в зависимости от влияния способа посева, густоты растений и способа механизированного ухода за посевами сои. Усовершенствованная технология выращивания сои и кукурузы разрешает улучшить работу корневой системы, фотосинтетического и симбиотического (в сое) аппаратов, повысить индивидуальную и зерновую продуктивность культур. Установлено, что посев широкорядным способом с междурядьями 45 см и густотой растений 300 тыс./га обеспечивал максимальный уровень урожайности семян сои (2,67 т/га) и высокий уровень рентабельности 133 % и наиболее низкую себестоимость 1288 грн./т. Тогда как, сужение междурядий до 22 см и увеличение густоты растений до 400 тыс./га обеспечило урожайность семян сои (2,65 т/га) и высокий энергетический коэффициент (9,40) и коэффициент энергетической эффективности (3,82). Наибольшую урожайность зерна кукурузы (5,90 т/га) отмечено при посеве ленточным способом по схеме 210 х 70 см и густотой растений 70 тыс./га. При этой же технологии выращивания кукурузы выявлено наибольший энергетический коэффициент (14,47) и коэффициент энергетической эффективности (6,13), высокий уровень рентабельности (118 %) и наиболее низкую себестоимость 1 т зерна кукурузы 620 грн. Оптимизировано безгербицидную технологию выращивания сои, которая обеспечивает урожайность семян сои на уровне 2,54 т/га и гибель сорняков на 68,3-71,6 %. Установлено, что неоднократное проведение поверхностного рыхления почвы, а именно 2 довсходовых, 1 промежуточное в период всходов сои и 2 послевсходових боронования, имело положительное влияние на водный и питательный режимы почвы. Безгербицидная технология выращивания сои с междурядьями 22 и 45 см обеспечила энергетический коэффициент - 8,56-8,99, коэффициент энергетической эффективности - 3,68-3,84 и уровень рентабельности - 120-127 % , себестоимость - 1362-1321 грн./т. Полученный и обобщенный материал дает возможность рекомендовать в производство наиболее экономически выгодные технологии выращивания сои на семена и кукурузы на зерно в условиях юго-западной части Степи Украины, которые обеспечивают получение урожайности семян на уровне соответственно 2,19-2,67 т/га и 4,75-6,00 т/га. Безгербицидная технология выращивания сои на семена дала возможность получить урожайность 1,76-2,43 т/га.

Ключевые слова: соя, кукуруза, способ посева, густота растений, боронование, фотосинтетическая, симбиотическая, индивидуальная продуктивность, урожайность, экономическая и биоэнергетическая эффективность.

Annotation

Drobitko O. M. Optimization of the Technology Elements of Soybean and Maize Cultivation in the south-eastern part Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences in specialty 06.01.09 - Plant Cultivation. - Vinnytsia National Agrarian University, Feed Research Institute of the UAAS, Vinnytsia, 2010.

Results of researches on the study of peculiarities of the growth, development and formation of soybean and maize productivity depending on the influence of the sowing method and plant density are stated in the thesis. Non-herbicide technology of soybean cultivation is optimized. Dependences of the photosynthetic productivity formation of soybean and maize are revealed, the influence of the sowing method, plant density and harrowing on the formation of plant structure, indices of individual productivity as well as soybean seed and maize grain yields are substantiated. Peculiarities of water and nutrition soil regimes in soybean and maize sowings depending on the space and quantitative location in the area and the method of mechanized soybean treatment are revealed. Specific character of the root system construction and symbiotic apparatus of soybean are studied. Correlations and regression dependences between indices of the growth, development of soybean and maize sowings and technological methods are determined, economic and bioenergy evaluation of the cultivation technologies of soybean for seed and maize for grain is carried out. Obtained and generalized material enables to recommend for production the most economical cultivation technologies of soybean for seed and maize for grain in conditions of the south-eastern Steppe part of Ukraine that provide seed yield at the level of 2,19-2,67 t/ha and 4,75-6,00 t/ha correspondingly. Non-herbicide cultivation technology of soybean for seed provides the yield of 1,76-2,43 t/ha.

...