Размещено на http://allbest.ru

1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Оцінка впливу бугаїв-плідників різного екогенезу на продуктивність тварин при створенні центрального типу української червоної молочної породи

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

селекційний бугай порода

Актуальність теми. Серед факторів, що впливають на зміну вітчизняного генофонду, велике значення має використання бугаїв-плідників кращих світових порід. Вітчизняні та зарубіжні дослідники довели позитивний вплив бугаїв-плідників голштинської та англерської породи на такі важливі для селекції ознаки, як молочна продуктивність, екстер'єрні особливості будови тіла тощо (Кононенко Н.В., 1995; Блізниченко В.Б., 1996; Козирь В.С., 2003; Панасюк І.М., 2002; Підпала Т.В., 2005; Буркат В.П., Полупан Ю.П., 2007). Разом з тим, слід відзначити, що ряд питань екогенезу, які стосуються використання плідників, залишаються недостатньо вивченими. Тому виникла потреба в обґрунтуванні використання бугаїв англерської та голштинської порід з урахуванням їх екогенезу при створенні нової конкурентноспроможної породи в степовій зоні України. Це є актуальним і стало підставою для більш детального дослідження впливу породи та еколого-географічного походження бугая-плідника на основні біолого-господарські ознаки тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом наукових досліджень Інституту тваринництва центральних районів УААН, як складова теми «Науково обґрунтувати механізм передачі спадковості різних генотипів при консолідації центрального типу новоствореної червоної молочної породи великої рогатої худоби» (номер державної реєстрації 0104U004332).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було визначити ефективність використання бугаїв-плідників різного генотипу та екогенезу при створенні центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи великої рогатої худоби. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

­ оцінити фенотипові ознаки бугаїв-плідників різних порід та екогенезу, які використовувалися в селекційній програмі створення центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи;

­ дослідити інтенсивність росту та розвитку дочок бугаїв-плідників;

­ визначити показники молочної продуктивності нащадків, одержаних від бугаїв різних генотипів та екогенезу;

­ розрахувати вагові коефіцієнти впливу племінної цінності батьків на формування молочної продуктивності у корів нового типу;

­ дослідити відтворювальну функцію корів-дочок батьків різного екогенезу;

­ визначити економічну ефективність розведення тварин новоствореного типу.

Об'єкт дослідження. Формування молочної продуктивності у тварин центрального типу української червоної молочної породи, отриманих від бугаїв-плідників англерської та голштинської породи різного екогенезу.

Предмет дослідження. Показники екстер'єру, живої маси, репродуктивної здатності та племінної цінності бугаїв-плідників, ріст та розвиток, екстер'єр, молочна продуктивність, відтворювальна здатність нащадків.

Методи дослідження. У роботі використані методи: зоотехнічні (визначення живої маси, лінійних промірів екстер'єру, показників молочної продуктивності, відтворювальної здатності, спермопрдуктивності, росту та розвитку) і біометричні (визначення середніх величин та їх помилок, взаємозв'язків між ознаками, вірогідність, мінливість та успадковуваність ознак). Оцінка впливу генетичних факторів на молочну продуктивність визначалась з використанням багатофакторного дисперсійного і корелятивного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведена порівняльна комплексна оцінка бугаїв-плідників західноєвропейської, американської, російської та вітчизняної селекції, які використовувалися при створенні центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи за фено- та генотиповими ознаками. Проведено комплексні дослідження селекційних ознак маточного поголів'я, одержаного від бугаїв різних порід та екогенезу. Визначено взаємозв'язки між показниками молочної продуктивності та екстер'єрно-конституційними особливостями у корів нового генотипу. Розраховано алгоритм передачі спадковості за ознаками надою та вмісту жиру в молоці при відтворному схрещуванні молочної худоби. Визначено частку впливу породи плідника на основні господарсько-корисні ознаки нащадків.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень використовуються при розробці перспективних селекційних програм та планів підбору в базових господарствах. Результати досліджень впроваджено в племзаводах «Чумаки» Дніпропетровського, ТОВ «Племзавод Любомирівка» Верхньодніпровського, Ерастівській дослідній станції ІЗГ УААН П'ятихатського, ДГ ІТЦР УААН «Червоний шахтар» Криворізького районів Дніпропетровської області. Розроблено рекомендації з удосконалення центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта проведено науково-господарські та виробничі досліди, біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів, описано й узагальнено одержані дані, сформульовано висновки і пропозиції. Уточнення методичних і теоретичних положень досліджень проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень за темою дисертаційної роботи були викладені та обговорені на щорічних звітних засіданнях вченої ради Інституту тваринництва центральних районів УААН (Дніпропетровськ, 2006-2008); координаційних нарадах в Інституті розведення та генетики УААН (с. Чубинське, 2007-2008); міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции» (Білорусь, м. Жодино, 2007-2008), регіональної наукової конференції «Досягнення науки - в освітній процес» (Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2009), VII конференція молодих вчених та спеціалістів (Інститут розведення та генетики УААН, с. Чубинське, 2009).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи надруковано у 10 наукових працях, в тому числі 5 у фахових виданнях, з них 4 одноосібно.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 163 сторінках комп'ютерного тексту, містить 43 таблиць, 16 рисунків і має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати досліджень, аналіз та узагальнення власних досліджень, висновки, пропозиції виробництву. Список використаної літератури нараховує 280 джерел, з них 27 іноземних видань.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертації виконано в Інституті тваринництва центральних районів УААН у період з 2006 по 2009 роки згідно схеми (рис. 1).

Для формування комп'ютерної бази даних використано експериментальні дані, матеріали первинного зоотехнічного та племінного обліку Дніпропетровського обласного підприємства з племінної справи, племінних заводів «Чумаки» Дніпропетровського, «Любомирівка» Верхньодніпровського; племінного репродуктору Ерастівська дослідна станція П'ятихатського, «Дніпро» Дніпропетровського і дослідних господарства «Руно» Криничанського та «Червоний Шахтар» Криворізького районів Дніпропетровської області за 1991-2006 роки.

Імуногенетичний аналіз бугаїв-плідників (n=28) проводили шляхом розрахунку частоти зустрічаємості антигенних факторів та алелей (Веревочкин П.С., 1988), коефіцієнтів гомозиготності (Подоба Б.Є. та ін., 2005) і дивергенції (Серебровский А.С., 1928).

, (2.1)

де CD - коефіцієнт дивергенції; p_i та q_i - частоти і-того фактору в популяціях, що порівнюються; m - кількість факторів, за якими проводиться порівняння.

Живу масу плідників (в 3-річному віці, n=48) і їх нащадків (n=3093) визначали шляхом зважування: при народженні, у віці 3, 6, 9, 12, 15, 18 місяців і розраховували середньодобовий приріст та відносну швидкість росту (Борисенко Е.Я., 1967).

Екстер'єр бугаїв-плідників (в 3-річному віці, n=48) та їх корів-дочок (на другий-третій місяць першої лактації, n=2920) оцінювали шляхом взяття лінійних промірів: висота в холці, глибина грудей, ширина грудей, ширина в маклаках, навскісна довжина тулуба, обхват грудей за лопатками, обхват п'ястка. За даними промірів розраховували індекси будови тіла (Борисенко Е.Я., 1967, Сірацький Й.З. та ін., 2005).

Рис. 1. Схема досліджень

Морфологічні властивості вимені первісток (n=293) оцінювали шляхом взяття лінійних промірів: довжина, ширина та обхват вимені, глибина, довжина та прикріплення передньої частки вимені, відстань від дна вимені до землі (Басовський М.З. та ін., 1995).

Молочну продуктивність корів-дочок (n=1961), оцінювали за надоєм, вмістом і виходом жиру та білка за 305 днів першої, другої, третьої лактацій. Матерів бугаїв (n=49) відповідно за надоєм найвищої лактації і вмістом жиру; матерів корів (n=1961) відповідно - за надоєм та вмістом жиру в молоці першої лактації.

Відтворну здатність корів (n=2586), залежно від породи та екогенезу батька оцінювали за живою масою та віком першого запліднення, тривалості І, ІІ, ІІІ-ї тільності та сервіс-періодів, тривалості І, ІІ-го сухостійного та міжотельного періодів. Розраховували коефіцієнт відтворної здатності та вихід телят від 100 корів за формулою (Сірацький Й.З. та ін., 2005):

, (2.2)

де КВЗ - коефіцієнт відтворної здатності, МОП - міжотельний період, дн.;

, (2.3)

де ВТ - вихід телят від 100 корів, голів; 365 - кількість днів року; СП - середня тривалість сервіс-періоду, днів; 285 - середня тривалість тільності, днів.

Для дослідження впливу племінної цінності матерів через синів на їх внучок ми розподілили тварин на три класи. За основу було взято надій та вміст жиру в молоці найвищої лактації матерів бугаїв. Розподіл тварин на класи проводили на підставі індексу нормованого відхилення ().

Частку впливу бугаїв-плідників на основні господарсько-корисні ознаки дочок визначали шляхом проведення дво- та трифакторного дисперсійного аналізів; породи плідника на власну спермопродуктивність і матері плідника на молочну продуктивність онучок - однофакторним дисперсійним аналізом.

Економічну ефективність розведення корів центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи, отриманих від плідників різного екогенезу обчислювали згідно «Методики определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских работ, новой техники и рационализаторских предложений» (1983).

Біометричну обробку результатів досліджень проводили за методикою Є.К. Меркур'євої (1970) з використанням комп'ютерного забезпечення STATISTICA-6,0 на ПЕОМ (Боровиков В., 2001).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Імуногенетична характеристика бугаїв-плідників різних порід та екогенезу. Встановлено генетичну відмінність між плідниками різних порід та екогенезу за антигенними факторами. Так, у плідників англерської породи зустрічається всього 36, а в голштинській - 53 антигени систем груп крові. Представникам вітчизняної репродукції англерської породи характерна наявність більшої частини антигенів груп крові порівняно з тваринами німецької селекції. В останніх встановлена відсутність більшості антигенів - Y₂, Y', Y, O', Q', I'₂, K', B₂, D', B', O, X, R₂, X_1, C₁, C₂, M, Z. Порівняння між собою плідників голштинської породи з Канади, Німеччини та Російської Федерації свідчить про наявність у них не тільки спільності, визначеної специфічними особливостями, характерними для голштинської породи, але й різноманітності. Так, для представників усіх країн з 53 антигенів характерна наявність спільних лише 10, а саме Y₂, Q', G', X₂, W, L', F, V, H', Z. Крім десяти вище перерахованих антигенів плідникам канадської та німецької селекцій характерна наявність ще 5 спільних антигенів: A₂, O', D', E', X; тваринам канадської та російської селекцій - 10 (A₁, G, A'₁, G₂, E'₁, R₂, J, L, U, H'') і німецької та російської - лише одного X₁.

Відмінності за антигенним складом у плідників різних порід та екогенезу наглядно наведені на рис. 2.

Таким чином, на основі проведених імуногенетичних досліджень нами підтверджено відмінність між плідниками різних порід та екогенезу, які використовуються в породотворному процесі центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи не тільки за проявом фенотипових ознак, але й на генетичному рівні.

Рис 2. Генетична відстань між плідниками різних генотипів за антигенними факторами

Жива маса і екстер'єр плідників різних порід та екогенезу. Встановлено, що плідники голштинської породи переважали бугаїв англерської породи за живою масою на 147 кг (Р>0,999), а також і за основними лінійними промірами тіла. Так, за висотою в холці на - 14,2 (Р>0,999), навскісною довжиною тулуба - на 10,0 (Р>0,999), глибиною грудей - на 6,3 (Р>0,999), шириною грудей - на 3,7 (Р>0,999), обхватом грудей - на 14,9 (Р>0,999), шириною в маклаках - на 2,9 см (Р>0,999).

Результати оцінки бугаїв-плідників трирічного віку англерської та голштинської порід різного екогенезу засвідчили про особливості розвитку тварин (табл. 1).

Таблиця 1. - Екстер'єрні особливості плідників різних селекцій,

Репродуктивна здатність плідників. На показники спермопродукції вплинуло походження плідників. Так, бугаї-плідники англерської породи з Німеччини переважали бугаїв-плідників вітчизняної репродукції аналогічної породи за об'ємом еякуляту на 0,12 мл, концентрацією та активністю сперміїв на 0,105 млд/мл і 6,9%, а голштини німецької селекції, відповідно переважали плідників завезених з Росії за концентрацією сперматозоїдів на 0,023 млд/мл, проте поступалися за об'ємом еякуляту і активністю на 0,31 мл (Р>0,999) та 7,2%. Запліднююча здатність сперміїв плідників англерської породи з Німеччини складає 77,8±5,48; української репродукції - 74,4±2,18; бугаїв голштинської породи з Німеччини і Росії, відповідно - 70,0±2,72 та 74,8±4,89%.

Оцінка бугаїв різного екогенезу за молочною продуктивністю матерів. Серед матерів плідників англерської породи різного екогенезу найвища молочна продуктивність характерна тваринам з Німеччини. Показники їх надою становили 8066±440,22 кг молока, з вмістом жиру - 5,20±0,197%, що вище ніж у матерів плідників вітчизняної репродукції, відповідно на 702 кг молока і 0,84% (Р>0,99) жиру. В голштинській породі високі надої характерні матерям плідників з Канади (17976 кг), а найвищій вміст жиру - тваринам німецької селекції (5,48%).

Встановлено, що від плідників англерської породи, матері яких за племінною цінністю відносились до М^-, М⁰ чи М⁺ класів, отримано 0,0; 17,0 та 18,8% дочок з продуктивністю вище 6000 кг молока, відповідно від плідників голштинської породи - 19,3, 23,1 та 27,9%.

Із зростанням продуктивності матерів плідників англерської та голштинської порід частка їх впливу на рівень надою та вміст жиру в молоці збільшується (табл. 2). Слід зазначити, що англерська порода в більшій мірі вплинула на вміст жиру в молоці, а голштини - на рівень надою. Це необхідно враховувати при відборі молодих бугайців та складанні планів підбору.

Таблиця 2. - Вплив матерів батьків на молочну продуктивність нащадків

Вплив плідників різного екогенезу на ріст дочок у ранньому онтогенезі. Нашими дослідженнями встановлено, що на живу масу в різні вікові періоди вирощування молодняку суттєво впливає походження бугая-плідника (42,9% у факторіальній дисперсії).

Особливості онтогенезу теличок залежно від країни походження батька проявилися у вищий інтенсивності росту ремонтного молодняку, отриманого від плідників англерської породи німецької селекції порівняно з дочками, отриманих від бугаїв вітчизняної репродукції. Так, у період від 3- до 6-місячного віку в них вищий приріст на 67,9 г (Р>0,999), від 6- до 9-місячного - на 43,8 г (Р>0,999), від 9- до 12-місячного - на 10,1 г, від 12- до 15-місячного - на 46,2 г (Р>0,999). Лише на початку онтогенезу та у період від 15- до 18-місячного віку кращими приростами відзначалися дочки від плідників вітчизняної репродукції - на 108,8 г (Р>0,999) та 27,7 г (Р>0,999).

При аналізі живої маси, середньодобових приростів молодняку, отриманого від плідників голштинської породи різного екогенезу, встановили, що в різні вікові періоди кращими показниками відзначились дочки, отримані від батьків з США та Канади, порівняно з ровесницями від бугаїв з Німеччини та Росії (табл. 3).

Вплив плідників на екстер'єр дочок. На основі встановленого фенотипового прояву соматометричних показників при порівнянні тварин центрального зонального заводського типу та розрахунку двофакторного дисперсійного аналізу встановили, що на основні лінійні проміри тіла суттєво вплинуло походження плідника (18,2-91,4%).

Дочки, отримані від плідників англерської породи німецької селекції за основними лінійними промірами тіла, достовірно переважали ровесниць, отриманих від плідників вітчизняної репродукції на 2,3-7,1% (Р>0,999). Лише останнім характерний більший розмір проміру глибини грудей на 3,1 см (Р>0,999).

Таблиця 3. - Жива маса телиць, отриманих від плідників голштинської породи різного походження, кг

Первістки, отримані від плідників голштинської породи різного екогенезу, істотно відрізнялися між собою за висотою в холці, глибиною і шириною грудей, шириною в маклаках, косою довжиною тулуба, обхватом п'ястка. Так, дочкам, отриманим від плідників з США, характерна найбільша висота в холці (130,5±0,10) та глибина грудей (68,9±0,21), але найменша ширина грудей (45,3±0,18). Тварини від канадських бугаїв були найбільшими за промірами ширини в маклаках (49,9±0,07) та косої довжини тулуба (155,0±0,21), але найменшими за висотою в холці (130,0±0,05) та обхватом грудей (189,0±0,14). Первісткам від плідників голштинської породи з Німеччини характерний більший розвиток ширини та обхвату грудей (46,0±0,18 і 196,0±0,36), при цьому вони поступалися ровесницям за глибиною грудей (66,0±0,66), шириною в маклаках (47,1±0,31) та косою довжиною тулуба (148,5±0,99). На основі екстер'єрної оцінки корів встановили, що дочкам, отриманим від плідників американської та канадської селекцій, характерний молочний тип будови тіла, а дочки від плідників голштинської породи з Німеччини відхиляються в бік комбінованого типу.

Молочна продуктивність корів-дочок. Тварини новоствореного типу характеризувалися високим потенціалом молочності. Продуктивність корів, отриманих від плідників англерської породи у середньому за першу лактацію становила 4669 кг молока з вмістом жиру - 3,89%, за третю лактацію - відповідно 5451 кг, 3,87%. Від корів, батько яких голштинської породи, одержано відповідно 5303 кг, 3,83 та 5850 кг, 3,81%. Використання плідників англерської породи з Німеччини сприяло формуванню у тварин високих показників молочної продуктивності та особливо вмісту жиру в молоці. Надій первісток становив 4715 кг молока з вмістом жиру 3,95%, що на 140 кг (Р<0,95) та 0,18% (Р>0,999) вище порівняно з ровесницями від вітчизняних плідників. Значна перевага за показниками молочної продуктивності відмічена у повновікових корів - на 1002 кг (Р>0,999) та 0,16% (Р>0,999).

У дослідженнях на поголів'ї тварин встановлено, що первістки отримані від бугаїв-плідників канадської селекції голштинської породи, переважали за показниками молочної продуктивності корів інших груп (табл. 4). Вміст білка у дочок, отриманих від плідників англерської породи різного екогенезу коливається в межах від 3,21 до 3,28%, а у дочок, отриманих від голштинів різного екогенезу відповідно від 3,20 до 3,25%. Первістки та повновікові корови, отримані від бугаїв англерської породи з Німеччини переважали ровесниць від плідників української репродукції на 0,06% (Р>0,999). Дочки, отримані від плідників голштинської породи з США, Канади та російської репродукції за вмістом білка майже не відрізняються і переважають одноліток батько яких з Німеччини (крім третьої лактації) на 0,02-0,04% (Р>0,999).

Встановлено, що частка впливу породи плідника на ознаку «надій» складає 57,0%, а екогенезу - 26,8%. На вміст жиру в молоці екогенез плідника впливає - на 59,7%. Тому можна стверджувати, що показники молочної продуктивності дочок в значній мірі залежать від породи та країни походження бугая-плідника.

Таблиця 4. - Молочна продуктивність дочок плідників голштинської породи різного походження

Вплив плідників різного екогенезу на морфо-функціональні властивості вимені. Первістки новоствореного типу, мали переважно ванноподібну та чашоподібну залозисту форму вимені (94-97%), придатне до машинного доїння. Відстань від дна вимені до землі в дочок, отриманих від плідників англерської породи з Німеччини становить 57,8 см, що на 4,7 см (Р>0,999) більша порівняно з однолітками від плідників з України. В дочок, отриманих від плідників голштинської породи з США, Канади та Німеччини ця відстань, відповідно, становила - 59,0; 58,7 і 56,7 см.

Отримані параметри вказують на доцільність, використання в майбутньому бугаїв-плідників англерської породи з Німеччини та голштинської з Канади і США.

Відтворювальна здатність дочок. При порівнянні дочок, отриманих від плідників англерської породи різного екогенезу, кращою відтворною здатністю характеризувалися корови від плідників української репродукції. Особливо це відмічено після першого отелення. Так, різниця між середнім значенням першого сервіс-періоду складала 35 (Р>0,999), а між третім, лише 6,7 днів, відповідно міжотельного періоду 30 та 0,8 днів. Поміж корів, отриманих від голштинів, залежно від країни походження батька, достовірної різниці між ознаками відтворної здатності не встановлено, хоча незначна перевага є на боці ровесниць від бугаїв-плідників російської репродукції.

Про добру відтворювальну здатність корів у досліджуваних стадах свідчить вихід телят на 100 голів. Розмах цього показника складав (lim=19,5) від 85,9 до 105,4.

Основна частина мінливості ознаки «міжотельний період» у корів зумовлена впливом факторів - екогенез плідника (56,3%), господарство (0,04%) та їх взаємодія (43,2%).

Оскільки від тварин з кращою відтворною здатністю можна отримати більше молока, молочного жиру та приплоду за життя, доцільно розводити корів та використовувати плідників англерської породи української репродукції.

Вплив плідників різного екогенезу на створення типу. Використання плідників англерської та голштинської порід різного екогенезу сприяло формуванню стад, які відрізняються за проявом господарсько-корисних ознак (табл. 5). Найкращими показниками характеризувалися нащадки, отримані від плідників голштинської породи з Канади.

Економічна ефективність розведення тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

При порівнянні економічної ефективності виробництва молока від корів центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи, найбільш прибутковими є дочки, отримані від плідників англерської породи німецької селекції (+1600 грн./корову) та голштинської з Канади (+2525 грн./корову).

Таблиця 5. - Результати використання плідників англерської та голштинської порід різного екогенезу при створенні центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи

ВИСНОВКИ

1. Селекційно-генетичною оцінкою вперше встановлено, що в умовах степової зони України плідники англерської та голштинської порід різного екогенезу зумовили поліпшення екстер'єру та продуктивності корів новоствореного центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

2. Дво- та трифакторним дисперсійним аналізом розраховано, що на живу масу тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи в ранньому онтогенезі екогенез плідника вплинув на 42,9% (Р>0,95), окремі лінійні проміри тіла - на 18,2…91,4% (Р>0,95), надій за 305 днів лактації - на 26,8% (Р>0,95) (поєднання факторів екогенез плідникаЧрівень годівлі - 52,3%, Р>0,95), вміст жиру в молоці - на 59,7%, відтворювальну функцію (міжотельний період) - на 56,3% (Р>0,95).

3. Плідники голштинської породи забезпечили підвищення генетичного потенціалу новоствореного центрального зонального заводського типу за надоєм в середньому на 1303 кг молока (до 5303 кг за І лактацію), порівняно з цільовими параметрами української червоної молочної породи, в тому числі канадської селекції - на 1421 кг, американської - на 919 кг, німецької - на 565 кг та російської - на 589 кг.

4. Плідники англерської породи сприяли підвищенню жирномолочності тварин новоствореного центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи в середньому - на 0,09% до 3,89 порівняно з цільовими параметрами червоної молочної породи, в тому числі німецької селекції - на 0,15% до 3,95%.

5. Використання плідників англерської та голштинської порід сприяло поліпшенню морфологічних та функціональних ознак вимені тварин новоствореного типу. За інтенсивністю молоковіддачі найбільший ефект від плідників голштинської породи канадської селекції - на +0,15 кг/хв. (до 1,95) та англерської породи німецької селекції - на +0,1 кг/хв. (до 1,90) порівняно з цільовими параметрами червоної молочної породи.

6. З підвищенням племінної цінності матерів плідників англерської та голштинської порід частка їх впливу на молочну продуктивність онучок зростає (на надій молока від з²=34 до з²=93,7, на вміст жиру в молоці від з²=20,7 до з²=99,1).

7. Встановлений позитивний зв'язок між рівнем надою і вмістом жиру в молоці у дочок, отриманих від плідників англерської породи німецької селекції (r=0,142-0,476, Р>0,999) та голштинської породи канадської селекції (r=0,174-0,314, Р>0,999) сприяло прямопропорційному зростанню надою та вмісту жиру в молоці у тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи.

8. Використання плідників англерської породи німецької селекції та голштинської породи канадської селекції забезпечило одержання додаткових коштів в кількості 1600 та 2525 грн./гол. за рахунок підвищення молочної продуктивності тварин центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи по відношенню до цільових параметрів породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення конкурентоздатності тварин центрального зонального заводського типу в господарствах з достатнім рівнем годівлі використовувати плідників голштинської породи канадської селекції, що дозволить покращити екстер'єр, живу масу і молочну продуктивність тварин.

2. У новоствореному типі тварин продовжувати використовувати генні комплекси англерської породи через плідників німецької селекції, що сприяє підвищенню жирномолочності, покращенню екстер'єру та морфо-функціональних властивостей вимені.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Резноока Е. Ф. Репродуктивная способность быков-производителей, используемых при создании украинской красной молочной породы в Днепропетровской области / Е. Ф. Резноока, А. В. Денисюк // Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции. междунар. науч.-техн. конф., 12-13 окт. 2007 г. : тезисы докл. - Жодино, 2007. - С. 112 - 113. (Дисертантом зібрано та проведена статистична обробка даних, проаналізовано матеріал).

2. Денисюк А. В. Экстерьерные особенности животных разного происхождения / А. В. Денисюк // Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции. междунар. науч.-техн. конф., 9-10 окт. 2008 г. : тезисы докл. - Жодино, 2008. - С. 36 - 38.

3. Денисюк О. В. Особливості екстер'єру корів центрального зонального заводського типу української червоної молочної породи / О. В. Денисюк //Вісник аграрної науки. - 2008. - № 12. - С. 77 - 78.

4. Денисюк О. В. Формування індивідуальних особливостей росту і розвитку молодняку залежно від країни походження батька / О. В. Денисюк // Вісник ДДАУ. - 2008. - № 2 . - С. 140 - 143.

5. Полупан Ю. Екстер'єрні особливості бугаїв червоних порід / Ю. Полупан, О. Денисюк // Тваринництво України. - 2009. - № 1. - С. 19 - 21. (Дисертантом зібрано та проведена статистична обробка даних, проаналізовано матеріал).

6. Денисюк О. В. Роль оцінених бугаїв у породотворному процесі /О. В. Денисюк // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН : Науково-виробниче видання. - Вип. 5. - Дніпропетровськ: Деліта, 2009. -С. 198 - 218.

7. Денисюк О. В. Вплив матері плідника на успадковуваність молочної продуктивності онучки / О. В. Денисюк // Матеріали VII конференції молодих вчених та спеціалістів : за ред. В. П. Бурката. - К. : Аграрна наука, 2009. - С. 33 - 35.

8. Денисюк О. Екогенез плідників та молочна продуктивність корів-дочок /О. Денисюк // Тваринництво України. - 2009. - № 6. - С. 15 - 17.

9. Денисюк О. В. Використання бугаїв-плідників англерської породи в породотворному процесі на Дніпропетровщині / О. В. Денисюк // Вісник ДДАУ. - 2009. - № 1. - С. 157 - 159.

10. Денисюк О. В. Енергетична оцінка первісток, отриманих від батьків різного екогенезу / О. В. Денисюк // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН: Науково-виробниче видання. - Вип. 6. - Дніпропетровськ: Деліта, 2009. - С. 39 - 43.

Размещено на Allbest.ru