Обґрунтування оптимальних строків сівби і норм висіву пшениці озимої і дворучки в умовах степового Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Херсонський державний аграрний університет»

УДК 633.11:324:664.7

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Обґрунтування оптимальних строків сівби і норм висіву пшениці озимої і дворучки в умовах степового Криму

06.01.09 - рослинництво

Радченко Людмила Анатоліївна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському інституті агропромислового виробництва УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Адамень Федір Федорович, Кримський інститут агропромислового виробництва УААН, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Орлюк Анатолій Павлович, Інститут землеробства південного регіону УААН, завідувач відділу селекції;

доктор сільськогосподарських наук, доцент Ізотов Анатолій Михайлович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», завідувач кафедри рослинництва, селекції, насінництва, агроінформаційних технологій та систем.

Захист відбудеться «18» червня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Державному вищому навчальному закладі «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ауд. 92.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний корпус ХДАУ.

Автореферат розісланий «17» травня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. с.-г. н., доцент А.В. Шепель.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Практика вирощування пшениці озимої в південному Степу України показує, що важливою умовою високого врожаю зерна є своєчасне отримання дружних сходів і нормальний розвиток рослин в осінній період, проте посухи, які останнім часом відмічаються майже щорічно, не лише знижують продуктивність рослин, але й сприяють частковій їх загибелі ще до настання зими. Рослини пшениці, що пізно зійшли і ослаблені, також гинуть внаслідок випирання, видування та інших несприятливих чинників перезимівлі.

В АР Крим щорічно спостерігається часткова, або повна загибель посівів озимої пшениці на площі від 5 до 50 тис. га. Навесні зріджені або загиблі посіви підсівають та пересівають, в основному, ярим ячменем, урожай якого використовується для фуражних цілей, що не дозволяє збільшити виробництво продовольчого зерна. Спроби висіву ярої пшениці замість загиблої озимини в Криму мали місце, проте погодно-кліматичні умови Криму не дозволяють в повній мірі розкрити її біологічний потенціал, що негативно позначається на врожайності. У зв'язку з цим виникла необхідність розробки основних елементів технології вирощування пшениці дворучки, як страхової культури для Криму в умовах пізньої сівби посушливої осені та весною при необхідності пересіву загиблої озимої пшениці.

Пшениці дворучки при пізньоосінніх сходах в умовах довготривалої осінньої посухи мають здатність нормально кущитися, при випаданні продуктивних опадів в жовтні і листопаді, та при ранньовесняних краще, ніж ярі використовувати осіннє - зимову вологу, а отже, і давати вищі врожаї зерна. Ця властивість дає можливість вважати пшеницю дворучку перспективною культурою для степової зони Криму, а вивчення її строків сівби і норм висіву актуальним напрямом досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною теми «Розробити основні елементи технології вирощування пшениці для озимої і ярової сівби в Криму» номер державної реєстрації 0106UO12089, яка виконується Кримським інститутом АПВ УААН за замовленням Міністерства аграрної політики АР Крим. Тема являється складовою частиною «Програми інноваційного розвитку агропромислового комплексу АР Крим на 2005 - 2010 та на період до 2015 року».

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень була оптимізація строків сівби і норм висіву для сортів пшениці різних біотипів в умовах степової зони Криму, вивчення особливостей формування продуктивності пшениці дворучки в системі технологічних прийомів її вирощування і розробка основних елементів сортової агротехніки, адаптованої до сучасних економічних умов, що забезпечує розкриття потенціалу врожайності пшениці дворучки в умовах степового Криму. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні основні завдання:

- виявити вплив строків та норм висіву на схожість та зимостійкість пшениці озимої та дворучки;

- простежити за особливостями росту та розвитку рослин пшениці озимої та дворучки та її фотосинтетичною діяльністю;

- визначити рівень врожайності пшениці дворучки залежно від досліджуваних факторів;

- дати оцінку показникам якості товарного зерна залежно від чинників, що вивчались;

- визначити вплив строків та норм висіву на посівні якості насіння пшениці озимої та дворучки;

- вивчити реакцію пшениці дворучки сорту Соломія на різні норми висіву при весняних строках сівби;

- порівняти урожайність та якість зерна сортів дворучок Зимоярка, Хуторянка і Соломія з пшеницею ярою сорту Харківська 30;

- дати економічну та біоенергетичну оцінку елементам технології вирощування пшениці в дослідах.

Об'єкт досліджень - процес формування та реалізації потенціалу продуктивності і показників якості пшениці озимої і дворучки залежно від основних елементів агротехніки в умовах степового Криму.

Предмет дослідження - сорти пшениці різних біотипів, процеси її росту та розвитку при вирощуванні в степовій зоні Криму при посіві в різні строки і з різною нормою.

Методи досліджень : польовий - при визначенні урожайності культури, біометричних вимірів; лабораторний - при аналізі якості насіння, технологічних показників якості зерна; розрахунковий - визначення економічної і енергетичної ефективності вирощування озимої пшениці по варіантам досліду; статистичний - математична обробка результатів дослідів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в умовах південного Степу України досліджені процеси росту, розвитку і формування врожаю та якості зерна пшениці дворучки, визначені параметри норм висіву і строків сівби пшениці дворучки при осінніх та весняних посівах. Визначені оптимальні строки сівби та норми висіву нового сорту пшениці дворучки Соломія для умов степової зони Криму, які максимально розкривають потенціал зимостійкості та врожайності. Встановлено оптимальні строки сівби та норми висіву пшениці озимої в зв'язку із зміною погодних умов. Розроблена математична модель залежності польової схожості пшениці від терміну періоду посів - сходи та строків сівби. Набуло подальшого розвитку питання оптимізації норм висіву озимої пшениці.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що для умов степової зони Криму сільськогосподарським підприємствам рекомендовані оптимальні строки сівби і норми висіву сортів пшениці озимої і дворучки, що дозволяє звести до мінімуму негативний вплив умов зовнішнього середовища та забезпечити активний ріст, розвиток та продуктивність рослин, а також отримання високоякісного зерна без додаткових витрат на вирощування. Використання результатів дослідження гарантує отримання додаткового чистого прибутку від 1790 до 1940 грн./га і збільшення рівня рентабельності вирощування пшениці до 67%.

Наукові розробки успішно впроваджуються в сільськогосподарських підприємствах АР Крим: ТОВ «Лобаново-агро» (1000 га), ТОВ «Осавіахім» (2240га) Джанкойського району та ДП ДГ КІАПВ УААН (40 га) Красногвардійського району АР Крим. Результати досліджень широко пропагандуються у виступах на нарадах і науково - практичних конференціях різних рівнів.

Особистий внесок автора. Дисертантом, на основі аналізу сучасних джерел літератури, сформульовані мета і завдання досліджень, самостійно розроблені схеми дослідів. Автором особисто проведені дослідження по темі дисертаційної роботи, зроблені теоретичні узагальнення і розроблені пропозиції для впровадження у виробництво, які щорічно включалися в рекомендації Міністерства аграрної політики АРК і Кримського інституту АПВ УААН.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на Вченій раді Кримського інституту агропромислового виробництва УААН (2007, 2008, 2009 рр.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених (Сімферополь, 15 травня 2009 р.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених «Сільське господарство України - від кризи до розвитку» КІАПВ (с. Клепиніне 11 червня 2009 р). Наукові результати досліджень щорічно доповідалися на семінарах, конференціях, нарадах різних рівнів, а також демонструвалися при проведенні «Дня поля» (с. Клепиніне, КІАПВ УААН, 12 червня 2008 року) використовувалися в учбовому процесі із слухачами курсів підвищення кваліфікації керівників і фахівців агропромислового комплексу АР Крим.

Публікації. По матеріалах дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, 4 з яких в провідних наукових фахових виданнях, 4 рекомендації виробництву.

Об'єм та структура роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці, складається з вступу, 8 розділів, включає 44 таблиці, 7 рисунків, 29 додатків. Список використаної літератури при написанні дисертації нараховує 245 джерел, в тому числі 13 латиницею.

Основний зміст роботи

Стан вивчення питання. Аналіз наукової літератури по проблемі вирощування пшениці озимої та дворучки засвідчив недостатність наукових розробок з вирощування пшениці дворучки та розбіжність думок авторів в питаннях строків сівби та норм висіву пшениці озимої на півдні України.

Методика та умови проведення дослідів. Дослідження по вдосконаленню строків сівби та норм висіву пшениці озимої та дворучки проводилися в 2006 - 2009 роках на дослідному полі Кримського інституту агропромислового виробництва УААН. Для реалізації поставлених задач було закладено 4 польових досліди:

Дослід №1. Вплив строків сівби та норм висіву на продуктивність та якість зерна пшениці озимої та дворучки. В досліді вивчалося три фактори: (А) - сорти: озима пшениця Одеська 267, дворучка - Соломія; (В) - строки сівби: - з 25 вересня по 15 листопада з інтервалом 10 днів; (С) - норми висіву: - від 4 до 6,5 млн.шт./га схожого насіння з інтервалом 0,5 млн. шт./га.

Дослід №2. Застосування зменшеної норми висіву сортів пшениці озимої та дворучки. Вивчалося два фактори : (А) - сорти: Одеська 267 та Соломія, (В) - норми висіву: 5 та 2,5 млн. шт./га. Сівба проводилася в оптимальний строк - 15 жовтня.

Дослід №3. Вплив весняних строків сівби на продуктивність сорту пшениці дворучки Соломія. Вивчалося два фактори: (А) -строки сівби: - третя декада лютого, друга декада березня, (В) - норми висіву: - від 4 до 6,5 млн./га з інтервалом 0,5 млн./га.

Дослід №4. Вивчення продуктивності сортів пшениці дворучки та ярої. Вивчалися два фактори: (А)- сорти пшениці дворучки: Зимоярка, Хуторянка, Соломія, та пшениця яра Харківська 30; (В) - строки сівби: - третя декада лютого та друга декада березня. Норма висіву 5 млн. шт./га.

Загальна площа ділянок в дослідах була 30 м², облікова - 25 м². Дослідження проводилися в чотирьохкратній повторності по попереднику чорний пар. Агротехніка - загальноприйнята для Криму, крім елементів, що вивчалися.

Відповідно до завдань дисертаційної роботи у дослідах, згідно існуючих методик, проводили фенологічні спостереження, облік польової схожості та густоти стояння рослин, пошкодження шкідниками та хворобами, зимостійкості, аналіз фотосинтетичної діяльності та структури урожаю. Облік урожаю проводили методом прямого комбайнування комбайном Sampo -130 з приведенням до базисної вологості зерна та 100% чистоти з подальшим зважуванням. Статистичну обробку проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспєхов, 1985). Технологічні якості зерна визначалися в лабораторії якості Кримського інституту АПВ УААН, відповідно до існуючих ДСТУ. Економічну та біоенергетичну ефективність агротехнічних заходів вирощування пшениці озимої та дворучки розраховували за існуючими рекомендаціями і цінами 2009 маркетингового року.

Ґрунти дослідного поля Кримського інституту АПВ УААН представлені південними слабогумусними чорноземами на жовто-бурих лесовидних легких глинах . Потужність гумусового горизонту (горизонт А) складає 24-36 см, усієї гумусової товщі - 57-70 см. Кількість гумусу не перевищує 2,3-2,5 %. Вміст гідролізованого азоту в орному шарі близько 11 мг/100 г сухого ґрунту, рухомого фосфору (Р₂О₅ по Мачигину) - 3,4-3,6, калію - 25,3-42,2 мг/100 г сухого ґрунту. Реакція ґрунтового розчину у верхньому горизонті слаболужна (рН 7,7-7,9) з глибиною в карбонатно-ілювіальному горизонті, лужна (рН 8,3-8,4).

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень істотно різнилися і значно відхилялися від середньобагаторічних показників. Сума опадів за вегетаційний період складала в умовах 2006 -2007 с.-г. року - 369,4, в 2007-2008 рр. - 525,8 та в 2008 - 2009рр.- 307,6 мм, а середньорічна температура 11,6, 11,5 та 12,2⁰С, відповідно, в порівнянні з 10,2⁰С середньобагаторічною. Осінній період в усі роки проведення дослідів був несприятливим для одержання дружних сходів через нестачу вологи в ґрунті та температури повітря на 3-4⁰ С вище середньобагаторічної. Погодні умови зимового періоду в роки проведення досліджень були, в основному, сприятливими. Відновлення весняної вегетації в 2007 р. відмічалося на два тижні, в 2008 р. та 2009 р. на тиждень раніше звичайного строку. 2007 та 2009 роки були несприятливими для росту та розвитку пшениці озимої та ярої через нестачу вологи навесні та в фазу наливу зерна, 2008 рік - сприятливий по вологозабезпеченню.

Вплив зовнішніх чинників середовища, строків сівби і норм висіву на розвиток сортів пшениці озимої та дворучки. Найбільший вплив на інтенсивність росту та розвитку пшениці при різних строках сівби в осінній період мали погодні умови. Тривалість періоду посів - сходи в умовах осені 2006 року складала від 15 до 45 днів, в 2007 - від 8 до 105 днів, в 2008 - від 9 до 25 днів та позначилася на польовій схожості насіння пшениці. Залежність польової схожості від тривалості періоду сівба - сходи та строків сівби з високою точністю (95%) описується рівнянням регресії:

PW = 67,2246 - 0,00794763 * PPPW² + 11,5816 * Sort + 0,000223231 * (PPPW*SS)²

де: PW - польова схожість; Sort - сорт: 1 - Одеська 267, 2 - Соломія; PPPW - тривалість періоду сівба - сходи, днів; SS - строк сівби (1-6).

При ранніх строках сівби і тривалому періоді посів - сходи польова схожість значно зменшувалася (до 54% при сівбі 25 вересня в умовах 2007 року). При сівбі в пізні строки затримання сходів навіть до 105 днів неістотно впливало на польову схожість насіння (82%).

На ранніх посівах, при своєчасному отриманні сходів, спостерігалися значні пошкодження пшениці злаковими мухами і борошнистою росою. На рослинах першого терміну сівби пошкодження злаковими мухами склали в середньому за два роки 58,0 % на сорті Одеська 267 та 65,5% на сорті Соломія, розповсюдження борошнистої роси було на рівні 65 та 70 % відповідно. На рослинах пізніх строків сівби пошкодження не відмічалися.

Висота рослин пшениці в осінній період залежала від строків сівби, і найбільшою була при сівбі 25 вересня - 29,6 у Соломії, та 17,8 см у Одеської 267. На формування кущистості з осені впливали, як строки сівби, так і норми висіву - при 4 млн. шт./га та сівбі 25 вересня формувалася найвища кущистість: 4,0 у Одеської 267 і 5,0 у Соломії. Із збільшенням норми висіву на всіх строках сівби кущистість рослин знижувалася.

Зимостійкість пшениці напряму залежала від строків сівби і підвищувалася від ранніх до пізніх незалежно від сорту. Вищою зимостійкістю відрізнялася пшениця озима Одеська 267, показники якої склали в середньому за три роки від 92,6% при посіві 25 вересня до 99,3% при посіві 5 і 15 листопада. Зимостійкість сорту Соломія була значно нижче Одеською 267 при посіві в ранній строк (76,5%) і майже не поступалась їй по зимостійкості при пізньому строці сівби (99,1%). Аналізуючи зв'язок зимостійкості з сумою ефективних температур, ми прийшли до висновку, що для умов степового Криму показник суми ефективних температур в період посів-припинення вегетації не може бути основним критерієм при визначенні строків сівби озимих культур. Зимостійкість посівів в більшій мірі залежить від наявності вологи, необхідної для появи сходів і умов перезимівлі.

Основний вплив на розвиток пшениці після відновлення весняної вегетації і настання основних фенологічних фаз мали, в основному, погодні умови року і біологічні особливості сортів. Прохолодна весна сприяла помірному росту і стадійному старінню посівів ранніх строків та додатковому кущенню пізніх. В роки з теплою весною рослини ранніх строків опереджали розвиток рослин пізніх строків сівби. У Соломії всі фенофази відмічалися, як мінімум, на два дні раніше, ніж у Одеської 267.

Враження рослин хворобами та пошкодження їх шкідниками в період відновлення вегетації-воскова стиглість не залежали від строків сівби і норм висіву. Більш високий рівень забур'яненості відмічався на посівах пізніх строків сівби, що пояснюється слабою конкурентоздатністю рослин по відношенню до бур'янів.

Аналіз фотосинтетичної діяльності показав, що максимальний розмір листового апарату пшениці був у фазі колосіння і залежав від усіх досліджуваних факторів. Найбільшим він був у сорту Соломія при підвищених нормах висіву та оптимальних строках сівби - 80,3 тис. м²/га (у Одеської 267 - 64,3 тис. м²/га) (табл. 1). Зміщення термінів сівби як до ранніх, так і до пізніх, зменшувало площу листової поверхні на обох сортах і більш значним воно було у сорту Соломія при ранніх строках сівби (45,8 тис. м²/га).

зимостійкість пшениця дворучка сівба

Таблиця 1. Площа листової поверхні пшениці озимої Одеська 267 і дворучки Соломія у фазу колосіння, залежно від норми висіву і строку сівби, тис. м²/га, (середнє 2008 - 2009 рр.)

Строки сівби	Сорти	Норми висіву, млн.. шт./га	Середнє
		4,0	4,5	5,0	5,5	6,0	6,5
Ранній 25.09 - 5.10	Одеська 267	51,6	54,8	55,5	51,9	55,3	56.7	54,3
	Соломія	46,8	40,0	43,6	48,9	46,5	48,9	45,8
Оптимальний 15.10 - 25.10	Одеська 267	42,1	50,4	53,7	64,8	64,6	64,3	56,7
	Соломія	55,9	68,1	68,6	75,7	73,8	80,3	70,4
Пізній 5.11 - 15.11	Одеська 267	41,8	51,4	55,4	60,0	63,3	62.7	55,7
	Соломія	56,7	57,4	67,4	56,2	66,2	69,5	62,2
Середнє по строках	Одеська 267	45,2	52,2	54,8	58,9	61,1	61,2	55,6
	Соломія	53,1	55,2	59,9	60,3	62,2	66,2	59,5

Значення фотосинтетичного потенціалу підвищувалося при збільшенні норми висіву і найвищим було на обох сортах при посіві в оптимальні строки (3,78 млн.м²/добу/га на сорті Одеська 267 і 4,50 на сорті Соломія). Саме ці варіанти забезпечували максимальну врожайність зерна в досліді. При ранніх і пізніх строках сівби фотосинтетичний потенціал зменшувався. Чиста продуктивність фотосинтезу при підвищенні норми висіву зменшувалася, а при її зменшенні, навпаки, збільшувалася і була максимальною при нормі висіву 4 млн. шт./га у сорту Одеська 267 - 1,88, у сорту Соломія - 1,40 г/ тис.м²/га, добу і майже не залежала від строків сівби.

Залежність структури врожаю та продуктивності посівів пшениці від строків сівби і норм висіву. У проведених дослідженнях кращі умови для вегетації рослин склалися при посіві з 15 по 25 жовтня. У ці строки формувалася максимальна врожайність - 4,92 і 4,95 т/га на сорті Соломія і 4,62 і 4,82 т/га на сорті Одеська - 267 (табл. 2). Високий врожай Одеської 267 (4,72 т/га) був отриманий також при сівбі 5 листопада. Посів озимої пшениці раніше 15 жовтня призводив до зниження врожайності сорту Одеська 267 в середньому на 0,41 т/га, сорту Соломія на 0,80 т/га, а пізніше за 5 листопада до зниження на 1,31 і 0,32 т/га відповідно. Сорт пшениці озимої Одеська 267 та дворучки Соломія мають однаковий оптимальний строк (15.10 - 25.10), але по різному реагують на ранній та пізній. Одеська 267 значно знижує урожайність при сівбі в пізній строк та більш толерантна до раннього. Для Соломії більш сприятливий пізній строк сівби (15.11), ніж ранній, що пояснюється малим періодом яровизації та більш активним розвитком навесні.

Таблиця 2. Врожайність пшениці озимої і дворучки залежно від строків сівби і норм висіву, т/га (середнє за 2007 - 2009 рр.)

Сорти, (А)	Строки сівби, (В)	Норми висіву, млн. шт./га, (С)	Середнє
		4,0	4,5	5,0	5,5	6,0	6,5
Одеська 267	25.09	4,05	4,05	4,07	4,17	4,13	4,07	4,09
	5.10	4,31	4,31	4.36	4.34	4,33	4,31	4,33
	15.10	4,54	4,63	4,72	4,57	4,68	4,57	4,62
	25.10	4,62	4,77	4,91	4,91	4,92	4,77	4.82
	5.11	4,81	4,73	4,72	4,59	4,67	4,77	4,72
	15.11	3,37	3,48	3,41	3,43	3,43	3,36	3,41
	середнє	4,28	4,33	4,37	4,34	4,36	4,31	4,33
Соломія	25.09	4,52	4,03	3,92	3,67	3,63	3,61	3,90
	5.10	4,57	4,43	4,35	4,21	4,23	4,24	4,34
	15.10	4,92	4,94	4,99	4,95	4,88	4,85	4,92
	25.10	4,99	4,90	4,90	4,92	5,00	4,98	4,95
	5.11	4,16	4,39	4,59	4,45	4,42	4,40	4,40
	15.11	4,15	4,20	4,02	3,93	4,11	4,04	4,08
	середнє	4,55	4,48	4,46	4,36	4,38	4,35	4,43

НІР_05. т/га середнє по роках: А-0,15; В-0,24; С-0,27; АВ-0,35; АС-0,06; ВС-0,02; АВС-0,01.

Норми висіву, які вивчалися в досліді, неістотно впливали на врожайність, однак на сорті Соломія відмічена тенденція її збільшення при зниженні норм висіву. Найбільший показник урожайності по даному сорту склав в середньому по всіх строках сівби 4,55 т/га, при нормі висіву 4 млн. шт./га.

Врожайність пшениці формується, в основному, за рахунок густоти продуктивного стеблистою і продуктивності колосу. Їх значення залежали від умов вологозабезпечення та строків сівби. Якщо з осені загальна кущистість залежала від строків сівби і знижувалася від ранніх до пізніх, то продуктивна кущистість сортів пшениці озимої та дворучки наприкінці вегетації визначалась на стільки строками сівби, як умовами волого забезпечення. В посушливий 2007 рік пагони кущення були малопродуктивними. В 2008 - найбільш сприятливому році за умовами волого забезпечення, продуктивна костистість в середньому по досліді складала у сорту Одеська 267 1,8, у сорту Соломія - 1,5.

Норми висіву, в межах досліджуваних, мало впливали на структурні показники урожаю, проте при їх зменшенні відмічена тенденція збільшення кущіння (від 1,3 при нормі висіву 6,5 млн. шт./га до 1,6 при 4 млн. шт./га у сорту Одеська 267, та від 1,2 до 1,5, відповідно, у сорту Соломія) і продуктивності колосу (від 0,80 г при нормі висіву 6,5 млн. шт./га до 0,92 г при 4 млн. шт./га у сорту Одеська 267, та з 0,93 до 1,03 г, відповідно, у сорту Соломія).

Найбільш висока густота стояння рослин на 1м² відмічалася на обох сортах при сівбі 15 та 25 жовтня та складала 340,8 і 347,1 шт./м² на Одеській 267 та Соломії відповідно . Найменша густота за роки досліджень спостерігалася на сорті Соломія при сівбі 25 вересня ( 245,7 шт./м²), що пов'язано із значним зрідженням в період зимівлі. Спостерігалась пряма залежність між нормою висіву та густотою стояння рослин на 1м².

Вплив досліджуваних агротехнічних прийомів вирощування пшениці озимої та дворучки на якість зерна та насіння. Фізичні властивості зерна пшениці в більшій мірі залежали від умов проведення дослідів, в меншій від строків сівби і норм висіву. На масу 1000 впливали всі фактори, які вивчалися в досліді. Відмічена тенденція зменшення абсолютної маси зерна пшениці від ранніх до пізніх строків та від зниженої до підвищеної норми висіву. Нами відмічено також тенденція до збільшення натурної маси при ранніх строках сівби і її зменшення при пізніх. Впливу норм висіву на натурну масу нами не виявлено. Показник скловидності залежав від умов року та не змінювався в залежності від досліджуваних факторів.

Сорт Одеська 267 перевищував Соломію за крупністю зерна в середньому на 2%, по натурній масі на 4% і по скловидності на 16%.

Технологічні властивості зерна залежали від погодних умов та строків сівби і підвищувалися від ранніх до пізніх. Максимальний вміст білку в зерні пшениці сорту Одеська 267 складав 13,9, сирої клейковини 31,8 %, у зерні сорту Соломія - 14,4 і 28,0 % відповідно і відзначався при посіві 15 листопада. Впливу норм висіву на технологічні показники якості зерна нами не відмічено.

На посівні якості насіння основний вплив робили погодно-кліматичні умови і при значній засусі, яка спостерігалася в 2009 році і викликала запал зерна, насіння мало низьку схожість. За сприятливих умов формувалася висока якість насіння і відмічена тенденція її підвищення від ранніх до пізніх строків сівби.

Результати застосування зменшеної норми висіву пшениці озимої та дворучки в умовах степового Криму. При зменшенні норми висіву пшениці до 2,5 млн. шт./га, кількість рослин на квадратному метрі зменшується, але значно підвищується продуктивна кущистість, що нівелює кількість продуктивних стебел при пониженій та рекомендованій нормах. При нормі висіву 2,5 млн. шт./га на сорті Одеська 267 кількість продуктивних стебел складала 478 шт./м² і продуктивна кущистість була 2,4 відповідно, при нормі висіву 5 млн. шт./га - 554 шт./м² і 1,8, а на сорті Соломія при 2,5 млн. шт./га - 398 при кущистості 2,0 та 451шт./м² при 1,4 відповідно.

Аналіз структури врожаю показав, що при зменшенні норми висіву майже всі елементи продуктивності колосу збільшуються і його маса на сорті Одеська 267 була на 22, на сорті Соломія на 30% більшою, ніж при нормі висіву 5 млн./га. Високі показники фотосинтетичного потенціалу, зумовлені більш тривалою діяльністю листового апарату при зниженій нормі висіву, сприяли підвищенню врожайності пшениці при нормі висіву 2,5 млн. шт./га (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність пшениці озимої та дворучки в залежності від норм висіву, т/га

Сорти, (А)	Норми висіву, (В) млн./га	Роки досліджень	Середнє
		2007	2008	2009
Одеська 267	5,0	4,18	5,01	3,88	4,35
	2,5	5,16	5,06	4,44	4,89
Соломія	5,0	5,36	4,25	3,43	4,34
	2,5	5.76	4,64	4,97	5,12

НІР _05, т/га (2007 р.) А і В - 0,11; АВ - 0,13

НІР _05, т/га (2008 р.) А і В - 0,20; АВ - 0,10

НІР _05, т/га (2009 р.) А і В - 0,13; АВ - 0,14

В сприятливий по зволоженню рік (2008), врожайність Одеської 267 склала 5,01 та 5,06 т/га та не залежала від норми висіву. Урожайність Соломії збільшилася при зменшенні норми висіву всього на 0,39 т/га і склала 4,64 т/га. У посушливі роки (2007 та 2009) різниця в продуктивності на користь меншої норми висіву спостерігалася на обох сортах і була значно більшою, від 0,40 до 1,54 т/га.

Особливості росту та розвитку пшениці дворучки в умовах весняного строку сівби. Значний вплив на розвиток і продуктивність пшениці дворучки, посіяної у весняний термін, мали погодні умови років дослідження. В сприятливому 2008 році, кількість продуктивних стебел сорту Соломія склала 423 шт./м² при посіві в лютому, і 370 при посіві в березні, в 2007 році продуктивних стебел було менше на 18 і 20%, а в 2009 році на 16% відповідно. Розвиток пшениці дворучки Соломія при весняних строках сівби залежав і від факторів, які вивчалися.

За роки проведення досліджень виживаність, продуктивний стеблостій і кущистість були вищі при ранньому строці сівби (третя декада лютого), при сівбі в другій декаді березня ці показники зменшувалися. При збільшенні норми висіву від 5 до 6,5 млн/га виживаність рослин і продуктивна кущистість зменшувалися, проте в цілому продуктивний стеблистій збільшувався за рахунок вищої густоти посіву. Максимальна врожайність щорічно формувалася при посіві в лютому - 0,90; 3,16 і 1,63т/га відповідно в 2007, 2008 і 2009 роках (табл. 4). При посіві в березні вона знижувалася на 24, 16, і 18 % відповідно. Чим гірше були умови зволоження, тим більше знижувалася врожайність при посіві в березні.

Найбільший вплив на врожайність сортів дворучок Соломія, Зимоярка, Хуторянка і пшениці ярої Харківська 30 мали умови року проведення дослідів. Сприятлива весна 2008 року дозволила отримати, в середньому по строках сівби, врожайність пшениці сорту Соломія 3,02 т/га, Хуторянка 2,55, Зимоярка 2,31, Харківської 30 - 1,60 т/га, що на 1,37; 1,16 і 0,85 і 0,40 т/га, відповідно, вище, ніж в 2009 році (табл.5).

Таблиця 4. Вплив весняних строків сівби і норм висіву на врожайність пшениці дворучки сорту Соломія, т/га

Строки сівби, (А)	Роки	Норми висіву, млн. шт./га, ( В)	Середнє
		4,0	4,5	5,0	5,5	6,0	6,5
3 декада лютого	2007	0,88	0,88	0,94	0,89	1,01	1,09	0,95
	2008	3,11	3,09	3,34	3,18	3,08	3,13	3,16
	2009	1,51	1,65	1,64	1,65	1,67	1,67	1,63
	середнє	1,83	1,87	1,97	1,91	1,92	1,96	1,91
2 декада березня	2007	0,56	0,74	0,74	0,81	0,78	0,67	0,72
	2008	2,31	2,64	2,70	2,84	2,74	2,52	2,63
	2009	1,35	1,58	1,63	1,76	1,72	1,76	1,34
	середнє	1,41	1,69	1,69	1,80	1,75	1,65	1,66
Середнє за 3 роки	1,62	1,78	1.83	1,85	1,84	1,81

НІР ₀₅, т/га (2007 р) А - 0,10; В - 0,15; АВ - 0,25

НІР ₀₅, т/га (2008 р) А - 0,10; В - 0,16; АВ - 0,22

НІР ₀₅ , т/га (2009 р) А- 0,04; В - 0,06; АВ - 0,09

Таблиця 5. Урожайність сортів пшениці дворучки та ярої при весняних строках сівби, т/га

Роки	Строки сівби, (В)	Сорти пшениці, (А)
		Зимоярка	Хуторянка	Соломія	Харківська 30
2008	3 декада лютого	2,71	3,17	3,34	1,90
	2 декада березня	1,90	1,94	2,70	1,30
	середнє	2,31	2,55	3,02	1,60
2009	3 декада лютого	1,78	1,50	1,67	0,90
	2 декада березня	1,14	1,29	1,63	0,70
	середнє	1,46	1,39	1,65	0,80
Середнє за 2008-2009 рр.	1,88	1,97	2,33	1,20

НІР ₀₅ , т/га (2008 р) А - 0,14; В - 0,10; АВ - 0,19

НІР ₀₅ , т/га (2009 р) А - 0,08; В - 0,06; АВ - 0,12

Ранній строк сівби щорічно мав перевагу перед посівом в березні. В середньому за роки вивчення вища врожайність відзначалася на сорті Соломія (2,33 т/га). Зимоярка і Хуторянка мали майже однакову врожайність (1,88 і 1,97 т/га), і в середньому на 0,4 т/га нижче Соломії. Найбільш низький врожай формувала пшениця яра, в середньому за два строки сівби 1,60 т/га в 2008 році і 0,8 т/га в 2009 році, що в середньому на 50% нижче, ніж врожайність сорту пшениці дворучки Соломія.

Аналіз основних технологічних показників якості пшениці дворучки, вирощеної при весняних строках сівби, свідчить про їх високі значення: вміст білку від 16,6 до 17,5 %, сирої клейковини від 34 до 39,3 % і значно перевищували за цими показниками якість зерна, вирощеного при сівбі в осінні строки.

Економічна ефективність вирощування пшениці в залежності від досліджуваних факторів. Розрахунок економічних показників в наших дослідах свідчить про те, що, практично без додаткових витрат, тільки за рахунок сівби в оптимальні строки можна отримати додатковий чистий прибуток та підвищити рівень рентабельності.

При дослідженні впливу строків сівби та норм висіву на продуктивність та якість зерна пшениці озимої та дворучки максимальний чистий прибуток - 1791 грн./га одержано на сорті Одеська 267 при сівбі 25 жовтня нормою висіву 5 млн. шт. /га. На сорті Соломія найвищий показник чистого прибутку - 1940,1 грн./га відмічений в той же строк (25.10) при нормі висіву 4 млн. шт./га. Максимальна рентабельність на сорті Одеська 267 відзначалася при посіві 25 жовтня нормою висіву 6 млн.шт./га і склала 61,9%, мінімальна, при сівбі 15 листопада, - 9,6 %, що на 52,3 % менше. На сорті Соломія різниця в рівні рентабельності при сівбі 25 листопада і 25 вересня склала 50% (66,9 і 16,9 % відповідно) (табл.6).

В дослідах по вивченню зменшених норм висіву, половинна норма (2,5 млн./га) по відношенню до рекомендованої (5 млн. шт./га), сприяла підвищенню рівня рентабельності на сорті Одеська 267 на 27, а на сорті Соломія на 34 %. Вирощування пшениці дворучки сортів Соломія, Зимоярка, Хуторянка та ярої пшениці сорту Харківська 30 при весняних строках сівби, в середньому за три роки, було збитковим.

Таблиця 6. Основні показники економічної ефективності вирощування сортів пшениці в залежності від строків сівби і норм висіву, (середнє за 2007-2009 рр.)

Показники	Строки сівби	Норми висіву, млн/га
		4,0	4,5	5,0	5,5	6,0	6,5
Одеська 267
Чистий прибуток, грн/га	25.09	1094	1057	1038	1085	1011	925
	05.10	1326	1289	1298	1243	1196	1139
	15.10	1529	1575	1621	1445	1510	1370
	25.10	1603	1705	1791	1754	1726	1555
	05.11	1779	1668	1621	1464	1501	1555
	15.11	481	535	433	415	378	285
Рівень рентабе-льності, %	25.09	38,60	36,82	35,69	36,68	33,77	30,64
	05.10	46,49	44,61	44,32	41,91	39,85	37,49
	15.10	53,20	54,05	54,86	48,40	49,88	44,74
	25.10	55,72	58,39	60,30	58,33	61,90	50,66
	05.11	61,67	57,15	54,86	49,01	49,58	50,66
	15.11	17,28	18,87	15,09	14,26	12,83	9,61
Соломія
Чистий прибуток, грн/га	25.09	1510,7	1038,6	899,21	637,83	563,72	506,71
	05.10	1557,1	1401,0	1289,4	1122,5	1104,1	1074,9
	15.10	1875,2	1856,7	1865,8	1791,7	1696,3	1630,0
	25.10	1940,1	1826,2	1782,3	1763,8	1801,0	1744,0
	05.11	1187,5	1363,9	1501,3	1345,2	1280,4	1223,3
	15.11	1178,3	1187,6	991,97	871,48	992,83	898,06
Рівень рентабе-льності, %	25.09	52,57	36,18	30,97	21,83	19,06	16,92
	05.10	54,15	48,38	44,01	37,91	36,82	35,39
	15.10	64,73	63,26	62,73	59,53	55,85	53,02
	25.10	66,90	62,40	60,00	58,63	59,07	56,51
	05.11	41,70	47,12	50,87	45,27	42,58	40,18
	15.11	41,39	41,15	34,12	29,64	33,16	29,73

Найвищі показники біоенергетичної ефективності відмічалися при сівбі 5 листопаду та 25 жовтня нормою висіву 4,0 млн. шт./га (коефіцієнт біоенергетичної ефективності для сорту Одеська 267 - 2,60 та для сорту Соломія 2,67, відповідно). Високим приростом енергії відзначалися варіанти з нормою висіву 2,5 млн/га. Низьким коефіцієнт біоенергетичної ефективності був при весняних строках сівби як на сортах дворучках Соломія, Хуторянка та Зимоярка, так і на пшениці ярій Харківська 30. При сівбі в лютому від становив 1,43; 1,34; 1,29 та 0,83, відповідно, а при посіві в березні на всіх сортах біоенергетичний коефіцієнт був менше одиниці за виключенням сорту Соломія, де він становив 1,25.

Висновки

Проведений в дисертаційній роботі аналіз літературних джерел, одержані результати польових дослідів, спостереження та лабораторні аналізи, математичні та економічні розрахунки, дозволяють зробити наступні висновки:

1. Однією з причин низького врожаю пшениці озимої в умовах степового Криму є тривала відсутність, або недостатня кількість опадів в критичні періоди - восени (у вересні, жовтні) і весною (у березні, квітні), а також весняно-літні суховії, особливо в період наливу зерна. У зв'язку з цим потрібно впровадження нових, пластичних до різних строків посіву озимих сортів, а також пшениці дворучки, як страхової культури.

2. Створена математична модель свідчить про існування істотної залежності польової схожості насіння пшениці озимої Одеська 267 та дворучки Соломія від тривалості періоду посів - сходи та строків сівби. При сівбі з 15 жовтня до 15 листопаду, навіть при тривалому періоді посів - сходи, схожість насіння залишається високою, при ранній сівбі та тривалому находженні насіння в ґрунті, вона знижується.

3. Вивчення пшениці дворучки сорту Соломія показало, що при посіві 15 жовтня і пізніше її зимостійкість не поступається сорту пшениці озимої Одеська 267. При посіві 25 вересня і 5 жовтня зимостійкість Соломії значно нижча, ніж у пшениці озимої Одеська 267.

4. Аналіз фотосинтетичної діяльності пшениці озимої Одеська 267 і дворучки Соломія показав їх високу фотосинтетичну активність, яка обумовлює значну потенційну врожайність сортів, що обмежується посушливими умовами південного Степу. Високий показник фотосинтетичного потенціалу сорту Соломія може забезпечити його врожайність значно вищу і дає підставу рекомендувати вивчення цього сорту в умовах зрошення.

5. При посіві з 15 по 25 жовтня сорти пшениці Одеська 267 і Соломія формували максимальну врожайність (4,82 і 4,95 т/га відповідно). Сорт Одеська 267 значно знижує врожайність при посіві в пізній термін (до 3,41т/га, або на 30 %) і більш толерантний до раннього (4,09 т/га, або 15 %); для пшениці дворучки Соломія навпаки, сприятливіший пізній термін сівби, що забезпечує врожайність 4,08 т/га, при ранньому посіві вона знижується до 3,90 т/га і, відповідно на 21%.

6. Норми висіву в діапазоні від 4 до 6,5 млн. шт./га незначно впливали на розвиток пшениці, але у сорту Соломія відмічена тенденція до збільшення врожайності при пониженій нормі висіву і максимальна, в середньому по термінах сівби (4,55 т/га), формувалася при нормі 4 млн./га, у Одеської 267 максимальна врожайність (4,37 т/га) відзначалася при нормі висіву 5,0 млн./га.

7. Аналіз якості зерна показав тісний зв'язок між вмістом білку і сирої клейковини в зерні та прийомами агротехніки. Відзначається тенденція збільшення вмісту білку від ранніх термінів до пізніх: у сорту Одеська 267 від 13,2 до 14,8%, у сорту Соломія від 14,1 до 15,3%.

8. Норма висіву пшениці озимої та дворучки у 2,5 млн./га при посіві в оптимальний строк по чорному пару, в середньому за три роки, забезпечила прибавку врожайності, порівняно з рекомендованою для Криму нормою (5млн. шт./га), на сорті Одеська 267 на 0,54, на сорті Соломія - на 0,78 т/га.

9. При весняних строках сівби пшениці дворучки Соломія максимальний врожай формується в найбільш ранній - при першій можливості виходу в поле з нормою висіву 5 - 6,5 млн. схожого насіння на 1га. При посіві в березні врожайність залежить від погодного - кліматичних умов, у разі сприятливих - вона на 16% поступається посіву раннього строку, в несприятливих умовах зниження досягає 25%.

10. Сорти пшениці дворучки Соломія, Зимоярка, Хуторянка, вирощені при посіві у весняні терміни, формують високі показники якості зерна. Вміст білку в зерні досягав 17%, сирої клейковини до 40% і значно перевищували технологічні показники якості зерна, отриманого від осінніх посівів.

11. Проведені дослідження показали високу пластичність сорту пшениці дворучки Соломія. При оптимальних термінах сівби його врожайність була на рівні Одеської 267, при пізньому посіві значно перевищує її і формує врожай при посіві навесні, що дає підставу вважати його перспективним в південних регіонах як для оптимальних, так і для вкрай пізніх строків сівби, а також для підсіву зріджених посівів озимих.

12. Аналіз економічної ефективності проведених досліджень показав, що при зміщенні строків сівби пшениці озимої і дворучки до третьої декади жовтня, дозволяє без додаткових витрат збільшити чистий прибуток при вирощуванні сорту Одеська 267 при найбільш оптимальній нормі висіву 5,0 млн/га на 753,24 грн/га, сорту Соломія при оптимальній нормі висіву 4,0 млн/га на 429,4 грн/га і підвищити рівень рентабельності на 24,6 і 14,4 % відповідно, порівняно з рекомендованими раніше строками.

13. Розрахунок біоенергетичної ефективності показав, що максимальним коефіцієнт енергетичної ефективності (2,60 і 2,67) був при сівбі 5 листопада на сорті Одеська 267 та 25 жовтня на сорті Соломія при нормі висіву 4 млн./га.

14. Вирощування пшениці дворучки сортів Соломія, Хуторянка, Зимоярка та ярої Харківська 30 приводило до зниження показників біоенергетичної ефективності. Мінімальний показник коефіцієнта енергетичної ефективності при сівбі в третій декаді лютого був у ярої пшениці сорту Харківська 30 (0,83), максимальний (1,43) у сорту Соломія. Сорти Зимоярка та Хуторянка мали енергетичний коефіцієнт 1,29 та 1,34 та відповідно. При сівбі в березні енергетичний коефіцієнт складав 0,60; 1,25; 0,90 та 0,95 відповідно.

Пропозиції виробництву

На підставі отриманих нами результатів, їх аналізу господарствам різних форм власності АР Крим рекомендується:

1. В умовах тривалої теплої осені, яка відзначається останніми роками в умовах південного Степу посів пшениці озимої по чорному пару необхідно проводити в найбільш оптимальні строки - з 15 по 25 жовтня.

2. Поля, на яких в осінній період кількість продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту складає близько 5мм, доцільно планувати під пізній посів (з 5 по15 листопада) пшеницями - дворучками.

3. Норма висіву пшениці озимої і дворучки при посіві по чорному пару має бути 4 - 5 млн. шт. схожого насіння на гектар, а при якісному і своєчасному виконанні усіх агротехнічних вимог її можна зменшити до 2,5 млн./га без зниження урожайності.

4. Для посіву в ранньовесняні терміни (лютневі «вікна»), а також при необхідності пересіву загиблої озимої пшениці, доцільно висівати сорти пшениці дворучки нормою 6 - 6,5 млн. шт. схожого насіння на гектар.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Адамень Ф.Ф. Вирощування озимої пшениці дворучки Соломія при ранньому ярому посіві в Криму / Ф.Ф.Адамень, Л.А. Радченко, К.Г. Женченко // Вісник аграрної науки. - 2008. - №12. - С.27-29 (проведення дослідів, аналіз отриманих результатів, написання статті).

2. Радченко Л.А. Продуктивність сортів озимої пшениці в залежності від строків і норм сівби в умовах південного Степу / Л.А. Радченко, К.Г. Женченко // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць - Херсон: Айлант, 2009.- Вип.66.- С.41-46- С.27-29 (проведення дослідів, аналіз отриманих результатів).

3. Адамень Ф.Ф. Оптимізація строків сівби озимих зернових в умовах Криму / Ф.Ф. Адамень, Л.А. Радченко, К.Г. Женченко // Вісник аграрної науки. - 2009. - №12 - С.27-28. - С.27-29 (проведення дослідів, аналіз отриманих результатів).

4. Радченко Л.А. Можливість використання пшениці дворучки при весняних строках сівби в умовах Криму / Л.А. Радченко, К.Г. Женченко // Вісник Центру наукового забезпечення Харківської області. - 2010. - №7.- с. 94 - 100. - С.27-29 (проведення дослідів, аналіз отриманих результатів).

5. Радченко Л.А. Озимые зерновые для альтернативного использования / Л.А. Радченко, К.Г. Женченко // Проблемы и пути развития аграрного производства Крыма: научные труды / Крымский институт агропромышленного производства УААН. - Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография» (СГТ), - 2009 - С. 95 - 100. - С.27-29 (проведення дослідів, аналіз отриманих результатів).

6. Вплив строків сівби на продуктивність озимих зернових в умовах Криму / Л.А. Радченко, К.Г. Женченко // Проблемы и пути развития аграрного производства Крыма: научные труды / Крымский институт агропромышленного производства УААН. - Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография» (СГТ), - 2009 - С. 88 - 94. - С.27-29 (проведення дослідів, аналіз отриманих результатів).

7. Рекомендации по проведению сева озимых культур в условиях 2007 года / Паштецкий В.С., Радченко Л.А., Женченко К.Г. и др. - Клепинино, 2007. - 14с.

8. Рекомендации по проведению сева озимых культур в условиях 2008 года / Паштецкий В.С., Радченко Л.А., Женченко К.Г. и др. - Клепинино, 2008. - 29с.

9. Рекомендации по проведению сева озимых культур в условиях 2009 года / Паштецкий В.С., Радченко Л.А., Женченко К.Г. и др. - Клепинино, 2009. - 21с.

10. Рекомендации по уходу за озимыми зерновыми культурами в условиях осени 2009 года / Радченко Л.А., Женченко К.Г., Ремесло Е.В. и др. - Клепинино, 2009. - 7 с.

Анотація

Радченко Л.А. Обґрунтування оптимальних строків сівби і норм висіву пшениці озимої та дворучки в умовах степового Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Херсонський державний аграрний університет. - Херсон, 2010 р.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей росту, розвитку, та формування і реалізації потенціалу продуктивності та якості зерна сортів різних біотипів пшениці залежно від строків сівби та норм висіву по чорному пару в південному Степу України.

Результати досліджень показують вплив погодно - кліматичних умов та факторів, що вивчаються, на польову схожість, формування вегетативної маси, зимостійкость та фотосинтетичну діяльність рослин пшениці озимої та дворучки.

Дослідженнями встановлено, що основні показники продуктивності сортів пшениці озимої та дворучки залежали в більшій мірі від погодних умов року та строків сівби, в меншій - від норм висіву.

На основі досліджень , проведених при різних погодних умовах осені та весни виявлені та науково обґрунтовані біологічні особливості та реакція сортів пшениці різних біотипів на строки сівби та норми висіву. Найбільш оптимальними виявилися строки сівби з 15 до 25 жовтня та норми висіву 4 - 5 млн. шт./га.

Удосконалено строки сівби та норми висіву для пшениці озимої та розроблені для пшениці дворучки, що дає можливість максимально реалізувати потенціал урожайності пшениці в умовах південного Степу.

Ключові слова: озима пшениця, дворучка, врожайність, строки сівби, норми висіву, зимостійкість, фізичні показники, технологічні показники, економічна ефективність.

Аннотация

Радченко Л.А. Обоснование оптимальных сроков сева и норм высева пшеницы озимой и двуручки в условиях степного Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соис...