встановити особливості розвитку церкоспорозу, фомозу та альтернаріозу на листках цукрових буряків у західному Лісостепу України залежно від метеорологічних умов;

встановити шкідливість церкоспорозу, альтернаріозу і фомозу цукрових буряків;

визначити роль сортів і гібридів цукрових буряків в обмеженні розвитку церкоспорозу, фомозу та альтернаріозу;

встановити розвиток церкоспорозу, альтернаріозу і фомозу цукрових буряків залежно від фону живлення рослин;

вивчити технічну ефективність фунгіцидів проти церкоспорозу цукрових буряків;

дати економічне обґрунтування застосування фунгіцидів проти плямистостей листків цукрових буряків.

Об'єкт дослідження. Розвиток і шкідливість плямистостей цукрових буряків залежно від сортових особливостей, обробки фунгіцидами, метеорологічних умов (температура та вологості повітря, температура на ґрунті, кількість опадів), від удобрення, інфекційного навантаження.

Предмет дослідження. Збудники плямистостей листків цукрових буряків (гриби Cercospora beticola Sacc., Phoma betae Frank., Alternaria alternata (Fr.) Keissl.), сорти, фони удобрення, хімічні засоби захисту.

Методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи були використані такі методи: польовий - моніторинг плямистостей листків цукрових буряків шляхом обстежень посівів для встановлення динаміки, терміну їх появи і розвитку, вивчення факторів впливу на хвороби, визначення ефективності фунгіцидів; вимірювально-ваговий - для встановлення урожайних даних культури; лабораторний - для оцінки впливу ураження листків хворобами на хімічний склад коренеплодів цукрових буряків та дії розчинів фунгіцидів на збудники плямистостей, для отримання моделей прогнозу хвороб; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих експериментальних даних і встановлення кореляційних зв'язків; розрахунковий - для встановлення економічної ефективності заходів проти плямистостей листків цукрових буряків.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено математичні моделі, що дозволяють здійснити короткостроковий прогноз появи і розвитку церкоспорозу та поширення зональної плямистості цукрових буряків в умовах західного Лісостепу України. Отримано нові дані щодо впливу розчинів фунгіцидів на проростання конідій грибів Cercospora beticola Sacc. та Alternaria alternatа (Fr.) Keissl. залежно від терміну їх зберігання і походження ізолятів. Дана оцінка стійкості до церкоспорозу, альтернаріозу та фомозу районованих у західному Лісостепу сортів і гібридів цукрових буряків. Встановлено технічну та економічну ефективність фунгіцидів Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Імпакт, 25 SC, к.с. (0,25 л/га), Дерозал, к.с. (0,4 л/га) і Рекс Топ, к.с. (0,8 л/га) залежно від сортових особливостей та інфекційного навантаження на посівах цукрових буряків. Визначено, що заорювання у грунт соломи попередника (озимої пшениці) сприяє зменшенню розвитку церкоспорозу, порівняно з контролем, тоді як великі дози мінеральних та органічних добрив сприяють посиленню даної хвороби, проте знижують поширення альтернаріозної і, особливо, фомозної плямистостей цукрових буряків.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані математичні моделі можуть бути використані обласними і районними інспекціями із захисту рослин для прогнозування появи і розвитку церкоспорозу та поширення зональної плямистості цукрових буряків.

Також результати спостережень та експериментальні дані можуть слугувати базою для вдосконалення існуючої системи захисту цукрових буряків від хвороб, а також для оцінки втрат від плямистостей листкового апарату та економічної ефективності фунгіцидів залежно від сортових особливостей культури.

Встановлено високу технічну та економічну ефективність фунгіцидів Рекс Топ, к.с., (0,7 л/га), Альто Супер 330 ЕС, к.е., (0,5 л/га) і Дерозал, к.c., (0,4 л/га). При невеликій ефективності проти церкоспорозу, біопрепарат Субтан, т.п. (0,15 л/га) був найбільш економічно ефективним.

Розроблені заходи проти хвороб листків пройшли виробничу перевірку на Хмельницькій ДСГДС Старокостянтинівського району Хмельницької області на площі 8,5 га. Умовно чистий прибуток від застосування фунгіцидів проти хвороб листків цукрових буряків у 2004 р. становив від 1460 до 3214 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто узагальнені дані вітчизняної та зарубіжної літератури, проведені планування та здійснені обліки і дослідження, опрацьовані експериментальні дані, здійснена виробнича перевірка.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Перспективи і шляхи вирішення проблем у сучасному буряківництві” (Київ, 2002), на V міжвузівській науково-практичній конференції „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2005), на XVI міжнародному симпозіумі “Нетрадиционное растениеводство. Селекция. Эниология, экология и здоровье” (Алушта, 2007), науково-технічній конференції „Інтегрований захист рослин в Україні” (Київ, 2008), координаційних нарадах спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН та мережі його наукових установ у 2002 - 2004 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 11 - у фахових виданнях, що затвердженні ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг роботи становить 176 сторінок комп'ютерного тексту і включає 36 таблиць і 30 рисунків. Вона складається із вступу, 6 розділів, висновків та пропозицій виробництву. Список використаної літератури налічує 243 джерела, у тому числі 95 - латиницею. Додатки містять акт виробничої перевірки та 16 таблиць.

Основний зміст роботи

Огляд літератури

На підставі узагальнених даних вітчизняної і зарубіжної літератури, висвітлено аналіз поширення, симптомів прояву, біології та шкідливості плямистостей листків. Подано інформацію про вплив сортових особливостей на ураження культури церкоспорозом, описано моделі прогнозу появи і розвитку цієї хвороби. Приділено увагу препаратам для захисту від плямистостей та фактам виникнення резистентності збудників цих хвороб до фунгіцидів. Виходячи з аналізу літератури, обґрунтовано доцільність намічених досліджень.

Умови і методика проведення досліджень.

Дослідження проводили у 2002-2009 рр. у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб ІЦБ НААН України і Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН (зараз Хмельницький інститут АПВ НААН України), Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Самчики).

Матеріалом досліджень були конідії грибів Cercospora beticola Sacc., та Alternaria alternata (Fr.) Keissl., фунгіциди для обмеження розвитку плямистостей, рослини цукрових буряків уражені церкоспорозом, альтернаріозом і фомозом.

Планування польових досліджень та визначення продуктивності цукрових буряків проводились згідно з методикою Інституту цукрових буряків (Киев, ВНИС, 1986), математична обробка даних (кореляційний та дисперсійний аналіз) - за методикою Б.О. Доспєхова (Доспехов, 1979).

Облік розвитку церкоспорозу буряків проводився за шестибальною шкалою, описаною Салунською Н.І. (Салунская, 1959) і прийнятою Інститутом захисту рослин УААН (Трибель С.О. та ін., 2001).

Цукристість коренеплодів визначали оптичним методом за допомогою цукрометра «Венема». Визначення вмісту азоту, фосфору і калію проводилось методом мокрого озолення за Гінзбургом (Ягодин Б.А. и др. 1987).

Ідентифікація грибів з листків буряків проводилась методом приготування простих мікроскопічних препаратів (Бётхер И. и др., 1987). Виділення грибниці збудників плямистостей на поживне середовище проводилось стандартним методом (Ченкин А.Ф, и др., 1994).

Лабораторні дослідження фунгітоксичної активності препаратів здійснювались методом пророщення спор на предметних скельцях та культури гриба на живильному середовищі за методикою, описаною Н.М. Голишиним (Голышин, 1970).

Для аналізу впливу погодних умов на появу та розвиток фомозу і церкоспорозу, співробітниками Інституту землеробства НААН України, а також Хмельницького національного університету розраховане рівняння множинної регресії. Обчислення були здійснені за підтримкою пакету прикладних програм Excel і MathCAD 13.

Особливості розвитку церкоспорозу, фомозу та альтернаріозу на листках цукрових буряків у західному лісостепу України.

Моніторинг розвитку плямистостей листків.

В умовах західного Лісостепу України перші ознаки церкоспорозу на листковому апараті цукрових буряків з'являються у середині або наприкінці липня. Проте в окремі роки (2001 - 2002) симптоми плямистості проявлялися раніше, зокрема у третій і навіть другій декадах червня, що супроводжувалось значним розвитком хвороби (68 - 72%).

Альтернаріозна плямистість здебільшого з'являлась на листках цієї культури на 2-4 доби раніше, ніж церкоспороз, або в один з ним термін.

Зональна плямистість листків цукрових буряків у роки досліджень в основному з'являлась не раніше серпня: на початку цього місяця (2008 р.), у середині (2004 - 2007 рр.), або в кінці (2003 р.)

При вивченні впливу погодних умов на появу і поширення зональної плямистості на листках цукрових буряків було встановлено, що найбільшу дію на це захворювання проявляє кількість опадів у третій декаді липня (r = 0,548) та в першій і третій декадах серпня (відповідно r = 0,318 і r = 0,239). Крім того, певна зворотна залежність існує між поширеністю фомозу та сумою активних температур за рік (r = - 0,454) а також температурою повітря у третій декаді серпня (r = - 0,242).

Причиною появи церкоспорозу, альтернаріозу і фомозу на листковому апараті цукрових буряків у різні терміни насамперед є погодні умови того чи іншого року.

Вплив гідротермічних показників періоду вегетації на розвиток плямистостей листків цукрових буряків. Термін появи перших ознак церкоспорозу на листках цукрових буряків визначається погодними умовами травня і червня.

Зокрема, при аналізі погодних умов цих місяців за період з 1995 по 2005 рр., розроблено модель прогнозу терміну появи плямистості на листках цієї культури у зоні достатнього зволоження Лісостепу України, яка описується наступним рівнянням регресії:

? = 10,09 - 0,0291Х₁ - 0,0713Х₂ - 0,1174Х₃ - 0,0101Х₄ +0,0877Х₅ - 0,1019Х₆,

де ? - поява захворювання (від 1 (±0,5) до 4 (±0,5), що відповідає декадам від ІІІ декади червня до ІІІ декади липня), Х₁ - середньодобова температура повітря в травні, ⁰С; Х₂ - середньодобова температура повітря у червні, ⁰С; Х₃ -середньодобова температура на ґрунті в червні, ⁰С; Х₄ - сума опадів у червні, мм; Х₅ - середньодобова вологість повітря у травні, %; Х₆ - середньодобова вологість повітря в червні, %.

Для прогнозу ступеня розвитку церкоспорозу розроблена математична модель з використанням метеорологічних показників травня та липня, яка описується наступним рівнянням регресії:

Z = - 179,71+3,19Х₁+2,41Х₂+2,42Х₃+0,15Х₄+0,30Х₅+0,31Х₆,

де Z - розвиток церкоспорозу, %; Х₁ - середньодобова температура повітря в травні, ⁰С; Х₂ - середньодобова температура повітря у червні, ⁰С; Х₃ - середньодобова температура на ґрунті в червні, ⁰С; Х₄ - сума опадів у червні, мм; Х₅ - середньодобова вологість повітря у травні, %; Х₆ - середньодобова вологість повітря в червні, %.

У цьому рівнянні кореляційний зв'язок змінних величин Х₁, … Х₆ і Z тісний, коефіцієнт множинної кореляції становить r = 0,75 з надійністю г = 0,95, тому можна стверджувати, що зв'язок між даними показниками значимий.

За результатами кореляційного аналізу, найбільший розвиток церкоспорозу співвідноситься з кількістю опадів у червні (r = 0,86), менше - з вологістю повітря у червні (r = 0,47) і температурою повітря у травні (r = 0,43). Достовірність розрахунків ступеня ураження листків цукрових буряків церкоспорозом за допомогою цієї моделі порівняно з даними фактичного ураження рослин церкоспорозом свідчить, що дана математична модель дозволяє з великою достовірністю прогнозувати ступінь загрози посівам культури від хвороби (рис. 1).

Рис. 1. Розвиток церкоспорозу цукрових буряків за фактичними та розрахунковими показниками, Хмельницька ДСГДС, (1995 - 2009 рр.).

Розроблена модель прогнозу поширеності фомозу у посівах цукрових буряків в умовах Західного Лісостепу України з використанням комплексу метеорологічних факторів, яка описується наступним рівнянням регресії:

y = 112,01 + 0,029Х₁ - 0,073Х₂ + 0,486Х₃ + 1,753Х₄+0,356Х₅ + 0,399Х₆ - 16,735Х₇ - 0,039Х₈

де: у - поширення фомозу листків; %; Х₁ - сума активних температур за рік, ⁰С; (r = - 0,454); Х₂ - сума опадів за вегетацію, мм (r = 0,142); Х₃ - сума опадів у ІІІ декаді липня, мм (r = 0,548); Х₄ - середньодобова температура повітря у липні, ⁰С; (r = 0,049); Х₅ - сума опадів у липні, мм (r = - 0,077); Х₆ - сума опадів у І декаді серпня, мм (r = 0,318); Х₇ - середньодобова температура повітря у ІІІ декаді серпня, ⁰С; (r = - 0,242); Х₈ - сума опадів у ІІІ декаді серпня, мм (r = 0,239).

У даному рівнянні кореляційний зв'язок змінних величин , … , та у тісний, коефіцієнт множинної кореляції (r) дорівнює 0,98 з надійністю .

Достовірність розрахунків поширення зональної плямистості на листках цукрових буряків підтверджується показниками фактичної ураженості рослин цією хворобою (рис. 2).

Рис. 2. Поширення фомозу листків цукрових буряків за фактичними та розрахунковими показниками, Хмельницька ДСГДС, (2002 - 2009 рр.).

Як видно з рис. 2, розрахункові показники поширеності фомозної плямистості цукрових буряків майже співпадають з фактичними даними, крім 2009 р. У цьому році відмічено нетиповий для даного регіону посушливий період у другій половині вегетації, що ослабило рослини і призвело до підвищення поширеності хвороби.

Крім метеорологічних факторів на ураження листків цукрових буряків плямистостями істотно впливає і термін повернення культури на попереднє місце вирощування. Так, при повторному вирощуванні цукрових буряків на одному і тому ж полі, спостерігається підвищення ступеня розвитку церкоспорозу на 20,1%, порівняно з їх висіванням у сівозміні (через 4 роки). Поширення альтернаріозу за цієї умови зростає більше ніж у 10 разів (табл. 1).

Таблиця 1 Ураження листків цукрових буряків плямистостями залежно від терміну повернення культури на одне і те ж поле, Хмельницька ДСГДС, 2002-2004 рр.

Шкідливість хвороб листків цукрових буряків. У разі відсутності захисту посівів цукрових буряків від церкоспорозу, розвиток хвороби (у середньому за 2002 - 2004 рр.) становив 49,4%. Урожайність коренеплодів і їх цукристість при цьому дорівнювала відповідно 42,6 т/га і 14,2%, а маса гички - 23,2 т/га. У варіантах з використанням фунгіцидів ці показники становили відповідно 49,1 т/га, 14,9% та 27,4 т/га. Тобто, врожайність коренеплодів на захищених від плямистостей листків посівах була вищою порівняно з незахищеними на 6,5 т/га або на 13,2%, їх цукристість - на 0,7%, а маса гички - на 4,2 т/га або на 15,3%.

За даними кореляційного аналізу, між приростом показників продуктивності цукрових буряків та розвитком церкоспорозу існує тісний зворотний кореляційний зв'язок: від - 0,894 до - 0,997.

При аналізі хімічного складу коренеплодів визначено егативний вплив церкоспорозу на вміст цукрози, Ь-амінного азоту, іонів натрію та калію, а також нітратів. Зокрема, вміст Ь-амінного азоту у коренеплодах при застосуванні фунгіцидів знижувався практично до норми. Також на захищених від хвороб посівах культури відмічається зниження вмісту у коренеплодах іонів натрію, калію та нітратів (табл. 2).

Гальмуюча дія фунгіцидів на проростання спор грибів cercospora beticola sacc. Та alternaria alternatа keissl. І ріст колоній Alternaria alternatа Keissl

У лабораторних умовах вивчали гальмуючу дію на проростання конідій збудників церкоспорозу та альтернаріозу розчинів фунгіцидів Імпакт, 25 SC, к.с. (флутриафол, 250 г/л), Дерозал, к.с. (карбендазим, 500 г/л), Рекс Топ, к.с. (фенпропіморф, 250 г/л + епоксиконазол, 84 г/л), Альто Супер 330 ЕС, к.е. (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол 250 г/л) і Субтан, т.п. (інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens штаму Н16 - 2%, біологічно активні речовини культуральної рідини - 38%) у 0,1%-ї і 0,01%-ї концентраціях їх діючих речовин. Проростання конідій гриба Cercоspora beticola у цих розчинах проводилось із уражених листків, що зберігалися понад 6 місяців у сухому вигляді (досліджувалось у квітні) та з плям на живих листках (під час вегетації буряків). церкоспороз цукровий буряк плямистість

Таблиця 2 Вплив ураження листків цукрових буряків церкоспорозом на хімічний склад коренеплодів, Хмельницька ДСГДС, 2003-2004 рр.

Дані лабораторного аналізу свідчать (табл. 3), що ефективність пригнічення фунгіцидами проростання конідій збудника церкоспорозу знижується при використанні спор з вегетуючих рослин, порівняно зі зразками минулорічного інокулюма.

При цьому, якщо за обох концентрацій Дерозал сильніше пригнічує проростання конідій, які зберігались на сухих листках 6 місяців, то спори, які відібрані з вегетуючих листків найменше проростали у розчинах Альто Супер.

Таблиця 3 Гальмуюча дія розчинів фунгіцидів на проростання конідій гриба Cercospora beticola Sacc., Хмельницька ДСГДС та ІЦБ, лабораторний дослід, 2003-2005 рр.

Аналогічні дослідження проводились і з грибом Alternaria alternata (Fr.) Keissl. (табл. 4).

Таблиця 4 Гальмуюча дія розчинів фунгіцидів на проростання конідій гриба Alternaria alternata (Fr.) Keissl., Хмельницька ДСГДС та ІЦБ, лабораторний дослід, 2003-2005 рр.

Пригнічуюча дія на конідії цього гриба окремими препаратами була різною. Проростання спор гриба, що зберігалися, найбільше пригнічувалось у розчині фунгіциду Імпакт, найменше - біофунгіциду Субтан.

Конідії гриба з вегетуючих рослин у концентрації 0,1% пригнічувались тільки розчином Альто Супер.

У лабораторних умовах проводився порівняльний аналіз пригнічуючої дії фунгіцидів на ізолятах грибів Cercospora beticola та Alternaria alternata, відібраних у західному та східному регіонах України (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив фунгіцидів (концентрація 0,1%) на проростання конідій різних ізолятів гриба Cercospora beticola Sacc., лабораторний дослід, 2003-2004 рр.

Встановлено, що конідії гриба східного ізоляту (Сумська обл.) у контролі проростали майже на 8% інтенсивніше, ніж західного (Хмельницька обл.). При цьому відмічається більша гальмуюча дія фунгіцидів на зразках церкоспори, відібраних у західному регіоні.

Аналогічні дослідження проводили і з ізолятами гриба Alternaria alternata (Fr.) Keissl. (табл. 6).

Таблиця 6 Вплив фунгіцидів (концентрація 0,1%) на проростання конідій різних ізолятів Alternaria alternata (Fr.) Keissl., лабораторний дослід, 2003-2004 рр.

З даних табл. 6 видно, що ізоляти гриба із західного регіону проростали інтенсивніше, ніж ізоляти зі східного, що свідчить про неоднакову реакцію ізолятів патогена з різних зон бурякосіяння на фунгіциди.

Стійкість сортів і гібридів цукрових буряків до церкоспорозу, фомозу та альтернаріозу та ефективність обприскування їх посівів фунгіцидами

Оцінка сортів та гібридів цукрових буряків на стійкість до ураження плямистостями листків.

Проведена порівняльна оцінка сортів і гібридів цукрових буряків, що висіваються у зоні західного Лісостепу України щодо їх сприйнятливості до церкоспорозу, альтернаріозу та фомозу. Дослідження проводились в умовах природного і штучного інфекційних фонів (табл.7).

Встановлено, що найменше уражувались церкоспорозом листки сорту цукрових буряків Уладівський одн. 35. Розвиток хвороби на листках даного сорту перед збиранням врожаю коренеплодів на природному фоні становив у середньому 64,9%, а на штучному - 20,2%.

Найбільший розвиток хвороби відмічено на листках сорту Ялтушківський одн. 64 - 75,1% на штучному і 33,6%, на природному фонах, що свідчить про найменшу його стійкість до цієї хвороби і, відповідно, більшу небезпеку для посівів.

Ураження церкоспорозом листків решти гібридів цукрових буряків займає проміжне місце між показниками сортів цієї культури, що також свідчить про їх невисоку стійкість до патогена в умовах зони західного Лісостепу України.

За поширенням альтернаріозу і фомозу сорти та гібриди цукрових буряків майже не відрізнялись один від одного (див. табл. 7).

Таблиця 7 Ураження сортів і гібридів цукрових буряків плямистостями листків, Хмельницька ДСГДС, 2002-2004 рр.

Таким чином, сорти і гібриди цукрових буряків, які вирощуються у зоні західного Лісостепу України, практично не є стійкими до ураження церкоспорозом, альтернаріозом та фомозом і тому потребують ефективного хімічного захисту від цих хвороб.

Технічна ефективність фунгіцидів проти церкоспорозу та їх вплив на продуктивність цукрових буряків. Для визначення технічної ефективності фунгіцидів проти церкоспорозу в умовах західного Лісостепу України при появі перших ознак захворювання проводили обприскування ними посівів цукрових буряків (табл. 8).

Таблиця 8 Вплив обприскування посівів цукрових буряків фунгіцидами на розвиток церкоспорозу і продуктивність культури, Хмельницька ДСГДС, 2003-2005 рр.

За результатами досліджень встановлено, що в умовах природного інфекційного фону розвиток церкоспорозу за обприскування посівів цукрових буряків фунгіцидами був у 4-8 разів нижчим, ніж на контролі. Ефективність фунгіцидів проти цієї хвороби становила 72,1-89,6%. Найвищу ефективність у даному досліді отримано при застосуванні фунгіциду Рекс Топ (87,7%).

Обприскування посівів цукрових буряків фунгіцидами проти плямистостей істотно позначилась на продуктивності культури. Так, в усіх варіантах застосування фунгіцидів урожайність коренеплодів була вищою на 2,7-5,8 т/га за показники контролю, цукристість - на 0,4%, а збір цукру - на 0,63-1,02 т/га (табл. 8). Отже, використання фунгіцидів проти плямистостей листків цукрових буряків сприяє збереженню значної частини врожаю та його якості.

Економічна оцінка використання фунгіцидів в обмеженні розвитку плямистостей цукрових буряків. Розрахунки економічної ефективності обприскування посівів цукрових буряків фунгіцидами проти плямистостей проведені з врахуванням типових норм виробітку на Хмельницькій ДСГДС і вартості препаратів та інших витрат у цінах 2007 р. (табл. 9).

Таблиця 9 Економічна ефективність обприскування посівів цукрових буряків фунгіцидами проти плямистостей листків, Хмельницька ДСГДС, 2005-2007 рр.

Із наведених у табл. 9 даних видно, що умовний чистий прибуток від застосування фунгіцидів становив 333,5-849,6 грн./га. Найбільший приріст урожайності коренеплодів, умовно чистого прибутку і виходу цукру отримано при використання біофунгіциду Субтан (аналог препарату Агат 25К) - відповідно 7,8 т/га, 849,6 грн/га і 1,15 т/га.

При застосуванні хімічних препаратів проти плямистостей листків цукрових буряків, найбільший економічний ефект отримано від використання Рекс Топ. Інші фунгіциди за показниками приросту врожайності коренеплодів і збору цукру, а також розрахунку умовно чистого прибутку на одиницю площі дещо поступалися вказаному препарату (табл. 9).

Розвиток плямистостей на листках цукрових буряків залежно від фону живлення рослин

В умовах західного Лісостепу України вивчався вплив різних видів добрив на розвиток плямистостей листків цукрових буряків. Зокрема, визначався вплив заорювання соломи, сидератів, внесення гною та мінеральних добрив на ураження листків цієї культури церкоспорозом, альтернаріозом і фомозом (табл. 10).

Таблиця 10 Ураження листків цукрових буряків плямистостями залежно від фону живлення, Хмельницька ДСГДС, 2002-2009 рр.

Встановлено, що найбільший розвиток церкоспорозу відмічається у варіантах з підвищеними нормами мінеральних добрив (N₂₀₀P₁₈₀K₁₀₀), гною (60 т/га) та їх композиції (N₁₀₀ P₉₀ K₅₀, 30 т/га гною, соломи з N ₃₀ і сидерату). На ділянках цих варіантів середній показник розвитку хвороби (перед збиранням коренеплодів) був на 5,9-9,9% більшим, ніж на контрольних та інших дослідних ділянках. Останнє підтверджує висновки деяких дослідників (Шендрик Р. Я., 1985, Caиa Z., 1979) про те, що з поліпшенням умов вирощування рослин цукрових буряків збільшується їх надземна маса, яка створює мікроклімат з підвищеною вологістю у період рясних ранкових рос, сприяючи активізації збудника церкоспорозу.

На ділянках із заорюванням в ґрунт соломи і сидератів у всі роки досліджень розвиток хвороби був найнижчим. Це підтверджує висновок Б. П. Токіна (1960), що солома і сидерати виділяють у ґрунт токсини, які інгібують розвиток багатьох збудників хвороб, у т.ч. церкоспорозу. Також є дані, що солома у ґрунті здатна акумулювати вологу (Кальбе Г. та ін., 1972), тому сприяє збереженню тургору листків буряків, які краще, ніж прив'ялі, протидіють ураженню церкоспорозом (Шевченко В. Н. та ін., 1990).

Щодо поширеності альтернаріозу і фомозу, то з поліпшенням живлення рослин ураження цукрових буряків цими хворобами зменшується. Так, у варіанті з підвищеною нормою внесення мінеральних добрив N₂₀₀P₁₈₀K₁₀₀ , а також з внесенням 30 т/га гною разом з N₁₀₀P₉₀K₅₀ і комплексним використанням мінеральних добрив, гною, соломи і сидерату (N₁₀₀P₉₀K₅₀, 30 т/га гною, соломи і сидерату) середні показники поширення альтернаріозу і фомозу на цих ділянках були значно нижчими порівняно з контролем та з удобреними соломою і сидератами. Цей факт вказує на те, що альтернаріоз і зональна плямистість інтенсивніше розвивається на рослинах, яким створені менш сприятливі умови для їх інтенсивного росту та розвитку.

Таким чином, фони живлення рослин цукрових буряків істотно впливають на ураження їх хворобами листків. На покращених фонах розвиток церкоспорозу зростає, а фомозу та альтернаріозу - зменшується.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукових завдань шляхом встановлення закономірностей проявлення плямистостей на листковому апараті цукрових буряків залежно від метеорологічних умов вирощування культури, системи живлення рослин, особливостей сприйнятливості сортів і гібридів та застосування фунгіцидів.

1. Поширення і розвиток плямистостей на листках цукрових буряків у зоні достатнього зволоження західного Лісостепу України значно залежить від погодних умов. Так, розвиток церкоспорозу лімітується температурою повітря у червні (r = 0,86), вологістю повітря у червні (r = 0,47) і температурою повітря у травні (r = 0,43). Поява перших ознак церкоспорозу найбільше залежить від кількості опадів у червні (r = 0,78), а поширення фомозу - від кількості опадів у третій декаді липня (r = 0,55). Розроблені моделі прогнозу появи і розвитку церкоспорозу та поширення фомозу листків цукрових буряків на основі рівнянь регресії (коефіцієнт Стьюдента t теоретичного менше t практичного).

2. Ураження листків цукрових буряків плямистостями істотно впливає на показники врожайності коренеплодів, їх цукристість та збір цукру з 1 га. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між розвитком церкоспорозу і продуктивністю культури (залежності між розвитком хвороби та показниками приросту врожайності та цукристості коренеплодів, маси гички і збором цукру становить від r = - 0,894 до r = - 0,997). Зокрема, при зниженні розвитку церкоспорозу від 50 до 20%, урожайність коренеплодів збільшується на 16,2% (6,5 т/га), маса гички - на 23,2%, розрахунковий збір цукру - на 20,7%. Особливо негативно хвороба позначається на цукристості коренеплодів, яка в умовах інфекційного фону зменшується на 0,8-1,2% і більше.

3. Вивчено гальмуючу дію фунгіцидів на проростання спор грибів-збудників церкоспорозу та альтернаріозу. Конідії C. beticola менш стійкі до дії фунгіцидів, порівняно з конідіями A. alternata. Так, при зберіганні уражених плямистостями листків цукрових буряків протягом 6 місяців, частина спор гриба C. beticola (8-16%) втрачає здатність проростати, тоді як на проростання конідій A. alternata даний фактор не вплинув. Найбільш ефективним проти проростання спор збудника церкоспорозу є фунгіцид Дерозал, альтернаріозу - Альто Супер, а найбільш слабким - Субтан. В розчинах фунгіцидів проростки конідій у повноцінні гіфи практично не розвивались.

4. Спори C. beticola східного ізоляту були дещо стійкішими до дії більшості фунгіцидів, ніж у західного ізоляту, тоді як конідії A alternata з Сумської області у розчинах фунгіцидів проростають менш інтенсивно, ніж конідії з Хмельницької області. Також на агаризованому поживному середовищі ріст колоній A. alternata повністю пригнічували 0,1%-і розчини фунгіцидів Рекс Топ, Альто Супер та Імпакт.

5. При використанні розчинів фунгіцидів 0,01%-ї концентрації ріст колоній збудника альтернаріозу на агаризованому середовищі найбільш ефективно пригнічувався розчином Рекс Топ, дещо слабкіше - Альто Супер і найменше - біофунгіцидом Субтан.

6. Сорти і гібриди цукрових буряків вітчизняної селекції практично не є стійкими до ураження їх листків церкоспорозом та альтернаріозом, і тому потребують ефективного хімічного захисту від цих хвороб.

7. Проти церкоспорозу цукрових буряків високоефективними фунгіцидами є Альто Супер, 330 ЕС, к.е.. (0,5 л/га), Дерозал, к.с. (0,4л/га) і Рекс Топ, к.с. (0,8 л/га), технічна ефективність яких в умовах сівозміни коливається від 78,0 до 90%.

8. Обробка посівів цукрових буряків фунгіцидами забезпечує підвищення урожайності коренеплодів на 2,2-7,1 т/га, цукристості коренеплодів - на 0,3-1,4%. У середньому найбільше підвищує урожайність коренеплодів застосування препарату Рекс Топ, 33,4% к.с., цукристість - обприскування посівів Альто Супер 330 ЕС, к.е. (в умовах штучного інфекційного фону) і Дерозал к.с. (в умовах природного інфекційного фону).

9. За внесення під культуру добрив, які сприяють інтенсивному росту і розвитку рослин, їх ураження церкоспорозом підвищується, а фомозом та альтернаріозом - зменшується. Пояснюється це тим, що за умов інтенсивного росту і розвитку рослин створюється мікроклімат зі стабільно підвищеною вологістю, що сприяє активізації збудника церкоспорозу. Кількість рослин, уражених фомозною плямистістю, зменшується при підвищених нормах внесених добрив (до 13,6-22,1% поширення), а найбільше уражуються цукрові буряки на неудобрених ділянках (40,7% поширення). Поширення альтернаріозу на листках буряків у варіанті з комплексним удобренням культури становить 6,6%, тоді як на контролі - 9,7%.

10. Економічна ефективність обприскування фунгіцидами проти плямистостей листків цукрових буряків є високою. При застосуванні фунгіцидів умовно чистий прибуток у середньому становить від 333,5 грн/га (Імпакт) до 849,6 грн/га (Субтан).

Рекомендації виробництву.

1. Для встановлення терміну появи церкоспорозу та ступеня його розвитку службам захисту рослин рекомендується використовувати математичні моделі прогнозування, описані наступними рівняннями регресії:

а) для визначення терміну появи церкоспорозу:

? = 10,09 - 0,029Х₁ - 0,071Х₂ - 0,117Х₃ - 0,010Х₄ + 0,087Х₅ - 0,101Х₆

б) для визначення ступеня розвитку хвороби:

Z = - 179,71+3,19Х₁+2,41Х₂+2,42Х₃+0,15Х₄+0,30Х₅+0,31Х₆

де ? - поява церкоспорозу, умовна одиниця, яка відповідає декаді місяця; Z - розвиток церкоспорозу, %; Х₁ - середньодобова температура повітря у травні, ⁰С; Х₂ - середньодобова температура повітря у червні, ⁰С; Х₃ - середньодобова температура на ґрунті у червні, ⁰С; Х₄ - сума опадів у червні, мм; Х₅ - середньодобова вологість повітря у травні, %; Х₆ - середньодобова вологість повітря у червні, %.

2. Обприскування посівів цукрових буряків проти церкоспорозу та інших плямистостей слід проводити за кілька днів до визначеного терміну прояву хвороби; наступне - за необхідності через 3-4 тижні, використовуючи такі високоефективні фунгіциди, як Альто Супер, Рекс Топ і Дерозал.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Шендрик Р. Я. Захист посівів цукрових буряків від церкоспорозу / Р. Я. Шендрик, О.С. Власюк , В.М. Смірних // Цукрові буряки. - 2003. - №4. - С. 12, 20. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень).

2. Запольская Н. Н. Что влияет на эффективность фунгицидов? / Н.Н. Запольская, Р.Я. Шендрик, О.С. Власюк // Защита и карантин растений. - 2003. - №6. - С. 25. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень).

3. Власюк О.С. Стійкість сортів і гібридів цукрових буряків до церкоспорозу / О.С. Власюк // Цукрові буряки. - 2004. - №4. - С. 14-15.

4. Власюк О.С. Ефективність фунгіцидів / О.С. Власюк // Карантин і захист рослин. - 2005. - №2. - С. 12-13.

5. Власюк О.С. Вплив удобрення на ураження цукрових буряків церкоспорозом / О.С. Власюк // Цукрові буряки. - 2005. - №4. - С. 6, 8.

6. Власюк О.С. Вплив церкоспорозу на продуктивність цукрових буряків / О.С. Власюк // Цукрові буряки. - 2006. - №1. - С. 20-21.

7. Власюк О.С. Вплив різних фунгіцидів на ураження плямистостями листя та продуктивність цукрових буряків / О.С. Власюк // Науково-технічний бюлетень Хмельницької ДСГДС УААН, - 2006. - №5. - С. 96-100.

8. Галиш Ф. С. Ураження цукрового буряку плямистостями листя залежно від системи удобрення / Ф.С. Галиш, О.С. Власюк // Зб. наук. праць ННЦ „Інститут землеробства УААН” - К. : „ЕКМО”, 2007. -Вип.2. - С. 102-105. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення даних, написання статті).

9. Власюк О.С. Вплив обприскування фунгіцидами на розвиток церкоспорозу і продуктивність гібридів цукрових буряків / О.С. Власюк // Науково-технічний бюлетень Хмельницької ДСГДС УААН., - 2007 р. - №6. - С. 49-53.

10. Власюк О.С. Добрива та ураження цукрових буряків плямистостями листків / О.С. Власюк , Ф.С. Галиш, Г.П. Войтова // Науково-технічний бюлетень Хмельницької ДСГДС, - 2009 р. - №7-8. - С. 38-42. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення даних, написання статті).

Матеріали конференцій і тези доповідей:

11. Власюк О.С. Вплив фунгіцидів на продуктивність цукрових буряків / О.С. Власюк // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво : наук.-практ. конф. молодих вчених, 23-25 листоп. 2004 р. : тези доп. - Чабани: ІЗ УААН, - 2004. - С. 82-83.

12. Власюк О.С. Ефективність фунгіцидів проти церкоспорозу на різних сортах і гібридах цукрових буряків / О.С. Власюк // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: матеріали V міжвузівської наук.-практ. конф. - Вінниця : ВДАУ, 2005. - С. 28-29.

13. Власюк О.С. Продуктивність цукрових буряків при обприскуванні їх фунгіцидами / О.С. Власюк // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К. : ІЗР, 2006. - С. 192.

14. Власюк О.С. Аспекти розвитку та шкодочинності плямистостей листя цукрових буряків у зоні достатнього зволоження України / О.С. Власюк // Нетрадиционное растениеводство. Селекция. Эниология. Экология и здоровье: материалы XVI междунар. симпозиума, 15-23 сент. 2007 г., г. Алушта. Симферополь: ОАО «СГТ», 2007. - С. 540-541.

15. Власюк О.С. Вплив добрив на ураження цукрових буряків плямистостями листя / О.С. Власюк , Ф.С. Галиш, Г.П. Войтова // Інтегрований захист рослин в Україні: тези доповідей наук.-техн. конф. ІЗР УААН, 3-5 груд. 2008 р. - С. 17-18. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, узагальнення даних, написання статті).

Анотації

Власюк О.С. Плямистості листків цукрових буряків та заходи обмеження їх розвитку в умовах західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей розвитку церкоспорозу (Cercospora beticola Sacc.), фомозу (Phoma betae Frank.) та альтернаріозу (Alternaria alternata (Fr.) Keissl.) листків цукрових буряків залежно від впливу деяких факторів. Розроблені математичні моделі прогнозу появи і розвитку церкоспорозу, які ґрунтуються на гідротермічних показниках травня та червня. Встановлено вплив гідротермічних показників на поширення фомозу, які корелюють з кількістю опадів у третій декаді липня. Вперше визначено поширення та етіологію альтернаріозної плямистості листків цукрових буряків у зоні західного Лісостепу У...