Оцінка продуктивних якостей тварин голштинської породи канадської селекції залежно від генотипових та паратипових факторів

Адаптаційна здатність корів голштинської породи канадської селекції. Аналіз показників фенотипової мінливості ознак молочної продуктивності та індексу адаптації в імпортованих тварин і власної репродукції засвідчив факт достатньо адаптивної здатності корів голштинської породи. Індекс адаптації корів, народжених у Канаді склав -10,0, а тварин власної репродукції -12,7. У голштинських тварин власної репродукції збільшення фенотипової мінливості ознак молочної продуктивності - надою, вмісту жиру та молочного жиру - викликано факторами зовнішнього середовища.

Характеристика корів-первісток різного генетико-екологічного походження за будовою тіла. Порівняльним аналізом промірів будови тіла корів-первісток голштинської породи, які були імпортовані з Канади та тварин власної репродукції встановлено істотну міжгрупову різницю за всіма оцінюваними ознаками екстер'єру (табл. 3).

Таблиця 3

Проміри статей екстер'єру корів-первісток голштинської породи канадської селекції

Доведено наявність достовірного додатного зв'язку між усіма промірами статей будови тіла і величиною надою. Коефіцієнти кореляцій у корів-первісток імпортованого поголів'я та власної репродукції склали відповідно - за висотою в холці (r=0,498 і 0,587), глибиною (r=0,294 і 0,275) та шириною грудей (r=0,332 і 0,226), шириною в маклаках (r=0,532 і 0,217), кульшах (r=0,458 і 0,271) та сідничних горбах (r=0,468 і 0,184), навскісною довжиною заду (r=0,517 і 0,310) та тулуба (r=0,244 і 0,695) й обхватом грудей за лопатками (r=0,663 і 0,217).

Характеристика голштинських корів за морфологічними та функціональними властивостями вимені. Достовірні вікові зміни ознак вимені корів виявлено за глибиною передньої четверті, яка у віці третьої лактації збільшилась на 2,2 см (Р<0,001) та відстанню дна вимені до підлоги, що зменшилась на 1,5 см (Р<0,01). За результатами досліджень голштинські корови в межах трьох лактацій характеризувалися тільки бажаними формами будови вимені: ванноподібною - 73,6-83,9 та чашовидною - 16,1-26,4 % (табл. 4).

Таблиця 4

Характеристика корів голштинської породи власної репродукції за морфологічними ознаками вимені

Оцінене поголів'я корів голштинської породи характеризувалося високими показниками інтенсивності молоковіддачі, які в середньому становили 2,42 кг/хв. у корів-первісток, 2,28 - тварин у віці другої лактації та 2,43 кг/хв. - у повновікових тварин, без помітної різниці між тваринами різних вікових груп (табл. 5).

Таблиця 5

Функціональні властивості вимені корів голштинської породи

За індексом вимені, середній показник якого коливався в межах від 45,3% у корів-первісток, до 44,4 і 44,7 % - тварин другої та третьої лактацій, виявлена незначна вікова різниця на користь первісток, яку можна пояснити певним генетичним поліпшенням, а встановлений його низький варіативний рівень (4,3-5,3%) свідчить про достатньо рівномірний розвиток молочної залози голштинських тварин.

Додатний високодостовірний зв'язок встановлено між надоєм корів у віці першої, другої та третьої лактацій та промірами обхвату (r=0,259-0,484), довжини (r=0,253-0,420), ширини (r=0,316-0,408) вимені та довжиною передньої четверті (r=0,337-0,389).

Вивчення кореляційних зв'язків між функціональними властивостями вимені корів та величиною надою за лактацію виявилися додатними і достовірними за інтенсивністю доїння (r=0,296-0,495), умовним об'ємом вимені (r=0,199-0,522), тривалістю доїння (r=0,165-0,360) та індексом вимені (r=0,360-0,426).

Особливості екстер'єрного типу корів. Аналіз результатів оцінки голштинських корів-первісток за методикою лінійної класифікації засвідчив, що тварини мали добре виражені молочний тип з середньою оцінкою 81,4 бала, тулуб - 82,5, кінцівки - 81,7 та вим'я 81,5 бала. Загальна оцінка 81,8 бала за міжнародною шкалою відповідає в середньому рівню “добре з плюсом”, а порівняно низькі коефіцієнти варіації як за цими комплексами (2,8-3,2%), так і в цілому за загальною оцінкою (2,4%) свідчать про високу ступінь консолідованості стада за екстер'єрним типом.

Про ефективність лінійної оцінки в селекції молочної худоби свідчать показники збільшення величини надою із зростанням даних оцінки (табл. 6).

Таблиця 6

Залежність рівня надою корів-первісток голштинської породи від рівня оцінки екстер'єрного типу

Порівняно високі та за трьома із чотирьох груп високодостовірні коефіцієнти успадковуваності (Р<0,001) встановлено за оцінкою лінійних ознак, що характеризують у корів-первісток молочний тип (h²=0,371), тулуб (h² =0,404) і вим'я (h² =0,347). Із оцінюваних описових ознак на достовірному рівні виділяються такі: висота (h² =0,288; Р<0,01), глибина тулуба (h² =0,421; Р<0,001), ширина заду (h²=0,289; Р<0,01), прикріплення передньої частини вимені (h²=0,217; Р<0,01), глибина вимені (h²=0,284; Р<0,01), міцність (h² =0,281;Р<0,01) і молочний характер (h² =0,408; Р<0,001).

Оцінка бугаїв-плідників за типом їхніх дочок виявила серед них істотну диференціацію за показниками загальної оцінки 100-бальної системи класифікації. Кращими визнано бугаїв Леопольда 401498 та Карсонета 5375693 - онуків Валіанта 1650414, з оцінкою (82,4 і 82,2 бала) та відповідною продуктивністю за надоєм (5115 і 5276 кг). Найнижчою оцінкою відрізнялися дочки бугая Белмона 5735050 (80,2 бала, 4031 кг). Різниця у даному порівнянні високодостовірна і становила 2,2 та 2,0 бала (Р < 0,001).

Ефективність використання високопродуктивних корів у селекційному процесі стада. Із наявної бази даних (n=1013) кількість тварин з надоєм 6000 і вище кг молока за кращу лактацію становила 438 голів або 43,2 % (табл. 7). Рівень надою за кращу лактацію (7582 кг) та кількість тварин, які потрапили до даної вибірки - 98,6 % від оціненого поголів'я у віці першої лактації, засвідчує факт одержання надою від кожної корови вище 7000 кг за одну із врахованих лактацій, використаних упродовж життя, забезпечуючи тривале продуктивне використання високопродуктивних корів.

Таблиця 7

Молочна продуктивність високопродуктивних голштинських корів ПЗ „Золотоніське”, ()

Встановлений тісний додатний зв'язок між рівнем надою за першу лактацію та пожиттєвим надоєм (r=0,496) свідчить про ефективність добору корів за показниками першої лактації. У стаді отримано 13 корів-рекордисток з надоєм понад 10 тисяч кг молока, одна із них - корова Ляклива 1134 (F₃ - 3 - 13071 - 3,64 - 475,5), пожиттєвий надій (90646 кг).

Оцінка провідних ліній та бугаїв-плідників за господарськи корисними ознаками. Аналізуючи показники, що характеризують прижиттєву та довічну продуктивність корів найбільш поширених ліній виявлено міжлінійну диференціацію. Краще потомство бугаїв лінії Валіанта 1650414 з надоєм 5344 кг молока, що вище порівняно з рештою ліній на 135-762 кг. Найбільш жирномолочною виявилась лінія Елевейшна 1481007 з середнім вмістом жиру в молоці у її нащадків 3,83 %, перевищивши однолітків інших ліній на 0,01-0,07 %.

Встановлено, що ознаки довічного використання корів детермінуються спадковістю бугаїв-плідників відповідних ліній. Нащадки лінії Старбака 352790 характеризувалися найбільшою тривалістю продуктивного та господарського використання (1611 і 2372 дні), з достовірним перевищенням корів інших ліній відповідно на 256-480 та 346-744 дні (Р<0,01-0,001), а також найвищою довічною продуктивністю за надоєм - 33886 кг, вмістом - 3,81 % та молочним жиром - 1371,8 кг порівняно з іншими лініями з різницею різного ступеня достовірності відповідно - 8808-15524 кг, 0,01-0,07% та 327,2-653,1 кг.

Ефективність поєднуваності ліній. Достовірно вищий рівень молочної продуктивності корів за надоєм першої та кращої лактацій, одержаних від підбору плідників ліній Валіанта 1650414 та П.Ф.А.Чіфа 1427381 із батьківської та материнської сторін родоводу, порівняно з кросами материнських ліній, засвідчив ефективність та вмотивованість внутрішньолінійного розведення, як методу селекції молочної худоби. Разом з тим, виявлено досить вдалі варіанти кросів. Встановлені закономірності в аспекті лінійного розведення підтверджують доцільність постійного моніторингу поєднуваності ліній голштинської породи.

Високі коефіцієнти сили впливу батьків на показники надою (з=0,180-0,336), процент жиру (з=0,221-0,400) та молочного жиру (з=0,199-0,357), віку першого отелення (з=0,214), довічного надою (з=0,656) і тривалості господарського використання (з=0,336) порівняно з аналогічними показниками сили впливу ліній батька (з=0,029-0,134) та матері (з=0,020-0,122) підтверджують теоретичну базу щодо необхідності інтенсивного добору бугаїв-лідерів породи та їх використання у селекції.

Економічна ефективність розведення тварин голштинської породи канадської селекції, що походять від бугаїв лінії Старбака 352790, яка визнана однією з кращих в господарстві ВАТ племзавод ДП ДГ “Золотоніське”, за даними продуктивності та фактичних цін реалізації молока 2008 року склала 628,78 грн. в розрахунку на одну корову або 20749,74 грн. на все поголів'я, а також нащадків лінії Валіанта 1650414 - 523,98 грн. та 53969,94 грн. відповідно.

ВИСНОВКИ

1. За результатами комплексного дослідження імпортованого поголів'я голштинської породи канадської селекції та тварин власної репродукції в межах генерацій встановлено, що ремонтний молодняк характеризувався інтенсивним ростом та розвитком, а корови - високими показниками молочної продуктивності; екстер'єрні ознаки будови тіла та вимені корів характерні для тварин молочного типу, структурованість генеалогічних формувань забезпечує їхню міжлінійну диференціацію за продуктивністю, а рівень генетично-популяційних параметрів дозволяє ефективно вести селекцію тварин у напрямку нарощування генетичного потенціалу.

2. Маточне поголів'я голштинської породи, імпортоване з Канади, відрізнялось різноманітною генеалогічною структурою, характеризувалось відмінною племінною цінністю за показниками батьківських предків, що забезпечило наступні покоління тварин високими показниками молочної продуктивності, яка становила за надоєм першої лактації 6269 кг молока, вмістом жиру - 3,92 % та молочним жиром - 244,0 кг і за даними третьої та кращої відповідно - 6923 і 7057 кг, 3,94 і 3,90 % та 272,8 і 275,7 кг, що засвідчило реалізацію їхнього генетичного потенціалу в нових екологічних умовах.

3. Ремонтний молодняк голштинської породи власної репродукції характеризувався інтенсивним ростом. Жива маса у віці 18-ти місяців становила 408 кг за оцінкою телиць першої генерації, 410 - другої та 417 - третьої з достовірною перевагою останньої порівняно з першою та другою, відповідно на 9 (Р<0,001) та 7 кг (Р<0,01).

4. Ступінь впливу генотипових чинників на величини надою і молочного жиру в загальній фенотиповій мінливості цих ознак, серед яких - племінна цінність батька корови (=0,336), батька матері корови (=0,393), селекційний індекс батька корови (=0,292), селекційний індекс батька матері корови (=0,231), індекс СПЦ батька за надоєм (=0,261) свідчить про ефективність селекції за добором предків, оцінених за селекційними індексами.

5. Порівняльний аналіз коефіцієнтів успадковуваності ознак молочної продуктивності корів у межах трьох генерацій, визначених дисперсійним аналізом через силу впливу батька та методом подвоєного коефіцієнта кореляції в суміжних поколіннях (мати-дочка), свідчить про достатній рівень їхньої генотипової детермінації та залежність величин коефіцієнтів від методу визначення. Так, обчислені за методом сили впливу “батько-дочка” коефіцієнти успадковуваності в межах врахованих лактацій виявились найбільш достовірними та менш мінливими (h²=0,159-0,592) порівняно з методом мати-дочка (h²=0,099-0,461), проте в обох випадках вони є достатніми для обґрунтування ефективності проведення добору та підбору тварин за ознаками надою, вмісту та молочного жиру.

6. Встановлені високодостовірні коефіцієнти повторюваності за ознаками надою між першою та другою (r=0,50) і першою та вищою (r=0,43) лактаціями свідчать про можливість ефективного добору корів за ознаками молочної продуктивності за першу лактацію. Відмічено тенденцію зниження коефіцієнтів повторюваності за надоєм і молочним жиром у міру вікового віддалення порівнюваних лактацій.

7. Встановлено наявність достовірної залежності рівня молочної продуктивності корів-первісток від сезону їхнього отелення. Найвищими надоями за лактацію характеризувались корови, що розтелились в осінні та зимові місяці, а найменшими - ті, що отелилися влітку. Фактор сезону отелення зумовлює фенотипову мінливість надою корів піддослідних груп на 3,4-14,2 % залежно від їхнього походження.

8. Імпортовані корови голштинської породи канадської селекції в процесі адаптації характеризувались високими показниками молочної продуктивності порівняно з їхніми нащадками наступних генерацій за даними першої (6228 кг і 3,92% проти 4981 і 3,80), третьої (6945 кг і 3,94% проти 5952 і 3,79) та кращої (7375 кг і 0,3,95 % проти 6640 і 3,86) лактацій. Разом з тим у тварин голштинської породи спостерігалося істотне, порівняно з фізіологічно та економічно обґрунтованими нормами, подовження тривалості сервіс- та міжотельного періодів. Використання в селекції молочної худоби методу оцінки адаптаційної здатності корів дозволяє визначити рівень взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища.

9. Аналіз лінійних промірів екстер'єру корів-первісток голштинської породи канадської селекції у порівнянні двох груп тварин - імпортованих з Канади та власної репродукції свідчить про міжгрупову різницю за усіма статями будови тіла на користь завезених тварин. Використання індексів будови тіла дозволило визначити характерні особливості розвитку організму тварин голштинської породи канадської селекції в загальній співвідносній єдності статей екстер'єру.

10. Використання методу лінійної класифікації корів дозволило визначити індивідуальні особливості екстер'єрного типу тварин голштинської породи і на високому рівні вірогідності та об'єктивності диференціювати оцінених бугаїв-плідників за типом їхніх дочок, виявити серед них поліпшувачів типу будови тіла в потомства. Встановлена наявність достовірного позитивного кореляційного зв'язку між окремими груповими (r=0,135-0,404) та описовими ознаками (r=0,167-0,421) лінійної оцінки і величиною надою, який підтверджує можливість і доцільність ефективності селекції за типом, що одночасно сприяє зростанню молочної продуктивності в тварин.

11. Виявлені в корів-первісток достовірні коефіцієнти успадковуваності групових статей екстер'єру, які характеризують молочний тип (h²=0,371), тулуб (h²=0,404) і вим'я (h²=0,347) та окремих описових - висота в крижах (h²=0,288), глибина тулуба (h²=0,421), ширина заду (h²=0,289), прикріплення передньої частини вимені (h²=0,217), висота задніх часток вимені (h²=0,167), міцність (h²=0,281) і молочний характер (h²=0,408), які в системі лінійної класифікації будуть забезпечувати ефективність селекції молочної худоби.

12. Встановлений спадковий вплив бугаїв-плідників за ознаками тривалості продуктивного використання та довічної продуктивності свідчить про доцільність проведення селекції з урахуванням цих економічно важливих показників.

13. Доведено існування впливу племінної цінності батька за даними першої-третьої та кращої лактацій на надій (з=0,180-0,336), вміст жиру (з=0,221-0,400) і його кількості (з=0,199-0,357) та поєднуваності генеалогічних формувань на молочну продуктивність корів голштинської породи.

14. Економічна ефективність розведення тварин голштинської породи канадської селекції, що походять від бугаїв лінії Старбака 352790, у фактичних цінах реалізації молока 2008 року в господарстві ВАТ племзавод ДП ДГ “Золотоніське” склала 628,78 грн. у розрахунку на одну корову або 20749,74 грн. на все поголів'я, а також нащадків лінії Валіанта 1650414 - 523,98 грн. та 53969,94 грн. відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Встановлений високий рівень племінної цінності стада голштинської породи канадської селекції ВАТ племзавод державного підприємства дослідного господарства “Золотоніське” дозволяє створити биковиробну групу корів та проводити добір ремонтних бугаїв для формування племінних підприємств України.

У селекційному процесі при подальшому формуванні репродуктора голштинської породи використовувати встановлені закономірності впливу генотипових та паратипових чинників на розвиток господарськи корисних ознак.

Список публікацій за темою дисертації

1. Вечорка В. В. Адаптивна здатність голштинських корів канадської селекції / В. В. Вечорка // Матеріали обл. наук.-практ. конф. молодих вчених та спеціалістів «Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв» (26 грудня 2006 р.). Суми: ВВП Мрія - 1, 2006. С. 25-26.

2. Хмельничий Л. М. Особливості екстер'єрного типу корів голштинської породи канадської селекції / Л. М. Хмельничий, В. В. Вечорка // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво». Суми: ВТД Університетська книга, 2007. Вип. 9 (13). С. 115-120. (Дисертантом самостійно були взяті проміри в корів голштинської породи канадської селекції та зроблений аналіз отриманих даних).

3. Хмельничий Л. М. Оцінка адаптивної здатності корів голштинської породи канадської селекції / Л. М. Хмельничий, В. В. Вечорка // Таврійський науковий вісник. Херсон: Айлант, 2007. Вип. 50. С. 99-103. (Дисертантом самостійно проведені розрахунки адаптаційної здатності корів голштинської породи канадської селекції згідно методики).

4. Вечорка В. В. Взаємозв'язок між ознаками екстер'єрного типу та молочною продуктивністю корів / В. В. Вечорка // Аграрний форум - 2007: мат. Міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету (4 - 6 квітня 2007 р.). Суми: ВТД Університетська книга, 2007. Ч. 1. С. 28-29.

5. Вечорка В. В. Адаптаційні особливості молочної худоби / В. В. Вечорка // Матеріали V конф. молодих вчених та аспірантів ( 24 квітня 2007 р.) / За ред. В. П. Бурката. К.: Аграрна наука, 2007. С. 12-14.

6. Вечорка В. В. Порівняльна характеристика корів-первісток голштинської породи канадської селекції різного генетико-екологічн...