Удосконалення окремих елементів технології вирощування телят в молочний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 636.2.083.37/.084.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛЯТ В МОЛОЧНИЙ ПЕРІОД

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

ЧЕРНЮК СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник:

Борщ Олександр Васильович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва молока.

Офіційні опоненти:

Костенко Василь Іванович, доктор сільськогосподарських наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри технології виробництва молока та яловичини;

Рибалка Микола Маркович, кандидат сільськогосподарських наук, Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри технології переробки продуктів тваринництва.

Захист відбудеться "27" травня 2010 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28.

Автореферат розісланий 26 квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Упродовж останніх років молочне скотарство в цілому було збитковим, існуючі ціни на його продукцію не покривали витрат виробництва. Збитковість галузі призвела до скорочення поголів'я великої рогатої худоби. У зв'язку з цим одним з основних завдань молочного скотарства є вирішення проблеми відтворення та одержання скороспілих, добре розвинених, здорових, з міцною конституцією тварин. При цьому вирішальне значення надається технології вирощування телят у молочний період (Болдырева В., 2006; Мисостов Т.А., 1977; Пшеничний П.Д., 1961; Рой Дж. Х.Б., 1982; Свечин К.Б., 1961).

У сучасних умовах виробництва молока важливими для вирішення проблеми відтворення молочних стад є питання забезпечення новонароджених телят повноцінним молозивом, а також підвищення ефективності використання його надлишків, отриманих від повновікових новотільних корів. Нині доведена можливість і доцільність консервування молозива методом заморожування та використання його для згодовування новонародженим телятам. Проте питання щодо впливу низьких температур на хімічний склад, фізичні властивості та дію заморожено-розмороженого молозива на організм новонароджених телят вивчені недостатньо.

Традиційні технологічні схеми вирощування телят у молочний період передбачають використання незбираного молока, що в умовах скорочення обсягів його виробництва і високої собівартості є економічно недоцільним, оскільки близько 25 % річного надою витрачається на випоювання телят, а це істотно знижує товарність і рівень рентабельності виробництва. Проте у багатьох зарубіжних країнах, зокрема США, Голландії, Німеччині, Данії, Англії, Франції та інших за рахунок використання замінників молока у комплексі з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами на випоювання телят витрачають не більше 5-7 % отриманого молока.

У зв'язку з цим актуальними є дослідження, спрямовані на обґрунтування технології вирощування ремонтних теличок за використання консервованого методом заморожування молозива та замінників молока у комплексі з передстартерними і стартерними комбікормами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень, що виконувались на кафедрі технології виробництва молока Білоцерківського національного аграрного університету згідно з державним замовленням Кабінету Міністрів України за темою: "Вивчення, обґрунтування і розробка енергоресурсозберігаючих технологій для ефективного виробництва якісного молока на реконструйованих і нових молочних фермах України" (номер державної реєстрації 0106U009627 від 25.09.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - обґрунтувати доцільність використання консервованого методом заморожування молозива та замінників молока з різним вмістом рослинних білків у технології вирощування телят в молочний період.

Завданнями досліджень передбачалося вивчити:

- хімічний склад та ступінь бактеріального обсіменіння свіжовидоєного і консервованого методом заморожування молозива;

- вікові зміни показників живої маси і середньодобових приростів піддослідних тварин;

- морфологічний і біохімічний склад крові телят;

- вікову динаміку показників лінійного росту піддослідних теличок;

- поведінку телят залежно від схеми їх вирощування;

- економічну ефективність вирощування ремонтних теличок.

Об'єкт дослідження. Технологія вирощування теличок української чорно-рябої молочної породи за використання консервованого методом заморожування молозива і замінників молока з різним вмістом рослинних білків у комплексі з передстартерними і стартерними комбікормами.

Предмет дослідження. Якісний склад молозива, гематологічні показники, резистентність, ріст і розвиток, формування типу будови тіла, етологія телят.

Методи дослідження. Зоотехнічні (жива маса, лінійні проміри та індекси будови тіла), етологічні (поведінка і реакція теличок на кормові фактори), гематологічні (дослідження складу крові та її сироватки), економічні (розрахунок економічної ефективності застосування окремих елементів технології) та статистичні (обчислення середніх величин і їх похибки) методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженнях дістало подальший розвиток обґрунтування доцільності використання у технології вирощування телят до 6-місячного віку консервованого методом заморожування молозива та замінників молока з різним вмістом рослинних білків.

Одержано нові дані щодо позитивного впливу на організм новонароджених телят згодовування у перші дні постнатального періоду консервованого методом заморожування молозива, що має високі імунобіологічні властивості.

Експериментально доведено, що використання замінників молока з високим вмістом (70 %) молочних білків у комплексі з передстартерними і стартерними комбікормами у технології вирощування ремонтних теличок до 6-місячного віку позитивно впливає на ріст, розвиток та резистентність їх організму.

Теоретично обґрунтована й експериментально підтверджена ефективність використання замінника молока на основі зерна сої, виготовленого методом, що ґрунтується на принципі гідродинамічної кавітації, у технологічних схемах вирощування телят, розпочинаючи з 2,5-місячного віку.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель "Спосіб підвищення інтенсивності росту молодняку телят молочних порід" № 48699 МПК ⁷ А 23К 1/00.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування в годівлі новонароджених телят консервованого методом заморожування при температурі -18-20 ?С молозива з високими імунобіологічними властивостями у кількості, передбаченій загальноприйнятими нормами, дає можливість забезпечити повноцінну годівлю та достатній рівень колострального імунітету, збереженості й приростів живої маси.

За результатами досліджень запропоновані схеми використання у ранньому віці замінників молока з різним вмістом рослинних білків у комплексі з передстартерними і стартерними комбікормами, що сприяє збільшенню середньодобових приростів живої маси у період від народження до 6-місячного віку на 4,6-5,8 %, а також економії грошових коштів на одиницю приросту живої маси.

Результати досліджень впроваджені у ВАТ "Терезине" Білоцерківського району та СТОВ "Пологівське" Васильківського району Київської області при вирощуванні теличок молочних порід, а також використовуються у навчальному процесі Білоцерківського національного аграрного університету при підготовці фахівців з напряму "Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва".

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літературних джерел за темою дисертаційної роботи, експериментальні дослідження, їх статистичну обробку. Планування експериментальних робіт, інтерпретація результатів досліджень, формулювання висновків здійснено за участі наукових керівників.

Здобувач висловлює подяку першому науковому керівнику доктору с. -г. наук, професору Адміну Євгену Івановичу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Розведення тварин - актуальні проблеми та шляхи їх вирішення" (м. Харків, 2007 р.); "Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва" (м. Вінниця, 2008 р.); "Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті" (м. Біла Церква, 2008°р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Білоцерківського національного аграрного університету (м. Біла Церква, 2005-2008 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, із них 7 - у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 4 - тези матеріалів конференцій, та одержано патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 119 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Робота містить 30 таблиць, 16 рисунків та 9 додатків. Список літератури включає 247 джерел, у тому числі 54 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Науково-господарські досліди щодо вивчення ефективності використання консервованого молозива та замінників незбираного молока у суміші з гранульованими та розсипними концентрованими кормами в процесі вирощування молодняку великої рогатої худоби для ремонту молочного стада проводились у ВАТ "Терезине" і СТОВ "Пологівське" Київської області упродовж 2005-2008 років.

Для проведення першого науково-господарсько досліду (ВАТ "Терезине") було відібрано 20 новонароджених телят-аналогів, з яких сформували дві групи тварин (контрольна і дослідна). Телята контрольної групи упродовж досліду отримували свіжовидоєне, а дослідної - розморожене після тривалого зберігання при температурі -18-20 ?С молозиво, згідно з наведеною схемою (табл.1).

Таблиця 1 - Схема першого науково-господарського досліду

Група	Кількість, голів	Період, діб
		молозивний, 5	молочний та післямолочний, 175
Контрольна	10	Молозиво (свіжовидоєне)	ОР
Дослідна	10	Молозиво (консервоване)	ОР

Молозиво згодовували теличкам обох груп вручну, за допомогою соскової напувалки. У подальшому тварин поступово привчали до споживання молочних кормів з відра. Добова даванка молозива становила близько 15 % від живої маси тварини.

У другому науково-господарському досліді, проведеному у ВАТ "Терезине", вивчали вплив згодовування замінника незбираного молока у комплексі з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами на ріст і розвиток телят порівняно з випоюванням незбираного молока (табл. 2).

Таблиця 2 - Схема другого науково-господарського досліду

Група	Кількість, голів	Період, діб
		підготовчий, 5	обліковий, 175
Контрольна	10	Молозиво	Незбиране молоко, ОР
Дослідна	10	Молозиво	Замінник молока, ОР

Для цього було відібрано 20 голів новонароджених теличок української чорно-рябої молочної породи, з яких за принципом аналогів сформували контрольну і дослідну групи по 10 голів у кожній.

Під час зрівняльного періоду телички обох груп отримували молозиво від власних матерів. В основний період досліду теличкам контрольної групи випоювали незбиране молоко впродовж 80 днів два рази на добу, а дослідної - його замінник. Крім того, з 7-денного віку теличкам обох груп згодовували передстартерний комбікорм. Тварини мали вільний доступ до концентрованих кормів та свіжої води.

Після досягнення 2-місячного віку піддослідним теличкам два рази на добу задавали комбікорм-стартер. Також до раціонів ремонтних теличок були включені грубі та соковиті корми.

Упродовж першого та другого науково-господарських дослідів тварин утримували за технологією, прийнятою в молочному скотарстві: у профілакторний період телята знаходилися в індивідуальних круглих клітках, виготовлених з металевої сітки. Після закінчення профілакторного періоду (20 діб) і до 180-денного віку - перебували в групових клітках по 10 голів.

У третьому науково-господарському досліді, проведеному у СТОВ "Пологівське", використовували замінник молока, виготовлений із зерна сої. Цей замінник одержували безпосередньо в господарстві з власної сировини на установці ТЕК-СМ за технологією, запропонованою інститутом "ТЕКМАШ". Вона ґрунтується на принципі кавітації і забезпечує низьку активність уреази в межах вимог ДСТУ 12220-96 (табл. 3).

Таблиця 3 - Схема третього науково-господарського досліду

Група	Кількість, голів	Період, діб
		підготовчий, 75	обліковий, 105
Контрольна	10	ОР	Збиране молоко, ОР
Дослідна	10	ОР	Замінник молока на основі зерна сої, ОР

У підготовчий період, як і у другому досліді, телята обох груп знаходилися на ОР, а в основний (обліковий) період досліду телички контрольної групи одержували основний раціон та збиране молоко, тварини дослідної групи - раціони, які включали замінник молока на основі зерна сої.

Піддослідних теличок у профілакторний період утримували індивідуально у клітках Еверса розміром 125x75x120 см, а в подальшому (160 діб) - у групових станках з площею підлоги 1,2 м²/голову, групами по 10 голів.

На підставі фактичного обліку спожитих кормів визначали їх витрати на 1 кг приросту живої маси. Поживність кормів вираховували за даними довідкової літератури (Калашников А.П. та ін., 1985).

Живу масу теличок визначали індивідуальним зважуванням, які проводили у першу годину після народження, а потім - 24-26-го числа кожного місяця за 1-2 години до ранкової годівлі.

Відносний приріст живої маси тварин (К, %) розраховували як величину приросту живої маси тварин за контрольний період, виражену у відсотках від величини їх параметрів на початок контрольного періоду, за формулою, запропонованою S. Brody (1927).

У віці 1, 3 та 6 місяців у всіх телиць були взяті згідно з загальноприйнятими методиками основні проміри тіла. Особливості екстер'єру тварин піддослідних груп порівнювали за індексами будови тіла.

Добову поведінку тварин вивчали за методикою Є.І. Адміна (1971).

Гематологічні показники визначали в науково-дослідній лабораторії діагностики хвороб тварин Білоцерківського національного аграрного університету згідно із загальноприйнятими методиками (Левченко В.І. та ін., 2004). вирощування теличка молозиво замінник

Також згідно із загальноприйнятими методиками вивчали наступні показники якості молозива на 1-, 2-, 3-, 4- і 5-й день лактації: масову частку молочного жиру - згідно з ГОСТ 5867-90; густину - за ГОСТ 3625-84; масову частку білка - ГОСТ 25179-90; загальний вміст імуноглобулінів - за реакцією з 18 % розчином натрію сульфіту.

З метою оцінки чистоти та придатності молозива до згодовування визначали його бактеріальне обсіменіння: кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів - за ГОСТ 25102-90; наявність бактерій групи кишкової палички - за ГОСТ 9225-84; наявність Stachylococcus aureus - за ГОСТ 30347-97; наявність сальмонели - за ГОСТ 9225-84.

Розрахунок економічної ефективності вирощування ремонтного молодняку у різних групах проводили через підрахунок фактичних витрат на вирощування теличок до 6-місячного віку згідно із загальноприйнятими методиками.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПК за допомогою програмного забезпечення MS Exсel з використанням вбудованих статистичних функцій.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід. Якість молозива при тривалому зберіганні за від'ємної температури. Використання молозива у перші п'ять діб життя має вирішальне значення при формуванні майбутніх продуктивних якостей телят.

Показники якості молозива, яке використовувалося при випоюванні телят, наведено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Показники якості молозива перших 5 діб після отелення, (n=50)

Показник	День лактації
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Свіжовидоєне молозиво
Густина, г/см 3	1,060 ±0,0034	1,040 ±0,0050	1,031 ±0,0010	1,029 ±0,0006	1,028 ±0,0005
Жир, %	6,0 ±0,26	4,8 ±0,41	4,2 ±0,26	4,0 ±0,10	3,9 ±0,17
Білок, %	17,8 ±1,44	10,8 ±1,04	6,1 ±0,51	4,3 ±0,14	3,9 ±0,18
Ig, г/л	89,7 ±9,69	29,7 ±14,54	5,5 ±2,67	2,0 ±0,73	0,8 ±0,001
Молозиво після тривалого зберігання
Густина, г/см 3	1,062 ±0,0045	1,043 ±0,0020	1,034 ±0,0021	1,030 ±0,0020	1,028 ±0,0006
Жир, %	6,0 ±0,19	4,7 ±0,27	4,1 ±0,28	3,9 ±0,24	3,8 ±0,19
Білок, %	17,9 ±0,68	10,8 ±0,40	5,9 ±0,47	4,1 ±0,19	3,8 ±0,10
Ig, г/л	94,5 ±13,20	31,8 ±5,10	6,1 ±1,70	2,0 ±1,18	0,8 ±0,001

У процесі зберігання молозива за знижених температур спостерігаються деякі зміни за показниками густини, вмісту жиру, білка та імуноглобулінів. Так, густина упродовж перших 4-х діб лактації була дещо вищою у розмороженого молозива і ця різниця коливалася в межах 0,1-0,3° %. У результаті заморожування в молозиві 1-, 2- та 3-ї доби спостерігалася втрата вологи, внаслідок чого концентрація імуноглобулінів зросла відповідно на 5,3 %, 7,0 та 10,9 % порівняно зі свіжовидоєним. Зміни загального вмісту жиру і білка як у свіжому, так і розмороженому молозиві були незначними.

Також нами було встановлено, що після заморожування молозива у ньому значно знизилося бактеріальне обсіменіння. Так, кількість мезофільно- і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у свіжому молозиві переважала показник консервованого у 4-6 разів.

Отже, заморожування молозива забезпечує вірогідне зниження у ньому мезофільно- і факультативно-анаеробних мікроорганізмів порівняно з свіжовидоєним, а також дозволяє тривалий час зберігати його хімічний склад, фізичні властивості та імунну цінність, що відіграє важливу роль при становленні колострального імунітету у телят.

Біохімічні показники сироватки крові телят. Дослідженнями встановлено, що значення біохімічних показників у сироватці крові піддослідних телят коливаються, особливо після випоювання їм перших порцій молозива. Так, загальна кількість імуноглобулінів та вміст білка до випоювання молозива піддослідним теличкам знаходилися практично на однаковому рівні.

Телята дослідної групи у першу і другу добу життя за вмістом Ig переважали аналогів контрольної на 0,1-1,5 мг/мл, хоча встановлена різниця була статистично невірогідною. Випоювання телятам розмороженого молозива призвело до підвищення вмісту загального білка у сироватці їх крові. Зокрема, у теличок дослідної групи цей показник у 2- та 5-денному віці знаходився на рівні 61,2±0,51 і 64,3±0,99 г/л, що на 0,3 % більше, ніж у тварин контрольної групи.

Зміни відбулися і у показниках білкових фракцій сироватки крові телят. У добових телят дослідної групи спостерігався дещо нижчий вміст б- і г-глобулінових фракцій, який в середньому становив 5,9±0,27 і 17,6±1,36 г/л проти 7,3±0,76 і 17,8±1,04 г/л у контрольній.

Вміст альбуміну і в-глобуліну, навпаки, був вищим на 2,1 та 7,8 % у телят дослідної групи.

Порівнюючи вміст б-, в- і г-глобулінів у крові телят 5-денного віку з показниками, які були до випоювання молозива, можна констатувати, що у тварин дослідної групи ці показники зросли на 46,3 %, 41,5 і 104,4 %, а контрольної - відповідно на 14,5 %, 22,7 та 97,2 %.

Жива маса та середньодобові прирости телят. Основними показниками, за якими можна оцінювати ріст телят, є жива маси та середньодобові прирости.

Дані, які були отримані за час проведення досліду, свідчать про позитивний вплив випоювання консервованого молозива на ріст телят дослідної групи.

У теличок, яких вирощували із застосуванням консервованого молозива, середньодобові прирости від народження до 6-місячного віку становили 755 г, що на 1,3 % більше порівняно з контролем.

Аналізуючи зміни живої маси та середньодобових приростів, можна констатувати, що вищу продуктивність мали ті тварини, які споживали розморожене молозиво, проте встановлені відмінності між групами-аналогами були статистично невірогідними.

Другий науково-господарський дослід. Споживання кормів піддослідними тваринами. Дослід проводився в осінньо-зимовий період, тому до раціонів теличок були включені молочні корми, концентровані, грубі та соковиті. Піддослідний молодняк мав вільний цілодобовий доступ до об'ємистих та концентрованих кормів. У період від народження до 6-місячного віку телички дослідної групи спожили концентрованих кормів на 13,9 %, соковитих - на 2,3, сіна - 3,9 % більше, ніж їх ровесниці, що, очевидно, зумовлено кращим пристосуванням їхнього травного каналу до споживання рослинних кормів.

Таким чином, тварини дослідної групи за вільного доступу до годівниць мали кращий апетит порівняно з контрольною групою, про що свідчить більша кількість спожитих ними кормів.

Жива маса та середньодобові прирости телят. Як свідчать дані таблиці°5, середньодобові прирости живої маси теличок мали певні особливості. Так, у перший місяць після народження піддослідний молодняк обох груп за інтенсивністю росту суттєво не різнився між собою. Однак середньодобові прирости у тварин, які отримували незбиране молоко (контрольна група), за перший місяць вирощування були вищими, ніж у аналогів дослідної групи на 21 г, або на 2,5 %.

Встановлена різниця пояснюється тим, що переведення тварин дослідної групи на ЗНМ супроводжувалося деяким порушенням процесу травлення, а відповідно й незначним зниженням приростів телят внаслідок гіршого засвоєння замінника порівняно зі свіжим молоком.

Застосування ЗНМ у комплексі з передстартерними і стартерними комбікормами замість незбираного молока підвищує інтенсивність росту телят від 2- до 6-місячного віку. Так, телички дослідної групи у віці 90 та 150 діб переважали своїх ровесниць за середньодобовими приростами на 29,1 % (р<0,001) та 9,5 % (р<0,01).

Таблиця 5 - Середньодобові прирости телят від народження до 6-місячного віку

Вік тварин, діб	Група
	контрольна, n=10	дослідна, n=10	± до контрольної групи, %
Новонароджені - 30 діб	842±25,0	821±26,0	-2,5
31-60	696±18,7	751±25,4	7,9
61-90	529±20,7	683±13,5***	29,1
91-120	606±17,2	629±17,5	3,8
121-150	736±13,5	806±17,0**	9,5
151-180	767±19,7	803±13,9	4,7
Новонароджені - 90 діб	689±82,8	752±58,1	9,1
91-180	703±49,9	746±55,5	6,1
Новонароджені - 180 діб	696±96,8	749±80,4	7,6

Примітка: **р<0,01, ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.

За перші три місяці вирощування середньодобові прирости живої маси теличок дослідної групи були більшими на 9,1 %. Цю перевагу можна пояснити різною природою білкових компонентів та складом замінника молока, а також тим, що молодняк контрольної групи був гірше підготовлений до споживання об'ємистих кормів після закінчення періоду випоювання молока.

Проміри тіла тварин. Жива маса характеризує сукупність розвитку всіх органів і тканин, а лінійні розміри тварини досить добре відображають розвиток кістяка. При цьому ваговий ріст певною мірою пов'язаний із лінійним, але зростає швидше.

Споживання тваринами дослідної групи замінника незбираного молока не справляло негативного впливу на зміни абсолютних показників їхнього лінійного росту до 6-місячного віку. У віці 30 та 60 діб тварини обох груп розвивалися майже однаково, вірогідних відхилень між показниками промірів тіла не відмічено. Різниця за показником косої довжини тулуба становила 1,5 см у віці 30 діб та 1,6 см - 60 діб, але була невірогідною. Слід відзначити і те, що за висотою в холці телички контрольної групи у віці 30 та 60 діб переважали своїх ровесниць дослідної групи відповідно на 0,4 та 0,7 см.

При порівнянні промірів теличок у віці 85 діб встановлено, що тварини, які отримували замінник молока (дослідна група), за висотою в холці, шириною грудей, шириною в маклаках, сідничних горбах та обхватом п'ястка переважали аналогів контрольної групи. При цьому за косою довжиною тулуба, глибиною та обхватом грудей різниця була статистично вірогідною. Коса довжина тулуба у телят дослідної групи була більшою, ніж у тварин контрольної групи на 3,3 см, або на 4,3 % (р<0,01). Глибина грудей становила 36,7 см проти 35,2 см у контролі (р<0,05), обхват грудей - 102,2 см проти 99,6 см (р<0,05).

У 6-місячному віці телички, що отримували ЗНМ, за показниками висоти в холці, косої довжини тулуба, шириною в маклаках, сідничних горбах та обхватом п'ястка також переважали ровесниць контрольної групи. За шириною та обхватом грудей ця перевага становила відповідно 28,0 см проти 26,6 см (р<0,05) та 122,3 см проти 120,0 см (р<0,05).

Біохімічні показники сироватки крові телят. Інтегруючим показником гуморальних факторів неспецифічної резистентності є вміст загального білка у сироватці крові (табл. 6).

Цей показник у піддослідних тварин коливався в межах 77,9-80,2 г/л і відповідав встановленим нормам. У 2-місячному віці вміст загального білка в сироватці крові телят дослідної групи був більшим порівняно з контролем на 0,3 %. Підвищення вмісту загального білка може свідчити про інтенсивність пластичного обміну в організмі і, як наслідок, підвищення інтенсивності росту. Це узгоджується з концепцією, висунутою

М.І. Цвіліховським (1998), про тісний взаємозв'язок між структурою слизової оболонки та абсорбційними механізмами епітелію.

Таблиця 6 - Вміст загального білка та імуноглобулінів у сироватці крові телят,

Група	Вік, діб	Вміст Ig, мг/мл	Загальний білок, г/л
Контрольна, n=10	30	12,9±0,83	78,9±0,19
	60	14,8±0,62	79,6±0,17
	85	15,6±0,69	79,1±0,16
	180	17,3±0,64	79,5±0,19
Дослідна, n=10	30	11,6±0,70	78,9±0,36
	60	15,2±0,77	79,8±0,35
	85	18,8±1,26*	79,1±0,11
	180	20,0±0,95	79,1±0,11
Фізіологічні коливання	2,28-20,0	55,0-85,0

Примітка: *р<0,05, порівняно з контрольною групою.

Дослідження біохімічних показників сироватки крові показало, що за вмістом імуноглобулінів в сироватці крові відмічено певну вікову мінливість. Цей показник у ремонтних теличок обох груп з віком зростає, але дещо інтенсивніше у тварин, які споживали ЗНМ у комплексі зі спеціалізованими комбікормами. Так, у 85-денному віці вміст імуноглобулінів у тварин дослідної групи порівняно з показниками аналогів був на 3,2 мг/мл, або на 20,5 % (р<0,05) вищим.

Третій науково-господарський дослід. Споживання кормів піддослідними тваринами. Раціони теличок складалися з молочних кормів, концентрованих, соковитих, сіна та зеленої маси, до яких піддослідні тварини мали вільний цілодобовий доступ. За період вирощування молодняку від народження до 6-місячного віку рівень споживання кормів тваринами піддослідних груп був неоднаковим (табл. 7).

Таблиця 7 - Фактичне споживання кормів теличками від народження до 6-місячного віку, кг/гол

Корми	Група
	контрольна	дослідна
Молоко, кг: незбиране	400	400
збиране	380	-
Замінник молока на основі зерна сої, кг	-	290
Комбікорм, кг	216	241
Силос кукурудзяний, кг	129	137
Зелені корми, кг	565	582
Сіно, кг	251	260
Енергетична поживність, к. од.	591,4	623,2

Так, телички дослідної групи за рівнем споживання комбікорму, силосу, сіна та зелених кормів переважали аналогів контрольної групи відповідно на 11,6; 6,2; 3,6 і 3,0 %. Це ймовірно пояснюється тим, що у телят, які споживали соєвий замінник молочних кормів, швидше відбувалося заселення рубця мікрофлорою, здатною перетравлювати компоненти рослинних кормів.

Жива маса та середньодобові прирости телят. Аналіз змін живої маси ремонтних теличок при вирощуванні свідчить, що на початок досліду тварини контрольної і дослідної груп за живою масою суттєво не різнилися між собою. У наступні вікові періоди відмічена певна перевага теличок дослідної групи над аналогами контрольної.

За результатами аналізу показників живої маси телят у різні вікові періоди встановлено, що тварини дослідної групи за живою масою у 5 місяців переважали ровесниць контрольної групи відповідно на 3,2 кг (р<0,05), або на 2,3 %, у 6 місяців - на 7,2 кг (р<0,001), або на 4,6 %.

Оцінюючи інтенсивність росту тварин у процесі вирощування, слід зазначити, що середньодобові прирости живої маси піддослідних теличок мали свої особливості.

Використання замінника молока на основі соєвого зерна у раціоні теличок дослідної групи вірогідно підвищує інтенсивність росту тварин. Так, починаючи з 4-х і до 6-місячного віку, телята дослідної групи переважали за цим показником ровесниць з контрольної групи відповідно на 90,4; 99,8 та 129,1 г, або на 13,0; 15,3 та 20,3 % (р<0,001).

Загалом за обліковий період досліду тварини, які споживали замінник молока на основі зерна сої, мали на 16,1 % (р<0,01) вищі середньодобові прирости порівняно з групою, яка отримувала збиране молоко.

Проміри тіла тварин. Як свідчать наведені дані, вірогідних відхилень за промірами тіла між 1-місячними телятами контрольної та дослідної груп не спостерігалося (табл. 8). Так, різниця за висотою в холці становила 2 см і була невірогідною. Між промірами косої довжини тулуба, обхвату грудей, ширини грудей, ширини в сідничних горбах та маклаках різниця також була незначною і коливалася від 0,2 до 2,2 см.

При порівнянні промірів теличок у 6-місячному віці встановлено, що тварини, які одержували замінник молока на основі сої, за показниками косої довжини тулуба, ширини, глибини грудей та ширини в маклаках переважали аналогів контрольної групи. Так, у тварин дослідної групи висота в холці становила 101,9 см, що на 3,7 % більше порівняно з теличками контрольної групи (р<0,01), обхват грудей - 124,4 см проти 120,4 см у контролі (р<0,05).

Біохімічні показники сироватки крові телят. Кров є головним компонентом інтер'єру тварини і виконує ряд життєво важливих функцій, тому стан гематологічних показників є об'єктивним критерієм оцінки метаболічного та імунобіологічного статусу організму.

Загальна кількість імуноглобулінів у підготовчий період у крові телят дослідної групи становила 9,8±0,75 проти 8,6±0,76 мг/мл у контролі. Починаючи з 3-місячного віку, цей показник у молодняку, який споживав замінник молока на основі сої, зріс на 11,5 %, а в 6 місяців - становив 18,3±0,82 проти 12,2±0,76 мг/мл у тварин, які отримували збиране молоко (р<0,001).

Важливим показником є вміст білка у сироватці крові телят. У тварин контрольної групи в обліковий період він у середньому становив 80,0±0,24 та 80,2±0,20 г/л, тоді як в аналогів дослідної групи цей показник був вищим на 0,1 та 1,2 % (р<0,01).

Таблиця 8 - Проміри тіла тварин, см,

Група	Проміри
	висота в холці	коса довжина тулуба	ширина грудей	глибина грудей	обхват грудей	ширина в маклаках	ширина в сідничних горбах	обхват п'ястка
30 діб
Контрольна, n=10	77,6 ±0,60	68,9 ±0,52	16,6 ±0,33	28,7 ±0,44	79,7 ±0,65	16,4 ±0,30	11,8 ±0,24	10,4 ±0,16
Дослідна, n=10	79,6 ±0,6*	71,1 ±0,37**	17,3 ±0,30	28,4 ±0,40	80,5 ±0,74	15,9 ±0,27	12,0 ±0,21	10,2 ±0,22
90 діб
Контрольна, n=10	90,5 ±0,86	93,8 ±1,69	23,1 ±0,45	38,8 ±1,59	105,7 ±1,64	26,1 ±0,31	17,3 ±0,36	12,0 ±0,21
Дослідна, n=10	92,9 ±1,30	93,9 ±1,61	23,7 ±0,57	41,3 ±0,51	108,1 ±0,31	25,3 ±0,68	18,0 ±0,51	11,9 ±0,23
180 діб
Контрольна, n=10	98,3 ±0,44	103,8 ±1,16	28,8 ±0,84	45,3 ±0,57	120,4 ±1,27	28,8 ±0,46	19,1 ±0,34	15,4 ±0,22
Дослідна, n=10	101,9 ±1,12*	105,4 ±1,43	29,5 ±0,87	46,2 ±0,47	124,4 ±0,87*	29,7 ±0,42	19,3 ±0,47	15,5 ±0,26

Примітка: *р<0,05, **р<0,01 порівняно з контрольною групою.

Економічна ефективність результатів досліджень. Особливе місце у вирішенні проблеми підвищення ефективності молочного скотарства належить розробці такого способу вирощування ремонтного поголів'я, який би забезпечував економію матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів.

Нами було здійснено економічний аналіз проведених досліджень, виходячи з існуючих цін на продукцію (приріст живої маси) та корми станом на 2006-2007 роки (табл. 9).

За даними таблиці, витрати кормових одиниць на 1 кг приросту живої маси у молодняку, що споживав замінники молока, менші, ніж у тварин контрольних груп, на 2,6 та 2,2 % відповідно.

Вартість кормів, які споживали тварини дослідних груп, була меншою на 1,7 та 10 %. Останнє пояснюються тим, що вони споживали більше кормів і краще оплачували їх приростами, ніж ровесниці, що отримували незбиране та збиране молоко.

Таблиця 9 - Економічна ефективність вирощування телят до 6-місячного віку, на одну голову

Показник	Дослід 2	Дослід 3
	контрольна	дослідна	контрольна	дослідна
Абсолютний приріст, кг	125,8±1,48	134,9 ±2,39**	128,1±0,91	135,9 ±1,31***
Витрати кормів на одну голову, к. од.	486,8	519,7	591,4	623,2
Витрати кормів на 1 кг приросту, к. од.	3,9	3,8	4,6	4,5
Собівартість 1 к. од., грн	2,18	2,11	2,16	1,82
Собівартість кормів, витрачених на 1 кг приросту, грн	7,00	6,88	9,90	9,00
Собівартість 1 ц приросту, грн:	1015,15	997,46	1394,36	1267,60
у т. ч. вартість кормів	700,46	688,25	990,00	900,00
оплата праці	111,66	109,72	167,32	152,11
Затрати праці на 1 ц приросту, люд. -год	18,6	18,2	20,3	18,4

Примітка: **р<0,01, ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.

Затрати праці на 1 ц приросту в дослідних групах були на 0,4 та 1,9 люд. -год меншими, ніж у контрольних.

Собівартість 1 ц приросту виявилася на 17,69 та 126,76 грн, або 1,8 та 9,1° % нижчою, ніж у ровесниць, що споживали ЗНМ та замінник молока на основі сої.

Отже, використання замінників молока впливає на збільшення приростів живої маси телят у молочний період та сприяє економії грошових коштів на одиницю приросту.

ВИСНОВКИ

У результаті досліджень продуктивних, екстер'єрних, інтер'єрних і технологічних ознак ремонтних теличок української чорно-рябої молочної породи обґрунтована доцільність та економічна ефективність використання ЗНМ у комплексі зі спеціалізованими комбікормами, замінника молока із сої та консервованого методом заморожування молозива в технологічних схемах вирощування телят.

1. Консервування молозива заморожуванням забезпечує тривале збереження його хімічного складу, фізичних властивостей та імунобіологічної цінності, а також вірогідне зниження вмісту мезофільно- і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, викликаючи при цьому підвищення на 0,1-0,3 % його густини та збільшення концентрації імуноглобулінів.

2. Згодовування новонародженим телятам консервованого методом заморожування молозива забезпечує рівень обмінних процесів, колострального імунітету та приростів живої маси, характерний для тварин, які споживали свіжовидоєне молозиво.

3. Згодовування телятам замінника незбираного молока у поєднанні з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами, починаючи з 5-денного віку, сприяє поліпшенню поїдання об'ємистих кормів на 2,9 %, підвищенню середньодобових приростів від народження до 3-місячного віку на 9,1 %, а до 6-місячного - на 7,6 % та забезпечує збільшення живої маси на 5,8 % (р<0,01) порівняно з показниками теличок, які отримували незбиране молоко.

4. Застосування в технології вирощування телят замінника незбираного молока у комплексі з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами позитивно впливає на характер змін лінійних та об'ємних показників тіла: висота в холці у 6-місячному віці збільшилася на 1,1 %, коса довжина тулуба - на 0,6, обхват грудей - на 1,9, ширина грудей - на 5,2 %.

5. Використання замінника незбираного молока та передстартерних і стартерних комбікормів не викликає помітних змін у досліджуваних гематологічних показниках крові теличок, однак збільшує вміст у крові телят імуноглобулінів у віці 85 діб на 20,5 % (р<0,05), а 180 діб - на 15,6 %, відмічено тенденцію до зростання активності АсАТ і АлАТ - ферментів, що вказує на цілісність плазматичних мембран клітин різних органів, у першу чергу печінки.

6. Згодовування телятам замінника молока на основі зерна сої з 2,5-місячного віку сприяє збільшенню споживання кормів на 5,1 %, підвищенню середньодобових приростів живої маси - на 6,1 % (р<0,01) та зниженню витрат поживних речовин корму на 1 кг приросту - на 0,9 % порівняно з тваринами, що отримували збиране молоко.

7. Використання замінника молока на основі сої порівняно зі згодовуванням збираного молока викликає збільшення у крові теличок вмісту загального білка на 1,2 %, імуноглобулінів - на 11,5 %.

8. Застосування ЗНМ та замінника молока на основі зерна сої у комплексі з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами в технології вирощування ремонтних теличок до 6-місячного віку знижує собівартість 1 ц приросту живої маси відповідно на 1,7 % та 10 %.

Пропозиції виробництву:

1. Для забезпечення новонароджених телят повноцінними кормами рекомендується на молочних фермах створювати необхідні запаси високоякісного молозива, отриманого від здорових повновікових корів і зберігати його при температурі -18-20 °С.

2. З метою підвищення ефективності вирощування ремонтного молодняку телят доцільно з 5-добового віку заміняти незбиране молоко на ЗНМ у комплексі з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами.

3. У раціонах телят молочних порід рекомендується заміняти частину молочних кормів (зокрема, збиране молоко) замінником молока, виготовленим на основі соєвих бобів, у кількості, еквівалентній за перетравним протеїном (5-8 кг на одну голову за добу).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Чернюк С.В. Вивчення екстер'єрних показників і гуморального фактору у телят від народження до 85-денного віку за годівлі їх замінником молока /

2. С.В. Чернюк, О.А. Пацеля // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 34, Т.3. - С. 265-269. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

3. Чернюк С.В. Використання соєвого молока при вирощуванні ремонтних теличок до 6-місячного віку / С.В. Чернюк // Науковий вісник Харківської держ. зоовет. академії. - 2007. - Вип. 15 (40). - С. 82-87.

4. Чернюк С.В. Вплив замінника молока на ріст та розвиток телят / С.В. Чернюк // Збірник наукових праць ЛНАУ. - 2008. - № 86. - С. 434-439.

5. Борщ О.В. Ефективне застосування надлишків молозива при вирощуванні теличок / О.В. Борщ, О.А. Пацеля, С.В. Чернюк // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - 2009. - Вип. 79. - С. 198-205. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

6. Борщ А.В. Выращивание ремонтных телочек при ограниченном использовании цельного молока / А.В. Борщ, С.В. Чернюк // Сборник Белорусской гос. с. -х. академии. - 2008. - Вып. 11, ч 1. - С. 271-277. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

7. Борщ О.В. Дія консервованого молозива на організм телят / О.В. Борщ, С.В. Чернюк // Вісник державного агротехнологічного університету. - 2008. - Вип. № 2 (23), Т.1. - С. 97-103. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

8. Чернюк С.В. Особливості росту та розвитку телят при використанні повноцінного замінника незбираного молока / С. В Чернюк, О.В. Борщ // Вісник БНАУ. - 2008. - Вип. 58. - С. 38-42. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

9. Чернюк С.В. Зміна якісних показників молозива при консервуванні / С. В.°Чернюк, О.В. Борщ, О.А. Пацеля // Матеріали VIІ держ. наук.-практ. конф. ["Аграрна наука-виробництву"], (Біла Церква, 12-13 листоп. 2008 р.). - Біла Церква, 2008. - С. 40-41.

10. Чернюк С.В. Вплив замінника незбираного молока "Йоостен мілк" на ріст та розвиток ремонтних теличок / С.В. Чернюк // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ["Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті"], (Біла Церква, 15-16 трав. 2008 р.). - Біла Церква, 2008. - С. 26.

11. Чернюк С.В. Вплив соєвого молока на ріст та розвиток ремонтних теличок до 6-місячного віку / С.В. Чернюк // Матеріали VI держ. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті"], (Біла Церква, 16-17 трав. 2007 р.). - Біла Церква, 2007. - С. 71-72.

12. Чернюк С.В. Зміна якості молозива при консервуванні та його вплив на організм тварин / С.В. Чернюк // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів"], (Київ, 16-17 жовт. 2008 р.). - К., 2008. - С. 129-131.

13. Патент України на корисну модель 48699, МПК 7 А 23К 1/00. Спосіб підвищення інтенсивності росту молодняку телят молочних порід / О.В. Борщ, С.В. Чернюк, - № u200911192; заявл. 04.11.09; опубл. 25.03.10, Бюл. № 6. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

АНОТАЦІЇ

Чернюк С.В. Удосконалення окремих елементів технології вирощування телят в молочний період. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації викладено теоретичні та експериментальні матеріали технології вирощування ремонтних теличок за умов використання консервованого молозива та замінників молока. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу крові телят. Вивчено динаміку їх росту та розвитку, закономірності формування типу будови тіла, добову поведінку, та дано економічне обґрунтування запропонованих технологій вирощування ремонтних теличок.

Одержано нові дані щодо позитивного впливу на організм новонароджених телят випоювання у перші дні постнатального періоду консервованого методом заморожування молозива, отриманого від повновікових корів.

Експериментально доведено, що використання ЗНМ на основі молочних інгредієнтів у комплексі з гранульованими передстартерними і стартерними комбікормами у технології вирощування ремонтних теличок до 6-місячного віку позитивно впливає на характер обмінних процесів, ріст та резистентність організму.

Теоретично обґрунтована і експериментально підтверджена фізіологічна безпечність використання замінника на основі соєвих бобів, виготовленого методом, що ґрунтується на принципі гідродинамічної кавітації, у технологічних схемах вирощування телят, починаючи з 2,5-місячного віку.

Отримані в роботі результати можуть бути покладені в основу розроблення нових та удосконалення існуючих технологій вирощування ремонтних теличок молочних порід.

Ключові слова: вирощування, ремонтні телиці, поведінка, корми, порода, екстер'єр, проміри, індекси.

Чернюк С.В. Совершенствование отдельных элементов технологии выращивания телят в молочный период. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложены теоретические и экспериментальные материалы технологии выращивания ремонтных телочек при использовании консервированного молозива и заменителей молока. Проведена оценка морфологического и биохимического состава крови телят. Изучены динамика их роста и развития, закономерности формирования типа строения тела и дано экономическое обоснование предложенных технологий выращивания ремонтных телок.

Получено новые данные относительно положительного влияния на организм новорожденных телят выпаивания в первые дни постнатального периода молозива, консервированного методом замораживания, полученного от полновозрастных коров.

Изучено влияние фактора замораживания на сохранение качественных показателей молозива и его действие на организм телят в различные возрастные периоды.

В течение опытного периода было установлено, что процесс замораживания и размораживания сопровождается потерей влаги, а соответственно повышается плотность молозива, концентрация иммуноглобулинов, жира и белка.

На основании определения показателей крови телят в опытной и контрольной группах было установлено, что использование консервированного молозива не оказывало отрицательного влияния на их иммунный статус.

Экспериментально доказано, что использование ЗЦМ на основе молочных ингредиентов в комплексе с гранулированными предстартерными и стартерными комбикормами и заменителя на основе соевых бобов в технологии выращивания ремонтных телок до 6-месячного возраста положительно влияет на характер обменных процессов, рост и резистентность организма.

Изучен рост и развитие ремонтных телок украинской черно-пестрой молочной породы в условиях интенсивного их выращивания с использованием заменителей молока.

В течение учетного периода было установлено, что скармливание заменителей молока обеспечивает высокую эффективность использования последних. Отмечено положительное их влияние на экстерьерное развитие молодняка телят.

На основании определения показателей крови телят было установлено, что использование этих заменителей не оказывало отрицательного влияния на иммунитет телят.

Дана оценка и получены новые данные относительно положительного влияния выпаивания консервированного молозива телятам в первые дни постнатального периода, а также доказано, что использование заменителей цельного и снятого молока во время

6-месячного возраста, по сравнению с традиционной схемой выращивания, не вызывает отрицательных изменений в механизме резистентности организма животных.

Полученные в работе результаты могут быть положены в основу разработки новых и усовершенствования существующих технологий выращивания ремонтных телят молочных пород.

Ключевые слова: выращивание, ремонтные телки, поведение, корма, порода, экстерьер, промеры, индексы.

Chernyuk S.V. Enhancement of individual elements technology growing dairy calves in the milk period. - Manuscript.

Thesis for the degree of the candidate of agricultural science, specialty 06.02.04 - technology of livestock products. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The paper describes theoretical and experimental materials of repair calves technology under conditions of use canned colostrum and milk replacers. There are changes in trend productivity of calves. There has been put research in assessment of morphological and biochemical composition of their blood, dynamics of growth and development patterns of the type of physique, adaptable, resilient body and given the economic efficiency of the proposed technologies for growing calves.

The process of freezing did not have a significant impact on the quality and composition of colostrum, and the introduction of this technology made it possible to feed summer, better colostrums to calves that were born in winter-spring period.

Theoretically grounded and experimentally proved that the use of milk replacers in accordance with the proposed technology significantly affected the increase of live weight, saved time and money costs per unit of growth.

The new data on the positive impact weaning canned colostrum by calves had found out. This was in the first days of postnatal period, and also proved that the use of substitutes for whole milk and condensed during the growing repair heifers to 6 months of age compared with the traditional pattern of breeding. This did not cause negative changes in the mechanism of resistance on the organism of animals.

Obtained results could be the basis for developing new and improving existing technologies of repair calves of dairy breeds.

Key words: breeding, calf, behaviour, feed, breed, exterior, survey, index.

Размещено на Allbest.ru

...