Розвиток малих сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФРАНКІВ Оксана Дмитрівна

УДК 334.012.64

РОЗВИТОК МАЛИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Березівський Петро Степанович,

Львівський національний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій ім. Є. Храпливого

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Cтельмащук Антон Михайлович,

Хмельницький економічний університет,

завідувач кафедри економіки і підприємництва;

кандидат економічних наук

Коробка Світлана Василівна,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького,

старший викладач кафедри менеджменту.

Захист відбудеться 29 вересня 2010 р. о 14годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, ЛНАУ, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 26 серпня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Б. Яців

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Малі підприємства є неодмінним атрибутом ринкової економіки. У постреформеному сільському господарстві до малих належить більшість підприємств. Особливо значною є їхня питома вага в областях Карпатського регіону, що спричинене високою щільністю сільського населення, а також невеликими розмірами суцільних земельних масивів. Частка великих і середніх сільськогосподарських підприємств у цьому регіоні є незначною. Вони стали базовим елементом аграрної економіки регіону, хоча ще зовсім недавно їх практично не було - колишні колгоспи і радгоспи, як правило, були великими й середніми за розмірами підприємствами.

Розвиток малих сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах має свої особливості, пов'язані не тільки з їхніми розмірами, а й тим, що до цієї групи належать підприємства різних організаційно-правових форм: господарські товариства та приватні підприємства, фермерські господарства. Невеликі розміри дозволяють їм краще реагувати на зміни в зовнішньому соціально-економічному середовищі, однак не дають змоги використовувати переваги висококонцентрованого виробництва. Вони в більшій мірі потерпають від монопольного становища економічних партнерів і зазвичай не можуть лобіювати свої економічні інтереси у владних структурах.

Проблемі вдосконалення розвитку малих підприємств, зокрема у сільському господарстві, присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні учені: О.І. Амоша, В.Я. Амбросов, П.С. Березівський, В.М. Геєць, С.І. Дем'яненко, Т.Г. Дудар, В.В. Зіновчук, С.В. Коробка, О.В. Крисальний, В.В. Липчук, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Л.І. Михайлова, О.М. Онищенко, С.І. Пирожков, С.К. Реверчук, П.Т. Саблук, А.М. Стельмащук, Г.В. Черевко, В.В. Юрчишин та ін. Водночас у більшості наукових праць мало уваги приділено вивченню регіональних аспектів розвитку малих сільськогосподарських підприємств. Малодослідженими залишаються проблеми формування закономірностей та чинників ефективності виробництва продукції рослинництва і тваринництва в малих сільськогосподарських підприємствах. Усе це свідчить про актуальність проблеми й дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою бюджетної наукової тематики економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001-2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) і на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону” (номер державної реєстрації 0108U002073). Участь здобувача у виконанні наукової тематики відображена у наукових звітах кафедри менеджменту організацій за 2000-2009 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і методологічних засад розвитку малих сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової економіки та розробка способів їх вдосконалення. Для досягнення мети у процесі дослідження виконувались такі завдання:

- систематизувати погляди вітчизняних і зарубіжних вчених на теоретичну сутність малих сільськогосподарських підприємств;

- визначити концептуальні основи формування малих сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової економіки;

- розробити методологічні основи дослідження ролі малих підприємств у розвитку сільських територій;

- провести порівняльний аналіз національних програм розвитку малого підприємництва;

- виявити тенденції в показниках ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств;

- здійснити економічну оцінку інвестиційної привабливості малих сільськогосподарських підприємств;

- виявити основні чинники ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств;

- провести аналіз ефективності державної підтримки малих сільськогосподарських підприємств та обґрунтувати шляхи його вдосконалення;

- розробити пропозиції з оптимізації розмірів малих сільськогосподарських підприємств;

- окреслити основні напрями підвищення ефективності розвитку малих сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні відносини, в яких відбувається розвиток та формується ефективність малих сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти ефективного розвитку малих підприємств у сільському господарстві.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з проблеми ефективного функціонування і розвитку малих сільськогосподарських підприємств. Для виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались прийняті в економічній науці методи: системного підходу - для визначення місця і ролі малих сільськогосподарських підприємств у розвитку галузей сільського господарства та сільських територій; абстрактно-логічний - для узагальнення теоретичних положень щодо соціально-економічної сутності малих сільськогосподарських підприємств; економіко-статистичні - для аналізу показників розвитку та ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств, графічного зображення результатів аналізу, виявлення чинників ефективності малих сільськогосподарських підприємств; розрахунково-конструктивний - для обґрунтування перспективних параметрів розвитку малих сільськогосподарських підприємств; монографічний - для виявлення типових проблем розвитку малих сільськогосподарських підприємств.

Інформаційною базою досліджень слугували законодавчі та нормативні акти, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств Львівської області, офіційні дані Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, інформація зі всесвітньої комп'ютерної мережі „Інтернет”, нормативно-довідкова література, особисті спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- обґрунтовано оптимальні розміри малих сільськогосподарських підприємств як однієї з основ підвищення ефективності їх розвитку з використанням вдосконалених форм і методів, а також обсягів і напрямів державної підтримки;

розвинуто:

- концептуальні основи формування малих підприємств у контексті ринкових перетворень, які, на відміну від розроблених у науковій літературі, враховують регіональні особливості сільськогосподарської галузі, а також можливості концентрації сільськогосподарського капіталу;

удосконалено:

- існуючі наукові погляди на економічну оцінку інвестиційної привабливості малих сільськогосподарських підприємств, в основу якої покладено необхідність урахування невеликих розмірів землекористування та чисельності працівників, обмежених розмірів інвестиційних ресурсів;

набули подальшого розвитку:

- економічні основи вдосконалення державної підтримки малих сільськогосподарських підприємств, яка повинна базуватися на проведенні оцінки раніше реалізованих заходів у розрізі конкретних підприємств досліджуваного регіону;

- методичні основи оцінки ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств на основі органічного поєднання статистичних групувань, кореляційно-регресійного аналізу даних за всією сукупністю підприємств, а також всередині виділених груп з урахуванням міжгрупових відмінностей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені дисертантом напрями вдосконалення розвитку та підвищення ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств можуть бути використані регіональними органами управління для розробки стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні. Практичну цінність мають запропоновані методи прогнозування розвитку малих сільськогосподарських підприємств.

Результати дисертаційного дослідження схвалені та використані для розробки та реалізації заходів щодо підвищення ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 19-01/206 від 25.03.2010 р.), управліннями агропромислового розвитку Городоцької (довідка № 15-03/129 від 23.03.2010р.) та Жовківської (довідка № 03-21/1088 від 18.08.2004р.) районних державних адміністрацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Результати наукових досліджень належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ідеї та положення, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і були обговорені на міжнародних науково-практичних конференціях “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (Львів, 2002 р.), “Проблеми трансформації соціально-економічної системи в Україні” (Острог, 2004 р.), “Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК” (Львів, 2008 р.), “Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села” (Львів, 2008 р.), “Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі” (Ялта, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 наукових працях, з яких 8 - у наукових фахових виданнях, 2 - у матеріалах конференцій, 1 - у колективній монографії. Загальний обсяг публікацій складає 2,80 друк. арк., у тому числі автору належить 2,50 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 194 сторінках комп'ютерного тексту, з них 154 сторінки основного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Вона містить 28 таблиць, 5 рисунків, 5 додатків, список використаних джерел охоплює 236 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - ”Теоретико-методологічні основи розвитку малих сільськогосподарських підприємств” - узагальнено теоретичну сутність і концептуальні основи формування малих сільськогосподарських підприємств, визначено роль малих підприємств у розвитку сільських територій.

Важливим напрямом на шляху аграрних перетворень є зміна відносин власності на селі та розвиток на цій основі нових агроформувань. Створення в сільській місцевості сільськогосподарських підприємств, заснованих на приватній власності на землю та засоби виробництва, де відчутна роль господаря, особисто зацікавленого в позитивних результатах функціонування підприємства, є важливим чинником формування конкуренції між сільськогосподарськими товаровиробниками, яка сприяє зростанню ефективності виробництва.

Економічний стан малих сільськогосподарських підприємств характеризує власний капітал. Чим більший власний капітал, тим фінансово стійкішим є підприємство. З метою ефективного функціонування малих сільськогосподарських підприємств здійснюють інвестиційну діяльність, що є сукупністю практичних дій щодо реалізації інвестицій. Аграрні підприємства як суб'єкти інвестиційної діяльності самостійно визначають напрями, види та обсяги інвестицій, приймають рішення про вкладення власних або залучених фінансових чи майнових ресурсів в об'єкти фінансування. Збігання інтересів виробників сільськогосподарської продукції та її споживачів можна простежити лише за ціни рівноваги, тобто коли попит на продукцію відповідає її пропозиції, або, інакше кажучи, попит урівноважений пропозицією. Ціна рівноваги характеризує ринкове середовище, де немає ні дефіциту, ні залишків продукції. Аграрні підприємства, виробляючи сільськогосподарську продукцію, працюють в умовах економічного ризику через вплив на виробничий процес природних і соціально-економічних чинників.

За ефективного виробництва товаровиробник, використовуючи ресурси у виробничому процесі, повинен проводити витрати в розмірі їх вартості, а споживач (покупець) повністю оплатити вартість купленої продукції. Це необхідна умова ефективного розподілу ресурсів. Порушення принципу “за все треба платити” породжує негативні і позитивні зовнішні екстерналії (ефекти). Суб'єкт ринку, який породжує негативні екстерналії, перекладає частку витрат на інших, а той, який створює позитивні екстерналії, бере на себе частку витрат з реалізації чужих інтересів. Ці вади ринкового саморегулювання держава усуває законотворчою та контролюючою діяльністю. Важливим питанням є організація системи інформаційного забезпечення малих сільськогосподарських підприємств щодо реалізації продукції та ціни реалізації.

Малі підприємства суттєво різняться від великих. Власники малих підприємств ставлять за мету отримати мінімальний прибуток, а великі - збільшення обсягу продажу. Загалом основними перевагами малого підприємництва є його близькість до споживачів, працівників і постачальників. Чим менший бізнес, тим більше він вразливий під час змін середовища. Часто власник не помічає зовнішніх змін, тому й зазнає втрат. Малі підприємства не спроможні робити маркетингові дослідження через дефіцит або ліміт фінансових чи матеріальних ресурсів, відсутність чи брак власних експертів-аналітиків, обмеженість впливу на ринкову кон'юнктуру. З теоретичних позицій мале підприємництво розглядаємо як особливу форму економічної активності, що передбачає орієнтацію на досягнення комерційного успіху, його перспективність, інноваційний та ризиковий характер діяльності.

Малі сільськогосподарські підприємства розвиваються під впливом зовнішніх учасників процесу розвитку: держави, органів місцевого самоврядування, конкурентів. Розвиток малих підприємств є видом бізнесу регіонального та локального значення. Внесок малих підприємств у розвиток місцевої економіки та створення робочих місць є основним їх завданням.

У сільськогосподарському виробництві малі підприємства відіграють важливу роль, зокрема вони заміняють великі сільськогосподарські підприємства, які функціонували на території села раніше. Водночас створюються принципово нові малі сільськогосподарські підприємства, власником кожного з яких стає одна особа (або й кілька), яка здатна взяти на себе повну відповідальність за ризик господарювання, зокрема в сучасних, дуже складних економічних умовах. Це один із можливих шляхів формування власників на селі, здатних найраціональніше використовувати землю та інші засоби виробництва.

Малий бізнес є важливим ринкоутворювальним чинником сільської економіки. Особливе значення малий бізнес має у перехідний період, який історично та логічно був об'єктивною передумовою створення ринкового середовища, відіграв структуроутворювальну роль в історії становлення економіки ринкового типу. Саме цей сектор економіки стимулює конкуренцію, сприяє послабленню монополізму, впливає на структуру економіки та на якісну характеристику валового внутрішнього продукту, розширяє сферу свободи ринкового вибору, характеризується раціональними формами управління, забезпечує швидшу реалізацію інновацій. Загальновизнані переваги малих підприємств - це мобільність, гнучкість, раціональна організаційна структура підприємства, здатність швидкого пристосування до змін споживчого попиту, оперативність тощо.

Світовий досвід переконує, що малі сільськогосподарські підприємства ведуть виробництво високопродуктивно та повністю вирішують продовольчу проблему. У них, зокрема у фермерських господарствах, реалізується найрадикальніша форма приватизації власності, завдяки чому в працівників повністю відроджується почуття господаря. Отже, малі сільськогосподарські підприємства можна утворювати, виділяючи структурні одиниці зі складу сільськогосподарських підприємств, або заново створювати. Форма організації малих сільськогосподарських підприємств залежить зазвичай від двох умов: внутрішньої економічної ситуації як у країні, так і в регіоні та економічних можливостей конкретного підприємства реалізувати свої цілі. Основні напрями розвитку малих підприємств у сільських територіях відображено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Напрями розвитку малого підприємництва в сільських регіонах

Пропонуючи свою продукцію на продовольчий ринок для реалізації, малі сільськогосподарські підприємства сприяють повнішому задоволенню споживчого попиту населення. Вони створюють нові робочі місця, залучають працюючих до суспільно корисної праці. Мале підприємництво на селі як незамінний і самостійний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову в економіці країни, робить певний внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, сприяє економії та раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе сільське середовище для конкуренції.

Під малими сільськогосподарськими підприємствами розуміємо суб`єкти господарювання з виробництва сільськогосподарської продукції різної форми власності, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і обсяг річного валового доходу не більше ніж 500 тис. євро. Малі сільськогосподарські підприємства за комплексним критерієм, який поєднує в собі економічне та соціальне значення, можна розділити на три групи: малі сільськогосподарські підприємства “проти бідності”; середні малі сільськогосподарські підприємства; стабільні малі сільськогосподарські підприємства.

У другому розділі - ”Сучасний стан розвитку малих сільськогосподарських підприємств та ефективність їх діяльності” - проведено аналіз тенденцій розвитку та ефективності малих сільськогосподарських підприємств, їх інвестиційної привабливості, здійснено оцінку дієвості національних програм їх розвитку.

Відтак як малі підприємства почали відігравати важливу роль у національному економічному рості та забезпечувати велику частку зайнятості, багато країн прагнули послаблювати регулювальний тягар на них через реалізацію різних програм: зменшувати кількість і складність обов'язкових документів, знижувати рівень бюрократії, мінімізувати адміністративні труднощі, спростити процедури та зменшити вартість перебування на ринку для малих підприємств. Деякі уряди під час експертизи та аналізу проектів нових нормативних документів вживають заходи, спрямовані на гарантування того, що нові регуляції не призведуть до непропорційних чи необґрунтованих ефектів для малих підприємств. Водночас слід зазначити, що будь-яка державна політика підтримки має дві сторони. З одного боку, державна політика підтримки під гаслами суспільної користі несе позитив для того сектора, якому надається підтримка (наприклад, сектор сільськогосподарського виробництва). З іншого боку державна політика підтримки гарантовано порушує принцип вільної та рівної конкуренції, що призводить до зміни мотивацій суб'єктів ринку, вносить у саморегулювальні механізми ринкової економіки певні суб`єктивні впливи.

Політика державної підтримки малого бізнесу базується на ідеологічній платформі сучасного ринкового суспільства, в якому цінності підприємництва цінуються дуже високо. Важливим є, з одного боку, правильно визначити, які ж саме суб'єкти малого підприємництва для конкретного регіону потребують державної підтримки, а з іншого, - створити умови у найширшому розумінні для розвитку малих підприємств, повністю усуваючи пряму фінансову підтримку конкретним суб`єктам і будь-який протекціоналізм.

Практика показує, що організація малих сільськогосподарських підприємств стримується труднощами об'єктивного та суб'єктивного характеру. У Львівській області перші господарства виникли переважно стихійно. У більшості з них дуже слабка матеріально-технічна база. Самі власники малих підприємств не мають жодного практичного досвіду, а надійних гарантій на перспективу бракує. Проблеми сфери малого бізнесу на селі перетворюються із суто економічних на соціально-політичні. Через їх вирішення відображається готовність суспільства іти шляхом радикальних реформ, спроможність держави проводити ефективну господарську політику. Малі сільськогосподарські підприємства потребують підтримки державних органів, доброзичливого ставлення з боку односельців. Створення таких підприємств повинно мати на меті не лише особисте збагачення їх власників, а й задоволення певних суспільних інтересів. Економічна слабкість багатьох таких підприємств не дозволяє поки що судити про їх переваги над іншими формами господарювання.

Сьогодні керівники більшості малих сільськогосподарських підприємств вибирають стратегічну орієнтацію розвитку емпіричним шляхом, що у свою чергу призводить до появи низки проблем, пов'язаних із неефективним використанням власного ресурсного потенціалу. Для кожного сільськогосподарського підприємства, в тому числі й малого, надзвичайно важливими є питання економічного обгрунтування вибору стратегічної орієнтації, в тому числі диверсифікації діяльності.

Станом на кінець 2008 року в сільській місцевості Львівщини функціонувало 1035 малих сільськогосподарське підприємство, з них кількість малих підприємств із виробництва сільськогосподарської продукції серед всіх категорій господарств становила 134 одиниці, а кількість фермерських господарств, які входять до категорії малих підприємств, - 901 одиницю. Найбільша кількість таких підприємств зосереджена в Жовківському, Пустомитівському та Сокальському адміністративних районах. За досліджуваний період простежуємо тенденцію зменшення кількості малих сільськогосподарських підприємств.

Львівщина розділена на три природно-економічні зони: Полісся, Лісостеп, Гірська та передгірська зона Карпат. На кінець 2008 року до зони Полісся входило 198 малих сільськогосподарських підприємств, до зони Лісостепу - 653, а до Гірської та передгірської зони Карпат - 184 таких підприємства (табл. 1).

В адміністративних районах, де питома вага сільського населення висока, сфера малого бізнесу розвивається надто повільно. Чим віддаленішим від райцентру є сільський населений пункт, тим менше суб'єктів підприємництва там функціонує. Це є очевидним, виходячи з теорії “центр-периферійного регіонального розвитку”. Периферійні території є менш розвинуті та залежать від райцентру. Розвиток малих сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств, переробних підприємств, на периферійних територіях дозволить знизити залежність периферії від райцентру, ліквідувати нерівномірність розвитку сільських територій.

Таблиця 1. Групування малих сільськогосподарських підприємств Львівської області за природно-економічними зонами

Природно-економічна зона	Кількість малих сільськогосподарських підприємств	Припадає малих сільськогосподарських підприємств на 10 тис. сільських жителів
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Полісся	237	231	198	13	13	12
Лісостеп	641	636	653	12	12	13
Гірська та передгірська зона Карпат	192	187	184	6	6	6
Всього в області	1070	1054	1035	10	10	11

розвиток малий сільськогосподарський підприємство

Розвиток фермерських господарств грунтується на законодавчому закріпленні багатоукладності економіки, що передбачає їх рівноправне функціонування. Ця гарантія з боку держави створює надійну основу для розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в сільській місцевості. Але, враховуючи те, що в сільських населених пунктах Львівщини кожен шостий житель є заробітчанином (перебуває на роботі за кордоном), то приплив працездатного населення у фермерські господарства можливий тільки за умови глибокої переорієнтації соціально-економічної політики держави щодо розвитку сільських територій.

У сільській місцевості Львівської області функціонує 134 малі сільськогосподарські підприємства (крім фермерських господарств). У сільській місцевості розміщені підприємства з промислової переробки м'яса, молока, овочів і фруктів, виробництва рибної продукції тощо. Середня чисельність зайнятих тільки в малих сільськогосподарських підприємствах становить 5488 чол., тобто 9,5 % від загальної чисельності зайнятого працездатного населення в сільському місцевості.

Територіально малі сільськогосподарські підприємства розміщуються нерівномірно. Більша частина їх зосереджена в приміських зонах, що можна пояснити передусім наявністю необхідних людських ресурсів та близькістю до ринків збуту. Середня кількість працівників малих підприємств - 6 осіб, що свідчить про високу трудомісткість сільськогосподарського виробництва, а відповідно й низький рівень продуктивності праці. Значна частина малих сільськогосподарських підприємств перебуває в колективній власності (18,4%), в приватній - 80,4%, а в державній - 1,2%. За чисельністю працівників найменшими є підприємства приватної форми власності - 4-5 осіб.

За досліджуваний період дохід від реалізації сільськогосподарської продукції мав тенденцію до зростання, що характеризує зростання обсягів продажу. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування за 2006. і 2007 рр. був від'ємним, а у 2008 р. мав позитивне значення, що свідчить про підвищення ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств (табл. 2).

Таблиця 2. Показники ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств Львівської області

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення, +,-
Дохід від реалізації продукції, млн. грн	98,3	100,6	134,9	+36,6
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн	-8,9	-1,6	3,9	+12,8
Фінансовий результат від операційної діяльності, млн. грн	-9,7	-6,4	-1,3	+8,4
Рівень рентабельності, %	-8,4	-5,7	-0,9	+7,5

Результати проведеного аналізу підтверджують необхідність функціонування малих сільськогосподарських підприємств із кількістю працівників від 11 до 50 осіб, адже саме такі підприємства дають обсяг реалізованої продукції понад 50% від загального обсягу. Вважаємо, що сільська економіка повинна бути представлена малими підприємствами з виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції і господарства населення повинні теж трансформуватися саме в малі підприємства приватної форми власності. Основною метою їх функціонування має бути: використання власного ресурсного потенціалу сільської родини; підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції; створення нових робочих місць для сільського населення; соціально-економічний розвиток сільських територій; підвищення рівня життя сільського населення.

До основних проблем, які стримують розвиток малих сільськогосподарських підприємств, слід віднести: обмеженість джерел зовнішнього фінансування; обмеженість можливостей інноваційної діяльності; обмеженість ринків збуту продукції; високий рівень оподаткування; відсутність інвестиційної привабливості сільських територій. У дисертації проведено SWOT-аналіз інвестиційного клімату малих сільськогосподарських підприємств Львівської області. Виділено сильні та слабкі сторони, визначено сприятливі можливості та потенційні загрози їх розвитку.

У третьому розділі - ”Шляхи підвищення ефективності функціонування малих підприємств у сільському господарстві” - проведено розрахунки з оптимізації розмірів малих сільськогосподарських підприємств, обгрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування та вдосконалення державної підтримки.

Реальні умови розвитку сільськогосподарських підприємств далекі від ідеальних, на які орієнтуються теоретичні викладки. Достовірні показники раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств можна отримати на основі використання монографічного, розрахунково-конструктивного, варіантного та статистичних методів. Очевидно, що раціональними в конкретних природно-економічних умовах можна вважати розміри таких підприємств, за яких забезпечується досягнення найкращих показників ефективності виробництва. Використання статистичних методів при цьому зводиться до визначення ефективності реальних за розмірами підприємств на основі їх групування за обсягом використовуваних сільськогосподарських угідь, ріллі, кількістю працівників, поголів'ям тварин, вартістю основних виробничих фондів. Використовуються також показники вартості валової та товарної продукції. У результаті аналітичних групувань встановлюють ступінь залежності показників результатів виробництва (виробництво продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, продуктивність праці, рентабельність виробництва тощо) від ознаки, визначеної як групувальна.

У процесі дисертаційного дослідження економічний аналіз проводився по 197 сільськогосподарських підприємствах області із 225 підприємств, які ведуть бухгалтерський облік у повному обсязі за 2008р. Практично всі вони вписувалися у категорію малих. Середній розмір підприємства у виділеній сукупності становив 834,7 га, рівень рентабельності від реалізації продукції сільського господарства - -5,1%, а виручка від реалізації з розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь - 4,26 тис. грн (табл. 3).

Таблиця 3. Залежність результатів господарювання в малих сільськогосподарських підприємствах Львівської області від розміру використовуваних сільськогосподарських угідь, 2008 р.

Група підприємств за розміром с.-г. угідь, га	Кількість підприємств у групі	Середній розмір підприємства, га	Рівень рентабельності реалізації, %	Товарна продукція на 1 га угідь, тис. грн
І - до 50	26	18,8	5,8	5,86
ІІ - 51-500	84	270,3	-1,9	2,67
ІІІ - 501-1000	30	672,3	-4,3	1,88
ІУ - 1001-1999	36	1386,5	-0,1	2,83
У - 2000 і більше	21	4352,4	-8,6	3,83
Разом і в середньому	197	834,7	-5,1	4,26

Відповідно до результатів статистичного групування, найкращих показників стійкості в сучасних умовах досягають найменші за розмірами сільськогосподарські підприємства. Вони найгірше забезпечені сільськогосподарською технікою, іншими видами основних виробничих фондів; застосовують застарілі технології виробництва продукції рослинництва і тваринництва і мають обмежені можливості для отримання кредитів. Вони не мають активного лобі в органах державної влади і тому до їхніх інтересів байдужі політики і можновладці. Керівники цих господарств зазвичай не мають належного рівня освіти. Але саме такі господарства найкраще адаптуються до вимог сучасної соціально-економічної ситуації і виявляються найбільш життєздатними. В основі їхньої життєздатності лежить практичний інтерес і трудова та інтелектуальна активність їх власників.

В умовах Львівської області теоретичні положення про переваги великих форм господарювання в сільському господарстві не отримали практичного підтвердження. Пропоновані багатьма вченими оптимальні розміри сільськогосподарських підприємств від 500 до 5,5 тис. га використовуваних сільськогосподарських угідь не відповідають реаліям сьогодення. У реальному житті найефективнішими є дрібні форми господарювання в сільському господарстві -підприємства з розміром використовуваних сільськогосподарських угідь до 50 га. Це господарства, виробничий процес в яких побудований на особистій праці власників. Використання ефекту масштабу виробництва повинно базуватися не на укрупненні підприємств, а на посиленні процесів інтеграції та кооперації в сільському господарстві та інших галузях АПК.

Для виявлення ступеня впливу бюджетної підтримки малих сільськогосподарських підприємств на показники ефективності їх функціонування у процесі дисертаційного дослідження проведено аналіз відповідної статистичної інформації в розрізі окремих суб'єктів господарювання у Львівській області. Встановлено, що у 2008р. бюджетні дотації та виплати отримували 162 сільськогосподарських підприємств із 225, які вели бухгалтерський облік у повному обсязі. Загальний обсяг отриманих з державного бюджету коштів складав 58636,1 тис. грн. У середньому одне сільськогосподарське підприємство отримало 362,0 тис. грн. бюджетних коштів. Із розрахунку на 1 грн. собівартості реалізованої продукції цей показник складав 0,105, а з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь - 370 грн.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз ступеня впливу обсягів бюджетної підтримки на рівень рентабельності реалізації продукції по всій сукупності сільськогосподарських підприємств показав, що немає суттєвої залежності останнього показника від обсягу бюджетних виплат на 1 га та на 1 грн. собівартості реалізованої продукції. Свідченням цього є відповідні коефіці-єнти кореляції. Водночас виявлено кореляційний взаємозв'язок слабкої тісноти між загальним обсягом отриманих із бюджету виплат і рівнем рентабельності виробництва в сільськогосподарських підприємствах Львівської області. Коефіцієнт парної кореляції між цими показниками у 2008р. складав 0,39.

Проведений аналіз взаємозв'язку між абсолютними та відносними обсягами бюджетної підтримки різних за розмірами сільськогосподарських підприємств, з одного боку, та ефективністю виробництва в них, з іншого боку, дозволяє дійти висновку, що державна допомога у значній мірі потрапляє не до тих економічних агентів, які найбільше її потребують. Це свідчить про переважання політичних, а не економічних мотивів виділення бюджетних коштів для підтримки сільських товаровиробників. Тому необхідні значні зміни у пріоритетах надання допомоги з державного бюджету для розвитку сільського господарства. Крім об'єктивної необхідності таких змін у зв'язку з тенденціями внутрішнього розвитку галузі, вони потрібні ще й у зв'язку зі вступом країни до Світової організації торгівлі.

Узагальнення поглядів вітчизняних вчених економістів-аграрників з досліджуваної проблеми дозволило нам окреслити основні напрями вдосконалення державної підтримки розвитку малих підприємств у сільському господарстві (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Перспективні напрями державної підтримки розвитку малих підприємств у сільському господарстві

На нашу думку, при цьому слід окремо виділяти заходи з удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, заходи, які справляють прямий вплив на розвиток малих підприємств через відповідне фінансування, а також заходи з фінансової підтримки розвитку сільських територій.

Динаміка чисельності сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм у Львівській області свідчить про те, що найвищий рівень адаптації до навколишнього середовища впродовж 2000-2008 рр. демонстрували фермерські господарства сімейного типу. Як за кількістю працівників, так і за обсягами виробництва вони, як правило, належать до малих підприємств. Враховуючи також євроінтеграційні наміри країни (інтегруючись в європейський простір, країна повинна сприймати не лише європейські загальнолюдські цінності, а й європейську структуру сільськогосподарського виробництва), ми дійшли висновку про те, що найперспективнішою формою сільськогосподарського виробництва в досліджуваному регіоні є фермерські господарства. За нашими розрахунками, до 2015 р. в господарський оборот повинні бути залучені всі незадіяні угіддя, які є власністю особистих селянських господарств. Крім того, слід очікувати подальшого скорочення угідь, використовуваних особистими селянськими господарствами. У табл. 4 проведено розрахунки (з використанням трендових моделей) площі сільськогосподарських угідь, які використовуватимуться фермерськими господарствами, їх середнього розміру, а також кількості таких господарств у розрізі адміністративних районів Львівської області.

Державна підтримка малих сільськогосподарських підприємств має вкрай важливе значення для їх ефективного функціонування. Однак навіть за значних її обсягів вона не може бути достатньою умовою для ведення прибуткового виробництва. Необхідне виконання багатьох умов, які можна поділити на три великі групи: покращання загальноекономічної ситуації, підтримання паритетності економічних відносин, ефективність управління розвитком малих підприємств.

Одним з основних чинників підвищення економічної ефективності малих сільськогосподарських підприємств є загальноекономічна стабільність, яка знаходить своє вираження у позитивній динаміці валового внутрішнього продукту, зростанні грошових доходів населення, поліпшенні ситуації на ринку праці, зниженні рівня інфляції. Важливе значення має також ступінь інтегрованості вітчизняної економіки у світову.

В умовах загальноекономічної нестабільності важко підтримувати прибутковий характер виробництва не лише крупним сільськогосподарським підприємствам, а й малим. В умовах кризи відбувається процес зниження рівня життя населення, його купівельної спроможності. Скорочення попиту на продовольчі товари зменшує потреби в ринкових фондах сільськогосподарської продукції і призводить до зниження цін на неї. Виробництво більшості видів продукції сільського господарства, особливо вирощеної в сільськогосподарських підприємствах з низьким технологічним рівнем виробництва, стає збитковим. При цьому найбільше від кризи потерпають галузі тваринництва, адже в такий час населення передусім зменшує споживання м'ясо- і молокопродуктів. Переважна більшість сільських жителів переходить на самозабезпечення продуктами харчування з власних особистих селянських господарств, оскільки селяни першими потерпають від погіршення ситуації на ринку праці.

Таблиця 4. Перспективні показники розвитку фермерських господарств, 2015 р.

Район	Рівняння тренду середнього розміру господарства	Прогнозні показники розвитку фермерських господарств:
		площа с.-г. угідь, тис. га	середній розмір господарства, га	кількість господарств	питома вага у площі с.-г. угідь, %
Бродівський	У=26,0 + 4,6t	16,4	95,0	172	29,9
Буський	У=42,5 + 8,3t	16,2	167,0	97	36,4
Городоцький	У=16,9 + 0,7t	18,6	27,4	679	40,7
Дрогобицький	У=12,3 + 0,5t	16,2	19,8	818	35,5
Жидачівський	У=79,6 - 2,6t	19,9	40,6	490	39,8
Жовківський	У=39,0 + 2,6t	31,2	78,0	400	40,1
Золочівський	У=52,5 + 4,0t	12,6	112,5	112	24,5
Кам'янка-Бузький	У=28,2 + 4,9t	23,0	101,7	226	43,4
Миколаївський	У=17,2 + 5,0t	13,9	92,2	151	38,5
Мостиський	У=26,1 + 1,7t	21,5	34,6	621	44,0
Перемишлянський	У=33,7 + 0,8t	20,7	45,7	453	44,9
Пустомитівський	У=12,3 + 1,9t	18,6	40,8	456	34,0
Радехівський	У=32,0 +10,3t	22,0	186,5	118	40,5
Самбірський	У=215,1+ 1,6t	27,8	239,1	116	42,5
Сколівський	У=4,3 + 0,2t	11,9	5,9	2017	45,8
Сокальський	У=40,9 + 4,8t	32,2	112,9	285	34,2
Старосамбірський	У=17,6 + 9,6t	20,2	161,6	125	44,3
Стрийський	У=101,6- 2,5t	14,7	64,1	229	34,1
Турківський	У=7,5 + 0,1t	16,2	9,0	1800	45,5
Яворівський	У=50,6 + 0,5t	26,4	58,1	454	43,0
Всього в області	У=44,8 + 2,0t	400,2	40,8	9809	38,6

Основним напрямом підвищення економічної ефективності виробництва в малих сільськогосподарських підприємствах є його інтенсифікація, впровадження сучасних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Інтенсивні технології повинні набути поширення не в окремих передових підприємствах, а стати переважаючими.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому розглянуто важливе наукове питання щодо розвитку та підвищення ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств, в результаті чого зросте рівень регіональної та національної продовольчої безпеки. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки теоретичного, методичного і прикладного характеру:

1. Малі підприємства в сільському господарстві - це суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм, в яких середньооблікова кількість працюючих за певний період не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу складає до 500 тис. євро. Слід розрізняти малі сільськогосподарські підприємства «проти бідності», середні та стабільні малі підприємства. Вони різняться не лише за розмірами, а й за своєю соціально-економічною поведінкою та ринковою активністю.

2. Більшість малих сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону утворилося в результаті аграрної реформи, приватизації майна та землі колишніх колгоспів і радгоспів. Переважно це побудовані на принципах оренди земельних і майнових паїв господарські товариства, приватні підприємства та фермерські господарства. Вони характеризуються високим ступенем залежності від регіональних особливостей розвитку сільського господарства, низькими можливостями концентрації капіталу. Малі сільськогосподарські підприємства, на відміну від інших галузей національної економіки, є основою підприємницького сектора в сільському господарстві в умовах, коли основними виробниками продукції сільського господарства є особисті селянські господарства.

3. Розвиток малих сільськогосподарських підприємств слід розглядати не тільки в контексті розвитку підприємництва, а й у контексті розвитку сільських територій. Ресурсний потенціал, насамперед забезпеченість висококваліфікованими кадрами, формується в соціально-економічних, демографічних, психологічних умовах життєзабезпечення конкретного сільського населеного пункту.

4. У результаті оцінки тенденцій розвитку сільського господарства в досліджуваному регіоні встановлено значне зростання питомої ваги сільськогосподарських підприємств в обсягах виробництва у всіх категоріях господарств. Такі тенденції сформувалися на тлі скорочення обсягів виробництва в особистих селянських господарствах. Практично весь приріст обсягів виробництва в сільськогосподарських підприємствах отримано за рахунок великих і середніх підприємств. Питома вага малих сільськогосподарських підприємств упродовж досліджуваного періоду залишалася стабільною.

5. Одним з основних чинників прискореного зростання виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах стало збільшення обсягів інвестицій, питома вага яких у загальному обсязі в усій економіці Львівської області у 2008 р. зросла до 5,1%. Однак інвестовано, переважно великі та середні підприємства. Необхідно значно збільшити обсяги інвестицій в малі сільськогосподарські підприємства.

6. Основними проблемами, які стримують розвиток малих сільськогосподарських підприємств, є недосконалість і нестабільність законодавчої та нормативної бази, якою регулюється сфера підприємництва; недостатня ефективність роботи дозвільних центрів; проблемність доступу до ресурсів, особливо фінансових (високі відсоткові ставки і вимоги значної застави, відсутні кредитні бюро тощо); недостатній рівень забезпеченості об'єктами інфраструктури підтримки підприємництва (відсутні бізнес-інкубатори, технопарки, не у всіх районах працюють інформаційно-консультативні центри); недостатнє використання можливостей, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

7. Малі сільськогосподарські підприємства відзначаються кращими і стабільнішими показниками порівняно з великими та середніми за розміром підприємствами. Використовуючи менші за обсягом виробничі ресурси (з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь та на одного середньорічного працівника), вони отримують більші прибутки і забезпечують рівень рентабельності виробництва.

8. На відміну від загальноприйнятих підходів до прогнозування розмірів підприємств, в основі яких лежить принцип забезпечення ефективності використання технічних засобів та інших конкретних видів ресурсів, наш базується на детальному аналізі досягнутих показників економічної ефективності з комплексним використанням методу статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу. Визначено такі за розміром сільськогосподарські підприємства, які можуть якнайкраще адаптуватися до сучасних соціально-економічних умов, тобто найефективніше управляються. Це малі сільськогосподарські підприємства площею до 50 га сільськогосподарських угідь. Найперспективнішою організаційно-правовою формою сільськогосподарських підприємств для досліджуваного регіону визнано фермерські господарства. Обґрунтовано перспективні параметри їх розвитку.

9. Більшість із цільових державних програм фінансової підтримки сільського господарства орієнтовано на великі та середні сільськогосподарські підприємства. Такі витрати державних коштів не можна вважати ефективними, оскільки навіть за їх відсутності найбільші сільськогосподарські підприємства Львівської області досягли б надзвичайно високих показників рентабельності виробництва. Необхідний перерозподіл коштів, виділених із Державного бюджету для підтримки сільських товаровиробників, на користь малих сільськогосподарських підприємств. Особливу увагу слід звернути на відродження тваринництва, передусім скотарства, в малих сільськогосподарських підприємствах.

10. Підвищення ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств можливе лише на основі інтенсифікації виробництва на основі підвищення інвестиційної привабливості галузі та залучення додаткових інвестицій. Тільки на цій основі вдасться зберегти високі темпи зростання продуктивності праці, які спостерігалися впродовж останніх семи років.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Онищук О.Д. Ринкова інфраструктура та її роль в організації реалізації сільськогосподарської продукції / О.Д.Онищук // Вісник ЛДАУ : економіка АПК- 2001.- №8.- С.481-485.

2. Прокопишак К.В. Система оподаткування агроформувань в умовах ринкових відносин / К.В. Прокопишак, Т.Р.Козак, О.Д.Онищук // Зб. наук. пр.- Луцьк, 2002.- №2. - С.157-158 (визначено шляхи вдосконалення оподаткування агроформувань).

3. Прокопишак К.В. Місце та роль іноземного капіталу в стабілізації сільського господарства / К.В.Прокопишак, О.Д.Онищук // Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування : Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ - 2002. - Вип.12.6. - С.111-114 (визначено абсолютні та відносні показники обсягів іноземного капіталу в розвитку малих підприємств).

4. Онищук О.Д. Теоретичні основи формування ринку інновацій в аграрній сфері / О.Д.Онищук // Проблеми трансформації соціально-економічної системи в Україні : Зб. наук. праць. - Острог: Вид-во “Острозька академія”, 2004. - С. 244-250.

5. Стричак Г.В. Державна підтримка підприємств малого та середнього бізнесу / Г.В. Стричак, О.Д.Франків // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. Економічні науки. Вип. 2 (11). - Чернівці, 2008. - С. 471-478 (визначено напрями вдосконалення державної підтримки розвитку малих сільськогосподарських підприємств).

6. Васьківська К.В. Економічна оцінка інвестиційного клімату регіону/ К.В. Васьківська, В.Б. Прокопишак, О.Д.Франків //Вісник Львівської державної фінансової академії : економічні науки. - №17. - Львів, 2009. - С. 1089-114 (визначено ступінь сприятливості інвестиційного клімату для розвитку малих сільськогосподарських підприємств).

7. Франків О.Д. Розвиток сімейних господарств у Львівській області / О.Д.Франків // Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності : Зб. наук. праць. - Т. 2. - Дніпропетровськ, 2010. - С. 162-165.

8. Франків О.Д. Підвищення ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств / О.Д.Франків // Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі : зб. наук праць. Економічний простір. - Ялта, 2010. - С. 266-270.

В інших наукових виданнях

9. Онищук О.Д. Тенденції розвитку малих сільськогосподарських підприємств / О.Д.Онищук, Т.Р.Козак // Еколого-економічні проблеми розвитку АПК : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку, 25-27 вересня, 2002 р. - Т.2. - С.435-440 (проведено аналіз кількості і розмірів малих підприємств у сільському господарстві).

10. Онищук О.Д. Малі сільськогосподарські підприємства: процес розвитку / О.Д.Онищук // Ринкова трансформація економіки АПК : кол. монографія : у 4 ч. / за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - Ч.2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К. : ІАЕ, 2002. - С. 633-637 (0,3 друк арк).

11. Франків О.Д. Ефективність підприємництва в сільському господарстві / О.Д.Франків //Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села : матеріали Міжнар. наук.-прак. конф. - Львів, 2008. - С.297-300.

АНОТАЦІЯ

Франків О.Д. Розвиток малих сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

У дисертації розглянуто теоретичні засади розвитку та ефективності функціонування малих сільськогосподарських підприємств. Узагальнено концептуальні засади формування малих підприємств, визначено їхню роль у розвитку сільських територій.

...