Серозний мастит корів різних порід: поширеність, діагностика, терапія та профілактика

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

СЕРОЗНИЙ МАСТИТ КОРІВ РІЗНИХ ПОРІД: ПОШИРЕНІСТЬ, ДІАГНОСТИКА, ТЕРАПІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

Спеціальність: Акушерство і гінекологія сільськогосподарських тварин

БАЙДЕВЛЯТОВА ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Молоко й молочні продукти з давніх-давен займають провідне місце в харчуванні людей. Цей продукт з кожним роком все більше утверджує себе на міжнародному рівні як стратегічний товар, який здатен впливати на економіку нашої країни. Тому впродовж останніх років будуються великі молочні комплекси, облаштовані сучасними технологічними засобами виробництва, а вченими різних галузей ведеться значна робота з питань підвищення молочної продуктивності корів.

У зв'язку із вступом України до СОТ до виробників молочної продукції висуваються більш жорсткі вимоги щодо якості та безпеки їхньої продукції. Для того, щоб існувати на світовому ринку, необхідно забезпечити високу конкурентоспроможність молока й молочних продуктів вітчизяного виробництва. Проте на шляху досягнення відповідності європейським стандартам якості продукції існують деякі невирішені проблеми. Одним із головних чинників, який гальмує зростання молочної продуктивності корів і санітарної якості молока у господарствах з різною формою власності, є патологічні процеси в молочній залозі, особливо запального характеру.

При лікуванні хворих корів більшість ветеринарних спеціалістів надають перевагу застосуванню антибіотиків та сульфаніламідних препаратів шляхом внутрішньо цистернального введення, які майже повністю витиснули всі інші терапевтичні засоби та шляхи їх введення. Проте широке застосування таких препаратів має деякі негативні наслідки: зниження їх ефективності внаслідок набуття стійкості збудниками маститу до багатьох із них, зниження резистентності організму тварин і тканин молочної залози, виникнення атрофії та індурації й, відповідно, розвиток гіпо- та агалактії, що завдає великих збитків господарствам. Але найбільш негативним наслідком застосування антибіотиків при лікуванні корів, хворих на мастит, є наявність їхніх залишків у збірному молоці, що погіршує його технологічні властивості й шкодить здоров'ю людей.

Тому за останні роки значно розширились наукові дослідження з пошуку нових ветеринарних препаратів, виникли нові підходи до оцінки їх властивостей, практичної цінності. Згідно з сучасними вимогами екологічної безпеки вони мають бути високоефективними і водночас екологічно безпечними, а також сприяти підвищенню імунобіологічної реактивності організму тварин, що профілактуватиме рецидиви захворювання, та максимальному відновленню молочної продуктивності.

Актуальними залишаються також питання ранньої діагностики запальних процесів у молочній залозі. Практично відсутні в літературі дані щодо характеру біохімічних зрушень у крові корів за 2 доби до отелення і в першу добу післяродового періоду, що суттєво може доповнювати патогенез серозного маститу, а це, в свою чергу, допоможе вчасно застосовувати ефективні й екологічно безпечні методи терапії та проводити успішні профілактичні заходи, що в майбутньому, без сумніву, буде відображатися на здоров'ї людей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства Сумського НАУ «Система комплексних заходів з профілактики і ліквідації неплідності і яловості корів і свиней» (номер державної реєстрації - 0108U005029).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчити поширеність маститу корів, розробити й апробувати різні схеми терапії і профілактики даної патології та обґрунтувати критерії ранньої діагностики запального процесу в молочній залозі.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- вивчити поширеність різних форм клінічного маститу корів з урахуванням пори року, функціонального стану молочної залози, віку, породи;

- проаналізувати частоту виникнення ускладнень після захворювання на мастит та причини вибраковування корів у дослідних господарствах;

- дослідити динаміку біохімічних показників крові у корів за дві доби до родів і в першу добу післяродового періоду та удосконалити діагностичні критерії виникнення й розвитку серозного маститу;

- простежити помісячну динаміку виникнення серозного маститу та його клінічний прояв, бактерійну контамінацію секрету молочної залози в період лактації та чутливість до антимікробних засобів, клітинний склад;

- вивчити в порівняльному аспекті терапевтичну ефективність введених різними шляхами фармакологічних засобів при лікуванні корів, хворих на серозний мастит, та розробити схему профілактики даної акушерської патології з урахуванням їх екологічної безпеки;

- дослідити біохімічні показники крові та молока у клінічно здорових і хворих на серозний мастит корів до й після лікування із застосуванням різних схем терапії;

- економічно обґрунтувати запропоновані схеми терапії та профілактики серозного маститу корів.

Об'єкт дослідження - удосконалення методик діагностики, терапії та профілактики серозного маститу корів.

Предмет дослідження - поширеність маститу, клінічний стан та біохімічний статус корів, хворих на серозний мастит, ефективність схем терапії та профілактики серозного маститу.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні (загальний білок і його фракції, С-реактивний білок, церулоплазмін, фібриноген, сіалові кислоти, пролактин), бактеріологічні, цитологічні (кількість соматичних клітин у секреті молочної залози, лейкограма молока), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше доведено терапевтичну й економічну доцільність та ефективність застосування імуностимулюючого засобу тіотриазоліну при лікуванні хворих на серозний мастит корів та профілактиці даної патології. Уперше вивчено поширення серозного маститу у порівняльному аспекті на трьох найбільш розповсюджених в Україні породах, а за даними біохімічних досліджень доповнено патогенез серозного маститу. Здобувачем особисто виконано весь обсяг клініко-експериментальних досліджень, огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, статистичну обробку отриманих результатів. Біохімічні та бактеріологічні дослідження виконані спільно з працівниками лабораторії обласної клінічної лікарні м. Суми та Сумської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини. Викладення результатів досліджень, їх наукова інтерпретація та узагальнення, висновки і пропозиції, підготовка й написання дисертації та автореферату здійснені здобувачем особисто за консультативної допомоги наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи розглянуті та обговорені на восьми міжнародних наукових конференціях: V Міжнародний конгрес спеціалістів ветеринарної медицини в Україні (м. Київ, 3-5 жовтня 2007 р.), «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 12-13 червня 2008 р., 18-19 червня 2009 р.), «Проблеми неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква, 18-19 вересня 2008 р.), «Аграрний форум-2008» (м. Суми, 15-18 жовтня 2008 р.), «Молодежь и инновации-2009», присвячена 170-річчю Білоруської ДСГА (Білорусь, м. Горки, 3-5 червня 2009 р.), «Аграрний форум-2009» (м. Суми, 15-18 червня 2009 р.), «Проблеми фізіології та патології відтворення тварин» (м. Київ, 15-16 жовтня 2009 р.), на двох державних науково-практичних конференціях: «Новітні технології в сільському господарстві» (с. Гайдари, 5-7 серпня 2008 р.), «Сучасні проблеми загальної патології у ветеринарній медицині» (м. Суми, 18-21 травня 2009 р.), а також на двох науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (м. Суми, 8-25 квітня 2008 р., 20-29 квітня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових статей (у т. ч., 5 одноосібно), з яких 12 - у фахових виданнях згідно з переліком ВАК України: щомісячник «Ветеринарна медицина України» (1), «Вісник Сумського НАУ» (3), «Науковий вісник НУБіПУ» (1), «Науковий вісник Львівського НУВМБ ім. С.З. Ґжицького» (2), «Збірник наукових праць Луганського НАУ» (2), «Вісник Білоцерківського НАУ» (2), Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН (1), у матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, Білоруська ДСГА (1). Матеріали дисертації опубліковано в 3-х тезах: матеріали V Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини, НАУ (1), матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (1), матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Аграрний форум-2008», СНАУ (1). Дані дисертаційної роботи включені до методичних рекомендацій (розглянуті та затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України, протокол №1 від 20 грудня 2007 р.) (1).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 146 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 33 таблицями й 11 рисунками. Складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, додатків і списку використаних джерел, який включає 387 найменувань, у тому числі 78 - латиною. У додатках наведено 21 документ.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційна робота виконувалась впродовж 2006-2009 рр. на кафедрі акушерства Сумського національного аграрного університету. Клінічні та виробничі досліди проведено у господарствах Сумської області: СТОВ “Вікторія” Краснопільського району (с. В. Бобрик), ТОВ АФ «Козацька» Конотопського району (с. Козацьке). Лабораторні дослідження виконувалися в лабораторіях кафедри акушерства Сумського національного аграрного університету, Сумської обласної клінічної лікарні та Сумської державної лабораторії ветеринарної медицини.

Матеріалом і об'єктом статистичних досліджень були корови української чорно-рябої молочної, симентальської та голштинської порід із середньорічною молочною продуктивністю 4,7 тис. кг., 5,1 та 6,0 тис. кг. відповідно, а для експериментально-клінічних - корови української чорно-рябої молочної породи, а також проби крові та молока, у яких вивчались біохімічні показники та клітинний склад.

Клінічний прояв серозного маститу вивчали на 20 коровах з урахуванням таких показників: загальний стан, апетит, спрага, загальна й місцева температура, пульс, дихання, реакція на доїння ураженої чверті, гіперемія, болючість, її консистенція, розмір, наявність секрету та його реакція, домішки в секреті та їх характер, болючість і величина надвим'яних лімфовузлів. Субклінічний мастит визначали за даними загального клінічного обстеження корів, огляду молочної залози, контрольного здоювання з кожної чверті для визначення органолептичних показників молока. При відсутності видимих змін у молоці за допомогою молочно-контрольних пластинок ставили швидкий діагностичний тест з 2%-м мастидином для визначення підвищеного вмісту соматичних клітин та зміни рН. Для підрахунку клітин у секреті з уражених серозним маститом чвертей застосовували метод Прескота-Бріда (1950 р.).

Бактерійну контамінацію секрету уражених чвертей при серозному маститі вивчали на 10 коровах із першою та другою лактацією. Для бактеріологічного дослідження відбирали проби секрету з уражених чвертей в кінці доїння з дотриманням загальноприйнятих правил (по 1-й пробі від кожної корови).

Виявлення мікроорганізмів проводили шляхом висіву секрету з уражених чвертей вим'я на жовтково-сольовий агар, МПА, глюкозно-кров'яний агар Цейслера, МПБ, МПБ (сольовий), середовище Ендо та Сімонса. Родову та видову приналежність мікроорганізмів визначали за культуральними, морфологічними та біохімічними властивостями. Чутливість виділених мікроорганізмів до антимікробних засобів визначали методом паперових дисків. Загальний білок у сироватці крові визначали біуретовим методом, білкові фракції - методом електрофорезу на папері, вміст церулоплазміну - методом окиснення n-фенілендиаміну в присутності церулоплазміну, рівень фібриногену в плазмі крові - ваговим методом, С-реактивний білок - методом преципітації в скляному капілярі, концентрацію сіалових кислот - за реакцією Гесса (1957 р.), рівень пролактину - методом ІФА. Терапевтичну ефективність різних схем лікування корів з серозним маститом вивчали на 240 коровах з першою та другою лактацією з урахуванням пори року. У зимово-весняний і літньо-осінній періоди формували по три дослідні та одній контрольній групі корів (15 тварин у кожній). В усіх контрольних групах корів застосовували патогенетичний метод терапії, а саме: коротку новокаїнову блокаду нервів вим'я за Д.Д. Логвиновим, використовуючи 0,25%-й розчин новокаїну в дозі 150 мл. з додаванням до нього 2 мл. 2,5%-го розчину гідрокортизону триразово з інтервалом 24 год. У перших дослідних групах застосовували схему, яка передбачала аплікацію на уражену чверть молочної залози мазі, до складу якої входили 2,5%-й розчин тіотриазоліну (20 мл.), 30%-й розчин димексиду (40 мл.), анестезин (5 г.), ментол (3 г.), ланолін (200 г.) триразово з інтервалом 24 год. У других дослідних групах застосовували внутрішньоцистернальне введення суміші з 2,5%-го розчину тіотриазоліну (5 мл.), 0,25%-го розчину новокаїну (5 мл.), 30%-го розчину димексиду (2 мл.) триразово з інтервалом 24 год. У третіх дослідних групах застосовували схему, що передбачала внутрішньовенне введення 2,5%-го розчину тіотриазоліну в дозі 15 мл. у поєднанні з аплікацією мазі, до складу якої входили 30%-й розчин димексиду (40 мл.), анестезин (5 г.), ментол (3 г.), ланолін (200 г.), на уражену чверть вим'я триразово з інтервалом 24 год.

У всіх групах корів враховувалися такі показники: відсоток одужання, розвиток ускладнень і перехід в іншу форму, середні терміни одужання, показники відновлення молочної продуктивності, кількість вибракованих корів після лікування з причин незворотних змін у молочній залозі. У 10 тварин із кожної контрольної та дослідної групи перед застосуванням терапевтичних заходів та через 24 години після третього рази їх застосування відбиралися проби крові та секрету молочної залози для визначення біохімічних показників. З метою профілактики серозного маститу корів протягом року провели виробничий дослід на коровах з першою та другою лактацією у загальній кількості 400 тварин: 200 контрольних (без введення фармакологічних засобів) та 200 дослідних (вводили внутрішньовенно 2,5%-й розчин тіотриазоліну в дозі 15 мл. у поєднанні з аплікацією мазі, до складу якої входили 30%-й розчин димексиду (40 мл.), анестезин (5 г.), ментол (3 г.), ланолін (200 г.) на шкіру молочної залози, дворазово: за дві доби до родів та через 24 години після них.

Отриманий цифровий матеріал статистично обробляли методом варіаційної статистики з використанням таблиці Стьюдента на комп'ютері Pentium 4. Усі дослідження на тваринах проведено з дотриманням вимог біоетики. Поширеність маститу серед корів різних порід. Нами встановлено, що впродовж 2006-2008 рр. у СТОВ «Вікторія» та ТОВ АФ «Козацька» найчастіше реєструвався як субклінічний, так і клінічний перебіг маститу серед корів симентальської породи, який становив 41,7 і 23,5% відповідно від загальної кількості дослідженого поголів'я. При цьому серозну форму запалення діагностували у 37,3% випадків захворювання, катаральну - у 49,1%, фібринозну - 8,3%, гнійно-катаральну - 3,2%, абсцес вим'я - 2,1%. Серед корів голштинської породи середній показник захворюваності на субклінічний та клінічний мастит становив 40,1 і 19,3% відповідно. Серозну форму маститу реєстрували в 39,9% випадків, катаральну - 50,1%, фібринозну - 6,5%, гнійно-катаральну - 1,6% і абсцес вим'я - 1,7%. Щодо корів української чорно-рябої молочної породи, було встановлено більш виражену їх стійкість до захворювання і відсоток хворих тварин на субклінічний та клінічний мастит становив - 38,9 і 13,2% відповідно. При цьому серозну форму маститу діагностували у 75,6% випадків, катаральну - у 13,1%, фібринозну - 0,4%, гнійно-катаральну - 3,1% та абсцес вим'я - 3,3%. Серед даного поголів'я реєстрували випадки геморагічного маститу, що становили в середньому за три роки 4,5%.

Сезонна динаміка частоти маститу корів. Аналіз сезонної динаміки виникнення клінічного маститу свідчить про високий рівень захворюваності корів симентальської та голштинської порід навесні - 31,0 і 27,1% відповідно, взимку - 25,7 і 24,5% та восени - 24,0 і 16,8%. Корови української чорно-рябої молочної породи частіше хворіли протягом весни - 17,2% та зими - 14,4%. При цьому найбільш критичними місяцями щодо поширення серозної форми маститу серед усіх досліджених порід були січень-квітень, що пов'язано з масовим отеленням корів, зниженням резистентності їх організму внаслідок дії несприятливих кліматичних факторів, порушенням санітарно-гігієнічних умов утримання та активно зростаючою продуктивністю молочної залози.

Поширеність маститу залежно від віку корів. Дослідженнями встановлено, що серед корів трьох досліджуваних порід найвищий відсоток захворюваності на клінічний мастит реєструвався у корів з четвертою та п'ятою лактацією (до 36,9%), а найменше випадків запалення молочної залози реєструвалось серед корів-первісток (6,6%). При цьому на серозну форму маститу частіше хворіли корови української чорно-рябої молочної, симентальської та голштинської порід першої (77,6%, 50,0 і 46,3% випадків) та другої лактації (78,2%, 40,2 і 41,7% випадків) відповідно. Поширеність маститу залежно від функціонального стану молочної залози. Вивчення частоти поширеня маститу залежно від функціонального стану молочної залози у корів різних порід упродовж 2006-2008 рр. дозволило нам зробити висновок, що в період лактації, включаючи молозивний і післяродовий періоди, реєструвалась абсолютна більшість випадків захворювання на всі форми клінічного маститу незалежно від породи.

Причини вибраковування корів. Дослідженнями з вивчення причин вибраковування корів у СТОВ «Вікторія» та ТОВ АФ «Козацька» було встановлено, що серед корів української чорно-рябої молочної, симентальської та голштинської порід найбільший відсоток вибракованих тварин був саме з причин гіпо- і агалактії (39,0%, 45,5 та 41,9% відповідно). Переважна більшість із них (30,1%, 38,8 та 33,3%) бракувалась через ускладнення клінічного маститу. Результати проведених нами досліджень розвитку ускладнень показали, що після захворювання корів на серозну форму маститу спостерігалась найменша кількість випадків атрофії та індурації молочної залози.

Бактерійна контамінація секрету з уражених чвертей молочної залози корів, хворих на серозний мастит. Результати досліджень секрету з уражених чвертей молочної залози хворих на серозний мастит корів показали, що в 70,0% проб виділялась мікрофлора, яка була представлена стрептококами, стафілококами та кишковою паличкою. При цьому слід зазначити, що в більшості випадків серозного маститу переважала асоціація мікроорганізмів (85,7%) і лише в 14,3% реєструвалась монокультура (St. agalactiae). Серед асоціацій бактерій частіше за все спостерігались St. agalactiae, E. coli (42,9%), S. aureus, E. coli (28,6%) та St. agalactiae, S. aureus (14,3%).

Клітинний склад секрету молочної залози корів, хворих на серозний мастит. Результати досліджень клітинного складу молока показали, що в секреті хворих тварин у лактаційний період, порівняно з клінічно здоровими, загальний вміст соматичних клітин був значно більшим і становив 5216 ± 218 тис./мл. При цьому лейкоцити серед загальної кількості клітин становили 93,4%. Аналіз лейкограми показав, що різке збільшення даного виду клітин відбувається за рахунок нейтрофілів, вміст яких був у 2,3 рази (56,7 ± 1,2%) більшим, ніж у здорових тварин.

Більшість із них мали звичайну незмінену структуру, що свідчить про наростання запального процесу, а значно менша - була в стані початкового розпаду. Відсоток лімфоцитів становив 35,4 ± 3,9%. Збільшувалась кількість моноцитів (4,0 ± 0,3%). Кількість епітеліальних клітин і різних фрагментів інших клітин, навпаки, зменшувалась і становила 3,9 ± 0,4%. Також у складі секрету було виявлено помірну кількість жирових кульок переважно дрібної форми, розташованих скупченнями, інколи спостерігали їх деформацію, що вказує на малопоживність молока.

Зміни біохімічних показників сироватки крові корів за умови розвитку серозного маститу. До появи клінічних ознак серозного маститу в крові корів відбуваються певні зрушення біохімічних показників, визначення яких можна використовувати з метою ранньої діагностики даної патології. Результати проведених нами досліджень показали, що у крові корів, які після родів захворіли на серозний мастит, рівень загального білка порівняно з його рівнем у клінічно здорових корів був вірогідно нижчим (р < 0,001) за 4-2 доби до родів та через 6 годин після отелення в середньому на 10,6%. Щодо фракційного складу, то частка в ньому альбумінів за 4-2 доби до родів та через 6 годин після них була вірогідно (р < 0,001) меншою на 3,3 та 3,5% відповідно. Концентрація б-та глобулінів, навпаки, була більшою на 5,1 і 6,0% (р < 0,001) та на 0,2 і 0,4% відповідно. Вміст глобулінів мав тенденцію до зменшення за 4-2 доби до родів на 1,9% порівняно з його вмістом у клінічно здорових тварин, а через 6 годин після отелення різниця була вірогідною (р < 0,05) і становила 2,7% відповідно. Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт був у середньому нижчим за такий у клінічно здорових тварин на 0,13, що свідчить про активацію запального процесу.

Дослідивши вміст С-реактивного білка, ми встановили, що у корів, які після отелення захворіли на серозний мастит, вже за 4-2 доби до родів реакція була слабопозитивною (1,8 ± 0,17 мм.).

Отримані нами дані щодо вмісту фібриногену перед родами й після них у клінічно здорових корів указують на високий його рівень у крові. Так, за 4-2 доби до родів він становив 6,1 ± 0,33 г/л, а через 6 годин після - його вміст зменшувався і становив 5,7 ± 0,27 г/л відповідно. У плазмі крові корів, які після родів захворіли на серозний мастит, вміст фібриногену зменшувався. Так, за 4-2 доби до родів та через 6 годин після них його рівень був нижчим у середньому в 1,4 рази, порівняно з клінічно здоровими тваринами в даний період, при цьому вірогідною різниця була лише перед родами (р < 0,001). У результаті досліджень вмісту церулоплазміну було встановлено, що у крові клінічно здорових корів перед родами він становив 84,3 ± 4,5 мг/мл.

Уже на 6-ту годину після родів його рівень знижувався на 11,9%. Щодо його вмісту у крові корів, які після родів захворіли на серозний мастит, то він мав тенденцію до збільшення за 4-2 доби до родів на 6,4%, а через 6 годин його різниця була вірогідною (р < 0,01) і становила 16,7%.

Дослідивши вміст сіалових кислот у крові клінічно здорових корів, ми встановили, що за 4-2 доби до родів їх кількість становила 180,0 ± 3,94 Од/Г, а через 6 годин - 183,0 ± 3,35 Од/Г, при цьому різниця не була статистично значимою. У корів, які після родів захворіли на серозний мастит, фіксувався вірогідно більший (р < 0,001) вміст сіалових кислот як до родів, так і після них, і становив 238,0 ± 8,6 і 250,0 ± 3,16 Од/Г відповідно, що на 32,2 та 36,6% більше, ніж у клінічно здорових корів.

Зміни біохімічних показників крові корів, хворих на серозний мастит, за різних методик терапії. Результати проведених нами досліджень показали, що у крові хворих на серозний мастит корів у період лактації знижується порівняно з клінічно здоровими тваринами рівень загального білка на 9,1-10,3%, альбумінів на 10,7-11,5%, глобулінів на 0,1-0,5%, пролактину на 58,8-61,4%, підвищується рівень б- і глобулінів на 10,9-11,9 і 0,1% відповідно, церулоплазміну на 20,8-29,7%, фібриногену - у 1,7 рази та сіалових кислот - у 1,6-1,9 рази, а також з'являється С-реактивний білок, що вказує на активацію протизапальних процесів у їх організмі.

Після застосування відповідних схем терапії у сироватці крові корів контрольної, 1-, 2- та 3-ї дослідних груп порівняно з даними до лікування вміст загального білка збільшився на 12,9%, 0,9%, 3,6 (р < 0,001) і 15,9% відповідно. Концентрація альбумінів у сироватці крові корів контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп вірогідно збільшилася на 7,4% (р < 0,001), 2,4 (р < 0,05) і 8,9% (р < 0,001) відповідно, а в 1-й дослідній групі, навпаки, помічена тенденція до її зменшення на 0,8%. Щодо фракції б-глобулінів, то їх вміст у корів контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп зменшувався на 10,3%, 3,7 (р < 0,05) і 13,5% (р < 0,001), а в 1-й дослідній групі, навпаки, зафіксована тенденція до їх підвищення в середньому на 0,3%. Рівень глобулінів у сироватці крові корів контрольної та 3-ї дослідної груп вірогідно (р < 0,001) підвищився на 3,1 та 4,8% відповідно. У 1- та 2-й дослідних групах виявлена тенденція до його підвищення на 0,6 і 1,3%. При цьому альбуміно-глобуліновий коефіцієнт після лікування збільшувався у крові корів контрольної, 2- і 3-ї дослідних груп на 0,2, 0,1 і 0,2 відповідно, а в 1-й дослідній групі він, навпаки, зменшувався на 0,02, що вказує на продовження запального процесу.

Рівень фібриногену у плазмі крові корів контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп вірогідно знизився на 42,4% (р < 0,001), 26,1 (р < 0,01) і 35,6% (р < 0,01) відповідно. І лише в 1-й дослідній групі він мав тенденцію до зниження на 11,4%. У результаті проведення терапії у крові корів контрольної, 2- і 3-ї дослідних груп зафіксовано вірогідне зменшення вмісту церулоплазміну на 16,6% (р < 0,001), 4,3 (р < 0,05) і 22,2% (р < 0,001) відповідно. У корів 1-ї дослідної групи спостерігалась тенденція до його зменшення на 1,8%. Щодо С-реактивного білка, лише у корів контрольної та 3-ї дослідної груп реакція стала сумнівною, а в 1- і 2-й дослідних групах висота преципітату сягала 2,4 ± 0,17 та 1,2 ± 0,13 мм. відповідно.

Нашими дослідженнями встановлено, що після застосування різних схем терапії у сироватці крові корів контрольної та усіх дослідних груп рівень сіалових кислот знижувався. У контрольній групі він знизився на 34,9%, у 3-й дослідній - на 29,8%, а в 1- та 2-й дослідних групах - на 20,9 і 17,3% (р < 0,001) відповідно. Після проведеного курсу терапії рівень пролактину в усіх групах тварин підвищувався. Так, у корів контрольної групи через 24 години після третього введення лікарських засобів вміст пролактину збільшився на 10,0%, 1-ї дослідної - на 38,8% (р < 0,001), 2- та 3-ї - відповідно на 50,4 і 25,0% (р < 0,001).

Зміни біохімічних показників секрету молочної залози корів, хворих на серозний мастит, за різних методик терапії. Дослідивши рівень церулоплазміну у сироватці молока корів із серозним маститом реєстрували його підвищення у 3,3-4,1 рази порівняно з клінічно здоровими тваринами. Після лікування корів контрольної групи у секреті їхньої молочної залози спостерігалось вірогідне (p < 0,001) зниження його рівня порівняно з даними до лікування на 45,3%. У тварин 1- та 2-ї дослідних груп рівень церулоплазміну знизився на 18,7 (р < 0,001) і 43,0% відповідно. У корів 3-ї дослідної групи після застосування комплексної схеми терапії вміст церулоплазміну зменшився на 49,9%.

Щодо вмісту сіалових кислот у молоці клінічно здорових і хворих на серозний мастит корів, то в останніх він з різною мірою вірогідності збільшувався на 42,6-62,5%. Після проведеного курсу терапії в 1-, 2- і 3-й дослідних групах рівень сіалових кислот вірогідно знизився на 6,6% (р < 0,05), 20,0 і 30,2% (р < 0,001) відповідно, а в контрольній групі простежувалась тенденція до його зниження на 49,4%.

Таким чином, досліджені біохімічні показники крові та молока хворих на серозний мастит корів вказують на те, що комплексна схема терапії із застосуванням антиоксидантного та імуностимулюючого засобу тіотриазоліну у поєднанні з аплікацією на уражену чверть вим'я мазі, яка містить димексид, ментол, анестезин і ланолін зумовлює виражений протизапальний та імуностимулюючий ефект, що підтверджується зменшенням у крові концентрації церулоплазміну, фібриногену, С-реактивного білка, сіалових кислот і підвищенням рівня загального білка та глобулінів. Про згасання запальної реакції та відновлення функції молочної залози свідчить збільшення вмісту пролактину в сироватці крові корів та зниження рівня сіалових кислот і церулоплазміну в сироватці молока.

Ефект від застосування комплексної схеми терапії корів з серозним маститом пояснюється, по-перше, механізмом дії тіотриазоліну, що полягає у корекції перебігу запальних процесів імуностимуляцією, нормалізацією обміну речовин та індукцією специфічних противірусних факторів імунокомпетентними клітинами, по-друге, впливом димексиду, який добре проникає через біологічні мембрани й має протизапальну, жарознижувальну, антигістамінну, аналгетичну, антисептичну та фібринолітичну дію, по-третє, впливом ментолу, який завдяки своїй властивості охолоджувати тканини при місцевому нанесенні, має заспокійливу, легку знеболюючу та слабку антисептичну дію, звужує кровоносні судини шкіри, внаслідок чого зменшується прилив крові і, як наслідок, знижуються ексудативні явища, завдяки цьому значно сповільнюється розвиток запального процесу і, відповідно, утворення запального набряку в тканинах, що сприяє швидшому відновленню молочної продуктивності, по-четверте, масажем, що полягає у легкому обережному погладжуванні молочної залози знизу вгору і забезпечує поліпшення відтоку венозної крові й лімфи, внаслідок чого активується розсмоктування запального інфільтрату, який накопичився в міжальвеолярних просторах, і, по-п'яте, дією анестезину, оскільки відомо, що запалення викликає сильну больову реакцію молочної залози й гальмує молоковіддачу, що створює умови для застійних явищ та інфільтрації секреторної тканини.

Апробація схеми профілактики серозного маститу корів. Враховуючи позитивний ефект від застосування комплексної схеми терапії, властивість тіотриазоліну забезпечувати тривалу пролонговану імуностимулюючу та антиоксидантну дію на організм тварин (впродовж 2-3 тижнів), доступність і простоту її виконання у виробничих умовах, було прийнято рішення застосувати в комплексній системі заходів профілактики серозного маститу у корів методику, що передбачала внутрішньовенне введення 2,5%-го розчину тіотриазоліну в дозі 15 мл. у поєднанні з аплікацією на шкіру молочної залози мазі, до складу якої входять димексид, анестезин, ментол і ланолін за дві доби до родів та через 24 години після отелення.

У результаті проведених профілактичних заходів нами було встановлено, що в дослідній групі протягом першого місяця після отелення захворіло на серозний мастит 8 голів, що становило 4,0% від загальної кількості корів. В аналогічних умовах серед корів контрольної групи, де профілактика не проводилась, кількість хворих тварин становила 9,5%, що в 2,4 рази більше, ніж у дослідній. При цьому загальна кількість ускладнень у контрольній групі становила 2,0% від загальної кількості корів і 4 тварини було вибраковано з причини атрофії та індурації молочної залози, у той час, як у дослідній групі з 8-ми хворих тварин лише в однієї спостерігався перехід запального процесу в катаральну форму, яку успішно вилікували. Під час проведення досліджень ми встановлювали середні строки захворювання корів, враховуючи за позитивний результат виникнення маститу в більш віддалені терміни післяродового періоду, коли завершуються еволюційні процеси в молочній залозі та статевому апараті, що знижує ризик системних ускладнень і сприяє більш легкому перебігу у випадках розвитку патологічних процесів. Одержані результати свідчать про те, що середні строки розвитку запального процесу в молочній залозі у корів дослідних груп становили 19,1 ± 1,2 діб, у той час як серед контрольних корів вони були вірогідно (p < 0,001) коротшими на 5,9 діб (13,0 ± 0,4).

Таким чином, запровадивши систему профілактичних заходів, нам удалося суттєво зменшити кількість випадків захворювання корів на серозний мастит, уникнути серйозних ускладнень і передчасного вибраковування тварин. Крім цього, окремі випадки захворювання мали більш легку форму перебігу, оскільки розвивались у більш пізні строки після родів на фоні підвищеної імунобіологічної реактивності організму, що сприяло швидшому одужанню тварин.

Економічна ефективність схем терапії та профілактики серозного маститу корів. Розрахунками економічної ефективності схем терапії корів з серозним маститом встановлено, що в групі хворих корів, де застосовувалась комплексна схема терапії, був найвищий показник попередженого збитку - 17302,0 грн. проти 15526,84 грн. у контрольній групі та сумарного економічного ефекту на 1 голову - 238,75 грн. проти 235,71 грн. При впровадженні профілактичних заходів отриманий економічний ефект на 1 голову становив 58,73 грн., а в перерахунку на 1 гривню витрат - 1,78 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукової проблеми щодо вивчення питань поширення й діагностики серозного маститу корів, розроблено й економічно обґрунтовано комплексні схеми терапії та профілактики даної акушерської патології:

1. Серозний мастит є поширеною патологією в СТОВ «Вікторія» Краснопільського району та ТОВ АФ «Козацька» Конотопського району Сумської області. Впродовж 2006-2008 рр. серед корів української чорно-рябої молочної, симентальської та голштинської порід він реєструвався у 75,6%, 37,3 і 39,9% випадків від загальної кількості тварин, хворих на клінічні форми маститу. Найбільш критичними місяцями щодо поширення серозної форми маститу серед корів досліджених порід були січень-квітень;

2. Встановлено, що на серозну форму маститу частіше хворіють корови української чорно-рябої молочної, симентальської та голштинської порід з першою (77,6%, 50,0 і 46,3% випадків) та другою лактацією - 78,2%, 40,2 і 41,7% випадків відповідно;

3. Основною причиною розвитку гіпо- та агалактії у корів є запальні процеси в молочній залозі, які є основним критерієм вибраковування таких тварин. За досліджуваний період з приводу клінічного маститу було вибраковано 38,8% корів симентальської, 33,3% - голштинської та 30,1% - української чорно-рябої молочної порід. Встановлено, що після захворювання корів на серозну форму маститу спостерігається найменша кількість ускладнень у формі атрофії та індурації молочної залози;

4. При серозному маститі у 70,0% хворих корів виділена мікрофлора була представлена стрептококами, стафілококами та кишковою паличкою. При цьому у більшості випадків переважала асоціація мікроорганізмів - 85,7%, і лише в одному (14,3%) - реєструвалась монокультура (St. agalactiae);

5. Серозний мастит зумовлює суттєві зміни біохімічного складу крові. У корів, у яких розвивалася серозна форма маститу після отелення, за 4-2 доби до родів спостерігалося зниження порівняно з тваринами, в яких дана патологія не проявлялася рівня загального білка на 10,3% (p < 0,001) за рахунок альбумінів і лобулінів, підвищення концентрації б- та глобулінів на 5,1 (p < 0,001) і 0,2% відповідно, зниження вмісту фібриногену та пролактину на 31,4 і 22,2%, підвищення рівня церулоплазміну й сіалових кислот на 6,1 і 31,3% відповідно, а через 6 годин після отелення фіксувалась поява С-реактивного білка. Дані біохімічні зміни можна вважати діагностичними тестами розвитку серозного маститу;

6. Захворювання корів на серозний мастит на 3-4-му місяцях лактації супроводжується зниженням порівняно з клінічно здоровими вмісту загального білка на 9,1-10,3%, альбумінів на 10,7-11,5%, глобулінів на 0,1-0,5%, пролактину на 58,8-61,4%, підвищенням рівня б- і глобулінів на 10,9-11,9 і 0,1% відповідно, церулоплазміну на 20,8-29,7%, фібриногену - у 1,7 рази, сіалових кислот - у 1,6-1,9 рази, а також появою С-реактивного білка, що вказує на активацію протизапальних процесів у їх організмі;

7. Зміни клітинного складу секрету молочної залози при серозному маститі підтверджують розвиток запалення. При розвитку даної патології значно збільшується кількість соматичних клітин до 5216 ± 218 тис./мл, з яких відсоток лейкоцитів становить 93,4%. Встановлено, що серед даних клітин переважною більшістю є сегментоядерні нейтрофіли (56,7 ± 1,2%);

8. Внутрішньовенне введення 2,5%-го розчину тіотриазоліну в дозі 15 мл., до складу якої входять 30%-й розчин димексиду (40 мл.), анестезин (5 г.), ментол (3 г.), ланолін (200 г.) при серозному маститі корів дозволяє отримати позитивний терапевтичний ефект, що забезпечує високий відсоток одужання хворих корів (81,7%), скорочення терміну лікування (3,35 ± 0,05 діб), максимальне відновлення молочної продуктивності (89,0%), зменшення кількості ускладнень (18,3%) та вибракованих корів з причин незворотних змін у молочній залозі (5,0%);

9. Позитивний вплив комплексної схеми терапії підтверджується підвищенням у крові корів вмісту загального білка на 15,9%, альбумінів - на 8,9% (р < 0,001), глобулінів - на 4,8% (р < 0,001), пролактину - на 25,0% (р < 0,001), зменшенням кількості б- і глобулінів на 13,5 (р < 0,001) і 0,2% та С-реактивного білка, зниженням рівня фібриногену, церулоплазміну та сіалових кислот на 35,6% (р < 0,001), 22,2 (р < 0,001) і 29,8% відповідно порівняно з показниками до лікування, що вказує на згасання запального процесу й підвищення імунобіологічної реактивності організму;

10. Дворазове внутрішньовенне введення 2,5%-го розчину тіотриазоліну в дозі 15 мл. за 2 доби до родів і через 24 години після отелення з одночасним нанесенням на шкіру вим'я мазі, що містить 30%-й розчин димексиду (40 мл.), анестезин (5 г.), ментол (3 г.), ланолін (200 г.), забезпечує зменшення кількості випадків захворювання корів на серозний мастит у 2,4 рази протягом післяродового періоду, знижує ризик ускладнень та поліпшує характер перебігу патологічного процесу;

11. Комплексна схема терапії, яка базується на внутрішньовенному введенні тіотриазоліну у поєднанні з аплікацією на уражену чверть вим'я мазі, до складу якої входять димексид, анестезин, ментол і ланолін попереджує економічні збитки на 29,59 грн. у перерахунку на 1 голову порівняно із застосуванням короткої новокаїнової блокади за Д.Д. Логвиновим і дозволяє отримати економічний ефект на 3,04 грн. більше. Застосування даної схеми з метою профілактики серозного маститу забезпечує економічний ефект 58,73 грн. у перерахунку на 1 голову та 1,78 грн. - на 1 грн. витрат. мастит корова сільськогосподарський

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Байдевлятова Ю.В. Профілактика маститу у корів / Ю.В. Байдевлятова // Вісник Сумського НАУ. Серія «Ветеринарна медицина». - 2007. - Вип. 2 (18). - С. 11-13.

2. Байдевлятова Ю.В. Причини, симптоматика, діагностика та терапія серозного маститу у корів / Ю.В. Байдевлятова, М.І. Харенко // Вісник Сумського НАУ. Серія «Ветеринарна медицина». - 2008. - Вип. 5 (20). - С. 12-15. (Здобувач вивчила причини виникнення, симптоматику хвороби та відпрацювала методи діагностики серозного маститу корів).

3. Харенко М.І. Застосування препарату тіотриазолін при терапії корів з серозним маститом / М.І. Харенко, Ю.В. Байдевлятова // Наук. вісник Львівського нац. університету вет. медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. - 2008. - Т. 10, №2 (37), Ч. 1. - С. 384-387. (Здобувач відпрацювала різні схеми терапії корів, хворих на серозний мастит).

4. Байдевлятова Ю.В. Динаміка показників загального білка і його фракцій у сироватці крові корів, хворих на серозний мастит, за різних методів терапії / Ю.В. Байдевлятова, М.І. Харенко // Зб. наук. праць Луганського НАУ. Серія Ветеринарні науки. - 2008. - №92. - С. 21-23. (Здобувач вивчила вплив різних схем терапії на вміст загального білка і його фракцій у сироватці крові корів, хворих на серозний мастит, обробила та узагальнила одержані результати).

5. Байдевлятова Ю.В. Динаміка показників білкового обміну в сироватці крові та молоці корів, хворих на серозний мастит / Ю.В. Байдевлятова, М.І. Харенко // Вісник Білоцерківського ДАУ: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 57. - С. 10-14. (Здобувач вивчила вплив різних схем терапії на рівень гострофазних білків у крові корів, хворих на серозний мастит, обробила і узагальнила одержані дані).

6. Байдевлятова Ю.В. Поширення клінічного маститу у корів різних порід залежно від віку та функціонального стану молочної залози / Ю.В. Байдевлятова, М.І. Харенко, Ю.А. Байдевлятов // Вісник Сумського НАУ. Серія «Ветеринарна медицина». - 2009. - Вип. 6 (25). - С. 12-16. (Здобувач вивчила, проаналізувала і узагальнила показники поширеності клінічного маститу залежно від віку та функціонального стану молочної залози у корів).

7. Байдевлятова Ю.В. Особливості перебігу клінічного маститу в корів різних порід в умовах господарств Сумської області / Ю.В. Байдевлятова // Науковий вісник ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 62. - С. 5-9.

8. Байдевлятова Ю.В. Сезонна динаміка та причини виникнення клінічно вираженого маститу у корів різних порід / Ю.В. Байдевлятова // Наук. вісник Львівського нац. університету вет. медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. - 2009. - Т. 11, №2 (41). - Ч. 1. - С. 15-20.

9. Байдевлятова Ю.В. Вікова та сезонна динаміка вмісту церулоплазміну і фібриногену в крові корів, хворих на серозний мастит, за різних методів терапії / Ю.В. Байдевлятова // Наук. вісник Луганського НАУ. Ветеринарні науки. - 2009. - №4. - С. 5-9.

10. Байдевлятова Ю.В. Вікова та сезонна динаміка вмісту сіалових кислот у сироватці крові та молоці корів, хворих на серозний мастит, за різних методів терапії / Ю.В. Байдевлятова // Науковий вісник НУБіПУ. - 2009. - №36. - С. 19-25.

11. Харенко М.І. Ефективність різних методів терапії корів, хворих на серозний мастит / М.І. Харенко, Ю.В. Байдевлятова // Ветеринарна медицина України. - 2009. - №10. - С. 16-19. (Здобувач вивчила вплив різних схем терапії на організм хворих на серозний мастит корів, обґрунтувала застосування екологічно чистих фармакологічних засобів для терапії корів з серозним маститом).

12. Байдевлятова Ю.В. Клеточный состав секрета молочной железы коров, больных серозным маститом / Ю.В. Байдевлятова, Н.И. Харенко // Молодежь и инновации - 2009: материалы Междунар. науч. - практической конференции молодых ученых. В 2-х ч. / Гл. ред. А.П. Курденко. - Горки: Белорусская госуд. сельскохозяйственная академия, 2009. - Ч. 1. - С. 268-271. (Здобувач вивчила морфологічні показники молока у здорових і хворих на серозний мастит корів у різні фізіологічні періоди, обробила і узагальнила одержані дані).

Размещено на Allbest.ru