Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Херсонський державний аграрний університет»

УДК 636.934.5.082

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Корх Оксана Василівна

Херсон 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перебудова агропромислового комплексу України та виконання загального державного курсу щодо співпраці з світовою організацією торгівлі (СОТ), коли все більше поглиблюється інтеграція країн в усіх сферах життя, зумовлює необхідність збільшення обсягів виробництва товарів народного споживання, забезпечення потреби легкої і переробної промисловості сировиною, покращання якості та розширення асортименту продукції, яка б відповідала міжнародним стандартам, користувалася попитом на внутрішньому ринку і була конкурентоспроможною на зовнішньому.

Нині в звірогосподарствах України розводять норок різноманітного забарвлення волосяного покриву. Навіть у межах однієї кольорової групи звірі за відтінками свого забарвлення істотно різняться між собою. Окремі кольорові групи характеризуються різною відтворювальною здатністю і рівнем збереження молодняку, виходом шкурок з дефектами забарвлення та ступенем опушення.

Питанням розведення, вивчення продуктивних та біологічних особливостей норок присвячені праці провідних учених-звірівників (Л. Мілованова, Л. Кузнєцова, В. Афанасьєва, Т. Дьоміної, О. Ільїної, Д. Клочкова, В. Бєрєстова, М. Жукова, О. Краснова, А. Анисимова, О. Зайцева та ін.). Однак їх дослідження здебільшого були спрямовані на вивчення цих ознак при схрещуванні норок різного забарвлення хутра, без урахування його відтінків. Це значно стримувало подальший процес удосконалення селекційної роботи з породами та типами звірів з метою покращання якості хутра і не забезпечувало високої рентабельності його виробництва. Відтінки забарвлення хутра вивчалися, в основному, у стандартних норок, так як ця група займала найбільший ареал та посідала перше місце за чисельністю поголів'я (G. Lagerkvist).

Слід зазначити, що незважаючи на очевидність необхідності наукового обґрунтування зазначених питань, проведені роботи в цьому напрямі не мають належного комплексного підходу, а наявні матеріали містять часом суперечливі результати дослідів, які потребують додаткового вивчення.

Важливість цієї проблеми в норківництві є актуальною і набуває державного значення, що й спонукало нас провести дослідження, спрямовані на розробку ефективних методів селекції норок кольорового типу пастель з урахуванням відтінків забарвлення хутра.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії хутрового звірівництва і кролівництва Інституту тваринництва УААН та є складовою частиною цільової координаційної науково-технічної програми Української академії аграрних наук “Хутрове звірівництво” за напрямами фундаментальних досліджень: “Розробити систему інтенсивного виробництва продукції хутрового звірівництва, яка забезпечить високу рентабельність і конкурентоздатність галузі в нових умовах господарювання” (номер державної реєстрації UA01001312P) і “Розробити енерго- та ресурсозберігаючі системи інтенсивного виробництва продукції хутрового звірівництва і кролівництва, що забезпечать високу рентабельність і конкурентоздатність галузей” (номер державної реєстрації 0196U011385).

Здобувач є співвиконавцем підрозділів П 08.01.01 “Створення популяції норок з оригінальним кольором та бажаною якістю хутра” та П 01 “Розробити енерго- та ресурсозберігаючу систему інтенсивного виробництва продукції норківництва, яка забезпечить підвищення ефективності галузі на 10-20 %”.

Мета і завдання дослідження. Мета наукових досліджень - комплексне наукове обґрунтування ефективності гомо і гетерогенних варіантів підбору пар при чистопородному розведенні норок кольорового типу пастель з урахуванням відтінків забарвлення хутра.

Для досягнення поставленої мети були передбачені наступні завдання:

¦ вивчити репродуктивну здатність і продуктивність самиць та самців основного стада норок кольорового типу пастель;

¦ провести комплексну оцінку продуктивних показників та інтер'єрних особливостей, племінної цінності потомків, одержаних від батьків із різними відтінками забарвлення хутра;

¦ розробити вимоги щодо рівня стресочутливості та методичні підходи з її оцінки у звірів основного стада і молодняку норок;

¦ дослідити склад волосяного покриву, гістологічну будову шкіри молодняку і встановити товарні властивості та якість шкурок норок залежно від відтінків забарвлення хутра;

¦ встановити ступінь кореляційної залежності між основними господарськи корисними ознаками звірів різних відтінків забарвлення хутра, особливості їх успадковування та визначити краще поєднання для створення й розширення масиву бажаного типу у вітчизняних стадах;

¦ експериментально обґрунтувати і розробити параметри цільового стандарту продуктивних якостей для норок пастель бажаного відтінку хутра;

¦ дати біоенергетичну оцінку виробництва продукції норківництва з урахуванням плодючості самиць різних відтінків забарвлення хутра;

¦ визначити економічну ефективність одержаних результатів досліджень.

Об'єкт дослідження. Об'єктом досліджень є методи селекції, формування гоcподарськи корисних ознак потомків норок кольорового типу пастель, одержаних від гомо і гетерогенних варіантів підбору батьківських пар за відтінками забарвлення хутра, особливості їх успадковування, напрям та величини кореляційних зв'язків.

Предмет дослідження. Самці й самиці племінного стада норок кольорового типу пастель різних відтінків забарвлення хутра та потомки, які одержані від різноманітних варіантів підбору батьківських пар, зразки кормів, крові, волосяного покриву, шкіри, гістологічні препарати.

Методи дослідження. Методичним підходом до вирішення поставлених завдань є системний порівняльний аналіз наявного й отриманого в дослідженнях матеріалу. Комплексне вивчення продуктивних і репродуктивних ознак, крові, гістобудови шкіри, якості хутра звірів, зразків кормів проводили експериментальним шляхом із застосуванням сукупності методів: зоотехнічних, етологічних, узагальнення і систематизації, лабораторних, кореляційно-регресійних, конструктивно-розрахункових, що є загальноприйнятими у тваринництві та лабораторній практиці.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в галузі хутрового звірівництва України в тривалому науково-господарському досліді експериментально встановлено доцільний варіант підбору батьківських пар і ефективні методи оцінки при створенні норок кольорового типу пастель із бажаним середнім відтінком забарвлення хутра та обґрунтовано перспективи раціонального використання генофонду цих тварин у подальшій роботі для одержання високопродуктивного стада звірів.

Отримано нові дані про рівень впливу підбору пар за відтінками забарвлення хутра на основні господарськи корисні ознаки, якість шкурок молодняку, біоенергетичну оцінку, економічну ефективність, а також відтворювальну здатність звірів батьківського стада. Одержані результати поглиблюють та суттєво розширюють сучасну наукову інформацію про формування продуктивних і племінних якостей норок при різних методах селекції в норківництві.

Визначено і запропоновано параметри цільового стандарту продуктивних якостей для створюваної групи норок бажаного середнього відтінку забарвлення хутра в кольоровому типі пастель.

Доведено необхідність впровадження нового методичного підходу з оцінки рівня стресочутливості норок та розроблено вимоги щодо селекції звірів за цим показником в умовах вітчизняної промислової технології виробництва хутра.

Вперше розраховано енергетичні еквіваленти виробничих ресурсів і енергії в норківництві та визначено біоенергетичну оцінку виробництва продукції залежно від плодючості самиць різних відтінків забарвлення хутра.

Практичне значення одержаних результатів. Результати трьох серій науково-господарського досліду і виробничої перевірки забезпечили умови для виявлення, обґрунтування й впровадження у виробництво найбільш вдалого та економічно доцільного поєднання батьківських пар норок кольорового типу пастель середнього відтінку забарвлення хутра за гомогенного розведення. Накопичений експериментальний матеріал став реальним підґрунтям щодо удосконалення методів селекційно-племінної роботи у напрямі одержання більшого виходу щенят з однотипним хутровим покривом.

На підставі результатів запланованого підбору батьківських пар середнього відтінку забарвлення хутра створено масив високопродуктивних звірів, який забезпечує реалізацію генетичного потенціалу в напрямі підвищення життєздатності приплоду, живої маси і розміру молодняку, поліпшення якості шкурок з одночасним зниженням їх собівартості та пошук шляхів економії енерговитрат, збільшення прибутку й рентабельності виробництва.

Для звірогосподарств України визначено і запропоновано параметри цільового стандарту продуктивних якостей для створюваної групи норок кольорового типу пастель та розроблено пропозиції щодо розширення поголів'я звірів середнього відтінку, поліпшення його продуктивних і племінних якостей.

Оцінка звірів за рівнем стресочутливості дала можливість точніше прогнозувати майбутню продуктивність норок і встановлювати її зв'язок з відтворювальною здатністю.

З'ясовані особливості успадковування, напрям і величини взаємозв'язку між основними господарськи корисними ознаками норок кольорового типу пастель дали змогу на практиці уточнити параметри підбору та запланувати схеми спаровування у процесі створення бажаного відтінку.

Результати роботи впроваджені в звірорадгоспі “Червона Поляна” Добровеличківського району Кіровоградської області та пройшли виробничу апробацію в СП з іноземними інвестиціями “Ізюмське звірогосподарство” Ізюмського району Харківської області.

Запровадження та виробнича апробація оцінки звірів кольорового типу пастель за середнім відтінком забарвлення хутра в системі племінної роботи цих звірогосподарств забезпечили отримання річного економічного ефекту в розрахунку на виробництво однієї шкурки 12,91 грн. і 11,35 грн., що підтверджено актами впровадження та виробничої перевірки від 15 грудня 1998 і 2 липня 2000 років.

Висновки та пропозиції виконаної роботи склали основу науково-технічної програми ІТ УААН “Розвиток хутрового звірівництва і кролівництва в Україні на 1998-2005 роки”, підпрограми “Хутрове звірівництво”.

Наукові положення та розроблені методичні підходи щодо їх опрацювання узагальнено при розробці проекту Державного стандарту України „Шкурки норки кліткового розведення невичинені. Технічні умови”, що проходить експертну оцінку в НДІ стандартизації УкрНДНЦ.

Методичні підходи, що висвітлені в дисертації, є підставою для уточнення нормативних положень на продукцію звірівництва і можуть використовуватися в наукових цілях при складанні настанов, довідникових посібників, а також у навчальному процесі вищих учбових закладів аграрного профілю III-IV рівнів акредитації при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять з дисципліни «Хутрове звірівництво».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною працею. Основну її частину виконано особисто здобувачем, а саме: добір і аналіз джерел літератури, освоєння методик досліджень, організацію та проведення досліду і виробничої перевірки, відбір лабораторних зразків для аналізу, інтерпретацію й обґрунтування отриманих результатів, біометричне їх опрацювання, формування висновків та пропозицій виробництву, оформлення рукопису, комп'ютерну верстку дисертації.

За участю наукового керівника здійснено вибір напряму і планування наукових досліджень, визначено тему, складено схему роботи, обґрунтовано тип норок із бажаним відтінком забарвлення хутра.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи використано при розробці пропозицій щодо збільшення та розширення в звірогосподарствах України поголів'я норок кольорового типу пастель із середнім відтінком забарвлення хутра.

Основні положення, окремі результати дисертації доповідалися, одержали позитивну оцінку й обговорені в доповідях на: координаційно-методичних нарадах із проблем технологій виробництва продукції конярства, вівчарства, хутрового звірівництва і кролівництва та засіданнях вченої ради Інституту тваринництва УААН (Харків, 1994-2000); розширених засіданнях наукових співробітників лабораторій хутрового звірівництва і кролівництва, вівчарства, конярства й економіки ІТ УААН та Черкаської державної дослідної станції звірівництва та мисливствознавства (Харків, 1994-2000); загальних зборах відділення зоотехнії УААН (Київ, 1994-2000); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (Харків, 2001); науково-виробничій конференції “Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (Київ, 2002); VII міжнародній науково-виробничій конференції “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения” (Белгород, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Тваринництво XXI сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи” (Харків, 2006); науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів зоотехнологічного факультету Луганського національного аграрного університету (Луганськ, 2007); міжнародній ювілейній науково-практичній конференції „Утворення та розвиток наукової школи П. М. Кулешова - М. Д. Потьомкіна - Ю. Д. Рубана” (Харків, 2009).

Публікації. Результати проведених наукових досліджень за темою кандидатської дисертації викладені у 10 друкованих працях, які відображають основні її положення, у тому числі 6 фахових статей у виданнях, регламентованих вимогами ВАК України, та 2 - у вигляді тез доповідей конференцій. Одноосібно опубліковано 3 статті.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 148 сторінках комп'ютерного набору, містить 29 таблиць та ілюстрована 22 рисунками. Складається з переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступу; огляду літератури; 2 розділів з викладенням загальної методики й основних методів досліджень та результатів власних експериментальних досліджень і виробничої перевірки; висновків; пропозицій виробництву. У додатках наведено 7 таблиць, акти впровадження і виробничої перевірки закінчених науково-технічних розробок та передового досвіду. Список використаних джерел літератури включає 195 найменувань видань українською і російською та 28 - іноземними мовами.

Загальна методика та основні методи досліджень

Експериментальну роботу виконано впродовж 1994-1996 рр. у виробничих умовах норківничої ферми племінного звірогосподарства "Червона Поляна" Добровеличківського району Кіровоградської області. Опрацювання матеріалів - у лабораторії хутрового звірівництва та кролівництва Інституту тваринництва УААН.

Відповідно до мети і завдань перед початком досліду все племінне поголів'я норок кольорового типу пастель оцінили за забарвленням хутра. Через незначну кількість звірів світлого відтінку в стаді їх не включили до схеми досліджень. І на підставі цього тварин поділили спочатку на групи з середнім і темним відтінками, а в подальшому виділили групу з напівтемним відтінком, які визначали за вираженістю типових для кожної групи кольору остьового та пухового волосся.

До середнього відтінку відносили норок, які мали коричневу ость з добре вираженим блакитно-сірим відтінком та сірий з легким коричневим відтінком пух. Напівтемні ровесники характеризувалися коричневою остю з менш блакитно-сірим відтінком та сірим з коричневим відтінком пух. У групи звірів темного відтінку переважала коричнева ость та сірий з коричневими верхівками пух. За результатами розподілу за відтінками забарвлення хутра здійснювали поліпшувальний підбір батьківських пар (гомо та гетерогенний). Експеримент включав три серії і проведений за схемою, що представлена в таблиці 1.

Підбір пар звірів здійснювали методом аналогів за віком, фізіологічним станом, відносною вирівняністю і якістю хутра та відтінком забарвлення.

Таблиця 1. Схема науково-господарського досліду і виробничої перевірки

Серії досліду	Тривалість серії, діб	Кількість звірів, залучених до досліджень, голів	Варіанти (групи) підбору батьківських пар з урахуванням відтінку забарвлення хутра
			самиці (+)	самці (>)
Перша серія	365	Батьківське стадо: самців - 12; самиць - 80. Молодняк: самців - 114; самиць - 175.	середній (С)	середній (С)
			семний (Т)	темний (Т)
			середній (С)	темний (Т)
			темний (Т)	середній (С)
Друга серія	365	Батьківське стадо: самців - 33; самиць - 179. Молодняк: самців - 433; самиць - 402.	середній (С)	середній (С)
			темний (Т)	темний (Т)
			середній (С)	темний (Т)
			темний (Т)	середній (С)
			напівтемний (Нт)	напівтемний (Нт)
			середній (С)	напівтемний (Нт)
			напівтемний (Нт)	середній (С)
			темний (Т)	напівтемний (Нт)
			напівтемний (Нт)	темний (Т)
Третя серія	365	Батьківське стадо: самців - 24; самиць - 154. Молодняк: самців - 386; самиць - 372.	середній (С)	середній (С)
			напівтемний (Нт)	напівтемний (Нт)
			середній (С)	напівтемний (Нт)
			напівтемний (С)	середній (С)
			темний (Т)	середній (С)
Виробнича перевірка	365	Батьківське стадо: самців - 160; самиць - 800. Молодняк: самців - 1976; самиць - 1974.	середній (С)	середній (С)
			напівтемний (Нт)	напівтемний (Нт)
			середній (С)	напівтемний (Нт)
			напівтемний (С)	середній (С)
			темний (Т)	середній (С)

На першому етапі науково-господарського досліду вивчали продуктивні ознаки та якість хутра звірів кольорового типу пастель за різних варіантів підбору батьківських пар з урахуванням відтінків забарвлення хутра. Для цього з основного стада тварин, наявних у господарстві, середнього та темного відтінків забарвлення хутра було сформовано чотири варіанти (групи) підбору пар.

Мета другої серії досліду аналогічна першій, однак для детальнішого з'ясування спектру забарвлення хутра при різних варіантах підбору батьківських пар розподіл проводили за напівтонами. Було заплановано дев'ять варіантів підбору пар. При цьому одним із додаткових завдань цієї серії досліджень було виявлення родоначальників ліній.

У третій серії досліду самців темного відтінку забарвлення хутра, які не відповідали вимогам добору за якістю хутра та відтворювальною здатністю, було вибракувано з виробничого складу й виключено зі схеми досліджень. І подальша селекційно-племінна робота була спрямована на консолідацію ознак звірів за бажаними якостями, зокрема за відтінком забарвлення хутра. Для третьої серії було сформовано п'ять варіантів підбору батьківських пар.

Виробничу перевірку отриманих результатів провели у 1997 році в СП з іноземними інвестиціями “Ізюмське звірогосподарство" Ізюмського району Харківської області.

Живу масу звірів контролювали шляхом індивідуального зважування їх на вагах до ранкової годівлі і поїння, з точністю виміру до ±10 г. Зважування тварин батьківського стада проводили під час бонітування і підготовки до гону, молодняку - при відсадці від матерів та бонітуванні.

Екстер'єрні особливості будови тулуба норок установлювали за лінійними промірами окремих статей на момент бонітування: довжину - вимірюванням від кінчика носа до кореня хвоста, з точністю виміру до ±0,5 см; обхват грудей за лопатками - вимірюванням мірною стрічкою, з точністю виміру до ±0,5 см.

Для характеристики росту, за даними живої маси (у грамах) та довжини тулуба (у сантиметрах), розраховували ваговий індекс, що характеризував ступінь вгодованості звірів у період підготовки до гону.

При індивідуальному бонітуванні у віці 7 місяців на різних ділянках тулуба звірів (спині, боках та черевці) візуально оцінювали якість волосяного покриву і визначали комплексний клас відповідно до “Наставления по племенной работе на звероводческих фермах, 1987”.

Про репродуктивну здатність самиць норок судили за результатами аналізу загальноприйнятих показників: перебіг гону, тривалість вагітності та результати щеніння. Відсадку щенят від самиць проводили у віці 45 діб.

Дослідження морфологічного складу та біохімічних показників крові виконували на п'яти зразках, отриманих від самців та самиць кожного відтінку (В.О. Берестов, 1981). Кров для аналізів відбирали вранці до годівлі норок із хвостової вени.

Стереотип поведінки піддослідних тварин досліджували шляхом візуальних спостережень і визначення рівня стресочутливості денної активності звірів за розробленим методичним підходом, що регламентує єдині вихідні вимоги при формуванні стада незалежно від типу та відтінків забарвлення хутра. У ході цієї роботи було виділено п'ять рангів особливостей індивідуальної поведінки молодняку та чотири ранги маточного поголів'я. Аналітичну складову порівняльної оцінки визначення стресочутливості звірів здійснювали у період бонітування (молодняк) і підготовки до гону (батьківське стадо) за параметрами зміни стереотипу поведінки на умовний подразник (стрес-чинник) із визначенням кормових та пасивно-захисних реакцій по відношенню до незнайомої для тварини людини (експериментатора).

Відповідно до розробленого методичного підходу при розподілі на ранги стереотипу поведінки проводили відбір норок із різною схильністю до стресу: високий рівень стресочутливості (1-й і 2-й ранги), середній (3 і 4-й ранги) та низький (5-й ранг). До 5-го рангу відносили звірів, які при дії стрес-чинника проявляли себе менш стресочутливими і спокійно рухалися кліткою, не реагуючи на присутність людини, сміливо й швидше за інших підходили до кормового столика та практично весь час біля нього знаходилися, не проявляючи агресивності, корм з'їдали охоче, не заносячи його до будиночку 4-му рангу стереотипу поведінки відповідали менш рухливі звірі, які також спокійно рухалися кліткою й не боялися людини, до кормового столика підходили дещо пізніше, ніж норки 5-го рангу, корм з'їдали, виконуючи захисні рухи. До 3-го рангу зараховували норок, які спокійно рухалися кліткою, уважно стежили за людиною, реакція на її присутність була нормальною, але з поданням характерного звуку про небезпеку, корм із кормового столика поїдали швидко, в деяких випадках заносили його до будиночку. До 2-го рангу стереотипу поведінки належали норки, які мали високий рівень стресочутливості. При наближенні людини вони були більш знервованими і боязливими, ховалися в будиночок або метушливо бігали кліткою, виконуючи захисні рухи з поданням характерного звуку про небезпеку. Знаходились осторонь, а іноді обережно хапали корм, миттєво відбігали і з'їдали його в будиночку. До 1 рангу виділяли звірів з найвищим рівнем стресочутливості, що свідчить про схильність цих особин до впливу різних стрес-чинників. Вони ховалися в будиночок і лише під дією людини різко вибігали із нього, метушливо бігали кліткою з поданням характерного звуку про небезпеку, до корму в присутності людини не підходили.

Згідно з ТУ 61 України № 603-94 та шкалою знижок проводили комісійну оцінку шкурок звірів з визначення сорту за ступенем зрілості волосяного покриву, відтінком забарвлення, розміром та групами дефектів. Залежно від стану волосяного покриву, тканини шкіри та ступеня пошкодження шкурки поділяли на два сорти.

Після закінчення первинної обробки у прісно-сухих шкурок, намічених кольоровими бирками відповідно до відтінку забарвлення хутра, вимірювали довжину, ширину, розраховували площу та розподіляли їх за розміром.

Морфометрію волосяного покриву здійснювали за показниками товщини (спрямовуючого, ості І, ості ІІ, ості ІІІ, пуху І та пуху ІІ), довжини, кількості та співвідношення фракцій волосся (Г.Д. Каци, 2007).

Гістологічну будову шкіри досліджували за загальною товщиною шкіри і окремих її прошарків, щільністю волосяних фолікулів з урахуванням ретракції шкіри та площею одиничних секреторних залоз (Г.Д. Каци, 1987).

Селекційно-генетичні параметри основних ознак у потомків, отриманих від різних варіантів підбору батьківських пар, визначали на підставі встановлення коефіцієнтів успадковування й кореляційного зв'язку, методами дисперсійного аналізу з використанням програмного забезпечення SPSS 15.

Біоенергетичну оцінку виробництва продукції норківництва з урахуванням плодючості самиць різних відтінків забарвлення хутра здійснювали за методикою (ВАСГНІЛ, 1985).

Економічну ефективність одержаних результатів досліджень визначали на підставі порівняння рівня виробництва продукції в межах кожного з відтінків забарвлення хутра з урахуванням обліку плодючості самиць, виходу молодняку на основну самицю і рівня його збереження до забою, а також собівартості, прибутку від реалізації та рентабельності виробництва (Київ, 1986, 1996).

Первинний цифровий матеріал, одержаний у результаті досліджень, опрацьований методами варіаційної статистики, кореляційного аналізу за алгоритмами, розробленими М.О. Плохінським з використанням персонального комп'ютера і пакету базових прикладних програм Microsoft Excel та SРSS 15. Рівень статистичної вірогідності визначали, використовуючи критерії Стьюдента. Різницю за середніми значеннями між порівнюваними вибірками вважали вірогідною при рівні значимості Р<0,05, тобто в тих випадках, коли вірогідність результатів була рівною 95 % і більше.

Результати власних експериментальних досліджень

Умови утримання і годівлі основного поголів'я та молодняку норок. Умови утримання - загальноприйняті, що практикуються в звірогосподарствах України: у двохрядних шедах стандартної конструкції. Маточне поголів'я і плідників норок розміщали індивідуально, молодняк до відсадки - разом із самицями. Тип годівлі - м'ясо-рибний. Кожна норка маточного поголів'я за добу споживала в середньому 244,2 г кормосуміші, поживністю 332,2 Ккал обмінної енергії. Середньодобове споживання кормосуміші молодняком становило 363,7 г, поживністю 440,5 Ккал обмінної енергії.

Перебіг гону і репродуктивна здатність звірів. Аналіз основних показників відтворення дає підставу вважати, що не всі варіанти підбору пар однаково вплинули на перебіг гону, репродуктивну здатність, відтворювальні та материнські якості норок (табл. 2).

Таблиця 2. Відтворювальні та материнські якості самиць норок, Х ± SX

Варіанти підбору батьківських пар з урахуванням відтінків забарвлення хутра	Кількість самиць, що щенилися, голів	Плодючість (на самицю, що щенилася), голів	Кількість щенят, голів	Збереженість молодняку, %
самиці	самці			залишено під самицею	при відсадці	до відсадки	до забою
Перша серія досліджень
Середній	середній	13	7,00±0,531	7,00±0,531	6,38±0,559	91,1	84,6
Темний	темний	18	4,94±0,568	4,83±0,573	3,72±0,390	77,0	73,6
Середній	темний	18	5,94±0,423	5,89±0,432	5,28±0,435	89,6	81,1
Темний	середній	14	5,93±0,470	5,86±0,481	5,00±0,634	85,3	75,6
Друга серія досліджень
Середній	середній	8	7,75±0,254	7,75±0,254	7,62±0,263	98,3	95,2
Темний	темний	15	5,93±0,361	4,33±0,293	3,93±0,267	90,8	89,2
Середній	темний	14	7,57±0,378	5,57±0,291	5,43±0,270	97,5	93,6
Темний	середній	8	7,13±0,445	5,37±0,322	5,12±0,289	95,3	90,7
Напівтемний	напівтемний	35	6,77±0,243	5,51±0,225	5,37±0,213	97,4	95,3
Середній	напівтемний	11	7,18±0,424	5,64±0,436	5,45±0,415	96,6	95,2
Напівтемний	середній	14	6,93±0,325	6,00±0,281	5,86±0,235	97,7	94,0
Темний	напівтемний	29	6,66±0,381	5,45±0,284	5,14±0,270	94,3	93,0
Напівтемний	темний	30	6,63±0,290	4,83±0,191	4,70±0,192	97,3	94,5
Третя серія досліджень
Середній	середній	20	6,80±0,204	6,80±0,204	6,70±0,232	98,5	95,6
Напівтемний	напівтемний	32	6,53±0,262	6,50±0,256	6,31±0,233	97,1	96,2
Середній	напівтемний	23	6,83±0,331	6,78±0,310	6,57±0,325	96,8	96,2
Напівтемний	середній	29	6,86±0,254	6,76±0,244	6,69±0,244	99,0	94,9
Темний	середній	14	7,36±0,323	7,21±0,301	6,71±0,377	93,1	91,1

Установлено, що з 80 самиць, покритих у першу серію досліду, 17 виявилися безплідними, решта - благополучно щенилися і дали 289 живих щенят. Частка мертвонароджених щенят становила 3,4 %. Найбільша кількість безплідних тварин була в підборі пар самиця і самець середнього відтінку, найменша - у підборі пар темного відтінку. Показник плодючості норок коливався від 4,94±0,568 до 7,00±0,531 щеняти в гнізді. Однак слід зазначити збільшення чисельності гнізда на 2,06 голови або 41,7 % у самиць при гомогенному підборі особин середнього відтінку забарвлення порівняно з аналогічним підбором темнозабарвлених пар.

У другій серії досліджень результати відтворювання норок були досить високі. Із загального числа покритих самиць благополучно щенилися в середньому 90,2 %. Гомогенний підбір пар за середнім відтінком забарвлення хутра сприяв збільшенню плодючості самиць на 1,82 голови або 30,7 % (Р0,001) і деякому підвищенню кількості щенят при відсадці порівняно з підбором, де самиці мали темне забарвлення, що можливо пов'язано з генотипом забарвлення хутра.

У третій серії досліду результати гону та щеніння самиць були дещо гірші. Від застосування гомогенного підбору пар вищі показники плодючості самиць були одержані при поєднанні їх із самцями середнього відтінку забарвлення хутра. Порівняно з ровесниками напівтемного відтінку забарвлення хутра різниця становила 0,27 голови або 4,1 %. У варіантах гетерогенного підбору результати були практично однаковими і становили 6,83±0,331-7,36±0,323 голови молодняку.

Рівень стресочутливості звірів основного стада. Результати визначення стереотипу поведінки свідчить, що найчисельнішими в стаді були самці й самиці 3 і 4-го рангів. Так, їх чисельність від усього маточного поголів'я становила відповідно 18 (75,0 %) та 89 голів (75,4 %). Водночас у структурі стада норок самців 4 і 5-го рангів стереотипу поведінки було на 11,1-11,6 % більше, ніж самиць, а самиць 3 і 2-го рангів, навпаки, на 11,5-11,2 % більше за самців.

Продуктивність тварин, яких було віднесено до 5-го рангу стереотипу поведінки, відзначалася вірогідно вищими показниками живої маси та довжини тулуба порівняно з ровесниками інших за рангом груп. При цьому, перевага самців та самиць над звірами 2-го рангу становила за живою масою відповідно 6,0 і 18,6 % (P<0,001), довжиною тулуба - 3,3 і 10,3 % (P<0,001). Аналогічні показники звірів 3 і 4-го рангів стереотипу поведінки були майже подібними, проте також вірогідно вищими, ніж у звірів 2-го рангу: у середньому за живою масою - на 2,9 %, довжиною тулуба - на 1,5 % у самців та самиць відповідно на 10,9 і 5,4 % (P<0,001).

Характеристика молодняку звірів, одержаного від різних варіантів підбору батьківських пар. Аналіз показників живої маси молодняку в першій серії досліджень свідчить, що самці середнього відтінку при відсадці були важчі на 25,4 г або 5,5 % (Р<0,01) порівняно з ровесниками темного відтінку. На період бонітування різниця між цими групами значно збільшилася і становила 495,6 г або 21,2 % (Р<0,001). Дещо інші темпи росту в ці вікові періоди мали самиці. При відсадці різниця між звірами аналогічних відтінків становила 25,3 г або 7,3 % і на момент бонітування - 189,7 г або 14,3 % (Р<0,001). Середньодобовий приріст живої маси самців середнього відтінку забарвлення хутра становив 13,8 г, самиць - 6,7 г, що на 25,5 і 15,5 % більше, ніж у ровесників з темним відтінком. Різниця статистично вірогідна (Р<0,001).

При проведенні другої серії досліджень установлено, що на момент бонітування самці і самиці середнього відтінку перевершували за живою масою ровесників напівтемного відтінку відповідно на 288,3 г і 143,4 г або на 10,1 і 9,8 % (Р<0,001). Порівняно з самцями і самицями темного відтінку різниця за живою масою становила відповідно 609,2 г і 370,4 г або 24,1 і 30,0 % (Р<0,001). Різниця між ровесниками напівтемного і темного відтінків виявилася відповідно 320,9 г і 227,0 г або 12,7 і 18,4 % (Р<0,001). Перевага за живою масою як самиць, так і самців середнього відтінку забарвлення хутра над молодняком напівтемного і темного відтінків підтверджувалася й показниками інтенсивності росту, які варіювали від 12,3 г до 15,2 г у самців та від 5,3 г до 7,0 г у самиць при вірогідній різниці між відтінками (Р<0,001).

Подібну закономірність спостерігали в третій серії досліджень.

Рівень стресочутливості молодняку норок. Слід зазначити, що структура поголів'я та продуктивність молодняку, без урахування підбору батьківських пар, мала деякі відмінності (рис. 1.).

селекція норка забарвлення хутро

Однак тенденція розподілу рівня стресочутливості порівняно з показниками батьківського стада збереглася. У стаді піддослідного молодняку значний відсоток займали звірі 3 і 4-го рангів стереотипу поведінки: самці - 29,3 і 36,2 %, самиці - 36,0 і 32,5 % від усього поголів'я норок. Відмінності в структурі стада за кількістю самиць 5 і 4-го рангів стереотипу поведінки звірів зумовили збільшення у приплоді самців відповідно на 13,1 і 3,7 %, а між самицями 2 і 3-го рангів - на 7,7 і 6,8 %.

При вивченні основних показників продуктивності молодняку було встановлено, що краще росли й розвивалися звірі 5-го рангу стереотипу поведінки порівняно з тваринами кожної з наступних груп із вищою стресочутливістю, але найбільшу різницю отримано порівняно з ровесниками, що мали оцінку на рівні 2-го рангу. Так, різниця за живою масою та довжиною тулуба у тварин цих рангів відповідно становила: у самців - 16,6 і 9,2 % (P<0,001) та у самиць - 27,4 і 17,5 % (P<0,001). Щодо живої маси і довжини тулуба у тварин 3 і 4-го рангів виявлено, що вони також були вірогідно більшими, ніж у ровесників 2-го рангу (P<0,001). Порівнюючи між собою звірів 3 і 4-го рангів стереотипу поведінки, відмічено, що самці 4-го рангу перевершували за живою масою і розміром ровесників 3-го рангу на 5,0 і 2,8 % (P<0,001), а самиці відповідно - на 8,2 і 5,4 % (P<0,001). Найгіршим виявився молодняк, віднесений до 1-го рангу стереотипу поведінки, який підлягав вибраковуванню.

Забарвлення хутра звірів. Гомогенний підбір пар за середнім відтінком забарвлення хутра забезпечував більше посилення і консолідацію відтінку забарвлення хутра в потомків (табл. 3).

При цьому, в міру освітлення забарвлення хутра звірів упродовж першої і третьої серій досліджень, питома частка щенят бажаного середнього відтінку забарвлення хутра в потомстві значно збільшувалася, а напівтемного і темного відтінків, навпаки, зменшувалася. Від спарювання середніх за відтінком самиць і аналогічними самцями більшість молодняку мала відтінок забарвлення хутра, притаманний батькам (62,3-84,6 %). Від спарювання темних за відтінком забарвлення хутра пар вихід темних норченят становив 57,8-74,1 %, напівтемних 58,3-63,0 %.

Таблиця 3. Розподіл молодняку за відтінками з урахуванням підборів батьківських пар

Варіанти підбору пар з урахуванням відтінків	Отримано потомків за відтінками забарвлення хутра
	середній	напівтемний	темний
	самиці	самці	самиці	самці	самиці	самці
	голів	%	голів	%	голів	%	голів	%	голів	%	голів	%
+	>
Перша серія досліджень
С	С	23	29,9	25	32,4	-	-	-	-	15	19,5	14	18,2
Т	Т	15	23,4	12	18,8	-	-	-	-	26	40,6	11	17,2
С	Т	32	37,2	19	22,1	-	-	-	-	25	29,1	10	11,6
Т	С	19	30,6	18	29,1	-	-	-	-	20	32,3	5	8,0
Друга серія досліджень
С	С	19	32,2	18	30,5	10	16,9	12	20,4	-	-	-	-
Т	Т	-	-	-	-	6	10,4	9	15,5	21	36,2	22	37,9
С	Т	8	11,0	10	13,7	10	13,7	19	26,0	11	15,1	15	20,5
Т	С	4	10,2	6	15,4	8	20,6	4	10,2	8	20,6	9	23,0
Нт	Нт	27	14,7	25	13,6	61	33,1	55	29,9	7	3,9	9	4,8
С	Нт	9	15,3	18	30,5	9	15,3	21	35,5	2	3,4	-	-
Нт	С	15	18,9	18	22,8	22	27,8	20	25,4	1	1,3	3	3,8
Т	Нт	6	4,1	5	3,4	32	21,8	31	21,0	41	27,9	32	21,8
Нт	Т	6	4,4	11	8,0	31	22,7	34	24,8	28	20,4	27	19,7
Третя серія досліджень
С	С	56	43,1	54	41,5	12	9,2	8	6,2	-	-	-	-
Нт	Нт	41	20,6	42	21,1	63	31,7	53	26,6	-	-	-	-
С	Нт	44	29,3	49	32,7	27	18,0	30	20,0	-	-	-	-
Нт	С	47	25,3	70	37,6	36	19,3	33	17,8	-	-	-	-
Т	С	13	14,0	21	22,6	19	20,4	11	11,8	14	15,1	15	16,1

При гетерогенних підборах батьківських пар потомство народжувалося з широким спектром відтінків забарвлення хутра. Проте щенята з середнім відтінком забарвлення хутра зустрічалися практично в усіх підборах батьківських пар.

Гістологічна будова шкіри. Порівняльний мікроскопічний аналіз горизонтальних та вертикальних зрізів зразків шкіри свідчить, що незважаючи на те, що звірі середнього відтінку забарвлення хутра мали певні переваги над ровесниками напівтемного та темного відтінків за живою масою і довжиною тулуба, гістологічна будова їх шкіри як за абсолютними, так й відносними показниками істотно не різнилася, отже, якість хутрової сировини не була втрачена (табл. 4).

Загальною тенденцією як для самців, так і для самиць є зменшення товщини епідермального прошарку в міру освітлення відтінку забарвлення хутра - від темного до середнього та збільшення сосочкового прошарку. Порівняно з напівтемними самцями і самицями різниця за цим прошарком на користь звірів середнього відтінку становила 98,7 і 10,9 мкм або 14,4 і 2,2 %, з темними 128,0 і 49,5 мкм або 19,6 і 10,7 %.

Таблиця 4. Гістологічна будова шкіри та окремих її структурних елементів у молодняку різних відтінків забарвлення хутра, Х ± SX, (n=3)

Показник	Відтінок забарвлення хутра молодняку
	середній	напівтемний	темний
Самці
Загальна товщина шкіри, мкм	1048,0±221,76	1034,0±83,58	915,0±135,51
Структурні елементи шкіри, мкм
прошарки: сосочковий	782,5±210,43	683,8±51,49	654,5±93,14
епідерміс	16,2±1,52	17,2±0,37	17,8±1,29
сітчастий	249,3±44,05	333,0±81,88	242,7±42,81
Співвідношення cосочковий/cітчастий	3,1	2,1	2,7
Щільність волосяних фолікулів, штук/мм2	399,2±59,70	378,4±60,40	367,7±75,90
Самиці
Загальна товщина шкіри, мкм	704,0±160,60	669,7±116,92	636,0±70,61
Структурні елементи шкіри, мкм
прошарки: сосочковий	512,3±132,32	501,4±107,05	462,8±70,95
епідерміс	16,0±0,32	17,6±0,32	18,2±0,85
сітчастий	175,7±30,70	150,7±10,10	155,0±24,00
Співвідношення cосочковий/cітчастий	2,9	3,3	3,0
Щільність волосяних фолікулів, штук/мм2	306,0±76,28	291,0±31,90	250,4±54,30

Найбільшою товщиною сітчастого прошарку характеризувалися самці напівтемного відтінку забарвлення хутра, які мали перевагу над однолітками середнього відтінку забарвлення хутра на 83,7 мкм або 33,6 %, темного - на 90,3 мкм або 37,2 %. Самиці середнього відтінку забарвлення хутра, перевершували за цим показником напівтемних і темних норок відповідно на 25,0 і 20,7 мкм або на 16,6 і 13,4 %.

У результаті підрахунку зачатків волосся виявлено, що щільність волосяних фолікулів на 1 мм2 площі шкіри варіювала в межах від 367,7±75,90 до 399,2±59,70 штуки в самців та від 250,4±54,30 до 306,0±76,28 штуки в самиць. При цьому в самців і самиць середнього відтінку, порівняно з напівтемними та темними ровесниками, щільність волосяних фолікулів на одиницю площі шкіри була більшою, відповідно на 20,8 і 31,5 штуки або 5,5 і 8,6 % та на 15,0 і 55,6 штуки або 5,2 і 22,2 %.

Товарні властивості та якість шкурок норок. Комісійною оцінкою шкурок установлено однакову закономірність залежності розміру шкурки від живої маси звірів. Загальна кількість бездефектних шкурок, незалежно від відтінку забарвлення хутра, варіювала від 61,8 % до 81,6 % у самців і від 52,3 % до 74,6 % - у самиць. Частка шкурок з малим дефектом становила від 14,4 % до 26,6 % - у самців і від 19,6 % до 32,6 % - у самиць та з середнім дефектом відповідно від 4,0 % до 11,6 % та від 5,8 % до 15,1 %. Кращу якість шкурок було відмічено в звірів середнього відтінку, а найдефектнішими виявилися шкурки норок темного відтінку забарвлення хутра.

Основним дефектом у шкурок усіх груп була „потертість волосяного покриву”. Залік шкурок за якістю, упродовж трьох серій досліджень, найвищим виявився в норок середнього відтінку і варіював від 98,6 % до 125,0 % у самців та від 77,7 % до 103,5 % у самиць. В однолітків темного відтінку через підвищену кількість шкурок із дефектами він був нижчим відповідно на 1,5 і 5,0 % у самців та на 5,2 і 18,1 % - у самиць. У напівтемного молодняку цей показник був вищим порівняно з темним на 1,7 і 3,0 % та 4,6 і 14,8 %, але нижчим, ніж у ровесників середнього відтінку на 2,0 % як у першій, так і третій серіях досліджень у самців, та на 2,6 і 3,3 % - у самиць.

Питома частка шкурок I сорту в самців середнього відтінку за серіями досліджень варіювала від 96,6 % до 98,5 %, самиць - від 92,9 % до 97,1 %; у норок напівтемного відтінку цей показник був меншим на 4,1 і 5,0 % у самців і на 1,9 і 5,0 % - у самиць, а у ровесників темного відтінку відповідно на 14,2-11,8 % і 14,6-11,4 %.

Напрям та величини кореляційних зв'язків між основними господарськи корисними ознаками норок. Біометричним опрацюванням результатів досліду виявлено позитивний зв'язок між показниками живої маси та площі шкурки. Дещо чіткіший він був у звірів середнього відтінку забарвлення хутра й виражався наступними коефіцієнтами кореляції: у самців - r = + 0,950 і самиць - r = + 0,678; напівтемного відтінку - r = + 0,727 і 0,638 і темного відтінку - відповідно r = + 0,950 і 0,215. Зв'язок живої маси з довжиною тулуба був відповідно r = + 0,901 і 0,701; r = + 0,808 і 0,572; r = + 0,552 і 0,237. Позитивний, але менш тісний зв'язок, виявлений між показниками довжини тулуба, з одного боку, й площею шкурки - з другого. У самців і самиць середнього відтінку забарвлення хутра він становив r = + 0,864 і 0,620; напівтемного - r = + 0,505 і 0,537 і темного - r = + 0,456 і 0,146.

Особливості успадковування деяких господарськи корисних ознак у норок. Як показали розрахунки, у стаді звірогосподарства майже в усіх парах підбору матерів і дочок різних відтінків забарвлення хутра отримане невірогідне успадковування показника плодючості самиць - hІ = -0,582-0,286.

Домінуючий високовірогідний вплив на різноманітність відтінків забарвлення хутра синів (17,4 %, Р<0,001) проявили батьки, а дочок (17,9 %, Р<0,001), навпаки, - матері. Вплив відтінків забарвлення хутра на формування середніх показників потомків простежувався і за живою масою та довжиною тулуба. Однак, слід зазначити, що на синів, порівняно з дочками, більшим виявився вплив генотипу обох батьків - відповідно 10,7-18,3 % (Р<0,001) та 12,1-16,1 % (Р<0,001). При цьому, звертає на себе увагу те, що генотип матерів однаково впливав на рівень стресочутливості як синів, так і дочок. Так, величина впливу на цю ознаку в них варіювала від 5,3 % до 10,6 % (Р<0,001).

Виробнича перевірка результатів досліджень. Результати виробничої перевірки підтвердили об'єктивність і значимість виявлених у науково-господарському досліді закономірностей щодо суттєвого впливу підбору батьківських пар за ознакою відтінку забарвлення хутра на продуктивні показники та відтворювальну здатність.

Економічна ефективність одержаних результатів досліджень. Головним критерієм ефективності підбору пар та вирощування молодняку в досліді була економічна оцінка, розрахунок якої проводили за фактичної реалізації продукції (табл. 5).

Аналіз собівартості однієї шкурки свідчить про те, що в групі норок з середнім відтінком забарвлення хутра вона була нижча на 52,60 грн. або 19,4 %, ніж у ровесників з темним відтінком та на 9,60 грн. або 4,2 % порівняно зі звірами напівтемного відтінку забарвлення. Різниця в собівартості однієї шкурки напівтемного й темного відтінків виявилася меншою - 43,00 грн. або 15,9 %.

Таблиця 5. Економічна ефективність виробництва продукції норківництва

Показник	Відтінок забарвлення хутра
	середній	напівтемний	темний
Загальний вихід товарних шкурок, шт	72570	70270	50870
Плодючість самиць, голів	7,18	6,65	5,43
Рівень збереження щенят до забою, %	91,8	95,7	81,4
Вихід молодняку на основну самицю, голів	6,59	6,36	4,42
Вартість кормів на виробництво, грн.:
однієї шкурки молодняку	164,61	166,94	196,32
Затрати праці на виробництво, люд.-год:
однієї шкурки мо...

Страница:

•  1 
•  2 

автореферат "Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра" скачать

Подобные документы

• Содержание норок на звероферме в шедах разных конструкций

  Зоогигиеническая оценка параметров микроклимата в шедах разных конструкций при содержании норок на звероферме и пути их оптимизации. Условия, динамика роста и развития, морфологические показатели крови при содержании норок в шедах разных конструкций.
  
  дипломная работа [333,5 K], добавлен 22.05.2008
  

• Алеутская болезнь норок

  Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Патогенез алеутской болезни норок как медленной вирусной инфекции. Наиболее характерные гистологические изменения и патологоанатомические изменения в почках, дифференциальная диагностика.
  
  реферат [14,8 K], добавлен 24.09.2009
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Планування та проведення профілактичних заходів щодо алеутської хвороби норок в Краснолиманському звірогосподарстві Донецької області

  Діагностика і проведення профілактичних заходів щодо алеутської хвороби норок (вірусного плазмоцитозу) та заходи боротьби в разі виникнення цієї небезпечної для галузі норководства хвороби на прикладі Краснолиманського звірогосподарства Донецької області.
  
  курсовая работа [24,1 K], добавлен 26.08.2009
  

• Молочна продуктивність голштинських корів залежно від типу формування їх організму

  Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
  
  статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Технологія вирощування ремонтного молодняку цесарок

  Біологічні особливості цесарок: екстер'єр, забарвлення оперення та період несучості. Породи цесарок: сіро-крапчасті, загорські білогруді та сибірські білі. Вирощування ремонтного молодняку: рецепти повнораціонних комбікормів для годівлі; основні хвороби.
  
  контрольная работа [38,6 K], добавлен 08.07.2012
  

• Ботулизм у животных

  Историческая справка, распространение, степень опасности ботулизма. Течение и клиническое проявление заболевания. Патологоанатомические признаки ботулизма. Цель лабораторной диагностики ботулизма. Профилактическая иммунизация норок против ботулизма.
  
  реферат [18,5 K], добавлен 23.09.2009
  

• Норки и их разведение

  Характер жизни и размеры норки, периоды и условия их искусственного разведения. Специфика кормления животных. Характеристика основных цветовых форм норок. Особенности разведения и содержания зверьков в домашних условиях, необходимость их вакцинации.
  
  реферат [10,1 K], добавлен 10.11.2010
  

• Кнемідокоптоз курей

  Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних і окремих систем організму. Проведення епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки. Аналіз хвороби "кнемідокоптоз птиці": діагностика, лікування, заходи боротьби та профілактики.
  
  история болезни [31,8 K], добавлен 31.01.2012
  

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи

  Умови утримання кролів, залежність від них стану їх здоров'я, росту, м’ясистості і якості хутра. Загальні ветеринарно-санітарні і профілактичні заходи для організації кролівницьких господарств. Стафілококові захворювання тварин, їх діагнози і дезинфекція.
  
  реферат [751,8 K], добавлен 28.07.2010
  

• Гигиена кроликов и пушных зверей

  Выращивание пушных зверей. Устройство клеток и шедов на сырых участках. Гигиена выращивания молодняка. Выращивание и содержание декоративных кроликов. Особенности содержания норок, нутрий и лисиц. Виды и размеры звероводческих и кролиководческих ферм.
  
  реферат [19,3 K], добавлен 10.12.2010
  

• Сравнительная характеристика товарных свойств шкурок Баргузинского кряжа и клеточного разведения

  Строение волосяного покрова. Подразделение шкурок соболя на цвета. Подразделение шкурок соболя по кряжам. Первичная обработка шкурок соболя. Съёмка и правка шкурок соболя. Сравнение товарных свойств шкурок соболя Баргузинского кряжа и клеточного разведени
  
  курсовая работа [104,1 K], добавлен 09.06.2003
  

• Клінічне дослідження кабана

  Анамнез про життя тварини. Дослідження загального стану тварини. Визначення габітусу, дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, поверхневих лімфатичних вузлів, окремих органів і систем.
  
  курсовая работа [459,7 K], добавлен 24.01.2012
  

• Клінічне дослідження вівці

  Анамнез життя вівці. Визначення габітусу та дослідження волосяного покриву, шкіри, підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок та поверхневих лімфатичних вузлів тварини. Функціональна діагностика стану серцево-судинної та дихальної систем вівці.
  
  реферат [271,9 K], добавлен 10.03.2012
  

• Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області

  Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
  
  дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015
  

• Убой и первичная обработка шкурок пушных зверей

  Технология убоя пушных зверей на ферме, ее особенности и специальное оборудование. Определение зрелости волосяного покрова и его критерии. Последовательность обработки шкурок пушных зверей, особенности для разных видов. Товарные качества и пороки шкурок.
  
  реферат [630,7 K], добавлен 08.05.2009
  

• Технологія, методи і прийоми інтенсивної селекції. Використання досягнень генетики у птахівництві

  Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.
  
  курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012
  

• Вивчення ознак і властивостей нових сортів ячменю ярого селекції МІП з метою залучення їх в селекційний процес

  Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
  
  курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015
  

Другие документы, подобные "Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам