Яблуневий квіткоїд у східному Лісостепу України

Характеристика видового складу довгоносиків і трубкокрутів. Особливості біології, екології та шкідливості яблуневого квіткоїда. Основний зміст місця знаходження жуків шкідників яблуні та визначення їх щільності під час літньої діапаузи та зимівлі.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 70,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

16.00.10 - ентомологія

УДК [632.768.12Ц:634.11]:632.951

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЯБЛУНЕВИЙ КВІТКОЇД У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. БІОЛОГІЯ, ЕКОЛОГІЯ І УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАХИСТУ

Забродіна Інна

Вікторівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник кандидат біологічних наук, професор Євтушенко Микола Дмитрович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри зоології та ентомології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Мєшкова Валентина Львівна, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, головний науковий співробітник лабораторії захисту лісу доктор сільськогосподарських наук, професор Тертишний Олександр Степанович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри прикладної біології та водних біоресурсів

Захист відбудеться “24” червня 2010 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.02 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в Комуніст - 1 , ХНАУ, аудиторія 4/407.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483 Харківська область, Харківський район, п/в Комуніст - 1 , ХНАУ.

Автореферат розісланий “17” тавня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради М.О. Білик

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед садових довгоносиків у промислових садах Харківської області найбільшого значення набуває яблуневий квіткоїд, чисельність якого у фенофазу висування бутонів перевищує 100 екз. на дерево, ураховуючи присадибні ділянки. Причинами значних утрат урожаю зерняткових порід є недостатня вивченість його біологічних і екологічних особливостей, а також несвоєчасне проведення захисних і профілактичних заходів. Останнім часом його шкідливість стала відчутною, особливо в садах, у яких захисні заходи не проводяться або застосування інсектицидів обмежене у зв'язку з відсутністю коштів і низькими врожаями. Недостатня вивченість видового складу та екології довгоносиків - шкідників яблуні у східному Лісостепу України, необхідність удосконалення захисту цієї культури з метою підвищення врожайності та якості продукції визначили актуальність теми досліджень і доцільність її розв'язання на користь промислового вирощування плодових культур.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження автора є складовою напряму науково-дослідної роботи кафедри зоології та ентомології Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва “Обґрунтувати теорію і розробити прийоми управління динамікою популяцій шкідливих і корисних комах на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності”. Номер державної реєстрації 0194U012990.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було уточнення видового складу садових довгоносиків, біології та екології яблуневого квіткоїда, встановлення динаміки його чисельності та шкідливості у східному Лісостепу України, а також удосконалення елементів інтегрованого захисту яблуні у промислових насадженнях для отримання високого врожаю.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- уточнення видового складу довгоносиків і трубкокрутів - шкідників яблуні у східному Лісостепу України, визначення домінуючих видів;

- уточнення особливостей біології, екології та шкідливості яблуневого квіткоїда;

- виявлення основних місць знаходження жуків яблуневого квіткоїда та визначення їх щільності під час літньої діапаузи та зимівлі;

- вивчення видового складу ентомофагів яблуневого квіткоїда, їх значення у динаміці чисельності цього шкідника;

- удосконалення прогнозування й захисту яблуневих насаджень від яблуневого квіткоїда;

- визначення ефективності застосування інсектицидів проти яблуневого квіткоїда.

Об'єкт дослідження: захист яблуневих насаджень від яблуневого квіткоїда.

Предмет досліджень: уточнення біології, екології і шкідливості яблуневого квіткоїда, удосконалення елементів захисту яблуні.

Методи досліджень. Маршрутні (обстеження яблуневих насаджень для встановлення видового складу садових довгоносиків і трубковертів та їх чисельності); польові (вивчення шкідливості, динаміки чисельності яблуневого квіткоїда у східному Лісостепу України); лабораторно-польові (встановлення чисельності яблуневого квіткоїда під відмерлою корою на стовбурах і основних скелетних гілках яблунь під час літньої діапаузи та після міграції на зимівлю); лабораторні (визначення видового складу ентомофагів яблуневого квіткоїда); математично-статистичні (оцінка достовірності отриманих результатів); розрахункові (визначення чисельності квіткоїда нової генерації в межах однієї яблуні та економічної ефективності захисту яблуні).

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад і сезонну динаміку чисельності садових довгоносиків - шкідників яблуні у східному Лісостепу України. Вперше для регіону вивчено екологічні особливості яблуневого квіткоїда, встановлено комплекс його ентомофагів й удосконалені окремі елементи інтегрованого захисту яблуні з метою підвищення рентабельності виробництва плодів. Визначено щільність яблуневого квіткоїда під час літньої діапаузи та зимівлі під відмерлою корою на квадратний метр стовбура, скелетної гілки та поверхневого шару ґрунту, а також у межах однієї яблуні на наступний рік. Встановлено співвідношення молодих жуків яблуневого квіткоїда та ентомофагів за родинами і видами у пошкоджених бутонах яблунь різних строків дозрівання.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Наукові положення дисертаційної роботи достатньою мірою обґрунтовані, випливають із проведених досліджень. Експериментально доведено, що максимальна чисельність перезимувавших жуків яблуневого квіткоїда концентрується у кронах яблунь із фенофази розпускання бруньок до початку висування бутонів, тому і запропоновано проводити обприскування яблунь у фенофазу висування бутонів.

На підставі обліків жуків яблуневого квіткоїда під відмерлою корою стовбурів і скелетних гілок як під час літньої діапаузи, так і після міграції на зимівлю встановлено, що найбільша їх щільність на 1 м2 кори концентрується незалежно від сорту на стовбурах і менша - на скелетних гілках.

Регулююче значення паразитоїдів і хижаків у зменшенні чисельності популяції яблуневого квіткоїда виявилося несуттєвим.

Наукове значення роботи. Запропонована методика обліку щільності популяції жуків яблуневого квіткоїда під відмерлою корою стовбурів і основних скелетних гілок під час літньої діапаузи та після міграції на зимівлю дає можливість визначати щільність зимуючої стадії на наступний рік. Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок яблуневого квіткоїда у пошкоджених бутонах та їх значення у зменшенні чисельності квіткоїда у порівнянні з дією хижаків.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень і отриманих даних установлено щільність популяції зимуючих жуків яблуневого квіткоїда під відмерлою корою на стовбурі та скелетних гілках, у поверхневому шарі ґрунту та рослинній підстилці у проекції крон яблуні у перерахунку на одне дерево, що надає можливість прогнозувати щільність популяції шкідника навесні наступного року та планувати, за необхідності, проведення обприскувань інсектицидами яблунь до цвітіння. Визначено загибель яблуневого квіткоїда у пошкоджених бутонах від паразитоїдів, хижаків і з невідомих причин залежно від строків дозрівання яблуні. Результати досліджень використовуються в курсі лекцій “Сільськогосподарська ентомологія” та у фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором особисто узагальнено вітчизняну та світову наукову літературу, виконано передбачені програмою польові, лабораторно-польові та лабораторні дослідження, спостереження, збір матеріалу. Аналіз отриманих результатів досліджень, їх статистичну обробку, узагальнення матеріалу та формулювання висновків, підготовку матеріалів для публікації статей, апробацію та впровадження результатів у виробництво виконано здобувачем. Виявлені види паразитоїдів яблуневого квіткоїда визначені в лабораторії екології комах кафедри зоології та ентомології ХНАУ ім. В. В. Докучаєва канд. біол. наук В. М. Грамою.

Апробація результатів дисертації. Основні положення за темою дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих учених: “Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства”, присвяченій 190-річчю ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (Харків, 3 - 5 жовтня 2006 р.); “Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства” (Харків, 3 - 5 жовтня 2007, 2008, 1 - 2 жовтня 2009 рр.); Х міжнародній науково-практичній екологічній конференції “Живые объекты в условиях антропогенного пресса” (Бєлгород, 15 - 18 вересня 2008 р.); “Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління” (Мелітополь - Кирилівка, 4 - 6 червня 2009 р.); підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету захисту рослин ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (2008, 2009 рр.); на засіданні Харківського відділення Українського ентомологічного товариства (Харків, грудень 2007 р.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані у 10 наукових працях, з них 4 - у фахових виданнях, 6 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 204 сторінках комп'ютерного тексту, включає 54 таблиці і 27 рисунків. Складається із вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (189 найменувань, з яких 21 - іноземними мовами) та додатків. Список використаних джерел, таблиці, ілюстрації та додатки займають 68 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан проблеми вивченості яблуневого квіткоїда

У розділі наведено відомості щодо поширення, біологічних особливостей, шкідливості яблуневого квіткоїда, стану вивчення ефективності агротехнічних, біологічних і хімічних заходів контролю його чисельності. Виявлена недостатня вивченість впливу цих чинників на чисельність і ступінь шкідливості яблуневого квіткоїда. Важливим є вдосконалення елементів інтегрованого захисту яблуневих насаджень від квіткоїда з урахуванням дії ентомофагів. Виходячи із стану вивченості яблуневого квіткоїда, обґрунтовано напрями досліджень.

Місце, умови та методика проведення досліджень

Дослідження проведені у 2006 - 2009 роках у саду навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, а маршрутні обстеження - у господарствах Харківської області - у садах Краснокутського НДЦС ІС УААН, ВАТ “Червона нива” Богодухівського району та фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району. Досліди з визначення економічної ефективності застосування інсектицидів на яблуні проти квіткоїда проведені у фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району, окремі досліди - в лабораторії кафедри зоології та ентомології ХНАУ ім. В. В. Докучаєва.

Погодні умови у роки досліджень істотно не відрізнялися від середніх багаторічних показників і були характерними для регіону.

Польові та лабораторні досліди проводили за загальноприйнятими та спеціальними методиками (В. П. Васильєв, 1975; М. Д. Євтушенко, 1979, 2008; І. В. Забродіна, 2008; О. С. Матвієвський та ін., 1987; В. П. Омелюта та ін., 1986; С.О. Трибель та ін., 2001; І. І. Хоменко, 1996; Я. В. Чугунін, 1950; Ю.П. Яновський , 2002).

Ефективність інсектицидів визначали згідно з “Методикою випробування та застосування пестицидів” (С.О. Трибель та ін., 2001).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою Б. А. Доспєхова (1985) за допомогою комп'ютерних програм Microsoft Exсel.

Біологічні особливості яблуневого квіткоїда

Садові довгоносики у Харківській області. В яблуневих садах господарств було виявлено 7 видів довгоносиків, що належать до двох родин: Curculionidae - 4 види, або 57 % (яблуневий квіткоїд - Anthonomus pomorum L., сірий бруньковий довгоносик - Sciaphobus squalidus Gyll., скосар плямистий - Otiorrhynchus fullo Schrnk., довгоносики з роду Polydrosus; та Rhynchitidae - 3 види, або 43 % (букарка - Coenorrhinus pauxillus Germ., глодовий червонокрилий трубкокрут - Coenorrhinus aequatus L., плодовий довгоносик - Phyllobius oblongus L.).

Співвідношення видів садових довгоносиків, які знаходились у кронах яблуневих насаджень, було таким: яблуневий квіткоїд - 38,1 %, букарка - 32,9 %, сірий бруньковий довгоносик - 6,3 %, скосар плямистий - 6,3 %, довгоносик плодовий - 2,8 %, глодовий червонокрилий трубкокрут - 2,3 %, довгоносики з роду Polydrosus - 11,3 %.

У роки досліджень найбільш численним і шкідливим у садах Харківської області був яблуневий квіткоїд -Anthonomus pomorum L. (рис. 1).

Рис. 1 Співвідношення видів садових довгоносиків (%), 2006 - 2009 рр.

Фенологія яблуневого квіткоїда у роки досліджень. В умовах східного Лісостепу України жуки яблуневого квіткоїда починають заселяти крону яблунь рано навесні, до розтріскування листкових бруньок.

Початок виходу жуків із місць зимівлі відмічали у третій декаді березня та у першій і другій декадах квітня при середньодобовій температурі повітря від 6,5 до 11,7°С.

Відкладання яєць самками яблуневого квіткоїда розпочиналося 16 - 30 квітня у фенофазу відокремлення бутонів і значною мірою залежало від температурного режиму. У роки досліджень від початку виходу жуків із місць зимівлі до початку відкладання яєць проходило від 15 до 29 діб.

Відродження перших личинок розпочиналося 25 квітня - 5 травня, а їх розвиток тривав 12 - 18 діб.

Початок заляльковування було відмічено 13 - 18 травня. Стадія лялечки тривала до 11 діб.

Вихід жуків яблуневого квіткоїда нового покоління починався 23 - 29 травня, що збігалося із фенофазою скидання надлишкової зав'язі яблуні та початком вильоту перших метеликів яблуневої плодожерки (третя декада травня). Це має враховуватися при організації захисних заходів проти жуків яблуневого квіткоїда.

Динаміка чисельності яблуневого квіткоїда до цвітіння яблунь. У східному Лісостепу України починаючи з 2002 року відбувається зростання чисельності яблуневого квіткоїда. У більшості садів яблуневий квіткоїд трапляється у масі, а у садах, де не проводяться захисні заходи, цей шкідник спричиняє значні збитки врожаю яблунь.У саду яблуневий квіткоїд є завжди, але чисельність його коливається. Амплітуда коливань залежить від багатьох чинників, у тому числі від сили цвітіння.

За 2006 - 2009 роки у саду навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” отримані дані щодо заселеності яблуневим квіткоїдом до цвітіння яблунь різних строків дозрівання, які свідчать, що його чисельність відрізняється за роками (рис. 2 - 4).

Найбільш заселеним виявився осінній сорт Антонівка звичайна і лише у 2008 році за заселеністю він незначно поступився Білому наливу. Загалом чисельність яблуневого квіткоїда до цвітіння у 2008 році на всіх сортах була меншою порівняно з 2006, 2007 і 2009 роками. На другому місці за заселеністю жуками яблуневого квіткоїда був літній сорт Білий налив, а найменш заселеним в усі роки виявився зимовий сорт Айдаред.

Максимальна чисельність яблуневого квіткоїда до цвітіння яблунь різних сортів спостерігалася з фенофази розпускання бруньок до фенофази відокремлення бутонів яблуні та значною мірою відрізнялася за роками досліджень.

Рис. 2. Динаміка чисельності яблуневого квіткоїда на сорті Білий налив.

Сад навчально-дослідного господарства “Докучаєвське”, 2006 - 2009 рр.

Рис. 3. Динаміка чисельності яблуневого квіткоїда на сорті Антонівка звичайна.

Сад навчально-дослідного господарства “Докучаєвське”, 2006 - 2009 рр.

Рис. 4. Динаміка чисельності яблуневого квіткоїда на сорті Айдаред.

Сад навчально-дослідного господарства “Докучаєвське”, 2006 - 2009 рр.

Заселеність сорту Антонівка звичайна у роки з найбільшою чисельністю квіткоїда (2007 рік - 221 екз./дерево і 2009 рік - 250 екз./дерево) порівняно з чисельністю на сорті Білий налив була більшою у 3,7 і 5,8 раза, а з сортом Айдаред - у 13,0 і 7,4 раза відповідно. Максимальна чисельність квіткоїда на сорті Антонівка звичайна за чотири роки в середньому сягала 154 екз./дерево, на сорті Білий налив - 54,5 екз./дерево, а найменшою була на сорті Айдаред - 19,5 екз./дерево.

У садах Краснокутського дослідного центру садівництва, де витримується необхідна система захисту яблуневих насаджень, у 2009 році яблуневий квіткоїд був нечисленним і заселяв лише сорти Шафран краснокутський і Антонівку звичайну, де чисельність його становила 0,4 екз./дерево. Загрозу в садах господарства рано навесні становив сірий бруньковий довгоносик, чисельність якого сягала на сортах Антонівка звичайна 71,6 екз./дерево, Зимове лимонне - 45,2 екз./дерево, Спартан - 80,0 екз./дерево і перевищувала ЕПШ (30 екз./дерево для цього виду).

У господарстві “Червона нива” на сорті Кальвіль сніговий у фенофазу початок висування бутонів у найбільшій кількості було відмічено букарку з чисельністю 21,7 екз./дерево та яблуневого квіткоїда - 19,0 екз./дерево.

В облікових кварталах саду фермерського господарства “Світанок” у 2008 році були проведені хімічні обробки, дві з яких - до цвітіння. При обстеженні насаджень чисельність квіткоїда була незначною або він узагалі не спостерігався. У кварталах, у яких за останні 4 - 5 років обприскування не проводили, чисельність становила від 36 до 160 екз./дерево, що в середньому удвічі перевищує ЕПШ (40 екз./дерево для цього виду).

Після виходу жуків яблуневого квіткоїда нового покоління у садах Краснокутського дослідного центру садівництва жуків цього виду та інших довгоносиків узагалі не було виявлено. У садах господарства “Червона нива” після цвітіння було відмічено найбільшу чисельність скосаря плямистого, яка становила 32,6 екз./дерево.

Шкідливість яблуневого квіткоїда. У роки досліджень обліки пошкодження бутонів яблуні личинками яблуневого квіткоїда проводили на літньому сорті Білий налив, осінньому - Антонівка звичайна та зимовому - Айдаред (рис. 5).

Рис. 5. Пошкодженість бутонів яблуні личинками яблуневого квіткоїда.

Сад навчально-дослідного господарства “Докучаєвське”, 2006 - 2009 рр.

У дослідному господарстві “Докучаєвське” середня пошкодженість бутонів окремих сортів за роки наших досліджень становила: Антонівка звичайна - 70,3 %, Білий налив - 66,5 %, Айдаред - 55,0 %. Найбільш пошкодженим виявився сорт Антонівка звичайна, а найменш пошкодженим - сорт Айдаред. На нашу думку, ступінь пошкодженості бутонів залежить не лише від чисельності яблуневого квіткоїда, але й від строків утворення бутонів, привабливості їх для відкладання яєць самками та від інших сортових особливостей: тривалості висування й відокремлення бутонів.

При визначенні абсолютної пошкодженості бутонів на яблуні сорту Айдаред у фазу повного цвітіння із трьох дерев були зібрані всі квітки і пошкоджені бутони. В середньому загальна їх кількість на одному дереві сягала 28059 шт. Пошкоджених яблуневим квіткоїдом бутонів було виявлено 16555 шт. Таким чином, абсолютна пошкодженість бутонів шкідником за цим методом розрахунку становила 59,0 %, а при визначенні за загальноприйнятою методикою - 55,0 %, тобто різниця була лише 4,0 %.

У саду Краснокутського дослідного центру садівництва найбільшу пошкодженість бутонів (11,8 %) було відмічено на зимовому сорті Ренет золотий курський.

Чисельність яблуневого квіткоїда під корою дерев під час літньої діапаузи. У результаті аналізу заселеності стовбурів яблунь жуками яблуневого квіткоїда за ярусами під час літньої діапаузи встановлено, що найбільше їх сконцентровано на висоті 25 - 50 см, що становила 45,4 %.

Під час літньої діапаузи обстежена площа стовбура в середньому становила 0,567 м2, середня щільність популяції шкідника сягала 25,3 екз./м2, або 14,1 екз. на обстежену частину стовбура, а на скелетних гілках - в середньому 8,7 екз./м2, або 2,2 екз./гілку при середній площі гілки 0,236 м2 (табл. 1).

Таблиця 1 Щільність жуків яблуневого квіткоїда під відмерлою корою на стовбурах і скелетних гілках дерев під час літньої діапаузи.

Сорти

Обстежена площа кори в середньому, м2

Середня щільність довгоносиків, екз.

стовбура

гілки

на

стовбурах

на 1 м2

на гілках

на 1 м2

Антонівка звичайна

0,639

0,260

18,2

28,8

3,1

11,5

Айдаред

0,487

0,213

9,1

18,7

1,3

6,0

Джонатан

0,541

-

13,0

26,5

-

-

Середнє за сортами

0,567

0,236

14,1

25,3

2,2

8,7

Чисельність яблуневого квіткоїда під корою дерев та у ґрунті після міграції на зимівлю. Після міграції квіткоїда на зимівлю чисельність жуків під відмерлою корою стовбурів яблунь за ярусами була також найбільшою на висоті 25 - 50 см і становила 43,9 %.

Щільність жуків яблуневого квіткоїда, які пішли на зимівлю, під відмерлою корою стовбурів (табл. 2) становила в середньому 19,1 екз./м2, або 10,7 екз. на обстежену частину стовбура при середній обстеженій площі стовбура 0,569 м2, а на скелетних гілках - 6,3 екз./м2, або 1,6 екз./гілку при середній площі однієї скелетної гілки 0,258 м2.

Таблиця 2 Щільність жуків яблуневого квіткоїда під відмерлою корою на стовбурах і скелетних гілках дерев після міграції на зимівлю.

Сорти

Обстежена площа кори в середньому, м2

Середня щільність довгоносиків, екз.

стовбура

гілки

на

стовбурах

на 1 м2

на

гілках

на 1 м2

Антонівка звичайна

0,664

0,277

8,3

12,4

1,7

5,8

Айдаред

0,512

0,229

11,0

21,3

1,6

7,1

Джонатан

0,511

-

13,7

25,8

-

-

Середнє за сортами

0,569

0,258

10,7

19,1

1,6

6,3

За роки досліджень середня щільність жуків на 1 м2 ловильного поясу становила 19,0 екз., або 4,4 екз. на один ловильний пояс, при середній площі 0,236 м2.

Щільність жуків на 1 м2 ловильного поясу була менша від щільності жуків під відмерлою корою стовбурів під час літньої діапаузи на 5,9 екз/м2 і майже однакова із щільністю жуків під відмерлою корою після міграції їх на зимівлю. довгоносик яблуневий квіткоїд шкідник

У роки досліджень у ґрунті під кроною було виявлено жуків у середньому 1,0 екз./м2. Площа проекції крон яблунь сорту Антонівка звичайна в середньому становила 30,3 м2, а щільність довгоносиків у ґрунті у межах проекції крони в середньому сягала 31,8 екз.

Ураховуючи щільність жуків під відмерлою корою 39,5 екз./дерево та у проекції крони під одним деревом у поверхневому шарі ґрунту та у рослинній підстилці, що в середньому становила 31,8 екз./дерево, - сумарна чисельність зимуючих жуків яблуневого квіткоїда в саду навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” за роки досліджень у середньому становила 71,3 екз./дерево. Тобто лише у межах одного дерева щільність яблуневого квіткоїда перевищувала ЕПШ майже у два рази.

Ентомофаги яблуневого квіткоїда

З метою виявлення видового складу паразитоїдів яблуневого квіткоїда і встановлення їх значення у яблуневих садах навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” досліджували пошкоджені бутони яблуні різних сортів.

Під час досліджень нами були виведені та визначені такі паразитоїди яблуневого квіткоїда з ряду Hymenoptera: Sсambus annulatus Kiss., Sсambus planatus Htg. (род. Ichneumonidae), Triaspis pallipes Nees. (род. Braconidae), Habrocytus grandis Walk. (род. Pteromalidae).

У дослідні роки із значним переважанням домінували представники родини Pteromalidae (Habrocytus grandis Walk.), заселеність якими становила від 82,3 до 96,0 % від усіх паразитоїдів, в меншій мірі була представлена родина Braconidae - від 1,0 до 7,8 % (рис. 6).

Рис. 6. Співвідношення заселеності яблуневого квіткоїда паразитоїдами за родинами.

Сад навчально-дослідного господарства “Докучаєвське”, 2007 - 2009 рр.

Заселеність паразитоїдами личинок і лялечок квіткоїда сягала від 7,8 до 10,1 %, а загибель його від хижаків і з невідомих причин - від 16,6 до 26,1 % (табл. 3).

У середньому паразитоїди були причиною загибелі квіткоїда у 9,1 % випадків, а хижаки і невідомі причини - у 20,2 %. Найбільшого значення паразитоїди набували на середньому сорті Антонівка звичайна.

Таблиця 3 Загибель яблуневого квіткоїда у пошкоджених бутонах яблуні. Сад навчально-дослідного господарства “Докучаєвське”, 2007 - 2009 рр.

Роки

Вийшло

жуків

Вийшло

паразитоїдів

Загинуло квіткоїда від хижаків і з невідомих причин

екз.

%

екз.

%

екз.

%

2007

1933

64,5

283

9,4

784

26,1

2008

3023

75,6

313

7,8

664

16,6

2009

2820

70,5

403

10,1

777

19,4

Середнє

за 3 роки

2592

70,7

333

9,1

741,7

20,2

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ЯБЛУНЕВОГО КВІТКОЇДА

Біологічна ефективність обприскувань яблунь інсектицидами. У 2007 році у саду навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” ХНАУ ім. В. В. Докучаєва проти імаго яблуневого квіткоїда у фенофазу висування бутонів яблунь провели хімічну обробку 30 модельних дерев сорту Антонівка звичайна. Із дозволених інсектицидів, рекомендованих для застосування на яблуні, нами були вибрані Бі-58 новий, 40 % к. е. (20 мл/10 л води) (використовували як еталон), Актара, 25 % к. е. (1,4 мл/10 л води), Каліпсо 48 % к. е. (2,0 мл/10 л води). Обприскування проводили ранцевим моторним обприскувачем “CIFARELLI BL-77U”. Результати обліків, проведених на третій день після обприскування, показали, що всі застосовані препарати мали високу біологічну ефективність: Каліпсо 48 % к. е. - 96,7 %, Актара 25 % к. е. - 95,9 %, еталоний препарат Бі-58 новий 40 % к. е. - 92 %.

Економічна ефективність застосування інсектицидів на яблуні проти яблуневого квіткоїда. У 2009 році у фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району Харківської області на площі 50 га за нашими рекомендаціями було проведено обприскування саду пестицидами у фенофазу висування бутонів. У попередні роки другий обробіток саду проводили у фенофазу рожевого бутона.

Розрахунки економічної ефективності були проведені по зимових сортах Ренет золотий курський і Зимове лимонне.

На обох сортах було отримано прибавку врожаю плодів, а саме на сорті Ренет золотий курський - 1,86 т/га, Зимове лимонне - 2,53 т/га. На сорті Ренет золотий курський чистий прибуток становив 641,70 грн/т при рентабельності виробництва 66,6 % (табл. 4). На сорті Зимове лимонне цей показник становив 1140,51 грн/т при рентабельності виробництва 90,4 %.

Таким чином, запропоноване нами проведення обприскування у фенофазу висування бутонів замість фенофази рожевого бутона на обох сортах підвищило економічну ефективність вирощування плодів яблунь.

Таблиця 4 Економічна ефективність обприскувань пестицидами яблунь зимових сортів. Сад фермерського господарства “Світанок” Первомайського району Харківської області, 2009 р.

Показники

Ренет золотий курський

Зимове лимонне

Обприскування у фенофазу

висування бутонів

рожевий бутон

висування бутонів

рожевий бутон

Урожайнысть, т/га

8,088

6,228

8,653

6,127

Вартість урожаю, тис. грн

13,519

9,984

20,788

14,720

Затрати на вирощування врожаю, грн/га

7788,9

6898,9

10919,7

9887,4

Затрати на застосування засобів захисту, грн/га

1826,3

1826,3

3913,7

3913,7

Додатковий урожай, т/га

1,860

-

2,526

-

Вартість додаткового врожаю,

грн/га

2985

-

6069

-

Собівартість виробництва, грн/т

963,02

1107,73

1261,96

1613,74

Чистий прибуток, грн/т

641,70

241,33

1140,51

788,64

Рентабельність виробництва, %

66,6

44,9

90,4

48,9

ВИСНОВКИ

Проведено моніторинг чисельності та визначено співвідношення садових довгоносиків, уточнено дані щодо біології й екології яблуневого квіткоїда, сезонної динаміки, шкідливості залежно від строків дозрівання плодів яблуні у східному Лісостепу України. Уперше визначено щільність цього шкідника під відмерлою корою під час літньої діапаузи і після міграції на зимівлю на стовбурах, скелетних гілках, у поверхневому шарі ґрунту та у підстилці в межах однієї яблуні. Визначений видовий склад ентомофагів квіткоїда, які вийшли із пошкоджених бутонів, та їх ефективність.

1. Серед виявлених у садах східного Лісостепу України садових довгоносиків чотири види належать до родини Curculionidae і три види - до родини Rhynchitidae. Домінуючим у всі роки був яблуневий квіткоїд - Anthonomus pomorum L., частка особин якого становила 38,1 %.

2. Чисельність популяції яблуневого квіткоїда впродовж 2006 - 2009 років у саду навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (при відсутності хімічних обробок) була найбільшою у фенофазу розпускання бруньок - висування бутонів. Найбільш заселеним шкідником виявився осінній сорт Антонівка звичайна, а найменш заселеним - зимовий сорт Айдаред. У фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району Харківської області у кварталах саду, де хімічну обробку не проводили, максимальна чисельність цього шкідника сягала 160 екз./дерево, тоді як в оброблених кварталах його чисельність була незначною, або квіткоїда узагалі не було. У саду Краснокутського НДЦС ІС УААН (при проведенні двох обприскувань до цвітіння і трьох обприскувань, спрямованих на захист плодів від яблуневої плодожерки, та паросидеральному утриманні ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах) чисельність яблуневого квіткоїда становила 0,4 екз./дерево. У господарстві “Червона нива” Богодухівського району Харківської області чисельність його становила 19 екз./дерево, що не перевищувало ЕПШ - 40 жуків/дерево.

3. За роки досліджень пошкодженість бутонів яблунь личинками яблуневого квіткоїда у саду навчально-дослідного господарства “Докучаєвське” за сортами становила: Антонівка звичайна - 70,3 %, Білий налив - 66,5 %, Айдаред - 55,0 %. При обліку шляхом зривання всіх квіток і пошкоджених бутонів наприкінці цвітіння яблунь сорту Айдаред пошкодженість бутонів личинками квіткоїда становила 59,0 %, різниця порівняно з обліком за загальноприйнятою методикою виявилася несуттєвою - 4,0 %.

У саду Краснокутського НДЦС ІС УААН пошкодженість бутонів на сорті Антонівка звичайна сягала 0,4 %, на сорті Ренет золотий курський - 11,8 %, на сортах Зимове лимонне і Спартан 0,8 і 2,8 % відповідно.

4. Вихід жуків яблуневого квіткоїда нового покоління відбувався у фенофазу скидання надлишкової зав'язі (третя декада травня), що збігалося з вильотом метеликів яблуневої плодожерки та початком відкладання ними яєць у садах регіону.

5. Під час літньої діапаузи щільність яблуневого квіткоїда під відмерлою корою на 75 см обстеженої частини стовбура у середньому становила 14,1 екз., або 25,3 екз./м2 стовбура при середній обстеженій його площі 0,567 м2. Під відмерлою корою на 75 см обстеженої частини скелетної гілки щільність жуків становила 2,2 екз., або 8,7 екз./м2 гілки при середній площі однієї гілки 0,236 м2. Під час літньої діапаузи під відмерлою корою стовбура найбільша частка жуків яблуневого квіткоїда (45,4 %) концентрувалася на висоті 25 - 50 см від поверхні ґрунту.

6. Після міграції яблуневого квіткоїда на зимівлю під відмерлою корою середня щільність жуків на 75 см обстеженої частини стовбура сягала 10,7 екз., або 19,1 екз./м2 при середній обстеженій його площі 0,569 м2. Під відмерлою корою на 75 см обстеженої частини скелетної гілки щільність жуків становила 1,6 екз., або 6,3 екз./м2 гілки при середній обстеженій площі однієї гілки 0,258 м2. Під відмерлою корою стовбура на висоті 25 - 50 см від поверхні ґрунту концентрувалася найбільша частка жуків яблуневого квіткоїда (43,9 %). Чисельність жуків під відмерлою корою яблуні становила 39,5 екз./дерево.

7. У проекції крони яблунь сорту Антонівка звичайна щільність зимуючих жуків яблуневого квіткоїда на 1 м2 поверхневого шару ґрунту і рослинній підстилці становила 1,05 екз., а щільність їх у межах проекції крони одного дерева - 31,8 екз. при середній її площі 30,3 м2. Під відмерлою корою яблуні, у рослинній підстилці і у поверхневому шарі ґрунту проекції крони дерева чисельність зимуючих жуків у середньому становила 71,3 екз./дерево.

8. У ловильних поясах щільність зимуючих жуків сягала 19,0 ± 9,6 екз/м2 площі ловильного поясу при середній площі одного поясу 0,236 ± 0,036 м2, або 4,4 ± 2,2 екз. на один ловильний пояс.

9. У східному Лісостепу України нами виявлено чотири види паразитоїдів яблуневого квіткоїда, серед яких домінував Habrocytus grandis Walk. із родини Pteromalidae. Загибель квіткоїда у пошкоджених бутонах від дії хижаків і з невідомих причин становила 20,2 %, від паразитоїдів - 9,1 %.

10. При обприскуванні яблуні інсектицидами проти яблуневого квіткоїда у фенофазу висування бутонів ранцевим моторним обприскувачем CIFARELLI BL-77U біологічна ефективність за препаратами становила: Каліпсо, 48 % к. е. (2 мл/10 л води) - 96,7 %, Актара, 25 % к. е. (1,4 мл/10 л води) - 95,9 %, Бі-58 новий, 40 % к. е. (20 мл/10 л води) - 92 %.

11. Застосування пестицидів у фенофазу висування бутонів замість фенофази рожевого бутона у фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району Харківської області дало змогу підвищити врожайність яблук зимових сортів Ренет золотий курський - на 1,86 т/га, Зимове лимонне - на 2,53 т/га. Чистий прибуток становив 641,70 і 1140,51 грн/т при рентабельності виробництва 66,6 і 90,4 % відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Службі фітосанітарного контролю і моніторингу рекомендується визначати чисельність жуків на наступний рік шляхом проведення зчищування старої відмерлої кори зі стовбурів і основних скелетних гілок під час літньої діапаузи яблуневого квіткоїда (ІІІ декада червня - липень) та після міграції жуків на зимівлю і проведення розкопок поверхневого шару ґрунту у проекції крони яблунь. Чисельність жуків навесні слід визначати у ранкові години методом струшування їх на поліетиленову плівку, починаючи з фенофази набубнявіння бруньок.

2. Для забезпечення захисту яблуні від пошкоджень яблуневим квіткоїдом рекомендується проводити обов'язкове обприскування інсектицидами яблунь різних строків дозрівання у фенофазу висування бутонів яблунь сорту Антонівка звичайна. У осінньо-зимовий період під час проведення обрізки яблунь слід зачищати стару відмерлу кору зі стовбурів і основних скелетних гілок і спалювати її.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Забродіна І. В. Біоекологічні особливості, чисельність та шкодочинність яблуневого квіткоїда в саду навчально-дослідного господарства ХНАУ / І. В. Забродіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія “Ентомологія та фітопатологія”. - 2007. - № 7. - С. 79 - 80.

2. Євтушенко М. Д. Заселеність яблуневим квіткоїдом Anthonomus pomorum L. (Coleoptera: Curculionidae) стовбурів та скелетних гілок яблунь / М. Д. Євтушенко, І. В. Забродіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія “Ентомологія та фітопатологія”. - 2008. - № 8. - С. 41 - 46. (Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

3. Євтушенко М. Д. Ентомофаги яблуневого квіткоїда та їх значення в саду НДГ “Докучаєвське” Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва / М. Д. Євтушенко, І. В. Забродіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія “Ентомологія та фітопатологія”. - 2009. - № 8. - С. 34 - 38. (Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

4. Євтушенко М. Д. Шкодочинність яблуневого квіткоїда в Харківському районі Харківської області / М. Д. Євтушенко, І. В. Забродіна // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. Ч. 1: Агрономія. - Вип. 72. - Умань, 2009. - С. 89 - 95. (Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

5. Забродіна І. В. Фенологія та шкодочинність яблуневого квіткоїда в Харківській області / І. В. Забродіна // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: до 190-річчя ХНАУ ім. В. В. Докучаєва : матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, 3 - 5 жовтня 2006 р. - Х. : Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2006. - С. 234 - 235.

6. Забродіна І. В. Ентомофаги яблуневого квіткоїда в Харківській області / І. В. Забродіна // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, 3 - 5 жовтня 2007 р. - Х. : Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2007. - С. 213 - 214.

7. Забродина И. В. Места зимовки и летней диапаузы яблонного цветоеда в условиях Харьковской области / И. В. Забродина // Живые объекты в условиях антропогенного пресса : материалы междунар. науч.-практ. эколог. конф., 15 - 18 сентября 2008 г. - Белгород, 2008. - С. 74 - 75.

8. Забродіна І. В. Видовий склад та динаміка чисельності садових довгоносиків в яблуневих насадженнях Харківської області / І. В. Забродіна // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, 3 - 5 жовтня 2008 р. - Х. : Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2008. - С. 44.

9. Євтушенко М. Д. Деякі особливості біології, шкодочинності та динаміки чисельності яблуневого квіткоїда / М. Д. Євтушенко, І. В. Забродіна // Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 4 - 6 червня 2009 р. - Мелітополь - Кирилівка, 2009. - С. 250 - 252. (Проведено дослідження, узагальнено дані, написано матеріали).

10. Забродіна І. В. Чисельність яблуневого квіткоїда в садах Харківської області / І. В. Забродіна // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, 1 - 2 жовтня 2009 р. - Х. : Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2009. - С. 90.

АНОТАЦІЯ

Забродіна І. В. Яблуневий квіткоїд у східному Лісостепу України. Біологія, екологія і удосконалення елементів інтегрованого захисту. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 - ентомологія. -Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2010.

У дисертації уточнено видовий склад садових довгоносиків і трубковертів. Узагальнено матеріали щодо біології, екології, сезонної динаміки та шкідливості яблуневого квіткоїда залежно від строків дозрівання плодів яблунь. Встановлено, що максимальна чисельність квіткоїда до цвітіння спостерігається від фенофази розпускання бруньок до відокремлення бутонів.

Уперше для регіону визначена щільність яблуневого квіткоїда під відмерлою корою на 1 м2 стовбура, скелетної гілки та рослинної підстилки і поверхневого шару ґрунту у проекції крони яблуні. Це дало змогу прогнозувати чисельність шкідника навесні наступного року.

Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок квіткоїда у пошкоджених бутонах та значення ентомофагів у динаміці чисельності шкідника.

Удосконалено елементи заходів захисту яблуневого саду від шкідників за рахунок перенесення обприскування інсектицидами з фенофази рожевого бутону на більш ранню фенофазу відокремлення бутонів, що підвищило економічну ефективність вирощування плодів яблунь.

Ключові слова: яблуневий квіткоїд, паразитоїди, чисельність, шкідливість, щільність, система заходів захисту.

Забродина И.В. Яблонный цветоед в восточной Лесостепи Украины. Биология, экология и усовершенствование элементов интегрированной защиты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 - энтомология - Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, Харьков, 2010.

Диссертация содержит результаты исследований по уточнению видового состава садовых долгоносиков - вредителей яблоневых насаждений восточной Лесостепи Украины. В годы исследований в яблоневых садах хозяйств Харьковской области было выявлено 7 видов долгоносиков, которые относятся к семействам долгоносиков (57 %) и трубковертов (43 %). Наиболее многочисленным и вредоносным в садах был яблонный цветоед, численность которого превышала ЭПВ.

Полученные данные за 2006 - 2009 гг. по заселенности яблонным цветоедом до цветения яблонь разных сортов указывают, что наиболее заселенным был осенний сорт Антоновка обыкновенная, а зимний сорт Айдаред в меньшей степени заселялся цветоедом.

Максимальная численность яблонного цветоеда до цветения отмечалась от фенофазы распускания почек до фенофазы выдвижения соцветий. За четыре года исследований максимальная численность яблонного цветоеда на осеннем сорте Антоновка обыкновенная в среднем составила 154 экз./дерево, на летнем сорте Белый налив - 54,5 экз./дерево, а на зимнем сорте Айдаред - 19,5 экз./дерево.

Значительная разница в весеннем запасе жуков в кроне деревьев может быть связана с разной силой цветения яблонь в предыдущем году.

В хозяйствах Харьковской области, в которых проводится необходимая защита яблоневых насаждений, численность цветоеда до цветения яблонь и после выхода жуков нового поколения была незначительной, и он не наносил существенного вреда.

В последние годы, особенно в садах, где не проводят защитные мероприятия или применение инсектицидов ограничено из-за отсутствия средств и низких урожаев, вредоносность цветоеда стала ощутимой. Общая поврежденность бутонов всех сортов яблонь яблонным цветоедом по годам была значительной. Средняя поврежденность бутонов за годы исследований на сорте Антоновка обыкновенная составила 70,3 %, на сорте Белый налив - 66,5 %, на сорте Айдаред - 55,0 %.

Абсолютная поврежденность бутонов сорта Айдаред составила 59,0 %, разница с поврежденностью, определенной по общепринятой методике, была 4,0 %.

Уточнены место нахождения жуков яблонного цветоеда и его численность во время летней диапаузы и после миграции на зимовку.

Впервые для данного региона определена плотность популяции жуков цветоеда под отмершей корой на стволах и скелетных ветвях, в поверхностном слое почвы и растительной подстилке в проекции крон яблонь в перерасчете на одно дерево. Это дает возможность прогнозировать численность популяции вредителя весной следующего года и при необходимости планировать проведение опрыскиваний инсектицидами яблонь до цветения.

Определение численности жуков под отмершей корой (39,5 экз./дерево) и их численности в проекции кроны под одним деревом в поверхностном слое почвы и подстилке (31,8 экз./дерево) дало возможность установить общую численность зимующих жуков яблонного цветоеда в саду, которая за годы исследований в среднем составила 71,3 экз./дерево.

Определен видовой состав паразитоидов личинок и куколок яблонного цветоеда в поврежденных бутонах яблонь разных сортов. В годы исследований доминировали представители семейства Pteromalidae (Habrocytus grandis Walk.), в наименьшей численности было семейство Braconidae. Установлено значение энтомофагов в регуляции численности вредителя. Для сохранения энтомофауны плодового сада рекомендуется ограничить проведение опрыскиваний инсектицидами (первую обработку против первого поколения яблонной плодожерки) в годы с незначительной численностью ее и листогрызущих вредителей.

Изучена биологическая эффективность инсектицидов, рекомендованных для применения на яблоне, в борьбе с перезимовавшими жуками яблонного цветоеда в фенофазу выдвижения соцветий на сорте Антоновка обыкновенная.

Рекомендовано проведение обработки сада в фенофазу выдвижения бутонов. До этого вторую обработку сада инсектицидами проводили в фенофазу розового бутона, но в эту фенофазу численность вредителя составляла только 36 % от максимальной. Уже успевали отложить яйца в бутоны 64 % перезимовавшей популяции яблонного цветоеда, поэтому ежегодно цветоед снижал урожайность яблонь, особенно средних и поздних сортов.

Проведение рекомендуемой обработки сада в фенофазу выдвижения бутонов позволило значительно снизить численность вредителя в промышленных насаждениях и увеличить урожай плодов яблонь.

Расчеты экономической эффективности защитных мероприятий, проведенных на зимних сортах Ренет золотой курский и Зимнее лимонное, дали прибавку урожая плодов сорта Ренет золотой курский 1,86 т/га и сорта Зимнее лимонное 2,53 т/га. Чистая прибыль составила 641,70 и 1140,51 грн/т при рентабельности производства 66,6 и 90,4 % соответственно.

Ключевые слова: яблонный цветоед, паразитоиды, численность, вредоносность, плотность, система мероприятий по защите.

Zabrodina I. V. Apple blossom weevil in the eastern Forest Steppe of Ukraine. Biology, ecology and improvement of integrated protection elements. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in agricultural sciences, speciality 16.00.10. - entomology. - Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Docuchajev, Kharkiv, 2010.

Species composition of Curculionidae and Rhynchitidae is estimated. The materials concerning the biology, ecology, seasonal dynamics and harmfulness of apple blossom weevil depending on terms of apple fruits maturing are generalized. It was found that maximum number of apple blossom weevil before flowering was observed beginning with the phenophase of bud opening till the bud separation.

Its density under the dead bark per 1 m2 of stem, skeleton branch, vegetation bedding and topsoil in the projection of apple tree crown is firstly determined for this region.

Species composition of parasitoid larvae and pupae of apple blossom weevil in the damaged buds and the significance of entomophages in dynamics of pest population are determined.

System of measures elements for apple-tree orchard protection from pests by replacing the insecticide treatment from phenophase of rosy bud to earlier phenophase of bud separation is improved.

Key words: apple blossom weevil, parasitoids, population number, harmfulness, density, system of protection measures.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.