Морфологія підшлункової залози собак в нормі та за панкреатиту

Методи дослідження: клінічні; морфологічне дослідження крові (визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів), біохімічні (вміст у крові гемоглобіну, загального білку, білірубіну, глюкози, б-амілази); анатомічні (оцінка макроскопічної будови органа); гістологічні (оцінка мікроскопічної будови підшлункової залози на клітинному та тканинному рівнях); гістохімічні (локалізація та розподіл нуклеїнових кислот та білкових сполук у гістоструктурах органа); морфометричні (встановлення абсолютних і відносних параметрів підшлункової залози та її структурно-функціональних одиниць) та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з'ясовано морфологію та морфометричні показники підшлункової залози собак в постнатальному періоді онтогенезу та за гострого і хронічного перебігу панкреатиту.

Встановлена особливість локалізації та розподілу білкових сполук та нуклеїнових кислот у структурах підшлункової залози собак у віковому аспекті та за панкреатиту.

Показано, що у собак за гострого перебігу панкреатиту абсолютна маса органа збільшується, відносна маса зменшується. За хронічного панкреатиту абсолютна та відносна маси зростають. Гістологічними дослідженнями встановлено, що у цуценят за гострого перебігу панкреатиту спостерігається розширення міжацинарного простору підшлункової залози внаслідок його набряку. В ацинусах виявляється зерниста та гідропічна дистрофія панкреатоцитів. Діаметр ацинусів, об'єм панкреатоцитів та їх ядер у хворих тварин зростають. Ядерно-цитоплазматичне відношення панкреатоцитів підшлункової залози цуценят за гострого панкреатиту, у відношенні до клінічно здорових, також збільшується.

З'ясовано, що у підшлунковій залозі собак за хронічного перебігу панкреатиту відбувається порушення будови клітин, дискомплексація ацинусів. В окремих тварин спостерігається повна деструкція ацинусів, вони втрачають характерну форму. Відмічається лізис та пікноз ядер. Нерідко ядра, які в певній мірі ще зберігають свою структуру, розміщуються в центрі цитоплазми.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дослідження доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про морфофункціональну характеристику підшлункової залози в нормі та за панкреатиту.

Порівняльний аналіз морфологічних, морфометричних та цитохімічних даних дає можливість встановити загальні закономірності гістоморфології підшлункової залози собак у віковому аспекті та за панкреатиту.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі на кафедрах: нормальної і патологічної анатомії с.-г. тварин Дніпропетровського державного аграрного університету; ветеринарно-санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії; ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатомії ім. Й.С. Загаєвського Білоцерківського національного аграрного університету; патологічної анатомії Національного університету біоресурсів і природокористування України; патологічної анатомії і гістології, анатомії с.-г. тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького; хірургії Сумського національного аграрного університету; анатомії і ветеринарного акушерства Луганського національного аграрного університету; патологічної анатомії та патофізіології Полтавської державної аграрної академії; анатомії, гістології і патологічної анатомії ІВМ Омського державного аграрного університету; патологічної анатомії і гістології ФГОУ ВПО “Казанська державна академія ветеринарної медицини ім. М.Е. Баумана”; патологічної анатомії і гістології УО Вітебська ордена “Знак Пошани” державна академія ветеринарної медицини; анатомії домашніх тварин Державного аграрного університету Молдови; лабораторії патоморфології Інституту епізоотології НААНУ, у науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно проведено пошук інформації та проаналізовано літературні джерела з даної теми, сформовано групи дослідних тварин, здійснено відбір матеріалу, проведено його дослідження, статистична обробка цифрових показників та підготовка ілюстративних матеріалів. Клінічні дослідження проведено разом з кандидатом ветеринарних наук, лікарем ветеринарної медицини науково-дослідної клініки патології дрібних тварин ЖНАЕУ Дубовим А.А., морфологічне та біохімічне дослідження крові - за консультативної допомоги завідувача лабораторії кафедри хірургії і акушерства ЖНАЕУ Горальської І.Ю. Аналіз одержаних результатів та формулювання наукових висновків та пропозицій для виробництва здійснено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень доповідались та схвалені: на засіданнях кафедри анатомії і гістології та вченої ради, на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького колективу факультету ветеринарної медицини ЖНАЕУ (2007-2010 рр.); на VII Міжнародній науково-практичній конференції морфологів України “Актуальні проблеми сучасної морфології” (м. Житомир, 2008 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2008 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Біохімія у вирішенні актуальних питань біології, ветеринарії та тваринництва”, присвяченій 80-річчю академіка УАН, Нью-Йоркської АН і Російської АВН Олексія Івановича Кононського (м. Біла Церква, 2009 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2009 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю заснування Інституту епізоотології УААН (м. Рівне, 2010 р.); на Науковому конгресі “ІV Міжнародні Пироговські читання”, присвяченого 200-річчю М.І. Пирогова (м. Вінниця, 2010 р.); на VІІІ Міжнародній науковій конференції “Морфологія ХХІ сторіччя”, присвяченій 100-річчю з дня народження професора Г.О. Гіммельрейха та 90-річчю кафедри анатомії тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка (м. Київ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації та результати досліджень викладено у 8 друкованих роботах, з них 7 статей опубліковано у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України: “Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького” (3), “Вісник державного агроекологічного університету” (1), “Науково-технічному бюлетені Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок” (1), “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1), “Матеріалах наукового конгресу, V з'їзду анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (1), “Науковий вісник НУБіП” (1).

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 143 сторінках комп'ютерного друку, складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, їх обговорення, висновки та пропозиції виробництву, додатки та список використаних джерел. Текст дисертації проілюстрований 63 рисунками, 26 таблицями. Список використаних джерел включає 334 найменування, у тому числі 61 іноземне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи. Робота виконана на кафедрі анатомії і гістології Житомирського національного агроекологічного університету. Вивчення вікових змін підшлункової залози безпородних собак постнатального періоду онтогенезу проводилось у вісьмох вікових групах: І група - цуценята 1-добового (n=6); ІІ - 7-добового (n=6); ІІІ - 14-добового (n=6); ІV - 1-місячного (n=6); V - 2-місячного (n=6); VІ - собаки 8-місячного (n=6); VІІ - 12-місячного (n=6); VІІІ група - собаки 3-4-річного віку (n=6).

Перед відбором тварин для досліджень проводили клінічне обстеження. Морфологічні та біохімічні дослідження крові проводили згідно із загально-прийнятими методиками, а також напівавтоматичним біохімічним аналізатором типу Rayto - 1904 C. При роботі з дослідними тваринами дотримувались “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, ухвалених на І Національному конгресі з біоетики (м. Київ 2001 р.).

Для гістологічних, гістохімічних та морфометричних досліджень відбирали підшлункову залозу від клінічно здорових та хворих на гострий та хронічний панкреатит собак, визначали абсолютну та відносну масу, довжину та ширину часток органа. Шматочки матеріалу фіксували в 10 %-му розчині нейтрального формаліну та рідині Карнуа з наступною заливкою в парафін. З парафінових блоків виготовляли гістологічні зрізи на санному мікротомі МС-2 завтовшки не більше 10 мкм. Для фарбування гістозрізів використовували загальноприйняті і спеціальні гістологічні методи. Для вивчення морфології клітин і тканин, морфометричних досліджень та для отримання оглядових препаратів застосовували фарбування зрізів гематоксиліном Ерліха, Караці та еозином, за методом Ван-Гізон. Морфологічні дослідження проводили згідно з рекомендаціями, викладеними у посібнику (Горальсь- кий Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005).

Для виявлення внутрішньоклітинної локалізації нуклеїнових кислот зрізи фарбували галоціанін-хромовими галунами за методом Ейнарсона та за методом Браше. Для виявлення білків депарафінізовані зрізи фарбували розчином амідочорного 10 В за Шустом.

При вивченні гістохімічних препаратів визначали не лише локалізацію, але й інтенсивність реакцій з виявлення ДНК, РНК та білків. Реакція за забарвленням оцінювалася як слабка (+), помірної інтенсивності (++) та високої (+++).

Для одержання об'єктивних критеріїв структурної організації підшлункової залози використовували морфометричні методи. Дані дослідження проводили при світловій мікроскопії за допомогою мікроскопу “Біолам-Ломо”.

Мікрофотографування гістологічних препаратів здійснювали за допомогою відеокамери CAM V200, вмонтованої у мікроскоп Micros МС-50.

Обробку цифрових даних проводили варіаційно-статистичними методами на персональному комп'ютері з використанням програми “Microsoft Excel”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Клініко-біохімічний статус клінічно здорових та хворих на панкреатит собак. Діагноз на гострий та хронічний перебіг панкреатиту встановлювали за результатами клінічного обстеження, даних анамнезу, показників активності б-амілази у сироватці крові, морфологічних та біохімічних показників крові та гістологічних досліджень.

Так, за гострого перебігу панкреатиту характерною була стрімкість розвитку хвороби. Відмічалися часта блювота, пронос, виснаження. У сироватці крові виявляли високу активність б-амілази до 3065,0±118,35 Од/л, глікемію - 6,63±0,13 ммоль/л, гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію, гіпербілірубінемію - 5,84±0,25 мкмоль/л.

За хронічного панкреатиту спостерігали середню та низьку вгодованість собак, анемічність видимих слизових оболонок та кон'юнктиви, дерматити у 62,5 % випадків, гіпорексію, періодичне блювання та гастроентерити. За результатами лабораторного дослідження крові була встановлена глікемія - 5,26±0,09 ммоль/л, гіпоальбумінемія, гіпербілірубінемія - 5,44±0,10 мкмоль/л та підвищена активність б-амілази - 2215,25±36,51 Од/л.

Отримані результати свідчать про те, що гострий перебіг панкреатиту супроводжується підвищенням активності б-амілази більше 3000 Од/л, а хронічний ? 2000 Од/л, що співпадає з результатами інших дослідників (Ниманд Х.Г., 2001; Фасоля В.П., 2008).

Гістологічна характеристика та морфометричні показники підшлункової залози клінічно здорових собак. Підшлункова залоза собак має неправильну трикутну форму та блідо-рожевий колір, який з віком змінюється на червоний. Вона розташована у ділянці правого підребер'я і незначно виходить за хребетний кінець останнього ребра. Її тіло складається із двох часток. Права частка розміщена в брижі дванадцятипалої кишки, а ліва простягається у дорсальну брижу шлунку до дорсального кінця селезінки. Обидві частки з'єднуються у середню, яка розміщена поряд з краніальною частиною дванадцятипалої кишки.

В процесі росту і розвитку тварин підшлункова залоза збільшується: абсолютна маса залози у цуценят добового віку становить 1,44±0,64 г, у собак 3-4-річного віку - 29,83±3,0 г. Відносна маса органа з віком, навпаки, зменшується.

Найбільш інтенсивний ріст параметрів підшлункової залози спостерігається до 8-місячного віку. Для наступних вікових періодів характерна тенденція до нерівномірної зміни лінійних показників (рис. 1).

Підшлункова залоза складається з окремих часточок, до складу яких входять екзокринна та ендокринна частини. Екзокринна частина займає основну масу паренхіми органа - площа її у новонароджених цуценят складає 99,49±0,04 %. З віком вміст екзокринної паренхіми зменшується і у статевозрілих собак віком 3-4 роки дорівнює 98,55±0,07 % (рис. 2). Ендокринна частина підшлункової залози у постнатальному періоді онтогенезу зростає (рис. 3).

Рис. 1. Лінійні розміри підшлункової залози собак у постнатальному періоді онтогенезу.

Рис. 2. Площа екзокринної частини підшлункової залози собак.

Рис. 3. Площа ендокринної частини підшлункової залози собак.

Структурною одиницею екзокринної частини є округлої або овальної форми панкреатичні ацинуси, стінка яких побудована із панкреатоцитів. Останні мають витягнуту або округлу форму і чітко виражену полярну диференціацію - базальну та апікальну зони. Їх об'єм з віком тварин зростає з 353,33±12,91 мкм³ у однодобових цуценят до 507,84±25,06 мкм³ у 3-4-річних собак.

Панкреатоцити не повністю прилягають один до одного, утворюючи вузький просвіт - вставний відділ, який є частиною секреторного. Ядра секреторних клітин в ацинусах розміщуються в їх базальній частині, вони круглі або дещо овальні. Їх об'єм з віком зменшується.

Функціональна активність підшлункової залози напряму залежить від ядерно-цитоплазматичного відношення панкреатоцитів. У новонароджених цуценят 1-, 7-, 14-добового віку відбувається активне становлення функції органа, ядерно-цитоплазматичне відношення клітин відповідно збільшується і складає 0,139±0,01, 0,173±0,01, та 0,181±0,01 ум. од. У подальшому, інтенсивність внутрішньоклітинних процесів знижується, їм відповідає зменшення ядерно-цитоплазматичного відношення екзокринних панкреатоцитів (рис.4).

Рис. 4. Ядерно-цитоплазматич-не відношення панкреатоцитів підшлункової залози собак у постнатальному періоді онтогезу.

Ендокринна частина підшлункової залози представлена незначним скупченням округлих та овальних клітин, які утворюють панкреатичні острівці, так звані острівці Лангерганса, діаметр яких у собак 3-4-річного віку складає 57,26±5,84 мкм.

Локалізація та розподіл ДНК та РНК у структурних компонентах підшлункової залози собак контрольної групи різна. В капсулі, міжчасточковій, міжацинарній сполучній тканині виявлено незначну (+) кількість нуклеїнових кислот. При фарбуванні гістозрізів галоціанін-хромовими галунами за методом Ейнарсона сполучна тканина забарвлюється у сірий колір. Найбільшими місцями концентрації РНК є панкреатоцити ацинусів (+++). Багато нуклеїнових кислот (+++) міститься у клітинах м'язової оболонки та ендотелію внутрішньоорганних кровоносних судин (++).

В окремо взятому панкреатоциті ДНК міститься в ядрах, де рівномірно розподіляється у вигляді глибок різної величини. РНК знаходиться у цитоплазмі клітин і ядерцях. Загальні білки виявляються в усіх структурах органа. Однак найменше їх концентрується у сполучнотканинній капсулі, міжчасточковій сполучній тканині та стінці кровоносних судин (+).

Багато білкових сполук виявляються у клітинах острівців Лангерганса (+++) та панкреатоцитах (+++), які забарвлюються при фарбуванні розчином амідочорного 10 В за методом Шуста у темно-синій колір. Інтенсивність гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот та білка у цуценят дещо вища (+++), ніж у дорослих тварин (++).

Патоморфологічні зміни підшлункової залози собак за гострого панкреатиту. Найчастіше на гострий панкреатит хворіють цуценята в період становлення зубів та переходу на інший тип годівлі. У хворих цуценят, на відміну від здорових, підшлункова залоза збільшена, темно-червоного кольору, набрякла. Її абсолютна маса, порівняно з клінічно здоровими цуценятами, достовірно (р?0,05) зростає у 1,30 раза та становить 10,67±0,25 г, у тварин контрольної групи - 8,2±0,97 г. Довжина підшлункової залози при цьому збільшується 1,22 раза та дорівнює 28,93±0,42 см. Разом з тим, спостерігається тенденція до збільшення лівої та середньої часток (табл. 1). Проте ширина правої частки за гострого перебігу панкреатиту зменшується і становить 1,78±0,17 см (табл. 1).

Таблиця 1. Органометричні показники підшлункової залози цуценят, хворих на гострий панкреатит (М±m)

Примітка: * - р?0,05 відносно клінічно здорових тварин.

За результатами мікроскопічних досліджень у хворих цуценят спостерігали розширення міжацинарного простору підшлункової залози внаслідок його набряку. Панкреатоцити були в стані зернистої дистрофії, частина клітин окремих ацинусів - в стані гідропічної дистрофії. Дистрофічні зміни супроводжувались лізисом ядер (рис. 5). При цьому розміри самих ацинусів збільшувались. В острівцях Лангерганса спостерігали вогнищеві крововиливи, маргінацію хроматину в частині ядер клітин різних типів та їх руйнування.

У деяких часточках виявляли дезінтеграцію окремих ацинусів, котрі розміщувались групами, які формували хаотично розміщені клітини, що втратили полярну диференціацію. Їх ядра були просвітлені.

В окремих тварин екзокринна частина паренхіми підшлункової залози мала некробіотичні зміни.

Рис. 5. Мікроскопічна будова підшлункової залози цуценяти за гострого панкреатиту: а - зерниста дистрофія панкреацитів; б - повнокров'я судин; в - набряк міжацинарного простору; г - гідропічна дистрофія клітин ацинусів; д - лізис ядра. Гематоксилін Караці та еозин. Ч400.

Крім того, у деяких тварин міжацинарний простір був заповнений кров'ю. Деякі ацинуси втрачали властиву їм форму і не мали чіткої структури. Клітини, що містились на базальній мембрані, мали ядра в стані пікнозу. В артеріолах, капілярах та часто у венулах відмічали різке повнокров'я, набряк ендотеліоцитів. Навколо острівців Лангерганса, а подекуди і в них, виявляли крововиливи. Відмічали тотальний некроз ендокринних клітин (рис. 6).

Рис. 6. Фрагмент мікроскопічної будови підшлункової залози цуценяти за гострого панкреатиту: а - некроз клітин острівця Лангерганса; б - вогнищеві крововиливи в ендокринній паренхімі. Гематоксилін Караці та еозин. Ч400.

У 40 % хворих тварин зміни при гострому перебігу панкреатиту були менш виразними. Проте, морфометричними дослідженнями органа хворих тварин встановлено зміну показників площі екзокринної та ендокринної частин, діаметру ацинусів і острівців, об'єму панкреатоцитів та їх ядер і ядерно-цитоплазматичного відношення. Так, площа екзокринної паренхіми цуценят за гострого перебігу панкреатиту зменшувалась. Діаметр ацинусів та острівців Лангерганса хворих тварин достовірно (р?0,001, р?0,01) збільшувався. Об'єм панкреатоцитів, їх ядер та ядерно-цитоплазматичне відношення у цуценят за гострого перебігу панкреатиту зростав (табл. 2).

Таблиця 2. Морфометричні показники підшлункової залози цуценят, хворих на гострий панкреатит (М±m)

Примітка: * _ р?0,05; ** _ р?0,01; *** _ р?0,001 відносно клінічно здорових тварин.

При постановці гістохімічних реакцій ядра екзокринних та ендокринних клітин характеризувались високим (+++) умістом нуклеїнових кислот. Локалізація цитоплазматичних нуклеїнових кислот у різних клітинах неоднакова, про що свідчить різний ступінь їх забарвлення. Зустрічались клітини, глибки нуклеїнових кислот яких більш ущільнені та рівномірно заповнювали цитоплазму. Окремі клітини погано сприймали забарвлення на виявлення РНК та ДНК, що, ймовірно, вказує на пригнічення нуклеїнового обміну в них.

Місцями переважного розміщення загального білка у підшлунковій залозі собак за гострого перебігу є ацинарні клітини. Ділянки проліферації клітин дають підвищену інтенсивність реакцій на виявлення білкових сполук (+++). У панкреатоцитах білок локалізований у ядрі та цитоплазмі. Найбільша (+++) концентрація білка виявляється у ядерці та каріолемі, дещо менше (++) - у цитоплазмі і порівняно мало (+) його у каріоплазмі.

Патоморфологічні зміни підшлункової залози собак за хронічного панкреатиту. За результатами клінічного та лабораторного дослідження крові у 8 собак було виявлено хронічний перебіг панкреатиту. Хвороба реєструвалась в більшості випадків у статевозрілих тварин.

Підшлункова залоза за хронічного панкреатиту мала блідо-сірий колір, більш щільну консистенцію, порівняно з контрольною групою. Структура часток не розрізнялася. В деяких тварин протоки органа були розширені, містили різної величини сіруваті камінці.

Абсолютна маса підшлункової залози собак за хронічного перебігу панкреатиту відносно клінічно здорових тварин збільшувалась у 1,28 раза, відносна маса - у 1,13 раза (табл. 3).

Параметри довжини та ширини середньої частки органа у хворих собак зростали. Ширина лівої та правої часток - зменшувалась (табл. 3).

Таблиця 3. Органометричні показники підшлункової залози собак, хворих на хронічний панкреатит (М±m)

При мікроскопічному дослідженні гістологічних препаратів підшлункової залози, забарвлених гематоксиліном Караці та еозином, встановлено порушення будови органа, дискомплексацію ацинусів. В ацинарних клітинах зональність цитоплазми не виявлялась, панкреатоцити погано сприймали забарвлення і містили жирові включення у вигляді краплин. Спостерігали лізис ядер. Нерідко ядра, які в певній мірі зберегли свою структуру, розміщувалися в центрі цитоплазми. Міжчасточкові сполучнотканинні прошарки були потовщеними, а у залозистій тканині органа зустрічали сполучнотканинні тяжі, що проникали та розгалужувалися у глибину часточок (рис. 7).

Рис. 7. Мікроскопічна будова підшлункової залози собаки за хронічного перебігу панкреатиту: а - дискомплексація ацинусів; б - каріолізис; в - прошарки сполучної тканини. Гематоксилін Караці та еозин. Ч 400.

У деяких тварин спостерігали повну деструкцію ацинусів, вони втрачали характерну їм форму. Цитоплазма панкреатоцитів була ущільненою, в частині клітин відмічався плазморексис. Спостерігали пікноз ядер. При такому розвитку патологічного процесу гістоструктура органа була повністю зруйнована.

У окремих ділянках органа панкреатичні острівці були погано контуровані, їх кількість зменшувалась. Вони мали подовжену форму та нерівні краї. Капсула, яка їх оточувала, була розпушеною. В середині острівців Лангерганса виявляли вогнищеві крововиливи (рис. 8). Крім того, в окремих тварин в острівцях відмічали нерівномірне розташування клітин та ділянки їх руйнування.

Рис. 8. Фрагмент мікроскопічної будови підшлункової залози собаки за хронічного перебігу панкреатиту: а - зерниста дистрофія клітин острівця Лангерганса; б - розпушення капсули острівця; в - вогнищеві крововиливи всередині ендокринної паренхіми. Гематоксилін Караці та еозин. Ч 400.

У просвіті судин, які містились у міжчасточковій сполучній тканині, відмічали стаз крові, який вказував на припинення у них кровообігу. Спостерігали підвищення проникності стінки судин мікроциркуляторного русла та вихід формених елементів крові за межі судин (рис. 9). Часто виявляли судини, у просвіті яких містились червоні тромби. Просвіт судин був збільшений, їх стінка розширена та набрякла.

За результатами гістохімічних досліджень найбільшими (+++) місцями локалізації нуклеїнових кислот є ядра панкреатоцитів, які збільшені в об'ємі. Наявність нуклеїнових кислот у паренхімі органа поєднана із функціональними коливаннями, тому знайти ідентичні клітини практично неможливо. В ацинусах цитоплазма панкреатоцитів рівномірно забарвлена. На клітинному рівні нуклеїнові кислоти виявляли у каріоплазмі клітин (+) у вигляді ледь помітних глибок, а також у ядерцях та каріолемі, які забарвлювались більш інтенсивно (+++).

Рис. 9. Підвищення проникності стінки судин мікроциркуляторного русла та вихід формених елементів крові у міжацинарний простір підшлункової залози собаки, хворого на хронічний панкреатит (показано стрілкою). Гематоксилін Караці та еозин. Ч 400.

Білки у панкреатоцитах розміщені подібно до нуклеїнових кислот та сконцентровані у більшій мірі (+++) у ядерці, каріолемі, у меншій мірі (++) - у цитоплазмі панкреатоцитів. Разом з тим, ділянки паренхіми, що містили проліферовані клітини, при фарбуванні амідочорним 10 В забарвлювались більш інтенсивно (+++).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі гематологічних, анатомічних, патологоанатомічних, гістологічних, гістохімічних, морфометричних та статистичних методів досліджень з'ясовано будову підшлункової залози клінічно здорових собак у постнатальному періоді онтогенезу та за панкреатиту. Встановлено зміни гематологічних та біохімічних показників крові, порушення гістологічної будови підшлункової залози у хворих собак залежно від гострого чи хронічного перебігу панкреатиту.

1. У постнатальному періоді онтогенезу абсолютна та відносна маса підшлункової залози клінічно здорових собак нерівномірно змінюється: у новонароджених цуценят вона відповідно складає 1,44±0,64 г та 0,41±0,18 %, до 8- та 12-місячного віку показники абсолютної маси зростають відповідно у 19,79 і 23,61 раза. Після 1-річного віку спостерігається зменшення інтенсивності росту підшлункової залози, її абсолютна маса у 3-4-річних собак на 4,17 г менша у порівнянні з однорічними. Параметри відносної маси органа з віком зменшуються.

2. Мікроскопічна будова підшлункової залози у собак різних вікових груп має подібну гістоархітектоніку, але відрізняється за деякими морфометричними показниками:

- відносна площа ендокринної паренхіми у новонароджених цуценят складає 0,51±0,04 %. З віком тварин відбувається зростання даного показнику.

- від народження до 14-добового віку ядерно-цитоплазматичне відношення панкреатоцитів цуценят збільшується і дорівнює 0,181±0,01 ум. од. У 1-, 2-місячних тварин цей показник зменшується відповідно у 1,52 та 1,47 раза відносно цуценят 14-добового віку і складає 0,119±0,01 та 0,123±0,001 ум. од. У 8-, 12-місячних та 3-4-річних собак ядерно-цитоплазматичне відношення ще більш зменшується і відповідно дорівнює 0,096±0,01, 0,092±0,01 та 0,089±0,01 ум. од.

3. На гострий панкреатит частіше хворіють цуценята у ранній період постнатального онтогенезу, на хронічний перебіг панкреатиту - статевозрілі собаки.

4. У собак за панкреатиту спостерігається анемія, на що вказує зменшення кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові. За гострого перебігу хвороби характерним є гіпопротеїнемія, гіпоальбунемія, гіпербілірубінемія, за хронічного - гіпоальбунемія, гіпербілірубінемія та підвищення активності трансаміназ, вмісту глюкози та б-амілази.

5. У собак, хворих на панкреатит, зростають органометричні показники: за гострого перебігу абсолютна та відносна маса підшлункової залози збільшується відповідно у 1,30 і 1,24 раза, а за хронічного, відповідно, у 1,28 та 1,13 раза.

6. Гострий перебіг панкреатиту собак характеризується мікроскопічними змінами будови підшлункової залози, які проявляються розширенням міжацинарного простору внаслідок його набряку, некробіотичними змінами, зернистою та гідропічною дистрофією панкреатоцитів.

7. За хронічного перебігу панкреатиту спостерігається дискомплексація ацинусів, лізис та пікноз ядер панкреатоцитів. У цитоплазмі клітин характерним є наявність крапель жирових включень. В окремих випадках спостерігається повна деструкція ацинусів. У таких випадках цитоплазма панкреатоцитів ущільнена, місцями розпадається на окремі частини.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Матеріал дисертаційної роботи може бути використаний для написання відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань розвитку і будови підшлункової залози собак у постнатальному періоді онтогенезу та патоморфологічних змін у ній за панкреатиту.

2. Одержані результати кількісної та якісної характеристики підшлункової залози собак у віковому аспекті можуть бути використані у викладанні відповідних розділів загальної та спеціальної гістології на факультетах ветеринарної та гуманної медицини, біологічних факультетах вищих навчальних закладів.

3.Результати досліджень крові та зміни морфології підшлункової залози за гострого та хронічного перебігу панкреатитів у собак необхідно використовувати як тести диференційної діагностики та при розробці лікувально-профілактичних засобів патології підшлункової залози.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гістоморфологія та морфометричні показники органів і тканин у статевозрілих собак / Л.П. Горальський, О.Ф. Дунаєвська, І.М. Сокульський, А.А. Дубовий, І.М. Дубич, З.В. Хоменко // Вісник Державного агроекологічного ун-ту. - Житомир, 2008. - Т. 2, № 1 (21). - С. 23-29. (Дисертант провела відбір підшлункової залози, виготовила гістологічні препарати та узагальнила результати досліджень).

2. Дубич І.М. Гістоморфологія та органометричні показники підшлункової залози цуценят / І.М. Дубич // Науковий вісник Львівського національного ун-ту ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 3 (38). - С. 73-76.

3. Морфофункціональна характеристика органів та тканин статевозрілих собак / Л.П. Горальський, І.Ю. Горальська, О.Ф. Дунаєвська, Г.О. Назарчук, І.М. Сокульський, І.М. Дубич, З.В. Хоменко // Науковий вісник Львівського національного ун-ту ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2008. - Т. 10, № 3 (38). - С. 40-44. (Дисертант виконала гістохімічні дослідження підшлункової залози статевозрілих собак, узагальнила та описала одержані результати).

4. Горальський Л.П. Органометричні показники та гістоморфологія підшлункової залози собак у віковому аспекті / Л.П. Горальський, І.М. Дубич // Науковий вісник Львівського національного ун-ту ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2009. - Т. 11, № 2 (41). - С. 86-90. (Дисертант виготовила гістологічні препарати, виконала органометричні дослідження підшлункової залози собак у віковому аспекті, обробила одержані результати).