Поживна цінність і продуктивна дія силосованих кормів із озимих ячменю і вики в раціонах дійних корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Поживна цінність і продуктивна дія силосованих кормів із озимих ячменю і вики в раціонах дійних корів

Виконав Душара Ігор Володимирович

Львів - 2011



АНОТАЦІЯ

Душара І.В. Поживна цінність і продуктивна дія силосованих кормів із озимих ячменю і вики в раціонах дійних корів. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького Міністерство аграрної політики та продовольства України, Львів, 2011.

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність згодовування дійним коровам вико-ячмінного силосу (порівняно з кукурудзяним) із нових сортів кормових культур у складі силосно-концентратно-коренеплідного раціону в умовах Передкарпаття. Вивчено вплив згодовування нового виду силосу на рівень рубцевого бродіння, фізіолого-біохімічні показники крові, фрагменти азотового та фосфорного обміну й процеси молокоутворення. Встановлено, що використання силосу із нових сортів озимих ячменю (Широколистий) та вики (Львів'янка) у зоні Передкарпаття на фоні силосно-концентратно-коренеплідного типу годівлі дійних корів забезпечує їх потребу згідно з нормою за рядом важливих параметрів живлення (протеїн, кальцій, фосфор, сірка, мідь, цинк, кобальт, йод). Це сприяє інтенсифікації метаболічних процесів у рубці та крові, поліпшує перетравність поживних речовин кормів, підвищує молочну продуктивність корів, якість молока і рівень рентабельності його виробництва. Доведено доцільність застосування в зоні Передкарпаття у зимово-стійловий період утримання дійних корів у структурі силосно-концентратно-коренеплідних раціонів силосу із нових сортів озимого ячменю Широколистий та вики Львів'янка.

Компонентний склад раціону має в середньому становити за поживністю: сіно - 8 - 9%, солома - 1,5 - 2, буряки кормові - 9 - 10, силос вико-ячмінний 41 - 46, комбікорм - 32 - 33, меляса - 2 - 2,5%.

Ключові слова: дійні корови, годівля, силоси, рубцевий метаболізм, перетравність поживних речовин кормів, баланс азоту, гематологічна картина, молочна продуктивність, якість молока.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

силос молочний корова корм

Актуальність теми. Питання рентабельності молочного скотарства, поліпшення якості продукції та зниження її собівартості тісно пов'язані із цілорічною повноцінною годівлею худоби (Столярчук П.З., Боярський Л.Г., 1989; Богданов Г.А., 1990; Гноєвий І.В., 2006; Саханчук А.І. та ін., 2010). Основою раціонів для великої рогатої худоби у зимово-стійловий період утримання як у цілому в Україні, так і зокрема в західному регіоні, є силосовані корми (Даниленко Й. А., Перевозіна К.О., 1980; Вудмаска В.Ю., Рожак С.С., Припута В.М., 2000; Воргуль Л.Г., 2005; Калинка А., 2006; Васильєв Р., 2008). Їх якість є одним із домінуючих факторів ефективного використання соковитих кормів у структурі раціонів, а звідси і реалізації генетичного потенціалу тварини (Кулик М.Ф., 1992; Левицька Л.Г., 2006; Півторак Я.І., Гордійчук Н.М., Воргуль Л.Г., 2007). Силос із кукурудзи - основної профілюючої культури для цього виду корму - характеризується високим вмістом вуглеводів (крохмалю) та нестачею протеїну й мінеральних речовин, які є одними із основних каталізаторів обмінних процесів в організмі тварин, а отже і відповідно і рівня їх продуктивності (Аликаев В.А., Петухова Е.А., Халенева Л.Д., Видова Р.Ф., 1967; Мак-Дональд П., 1985; Лифанов П.М., 1989; Орос В.Й. та ін., 1998; Вудмаска В.Ю., Заяць О.М., Душара І.В., 2002). Крім цього, специфіка ґрунтово-кліматичних умов Передкарпаття, а звідси періодично низька врожайність, висока енергоємність (добрива, гербіциди тощо) кукурудзи негативно позначається на собівартості тваринницької продукції і вимагає рівнозначної заміни у кормовому клині зони. Альтернативою цій культурі слугують сумішки злаково-бобових (Орос В.Й. та ін., 1998; Абраменко П.О. та ін., 1998; Вавжиньчак С., Крашевски Ю., Беляк Ф., Вавжиньски М., 1998). Виведені в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН України нові сорти озимого ячменю (Широколистий), який має добру облиствленість та високий вміст цукрів, і високобілкової озимої вики (Львів'янка) відповідають вимогам до сумішок для заготівлі високопоживних силосів (Шевчук Ю.Д. та ін., 2004; Душара І.В., 2007, 2010). Дослідження з вивчення впливу згодовування силосу із цих культур на перебіг метаболічних процесів у руменальному середовищі й крові корів та їх взаємозв'язку із продуктивністю, економічним обґрунтуванням є актуальними і мають вагоме значення в теорії й практиці годівлі жуйних.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у лабораторії годівлі тварин і технології кормі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України і є фрагментом науково-технічної програми “Кормовиробництво” (2001 - 2005 рр.), завдання “Розробити технології заготівлі грубих і силосованих кормів з нових культур та вивчити їх вплив на продуктивність і якість продукції тварин”. Номер державної реєстрації 0101U004007.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є порівняльна оцінка використання силосів, заготовлених із кукурудзи і нових сортів озимих ячменю (Широколистий) та вики (Львів'янка), за рівнем рубцевого метаболізму, гематологічних показників, перетравності поживних речовин, балансом азоту, молочною продуктивністю, якістю молока та економічною ефективністю.

Відповідно до даної мети при виконанні дисертаційної роботи було поставлено такі завдання:

- розробити оптимальний компонентний склад злаково-бобових сумішок для заготівлі силосів та їх використання у годівлі корів;

- визначити поживність і хімічний склад силосів із кукурудзи й злаково-бобової сумішки із нових сортів озимих ячменю та вики;

- вивчити кількісний і якісний склад та ензимну активність мікроорганізмів рубця дійних корів на фоні цих видів силосів у складі силосно-концентратно-коренеплідного раціону;

- дослідити окремі фрагменти азотового та фосфорного метаболізму у вмістимому рубця, картину крові під впливом згодовування тваринам кукурудзяного та вико-ячмінного силосів;

- визначити перетравність поживних речовин кормів раціонів;

- вивчити баланс азоту в піддослідних тварин;

- встановити вплив згодовування дійним коровам силосів із кукурудзи та вико-ячмінної сумішки на їх молочну продуктивність;

- визначити економічну ефективність використання силосів із кукурудзи та нових сортів озимих вики і ячменю у раціонах тварин в умовах кормової бази Передкарпаття.

Об'єкт дослідження. Поживність кормів, годівельні параметри раціону, кількісні показники вмістимого рубця та крові, продуктивність корів, якісні показники молока, критерії економічної ефективності.

Предмет дослідження. Вивчення поживності і хімічного складу кормів, в тому числі кукурудзяного та вико-ячмінного силосів із нових озимих сортів ячменю Широколистого (75%) й вики Львів'янка (25%). Дослідження перетравності поживних речовин, балансу азоту, кількісних показників рубцевого вмістимого, крові. Вивчення молочної продуктивності корів та якісних показників молока. Визначення економічної ефективності виробництва молока на фоні згодовування різних видів силосів.

Методи дослідження. Зоотехнічні (постановка наукових-господарських дослідів, годівля тварин, продуктивність, оплата корму); колориметричні, спектрографічні і фотометричні (поживність і хімічний склад кормів); фізіологічні (визначення перетравності поживних речовин кормів, балансу азоту); мікробіологічні (аміло-, целюлозо- та протеолітичні бактерії, ензимна активність мікроорганізмів рубця); біохімічні (азотовий та фрагменти фосфорного обміну у рубці і крові, ЛЖК, морфологічна картина крові); статистичні (біометрична обробка одержаних даних); аналітичні (огляд літератури, узагальнення та інтерпретація результатів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі деталізованого аналізу за поживністю і хімічним складом проведено порівняльну оцінку за рівнем метаболічних процесів у організмі й продуктивною дією кукурудзяного силосу та його аналога із нових сортів озимих вики і ячменю у годівлі дійних корів в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття. Науково обґрунтовано перевагу силосу, заготовленого із нових сортів озимих вики і ячменю, порівняно із кукурудзяним. Одержано нові дані про вплив цього силосу на кількісний склад мікрофлори та її ферментативну активність, концентрацію ЛЖК, а також на ряд показників азотового і фосфорного обміну, морфологічну картину крові в організмі тварин. Встановлено підвищення інтенсивності метаболічних процесів у організмі дійних корів та їх продуктивності за згодовування вико-ячмінного силосу, що відповідно позначається на рівні рентабельності виробництва молока.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження слугують теоретичною основою доцільності застосування у годівлі дійних корів у зимово-стійловий період утримання в умовах кормової бази Передкарпаття силосу з нових сортів озимих вики і ячменю. Це дає можливість ефективно використовувати згаданий вид соковитого корму у раціонах тварин, тобто трансформувати його у продукцію (молоко) із високими якісними показниками, низькою собівартістю. Результати досліджень широко використовують у господарствах різних організаційно-правових форм Передкарпаття.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно опрацював наукову літературу, виконав експериментальну частину досліджень на тваринах, провів статистичну обробку отриманих даних, підготував статті до друку. Разом із науковим керівником проведено аналіз і узагальнення результатів досліджень, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на щорічних науково-практичних конференціях Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (Львів - Оброшино, 2002 - 2008 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 2010 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових статей у спеціалізованих фахових виданнях і 1 тези.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінок, і зокрема 29 таблиць та 11 додатків. Список використаних джерел літератури включає 439 публікацій, з них 49 іноземних.

Матеріал і методика досліджень

Роботу виконано впродовж 2002 - 2007 рр. в лабораторії годівлі тварин і технології кормів Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. Науково-пошукові дослідження проводили в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття (мале приватне підприємство (МПП) “Обрій”, селянсько-фермерське господарство (СФГ) “Весна” Стрийського району Львівської області).

Передумовою запланованих досліджень була попередня апробація силосів і зерносінажу, заготовлених у лабораторних умовах із нових сортів озимого ячменю (Широколистий, Дністер) і озимої вики (Львів'янка), з метою вивчення хімічного складу та поживності й визначення оптимального варіанта корму для проведення експерименту. Виходячи із цього, на землях МПП “Обрій” було засіяно площі вказаними кормовими культурами, в оптимальні строки проведено облік врожаю, відібрано зразки зеленої маси та закладено на силос у 3-літрові банки. Для наукових дослідів на дійних коровах в умовах кормової бази Передкарпаття вибрано варіант кормосумішки із озимими ячменем Широколистий (75%) та викою Львів'янка (25%).

Дослідження проведено згідно з розробленою схемою (табл. 1), однаковою для обох експериментів. До складу основного раціону входили: комбікорм К 60-4-89, силоси кукурудзяний і вико-ячмінний, сіно злаково-бобове, буряки кормові, солома пшениці озимої та меляса.

Таблиця 1. Схема науково-господарських дослідів

Групи	Періоди	Тривалість досліду, днів	Кількість тварин	Характеристика годівлі
I (контрольна) II (дослідна)	Зрівняльний	30	60 20	ОР: комбікорм К 60-4-89, силос кукурудзяний, сіно злаково-бобове, буряки кормові, солома пшениці озимої, меляса
I (контрольна)	Основний	90	30 10	ОР: комбікорм К 60-4-89, силос кукурудзяний, сіно злаково-бобове, буряки кормові, солома пшениці озимої, меляса
II (дослідна)	Основний	90	30 10	ОР: комбікорм К 60-4-89, силос вико-ячмінний, сіно злаково-бобове, буряки кормові, солома пшениці озимої, меляса

Перший науково-господарський дослід проведено в умовах МПП “Обрій” (чисельність поголів'я 180 корів) на двох групах корів української чорно-рябої молочної породи, по 30 голів у кожній. Тварин у групи формували за принципом аналогів: походження (українська чорно-ряба молочна порода), вік (4,0 - 4,5 роки, третя лактація), жива маса (515 - 525 кг), продуктивність (третій місяць лактації, середньодобовий надій становив 18,5 - 19,0 кг). Спосіб утримання піддослідних корів стійлово-прив'язний із моціоном на вигульних площадках. Годівлю тварин проводили згідно із загальноприйнятими нормами (А.П. Калашников и др., 1985). Тип раціонів дійних корів силосно-концентратно-коренеплідний, характерний для більшості господарств Передкарпаття у зимово-стійловий період утримання. Згодовування кормів тваринам дворазове (порційне). У ранішню годівлю коровам задавали 50% кормів від загальної поживності раціону.

Аналогічною була годівля корів (50% від загальної поживності раціону) і у вечірній період.

У зрівняльний період (30 днів) тварини обох груп споживали корми основного раціону і стандартний комбікорм К 60-4-89, рекомендований ВІТ-ом для дійних корів із продуктивністю 4,5 - 5,0 тис. кг молока за лактацію у зимово-стійловий період утримання. Силос представлено кукурудзяним видом. В основний період (90 днів) тварини І (контрольної) групи знаходилися в умовах годівлі зрівняльного періоду, а корови ІІ (дослідної) групи отримували аналогічний раціон із тією лише різницею, що кукурудзяний силос було замінено (за масою) на вико-ячмінний аналог.

Другий науково-виробничий дослід закладено у СФГ “Весна” із чисельністю корів 250 голів. Експеримент проведено на двох групах корів української чорно-рябої молочної породи, по 10 голів у кожній. Тварин відбирали за принципом аналогів: походження (українська чорно-ряба молочна порода), вік (4,0 - 4,5 роки, 3 лактація), жива маса (510 - 520 кг), продуктивність (третій місяць лактації, середньодобовий надій становив 18,5 - 20,5 кг).

Тип раціону - силосно-концентратно-коренеплідний. Технологія годівлі корів полягала у регульованому триразовому задаванні об'ємистих кормів (сіна злаково-бобового, соломи пшениці озимої, буряків кормових, силосу, меляси) і дворазовому - концентрованих (під час доїння). Спосіб утримання корів стійлово-прив'язний без застосування моціону.

У зрівняльний період (30 днів) тварини аналогічно першому досліду отримували основний раціон (силос кукурудзяний, здобрений мелясою, сіно злаково-бобове, буряки кормові, запарену січку пшеничної соломи і комбікорм К 60-4-89). В обох дослідах комбікорм коровам задавали з розрахунку 250 г на 1 кг молока (50% добової даванки у ранішнє доїння, а 50% - у вечірнє). Доїння корів дворазове машинне у молокопровід.

В основний період (90 днів) тварини контрольної групи отримували раціон зрівняльного періоду, а дослідної - аналогічний із тією лише різницею, що кукурудзяний силос було замінено (за масою) вико-ячмінним аналогом.

Силоси до складу раціонів в обох експериментах включали з розрахунку 41 - 46% від загальної поживності. Прогнозований надій за лактацію в обох дослідах становив 4,5 - 5,0 тис. кг молока.

Впродовж обох дослідів відбирали зразки кормів для проведення повного зоотехнічного аналізу (за поживністю та хімічним складом).

У середині першого досліду (50-й день) було проведено балансові дослідження на 3 тваринах з кожної групи з визначенням перетравності поживних речовин спожитих кормів, а також вивчено баланс азоту. Тривалість зрівняльного періоду - 18, а облікового - 8 днів. Під час балансового досліду проводили щоденний ваговий облік заданих кормів, їх залишків та фактично спожитих. Паралельно із цим обліковували молочну продуктивність тварин.

З метою вивчення запланованих показників у біологічному матеріалі в обох дослідах у середині основного періоду через 2 год після ранішньої годівлі від 4 тварин з кожної групи відбирали вмістиме рубця (за допомогою ротоглоткового зонда) та кров. Для визначення якості та хімічного складу молока в обох дослідах від 10 корів з кожної групи відбирали його середні зразки.

Загальну поживність та макроелементний склад кормів досліджували за загальноприйнятими методиками за П.Т. Лебедєвим, А.Г. Усовичем (1985), Е.А. Петуховою та ін. (1989), зокрема вміст калію, натрію і кальцію у кормах визначали за допомогою фотометра FLAPHO-4. Вивчення мікроелементного складу кормів проводили за допомогою спарених спектрографів ІСП-30 та ДФС-13 із подальшим розшифруванням результатів на мікрофотометрі ІФО-451, а також атомно-абсорбційного спектрометра (тип ААS-30). Вміст йоду у кормах визначали фотоколориметрично за методикою Г.С. Степанова (1965). Визначення кількості вітаміну D у кормах проводили за методикою С.М. Паєнка та ін. (1978), а вітаміну Е - методом М.Г. Бєляєва, С.Т. Калмикова (1967).

У вмістимому рубця визначали: сиру бактеріальну масу методом фракційного центрифугування за методикою А.А. Алієва, М.Ш. Кафарова (1970); концентрацію аміло-, целюлозо- та протеолітичних бактерій шляхом їх посіву на елективні поживні середовища за методикою P.Y. Provost and R.N. Deutsch (1960); амілолітичну активність мікроорганізмів за методикою М.Ф. Кулика та ін. (1970), протеолітичну - за методикою М.С. Петрової, М.М. Ванцюнайте (1965), целюлозолітичну - за методикою С.М. Паєнка (1970); вміст неорганічного та загального кислоторозчинного фосфору за методом C.H. Fiske, V. Subbarow (1925); концентрацію фосфору НК методом двохвильової спектрофотометрії на апараті СФ-46 за методикою, яку розробили Цанєв і Марков (1960); кількість загального і залишкового азоту за методом К'єльдаля (1975), вміст білкового азоту за різницею між кількістю загального і залишкового азоту; концентрацію аміаку за методом Конвея (1975, 1985); леткі жирні кислоти (ЛЖК) в апараті Маркгама; концентрацію водневих іонів за допомогою іонометра ЭВ-74.

У крові визначали: загальний білок сироватки крові на рефрактометрі РПЛ-3; амінний азот методом формолтитрування; концентрацію гемоглобіну та кількість еритроцитів за допомогою еритрогемометра М-065; концентрацію неорганічного і загального кислоторозчинного фосфору за методом C.H. Fiske, V. Subbarow (1925); концентрацію фосфору НК методом двохвильової спектрофотометрії на апараті СФ-46 за методикою, яку розробили Цанєв і Марков (1960); кількість загального і залишкового азоту за методом К'єльдаля (1975), а рівень білкового - за різницею між ними.

У молоці визначали: вміст сухої речовини шляхом висушування за температури 105 єC впродовж 5 годин до постійної ваги; густину за допомогою ареометра-лактоденсиметра; кислотність в градусах Тернера шляхом титрування молока, розведеного вдвічі дистильованою водою, розчином 0,1 н КОН; вміст золи шляхом спалювання зразків молока у муфельній печі; кількість білка за методом К'єльдаля (1985); вміст жиру за допомогою бутирометра із використанням сірчаної кислоти та ізоамілового спирту; вміст лактози за допомогою розчину Феллінга шляхом титрування фільтрату молока 0,1 н розчином KМnO₄; концентрацію кальцію перманганатним способом, а фосфору - колориметрично.

Біометричну обробку результатів проводили за Н.А. Плохінським (1969), враховуючи критерій Стьюдента, з використанням стандартних комп'ютерних програм. Для встановленя ступеня вірогідності результатів використовували значення критерію при порогах вірогідності: - Р<0,05, - Р<0,01, - Р<0,001.

2. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Параметри годівлі дійних корів. Аналіз годівлі тварин в основний період засвідчує відсутність різниці за рівнем фактично спожитого корму. Зокрема, його кількість у першому та другому експерименті відповідно у групах (І, ІІ) становить: для сіна злаково-бобового - 270 і 270 кг, 270 і 270 кг; соломи пшениці озимої - 153 і 162 кг, 162 і 153 кг; буряків кормових - 1350 і 1350 кг, 1350 і 1350 кг; силосу кукурудзяного - 2650 і 0 кг, 2645 і 0 кг; силосу вико-ячмінного - 0 і 2645 кг, 0 і 2640 кг; меляси - 45 і 45 кг, 45 і 45 кг. Оскільки всі види кормів в обох дослідах були ідентичними, то визначальними факторами у забезпеченні тварин відповідним рівнем живлення були кукурудзяний та вико-ячмінний силоси, які відрізнялися за хімічним складом та поживністю (табл. 2). Зокрема встановлено перевагу за вмістом сирого та перетравного протеїну, кальцію, фосфору, сірки, міді, цинку, кобальту і йоду у злаково-бобовому варіанті порівняно з кукурудзяним. Наслідком цього стала різниця у забезпеченні (згідно з нормою) піддослідних корів за рядом годівельних факторів. Так, у раціонах тварин контрольної групи спостерігали дефіцит сирого (6,5 - 7,4%) і перетравного (9,3 - 9,6%) протеїну, фосфору (10,8 - 11,1%), кальцію (6,4 - 6,9%), сірки (7,1 - 7,7%), міді (25,8 - 27,0%), цинку (11,4 - 12,6%), кобальту (9,0 - 10,8%), йоду (10,2 - 13,3%). Це в кінцевому підсумку позначилося на інтенсивності обмінних процесів в організмі дійних корів, їх продуктивності та економічних показниках виробництва молока.

Таблиця 2. Хімічний склад та поживність силосів

Показник	Дослід
	перший	другий
	кукурудзяний	вико-ячмінний	кукурудзяний	вико-ячмінний
Кормові одиниці	0,21	0,24	0,20	0,23
Обмінна енергія, МДж	2,18	2,50	2,18	2,50
Суха речовина, кг	0,22	0,25	0,21	0,25
Сирий протеїн, г	22,5	29,3	23,0	30,0
Перетравний протеїн, г	12,6	20,5	12,7	21,0
Сирий жир, г	7,2	8,0	7,4	7,8
Сира клітковина, г	84,0	88,0	85,0	82,0
БЕР, г	88,0	104,0	87,0	105,0
Крохмаль, г	12,0	4,0	13,0	5,0
Цукор, г	6,1	7,3	6,0	7,5
Кальцій, г	1,45	2,1	1,5	2,0
Фосфор, г	0,59	0,99	0,60	1,10
Магній, г	0,65	0,45	0,70	0,43
Калій, г	3,10	3,70	3,0	3,60
Натрій, г	0,13	0,22	0,14	0,20
Сірка, г	0,38	0,45	0,37	0,45
Мідь, мг	0,9	2,1	1,0	2,1
Цинк, мг	5,5	8,2	5,6	7,8
Марганець, мг	11,9	11,9	11,7	12,0
Кобальт, мг	0,04	0,08	0,03	0,08
Йод, мг	0,03	0,09	0,04	0,10
Каротин, мг	15,5	17,3	17,0	18,0
Вітамін D, МО	45,0	80,0	48,0	75,0
Вітамін Е, мг	35,0	40,0	33,0	35,0
рН	4,0	4,1	4,1	4,2
ЛЖК, %: молочна	67,70	68,20	69,00	67,50
оцтова	31,40	31,10	30,10	31,80
масляна	-	-	-	-



Рівень мікробіолого-біохімічних процесів у рубці дійних корів. Результати обох дослідів (табл. 3) свідчать про зростання концентрації аміло- і целюлозолітичних бактерій відповідно на 13,2 - 14,6 і 28,3 - 30,5% за одночасного збільшення кількості сирої мікробіальної маси (на 18,2 - 21,8%) у рубці корів дослідної групи порівняно з контрольною. Паралельно підвищується і ферментативна активність мікроорганізмів, а саме: крохмальгідролізуюча (на 13,2 - 14,6%) та целюлозолітична (на 28,3 - 30,5%). Чисельність протеолітичних бактерій та їх ензимна активність зберігають тенденцію до зростання. Велика кількість бактерій у комплексі з сирою біомасою вказує, з однієї сторони, на інтенсивне розмноження та ріст мікроорганізмів (скорочується час поділу клітин), тобто синтез повноцінного і легкоперетравного мікробного протеїну (Пивняк И.Г., Тараканов Б.В., 1982; Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000). З другої сторони висока концентрація аміло- та целюлозогідролізуючої мікрофлори є свідченням високої функціональної активності останньої, котра, як правило, супроводжується інтенсивним розщепленням вуглеводів кормів: структурних (целюлози, геміцелюлози, пектину) і запасних (крохмалю, фруктанів) полісахаридів. У процесі бродіння (ферментації) цукрів мікроорганізми синтезують аденозинтрифосфорну кислоту (АТФ), за рахунок енергії якої забезпечується їх ріст та розмноження.

Таблиця 3. Мікробіальний статус вмістимого рубця дійних корів (M±m, n=4)

Показник	Дослід
	перший	другий
	І група	ІІ група	І група	ІІ група
Сира біомаса бактерій, мг/100 мл	1125,0±58,6	1370,0±11,7	1168,0±40,0	1380,0±14,0
Кількість бактерій, млн/мл: амілолітичних	10,06±0,35	11,53±0,21	9,98±0,30	11,30±0,21
протеолітичних	3,59±0,35	3,95±0,08	3,66±0,36	4,09±0,08
целюлозолітичних	8,79±0,22	11,28±0,27	8,80±0,21	11,48±0,33
Ензимна активність: амілолітична, умовн. амілоліт. од.	2,35±0,16	3,94±0,21	2,53±0,16	4,10±0,19
целюлозолітична, %	15,90±0,40	19,40±0,5	16,70±0,44	20,40±0,56
протеолітична, Мекв. тироз. в 100 мл/хв	0,341±0,008	0,348±0,004	0,35±0,007	0,37±0,010
ЛЖК, ммоль/100 мл	9,60±0,16	10,50±0,18	9,4±0,14	10,1±0,12
рН	6,15±0,13	6,05±0,13	6,13±0,13	5,98±0,12

На фоні вико-ячмінного силосу спостерігали і вищу концентрацію коротколанцюгових жирних кислот (ЛЖК), серед яких в кількісному відношенні переважають оцтова, пропіонова та масляна, котрі (після всмоктування у рубці) є основним джерелом метаболічної енергії в тканинах багатокамерних, яка використовується в процесах синтезу, а також попередником (ацетат) молочного жиру. Судячи з підвищеного вмісту жиру у молоці корів дослідної групи високий відсоток в складі ЛЖК припадає на оцтову кислоту.

Концентрація загального кислоторозчинного фосфору у дослідних групах переважає аналогічний показник у контрольних на 10,7 - 11,5% (табл. 4). Паралельно із цією фракцією фосфору зростає його рівень і в безклітинній рідині рубця. Останнє, очевидно, є наслідком оптимальної кількості цього макроелементу в раціонах дослідних груп й відповідно позначається на його вмісті у руменальному середовищі. У свою чергу забезпечення потреби тварин за фосфором створює умови для інтенсивного його використання мікроорганізмами передшлунків у синтетичних та енергетичних процесах (Вовк Я.С., 1985; Войтович Н.Г., 2008).

Свідченням цьому слугує підвищена концентрація фосфору РНК, тенденція до зростання - ДНК, а також вищевказаний високий рівень такої макроергічної сполуки, як загальний кислоторозчинний фосфор у ІІ групі порівняно з І. Водночас із цим тенденція до підвищення фосфору ДНК підтверджує вище наведену думку про активний поділ клітин мікроорганізмів.



Таблиця 4. Фрагменти фосфорного обміну у вмістимому рубця дійних корів (M±m, n=4)

Показник	Дослід
	перший	другий
	І група	ІІ група	І група	ІІ група
Фосфор, ммоль/л: неорганічний безклітинної рідини	5,82±0,09	6,24±0,13	5,90±0,10	6,31±0,06
загальний кислоторозчинний	10,34±0,19	11,53±0,19	10,23±0,11	11,32±0,19
РНК	593,20±11,8	685,50±10,8	611,55±22,04	705,20±11,33
ДНК	318,30±9,2	364,00±15,4	341,33±13,92	380,55±14,94

Одною із визначальних ланок ефективності використання потенціалу кормів, який характеризує рівень синтетичних процесів як у руменальному середовищі зокрема, так і в організмі жуйних в цілому є азотовий обмін (Курилов Н. В. та ін., 1975, Мерсер Дж. Р., Эннисон Е. Ф., 1980).

Аналізуючи статус азоту у піддослідних тварин слід наголосити на наступному.

Як відомо (Bergen W. G., 1979) для переважної більшості мікроорганізмів рубцевого середовища (біля 90%) аміак є основним джерелом азоту в процесах (його асиміляції) синтезу мікробіального білку, а для 25% з них лімітуючим фактором збереження їх популяцій (Bryant M. P., 1962).

В наших дослідах (табл. 5) зростання концентрації загального (на 27,9 - 31,6%) і білкового (на 48,0 - 69,9%) азоту та зменшення аміачного (на 9,1 - 15,8%) - у передшлунках корів дослідної групи в обох експериментах є свідченням ефективного використання цього важливого елементу кормів руменальними мікроорганізмами за рахунок зростання їх чисельності та функціональної активності і в рубцевому бродінні розцінюється як позитивне явище (Курилов Н.В., Кроткова А.П., 1971; Ерсков Э.Р., 1985).



Таблиця 5. Показники азотового обміну у вмістимому рубця піддослідних корів (M±m, n=4), ммоль/л

Показник	Дослід
	перший	другий
	І група	ІІ група	І група	ІІ група
Азот: загальний	68,38±3,12	89,98±2,04	69,35±1,20	88,70±2,16
залишковий	36,00±0,41	35,00±0,41	34,49±1,84	37,12±1,69
білковий	32,38±2,72	55,00±1,63	34,87±0,93	51,60±1,97
аміачний	9,13±0,13	8,30±0,16	8,50±0,32	7,16±0,20

Тобто, судячи з рівня перерахованих показників у рубці відбувається інтенсивна ферментація, в процесі якої активно утилізується аміак і синтезується мікробіальний протеїн, що підтверджується вищенаведеною (табл. 3) чисельністю аміло-, целюлозо- та протеолітичних бактерій, їх ензимною активністю і кількістю сирої біомаси мікроорганізмів. Паралельно із інтенсифікацією синтезу у рубці, аналогічний напрям метаболізму (буде відмічено нижче) встановлено і в крові корів ІІ групи (зростання концентрації амінного, загального і білкового азоту, фосфору РНК). Перераховане вище узгоджується із класикою метаболізму азоту в організмі худоби різних статевовікових груп та господарського призначення і підтверджується результатами різнопланових дослідів (Палфій Ф.Ю. та ін., 1969, Курилов Н.В. та ін., 1975, Стецько Т.І., 2004).

Таблиця 6. Показники перетравності поживних речовин кормів (M±m, n=3), %

Показник	Групи
	І (контрольна)	ІІ (дослідна)
Суха речовина	65,0±0,46	67,3±0,34
Сирий протеїн	64,3±2,19	67,8±0,60
Сирий жир	68,5±0,55	71,2±0,40
Сира клітковина	56,7±0,15	58,2±0,10
БЕР	76,9±1,17	79,4±1,14
Органічна речовина	69,4±0,93	71,9±0,38



Згодовування вико-ячмінного силосу супроводжується поряд із позитивним впливом на перебіг метаболічних процесів у рубці, водночас і покращенням в цілому перетравності поживних речовин кормів раціону (табл. 6), балансу азоту (табл. 7) - важливих факторів реалізації потенціалу кормів, а звідси й високої продуктивності тварин (Дистерло В.А., Старотиторов Н.П., 1977, Воргуль Л.Г., 2005).

Так, перетравність сухої речовини у дослідних тварин зросла порівняно з контрольними на 2,3%, сирого протеїну - на 3,5%, сирого жиру - на 2,7%, сирої клітковини - на 1,5%, БЕР - на 2,5% і органічної речовини - на 2,5%.

За середньодобовим надходженням азоту в організм тварин (табл. 7) ІІ група переважала І на 10,6%, що відповідно позначилося на різних ланках метаболізму цього елементу. Проте різниці між групами за виділенням азоту з калом не виявлено. Більше надходження азоту в організм корів дослідної групи супроводжується підвищеною його екскрецією із сечею (на 8,3%). Водночас вище на 26,7% виділення азоту з молоком у дослідній групі, порівняно з контролем, вказує на активну його трансформацію у продукцію. Загальний баланс азоту в обох групах позитивний (15,2 і 20,1 г/голову/добу). Однак, перевага за цим показником була на боці ІІ групи (на 32,6%).

Таблиця 7. Середньодобовий баланс азоту в піддослідних корів, г/голову

Показник	Групи тварин
	І	ІІ
Надійшло азоту з кормами	326,8±0,40	361,4±1,27
Виділилося з калом	116,6±0,53	116,3±0,44
Перетравилося	210,2±0,93	245,1±0,85
Виділилося: з молоком	75,0±0,38	95,0±0,72
з сечею	120,0±3,40	130,0±0,87
всього	311,6±3,48	341,3±1,10
Відклалося у тілі	+15,2±3,95	+20,1±2,30
Виділилося азоту з молоком, %: до прийнятого	22,95	26,29
до перетравленого	35,68	38,75



Гематологічна картина піддослідних корів. Згідно з даними таблиці 8, включення до раціону вико-ячмінного силосу зумовило, порівняно з кукурудзяним аналогом, збільшення в крові корів концентрації еритроцитів на 7,7 - 8,0%, гемоглобіну - на 5,0 - 9,0% і загального білка - на 5,7 - 10,4%. Значних змін зазнають показники азотового обміну, перевага яких у дослідних групах над контрольними становить: для амінного азоту - 5,7 - 9,0%, загального - 1,3 - 1,4%, білкового - 1,1 - 1,4%, залишкового - 5,2 - 8,5%. Вищою також є концентрація фосфору РНК (на 5,7 - 10,7%), неорганічного (на 3,8 - 4,4%) і загального кислоторозчинного (на 9,2 - 10,3%). Суттєвої різниці за вмістом кальцію та фосфору ДНК між групами в обох дослідах не виявлено. Наведені дані вказують на інтенсифікацію окисно-відновних та синтетичних процесів в організмі корів під впливом вико-ячмінного силосу, що відповідно позначається на їх продуктивності.

Таблиця 8. Гематологічні показники корів наукових дослідів (M±m, n=4)

Показник	Дослід
	перший	другий
	І група	ІІ група	І група	ІІ група
Еритроцити, 1012/л	6,85±1,76	7,38±0,95	6,65±0,16	7,18±0,90
Гемоглобін, г/л	96,75±2,95	105,50±3,50	98,30±3,50	103,20±3,20
Білок, г/л	74,0±1,35	82,0±1,96	74,7±1,60	82,5±1,60
Азот, ммоль/л: загальний	1968,70±4,69	1997,00±5,34	1975,40±3,36	2000,10±6,19
білковий	1927,08±5,21	1953,20±5,66	1933,75±3,97	1954,93±6,34
залишковий	41,65±2,09	43,80±1,73	41,65±0,82	45,20±0,58
амінний	3,51±0,042	3,71±0,055	3,45±0,090	3,76±0,060
Кальцій, ммоль/л	2,74±0,05	2,88±0,04	2,80±0,06	2,92±0,04
Фосфор, ммоль/л: неорганічний	1,58±0,01	1,65±0,02	1,59±0,01	1,65±0,02
РНК	646,40±5,40	683,00±7,40	636,83±12,62	704,93±6,69
ДНК	377,40±20,00	384,00±12,30	385,63±14,01	390,55±9,84
загальний кислоторозчинний	2,71±0,05	2,96±0,04	2,72±0,03	3,00±0,02

Молочна продуктивність піддослідних корів. Різні види силосу в структурі силосно-концентратно-коренеплідного раціону дійних корів зумовлюють відповідний вплив на процеси молокоутворення і витрату кормів на одиницю продукції (табл. 9).

Таблиця 9. Молочна продуктивність корів та витрати корму (M±m, n=10)

Показник	Дослід
	перший	другий
	І група	ІІ група	І група	ІІ група
Надій молока, кг: загальний	1683,0±12,2	1827,0±23,9	1728,0±29,4	1890,0±34,1
середньодобовий	18,7±0,1	20,3±0,3	19,2±0,4	21,0±0,4
В молоці міститься, %: жиру	3,60±0,04	3,76±0,07	3,50±0,05	3,70±0,08
білка	3,30±0,02	3,46±0,03	3,25±0,03	3,40±0,02
Витрати на 1 кг молока: кормових одиниць	0,79	0,78	0,75	0,73
перетравного протеїну, г	71,0	77,0	69,0	75,0

Так, валовий (середньодобовий) надій молока на 1 корову у дослідних групах за 90 днів лактації був на 8,6 - 9,4% вищий ніж у контрольних. Молоко корів ІІ групи мало перевагу за вмістом сухої речовини, жиру, білка і кальцію над аналогічними показниками у тварин контрольної групи. Міжгрупової різниці за витратами кормових одиниць на 1 кг молока не виявлено. Дещо вищі витрати перетравного протеїну на виробництво продукції у ІІ групі викликані оптимальним забезпеченням кормової одиниці білком (100 - 102 г) проти 90 - 91 г у контролі (менше від норми).

Економічна ефективність виробництва молока. Отримані економічні показники (табл. 10) свідчать про те, що згодовування дійним коровам вико-ячмінного силосу порівняно з кукурудзяним знижує собівартість 1 ц молока на 11,9 - 12,5 грн (9,3 - 9,5%). Чистий прибуток (з розрахунку на 1 голову), одержаний від реалізації молока корів дослідної групи, переважає аналогічний показник контрольної на 283,6 - 292,3 грн (40,7 - 43,9%).



Таблиця 10. Економічна ефективність використання кукурудзяного та вико-ячмінного силосів у складі раціонів дійних корів зимово-стійлового періоду утримання

Показник	Дослід
	перший (n=30)	другий (n=100)
	І	ІІ	І	ІІ
Середньодобовий надій, кг	18,7	20,3	19,2	21,0
Валовий надій, ц	504,9	548,1	1728,0	1890,0
Всього витрат, грн:	69445	68279	236875,0	235185,0
вартість кормів	40764	40080	130281,0	129249,0
вартість побічної продукції	3000	3000	15000,0	15000,0
Витрати на основну продукцію, грн	66445	65279	221875,0	220185,0
Собівартість 1 ц молока, грн	131,6	119,1	128,4	116,5
Виручка від реалізації продукції, грн	85833	93177	293760,0	321300,0
Чистий прибуток, грн	19388	27898	71885,0	101115,0
на 1 голову	646,3	929,9	718,9	1011,2
Рівень рентабельності, %	29,2	42,7	32,4	45,9



ВИСНОВКИ

1. Згодовування в складі силосно-концентратно-коренеплідного раціону високопродуктивних дійних корів в умовах Передкарпаття силосу з вико-ячмінної сумішки з нових сортів озимих ячменю (Широколистий) та вики (Львів'янка) поліпшує, порівняно з кукурудзяним аналогом, метаболічні процеси в руменальному середовищі і крові, перетравність поживних речовин кормів, підвищує ефективність включення азоту в синтез молока, молочну продуктивність тварин, якість продукції, знижує витрати корму на її виробництво.

2. Споживання силосу із сумішки злаково-бобових культур позитивно впливає на функціональну активність мікроорганізмів передшлунків дійних корів, зокрема зростає концентрація аміло- та целюлозолітичних бактерій (відповідно на 13,2 - 14,6 і 28,3 - 30,5%), рівень сирої бактеріальної маси (на 18,2 - 21,8%), кількість ЛЖК (на 7,5 - 9,4%), активність амілаз та целюлаз (відповідно на 62,1 - 67,7 і 3,5 - 3,7%).

3. Використання в складі силосно-концентратно-коренеплідного раціону злаково-бобового силосу збільшує у рубцевому середовищі концентрацію фосфору безклітинної рідини на 6,9 - 7,2%, загального кислоторозчинного - на 10,7 - 11,5%, фосфору РНК на 15,3 - 15,6% та підвищує рівень загального і білкового азоту відповідно на 27,9 - 31,6 й 48,0 - 69,9% і знижує вміст аміачного на 9,1 - 15,8%.

4. Згодовування дійним коровам силосу із злаково-бобових сумішок підвищує перетравність поживних речовин корму, зокрема: сухої речовини на 2,3%, сирого протеїну на 3,5%, сирого жиру на 2,7%, сирої клітковини на 1,5%, БЕР на 2,5% і органічної речовини на 2,5%.

5. Заміна в силосно-концентратно-коренеплідних раціонах високопродуктивних дійних корів кукурудзяного силосу аналогом із злаково-бобових сумішок супроводжується вищим на 26,7% включенням азоту у синтез молока, зокрема із продукцією його виділяється на 3,3 та 3,1% більше (відповідно від прийнятого і перетравленого) порівняно з контролем за паралельно вищого на 32,2% відкладання вказаного елементу у тілі тварин дослідної групи.

6. Застосування в годівлі дійних корів силосу із сумішок злаково-бобових культур (на противагу кукурудзяному аналогу) підвищує в крові вміст еритроцитів, загального білка та ряду фрагментів фосфорного обміну (фосфору неорганічного, загального кислоторозчинного, РНК).

7. На фоні злаково-бобового силосу у крові корів відбуваються процеси оптимізації азотового обміну, зокрема зростає концентрація вільних амінокислот, загального і білкового азоту.

8. Згодовування дійним коровам у складі силосно-концентратно-коренеплідного раціону вико-ячмінного силосу підвищує за період досліду середньодобовий надій молока на 8,6 - 9,4%, збільшує у ньому кількість жиру на 0,16 - 0,20%, білка на 0,15 - 0,16% та поліпшує якісні показники (вміст сухої речовини і кальцію).

9. Вико-ячмінний силос у структурі силосно-концентратно-коренеплідного раціону для дійних корів із продуктивністю 4,5 - 5,0 тис. кг молока за лактацію забезпечує 1 кормову одиницю перетравним протеїном на рівні 100,0 - 102,0 г проти 90,0 - 91,0 г у контролі з кукурудзяним аналогом.

10. Використання у структурі силосно-концентратно-коренеплідних раціонів високопродуктивних дійних корів вико-ячміного силосу з нових сортів кормових культур зменшує витрати кормових одиниць на 1 кг молока на 1,3 - 2,7%, знижує собівартість 1 ц молока на 11,9 - 12,5 грн, або на 9,3%, та підвищує чистий прибуток і рівень рентабельності виробництва молока із розрахунку на 1 голову відповідно на 283,6 - 292,3 грн і 13,5% порівняно з силосом із кукурудзи.

1. З метою раціональної годівлі високопродуктивних дійних корів у зимово-стійловий період утримання в умовах Передкарпаття рекомендовано включати до складу силосно-концентратно-коренеплідного раціону силос, заготовлений із нових сортів озимого ячменю (Широколистий) та озимої вики (Львів'янка). У структурі кормосумішки на ячмінь має припадати 75%, а на вику - 25%.

2. У складі раціону відсоток його компонентів повинен у середньому становити (за поживністю): сіна - 8 - 9, соломи - 1,5 - 2, буряків кормових - 9 - 10, силосу вико-ячмінного - 41 - 46, комбікорму - 32 - 33, меляси - 2 - 2,5%.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вудмаска В.Ю. Урожай зеленої маси і якість силосованих кормів із нових сортів озимого ячменю і вики / В.Ю. Вудмаска, О. М. Заяць, І.В. Душара // Корми і кормовиробництво. - 2002. - Вип. 48. - С. 187 - 190. (Дисертант провів дослідження, проаналізував одержані дані, взяв участь у написанні статті).

2. Душара І.В. Мікробіальний синтез протеїну в рубці дійних корів за згодовування кукурудзяного та ячмінно-викового силосів / І.В. Душара // Сільський господар. - 2007. - № 9/10. - С. 12 - 14.

3. Душара І.В. Рубцева ферментація у дійних корів на фоні кукурудзяного та вико-ячмінного силосів / І.В. Душара // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2007. - Вип. 49, ч. ІІ. - С. 141 - 144.

4. Душара І.В. Рубцевий метаболізм у дійних корів за згодовування різних видів силосів / І.В. Душара // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2009. - Вип. 51, ч. І. - С. 185 - 189.

5. Душара І.В. Гематологічна картина за використання у годівлі дійних корів кукурудзяного та вико-ячмінного силосів / І.В. Душара, Я. С. Вовк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2010. - Вип. 52, ч. ІІ. - С. 142 - 146. (Дисертант провів дослідження, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані, взяв участь у написанні статті).

6. Душара І. Руменальне бродіння у дійних корів за згодовування кукурудзяного та ячмінно-викового силосів / І. Душара // Вісник Львівського державного аграрного університету : агрономія. - 2009. - № 13. - С. 418 - 421.

7. Душара І.В. Обмінні процеси в організмі дійних корів за використання кукурудзяного та вико-ячмінного силосів / І.В. Душара // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи” (Кам'янець-Подільський, 16 - 18 берез. 2010 р.). - Кам'янець-Подільський : [б. в.], 2010. - С. 85.

8. Душара І.В. метаболічні процеси в організмі лактуючих корів за використання кукурудзяного та вико-ячмінного силосів у складі силосно-концентратно-коренеплідних раціонів / І.В. Душара // Сільський господар. - 2010. - № 7/8. - С. 10 - 13.

Размещено на Allbest.ru

...