Вплив різних типів підбору на господарсько-біологічні ознаки тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ВПЛИВ РІЗНИХ ТИПІВ ПІДБОРУ НА ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ТВАРИН ПОДІЛЬСЬКОГО ЗАВОДСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

ДИМЧУК АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Київ-Чубинське - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

онтогенетичний телиця бугаець молочний

Актуальність теми. Молочному скотарству приділяється велика увага в усьому світі, зокрема і в Україні. Особливо це стосується найбільш високопродуктивних порід, однією з яких є українська чорно-ряба молочна. Значний вклад у створення даної породи великої рогатої худоби внесли такі вчені як Ф.Ф. Ейснер, М.В. Зубець, В.П. Буркат, М.Я. Єфіменко, М.С. Пелехатий, В.М. Макаров, П.І. Хмара, які в 70-х роках XX століття розробили програму виведення даної породи з продуктивністю тварин 6000-8000 кг молока. На сьогоднішній день українська чорно-ряба молочна порода найбільш розповсюджена в Україні, її розводять в усіх областях нашої країни.

Українська чорно-ряба молочна порода створювалася шляхом використання спорідненої імпортної худоби, яка була завезена з Нідерландів, Німеччини, Данії, а пізніше - голштинської із США та Канади. У результаті спаровувань з імпортною худобою встановлено, що голштинська порода найбільше підвищує молочну продуктивність української чорно-рябої молочної. Аналіз рекордів молочної продуктивності свідчить про перевагу генетичного потенціалу чорно-рябої молочної худоби порівняно з іншими породами молочного напрямку продуктивності. На поліпшення генофонду чорно-рябої молочної худоби головним чином впливає використання найкращих імпортних порід, а також чистопородне розведення (М.В. Зубець, Й.З. Сірацький, Я.Н. Данилків, 1994; М.Я. Єфіменко, Б.Є. Подоба, Р.О. Стоянов, 1999; Є.І. Федорович 1999, 2000).

Слід зазначити, що ефективність поліпшення чорно-рябої молочної породи зумовлює не тільки оптимальний вибір поліпшуючої породи, але й вибір кращого поєднання порід, зміна генетичної структури стада, умови використання тварин, їх акліматизація.

Тому вивчення впливу різних типів підбору на господарсько-біологічні ознаки тварин української чорно-рябої молочної породи має наукове та практичне значення для успішного ведення подальшої селекційної роботи з цим масивом худоби і визначає актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН "Розробити та вдосконалити методи підвищення відтворної здатності у великої рогатої худоби нових порід і типів" у 2005 році (№ державної реєстрації 0101U003123) і "Консолідувати та підвищити за основними ознаками продуктивності генетичний потенціал створених та вивести нові породи і типи молочної худоби" в 2006-2010 роках (№ державної реєстрації 0106U005843).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити ефективність різних типів та варіантів підбору, розробити оптимальні шляхи використання найбільш вдалих поєднань при удосконаленні тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

Відповідно до мети роботи необхідно було вивчити:

ь динаміку росту живої маси телиць та бугайців;

ь лінійний ріст молодняку;

ь індекси будови тіла;

ь молочну продуктивність корів;

ь хімічний склад молока;

ь частку впливу батьків, матерів та типу підбору на молочну продуктивність корів;

ь м'ясну продуктивність бугайців;

ь хімічний склад м'яса;

ь морфологічні та біохімічні показники крові;

ь економічну ефективність результатів досліджень.

Об'єкт досліджень: телиці, бугайці та корови подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

Предметом досліджень були закономірності росту живої маси, лінійного росту, молочна продуктивність, хімічний склад молока, м'ясна продуктивність, хімічний склад м'яса, морфологічні та біохімічні показники крові, вплив батьків, матерів та типів підбору на молочну продуктивність.

Методи досліджень: зоотехнічні - жива маса, проміри статей тіла, індекси будови тіла, морфологічні - забійні та м'ясні якості, біохімічні - хімічний склад молока, морфологічні та біохімічні показники крові, хімічний склад м'яса, біометричні - середні величини та їх похибки, коефіцієнти кореляції, їх похибки, показники вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. З урахуванням комплексу селекційних ознак виявлено найбільш ефективні типи та варіанти підбору, що мають суттєве значення в процесі удосконалення ліній, отримання високопродуктивних тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Проведено комплексну оцінку росту й розвитку, екстер'єру, молочної продуктивності, хімічного складу молока, забійних та м'ясних якостей, морфологічних та біохімічних показників крові тварин при різних кросах ліній і внутрілінійному підборі. Вивчено взаємозв'язки промірів статей тіла з живою масою молодняку у різні вікові періоди, показників молочної продуктивності з живою масою корів, молочної продуктивності корів з продуктивністю їх матерів, матерів матерів, показників забійних якостей з хімічним складом м'яса та морфологічними показниками крові. Встановлено частку впливу батьків, матерів та типу підбору на молочну продуктивність корів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані при створенні конкурентоспроможних стад та при розробці довготривалих програм селекції і перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами української чорно-рябої молочної породи, а також у навчальному процесі при вивченні курсу " Розведення та селекція тварин". Результати досліджень впроваджені в СК "Промінь" Красилівського району Хмельницької області (акт впровадження від 21 березня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно зібрано первинні дані зоотехнічного та племінного обліку тварин, створено базу даних, проведено аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, обґрунтовано мету і завдання досліджень, організовано і проведено зоотехнічні, морфологічні та біохімічні дослідження, статистично проаналізовано результати досліджень, сформульовано висновки та пропозиції, підготовлено дисертаційну роботу. Дисертацію та автореферат оформлено самостійно за консультації наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і одержали позитивну оцінку на: щорічних засіданнях вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН в 2003-2006 р.р., наукових конференціях Подільського ДАТУ, 2003-2009 р.р., конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин (Київ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного тваринництва” (Кам'янець-Подільський, 2005), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин” (Кам'янець-Подільський, 2007), міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2008), міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008), міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2008), науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького складу та науковців, присвяченій 90-річчю від дня заснування університету (Кам'янець-Подільський, 2009), науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики ” (Львів, 2009), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, в тому числі 8 - у фахових виданнях, з них одноособових - 8.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 61 таблицею, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків і списку використаної літератури. Список використаної літератури включає 368 джерел, з них 25 - зарубіжних авторів.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину досліджень виконано в Інституті розведення і генетики тварин НААН та СК "Промінь" Красилівського району Хмельницької області на тваринах подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

Дослідження проведені впродовж 2003-2009 років згідно схеми (рис. 1). Для проведення досліджень було сформовано 5 груп в залежності від типу та варіанту підбору тварин: I група (контрольна) - внутрілінійний підбір лінії Аннас Адема, II група - крос ліній Валіанта-Судіна, III - Судіна-Аннас Адема, IV - Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта, V - Рефлекшн Соверінга-Ельбруса. У назві лінії перша кличка - це лінія батька матері досліджуваної тварини, друга - лінія батька. Поєднання ліній вивчали за методикою Н.А. Кравченко (1973).

Для вивчення росту та розвитку молодняку в кожну групу було відібрано по 15 тварин. Динаміку росту живої маси визначали на основі зважувань у період від народження до 18-місячного віку з інтервалом у 3 місяці. Зважували тварин вранці до годівлі, живу масу корегували на ювілейну дату. За показниками живої маси у різні вікові періоди вираховували абсолютний, середньодобовий та відносний прирости за методиками, описаними Т.В. Засухою, М.В. Зубцем, Й.З. Сірацьким та ін. (1999).

Рис. 1 Схема досліджень

Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 3-, 6-, 9-, 12-, 15- та 18-місячному віці на живу масу новонароджених тварин.

Для оцінки темпів розвитку тварин визначали індекси інтенсивності формування, напруги росту та рівномірності росту згідно методик Й.З. Сірацького та ін. (2006).

Екстер'єрні особливості телиць та бугайців вивчали на основі взяття промірів статей тіла (мірною палицею, циркулем та стрічкою) у віці 6, 12, 18 місяців: висота в холці та крижах, ширина і глибина грудей, обхват грудей за лопатками, коса довжина тулуба, ширина заду в маклаках та сідничних горбах, обхват п'ястка. Також вивчали лінійний ріст корів-первісток та повновікових корів. Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин: довгоногості, збитості, костистості, розтягнутості, масивності, масивності за Дюрстом, округлості ребер, вираженості типу, перерослості, глибокогрудості, крутореберності та грудний індекс за методиками, описаними И.А. Чижиком (1979), Й.З. Сірацьким та ін. (2005).

Для оцінки молочної продуктивності, за матеріалами зоотехнічного і племінного обліку, було сформовано 16 груп із 995 корів, які використовувалися в господарстві впродовж 1998 - 2005 років та були отримані в результаті різних варіантів підбору. Проаналізовано надій молока за першу, другу та третю лактації, вміст жиру в молоці, кількість молочного жиру та живу масу. Також проаналізовано надій за третю лактацію, вміст жиру в молоці, кількість молочного жиру та живу масу матерів та матерів матерів цих корів.

Молоко для досліджень брали у корів на 5-6 місяці лактації. Вміст жиру в молоці, вміст білка, сухий знежирений молочний залишок та лактозу визначали на приладі “Eкomilk”, суху речовину - шляхом висушування в сушильній шафі, золу - спалюванням в муфельній печі, вміст кальцію визначали за методикою Де-Ваарда, фосфору - за методикою Брігса в модифікації А.Т. Усовича (1976).

Для оцінки м'ясних якостей тварин проводили контрольний забій бугайців у 18-місячному віці по 5 голів з кожної групи за технологією, прийнятою на м'ясопереробних підприємствах. Передзабійну живу масу визначали після 24-годинної голодної витримки в умовах Шепетівського м'ясокомбінату. Забійну масу тварин, масу туші, внутрішнього жиру та внутрішніх органів визначали шляхом зважування, вихід туші та забійний вихід розраховували згідно прийнятих методичних рекомендацій (1956).

Хімічний склад м'яса визначали за методиками, описаними П.Т. Лебедевым та А.Т. Усовичем (1976). Для проведення аналізу відбирали середню пробу м'яса з найдовшого м'яза спини на рівні 9-12 ребра. У пробах визначали початкову вологу, гігровологу, загальну вологу, суху речовину, азот - у сухій та натуральній речовині, білок - при фактичній волозі та в сухій речовині, сирий жир - у сухій та натуральній речовині, золу - в сухій та натуральній речовині, кальцій - у сухій та натуральній речовині, фосфор - у сухій та натуральній речовині.

Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові у бугайців брали кров із яремної вени до ранкової годівлі у пробірки з гепарином (10 од./мл). Кількість гемоглобіну, лейкоцитів, еритроцитів, сечовини, креатиніну, холестерину, загальних ліпідів, глюкози, кальцію, загального білка та його фракцій досліджували згідно методик, які описані В.В. Меньшиковым и др. (1987).

Умови годівлі та утримання тварин усіх груп були однаковими. Витрати кормів на вирощування телиць та бугайців складали 7,4 та 8,8 к. од. на 1 кг приросту відповідно.

Економічну ефективність розведення корів за різних варіантів підбору розраховували на основі виходу додаткового молока базисної жирності за порівняльними цінами 2008 року до середньої продуктивності по стаду згідно методик, описаних О.І. Сокол, В.Г. Рижковим та І.В. Розсохою та ін. (1986, 1994). Економічну ефективність вирощування та відгодівлі бугайців, отриманих у результаті різних варіантів підбору, визначали на основі індивідуальних зважувань і групового обліку кормів та використовуючи дані Мінагрополітики України.

Частку впливу різних факторів вивчали методом дисперсійного однофакторного аналізу, статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили за методиками Г.Ф. Лакина (1980), Н.А. Плохинского (1969) та Е.К. Меркурьевой (1983) на персональному комп'ютері за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel. Величину критерію вірогідності встановлювали при таких рівнях вірогідності: * Р>0,95 - 95%; ** Р>0,99 - 99% та *** Р>0,999 - 99,9%.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка росту живої маси тварин. Результатами наших досліджень встановлено, що при однакових умовах годівлі та утримання телиці, одержані в результаті різних варіантів підбору, мали різну інтенсивність росту (табл. 1).

1. Динаміка росту живої маси телиць, кг

Найбільшою живою масою характеризувалися новонароджені телички четвертої групи - 33,5 кг, що вірогідно більше на 0,4 кг (Р>0,95) порівняно з ровесницями п'ятої. У наступні вікові періоди найбільшою живою масою відзначалися телиці третьої групи. Так, у 3-місячному віці їх перевага над ровесницями інших груп становила 2,3-6,6; у 6-місячному - 3,6-12,2; у 9-місячному - 4,7-13,9; у 12-місячному - 6,4-16,6; у 15-місячному - 10,4-22,0 та у 18-місячному - 13,0-28,0 кг. Телиці третьої групи у всі вікові періоди, від народження до 18-місячного віку, мали вірогідну перевагу над тваринами п'ятої (Р>0,95-0,999). На основі отриманих даних встановлено, що найбільшою інтенсивністю росту характеризувалися бугайці третьої групи (табл. 2). Їх перевага за живою масою над ровесниками інших груп становила: новонароджені - 0,5-1,8; у 3-місячному віці - 3,3-8,1; у 6-місячному - 6,5-12,3; у 9-місячному - 8,7-16,4; у 12-місячному - 10,8-20,6; у 15-місячному - 10,5-22,2; у 18-місячному - 12,4-25,2 кг. За названим показником встановлено вірогідну перевагу бугайців третьої групи над ровесниками п'ятої у період від 3- до 18-місячного віку (Р>0,999).

2. Динаміка росту живої маси бугайців, кг

Аналіз середньодобових приростів свідчить, що вони були досить високими у молодняку обох статей. Найбільшими ці показники були у тварин кросу ліній Судіна-Аннас Адема: у телиць за весь період вирощування вони складали 737,5 а у бугайців - 849,7 г. Отримані дані динаміки живої маси та середньодобових приростів телиць і бугайців свідчать про високу інтенсивність їх росту та можливість реалізації генетичного потенціалу.

Екстер'єрні особливості тварин. Дослідженнями встановлено, що лінійний ріст телиць та бугайців у різні вікові періоди відбувався нерівномірно. Телиці третьої групи у 6-місячному віці мали більші висотні, широтні та об'ємні проміри порівняно з ровесницями інших груп. Вони вірогідно переважали телиць п'ятої групи за глибиною та обхватом грудей за лопатками, шириною в маклаках та сідничних горбах (Р>0,95-0,99). У 12- та 18-місячному віці встановлено вірогідну перевагу теличок третьої групи над ровесницями п'ятої за всіма промірами статей тіла (Р>0,95-0,999), за винятком ширини грудей. У 18-місячному віці телиці третьої групи переважали за промірами ровесниць інших груп, поступаючись лише за шириною грудей та шириною в сідничних горбах тваринам першої групи.

Бугайці третьої групи у 12- та 18-місячному віці характеризувалися найбільшими висотними, широтними та об'ємними промірами порівняно з ровесниками інших груп. За всіма промірами вони вірогідно переважали ровесників п'ятої групи (Р>0,95-0,999).

Молочна продуктивність корів. Рівень молочної продуктивності корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи був достатньо високим та відповідав мінімальним вимогам цільового стандарту. Аналіз молочної продуктивності корів різних варіантів підбору за третю лактацію показав, що найбільший надій та кількість молочного жиру були у корів, отриманих у результаті кросу ліній Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта, - 5681,5 та 216,2 кг відповідно (табл. 3), що вірогідно більше на 239,6-946,5 та 8,8-37,0 кг (Р>0,99-0,999) порівняно з тваринами, одержаними від інших варіантів підбору, за винятком корів кросу ліній Рефлекшн Соверінга-Ельбруса.

У корів, отриманих у результаті кросу ліній Рефлекшн Соверінга-Телсти, вміст жиру в молоці складав 3,83%, що було найбільшим показником порівняно з тваринами інших груп. Перевага за вмістом жиру над тваринами інших груп становила 0,01-0,1% (Р>0,99-0,999).

Жива маса корів кросу ліній Судіна-Аннас Адема була найбільшою і складала 566,8 кг, що більше на 16,0-52,0 кг (Р>0,95-0,999) порівняно з коровами інших варіантів підбору.

Результатами досліджень встановлено, що з кожною наступною лактацією спостерігалося зростання величини надою. Так, в середньому по стаду, надій за другу лактацію відносно першої збільшився на 788; за третю відносно першої - на 1711 та за третю відносно другої - на 923 кг.

Хімічний склад молока. Результати досліджень показали, що хімічний склад молока корів різних груп суттєво не відрізнявся між собою (табл. 4). За вмістом лактози встановлено вірогідну перевагу корів четвертої групи (на 0,08% (Р>0,95)) над тваринами третьої; за сухим знежиреним молочним залишком - корів другої групи (на 0,17% (Р>0,99)) над ровесницями четвертої та за кальцієм - корів першої групи на (0,04% (Р>0,95)) над коровами четвертої.

3. Молочна продуктивність корів (ІІІ лактація)

4. Хімічний склад молока

Забійні якості бугайців. Встановлено, що бугайці третьої групи характеризувалися найкращими забійними показниками (табл. 5). Їх перевага за передзабійною масою порівняно з тваринами інших груп становила 11,2-31,6 кг, за масою туші - 12,6-32,0 кг, за масою внутрішнього жиру - 0,1-1,4 кг, за забійною масою - 13,4-33,4 кг, за виходом туші - 1,3-3,2%, за забійним виходом - 1,4-3,4%. Бугайці третьої групи вірогідно переважали ровесників п'ятої за всіма забійними показниками (Р>0,99-0,999). Встановлено вірогідну перевагу за передзабійною масою, масою туші, забійною масою, виходом туші та забійним виходом бугайців четвертої групи над бугайцями п'ятої (Р>0,95-0,99).

5. Забійні якості бугайців

Хімічний склад м'яса. Результати досліджень показують, що бугайці першої групи порівняно з ровесниками всіх інших груп за вмістом початкової вологи мали вірогідно більші показники на 1,2-10,7 (Р>0,95-0,99), за вмістом гігровологи - на 0,2-0,3 (Р>0,95-0,99), загальної вологи - на 0,8-2,6 (Р>0,95), золи в сухій речовині - на 0,1-0,4% (Р>0,95). У м'ясі бугайців другої групи вміст азоту в сухій речовині був більшим на 0,2-1,0 (Р>0,999), білка в сухій речовині - на 1,1-6,0 (Р>0,95), фосфору в сухій речовині - на 0,01-0,06% (Р>0,99) порівняно зі зразками м'яса тварин інших груп. Встановлено вірогідну перевагу бугайців четвертої групи над ровесниками інших груп за вмістом сирого жиру в сухій речовині на 4,6-6,8 (Р>0,95-0,99) та сирого жиру в натуральній речовині - на 1,3-2,0% (Р>0,95). У бугайців п'ятої групи за вмістом сухої речовини у м'ясі перевага становила 0,3-2,6 (Р>0,95), азоту в натуральній речовині - 0,1-0,4 (Р>0,99), білка при фактичній волозі - 0,5-1,8 (Р>0,99), золи в сухій речовині - 0,1-0,4 (Р>0,95), золи в натуральній речовині 0,1 (Р>0,95) та фосфору в натуральній речовині - 0,01-0,02% (Р>0,99).

Морфологічні та біохімічні показники крові. Встановлено, що найбільшим вмістом гемоглобіну у крові характеризувалися тварини третьої групи - 121,1 г/л, що вірогідно більше на 9,1 та 9,6 г/л (Р>0,99) порівняно з ровесниками другої та п'ятої груп відповідно (табл. 6). За кількістю лейкоцитів у крові тварини третьої групи переважали ровесників першої та п'ятої на 0,73 (Р>0,95) та 0,79Ч10⁹/л відповідно. Швидкість осідання еритроцитів у крові бугайців третьої групи становила 1,4 мм/год., що вірогідно більше відповідно на 0,2 (Р>0,99) та 0,1 мм/год. (Р>0,95) порівняно з тваринами першої, п'ятої та четвертої груп. Кількість еритроцитів у крові бугайців третьої групи становила 7,12Ч10¹²/л, що вірогідно більше на 0,81 та 0,6Ч10¹²/л (Р>0,99) порівняно з тваринами другої та п'ятої груп відповідно. Вміст холестерину у крові бугайців третьої групи становив 3,22 ммоль/л і був вірогідно меншим на 0,46; 0,52 та 0,3 ммоль/л (Р>0,99) ніж у ровесників першої, другої та п'ятої груп відповідно. Вміст загальних ліпідів у крові тварин п'ятої групи був більшим на 0,18 г/л (Р>0,95) порівняно з ровесниками другої. Різниця за вмістом глюкози у крові бугайців третьої групи порівняно з першою та четвертою становила відповідно 0,26 (Р>0,95) та 0,24 ммоль/л (Р>0,99). За вмістом кальцію у крові тварини другої групи переважали на 0,32 (Р>0,99) та 0,18 ммоль/л (Р>0,95) ровесників четвертої та п'ятої груп відповідно.

6. Морфологічні показники крові бугайців

Найбільшим вмістом загального білка у сироватці крові характеризувалися тварини четвертої групи - 83,74 г/л. Вміст альбумінів у крові бугайців третьої групи становив 47,98%, що відповідно на 2,68 (Р>0,95) та 2,38% (Р>0,95) більше порівняно з ровесниками першої та другої груп. За вмістом у крові в-глобулінів встановлено вірогідну перевагу бугайців п'ятої групи над ровесниками першої - на 0,9 (Р>0,95) та другої - на 1,18% (Р>0,99), а за вмістом г-глобулінів бугайці першої групи вірогідно переважали ровесників третьої на 2,1% (Р>0,95). Альбуміново-глобуліновий коефіцієнт тварин третьої групи становив 0,92, що вірогідно більше на 0,09 (Р>0,95) та 0,08 (Р>0,95) порівняно з тваринами першої та другої відповідно.

Вплив різних факторів на молочну продуктивність корів. Результатами досліджень встановлено, що на молочну продуктивність та живу масу корів значно впливали батьки та тип підбору (табл. 7). Частка впливу батька на надій дочок складала 15,6-45,0; на вміст жиру в молоці - 14,9-18,4 та на живу масу - 40,4-48,4%; частка впливу матері - відповідно 10,1-16,0; 3,4-5,8 та 27,1-30,7%. Частка впливу типу підбору на показники молочної продуктивності та живої маси корів становила: на надій - 4,7-9,6; на вміст жиру в молоці - 0,4-5,9 і на живу масу - 11,6-13,3%.

7. Частка впливу батьків та типу підбору на продуктивність тварин, % (n=995)

Економічна оцінка результатів досліджень. Результати досліджень економічної ефективності вирощування і відгодівлі бугайців за різних варіантів підбору показали, що вигідніше вирощувати тварин, отриманих у результаті кросу ліній Судіна-Аннас Адема (табл. 8). Затрати кормів на тварин даного кросу складали 8,55 к. од. на один кг приросту, що менше на 0,2-0,48 к. од. порівняно з ровесниками інших варіантів підбору. В середньому вартість реалізації одного бугайця кросу ліній Судіна-Аннас Адема становила 5993 грн., що більше на 146-300 грн. порівняно з ровесниками інших груп.

Встановлено, що економічно вигідніше розводити корів, отриманих у результаті кросу ліній Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта (табл. 9). За надоєм базисної жирності корови даного кросу за першу, другу та третю лактацію переважали ровесниць інших груп на 1,33-3,85; 2,17-5,43 та 2,11-6,07 ц відповідно. Вартість реалізованого молока від однієї корови вищеназваного кросу за першу, другу та третю лактацію порівняно з ровесницями інших варіантів підбору була більшою на 306-886; 499-1249 та 485-1396 грн. відповідно.

8. Економічна ефективність вирощування бугайців

9. Економічна ефективність розведення корів

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовано і практично підтверджено вплив варіанту підбору на інтенсивність росту, показники молочної та м'ясної продуктивності тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

2. Тварини кросу ліній Судіна-Аннас Адема характеризувалися найбільшими середньодобовими приростами порівняно з ровесниками інших кросів: прирости телиць від народження до 18-місячного віку становили 737,5 г; жива маса у 18-місячному віці - 436,7 кг; а бугайців - відповідно 849,7 г та 499,7 кг.

3. Бугайці кросу ліній Судіна-Аннас Адема мали найбільші висотні, широтні та об'ємні проміри, а телиці даного кросу за переважною більшістю промірів також переважали своїх ровесниць. Результати оцінки індексів будови тіла молодняку різних варіантів підбору свідчать про добрий розвиток та гармонійну будову тіла.

4. Взаємозв'язки живої маси з промірами статей тіла телиць кросів ліній Валіанта-Судіна і Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта та бугайців кросу ліній Рефлекшн Соверінга-Ельбруса були позитивними (r=0,047-0,735), що свідчить про ефективність та необхідність відбору тварин за екстер'єром.

5. Рівень молочної продуктивності корів залежав від вдалого поєднання батьківських пар. Найбільші надої мали корови кросу ліній Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта: за першу лактацію - 3844,7; за другу - 4724,2; за третю - 5681,5 кг.

6. Частка впливу батька на надій дочок складала 15,6-45,0; на вміст жиру в молоці - 14,9-18,4; на живу масу - 40,4-48,4%; матері - відповідно 10,1-16,0; 3,4-5,8; 27,1-30,7%; типу підбору - 4,7-9,6; 0,4-5,9; 11,6-13,3%.

7. Виявлено позитивні невисокі кореляційні зв'язки між показниками надою та вмісту жиру в молоці (r=0,003-0,362), що свідчить про особливості стада та необхідність ведення селекційної роботи з урахуванням взаємозв'язку між названими показниками, що сприятиме зростанню молочної продуктивності корів.

8. Бугайці кросу ліній Судіна-Аннас Адема характеризувалися найкращими забійними якостями: забійна маса та забійний вихід у них складали 271,6 кг та 54,5% відповідно.

9. М'ясо бугайців усіх варіантів підбору характеризувалося високою поживною цінністю. Найбільше загальної вологи містилося у м'ясі бугайців внутрілінійного підбору лінії Аннас Адема - 77,0 %, білка в сухій речовині - у м'ясі тварин кросу ліній Валіанта-Судіна (83,4 %) та жиру в сухій речовині - у бугайців кросу ліній Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта (20,3 %).

10. За морфологічними показниками крові встановлена вірогідна перевага бугайців кросу ліній Судіна-Аннас Адема над тваринами інших груп, зокрема за вмістом гемоглобіну у крові перевага складала 3,8-11,4 г/л, за кількістю еритроцитів - 0,26-0,89 10¹²/л та за вмістом глюкози - 0,1-0,48 ммоль/л.

11. Бугайці, отримані в результаті кросу ліній Судіна-Аннас Адема, та корови кросу ліній Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта мали кращі показники економічної ефективності порівняно з тваринами інших варіантів підбору. Так, вартість реалізації одного бугайця кросу ліній Судіна-Аннас Адема була більшою на 146-300 грн. порівняно з бугайцями інших груп, а вартість реалізованого молока від однієї корови кросу ліній Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта за першу, другу та третю лактацію була більшою на 306-886; 499-1249 та 485-1396 грн. відповідно порівняно з ровесницями інших варіантів підбору.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою подальшого удосконалення продуктивних і племінних якостей тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи необхідно здійснювати комплексну оцінку корів.

2. При формуванні високопродуктивних стад слід використовувати кращі варіанти кросів ліній: Судіна-Аннас Адема та Монтфреча-Сілінг Трайджун Рокіта.

3. Для подальшої консолідації подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи у різних варіантах підбору використовувати плідників вітчизняної селекції ліній Судіна, Монтфреча та Сілінг Трайджун Рокіта.

ЛІТЕРАТУРА

1. Димчук А.В. Племінна цінність бугаїв провідних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / А.В. Димчук // Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграрна наука, 2005. - Вип. 38. - С. 145-147.

2. Димчук А.В. Ріст бугайців подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / А.В. Димчук // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 15. - С. 159-161.

3. Димчук А.В. Морфологічні та біохімічні показники крові бугайців подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи / А.В. Димчук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2007. - Т. 9 (№3), ч. ...