Продуктивність суниці залежно від укривання насаджень, мульчування ґрунту й удобрення в правобережному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

УДК 634.75:631.51:631.8

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність суниці залежно від укривання насаджень, мульчування ґрунту й удобрення в правобережному лісостепу України

06.01.07 - плодівництво

Буцик Роман Миколайович

Умань - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському національному університеті садівництва, Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Копитко Петро Григорович, Уманський національний університет садівництва, професор кафедри загального землеробства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Самойленко Микола Олександрович, Миколаївський державний аграрний університет, професор кафедри виноградарства та плодоовочівництва;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Чебан Сергій Данилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри плодоовочівництва, лісового і садово-паркового господарства.

Захист відбудеться «16» червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 у конференц-залі адміністративного корпусу Уманського національного університету садівництва: вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська область, 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського національного університету садівництва за адресою: вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська область.

Автореферат розісланий «17» травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат с.-г. наук В.О. Осадчий

плодоношення суниця товарний агрозахід

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення продуктивності суниці значною мірою залежить від технологічних заходів, зокрема удобрення й мульчування матеріалами, що покращують тепловий, водно-повітряний і поживний режими ґрунту та укривання насаджень у ранньовесняний період для підвищення врожайності і більш раннього достигання ягід. Комплексне їх застосування у насадженнях суниці на чорноземних ґрунтах Правобережного Лісостепу України раніше не вивчалося, тому і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації виконано на кафедрі загального землеробства впродовж 2004-2007 рр. згідно плану наукової роботи Уманського національного університету садівництва „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, ДР № 0101U004495 та за темою проблемної науково-дослідної лабораторії Уманського НУС з оптимізації родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях „Розробка інтенсивних технологій вирощування суниці для забезпечення прискореного плодоношення і достигання ягід та підвищення врожайності” (ДР № 0106U009011) за договором з Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було підвищення продуктивності насаджень суниці шляхом удосконалення елементів технології вирощування (утримання ґрунту й удобрення) на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України.

Для її досягнення вирішувалися такі завдання:

- визначення динаміки плодоношення, а також продуктивності суниці за ранньовесняного вкривання насаджень білою агротканиною;

- дослідження росту і плодоношення суниці залежно від змін фізичних, хімічних та біологічних властивостей ґрунту під впливом його мульчування чорною плівкою і соломою злакових культур та удобрення за рівнем забезпечення ґрунту та рослин азотом, фосфором і калієм;

- оцінка товарної якості і хімічного складу ягід залежно від впливу досліджуваних агрозаходів;

- визначення економічної ефективності вирощування суниці за ранньовесняного вкривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту плівкою і соломою та удобрення на основі ґрунтової та листової діагностики.

Об'єкт досліджень - ріст і плодоношення суниці за поєднання укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту плівкою і соломою та удобрення.

Предмет досліджень - сорти суниці Дарунок вчителю і Фестивальна ромашка, укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту та удобрення.

Методи досліджень - польовий, лабораторний, статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше у Правобережному Лісостепу України комплексно вивчено елементи технології вирощування суниці на чорноземі опідзоленому за ранньовесняного вкривання насаджень агротканиною, мульчування ґрунту плівкою і соломою й удобрення на основі ґрунтової і листової діагностики. Встановлено зміну теплового, водного і поживного режимів ґрунту та температури приґрунтового повітря залежно від поєднання вказаних агрозаходів і відповідну продуктивність рослин та якість ягід суниці. Уточнено діагностичні показники забезпечення чорнозему опідзоленого азотом в насадженні суниці.

Обґрунтовано ефективність поєднання укривання насаджень суниці агротканиною, мульчування ґрунту плівкою і соломою та удобрення на основі ґрунтової і листової діагностики.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і запропоновано комплексне застосування в насадженнях суниці ранньовесняного укривання агротканиною, мульчування ґрунту плівкою чи соломою та удобрення на основі ґрунтової і листової діагностик.

Впровадження у виробництво здійснено в навчально-науково-виробничому комплексі Уманського НУС. Матеріали досліджень використовуються в Уманському НУС у викладанні навчального курсу «Плодівництво».

Особистий внесок здобувача. Автор брав участь в обґрунтуванні програми і методики досліджень, проаналізував і систематизував відомості з літератури стосовно досліджуваних питань, заклав польовий дослід, виконав дослідження й переважну більшість лабораторних аналізів, статистичну обробку результатів, розрахував показники економічної ефективності досліджуваних заходів, сформулював висновки і запропонував рекомендації виробництву. Частка автора у спільних публікаціях 20-85%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень обговорювалися на засіданнях кафедр загального землеробства (2004-2006 рр.), плодівництва та виноградарства (2005) і фаховому семінарі «Плодівництво» (2010) в Уманському НУС; оприлюднені на всеукраїнських конференціях молодих вчених (Умань - 2005, 2006, 2008, 2010); як стендові доповіді на ХХІІІ міжнародному науково-практичному семінарі «Високоінтенсивні технології - в садівництво» (Умань, 2007) і Всеукраїнському семінарі «Вирощуємо суницю» (Вінниця, 2007) та презентації на «Дні поля» (Сміла, 2010).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано п'ять статей у фахових виданнях, чотири з яких згідно вимог ВАК України (всього 1,17 д. а.) і п'ять тез у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації 229 сторінок комп'ютерного набору. Вона включає вступ, сім розділів, висновки, рекомендації виробництву, додатки на 33 сторінках, 39 таблиць і 32 рисунки (32 таблиці займають повні сторінки). У списку джерел літератури 244 найменування, з них 19 латиницею.

За практичну та методичну допомогу у проведенні досліджень автор висловлює подяку співробітникам проблемної науково-дослідної лабораторії з оптимізації родючості ґрунту в плодоягідних насадженнях, кафедр загального землеробства, плодівництва і виноградарства та навчально-науково-виробничого комплексу Уманського НУС.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Реакція суниці на укривання насадження, мульчування ґрунту та удобрення (огляд літератури)

У розділі узагальнено відомості з літератури про сучасний стан дослідження питань вирощування суниці за укривання її насаджень для захисту від ранньовесняних низьких температур. Висвітлено основні елементи технології вирощування культури за мульчування ґрунту різними матеріалами та розглянуто особливості удобрення суниці. На основі аналізу вказаних відомостей акцентовано увагу на недостатньому вивченні зазначених технологічних заходів, особливо їхнього комплексного застосування, і необхідності вирішення цих питань, сформульовано робочу гіпотезу та визначено напрямки досліджень.

Місце, умови, об'єкти і методика проведення досліджень

Дослід з удосконалення технології вирощування суниці закладено у 2004 р. в навчально-науково-виробничому комплексі Уманського національного університету садівництва, що розташований у Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Правобережного Лісостепу України.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений, малогумусний важкосуглинковий на лесі. Вміст гумусу у шарі ґрунту 0-40 см становить 3,7%, глибина гумусованого горизонту 70-80 см. Реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН 6,2-6,6), гідролітична кислотність - 2,0 мг-екв./100 г ґрунту. Сума вбирних основ 27,5 мг-екв./100 г ґрунту. Вміст головних елементів живлення: N - 23,8 мг/кг ґрунту (нітрифікаційна здатність за 14-добового компостування), P₂О₅ - 425 і K₂О - 284 мг/кг (за методом Егнера-Ріма-Домінго), що свідчить про високу забезпеченість ґрунту фосфором і достатню калієм.

У період досліджень опадів було менше від середньої багаторічної кількості (633 мм) на 31,7 мм (2004 р.), 137,3 мм (2005 р.), і 21,3 мм (2006 р.) з наявністю ранньо- та пізньолітніх посух, коли дощів випадало у 2-4 рази менше середньої багаторічної кількості. Середньомісячна температура повітря у роки досліджень на 1-2^оС перевищувала середню багаторічну.

Свіжозаготовлену, оздоровлену першосортну розсаду суниці сортів Дарунок вчителю і Фестивальна ромашка висаджено на початку травня 2004 р. за схемою 70+30х25 см. Облікова ділянка площею 20 м² включала по 80 рослин кожного сорту. Розміщення варіантів досліду рендомізоване у трикратній повторності. Повторення варіантів розмежовувались захисними рядами.

Схема досліду включала ранньовесняне (за 2-3 тижні до початку вегетації - кінець першої декади березня) вкривання насадження білою агротканиною марки Р-17 (щільність 0,17 г/м²), мульчування ґрунту в рядах поліетиленовою чорною плівкою (товщина 120 мкм) і подрібненою злаковою соломою шириною смуги 60 см та товщиною 10 см, удобрення рослин за рівнем забезпечення ґрунту азотом, фосфором і калієм.

За досліджувані прийнято варіанти з дозами добрив, розраховуваними за аналізом ґрунту та скоригованими за листовою діагностикою. Перед закладанням досліду встановлено достатню забезпеченість ґрунту рухомими формами калію та надмірну рухомими формами фосфору. Тому удобрення проводили тільки азотом (аміачна селітра) через систему краплинного зрошення в два строки - на початку квітування та одразу після збору врожаю. Дозу азоту розраховували за формулою (П. Г. Копитко, 2001):

Д = (С_о - С_ф) х М /1000, де

Д - доза азотного добрива, кг/га;

С_о - рекомендований вміст N-NО₃ в шарі ґрунту 0-40 см, мг/кг;

С_ф - фактичний вміст N-NО₃ в шарі ґрунту 0-40 см, мг/кг;

М - об'ємна маса шару ґрунту 0-40 см на площі 1 га, тонн.

Вміст N-NО₃ в шарі 0-40 см визначали методом Кравкова за 14-добового компостування ґрунту у термостаті при оптимальних гідротермічних умовах (нітрифікаційна здатність). За рекомендований вміст N-NО₃ в ґрунті взято орієнтовний рівень забезпечення чорнозему опідзоленого в насадженні яблуні (25 мг/кг) з метою його уточнення для суниці. Коригування дози азоту на основі листової діагностики проводили за формулою:

К = А / В, де

К - поправковий коефіцієнт;

А - оптимальний вміст елемента живлення в листі - 2,8%;

В - фактичний вміст елемента живлення в листі, %.

За виробничий контроль прийнято рекомендовану для виробництва норму добрива, яка передбачає внесення N₄₅ в перший рік вирощування суниці, N₉₀ - на другий рік, та N₉₀Р₆₀К₆₀ - на третій. За абсолютний контроль взято ділянки без укривання насаджень, без мульчування ґрунту та без удобрення.

Догляд за насадженням здійснювали згідно загальноприйнятих рекомендацій з режимом зрошення - підтримання вологості ґрунту не нижче 80% НВ і поливною нормою 90-110 м³/га (крапельниці компенсовані на відстані 30 см одна від однієї).

Спостереження, виміри та обліки фітометричних показників рослин виконували за рекомендаціями Уманського НУС (1987) та Інституту садівництва НААНУ (1993). Економічну ефективність досліджуваних агрозаходів розраховували за методикою Інституту садівництва НААНУ (Київ, 2002).

Аналізи фізичних, біологічних, агрохімічних властивостей ґрунту і рослинних зразків проводили в атестованій лабораторії масових аналізів Уманського НУС. Фітометричні показники рослин (фенофази, кількість і площа листя, число вегетативних і генеративних органів та врожай) визначали у триразовій повторності. Товарну якість ягід визначали під час збирання за ГОСТ 6828-89, вміст хлорофілу («а» і «b» та їх суму) у листі - за методом Годнєва (1952), вміст сухих розчинних речовин у ягодах - рефрактометром RL 3 за ГОСТ 28562-90, загальний вміст цукрів - за ГОСТ 8756.13-87, титровану кислотність - за ГОСТ 25555.0-82, вміст нітратів - за ГОСТ 29270-95. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом за ДСТУ ISO 11465-2001, а приґрунтового повітря - аспіраційним психрометром МВ-4М. Температуру ґрунту вимірювали пошарово ґрунтовими термометрами. Щільність ґрунту (об'ємну масу) досліджували за методом Качинського (ДСТУ ІSО 11272-2001). Біологічну активність (інтенсивність дихання) ґрунту визначали за методом Штатнова, його нітрифікаційну здатність - методом Кравкова за 14-добового компостування зразків у термостаті, вміст фосфору та калію - за методом Егнера-Ріма-Домінго (ГОСТ 26208-91), нітратного азоту - іон-селективним електродом ГОСТ 26951-86, активну кислотність - рН-метричним методом за (ДСТУ ІSО 10390-2001), суму вбирних основ - методом Каппена (ГОСТ 27821-88), вміст гумусу - оксидиметричним методом (ДСТУ 4289-2004), вміст NРК у рослинних органах - за методом мокрого озолення сухої маси (Г.М. Господаренко, 2002). Статистичну обробку результатів досліджень виконано методами багатофакторного дисперсійного аналізу.

Тепловий, водний і поживний режими в насадженні суниці залежно від укривання рослин, мульчування ґрунту та удобрення

Середньодобове підвищення температури ґрунту під агротканиною досягало 4,6⁰С, а повітря приґрунтових шарів - 5,9°С. Нижчі в середньому на 1,7⁰С показники температури ґрунту виявлено за його мульчування соломою порівняно з іншими варіантами (НІР₀₅ = 0,8). Істотне підвищення температури ґрунту відмічено за його мульчування чорною плівкою - в середньому на 2,4⁰С (НІР₀₅ = 0,6). Замульчований ґрунт повільніше прогрівався впродовж дня, але й повільніше охолоджувався вночі. Незамульчований ґрунт краще прогрівався в середині дня й швидше охолоджувався в кінці.

Укривання рослин агротканиною сприяло підвищенню вологості приґрунтового повітря в середньому на 5,8% (рис. 1). Найменше води в ґрунті було на ділянках без мульчування (97,6-102,9 мм). За мульчування соломою запаси води в ґрунті істотно вищі (108,3-120,1 мм), ніж у незамульчованому ґрунті (НІР₀₅ = 3,2 мм), і мало відрізнялися у порівнянні з мульчуванням чорною плівкою (111,1-115,4 мм), хоча спостерігалося сильніше коливання по місяцях, в основному залежно від випадання дощу. Впродовж вегетації суниці під плівкою спостерігався стабільніший режим вологості ґрунту.

Істотне зростання показника вмісту нітратного азоту в ґрунті на 0,6 мг/кг (НІР₀₅ = 0,3) спричинило укривання насадження білою агротканиною. За мульчування ґрунту чорною плівкою його підвищення становило 1,8 мг/кг, а в комплексі з удобренням досягало 12 мг/кг за НІР₀₅ = 0,8, що зумовлювалось посиленням біологічної активності ґрунтового середовища на 35% і, відповідно, процесів нітрифікації. В середньому за роки досліджень більш рівномірний вміст нітратного азоту в ґрунті впродовж вегетаційного періоду відмічено за удобрення суниці дозою мінеральних добрив, розраховуваною за аналізами ґрунту і листя.



Рис. 1. Динаміка зміни вологості приґрунтового повітря під впливом укривання білою агротканиною (зліва) та запасів води в шарі ґрунту 0-40 мм під впливом мульчування (справа) (2004-2006 рр.):

укривання: -¦- укривання агротканиною, -¦- без укривання (контроль);

мульчування: -_- без мульчування (контроль), -?- чорною плівкою,

-?- соломою.

За ранньовесняного вкривання суниці агротканиною білого кольору спостерігалось неістотне зменшення показника нітрифікаційної здатності на 0,2-0,4 мг/кг (НІР₀₅ = 0,7) порівняно з ним у відкритому ґрунті. За мульчування ґрунту чорною плівкою сумарний вміст нітратного азоту (4,9-22,0 мг/кг) суттєво перевищував його показники в ґрунті, замульчованому соломою (2,9-17,2 мг/кг) за НІР₀₅ = 0,6-0,8. При удобренні суниці дозами, розраховуваними за результатами аналізів ґрунту і листя, виявлялись найбільш оптимальні рівні забезпечення рослин нітратним азотом.

Вміст у ґрунті рухомих форм фосфору і калію в дослідному насадженні суниці в основному був у завищених або оптимальних межах для ягідних культур Р₂О₅ - 360-390 мг/кг і К₂О - 258-329 мг/кг. Спостерігалось його зменшення на 23 мг/кг (Р₂О₅) і 25 мг/кг (К₂О) за НІР₀₅ = 4 на ділянках з укриванням агротканиною, мульчуванням ґрунту, особливо плівкою та удобренням, внаслідок підвищення продуктивності рослин і більшого виносу цих елементів з ґрунту.

Ріст і плодоношення суниці залежно від укривання рослин, мульчування грунту та удобрення

Фенологічні спостереження свідчать про істотний вплив ранньовесняного вкривання суниці білою агротканиною на строки настання і тривалість фенологічних фаз росту і розвитку рослин; на 7-14 діб швидше розпочинались і минали строки фенологічних фаз у період вегетації обох сортів суниці та, відповідно, пришвидшувалося плодоношення на 7-9 діб.

Мульчування плівкою сприяло кращому прогріванню ґрунту і створювало умови для пришвидшення на 1-3 доби настання та скорочення термінів фенологічних фаз, тоді як мульчування соломою зменшувало надходження тепла до поверхні ґрунту й, відповідно, на 3-9 діб затримувало настання фенофаз та збільшувалась їх тривалість. Залежно від удобрення достовірної зміни у фенологічних фазах розвитку рослин не виявлено. Лише встановлено тенденцію 1-2 добової затримки настання фенофаз для удобрюваних рослин.

Ранньовесняне укривання суниці білою агротканиною сприяло наростанню сухої біомаси рослин обох сортів у середньому на 8,4%. За мульчування ґрунту чорною плівкою її збільшення сягало 31,5%, а соломою - 7,7%.

Більшому приросту сухої біомаси обох сортів - до 115,1 г/кущ сприяло удобрення за аналізом ґрунту, де вона перевищила масу рослини з не удобрюваних ділянок на 56%. Коригування дози добрива за листовою діагностикою не сприяло подальшому нарощуванню біомаси. Порівняно з рекомендованим удобренням розраховувані дози забезпечували істотне її збільшення на 10,9 г/кущ (НІР₀₅ = 1,2). Найбільшу масу рослин отримано за укривання насаджень агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення за аналізом ґрунту, де рослини сортів Дарунок вчителю і Фестивальна ромашка в середньому досягали 142 г. За мульчування соломою максимальний показник біомаси в значній мірі залежав від дози добрива і був найбільший у варіанті з її розрахунком за аналізом ґрунту і листя - 116,7-118,9 г/кущ

За ранньовесняного укривання суниці білою агротканиною істотно підвищувалась облиствленість кущів сорту Дарунок вчителю - на 9,2% і сорту Фестивальна ромашка - на 13,2%. Достовірне збільшення всієї асиміляційної поверхні сорту Дарунок вчителю становило 1,8 тис.м²/га, а сорту Фестивальна ромашка - 1,1 тис.м²/га за НІР₀₅ = 0,3 (рис. 2).

За мульчування чорною плівкою істотне збільшення площі листової поверхні рослин обох сортів становило 40,8%, а соломою - 9,3%. Мульчування плівкою сприяло збільшенню в листі вмісту хлорофілу на 10,3 мг/100г або на 8,6%, а за мульчування соломою він зменшувався на 3,0-4,1 мг/100г (НІР₀₅ = 0,9-1,2).

У варіантах з удобренням до 45,2% збільшувалась загальна площа асиміляційної поверхні та на 8,2% підвищувався вміст хлорофілу в листі. Найвищі показники при цьому забезпечувало удобрення за аналізом ґрунту - 28,4 тис.м²/га і 127,3 мг/100г відповідно. Поєднання всіх досліджуваних агрозаходів спричинило формування максимальної асиміляційної поверхні рослин - до 32,1- 35,9 тис. м²/га.

Ранньовесняне укривання суниці білою агротканиною сприяло збільшенню кількості ріжків у середньому на 10,2%, а мульчування ґрунту чорною плівкою - на 21,8%. Мульчування ґрунту соломою позитивно впливало на збільшення кількості ріжків лише у перші два роки після садіння, а в подальшому ефективніше впливало поєднання мульчування з удобренням. Розрахункові дози азотного добрива за аналізом ґрунту та ґрунту і листя сприяли істотному збільшенню кількості ріжків у порівнянні з абсолютним (5,0 шт./кущ за НІР₀₅ = 0,2), і виробничим контролем (1,5 шт./кущ). За укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою й удобрення суниці на основі аналізів ґрунту або ґрунту і листя отримано максимальне число ріжків - до 14,5-15,1 шт./кущ.



Рис. 2. Площа листової поверхні (вгорі), кількість ріжків (середина) і зав'язі (внизу) у рослин суниці залежно від укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту та удобрення (2004-2006 рр.): укривання: БВ - без вкривання (контроль); ВА - вкривання агротканиною; мульчування: БМ - без мульчування (контроль); МП - мульчування чорною плівкою; МС - мульчування соломою; удобрення: БУ - без удобрення (абсолютний контроль); ДР - доза рекомендована (виробничий контроль); ДГ - доза за аналізами ґрунту; ДГЛ -доза за аналізами ґрунту і листя.

Ранньовесняне вкривання суниці білою агротканиною сприяло збільшенню кількості квітконосів у середньому на 11,3% (табл. 1). За мульчування ґрунту чорною плівкою їх кількість зростала на 7,2-8,3%, а соломою - зменшувалася у середньому на 5,4% порівняно з неукритими і не замульчованими ділянками.

Значно збільшувалась кількість квітконосів за удобрення суниці. У відношенні до рекомендованого удобрення кількість квітконосів зросла на 4,2% за удобрення дозою на основі аналізів ґрунту та на 11,4% - дозою, скоригованою за результатами аналізів листя. Найбільшу кількість квітконосів - 10,5-10,8 шт./кущ забезпечувало сумісне укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення за аналізом ґрунту і листя.

Таблиця 1 - Показники продуктивності сортів суниці залежно від укривання насадження, мульчування ґрунту та удобрення (2004-2006 рр.)

Укривання агротканиною	Мульчування ґрунту	Доза удобрення	Дарунок вчителю	Фестивальна ромашка
			Кількість квітконосів, шт./кущ	Кількість квіток, шт./квітконос	Урожайність, т/га	Кількість квіток, шт./квітконос	Кількість квітконосів, шт./кущ	Урожайність, т/га
Без укривання	Без мульчування	Без удобрення (абсолютний контроль)	6,8	5,9	8,1	7,0	8,2	9,7
		Рекомендована (виробничий контроль)	8,1	8,2	11,9	7,9	10,8	16,4
		Розрахована за аналізом ґрунту	8,3	8,8	12,7	8,3	11,5	17,5
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	8,8	9,4	13,3	8,7	11,9	18,9
	Плівкою	Без удобрення (абсолютний контроль)	7,5	6,9	9,6	7,6	9,6	12,6
		Рекомендована (виробничий контроль)	8,4	9,2	14,3	8,5	11,8	19,8
		Розрахована за аналізом ґрунту	8,7	9,2	16,9	8,7	12,3	20,6
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	9,1	9,9	17,7	9,3	13,1	22,1
	Соломою	Без удобрення (абсолютний контроль)	6,4	6,9	8,3	6,4	9,4	9,8
		Рекомендована (виробничий контроль)	7,8	8,8	12,5	7,2	11,6	17,3
		Розрахована за аналізом ґрунту	8,2	9,6	14,5	7,7	12,3	19,9
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	8,6	10,2	15,9	8,4	12,8	20,7
З укриванням	Без мульчування	Без удобрення (абсолютний контроль)	7,4	6,2	8,6	8,3	9,0	11,0
		Рекомендована (виробничий контроль)	8,7	8,5	14,3	8,6	11,7	18,8
		Розрахована за аналізом ґрунту	9,1	9,3	14,9	9,1	12,2	20,4
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	9,6	10,2	15,9	9,4	12,5	22,0
	Плівкою	Без удобрення (абсолютний контроль)	8,2	7,7	10,4	8,6	10,3	14,7
		Рекомендована (виробничий контроль)	9,5	9,8	17,5	9,6	12,1	20,5
		Розрахована за аналізом ґрунту	9,8	10,2	18,7	10,1	14,1	22,7
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	10,5	10,8	19,6	10,8	14,4	24,9
	Соломою	Без удобрення (абсолютний контроль)	6,9	7,2	9,0	7,9	10,1	10,5
		Рекомендована (виробничий контроль)	8,2	9,3	14,3	8,3	12,0	19,8
		Розрахована за аналізом ґрунту	8,4	10,2	17,0	8,6	12,8	22,2
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	9,1	11,1	17,8	9,1	13,3	23,2
НІР05	0,5	0,5	0,7	0,4	0,6	1,0

Ранньовесняне вкривання рослин білою агротканиною спричинило достовірне підвищення кількості квіток на квітконосах у середньому на 7%. При цьому загальне квітування кущів зростало на 18,2-20,4%. За мульчування ґрунту плівкою кількість квіток на квітконосах збільшувалась на 11,3%, а квітування рослин у цілому - на 20,8% і за мульчування соломою, відповідно - на 9,1% та 2,4%.

Достовірному збільшенню кількості квіток як на квітконосах, так і на кущах сприяли всі досліджувані дози азотного добрива. Найбільша їх кількість на квітконосах сорту Дарунок вчителю становила в середньому 10,3 шт., а сорту Фестивальна ромашка - 13,0 шт. за удобрення на основі аналізів ґрунту і листя. Ці показники перевищували абсолютний контроль відповідно на 51,5% та 36,8%, а виробничий - на 14,4% і 11,1%. Інтенсивність квітування рослин обох сортів зростала на 80,6% у відношенні до абсолютного контролю та на 26,0% - до виробничого. Найвищий рівень квітування забезпечувало сумісне застосування укривання насаджень, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення на основі аналізів ґрунту і листя - 113,5 - 155,6 шт./кущ.

Ранньовесняне вкривання обох сортів суниці білою агротканиною сприяло збільшенню кількості зав'язі у середньому на 10,2%, а мульчування ґрунту чорною плівкою - на 16,3% і соломою - на 6,5%. Кількість зав'язі за удобрення рослин істотно перевищувала цей показник з ділянок без удобрення, а дози, розраховувані за аналізом ґрунту та ґрунту і листя забезпечували достовірне її збільшення порівняно з рекомендованим удобренням. За укривання агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення за аналізом ґрунту і листя кількість зав'язі становила 22,6-30,2 шт./кущ, а показник з ділянок без вказаних агрозаходів - 10,5-14,2 шт./кущ (НІР₀₅ = 1,2-1,5).

Укривання суниці рано навесні білою агротканиною сприяло достовірному збільшенню врожаю ягід сорту Дарунок вчителю на 1,4 т/га і сорту Фестивальна ромашка на 1,5 т/га, або відповідно на 12,5% і 10,3%. Істотний приріст врожаю також забезпечило мульчування ґрунту чорною плівкою і соломою. Порівняно з ділянками без мульчування, за мульчування плівкою урожайність сорту Дарунок вчителю підвищувалась на 2,3 т/га або 22,3%, а сорту Фестивальна ромашка на 1,7 т/га або 11,8% і за мульчування соломою - відповідно на 1,9 та 1 т/га, або 18,4 та 6,9% (НІР₀₅=0,7-1,0).

Удобрення дозами, розраховуваними за аналізами ґрунту та ґрунту і листя, забезпечувало істотне підвищення врожайності порівняно з рекомендованим удобренням (виробничий контроль). Доза добрива за аналізами ґрунту і листя забезпечувала достовірне підвищення урожайності суниці порівняно з дозою, розраховуваною лише за аналізом ґрунту: прибавка врожаю сорту Дарунок вчителю становила 5,8% і сорту Фестивальна ромашка - 6,3%. Найвищу урожайність забезпечило сумісне укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою або соломою та удобрення за аналізом ґрунту і листя - 15,8-20,2 т/га при врожайності 6,7-8,1 т/га на ділянках без застосування вказаних агрозаходів і НІР₀₅ = 1,2.

Укривання насадження білою агротканиною пришвидшило достигання ягід суниці сорту Дарунок вчителю в середньому на 10 діб. При цьому за період до початку збору ягід на неукритих ділянках отримано 8-18% врожаю, залежно від весняних погодних умов. Пришвидшувалось також достигання ягід і сорту Фестивальна ромашка. На три доби раніше достигали ягоди за мульчування ґрунту чорною плівкою, а за мульчування соломою - тривалість надходження врожаю була близька до варіантів з незамульчованим ґрунтом. Ягоди на 1-2 доби швидше достигали на ділянках без удобрення, де пересічно по досліду маса отриманого врожаю за перші збори на 1-6% перевищувала показники з удобрюваних ділянок.

Якість врожаю суниці залежно від укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту та удобрення

Розміри і товарність ягід. Найкрупніші ягоди сортів суниці Дарунок вчителю та Фестивальна ромашка з середньою масою відповідно 13,9 та 13,7 г отримано за поєднання ранньовесняного укривання рослин білою агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення дозами, розраховуваними за аналізом ґрунту, де вони на 13,4% перевищили показники з ділянок, на яких ці агрозаходи не застосовувались.

Укривання насадження білою агротканиною та мульчування ґрунту плівкою і соломою сприяло істотному підвищенню товарної якості ягід обох сортів суниці на 2,5-4,6% (табл. 2).

Суттєво вищу товарну якість ягід отримано за удобрення дозою добрива, розраховуваною за аналізом ґрунту і листя, де вона на 1,6-1,7% перевищувала показник на ділянках з рекомендованим удобренням.

Сухі розчинні речовини. За укривання суниці білою агротканиною достовірно знижувався вміст сухих розчинних речовин у ягодах сорту Дарунок вчителю на 2,4% і сорту Фестивальна ромашка на 4,0%.

За мульчування ґрунту чорною плівкою вміст сухих розчинних речовин у ягодах сорту Дарунок вчителю зростав на 0,8% або відносно на 9,8%, а в ягодах сорту Фестивальна ромашка - відповідно на 0,7 і 8,5%. Мульчування ґрунту соломою, навпаки, зумовлювало зменшення їх вмісту. Вміст цих речовин істотно збільшувався на 5,3% за удобрення всіма досліджуваними дозами азотного добрива та на 1,8% за удобрення дозами, розраховуваними за аналізами ґрунту та ґрунту і листя порівняно з рекомендованим удобренням.

Вміст цукрів. Укривання насаджень суниці білою агротканиною зумовлювало достовірне зниження вмісту цукрів в усі роки плодоношення. У плодах сорту Дарунок вчителю абсолютне зменшення становило 0,72%, а сорту Фестивальна ромашка - 0,36% при НІР₀₅ = 0,04. За мульчування плівкою вміст цукрів пересічно по досліду збільшувався у ягодах сорту Дарунок вчителю на 0,42%, а Фестивальна ромашка - на 0,68% порівняно з контрольним варіантом (без мульчування). За мульчування ґрунту соломою він достовірно знижувався

Таблиця 2 - Товарна якість ягід суниці залежно від укривання насаджень, мульчування ґрунту та удобрення (2005-2006 рр.), %

Укривання агротканиною	Мульчування ґрунту	Доза удобрення	Помологічний сорт
			Дарунок вчителю	Фестивальна ромашка
			Товарна якість
			Сума сортів	1 сорт	Сума сортів	1 сорт
Без укривання	Без мульчування	Без удобрення (абсолютний контроль)	79,1	35,3	80,6	38,3
		Рекомендована (виробничий контроль)	84,0	50,4	86,5	54,3
		Розрахована за аналізом ґрунту	84,4	50,7	86,5	57,3
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	86,3	52,1	87,2	57,8
	Плівкою	Без удобрення (абсолютний контроль)	83,4	39,5	85,4	42,4
		Рекомендована (виробничий контроль)	87,6	52,1	88,7	57,4
		Розрахована за аналізом ґрунту	87,3	55,8	89,0	58,1
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	89,1	57,1	91,1	60,7
	Соломою	Без удобрення (абсолютний контроль)	81,0	34,6	81,4	42,1
		Рекомендована (виробничий контроль)	87,7	49,1	91,4	55,1
		Розрахована за аналізом ґрунту	89,1	54,7	92,7	60,1
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	89,7	57,6	93,3	61,3
З укриванням	Без мульчування	Без удобрення (абсолютний контроль)	78,8	37,0	81,0	40,6
		Рекомендована (виробничий контроль)	87,0	52,6	87,5	57,5
		Розрахована за аналізом ґрунту	86,9	55,4	88,7	59,6
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	87,4	55,3	90,4	61,1
	Плівкою	Без удобрення (абсолютний контроль)	85,7	41,9	87,7	45,0
		Рекомендована (виробничий контроль)	89,7	55,4	92,7	60,1
		Розрахована за аналізом ґрунту	90,2	59,9	93,1	61,8
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	90,8	61,2	93,5	62,1
	Соломою	Без удобрення (абсолютний контроль)	81,8	36,3	84,6	41,4
		Рекомендована (виробничий контроль)	91,0	51,8	93,2	57,3
		Розрахована за аналізом ґрунту	92,6	59,6	93,6	63,7
		Розрахована за аналізом ґрунту і листя	93,1	62,2	94,9	65,6
НІР05	2,6	2,3	2,4	2,6

на 0,09-0,68% порівняно з показниками як з ділянок без мульчування так і замульчованих плівкою (НІР₀₅ = 0,04). Істотно вищий вміст цукрів на 0,88% отримано у ягодах з удобрюваних ділянок порівняно з не удобрюваними за НІР₀₅ = 0,06. Удобрення суниці дозами азотного добрива, розрахованими на основі ґрунтової та листової діагностики, зменшувався вміст цукрів на 0,04-0,05% порівняно з виробничим контролем і дозою, розраховуваною за аналізами ґрунту, але різниця не завжди була достовірна (НІР₀₅ = 0,05). Найбільшому накопиченню цукрів у ягодах сприяло поєднання мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення на основі ґрунтової діагностики - 7,16-7,25%.

Вміст титрованих кислот. Суттєвому збільшенню вмісту кислот у плодах відносно на 4,2% сприяло укривання суниці білою агротканиною. За мульчування ґрунту чорною плівкою отримано істотне зниження вмісту кислот у ягодах на 2,6-5,4% порівняно з не замульчованими ділянками. За мульчування соломою, навпаки, кислотність збільшувалась у ягодах сорту Дарунок вчителю на 3,1%, а сорту Фестивальна ромашка на 7,8%.

Удобрення суниці рекомендованою дозою добрива спричинило відносне зниження кислотності ягід на 8,3%. За удобрення розрахунковими дозами добрив вміст титрованих кислот відносно перевищував виробничий контроль на 2,4%.

Вміст нітратів. У середньому за роки плодоношення більшому накопиченню нітратів у ягодах на 4-6% сприяло укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення. За укривання агротканиною підвищення їх кількості було незначним 1,7-3,8 мг/кг і не завжди достовірним. За мульчування ґрунту чорною плівкою збільшення вмісту нітратів у ягодах обох дослідних сортів у середньому становило 7,2-12,6%. Мульчування ґрунту соломою, навпаки, спричинило зниження вмісту нітратів на 15,7-20,7%. Більше нітратів на 2,6% накопичувалось в ягодах за удобрення рослин дозою добрива, розраховуваною за аналізом тільки ґрунту порівняно з рекомендованим удобренням та на 4,2% з уточненням дози за листовою діагностикою.

Вміст в органах рослин та винос головних макроелементів

Вміст азоту в листових пластинках у середньому становив 2,65%, в листових черешках - 1,82-2,0%, у вусах - 1,89-2,0, у квітконосах - 1,84-2,21, ягодах - 2,17-2,23, ріжках - 1,24-1,26, корінні - 1,65-1,68%. Зниження вмісту азоту з віком рослин відмічено у вусах, листі і ягодах, збільшення - у коренях. За мульчування ґрунту чорною плівкою вміст азоту зростав відносно на 3,2-18,0%, а за мульчування соломою навпаки зменшувався на 3,1-17,6%. Достовірно більше було азоту в удобрюваних рослинах порівняно з неудобрюваними.

Найменше фосфору накопичувалось в коренях та ріжках - 0,23-0,24%, дещо більше у листових черешках - 0,25 та листових пластинках і вусах - 0,28%. Найбільше фосфору у квітконосах та ягодах - 0,33 та 0,38% відповідно. Відносному зниженню вмісту фосфору в органах рослин у середньому на 4,5% сприяло мульчування ґрунту чорною плівкою. За мульчування соломою, навпаки, його вміст зростав на 3,6-8,1%. Також більшим вмістом фосфору відзначались органи рослин суниці, яка не удобрювалась азотом порівняно з удобрюваною. При цьому встановлено обернену залежність між вмістом фосфору та азоту в органах суниці - r = 0,69-0,88 (±0,10-0,15).

Найбільший вміст калію виявлено у листкових черешках - 3,69%, а в пластинках він знаходився на рівні 1,73%. Дещо менше калію у відношенні до вмісту в черешках знаходилось у вусах та квітконосах - 3,65% і 3,18 відповідно, ще менше у ягодах - 2,57 і ріжках - 1,12 та найменше в корінні суниці - 0,65%. Зростання вмісту калію в органах суниці на 0,05-0,19% відбувалось за мульчування ґрунту чорною плівкою. За мульчування соломою, навпаки, він знижувався на 0,03-0,19%. Удобрення спричинило збільшення вмісту калію на 0,11-0,59%.

У структурі виносу переважаюча його частка належала органам суниці, біомаса яких і вміст N, Р і К в них були більші. Зокрема, до 60-70% NРК виноситься листям та ягодами. Зі збільшенням віку рослин зростала біомаса кореневої системи і ріжків, де також локалізувалось більше елементів. Найбільший винос азоту, фосфору і калію відмічено за укривання насаджень білою агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення суниці дозою азоту за аналізом ґрунту: в сумі за три роки рослини сорту Дарунок вчителю винесли азоту 839 кг/га, фосфору 90 і калію 697, а сорту Фестивальна ромашка відповідно 855, 92 і 709 кг/га. У варіанті, де досліджувані агрозаходи не застосовували, ці показники були значно менші і склали, відповідно - 280 кг/га, 45 і 258 та 276, 44 і 263 кг/га.

Економічна ефективність вирощування суниці за укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту та удобрення

Усі досліджувані агрозаходи виявилися економічно вигідними, зокрема найвищі показники чистого прибутку та рівня рентабельності отримано за укривання насадження білою агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення дозами азоту, розраховуваними за аналізом ґрунту і листя (табл. 3): за два роки плодоношення сорту Дарунок вчителю рівень сумарного чистого прибутку становив 183,7 тис. грн, і рентабельність - 181,6%, а сорту Фестивальна ромашка - відповідно, 217,5 тис. грн та 198,6%. У порівнянні з варіантом де ці агрозаходи не застосовувались ефективність зросла у 3-5 разів. За мульчування ґрунту чорною плівкою економічні показники зростали до другого року плодоношення і різко знижувались на третій рік у порівнянні з не замульчованим ґрунтом. Мульчування ґрунту соломою забезпечувало менш інтенсивне зростання показників економічної ефективності впродовж дворічного періоду плодоношення, а найвищий їхній рівень отримано за трирічного плодоношення (2007 р.). У цілому за утримання насадження з трирічним плодоношенням вищі економічні показники забезпечило сумісне укривання насаджень агротканиною, мульчування ґрунту соломою та удобрення за аналізом ґрунту і листя. Так, за вирощування сорту Дарунок вчителю рівень рентабельності становив - 217,4%, а сорту Фестивальна ромашка відповідно 204,6%.

Таблиця 3 - Економічна ефективність вирощування сортів суниці залежно від укривання насаджень агротканиною, мульчування ґрунту та удобрення за аналізами ґрунту і листя

Економічні показники	2004-2006 рр.	2004-2007 рр.
	Без досліджуваних агрозаходів	Укривання, удобрення, мульчування плівкою	Укривання, удобрення, мульчування соломою	Без досліджуваних агрозаходів	Укривання, удобрення, мульчування плівкою	Укривання, удобрення, мульчування соломою
Сорт Дарунок вчителю
Сума врожаю, т/га	16,3	39,2	35,7	20,2	47,5	47,9
Середня ціна реалізації, грн/кг	5,23	7,27	6,99	5,79	7,28	6,95
Виручка, тис. грн/га	85,3	284,9	249,6	117,0	345,6	333,1
Собівартість, тис. грн/га	60,3	101,2	90,5	67,0	112,6	104,9
Чистий прибуток, тис. грн/га	25,0	183,7	159,1	50,1	233,0	228,2
Рентабельність виробництва, %	41,4	181,6	175,9	74,7	207,0	217,4
Сорт Фестивальна ромашка
Сума врожаю, т/га	19,5	49,9	46,5	24,4	60,6	59,8
Середня ціна реалізації, грн/кг	5,16	6,56	6,18	5,20	6,13	5,82
Виручка, тис. грн/га	100,7	327,1	287,5	126,9	371,3	348,2
Собівартість, тис. грн/га	62,8	109,6	99,0	70,3	122,9	114,3
Чистий прибуток, тис. грн/га	37,9	217,5	188,5	56,6	248,4	233,9
Рентабельність виробництва, %	60,3	198,6	190,5	80,6	202,2	204,6

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено й експериментально обґрунтовано комплексне застосування технологічних заходів вирощування суниці на чорноземі опідзоленому у Правобережному Лісостепу України - ранньовесняного укривання насаджень, мульчування ґрунту й удобрення - для підвищення продуктивності суниці та ранішого отримання врожаю ягід.

1. Інформація з літературних джерел свідчить про недостатнє вивчення питань з утримання ґрунту на суничній плантації та удобрення рослин з уточненням доз добрив за даними агрохімічних аналізів ґрунту і листя, особливо комплексного застосування цих заходів. Зокрема, такі дослідження актуальні в умовах Правобережного Лісостепу на чорноземних опідзолених ґрунтах, де зазначені питання в комплексі не вивчались.

2. За ранньовесняного вкривання насаджень суниці білою агротканиною вологість приґрунтового повітря вища на 6%, а його температура і температура ґрунту - на 3-5єС. За укривання насаджень агротканиною та мульчування на 35% підвищується біологічна активність ґрунту.

3. За укривання суниці агротканиною на 5-8 днів пришвидшується проходження фенологічних фаз, на 9-13% зростає облиствленість рослин та на 10% їх біомаса. Мульчування ґрунту чорною плівкою на 2-3 дні пришвидшує проходження фенофаз. Облиствленість при цьому зростає на 33-36%, а біомаса кущів більша в середньому на 32%. За мульчування ґрунту соломою настання фенофаз затримується на 2-4 дні, але на 7% зростає облиствленість та на 8% біомаса рослин. Найбільш інтенсивно рослини суниці ростуть за удобрення азотом на основі ґрунтової діагностики. За оптимального поєднання всіх агрозаходів формується у 2-3 рази більше ріжків.

4. За укривання суниці білою агротканиною й мульчування ґрунту чорною плівкою збільшується кількість генеративних утворень: квітконосів - на 10-12%, квіток на 18-20, зав'язі на 10%, зростає на 16-26% урожайність. За мульчування ґрунту соломою число квітконосів на 5% менше, але на 2-9% зростає кількість квіток і на 6% - зав'язі, тому врожайність на 6-10% вища. Генеративній продуктивності суниці сприяє удобрення азотом за аналізом ґрунту і листя: квітконосів більше на 11%, квіток на 26, зав'язі на 16% та врожайність вища на 17% порівняно з удобренням, рекомендованим для виробництва.

5. За ранньовесняного вкривання суниці білою агротканиною збільшується на 4% маса ягід та підвищується на 2% їх товарна якість, а вміст сухих розчинних речовин і цукристість менші на 4-14% та на 7% вища кислотність і, відповідно, нижчий на 13-20% цукрово-кислотний індекс. Мульчування ґрунту чорною плівкою і соломою сприяє збільшенню на 9% середньої маси ягід та на 4% товарної якості. За мульчування ґрунту чорною плівкою на 10% вищий вміст сухих розчинних речовин і цукрів в ягодах та на 5% нижча кислотність, а за мульчування соломою вміст сухих розчинних речовин і цукрів у ягодах знижується на 3-6% та відповідно на 7% зростає їх кислотність, порівняно з вирощеними на незамульчованому ґрунті.

6. Укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту чорною плівкою та удобрення на 4-6% зумовлюють збільшення вмісту нітратів у ягодах, а мульчування соломою сприяє його зменшенню на 16-20%.

7. За мульчування ґрунту чорною плівкою і соломою найвищій продуктивності суниці сприяє удобрення її на основі аналізів ґрунту і листя з розрахунком дози на забезпечення вмісту нітратного азоту на рівні 25 мг/кг в шарі ґрунту 0-40 см.

8. Загальний винос азоту, фосфору і калію за вирощування суниці найбільший за сумісного укривання насадження білою агротканиною, мульчуванні ґрунту чорною плівкою та удобрення за аналізом ґрунту: рослинами сорту Дарунок вчителю виноситься до 839 кг/га азоту, фосфору 90 і калію 697 кг/га, а сорту Фестивальна ромашка до 855, 92 і 709 кг/га відповідно.

9. Найвищий рівень чистого прибутку та рентабельності забезпечує поєднання ранньовесняного вкривання суниці білою агротканиною з мульчуванням ґрунту чорною плівкою та удобренням рослин за ґрунтовою і листовою діагностикою. За дворічного плодоношення сорту Дарунок вчителю ці показники становлять відповідно 183,7 тис. грн/га і 181,6%, а сорту Фестивальна ромашка - 217,5 тис. грн/га і 198,6%. Порівняно з чорною плівкою, на третій рік плодоношення вища економічна ефективність забезпечується за мульчування ґрунту соломою - відповідно чистий прибуток становить 231,1 тис. грн/га і рівень рентабельності 211,0%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для забезпечення ранішого на 8-10 діб достигання ягід і підвищення врожайності суниці за трирічного вирощування з дворічним плодоношенням закладати насадження з мульчуванням ґрунту чорною плівкою в рядах, укривати білою агротканиною за два-три тижні до початку вегетації, поєднуючи з мульчуванням злаковою соломою у міжряддях товщиною 10 см перед квітуванням рослин. Удобрення проводити за аналізами ґрунту і листя, розраховуючи дози азотного добрива на забезпечення вмісту нітратного азоту 25 мг/кг (нітрифікаційна здатність за 14-добового компостування) в шарі ґрунту 0-40 см.

За вирощування суниці без мульчування чорною плівкою в рядах, ґрунт мульчувати подрібненою злаковою соломою, що забезпечує високу ефективність трирічного плодоношення насаджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Копитко П. Г. Урожайність суниці залежно від утримання ґрунту та удобрення в Правобережному Лісостепу України / П. Г. Копитко, Р. М. Буцик // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. - Суми: Університетська книга, 2007. - Вип. 10-11 (14-15). - С. 86-88 (85% - польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

2. Копитко П. Г. Формування вегетативних і генеративних органів суниці сорту Дарунок вчителю залежно від утримання ґрунту та умов мінерального живлення / П. Г. Копитко, Р. М. Буцик // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - К., 2008. - Вип. 67. - С. 219-225 (85% - польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

3. Копитко П. Г. Якість врожаю суниці залежно від укривання насадження агротканиною, мульчування ґрунту та удобрення / П. Г. Копитко, Р. М. Буцик // Зб. наук. пр. Уманського НУС. - К., 2010. - Вип. 74. - Ч.1: Агрономія. - С. 301-308 (85% - польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

4. Копитко П. Г. Біомаса рослин суниці та винос N, P₂O₅, K₂O залежно від укривання насаджень агротканиною, мульчування ґрунту й удобрення в Правобережному Лісостепу України / П. Г. Копитко, Р. М. Буцик // Наукові доповіді НУБІП. 2010. - №5 (21). - Режим доступу: http://nd.nubip.edu.ua/2010-5/titul.html (85% - польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

Статті

5. Копитко П. Г. Вплив ранньовесняного вкривання рослин та мульчування ґрунту на продуктивність насаджень суниці / П. Г. Копитко, Р. М. Буцик // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - Умань, 2006. - Вип. 62. - С. 153-159 (85% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

Тези доповідей

6. Буцик Р. М. Вплив мульчування грунту на його фізико-біологічні властивості в насадженні суниці садової / Р. М. Буцик // Тези наук. конф. молодих учених до 100-річчя П.А. Власюка і 150-річчя Л.П. Симиренка. -УДАУ. - Умань. - 2005. - С. 77-80.

<...