Діяльність академіка В.П. Бурката (1939-2009) у контексті розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА

УДК 636.082:001:929 Буркат (477)(1939/2009)(043.3)

06.04.01 - історія сільськогосподарських наук

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ДІЯЛЬНІСТЬ АКАДЕМІКА В.П. БУРКАТА (1939-2009) У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ

БАЩЕНКО ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

Київ-2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України Зубець Михайло Васильович, Національна академія аграрних наук України, почесний президент

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Ковтун Світлана Іванівна, Інститут розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України, заступник директора з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, Національна академія аграрних наук України, начальник відділу ветеринарної медицини та зоотехнії

Захист відбудеться 2011 року о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.373.01 при Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН (03680, Київ, вул. Героїв Оборони, 10, читальний зал).

З дисертацією можна ознайомитися у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН (03680, Київ, вул. Героїв Оборони, 10, читальний зал).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник С.Д. Коваленко

Анотації

Бащенко В.М. Діяльність академіка В.П. Бурката (1939-2009) у контексті розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.04.01 - історія сільськогосподарських наук. - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню життєвого та творчого шляху відомого українського вченого у галузі селекції, генетики і біотехнології у тваринництві, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка УААН В.П. Бурката. Висвітлено основи формування наукового світогляду та становлення пріоритетних напрямів діяльності вченого. Запропоновано періодизацію його наукової й організаційної діяльності. 3дійснено аналіз та систематизацію наукової спадщини вченого, окреслено шляхи її використання на сучасному етапі розвитку тваринництва. Охарактеризовано внесок В.П. Бурката в організацію сільськогосподарської дослідної справи в Україні другої половини ХХ - початку ХХІ століть. З`ясовано роль репрезентаційної та популяризаційної діяльності вченого у розвитку вітчизняної сільськогосподарської науки.

Ключові слова: сільськогосподарська дослідна справа, тваринництво, племінна справа, селекція, генетика, біотехнологія, історія аграрної науки

Бащенко В.М. Деятельность академика В.П. Бурката (1939-2009) в контексте развития сельскохозяйственного опытного дела в животноводстве Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.04.01 - история сельскохозяйственных наук. - Государственная научная сельскохозяйственная библиотека НААН, Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию жизненного и творческого пути известного украинского ученого в отрасли селекции, генетики и биотехнологии в животноводстве, доктора сельскохозяйственных наук, профессора, академика УААН В.П. Бурката, его вклада в развитие сельскохозяйственного опытного дела в животноводстве Украины второй половины ХХ - начала ХХІ столетий.

Работа состоит из вступления, четырех разделов, выводов к каждому разделу, общих выводов, списка использованных источников. Во вступлении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель и задачи исследования, раскрыты научная новизна и практическое значение полученных результатов.

Автором аргументирована недостаточная степень разработки проблемы, определены направления, которые требуют дальнейшего изучения. Отмечено, что деятельность академика В.П. Бурката в контексте развития сельскохозяйственного опытного дела в животноводстве Украины не была предметом специального исследования. Историографический обзор убедительно доказывает, что избранная научная проблема предыдущими исследователями освещалась фрагментарно.

Проанализированы основные факторы, способствующие становлению научного мировоззрения В.П. Бурката. Обосновано влияние на формирование его научных приоритетов известных ученых в отрасли животноводства: Ф.Ф. Эйснера, Н.А. Кравченка, П.Д. Пшеничного, Н.Н. Колесника, К.Б. Свечина и других. Выделены периоды научной и организационной деятельности В.П. Бурката. Детально обобщены основные достижения в отрасли селекции, генетики и биотехнологии животноводства, а также истории сельскохозяйственной науки.

Отмечены разноплановость и многосторонность научных поисков академика В.П. Бурката. Систематизированы научные работы ученого по основным направлениям: 1) теория породы и породообразования; 2) оптимизация системы линейного разведения крупного рогатого скота; 3) оценка племенной ценности сельскохозяйственных животных; 4) генетические и биотехнологические аспекты селекции; 5) организация и планирование племенной работы; 6) технологические аспекты развития скотоводства; 7) методология сохранения генофонда пород и другие.

Подчеркнуто, что ученый - один из основателей современной теоретической концепции селекционного преобразования генофонда пород, основные положения которой использованы в программах выведения высокопродуктивных специализированных пород и типов крупного рогатого скота Украины. Он является автором ряда селекционных достижений, генетический потенциал которых находится на уровне европейских стандартов. Академик В.П. Буркат разработал оригинальные модели организации селекционно-племенной работы, методы создания синтетических линий в скотоводстве, предложил подходы к оценке племенной ценности животных. Он заложил основы новой отрасли знаний - биотехнологической селекции, инициировал разработку теоретических и методологических основ современной стратегии сохранения генетического разнообразия сельскохозяйственных животных.

Обосновано, что научное наследие ученого большей частью не утратило своей ценности и значимости на современном этапе развития животноводства. Отдельные его составные, такие как теория породы и породообразования; теория консолидации селекционных образований; методы сохранения и рационального использования генофонда пород целесообразно использовать как теоретическую и методологическую основу при розработке дальнейшей стратегии разведения в скотоводстве.

Раскрыт вклад В.П. Бурката в организацию сельскохозяйственного опытного дела в животноводстве Украины второй половины ХХ - начала ХХІ столетий. Обоснована его причастность к становлению и сохранению статуса главного координационного и научно-методического центра по проблемам развития АПК - Национальной академии аграрных наук Украины. Заслугой ученого также является становление научно-методического центра отечественной зоотехнии - Института разведения и генетики животных НААН. Ученый также приложил усилия к организации производственно-научной ассоциации в животноводстве "Украина", Национального объединения по племенному делу в животноводстве "Укрплемобъединения", Государственного научно-производственного концерна "Селекция". буркат селекція генетика

Обобщены основные направления деятельности и достижения одного из наиболее авторитетных отраслевых научных центров Украины - "Селекция и биотехнология в животноводстве", основанного академиком В.П. Буркатом при Институте разведения и генетики животных. Среди его учеников известные ученые в отрасли животноводства: М.И. Бащенко, В.И. Ладыка, Ю.Ф. Мельник, С.Ю. Рубан, С.И. Ковтун, О.Ф. Хаврук, В.И. Антоненко, С.Л. Войтенко, А.М. Дубин, В.Т. Сметанин, В.В. Дзицюк, Л.В. Пешук и др.

Определен вклад ученого в развитие истории сельскохозяйственного опытного дела в Украине. Отмечено, что он приобрел широкую известность как один из основателей историко-биографических серий, энциклопедических, справочных и библиографических изданий, редактор научно-тематических журналов, автор фундаментальных научных обобщающих работ.

Ключевые слова: сельскохозяйственное опытное дело, животноводство, племенное дело, селекция, генетика, биотехнология, история аграрной науки.

V. Bashchenko. Activity of academician V. Burkat (1939-2009) in the context of development of the agricultural experienced work in the stock-raising of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of agricultural sciences after speciality 06.04.01 - history of agricultural sciences. - State Scientific Agricultural Library of NААS, Kyiv, 2011.

The of dissertation is devoted to complex research of vital and creative way of the prominent of Ukrainian of scientist in industry of selection, genetics and biotechnology in a stock-raising, doctor of agricultural sciences, professor, academician of UААS V. Burkat. Bases of formation of scientific outlook and becoming of priority directions of activity of the scientist were shined.The periodization of his scientific and organizational activity was offered. Analysis and ordering of a scientific heritage of the scientist were made,pathes of its use at the present stage of development of animal industries were outlined.V. Burkat's contribution to the organisation of agricultural skilled business in Ukraine of second half ХХ - beginnings ХХІ of centuries was characterised.business, creation of row of scientific and productive structures in industry of stock-raising was given. The role of representational and popularization activity of scientist in development of the domestic agricultural science was found out.

Keywords: agricultural experienced work, stock-raising, breeding work, selection, genetics, biotechnology, history of agrarian science.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі державотворення в Україні відкрилися реальні можливості для вивчення та творчого використання історичного досвіду, зокрема у такій важливій галузі, як сільське господарство. Інтерес громадськості до проблем історії та культури, переоцінка низки концептуальних положень, подолання існуючих стереотипів потребують детальної інвентаризації та переосмислення глибинних пластів наукової спадщини, накопиченої кількома поколіннями вчених-аграріїв у єдиному контексті спадкоємності.

Знаковою постаттю для вітчизняного галузевого дослідництва 80-х років ХХ - початку ХХІ століть є доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Валерій Петрович Буркат (1939-2009). З його іменем пов'язані конструктивні здобутки та рішення, які визначили подальший розвиток сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України на кілька десятиріч уперед: 1) фундація сучасної теорії та методології породотворення; 2) декларація нової галузі знань - біотехнологічної селекції; 3) актуалізація проблеми збереження генофонду тварин та інші наукові напрями.

Академік В.П. Буркат - визнаний організатор сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві Україні. Він доклав значних зусиль до здобуття та збереження статусу Української академії аграрних наук як головного науково-методичного та координаційного центру розвитку АПК країни. Майже 30 років свого життя присвятив становленню галузевого науково-методичного та координаційного центру - Інституту розведення і генетики тварин.

В.П. Буркат - самобутній історик сільськогосподарської науки України та її популяризатор. Він відстоював національну ідею на всіх рівнях впливу: як співзасновник історико-біографічної серії "Українські вчені-аграрії ХХ століття", ініціатор низки енциклопедичних, довідкових та бібліографічних видань, редактор науково-тематичних часописів, автор фундаментальних наукових узагальнюючих праць та ін.

Окремі аспекти багатогранної діяльності вченого знайшли відображення у працях М.В. Зубця, О.Ф. Хаврука, А.Г. Веретьохіна, В.М. Рябка та інших авторів. Однак комплексного вивчення його творчого доробку у контексті розвитку вітчизняного тваринництва здійснено не було. Не достатньо вивченими є його наукова та організаційна діяльність, а дослідницькі розвідки з історії сільськогосподарської науки України взагалі ніколи не розглядалися. З огляду на це актуальність даного дослідження не викликає сумніву, оскільки воно, з одного боку, сприятиме персоніфікації історії аграрної науки, а з іншого - реконструкції життєвого та творчого шляху талановитого вченого та організатора науки, окресленню його внеску у розвиток сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України другої половини ХХ - початку ХХІ століть.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до загального напряму наукових досліджень Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН і є складником наукових тем: "Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні" (номер державної реєстрації 0102U001526) та "Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні" (номер державної реєстрації 0107U003107).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у проведенні цілісного науково-історичного аналізу та оцінці внеску академіка В.П. Бурката у розвиток сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України другої половини ХХ - початку ХХІ століть.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких задач:

- проаналізувати стан наукової розробки теми дослідження, рівень його джерельного забезпечення, обґрунтувати методологічні засади;

- здійснити історичну реконструкцію життєвого шляху академіка В.П. Бурката, виділити основні періоди його наукової та організаційної діяльності;

- узагальнити основні напрями наукових досліджень ученого в галузі селекції, генетики та біотехнології у тваринництві, визначити пріоритетні у вітчизняній науці;

- обґрунтувати значення наукової спадщини вченого на сучасному етапі розвитку тваринництва України;

- охарактеризувати роль академіка В.П. Бурката в організації вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві;

- з`ясувати місце репрезентаційної та популяризаційної діяльності вченого у розвитку сільськогосподарської науки України та вивченні її історії.

Об'єктом дослідження є розвиток сільськогосподарської науки в Україні.

Предмет дослідження - наукова та організаційна діяльність академіка УААН В.П. Бурката у контексті розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України другої половини ХХ - початку ХХІ століть.

Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на загальнонаукових принципах історичної достовірності, об`єктивності, системності, комплексності, науковості, багатофакторності та всебічності. У представленому історико-біографічному дослідженні використано загальнонаукові (аналіз, синтез, класифікація, типологізація), міждисциплінарні (структурно-системний) та власне історичні (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, періодизації, персоніфікації) методи. У процесі проведення дисертаційного дослідження також використано методи джерелознавчого, архівознавчого та термінознавчого аналізу.

Хронологічні межі дослідження охоплюють увесь період життя академіка В.П. Бурката (1939-2009). Особливу увагу зосереджено на дослідженні періоду його активної наукової діяльності, обмеженого 1963-2009 роками, при цьому нижня хронологічна межа позначає час виходу перших наукових праць, а верхня - смерть вченого.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у постановці та розробці проблеми, яка до цього часу не отримала всебічного й об`єктивного висвітлення в історії сільськогосподарської науки.

Вперше: 1) проведено комплексне дослідження життєвого та творчого шляху академіка В.П. Бурката; 2) виділено основні періоди його наукової та організаційної діяльності; 3) з`ясовано місце репрезентаційної та популяризаційної діяльності вченого у розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні; 4) здійснено оцінку його діяльності як організатора вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи, ініціатора створення низки науково-дослідних та науково-виробничих структур у галузі тваринництва; 5) визначено внесок академіка В.П. Бурката у становлення та розвиток комплексних наукових досліджень з національної сільськогосподарської біографістики та бібліографії.

Удосконалено загальні підходи щодо проведення аналізу наукової спадщини В.П. Бурката та окреслено шляхи її використання на сучасному етапі розвитку тваринництва; запроваджено до наукового обігу незавершені та рукописні наукові праці вченого.

Отримав подальший розвиток напрям наукової роботи з відтворення діяльності видатних українських учених у галузі тваринництва.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії вітчизняної сільськогосподарської науки та її окремих напрямів, а також у наближенні до громадськості наукового доробку академіка В.П. Бурката, фундаментальні розробки якого слугують теоретичним підґрунтям для подальшого розвитку тваринництва. Окремі положення, висновки та матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при вивченні спецкурсів "Історія сільськогосподарської науки", "Історія науки і техніки", "Тваринництво", "Сільське господарство" та ін.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем обґрунтовано мету і завдання дослідження, його джерелознавчі та методологічні засади. Здійснено аналіз наукової спадщини академіка В.П. Бурката та систематизовано її за основними напрямами; впорядковано матеріали його життєдіяльності. Особистим внеском здобувача також є аналіз та узагальнення результатів дослідження, формування його основних теоретичних і наукових положень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи оприлюднено на наукових конференціях: VI міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні наукові досягнення" (27 червня - 5 липня 2010 р., м. Прага), VI міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досягнень" (7-15 липня 2010 р., м. Перемишль), VI міжнародній науково-практичній конференції "Наука: теорія і практика" (7-15 серпня 2010 р., м. Перемишль), ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва" (15-16 вересня 2010 р., м. Тернопіль), міжнародній науково-практичній конференції "Нове в методах створення спеціалізованих порід і типів сільськогосподарських тварин" (21 жовтня 2010 р., с. Чубинське), міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (21-22 жовтня 2010 р., м. Львів).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 10 одноосібних наукових праць, серед яких 5 статей у виданнях, визнаних ВАК України фаховими, та 5 публікацій у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, аналізу джерельної бази та методологічних засад дослідження, викладу результатів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 295 найменувань, 20 додатків. Повний обсяг дисертації становить 242 сторінки, обсяг основного тексту 180 сторінок.

Основний зміст дисертації

У Вступі висвітлено актуальність теми, її наукову новизну та практичне значення, зв'язок з науковими проблемами; обґрунтовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, а також хронологічні межі та методи дослідження; наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію результатів і структуру дисертації.

У першому розділі "Стан наукової розробки проблеми, джерелознавчі та методологічні засади дослідження" з`ясовано рівень розробки даної теми, висвітлено джерелознавчу та методологічну бази дослідження, здійснено систематизацію використаних джерел.

У підрозділі 1.1. "Історіографія проблеми" показано, що в наукових колах глибокий та систематичний інтерес до постаті В.П. Бурката сформувався лише з 90-х років ХХ ст., коли він уже здобув авторитет та широку відомість як талановитий учений-селекціонер у галузі тваринництва, фундатор низки наукових напрямів, організатор ряду галузевих науково-дослідних та науково-виробничих структур, автор оригінальних наукових розробок.

Нами виділено кілька груп історіографічних праць, які безпосередньо чи побічно висвітлюють проблему, що досліджується. Особливу практичну цінність являють дослідження М.В. ЗубцяСільське господарство України - від минулого до сьогодення: монографія у 4-х т. - Т. 4. Аграрна наука: розвиток та досягнення / М.В. Зубець, В.А. Вергунов, В. І. Власов та ін.; УААН, ДНСГБ, ННЦ "Ін-т аграрної економіки". - К.: Аграрна наука, 2005. - 470 с., В.А. ВергуноваВергунов В.А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / В.А. Вергунов; УААН, ДНСГБ. - Ч. 1. - К.: Аграрна наука, 2006. - 492 с. - (Істор.-бібліогр. серія "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії"); Вергунов В.А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / В.А. Вергунов; УААН, ДНСГБ. - Ч. 2. - К.: Аграрна наука, 2008. - 563 с. - (Істор.-бібліогр. серія "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії")., Н. І. ПшеничногоПшеничний Н. І. До історії розвитку сільськогосподарської науки і дослідної справи на Україні / Н. І. Пшеничний // Вісник сільськогосподарської науки. - 1972. - № 12. - С. 38-46. та інших учених, які присвячені загальним проблемам становлення і розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи та містять побічні відомості щодо її започаткування у галузі тваринництва.

Значну групу узагальнюючих праць склали дослідження, що відтворюють основні етапи становлення та розвитку вітчизняного тваринництва. Це наукові праці відомих дослідників історії зоотехнічної науки в Україні: П.Д. ПшеничногоПшеничний П.Д. Зоотехнічна наука за 40 років / П.Д. Пшеничний // Соціалістичне тваринництво. - 1957. - № 11. - С. 15-20., Ю.Д. РубанаРубан Ю.Д. Историязооинженерной науки и современность /Ю.Д. Рубан. - К.: Аграрная наука, 2001. - 181 с., В.А. ВергуноваВергунов В.А. Агрономія і становлення науки про тваринництво на теренах України та Франції (друга половина ХVІІІ ст. - 1920 рік) / В.А. Вергунов. - К., 2009. - 278 с. та ін.

Оскільки один із головних напрямів діяльності В.П. Бурката - породне перетворення, важливого значення надавали аналізу наукових праць з вивчення генезису вітчизняних порід худобиПлемінна робота з породами великої рогатої худоби /за ред. М.А. Кравченка. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Урожай, 1970. - 328 с.; Бойко В.П. Породы крупного рогатого скота Украины в историческомразвитии и ихоценка по молочнойпродуктивности / В.П. Бойко; под ред. Н.А. Кравченка. - К., 1981. - 108 с.; Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве / М.В. Зубец, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник и др.; под ред. М.В. Зубца, В.П. Бурката. - К.: БМТ, 1997. - 722 с.; Рубан Ю.Д. Эволюция крупного рогатого скота в современной и будущейселекции / Ю.Д. Рубан. - К.: Аграрная наука, 2000. - 240 с.; Рубан Ю.Д. Эволюциясимментальскойпороды скота: опыт и перспективыегоиспользования / Ю.Д. Рубан. - К.: Аграрная наука, 2002. - 296 с.. Здобутки українських учених у напрямі розробки основних теоретичних положень селекційної науки, розбудови галузі спеціалізованого скотарства відображено М.З. БасовськимПлемінна робота: довідник / М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець; за ред. М.В. Зубця. - К.: Асоціація "Україна", 1995. - 440 с., М.В. ЗубцемПлемінні ресурси України / УААН; наук. ред. М.В. Зубця, В.П. Бурката. - К.: Аграрна наука, 1998. - 336 с. та ін. Автори дають оцінку діяльності вченого з виведення високопродуктивних спеціалізованих порід великої рогатої худоби, його внеску у становлення генетичних та біотехнологічних методів як теоретичної основи розвитку селекції.

В історіографії досліджуваної проблеми значне місце відведено узагальнюючим працям з історії становлення та діяльності окремих галузевих науково-дослідних й освітніх інституцій. Вони сприяють реконструкції окремих періодів життєвого та творчого шляху В.П. Бурката, пов`язаних з діяльністю того чи іншого закладу. Так, заповненню фактографічної бази з історії УАСГН та відтворенню відповідного етапу життєдіяльності вченого, пов`язаного зі здобуттям ним фахової освіти, сприяло документальне видання "Українська академія сільськогосподарських наук"Українська академія сільськогосподарських наук (1956-1962): зб. док. і матер. до 75-річчя створення УААН / УААН, ДНСГБ; уклад. В.А. Вергунов, Н.Б. Щебетюк, Б.К. Супіханов та ін. - К., 2006. - 380 с. - (Істор.-бібліогр. серія "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії"; кн. 16).. Окремі відомості щодо її учбової частини містить колективне монографічне видання "Становлення і розвиток аграрної освіти та науки в Україні (з найдавніших часів до сьогодення)"Становлення і розвиток аграрної освіти та науки в Україні (з найдавніших часів до сьогодення) / Д.О. Мельничук, М.В. Зубець, Л.Ю. Беренштейн та ін. - К.: НАУ, 2005. - 224 с.. Фрагментарні дані щодо періоду проходження В.П. Буркатом виробничої практики в Українському науково-дослідному інституті тваринництва ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" представлено у наукових працях В.М. РябкаРябко В.М. Аскания-Нова в решениинаучных проблем / В.М. Рябко. - 2-е изд., дополн. - Херсон, 2007. - 504 с..

Найчисленнішу групу узагальнюючих праць становлять дослідження періодів життєдіяльності вченого, пов`язаних з Українською академією аграрних наук та Інститутом розведення і генетики тваринМісце і роль аграрної науки в процесі розвитку АПК України /підгот. за матеріалами Ювілейної сесії Загальних зборів УААН, присвяч. 75-річчю заснування Української академії аграрних наук. - К., 2007. - 280 с.; Через роки і відстані / Б. Є. Патон, Б.К. Супіханов, П.Т. Саблук та ін. - К.: Аграрна наука, 2008. - 456 с.; Інститут розведення і генетики тварин / УААН; уклад.: М.Я. Єфіменко, І. В. Гузєв, Л.О. Бегма та ін.; наук. ред. В.П. Буркат.-Чубинське, 2004.- 82 с.. В історіографії досліджуваної проблеми досить повно представлено відомості щодо заснування В.П. Буркатом наукового центру "Селекція і біотехнологія у тваринництві". Це, перш за все, статті М.В. ЗубцяРоль сільськогосподарської науки в розвитку агропромислового комплексу України: доп. президента Академії, акад. УААН М.В. Зубця // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 1. - С. 7-15., І. С. БородайБородай І. Наукові школи - Інституту / І. Бородай // Тваринництво України. - 2007. - № 2. - С. 15; Бородай І. С. Слово про Вчителя (присвячується пам`яті професора, доктора сільськогосподарських наук, академіка УААН Валерія Петровича Бурката) / І. С. Бородай // Розведення і генетика тварин: міжвід. тем. наук. зб. - Вип. 43. - К.: Аграрна наука, 2009. - С. 3-10., які характеризують дослідницьку програму та здобутки цього неформального творчого об`єднання провідних українських учених у галузі тваринництва.

Для вивчення основних віх життєвого та творчого шляху академіка В.П. Бурката найбільшу інформативність несуть біографічні нариси. Цінність їх полягає у логічному поєднанні фактичного матеріалу як суто біографічного характеру, так і узагальнюючого наукового. Ця група наукових праць, на відміну від вищерозглянутих, сприяє формуванню більш цілісного уявлення щодо особистості вченого, у комплексі відтворює різні форми його діяльності. Один із перших біографічних нарисів про В.П. Бурката було написано О.Ф. ХаврукомХаврук О.Ф. Буркат Валерій Петрович / О.Ф. Хаврук // Вчені-селекціонери у тваринництві / УААН. - К.: Аграрна наука, 1997. - С. 23-28. - (Серія "Українські вчені-аграрії ХХ століття"; кн. 1)., який увійшов до книги "Вчені-селекціонери у галузі тваринництва" (1997) (серія "Українські вчені-аграрії ХХ століття"). У наступне десятиріччя біографічні нариси про нього були вміщені до низки найбільш популярних довідкових та енциклопедичних видань. Це, зокрема, "Нові імена" (1997, 1998), "Хто є хто в Україні" (1997, 2001, 2007), "Імена України" (1999), "Київський літопис ХХІ століття: визначні імена та підприємства України. 2004-2005", "Енциклопедія сучасної України" (2004), "Українська академія аграрних наук: персональний склад (академіки, члени-кореспонденти, почесні та іноземні члени УААН. 1990-2004)" та ін.

Основні життєві позиції вченого, його внесок у розвиток теорії та методології породотворення у тваринництві України детально розкриті у біографічному нарисі, написаному М.В. ЗубцемЗубець М.В. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН В.П. Буркат - фундатор новітньої теорії та методології зоотехнічної науки в Україні / М.В. Зубець, Ю.Ф. Мельник, І. В. Гузєв // Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві: матеріалинаук.-теорет. конф., присвяч. пам`яті академіка В.П. Бурката (Чубинське, 25 лютого 2010 р.). - К.: Аграрна наука, 2010. - С. 3-5. та іншими дослідниками вже після смерті В.П. Бурката. Вони характеризують вченого, як фундатора сучасної теоретичної концепції селекційного перетворення генофонду порід та нової галузі знань - біотехнологічної селекції, автора оригінальних моделей організації селекційно-племінної роботи у скотарстві.

Як показали результати дослідження, окрім біографічних нарисів на сьогодні практично не представлено наукових праць, де б було ґрунтовно відтворено життєвий та творчий шлях В.П. Бурката, дано оцінку його внеску у розвиток сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України. У більшості з них наведено фрагментарні дані про життя та діяльність вченого, відомості щодо окремих періодів зовсім відсутні. Слід наголосити на тому, що попередні дослідники особливого значення надавали реконструкції переважно його наукової діяльності, тоді як інші її форми залишилися поза їхньою увагою. До цього часу належним чином не осмислено наукові здобутки вченого, не окреслено шляхи їхнього використання на сучасному етапі розвитку тваринництва. З огляду на це проблема комплексного наукового дослідження, в якому об`єктивно та всебічно було б висвітлено багатогранну наукову та організаційну діяльність ученого, його роль у розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України, є досить актуальною.

У підрозділі 1.2. "Джерельна база та методологія дослідження" систематизовано коло джерел, що використовувалися, за походженням, видами, формою, ступенем персоніфікації, ознаками та змістом. Першочергового значення надавали вивченню архівних документів, які мають низку переваг щодо їхньої змістовності та конкретики перед іншими джерелами.

Значною інформативністю відзначаються фонди Державного архіву м. Києва: Р-1331 "Українська ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія" та Р-1361 "Київський ветеринарний інститут". Ряд документів, що безпосередньо відносяться до періоду навчання Валерія Петровича, вміщує фонд 4861 "Українська академія сільськогосподарських наук" Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Використано низку документів, що розкривають окремі періоди його наукової та організаційної діяльності. Це, зокрема, фонди 4860 "Міністерство радгоспів УРСР", 5022 "Республіканський трест племзаводів і племрадгоспів УРСР" та 5176 "Південне відділення ВАСГНІЛ".

Для вивчення діяльності академіка В.П. Бурката, як завідувача сектору тваринництва сільськогосподарського відділу ЦК КПУ, суттєвий джерелознавчий потенціал представляє фонд 1 "Документи загального відділу ЦК Компартії України" Центрального державного архіву громадських об`єднань України. Значущість даної частини документальної бази дослідження посилюється, якщо врахувати те, що цей період життєдіяльності вченого не знайшов відображення практично у жодному з інших наявних джерел.

Унікальний матеріал для вивчення життєвого та творчого шляху вченого містить його особовий архів. Нами виявлено та проаналізовано його рукописні та машинописні тексти (наукові праці, чернетки, нотатки, листи до різних інстанцій тощо). Особливу увагу приділено вивченню його неопублікованих та незавершених праць, що значно розширило уявлення про формування наукових інтересів ученого в останні роки його життя.

Важливим складником джерельної бази дослідження є оригінальні праці вченого, аналіз яких сприяє відтворенню цілісної картини становлення його наукових інтересів, визначенню пріоритетних напрямів наукової діяльності та періодів найбільшої творчої активності.

Дослідження даної проблеми ґрунтується на залученні такого різновиду джерел, як мемуарна література. Унікальним матеріалом для вивчення життєдіяльності вченого є його власні спогади, де він дає оцінку епосі, подіям та фактам, на тлі яких відбувалося формування його особистості. Викликають глибокий інтерес розгорнуті портретні характеристики відомих учених, наведені Валерієм Петровичем, вплив яких на подальше становлення його дослідницької програми виявився знаковим.

Аналіз джерельної бази дав змогу пересвідчитися, що зазначені групи джерел формують широкий і різноманітний пласт документального забезпечення досліджуваної проблеми. Їхнє комплексне використання у сукупності з обґрунтуванням методологічних засад дослідження дало змогу досягти поставленої мети.

У другому розділі "Життєвий і творчий шлях В.П. Бурката" охарактеризовано передумови становлення наукового світогляду вченого, виділено та проаналізовано основні етапи його наукової та організаційної діяльності.

У підрозділі 2.1. "Формування наукового світогляду" висвітлено перший період життєдіяльності вченого, пов`язаний із здобуттям фахової освітив Київському ветеринарному інституті (1956-1957) та Українській академії сільськогосподарських наук (1957-1961). Ці роки в історії вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи позначилися інтенсивними пошуками оптимальних форм співіснування галузевої науки та освіти. Академія була установою нового радянського зразка, яка об`єднала всі наукові сільськогосподарські заклади в єдину організацію. Науково-дослідна спрямованість навчального процесу в цьому закладі була настільки цілеспрямованою, що половина фахівців зоотехнічного факультету в подальшому стали кандидатами та докторами наук, майбутніми академіками НААН та РАСГН. Досвід, який В.П. Буркатотримав у цей період, не тільки сприяв формуванню його наукового світогляду, але й став фундаментом наукового професіоналізму, який він згодом демонстрував під час роботи у галузевих науково-виробничих та науково-дослідних установах.

Під час виробничого стажування в Українському науково-дослідному інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" учений на основі вивчення анатомо-фізіологічних та етіологічних особливостей породи санта-гертруда вперше у колишньому Союзі налагодив систематичне взяття сперми на штучну вагіну від бугаїв-плідників.

На становлення наукового світогляду В.П. Бурката значно вплинули М.А. Кравченко, М.М. Колесник, К.Б. Свєчин, П.Д. Пшеничний, Ф.Ф. Ейснер та ін. Зокрема, за керівництва Ф.Ф. Ейснера в аспірантурі Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР він провів дослідження за темою: "Продуктивні, племінні якості і роль корів-рекордисток в удосконаленні великої рогатої худоби симентальської породи", здобув у 1970 р. науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук.

Працюючи у Республіканському тресті племінних заводів і радгоспів, В.П. Буркат вперше в Україні ініціював розробку технології й організацію будівництва станції контрольної відгодівлі свиней при племзаводі ім. Декабристів Полтавської області. Вже у перший рік її існування було проведено оцінку 33-х кнурів та 98-и свиноматок. Іншим напрацюванням ученого є створення разом із В.П. Корчемним і П.Б. Духовним першої в країні станції оцінки плідників за продуктивністю дочок при племзаводі "Старий Коврай" Черкаської області. У подальшому обидві станції відіграли провідну роль у поліпшенні племінних та продуктивних якостей худоби.

У підрозділі 2.2. "Етапи наукової та організаційної діяльності" реконструйовано хронологію життя та творчості вченого, здійснено її періодизацію за особистісно-діяльнісним підходом. Встановлено, що він упродовж свого життя вдало поєднував науково-дослідну, науково-виробничу та науково-організаційну діяльність. Зокрема, в періоди домінування науково-виробничої діяльності вчений очолював такі структури: відділ з племінної роботи Міністерства радгоспів УРСР (1970-1971), сектор тваринництва сільськогосподарського відділу ЦК КПУ (1971-1980), виробничо-наукову асоціацію з тваринництва "Україна" (1990-1993), Національне об`єднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб`єднання" (1993-1996), Державний науково-виробничий концерн "Селекція" (2000-2002).

Розвиток вітчизняного тваринництва в 60-70-ті роки минулого століття ознаменувався переходом на промислову основу і поставив перед ученими принципово нові завдання: 1) запровадження нормованої годівлі з чітко розробленою системою роздоювання корів; 2) цілеспрямоване вирощування молодняку; 3) штучне осіменіння; 4) щорічне бонітування худоби; 5) перспективне планування племінної роботи; 6) концентрація та спеціалізація виробництва тощо. У зв'язку з цим В.П. Буркатом розроблено оригінальні схеми племінної роботи при спеціалізації господарств, створення науково-виробничих об'єднань у галузі м`ясного скотарства УРСР. Він є автором більш ніж 70 планів та селекційних програм для окремих господарств, регіонів та України в цілому.

Найвизначнішим здобутком наступного періоду було ініціювання розробки та реалізація Генеральної схеми розміщення та раціонального використання племінних ресурсів. Принцип її побудови ґрунтувався на поєднанні наявного в Україні генофонду сільськогосподарських тварин із кращим селекційним матеріалом інших країн, який учений вивчав на фермах, в асоціаціях та наукових центрах Австрії, Болгарії, Великобританії, Голландії, Канади, Німеччини, Польщі, США, Угорщини, Франції, Швейцарії. У результаті її реалізації вчений зберіг цілісні майнові комплекси всіх 124-х племінних підприємств України, добився концентрації кращих племінних ресурсів на провідних селекційних центрах, перепрофілювання дрібних станцій штучного осіменіння на репродуктори елітного маточного поголів'я великої рогатої худоби, свиней і овець та створення державних заводських конюшень.

Періоди активної науково-дослідної діяльності В.П. Бурката пов'язані з його перебуванням на керівних посадах в Інституті розведення і генетики тварин (1980-1989, 1995-2009), Південному відділенні ВАСГНІЛ (1990), Українській академії аграрних наук (1996-2005). Важливою віхою був захист у 1989 р. у Всесоюзному НДІ розведення і генетики тварин дисертаційного дослідження на здобуття вченого ступеня доктора сільськогосподарських наук за темою "Методи перетворення симентальської худоби на основі використання генофонду голштинської породи".

У цей період великомасштабне перетворення вітчизняного генофонду, ініціатором та методологом якого був учений, принесло помітні результати. Апробовано низку високопродуктивних спеціалізованих порід та типів, зокрема українські червоно- та чорно-рябу, буру та червону молочні породи. Зазначені селекційні досягнення вирізняються високими технологічними та продуктивними якостями, достатньою мірою диференційовані та консолідовані. Генетичний потенціал їхньої продуктивності знаходиться на рівні європейських стандартів і становить 7,0-9,0 тис. кг молока за лактацію. В.П. Буркат долучився до виведення національних спеціалізованих м`ясних порід, ініційованого П.Л. Погребняком, М.А. Кравченком, Ф.Ф. Ейснером, М.В. Зубцем. Він - співавтор української, волинської, поліської та південної м`ясних порід, яким притаманні високі інтенсивність росту, жива маса, забійний вихід.

Здобутки вченого як на науковій, так і на організаційній нивах не лишилися не поміченими, у 1993 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1995 р. дійсним членом (академіком) УААН. У 1996-2000 роках він був членом Головної ради і Президії Вищої атестаційної комісії України, у 1998 р. - членом Президії науково-технічної ради Міністерства агропромислового комплексу України, з 1998 р. - заступником голови Ради по селекційно-племінній роботі у м`ясному скотарстві України, у 2000-2007 роках - заступником голови секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України, у 2001-2005 роках - членом міжвідомчої наукової ради Національної академії наук України та УААН з проблем АПК, у 2006-2009 роках - членом секції сільського господарства Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.

Наукову й виробничу діяльність вченого відзначено державними нагородами СРСР та України: медалями "За трудовую доблесть" (1975), "В память 1500-летия Киева" (1984), "Ветеран труда" (1986), Державною премією України в галузі науки і техніки (1993, 1999), премією УААН "За видатні досягнення в аграрній науці" (1995), орденом "За заслуги" III, II, І ступенів (1996, 1999, 2009), премією ім. В.Я. Юр`єва НАН України (1996).

У третьому розділі "Наукова спадщина академіка В.П. Бурката" проаналізовано та систематизовано за напрямами науковий доробок вченого, визначено його роль і місце в розвитку селекції, генетики та біотехнології у тваринництві.

У підрозділі 3.1. "Розробка сучасної теорії та методології породотворення у скотарстві України" обґрунтовано, що вчений був одним із фундаторів сучасної теоретичної концепції селекційно-генетичного вдосконалення порід великої рогатої худоби, основна стратегічна мета якого полягала у залученні кращого світового генофонду та практично повному збереженні позитивних якостей місцевих порід на основі відтворного схрещування. Він усебічно розкрив закономірності феномену породи, вперше визначив дійсний статус порід та запровадив нову біозоотехнічну системну одиницю - синтетичну популяцію. Запропонував методи створення синтетичних ліній у скотарстві, що сприяють прискореному розмноженню високопродуктивних генотипів, здатних поєднати переваги вихідних порід за умов відтворного схрещування (рис. 1, 2).

Рис. 1. Схема створення синтетичної лінії (перший варіант)

Рис. 2. Схема створення синтетичної лінії (другий варіант)

У підрозділі 3.2. "Методи селекційно-генетичного вдосконалення симентальської породи" узагальнено ефективні заходи племінної роботи з однією із найбільш поширених порід минулого століття. За умов її внутріпородного розведення В.П. Буркат запропонував: 1) ефективний метод прискореного (за 7-8 років) створення заводського стада натомість 15-20 років порівняно з традиційними методиками; 2) принцип селекції на основі ізольованих заводських популяцій або комплексів міжзаводських популяцій. За умов інтенсифікації молочного скотарства вченим вперше розроблено й запроваджено у практику господарств УРСР: 1) технологічні проекти "Вирощування ремонтного молодняку", "Годівля і роздоювання високопродуктивних корів"; 3) рекомендації з вирощування голштинських корів; 4) метод добору та оцінки плідників у племзаводах, що гарантує щорічне отримання щонайменше 4-х лідерів породи; 5) модифіковану схему великомасштабної селекції; 6) програму виведення української червоно-рябої молочної породи, що включала в себе вибір схем схрещування, цільові стандарти добору, методи формування генеалогічної структури (рис. 3).

Рис. 3. Схема виведення української червоно-рябої молочної породи

У підрозділі 3.3."Розвиток генетичних та біотехнологічних засад селекції сільськогосподарських тварин" відмічено, що вченим обґрунтовано доцільність проведення комплексного генетичного моніторингу як однієї з визначальних умов виведення нових та вдосконалення існуючих порід великої рогатої худоби. Він заклав фундамент нової комплексної галузі знань - біотехнологічної селекції, визначив основні компоненти її структурного статусу та нові теоретичні підходи до організації селекційного процесу з урахуванням практичного використання біотехнологічних методів. В.П. Буркатом вперше піднято етичні, соціальні та юридичні аспекти запровадження біотехнологій у сільському господарстві.

У підрозділі 3.4."Методичні підходи до розв`язання проблеми збереження генофонду тварин" обґрунтовано, що вчений ініціював розробку методології збереження генофонду тварин, в основу якої покладав комплексну оцінку, раціональне використання й довготривале зберігання племінних ресурсів; запровадження методів генетико-популяційного моніторингу в генофондових стадах і систему регуляції чисельності генофондових популяцій на основі поєднання біотехнологічних та генетико-селекційних технологій кріоконсервування сперми, ембріонів, ооцитів, первинних зародкових клітин, ДНК та ін.

У підрозділі 3.5. "Значення наукового доробку В.П. Бурката на сучасному етапі розвитку тваринництва" доведено, що його наукова спадщина є теоретичною та методологічною основою у розв`язанні багатьох проблем селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. Так основні концептуальні положення методики виведення української червоно-рябої молочної породи використано при створенні інших спеціалізованих порід та типів. Розроблена спільно з іншими вченими теоретична концепція процесу консолідації спадковості помісних тварин при розведенні "у собі" та відтворному схрещуванні, методи оцінки ступеня генотипової та фенотипової консолідації селекційних груп тварин дають змогу здійснювати теоретичне моделювання та фактичну оцінку ступеня консолідованості порід. Низка розробок вченого зі збереження вітчизняного генофонду тварин є дійовою відповіддю міжнародному співтовариству на заклик FAO до всіх країн світу про необхідність якнайшвидшої розробки і початку реалізації "Глобального плану дій щодо підтримання та розвитку генетичних ресурсів тваринництва". Нова наука - біотехнологічна селекція, задекларована вченим, відкриває реальні перспективи для запобігання глобальної продовольчої кризи, ліквідації тяжких хвороб людей і тварин.

У четвертому розділі "Науково-організаційна та репрезентаційна діяльність" охарактеризовано академіка В.П. Бурката як організатора вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві, а також історика сільськогосподарської науки України.

У підрозділі 4.1. "В.П. Буркат - один із організаторів вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи 80-х років ХХ - початку ХХІ століть" показано, що вчений доклав чимало зусиль до становлення галузевих науково-методичних та координаційних центрів - Української академії аграрних наук та Інституту розведення і генетики тварин. Як віце-президент (1996-2001), академік-секретар Відділення зоотехнії (2001-2005) УААН, він сприяв зростанню результативності фундаментальних і прикладних досліджень, становленню наукових основ розвитку аграрної політики в умовах ринку. Брав участь у розробці науково-технічних програм і проектів. Був координатором науково-технічних програм "Консолідувати створені та вивести нові породи і типи сільськогосподарських тварин" та "Збереження генофонду сільськогосподарських тварин", а також підпрограми "Новітні біотехнології у тваринництві". Долучився до запровадження нової форми творчого об`єднання науковців - науково-методичних та науково-технічних центрів, що дало змогу наблизити науково-методичну роботу установ до рівня головних інститутів. В.П. Буркат тричі виступав з доповідями на сесіях Загальних зборів УААН: "Про підсумки діяльності організацій УААН за 1996 р.", "Про стан і перспективи розвитку селекції в тваринництві" (2000), "Стратегія розвитку м`ясного скотарства в Україні в контексті національної продовольчої безпеки" (2005).

Зусиллями вченого Інститут розведення і генетики тварин визнано головною установою науково-методичного центру "Розведення тварин"; атестовано як селекційний центр із тваринництва, підприємство з оцінки якості молока та трансплантації ембріонів; ліцензовано на проведення генетичної експертизи походження та аномалій великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, а також на зберігання та реалізацію племінних (генетичних) ресурсів. Інститут є головною установою з виконання науково-технічної програми "Збереження генофонду сільськогосподарських тварин", на реалізацію завдань якої спрямовано зусилля 11 науково-дослідних установ. Першим кроком на шляху її виконання було створення банку генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин з філіями у різних регіонах України, віднесеного в 2002 р. до наукових об'єктів, що становлять національне надбання.

На базі інституту В.П. Буркат в 1980 р. заснував науковий центр "Селекція і біотехнологія у тваринництві", представниками якого піднято широке коло актуальних проблем селекції, генетики, біотехнології у тваринництві, історії аграрної науки. Серед його учнів відомі вчені, зокрема академіки НААН М. І. Бащенко, В. І. Ладика, Ю.Ф. Мельник, члени-кореспонденти С.Ю. Рубан, С. І. Ковтун, доктора сільськогосподарських наук О.Ф. Хаврук, В. І. Антоненко, С.Л. Войтенко, А.М. Дубін, В.Т. Сметанін, В.В. Дзіцюк, Л.В. Пешук та ін. Всього вченим підготовлено 13 докторів і 5 кандидатів сільськогосподарських наук, 1 кандидат історичних наук.

У підрозділі 4.2. "Репрезентаційна, популяризаційната публіцистична діяльність вченого" оцінено внесок академіка В.П. Бурката у становлення та розвиток комплексних наукових досліджень з історії сільськогосподарської дослідної справи в Україні. До однієї з його найсуттєвіших заслуг віднесено участь в інтенсивному розгортанні енциклопедичної справи в Україні, сприятливі умови для якої склалися лише в останні десятиріччя. З 1997 р. він був членом головної редакційної колегії "Енциклопедії сучасної України", за його життя було опубліковано 8 її томів.