Роль селекційно-генетичних факторів у формуванні продуктивності норок різних типів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.934.57.082.2/.4: 575

РОЛЬ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИХ факторів У ФОРМУВАННІ ПРОДУКТИВНОСТІ НОРоК РІЗНИХ ТИПІВ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ГАВРИШ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

с. Чубинське 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин НААН

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Бащенко Михайло Іванович, директор Черкаського інституту агропромислового виробництва НААН

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, завідувач лабораторії Інституту розведення і генетики тварин НААН;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Помітун Іван Андрійович, заступник директора з наукової роботи Інституту тваринництва НААН.

Захист відбудеться « 10 » березня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААН.

Автореферат розісланий « 4 » лютого 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення продуктивності галузі хутрового звірівництва неможливе без врахування біологічних особливостей, мінливості та характеру успадковуваності селекційно-генетичних ознак норок різних типів забарвлення в умовах інтенсивного використання. Одним з пріоритетних напрямків роботи в хутровому звірівництві за Загальнодержавною програмою селекції у тваринництві до 2010 року є спрямування подальшої селекції хутрових звірів на поліпшення генофонду шляхом розроблення та застосування високоефективних селекційних прийомів для створення високопродуктивних порід, міжпорідних типів та ліній, максимально пристосованих до технологічних умов ферм різних форм господарювання та природно-екологічних умов різних регіонів України.

Враховуючи актуальність подальшого розвитку галузі хутрового звірівництва в Україні та конкурентоспроможності хутрової сировини, виникає необхідність розроблення методів підвищення продуктивності норок, зокрема створення популяцій звірів різних типів забарвлення, на хутрову продукцію яких буде попит, як на внутрішньому, так і міжнародному ринках.

Дослідження ряду авторів (М. С. Кучер, 1995; В. І. Осташевський, 2005; М. Я. Жинчин, 2006; С. Г. Столбов, 2006; О. Ф. Гончар, 2009) свідчать, що на теперішньому етапі становлення галузі якість хутрової сировини вітчизняних типів норок потребує подальшого вдосконалення, оскільки значно поступається сировинній базі країн Європи (Польщі, Данії, Норвегії, Фінляндії тощо). В. І. Осташевський (2006) підкреслює, що до цього часу не розроблено селекційні програми по створенню норок перспективних типів та шляхів ефективного підвищення відтворювальної здатності, інтенсивності масового і лінійного розвитку та якості волосяного покриву. Селекційно-генетичні ознаки є факторами, які зумовлюють рівень рентабельності галузі, характеризуються різним ступенем мінливості та залежать від рівня племінної роботи в господарстві. Відтак дослідження, спрямовані на вивчення характеру успадковуваності цих ознак, дозволять скорегувати селекційно-племінну роботу в господарствах та підвищити генетичний потенціал продуктивності норок різних типів забарвлення.

Недостатній рівень розробки даного питання зумовлює необхідність проведення цілісного дослідження із зазначеної тематики з урахуванням умов утримання норок різних типів у господарствах Центрального регіону України з метою розроблення ефективних методів підвищення відтворювальної здатності норок кліткового утримання та покращення якості їх хутрової сировини при створенні високопродуктивних стад.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною науково-технічної програми УААН «Технології виробництва продукції тваринництва на інноваційній основі» за угодою з Інститутом тваринництва НААН «Удосконалити технологію вирощування нутрій в індивідуальних та фермерських господарствах та систему відтворення норок, яка забезпечить підвищення виходу щенят на самку на 20-30 % та їх збереження на 15 %» (2006-2010 рр.), «Рекомендації по підвищенню продуктивних якостей різних типів американської норки при селекції їх на збільшення розміру тіла» (№ державної реєстрації 0108U002430, 2008 р.), «Визначити вплив генетичних та паратипових факторів на рівень безпліддя норок» (№ державної реєстрації 0109U005337, 2009 р.) на замовлення Міністерства аграрної політики України.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було вивчення в умовах звірогосподарства «Черкаське» селекційно-генетичних факторів формування продуктивності у норок стандартного темно-коричневого, коричневого «дикого» та сріблясто-голубого типів забарвлення залежно від паратипових факторів, визначення рівня реалізації їх генетичного потенціалу, встановлення рівня зв'язку між селекційними ознаками, мінливості та характеру їх успадковуваності норками досліджуваних типів забарвлення.

Основними завданнями досліджень було вивчити:

- рівень реалізації статевого потенціалу у самців та самок норок різних типів забарвлення в залежності від впливу на них генетичних та паратипових факторів, встановити характер успадковуваності даної селекційної ознаки;

- мінливість показників розміру тіла норок залежно від типу забарвлення, встановити характер успадковуваності даної селекційної ознаки;

- мінливість показників забарвлення хутра норок залежно від типу забарвлення та встановити характер успадковуваності даної селекційної ознаки;

- морфологічну структуру волосяного покриву мінливість та успадковуваність комплексної характеристики хутра норок залежно від типу забарвлення;

- мінливість та успадковуваність розміру білої плями на хутрі у норок різного типу забарвлення;

- мінливість та успадковуваність інтенсивності забарвлення та комплексну характеристику загального забарвлення у норок досліджуваних типів;

- кореляційну залежність між селекційно-генетичними ознаками у норок досліджуваних типів;

- рівень фенотипової консолідації в популяціях норок вихідного та наступних поколінь;

- дати економічну оцінку ефективності розведення норок досліджуваних типів в умовах Центрального регіону України.

Об'єкт досліджень: селекційно-генетичні фактори формування продуктивності норок різних типів забарвлення.

Предмет досліджень: розмір тіла (лінійні показники та жива маса тварин), рівень відтворювальної здатності, якість забарвлення хутра, морфометричні показники волосяного покриву, розмір білої плями на хутрі, характер успадковуваності та фенотипова консолідація норок за комплексом ознак дорослих самців і самок норок стандартного темно-коричневого, коричневого «дикого», сріблясто-голубого типів та їх нащадків в наступних поколіннях, економічна і виробнича оцінка одержаних результатів досліджень. норка хутро селекційний генетичний

Методи досліджень: зоотехнічні - відтворювальна здатність, жива маса, лінійні показники тіла, успадковуваність, рівень консолідації; морфологічні - довжина і товщина волосу; біометричні - середня, її похибка, показники вірогідності досліджень, частка впливу та коефіцієнти кореляції і їх похибки; економічні - рентабельність вирощування норок в залежності від типу забарвлення.

Наукова новизна одержаних результатів. У виробничих умовах звірогосподарства Центрального регіону України вперше проведено комплексне вивчення селекційно-генетичних факторів формування продуктивності норок стандартного темно-коричневого, коричневого «дикого» та сріблясто-голубого типів. Встановлено кореляційні зв'язки між селекційно-генетичними ознаками норок різного типу забарвлення, визначено оптимальні параметри проведення сезону парувань, полігамне співвідношення у родинах норок. Досліджено рівень впливу генетичних та паратипових факторів на реалізацію статевого потенціалу та продуктивність. Визначено рівень консолідації досліджуваних типів норок в умовах звірогосподарства Черкаської облспоживспілки. Вивчено мінливість та характер успадковуваності селекційно-генетичних ознак у ряді поколінь норок різних типів забарвлення в умовах інтенсивного використання. Досліджено морфометричні особливості волосяного покриву норок досліджуваних типів забарвлення.

На основі отриманих результатів обґрунтовано рекомендації щодо підвищення відтворювальної здатності та покращення селекційним шляхом селекційно-генетичних факторів формування продуктивності норок різних типів забарвлення.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень встановлено основні фактори впливу на прояв спадково закладеної багатоплідності, розміру тіла, якісних характеристик хутра. Результати дослідження дають змогу проводити формування племінного ядра з урахуванням особливостей успадкування певних селекційних ознак та підвищення якості продукції. Матеріали досліджень можливо використовувати при складанні перспективних планів розвитку звірогосподарств Центрального регіону України та в навчальному процесі вищих навчальних закладів аграрного спрямування нашої держави.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною працею. Основну її частину виконано особисто здобувачем, а саме: добір і аналіз джерел літератури, освоєння методик досліджень, організацію та проведення досліду і виробничої перевірки, відбір лабораторних зразків для аналізу, інтерпретацію й обґрунтування отриманих результатів, біометричне їх опрацювання, формування висновків та пропозицій виробництву, оформлення рукопису, комп'ютерну верстку дисертації. За участю наукового керівника проведено вибір напряму і планування наукових досліджень, визначено тему, складено схему роботи.

Апробація результатів досліджень. Результати наукових досліджень та основні експериментальні положення дисертації щорічно заслуховувались на звітних засіданнях вченої ради Інституту розведення та генетики тварин УААН (2005-2007 рр.), на ІI (Чубинське, травень, 2005), на ІІІ (Чубинське, квітень, 2006), та ІV науково-практичних конференціях молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, травень, 2007), на щорічних засіданнях вченої ради Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН (2004-2009 рр.).

Публікації. За матеріалами наукових досліджень опубліковано 10 наукових робіт. Загальний об'єм публікацій - 83 сторінки. Одноосібно опубліковано 7 статей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних дослідів, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Обсяг дисертаційної роботи становить 212 сторінок, містить 63 таблиці, 1 схему, 14 ілюстрацій, 9 додатків. Список використаної літератури складають 337 першоджерел, з них іноземною мовою - 79.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Завдання досліджень полягали у вивчення ролі селекційно-генетичних факторів норок різних типів забарвлення на формування їх продуктивності, з метою встановлення рівня генетичного потенціалу продуктивності та його реалізації в умовах Центрального регіону України на базі звірогосподарства облспоживспілки «Черкаське» Черкаської області.

Для проведення досліджень було сформовано групи норок стандартного темно-коричневого (СТк), коричневого «дикого» (СТд) та сріблясто-голубого (Г) типів забарвлення. Вихідне батьківське поголів'я (Р) складали самці, які вперше брали участь у розмноженні та самки різного віку - молоді, які вперше брали участь у розмноженні та дорослі (2-3 роки використання). Після проведення бонітування, тварин за показниками племінної цінності та характеристиками селекційно-генетичних параметрів відбирали на плем'я. Одним із основних критеріїв добору молодняку була належність їх до родин, які характеризувалися високою плодючістю (не менше 5 голів в гнізді для самок та 7 голів для самців). Самців перед початком проведення гону перевіряли за показником розвитку статевих залоз. Самці, які мали відхилення - вибраковувалися. Кількісний склад досліджуваних груп наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількісний склад досліджуваних груп норок різних типів

Покоління	Тип норок
	СТк	СТд	Г
	самці	самки	самці	самки	самці	самки
Р	68	350	78	384	67	313
F1	203	1003	156	782	147	737
F2	72	362	65	324	65	313

Дослідження селекційно-генетичних факторів у норок різних типів забарвлення проводилися за схемою наведеною на рис. 1.

В межах кожної групи самок проведено поділ за живою масою на наступні категорії: 1) до 1,2 кг; 2) 1,2-1,4 кг; 3) більше 1,4 кг.

З метою вивчення впливу рівня вгодованості відібрано групи самок за наступною градацією (індекс вгодованості): 1) 21-25; 2) 26-30; 3) 31-35; 4) 36-40.

Індекс вгодованості визначався за формулою (Зайцев О.Г., 1976):

(1);

де І -Індекс вгодованості, в - жива маса, д - довжина тіла.

Ранжування самок за розміром тіла проводили шляхом відбору тварин згідно нормального розподілу ознаки (дрібні - M-3у; середні - M±у; крупні - M+3у). Так, у групі самок СТк до групи дрібних тварин було віднесено самок, довжина тіла яких була меншою 41 см, до групи середніх самок - тварин з довжиною тіла 41-44 см, та до групи крупних - самок з довжиною тіла понад 44 см.

Аналогічний розподіл було проведено і по групах норок СТд та Г, проте з огляду відмінності лінійних показників у групі норок СТд до дрібних самок було

Рис. 1 Схема досліджень

віднесено тварин з довжиною тіла до 43 см, середніх - 43-45 см, крупних - понад 45 см, відповідно для норок групи Г: дрібні - до 42 см, середні - 42-43 см, крупні - понад 43 см.

Селекційно-генетичні параметри норок досліджуваних типів забарвлення визначали згідно діючої Інструкції з бонітування норок. Під час бонітування нами проведено умовний поділ тварин, які відбиралися для подальшого використання у стаді, на групи відповідно до інтенсивності забарвлення волосяного покриву: 1 бал - світлий, 2 бали - середній, 3 бали - темний відтінок.

Аналіз відтворювальної здатності самок норок проводили на основі фактичних показників плодючості (кількості живих та народжених мертвими норченят) на основі звітної документації по господарству (форма звітності 6-ЗВ).

Перебіг репродуктивної функції у самок різної вікової категорії вивчалися за наступними показниками: дата прояву статевої охоти, інтервал між паруваннями, кількість періодів статевої охоти та кратність покриття самок, датою щеніння та тривалістю вагітності. Дослідження репродуктивної функції у самців норок досліджуваних типів вивчалися за показниками фактичної полігамії у родинах, статевої активності та фертильності, кількості отриманого потомства у розрахунку на одного плідника.

Для вивчення морфологічних особливостей волосяного покриву норок досліджуваних типів було використано 30 проб волосся, взятих на огузочній частині шкірок в період повного дозрівання волосу (перед забоєм) у самок норок з відмінними показниками якості хутра. Було відібрано по 10 шт. остьового, пухового волосу і виміряна його довжину й товщину.

Довжина волосся вимірювалася лінійкою, а його товщина - за допомогою ричажного мікрометра МР 75 ТУ2-0,34-227-87. При цьому було взято проміри у всіх категорій і груп волосся.

Класифікацію шкірок норок за розміром, ступенем дефектності, якістю проводили згідно з технічними умовами ТУ 61 603-94. Собівартість ціни шкірки вираховували залежно від сорту, розміру та загальної площі.

Успадковуваність селекційно-генетичних ознак норок різних типів визначали методами подвоєння коефіцієнтів кореляції за шляхом «мати-дочка» (h² = 2r) та обчислення показнику частки впливу батька на мінливість цих показників дочок однофакторним дисперсійним аналізом, оскільки вони характеризують різні шляхи спадкового контролю розвитку ознак у нащадків.

Коефіцієнт фенотипової консолідації розраховували за методикою Полупана Ю. П. (1996), за формулою:

(2);

де у_г - середньоквадратичне відхилення за конкретною ознакою оцінюваної групи тварин, у_з - ті ж показники генеральної сукупності.

Статистичну обробку одержаних матеріалів було проведено за алгоритмами Плохінського Н. А. (1969) з використанням ПЕОМ, Microsoft Exel 2000 та пакету програмного забезпечення «STATISTICA 6.1».

Оцінку економічної ефективності розведення норок різних типів забарвлення було виконано методом порівняння вартості основної продукції, виробленої від самок різних типів.

результати ВЛАСНИХ досліджень

Відтворювальна здатність норок різних типів забарвлення. Дослідження рівня багатоплідності самок дає змогу стверджувати, що максимальний показник був зареєстрований по групі самок СТд - 6,95 гол., що на 0,91 гол. (табл. 2). більше ніж у групі самок СТк (р<0,001) та на 0,98 гол. по групі норок Г (р<0,001). Мінімальним даний показник був зареєстрований у самок типу Г - 5,96 гол, для норок СТк показник дорівнював 6,04 гол. Аналіз результатів щенінь звірів вказує на вищий рівень репродукції самок СТд - 5,44 гол. та СТк - 5,37 гол. у порівнянні з тваринами групи Г - 5,14 гол. (р>0,05). Нижчий вихід молодняку по групі норок Г пояснюється вищим відсотком самок, що не привели потомство. Коефіцієнт мінливості за цією ознакою по групах коливався в межах від 28,39% по групі Г та 32,84 % по групі самок СТд. Норки СТк займали проміжну позицію за ступенем варіювання розміру гнізда - 32,71 %.

Таблиця 2

Результати щеніння самок норок різних типів

Показники	Тип норок
	СТк	СТд	Г
Плодючість самок, гол.	6,04±0,11***	6,95±0,11	5,96±0,10***
Одержано норченят на самку, що брала участь у розмноженні, гол.	5,37±0,14	5,44±0,15	5,35±0,15
В т.ч. народжено: живих, гол.	5,10±0,15	5,11±0,12	4,98±0,15
мертвих, гол.	0,27±0,04	0,33±0,05	0,17±0,03**
Загинуло щенят до реєстрації, % до отриманих	8,78	19,25	10,64
Реєстраційний вихід, гол.	4,89±0,18	5,07±0,12	4,56±0,18***

Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001

Поряд із збільшенням плодючості норок всіх типів забарвлення спостерігається тенденція до збільшення числа мертвонароджених норченят, максимальну кількість яких зареєстровано по групі самок СТд - 0,33 гол., мінімальну - по групі тварин Г - 0,17 гол. (р<0,01).

За результатами щеніння максимальний вихід молодняку мали самки СТд забарвлення - 5,07 гол., що на 0,51 гол. більше аналогічного показнику по самкам типу Г та на 0,18 гол. вище реєстраційного виходу по групі норок СТк (р<0,001).

Результати вивчення відтворювальної здатності норок різного віку свідчать, про вірогідно меншу плодючість, в порівнянні з самками другого року використання, самки СТк першого року (р<0,05). При порівнянні показників плодючості дво- та трирічних самок не відмічено вірогідної різниці (табл. 3).

Аналогічна ситуація спостерігалася і при порівнянні даних результатів щеніння самок СТд, в яких плодючість молодих самок була вірогідно нижчою у порівнянні з самками другого року використання на 1,12 гол. (р<0,001). Різниця при порівнянні з самками трирічного віку становила 0,35 гол. (р>0,05). На відміну від норок зазначених типів у самок групи Г спостерігалася тенденція до зниження показників відтворення з підвищенням віку тварин.

Аналіз показнику кількості мертвонароджених норченят в розрізі вікових груп самок засвідчив, що найвищий відсоток мертвонароджених норченят мали самки СТк трирічного віку - 7,17%, а найнижчий - у норок другого року використання - 3,66%, молоді норки займали проміжну позицію за цим показником - 5,54%.

Таблиця 3

Відтворювальна здатність самок норок різного віку

Тип	Вік самок, роки	Спаро-вано самок, голів	Одержано молодняку на основну самку, голів (М±m)	Загинуло до реєстрації, %	Реєстра- ційний вихід, гол. (М±m)
			всього	живих	мертвих
СТк	1	194	5,86±0,22	5,56±0,23	0,30±0,06	19,10	4,50±0,20
	2	149	6,56±0,21	6,32±0,21	0,24±0,05	13,94	5,44±0,20
	3	7	6,43±0,37	6,00±0,58	0,43±0,30	4,76	5,71±0,52
СТд	1	300	5,21±0,13	4,90±0,14	0,31±0,06	5,26	4,64±0,15
	2	75	6,32±0,23	5,97±0,27	0,34±0,12	11,67	5,28±0,31
	3	9	5,56±0,67	5,22±0,83	0,33±0,24	0	5,22±0,83
Г	1	203	5,59±0,14	5,41±0,15	0,17±0,03	13,10	4,70±0,17
	2	64	5,34±0,35	5,11±0,35	0,23±0,09	9,79	4,61±0,38
	3	46	4,33±0,46	4,26±0,46	0,07±0,04	4,08	4,09±0,46

У норок СТд максимальний відсоток мертвонароджених норченят зареєстровано по групі молодих самок і становив 6,33%, дещо нижчий відсоток спостерігався у трирічних норок, а мінімальним дане значення було зареєстровано у норок другого року використання - 5,53%. По групі норок типу Г максимальний відсоток мертвонароджених норченят спостерігався по групі дворічних самок 4,47%, що на 1,29 % більше за молодих самок та на 2,84% більше трирічних самок, по яких власне відмічено найнижчий відсоток мертвонароджених норченят.

При дослідженні статевої активності норок в період проведення сезону парувань з'ясовано, що самки активно парувались в першу декаду березня, максимальна кратність парувань самок становила 4 коїтуси на самку, в середньому 2,82-2,92 випадки покриття самок. Переважна кількість самок покривалася в два періоди статевої охоти (68,8-78,6%).

Вивчаючи вплив дати першого покриття самок на результати щеніння, встановлено, що максимальні показники плодючості по групі норок СТк відмічено при паруванні самок в період з 5 до 8 березня (7 гол.), для норок СТд не було відмічено вірогідної різниці за цим показником (5,25-5,80 гол.) (табл. 4).

Таблиця 4

Залежність показників відтворення самок норок різних типів від дати першого покриття

Дата покриття	Тип норок
	СТк	СТд	Г
	n	M±m	Cv, %	n	M±m	Cv, %	n	M±m	Cv, %
26.02-04.03	286	6,67±0,14	34,51	293	5,80±0,11	33,61	245	5,92±0,11	28,87
05.03-08.03	36	7,00±0,36	30,73	59	5,64±0,23	31,52	30	6,03±0,33	29,68
09.03-12.03	-	-	-	6	5,67±0,49	21,37	4	7,50±0,29	7,70
13.03-26.03	-	-	-	4	5,25±0,75	28,57	2	7,00	-

У норок групи Г також спостерігалося вірогідне підвищення показників плодючості у самок покритих після 4 березня (6,03-7,50 гол.).

Вихід молодняку був вищим у тварин спарованих в два періоди статевої охоти, де також спостерігалося вірогідне зниження частки мертвонароджених норченят у самок норок покритих за такою схемою (табл. 5).

Таблиця 5

Відтворювальна здатність самок норок з різною кількістю періодів статевої охоти

Тип	Кількість періодів статевої охоти	Отримано потомства, голів	Отримано молодняку на основну самку, голів (M±m)	Безплідних самок, %
			всього	живих	мертвих
СТк	1	132	5,74±0,61	5,43±0,59	0,30±0,15	8,70
	2	2021	6,21±0,16	5,94±0,16	0,27±0,04	7,69
СТд	1	127	5,52±0,45	5,30±0,44	0,22±0,11	4,35
	2	1961	5,43±0,12	5,11±0,13	0,33±0,05	5,82
Г	1	171	5,34±0,45	4,97±0,46	0,38±0,13	12,50
	2	1504	5,35±0,14	5,21±0,14	0,15±0,03**	16,37

Показники відтворення самок всередині досліджуваних типів не мають вірогідної різниці за кількістю отриманого потомства (р>0,05), окрім норок типу Г, де у самок покритих в два періоди статевої охоти спостерігалося достовірне зниження кількості мертвонароджених норченят (р<0,01).

Технологія проведення гону в господарствах передбачає покриття самок норок чотири рази за період проведення сезону парувань. Встановлено, що переважна більшість самок покривалися тричі за період проведення гону (53-66%). Порівнюючи середні показники кількісної та якісної характеристики отриманого потомства в розрахунку на основну самку в межах кожного типу не було отримано результатів, які б свідчили про наявність статистично вірогідної різниці за даними показниками (табл. 6).

При вивченні частки безплідних самок в групах спостерігалася тенденція до зниження кількості таких норок із збільшенням кількості парувань. У норок СТк самки спаровані один раз за гін мали максимальний показник безпліддя - 20%, що на 14,2% вище мінімального значення у норок цього ж типу забарвлення (самок покритих чотири рази). У самок типу СТд максимальний відсоток безплідних тварин зареєстровано у норок покритих два рази, мінімальний - у самок з максимальною кількістю коїтусів (на 3,85%).

Таблиця 6

Відтворювальна здатність самок норок з різною кратністю покриття

Тип	Кратність спаровува- ння самок	Отримано потомства, голів	Народжено норченят на основну самку, голів (M±m)	Безплідних самок, %
			всього	живих	мертвих
СТк	1	20	4,00±1,30	4,00±1,30	0	20,0
	2	569	6,39±0,31	6,08±0,32	0,31±0,08	7,87
	3	1144	6,15±0,21	5,88±0,22	0,27±0,06	8,06
	4	427	6,19±0,30	5,94±0,31	0,25±0,07	5,80
СТд	1	82	6,31±0,54	6,08±0,54	0,23±0,17	0
	2	431	5,53±0,24	5,28±0,26	0,24±0,09	6,41
	3	1362	5,36±0,15	5,04±0,16	0,32±0,06	6,30
	4	213	5,46±0,32	4,97±0,37	0,49±0,19	2,56
Г	1	58	4,83±0,88	4,50±0,90	0,33±0,22	16,67
	2	322	5,19±0,31	5,00±0,31	0,19±0,07	12,90
	3	1040	5,39±0,17	5,22±0,17	0,17±0,04	9,84
	4	255	5,54±0,34	5,46±0,36	0,09±0,05	6,52

Аналогічна ситуація була характерною і для норок групи Г, де 16,7% одноразово покриті самки в не дали потомства, для норок з максимальною кількістю коїтусів даний показник становив 6,5%.

Фактичні показники інтервалу між періодами статевої охоти у самок всіх типів знаходилися в межах 5-12 днів. Визначення показнику плодючості по групі самок СТк не засвідчило наявності вірогідної різниці у самок з різною періодичністю статевої охоти.

У самок СТк та СТд збільшення та зниження інтервалу між періодами статевої охоти від середнього значення мало відображення за показником кількості народжених мертвих норченят (табл. 7).

Таблиця 7

Відтворювальна здатність самок норок з різною періодичністю статевої охоти

Тип	Інтервал між періодами, днів	Отримано потомства, голів	Народжено норченят на основну самку, голів (M±m)	Безплідних самок, %
			всього	живих	мертвих
СТк	менше 7	359	5,98±0,92	5,63±0,44	0,35±0,12	11,67
	7 - 10	1537	6,27±0,17	6,04±0,18	0,24±0,04	6,53
	більше 10	125	6,25±0,67	5,75±0,72	0,50±0,22	10,00
СТд	менше 7	358	5,26±0,30	4,84±0,35	0,43±0,15	7,35
	7 - 10	1398	5,53±0,14	5,25±0,15	0,28±0,06	5,93
	більше 10	205	5,13±0,36	4,68±0,42	0,45±0,19	2,50
Г	менше 7	130	4,48±0,52	4,34±0,51	0,14±0,08	20,69
	7 - 10	1156	5,56±0,16	5,41±0,16	0,14±0,03	7,69
	більше 10	218	4,95±0,39	4,80±0,38	0,16±0,06	13,64

У перших на 0,11-0,36 гол., у других відповідно на 0,25-0,27 гол. У норок типу Г при інтервалі до 10 днів спостерігалося середнє значення даного показнику - 0,14 гол., при збільшенні інтервалу збільшується кількість народження мертвих норченят.

Наведені дані свідчать, що у самок з коротким інтервалом між покриттями (до 7 днів) відмічено вищий відсоток безплідних тварин в порівнянні з іншими групами.

У норок типу СТк максимальна кількість безплідних самок (11,7%) припадала саме на звірів з коротким значенням періодичності статевої охоти, даний показник на 5,2% вищий ніж по групі норок з середнім інтервалом. У норок типу СТд встановлено мінімальну частку безплідних самок з інтервалом понад 10 днів, проте найвище значення досліджуваної ознаки було зафіксовано також у норок із коротким інтервалом між охотами (більше на 8,45%).

Щеніння норок проходило в період з 17 квітня до 16 травня. Максимально розтягнутим термін щеніння був у норок СТд та СТк (29 днів), для тварин групи Г досліджуваний показник мав менший інтервал - 19 днів.

У самок типу СТд з пізніми термінами щеніння (після 6 травня) відмічена максимальна кількість мертвонароджених норченят у норок, в них також спостерігалося збільшення кількості мертвих норченят у гнізді в порівнянні з норками, які щенилися до 25 квітня на 0,65 гол. (р<0,05) та на 0,45 гол. більше в порівнянні з тваринами, які щенилися до 30 квітня (р<0,05) (табл. 8).

Таблиця 8

Відтворювальна здатність самок норок з різними термінами щеніння

Тип норок	Дата щеніння	Отримано потомства, голів	Народжено молодняку на основну самку, голів (M±m)
			всього	живих	мертвих
СТк	17.04-24.04	980	7,15±0,19	6,87±0,20	0,28±0,06
	25.04-30.04	1101	6,48±0,17	6,19±0,19	0,28±0,06
	01.05-06.05	69	1,97±0,51	1,71±0,50	0,26±0,13
	07.05-16.05	10	3,33±1,86	3,33±1,86	-
СТд	17.04-24.04	428	6,39±0,20	6,30±0,20	0,09±0,04
	25.04-30.04	1270	5,77±0,14	5,48±0,15	0,29±0,06
	01.05-06.05	335	4,86±0,28	4,25±0,32	0,61±0,16
	07.05-16.05	55	3,67±0,44	2,93±0,56	0,74±0,41
Г	17.04-24.04	715	6,11±0,15	5,97±0,15	0,15±0,04
	25.04-30.04	920	5,86±0,14	5,67±0,15	0,19±0,04
	01.05-06.05	40	5,71±0,57	4,86±0,47	0,86±0,55
	07.05-16.05	-	-	-	-

У норок типу Г, які щенилися в першу декаду травня досить високий показник плодючості отримано за рахунок збільшення в потомстві мертвонароджених норченят на 0,67-0,71 гол. в порівнянні з норками, які щенилися в квітні (р<0,05).

У норок СТк не було відмічено вірогідної різниці при порівнянні показників кількості мертвонароджених норченяти на основну самку (р>0,05).

Показник тривалості вагітності у норок типу СТк становив 45,24 днів, для самок СТд - 46,73 днів та Г відповідно - 44,15 днів. Досліджуючи результати щенінь самок з різними характеристиками зазначеного показнику встановлено, що максимальні параметри відтворення мали норки, тривалість ембріогенезу яких становила: СТк - 45-49 днів, СТд та Г - 40-44 днів. В подальшому збільшення тривалості вагітності у самок було пропорційним зниженню показнику плодючості. Отримані дані вказують на наявність зворотного зв'язку між тривалістю вагітності у самок норок досліджуваних типів та результатами їх відтворення (р<0,05). Встановлено збільшення в гніздах числа мертвонароджених норченят прямо пропорційне до тривалості ембріогенезу.

Вивчення залежності між розміром норок та їх відтворювальною здатністю свідчить, що для звірів СТк та СТд коефіцієнти кореляції мали від'ємне значення і були не вірогідними, для самок групи Г встановлені коефіцієнти хоч і мали порівняно невисокі значення (0,15-0,17), проте були вірогідними (р<0,05). Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що частка впливу даного фактору на реалізацію відтворювальної здатності коливається в межах 1-7%. Частка впливу показнику живої маси на результати щеніння самок дорівнювала 19-43%. Кореляція між досліджуваними показниками вірогідна по групах норок СТк та СТд. Проте встановлені коефіцієнти свідчать, що із збільшенням живої маси у норок СТк спостерігається зменшення розміру гнізда (р<0,05), а у норок типу СТд відмічено протилежну тенденцію (р<0,05).

При досліджені статевої активності самців норок встановлено, що заплановане полігамне співвідношення в родинах (1:5) реалізується на 26,04-37,01%. Частка низькоактивних самців по групах склала: СТк - 11,94, СТд - 27,34 та Г - 33,81%, високоактивних відповідно - 48,39, 46,61 та 29,18%. Встановлено пропорційне зростання кількості нащадків навантаженню на плідника, максимальне значення цього показнику зареєстровано у самців з високою статевою активністю (полігамія в родинах вища 5 голів) - 35,23-37,36 голів. Частка впливу полігамного співвідношення в родинах на якісні показники приплоду становила по групах 2-8%.

Досліджуючи мінливість показників відтворення у самок норок в ряді поколінь встановлено, що незважаючи на те, що в другому поколінні відбулося зростання цього показнику, в наступному - третьому у більшості випадків спостерігалося зниження середнього значення плодючості. Коефіцієнти успадковуваності плодючості були відносно невисокими і знаходилися в межах 0,20-0,24. Визначена частка впливу батька на реалізацію відтворювального потенціалу самок дорівнювала 6-32%, що вказує на важливість врахування дії паратипових факторів на організм норок.

Розмір тіла норок різних типів забарвлення. Вивченням розміру тіла норок в умовах даного звірогосподарства встановлено, що основною ознакою, яка характеризує даний параметр є довжина тіла тварини, оскільки вона, за умови оптимальної вгодованості найбільш чітко відображає розмір отриманої після забою шкірки. В умовах звірогосподарства мінливість цієї знаки становить 1,20-2,95% (табл. 9).

Таблиця 9

Довжина тіла норок різних типів забарвлення

Тип	Довжина тіла, см
	Самці	Самки
	n	М±m	lim	Cv, %	n	М±m	lim	Cv, %
СТк	68	52,96±0,08	50-54	1,20	350	42,76±0,06	39-45	2,56
СТд	78	52,80±0,10	50-54	1,70	384	44,09±0,07	40-48	2,95
Г	67	53,51±0,07	52-54	1,14	313	43,56±0,06	42-46	2,33

Середня довжина тіла самців норок на момент проведення бонітування становила 52,8-53,5 см, а показник з живої маси тіла в період підготовки до гону (табл. 10), в стані заводської кондиції (ваговий індекс 22-27) - 2038-2161 г, аналогічні показники самок норок по досліджуваних групах склав відповідно становили 42,7-44,1 см та 1260-1302 г.

Таблиця 10

Жива маса норок різних типів забарвлення в період підготовки до проведення гону

Тип	Жива маса норок, г
	Самці	Самки
	n	M±m	lim	Cv, %	n	M±m	lim	Cv, %
СТк	68	2136±16,23	1715-2375	16,23	216	1260±10,12	924-1590	11,80
СТд	78	2161±17,61	1850-2430	7,24	222	1284±8,22	1008-1575	9,54
Г	67	2038±18,24	1560-2322	7,33	214	1302±11,81	880-1665	13,26

Досліджуючи мінливість цієї ознаки встановлено, що у вихідного батьківського поголів'я максимальний показник довжини тіла мали самці норок СТк та СТд (50-54 см), мінімальний спостерігався у тварин групи Г (52-54 см). Найвищим цей показник був у самок типу СТд, довжина тіла яких знаходилась в межах 40-48 см, по решті типів він складав: 39-45 см (СТк) та 42-46 см (Г). Згідно діючої Інструкції з бонітування норок всі досліджувані типи віднесені до категорії крупних з міцною тілобудовою.

Вивчаючи характер успадковуваності розміру тіла встановлено порівняно високий коефіцієнт успадковуваності цього показнику 0,19-0,64, частка впливу батька на фенотиповий прояв ознаки складав в залежності від генотипу 8-18%, що дає можливість прискореного нарощування поголів'я звірів крупного розміру.

Морфометричні показники волосяного покриву норок різних типів. Дослідженнями морфометричних показників волосяного покриву норок встановлено вірогідну відмінність за показниками довжини та товщини волосся у норок різних типів. Максимальне середнє значення за показником довжини направляючого волосся було зареєстровано у норок групи Г - 27,1 мм, що на 3,2 мм більше в порівнянні з норками СТк та на 2,1 мм більше за аналогічний показник у норок групи СТд (р<0,001). Подібна ситуація спостерігалася і при порівнянні остьового волосся І-ІІ категорій, норки Г мали вірогідно більшу довжину (р<0,001). При порівнянні лінійних параметрів пухового волосся встановлено вірогідно нижче середнє значення його у норок типу Г, в порівнянні з норками СТк та СТд (р<0,001). Також вірогідна різниця при порівнянні середніх значень товщини волосся спостерігалася у норок за всіма типами та категоріями. Середні значення за цією ознакою по групі норок Г на 11,9 мкм нижчі в порівнянні з товщиною остьового волосся цієї категорії у норок СТк (р<0,001) та на 4,57 мкм менше ніж у норок СТд (р<0,001). При порівнянні цих показників між норками СТк та СТд спостерігається вірогідна різниця, яка становила 7,33 мкм (р<0,001).

Якість хутра норок різних типів забарвлення. Використання комплексної оцінки якості волосяного покриву надає можливість селекціонерам проводити досить ефективний відбір тварин на племінні цілі. Низька мінливість в поколіннях норок за цим показником (4,66-9,03%) незалежно від типу забарвлення свідчить про високий рівень селекційно-племінної роботи в звірогосподарстві «Черкаське», оскільки незалежно від типу забарвлення переважна більшість тварин (97-100%) були оцінені в 4-5 балів та відповідають вимогам племінного репродуктора. Встановлено, що частка впливу батьків на фенотиповий прояв цього показнику по групам становила 15-18%.

Забарвлення хутра норок різних типів. Результати досліджень свідчать, що за загальним забарвленням норок СТк не спостерігалося візуальної мінливості, норки мали характерне для типу темно-коричневе забарвлення, наближене до чорного. Норки решти генотипів також мали типове для них забарвлення, проте спостерігалася мінливість за таким показником як відтінок забарвлення (27,7-39,3%), хутро норок Стд та Г за тоном варіювало від темного до світлого (1-3 бали) з перевагою частки тварин середнього тону (35,6-70,1%) (табл. 11). Коефіцієнт успадковуваності цього показнику варіював в межах 0,27 (СТд) та 0,56 (Г) (р<0,05…0,01). Частка впливу батьків на прояв ознаки дорівнювала 2-43 % в залежності від генотипу і в обох випадках була вірогідною (р<0,05).

Таблиця 11

Характеристика інтенсивності забарвлення хутра норок досліджуваних типів

Стать	Тип	Інтенсивність забарвлення хутра норок, бали
		n	M±m	lim	СV,%
Самці	СТк	68	3,00	3	-
	СТд	73	2,12±0,04	1-3	17,46
	Г	67	2,03±0,06	1-3	22,64
Самки	СТк	352	3,00	3	-
	СТд	344	2,08±0,03	1-3	22,57
	Г	311	1,84±0,04	1-3	34,38

Розмір білої плями на хутрі у норок різних типів. Мінливість показнику у норок досліджуваних типів, оцінена в 2-5 балів і становила 8,99-22,33% (табл. 12).

Аналіз досліджуваного показнику у нащадків тварин, які характеризувалися різними розмірами білої плями на хутрі свідчить, що використання самок з високими характеристиками за досліджуваною ознакою при схрещуванні з самцями, які були оцінені в 3-4 бали, у отриманого приплоду спостерігався розподіл наступного характеру: СТк - 71,77%, 4 бали, 10,48% - 5 балів; СТд - 54,64% 4 балів, 6,19% - 5 балів; Г - 33,33% 4 бали та 33,33% - 5 балів. При схрещуванні з самками оціненими в 5 балів: СТд - 43,20% 4 бали, 11,20% - 5 балів.

Таблиця 12

Характеристика норок досліджуваних типів за розміром білої плями на хутрі

Тип	Розмір білої плями, бали
	Самці	Самки
	n	М±m	lim	Cv, %	n	М±m	lim	Cv, %
СТк	68	4,47±0,09	2-5	15,68	350	4,56±0,03	2-5	13,62
СТд	78	3,86±0,07	2-5	16,97	384	3,49±0,03	2-5	19,62
Г	67	3,99±0,03	3-5	5,34	312	3,82±0,02	2-5	8,53

Вірогідними виявилися встановлені коефіцієнти успадковуваності цього селекційно-генетичного показнику для норок незалежно від генотипу - 0,13-0,17 (р<0,05). Частка впливу самця на прояв білої плямистості на хутрі норок різного типу забарвлення знаходився в межах 10-22%, але вірогідним він виявився в коричневого типу СТк та СТд (р<0,05).

Ефективність селекції за комплексом ознак у норок різних типів забарвлення. Вивчення залежності між селекційно-генетичними ознаками у норок свідчить про різний рівень зв'язку між досліджуваними показниками. Для норок СТк вірогідною виявилася кореляція між показниками розміру тіла, якістю хутра та розміром білої плями, відповідні коефіцієнти варіювали в межах 0,15-0,35 (р<0,05). При вивченні наявності залежності між зазначеними показниками та відтворювальною здатністю вірогідний зв'язок відсутній (р>0,05). У норок типу СТд вірогідною кореляція виявилася лише для показників інтенсивності забарвлення хутра та розміру білої плями (r = -0,35, р<0,01), що вказує на можливість збільшення розміру білої плями на хутрі при відборі для розмноження звірів темного тону забарвлення, для решти показників отримані коефіцієнти хоча і мали порівняно високе, але невірогідне значення (r = -0,29-0,19, р>0,05). На відміну від решти типів вірогідну кореляцію зворотного напряму відмічено між показником відтворювальної здатності та розміром білої плями на хутрі у норок (r = -0,24, р<0,001). У тварин цієї групи із збільшенням показнику розміру тіла зростав показник розміру білої плями на хутрі (r = 0,14, р<0,01). Встановлено вірогідне значення коефіцієнту кореляції між такими ознаками як інтенсивність забарвлення та розмір білої плями (r = 0,09, р<0,05). Для норок типу Г відмічено вірогідний зв'язок між розміром тіла норок та розміром білої плями на тілі (r = 0,14, р<0,01). Низька, проте вірогідна кореляція спостерігалася між показниками розміру білої плями на хутрі та інтенсивністю забарвлення (r = 0,09, р<0,05). Показник плодючості у норок корелював з розміром білої плями на хутрі, зв'язок мав зворотній характер (r = -0,24, р<0,001). Для решти показників визначені коефіцієнти кореляції виявилися невірогідними.

Виходячи із отриманих результатів можна констатувати, що ведення селекції на збільшення розміру тіла, як визначального показнику для площі шкірки, сприяє створенню популяції норок, які за умови ретельного відбору та підбору пар, характеризуються високою оцінкою за якістю хутра. Свідченням цього є розраховані коефіцієнти фенотипової консолідації норок досліджуваних типів. Нами встановлено, що найвища різниця за загальним показником фенотипової консолідації спостерігається у поколіннях норок СТд - 0,13, для норок СТк та Г відповідні значення цього показнику становила 0,05 та 0,08, що засвідчує про більше генетичне різноманіття тварин типу СТд.

Подобные документы

• Содержание норок на звероферме в шедах разных конструкций

  Зоогигиеническая оценка параметров микроклимата в шедах разных конструкций при содержании норок на звероферме и пути их оптимизации. Условия, динамика роста и развития, морфологические показатели крови при содержании норок в шедах разных конструкций.
  
  дипломная работа [333,5 K], добавлен 22.05.2008
  

• Алеутская болезнь норок

  Историческая справка, распространение, степень опасности и ущерб. Патогенез алеутской болезни норок как медленной вирусной инфекции. Наиболее характерные гистологические изменения и патологоанатомические изменения в почках, дифференциальная диагностика.
  
  реферат [14,8 K], добавлен 24.09.2009
  

• Планування та проведення профілактичних заходів щодо алеутської хвороби норок в Краснолиманському звірогосподарстві Донецької області

  Діагностика і проведення профілактичних заходів щодо алеутської хвороби норок (вірусного плазмоцитозу) та заходи боротьби в разі виникнення цієї небезпечної для галузі норководства хвороби на прикладі Краснолиманського звірогосподарства Донецької області.
  
  курсовая работа [24,1 K], добавлен 26.08.2009
  

• Молочна продуктивність голштинських корів залежно від типу формування їх організму

  Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
  
  статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017
  

• Технологія виробництва молока у ПАТ "Полтаваплемсервіс"

  Породи молочного напряму продуктивності України. Характеристика господарства "Полтаваплемсервіс", економічні показники діяльності. Організація відтворення та підвищення продуктивності стада. Селекційно-племінна робота в господарстві, її вдосконалення.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 10.05.2013
  

• Типологічний аналіз вологої смереково–ялицевої субучини

  Типоутворююча роль породи; класифікація та діагностичний аналіз типів лісу. Характеристика травостою та ґрунту смериково–ялицевої субучини. Визначення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень, їх розподіл на корінні і похідні деревостани.
  
  курсовая работа [349,3 K], добавлен 31.01.2014
  

• Ботулизм у животных

  Историческая справка, распространение, степень опасности ботулизма. Течение и клиническое проявление заболевания. Патологоанатомические признаки ботулизма. Цель лабораторной диагностики ботулизма. Профилактическая иммунизация норок против ботулизма.
  
  реферат [18,5 K], добавлен 23.09.2009
  

• Норки и их разведение

  Характер жизни и размеры норки, периоды и условия их искусственного разведения. Специфика кормления животных. Характеристика основных цветовых форм норок. Особенности разведения и содержания зверьков в домашних условиях, необходимость их вакцинации.
  
  реферат [10,1 K], добавлен 10.11.2010
  

• Розведення свиней

  Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.
  
  курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011
  

• Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі

  Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
  
  курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011
  

• Гигиена кроликов и пушных зверей

  Выращивание пушных зверей. Устройство клеток и шедов на сырых участках. Гигиена выращивания молодняка. Выращивание и содержание декоративных кроликов. Особенности содержания норок, нутрий и лисиц. Виды и размеры звероводческих и кролиководческих ферм.
  
  реферат [19,3 K], добавлен 10.12.2010
  

• Шляхи підвищення продуктивності насаджень України

  Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.
  
  лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011
  

• Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України

  Вивчення біометричних показників ехінацеї пурпурової залежно від густоти посіву. Динаміка ростових процесів ехінацеї пурпурової протягом вегетації. Встановлення врожайності надземної маси та кореневищ залежно від густоти посіву в умовах Полісся України.
  
  курсовая работа [132,3 K], добавлен 04.10.2014
  

• Продуктивність праці в сільському господарстві та шляхи її підвищення у ЗАСТ "Зоря Інгулу" Баштанського району Миколаївської області

  Економічна суть продуктивності праці і її роль в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва. Основні показники та фактори, кореляційний аналіз залежності продуктивності праці від енергоозброєності та фондоозброєності підприємства.
  
  курсовая работа [201,4 K], добавлен 02.02.2010
  

• Інтегрований захист посіву баклажан

  Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно-насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів.
  
  курсовая работа [61,1 K], добавлен 03.10.2014
  

• Аналіз продуктивності праці в рослинництві

  Наукові основи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Показники продуктивності праці в рослинництві та методика їх визначення. Шляхи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Природн-економічні умови сільськогосподарського виробництва.
  
  курсовая работа [70,6 K], добавлен 08.12.2008
  

• Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області

  Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
  
  дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015
  

• Сучасний рівень розвитку та характер овочівництва в Україні

  Аналіз розвитку овочівництва в сучасній Україні сільського господарства. Дослідження ефективності та рівня продуктивності даної галузі, визначення значення її для економіки України. Розгляд галузевої та територіальної структури овочівництва країни.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.12.2013
  

• Статистичний аналіз урожайності картоплі

  Особливості вирощування овочевих культур. Прогнозування та аналіз факторів, які впливають на урожайність картоплі. Суть методу аналітичного групування, кореляційного та індексного аналізу, взаємозв’язок між результативною та факторними ознаками.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2011
  

• Статистичне вивчення продуктивності корів

  Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
  
  курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам