Продуктивність сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення в умовах півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМУ ЗРОШЕННЯ ТА ФОНУ ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

06.01.02 - сільськогосподарські меліорації

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

КАЗАНОК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 633.34:631.526.3:631.6:631.8 (477.72)

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Херсонський державний аграрний університет» та Інституті землеробства південного регіону Національної академії аграрних наук України упродовж 2007-2009 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Гамаюнова Валентина Василівна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри землеробства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ЛИМАР АНАТОЛІЙ ОСТАПОВИЧ, Інститут південного овочівництва і баштанництва НААН України, завідувач відділу промислових технологій вирощування овочевих та баштанних культур

кандидат сільськогосподарських наук БУТОВ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, Миколаївський інститут агропромислового виробництва НААН України, директор

Захист відбудеться " 21 " квітня 2011 р. о 12,00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Державному вищому навчальному закладі «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, аудиторія 92

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний корпус

Автореферат розісланий " 19 " березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент А.В. Шепель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Агрокліматичні умови півдня України є досить сприятливими для вирощування сої, яка спроможна формувати врожайність зерна на зрошуваних землях більше 4,0, а без зрошення - до 2,0-2,5 т/га.

Одним із шляхів раціонального використання наявних земельних, теплових і водних ресурсів для гарантованого отримання достатньої кількості сільськогосподарської продукції є меліорація земель. У посушливих умовах півдня України штучне зволоження ґрунтів є найбільш складним, проте і найбільш ефективним елементом комплексної меліорації земель, регулювання агроекологічного середовища, оптимізації водного режиму ґрунту.

З метою оптимізації витрат поливної води, енергоносіїв, технологічних засобів тощо гостро постають питання управління режимами зрошення сої, виникає необхідність ретельного контролю за водоспоживанням рослин для компенсації її дефіциту за рахунок штучного зволоження. Виходячи з цього, важливе наукове й практичне значення мають дослідження, спрямовані на вдосконалення режимів зрошення та застосування добрив, які обумовлюють інтенсивність продукційних процесів та ефективність зрошуваного землеробства. Крім того, в умовах зрошення застосування добрив, за науково обґрунтованих регламентів їх внесення з урахуванням фактичних запасів макро- й мікроелементів у ґрунті, дозволяють істотно підвищити рівень урожайності та покращити якість продукції.

Одним з найважливіших факторів, що сприяють підвищенню врожайності сої, є наявність високопродуктивних сортів. Правильний вибір сорту - одна з вирішальних умов отримання максимальної врожайності цієї культури.

Одержання високих та сталих рівнів урожаїв зерна сої стримує і недосконала технологія вирощування. Дослідження питання щодо підвищення врожаю сучасних сортів сої та отримання зерна високої якості залежно від добрив та умов вологозабезпеченості в умовах півдня України вивчене ще недостатньо. Окрім того, строкатість у вмісті елементів живлення у ґрунтах регіону вимагає застосування добрив у розрахункових дозах, для чого необхідно знати винос елементів живлення, який залежить від особливостей сорту та умов вирощування культури. Досить цікавим є й питання вивчення сумарного водоспоживання посівів сортів сої за різних умов вологозабезпеченості.

У зв'язку з цим, розробка й впровадження у виробництво удосконалених елементів технології вирощування нових сортів сої на зрошуваних землях півдня України, зокрема визначення оптимального режиму зрошення, дози добрива, кращого сорту рослин, що у поєднанні забезпечать сталий рівень урожайності з відповідно високими показниками якості зерна при одночасній економії ресурсів і підвищенні родючості ґрунту в регіоні, є досить важливою й актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Наукові розробки були складовою частиною тематичного плану лабораторії зрошення Інституту землеробства південного регіону НААН України і виконувались за державною науково-технічною програмою 03 ”Розвиток меліорованих територій” на 2006-2010 роки, підпрограма 04 „Теоретично обґрунтувати та розробити систему зрошуваного землеробства в умовах інтенсифікації виробництва” № держ. реєстр. 0107U006688.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є розробка та удосконалення окремих елементів технології вирощування сої в умовах півдня України. Для виконання цієї мети передбачалося виконати наступні завдання:

- визначити оптимальний поживний режим ґрунту залежно від добрив при вирощуванні сортів сої за різних режимів зрошення;

- визначити рівень середньодобового випаровування, загальне і питоме водоспоживання сортів сої, його коефіцієнт залежно від умов вологозабезпеченості та добрив;

- дослідити особливості динаміки наростання надземної маси, листкової поверхні, інтенсивності процесу фотосинтезу в основні періоди вегетації сої залежно від сорту, добрив та режимів зрошення;

- визначити загальний винос елементів живлення із ґрунту та їх витрати на формування одиниці врожаю залежно від досліджуваних факторів;

- дослідити вплив добрив та режимів зрошення на формування врожаю зерна сортами сої і показники його якості;

- дати економічну та енергетичну оцінки вирощуванню сортів сої в умовах півдня України.

Об'єкт досліджень - процеси росту, розвитку рослин сої та формування якості зерна культури.

Предмет досліджень - сорти сої Діона та Аполлон, режими зрошення і фони живлення в умовах півдня України.

Методи досліджень: польовий - для визначення урожайності, біометричних обліків та вимірів; лабораторний - для визначення вологості ґрунту та вмісту в ньому елементів живлення, якості зерна; статистичний - для оцінки достовірності отриманих експериментальних даних, визначення кореляційних зв'язків; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної та енергетичної ефективності досліджуваних чинників.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для умов півдня України досліджено вплив розрахункової дози добрив сумісно з позакореневими підживленнями комплексними мікродобривами за диференціації умов зволоження на продуктивність та якість зерна сої сортів Діона та Аполлон.

Набули подальшого розвитку питання впливу умов оптимального режиму зрошення дощуванням на показники водоспоживання та випаровування, виносу елементів живлення сортами сої, ростові й продукційні процеси досліджуваних рослин.

Вдосконалено заходи ресурсозбереження при вирощуванні сої сортів Діона та Аполлон при поєднанні оптимального режиму штучного зволоження і фону живлення. Дано комплексну економічну й енергетичну оцінки запропонованим елементам технології вирощування.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили визначити оптимальні параметри основних технологічних прийомів вирощування сої за умов зрошення дощуванням, які мають велику практичну цінність.

Розроблені елементи технології вирощування сої сортів Діона та Аполлон дають можливість отримати врожайність зерна на рівні 2,8-3,5 т/га. Чистий прибуток при цьому становить 3754,82- 4229,48 грн./га.

Результати досліджень із застосуванням оптимального режиму зрошення та розрахункової дози добрив були впроваджені в ПП «Агротехнології» Горностаївського району Херсонської області на площі 32 га для сорту Діона та 64 га для сорту Аполлон і увійшли до науково-методичних рекомендацій.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми досліджень, безпосередній участі в закладанні польових дослідів, проведенні біометричних і фенологічних спостережень, виконанні лабораторних аналізів, опрацюванні літературних джерел, узагальненні результатів досліджень, написанні та оформленні наукових статей, патенту на корисну модель і дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень оприлюднені на Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (15-17 квітня 2009 р., м. Миколаїв, МДАУ), Науково-виробничій конференції (12-13 травня 2009 р., м. Сімферополь, Національний університет біоресурсів та природокористування України, південна філія «Кримський агротехнологічний університет»), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи ведення землеробства в посушливій зоні Степу України» (м. Херсон, ІЗПР НААНУ, 16-18 червня 2009 р.), Другій регіональній науково-практичній агроекологічній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Перлини степового краю» (4-6 листопада 2009 р., м. Миколаїв, МДАУ), Міжнародній науковій конференції «Онтогенез - стан, проблеми та перспективи вивчення рослин в культурних та природних ценозах», присвяченій 135-річчю заснування Херсонського ДАУ (18-20 червня 2010 р., м. Херсон, ХДАУ).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях, 2 тези доповідей, патент на корисну модель та рекомендації виробництву.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 138 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 7 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Робота містить 28 таблиць, 19 рисунків, 22 додатки. Список використаних літературних джерел включає 271 найменування, у тому числі 12 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивченості питання (аналітичний огляд літератури та вибір напряму досліджень)

Наведено аналіз літературних джерел з питань історії культури та господарського значення сої, її ботанічної та агроекологічної характеристики, особливостей водоспоживання, режимів зрошення, охарактеризовано сортовий склад та систему удобрення даної культури. Наведені матеріали свідчать про те, що існує нагальна потреба у розробці елементів технології вирощування, спрямованих на оптимізацію витрат агроресурсів, зокрема, режимів зрошення, доз мінеральних добрив, впровадження нових сортів.

Умови та методика досліджень

Польові та лабораторні дослідження проведені упродовж 2007-2009 рр. в лабораторії зрошення Інституту землеробства південного регіону НААН України, який розташований на правому березі р. Дніпро в зоні Інгулецької зрошувальної системи.

Ґрунт дослідних ділянок темно-каштановий середньосуглинковий з вмістом в орному шарі ґрунту 2,20 % гумусу, забезпеченість рухомим фосфором та обмінним калієм середня - 3,22 та 37,6 мг/100г відповідно, а рухомим азотом - низька - 1,06 мг/100 г. Тобто першочергове значення при вирощуванні сортів сої на такому фоні належало азоту. рН водної витяжки 6,9. Найменша вологоємність шару 0-100 см складає 21,5%, вологість в'янення - 9,5% від маси сухого ґрунту, щільність будови - 1,31 г/см.

Клімат південного Степу континентальний, жаркий, з гідротермічним коефіцієнтом 0,5-0,7. Характерними ознаками його є недостатня кількість атмосферних опадів, високі температури і низька вологість повітря, часті суховії весною та літом, тепла погода восени та взимку.

Роки проведення досліджень за дефіцитом випаровування були: 2007 - гостропосушливим; 2008 - вологим, 2009 р.- середнім. За період вегетації залежно від сорту сої сума опадів у 2007, 2008 та 2009 рр. становила 68,9 - 112,9, 194,4 - 277,4, та 113,7-132,6 мм відповідно.

Метеорологічні умови у роки проведення досліджень достатньою мірою характеризують агроекологічні та кліматичні ресурси півдня України, що дозволяє одержані експериментальні дані, висновки і рекомендації виробництву використовувати в господарствах зони Степу.

У дисертаційній роботі представлені матеріали досліджень трифакторного досліду, у якому вивчали продуктивність рослин сої сортів Діона та Аполлон залежно від режиму зрошення і фону живлення за схемою:

Фактор А (режим зрошення):

1. Без зрошення;

2. Оптимальне зрошення (70% НВ в шарі ґрунту 0-50 см упродовж вегетації);

3. Оптимальне зрошення (те саме, що й варіант 2, але поливна норма зменшується на прогнозовану кількість опадів міжполивного періоду, у подальшому - помірний режим).

Фактор В (сорт):

1. Ультраскоростиглий Діона;

2. Середньостиглий Аполлон.

Фактор С (мінеральні добрива):

1. Без добрив;

2. Розрахункова доза добрив на урожайність 3,5 т/га;

3. Розрахункова доза добрив на урожайність 3,5 т/га сумісно з позакореневим підживленням кристалоном (2 кг/га) та тенсо (0,62 кг/га).

У шарах ґрунту 0-30, 30-50, 50-70 та 70-100 см перед закладкою досліду, у період сходів та повної стиглості зерна визначали вміст рухомих елементів живлення: нітратів (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору (за Мачигіним), обмінного калію (на полуменевому фотометрі).

Розрахункову дозу добрив визначали за методикою ІЗЗ УААН (Гамаюнова В.В., Філіп'єв І.Д., 1997 р.). Залежно від фактичного вмісту елементів живлення в ґрунті вона становила під сою урожаю 2007 р. - N70Р0К0, 2008 р. - N64Р0К0, 2009 р. - N49Р0К0, що у середньому за 2007-2009 рр. склало N61Р0К0.

Згідно схеми досліду проводили позакореневе підживлення рослин сої у фазу бутонізації і наливу бобів кристалоном (2 кг/га) та тенсо (0,6 кг/га). До складу кристалону входять N - 18, P - 18, K - 18%, а також мікроелементи (Cu - 0,01, B - 0,025, Mn - 0,04, Fe - 0,07, Mo - 0,004, Zn - 0,025%). Тенсо - універсальне комплексне мікродобриво з вмістом мікроелементів та кальцію, а саме: В - 0,52, Са - 2,57, Сu - 0,53, Fe - 2,10, Мn - 2,57, Мо - 0,13, Zn - 0,53%.

Площу листкової поверхні визначали методом висічок, чисту продуктивність фотосинтезу за методикою, описаною А.А. Ничипоровичем.

Вологість ґрунту визначали у 0-100 см шарі через кожні 10 см термостатно-ваговим методом, поливні норми, сумарне водоспоживання, середньодобове випаровування, коефіцієнти водоспоживання, окупності поливної води встановлювали згідно „Методических рекомендаций по проведению полевых опытов в условиях орошения УССР” (1985).

Збирання й облік урожаю проводили прямим комбайнуванням усіх ділянок досліду комбайном “Sampo-130” у фазу повної стиглості зерна сої.

Економічну та енергетичну ефективність вирощування досліджуваної культури розраховували за загальноприйнятими методиками.

Агротехніка проведення дослідів була загальноприйнятою для зони півдня України, з урахуванням погодних умов вегетаційного періоду за винятком досліджуваних факторів. Результати обліку врожаю обробляли методами дисперсійного та статистичного аналізу за допомогою комп'ютерної програми MS „Exel” (Agrostat, Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голобородько С.П., Коковіхін С.В., 2008 р.).

Водоспоживання, динаміка використання вологи та елементів живлення рослинами сої

Показники сумарного водоспоживання посівами сої в наших дослідженнях суттєво змінювалися під впливом метеорологічних умов, які складалися у роки проведення досліджень та режимів штучного зволоження, що вивчали (табл. 1).

У дослідах встановлена чітка закономірність зменшення показників сумарного водоспоживання у варіантах без зрошення та при оптимальному режимі зрошення від вологих років (2008) до сухих (2007). Доведена істотна різниця складових сумарного водоспоживання посівів сої залежно від досліджуваних умов вологозабезпечення.

Встановлено, що максимальна частка атмосферних опадів (61,0%) та ґрунтової вологи (39,0%) у загальному сумарному водоспоживанні рослин простежується на ділянках без зрошення у сорту Діона та (75,0%) і (25,0%) відповідно у Аполлона, а найвища питома вага вегетаційних поливів на рівні (55,5%) - у варіантах з оптимальним режимом зрошення у обох досліджуваних сортів.

Таблиця 1

Сумарне водоспоживання посівами сортів сої по шарах ґрунту, м3/га (середнє за 2007 -2009 рр.)

Режим зрошення (фактор А)	Фон живлення (фактор С)	Шар ґрунту, см	Сорт (фактор В)
			Діона	Аполлон
Без зрошення	Розрахункова доза добрив	0-50	1203	1633
		0-100	1193	1667
		0-150	1132	1654
		0-200	1085	1641
Оптимальний	Розрахункова доза добрив	0-50	3490	4626
		0-100	3375	4662
		0-150	3262	4634
		0-200	3248	4648
Помірний	Розрахункова доза добрив	0-50	2834	3815
		0-100	2783	3850
		0-150	2728	3815
		0-200	2687	3808
Оптимальний	Без добрив	0-50	3490	4662
		0-100	3361	4732
		0-150	3262	4740
		0-200	3248	4763

Застосування добрив слабо впливало на сумарне водоспоживання посівів досліджуваної культури у відповідних шарах ґрунту, незалежно від умов вологозабезпеченості рослин.

Визначено тісний зв'язок між рівнем урожайності досліджуваних сортів сої і показниками сумарного водоспоживання.

Встановлено, що в середньому за 2007-2009 рр., найвищим середньодобове випаровування було у липні місяці, коли добові витрати вологи становили на рівні 65,0 у сорту Діона та 72,2 м3/га у Аполлона. Високим середньодобове випаровування (50,0 м3/га) також було у серпні. Найменшим випаровування визначене наприкінці вегетаційного періоду. Дослідження динаміки цього показника за багаторічний період свідчать про його повільне наростання й зниження у вологі за дефіцитом випаровуваності роки та, навпаки, більший динамізм - у середні й особливо сухі роки (рис. 1).

Статистичне моделювання показників середньодобового випаровування в основні фази розвитку рослин сої довело подібність наростання цього показника між досліджуваними сортами у першу половину вегетаційного періоду (до фази масового цвітіння) та певну різницю між досліджуваними сортами наприкінці вегетації.

Посіви сорту Діона характеризувалися більш швидким зменшенням випаровування, що пояснюється коротшим періодом вегетації та зниженням його інтенсивності в процесі дозрівання зерна. Навпаки, посіви сорту Аполлон мали високу спроможність до споживання доступної вологи у фазу наливу бобів і у подальший період росту і розвитку.

Рис. 1. Середньодобове випаровування упродовж вегетації сортів сої на фоні оптимального режиму зрошення та розрахункової дози добрив, м3/га

(середнє за 2007-2009 рр.)

Нашими дослідженнями встановлено, що величина середньодобового випаровування найбільше залежить від скоростиглості сорту та фази розвитку культури.

Роки досліджень різнилися об'ємом витраченої води на зрошення, що обумовлено погодними умовами. У середньому за роки досліджень у варіантах без зрошення питома вага складових сумарного водоспоживання з шару ґрунту 0 - 200 см становила: ґрунтової вологи - 39, опадів - 61% у сорту Діона та 25 і 75% відповідно у сорту Аполлон. При оптимальному режимі зрошення вище наведені показники були наступними: ґрунтова волога - 12, опади - 32, поливи - 56% у Діони та 7; 38 і 55 % - у Аполлону. За умов помірного режиму зрошення питома вага складових сумарного водоспоживання посіву сої була наступною: ґрунтова волога - 19, опади - 36, поливи - 45% у сорту Діона та 15; 52 і 33 % відповідно у сорту Аполлон.

Коефіцієнт водоспоживання залежить від погодних умов, сорту, агротехніки вирощування, режиму зрошення культури, рівня її урожаю і системи живлення. У наших дослідженнях він значно змінювався залежно від поєднання факторів і коливався в середньому за 2007-2009 рр. у межах від 1421 до 2172 у Діони та 1587-3037 м3/т у Аполлону.

Звертає на себе увагу той факт, що у роки, коли випадає мало опадів, коефіцієнт водоспоживання значно зростає, порівняно з роками, більш сприятливими за вологозабезпеченістю. Причому в удобрених і неудобрених варіантах він змінюється по-різному.

Для оцінки ефективності зрошення особливо показовими є дані про окупність урожаєм одного кубічного метра зрошувальної води. Аналіз наведеного матеріалу свідчить, що окупність вологи прямо пропорційно залежить від рівня врожайності - з її збільшенням зростає й показник окупності зрошувальної води (рис. 2).



Рис. 2. Окупність 1 м3 води врожаєм сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення, кг/м3 (середнє за 2007-2009 рр.)

При оптимальному зрошенні за внесення розрахункової дози добрив він практично був удвічі вищим, ніж у неудобрених варіантах, у обох сортів сої, а при помірному зрошенні перевищував варіант без добрив на 56,0 у Діони та на 39,0% у Аполлона. Тобто, мінеральне живлення суттєво впливало на окупність поливної води в умовах зрошення.

Лабораторним аналізом встановлено, що вихідні запаси елементів живлення змінювалися у роки проведення досліджень у широких межах. Найвищими запаси усіх макроелементів були на початку вегетації рослин, а у подальший період знижувалися, досягаючи мінімальних значень при збиранні врожаю.

Упродовж практично всього періоду вегетації більша частина нітратів містилася в шарі ґрунту 0-30 см.

Так, за період від сходів до повної стиглості зерна у шарі ґрунту 0-100 см на фоні оптимального режиму зрошення та розрахункової дози добрив у сорту Діона вміст нітратів зменшився - на 40,7, а у Аполлону - на 51,6%. У варіанті абсолютного контролю зменшення спостерігали на рівні 27,1 та 30,8 % відповідно.

Кількість рухомого фосфору в ґрунті від сходів до повної стиглості зерна у досліджуваних сортів сої зменшувалась - у варіанті абсолютного контролю в шарі ґрунту 0-30 см в середньому по сортах на 32,7 %, а на фоні застосування розрахункової дози добрив - на 34,3 %.

За період від сходів до повної стиглості зерна при застосуванні оптимального режиму зрошення та розрахункової дози добрив у сорту Діона вміст рухомого фосфору у шарі ґрунту 0-50 см зменшувався - на 53,3, а Аполлону - на 57,4%, що пояснюється утворенням значно більшої вегетативної біомаси рослинами сої упродовж вегетаційного періоду в поливних і удобрених варіантах й відповідно більшим використанням Р2О5.

Від сходів до повної стиглості зерна при застосуванні оптимального режиму зрошення та розрахункової дози добрив у сорту Діона вміст обмінного калію у шарі ґрунту 0-50 см зменшився - на 39,9, а Аполлону - на 42,6%. У варіанті абсолютного контролю зменшення виявилося на рівні 24,0 та 31,0 % відповідно.

Приріст надземної маси та фотосинтетична діяльність рослин сої залежно від досліджуваних факторів

У початкові фази росту й розвитку рослин вирішальним був вплив погодних умов у роки проведення досліджень, а у подальший період - зрошення та добрива.

За показниками лінійної висоти рослин у певні фази їх росту й розвитку чітко визначався вплив зрошення і фону живлення.

В умовах зрошення мінеральні добрива позитивно впливають на висоту рослин сої, що підтвердили і результати наших досліджень. Так, у середньому за 2007-2009 рр. максимальною у рослин сої вона виявилася в фазу наливу бобів у варіантах розрахункової дози добрив з позакореневим підживленням кристалоном і тенсо при оптимальному зрошенні і досягала 93,2 у Діони та 120,0 см у Аполлону.

Висота рослин суттєво різнилась по роках досліджень. Найменшою вона була у 2007 р., а найбільшою - в 2009 р. у обох сортів.

За темпами приросту надземної маси справедливо можна судити про вплив того чи іншого фактора на рослину.

Нашими дослідженнями встановлено, що наростання надземної біомаси сортів сої значною мірою залежить як від вибору режиму зрошення, так і від фону живлення.

Відмічена закономірність до поступового збільшення наростання надземної маси упродовж вегетації сортів сої. Найінтенсивніше надземна сира біомаса наростала у міжфазний період бобоутворення - налив бобів і коливалася у межах 25,1-80,7 у сорту Діона та 54,0-159,8 ц/га у сорту Аполлон залежно від режиму зрошення та фону живлення.

Застосування добрив суттєво впливало на накопичення абсолютно сухої маси рослинами сої в усіх варіантах досліду. У початковий період росту у рослин сорту Діона наростання цього показника відбувалося значно швидше, ніж у сорту Аполлон і становило біля 10 ц/га. Подібну закономірність спостерігали і у фазу бутонізації, що обумовлено сортовими особливостями культури. У період масового цвітіння накопичення абсолютно сухої маси рослинами обох сортів було практично однаковим і коливалося в межах 45,0 ц/га. Істотних змін даний показник набув у наступні фази розвитку сої і значно залежав як від режиму зрошення, так і від фону живлення. Так, у фазу бобоутворення накопичення абсолютно сухої маси рослинами сої у варіанті з оптимальним зрошенням у середньому за 2007-2009 рр. перевищувало абсолютний контроль на 35,6 у Діони і на 45,1% у Аполлона, а у фазу наливу бобів - 43,5 та 51,0% відповідно.

Нами встановлено, що внесення розрахункової дози добрив з позакореневим підживленням кристалоном і тенсо на фоні оптимального зрошення збільшило цей показник, порівняно з абсолютним контролем, у фазу масового цвітіння у сорту Діона на 39,9, Аполлону - на 44,9, на початку бобоутворення - на 46,7 та 71,3, а наливу бобів - на 64,0 та 69,8%. У фазу повної стиглості зерна в усіх варіантах досліду цей показник зменшувався.

При порівнянні режимів зрошення, встановлено, що середня площа листків при оптимальному зрошенні була більшою на 16,7-19,3%, порівняно з помірним зрошенням. Полив дощуванням збільшив їх площу у фазу наливу бобів - у Діони на 64,0, Аполлону - на 69,8% порівняно з абсолютним контролем.

Збільшення площі листкової поверхні забезпечує формування і більш високого рівня врожаю. Кореляційно-регресійна модель між цими показниками відображає прямий позитивний зв'язок. У середньому за 2007-2009 рр. продуктивність фотосинтезу досягла свого максимуму в рослин усіх варіантів досліду в міжфазний період масове цвітіння - налив бобів. Режим зрошення та добрива у середньому по сортах підвищували цей показник на 73,9-75,0%, порівняно з абсолютним контролем. Найбільшим він був при внесенні розрахункової дози добрив з підживленням. Щодо сортів сої, то найбільшою чиста продуктивність фотосинтезу була у сорту Аполлон.

Фотосинтетичний потенціал посіву характеризує сумарну листкову поверхню, яка бере участь у фотосинтезі від початку вегетації до закінчення фотосинтезу. За умов оптимального зрошення на фоні розрахункової дози добрив з підживленням кристалоном та тенсо він збільшився, порівняно з абсолютним контролем, у Діони на 45,1, а у сорту Аполлон - на 61,4%. Найбільшим фотосинтетичний потенціал у середньому за 2007-2009 рр. виявився у цих варіантах досліду і становив: у Діони - 1,39, а у Аполлона - 3,09 млн. м2/га x діб у міжфазний період бутонізація - налив бобів. У варіантах з помірним зрошенням зазначений показник був меншим.

Продуктивність та якість зерна сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення

Урожай - це результат взаємодії впливу на рослини багатьох факторів, серед яких в умовах зрошення важливе значення має наявність поживних речовин у ґрунті.

Результатами встановлено, що фактори, які досліджували, суттєво впливали на урожайність сої. Так, у варіанті без зрошення врожайність зерна у сорту Діона в посушливому 2007 р., у середньому по фактору, становила 0,56 т/га, а сорту Аполлон - 0,13 т/га (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення у роки досліджень, т/га

Режим зрошення (А)	Фон живлення (С)
	Без добрив	Розрахункова доза добрив	Розрахункова доза + кристалон + тенсо
	2007	2008	2009	середнє	2007	2008	2009	середнє	2007	2008	2009	середнє
сорт Діона (В)
Без зрошення	0,56	1,41	0,95	0,97	0,61	1,73	1,21	1,18	0,58	1,65	1,29	1,13
Оптимальний	1,89	2,12	1,89	1,97	2,43	2,89	2,61	2,64	2,47	2,84	2,94	2,75
Помірний	1,64	1,83	1,76	1,67	1,84	2,46	2,16	2,15	1,95	2,33	2,44	2,24
сорт Аполлон (В)
Без зрошення	0,13	1,60	1,03	0,92	0,26	2,31	1,27	1,28	0,28	2,27	1,33	1,29
Оптимальний	2,44	2,69	2,51	2,55	2,91	3,62	3,45	3,33	3,03	3,57	3,68	3,43
Помірний	1,83	2,38	2,11	2,11	2,08	2,78	2,45	2,44	2,23	2,75	2,71	2,56
НІР05, т/га А	0,12	0,13	0,08
НІР05, т/га В	0,10	0,11	0,07
НІР05, т/га С	0,12	0,13	0,08
НІР05, т/га АВ	0,13	0,16	0,12
НІР05, т/га АС	0,14	0,19	0,14
НІР05, т/га ВС	0,13	0,17	0,12
НІР05, т/га АВС	0,16	0,21	0,20

Проведення вегетаційних поливів з оптимальним зрошенням дало змогу сформувати у цьому варіанті урожайність Діони 1,89 т/га, а Аполлону - 2,44 т/га. На фоні розрахункової дози добрив та оптимального зрошення сорт Діона забезпечив 2,43, а Аполлон - 2,91 т/га. Відповідно приріст урожайності до контролю від оптимального зрошення та розрахункової дози мінеральних добрив склав для Діони 1,87, а Аполлону - 2,78 т/га.

У 2008 р. у варіанті без зрошення урожайність сорту Діона сформована на рівні 1,41 т/га, а Аполлон - 1,60 т/га. Різниця між незрошуваними варіантами у 2007 та 2008 рр. склала по сорту Діона 0,85 т/га, а по сорту Аполлон - 1,47 т/га. Зазначений приріст урожайності забезпечили опади, що випали за період вегетації досліджуваних сортів сої у 2008 р. У той же час проведення поливів забезпечило приріст від зрошення, порівняно з контролем, у Діони - 0,71, а Аполлону - 1,09 т/га. Варіант з оптимальним зрошенням та розрахунковою дозою мінеральних добрив забезпечив приріст зерна сої 1,48 т/га у Діони та 2,21 т/га в Аполлону.

У 2009 р. без зрошення урожайність сорту Діона склала 0,95, а Аполлону - 1,03 т/га. Даний рівень урожайності зерна отримали за рахунок опадів, що випали за період вегетації досліджуваних сортів сої у цьому році. Проведення поливів забезпечило приріст урожайності від зрошення, порівняно з контролем, у Діони - 0,94, а Аполлону - 1,48 т/га. Варіант з оптимальним зрошенням, розрахунковою дозою добрив та позакореневим підживленням кристалоном і тенсо забезпечив її приріст 1,99 у Діони та 2,65 т/га в Аполлону, порівняно з абсолютним контролем.

У середньому за 2007-2009 рр. розрахункова доза добрив та оптимальне зрошення суттєво підвищували урожайність зерна сої сортів Діона та Аполлон.

Таким чином, при вирощуванні сої в умовах півдня України для достатньої забезпеченості цієї культури елементами живлення та вологою в ґрунті і отримання високих врожаїв зерна доцільно застосовувати розрахункову дозу мінерального добрива, яку визначають за різницею між необхідною кількістю елементів живлення для формування врожаю заданого рівня та фактичним вмістом їх у ґрунті конкретного поля, підтримувати вологість в шарі ґрунту 0-50 см на рівні 70% НВ у критичний період водоспоживання за допомогою вегетаційних поливів та висівати найбільш продуктивні і адаптовані до умов зони сорти.

У роки досліджень вміст білка та жиру в зерні сої коливався у досить значних межах і залежав від багатьох чинників: особливостей сорту, кліматичних і ґрунтових умов, вологозабезпечення, рівня мінерального живлення (табл. 3).

Таблиця 3

Вміст білка і жиру в зерні сої та їх умовний збір залежно від сорту, режиму зрошення та фону живлення (середнє за 2007-2009 рр.)

Режим зрошення (А)	Фон живлення (С)	Діона (В)	Аполлон (В)
		Вміст білка в зерні, %	Умовний збір білка, ц/га	Вміст жиру в зерні, %	Умовний вихід олії, ц/га	Вміст білка в зерні, %	Умовний збір білка, ц/га	Вміст жиру в зерні, %	Умовний вихід олії, ц/га
Без зрошення	Без добрив	33,90	3,29	21,12	2,05	34,57	3,18	19,74	1,82
	Розрах. доза добрив	34,65	4,09	20,54	2,42	35,80	4,58	18,86	2,41
	Розрах. доза + крист. і тенсо	35,44	4,00	20,76	2,35	35,86	4,63	19,07	2,46
Оптимальний	Без добрив	33,70	6,64	20,97	4,13	34,07	8,69	18,69	4,77
	Розрах. доза добрив	34,53	9,12	20,80	5,49	35,47	11,81	17,94	5,98
	Розрах. доза + крист. і тенсо	35,35	9,72	20,63	5,67	36,17	12,41	18,18	6,23
Помірний	Без добрив	34,48	5,76	21,07	3,52	34,69	7,32	19,08	4,03
	Розрах. доза добрив	34,90	7,50	20,36	4,38	35,25	9,02	18,01	4,61
	Розрах. доза + крист. і тенсо	35,75	8,01	20,64	4,62	36,21	8,84	18,36	4,48
НІР05	0,31-0,52	-	0,17-0,21	-	0.41-0,47	-	0,13-0,16	-

Результати наших досліджень показали, що мінеральні добрива позитивно впливали на вміст білка в зерні сортів сої, як у поливних, так і у варіантах без зрошення. Причому, проведення підживлення сумішшю кристалону та тенсо на фоні внесення розрахункової дози добрив без зрошення підвищило його кількість, порівняно з варіантом абсолютного контролю, у середньому за 2007-2009 рр. у сорту Діона на 1,5, а Аполлон - на 1,3 в. п., що позначилося і на його умовному зборі з гектара.

Вміст жиру при застосуванні оптимального режиму зрошення, порівняно з варіантом абсолютного контролю, зменшувався у середньому за роки досліджень на 0,5 у Діони та на 1,1% в. п. в Аполлону.

Найбільшим значення умовного збору жиру виявилося у варіантах оптимального зрошення на фоні розрахункової дози добрив сумісно з позакореневим підживленням кристалоном та тенсо - 5,67 і 6,29 ц/га у сортів Діона та Аполлон відповідно.

Таким чином, на вміст білка і жиру в зерні сої та їх умовний збір з гектара впливали умови вирощування та сортові особливості культури.

Економічна ефективність та енергетична оцінка елементів технології вирощування сої в умовах півдня України

З метою всебічної оцінки економічної ефективності всі витрати обчислювали за фактичним обсягом виконаних робіт на основі технологічних карт вирощування сої за 2007-2009 рр.

Результати економічного аналізу свідчать, що застосування зрошення та добрив найбільш суттєво впливає на показники економічної ефективності вирощування сої. Так, вартість валової продукції з 1 га зрошуваних та удобрених варіантів була більшою у 2,5-2,9 у сорту Діона та 3,5-3,7 рази у сорту Аполлон, ніж на ділянках абсолютного контролю, але у зв'язку зі збільшенням грошово-матеріальних витрат на зрошення, добрива і їх застосування, відбувалося й зростання виробничих витрат на 1 га на 56,7-64,7% при вирощуванні Діони та 64,1-73,2% - Аполлону, порівняно з контролем.

Найнижчою собівартість зерна сої у поливних варіантах виявилася при оптимальному зрошенні, застосуванні розрахункової дози добрив та позакореневого підживлення кристалоном з тенсо і становила в середньому 235 грн./ц у обох сортів, а максимальною - при помірному режимі зрошення без добрив. Пояснюється це значною вартістю води, що була витрачена на поливи і посередньою урожайністю сої у цих варіантах досліду.

Чистий прибуток був найвищим у варіанті оптимального режиму зрошення і внесення розрахункової дози добрив з підживленням. Застосування лише розрахункової дози добрив зменшувало його у обох сортів.

У наших дослідах максимальним рівень рентабельності у поливних варіантах виявився за оптимального режиму зрошення при застосуванні розрахункової дози добрив і позакореневого підживлення кристалоном з тенсо та становив у сортів Діона і Аполлон 53,4 та 46,7% відповідно.

Економічним аналізом визначено, що найбільш економічно вигідним є застосування оптимального режиму зрошення на фоні внесення розрахункової дози добрив і підживлення кристалоном з тенсо.

Енергетичним аналізом розроблених елементів технології доведено, що витрати енергії при вирощуванні сої у варіантах з поливами були мінімальними при застосуванні помірного режиму зрошення без добрив. Пояснюється це додатковими енергетичними витратами на внесення добрив. При оптимальному режимі зрошення на фоні розрахункової дози добрив та позакореневого підживлення кристалоном з тенсо вони становили у сортів Діона та Аполлон на рівні 17 тис. МДж/га, що на 64,4% більше, ніж у варіанті абсолютного контролю. Тобто витрати енергії на одержання високого рівня врожаю зерна сої суттєво залежать від умов вирощування.

Прихід енергії у даних варіантах змінився на 64,3 у Діони та на 73,2% у Аполлона, порівняно з абсолютним контролем. Коефіцієнт енергетичної ефективності у варіантах з поливами більшим виявився за застосування оптимального зрошення на фоні внесення розрахункової дози добрив і знаходився на рівні 2,09 у сорту Діона та 2,64 у сорту Аполлон. В інших варіантах досліду даний показник також перевищував одиницю, тобто вирощування сортів сої в умовах півдня України є енергетично обґрунтованим.

ВИСНОВКИ

Дослідження, проведені впродовж 2007-2009 рр. на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті в умовах півдня України з вивчення впливу умов зволоження, фону живлення та сортів сої на процеси водоспоживання і випаровування, особливості поживного режиму ґрунту, динаміку фенологічних і біометричних показників, урожайність, вихід білка та жиру, економічну і енергетичну ефективність технології вирощування культури дозволили зробити наступні висновки:

1. Встановлено чітку закономірність зменшення показників сумарного водоспоживання у варіантах без зрошення та при оптимальному режимі зрошення від вологих років (2008) до сухих (2007). Розрахунками доведена істотна різниця складових сумарного водоспоживання посівів сої залежно від досліджуваних умов вологозабезпечення. Так, у загальному сумарному водоспоживанні рослин на неполивних ділянках у сорту Діона максимальна частка атмосферних опадів складала 61,0%, ґрунтової вологи -39,0%, а у сорту Аполлон - 75,0 і 25,0% відповідно. Найвищою питома вага вегетаційних поливів на рівні 55,5% визначена у варіантах з оптимальним режимом зрошення у обох досліджуваних сортів. Застосування добрив слабко позначалося на водоспоживанні посівів досліджуваної культури. Встановлено високий ступінь тісноти зв'язку між рівнем урожайності досліджуваних сортів сої і показниками сумарного водоспоживання. Максимальним сумарне водоспоживання досліджуваними сортами сої, незалежно від погодних умов вегетаційного періоду в роки проведення досліджень, було у варіанті оптимального режиму зрошення.

2. Найвищим рівень середньодобового випаровування у середньому за 2007-2009 рр. був у липні місяці, коли показники добових витрат вологи становили на рівні 65 у сорту Діона та 72,2 м3/га у Аполлона. Високим середньодобове випаровування (50,0 м3/га) виявилося і у серпні, що пов'язано з інтенсивними процесами трансформації елементів живлення на формування врожаю і, як наслідок, високою потребою рослин у волозі. Дослідження динаміки цього показника свідчать про його повільне наростання і зниження у вологі за дефіцитом випаровуваності роки та, навпаки, більший динамізм - у середні й, особливо, у сухі роки. Статистичний аналіз показників середньодобового випаровування сої в умовах зрошення дозволив встановити різницю ступеню кореляційних зв'язків щодо умов вологозабезпеченості та кількості днів від сходів рослин. Істотний кореляційний зв'язок дозволив побудувати математичні моделі динаміки середньодобового випаровування по днях вегетаційного періоду у роки досліджень.

3. Коефіцієнт водоспоживання сортів сої значно змінювався залежно від взаємодії факторів, що досліджували, і коливався в середньому за 2007-2009 рр. у межах від 1421 до 2172 у Діони та 1587-3037 м3/т у Аполлона. У несприятливі за вологозабезпеченістю роки він значно збільшувався, порівняно зі сприятливими. Окупність води при оптимальному зрошенні за внесення розрахункової дози добрив практично вдвічі була вищою, ніж у неудобрених варіантах у обох сортів сої, а при помірному зрошенні - перевищувала варіант без добрив на 56,0 у Діони та на 39,0% у Аполлону. Мінеральне живлення суттєво впливало на окупність вологи в умовах зрошення. Даний показник прямо пропорційно залежить від рівня врожайності, а саме з його збільшенням - зростає.

4. Встановлено, що умови вологозабезпечення впливали на вміст нітратів у ґрунті. Від сходів до повної стиглості зерна їх кількість найбільше зменшувалася у варіантах з поливами, що пояснюється агрохімічними процесами їх перерозподілу в глибші шари ґрунту та денітрифікації, а також виносом NO-3 більш високими рівнями врожайності зерна сої. Подібні закономірності встановлені й у динаміці споживання рослинами сої рухомого фосфору та обмінного калію з ґрунту та добрив.

5. Найбільш сприятливо умови для формування сортами сої надземної сирої та абсолютно сухої маси, приросту її у міжфазні періоди і лінійної висоти рослин складаються при застосуванні оптимального режиму зрошення на фоні розрахункової дози добрив з позакореневим підживленням кристалоном і тенсо. Зі зменшенням поливної норми та без добрив ці показники були нижчими.

6. Режим зрошення та добрива впливають на формування у рослин сої площі листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу і фотосинтетичний потенціал упродовж усього вегетаційного періоду. Найкращими ці показники у досліджуваних сортів сої були при застосуванні оптимального режиму зрошення на фоні внесення розрахункової дози добрив з підживленням кристалоном та тенсо. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між площею листкової поверхні сортів сої у фазу наливу бобів і їх урожайністю.

7. Урожайність зерна сортів сої залежить від кількості бобів на рослині, кількості зерен в одному бобі й на одній рослині, а також маси 1000 зерен. Ці показники найбільшою мірою підвищуються під впливом умов вирощування та сортових особливостей. Результати моделювання свідчать, що рівень урожайності досліджуваних сортів сої на 75-85% залежить від кількості бобів на рослині. Встановлено дуже тісний позитивний зв'язок між масою 1000 зерен та урожайністю сої сортів Діона і Аполлон.

8. Поєднання зрошення та розрахункової дози добрив є досить ефективним при вирощуванні ультраскоростиглого сорту Діона та середньостиглого Аполлон в умовах півдня України. У середньому за 2007-2009 рр. у варіанті без зрошення і без добрив урожайність сорту Діона склала 0,97, а Аполлону - 0,92 т/га. Проведення вегетаційних поливів з оптимальним зрошенням забезпечило урожайність Діони 1,97, а Аполлону - 2,55 т/га. На фоні розрахункової дози добрива з оптимальним зрошенням сорт Діона сформував 2,64, а Аполлон - 3,33 т/га. Приріст урожайності від оптимального зрошення та розрахункової дози добрива склав відповідно 1,67 та 2,41 т/га, порівняно з абсолютним контролем.

9. Встановлено, що добрива підвищували вміст білка у зерні сортів сої та його умовний збір, як у поливних, так і незрошуваних варіантах. Найбільшим вміст білка був у варіанті з помірним режимом зрошення на фоні внесення розрахункової дози добрив з позакореневим підживленням кристалоном та тенсо і становив 35,75 у сорту Діона та 36,21% - у Аполлона. Моделюванням умовного збору білка залежно від рівня врожайності виявлено зростання даного показника.

10. Покращення умов вологозабезпечення призводило до зменшення вмісту жиру в зерні сої обох сортів, проте збільшувало його умовний збір з гектара за рахунок вищої урожайності.

11. В умовах півдня України при вирощуванні сортів сої Діона та Аполлон найбільш економічно вигідним є застосування оптимального режиму зрошення (НВ 70%) на фоні внесення розрахункової дози мінеральних добрив. Саме цей варіант досліду забезпечив мінімальну собівартість зерна, найбільший чистий прибуток і найвищий рівень рентабельності в поливних умовах.

12. При застосуванні розрахункової дози добрив та оптимальних умов зрошення більш високий приріст енергії забезпечував сорт Аполлон, порівняно з Діоною. Коефіцієнт енергетичної ефективності у цих варіантах досліду перевищував одиницю і коливався в межах 2,09-2,64 залежно від сорту, тобто вирощування сої в умовах півдня України є енергетично обґрунтованим.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При вирощуванні сої на зрошуваних землях півдня України з метою повного використання наявного ґрунтово-кліматичного потенціалу й матеріально-технічних ресурсів рекомендуємо:

1. При розробці режиму зрошення сої найбільшу кількість поливів слід планувати і здійснювати у період з третьої декади червня до кінця липня, коли середньодобове випаровування є найвищим і становить 64,8-72,5 м3/га, що пов'язано з високими температурами, інтенсивними процесами трансформації поживних речовин на формування одиниці врожаю і, як наслідок, високими потребами у волозі досліджуваних сортів.

2. Найвищу продуктивність сої забезпечує використання оптимального режиму зрошення з передполивним порогом 70% НВ в шарі ґрунту 0-50см на фоні внесення розрахункової дози добрив, яку визначають за різницею між необхідною кількістю елементів живлення для формування врожаю заданого рівня і фактичним вмістом їх у ґрунті конкретного поля, а також при проведенні позакореневих підживлень у фазу бутонізації й наливу бобів кристалоном (2,0 кг/га) сумісно з тенсо (0,6 кг/га).

3. З метою максимального використання природного та технологічного потенціалу зони Південного Степу України в умовах зрошення з для отримання високих та сталих урожаїв зерна сої доцільно висівати високопродуктивний сорт Аполлон або ультраскоростиглий сорт Діона, як гарантований попередник озимої пшениці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ за темою дисертації

У наукових фахових виданнях :

1. Писаренко В.А. Планування режиму зрошення сої за показниками середньодобового випаровування / В.А. Писаренко, С.В. Коковіхін, О.С. Суздаль, О.О. Казанок // Зрошуване землеробство. - Міжвідомчий тематичний наук. зб. - Херсон: Айлант, 2008. - Вип. 49. - С.6-10. (Проведені та узагальнені дослідження, обґрунтовані висновки).

2. Гамаюнова В.В. Урожай сортів сої під впливом мінеральних добрив залежно від режиму зрошення в умовах півдня України / В.В. Гамаюнова, О.О. Казанок // Аграрний вісник Причорономор'я.- Вип. 46.- Одеса, 2008.- С - 116-120. (Отримані експериментальні дані, узагальнені матеріали).

3. Гамаюнова В.В. Середньодобове випаровування та сумарне водоспоживання сої залежно від режиму зрошення, фону живлення та сорту при вирощуванні на півдні України / В.В. Гамаюнова, П.В. Писаренко, О.О. Казанок, О.С. Суздаль // Зрошуване землеробство. - Міжвідомчий тематичний наук. зб. - Херсон: Айлант, 2010. - Вип. 53. - С.11-18. (Отримані експериментальні дані, узагальнений матеріал).

4. Казанок О.О. Формування площі листкової поверхні сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення при вирощуванні на півдні України / О.О. Казанок, В.В. Гамаюнова // Таврійський науковий вісник. Вип. 71, Частина 3 - Херсон, 2010. - С - 168-173. (Експериментальні дані, узагальнений матеріал).

5. Гамаюнова В.В. Оптимізація фонів живлення та зрошення при вирощуванні сортів сої Аполлон і Діона в умовах півдня України / В.В. Гамаюнова, О.О. Казанок, О.С. Суздаль, П.В. Писаренко // Таврійський науковий вісник. - Вип. 72 - Херсон, 2010. - С - 101-105. (Отримані експериментальні дані, узагальнений матеріал).

6. Гамаюнова В.В. Вплив умов вирощування на врожайність сортів сої в південній зоні України / В.В. Гамаюнова, О.О. Казанок // Таврійський науковий вісник. - Вип. 73 - Херсон, 2010. - С - 19 - 24. (Отримані експериментальні дані, узагальнений матеріал).

Наукові видання, матеріали науково-практичних конференцій, патенти:

1. Гамаюнова В.В. Економічна ефективність та енергетична оцінка елементів технології вирощування сортів сої Діона та Аполлон в умовах півдня України. / В.В. Гамаюнова, О.О. Казанок // [Зб. тез доповідей - Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові основи землеробства у зв'язку з потеплінням клімату» (10-12 листопада 2010р.) ]. - Миколаїв: МДАУ, 2010. - С.119-124.

2. Казанок О.О. Формування площі листкової поверхні сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення при вирощуванні на півдні України / О.О. Казанок, В.В. Гамаюнова // [Зб. тез доповідей - Міжнародної наукової конференції, присвяченої 135-річчю заснування Херсонського державного аграрного університету "Онтогенез - стан, проблеми та перспективи вивчення рослин в культурних та природних ценозах" (18-20 червня 2010 р) ]. - Херсон, 2010. - С.306-314. (Експериментальна частина, узагальнення висновків).

3. Казанок О.О. Ефективне використання добрив / О.О. Казанок, Є.М. Рищук // [Метод. рекоменд.] - Херсон, 2009. - С.17-18. (Проведені та узагальнені дослідження, обґрунтовані висновки).

4. Пат. на корисну модель № 53570 Україна, МПК А01В 79/02 (2006.01) Спосіб вирощування сої на зрошуваних землях півдня України / Писаренко П.В., Суздаль О.С., Казанок О.О., Грабовський П.В., Присяжний Ю.І.; - заявник і патентовласник Інститут землеробства південного регіону НААНУ. - № u 2010 04491; заявл. 19.04.2010; опубл. 11.10.2010, Бюл. № 19.

мінеральний добриво урожайність соя

АНОТАЦІЯ

Казанок О.О. Продуктивність сортів сої залежно від режиму зрошення та фону живлення в умовах півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 - сільськогосподарські меліорації - Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет». - Херсон, 2011 р.

Дисертаційна робота присвячена визначенню впливу розрахункової дози мінеральних добрив і позакореневих підживлень рослин сортів сої Діона та Аполлон залежно від диференціації умов вологозабезпеченості на їх урожайність і якість при вирощуванні в південній частині Степової зони України.

Встановлено, що застосування зрошення та розрахункової дози добрив є досить ефективним при вирощуванні в умовах півдня України ультраскоростиглого сорту Діона і середньостиглого Аполлон. У середньому за 2007-2009 рр. у варіанті без зрошення і без добрив врожайність сорту Діона склала 0,97 т/га, а сорту Аполлон - 0,92 т/га. Проведення вегетаційних поливів забезпечило урожайність Діони у варіанті з оптимальним зрошенням 1,97 т/га, а Аполлону - 2,55 т/га. На фоні внесення розрахункової дози добрива у варіанті з оптимальним зрошенням сорт Діона сформував 2,64, а Аполлон - 3,33 т/га, приріст урожайності відповідно склав 1,67 т/га та 2,41 т/га, порівняно з контролем.

Дослідженнями встановлено, що при вирощуванні сої в умовах півдня України на темно-каштановому середньосуглинковому грунті для достатньої забезпеченості оптимізації цієї культури елементами живлення та кількістю вологи в ґрунті і отримання високої урожайності зерна доцільно застосовувати розрахункову дозу мінерального добрива, яку визначають за різницею між необхідною кількістю елементів живлення для формування врожаю заданого рівня та фактичним вмістом їх у ґрунті конкретного поля, підтримувати вологість ґрунту в шарі 0-50 см на рівні 70% НВ у критичний період водоспоживання за допомогою вегетаційних поливів та висівати найбільш продуктивні і адаптовані до умов зони сорти Діона та Аполлон.

Ключові слова: соя, режим зрошення, розрахункова доза добрив, сорт, водоспоживання, умови зволоження, підживлення, білок, жир.

АННОТАЦИЯ

Казанок А.А. Продуктивность сортов сои в зависимости от режима орошения и фона питания в условиях юга Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02 - сельскохозяйственные мелиорации - Государственное высшее учебное заведение "Херсонский государственный аграрный университет". - Херсон, 2011 г.

Диссертационная работа посвящена определению влияния условий водообеспечения, применения расчетной дозы минеральных удобрений и внекорневой подкормки растений сортов сои Диона и Аполлон при выращивании в южном регионе Степной зоны Украины.

В опытах установлена четкая закономерность уменьшения показателей суммарного водопотребления в вариантах без орошения и при оптимальном режиме орошения от влажных лет (2008) до сухих (2007).

Годы исследований отличались объемом воды, использованной на орошение, что было обусловлено погодными условиями. В среднем за годы исследований в вариантах без орошения удельный вес составляющих суммарного водопотребления из слоя почвы 0 - 200 см составил: почвенной влаги - 39, осадков - 61% у сорта Диона и 25 и 75% соответственно у сорта Аполлон.

...