Технологічні прийоми підвищення яєчної продуктивності та збереження курей несучок за рахунок покращення мікроклімату пташників

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

УДК: 636.52/58.083.002

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ЯЄЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ШЛЯХОМ ПОКРАЩЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ ПТАШНИКІВ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ІЩЕНКО КАТЕРИНА ВІКТОРІВНА

Харків 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. Петра Василенка Мінагрополітики України

Науковий керівник кандидат технічних наук, професор, академік Інженерної Академії України, Науменко Олександр Артемович, ХНТУСГ ім. П. Василенка, завідувач кафедри технічних систем і технологій тваринництва ім. Б.П. Шабельника

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Івко Іван Іванович, Інститут птахівництва НААНУ, головний науковий співробітник лабораторії технології виробництва продукції птахівництва

доктор сільськогосподарських наук, академік АНВО України, Бородай Віталій Петрович, Національний університет біоресурсів та природокористування України Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри птахівництва

Захист відбудеться „ 8 ” червня 2010 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Національній академії аграрних наук України за адресою: 62404, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3, п/в Кулиничі, м. Харків.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва НААНУ за адресою: 62404, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3, п/в Кулиничі, м. Харків

Автореферат розісланий „ 5 ” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради І.В. Корх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Створення оптимального мікроклімату у пташниках є важливою умовою реалізації генетичного потенціалу продуктивності птиці та мінімізації питомих витрат матеріально-технічних ресурсів. Такі параметри мікроклімату, як вміст у повітрі пташників шкідливих газів та його мікробне обсіменіння чинять суттєвий вплив не тільки на рівень збереження та продуктивні показники птиці, але і на здоров'я обслуговуючого персоналу, а вентиляційні викиди пташників - на довкілля. Тому розроблення способів та технологічних прийомів, спрямованих на зменшення вмісту цих «шкідливостей» в повітрі пташників має провідне значення для сучасного птахівництва.

В теперішній час все більшого поширення у птахівництві набувають кліткові батареї з стрічковою системою видалення посліду. Однак, як показали попередні дослідження (Мельник В. А. та Савостьянова К. В., 2005), застосування таких кліткових батарей не гарантує дотримання чинних ветеринарно-санітарних вимог щодо вмісту у повітрі пташників шкідливих газів та його мікробного обсіменіння. Крім того обладнання, розроблене для країн з кліматом більш м'яким, ніж в Україні, не забезпечує реалізацію проектних режимів роботи його окремих систем.

Відомими вітчизняними та закордонними вченими було розроблено низку технологічних прийомів, спрямованих на зменшення мікробного обсіменіння повітря у пташниках та вмісту в повітрі шкідливих газів (Watkins S. E., 2002; Sims J. T із співавт., 2002; Al Homidan A., 2003; Sarica M. із співав., 2004; Дуюнов Е.Е., 2006, 2007 та 2008; Meisinger J. із співав., 2009 та ін.). Однак ці технологічні прийоми стосуються в основному утримання птиці на підстилці. Розроблення ж безпечних і економічно ефективних технологічних прийомів зменшення мікробного обсіменіння повітря та вмісту в повітрі токсичних газів при застосуванні кліткового обладнання, зокрема - з стрічковим видаленням посліду залишається актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності з: Державною цільовою програмою Харківського Національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка за темою: «Реалізація технологічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 р.»; регіональною програмою «Найважливіші проблеми АПК на період до 2011 р.» (№ держреєстрації 0106U008970, 2006-2011 рр.), вона є також складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом Інституту птахівництва Національної академії аграрних наук України за темою: «Розробити параметри і нормативи ресурсозберігаючих технологічних процесів виробництва продукції птахівництва» (№ держреєстрації 0106U003451).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було наукове обґрунтування і розроблення технологічних прийомів підвищення продуктивності та збереженості курей-несучок за рахунок покращення мікроклімату в пташнику при їх утриманні в багатоярусних кліткових батареях з стрічковою системою видалення посліду та вбудованими повітропроводами.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

- вивчити вплив тривалості накопичення посліду на стрічках кліткових батарей різного типу на його вологість, хімічний склад та мікроклімат у пташнику;

- обґрунтувати і розробити спосіб істотного зниження мікробного обсіменіння повітря при утриманні курей-несучок в кліткових батареях із стрічковою системою видалення посліду;

- обґрунтувати та розробити економічно ефективний спосіб зниження вмісту токсичних газів у повітрі пташника при утриманні курей-несучок в кліткових батареях із стрічковою системою видалення посліду;

- вивчити вплив застосування розроблених технологічних прийомів зниження забруднення повітря шкідливими газами та мікроорганізмами на збереженість, продуктивність, гематологічні показники та розвиток внутрішніх органів курей-несучок, хімічний склад посліду;

- провести виробничу перевірку запропонованих технологічних прийомів і визначити економічний ефект від їх застосування як елементів технології утримання курей-несучок;

- розроблення рекомендацій виробництву.

Об'єкт дослідження - кури-несучки, мікроклімат пташників, пташиний послід. пташник клітковий батарея токсичний

Предмет дослідження - технологічні прийоми зменшення вмісту шкідливих газів і мікробного обсіменіння повітря при утриманні курей-несучок в багатоярусних кліткових батареях, їх вплив на мікроклімат пташників, вологість та хімічний склад посліду, збереженість і продуктивні показники курей-несучок, розвиток їх внутрішніх органів, гематологічні показники крові, витрати кормів, економічний ефект.

Методи досліджень - зоотехнічні, зоогігієнічні, фізіологічні, статистичні, інженерно-економічні. Теоретичні розрахунки, обробка експериментальних даних, виконані з використанням прикладного програмного забезпечення для OS Windows: Microsoft Excel.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в умовах України на основі комплексних досліджень вивчено кінетику підсушування посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей для утримання курей-несучок з вбудованими повітропроводами і без повітропроводів у різні періоди року, а також вплив тривалості накопичення посліду на продуктивність та збереженість птиці, мікроклімат у пташнику, мікробне обсіменіння повітря, хімічний склад посліду. Обґрунтовано необхідність розробки та застосування при використанні кліткових батарей із стрічковою системою видалення посліду технологічних прийомів, що забезпечують інтенсифікацію процесу підсушування посліду в холодний період року, зниження мікробного обсіменіння повітря у пташниках та вмісту у ньому шкідливих газів. Розроблено пристрій та визначено ефективний режим дезінфекції повітря пташника в колекторному повітропроводі системи підсушування посліду на основі використання джерел ультрафіолетового випромінювання, а також спосіб зменшення вмісту в повітрі аміаку шляхом його очищення у скрубері з реагентом. Використання цих технологічних прийомів сприяє покращенню мікроклімату у пташнику, позитивно впливає на загальну резистентність організму і збереженість курей-несучок, їх яєчну продуктивність та економічну ефективність виробництва яєць.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування запропонованих технологічних рішень забезпечує суттєве зниження мікробного обсіменіння повітря

та вмісту у повітрі аміаку, інтенсифікацію процесу підсушування посліду в холодний період року, підвищення збереженості курей-несучок на 1,5 %, їх несучості на 2,2 шт. яєць, зменшення питомих витрат кормів на 1 кг яйцемаси на 2,3 %, отримання річного економічного ефекту 769,2 грн. в розрахунку на 1000 голів.

На основі проведених досліджень розроблено практичні пропозиції, які використано при підготовці проекту ДСТУ «Пташиний послід. Переробляння на органічні та органо-мінеральні добрива. Технологічні процеси. Основні параметри». Крім того, рекомендації щодо застосування розроблених технологічний прийомів передано для впровадження фірмі «Hellmann Poultry» (Німеччина), СЗАТ «Охоче» та Марганецькій птахофабрикам.

Високу економічну ефективність розробок підтверджено їх виробничою перевіркою, проведеною у агрофірмі «АВІАС» Дніпропетровської області та результатами впровадження у цьому господарстві.

Особистий внесок здобувача. Дисертація містить результати власних досліджень автора при проведенні науково-дослідних робіт, як складових тематичних планів ХНТУСГ та ІП НААНУ, що підтверджується робочими програмами і звітами про науково-дослідну роботу. Автор самостійно виконала увесь обсяг експериментальних досліджень, провела аналіз і узагальнення одержаних результатів дослідів, зробила економічні розрахунки, обґрунтувала висновки і пропозиції виробництву. Методику і схему досліджень розроблено автором за методичної допомоги наукового керівника.

Особиста участь автора складає не менше 80 %.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися та були схвалені на: щорічних засіданнях Вченої ради факультету технічних систем і технологій тваринництва ім. Б.П. Шабельника ХНТУСГ ( Харків, 2006-2009) Вченій раді ІП НААНУ ( Харків, 2006-2008); на VII Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (Алушта, 2006); 3-й та 4-й міжнародних науково-практичних конференціях по птахівництву (Судак, 2007 та 2008); 2-й конференції молодих вчених по птахівництву в ІП НААНУ ( Харків, 2008); та були представлені на міжнародній виставці «EURO TIR-2008» в Ганновері (Німеччина).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 12 наукових працях, серед них 11 статей, у тому числі 10 статей опубліковано у виданнях, які входять до переліку ВАК України, 1 - у матеріалах наукових конференцій, 3 статті опубліковано одноосібно.

Структура й обсяг дисертації. Матеріал дисертації викладено на 130 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається з наступних розділів: вступ, огляд літератури, матеріал і методики досліджень, результати власних досліджень, результати виробничої перевірки, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури й додатки, включає 36 таблиць, 7 рисунків і 7 додатків. Список джерел літератури нараховує 248 найменувань, у тому числі 117 іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проводили в агрофірмі «АВІАС» Дніпропетровської області, СЗАТ «Охоче» і ТОВ «Старовєровська» птахофабрика Харківської області, виробничу перевірку результатів досліджень виконували в агрофірмі «АВІАС».

Окремі дослідження було проведено разом з співробітниками лабораторії технології виробництва продукції птахівництва ІП НААНУ на базі ДП «ДГ «Борки» ІП НААНУ».

Для досягнення поставленої мети проводили шість науково-господарських дослідів.

Завданням першого досліду було вивчення кінетики підсушування посліду та вмісту у повітрі пташників для утримання курей-несучок шкідливих газів і мікроорганізмів, змін хімічного складу посліду в залежності від тривалості його накопичення на стрічкових транспортерах кліткових батарей: 1 - без вбудованих повітропроводів; 2 - з вбудованими повітропроводами; 3 - з вбудованими повітропроводами і удосконаленою шляхом додаткової теплоізоляції повітрозмішувача та встановленням у ньому повітронагрівача з тепловою потужністю 10 кВт системи підсушування посліду. Дослідження проводили у 4-х типових пташниках розміром 18х96 м місткістю 47280 курей-несучок у кожному.

Завданням другого досліду поставили опрацювання раціональної побудови та режимів роботи пристрою для знешкодження мікроорганізмів у повітрі пташника за застосування джерел ультрафіолетового випромінювання. Дослід проводили у пташнику розміром 18х96 м, обладнаному 4-ярусними клітковими батареями з системою стрічкового видалення посліду та вбудованими повітропроводами. Місткість пташника складала 47280 курей-несучок. У бактерицидному пристрої використовували лампи TUV TL-D 75W HO SLV фірми “Philips” потужністю 75 Вт, що випромінюють ультрафіолетове випромінювання з довжиною хвилі 253,7 нм, у кількості 6, 12 та 24 шт., встановлені всередині повітропроводу в один (6 та 12 шт.) та 2 ряди (24 шт.) по довжині повітропроводу. Загальний бактерицидний потік становив при використанні 6 ламп - 153 Вт (об'ємна доза ультрафіолетового випромінювання 15 Дж/м³), 12 ламп - 306 Вт (об'ємна доза ультрафіолетового випромінювання 30 Дж/м³), 24 лампи - 612 Вт (об'ємна доза ультрафіолетового випромінювання 60 Дж/м³). Кількість повітря, що подавалася повітропроводом, становила в середньому 30 тис. м³/год. Визначали мікробне обсіменіння повітря та вміст у повітрі пташника шкідливих газів в залежності від варіанту компонування бактерицидного пристрою.

У третьому досліді вивчали вплив на емісію шкідливих газів із посліду нанесення на стрічкові транспортери кліткових батарей цеоліту, фосфогіпсу, суперфосфату, хлористого алюмінію та сірчанокислого заліза. Цеоліт, фосфогіпс та суперфосфат наносили у кількості 0,6 і 0,3 кг/м² стрічки, хлористий алюміній та сірчанокисле залізо - 0,2 і 0,1 кг/м². Дослід проводили в ізольованих приміщеннях, обладнаних системами автономної вентиляції. Тривалість накопичення посліду на стрічках транспортерів становила 7 діб, після чого його видаляли з приміщення. Тривалість досліджень з кожною речовиною складала 3 цикли прибирання посліду, або 21 діб. Протягом періоду досліджень в приміщеннях визначали параметри мікроклімату, хімічний склад свіжого посліду та посліду після 7 діб накопичення.

Четвертий дослід проводили у такому ж пташнику, як і другий дослід. Завданням досліду було опрацювання режимів роботи скрубера для очищення повітря пташника від аміаку. Скрубер встановлювали в повітрозмішувачі системи вентилювання стрічкових транспортерів прибирання посліду. Як наповнювач у скрубері використовували цеоліт, фосфогіпс, суміш цеоліту з сірчанокислим залізом та суміш цеоліту з хлористим алюмінієм у співвідношенні 1:1. Загальна маса наповнювача, що завантажували у скрубер, становила 150 кг. Перезавантаження скрубера здійснювали один раз у 7 діб. Дослідження з кожним наповнювачем виконували у трьох повторах. Як контроль використовували пташник з типовим повітрозмішувачем. Кількість забрудненого повітря, що подавалася через скрубер, складала 15 тис. м³/год.

П'ятий дослід проводили у двох аналогічних пташниках для утримання курей-несучок розмірами 18х96 м, один з яких був контрольним. Курей-несучок кросу «Lohmann Brown» утримували в 4-ярусних кліткових батареях з системою стрічкового видалення посліду та вбудованими повітропроводами. Місткість кожного пташника становила 47280 курей-несучок. Метою досліду було вивчення впливу застосування запропонованого бактерицидного пристрою та режиму його роботи на мікробне обсіменіння повітря пташника, рівень збереження та продуктивні показники птиці. Пристрій було розміщено у колекторному повітропроводі системи вентилювання стрічкових транспортерів. До складу пристрою входили 24 бактерицидних лампи TUV TL-D 75W HO SLV фірми “Philips” потужністю 75 Вт, розміщені у повітропроводі в два послідовних концентричних ряди. Загальний бактерицидний потік у повітропроводі складав 612 Вт, об'ємна доза ультрафіолетового випромінювання 60 Дж/м³. Кількість повітря, яку подавали повітропроводом, становила в середньому 30 тис. м³/год. Послід у пташниках прибирали один раз у п'ять днів.

Шостий дослід проводили одночасно з попереднім у двох таких же пташниках, у кожному з яких утримували по 47280 курей-несучок кросу «Lohmann Brown». Мета досліду - вивчення впливу запропонованого способу очищення повітря пташника від аміаку в скрубері з вибраним реагентом на збереженість та продуктивні показники птиці. Реагент для скрубера (фосфогіпс) було обрано за результатами четвертого досліду. Кратність прибирання посліду в пташнику і кратність заміни реагенту у скрубері становила один раз у п'ять діб. У скрубер одноразово завантажували 150 кг реагенту. Інший пташник, з типовою системою підсушування посліду, був контрольним.

Виробничу перевірку запропонованих розробок проводили у двох аналогічних пташниках розмірами 18х96 м, оснащених 4-ярусними клітковими батареями з системою стрічкового видалення посліду та вбудованими повітропроводами. Місткість кожного пташника становила 47280 курей-несучок кросу «Lohmann Brown». На виробничу перевірку поставили запропоновані технологічні рішення зменшення вмісту аміаку та мікроорганізмів у повітрі пташника: скрубер з реагентом фосфогіпсом та бактерицидний пристрій, що використовувалися за запропонованими режимами. Тривалість виробничої перевірки склала 1 рік (365 діб).

При проведенні досліджень параметри мікроклімату в пташниках визначали за загальноприйнятими методиками (Баланин В.И., 1988). Крім параметрів, що були предметом досліджень, інші технологічні параметри утримання курей-несучок, норми і раціони їх годівлі були аналогічні і відповідали нормативним вимогам.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Мікроклімат у пташнику, вологість та хімічний склад посліду в залежності від термінів його накопичення на стрічкових транспортерах кліткових батарей.

Залежність вологості посліду від термінів накопичення на стрічкових транспортерах кліткових батарей представлено на рис. 1.

Встановлено, що як при використанні кліткових батарей із системою вентилювання стрічок, так і без них, у теплий період року забезпечувався більш високий ступінь підсушування посліду, що пояснюється вищою температурою повітря у пташнику та повітря, що подавалося по повітропроводах у цей період. У свою чергу, значно більш високий рівень підсушування посліду спостерігався при використанні кліткових батарей із системою вентилювання стрічок. Додаткове утеплення повітрозмішувача та встановлення у ньому повітронагрівача давало змогу інтенсифікувати процес підсушування посліду в холодний період року порівняно з типовою системою.

Вміст аміаку у повітрі пташників збільшувався при збільшенні термінів накопичення посліду, й після 5 днів накопичення в холодний період року (табл. 1) його рівень починав перевищувати гранично допустиму концентрацію (ГДК) - 15 мг у м³ повітря. Кількість аміаку на 7-й день накопичення посліду в усіх пташниках перевищувала його кількість у першу добу накопичення в 1,8-2,8 раза (P<0,001).

Встановлено також підвищення мікробного обсіменіння повітря при збільшенні термінів накопичення посліду. У випадку використання кліткових батарей без вбудованих повітропроводів з 1-ої по 7-у добу накопичення посліду мікробне обсіменіння повітря підвищилось у 1,9 раза в холодний, та у 1,7 раза у теплий періоди року. У випадку використання кліткових батарей з вбудованими повітропроводами мікробне обсіменіння повітря підвищилося дещо менше, в 1,7 рази - в холодний період року, та у 1,4 рази - в теплий період. В усіх випадках мікробне обсіменіння повітря перевищувало гранично допустимий ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств рівень (220 тис. мікробних тіл в 1 м³ повітря пташників) в 1,2-2,6 рази.

Таблиця 1

Мікробне обсіменіння повітря та вміст шкідливих газів в повітрі пташника в холодний період року

Показники	ГДК	Дні накопичення посліду на стрічках кліткових батарей
		1	2	3	4	5	6	7
Кліткові батареї без повітропроводів
Вміст аміаку у повітрі, мг/м3	15	7,11 +0,53	9,22 +0,38	11,61 +0,47	12,92 +0,69	14,41 +0,46	15,83 +0,49	17,34 +0,37
Вміст вуглекисло-го газу у повітрі, %	0,25	0,11 +0,0043	0,12 +0,0056	0,13 +0,0035	0,13 +0,0067	0,14 +0,0054	0,15 +0,0043	0,16 +0,0039
Мікробне обсіменін-ня повітря, тис.тіл/м3	220	309 +9,81	388 +14,58	440 +8,36	496 +12,32	537 +13,18	566 +12,11	579 +12,22
Кліткові батареї з повітропроводами
Вміст аміаку у повітрі мг/м3	15	9,31 +0,36 ***	10,62 +0,53 ***	12,71 +0,44	13,32 +0,58	15,21 +0,62	16,73 +0,69	17,14 +0,55
Вміст вуглекислого газу у повітрі, %	0,25	0,14 +0,0023 ***	0,15 +0,0037 ***	0,16 +0,0034 ***	0,16 +0,0049 ***	0,16 +0,0039*	0,16 +0,0052	0,16 +0,0028
Мікробне обсіменіння повітря, тис.тіл./м3	220	315 +8,14	415 +10,96	475 +9,71	499 +10,8	518 +11,2	530 +8,88	535 +8,06

Удосконалення повітрозмішувача забезпечило зниження вологості посліду в холодний період року за 5 діб - на 6 %, за 7 діб - на 7 %, вмісту аміаку в повітрі пташника в 1,15-1,24 раза, мікробного обсіменіння повітря в 1,17-1,23 раза, проте мікробне обсіменіння повітря і в цьому разі перевищувало ГДК.

При вивченні хімічного складу посліду встановлено тенденцію до зменшення вмісту у ньому азоту при збільшенні термінів накопичення посліду на стрічкових транспортерах. Так, протягом 7-добового терміну накопичення посліду в кліткових батареях без повітропроводів вміст азоту у ньому зменшився на 0,39 %, із вбудованими повітропроводами та типовою системою підсушування посліду - на 0,34 %, з модернізованою системою підсушування посліду - на 0,26 %. Вміст фосфору і калію змінився у незначній мірі.

Знезараження мікроорганізмів у повітрі пташника в залежності від режимів роботи бактерицидного пристрою. Як свідчать дослідження, до вмикання бактерицидних ламп мікробне осіменіння повітря у пташнику складало 624-651 тис. мікробних тіл в 1 м³, що в 2,8-3,0 рази перевищувало ГДК. Опромінення повітря давало змогу зменшити його мікробне обсіменіння в 1,2 рази - при використанні 6 бактерицидних ламп, в 1,7 рази - при використанні 12 бактерицидних ламп та у 3,3 рази - при використанні 24 бактерицидних ламп. В останньому випадку мікробне обсіменіння повітря було нижче ГДК. Різниця між мікробним обсіменінням у пташнику до вмикання бактерицидних ламп і під час їх роботи, а також між варіантами розміщення бактерицидних ламп за цим показником була статистично вірогідною (P<0,001).

На основі цих досліджень для подальшої роботи було обрано 3-й варіант розміщення бактерицидних ламп, як найефективніший.

Мікроклімат у пташнику при додаванні до посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей різних реагентів та цеоліту. За результатами досліджень встановлено, що нанесення на поверхню стрічкових транспортерів цеоліту, фосфогіпсу і суперфосфату в кількості 600 г/м² дало змогу зменшити вміст аміаку у повітрі пташника відповідно у 1,6-1,25; 2,1-1,1 та 2,1-1,03 раза, а нанесення сульфату заліза та хлористого алюмінію у кількості 200 г/м² - відповідно у 2,0-1,2 та 4,0-1,4 раза.

Втрати азоту із посліду протягом 7 діб накопичення складали 3,2-6,9 % від його вмісту в свіжому посліді, при цьому в дослідних приміщеннях (за застосування для зменшення емісії аміаку різних речовин) вони були меншими, ніж в контрольних.

Для технічного забезпечення поліпшених умов для застосування реагентів та адсорбентів було розроблено спосіб очищення забрудненого шкідливими газами повітря пташника у скрубері з реагентами та (або) адсорбентами і конструкцію експериментального скрубера, який запропоновано встановлювати у повітрозмішувачі системи підсушування посліду.

Вплив на мікроклімат у пташнику обробки забрудненого повітря в експериментальному скрубері. Динаміку вмісту аміаку у повітрі пташника при застосуванні у скрубері різних речовин представлено на рис. 2.

Аналізуючи результати досліджень застосування у скрубері різних речовин чи їх сумішей можна відмітити, що найбільше зменшення вмісту аміаку в повітрі протягом 7 діб накопичення посліду забезпечувало використання суміші цеоліту та хлористого алюмінію у співвідношенні 1:1 з розрахунку 150 кг суміші на 15 тис. м³/год. забрудненого повітря. Дещо гірші результати було отримано при застосуванні суміші цеоліту і сульфату заліза, а найгірші - цеоліту. У той же час за застосування всіх вибраних речовин вміст аміаку в повітрі протягом к перших 5 діб накопичення посліду не перевищував ГДК. Отже, вибір тієї чи іншої речовини слід здійснювати, перш за все, виходячи з цінової доступності того чи іншого реагенту, а в умовах рівнодоступності - вибирати найбільш ефективний реагент.

Відпрацьовані реагенти після 7 днів використання у скрубері містили від 4,37 % до 14,51 % азоту (таблиця 2).

Таблиця 2

Вміст азоту в активній речовині скрубера після 7 діб її використання

Назва речовини	Вміст загального азоту, %
Цеоліт	4,37+0,024
Фосфогіпс	10,12+0,036
Цеоліт + сульфат заліза (1:1)	8,73+0,041
Цеоліт + хлористий алюміній (1:1)	14.51+0,052

Тобто, вони можуть використовуватися як добриво безпосередньо, або додаватися до посліду під час його компостування. Таким чином можуть бути попереджені незворотні втрати з посліду аміачного азоту.

Мікробне обсіменіння повітря пташника та продуктивні показники птиці за застосування запропонованого бактерицидного пристрою. Застосування запропонованого бактерицидного пристрою забезпечило порівняно з контролем зменшення мікробного обсіменіння повітря у пташнику: в холодний період року (грудень-лютий) - у 2,8 рази, відповідно 183,4+15,1 та 521,0+23,4 тис. тіл./м³ (P<0,001); у перехідний період року (жовтень-листопад та березень-квітень) - у 2,2 рази, відповідно 196,6+17,4 та 435,2+26,3 тис. тіл/м³ (P<0,001). У теплий період року у пташник подавалося тільки чисте зовнішнє повітря, тому пристрій ультрафіолетового опромінення повітря вимикався. Продуктивні показники птиці за 7 місяців тривалості досліду наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Продуктивні показники курей-несучок кросу „Lohmann Brown» за використання експериментальної бактерицидної установки

Показники	Контрольний пташник	Дослідний пташник
Початкова кількість птиці у пташнику, голів.	47280	47280
Вартість бактерицидного пристрою разом з комплектом змінних ламп, грн.	-	8700
Вік птиці на початку досліду, тижнів	17	17
Тривалість досліду, діб	210	210
Збереженість птиці, %	96,9	97,7***
Витрати електроенергії на роботу пристрою бактерицидного опромінення повітря, кВт-год.	-	7632
Вартість електроенергії, витраченої на роботу бактерицидного пристрою, грн.	-	3587
Отримано яєць, в розрахунку на початкову несучку, шт.	167,1	168,4*
Середня маса одного яйця, г	59,7+0,28	60,4+0,21*
Яйцемаса, в розрахунку на початкову несучку, кг	9,976	10,171
Отримано яєць у пташнику всього: тис. шт. тонн (яйцемаси)	7900,488 471,659	7961,952(+61,464) 480,902(+9,243)
Витрати кормів, кг: в розрахунку на 10 яєць на 1 кг яйцемаси	1,392 2,332	1,381 2,286
Реалізаційна вартість додатково отриманих яєць, грн.	-	27650

Як свідчать дослідження, зниження мікробного обсіменіння повітря позитивно вплинуло на збереженість та продуктивні показники птиці. За 210 днів продуктивного періоду збереженість птиці в дослідному пташнику була вищою на 0,8 %, у розрахунку на початкову несучку у цьому пташнику було отримано яєць більше на 1,3 шт., а маса яєць була вище в середньому на 0,7 г (P<0,05), ніж у контрольному пташнику. Всього за 7 місяців утримання птиці у дослідному пташнику було отримано яєць більше на 61,464 тис. шт., або на 9,243 т. У дослідному пташнику були також дещо нижчими питомі витрати кормів: на 0,8 % - у розрахунку на 10 яєць та на 2,0 % - у розрахунку на 1 кг яйцемаси. За результатами аналізу зразків крові, у курей з дослідного пташника відмічено більшу кількість еритроцитів і меншу лейкоцитів, але відмінності між пташниками за цими показниками були статистично не вірогідними. У той же час це свідчить про тенденцію позитивного впливу обробки повітря ультрафіолетовим випромінюванням на клінічний стан птиці. Крім того, у курей з дослідного пташника відмічено більшу бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові, ніж в контрольному пташнику (P<0,05) у віці 30 і 47 тижнів, що також свідчить про позитивний вплив запропонованого технологічного прийому на загальну резистентність організму птиці. В цілому ж протягом досліду гематологічні показники у птиці з обох пташників не виходили за межі допустимих норм (табл. 4).

Таблиця 4

Гематологічні показники у курей дослідного і контрольного пташників у віці 47 тижнів (М+m, n=5)

Показники	Пташник
	контрольний	дослідний
Еритроцити, Т/л	3,4±0,28	3,3±0,33
Лейкоцити, Г/л	41,2±3,1	35,7±2,17
Лізоцимна активність сироватки крові, %	37,4±3,04	39,9±3,14
Бактерицидна активність сироватки крові, %	43,9±1,51	49,7±1,79*
ШОЕ, мм/год.	3,15±0,26	3,14±0,17

Вплив обробки повітря у скрубері на вміст у ньому токсичних газів та продуктивні показники птиці. На основі аналізу результатів 4-го досліду, як найбільш дешевий, доступний та достатньо ефективний реагент для застосування у скрубері під час подальших досліджень було обрано фосфогіпс. При виборі даної речовини враховували значні її запаси в Україні, низьку ціну (20-40 грн./т), екологічну безпечність. Як свідчать результати досліджень, в холодний період року обробка повітря у скрубері дала змогу знизити у ньому вміст аміаку (при порівнянні повітря до і після скрубера) в 3,2-2,2 раза, у пташнику (при порівнянні з контролем) у 2,1-1,5 раза. У перехідний період року вміст аміаку у дослідному і контрольному пташниках був меншим, ніж в холодний період року, при цьому, у дослідному пташнику він був меншим порівняно з контрольним в 1,9-1,4 раза. Відповідно зменшувалися викиди аміаку в атмосферу.

Зниження вмісту аміаку у пташнику позитивно вплинуло на збереженість і продуктивні показники птиці (таблиця 5).

Таблиця 5

Продуктивні показники курей-несучок кросу „Lohmann Brown» за очищення повітря пташника в експериментальному скрубері

Показники	Контрольний пташник	Дослідний пташник
Початкова кількість птиці у пташнику, гол.	47280	47280
Вік птиці на початку досліду, тижнів	17	17
Вартість експериментального скрубера, тис. грн.	-	0,5
Тривалість досліду, діб	210	210
Збереженість птиці, %	95,6	96,3***
Отримано яєць, в розрахунку на початкову несучку, шт.	165,8	167,4**
Середня маса одного яйця, г	59,5+0,23	60,2+0,19*
Яйцемаса, у розрахунку на початкову несучку, кг	9,865	10,077(+0,212)
Отримано яєць у пташнику всього: тис. шт. тонн (яйцемаси)	7839,024 466,422	7914,672(+75,648) 476,463(+10,041)
Витрати кормів, кг: у розрахунку на 10 яєць на 1 кг яйцемаси	1,374 2,301	1,368 2,272(-0,025)
Витрати фосфогіпсу, т	-	6,3
Вартість фосфогіпсу, грн.	-	126
Реалізаційна вартість додатково отриманих яєць грн.	-	34040

Так, у дослідному пташнику збереженість птиці була більшою на 0,7 %, у розрахунку на початкову несучку отримано яєць більше на 1,6 штук або на 1,0 %, яйцемаси на 212 г, або на 2,1 %, ніж в контрольному пташнику. У цьому ж пташнику відмічено більшу на 0,7 % середню масу яєць (P<0,05). У підсумку, за 210 днів досліджень у дослідному пташнику отримано більше, ніж в контрольному пташнику: яєць на 75,648 тис. штук, яєчної маси на 10,041 т. У дослідному пташнику були також дещо нижчими витрати кормів на 1 кг яєчної маси (на 1,3 %).

Гематологічні показники крові у курей з дослідного та контрольного пташників не виходили за межі допустимих. Не було відмічено також суттєвих відмінностей між групами за розвитком внутрішніх органів.

Результати виробничої перевірки. Виробнича перевірка підтвердила результати проведених досліджень (таблиця 6).

Таблиця 6

Основні зоотехнічні показники утримання курей-несучок за базової і нової технологій

Показники	Базовий варіант	Новий варіант
Початкова кількість птиці у пташнику, голів.	47280	47280
Додаткові капітальні вкладення в пристрій бактерицидного опромінення повітря та скрубер для очищення повітря від шкідливих газів, грн.	-	18500
Додаткові експлуатаційні витрати, грн.	-	13040
Поголів'я птиці на кінець досліду, голів.	44727	45436
Тривалість досліду, днів	365	365
Маса птиці, г: на початку виробничої перевірки в кінці виробничої перевірки	1387,5+34,2 1997,7+43,6	1388,6+29,3 1983,3+31,6
Збереженість птиці, %	94,6	96,1***
Отримано яєць, в розрахунку на початкову несучку, штук	290,3	292,5*
Середня маса одного яйця, г	61,4+0,17	62,3+0,19**
Яйцемаса, в розрахунку на початкову несучку, кг	17,824	18,223(+0,399)
Отримано яєць у пташнику всього: тис. штук тонн (яйцемаси)	13725,38 842,738	13829,40(+104,05) 861,572(+18,834)
Витрати кормів: у розрахунку на 1 середньорічну несучку за день, г в розрахунку на 10 яєць, кг на 1 кг яйцемаси, кг всього за рік у пташнику, т	113,0 1,382 2,251 1897,4	112,1 1,371(-0,011) 2,200(-0,051) 1895,8
Економічний ефект від застосування запропонованих технологічних рішень, грн.	-	34060

Завдяки комплексній дії на аміак реагенту в скрубері та ультрафіолетового випромінювання в бактерицидному пристрої зменшення вмісту аміаку в повітрі пташника за нового варіанту технології порівняно з базовим варіантом в холодний період року становило: у першу добу використання реагенту - в 2,6 раза, на 3-ю добу - у 2,4 раза, на 5-у добу - в 1,9 раза. У перехідний період року за нового варіанту вміст аміаку зменшувався, відповідно, у 2,3, 1,9 та 1,7 раза. Різниця за вмістом аміаку в повітрі пташників за нової і базової технологій в холодний і перехідний періоди року була статистично вірогідною.

Мікробне обсіменіння повітря у пташнику зменшувалося за застосування нової технології: в перший день накопичення посліду в холодний період року - в 2,6 раза, в перехідний період року - у 2,1 раза; на 5-у добу накопичення посліду - відповідно у 3,0 та 2,3 рази. За нової технології в холодний і перехідний періоди року протягом всього періоду утримання птиці мікробне обсіменіння повітря було меншим ГДК.

Спостерігалася тенденція до зменшення втрат азоту з посліду за нової технології, при цьому, в холодний період року різниця між новим і базовим варіантами була статистично вірогідною.

За застосування нової технології було відмічено на 1,5 % вищий рівень збереження птиці, отримано більше на 2,2 штук. яєць у розрахунку на початкову несучку. Нова технологія також дала змогу підвищити на 0,9 г середню масу яєць (P<0,01). Завдяки цьому отримано більше на 104,05 тис. штук. яєць, або на 18,834 т яєчної маси порівняно з базовим варіантом.

Використання запропонованих технологічних рішень сприяло зменшенню питомих витрат кормів: у розрахунку на 1 середньорічну несучку - на 329 г, на 10 шт. яєць - на 11 г, на 1кг яйцемаси - на 51 г або на 2,3 %.

Загальний економічний ефект від застосування запропонованих розробок у пташнику на 47280 курей-несучок склав 34,060 тис. грн., або 769,2 грн. в розрахунку на 1 тис. курей-несучок, термін окупності додаткових витрат 0,7 року, що свідчить про їх високу економічну ефективність.

ВИСНОВКИ

1. Науково обґрунтовано технологічні прийоми покращення мікроклімату в пташниках для утримання курей-несучок в кліткових батареях з стрічковою системою видалення посліду шляхом зниження мікробного обсіменіння повітря та вмісту в повітрі аміаку. Застосування запропонованих технологічних прийомів позитивно впливає на збереженість та яєчну продуктивність птиці, сприяє зменшенню забруднення довкілля.

2. Застосування типових кліткових батарей з стрічковою системою видалення посліду в кліматичних умовах України не забезпечує дотримання нормативних вимог щодо вмісту в повітрі пташників шкідливих газів та його мікробного обсіменіння. Протягом 7-добового терміну накопичення посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей вміст аміаку в повітрі збільшується в 1,8-2,8 раза, досягаючи в кінці цього терміну рівня 17,14-17,34 мг/м³ (за ГДК 15 мг/м³), мікробне обсіменіння повітря пташника зростає в 1,4-1,9 раза (з 309-315 тис. тіл/м³ до 535-579 тис. тіл/м³), перевищуючи протягом всього періоду накопичення ГДК (220 тис. тіл./м³) в 1,2-2,6 раза.

3. Додаткова теплоізоляція повітрозмішувача та встановлення у ньому повітронагрівача потужністю 10 кВт дає змогу інтенсифікувати процес підсушування посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей, зменшити втрати азоту на 0,08-0,13%, знизити вміст аміаку в повітрі пташника в 1,15-1,24 раза, мікробне обсіменіння повітря в 1,17-1,23 раза.

4. Застосування запропонованого технологічного прийому - опромінення повітря в системі підсушування посліду ультрафіолетовим випромінюванням з довжиною хвилі 253,7 нм в об'ємній дозі 60 Дж/м3 забезпечує зниження мікробного обсіменіння повітря у 3,3 рази - до рівня нижче ГДК, що сприяє підвищенню рівня збереження збереженості курей-несучок протягом 7 місяців продуктивного періоду на 0,8 %, збільшенню їх несучості на 1,3 шт. яєць, маси яєць на 0,7 г (P<0,05), зменшенню питомих витрат кормів у розрахунку на 1 кг яйцемаси на 2,0 %.

5. Нанесення на поверхню стрічкових транспортерів для прибирання посліду цеоліту, фосфогіпсу і суперфосфату у кількості 600 г/м² дало змогу зменшити вміст аміаку в повітрі пташника відповідно в 1,6-1,25; 2,1-1,1 та 2,1-1,03 рази, а нанесення сульфату заліза та хлористого алюмінію у кількості 200 г/м² - відповідно в 2,0-1,2 та 4,0-1,4 рази.

6. Пропускання забрудненого повітря через скрубер з фосфогіпсом, сумішшю цеоліту і сульфату заліза, цеоліту і хлористого алюмінію забезпечило зменшення вмісту аміаку в повітрі пташника відповідно у 2,0-1,4; 3,2-1,7 та 4,9-2,5 рази.

7. Зниження вмісту аміаку у повітрі пташника шляхом пропускання забрудненого повітря через скрубер з наповнювачем фосфогіпсом дало змогу підвищити збереженість курей-несучок протягом семи місяців утримання на 0,7 %, отримати у розрахунку на початкову несучку яєць більше на 1,6 шт. або на 1 %, яєчної маси на 212 г або на 2,1 %, збільшити середню масу яєць на 0,7 г (P<0,05), зменшити витрати кормів на 1 кг яєчної маси на 1,3 %.

8. Використання при виробничій перевірці запропонованих технологічних прийомів, що включають: дезінфекцію повітря в системі підсушування посліду ультрафіолетовим випромінюванням, теплоізоляцію камери повітрозмішувача з додатковим нагрівом припливного повітря та встановлення у цій камері скрубера з реагентом фосфогіпсом забезпечило зниження мікробного обсіменіння і вмісту аміаку у повітрі пташника до рівня нижче ГДК, підвищення рівня збереження курей-несучок на 1,5 %, їх несучості на 2,2 штук. яєць, зменшення витрат кормів на 1кг яйцемаси на 2,3 %, отримання економічного ефекту 769,2 грн. в розрахунку на 1000 курей-несучок.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При утримані курей-несучок в кліткових батареях із стрічковим видаленням посліду для інтенсифікації процесу підсушування посліду доцільно виконувати додаткову теплоізоляцію повітрозмішувачів системи підсушування посліду та розміщувати в них повітронагрівачі з розрахунку 10кВт теплової потужності на 15 тис. м³/год. повітря.

2. Для зменшення мікробного обсіменіння повітря у пташнику і вмісту в повітрі аміаку при застосуванні кліткових батарей з стрічковим видаленням посліду та вбудованими повітропроводами, підвищення за рахунок цього рівня збереження та яєчної продуктивності курей-несучок, рекомендується виконувати дезінфекцію повітря в повітрозмішувачах системи підсушування посліду ультрафіолетовим випромінюванням з довжиною хвилі 253,7 нм в об'ємній дозі 60 Дж/м³, здійснювати його очищення у скрубері з реагентом фосфогіпсом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ РОБІТ

1. Мельник В.А. Анализ существующих методов переработки и утилизации птичьего помета / В. А. Мельник, Е. В. Савостьянова // Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва / Вісник ХГТУСГ ім. П. Василенка. Х., 2005. Вип. 42. С. 46 - 50. (Здобувачем, проведено аналіз способів переробки пташиного посліду).

2. Гридасов В. І. Перспективні напрямки наукових досліджень з метою удосконалення технології і обладнання в птахівництві / В. І. Гридасов, К. В. Савостьянова // Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва / Вісник ХГТУСГ ім. П. Василенка. Х., 2005. Вип. 42. С. 185 - 189. (Здобувачем, проведено аналіз перспективних напрямків наукових досліджень, технологій та обладнання в птахівництві).

3. Мельник В. А. Анализ современных способов переработки птичьего помета. / В. А. Мельник, Е. В. Савостьянова // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. Х., 2006. Вип. 58. С. 20-31. (здобувачем, обґрунтовано сучасні способи переробки пташиного посліду).

4. Савостьянова К. В. Підсушування посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей для утримання курей-несучок / К. В. Савостьянова, В. О. Мельник // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. Х., 2007. Вип.59. С. 138 - 145.(Здобувачем, проведено дослідження процесу підсушування посліду на стрічкових транспортерах кліткових батарей, вплив терменнів його накопичення на хімічний склад посліду).

5. Науменко О.А. Дослідження впливу процесу підсушування посліду на параметри мікроклімату / О. А. Науменко, К. В. Савостьянова // Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва / Вісник ХГТУСГ ім. П. Василенка. Х., 2007. Вип. 62. С. 219 -223. (Здобувачем, вивчено кінетику підсушування посліду в різні періоди року та досліджено вплив його накопичення на мікроклімат пташників).

6. Савостьянова К. В. Зниження мікробного забруднення повітря у пташниках для утримання курей-несучок / К. В. Савостьянова, В. О. Мельник // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. Х., 2008. Вип.61. С. 155-162. (Здобувачем, обґрунтовано раціональні способи зменшення мікробного забруднення, УФ-опромінення, обґрунтовано технологічний прийом).

7. Савостьянова К. В. Способи зниження емісії аміаку у пташниках при клітковому утриманні птиці / К. В. Савост'янова, В. О. Мельник, Т. В. Кизь, // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. Х., 2008. Вип.62. С. 22 - 40. (Здобувачем, обґрунтовані сучасні способи зменшення вмісту аміаку в повітрі пташника).

8. Савостьянова К. В. Підвищення збереженості і продуктивних показників птиці за рахунок зниження мікробного забруднення повітря пташників / К. В. Савостьянова // Вісник ХГТУСГ і. П. Василенка. Х., 2009. Вип. 79. С. 333 - 349.

9. Науменко А. А. Молодежь и сельскохозяйственная техника в ХХI веке // А. А. Науменко., Е. В. Савостьянова / Материалы V-международного форума молодежи. Х., 2009. 57 с. (здобувачем описане сучасне обладнання для курей-несучок).

10. Савостьянова К. В. Очищення повітря пташника від шкідливих газів / К. В. Савостьянова // Птахівництво: міжвід.тем.наук.зб. / ІП УААН. Х., 2009. Вип. 63. С. 190-199.

11. Савостьянова К. В. Вивчення впливу обробки повітря в експерименттальному скрубері на продуктивні показники курей-несучок / К.В. Савостьянова // Птахівництво: міжвід. тем. наук. зб. / ІП УААН. Х., 2009. Вип. 64. С. 155-164.

12. Зниження вмісту шкідливих газів в повітрі пташників та мікробного забруднення повітря / [Мельник В. О., Савостьянова К. В., Дуюнов Е. Е., Кизь Т. В.] // Матеріали V-ї міжнародної конференції «Птахівництво-2009» 21-24 вересня 2009 р., м. Судак. (Здобувачем обґрунтовані технологічні прийоми зменшення мікробного забруднення повітря, та зменшення вмісту аміаку в повітрі пташників).

АНОТАЦІЯ

Іщенко К. В. Технологічні прийоми підвищення яєчної продуктивності та збереження курей несучок за рахунок покращення мікроклімату пташників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. Інститут тваринництва НААНУ, Харків, 2010.

Вивчено кінетику підсушування посліду, мікроклімат у пташниках в різні періоди року та продуктивні показники курей-несучок при їх утриманні в кліткових батареях зі стрічковою системою видалення посліду. Обґрунтовано необхідність зниження вмісту шкідливих газів і кількості мікроорганізмів у повітрі пташників при використанні таких кліткових батарей. Запропоновано для зниження мікробного обсіменіння повітря пташників здійснювати обробку його в колекторному повітропроводі системи підсушування посліду ультрафіолетовим випромінюванням, а для зменшення вмісту шкідливих газів у повітрі здійснювати обробку посліду або повітря пташника відповідними реагентами чи абсорбентами. Розроблено конструкції експериментальних бактерицидних пристроїв та скрубера, вивчено їх вплив за різних режимів роботи і застосування як наповнювачів різних речовин на мікробне обсіменіння повітря пташника і вміст у повітрі шкідливих газів. На основі цих досліджень визначено раціональні конструкції пристроїв та найбільш ефективні режими їх роботи. Застосування запропонованих технологічних прийомів у виробничих умовах дало змогу зменшити вміст аміаку в повітрі пташника в 2,6-1,7 раза, його мікробне обсіменіння в 3,0-2,1 раза, підвищити збереженість курей-несучок на 1,5 %, отримати більше на 2,2 штук. яєць в розрахунку на початкову несучку, збільшити середню масу 1 яйця на 0,9 г, зменшити витрати кормів у розрахунку на 1 кг яйцемаси на 2,3 %. Економічний ефект від застосування запропонованих розробок становив 769,2 грн. в розрахунку на 1 тис. курей-несучок.

Ключові слова: птахівництво, кури-несучки, утримання, зоотехнічні показники, пташник, кліткові батареї, послід, мікроклімат, мікроорганізми, аміак.

АННОТАЦИЯ

Ищенко Е. В. Технологические приемы повышения яичной продуктивности и сохранности кур-несушек путем улучшения микроклимата птичников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства НААНУ, Харьков, 2010.

Изучены кинетика подсушивания птичьего помета, микроклимат в птичниках в разные периоды года и продуктивные показатели кур-несушек при их содержании в клеточных батареях с ленточной уборкой помета, в т.ч. со встроенными воздуховодами и без воздуховодов. Установлено, что микробная обсемененность, а в отдельные периоды и содержание аммиака в воздухе птичников превышают предельно допустимые ветеринарно-санитарными правилами количества. Обоснована необходимость снижения содержания вредных газов и количества микроорганизмов в воздухе птичников при использовании подобных клеточных батарей.

Предложено, для снижения микробной обсемененности воздуха осуществлять его обработку в коллекторном воздуховоде системы подсушивания помета ультрафиолетовым излучением, а для снижения содержания вредных газов в воздухе производить обработку помета или загрязненного воздуха соответствующими адсорбентами или реагентами. В качестве возможных реагентов изучали возможность использования фосфогипса, суперфосфата, хлористого алюминия и сульфата железа, в качестве адсорбента - цеолит. Разработаны конструкции экспериментальных бактерицидных устройств на основе использования источников ультрафиолетового излучения и скруббера, опытные режимы их работы. На основании исследований влияния на микробную обсемененность воздуха в птичниках и содержание в воздухе вредных газов при различных режимах работы и применении различных реагентов определены рациональные варианты исполнения и наиболее эффективные режимы работы устройств, которые использовались в дальнейшей работе.

Изучено влияние выбранных вариантов устройств и режимов их работы при использовании в условиях промышленных птичников на микроклимат птичников, сохранность и продуктивные показатели птицы, ее клиническое состояние, экономическую эффективность производства пищевых куриных яиц.

Не установлено отрицательного влияния предложенных технологических приемов на гематологические показатели птицы и развитие ее внутренних органов. В то же время их применение позволило снизить содержание аммиака в воздухе птичника в 2,6-1,7 раза, микробную обсемененность в 3,0-2,1 раза, повысить сохранность птицы на 1,5 %, получить больше на 2,2 штук. яиц в расчете на начальную несушку, увеличить массу яиц в среднем на 0,9 г, уменьшить затраты кормов в расчете на 1 кг яйцемасы на 2,3 %.

...