Стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію поросят

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

Спеціальність 16.00.01 - діагностика і терапія тварин

УДК 619:636.4:616.233-002:612.397

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію поросят

Вікуліна Галина

Вікторівна

Біла Церква - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, професор,

член-кореспондент НААНУ

Карташов Микола Іванович,

Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри клінічної діагностики та клінічної біохімії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Павлов Михайло Єфремович, Харківська державна зооветеринарна академія, професор кафедри внутрішніх хвороб тварин кандидат ветеринарних наук, доцент Сахнюк Володимир Володимирович, Білоцерківський національний аграрний університет, доцент кафедри терапії та клінічної діагностики

Захист дисертації відбудеться “22” квітня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1; навчальний корпус № 1, ауд. № 22.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “12” березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Чорнозуб

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Внутрішні незаразні хвороби свиней завдають господарствам значних економічних збитків, особливо внаслідок загибелі приплоду. У господарствах північно-східного регіону України респіраторні хвороби діагностують у 25,6-29,1 % поросят 2-4-місячного віку, а спричинена ними летальність становить 13,1-22,5 % (Авраменко Н.О., 2004). Проте на сучасному етапі розвитку ветеринарної медицини діагностична інформативність біохімічних показників за багатьох захворювань, зокрема бронхолегеневої патології, досліджена недостатньо, що спонукає на більш поглиблене вивчення біохімічних процесів, які забезпечують життєздатність організму, а також змін, що відбуваються у ньому за патології. Виявлення рівня лабораторних показників біологічних рідинах і тканинах здорових тварин та їх порушення за різних захворювань дозволяє не тільки провести своєчасну діагностику, але й вивчити деякі ланки патогенезу та перевірити ефективність терапевтичних заходів.

За бронхопневмонії, поруч із порушеннями білкового, вуглеводного та мінерального обмінів, розвивається дезорганізація біополімерів сполучної тканини. При цьому у кров надходять глікопротеїни та їх вуглеводні компоненти, які відображають наявність характерних для запалення ушкоджень (Строєв Є.А., 2002; Стадник А.М., 2003).

Сучасні уявлення про метаболічні особливості легень ще недостатні, хоча основою різного роду змін їх функцій є порушення саме обмінних процесів. І тому особливої актуальності набувають дослідження метаболічної активності легень. Біохімічні дослідження в ході вивчення патогенезу бронхопневмонії у свиней ще недостатньо розповсюджені, хоча вони мають велике значення для визначення активності запального процесу, оцінки функції системи органів дихання та ефективності лікувальних заходів. У наукових публікаціях представлені різні аспекти цієї проблеми, за винятком відомостей про стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у бронхолегеневій системі свиней за норми та патології. Але відомо, що саме ці біохімічні компоненти відіграють істотну роль у функціонуванні легень (Зіміна Н.П., 1987; Hortwitz A.L., 1975; Mauderly J.l., 1982 та ін.).

Тому актуальним є визначення діагностичної інформативності біохімічних показників, які характеризують стан біополімерів сполучної тканини (глікопротеїнів, сіалових кислот, хондроїтинсульфатів, глікозаміногліканів та їх фракцій у сироватці крові, оксипроліну і уронових кислот у сечі) та обміну ліпідів (холестеролу, тригліцеридів, фракцій ліпопротеїнів у сироватці крові), при обстеженні й лікуванні поросят, хворих на бронхопневмонію.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана згідно з науковою тематикою кафедри клінічної діагностики та клінічної біохімії Харківської державної зооветеринарної академії “Нові технології діагностики найбільш поширених внутрішніх незаразних хвороб тварин” (номер державної реєстрації 0107U008137).

Мета роботи - вивчити стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію поросят та обґрунтувати їх інформативність у комплексній біохімічній оцінці ефективності лікувальних заходів.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1) визначити ліміти показників, що характеризують обмін ліпідів і стан біополімерів сполучної тканини у сироватці крові та сечі клінічно здорових поросят 1-, 2- та 4-місячного віку;

2) визначити ліміти показників, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів у сироватці крові та сечі поросят, хворих на бронхопневмонію;

3) дослідити окремі ланки патогенезу і встановити роль порушень біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів за бронхопневмонії поросят;

4) розробити комплекс інформативних біохімічних тестів, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів, для оцінки ефективності лікування поросят, хворих на бронхопневмонію;

5) апробувати ефективність комплексу лікувальних заходів із використанням ехінацеї композитум С за бронхопневмонії поросят.

Об'єкт дослідження - поросята, хворі на бронхопневмонію.

Предмет дослідження - біохімічні показники сироватки крові та сечі, які характеризують стан біополімерів сполучної тканини легень та обміну ліпідів у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію поросят; терапевтична ефективність розробленої схеми лікування.

Методи дослідження - клінічні; біохімічні (визначення у сироватці крові глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів, фракцій глікозаміногліканів, холестеролу, тригліцеридів, фракцій ліпопротеїнів, загального білка та його фракцій, активності аланін- та аспартатамінотрансфераз, кислої та лужної фосфатаз, гаптоглобіну, сіалових кислот, С-реактивного білка, електролітів ? калій, натрій, кальцій загальний, неіонізований та іонізований; у сечі - кальцію, фосфору, оксипроліну, уронових кислот); методи статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше встановлено вікову динаміку біополімерів сполучної тканини (глікопротеїнів, сіалових кислот, загальних хондроїтинсульфатів, загальних глікозаміногліканів і їх фракцій) у сироватці крові та сечі (оксипролін, уронові кислоти) клінічно здорових поросят, показників обміну ліпідів (холестеролу, тригліцеридів, ліпопротеїнів високої, низької і дуже низької густини, в-ліпопротеїнів, коефіцієнта атерогенності), загального білка та його фракцій, коефіцієнтів А/Г та А/(б1+б2), гаптоглобіну, активності АлАТ, АсАТ, лужної та кислої фосфатаз, калію, натрію, кальцію іонізованого, неіонізованого і загального, а також рівні екскреції з сечею кальцію та фосфору. Уперше визначені в динаміці зміни показників стану біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у сироватці крові й сечі за бронхопневмонії поросят. Отримані дані є основою для розробки комплексу біохімічних критеріїв для оцінки ефективності лікувальних заходів за легеневої патології у свиней.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено і апробовано інформативний діагностичний комплекс біохімічних показників сироватки крові та сечі поросят із включенням у нього тестів, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів (заявка на винахід “Спосіб біохімічної діагностики гострої бронхопневмонії поросят”. -№ u200912359 МПК G01N33/50; заявл. 30.11.2009); визначені межі коливань цих показників для свиней різних технологічних груп. Уперше доведена ефективність застосування комплексу лікувальних заходів із використанням ехінацеї композитум С, канаміцину та інтровіту для лікування поросят, хворих на бронхопневмонію. Матеріали дисертаційної роботи увійшли до навчального посібника “Ветеринарна клінічна біохімія”, який подано на отримання грифу Міністерства освіти і науки України.

Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі Харківської державної зооветеринарної академії, Білоцерківського і Луганського національних аграрних університетів, Полтавської державної аграрної академії. Матеріали роботи впроваджено у практичну діяльність господарства СТОВ “Довжик” Золочівського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачка самостійно виконала, проаналізувала та узагальнила весь обсяг експериментальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, 2008), “Проблеми неінфекційної патології тварин” (Білоцерківський НАУ, 2008) і “Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (ХДЗВА, 2008), звітній конференції за результатами наукової діяльності вчених Харківської державної зооветеринарної академії з міжнародною участю (ХДЗВА, 2007).

Публікації. Результати досліджень викладено у 8 статтях, з них 2 одно-осібно, опублікованих у фахових виданнях: “Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії” (4), “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1), “Науковий вісник Львівської національ-ної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького” (2), “Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету” (1).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 144 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 3 розділів результатів власних досліджень, їх аналізу й узагальнення, висновків і пропозицій виробництву. Робота ілюстрована 21 таблицею та 30 рисунками і має 14 додатків. Список використаних джерел включає 236 найменувань, 71 з яких - із далекого зарубіжжя.

ВИБІР НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дисертаційна робота виконувалася протягом 2006-2009 років на базі кафедри клінічної діагностики та клінічної біохімії Харківської державної зооветеринарної академії, у господарствах ПСП “Схід-Авіа-Агро” Балакліївського району і СТОВ “Довжик” Золочівського району Харківської області, у акредитованому відділі проблем лабораторної діагностики та імунології з клініко-діагностичною лабораторією Державної установи “Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка” АМНУ м. Харків (атестат акредитації - 100-0623/2001), клініко-діагностичній лабораторії ПП “АЛВИС-класс” м. Харків (свідоцтво про акредитацію - 100-2577/2007).

Об'єктами досліджень були здорові та хворі на бронхопневмонію поросята. Усього було досліджено 58 тварин. Поросят обстежували загально-клінічними методами, на підставі яких проводили їх підбір у дослідні групи з урахуванням анамнезу, віку та клінічного стану: контрольну групу склали 30 клінічно здорових поросят віком 1, 2 та 4 міс. (по 10 у кожній групі); дослідна група А - 11 двомісячних поросят, хворих на катаральну бронхопневмонію, для лікування яких застосовували ехінацею композитум С (2,2 мл 1 раз на добу 3 дні поспіль), канаміцину сульфат (25 % розчин 0,5?0,6 мл на 15 кг маси тіла 1 раз на добу 5 днів поспіль; в 1 мл - 250 мг канаміцину), інтровіт (3 мл двічі з інтервалом 7 діб); дослідна група Б - 11 хворих на бронхопневмонію поросят, лікування яких проводили канаміцином та інтровітом у тих же дозах; дослідна група В - 6 хворих такого ж віку поросят, лікування яких до проведення експериментів не проводилось.

У сироватці крові поросят визначали: загальний білок (ЗБ) - за біуретовою реакцією; білкові фракції - турбідиметричним (нефелометричним) методом (набір реактивів АТ “Реагент”); активність аланін- (АлАТ) та аспартатамінотрансфераз (АсАТ) - уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана-Френкеля (набір реактивів “Філісіт-Діагностика”); активність лужної та кислої фосфатаз (ЛФ, КФ) - за методом Боданські; гаптоглобін - за гемоглобінзв'язувальною здатністю сироватки крові; С-реактивний білок (СРБ) - за допомогою діагностикуму латексного (“СРБ-латекс-тест”); сіалові кислоти - за методом Гесса; глікопротеїни (ГП) - за методом О.П. Штейнберга і Я.Н. Доценка; хондроїтинсульфати (ХСТ) - за методом Nemeth-Csoka у модифікації Л.І. Слуцького; фракції глікозаміногліканів (ГАГ) - за М.Р. Штерном зі співавт.; холестерол (ХОЛ) - ферментативним колориметричним методом (Cholesterol PAP SL Mono, набір “Біофарма”); тригліцериди (ТГ) - ферментативним колориметричним методом (Triglycerides SL Mono, набір “Біофарма”); в-ліпопротеїни - турбідиметричним методом за Бурштейном та Самай; ліпопротеїни високої густини (ЛПВГ) визначали після преципітації з плазми дією гепарину, хлориду мангану чи іншими осаджувачами; ліпопротеїни низької (ЛПНГ), дуже низької густини (ЛПДНГ), коефіцієнт атерогенності розраховували за тестами, об'єднаними у ліпідограму, яка включає тригліцериди, загальний холестерол та холестерол б-ЛП). Вміст холестеролу ЛПНГ визначали за формулою:

загальний холестерол - (холестерол ЛПНГ + холестерол ЛПДНГ).

Вміст холестеролу ЛПДНГ розраховували за формулою: ТГ : 2,181, холестероловий коефіцієнт атерогенності (КА) - як відношення суми холестеролу ЛПНГ і ЛПДНГ до холестеролу ЛПВГ.

Вміст калію, натрію і кальцію (іонізованого та неіонізованого) визначали за допомогою аналізатора електролітів АЭК-01 (K, Na, Ca, pH). У сечі поросят визначали: оксипролін - за методом А.А. Крель і Л.М. Фурцевої; уронові кислоти - за реакцією з карбазолом; кальцій - з індикатором мурексидом; фосфор за відновленням фосфорно-молібденової кислоти.

Математичний аналіз отриманих даних виконували за допомогою непараметричного Х критерію Ван дер Вардена, t-критерію Фішера-Стьюдента та стандартного пакета “Статистика” у програмі EXEL.

2. Результати досліджень та їх аналіз

Вивчення метаболічного статусу клінічно здорових поросят різного віку

На першому етапі вивчали показники, які характеризують стан біополімерів сполучної тканини, обміну ліпідів та окремі показники обміну білків у поросят різного віку.

У поросят рівень ЗБ був меншим, ніж у дорослих тварин; частка альбумінів вірогідно різнилася між 1-2-місячними (р<0,01) та 2-4 і 1-4-місячними тваринами (р<0,001). Найнижчий рівень альбумінів був у поросят 4-місячного віку (17,5±1,3 г/л), а вміст г-глобулінів у них удвічі більший, порівняно з тваринами інших вікових груп, що свідчить про інтенсивне формування імунітету саме в цьому віці. Вміст гаптоглобіну був найвищим у поросят 1-місячного віку (0,8±0,05 г/л); у 2-місячному рівень його знижувався (р<0,01). CRP-реакція негативна у поросят усіх груп.

Активність АсАТ і АлАТ вірогідно не різнилася у поросят різного віку, ЛФ поступово підвищувалася, починаючи з 1-місячного, а КФ була більшою у поросят 2-місячного віку (9,20±1,21 од. Бод.) порівняно з 1- та 4-місячними (р<0,05 і р<0,01 відповідно).

Рівень ХОЛ у поросят першої вікової групи на 31 та 15,7 % менший (табл. 1) порівняно з 1- і 2-місячними (р<0,001). Рівень ТГ був найвищим у одномісячних поросят (р<0,001).

Серед фракцій ліпопротеїнів сироватки крові поросят різного віку переважала за вмістом фракція ЛПНГ, рівень якої з віком зменшувався до 1,61±0,07 ммоль/л.

Таблиця 1 ? Вміст ліпідів у сироватці крові поросят різного віку (M±m; Lim)

Показник	1 місяць (n=10)	2 місяці (n=10)	4 місяці (n=10)
ХОЛ, ммоль/л	3,34±0,16* 2,94-3,74	2,95±0,05??? 2,85-3,05	2,55±0,08??? 2,35-2,75
ТГ, ммоль/л	0,71±0,06 0,61-0,81	0,66±0,04??? 0,57-0,75	0,31±0,03??? 0,24-0,38
ЛПВГ, ммоль/л	1,03±0,03 0,96-1,09	0,97±0,02? 0,93-1,01	0,90±0,02?? 0,86-0,94
ЛПНГ, ммоль/л	2,17±0,15 1,87-2,47	1,84±0,05? 1,74-1,94	1,61±0,07?? 1,41-1,81
ЛПДНГ, ммоль/л	0,142±0,01 0,122-0,162	0,131±0,01??? 0,111-0,151	0,062±0,01??? 0,042-0,082
КА	2,35±0,13 2,05-2,65	2,04±0,07 1,84-2,24	1,85±0,07?? 1,65-2,05
в-ліпопротеїни, г/л	3,89±0,16** 3,5-4,3	3,24±0,08? 3,0-3,4	2,95±0,09??? 2,7-3,1

Примітки: * - різниця вірогідна за порівняння груп поросят 1- та 2-місячного віку (р<0,05);

** - (р<0,01); *** - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння груп поросят 2- та 4-місячного віку (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння поросят 1- та 4-місячного віку (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001).

Вміст сіалових кислот був найвищим у поросят 4-місячного віку, ГП - у одно- і чотиримісячних, ХСТ виявився однаковим у молодших поросят, а в тварин 4-місячного віку вірогідно знижувався (р<0,05; табл. 2).

Рівень І фракції ГАГ у сироватці крові був досить сталий у поросят усіх вікових груп, ІІ фракції був нижчим у старшій віковій групі (3,7±0,13 од.), що збігалося з динамікою вмісту загальних ХСТ. Зменшення їх рівня у крові свідчить про формування більш зрілої кісткової тканини, що супроводжується нормалізацією рівня іонізованого та інших форм кальцію у сироватці крові поросят 4-місячного віку (2,56±0,03 ммоль/л). Вміст ЙЙЙ фракції ГАГ був найменшим у поросят 1-місячного віку (1,8±0,09 од.; р<0,001), а потім зростав. Це відображає підвищення загальної кількості сполучної тканини в організмі поросят старшої вікової групи у період їх інтенсивного росту.

Таблиця 2 - Рівень показників стану біополімерів сполучної тканини у сироватці крові поросят різного віку (M±m; Lim)

Показник	1 місяць (n=10)	2 місяці (n=10)	4 місяці (n=10)
ГП, г/л	0,91±0,05* 0,86-1,06	0,78±0,01??? 0,74-0,82	0,98±0,05 0,87-1,07
Сіалові кислоти, ммоль/л	2,48±0,14 2,18-2,78	2,59±0,06??? 2,47-2,67	3,32±0,16??? 2,92-3,72
Загальні ХСТ, г/л	0,198±0,02 0,158-0,238	0,200±0,01? 0,180-0,220	0,164±0,01 0,144-0,184
Загальні ГАГ, од.	12,3±0,59 11,0-13,6	13,5±0,14??? 13,2-13,8	10,9±0,31??? 10,2-11,6
I фракція, од.	5,7±0,35 4,9-6,5	5,6±0,12 5,3-5,9	4,9±0,19 4,5-5,3
II фракція, од.	4,8±0,28 4,2-5,4	5,5±0,21??? 5,0-6,0	3,7±0,13?? 3,4-4,0
III фракція, од.	1,8±0,09*** 1,6-2,0	2,4±0,04 2,3-2,5	2,3±0,05??? 2,2-2,4

Примітки: * - різниця вірогідна за порівняння груп поросят 1- та 2-місячного віку (р<0,05);

** - (р<0,01); *** - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння груп поросят 2- та 4-місячного віку (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння поросят 1- та 4-місячного віку (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001).

Рівень калію досить сталий, за винятком незначного зменшення у чотиримісячних поросят (р<0,01). Вміст натрію у них був вірогідно меншим (129,1±0,57 ммоль/л; р<0,001), ніж у поросят інших вікових груп, а іонізованого і загального кальцію вірогідно (р<0,001 і р< 0,01) більший у двомісячному віці (1,54±0,02 і 3,16±0,04 ммоль/л відповідно).

Біохімічні показники сечі клінічно здорових поросят

Під час біохімічного дослідження сечі клінічно здорових поросят виявлено найбільшу екскрецію оксипроліну серед 1-місячних тварин (р<0,001), що пояснюється більш інтенсивним синтезом остеобластами колагену. У подальшому концентрація оксипроліну зменшувалася (табл. 3). Екскреція уронових кислот із сечею поступово знижувалася (у 1,6 та 2,6 рази порівняно з іншими віковими групами).

У сечі 4-місячних поросят виявлено вірогідне (р<0,01) збільшення кальцію, що пояснюється стабілізацією його рівня в міру завершення процесу мінералізації скелета, а вміст фосфору зростав пропорційно кальцію.

Таблиця 3 - Біохімічні показники сечі у клінічно здорових поросят різного віку (M±m; Lim)

Показник	1 місяць (n=5)	2 місяці (n=5)	4 місяці (n=5)
Оксипролін, мг/л	175,4±18,8*** 127,1-223,7	65,2±5,4 51,3-79,1	89,4±14,3??? 52,6-126,2
Уронові кислоти, мг/л	11,9±0,5** 10,6-13,2	7,3±1,0? 4,7-9,9	4,6±0,3??? 3,8-5,4
Кальцій, мг/л	268,0±10,4 241,3-294,7	262,8±63,6 99,3-426,3	414,4±27,5?? 343,7-485,1
Фосфор, г/л	0,3±0,02 0,25-0,35	0,6±0,13? 0,3-0,9	1,1±0,12??? 0,8-1,4

Примітки: * - різниця вірогідна за порівняння груп поросят 1- та 2-місячного віку (р<0,05);

** - (р<0,01); *** - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння груп поросят 2- та 4-місячного віку (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння поросят 1- та 4-місячного віку (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001).

Результати клінічного обстеження поросят,
хворих на бронхопневмонію

Дослідні поросята відставали у розвитку, температура тіла - в межах 40,0?41,2 °С. У них спостерігали пригнічення, зменшення апетиту, двосторонні серозно-катаральні носові витікання, тахіпное (28-50 дих. рухів/хв), дихання було прискореним, переважно черевного типу, виражена змішана задишка; слабкий, короткий, глухий кашель, який підсилювався під час занепокоєння тварин, жорстке везикулярне дихання та сухі, слабкі, локальні хрипи.

Діагноз ставили за типовими клінічними симптомами - кашель, зміни дихальних рухів, результати аускультації легень. Точну тривалість патологічного процесу до первинного обстеження не встановлено. Підтверджували діагноз бактеріологічним дослідженням легень загиблих поросят.

Стан обміну ліпідів та біополімерів сполучної тканини
у поросят, хворих на бронхопневмонію

Зміни показників стану біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у сироватці крові поросят, хворих на бронхопневмонію, вивчали на тлі змін інших показників метаболізму, які зазвичай використовують для біохімічної діагностики внутрішньої патології. У сироватці крові хворих поросят спостерігали підвищення рівня майже усіх показників ліпідного обміну (табл. 4). Вірогідне (р<0,001) збільшення ТГ на 36,4 % пояснюється зменшенням їх умісту в жирових депо та залученням до синтезу біологічно активних речовин, які входять до складу сурфактанта за умов порушення його стану.

Рівень ЛПВГ у дослідних групах поросят збільшувався на 12,4 % (р<0,01), а ЛПДНГ - у 3 рази (р<0,001), порівняно з показниками у контрольних. Це збігалось з динамікою концентрації ТГ та в-ліпопротеїнів. Отримані дані підтверджують припущення, що ТГ використовуються легенями на синтез втрачених елементів сурфактанта.

Таблиця 4 - Показники обміну ліпідів у дослідних поросят (Lim; M±m)

Показник	Контрольна група (n=10)	Дослідні групи А+Б (n=22)	Ступінь вірогідності, р<
ХОЛ, ммоль/л	2,85-3,05 2,95±0,05	3,05-3,71 3,38±0,16	0,05
ТГ, ммоль/л	0,57-0,75 0,66±0,04	0,80-1,00 0,90±0,05	0,001
ЛПВГ, ммоль/л	0,93-1,01 0,97±0,02	1,03-1,15 1,09±0,03	0,01
ЛПНГ, ммоль/л	1,74-1,94 1,84±0,05	1,66-2,16 1,91±0,12	0,5
ЛПДНГ, ммоль/л	0,111-0,151 0,131±0,01	0,369-0,449 0,409±0,02	0,001
КА	1,84-2,24 2,04±0,07	1,64-2,10 1,87±0,11	0,5
в-ліпопротеїни, г/л	3,0-3,4 3,2±0,08	4,00-4,62 4,31±0,15	0,001

Встановлено високовірогідне (р<0,001) підвищення вмісту ГП і сіалових кислот у сироватці крові хворих на бронхопневмонію поросят (табл. 5). На ранній стадії розвитку захворювання уміст загальних ХСТ, який відображає ступінь деструкції біополімерів сполучної тканини, вірогідно не відрізнявся від показника у контрольній групі.

Таблиця 5 - Показники стану біополімерів сполучної тканини у поросят, хворих на бронхопневмонію (Lim; M±m)

Показник	Контрольна група (n=10)	Дослідні групи А+Б (n=22)	Ступінь вірогідності, р<
ГП, г/л	0,74-0,82 0,78±0,02	1,16-1,28 1,22±0,03	0,001
Сіалові кислоти, ммоль/л	2,47-2,67 2,57±0,06	3,96-4,78 4,37±0,20	0,001
ХСТ, г/л	0,180-0,220 0,200±0,01	0,170-0,210 0,190±0,01	0,1
Загальні ГАГ, од.	13,2-13,8 13,5±0,14	8,2-9,4 8,8±0,30	0,001
І фракція, од.	5,3-5,9 5,6±0,12	5,0-5,6 5,3±0,15	0,1
ІІ фракція, од.	5,0-6,0 5,5±0,21	1,7-2,3 2,0±0,13	0,001
ІІІ фракція, од.	2,3-2,5 2,4±0,04	1,2-1,6 1,4±0,08	0,001

У сироватці крові хворих поросят спостерігали вірогідне (р<0,001) зменшення другої та третьої фракцій ГАГ (на 63,6 та 41,7 % відповідно). Зниження останньої зумовлено зменшенням умісту гепарансульфатів та гепарину у тканинах легень, адже за гострого перебігу пневмонії значно підвищується активність гіалуронідази, яка їх руйнує. Відомо також, що гепарин потрібен для функціонування сурфактанта легень, кількість якого за бронхопневмонії знижується. Зменшення рівня другої фракції ГАГ відбувалося за рахунок дерматансульфату, який стійкий до дії гіалуронідаз, у тому числі бактеріальної, та важко екстрагується з тканин, оскільки ковалентно зв'язаний з колагеновими фібрилами каркасу легень. Тому за початкових стадій бронхопневмонії на відміну від інших ГАГ, він затримується у сполучній тканині і не надходить у кров'яне русло. Дерматансульфат, який також міститься у легеневій тканині, ідентичний в-гепарину і має антикоагуляційну активність. Тому рівень другої і третьої фракцій є однаково низьким порівняно з контролем. Рівень І фракції ГАГ в обох групах вірогідно не відрізнявся, як і вміст загальних ХСТ. Отже, такі зміни фракцій ГАГ відбувалися саме внаслідок біополімерів сполучної тканини легень, а не тканин іншої локалізації.

Зниження рівня ЗБ (р<0,001) відбувалося за рахунок вірогідного зменшення вмісту альбумінової фракції (на 31 %; р<0,001). Встановлено вірогідне збільшення вмісту б1- та г-глобулінів (у 1,5 і 2 рази відповідно), зниження коефіцієнтів А/Г (0,38±0,02) та А/(б1+б2) майже у 3,5 рази, що вказує на достатньо виразний ступінь запального процесу у легеневій тканині. ліпід біополімер кров порося

Виявлено значне підвищення активності трансфераз (АлАТ - у 2,7 та АсАТ - у 1,5 рази), що зумовлено інтоксикацією та ушкоджувальним впливом гіпоксії на стан клітин печінки, міокарда і, не виключено, легеневої тканини, та зниження загальної активності ЛФ і КФ (у 1,6 та 2,0 рази відповідно). Вірогідно знижується (р<0,001) рівень усіх показників електролітного обміну (27,8 - 31,8 %), за винятком натрію.

Вірогідної різниці концентрації оксипроліну, уронових кислот і кальцію в сечі не встановлено (табл. 6), що вказує на відсутність деструкції колагенових та еластинових волокон сполучної тканини легень на ранній стадії захворювання.

Таблиця 6 - Показники сечі у дослідній групі поросят (Lim; M±m)

Показник	Контрольна група (n=5)	Хворі поросята на початку досліду (n=6)	Ступінь вірогідності, р<
Оксипролін, мг/л	51,3-79,1 65,2±5,4	52,6-63,4 58,0±2,2	0,5
Уронові кислоти, мг/л	4,7-9,9 7,3±1,0	6,5-8,9 7,7±0,5	0,5
Кальцій, мг/л	99,3-426,3 262,8±63,6	105,7-327,2 216,5±45,2	0,5
Фосфор, г/л	0,3-0,9 0,6±0,1	1,0-1,5 1,2±0,1	0,01

Внаслідок розвитку респіраторного ацидозу вірогідно підвищується екскреція з сечею неорганічного фосфору (р<0,01).

Зміни показників обміну ліпідів та біополімерів сполучної
тканини за лікування поросят, хворих на бронхопневмонію

У поросят дослідної групи Б рівень ТГ залишався підвищеним, а у групі А відбувалося його вірогідне (р<0,01) зниження на 30 %. У поросят обох груп вірогідно зменшувався вміст холестеролу (на 21,3 та 19,8 %), ліпопротеїнів ВГ (21,1 та 14,7 %) і НГ (20,4 та 25,7 %), сумарних в-ліпопротеїнів (25,6 і 27,2 %), а ЛПДНГ тільки у групі А (на 28,4 %), що корелює зі змінами рівня ТГ, які у найбільшій кількості містяться саме в їх складі.

У поросят групи А рівень ГП істотно не змінювався в процесі лікування, тоді як у групі Б їх рівень значно зростав на 8-й день лікування, а потім знижувався і не відрізнявся вірогідно від початкового. Вміст сіалових кислот, які є складовими ГП, знижувався в обох групах (на 34,6 та 27,2 %), але у групі Б менше, ніж у групі А, і вже на 15-й день між ними була встановлена вірогідна різниця (р<0,05). Незмінений на початку спостережень рівень ХСТ вже на 8-й день досліду значно зростав, особливо у групі Б, що свідчить про посилення катаболізму протеогліканів сполучної тканини легень, але на 22-у добу досліду рівень показників в обох групах не відрізнявся від норми (0,20±0,01 г/л). Очевидно, лікування припиняло процес ушкодження сполучнотканинних компонентів бронхолегеневої системи. З 8-го дня хвороби спостерігали підвищення вмісту першої фракції ГАГ, яке залишалося високим до закінчення лікування (табл. 7). Істотно зростав уміст другої та третьої фракцій, проте у дослідній групі А відбувалося більш раннє зменшення і нормалізація рівня цих фракцій, ніж у групі Б.

Таблиця 7 - Показники стану біополімерів сполучної тканини у сироватці крові дослідних поросят протягом лікувальних заходів

Показники	Дослідні групи А+Б на початку досліджень (n=22)	Дослідна група А (n=11)	Дослідна група Б (n=11)
		8 день	22 день	8 день	22 день
ГП, г/л	1,22±0,03	1,30±0,05??	1,18±0,06	1,47±0,03***	1,29±0,13
Сіалові кислоти, ммоль/л	4,37±0,20	3,58±0,13**	2,86±0,08***є	3,81±0,10**	3,18±0,10***
ХСТ, г/л	0,190±0,01	0,270±0,03*??	0,199±0,02	0,409±0,03***	0,176±0,02
Заг. ГАГ, од.	8,8±0,30	17,2±0,62***	10,5±0,62**	18,8±0,54***	11,3±0,46***
І фр., од.	5,3±0,15	7,6±0,44***	6,6±0,30***	7,9±0,33***	6,7±0,34***
ІІ фр., од.	2,0±0,13	7,1±0,20*** ???	2,4±0,23	8,2±0,10***	2,7±0,13***
ІІІ фр., од.	1,4±0,08	2,5±0,12***	1,4±0,16	2,7±0,16***	1,8±0,11**

Примітки: * - різниця вірогідна за порівняння початку досліджень з дослідними групами на різних етапах (р<0,05); ** - (р<0,01); *** - (р<0,001);

? - різниця вірогідна за порівняння дослідних груп А та Б на 8 день (р<0,05);

?? - (р<0,01); ??? - (р<0,001).

Аналіз динаміки фракцій ГАГ у сироватці крові хворих поросят, яких не лікували за вказаними схемами (група В), показав, що рівень ГП поступово збільшувався і на 15-у добу досліджень був вірогідно (р<0,01) вищим, порівняно з першим днем, а на 22-у починав знижуватися. Динаміка сіалових кислот виявилася синхронною зі змінами ГП. Вміст ХСТ не нормалізувався, а поступово зростав і сягав максимального значення на 22-у добу (р<0,001). Аналогічні зміни відбувалися і в рівнях І та ІІ фракцій ГАГ, які істотно зростали порівняно з першим днем дослідження (на 60,4 та 394,5 %). Вміст ІІІ фракції ГАГ не відрізнявся від показника норми, проте вірогідно перевищував результат на початку дослідження (р<0,001). Зміни фракцій ГАГ свідчать про посилення процесу деструкції протеогліканів сполучної тканини легень і їх фібротизацію. Такий висновок підтверджується вірогідним (р<0,001) зростанням екскреції оксипроліну та уронових кислот (1,9 і 1,5 рази) із сечею.

Лікування поросят дослідних груп сприяло відновленню білоксинтезувальної функції печінки. На 22-й день лікувальних заходів відбувалося збільшення вмісту ЗБ у поросят обох груп (А і Б), порівняно з початком досліду, на 22,5 і 17,1 % відповідно (р<0,001), альбумінів - у 2,2 і 1,6 рази (р<0,001). Коефіцієнт А/Г зріс у групі А у 2,6, Б - у 1,5 рази. Вміст б1-глобулінів зменшувався в обох групах на 28,8 та 32,9 % (р<0,001). Динаміка б2- і в-глобулінів в усі терміни дослідження у групах А і Б вірогідно не відрізнялася від результатів першого дня дослідження (р<0,05 і р<0,001 відповідно), а у групі Б спостерігали підвищення їх умісту (р<0,05). Вміст г-глобулінів у сироватці крові на 22-й день знижувався в обох дослідних групах, відповідно, на 19,5 та 16,8 %. Коефіцієнт А/(б1+б2) зростав у 2,5 і 1,8 рази.

На 22-у добу лікування активність АлАТ зменшилась на 26,5 % (р<0,001) лише у поросят групи А; АсАТ - в обох групах (на 28,7 %; р<0,001 у групі А і на 24,2 %; р<0,05- у групі Б). Активність ЛФ на 22-у добу не різнилася і не виходила за її межі у поросят контрольної групи (8,72-13,72 од. Бод.). Стабільна активність КФ в обох групах була свідченням відсутності підвищення проникності лізосомальних мембран. У досліді виявлено вірогідне підвищення (р<0,001) рівня натрію (на 8,4 та 7,4 %) і кальцію (на 15,8 та 14,9 %) від початку досліджень, а гіпокаліємія залишалася в обох групах.

За отриманими результатами біохімічного дослідження сироватки крові та сечі і даними літератури було розроблено схему патогенезу бронхопневмонії поросят (рис. 1). За цими даними визначено основні симптоми захворювання та біохімічні зміни у сироватці крові і сечі за початкової стадії хвороби, структурною підставою яких є руйнування сурфактантного альвеолярного комплексу, випотівання транссудату і слизу, порушення функції миготливого епітелію на тлі зміни мікроциркуляції у легенях, що призводить до парезу бронхіальної мускулатури. Наведені патогенетичні ланки є характерними для виникнення дрібних вогнищ запалення у легенях. Встановлено, що на цій стадії бронхопневмонії ще відсутні зміни стану сполучної тканини легень.

У міру хронізації процесу, ураження більших бронхів і виникнення нових вогнищ запалення виявляються характерні для хронічного перебігу бронхопневмонії клінічні симптоми та зміни біохімічних показників. Морфологічним підґрунтям цих змін є злущення епітелію у кінцевих розгалуженнях бронхіального дерева, оголення стінок бронхів, руйнування їх цілісності. При цьому відбувається інактивація сурфактанта. Все це призводить до виникнення гіпоксії. Виникає ендогенна інтоксикація, венозний застій у малому колі кровообігу, що поступово призводить до поліорганної недостатності, зокрема розвивається дистрофія гепатоцитів. Також виникають дистрофічні зміни у міокарді, порушення функції нирок та підшлункової залози. На цій стадії відбуваються зміни стану біополімерів сполучної тканини легень, втрата їх нормальної структури, фіброз у найбільш уражених ділянках бронхів, що супроводжується інтенсивним формуванням колагенових, еластинових волокон та посиленою перебудовою протеогліканів.

Аналіз отриманих даних підтвердив, що показники стану біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів дозволяють визначити стадію патологічного процесу й оцінити ефективність комплексу лікувальних заходів, що дає підставу щодо використання їх як інформативних тестів у практичній діяльності фахівців ветеринарної медицини.

Висновки

За результатами клінічних досліджень, змінами біохімічних тестів у сироватці крові й сечі клінічно здорових поросят різного віку та хворих на бронхопневмонію встановлено інформативність біохімічних показників, які характеризують стан біополімерів сполучної тканини і обміну ліпідів, що доповнило відомості про патогенез захворювання. Доведена ефективність комплексу лікувальних заходів за бронхопневмонії поросят із використанням у його складі препарату Ехінацея композитум С.

1. Обмін ліпідів у сироватці крові поросят 4-місячного віку характеризувався вірогідним зниженням вмісту холестеролу, тригліцеридів, ліпопротеїнів високої, низької, дуже низької густини та загальних в-ліпопротеїнів, порівняно з 1-місячними тваринами (на 23,6; 56,3; 11,9; 25,8; 56,3; 25,6 % відповідно), що зумовлено посиленням синтезу біологічно активних речовин, відкладанням внутрішнього і підшкірного жиру.

2. Динаміка показників стану біополімерів сполучної тканини у сироватці крові характеризувалась підвищенням вмісту глікопротеїнів і сіалових кислот у 4-місячних поросят, порівняно з двомісячними, на 19,6 і 22,6 %; вміст загальних хондроїтинсульфатів, глікозаміногліканів та їх І і ІІ фракцій, навпаки, у 4-місячних поросят знижувався на 18; 19,3; 12,5 і 32,7 % відповідно, що є свідченням інтенсивної участі цих фракцій ГАГ у перебудові та мінералізації кісткової тканини поросят старшої вікової групи. Це збігалося зі зменшенням вмісту оксипроліну та уронових кислот у сечі 4-місячних поросят у 2 та 2,6 рази відповідно. Рівень ІІІ фракції сироваткових ГАГ зростав у 2-4 міс., порівняно з одномісячними тваринами, що зумовлено збільшенням маси інтерстицію та базальних мембран у тканинах внутрішніх органів.

3. У клінічно здорових поросят найбільший вміст загального білка спостерігали у двомісячному віці (65,5±0,85 г/л). Частка альбумінів у 4-міс. поросят менша (33,4±2,36 %), ніж у 1- та 2-місячних (51,2±2,22 і 59,2±0,85 %), а г-глобулінів - найбільша (38,3±4,02 %), що вказує на зростання захисних властивостей імунної системи у поросят старшої вікової групи.

4. Активність трансфераз у сироватці крові поросят різних вікових груп утримувалася на однаковому рівні, що означало стабілізацію процесів переамінування. Активність лужної фосфатази була найбільшою у поросят чотиримісячного віку (15,14±2,47 од. Бод.), кислої - у двомісячних тварин (9,20±1,21 од. Бод.), що свідчило про інтенсивну перебудову хрящової тканини на кісткову у 2-місячних поросят та її мінералізацію у 4-місячних.

5. Бронхопневмонія серед поросят 2-місячного віку клінічно проявлялася пригніченням загального стану, субфебрильною лихоманкою, затримкою в розвитку, двосторонніми носовими серозно-катаральними витіканнями, прискореним диханням черевного типу, слабким, коротким кашлем, змішаною задишкою. При аускультації легень виявляли сухі або вологі хрипи.

6. Аналіз показників ліпідограми сироватки крові хворих поросят свідчив про вірогідне підвищення вмісту холестеролу (з 2,95±0,05 до 3,38±0,16 ммоль/л; р<0,05), тригліцеридів (з 0,66±0,04 до 0,90±0,05 ммоль/л; р<0,001), загальних в-ліпопротеїнів (з 3,24±0,08 до 4,31±0,15 г/л; р<0,001), ліпопротеїнів високої (з 0,97±0,02 до 1,09±0,03 ммоль/л; р<0,01) і дуже низької густини (з 0,131±0,01 до 0,409±0,02 ммоль/л; р<0,001). Ці зміни відбувалися внаслідок порушення складу сурфактантної системи легень.

7. У сироватці крові хворих поросят встановлено вірогідне підвищення вмісту біополімерів сполучної тканини: глікопротеїнів і сіалових кислот з 0,78±0,02 до 1,22±0,03 г/л та з 2,57±0,06 до 4,37±0,20 ммоль/л відповідно (р<0,001). Рівень хондроїтинсульфатів залишався на початку запального процесу незмінним (0,19-0,20 г/л). Вміст загальних ГАГ вірогідно знижувався з 13,5±0,14 до 8,8±0,30 од. (р<0,001), І фракції не змінювався, ІІ та ІІІ фракцій - зменшувався від 5,5±0,21 до 2,0±0,13 од. та від 2,4±0,04 до 1,4±0,08 од. (р<0,001) відповідно. Екскреція оксипроліну і уронових кислот із сечею поросят була однаковою у дослідній та контрольній групах, що вказувало на відсутність виразної деполімеризації біополімерів сполучної тканини, зокрема протеогліканів, у легеневій тканині на початку запального процесу.

8. З розвитком захворювання у сироватці крові поросят відбувалося поступове підвищення концентрації усіх показників, які характеризують стан біополімерів сполучної тканини: гострофазних тестів - глікопротеїнів і сіалових кислот - на 15-у добу (р<0,01) та показників їх деструкції - хондроїтинсульфатів, І і ІІ фракцій ГАГ - на 22-у добу. Рівень ІІІ фракції ГАГ зростав на 8-у добу і залишався на цьому рівні до 22-ї доби.

9. У сироватці крові хворих поросят вірогідно знижувався вміст загального білка і альбумінів (р<0,001); збільшувався вміст б1- та г-глобулінів (р<0,01). Коефіцієнти А/Г та А/(б1+б2) зменшувалися у 3,8 і 3,5 рази. У сироватці крові з'являвся С-реактивний білок та підвищувався вміст гаптоглобіну. Ці зміни характерні для гострофазної відповіді організму.

10. У сироватці крові хворих поросят спостерігали підвищення активності трансфераз: АлАТ з 1,24±0,07 до 3,39±0,16 ммоль/(годЧл) (р<0,001), АсАТ з 1,05±0,11 до 1,57±0,08 ммоль/(годЧл) (р<0,001); коефіцієнт Де Рітіса, як показник посилення цитолізу клітин печінки, знижувався з 0,84±0,06 до 0,48±0,03. Активність лужної і кислої фосфатаз зменшувалася, що, очевидно, зумовлено затримкою в рості й розвитку хворих тварин.

11. Обмін електролітів у сироватці крові поросят, хворих на бронхопневмонію, характеризувався вірогідним (р<0,001) зниженням рівня калію, натрію, загального та іонізованого кальцію. Екскреція кальцію із сечею залишалася на рівні контрольної групи , а фосфору - збільшувалась у 2 рази.

12. Застосування комплексу терапевтичних заходів, до складу якого входили канаміцин, інтровіт і ехінацея композитум С, сприяло покращенню загального стану тварин на 8-й день. Відбувалося зниження показників ліпідограми. Вміст тригліцеридів та ЛПДНГ (на тлі застосування ехінацеї) на 22-у добу зменшувався більшою мірою, ніж у групі поросят, яким цей препарат не вводили. Під час застосування ехінацеї (8-й день досліджень) відбувалася нормалізація рівня показників стану біополімерів сполучної тканини - глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів та ІІ фракції ГАГ, а на 15-у добу - сіалових кислот. У межах досліду (8, 15, 22-а доба) відбувалося зростання рівня загального білка, альбумінів, зниження вмісту б1- та г-глобулінів; нормалізувалися коефіцієнти А/Г та А(б1+б2), за деякими параметрами раніше, ніж у групі поросят, яким ехінацею композитум С не застосовували. Зменшення ступеня гіперферментемії були однаковими в обох групах. Ці дані підтверджували більшу ефективність застосування за бронхопневмонії поросят лікувального комплексу, до складу якого входила ехінацея композитум С.

Практичні рекомендації

1. У ході диспансеризації поголів'я поросят і діагностики ступеня ураження легень за бронхопневмонії та оцінки ефективності лікувальних заходів доцільним є доповнення комплексу біохімічних показників сироватки крові (білок, протеїнограма, активність трансфераз, лужної і кислої фосфатаз, кальцій) визначенням тестів, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів. Як контрольні рекомендується використовувати наведені у роботі ліміти показників сироватки крові та сечі поросят.

2. Для лікування хворих на бронхопневмонію поросят та нормалізації обмінних процесів застосовувати запропоновану схему з використанням ехінацеї композитум С (внутрішньом'язово по 2,2 мл 1 раз на день три дні поспіль), 25 % розчину канаміцину сульфату (внутрішньом'язово по 0,5-0,6 мл на 15 кг маси тіла 1 раз на добу 5 днів поспіль) та інтровіту (по 3 мл на 15 кг маси тіла внутрішньом'язово на 1 і 7-й дні лікування).

3. Результати досліджень щодо інформативності біохімічних показників, які характеризують стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів на різних етапах розвитку бронхопневмонії поросят, доцільно включати до курсу лекцій та лабораторно-практичних занять з “Клінічної біохімії тварин” та “Внутрішніх хвороб тварин”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Карташов М.І. Клініко-біохімічні показники сироватки крові свиней на відгодівлі / М.І. Карташов, Г.В. Вікуліна, Д.В. Морозенко // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків, 2007. - Вип. 14 (39). - Ч. 2, т. 2. - С. 135-138. (Дисертантка провела клінічні і лабораторні дослідження, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

2. Тимошенко О.П. Клініко-біохімічні показники сироватки крові свиней різних технологічних груп / О.П. Тимошенко, Г.В. Вікуліна // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць ХДЗВА. - Харків, 2007. - Вип. 14 (39). - Ч. 2, т. 2. - С. 152-155. (Дисертантка провела клінічні і лабораторні дослідження сироватки крові, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

3. Карташов М.І. Зміни біохімічних показників при бронхопневмонії свиней (огляд) / М.І. Карташов, Г.В. Вікуліна // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. - Луганськ, 2008. - № 84. - С. 67-71. (Дисертантка виконала пошук та обробку літературних джерел, підготувала роботу до друку).

4. Карташов М.І. Білковий спектр та електроліти сироватки крові поросят різного віку / М.І. Карташов, О.П. Тимошенко, Г.В. Вікуліна, І.Г. Морару // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків, 2008. - Вип. 16 (41). - Ч. 2, т. 1. - С. 134-139. (Дисертантка провела клініко-лабораторні дослідження, обробила та узагальнила частину отриманих результатів, підготувала роботу до друку).

5. Тимошенко О.П. Деякі показники сполучної тканини та електроліти сироватки крові поросят різного віку / О.П. Тимошенко, Г.В. Вікуліна, Д.В. Кібкало // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - Вип. 51. - С. 90-94. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

6. Вікуліна Г.В. Деякі показники обміну ліпідів сироватки крові поросят різного віку / Г.В. Вікуліна // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2008. - № 2 (37). - Ч. 1, т. 10.- С. 24-28.

7. Вікуліна Г.В. Біохімічні показники стану сполучної тканини в сечі поросят різного віку / Г.В. Вікуліна, Д.В. Кібкало // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2009. - № 2 (41). - Ч. 2, т. 11. - С. 42-45. (Дисертантка провела лабораторні дослідження, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

8. Вікуліна Г.В. Біохімічні показники обміну ліпідів та стану сполучної тканини у діагностиці та лікуванні поросят, хворих на неспецифічну бронхопневмонію / Г.В. Вікуліна // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків, 2009. - Вип. 20. - Ч. 2, т. 1. - С. 76-86.

Анотації

Вікуліна Г.В. Стан біополімерів сполучної тканини та обміну ліпідів у клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію поросят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2010.

З віком поросят знижується рівень загальних хондроїтинсульфатів, ІІ фракції глікозаміногліканів, усіх форм кальцію, підвищується вміст ІІІ фракції глікозаміногліканів, що вказує на збільшення загальної кількості біополімерів сполучної тканини у період інтенсивного росту поросят. До цього процесу активно залучаються ліпіди сироватки крові. За цих процесів знижується екскреція оксипроліну та уронових кислот із сечею.

На ранній стадії бронхопневмонії у сироватці крові підвищується вміст холестеролу, тригліцеридів, фракцій ліпопротеїнів (за винятком ліпопротеїдів низької густини), глікопротеїнів та сіалових кислот (у 1,6 та 1,7 рази) концентрація загальних сироваткових глікозаміногліканів зменшується за рахунок ІІ та ІІІ фракцій (у 2,8 та 1,7 рази).

Лікування поросят з використанням канаміцину сульфату, ехінацеї композитум С та інтровіту сприяє відновленню структури ушкодженого сурфактанту за рахунок зниження у сироватці крові більшості показників ліпідного обміну. Припиняється процес ушкодження сполучнотканинних біополімерів бронхолегеневої системи, на що вказує нормалізація рівня хондроїтинсульфатів та фракцій ГАГ. За відсутності лікувальних заходів відбувається процес деструкції протеогліканів сполучної тканини легень.

Ключові слова: бронхопневмонія, сполучна тканина, глікопротеїни, тригліцериди, ліпопротеїни, хондроїтинсульфати, глікозаміноглікани, холестерол, лікування.

Викулина Г.В. Состояние биополимеров соединительной ткани и обмена липидов у клинически здоровых и больных бронхопневмонией поросят. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Белоцерковский национальный аграрный университет, Белая Церковь, 2010.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей метаболического статуса у клинически здоровых и больных бронхопневмонией поросят с использованием показателей, которые характеризуют состояние биополимеров соединительной ткани и обмена липидов.

Проведенными исследованиями среди клинически здоровых поросят 1-, 2- и 4-месячного возраста установлено, что содержание общего белка ниже, чем у взрослых животных, а изменения в составе протеинограммы происходят преимущественно за счет повышения уровня г-глобулинов. Повышение активности щелочной и кислой фосфатаз обусловлено процессами активного роста скелета, которые особенно интенсивно проходят в 2-месячном возрасте. У поросят 4-месячного возраста происходит снижение уровня общих хондроитинсульфатов и ІІ фракции гликозаминогликанов, что совпадает со снижением уровня всех форм кальция и является свидетельством формирования более зрелой костной ткани. Повышение содержания ІІІ фракции гликозаминогликанов отражает увеличение общего количества биополимеров соединительной ткани, в том числе протеогликанов, в период интенсивного роста поросят старшей возрастной группы за счет увеличения массы интерстиция и базальных мембран внутренних органов. В этот процесс также активно вовлекаются липиды сыворотки крови, прежде всего холестерол. Поэтому снижение в сыворотке крови показателей липидного обмена является подтверждением активного их использования не только для восстановления мембран клеток внутренних органов, но и для синтеза биологически активных соединений организма. Также происходит снижение экскреции оксипролина, уроновых кислот, увеличение кальция и фосфора в моче поросят.

На ранней стадии бронхопневмонии, наряду со снижением содержания общего белка, повышением б1- и г-глобулинов, уменьшением коэффициентов А/Г и А/(б1+б2) (в 3,8 и 3,5 раза), повышением активности АлАТ и АсАТ (в 2,7 и 1,5 раза), уменьшением активности щелочной и кислой фосфатаз (в 1,6 и 2 раза), происходит повышение содержания холестерола, триглицеридов, фракций липопротеинов (кроме липопротеинов низкой плотности), что целесообразно использовать для оценки нарушений сурфактантной системы легких. Характерным для гипоксемии является снижение содержания калия в 1,5 раза, ионизированного и общего кальция - в 1,4 на фоне повышения в 2 раза концентрации в моче неорганического фосфора. Информативным также является повышение острофазных тестов - гликопротеинов и сиаловых кислот (в 1,6 и 1,7 раза) при неизмененном уровне хондроитинсульфатов и уменьшении концентрации общих сывороточных гликозаминогликанов за счет ІІ и ІІІ фракций (в 2,8 и 1,7 раза).

...