Фізіологічні закономірності змін в яєчниках впродовж спонтанного статевого циклу і під час індукції статевої охоти у корів (телиць)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Шахова Юлія Юріївна

УДК 591.465.3:636.2.082.4:57.083

Фізіологічні закономірності змін в яєчниках впродовж спонтанного статевого циклу і під час індукції статевої охоти у корів (телиць)

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Інституті тваринництва НААНУ

Науковий керівник

доктор біологічних наук, професор

БУГРОВ Олексій Дмитрович

Інститут тваринництва НААНУ, головний науковий співробітник лабораторії трансплантації та кріоконсервації ембріонів

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор ІОНОВ Ігор Анатолійович, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, декан природничого факультету

кандидат сільськогосподарських наук, доцент БОНДАРЕНКО Олена Миколаївна, Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри технології виробництва та переробки продукції тваринництва

Захист відбудеться «16» березня 2010 р. о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01. Інституту тваринництва НААНУ за адресою: вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3, п/в Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл., 62404.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва НААНУ, за адресою: вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3, п/в Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл., 62404.

Автореферат розісланий « 16 » лютого 2010 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Корх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основою розвитку скотарства є відтворення тварин. У корів та телиць система розмноження характеризується статевими циклами, що супроводжуються фізіологічними змінами на морфофункціональному рівні і контролюються нейрогуморальними механізмами (Студенцов А. П., 1953; Осташко Ф. І. 1995; Лысов В. Ф., Максимов В. И., 2004; Звєрєва Г. В., Хомин С. П., Яблонський В. А. и др., 2001; Науменко В. В., Дячинський А. С., Демченко В. Ю., Дерев'янко І. Д., 1994). Однак літературні відомості стосовно цих змін в яєчниках упродовж спонтанного статевого циклу корів і телиць фрагментарні та суперечливі, це створює необхідність проведення глибоких фундаментальних досліджень.

Для прискорення процесу відтворення використовується штучне скорочення статевого циклу. Фізіологічним способом індукції охоти є використання простагландинів у фазу активного жовтого тіла (8-13-а доба статевого циклу). Для синхронізації охоти групи корів та телиць, незалежно від їх дійсної статевої циклічності, простагландини рекомендовано вводити дворазово з інтервалом 10-12 діб.

Проте не завжди спостерігається лютеолітична дія, охота настає у нечітко визначений час і триває впродовж 2-4 діб (Бугров О. Д., 1995; Смолянінов Б. В., Кроткіх М. О., 2004; Шеремета В. І., 2005). З метою підвищення ефективності синхронізації науковці пропонують застосовувати простагландини у поєднанні з прогестагенами, естрогенами, гонадотропінами, імуностимуляторами, а також чітко визначати період активного жовтого тіла (Якимчук О. Н., 1990; Боднар О. О., 1993; Тяпугин Е. А., 1998; Кыса И. С., 2000).

На практиці для визначення фази статевого циклу широкого розповсюдження набув метод ректальної пальпації органів розмноження корів та телиць. Однак він вимагає глибоких знань і навичок фахівця. При цьому стискання під час дослідження створює передумови для зниження його якості. Існуючі засоби захисту руки від тиску з боку м'язів ануса мають недоліки і потребують вдосконалення (Бугров О. Д., Мусульбас М. С., Хмєльков В. М. та ін., 1991).

Актуальним також є комплексне дослідження змін, що відбуваються в яєчниках упродовж спонтанного статевого циклу та під час індукції статевої охоти на морфофункціональному, ендокринологічному та гістологічному рівні. Ґрунтуючись на отриманих результатах підвищити ефективність синхронізації статевої охоти у корів та телиць за рахунок синергічної дії прозерину та простагландину.

Теоретична й практична значимість вище вказаних проблем обумовила вибір теми, актуальність і напрям дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії трансплантації та кріоконсервації ембріонів Інституту тваринництва НААНУ за темою: 25.02.01.03 «Встановити механізми взаємозв'язку ембріотрансферу для прискореного одержання тварин з високими племінними та продуктивними якостями» (номер державної реєстрації 0107U011256).

Мета та завдання дослідження. З'ясувати фізіологічні закономірності змін у яєчниках корів упродовж спонтанного статевого циклу і під впливом препарату ПГФ_2б «естрофану» та розробити новий, науково обґрунтований спосіб синхронізації статевої охоти у корів та телиць.

Для здійснення мети були поставлені наступні завдання:

Ш дослідити стан яєчників корів на морфофункціональному рівні (ректальним методом) упродовж спонтанного статевого циклу, під впливом простагландину «естрофан» і вдосконалити пристрій для захисту руки оператора від механічного тиску з боку м'язів ануса під час ректальних маніпуляцій;

Ш порівняти гормональну активність яєчників корів упродовж спонтанного статевого циклу та під впливом препарату ПГФ_2б «естрофану»;

Ш дослідити стан яєчників корів на морфофункціональному рівні (візуальним методом) на кожну добу спонтанного статевого циклу, через 48 і 72 години після ін'єкції препарату «естрофан»;

Ш оцінити гістологічні зміни у жовтому тілі яєчника на кожну добу спонтанного статевого циклу, через 48 і 72 години після введення препарату ПГФ_2б «естрофан»;

Ш визначити кореляційні зв'язки між морфофункціональними показниками яєчників;

Ш порівняти результати ректального і візуального методів дослідження яєчників (за розміром функціональних утворень);

Ш розробити спосіб синхронізації статевої охоти корів та телиць.

Об'єкт дослідження - яєчники, сироватка крові корів та телиць парувального віку на різних стадіях статевого циклу і під час індукції статевої охоти препаратом ПГФ _2б «Естрофан».

Предмет дослідження - вивчення морфофункціональних, ендокринологічних і гістологічних змін, що відбуваються в яєчниках упродовж спонтанного статевого циклу та під час індукції статевої охоти. Обґрунтування застосування 0,5 % розчину прозерину для підвищення ефективності синхронізації статевої охоти. Удосконалення і розробка пристрою для ректальних досліджень.

Методи дослідження - клінічні, морфологічні, ендокринологічні, гістологічні, аналітичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно досліджено динаміку морфофункціональних змін у яєчниках корів на кожну добу спонтанного статевого циклу і під впливом ПГФ_2б “Естрофану”.

Експериментально встановлено тривалість фолікулярної фази (19-2-а доба наступного статевого циклу) і лютеальної фази (3-18-а доба).

Визначено 3 періоди хвильового росту фолікулів (4-6; 12-16 і 19-2-а доба наступного статевого циклу).

Отримано нові данні щодо змін у яєчниках корів після введення препарату “Естрофан”. Доведено, що під впливом простагландину прискорюються в 2,5-3 рази процеси як структурного, так і функціонального лютеолізу, внаслідок чого активізується ріст і розвиток фолікулів.

Вперше визначено зв'язки між морфофункціональними показниками яєчників.

фізіологічно обґрунтовано доцільність використання та доведено синергічну дію препаратів ПГФ_2б і 0,5 % розчину прозерину на репродуктивні органи самиць, що стало підґрунтям для розробки нового підходу до корекції статевого циклу в корів та телиць. Наукова новизна підтверджена патентом України на корисну модель № 33407, отриманим за рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 25.06.2008 року “Спосіб підвищення чутливості організму самиць до дії «естрофану»”.

Розроблено і впроваджено оригінальний пристрій для ректальних маніпуляцій “Наручій”, який сприяє зниженню тиску на передпліччя руки оператора й забезпечує підвищення продуктивності праці. Оригінальність винаходу підтверджено патентом України на корисну модель № 24207, отриманим за рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 25 червня 2007 року.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження розширюють і поглиблюють сучасні відомості про фізіологічні закономірності змін в яєчниках упродовж спонтанного статевого циклу та під впливом індукції статевої охоти ПГФ_2б «естрофаном» і дають змогу визначати оптимальні строки для проведення біотехнологічних заходів.

Отримані результати сприяли розробці та впровадженню науково-обґрунтованої схеми корекції статевого циклу у корів та телиць.

Уведення через 90 хвилин після ін'єкції ПГФ_2б “Естрофану” 0,5 % розчину прозерину в дозі 1,5-2,0 мл забезпечило підвищення кількості корів з ознаками статевої охоти на 50 % і телиць на 40 %. При цьому досягнуто скорочення тривалості періоду лютеолізу відповідно на 12,3 і 11,8 години.

Впровадження пристрою для ректальних маніпуляцій “Наручій” сприяло підвищенню продуктивності праці на 50 % за рахунок зниження тиску на руку оператора м'язами ануса.

Основні положення роботи використовуються при написанні відповідних розділів довідкової літератури і навчальних посібників з відтворення великої рогатої худоби, в навчальному процесі при читанні лекцій з дисциплін фізіологія, біотехнологія та гістологія у Луганському національному аграрному університеті, при проведенні наукових досліджень, пов'язаних з вивченням статевої циклічності і підвищенням ефективності біотехнологічних заходів.

Результати досліджень впроваджено у ДПДГ «Гонтарівка» Вовчанського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто обрано і обґрунтовано напрям роботи, проведено патентний пошук, фаховий аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, виконано експериментальні дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, сформульовано висновки і пропозиції виробництву. Вивчено у комплексі зміни, що відбуваються у яєчниках: методом ректальної пальпації, візуально, на ендокринологічному і гістологічному рівні. Розроблено пристрій для ректальних маніпуляцій «Наручій». Запропоновано схему застосування 0,5 % розчину прозерину через 90 хвилин після введення препарату ПГФ_2б «Естрофан». Особиста участь здобувача складає 90 %.

Особливості методичного підходу, програма і схема досліджень розроблено разом із науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи пройшли апробацію на: засіданнях координаційно-методичної ради науково-методичного центру “Технології в тваринництві” (Харків 2005 - 2009); засіданнях координаційно-методичної ради науково-методичного центру “Розведення тварин” (Київ, 2005 - 2009); щорічних конференціях молодих вчених ІТ УААН (Харків, 2005, 2006); міжнародній науково-практичній конференції, приуроченій 90-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора, члена-кореспондента ВАСГНІЛ Ф.Ф. Ейснера та 75-річчю Інституту тваринництва УААН (Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 2 з них - одноосібні та 2 патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу й основних методів досліджень, результатів власних експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, що містить 208 найменувань, у тому числі 63 латиницею. Робота викладена на 152 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 21 таблицею, 8 рисунками і має 13 додатків.

МАТЕРІАЛ й основні МЕТОДИ досліджень

Дослідження виконані протягом 2004-2008 років у лабораторії трансплантації та кріоконсервації ембріонів Інституту тваринництва УААН за схемою.

У дослідах використовували корів (n = 420) живою масою 450 - 600 кг, віком від 3 до 6 років і телиць (n = 360) живою масою 380 - 450 кг, віком 18 - 20 місяців чорно-рябої та української червоно-рябої молочних порід.

Для вивчення морфофункціонального стану яєчників формували методом аналогів за живою масою, віком, породою дві групи корів і проводили ректальне дослідження щодня о сьомій годині ранку: у першій групі на кожну добу спонтанного статевого циклу, у другій - перед уведенням препарату «естрофан», тобто на 10-ту добу статевого циклу та після, впродовж 3 діб.

Виробничу перевірку «Наручію» провели на 1200 корах (телицях), їх розподілили на три групи по 400 голів у кожній. У контрольній дослідження проводили без використання пристроїв здатних знижувати тиск з боку м'язів ануса, у 1-й дослідній групі застосовували пристрій запропонований Бугровим О. Д., Мусульбасом М. С., Хмєльковим В. М., та ін., у 2-й дослідній - «Наручій». Окрім того у кожній з піддослідних груп здійснювали дослідження яєчників методом ректальної пальпації (по 100 голів), діагностували тільність (по 50 голів) і проводили штучне осіменіння ректоцервікальним способом (по 50 голів).

Кров для досліджень рівня прогестерону та естрадіолу відбирали на тщесерце з яремної вени. У першій групі у 8 корів щодоби впродовж спонтанного статевого циклу, у другій - 7 корів перед уведенням препарату «естрофан» і після, через кожні 4 години, упродовж 3 діб. Визначення концентрації прогестерону і естрадіолу проводили методом імуноферментного аналізу.

Для дослідження яєчників на морфогістологічному рівні у першій групі забивали по 8 корів на кожну добу статевого циклу, у другій 3 корови через 2 доби і 4 корови через 3 доби після введення препарату «естрофан».

Гістозрізи готували з парафінових блоків за загальноприйнятою методикою (Каци Г. Д., Коюда Л. И., 2003). Їх оцінку проводили на мікроскопі Opton Axiovert 35, що дає змогу визначати розмір об'єктів (лютеоцитів).

Після ректального, гормонального, візуального, гістологічного досліджень змін, що відбувалися в яєчниках упродовж спонтанного статевого циклу та під час індукції статевої охоти препаратом «Естрофан» проаналізували взаємозв'язок одержаних даних.

Визначали точність ректального методу дослідження.

Для розробки ефективного способу синхронізації статевої охоти корів та телиць досліди проводили за схемою (табл. 1).

яєчник корова статевий охота

Таблиця 1. Схема дослідів

Цифрові дані опрацьовували методом варіаційної статистики (Плохінсь- кий М. О., 1970). При цьому визначали М - середнє арифметичне значення, ±m - похибку середнього арифметичного, р - достовірність, r - коефіцієнт кореляції, ±m_r - помилку коефіцієнта кореляції. використовували ліцензійне ПЗ для комп'ютера Pentium 4.

Результати власних екпериментальних досліджень

Динаміка морфофункціональних змін в яєчниках корів (ректальним методом). Зміни у яєчниках упродовж спонтанного статевого циклу. Встановлено, що у 70 % випадків функціональні утворення розвиваються у правому яєчнику і лише 30 % - у лівому.

Діаметр домінуючого фолікула впродовж спонтанного статевого циклу, методом ректальної пальпації, можна встановити з 19±1,05 по 2±0,95-гу добу наступного циклу. За цей період він збільшується на 61-62 % (правий-лівий яєчники).

Діаметр жовтого тіла пальпується з 3±0,78 по 18±1,54-ту добу. До 13±1,54-ї доби (11 діб) він зростає на 36-37 %, процеси лютеолізу відбуваються вдвічі швидше з 14±1,25 по 18±1,48-ту добу (5 діб) вказаний показник зменшується на 60-70 %.

Об'єм яєчників змінюється паралельно з розвитком функціональних утворень. Під час фолікулярної фази і овуляції цей показник змінюється неістотно: у правому яєчнику на 1,79 см³ і у лівому на 1,05 см³ (з 19±1,13 по 2±1,02-гу добу наступного циклу), на 3±0,54-ю добу він знижується відповідно на 1,25 і 0,70 см³. Лютеальна фаза характеризується достовірним збільшенням об'єму обох яєчників до 13±1,24-ї доби на 71-77 % (р<0,01) і зменшенням до 18±1,41-ї доби в на 94-99 % (р<0,001). Отже регресія жовтого тіла характеризується більшим зменшенням об'єму обох яєчників. Це обумовлено консистенцією жовтого тіла. На початку воно м'яке, а під час лютеолізу ущільнюється.

вплив індукції статевої охоти препаратом «Естро-фан» на яєчники корів (табл. 2). За отриманими даними ефективність обробки становила 43,75 %, ознаки статевої охоти були виявлені у 7 з 16 корів через 48 і 72 години відповідно 42,86 і 57,14 %.

Таблиця 2. Діаметр жовтого тіла, фолікула, об'єм яєчників після уведення препарату «Естрофан» M±m

Встановлено, що діаметр жовтого тіла достовірно зменшується впродовж 48 годин на 70-74 % (р<0,05); діаметр домінуючого фолікула достовірно збільшується впродовж 72 годин на 40-59 % (р<0,05). Після чого їх розміри відповідають 1-й добі спонтанного статевого циклу.

вище вказані зміни незначно відбиваються на об'ємі яєчників. Через добу після обробки вказаний показник зменшується на 0,68-0,73 см³, а через дві і три доби зростає на 0,10-0,16 і 0,04-0,28 см³.

Удосконалення пристрою для захисту руки оператора від механічного тиску підчас ректальних маніпуляцій. Враховуючи недоліки існуючих пристроїв розробили нову модель - “Наручій”.

Він сприяє зниженню тиску на руку фахівця з боку кільцевих м'язів анусу, запобігає переохолодженню руки після виймання з прямої кишки, чим і підвищує продуктивність праці на 50 % (р<0,01).

Гормональна активність яєчників корів. Залежність рівня прогестерону та естрадіолу від стадії спонтанного статевого циклу (табл. 3).

Таблиця 3. Рівень прогестерону й естрадіолу упродовж спонтанного статевого циклу (n = 168 - по 8 корів щодоби)

Примітка. Тривалість циклу 21,0±1,25 доби. Прогестерон і П:Е: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 відносно попередньої доби; а - р<0,001 на 1-13-ту (прогестерон), 2-5 і 18-1-шу (П:Е), b - р<0,01 на 7-11 і 12-16-ту (П:Е); естрадіол: ** - р<0,01; *** - р<0,001 за хвильовий період; а - р<0,001 кінець хвильового періоду.

Рівень прогестерону коливається паралельно з розвитком жовтого тіла, зростає з 2±0,54 до 13±0,95-ї доби в 7,8 раза (р<0,001) і знижується з 14±0,64 до 1±0,89-ї доби наступного циклу на таку ж величину. У той же час рівень естрадіолу впродовж циклу зростає трьома хвилями: 4±0,45 - 6±0,72 і 12±0,67 - 16±0,59-а доба в 1,8 раза (р<0,001) та з 19±0,57 по 1±0,67-шу добу наступного циклу вдвічі (р<0,001). Внаслідок зазначених змін співвідношення П:Е збільшується з 2±1,02 по 5±0,99-ту добу в 8,9 раза (р<0,001); з 7±0,94 по 11±1,08-ту добу в 2,2 раза (р<0,01) і неістотно на 17±0,84-ту добу, а зменшується на 6±1,09-ту добу в 1,2 раза (р<0,001), з 12±1,02 по 16±0,97-ту в 2,5 раза (р<0,01) і з 18±0,97 по 1±0,89-шу добу наступного циклу в 6,9 раза (р<0,001).

вплив індукції статевої охоти у корів препаратом «естрофан» на ендокринну функцію яєчників (табл. 4).

Таблиця 4. Рівень прогестерону й естрадіолу на 10-ту добу статевого циклу і упродовж 72 годин, з інтервалом 4 години після введення препарату «естрофан» (M±m)

Упродовж 72 годин рівень прогестерону в крові корів знижується в 6,4 раза (р<0,001), натомість рівень естрадіолу зростає в 2,6 раза (р<0,001), внаслідок чого П:Е знижується в 16,0 раз (р<0,001) і відповідає 1-й добі спонтанного статевого циклу.

Дослідження морфофункціональних змін в яєчниках корів (візуальним методом). Візуальна характеристика яєчників корів на кожну добу спонтанного статевого циклу (табл. 5). Діаметр найбільшого (домінуючого) фолікула впродовж статевого циклу збільшується трьома хвилями: з 4±0,95 - 6±0,87-ту добу циклу на 40 % (р<0,01) у обох яєчниках; з 12±0,98 по 16±0,88-ту у правому яєчнику на 40 % (р<0,05) і у лівому на 60 % (р<0,001); з 19±0,75 - 2±0,84-гу добу наступного циклу відповідно на 65 (р<0,01) і 53 % (р<0,05). При цьому на 7±0,55-му добу він зменшується на 30 (р<0,05) і 60 % (р<0,01), а на 17±0,96-ту змін не встановлено. Загальна кількість дрібних фолікулів під час першої хвилі у правому яєчнику збільшується на 3,25 штуки (р<0,05), у лівому на 2,87 штуки (р<0,05); під час другої хвилі - відповідно на 4,50 і 4,88 штуки (р<0,05); під час третьої хвилі на 3,00 і 2,00 штуки. У той же час діаметр жовтого тіла достовірно збільшується з 3±0,88 до 13±0,69-ї доби (11 діб) у правому яєчнику на 20 % (р<0,05) і у лівому на 60 % (р<0,05). Зменшення відбувається з 14±0,96 до 2±0,68-ї доби наступного циклу (10 діб) відповідно в 9,5 і 6,2 раза (р<0,001).

Таблиця 5. Діаметр найбільшого (домінуючого) фолікула і жовтого тіла упродовж спонтанного статевого циклу M±m (n = 168 - по 8 корів щодоби)

Примітка. Фолікул: * - р<0,05 у правому яєчнику 6-7 і 12-16-а, у лівому 4-6 і 19-2-а доба; ** - р<0,01 у правому яєчнику 19-2 і 4-6-а, у лівому 2-3 і 6-7-а доба; *** - р<0,001 у правому яєчнику 2-3-я, у лівому 12-16-а доба. Жовте тіло: a - р<0,05 3-13-17-а; b - р<0,01 13-18-а; c - р<0,001 13-19(2)-а доба у обох яєчниках.

З 19±1,05 по 2±0,97-гу добу за рахунок збільшення домінуючого фолікула площа правого яєчника збільшується на 20 %. Площа лівого, об'єм і маса обох яєчників на 30 %. На 3±1,10-ю добу, після овуляції, ці показники зменшуються незначно: у правому яєчнику - на 0,31 см² (площа), 0,47 см³ (об'єм), 0,34 г (маса); у лівому відповідно на 0,22 см²; 0,25 см³, 0,05 г. З 4±1,64 по 13±1,41-ту добу відмічено зростання вказаних показників через розвиток жовтого тіла. У правому яєчнику в 1,4 раза площа та об'єм (р<0,01), і в 1,5 раза маса (р<0,01); в лівому відповідно в 1,4 раза площа (р<0,05), і в 1,5 раза об'єм і маса (р<0,01). З 14±1,26 по 18±1,08-ту добу спостерігається лютеоліз внаслідок чого площа правого яєчника зменшується в 1,6 раза (р<0,01); об'єм і маса в 1,7 раза (р<0,001). У лівому яєчнику в 1,7 раза (р<0,001) площа; 1,9 раза (р<0,001) об'єм і маса вдвічі (р<0,001).

Стан яєчників через 48, 72 години після обробки препаратом «естрофан» (табл. 6).

Таблиця 6. Зміни в яєчниках корів після уведення препарату «Естрофан» (M±m)

Примітка. Із 16 корів прийшло у охоту 7 (43,75%): 3 (42,86 %) - через 48 годин і 4 (57,14 %) через 72 години; * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 (відносно 10-ї доби).

Площа, об'єм й маса яєчників через 48 годин зменшуються: площа правого на 2,75 см² (р<0,01) або на 60 %; лівого яєчника на 1,64 см² або на 40 %. об'єм на 50 % у обох яєчниках на 2,55 см³ (р<0,001) у правому і на 1,68 см³ у лівому яєчнику. Маса правого на 2,83 г (р<0,001) або на 60 %; лівого - на 2,11 г (р<0,05) або на 50 %. Через 72 години вказані показники дещо збільшуються і наближаються до 1-ї доби спонтанного статевого циклу. Діаметр жовтого тіла достовірно зменшується упродовж 72 годин у 4,5 раза; натомість діаметр домінуючого фолікула збільшується у 2,5 раза і загальна кількість фолікулів у 1,6 раза.

Гістологічна будова жовтого тіла яєчника. Зміна гістологічної будови жовтого тіла яєчника залежно від доби статевого циклу (рис. 1). кількість лютеоцитів збільшується з 3±0,66 до 13±0,59-ї доби циклу втричі, а з 14±0,88 по 2±0,87-гу добу наступного циклу зменшується вдвічі. Великі (12,5±2,5 мкм) та малі (7,5±1,5 мкм) лютеоцити розрізняються лише з 3±0,66 по 18±0,75-ту добу циклу. Їх кількість збільшується до 13±0,59-ї доби, відповідно, на 30,13 (р<0,001) і 14,18 клітини (р<0,01) та зменшується до 18±0,75-ї доби на 15,50 (р<0,001) і 22,62 клітини (р<0,01). З вищезазначеного очевидно, що ВЛЦ:МЛЦ збільшується в 4,8 раза.

Рис. 1. Кількість лютеоцитів (ВЛЦ та МЛЦ) у жовтому тілі яєчника упродовж статевого циклу.

Примітка. Тривалість циклу 21,0±1,25 доби; a - (р<0,001) різниця між загальною кількістю лютеоцитів на 3-13-2-гу добу; між кількістю ВЛЦ на 3-13-18-ту добу; b - (р<0,01) між кількістю МЛЦ на 3-13-18-ту добу циклу.

Вплив препарату ПГФ_2б «Естрофан» на жовте тіло яєчника через 48, 72 години після ін'єкції (табл.7).

Таблиця 7. Кількість лютеоцитів через 48, 72 години після уведення препарату «Естрофан» (М±m)

Загальна кількість лютеоцитів через 48 годин зменшується на 41,55 штуки або в 2,9 раза (р<0,001) і через 72 години ще на 2,33 штуки або в 1,1 раза. ВЛЦ та МЛЦ не різняться між собою, що відповідає фолікулярній фазі спонтанного статевого циклу.

Корелятивні зв'язки між морфофункціональними показниками яєчників. Досліджуючи корелятивні зв'язки між діаметром жовтого тіла і площею, об'ємом, масою яєчників встановлено, що він є сильний додатний з 3 по 18-ту добу (r = +0,882 - +0,977).

Між діаметром домінуючого фолікула і вище вказаними показниками спостерігається сильний додатний зв'язок з 19 по 2-гу добу наступного циклу (r = +0,800 - +0,945).

Упродовж усього статевого циклу діаметр жовтого тіла мав сильний додатний зв'язок з рівнем прогестерону (r = +0,883 - +0,958) і кількістю лютеоцитов (r = +0,825 - +0,912), а діаметр домінуючого фолікула з рівнем естрадіолу (r = +0,972 - +0,939) і з кількістю фолікулів 4 мм і більшим розміром (r = +0,844 - +0,948) та з фолікулами меншими за 4 мм (r = +0,698 - +0,788).

Після уведення препарату «Естрофан» площа, об'єм і маса яєчників більше залежать від діаметра жовтого тіла (r = +0,972 - +0,984), ніж домінуючого фолікула (r = -0,920 - -0,971), корелятивний зв'язок між діаметром домінуючого фолікула та кількістю дрібних фолікулів збільшується (r = +0,985 - +0,999).

Точність ректального методу дослідження яєчників. При проведені досліджень встановлено, що точність методу ректальної пальпації окрім інших чинників залежить також від доби статевого циклу, тобто від наявності функціональних утворень: домінуючого фолікула (r = +0,829 - +0,961) і жовтого тіла (r=+0,769 - +0,776). точність ректального методу дослідження коливається від 55 % до 95 %.

Розробка ефективного способу синхронізації статевої охоти у корів та телиць. У таблиці 8 приведені дані про ефективність використання 0,5 % розчину прозерину за добу до ін'єкції препарату ПГФ_2б «Естрофану» і через 90 хвилини після його введення у корів.

Встановлено, що синергічна дія препарату «Естрофан» і прозерину сприяла підвищенню відсотку корів з ознаками статевої охоти, а також скороченню періоду лютеолізу.

Найліпший результат отримали при введенні 0,5 % розчину прозерину у дозі 1,5-2,0 мл підшкірно через 90 хвилин після ін'єкції препарату ПГФ_2б «Естрофан» (2-а дослідна група), відсоток корів з ознаками статевої охоти підвищився на 40 % (р<0,01) (16 голів) відносно контролю і на 20 % (р<0,05) (8 голів) відносно 1-ї дослідної групи, при цьому період лютеолізу скоротився, відповідно, на 12,3 (р<0,05) і 3,1 години. Результат отриманий у 1-й дослідній групі виявився також достовірно вищим за контроль на 20 % (р<0,05) (8 корів) і період лютеолізу скоротився на 9,2 години (р<0,05).

У дослідах на телицях (табл. 9) визначали оптимальний час уведення 0,5 % розчину прозерину після базового препарату. Було запропоновано 60, 90 і 120 хвилин.

таблиця 8. Ефективність синхронізації статевої охоти в корів при поєднанні 0,5 % розчину прозерину і препарату «естрофан» (n=40)

Найкращий результат встановлено у 2-й дослідній групі (ін'єкція 0,5 % розчину прозерину, у дозі 1,5-2,0 мл підшкірно, через 90 хвилин після введення простагландину «Естрофан»), ознаки статевої охоти проявили на 30 телиць (50,0 %; р<0,001) більше ніж, у контролі. Період лютеолізу скоротився на 11,8 години. Відносно 1-ї дослідної групи (ін'єкція 0,5 % розчину прозерину, у дозі 1,5-2,0 мл підшкірно через 60 хвилин після базового препарату) виявлено на 15 телиць (25,0 %; р<0,05) більше. Період лютеолізу був меншим на 8,5 годин. У порівнянні з 3-ю дослідною групою (ін'єкція 0,5 % розчину прозерину через 120 хвилин після базового препарату) ознаки статевої охоти виявлено на 16 телиць (26,0 %; р<0,05) більше. Період лютеолізу на 1,9 години. Слід відмітити, що всі дослідні групи мали більшу кількість телиць з ознаками статевої охоти: 1-а дослідна - на 15 голів (25,0 %; р<0,05), а 3-я - на 14 голів (23,3 %; р<0,05) більше, ніж у контролі. Період лютеолізу відповідно скоротився на 3,3 і 9,9 години.

Таблиця 9. Ефективність синхронізації статевої охоти в телиць при поєднанні 0,5 % розчину прозерину і препарату «естрофан» (n=60)

висновки

1. У дисертації представлено результати комплексного вивчення морфофункціональних змін в яєчниках, їх взаємозв'язок та залежність від них, точності ректального методу дослідження упродовж спонтанного статевого циклу та під час індукції статевої охоти. Це є підґрунтям для розробки нових методів корекції статевих циклів у корів та телиць.

2. встановлено, що лютеальна фаза циклу триває з 3 по 18-ту добу. За цей час методом ректальної пальпації зареєстровано збільшення жовтого тіла з 3±0,78 до 13±1,54-ї доби на 36-37 % і зменшення до 18±1,48-ї доби на 60-70 %. Візуально підтверджено збільшення діаметра жовтого тіла 3±0,88 до 13±0,69-ї доби на 20-60 %. З 14±0,96 до 2±0,68-ї доби наступного циклу він зменшується в 6,2-9,5 раза. З 2±0,54 до 13±0,95-ї доби рівень прогестерону підвищується в 7,8 раза.

Збільшується також кількість лютеоцитів з 3±0,66 до 13±0,59-ї доби в тричі, а з 14±0,88 по 2±0,87-гу добу наступного циклу зменшується удвічі. При цьому з 3±0,66 по 18±0,75-ту добу розрізняються ВЛЦ та МЛЦ, їх співвідношення за вказаний період зростає в 4,8 раза. Встановлено сильний додатний корелятивний зв'язок (r=+0,882 - +0,977) упродовж цього періоду між площею, об'ємом, масою яєчників і діаметром жовтого тіла.

3. встановлено межі фолікулярної фази циклу: 19-2-а доба наступного циклу. Методом ректальної пальпації зареєстровано збільшення діам...