Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

УДК 658.631.3

УПРАВЛІННЯ Виробничо-технологічним РИЗИКОМ У ПРОЕКТах ЗБИРАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

05.13.22 - управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Спічак Валерій Степанович

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління проектами та безпеки виробництва у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, член.-кор. НААН України, професор Сидорчук Олександр Васильович, Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Рибак Анатолій Іванович, Міжнародний гуманітарний університет, професор кафедри менеджменту;

кандидат технічних наук, доцент Башинський Олег Іванович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, начальник кафедри наглядово-профілактичної діяльності.

Захист відбудеться «5» липня 2010 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.03 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, вул. Володимира Великого, 1, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, корпус факультету механіки та енергетики, аудиторія 34М.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, вул. Володимира Великого, 1, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, головний корпус.

Автореферат розісланий «4» червня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Й. Ковалишин

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво цукру в Україні здійснюється на підставі реалізації множини різнотипних проектів, які взаємопов'язані між собою. Особливістю проектів збирання цукрових буряків (ЗЦБ) є те, що їх ефективність значним чином зумовлена своєчасністю виконання робіт, терміни яких необхідно узгоджувати з некерованим розвитком агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища. Зокрема стохастичність агрометеорологічно зумовлених подій проектного середовища є причиною нерівномірності розвитку коренеплодів цукрових буряків та мінливості природно зумовленого фонду часу на виконання бурякозбиральних робіт. Внаслідок цього виникає виробничо-технологічний ризик (ВТР) - небажане відхилення показників ефективності проектів ЗЦБ. Для управління ВТР проектів здійснюють ідентифікацію причин ризику, його кількісну оцінку, розвинення реакцій на ризик та контроль за ними. Відповідно до цього управління ВТР необхідно здійснювати на підставі означення складових ризику, дослідження та формалізації ризику об'єктивних подій проектного середовища, прогнозування їх системного впливу на перебіг бурякозбиральних робіт та ризик інтегрованих функціональних показників проектів ЗЦБ. Розроблення відповідних методів та моделей, що уможливлюють врахування цих особливостей, дає змогу менеджерам проектів ЗЦБ обґрунтовувати ефективні рішення щодо реакцій на ВТР - узгоджувати обсяг, темп та час початку бурякозбиральних робіт у цих проектах. З огляду на це, тема дослідження є актуальною як з наукового, так і з практичного поглядів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Львівського національного аграрного університету: «Розробка рекомендацій з підвищення ефективності соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України» (ДР № 0100U002333). Окремі дослідження виконувались у межах договірних тематик “Аналіз та обґрунтування машинно-технологічного забезпечення малих сільськогосподарських формувань” (№ 0104U008601) та “Розробити науково-методичні засади та проект технологічно інтегрованої системи комбайнового збирання зернових культур в регіонах України на основі врахування технологічного ризику та забезпечення умов ресурсоощадності” (№ 0105U008572).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності управління виробничо-технологічним ризиком проектів збирання цукрових буряків на підставі розроблення та використання нових методів ідентифікації, кількісного оцінення ризику чинників та інтегрованих функціональних показників проектів, а також моделей узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт із ймовірними подіями проектного середовища.

Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання:

– проаналізувати та з'ясувати можливість використання у проектах збирання цукрових буряків чинних методів управління виробничо-технологічним ризиком;

– розкрити предметну сутність проектів збирання цукрових буряків, системно-подієві передумови виконання робіт у них, а також науково-методичні підстави управління виробничо-технологічним ризиком;

– розробити методи та ідентифікувати причини виробничо-технологічного ризику, ризик чинників та інтегрованих функціональних показників проектів ЗЦБ, з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки між ними;

– обґрунтувати методи та моделі кількісного оцінення ризику базових подій проектного середовища, статистичних закономірностей природно зумовленого фонду часу на виконання бурякозбиральних робіт у проектах, а також ризику чинників ефективності та їх синтезу у статистичній імітаційній моделі віртуального проекту збирання цукрових буряків;

– розробити комп'ютерну програму статистичної імітаційної моделі віртуального проекту збирання цукрових буряків, виконати моделювання проектів із заданими технічним оснащенням та виробничою програмою за різних планових термінів початку бурякозбиральних робіт, кількісно оцінити ризик та обґрунтувати статистичні закономірності їх інтегрованих функціональних показників;

– обґрунтувати реакції на ризик - узгодити обсяг, темп та час початку бурякозбиральних робіт із ймовірними подіями проектного середовища у процесах стратегічного та тактичного їх планування;

– розробити алгоритм інформаційно-аналітичної системи управління виробничо-технологічним ризиком проектів збирання цукрових буряків та впровадити результати досліджень у практику.

Об'єктом дослідження є проекти збирання цукрових буряків та процеси стратегічного і тактичного управління їх виробничо-технологічним ризиком. проектний бурякозбиральний інформаційний управління

Предметом дослідження є статистичні закономірності подій та причинно-наслідкові зв'язки формування виробничо-технологічного ризику проектів збирання цукрових буряків, а також методи та моделі управління цим ризиком.

Методи дослідження. У роботі використано методи системно-подієвого аналізу та синтезу, теорії управління проектами, виробничих спостережень та статистичного імітаційного моделювання, метод ітерацій, статистичного та кореляційно-регресійного оцінення експериментальних даних, графоаналітичного та логічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

Ш вперше:

- розкрито множину специфічних задач управління виробничо-технологічним ризиком у проектах збирання цукрових буряків та встановлено, що до найвагоміших реакцій на нього слід віднести узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт із розвитком умов проектного середовища у процесах стратегічного та тактичного планування;

- ідентифіковано причини ризику головних чинників ефективності проектів ЗЦБ на основі системно-подієвого підходу, розкрито причинно-наслідкові зв'язки та механізм їх впливу на ризик інтегрованих функціональних показників цих проектів;

- розроблено методи дослідження виробничо-технологічного ризику та обґрунтовано статистичні моделі поведінки агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища, а також їх впливу на перебіг проектів збирання цукрових буряків та статистичні закономірності ризику їх інтегрованих функціональних показників;

- розроблено алгоритм інформаційно-аналітичної системи управління виробничо-технологічним ризиком проектів збирання цукрових буряків на основі використання статистичних закономірностей поведінки агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища;

Ш удосконалено:

- системно-подієвий підхід до дослідження виробничо-технологічного ризику у проектах аграрного виробництва;

- методи прогнозування базових подій проектного середовища та кількісного оцінення ризику природно зумовленого фонду часу на виконання робіт у проектах аграрного виробництва;

Ш отримали подальший розвиток науково-методичні засади управління виробничо-технологічним ризиком у проектах аграрного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методи та моделі дають змогу підвищити ефективність управління ВТР у проектах ЗЦБ у процесі їх планування. В основу концептуально розробленого алгоритму управління ВТР покладено комп'ютерну програму статистичної імітаційної моделі віртуального проекту ЗЦБ, використання якої дає змогу менеджерам проектів кількісно оцінювати ризик їх інтегрованих функціональних показників для відповідних обсягу та темпу бурякозбиральних робіт та узгоджувати їх час початку з ймовірними подіями проектного середовища і, на цій основі, мінімізувати ВТР та забезпечити максимальний збір врожаю коренеплодів.

Особистий внесок здобувача. Автором отримані такі наукові результати: виконано аналіз впливу продуктивності технічного оснащення на темпи виконання робіт у проектах [1, 13]; проаналізовано особливості проектів ЗЦБ та передумови формування їх ВТР [2, 3]; проаналізовано особливості проектного середовища ЗЦБ та причини ВТР [4, 5, 8]; здійснено класифікацію причини ВТР у проектах ЗЦБ [4, 5]; означено базові події проектного середовища ЗЦБ та проаналізовано їх вплив на роботи у проектах [6]; розроблено алгоритм інформаційно-аналітичної системи управління ВТР проектів ЗЦБ [7, 14]; виконано виробничі спостереження та формалізовано ризик агрометеорологічної [9] і біологічної [3, 10] складових проектного середовища ЗЦБ; виконано комп'ютерні експерименти, обґрунтовано статистичні закономірності ризику інтегрованих функціональних показників та оптимального часу початку робіт у проектах ЗЦБ для умов Вол.-Волинського району Волинської області [11, 12].

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались та отримали позитивну оцінку на: щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного аграрного університету (Львів, 2002-2008 рр.); Міжнародному науково-практичному форумі «Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК» (Львів, 2008 р.); Міжнародному науково-практичному форумі «Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу» (Львів, 2009 р.); Міжнародній конференції «Управління проектами у розвитку суспільства: Прискорення розвитку організації на основі проектного управління» (Київ, 2009); І Міжнародній науково-практичній конференції «Інтегроване стратегічне управління, управління проектами і програмами розвитку підприємств і територій» (Славське, 2010 р.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційної роботи опубліковані в 14 друкованих працях, з них 7 у фахових виданнях, 2 у депонованих працях та 5 у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п`яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 170 найменувань та 9 додатків. Основна частина викладена на 126 сторінках тексту, містить 16 таблиць і 51 рисунок. Повний обсяг роботи становить 222 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичну цінність роботи.

У першому розділі «Стан питання в практиці та теорії» проаналізовано стан галузі цукровиробництва в Україні та за кордоном. Наведено особливості предметних умов, технологій збирання цукрових буряків та технічного оснащення проектів ЗЦБ. Означено проблеми управління ВТР проектів ЗЦБ, які характеризуються низькою ефективністю через неузгодженість обсягу, темпів та часу початку бурякозбиральних робіт з об'єктивним розвитком умов проектного середовища.

Аналіз науково-методичних основ управління ризиком проектів, розроблених у працях таких відомих вчених, як Д.В. Білей, С.Д. Бушуєв, Т.А. Васильєва, В.В. Вітлінський, П.Г. Грабовий, І.І. Мазур, Марашда Бассам Сайел, Д.С. Морозов, В.М. Павлюченко, Т. Райс, В.А. Рач, А.І. Рибак, О.В. Сидорчук, М.В. Хохлов, Т.Н. Цай, В.Д. Шапіро, В.В. Шеремет та інших переконує в тому, що їх праці мають важливе значення для управління проектами. Проте ними не розкрито системних передумов формування ВТР у проектах аграрного виробництва. Зокрема це стосується проектів ЗЦБ.

Наведені аргументи свідчать про потребу розроблення нових науково-методичних засад, методів та моделей ідентифікації та кількісного оцінення ВТР проектів ЗЦБ і обґрунтування, на цій підставі, протиризикових дій.

У другому розділі «Науково-методичні засади управління виробничо-технологічним ризиком у проектах збирання цукрових буряків» на основі системного підходу розглядається зовнішнє та внутрішнє середовище проектів ЗЦБ, означено чинники ефективності, ідентифіковано причини ВТР та теоретично окреслено множину завдань щодо управління ним.

Зазначено, що проекти ЗЦБ технологічно інтегровані у програми цукровиробництва в Україні, які поєднані між собою у просторі та часі. Реалізація цих програм проектів відбувається поетапно, а їх технологічне поєднання відбувається за умови настання певних подій у виробничій системі. Для проектів ЗЦБ - це достигання врожаю цукрових буряків. Під час реалізації проектів ЗЦБ здійснюється управління трудовими, матеріальними, енергетичними, інформаційними та іншими ресурсами. Під час цього управління формується ефективність проектів. Під ефективністю проектів ЗЦБ розуміємо рівень забезпечення відповідності обсягу фактично зібраного врожаю цукрових буряків із поточним біологічним врожаєм їх коренеплодів на полях сільськогосподарського підприємства (СГП). Зібраний урожай є продуктом проектів ЗЦБ, який характеризується такими показниками: валовим обсягом цукрових буряків, обсягом їх біологічних та технологічних втрат, ступенем пошкодженості, цукристість коренеплодів тощо.

Початкові умови проектів ЗЦБ формуються на рівні СГП. До них відносять планову виробничу програму за використання відповідного технічного оснащення проектів. Під виробничою програмою розуміють площу полів із вирощеним урожаєм, на яких необхідно виконати бурякозбиральні роботи. Технічне оснащення проектів ЗЦБ - це спеціалізовані технічні засоби для виконання бурякозбиральних робіт, а саме: комбайни, автомобілі, навантажувачі тощо.

Системний аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища проектів ЗЦБ на рівні такої елементарної технологічної складової, як «поле - бурякозбиральний комбайн» (рис. 1), дав змогу означити низку причин їх ВТР, які класифікуються на: внутрішньо-, зовнішньо- та міжсистемні. Через те що значна частина причин ВТР є некерованою, виникають флуктуації показників ефективності проектів ЗЦБ. Для управління цим ризиком необхідно розробити відповідні методи та моделі, що дають змогу відобразити механізм формування ВТР, а також оцінити ефективність протиризикових дій.

У роботі основну увагу приділено внутрішньосистемним причинам ризику, до головних груп яких належать: агрометеорологічна, предметна, технологічно-технічна, управлінська, ресурсно-інформаційна. Ідентифікацію причин ризику здійснено на підставі системно-подієвого підходу до розкриття особливостей виконання бурякозбиральних робіт та формування показників ефективності проектів ЗЦБ під час управління ними. Для управління ВТР проектів ЗЦБ ідентифіковано 7 груп чинників ефективності: агрометеорологічну (А), предметну (природно-рельєфну (Пр) та агрофонову (Аф)), технологічну (Тл), технічну (Тн) та управлінську (стратегічну (Ус) й тактичну (Ут)).

Внаслідок сукупної дії цих чинників під час реалізації проектів ЗЦБ та їх причинно-наслідкових взаємозв'язків виникає ВТР:

. (1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для того щоб обґрунтувати реакції на ризик, необхідно розкрити особливості цієї взаємодії та локалізувати об'єктивні й суб'єктивні причини ВТР, а також їх вплив на показники ефективності проектів ЗЦБ. Об'єктивні причини ВТР відображають специфіку проектного середовища ЗЦБ, зумовлені мінливістю агрометеорологічних умов та їх впливом на предметні умови (стан агрофону та розвиток цукрових буряків) цього середовища. Суб'єктивні причини зумовлені ефективністю управлінських дій щодо використання ресурсів проектів, узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт, а також їх "коректністю" щодо поточного стану предметних умов.

Наявність об'єктивної та суб'єктивної складової у проектах ЗЦБ зумовлює виникнення ВТР під час виконання бурякозбиральних робіт. Тому управління цим ризиком необхідно здійснювати на підставі врахування особливостей агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища, специфічних подій і робіт у проектах ЗЦБ. Події проектного середовища відображають момент якісних і кількісних змін предметних умов у розрізі календарних проміжків часу, що виникають внаслідок фізичних, хімічних та біологічних процесів у ґрунті та рослинах, а також у результаті виконання відповідних робіт. Через вплив агрометеорологічних умов предметна складова постійно змінюється.

На підставі системно-подієвого аналізу проектного середовища ЗЦБ виокремлено множину "базових" подій (предметна складова: початок (Б₁) інтенсивного приросту маси коренеплодів, початок (Б₂) формування цукрів у коренеплодах, припинення (Б₃) приросту маси коренеплодів та їх цукристості (Б₄); агрометеорологічна складова: зміна стану ґрунту, за якого робота комбайнів на полях припиняється (Б₅) та відновлюється (Б₆), завершення (Б₇) фізичної стиглості ґрунту в осінній період, виникнення (Б₈) заморозків, за яких пошкоджуються коренеплоди). Вони відображають розвиток предметної складової проектного середовища під впливом агрометеорологічних умов та "наслідкових" подій (початок (Н₁) бурякозбиральних робіт у проектах, призупинення (Н₂) робіт через погодні умови, відновлення (Н₃) робіт, завершення (Н₄) робіт у проектах, початок (Н₅) біологічних втрат коренеплодів, виникнення (Н₆) технологічних втрат), котрі відображають зміну предметних умов внаслідок виконання бурякозбиральних робіт (рис. 2).

Кожна з базових подій проектного середовища характеризується стохастичністю та об'єктивними умовами її виникнення. Така особливість зумовлює потребу узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт у проектах ЗЦБ з умовами проектного середовища та є некерованою причиною ВТР.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для заданих виробничої програми й технічного оснащення проектів ЗЦБ ця задача зводиться до визначення часу їх початку відповідно до поточного розвитку предметних та агрометеорологічних умов проектного середовища.

Метою узгодження бурякозбиральних робіт із базовими подіями проектного середовища ЗЦБ є забезпечення максимального збору врожаю цукрових буряків та мінімізації ризику відхилення цього показника від запланованого значення. У результаті їх виконання отримують наслідкові події та інтегровані функціональні показники (валовий обсяг (Q_ф) фактич-

но зібраного врожаю, обсяг біологічних (Q_б) та технологічних (Q_т) втрат), на підставі яких виникає можливість оцінення показників ефективності (Е) проектів ЗЦБ (див. рис. 2). Методика визначення інтегрованих функціональних показників проектів ЗЦБ розроблена на підставі системно-подієвого підходу до відображення особливостей впливу агрометеорологічних умов на стан предметної складової проектного середовища ЗЦБ, а також виконання робіт у цих проектах.

Особливістю біологічної складової предметних умов проектного середовища є те, що приріст маси (Дт) коренеплодів цукрових буряків відбувається до моменту настання подій Б₇ та Б₈ (часу () завершення фізичної стиглості ґрунту та часу () виникнення заморозків нижче -5^оС). Надто ранні терміни початку (ф_пр) бурякозбиральних робіт, за яких ще відбувається поточний приріст маси (т_п) коренеплодів, зумовлюють порівняно менший збір урожаю Q_ф (рис. 3). Тоді справедливою буде умова - та у результаті виконання бурякозбиральних робіт за різних ф_пр1, ф_пр2, ф_пр3 отримують .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відповідно до цього мінімальні біологічні втрати врожаю досягаються за умови пізніх термінів ф_пр:

. (2)

Згідно з рис. 3 СГП зацікавлені збирати врожай цукрових буряків у момент настання якомога більшої поточної маси коренеплодів, а також забезпечити умову Q_б,Q_т>min. Тому для виконання робіт у проектах ЗЦБ із заданими обсягами та темпами робіт необхідно встановити оптимальний час початку збирання (), за якого т_п>mах, досягатиметься рівність між технологічно потрібним (t_тп) та природно зумовленим (t_пз) фондами часу, а бурякозбиральні роботи завершаться у момент (або ). Показник t_тп є частково керованим. Він у неявному вигляді записується рівнянням

, (3)

де - добовий темп робіт, га/добу; - сезонна виробнича програма бурякозбиральних робіт, га.

Некерованість t_тп зумовлена об'єктивними умовами формування :

, (4)

де - потужність бурякозбиральних комбайнів; - стан вологості ґрунту; - поточна урожайність коренеплодів цукрових буряків; - коефіцієнт змінності; - коефіцієнт використання часу зміни.

Тривалість t_пз для запланованого відображає вплив агрометеорологічної складової на предметні умови проектного середовища та характеризується ризиком:

, (5)

де - відповідно тривалість погожих та непогожих проміжків часу, діб.

Ще однією особливістю проектів ЗЦБ є те, що за пізніх планових термінів показник t_пз прямує до 0. У разі, коли або , втрати максимальні Q_т>mах та Q_ф,Q_б>0.

Відповідно до цих теоретичних положень прийнято гіпотезу, за якої для заданих W_доб, S^п та стохастичних умов проектного середовища ЗЦБ у розрізі календарного сезону існує така множина {}, за якої ризик {R_E}>min, а ефективність проектів {Е}>max. Згідно з (4), для того щоб обґрунтувати у проектах ЗЦБ із заданими W_доб, S^п необхідно здійснити прогноз низки показників , а також т_п та Дт відповідно до планового . Прогнозування дає змогу виконати умову узгодження t_тп з t_пз та забезпечити Q_ф>mах. Тоді

. (6)

Для здійснення прогнозу зазначених показників, розроблено комп'ютерну програму статистичної імітаційної моделі віртуального проекту ЗЦБ, яка дає змогу відобразити особливості розвитку умов проектного середовища та оцінити інтегровані функціональні показники проектів ЗЦБ із заданими W_доб та S^п за різних планових термінів , а відтак здійснити їх узгодження. На підставі багаторазової реалізації моделі виникає можливість встановити множину {}, за якої {R_E}>min, а відтак забезпечити умову {Е}=({Q_ф},{Q_б},{Q_т})>extr. Застосування цієї моделі дає змогу менеджеру проектів на етапі планування бурякозбиральних робіт обґрунтовувати {} та кількісно оцінювати {R_E} для прийнятого рішення.

У третьому розділі «Методика формування бази даних і відображення ризику умов проектного середовища та робіт у моделі віртуального проекту ЗЦБ» наведені методи опрацювання результатів виробничих спостережень, встановлення статистичних закономірностей ризику базових подій проектного середовища, ризику t_пз, т_п, Дт та т_п^тах, методів і моделей відображення бурякозбиральних робіт, а також кількісного оцінення ризику інтегрованих функціональних показників проектів ЗЦБ для заданих W_доб та S^п на стратегічному та тактичному рівнях управління ВТР.

Статистичні закономірності ризику базових подій проектного середовища визначались на підставі даних агрометеорологічної станції (форми ТСХ-1, КМ-1) Вол.-Волинського району Волинської області, а також стандартизованих методик кореляційно-регресійного аналізу та методів математичної статистики. Дослідження часових характеристик таких показників предметних умов проектного середовища, як t_пп, t_нп, ф_ф^з, здійснено за результатами спостережень метеорологічної станції за станом вологості верхніх шарів ґрунту (0-2 та 2-10 см). Кількісне оцінення календарного приросту т_п здійснено на підставі щодекадного оцінення його значення працівниками (звітна форма - ТСХ-1) у виробничих умовах Вол.-Волинського району.

Окрім того, розкривається сутність методу відображення бурякозбиральних робіт у статистичній імітаційній моделі віртуального проекту ЗЦБ, алгоритму їх моделювання, методу кількісного оцінення інтегрованих функціональних показників проектів та узгодження обсягу, темпу й часу початку бурякозбиральних робіт.

Методика статистичного імітаційного моделювання віртуальних проектів ЗЦБ полягає у відображенні особливостей стохастичного розвитку умов проектного середовища, їх впливу на перебіг робіт, сукупної дії як детермінованих, так і ймовірнісних чинників ефективності, а також впливу ф_пр у проектах ЗЦБ із заданими W_доб та S^п на статистичні закономірності інтегрованих функціональних показників цих проектів, на підставі чого, власне, й обґрунтовується . З цією метою розроблено спеціальну комп'ютерну програму на мові С#.

У четвертому розділі «Результати дослідження статистичних закономірностей ризику умов проектного середовища» наведено результати кількісного оцінення та обґрунтування статистичних закономірностей ризику: погожих та непогожих проміжків часу; часу виникнення заморозків, що пошкоджують коренеплоди; часу завершення фізичної стиглості ґрунту в осінній період. Обґрунтовано закономірності: тривалості вегетації цукрових буряків (до настання фази в'янення зовнішніх листків); максимальної маси коренеплодів; щодекадного їх приросту та щодекадного зниження інтенсивності цього приросту. Встановлено статистичні закономірності ризику біологічної складової предметних умов: початкової (станом на 29 липня) маси коренеплодів цукрових буряків; щодекадного приросту їх маси та часу припинення активного їх приросту.

Математичне опрацювання результатів спостережень та застосування критерію Х² Пірсона дало змогу встановити статистичні закономірності ризику агрометеорологічної складової проектного середовища та кількісно оцінити її характеристики (табл. 1).

Таблиця 1

Диференціальні функції розподілу (моделі ризику) та оцінки статистичних характеристик агрометеорологічної складової проектного середовища ЗЦБ

Показник	Диференціальна функція розподілу (модель ризику)	Оцінки статистичних характеристик
		, доба
Тривалість погожих проміжків часу (Вейбулла)		6,412	0,884
Тривалість непогожих проміжків часу (Вейбулла)		3,469	0,938
Час початку заморозку -5оС (Вейбулла)		315,945	0,513
Час завершення фізичної стиглості ґрунту (нормальний)		319,452	0,427

Використовуючи відомі методи кореляційно-регресійного аналізу та результати виробничих спостережень, встановлено закономірності характеристик біологічної складової проектів ЗЦБ (табл. 2).

Таблиця 2

Кореляційні залежності характеристик біологічної складової предметних умов проектів ЗЦБ

Показник	Залежність	Коеф. кореляції
Залежність тривалості (tввл) вегетації цукрових буряків (до настання фази в'янення зовнішніх листків) від часу початку (фс) їх сівби	tввл = -0,7876•фс + 214,23	0,787
Залежність максимальної маси (mпmax) коренеплодів від їх початкового (станом на 29 липня) значення (mр)	mпmax = -0,0036•mр2 + + 3,0143•mр + 29,127	0,821
Закономірність приросту поточної маси (mп) коренеплодів впродовж осіннього періоду	mп = -0,0386•d2 + 22,941•d - - 2898,7	0,639
Закономірність оцінки математичного сподівання інтенсивності щодекадного приросту (Дm) маси коренеплодів	Дm = -0,0056•d2 + 2,0722•d - - 120,87	0,981

На підставі критерію Х² - Пірсона встановлено, що диференціальна функція розподілу (модель ризику) початкової (станом на 29 липня) маси коренеплодів (m_p) узгоджується з теоретичним розподілом Вейбулла:

. (7)

Головні статистичні характеристики розподілу т_р: математичне сподівання - = 210,889 г; коефіцієнт варіації - = 0,607. Довірчий інтервал т_р становить 74…426 г.

Встановлено, що ризик інтенсивності щодекадного приросту маси коренеплодів цукрових буряків узгоджується з теоретичним законом розподілу Вейбулла, а його модель ризику описується диференціальною функцією розподілу типу

(табл. 3).

Диференціальна функція розподілу часу припинення (ф_п^к) активного приросту маси коренеплодів узгоджується з нормальним законом:

. (8)

Головні статистичні характеристики ф_п^к: = 277,945 доба; = 0,48. Довірчий інтервал ф_п^к лежить у межах 259…295 доби.

Таблиця 3

Показники диференціальних функцій розподілу (моделей ризику) та оцінки статистичних характеристик інтенсивності щодекадного приросту маси коренеплодів цукрових буряків

Календарний термін (відносно 1 січня)	а	b	yзм	Оцінки статистичних характеристик
				, г
9 серпня (220 доба)	46,424	1,531	22	63,793	0,663
19 серпня (230 доба)	48,642	1,682	17	60,421	0,606
29 серпня (240 доба)	41,291	1,652	14	50,908	0,617
9 вересня (251 доба)	32,517	1,514	10	39,309	0,669
19 вересня (261 доба)	30,301	1,777	9	35,961	0,577
29 вересня (271 доба)	29,674	1,501	4	30,776	0,675
9 жовтня (281 доба)	11,741	1,506	2	12,590	0,673

Отримані статистичні закономірності ризику показників агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища ЗЦБ дають змогу об'єктивно відобразити їх розвиток у часі. Врахування цих особливостей у статистичній імітаційній моделі віртуального проекту ЗЦБ є основою для моделювання та визначення ризику інтегрованих функціональних показників і, на підставі цього, обґрунтування реакцій на ризик - узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт із некерованим та стохастичним розвитком умов проектного середовища.

У п'ятому розділі «Результати моделювання та кількісного оцінення виробничо-технологічного ризику проектів ЗЦБ» досліджуються статистичні закономірності ризику інтегрованих функціональних показників проектів ЗЦБ за різних реакцій на ризик (планових термінів початку бурякозбиральних робіт). За допомогою розробленої статистичної імітаційної моделі віртуального проекту ЗЦБ на тактичному та стратегічному рівнях управління ВТР обґрунтовується оптимальний час початку бурякозбиральних робіт, за якого ризик {R_E}>min, а ефективність проектів {Е}>max.

На підставі непараметричного критерію Манна-Уітні встановлено, що статистична імітаційна модель віртуального проекту ЗЦБ адекватно відображає вплив особливостей умов проектного середовища на виконання робіт у цих проектах.

Застосування розробленої статистичної імітаційної моделі дало змогу здійснити прогноз та кількісно оцінити наступні показники: t_пз, m_п, Дm та m_п^max. Опрацювання отриманих результатів уможливило виявлення закономірностей t_пз та ймовірності зниження цього показника до 0 діб за пізніх термінів початку бурякозбиральних робіт (рис. 4). Аналіз результатів прогнозування m_п^max під час реалізації віртуальних проектів ЗЦБ дав змогу встановити, що точність управлінських рішень щодо зростає за пізніх планових термінів початку бурякозбиральних робіт (рис. 5), що є свідченням вагомості застосування розробленого алгоритму інформаційно-аналітичної системи під час тактичного управління ВТР у розрізі окремого року реалізації проектів ЗЦБ.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комп'ютерні експерименти зі статистичною імітаційною моделлю віртуального проекту ЗЦБ виконано для заданого технічного оснащення (бурякозбиральний комбайн - КСБ-6 «Збруч», продуктивність - 15,75 га/добу), виробничої програми (площа цукрових буряків - 100 га) СГП та двох рівнів управління ВТР: тактичного і стратегічного. Зокрема тактичний рівень розглядався для двох варіантів - за відомого розвитку предметних умов проектного середовища ЗЦБ та прогнозованого. Для першого варіанта встановлено, що задача обґрунтування зводиться до елементарних розрахунків щодо пошуку такої календарної доби, за якої початок бурякозбиральних робіт дає змогу забезпечити умову Q_ф>mах та Q_т,Q_б>тіп.

Моделювання бурякозбиральних робіт у віртуальних проектах ЗЦБ, для прогнозованого варіанта розвитку предметних умов, здійснено з моменту - 19 вересня (261 доба від початку року) та поточної ваги коренеплодів на полях СГП т_п = 460,39 г (відповідає станом на 19 вересня для умов Вол.-Волинського району). Отримані результати дали змогу кількісно оцінити множини {Q_ф},{Q_б} та {Q_т} за різних {ф_пр} і на цій підставі обґрунтувати статистичні закономірності їх ризику. Зокрема аналіз залежності валового обсягу зібраного врожаю від часу початку робіт у проектах ЗЦБ (рис. 6) переконує у можливості обґрунтування для окремого року реалізації проектів ЗЦБ (рис. 7), за якого забезпечуються умови {R_E}>min та {Е}>max.

Результати виконаного моделювання бурякозбиральних робіт у віртуальних проектах ЗЦБ (для аналогічного технічного оснащення та виробничої програми проектів) на стратегічному рівні управління ВТР дали змогу встановити, що для агрокліматичних умов Вол.-Волинського району Волинської області заходиться в межах - 19 вересня-9 жовтня (261-281 доби) ( = 1 жовтня (273 доба), = 0,272), у цьому разі валовий обсяг зібраного врожаю коливатиметься в межах {Q_ф} = 25526,6…70621,5 ц (= 43714,86 ц, = 0,469).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

За виконаними дослідженнями розроблено алгоритм інформаційно-аналітичної системи управління ВТР, що дає змогу менеджерам здійснити кількісне оцінення цього ризику як за тактичного, так і за стратегічного планування і на підставі цього підвищити ефективність управління ВТР проектів ЗЦБ. Впровадження розробленої системи, методів і моделей управління ВТР у проектах ЗЦБ в практику ТзОВ «Луга» Вол.-Волинського району Волинської області дає змогу отримати річний економічний ефект в обсязі 19530 грн.

висновки

Робота присвячена розв'язанню задачі підвищення ефективності управління ВТР проектів ЗЦБ. Управління ВТР здійснюється завдяки ідентифікації причин ризику, їх кількісного оцінення та обґрунтування реакцій на ризик - узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт у цих проектах із некерованим та стохастичним розвитком умов проектного середовища, зокрема його агрометеорологічної та предметної складових, на підставі розроблення й застосування нових методів і моделей кількісного оцінення інтегрованих функціональних показників віртуальних проектів ЗЦБ.

1. Аналіз чинних методів, моделей і методик управління ВТР у проектах свідчить про те, що вони є недосконалими, зокрема, ними не враховуються системно-подієві особливості розвитку умов проектного середовища та об'єктивні передумови формування ризику проектів збирання врожаю сільськогосподарських культур. Внаслідок цього використання наявних моделей під час управління ВТР проектів ЗЦБ може призвести до помилкових рішень.

2. Виконаний на основі положень системотехніки аналіз проектів ЗЦБ як складової програм виробництва цукру в Україні переконує у важливості завдань з управління їх ВТР і, як наслідок, підвищення ефективності галузі загалом. Загальносистемний розгляд причин ВТР проектів ЗЦБ дав змогу встановити 3 їх групи: внутрішньосистемні, зовнішньосистемні та міжсистемні.

3. Розгляд внутрішньосистемних причин ризику, яким у дисертаційній роботі приділено основну увагу, дав змогу означити 6 головних завдань з управління ВТР, ідентифікувати 7 груп чинників ефективності проектів та 5 причин їх ризику: 1) агрометеорологічна; 2) предметна; 3) технологічно-технічна; 4) управлінська; 5) ресурсно-інформаційна.

4. Аналіз чинників ефективності проектів ЗЦБ та їх причинно-наслідкових зв'язків дав змогу означити об'єктивні і суб'єктивні причини ВТР. Розгляд цих особливостей на підставі системно-подієвого підходу уможливив виокремлення агрометеорологічної складової проектного середовища ЗЦБ, яка об'єктивно формує стан предметних умов, їх кількісні та якісні зміни у часі, зумовлює імовірнісне настання базових подій, а також стохастичний перебіг бурякозбиральних робіт у проектах ЗЦБ.

5. В основу науково-методичних положень управління ВТР проектів ЗЦБ покладено гіпотезу про можливість встановлення такого календарного терміну початку бурякозбиральних робіт у проектах із заданими технічним оснащенням та виробничою програмою, за якого досягатимуться мінімальний ризик інтегрованих функціональних показників та максимальна ефективність проектів. Доведено, що кількісне оцінення міри узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт із розвитком умов проектного середовища можливе на підставі технологічно критерію - ризиків валового обсягу зібраного врожаю, технологічних і біологічних втрат у проектах ЗЦБ.

6. Розроблена методика збору, систематизації та опрацювання результатів спостережень Вол.-Волинської метеорологічної станції за розвитком агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища дала змогу кількісно оцінити час настання базових подій цього середовища, а також встановити їх причинно-наслідкові зв'язки і, на цій основі, сформувати базу даних для статистичного імітаційного моделювання віртуальних проектів ЗЦБ.

7. Застосування методів кореляційно-регресійного аналізу та математичної статистики уможливило обґрунтування статистичних закономірностей ризику показників, що характеризують агрометеорологічну та предметну складові проектного середовища ЗЦБ (табл. 1 - табл. 3 та (7), (8)). Їх застосування у статистичній імітаційній моделі віртуального проекту ЗЦБ дає змогу об'єктивно відобразити стохастичну динаміку умов проектного середовища та її вплив на ризик інтегрованих функціональних показників проектів, отримати об'єктивні результати досліджень та обґрунтувати науково-методичні рекомендації менеджерам проектів щодо стратегічного та тактичного управління ВТР.

8. Результати виконаних комп'ютерних експериментів зі статистичною імітаційною моделлю віртуального проекту ЗЦБ за прогнозованого розвитку умов їх проектного середовища дали змогу кількісно оцінити та встановити, що тривалість природно зумовленого фонду часу на виконання робіт у цих проектах є ймовірною величиною, значення якої із пізніми плановими термінами бурякозбиральних робіт знижується до нуля, що зумовлює значне зростання ризику технологічних втрат вирощеного врожаю та зниження ефективності проектів ЗЦБ.

9. Аналіз результатів статистичного імітаційного моделювання віртуальних проектів ЗЦБ на тактичному рівні управління їх ВТР дав змогу: 1) встановити, що точність управлінських рішень щодо оптимального часу початку бурякозбиральних робіт, як реакції на ВТР, зростає за пізніх календарних термінів їх планування; 2) довести можливість обґрунтування оптимального часу початку бурякозбиральних робіт, за якого забезпечується мінімальний ВТР та максимальна ефективність проектів ЗЦБ.

10. Результати виконаного моделювання бурякозбиральних робіт у віртуальному проекті ЗЦБ на стратегічному рівні управління ВТР із заданими технічним оснащенням (бурякозбиральний комбайн - КСБ-6 «Збруч», продуктивність - 15,75 га/добу) та виробничою програмою (площа цукрових буряків - 100 га) СГП дали змогу встановити, що для агрокліматичних умов Вол.-Волинського району Волинської області {} заходиться в межах - 19 вересня-9 жовтня (261-281 доби) (= 1 жовтня (273 доба), = 0,272), а валовий обсяг зібраного врожаю у межах - {Q_ф} = 25526,6…70621,5 ц ( = 43714,86 ц, = 0,469).

12. Розроблений на основі виконаного дослідження алгоритм управління ВТР у проектах ЗЦБ є важливою складовою інформаційно-аналітичної системи управління проектами збирання цієї культури і уможливлює обґрунтування реакцій на ризик - узгодження обсягу, темпу та часу початку бурякозбиральних робіт у процесах стратегічного та тактичного управління ВТР проектів. Впровадження результатів досліджень у практику управління проектами ЗЦБ у ТзОВ «Луга» Вол.-Волинського району Волинської області дає змогу отримати річний економічний ефект в обсязі 19530 грн.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Синтез чинників годинної продуктивності машинно-тракторного агрегату / О. Сидорчук, Б. Затхей, В. Спічак, Я. Панюра, П. Луб // Вісник Львівського державного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2002. № 6. С. 3-8 (автором означено чинники, що зумовлюють темпи робіт у проектах вирощування сільськогосподарських культур).

2. Особливості дослідження систем збирання урожаю сільськогосподарських культур / О. Сидорчук, В. Спічак, С. Сенчук, Я. Панюра, М. Кухарчук, Є. Ціп // Вісник Львівського державного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2003. № 7. С. 35-41 (автором охарактеризовано системи збирання урожаю сільськогосподарських культур та означено особливості їх дослідження).

3. Управління технологічним ризиком у проектах збиральних комплексів / М. Сявавко, П. Луб, Л. Сидорчук, А. Шарибура, В. Спічак, А. Бурилко, П. Гринько // Вісник Львівського державного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2005. № 9. С. 88-94 (автором розкрито складові проектного середовища збирання сільськогосподарських культур, розроблено методику виробничих спостережень, виконано їх та формалізовано закономірності зміни біологічної складової проектного середовища).

4. Сидорчук О. В. Причини виробничо-технологічного ризику у проектах систем централізованого збирання цукрових буряків / О.В. Сидорчук, П.М. Луб, В.С. Спічак // Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК: матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму. Львів: Львів. нац. агроуніверситет, 2008. С. 370-373 (автором виокремлено причини ВТР проектів ЗЦБ та означено їх особливості).

5. Спічак В. С. Класифікація причин виробничо-технологічного ризику у проекті системи заготівлі цукрових буряків / Спічак В.С. // Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2008. № 12. С. 98-102.

6. Адаптування робіт до подій у проектах систем централізованого збирання цукрових буряків / О. В. Сидорчук, П. М. Луб, В. С. Спічак, Л. Л. Сидорчук // Тези доп. VІ Міжнар. конф. «Управління проектами у розвитку суспільства». Тема: Прискорення розвитку організації на основі проектного управління / відповідальний за вип. С. Д. Бушуєв. К.: КНУБА, 2009. С. 179-181 (автором розкрито причинно-наслідкові зв'язки між об'єктивним розвитком подій у проектному середовищі та перебігом бурякозбиральних робіт).

7. Сидорчук О. В. Автоматизована інформаційно-аналітична система обґрунтування часу початку робіт у проекті системи централізованого збирання цукрових буряків / О. В. Сидорчук, П. М. Луб, В. С. Спічак // Вчені Львівського національного аграрного університету виробництву. Вип. 9. Львів: Львів. НАУ, 2009. С.102-103 (автором розроблено структуру автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обґрунтування часу початку робіт у проектах ЗЦБ).

8. Сидорчук О. В. Управління виробничо-технологічним ризиком проектів централізованого збирання цукрових буряків / О. В. Сидорчук, П. М. Луб, В. С. Спічак // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу: матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму. Львів: Львів. нац. агроуніверситет, 2009. Т. 1. С. 366-369 (автором проаналізовано зовнішнє та внутрішнє середовище проектів ЗЦБ, розкрито складові внутрішнього середовища цих проектів та особливості їх взаємодії).

9. Сидорчук О. В. Агрометеорологічна складова базових подій у проекті системи централізованого збирання цукрових буряків / О. В. Сидорчук, П. М. Луб, В. С. Спічак // Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2009. № 13, т. 1. С. 8-12 (автором виконано виробничі спостереження, обґрунтовано статистичні закономірності та моделі ризику агрометеорологічної складової проектного середовища).

10. Сидорчук О. В. Біологічна складова базових подій у проектному середовищі централізованого збирання цукрових буряків / О. В. Сидорчук, П. М. Луб, В. С. Спічак // Механізація та електрифікація сільського господарства. Глеваха, 2009. Вип. 93. С. 442-447 (автором виконано виробничі спостереження, обґрунтовано статистичні закономірності та моделі ризику біологічної складової проектного середовища).

11. Управління технологічним ризиком польових робіт / В.В. Лихочвор, П.М. Луб, В.С. Спічак, Н.І. Спічак, С.С. Жуль, В.І. Скібчик // Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2009. № 13, т. 2. С. 48-52 (автором означено особливості управління технологічним ризиком польових робіт та обґрунтовано реакції на ВТР проектів ЗЦБ).

12. Спічак В. С. Управління часом початку робіт у проектах збирання цукрових буряків / Спічак В. С. // Східно-Європейський журнал передових технологій. 2010. №1/3(43). С. 67-69.

13. Аналіз та обґрунтування машинно-технологічного забезпечення малих сільськогосподарських формувань: звіт НДР / О. В. Сидорчук [та ін.]; Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 2005. 117 с. Деп. в УкрІНТЕІ 15.10.05, № 0206U004411 (автором проаналізовано стан виробництва сільськогосподарських культур в Україні, розроблено метод відображення ризику предметних умов та їх впливу на перебіг польових робіт).

14. Розробити науково-методичні засади та проект технологічно інтегрованої системи комбайнового збирання зернових культур в регіонах України на основі врахування технологічного ризику та забезпечення умов ресурсоощадності: звіт НДР / О. В. Сидорчук [та ін.]; Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 2006. 46 с. Деп. в УкрІНТЕІ 23.11.07, № 0105U008572 (автором виокремлено чинники ефективності проектів збирання сільськогосподарських культур, їх причинно-наслідкові зв'язки та означено гіпотезу щодо можливості підвищення ефективності цих проектів на підставі управління їх технологічним ризиком).

...