Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія аграрних наук України

Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького

УДК:636.4.082.47

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Удосконалення оцінки продуктивних і племінних якостей свиней за селекційними індексами

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Коваленко Тетяна Сергіївна

Полтава - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі "Херсонський державний аграрний університет"

Науковий керівник: - доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НААНУ Пелих Віктор Григорович, ДВНЗ "Херсонський державний аграрних університет.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри виробництва продукції тваринництва;

- кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник лабораторії наукових досліджень з питань інтелектуальної власності і маркетингу інновацій Перетятько Лідія Григорівна, Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького НААН України.

Захист дисертації відбудеться "_8_"_липня_ 2011 р. о _10⁰⁰_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.44.351.01 в Інституті свинарства ім.О.В.Квасницького НААН України; (36013, м. Полтава, Шведська Могила, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства ім.О.В.Квасницького НААН України; за адресою 36013, м.Полтава, Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий _2_ _червня_ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Підтереба О.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення ефективності галузі свинарства значною мірою обумовлено використанням перспективного генофонду з високим генетичним потенціалом продуктивності. Для його створення необхідно удосконалити методи оцінки і відбору тварин за комплексом селекційних ознак, тому виникла необхідність розробки прийомів визначення племінної цінності свиней за продуктивними якостями використовуючи сучасні досягнення популяційної генетики, біотехнології та інформаційних технологій.

Ефективно організований селекційний процес, поряд з основною практичною задачею створення нових ліній і типів тварин, повинен надавати наукову інформацію для системного аналізу, узагальнень і висновків, які забезпечують оптимізацію селекційних програм. Тому підвищення ефективності селекційно-племінної роботи в свинарстві можливе лише за умови використання системного підходу. У першу чергу це стосується методів оцінки генотипу тварин за комплексом ознак з використанням селекційних індексів. Племінна робота, що ґрунтується на відборі тварин за селекційними індексами має суттєві переваги перед відбором за незалежним рівнем ознак, забезпечує можливість математичного моделювання загальної племінної цінності тварини за великою кількістю ознак власної продуктивності (фенотипом), а також її предків, бокових родичів чи потомків.

Селекційні індекси узагальнюють однією величиною, пропорційне співвідношення селекційно-економічного значення комплексу ознак (Рибалко В.П., 2003; Березовський М.Д., Коротков В.А., 2004; Гетя А.А.,2009).

Але незважаючи на те, що за останні роки індексна селекція у свинарстві широко й ефективно використовується в зарубіжних країнах, у нашій країні це питання потребує подальших досліджень і розробок відповідно до конкретних порід і популяцій тварин, що й обумовлює актуальність досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету за темами "Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах Південного регіону України (номер державної реєстрації 0104U010375, 2004-2008 рр.).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було удосконалення прийомів оцінки племінних і продуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід з використанням селекційних індексів.

Для реалізації мети поставлені такі завдання:

- визначити генетичний потенціал порід свиней різного напряму продуктивності;

- вивчити типи успадкування полігенних ознак, що характеризують відтворювальні якості свиней;

- розробити індекси оцінки відтворювальних якостей свиноматок з урахуванням їх диференційної плодючості і збереженості поросят до відлучення;

- визначити ефективність використання селекційних індексів як критеріїв однорідності гнізд свиноматок за великоплідністю поросят та її мінливістю;

- вивчити доцільність використання трансгресії ознак для встановлення генетичної дискретності порід різного напряму продуктивності;

- провести комплексну оцінку свиноматок і плідників за ознаками відтворювальних і відгодівельних якостей з використанням селекційних індексів;

- вивчити селекційно-генетичні аспекти використання алометричних функцій у свинарстві;

- визначити ефективність комплексної оцінки плідників за походженням, сибсами і потомством;

- розрахувати економічну ефективність упровадження удосконалених прийомів визначення продуктивних і племінних якостей свиней.

Об'єкт досліджень: тварини порід велика біла, червона білопояса, багатоплідність маток, жива маса поросят і гнізда при відлученні, середньодобові прирости, вік досягнення живої маси 100 кг, витрати кормів на 1 кг приросту.

Предмет дослідження: Формування генетичного потенціалу тварин за відтворювальними й відгодівельними ознаками та визначення ступеня його реалізації з використанням селекційних індексів.

Методи досліджень. Для досліджень використовувались методи: зоотехнічні - визначення показників відтворювальних і відгодівельних якостей, відносного складу компонентів туші; популяційно-генетичні - визначення коефіцієнтів мінливості, селекційних диференціалів, ефекту селекції, генетичного потенціалу; статистичні - визначення вірогідності відмінностей між групами тварин, кореляційний і дисперсійний аналізи, алометричні функції; економічні - ефективність використання селекційних індексів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено та застосовано селекційні індекси для оцінки відтворювальних якостей свиноматок, що враховують їх диференційну плодючість і збереженість поросят до відлучення, індекси визначення однорідності гнізд свиноматок. Встановлено генетичну дискретність порід різного напряму продуктивності за показниками трансгресії селекційних ознак. Розроблено індекси для оцінки ліній і потомства плідників одночасно за відтворювальними і відгодівельними ознаками. Уперше обґрунтовано доцільність використання алометричних функцій для встановлення співвідносної мінливості показників росту в процесі онтогенезу і співвідношення складових тіла тварин (кісток, м'яса, сала). Доведено теоретичне положення про нерівномірність росту в онтогенезі органів і тканин тіла тварин. Уперше, поряд з оцінкою кількісних показників (хронологічний ріст), вивчено показники якісного росту (алометричні залежності).

Поглиблено вивчені теоретичні положення щодо досягнення максимального селекційного ефекту при використанні оцінки за селекційними індексами порівняно з іншими формами відбору (тандемний, за незалежними рівнями ознак).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені селекційні індекси використовуються для оцінки відтворювальних якостей свиноматок і потомства плідників в ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" Цюрупинського району і CК "Радянська Земля" Білозерського району Херсонської області.

Отримані результати можуть упроваджуватися для поглибленої селекції свиней на підвищення генетичного потенціалу продуктивності та збільшення ступеня його реалізації в племінних заводах, репродукторах універсальних і м'ясних порід.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які отримані здобувачем особисто під час виконання наукової тематики. Здобувач безпосередньо брала участь у розробці методики, отримала та проаналізувала результати досліджень, провела їх статистичну обробку, сформулювала висновки та пропозиції виробництву, приймала участь у наукових конференціях і підготувала до друку наукові статті за методичним сприянням наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Результати наукових досліджень за темою дисертації доповідалися і обговорювалися на щорічних науково-практичних конференціях Херсонського державного аграрного університету (2005, 2006, 2007 р.р.), конференції молодих вчених Білоцерківського національного аграрного університету (2006, 2009 р.р.), XV Міжнародній конференції з селекції і технології виробництва продукції свинарства (Херсон, 2008 р.), науково-практичній конференції “Тваринництву висококваліфіковані кадри” Херсонського державного аграрного університету (Херсон, 2003 р.). Отримано патент на корисну модель "Спосіб відбору свиноматок за відтворювальними якостями".

Публікації. Матеріали дисертації висвітлено у 5 наукових працях у збірниках наукових праць фахових видань та отримано патент України на корисну модель.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел. Обсяг дисертації становить 134 сторінки комп'ютерного тексту, містить 49 таблиць, 5 рисунків. Список літератури включає 173 джерел, із яких 22 іноземними мовами (крім російської).

Основний зміст дисертації

Матеріал та методика досліджень

Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи виконано впродовж 2005…2008 р.р. в умовах племзаводу ЗАТ ”Фрідом Фарм Інтернешнл” Цюрупинського району і племрепродукторі СК “Радянська Земля” Білозерського району Херсонської області, на кафедрі генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету.

Матеріалом досліджень були свиноматки, ремонтний молодняк порід велика біла і червона білопояса.

Проведена оцінка племінних і продуктивних якостей свиней порід велика біла та червона білопояса за селекційними індексами відповідно схеми досліджень (рис.1).

На першому етапі досліджень було визначено генетичний потенціал відтворювальних і відгодівельних якостей з використанням методики В.П Коваленко і Т.І Нежлукченко (2008).

3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней у ранньому онтогенезі визначали показники інтенсивності формування за методикою Ю.К. Свєчина (1985) і показники напруги росту (Іn) та індексу рівномірності (Ір) за методикою В.П.Коваленко та ін. (1998).

Рис. 1. Схема досліджень

Генетичний потенціал розраховували за формулою:

[1]

де А - продуктивність поліпщуваної породи; F_n - продуктивність помісного потомства (напівкровні тварини); n_в - частка спадковості помісей за поліпшуючою породою.

Оцінка типів успадкування основних господарсько-корисних ознак свиней проведена з використанням методики Мінкема і Ольденбрука (1979).

Визначення ефектів адитивної дії генів проведено за рівняннями:

3/4 В - 1/4 В = 1/2 а, [2]

2 1/4 В - 1/2 В - А = 2 m, [3]

,[4]

де А- поліпшувана порода; В - поліпшуюча порода

Для визначення індексу природного (тотального) відбору використана методика Кроу ( Ю.П Алтухов, 1989):

[5]

де I_т - індекс відбору; I_с- диференційна смертність потомства до настання статевої зрілості; I_f - диференційна плодючість особин; P_s - частка збережених особин від числа народжених.

У розроблених модифікованих оціночних індексах частка збережених і загиблих особин визначалась на час відлучення поросят для кожної свиноматки. Відповідно диференційна смертність (I_с) визначалась за співвідношенням:

[6]

де P_d - частка загиблих поросят до відлучення; P_s - частка збережених поросят до відлучення.

Диференційна плодючість (I_f) визначалась за формулою:

,[7]

де V_k - варіанса кількості потомства, збереженого на час відлучення (у²); k - середня кількість потомства у групі маток, отриманого на час відлучення.

Для проведення подальших досліджень було розроблено три оціночних індекси (індекс відтворювального фітнесу; індекс загального відбору і модифікований індекс), які використовувались для оцінки свиноматок одночасно за багатоплідністю, відходом і збереженістю поросят. Оцінка ефективності використання розроблених індексів проведена на свиноматках великої білої і червоної білопоясої породи 1 і 2 опоросу.

Індекс відтворювального фітнесу (ІВФ) свиноматок визначався за формулою:

,[8]

де Pd - відхід поросят в гнізді до відлучення; Ps - кількість поросят при відлученні; Хі - багатоплідність свиноматки; - дисперсія ознаки багатоплідності в стаді.

Індекс загального відбору (ІЗВ) визначався за формулою:

[9]

Індекс модифікований (І_м):

[10]

де Pd - відхід поросят в гнізді до відлучення, %; Ps - кількість поросят при відлученні, %; Хі - багатоплідність маток; 2 - дисперсія ознаки багатоплідності.

Оцінку однорідності та вирівняності гнізд свиноматок проводили за розробленими індексами: модифікованим індексом М.Д.Березовського-Д.В.Ломако (Ім), індексами однорідності В.П.Коваленко (І_К1 та І_К2):

[11]

[12]

[13]

де n - багатоплідність свиноматок, голів;

- середні значення великоплідності поросят у гнізді, кг;

Xmin, Xmax - відповідно мінімальна і максимальна маса поросяти в гнізді, кг;

у - дисперсія ознаки великоплідності поросят у гнізді, кг.

Дослідження генотипів універсального та м'ясного напрямів продуктивності для встановлення генетичної дискретності проводили за показниками трансгресії.

Одночасне оцінювання за відтворювальними та відгодівельними якостями проводилась за комплексним селекційним індексом (І):

[14]

де f_1, f_2, f_n-вагові коефіцієнти для кожної селекційної ознаки; x_1, x_2, x_n- фенотипи тварин за окремими селекційними ознаками; x?₁, x?₂, x?_n-середні значення ознак у стаді, популяції.

Оцінка відмінностей порід за відтворювальними і відгодівельними якостями проведена з використанням показників трансгресії (Ейснер, 1982).

Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К.Бріджеса (1986) у модифікації С.Я.Плоткіна (2002).

,[15]

де N(t) - маса у момент часу t, кг; А - маса у зрілому віці, кг; , з - кінетичний і експоненційний параметри росту; Т₀, t - вікові періоди, місяців.

Для оцінки якісних змін у співвідношенні швидкості росту кісткової, м'язової та жирової тканин, а також окремих частин туші визначали алометричні закономірності росту тварин трьох типів росту. До першого (А) - відносили тварини з високою початковою і низькою заключною швидкістю росту; до другого (В) - з близькими параметрами початкової і заключної інтенсивності росту і до третього (С) - з низькою початковою і високою заключною енергією нарощування живої маси або лінійних вимірів.

Закономірності співвідношення тканин та органів тіла тварин залежно від віку та маси визначали за функцією алометричного росту (Y):

Y= а Ч х ^в [16]

де х - розміри організму або іншої частини; а - константа алометрії; в - постійна величина

Економічну ефективність проведених досліджень розраховували згідно "Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (1985).

Біометричний аналіз даних проводився методом варіаційної статистики за методикою Н.А. Плохинського на персональному комп'ютері з використанням програм MS Excel, Mathcad, Statistica.

Результати досліджень

Генетичний потенціал продуктивності свиней

Результати визначення генетичного потенціалу свиней великої білої породи і ступінь його реалізації наведено у табл. 1.

Встановлено, що біологічний ліміт продуктивності значно переважає максимально реалізований, який, у свою чергу, перевищує досягнутий генетичний потенцал.

якість свиня плодючість трансгресія

Таблиця 1. Генетичний потенціал великої білої породи свиней за відтворювальними і продуктивними ознаками

Ознака	Біологічний ліміт	Максимально реалізований ліміт	Реалізований генетичний потенціал	Ступінь реалізації генетичного потенціалу, %
	за Скарманом	за Ноздріним
Багатоплідність, гол.	30	14	12,4	88,6
Кількість поросят на час відлучення, гол.	20	14	12,0	85,7
Маса поросяти в 60 днів, кг	23-32	32,7	23-25,6	71,8-80,0
Вік досягнення живої маси 90-100 кг, днів	100-107	156	167	93,4
Середньодобовий приріст, кг	1,36-1,46	0,930	0,831	89,3
Витрати корму на 1 кг приросту, кг	2,0	2,9	3,1	93,5
Вихід м'яса в туші, %	70	68	66	97,1
Площа "м'язового вічка", см2	48,4	36,3	33,3	91,7
Збереженість поросят, %	100	99,2	92,5	93,2

В оптимальних умовах утримання і годівлі досягнуто високу ступінь реалізації генетичного потенціалу за наведеними ознаками (співвідношення генетичного потенціалу до максимально-реалізованого біологічного ліміту)

Найбільша ступінь реалізації стосується ознак: вік досягнення живої маси 100 кг (93,4%), середньодобовий приріст на відгодівлі (89,3%), витрати корму на 1 кг приросту (93,5%), вихід м'яса в туші (97,1%) та площа "м'язового вічка" (91,7%). У цілому спостерігається тенденція, що ознаки відтворювальних якостей мали меншу ступінь реалізації генетичного потенціалу, що в певній мірі, можна пояснити їх низьким коефіцієнтом успадковуваності.

Оцінка типів успадкування полігенних ознак

Результати досліджень ефектів дії генів полігенних ознак репродуктивних якостей наведено у табл. 2.

Встановлено, що адитивний ефект дії генів у більшій мірі проявився за ознаками великоплідності (13,33%) та масою гнізда на час відлучення (11,26%). Материнський ефект вищий за ознакою молочності маток (5,49%) і збереженістю поросят (5,20%).

Позитивна дія гетерозисного ефекту виявилась переважно за показником багатоплідності маток і складала 12,04%.

Таблиця 2. Ефекти дії генів при міжпородному схрещуванні

Показник	Ефект
	адитивний	материнський	гетерозисний
Багатоплідність	голів	-0,4	-0,49	1,13
	%	-3,62	-4,44	12,04
Великоплідність	кг	0,20	0,005	-0,055
	%	13,33	0,33	-3,67
Молочність маток	кг	1,86	2,48	-8,37
	%	4,12	5,49	-18,55
Збереженість поросят	%	4,00	5,20	-5,80
Маса гнізда при відлученні	кг	13,90	0,60	1,45
	%	11,26	0,05	1,17

Позитивна дія гетерозисного ефекту виявилась переважно за показником багатоплідності маток і складала 12,04%. Результати підтверджують теоретичні уявлення щодо зв'язку багатоплідності з гетерозиготністю окремих особин, ліній, родинних форм за полігенно обумовленими ознаками.

Розробка і використання індексу природного відбору для оцінки відтворювальних якостей свиней. Показники відтворювальних якостей і індекси природного відбору наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Відтворювальні якості родин свиноматок великої білої породи

Родина	Багатоплідність, гол.	Варіанса (у2)	Кількість поросят на час відлучення, гол.	Маса гнізда в 60 днів, кг	Збереженість поросят, %	Індекс І
Тайги	10,70,25	1,01	10,14	178,53,2	94,8	0,160
Герані	9,90,24	0,91	8,84	151,33,8	89,3	0,235
Волшебниці	10,50,22	0,80	9,92	169,23,7	94,5	0,144
Реклами	9,70,34	1,82	8,50	143,14,1	87,6	0,386
Сої	9,50,31	1,51	8,68	154,23,2	91,4	0,284
Палітри	8,60,30	1,44	7,67	137,15,1	89,2	0,332

Досліджуваний індекс мав обернений зв'язок з рівнем відтворювальних якостей свиноматок. Для родин Тайги і Волшебниці, які характеризувались високими відтворювальними якостями, величина індексу знаходилася в межах 0,144…0,160, тобто була низькою. Для родин з нижчими відтворювальними якостями отримано значно вищі показники індексу - від 0,284 до 0,386.

Найбільш висока елімінуюча дія природного відбору виявлена для свиноматок родин Реклама і Палітра (індекс відповідно 0,386 і 0,332). Ці родини мали нижчі показники відтворювальних якостей і відповідно більші значення індексу природного відбору.

Встановлено обернену кореляційну залежність між індексом природного відбору та показниками відтворювальних якостей, а також високий зв'язок індексу з такою важливою господарсько-корисною ознакою як маса гнізда поросят на час відлучення. Тому цей індекс можна використовувати для попередньої оцінки енергії росту поросят до відлучення.

Розробка способу відбору свиноматок за відтворювальними якостями

Результати досліджень відтворювальних якостей наведено у табл. 4.

Таблиця 4. Відтворювальні якості свиноматок та їх індексна оцінка

Група свиноматок	n	Поєднання ознак	Багатоплідність маток, гол.	Збереженість поросят,%	Маса гнізда на час відлучення, кг	Середня маса 1 поросяти, кг	Індекс
		Багатоплідність маток	Збереженість поросят
I	7	-	-	9,3±0,29	55,1±0,62	111,00±16,59	21,5±1,23	1,366
II	6	-	+	9,0±0,45	85,2±0,68*	187,95±17,74*	22,9±0,54	1,747
III	9	+	-	11,6±0,18*	49,7±0,77*	145,20±21,75	22,0±0,93	1,404
IV	13	+	+	11,9±0,31*	91,2±0,18*	226,20±8,86*	20,9±0,72	1,810

Примітка: * - Р<0,05; ** -Р<0,01; *** - Р<0,001

Встановлено суттєву перевагу свиноматок ІІ групи над І і ІІІ за ознакою збереженості поросят, а також ІV групи над I і II за багатоплідністю і I, I, III за збереженістю поросят. Суттєві відмінності встановлено для свиноматок IV групи за показником "маса гнізда". Жива маса їх потомства на час відлучення відлучення була значно вищою порівняно з іншими групами (226,2 кг) і вірогідно відрізнялась від маток I і III груп. Тварини цієї групи мали найбільші значення індексу відтворювального фітнесу.

На підставі оцінки свиноматок встановлено кореляційний зв'язок індексів з відтворювальними якостями маток за даними двох опоросів (табл. 5).

Отримані дані вказують на досить високий прямий або обернений зв'язок індивідуальних значень селекційних індексів з кількістю поросят на час відлучення та збереженістю поросят. Багатоплідність маток має меншу позитивну кореляційну залежність з величиною селекційного індексу загального відбору.

Таблиця 5. Кореляційний зв'язок індексних показників з відтворювальними якостями свиноматок

Порода	Опорос	Індекси	Коефіцієнт кореляції
			багатоплідність	кількість поросят при відлученні	маса гнізда	збереженість
Червона білопояса	1	ІВФ	-0,44	0,84	0,71	0,96
		ІЗВ	0,39	-0,84	-0,72	-0,91
		ІМ	-0,51	0,80	0,71	0,99
	2	ІВФ	-0,74	0,48	0,74	0,98
		ІЗВ	0,58	-0,84	-0,69	0,91
		ІМ	-0,81	0,40	0,70	0,98
Велика біла	1	ІВФ	-0,34	0,84	0,90	0,96
		ІЗВ	-0,45	-0,84	-0,93	-0,92
		ІМ	0,40	0,90	0,91	0,99
	2	ІВФ	-0,27	0,80	0,76	0,99
		ІЗВ	0,29	-0,84	-0,75	-0,98
		ІМ	-0,30	0,84	0,72	0,99

Індекси відтворювального фітнесу та модифікований мають як прямий, так і обернений зв'язок з ознакою "багатоплідність".

Використання індексів для оцінки однорідності гнізд свиноматок

Рівень відтворювальних якостей свиноматок за розрахованими індексами наведено в табл. 6.

Таблиця 6. Відтворювальні якості свиноматок

Індекси	Групи (М)	n	Значення індексів, бали	Багатоплідність, голів	Великоплідність, кг	Маса гнізда на час відлучення, кг
					Cv, %		Cv, %		Cv, %
Ік1	-	20	10,98	9,70,18	8,3	1,260,03	10,1	144,14,17	12,3
	+	20	14,02	11,40,18**	7,2	1,300,03	11,2	169,63,65**	16,3
Ік2	-	20	1,00	9,60,14	6,3	1,260,04	12,6	144,53,95	12,2
	+	20	1,43	11,56,14**	5,3	1,290,03	8,7	169,14,10**	10,7
ІМ	-	20	5,79	9,80,18**	8,9	1,260,03	11,5	143,24,10	12,7
	+	20	8,28	11,30,21**	16,0	1,290,03	10,0	170,43,40	9,0

Примітка: * - Р<0,05; ** -Р<0,01; *** - Р<0,001

Отримані дані вказують на суттєві відмінності між групами свиноматок, розподілених за величиною індексів. Це проявляється в значно вищих показниках багатоплідності і маси гнізда на час відлучення. Різниця величини багатоплідності між матками М- і М+ складала від 1,7 до 1,9 голів поросят, а за живою масою гнізда - від 24,6 до 27,2 кг. Тому слід відзначити, що величина індексу, визначена при опоросі свиноматки, має високу прогнозну значимість відносно подальшого росту поросят, що проявляється в суттєвій різниці між групами.

Оцінка продуктивності свиней за комплексом ознак з використанням селекційного індексу

Результати оцінки плідників наведені у табл. 7.

Встановлено, що серед плідників великої білої породи кнур Д-5103 мав племінну цінність на рівні середніх значень у даному стаді ( 16,09 балів), що характеризує його, як нейтрального за типом препотентності. Плідники великої білої породи внутріпородного типу УВБ-1 Абор 3999, Славутич 4101 та плідник великої білої породи англійської селекції Д-1119 мали від'ємну суму балів (відповідно -245,00; -168,36; -63,43) і відносились до погіршувачів.

Таблиця 7. Оцінка плідників за селекційним індексом

Плідники, що оцінюються	Ознаки (оцінка в балах)	Сумарна оцінка
	Х1	Х2	Х3
Абор 3999	-204,51	-28,50	-11,8	-245,00
Славутич 4101	-122,51	-34,05	-11,8	-168,36
Керсантій 4515	84,52	19,50	5,9	110,22
Англійської селекції	Д-1147	120,16	6,45	5,9	132,51
	Д-1119	-47,12	-10,50	-5,9	-63,43
	Д-5103	14,14	1,95	0,00	16,09
	Д-1117	113,09	24,83	11,8	149,72
	Д-1153	82,46	19,58	5,9	107,94

Виявились також плідники, які перевищували цільовий стандарт і були високопрепотентними поліпшувачами. До них відносяться: плідники великої білої породи англійської селекції Д-1147 (132,51 бали); Д-1117 (149,72 бали); Д-1153 (107,94 бали) і плідник великої білої породи внутріпородного типу УВБ-1 Керсантій 4515 (110,22 бали). Указаних плідників доцільно використовувати для поліпшення відгодівельних якостей нащадків.

Селекційні аспекти використання алометричних функцій у свинарстві

Для тварин з різними типами росту визначались алометричні рівняння співвідносної зміни середньодобових приростів і живої маси в процесі онтогенезу (табл. 8).

Таблиця 8. Параметри алометричних рівнянь

Тип росту	Показники	Коефіцієнт кореляції (r)	Вірогідність (Р)
	а	b (алометричний коефіцієнт)
А	231,5	0,505	0,987	<0,010
В	197,5	0,603	0,998	<0,001
С	166,9	0,703	0,980	<0,010

Встановлено алометричні відмінності щодо швидкості нарощування живої маси і її середньодобових приростів з віком свиней різних типів росту. Найбільш швидко формуються тварини з типом росту (А), коли нарощування живої маси відбувається переважно в перші 4 місяці вирощування. Для даного типу отримано мінімальні значення алометричного коефіцієнту (b=0,505). Тип росту (В) має проміжне становище (b=0,603), а для типу (С) характерно нарощування живої маси в заключний період вирощування (b=0,703). Отримані результати підтверджуються оцінками індексів інтенсивності росту (табл.9). Відмічено пряму залежність між досліджуваними факторами. Поряд з цим, більш рівномірно нарощують живу масу тварини з пропорційним (В) та повільним (С) типом росту. За показниками напруги росту спостерігається пряма залежність їх величин з типами росту. Більшими значеннями характеризувалися тварини з високою інтенсивністю формування.

Таблиця 9. Індекси інтенсивності росту (2-4-6 місяців)

Тип росту	Індекси
	інтенсивності формування, Дt	рівномірності росту, Ір	напруги росту, Ін
А	0,349	0,3892	0,1519
В	0,260	0,4167	0,1105
С	0,161	0,4521	0,0668

Вивчалися зміни, щодо співвідношень основних складових туш свиней: кістки, жир, м'язи у віковому аспекті. Для цих показників розраховувалися алометричні залежності. Отримані значення алометричних залежностей наведено в табл. 10.

Таблиця 10. Коефіцієнти алометричної залежності

Складові туші	Параметри	Коефіцієнт кореляції	Р
	а	b (алометричний коефіцієнт)
Абсолютні значення, кг	м'ясо	0,732	0,980	0,995	<0,001
	жир	0,017	1,574	0,971	<0,01
	кістки	0,393	0,649	0,950	<0,01
Співвідношення, %	м'ясо	73,163	-0,020	-0,206	>0,05
	жир	1,685	0,574	-0,309	>0,05
	кістки	37,84	-0,309	-0,976	<0,01

Аналіз вказує, що м'ясо і кістки мають високу інтенсивність формування в ранньому онтогенезі, але по мірі росту тварин їх пропорція (питома вага) в туші зменшується, на що вказують від'ємні коефіцієнти алометричного рівняння. У той же час, з віком збільшується вміст жирової тканини в туші, що характеризується високим позитивним коефіцієнтом алометричної залежності (b=+0,574).

Економічна ефективність результатів досліджень

Економічна ефективність визначалася шляхом оцінки вартості додаткової продукції, зокрема за рахунок збільшення рівня середньодобових приростів при використанні потомства кнурів-поліпшувачів, оцінених за селекційними індексами. При переваженні за рівнем середньодобових приростів від 5 до 7% від середнього по стаду, в розрахунку на 100 голів поросят на відгодівлі - економічна ефективність складала від 3120 до 4368 гривень.

Висновки

У результаті проведених комплексних досліджень удосконалені прийоми оцінки відтворювальних якостей свиноматок різного напряму продуктивності з використанням селекційних індексів; використані принципи системи ВОС (відмінність, однорідність і стабільність) для визначення генетичних відмінностей порід свиней, а також запропоновані критерії контролю якісних змін в співвідношенні тканин і органів організму тварин залежно від віку і живої маси.

Отримані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Генетичний потенціал основного генофонду свиней знаходиться на досить високому рівні. Найвищу ступінь реалізації генетичного потенціалу для тварин великої білої породи досягнуто за показниками віку досягнення живої маси 100 кг (93,4%) та вихід м'яса в туші (97,1%).

2. Аналізом типів успадкування основних селекційних ознак свиней встановлено, що адитивний ефект дії генів в більшій мірі проявляється за великоплідністю (13,33%) та живою масою гнізда на час відлучення (11,26%). Материнський ефект більш високий за ознакою молочності маток (5,49%) і збереженості поросят (6%). Що стосується гетерозисного ефекту, то його прояв виявився переважно за ознакою багатоплідності маток і склав 12,04%.

3. При використанні індексу природного відбору для оцінки відтворювальних якостей свиноматок встановлено його високий кореляційний зв'язок не тільки з ознаками багатоплідності (r =-0,775 ) і великоплідності (r=-0,855), але й з такою важливою господарською ознакою, як жива маса гнізда на час відлучення (r=-0,905). Цей індекс рекомендується для попередньої оцінки енергії росту поросят до відлучення.

4. Для оцінки відтворювальних якостей свиноматок розроблено три селекційні індекси, що враховують багатоплідність, збереженість і відхід поросят до відлучення: індекс відтворювального фітнесу (ІВФ), загального відбору (ІЗВ) та модифікований (ІМ). Встановлено, що свиноматки з вище середніми значеннями індексу відтворювального фітнесу мали максимальні показники багатоплідності (11,9 гол), збереженості поросят (91,2%) та маси гнізда при відлученні в 2-х місячному віці (226,2 кг). Встановлено високу кореляцію показників індексу відтворювального фітнесу свиней великої білої породи з кількістю поросят при відлученні (r=+0,84), масою гнізда (r=+0,71;+0,90), та збереженістю поросят (r=0,96).

5. Розроблені три індекси для оцінки однорідності гнізд свиноматок, які визначаються при опоросі: за ознаками багатоплідності (гол), великоплідності поросят (кг), та їх мінливістю (у). Розрахунками індексів однорідності (І_м, І_к1, І_к2) встановлено, що різниця величини багатоплідності з нижче середніми (М?) і вище середніми (М⁺) значеннями складала від 1,7 до 1,9 голів поросят, а за живою масою гнізда від 24,6 до 27,2 кг і була вірогідною. Величина індексу, визначена під час опоросу свиноматки характеризується прогнозною значимістю відносно подальшої інтенсивності росту поросят.

6. Дисперсійним аналізом встановлено, що розподіл свиноматок на групи за величиною індексів однорідності гнізд мав значний високовірогідний вплив на рівень багатоплідності і маси гнізда. Частка впливу на рівень багатоплідності в межах індексів І_м, І_к1, І_к2 складала відповідно 45,49%, 73,23% і 49,78%. За мінливістю живої маси гнізда частка впливу становила І_м - 40,71%, І_к1 - 35,78%, І_к2 - 33,03%. Установлено, що розроблені індекси мають високу позитивну кореляцію з таким інтегральним показником, як жива маса на час відлучення (r від 0,601 до 0,672).

7. Для порівняльної оцінки порід свиней за основними господарсько-корисними ознаками та для визначення їх генетичної дискретності використана оцінка по системі ВОС - відмінність, однорідність і стабільність. Як критерій відмінності порід використано визначення показників трансгресії за відтворювальними і відгодівельними якостями. Встановлено, що більш рання оцінка відмінності порід може досягатись за показниками індексів рівномірності, напруги росту та кінетичній швидкості його нарощування в початковий період онтогенезу, визначену за математичними моделями.

8. За комплексом відгодівельних якостей з використанням селекційного індексу виявлені високопрепотентні поліпшувачі, які значно переважають цільовий стандарт. До них відносяться: плідник великої білої породи внутрішньопородного типу УВБ-1 Керсаній 4515 (110,22 бали) і 2 плідника англійської селекції Д-1147 (132,51 бали) і Д-1117 (149,72 бали). В указаних плідників доцільно використовувати для поліпшення відгодівельних якостей нащадків.

9. Для визначення закономірностей росту свиней та співвідношення швидкості росту окремих складових туші розрахунками алометричних функцій встановлені значні відмінності в швидкості нарощування живої маси з віком свиней різних типів росту. Найбільш швидко формуються тварини з типом росту (А), коли нарощування живої маси відбувається переважно в перші 4 місяці вирощування. Для даного типу отримані мінімальні значення алометричного коефіцієнту (b=0,505); типу росту (В) притаманне проміжне становище (b=0,603).а для типу росту (С) коли нарощування живої маси в заключний період вирощування цей коефіцієнт становить (b=0,703). Встановлено співвідношення основних складових туш свиней: кістки, м'язи, жир у віковому аспекті. Найбільш інтенсивно в процесі онтогенезу формуються кістки тварин (b=0,649), потім м'язова тканина (b=0,980), а пізніше дозріває жир (b=1,574).

10. Таким чином, використані алометричні функції характеризують якісні зміни в співвідношенні тканин, органів залежно від віку і живої маси тварин.

Пропозиції виробництву

1. У племінних заводах і племрепродукторах для підвищення відтворювальних якостей свиноматок рекомендується оцінювати і відбирати тварин за розробленими індексами.

2. Для консолідації ліній і родин в породах свиней при поглибленій селекційній роботі оцінювати гнізда свиноматок за індексами однорідності, що враховують багатоплідність, великоплідність і її мінливість.

3. Для підвищення енергії росту свиней на вирощуванні і відгодівлі вести відбір тварин з інтенсивним типом росту (тип А).

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Коваленко Т.С. Оцінка відтворювальних якостей свиноматок з використанням селекційних індексів / Т.С. Коваленко, В.А. Лісний // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2008. - Вип. 58. - Ч. 2. - С. 34-38.

2. Коваленко Т.С. Порівняльна ефективність різних методів оцінки плідників у свинарстві / Т.С. Коваленко // Таврійський науковий вісник. - Вип. 22. - Херсон. - 2002. - С. 99-101.

3. Коваленко Т.С. Розробка селекційного індексу для оцінки відтворювальних якостей свиноматок / Т.С. Коваленко // Таврійський науковий вісник. - Вип. 64. - Ч. 3. - Херсон. - 2009. - С. 128-131.

4. Пат. на корисну модель 23007 Україна, МПК ( 2006) А01К67/00. Спосіб відбору свиноматок за відтворювальними якостями / Коваленко Т.С.; Херсонський державний аграрний університет. - № а 2006 12154; 20.11.06; опубл.10.05.07, Бюл. № 6.

5. Коваленко Т.С. Спосіб оцінки однорідності гнізд свиноматок за ознакою великоплідності / Т.С. Коваленко // Таврійський науковий вісник. - Вип. 66. -Херсон. - 2009. - С. 115-118.

6. Коваленко Т.С Використання алометричних функцій для оцінки закономірностей росту свиней / Т.С Коваленко // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: Зб. наук. праць / Білоцерк. держ. аграр. ун-т. - Біла Церква, 2010. - Випуск 4 (77). - С. 66-68.

Анотація

Коваленко Т.С. Удосконалення оцінки продуктивних і племінних якостей свиней за селекційними індексами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01-розведення та селекція тварин. - ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, Херсон,2011.

Дисертаційна робота присвячена комплексній оцінці генетичного потенціалу продуктивності перспективного генофонду свиней універсального і м'ясного напряму продуктивності, ступені його реалізації та розробці селекційних індексів за основними господарсько-корисними ознаками.

Проведена оцінка порід свиней за показниками відмінності (трансгресії) ознак, однорідності гнізд свиноматок та за мінливістю показників великоплідності. Визначено типи успадкування відтворювальних і відгодівельних якостей свиней - адитивні, материнські і гетерозисні ефекти. Розроблені індекси оцінки свиноматок за відтворювальними якостями, які забезпечують суттєве підвищення багатоплідності свиноматок та маси гнізда на час відлучення. Встановлено високу кореляційну залежність індексних показників з кількістю поросят на час відлучення (r=+0,84***) та маси гнізда в 2 місячному віці (r=+0,71**).

Розроблені три індекси для оцінки однорідності гнізд свиноматок, різниця між класами М^- і М⁺ за ними, склала від 1,7 до 1,9 поросяти, а за живою масою гнізда - від 24,6 до 27,2 кг. Вперше доведена доцільність використання алометричних функцій у свинарстві.

Ключові слова: оціночні, селекційні індекси, генофонд свиней, індекси інтенсивності росту , алометричні функції, генетичний потенціал продуктивності.

Аннотация

Коваленко Т.С. Совершенствование оценки продуктивных и племенных качеств свиней по селекционным индексам.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - ГВУЗ “Херсонский государственный аграрный университет”, Херсон, 2011.

Диссертационная работа посвящена комплексной оценке генетического потенциала продуктивности и степени его реализации у свиней перспективного генофонда универсального и мясного направления продуктивности, разработке селекционных индексов для основных хозяйственно-полезных признаков, селекционным аспектам использования алометрических функций в племенной работе. Исследованиями установлен высокий генетический потенциал свиней крупной белой породы английской селекции - многоплодие 12,4 гол. (степень реализации 88,6%), возраста достижения живой массы 100 кг - 167 дней (степень реализации 93,4%), выход мяса в туше - 66% ( степень реализации 97,1%).

Определение типов наследования основных селекционных показателей показало, что аддитивное наследование в большей мере проявляется по признакам крупноплодности (13,32%) и массы гнезда при отъеме в 2 месячном возрасте (11,26%). Материнский эффект более высокий по показателям молочности маток (5,49%) и сохранности поросят (6,0%). Гетерозисный эффект проявился по признаку многоплодия маток и составил 12,04%.

На основе изучения наследования признаков программы селекции при аддитивном типе, должны предусматривать закладку контрастных линий, типов по показателям крупноплодности и массы гнезда свиноматок, а при неаддитивном типе (гетерозис) необходимо вести подбор родительских форм исходя из общей и специфической комбинационной способности.

Проведена оценка пород свиней по критериям отличия, дискретности (методом трансгрессии) по основным хозяйственно-полезным признакам, однородности гнезд свиноматок с использованием оценочных индексов и стабильности по дисперсии крупноплодности и многоплодия маток.

Разработаны три индекса, которые учитывают показатели “многоплодие”, “сохранность” и “отход” поросят до отъема. При использовании, для оценки воспроизводительных качеств свиноматок, индекса воспроизводительного фитнеса достигнуто повышение многоплодия маток (11,9 гол.), сохранности поросят (91,2%), и массы гнезда при отъеме (22,6 кг).

Установлена высокая корреляционная зависимость индексных показателей с количеством поросят при отъеме (r=+0,81, P<0,01) и массой гнезда в 2 месячном возрасте (r=+0,71…+0,90, P>0,01)

Для оценки однородности гнезд разработано 3 оценочных индекса и установлено, что различия между матками М^- и М⁺ (по величине индекса) составила от 1,7 до 1,9 гол. поросят, а по живой массе гнезда - 226,2 кг. Индексные показатели определяются при опоросе свиноматки, так как включают данные многоплодия маток и крупноплодности поросят. Их целесообразно использовать, как критерий прогноза относительно интенсивности роста поросят при выращивании.

С использованием селекционных индексов, среди производителей, выявлены высокопрепотентные улучшатели, потомство которых превышает целевой стандарт по откормочным качествам.

Впервые в селекционном аспекте изучена эффективность использования аллометрических функций для оценки интенсивности роста свиней и соотношения тканей, в зависимости от живой массы и возраста животных. Обосновано выделение трех типов роста свиней: тип А - при котором наращивание живой массы происходит до 4 мес. возраста; тип В - пропорциональный рост в течение периода выращивания и тип С - для которого характерна высокая энергия роста в заключительный период выращивания или откорма.

В результате исследований установлено, что наряду с параметрами хронологического роста необходимо изучать закономерность в соотношении органов и тканей организма животных т.е давать качественную характеристику (аллометрический рост).

Ключевые слова: оценочные, селекционные индексы, генофонд свиней, индексы интенсивности роста, аллометрические функции, генетический потенциал продуктивности.

Abstract

Kovalenko T.S. Estimation development of productive and pedigree (breeding) qualities of pigs on selection indexes. - Manuscript.

Thesis for the candidate degree in agricultural science on speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - SIHE “Kherson State Agricultural University”, Kherson, 2011.

The thesis is devoted to the complex evaluation of genetic potential productivity of the perspective gene pool pigs of universal and meat production, its degree of realization and selection indexes development on the basis of major economic and useful features.

The estimation of pig breeds in terms of difference (transgression) of signs, sows' nests homogeneity and polycarpic indexes variability was conducted. Types of inheritance of reproductive and fattening qualities of pigs were defined - additive, maternal and heterosis effects. Indexes of estimation sows' reproductive qualities that provide a substantial increase of sows' polycarpicity and nest weight at weaning were developed. The high correlation dependence of index parameters with the number of piglets at weaning (r = + 0,84 ***) and mass of the nest in the 2 month age (r = + 0,71 **) was determined.

Three indexes of evaluation of the sows' nests homogeneity were developed, the difference between the M^- and M⁺ classes according to them made from 1,7 to 1,9 pig, and for live weight nests - from 24.6 to 27.2 kg.

The expedient use of allometric functions in pig-breeding was proved for the first time.Keywords: estimation, selection indexes, genofond pigs, the intensity growth indexes, allometric functions, genetic potential productivity.

Размещено на Allbest.ru

...