Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

УДК:577.158:636.52/.58:612.35:612.015.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЧНОГО ОКИСНЕННЯ В ПЕЧІНЦІ КУРЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ПРИ ЗБАГАЧЕННІ ЇХ РАЦІОНУ ВІТАМІНАМИ А І Е

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

КОСТЮК ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

ЧЕЧОТКІН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч вищої освіти України;

ІОНОВ ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ, доктор сільськогосподарських наук, професор, Інституту тваринництва НААН, завідувач відділу живлення сільськогосподарських тварин та кормовиробництва.

Офіційні опоненти:

ЦЮПКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, доктор біологічних наук, професор, Інститут тваринництва НААН України, головний науковий співробітник лабораторії фізіології та біохімії живлення сільськогосподарських тварин;

БОНДАРЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри технології виробництва та переробки продукції тваринництва.

Захист відбудеться "26" жовтня 2011 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва НААН, за адресою: буд. 3, вул. 7-ї Гвардійської Армії, смт. Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл., 62404.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту тваринництва НААН України, за адресою: буд. 3, вул. 7-ї Гвардійської Армії, смт. Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл., 62404.

Автореферат розісланий "26" вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Корх.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Біологічне окиснення - це основа енергозабезпечення фізіолого-біохімічних процесів в організмі. В окиснювально-відновних реакціях дихального ланцюга мітохондрій відбувається перетворення вільної енергії органічних сполук в енергію фосфатних зв'язків АТФ і тепло. Процеси тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання здійснюються в мембранних утвореннях клітини, мітохондріях, що обумовлює їх високу чутливість до дії різних ендо- та екзогенних мембранотропних факторів.

Дослідження в області біоенергетики показали, що однією з найважливіших умов тканинного дихання є структурна цілісність і стабільність мітохондріальних мембран (Кагава Ясуо, 1985; О.О. Болдирєв, 1990; В.П. Скулачов, 1989; 2001; 2005). В зв'язку з цим, актуальним є вивчення дії мембранотропних речовин, зокрема - вітаміну А (ретинолу) і вітаміну Е (альфа-токоферолу), що впливають на структурну і функціональну стабільність мембран мітохондрій.

В зв'язку з відомою міжвітамінною взаємодією ретинолу і токоферолу та додатковим застосуванням в харчуванні людей і в раціонах тварин (І.А. Іонов, 1997; Л.В. Андрєєва та ін., 2000; Н.В. Дуденко та ін, 2009; J. Higdon, V.J. Drake, 2008, 2009) доцільно вивчення їх спільного впливу на енергетичний апарат клітини.

Жиророзчинні вітаміни А і Е здатні до накопичення в значних кількостях в організмі птиці. Це призводить до збільшення їх вмісту в продукції птахівництва, зокрема в харчових яйцях. Факт швидкого накопичення вітамінів А та Е в жовтку можна використовувати на практиці, якщо необхідно збільшити рівень цих вітамінів за їх дефіциту, наприклад, при закладці яєць на інкубацію, а також для підняття резистентності організму курчати, для підвищення харчової цінності товарних яєць чи отримання "функціональних" яєць з запрограмованими властивостями.

В даний час не відомо - як впливають ретинол і альфа-токоферол на реакції тканинного дихання і ЦТК в печінці при надходженні значних їх кількостей в організм. Встановлення впливу підвищених доз вітамінів А і Е на процеси біологічного окиснення в печінці є актуальним і необхідним для визначення їх біологічних функцій, оцінки фармакологічних властивостей, раціонального застосування в птахівництві та ветеринарній медицині.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри хімії і біохімії Харківської державної зооветеринарної академії та розділу науково-дослідної теми "Вплив ретинолу і альфа-токоферолу кормів на біоенергетичні процеси в мітохондріях печінки курей" (номер держреєстрації 0198U000751).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - визначити особливості процесів тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки курей різного віку під впливом підвищених кількостей вітамінів А і Е в раціоні при їх сумісному застосуванні. В зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:

· встановити особливості перебігу реакцій біологічного окиснення в печінці курей та курчат різного віку;

· визначити вміст вітамінів А та Е в жовтку яєць та печінці курей-несучок та курчат раннього віку залежно від їх надходження з кормом;

· дослідити процеси тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки курей залежно від дози вітамінів А і Е в раціоні та термінів застосування;

· дослідити зв'язок процесів дихання і окиснювального фосфорилювання в печінці курчат раннього постнатального онтогенезу зі споживанням високих доз вітамінів А і Е курками-несучками, від яких вони отримані;

· визначити динаміку вмісту вітамінів А та Е в крові та печінці добових курчат при одноразовому надходженні 10-кратних доз вітамінів А і Е в організм та їх вплив на процеси тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання;

· виявити особливості окиснення мітохондріями НАД- і ФАД-залежних субстратів тканинного дихання під дією підвищених кількостей вітамінів А і Е;

· визначити активність ферментів циклу трикарбонових кислот в зв'язку з вмістом вітамінів А і Е в печінці курей;

· дослідити вплив підвищених доз вітаміну Е в раціоні півнів репродуктивного поголів'я на процеси тканинного дихання й окиснювального фосфорилювання в їх печінці.

Об'єкт дослідження: тканинне дихання і окиснювальне фосфорилювання в мітохондріях печінки.

Предмет дослідження: вміст вітамінів А і Е в тканинах птиці, показники дихання мітохондрій та окислювального фосфорилювання, активність ферментів циклу трикарбонових кислот та тканинного дихання, гістологічна структура печінки курей.

Методи дослідження: полярографічний (реєстрація поглинання кисню мітохондріями в інкубаційному середовищі), фотоколориметричні та спектроскопічні, хроматографічні (визначення вмісту б-токоферолу методом тонкошарової хроматографії), а також виділення мітохондрій з клітин печінки методом диференційного центрифугування, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначені особливості дихальної активності мітохондрій печінки курей в умовах застосування високих доз вітамінів А і Е в раціоні. Встановлені вікові особливості перебігу процесів біологічного окислення в мітохондріях печінки курчат та курей. Вперше визначені зміни в процесах тканинного дихання в печінці в результаті одноразового перорального введення високих доз вітамінів А і Е в організм добових курчат. Вивчено динаміку вмісту ретинолу та б-токоферолу в жовтку яєць та печінці курей та зв'язок їх з показниками тканинного дихання залежно від надходження вітамінів А і Е з кормом. Встановлено максимальні рівні депонування вітамінів А та Е в печінці та жовтку яєць курей-несучок за різної дози їх введення. Доведено, що надходження підвищених доз вітамінів А і Е в організм курей-несучок супроводжується накопиченням їх не тільки у їх печінці та жовтку яєць, а й в організмі отриманих від них добових курчат.

Встановлено тісний зв'язок параметрів тканинного дихання, окиснювального фосфорилювання в печінці, а також активності мітохондріальних ферментів, сукцинатдегідрогенази, 2-оксоглутаратдегідрогенази, НАД-залежної малатдегідро-генази, цитохромоксидази і Н⁺-АТФ-ази із споживанням підвищених доз вітамінів А і Е у складі корму.

Встановлено залежність енергетичних процесів в печінці потомства від забезпеченості курей-несучок вітамінами А і Е. Установлено негативний вплив високих доз ретинолу і альфа-токоферолу на енергетичні процеси в печінці курей і курчат при їх тривалому використанні в раціоні, зокрема, пригнічення синтезу АТФ, зниження дихальної активності мітохондрій та роз'єднання процесів дихання і окиснювального фосфорилювання. Визначено дозозалежну стимулюючу дію вітамінів А і Е на дихальну активність мітохондрій печінки курей та активність ферментів ОГДГ, СДГ і МДГ, тобто на активізацію окиснення субстратів ЦТК.

Вперше визначено особливості та відмінності дії високих доз вітамінів А і Е на процеси окиснення в мітохондріях печінки курей НАД- і ФАД-залежних енергетичних субстратів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані дають змогу розширити уявлення про біологічну роль ретинолу й альфа-токоферолу та їх вплив на енергетичні реакції в клітинах печінки курей різного віку, а також визначити особливості окиснення субстратів і окиснювального фосфорилювання у зв'язку з різним рівнем токоферолу і ретинолу.

Короткочасне застосування підвищених доз вітамінів А і Е на початку продуктивного періоду сприяє створенню запасів цих вітамінів в печінці курей-несучок, забезпечує підвищення продуктивних та відтворювальних здатностей птиці, поліпшення якості яєчної продукції. Практичний інтерес представляють результати про залежність енергетичних процесів в печінці потомства від споживання вітамінів А і Е курками-несучками.

Відомості про дозозалежну дію вітамінів А і Е на тканинне дихання в печінці поглиблюють знання про їх біологічні функції, міжвітамінні взаємодії в організмі та гіпервітамінози А і Е.

Результати досліджень доцільно застосовувати при проведенні лікувальних і профілактичних заходів в птахівництві та інкубації яєць, а також при розробці і вдосконаленні вітамінного складу раціонів для курей-несучок з метою отримання здорового потомства.

Рекомендації щодо використання матеріалів роботи використовуються в науковій роботі і навчальному процесі Харківської державної зооветеринарної академії при викладенні дисциплін фізіологія та біохімія тварин.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано весь об'єм досліджень тканинного дихання й активності ферментів ЦТК, проведено статистичне опрацювання даних і їх інтерпретацію, узагальнено і проаналізовано результати досліджень. Співробітниками кафедри хімії і біохімії ХДЗВА дисертанту було надано консультативну допомогу в проведенні полярографічних досліджень. У роботі використано методичні розробки співробітників Інституту птахівництва УААН, щодо визначення вітамінів в біологічному матеріалі. Дослідження з накопичення вітамінів А і Е в печінці птиці проведено спільно із співробітниками лабораторії біологічно активних речовин Інституту птахівництва УААН. Результати спільної роботи опубліковані в статті і тезах наукової конференції. Гістологічні дослідження мікроскопічної будови печінки в умовах накопичення вітаміну Е проводились спільно зі співробітниками кафедри гістології та ембріології Харківської державної зооветеринарної академії. Особистий внесок здобувача становить 85 %).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на звітних, щорічних конференціях з науково-дослідної роботи кафедр Харківської зооветеринарної академії (1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2001 рр.), а також на: 1-й Українській конференції молодих вчених з птахівництва (Бірки, 1994); Всеукраїнській конференції по фізіології і біохімії тварин (Львів,1994); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 140-річчю від дня народження проф. П.Н. Кулешова (Харків, 1995); 2-й Українській конференції з птахівництва (Бірки-Харків, 1996); VII Українському біохімічному з'їзді (Київ, 1997); 3-й Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (Бірки-Сімферополь, 2001); Міжнародній науковій конференції "Біологічні основи підвищення продуктивності тварин", присвяченій 40-річчю заснування Інституту біології тварин УААН (Львів, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і фахівців "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (Львів, 2002); IX Українському біохімічному з'їзді (Харків, 2006); ІІІ Міжнародній конференції молодих науковців "Біологія: від молекули до біосфери" (Харків, 2008); ІV Міжнародній конференції молодих вчених "Біорізноманіття. Екологія. Адаптація. Еволюція", присвяченій 180-річчю від дня народження видатного фізіолога І.М. Сєченова (Одеса, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції "Біохімія у вирішенні актуальних питань біології, ветеринарії та тваринництва" (Біла Церква, 2009); XVIII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Одеса, 2010).

Публікації. Результати проведених наукових досліджень за темою кандидатської дисертації викладені у 19 друкованих працях, які відображають основні її положення, у тому числі 10 з них у фахових виданнях, регламентованих вимогами ВАК України та 9 робіт - у вигляді тез доповідей наукових конференцій. Одноосібно опубліковано 7 статей.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках, складається із вступу і чотирьох розділів: огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, експериментальних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків та додатків. Список використаних джерел нараховує 285 робіт, із них - 98 іноземних. Робота містить 15 таблиць, 32 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна методика і основні методи досліджень. Експерименти проводили на курках віком 180, 220 і 330 днів, курчатах 1-, 6- та 10-денного віку і півнях 14-місячного віку, породи род-айленд. Птицю утримували у виробничих умовах дослідного господарства "Бірки" Інституту птахівництва НААН і КСП "Харківська птахофабрика". Проведено п'ять дослідів, в яких використано 210 курей-несучок, 175 курчат і 60 півнів.

У першому досліді вивчали вікові особливості тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки курей (табл. 1).

Таблиця 1. Схема дослідів

Дослід	Стать/вік птиці	Група птиці	Умови застосування добавок вітамінів (дозування)	Термін
1	Кури 1 день 180 днів 220 днів 330 днів	1	Доза вітаміну А (млн. МО/т) 10	Доза вітаміну Е (г/т) 10	Впродовж досліду
2	Кури-несучки 180 днів	1 (контроль) 2 3 4 5 6 7	Дозавітаміну А (млн. МО/т) 10 0 100 400 10 10 10	Доза вітаміну Е (г/т) 10 10 10 10 0 100 200	40 днів/ 60 днів
3	Курчата 1 день 6 днів 10 днів	Відповідно до груп курей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7	Добавки до раціону не отримували	Добавки до раціону не отримували	Добавки до раціону не отримували
4	Курчата 1 день	1 2	Доза вітаміну А (МО/голову) 700 0	Доза вітаміну Е, (мг/голову) 0 1	Одноразово
5	Півні 14 місяців	1 2 3 4	Доза вітаміну А (млн. МО/т) 0 0 0 0	Доза вітаміну Е (г/т) 0 20 50 1000	6 тижнів

В другому експерименті вивчали вплив вітамінів А і Е на процеси тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання в печінці курей-несучок залежно від надходження цих вітамінів із кормом. Було сформовано 7 груп курей у віці 180 днів, які споживали корм з різною кількістю вітамінів А і Е (ретинілпальмітату і токоферилацетату). Добавки вітамінів А і Е в раціоні курей застосовували впродовж 60 днів. Загальна тривалість досліду - 150 днів. Забій птиці і реєстрацію параметрів тканинного дихання проводили у віці 180 днів, а також через 40 і 150 днів з початку додаткового споживання птицею вітамінів А і Е, у віці 220 і 330 днів, відповідно. Визначали інтенсивність тканинного дихання в мітохондріях печінки курей та показники окиснювального фосфорилювання, порівнюючи їх з динамікою накопичення ретинолу і б-токоферолу в печінці і яєчному жовтку. Як субстрати окиснення використовували сукцинат і 2-оксоглутарат.

Досліджували активність деяких ферментів дихання та ЦТК в печінці курей. Через 35 днів застосування підвищених доз вітамінів А і Е визначали активність ферментів у мітохондріях печінки: 2-оксоглутаратдегідрогенази (ОГДГ), сукцинатдегідрогенази (СДГ), НАД-залежної малатдегідрогенази (МДГ), ЦХО (цитохромоксидази), Н⁺-АТФ-ази (АТФ-ази).

Підчас значного накопичення вітамінів А і Е в жовтку, на 35-й день досліду, проводили відбір яєць для визначення інкубаційних якостей і отримання курчат для наступного експерименту.

У третьому досліді використовували курчат, одержаних від курей-несучок, які споживали корми з підвищеним вмістом вітамінів А і Е. Групи були сформовані відповідно до груп курей-несучок. Курчата одержували стандартний раціон без добавок вітамінів А і Е. У віці 1, 6 і 10 днів визначали показники тканинного дихання і концентрацію вітамінів А і Е в печінці.

У четвертому досліді вивчали зміни тканинного дихання в печінці при одноразовому пероральному введенні в організм 10-кратних доз вітамінів А і Е. Було сформовано 2 групи курчат віком 1 доба по 35 голів. Курчатам однієї групи вводили по 700 МО вітаміну А (ретинілацетату), іншої групи - по 1 мг вітаміну Е (олійний розчин альфа-токоферилацетату). Щогодини визначали показники дихання і фосфорилювання в мітохондріях печінки, а також концентрацію вітамінів в плазмі крові і печінці. Дослід тривав 9 годин.

У п'ятому досліді визначали показники тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки півнів репродуктивного поголів'я, концентрацію вітаміну Е та проводили гістологічні дослідження. Було сформовано 4 групи півнів, по 15 голів, які одержували стандартний раціон на основі пшениці і ячменю та добавки вітаміну Е. Раціон півнів 1-ї групи (негативний контроль) не містив добавки вітаміну Е, при цьому концентрація б-токоферолу в кормі становила в середньому 11,6 мг/кг, за рахунок компонентів корму. Півні 2-ї, 3-ї, 4-ї груп в продовж 6-ти тижнів отримували додатково вітамін Е в кількості 20, 50 та 1000 г/т корму, відповідно.

Проводили полярографічні дослідження тканинного дихання в мітохондріях печінки, які одержували методом диференційного центрифугування у середовищі, що містить: сахарозу (0,25 М), трис-НСL (5 мМ), ЕДТА (1 мМ), при рН=7,2. Сукцинат і 2-оксоглутарат використовували як субстрати окиснення, а 2,4-динітрофенол - як роз'єднувач процесів дихання і фосфорилювання.

Швидкість поглинання кисню визначали за допомогою закритого кисневого електрода Кларка. Розраховували швидкості дихання (V₂, V₃, V₄, V_днф) інтенсив-ність фосфорилювання (ІФ), коефіцієнт дихального контролю за Ларді (ДК) та ефективність фосфорилювання АДФ/О.

Концентрацію вітаміну А в печінці, яєчному жовтку і плазмі крові визначали методом тонкошарової хроматографії (П.Ф. Сурай, І.А. Іонов, 1990), а вітаміну Е - за методом Еммері-Енгеля в модифікації П.Ф. Сурая (1984). Активність ферментів СДГ (КФ.1.3.5.1.), ОГДГ (КФ.1.2.4.2) і МДГ (КФ.1.1.1.37) досліджували за методом Ф.Є. Путіліної і Н.Д. Єщєнко (1988), цитохромоксидази (КФ.1.9.3.1.) - за методом Р.З. Кривченкової (1977), загальної Mg²⁺-залежної Н⁺-АТФ-ази (КФ.3.6.1.35.) - за B. Anderson (1976). Математичне опрацювання результатів проведено за методом Фішера-Стьюдента з використанням комп'ютерних таблиць Excel.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вікові особливості тканинного дихання в печінці курей. Встановлено, що швидкість реакцій дихання в клітинах печінки змінюється у птиці різного віку. Так, найвищі швидкості окиснення сукцинату і 2-оксоглутарату в мітохондріях печінки були відмічені у добових курчат. Показники дихального контролю за Ларді у них знаходилися в межах 1,6-2,6, що значно нижче ніж у курей-несучок та півнів. Разом з тим, швидкість окиснення в роз'єднаному стані дихального ланцюга (V_днф) у курчат була значно вищою, ніж у курей. Це свідчить, що у добових курчат низький ступінь сполучення тканинного дихання і високий рівень вільного окиснення в мітохондріях печінки, що пов'язане зі встановленням механізмів терморегуляції. У курей-несучок підчас найвищої яйцекладки (у віці 220 днів) знижувалась інтенсивність окиснення субстратів мітохондріями печінки; активізувалося використання мітохондріями сукцинату як енергетичного субстрату, посилювалось сполучення процесів дихання і окиснювального фосфорилювання. У птиці віком 330 днів знижувалась інтенсивність та ефективність фосфорилювання.

Тканинне дихання в печінці курей-несучок залежно від рівня надходження вітамінів А і Е в організм з кормом. Встановлено, що застосування підвищених доз вітамінів А та Е в раціоні курей впродовж 40 днів призводить до накопичення цих вітамінів в печінці (табл. 2).

Таблиця 2. Накопичення вітамінів А і Е в печінці курей залежно від їх надходження в організм з кормом (вік 220 днів, M±m, n=5)

Групи курей	Вміст вітамінів в раціоні	Концентрація вітамінів в печінці
	А, тис. МО/кг	Е, мг/кг	А, мкг/г тканини	Е, мкг/г тканини
1-контроль	10	10	508,0±12,6	25,4±0,5
2	0	10	476,2±24,6	22,3±2,1
3	100	10	760,0±22,1*	8,7±1,1**
4	400	10	1140,1±69,6**	7,07±0,4**
5	10	0	494,3±24,9*	17,2±0,7 *
6	10	100	556,2±14,4*	194,7±6,4*
7	10	200	577,0±36,4*	247,3±4,2**

Примітка. *- p<0,05; **- p<0,01 - різниця достовірна порівняно з показниками 1-ї групи.

Найвищу концентрацію вітаміну А в печінці встановлено у курей 4-ї групи (доза в раціоні 400 тис. МО/кг). В цій же групі знизилась концентрація вітаміну Е в порівнянні з контролем в 3,5 рази. У курей 6-ї групи, при застосуванні 10-кратної дози вітаміну Е (100 мг/кг) в раціоні, вміст -токоферолу в печінці підвищився в 7,6 разів.

У курей віком 220 днів, найвищу швидкість окиснення 2-оксоглутарату (V₂) відмічено в 7-й групі (табл. 3), при збільшенні дози вітаміну Е до 200 мг/кг корму та зростанні його концентрації в печінці в 9,5 разів.

Таблиця 3. Показники дихальної активності мітохондрій печінки курей залежно від споживання вітамінів А і Е з кормом (вік 220 днів, M±m, n=5)

Показники окиснення субстратів	Групи
	1 конт- роль	2 без добавки віт. А	3 віт. А - 100 тис. МО/кг	4 віт. А - 400 тис. МО/кг	5 без добавки віт. Е	6 віт. Е - 100 мг/кг	7 віт. Е - 200 мг/кг
Окиснення 2-оксоглутарату
V2, нмольО 2/хвЧмг	4,14 ±0,35	4,09 ±0,37	3,62 ±0,11	3,25 ±0,30	3,50 ±0,64	3,84 ±0,39	4,82 ±0,76
V3, нмольО 2/хвЧмг	8,81 ±0,87	12,26 ±1,11*	10,85 ±0,96	18,64 ±1,18*	12,46 ±1,43	12,5 ±0,22*	21,5 ±1,70*
V4, нмольО 2/хвЧмг	4,97 ±0,73	6,71 ±0,28*	5,82 ±0,48	5,03 ±0,51	5,88 ±0,45	9,82 ±0,87*	6,90 ±1,16
Vднф, нмольО 2/хвЧмг	7,84 ±0,88	14,87 ±1,24*	12,58 ±0,74*	11,69 ±0,94	12,74 ±1,10*	21,1 ±2,02*	23,1 ±2,11*
Окиснення сукцинату
V2, нмольО 2/хвЧмг	2,66 ±0,21	3,50 ±0,53	3,14 ±0,83	4,05 ±0,37*	4,62 ±0,45*	4,76 ±0,11*	5,73 ±0,57*
V3, нмольО 2/хвЧмг	13,32 ±0,73	16,20 ±0,77*	14,38 ±0,16	19,77 ±1,33*	9,52 ±0,43*	13,20 ±1,36	16,50 ±1,18*
V4, нмольО 2/хвЧмг	4,78 ±0,28	5,11 ±0,38*	5,90 ±0,50*	6,16 ±0,62	6,44 ±0,09*	9,21 ±0,90*	5,70 ±0,24*
Vднф, нмольО 2/хвЧмг	12,83 ±0,27	14,01 ±0,66*	14,94 ±1,06	15,24 ±1,59	14,00 ±1,43	17,34 ±0,39*	12,67 ±0,42*

Примітка. *- р<0,05; ** - р<0,01 - різниця достовірна порівняно з показниками 1-ї групи.

Зниження швидкості окиснення 2-оксоглутарату V₂ на 46,7 % (p<0,05) відмічено в 4-й групі (доза вітаміну А - 400 тис. МО/кг), а також у курей 5-ї групи, які не одержували добавку вітаміну Е з кормом. Зростання швидкості V₃, в стані активного фосфорилювання, відмічено в 4-й групі курей (доза вітаміну А - 400 тис. МО/кг). При окисненні сукцинату цей показник на 48,4 % перевищував контроль, а при окисненні 2-оксоглутарату - збільшувався майже в два рази. Найвищу швидкість V₃ при окисненні 2-оксоглутарату, в 2,4 рази вище за контроль, встановлено в 7-й групі (доза вітаміну Е - 200 мг/кг). У курей 6-ї групи (доза вітаміну Е в раціоні - 100 мг/кг) V₃ при окисненні 2-оксоглутарату підвищувалася на 42,7 % (р<0,05).

Швидкість окиснення субстратів (V₄) збільшувалась у курей всіх груп, порівняно з контролем. Швидкість окиснення в роз'єднаному стані найбільше зростала у курей 7-ї групи: V_днф при окисненні 2-оксоглутарату в 2,9 рази перевищувала контроль (табл. 3). При окисненні сукцинату максимальну швидкість V_днф в даному досліді встановлено у курей 6-ї групи. Це відображає активізацію вільного окиснення субстратів, як 2-оксоглутарату, так і сукцинату, із збільшенням концентрації вітаміну Е в печінці курей в 7-10 разів.

Коефіцієнт дихального контролю (ДК) за Ларді значно підвищився у курей 4-ї групи. При окисненні 2-оксоглутарату ДК за Ларді збільшився на 97,2 % (р<0,05). Також показник ДК підвищувався в 7-й групі, яка одержувала 20-кратну дозу вітаміну Е. Це було обумовлено зростанням швидкості V₃, що свідчить про інтенсивне використання мітохондріями 2-оксоглутарату під дією вітаміну Е. При окисненні сукцинату ДК знижувався у курей 6-ї та 7-ї груп.

Показник АДФ/О при окисненні сукцинату у 3-й групі курей перевищував контроль на 60,9 % (р<0,05) (рис. 1). Відмічено позитивний вплив вітамінів А і Е на АДФ/О при окисненні обох субстратів, але у менших дозах (100 тис. МО/кг та 100 мг/кг відповідно).

У курей віком 330 днів, які одержували добавки вітамінів А і Е протягом 60 днів, встановлено зниження початкової швидкості окиснення субстратів (V₂) в 4-й і 7-й групах. У курей 4-ї групи (доза вітаміну А - 400 тис. МО/кг) при окисненні сукцинату швидкість V₂ знизилася на 49,2 % (р<0,05).

Концентрація вітаміну А в печінці курей 4-ї групи після 60 днів застосування добавки ретинілацетату була найвищою і становила 2800 мкг/г тканини, тобто в 2,3 рази вище за контроль, але швидкість окиснення 2-оксоглутарату в стані активного фосфорилювання (V₃) - знижувалась на 33,0 % (рис. 2).

Рис.1. Ефективність фосфорилювання в мітохондріях печінки курей при різному вмісті вітамінів А і Е в раціоні (вік 220 днів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Вплив рівня вітаміну А у печінці курей (вік 330 днів) на швидкість окиснення 2-оксоглутарату

У курей 6-ї і 7-ї груп встановлено уповільнення окиснення сукцинату мітохондріями в різних метаболічних станах. У 6-й групі курей швидкості V₄ і V_днф при окисненні 2-оксоглутарату не визначені у зв'язку з порушенням "вичерпання АДФ" in vitro. Під впливом вітаміну Е у курей 6-ї і 7-ї груп також виявлялося зниження ДК за Ларді. У 6-й групі ДК знизився при окисненні 2-оксоглутарату на 53,5 % (р<0,05), при окисненні сукцинату - на 56,6 %. окиснювальне фосфорилювання вітамін печінка

У курей 4-ї групи значно знижувався ІФ (доза вітаміну А 400 тис. МО/кг): при окисненні 2-оксоглутарату - на 41,2 %, а при окисненні сукцинату - на 47,2 % (р<0,05). Встановлена також тенденція до зниження АДФ/О у курей 3-ї і 4-ї груп, які одержували вітамін А в дозах 100 і 400 тис. МО/кг. При окисненні сукцинату показники ІФ і АДФ/О значно знижувались у курей 7-ї групи (доза вітаміну Е - 200 мг/кг). Так, ІФ зменшився від 1,69 (в контролі) до 0,98 (нмоль АДФ/сЧмг), а показник АДФ/О - від 1,02 до 0,80 од.

Енергетичні процеси в печінці курчат залежно від надходження вітамінів А і Е в організм курей-несучок. Доведено, що зміна вмісту вітамінів А і Е в раціоні курей-несучок впливала на накопичення їх не тільки в печінці курей, але й - в яєчному жовтку та печінці отриманих курчат (табл. 4.), також змінювалась якість яєць для інкубації, їх заплідненість і вивід курчат. Так, в 4-й групі, де доза вітаміну А перевищувала контрольну в 40 разів, вивід курчат знизився на 41,7 %.

Таблиця 4. Вплив споживання вітамінів А і Е курками-несучками на вміст цих вітамінів в яєчному жовтку і печінці курчат, M±m, (n=15)

Групи курей і курчат	Концентрація вітамінів в яєчному жовтку (35-й день досліду)	Концентрація вітамінів в печінці добових курчат
	А, мкг/г	Е, мкг/г	А, мкг/г	Е, мкг/г
1	7,01±0,92	80,82±7,55	31,10±0,92	253,11±5,04
2	4,05±0,33*	92,03±8,39	14,90±2,13*	245,30±4,40
3	20,51±1,56**	50,40±4,25*	64,01± 3,20*	155,72± 14,51**
4	85,02±6,44**	24,81±1,36**	200,5±4,61**	94,60±9,17*
5	8,00±1,83	64,80±3,42	34,09±4,32	233,31±18,04*
6	11,01±1,07**	600,03±45,98**	29,81±2,31*	860,00±46,32**
7	10,63±0,98	1016,00±103,86*	32,42±0,70	4730,02±76,26**

Примітка. *- p<0,05; **- p<0,01 - різниця достовірна порівняно з показниками 1-ї групи.

Дихальна активність мітохондрій печінки добових курчат змінювалась при окисненні як сукцинату, так і 2-оксоглутарату. Так, у добових курчат 3-ї групи, які отримані від курей, що споживали 10-кратну дозу вітаміну А, вміст вітаміну А в печінці була на 105, 8 % вище контрольного показника, при цьому значно зростала швидкість V₂ при окисненні мітохондріями 2-оксоглутарату, на 36,8 %, але ДК за Ларді, що характеризує ступінь поєднання процесів дихання і фосфорилювання знижувався від 2,44 од. до 1,74 од. (р<0,05).

Найнижчі показники V₂, V₃ і V₄ при окисненні 2-оксоглутарату відмічені у курчат 4-ї групи, V₃ знижувалась на 65,0 %, а V₄, - на 57,5 %. Такі зміни в печінці курчат 4-ї групи відбувались на фоні найвищої, в даному досліді, концентрації вітаміну А і низької концентрації вітаміну Е. В цій групі максимально зростала швидкість окиснення сукцинату V_днф, від 64,50 до 98,48 (нмольО ₂/хвмг), що свідчить про посилення процесів вільного дихання. При окисненні 2-оксоглутарату також відбувалось розєднання процесів дихання і фосфорилювання - на 47,1 % (р<0,05) знижувався АДФ/О (рис. 3.), та ІФ-на 78,7 % (рис. 4.).

Рис. 3. Ефективність фосфорилювання в мітохондріях печінки добових курчат

У добових курчат 7-ї групи вміст вітаміну Е в печінці був найбільшим у даному досліді, але інтенсивність окиснення 2-оксоглутарату знижувалась в різних метаболічних станах мітохондрій, що супроводжувалось зменшенням ДК за Ларді на 42,4 % (р<0,05).

Рис. 4. Інтенсивність фосфорилювання в мітохондріях печінки добових курчат

Встановлено, що вплив вітамінів А і Е на дихальну активність мітохондрій печінки курчат проявлявся в динаміці. Так, в віці 6 днів у курчат 4-ї та 7-ї груп підвищувалась початкова швидкість окиснення V₂, але в 10-денному віці ці показники знижувались і наближались до рівня визначеного у добових курчат. Швидкість окиснення 2-оксоглутарату V_днф у курчат 4-ї та 7-ї груп різко зростала до 10-денного віку, що відбувалось всупереч фізіологічному зниженню інтенсивності дихання у цьому віці.

Вплив вітамінів А і Е на процеси дихання і окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки курчат при пероральному одноразовому надходженні в організм. Концентрація вітаміну А в печінці курчат збільшилась після введення ретинілацетату від 22,81±0,91 мкг/г до 81,64±1,80 мкг/г. Вміст вітаміну Е після введення токоферилацетату також збільшився від 362,64 ± 7,80 мкг/г до 728,12±12,27 мкг/г (р<0,01). Такий ефект є короткочасним, рівень вітамінів відновлюється впродовж 9 годин.

Дія вітаміну А на процеси окиснювального фосфорилювання проявлялася в стимуляції ІФ. Так, через 4 години після введення вітаміну А підвищувались швидкості окиснення мітохондріями субстратів (рис. 3), зокрема - V₃ при окисненні 2-оксоглутарату зростала на 38,2 % (р<0,05), а при окисненні сукцинату - на 108,6 % (р<0,05). Значно збільшилась швидкість окиснення V_днф, в стані розєднання дихання і фосфорилювання, але показники ДК за Ларді та ІФ також зростали. Коефіцієнт АДФ/О при окисненні використаних субстратів знизився.

Після введення курчатам 1 мг вітаміну Е дихальна активність мітохондрій печінки змінювалась вже через 1 годину. Максимальне підвищення швидкостей окиснення 2-оксоглутарату і сукцинату встановлено через 4 години після введення вітаміну Е. При окисненні сукцинату такі зміни супроводжувались підвищенням показників ІФ при майже сталому відношенні АДФ/О. Швидкість V_днф при окисненні 2-оксоглутарату зросла через 4 години на 172,1 % (р<0,05), а сукцинату - на 197,8 % (р<0,05), що супроводжувалось підвищенням коефіцієнтів ДК.

Вітамін Е при одноразовому введенні в 10-кратній дозі (1 мг), на відміну від вітаміну А, не мав негативного впливу на енергетичні процеси в печінці курчат. Вітамін А, при пероральному введенні (700 МО) та підвищенні концентрації в печінці у 3,6 разів, спричиняв зниження ефективності процесів фосфорилювання. Як вітамін А, так і вітамін Е, при одноразовому підвищенні їх концентрації в печінці курчат у 2,0-2,5 рази, спричиняють значну стимуляцію дихання в роз'єднаному стані мітохондрій, що вірогідно, є відображенням їх мембранотропної дії.

Вплив підвищених доз вітаміну Е в раціоні півнів на процеси тканинного дихання та морфофункціональні показники печінки. Встановлено, що включення в раціон півнів підвищених доз вітаміну Е призводить до зростання швидкості окиснення мітохондріями печінки сукцинату (табл. 5). У півнів 3-ї і 4-ї груп, які одержували підвищені дози вітаміну Е з кормом, швидкість дихання V₂ перевищувала цей показник в контрольній групі на 41,5 % і 42,8 %, відповідно. При підвищенні дози вітаміну Е в раціоні півнів до 50 мг/кг корму, швидкість V₃ у стані активного фосфорилювання зростала на 50,8 %, а ІФ - на 21,4 %. У півнів, які отримували добавку вітаміну Е 1000 мг/кг корму, відмічено тенденцію до зниження інтенсивності дихання при окисненні мітохондріями сукцинату, порівняно з цими показниками у птиці, яка отримувала дозу 50 мг/кг, що пов'язано з надлишковим його накопиченням в печінці.

Таблиця 5. Вплив вітаміну Е на тканинне дихання та окиснювальне фосфорилювання в мітохондріях печінки півнів, M±m, (n=5)

Показники (окиснення сукцинату)	Групи
	1 - без добавки вітаміну Е	2 - (контроль) вітамін Е - 20 мг/кг	3 - вітамін Е - 50 мг/кг корма	4 - вітамін Е - 1000 мг/кг
V2, нмольО 2/хвЧмг	18,63±0,78**	8,12±1,62	11,49±1,98	10,79±1,48
V3, нмольО 2/хвЧмг	41,61±5,44	24,80±2,84	37,40±3,73*	33,69±2,51*
V4, нмольО 2/хвЧмг	23,78±3,18	14,63±2,24	21,94±2,88	18,75±1,40*
Vднф, нмольО 2/хвЧмг	75,30±9,26	52,34±1,23	71,83±5,25*	55,74±6,27
ДК (V3/ V2)	2,23±0,16*	3,05±0,18	3,26±0,27	3,12±0,32
ІФ,нмольАДФ/сЧмг	2,33±_,17	2,52±_,24	3,06±_,23	3,28±_,22*
АДФ/О	1,04±_,_7*	1,54±_,_5	1,44±_,_4	1,71±_,12

Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01 - різниця достовірна порівняно з показниками 2-ї групи.

У півнів 4-ї групи в результаті гістологічних досліджень встановлено, що в цитоплазмі гепатоцитів містяться великі та дрібні жирові краплі, ядра округлої форми, базофільно інтенсивно забарвлені. У більшості печінкових часточок відмічається дискомплексація гепатоцитів. Навколо окремих клітин на препараті зустрічаються порожнини. Отже, застосування вітаміну Е в кількості 1000 мг/кг призводить до порушення морфологічної будови печінки, що супроводжується зростанням інтенсивності фосфорилювання та швидкості окиснення

Активність ферментів ОГДГ, СДГ, МДГ і ЦХО в мітохондріях печінки курей при збагаченні раціону вітамінами А і Е. В результаті додаткового надходження в організм курей вітамінів А і Е з кормом, встановлено, що активності ферментів мітохондрій печінки ОГДГ, СДГ і МДГ, ЦХО і АТФ-ази, змінюються залежно від дози цих вітамінів в раціоні та накопичення в печінці.

Активність ОГДГ мітохондрій печінки у всіх дослідних групах курей перевищувала контроль. Незначне зниження активності ОГДГ, на 7,5 %, було відмічене тільки в 3-й групі (табл. 6). У курей 4-ї групи, які отримували вітамін А в кількості 400 тис. МО/кг, активність ОГДГ зростала на 68,5 %. Значне підвищення, на 93,9 % (р<0,05), активності ОГДГ визначено у курей 5-ї групи, які не отримували з раціоном вітамін Е. Концентрація -токоферолу в печінці курей 5-ї групи знижувалась порівняно з контролем більше, ніж у два рази. Найвищу активність СДГ в мітохондріях печінки також встановлено в 5-й групі курей, які не одержували додатково вітамін Е. Показник СДГ в 5-й групі перевищував контроль на 50,5 % (р<0,05). Але зростання активності СДГ відбувалось і при додатковому застосуванні вітаміну Е в раціоні курей (дози - 100 та 200 мг/кг).

Таблиця 6. Активність ферментів ОГДГ і СДГ в печінці курей-несучок в зв'язку з надходженням різних доз вітамінів А і Е в організм, M±m, (n =5)

Групи	Добавка вітамінів у корм	Активність ферментів
	А, тис. МО/кг	Е, мг/кг	ОГДГ, мкМоль/мггод	СДГ, мкМоль/мггод
1	10	10	0,831±0,18	1,796±0,05
2	0	10	1,228±0,14	1,970±0,30
3	100	10	0,769±0,23	2,171±0,12*
4	400	10	1,400±0,30	2,176±0,09*
5	10	0	1,612±0,13*	2,703±0,10*
6	10	100	1,092±0,09	2,326±0,17*
7	10	200	1,127±0,19	2,094±0,20

Примітка: *- p<0,05; **- p<0,01 - різниця достовірна порівняно з показниками 1-ї групи.

Найбільша активність МДГ була в 4-й групі, при максимальному накопиченні вітаміну А в печінці. Цей показник у курей 4-ї групи перевищував контроль на 47,7 %. Активність ферменту ЦХО, термінальної ділянки дихального ланцюга, незначною мірою знижувалася порівняно з контролем у всіх групах курей, окрім 4-ї групи. В 6-й групі курей, які отримували вітамін Е в кількості 100 мг/кг, встановлено, що активність ЦХО знижувалась на 27,5 % (р<0,05). Вітаміни А і Е виявляли схожий вплив на активність АТФ-ази в мітохондріях печінки курей. Так, в групах курей, які не отримували в раціоні вітаміни А і Е, АТФ-гідролазна активність була вищою, ніж в групах, що отримували додаткову кількість цих вітамінів.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні особливостей вікової динаміки вмісту вітамінів А та Е в тканинах курей, їх накопиченні в жовтку яєць залежно від дози введення, визначенні фізіолого-біохімічних особливостей дії підвищених доз вітамінів А і Е в раціоні та їх сумісного впливу на процеси тканинного дихання й окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки курей різного віку.

1. Визначено вікові особливості функціонування мітохондрій печінки курей: найвищу інтенсивність окиснення субстратів відмічено на ранніх етапах постнатального онтогенезу; з віком інтенсивність та ефективність фосфорилювання поступово знижуються; особливістю фізіологічного стану мітохондрій добових курчат є висока інтенсивність окиснення субстратів на фоні низького ступеня сполучення процесів дихання з фосфорилюванням; з віком, особливо в період інтенсивної несучості, ступінь сполучення реакцій дихання і фосфорилювання при окисненні сукцинату зростає, що пов'язано з посиленням пластичних процесів та підвищенням потреб в АТФ; у півнів процеси фосфорилювання відбуваються ефективніше ніж у курей-несучок.

2. Встановлено максимальні рівні депонування вітамінів А та Е в печінці та жовтку яєць курей-несучок залежно від дози їх введення, показано, що надходження підвищених доз вітамінів А і Е в організм курей супроводжується накопиченням їх не тільки в печінці та жовтку яєць, а й в печінці отриманих від них добових курчат. Доведено, що надлишкове надходження вітаміну А в організм курей-несучок сприяє значному зниженню концентрації вітаміну Е в їх печінці та печінці отриманих від них курчат.

3. Виявлено, що вплив вітамінів А і Е на процеси тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання в мітохондріях печінки курей здійснюється залежно від їх дози в раціоні та терміну надходження в організм птиці: при застосуванні впродовж 40 днів високих доз вітамінів А і Е в раціоні курей-несучок відбувається активізація окиснення субстратів дихання у різних метаболічних станах мітохондрій у вигляді загального зростання дихальної активності мітохондрій.

Вітамін А в дозі 100 тис. МО/кг сприяє підвищенню ефективності фосфорилювання, а в дозі 400 - стимулює окиснення мітохондріями субстратів в стані активного фосфорилювання та сприяє сполученню реакцій дихання і синтезу АТФ в мітохондріях печінки курей.

Вітамін Е в дозі 100 і 200 мг/кг стимулює вільне окиснення субстратів та сприяє активізації процесів фосфорилювання при окисненні мітохондріями печінки 2-оксоглутарату, що свідчить про його вплив на функціонування всього дихального ланцюга, починаючи з першої його ділянки.

4. Тривале (60 днів) надходження вітамінів А і Е в організм курей у високих дозах спричиняє пролонговану дію навіть через 3 місяці після зняття добавок: вітамін А викликає пригнічення синтезу АТФ, зменшення показників АДФ/О та інтенсивності фосфорилювання (у дозах 100 та 400 тис. МО/кг), а високі дози вітаміну Е (100 і 200 мг/кг) призводять до порушення процесів окиснювального фосфорилювання, яке виявляється в зниженні дихальної активності мітохондрій печінки та роз'єднанні процесів дихання і окиснювального фосфорилювання.

5. Встановлено, що у курчат добового віку негативний вплив високих доз вітамінів А і Е на функціональний стан мітохондрій печінки значно більше виражений ніж у курей, від яких отримане потомство. У разі застосування в раціоні курей вітаміну А в дозі 400 тис. МО/кг концентрація його в печінці курчат підвищується більше ніж в 6 разів, що супроводжується також роз'єднанням реакцій дихання і фосфорилювання. Із збільшенням дози вітаміну Е до 200 мг/кг в раціоні курей-несучок його концентрація в печінці добових курчат зростає більше ніж у 18 разів, що призводить до зниження дихальної активності мітохондрій печінки при окисненні 2-оксоглутарату та активізації вільного окиснення сукцинату.

6. Одноразове пероральне введення добовим курчатам 10-кратних доз вітамінів А і Е спричиняє максимальне підвищення концентрації в печінці ретинолу через 6 годин в 3,5 разів, вітаміну Е - через 4 години в 2 рази. Такий ефект є короткочасним, концентрація вітамінів А і Е повертається до початкового рівня впродовж 9 годин. Вітаміни А і Е в результаті одноразового надходження їх в організм курчат в 10-кратних дозах значно активізують окиснення субстратів в роз'єднаному стані мітохондрій, що, вірогідно, є відображенням їх мембранотропної дії.

7. Визначено особливості окиснення мітохондріями НАД- і ФАД-залежних субстратів дихання в умовах зростання концентрації вітамінів А і Е в печінці: у курей різного віку вітамін А, залежно від дози, впливає на інтенсивність окиснення мітохондріями обох субстратів, як сукцинату, так і 2-оксоглутарату. Вітамін Е у використаних дозах діє більш специфічно, по-перше: стимулює вільне окиснення ФАД-залежного сукцинату; по-друге: сприяє сполученню процесів дихання і синтезу АТФ при окисненні НАД-залежного 2-оксоглутарату, тобто впливає на роботу всього дихального ланцюга, починаючи з першого пункту фосфорилювання.

8. Встановлено дозозалежний вплив вітамінів А і Е на активність ферментів ЦТК і тканинного дихання: вітамін А в дозі 100 тис. МО/кг сприяє підвищенню активності СДГ та МДГ, а збільшення його дози до 400 тис. МО/кг призводить до значного підвищення активності ОГДГ і АТФ-ази, що свідчить про зростання потреб клітини в АТФ і забезпечення синтезу макроергічних фосфатних зв'язків за рахунок субстратного фосфорилювання. Вітамін Е (в дозах 100 і 200 мг/кг впродовж 35 днів) стимулює активність ОГДГ, СДГ і МДГ в мітохондріях печінки та спричиняє зниження АТФ-гідролазної активності, тобто функціонування досліджуваних ферментів мітохондрій печінки, за таких умов, має анаболічну направленість.

9. Визначено, що застосування в раціоні півнів вітаміну Е (50 мг/кг корму) стимулює ефективне використання сукцинату мітохондріями печінки, але збільшення його дози до 1000 мг/кг призводить до змін мікроскопічної будови печінки та зниження інтенсивності тканинного дихання.

Пропозиції виробництву:

1. Для підвищення інкубаційних якостей яєць племінних курей-несучок і забезпечення швидкого накопичення альфа-токоферолу в жовтку яєць слід збагачувати раціон птиці вітаміном Е у кількості 100 г/т корму протягом 2-3 тижнів.

2. Для отримання товарних "функціональних" курячих яєць, збагачених вітамінами А і Е, слід застосовувати добавки вітаміну Е до раціону курей-несучок в кількості 100-200 г/т комбікорму впродовж 1 місяця.

3. З метою активізації ферментативної активності мітохондрій печінки курей та активізації окиснення субстратів ЦТК застосовувати вітамін Е в раціоні курей у кількості 100 г/т на протязі 1 місяця.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Костюк І.О. Рівень ретинолу в раціоні курей-несучок та його вплив на процес біологічного окислення у мітохондріях печінки / І.О. Костюк, М.Г. Манейло, М.В. Волощенко, І.А. Іонов // 13-та Укр. конф. молодих вчених з птахівництва, УНДІП УААН, Борки, 12-14 жовт. 1994 р.: Тези доп. - Борки, УНДІП УААН, 1994. - С. 38-39. (Здобувач виконувала експеримент, написання тез та доповідь на конференції).

2. Іонов І.А. Вітамін Е у раціонах курей-несучок та його вплив на біоенергетичні процеси у мітохондріях печінки / І.А. Іонов, І.О. Костюк, М.Г. Манейло, М.В. Волощенко // 13-та Укр. конф. молодих вчених з птахівництва, УНДІП УААН, Борки, 12-14 жовт. 1994 р.: Тези доп. - Борки, УНДІП УААН, 1994. - С. 36-37. (Здобувач виконувала експеримент та написання тез доповіді).

3. Чечоткін О.В. Рівень вітамінів А і Е у раціонах курей-несучок та його вплив на біоенергетичні процеси у мітохондріях печінки / О.В. Чечоткін, І.О. Костюк, М.Г. Манейло [та ін.]// Всеукраїнська конф. з фізіології і біохімії тварин, Інститут фізіології і біохімії тварин УААН, м. Львів, 24-25 січня 1994 р.: Тези доп. - Львів, 1994. - С. 174. (Здобувач виконувала експериментальну частину та написання тез).

4. Ионов И.А. Динамика всасывания витаминов Е и А в кровь цыплят при однократном оральном введении масляных препаратов / И.А. Ионов, П.Ф. Сурай, И.А. Костюк, Ф.А. Ярошенко // Материалы междунар. науч. -практ. конф., посв. 140-летию со дня рожд. проф. П.Н. Кулешова. - Харьков: ХЗВИ, 1995. - С. 89. (Здобувач брала участь у підготовці і проведенні експерименту).

5. Ионов И.А. Показатели тканевого дыхания и окислительного фосфорилирования в печени цыплят при применении 10-кратной дозы -токоферола / И.А. Ионов, И.А. Костюк, А.В. Чечёткин // Материалы 2-й Украинской конф. по птицеводству, (УНИИП УААН Борки, 28-30 мая 1996 г.) - Харків, 1996. - С. 51. (Здобувач брала участь у проведенні експерименту та написанні тез доповіді).

6. Костюк І.О. Енергетичні процеси у мітохондріях печінки курей з різною кількістю ретинолу і токоферолу у кормах / І.О. Костюк, О.В. Чечоткін // VII Український біохімічний з'їзд, м. Київ, НАУ, 5-7 вересня 1997 р.: Тези доп. - Київ, 1997. - Ч.II. - С. 25-26. (Здобувач виконувала експериментальну частину).

7. Костюк І.О. Енергетичні процеси у мітохондріях печінки півнів при введенні у раціон селеніту натрію і гіпердоз вітаміну Е / І.О. Костюк // Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. ХЗВІ. - 1998. - Вип. 3 (27). - С. 233-235.

8. Костюк І.О. Вплив різних доз вітамінів А і Е у кормах на енергетичні процеси у мітохондріях печінки курей / І.О. Костюк // Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. ХЗВІ. - 1998. - Вип. 3 (27). - С. 235-238.

9. Чечоткін О.В. Біоенергетичні процеси у мітохондріях печінки курчат при різній забезпеченості вітамінами А і Е курей-несучок / О.В. Чечоткін, І.О. Костюк // Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. ХЗВІ. - 1998. - Вип. 4 (28). - С. 48-50. (Здобувач проводила експерименти та аналіз результатів).

10. Коновалова Н.І. Вплив вітаміну Е і селеніту натрію на морфофункціональні показники печінки та гонад півнів / Н.І. Коновалова, В.С. Бирка, О.Є. Бондаренко, І.О. Костюк // Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. ХЗВІ. - 1999. - Вип. 5 (29). - С. 45-47. (Здобувач готувала матеріал для досліджень).

11. Костюк І.О. Вплив вітамінів А і Е на тканинне дихання і окиснювальне фосфорилювання у мітохондріях печінки курчат при однократному застосуванні / І.О. Костюк // Біологія тварин. - Львів, 2000. - Т. 2, Ч. 2. - С. 124-128.

12. Костюк І.О. Вплив ретинолу і -токоферолу на активність деяких ферментів біологічного окиснення у мітохондріях печінки курей / І.О. Костюк // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - Львів, 2001. - Вип. 2. - С. 167-171.

13. Костюк И.А. Тканевое дыхание и окислительное фосфорилирование в печени цыплят при избыточном поступлении витаминов А и Е в организм кур-несушек / И.А. Костюк, А.В. Чечёткин // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН: Матеріали ІІІ Української конф. по птахівництву з міжнародною участю. - Бірки - Сімферополь, 2001. - Вип. 51. - С. 258-266. (Здобувач виконувала експериментальну частину роботи та математичну обробку результатів).

14. Костюк І.О. Вплив вітамінів А і Е на тканинне дихання і окиснювальне фосфорилювання у печінці курей / І.О. Костюк // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4 (№ 2), Ч. 2. - С. 56-60.

15. Костюк І.О. Дихальна активність мітохондрій печінки курей різного віку під дією вітамінів А і Е / І.О. Костюк, В.В. Кізлик, Г.Г. Покусай та ін. // Матеріали ІХ Українського біохімічного з'їзду, ХНУ ім. В.М. Каразіна, м. Харків, 24-27 жовт. 2006.: Тези доп. - Харків, 2006. - Т.1. - С. 136. (Здобувач проводила досліди).

16. Костюк І.О. Енергетичні процеси в печінці курчат при одноразовому пероральному введенні в організм вітаміну А / І.О. Костюк // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2008. - Вип. 127. - С. 135-140.

17. Костюк І.О. Дихальна активність мітохондрій печінки курей під дією високих доз вітаміну Е / І.О. Костюк // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, БДАУ, 2009. - Вип. 60. - С. 73-78.

18. Kostyuk I.A. Influence of high doses of vitamin E on respiratory activity of the hen liver mitochondria by protracted receipt it in an organism./ I.A. Kostyuk // Materials of IV International Young Scientists conference [Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.], (Odesa, September 16-19, 2009.). - Одеса: Печатний дом, 2009. - С. 151-152.

19. Костюк І.О. Вивчення сумісного впливу високих доз вітамінів А і Е в раціонах курей різного віку на енергетичні процеси в мітохондріях печінки / І.О. Костюк // Фізіологічний журнал: [Матеріали 18-го з'їзду Українського фізіологічного товариства], (Одеса, 20-22 травня 2010 р.). - 2010. - Т. 56, 2. - С. 298-299.

АНОТАЦІЇ

Костюк І.О. Особливості біологічного окиснення в печінці курей різного віку при збагаченні їх раціону вітамінами А і Е. - Рукопис.

...